Останні законодавчі зміни та роз"яснення контролюючих органів за 05.03.18 р.-11.03.18 р. - коротко про головне!

ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА

РОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:

в частині складання та подання фінансової звітності за 2018 р. згідно вимог МСФЗ

Лист Міністерства фінансів України від 27.02.2018 р. № 35210-06-5/5570

«Про подання та оприлюднення фінансової звітності»

Згідно розяснень, наведених в листі Мінфіну встановлено наступний порядок підготовки, подання та оприлюднення фінансової звітності за 2018 р. для субєктів господарювання, які з 01.01.2018 р. застосовують МСФЗ:

-          проміжна, річна та консолідована фінансова звітність за 2018 р. складається та подається згідно вимог НП(С)БО;

-          підприємства, які вперше застосовують МСФЗ з датою перезходу 01.01.2018 р., такі підприємства перераховують проміжну, річну та консолідовану фінансову звітність за 2018 р., включаючи вступний баланс на 01.01.2018 р. за МСФЗ згідно МСФЗ 1;

-          з 01.01.2019 р. для субєктів господарювання, у яких датою переходу на МСФЗ є 01.01.2018 р., проміжна, річна та консолідована фінансова звітність за 2019 р. складається за МСФЗ. При цьому у якості порівняльної інформації в проміжній, річній та консолідованій фінансовій звітності за 2019 р.використовуютьс показники фінансової звітності за 2018 р., трансформованої відповідно до вимог МСФЗ;

-          оприлюднення річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності за 2017 р. здійснюється в порядку встановленого ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» в редакції, що діяла до 01.01.2018 р.

в частині оподаткування податком на додану вартість

Прийнято рішення щодо функціонування системи зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних(Постанова КМУ від 21 лютого 2018 р. № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»)

Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadkiv-z-pitan-75\

Згідно Постанови КМУ від 21 лютого 2018 р. № 117, затверджено  необхідні порядки, які передбачають:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Податкові накладні, складені за ризиковими операціями платниками податків з позитивною податковою історією, не зупинятимуться.

Урегульовано питання реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено до 1 грудня 2017 р. та до яких платниками податків не подано пояснень. Установлено, що у такому випадку платники податків мають право протягом року (365 календарних днів), з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій накладній, подати пояснення на розгляд відповідних комісій органів ДФС.

Щодо дати складання розрахунку коригування до податкової накладної

(Лист ДФС від 01.03.2018 р. № 824/6/99-95-42-03-15/ІПК)

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розділу V Кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Отже, у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг розрахунок коригування складається на дату доплати/повернення коштів.

Щодо оподаткування ПДВ операцій з безоплатного розповсюдження рекламних матеріалів, роздачі зразків товарів та проведення семінарів з рекламною метою

(Лист ДФС від 01.03.2018 р. № 825/6/99-95-42-03-15/ІПК)

Операції з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно із ст. 185 Кодексу є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими п. 188.1 ст. 188 Кодексу.

У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг іншим особам, придбаних з ПДВ, включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ (в т.ч. при проведенні маркетингових/рекламних заходів), то такі товари/послуги слід вважати використаними в оподатковуваних операціях, а тому передача/надання зазначених товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка підлягає оподаткуванню ПДВ, і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не відбувається. Такі безоплатно передані товари/послуг визнаються оподатковуваними ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено.

При нарахуванні платником податку податкових зобов’язань з ПДВ виходячи із бази оподаткування таким податком, визначеної п. 188.1 ст. 188 Кодексу (як у разі включення безоплатно переданих/наданих товарів/послуг до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, так і у разі визнання безоплатно переданих/наданих товарів/послуг окремою операцією з постачання товарів/послуг), додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу не здійснюється.

У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг, придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ст. 188 Кодексу. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.

Щодо оподаткування доходів, отриманих від операцій з надання послуг неприбутковими організаціями

(Лист ДФС від 01.03.2018 р. № 826/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Установа чи організація, яка отримала статус неприбуткової організації, має право здійснювати діяльність, передбачену законом, згідно з яким вона створена, та отримувати доходи у межах такої діяльності, за умови, що ці доходи будуть використані виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Будь-які операції неприбуткової організації підлягають оформленню первинними документами відповідно до вимог Закон № 996.

Операція платника податку (у тому числі і неприбуткової організації) з постачання послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ.

Згідно з п. 183.1 та 183.2 ст. 183 р. V ПКУ для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Враховуючи викладене, якщо особа (у тому числі неприбуткова організація) здійснює операції з постачання платних послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. гривень, то така особа згідно з вимогами Кодексу повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Також інформуємо, що особа має право зареєструватись як платник ПДВ за своїм добровільним рішенням шляхом подання до контролюючого органу реєстраційної заяви не пізніше ніж за 20 кал. днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операції із надання доступу до елементів інфраструктури об’єктів електроенергетики

(Лист ДФС від 02.03.2018 р. № 836/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Для цілей оподаткування ПДВ надання доступу до елементів інфраструктури об’єктів електроенергетики на митній території України є операцією з постачання послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому база оподаткування ПДВ за такою операцією визначається, виходячи із плати за доступ, встановленої у договорі з доступу, укладеного між власником інфраструктури об'єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об'єкта доступу. Податок на додану вартість нараховується за ставкою 20 відс. виходячи з бази оподаткування ПДВ та додається до суми плати за доступ.

В частині оподаткування податком на прибуток

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму доходів, врахованих до 01 січня 2015 року за правилами бухгалтерського обліку

(Лист ДФС від 02.03.2018 р. № 844/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Не підлягають повторному врахуванню під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток (зменшують фінансовий результат до оподаткування) суми доходів, що враховані під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року та враховані у складі доходів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку під час визначення фінансового результату до оподаткування у звітних податкових періодах після 31.12.2016 р.

Різниця, на яку зменшується фінансовий результат відповідно до п. 42 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу відображається в рядку 4.2.15 Додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 р. № 467).

Щодо застосування податкової різниці, передбаченої пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 01.01.2018 р.

(Лист ДФС від 02.03.2018 р. № 855/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Податкові різниці, що виникають при здійсненні фінансових операцій, на які збільшується фінансовий результат податкового (звітного) періоду визначено п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Зокрема, пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу передбачено збільшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних у зокрема, нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Якщо витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидента підтверджується за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, то враховуючи те, що вартісні критерії контрольованих операцій встановлені в розрахунку на рік, платник має право не коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу лише за підсумками звітного року.

При цьому такий платник коригує фінансовий результат до оподаткування у податковій звітності за підсумками звітних періодів такого звітного року (І кв., півріччя, 9 місяців) на суму 30 відсотків вартості товарів, придбаних у нерезидента.

Підпунктом 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Кодексу встановлені вимоги до змісту та сукупності інформації, яка повинна міститись в документації з трансфертного ціноутворення.

Тож, у разі якщо операція не є контрольованою та сума витрат на придбання товарів у нерезидентів організаційно-правова форма яких визначена у Переліку № 480, підтверджується в документації з трансфертного ціноутворення, складеній відповідно до вимог пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Кодексу, то така документація вважається підтвердженням суми витрат, за цінами розрахованими за принципом "витягнутої руки".

В частині оподаткування доходів фізичних осіб

(ПДФО, Військовий збір, ЄСВ)

Щодо можливості чоловіка скористатись правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій за умови, якщо дружина не працює

(Лист ДФС від 01.03.2018 р. № 818/К/99-99-13-01-03-14/ІПК)

Згідно зі ст. 48 Основ законодавства про охорону здоров’я від 19.11.1992 р. № 2801-XII застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.

Враховуючи те, що дії із допоміжних репродуктивних технологій проводяться із жінкою, то скористатися правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій може платник податку - жінка.

Щодо необхідності утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору із доходів, що були нараховані (виплачені) фізичній особі - підприємцю платнику єдиного податку, якщо така фізична особа - підприємець не має відповідного виду підприємницької діяльності в її облікових даних

(Лист ДФС від 02.03.2018 р. № 845/6/99-99-13-01-01-15/ІПК)

У разі нарахування (виплата) фізичній особі - підприємцю платнику єдиного податку другої групи доходів від не зазначених в його облікових даних та в реєстрі платників єдиного податку видів діяльності, суб'єкт господарювання не здійснює утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Крім того, згідно з пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Враховуючи викладене, під час нарахування (виплати) доходів фізичній особі - підприємцю платнику єдиного податку другої групи, незалежно від обраних видів діяльності, суб'єкт господарювання виступає податковим агентом в частині відображення такого нарахування (виплата) в податковому розрахунку за формою № 1ДФ під "157" ознакою доходу.

В частині спрощеної системи оподаткування

Щодо визначення фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку доходу (туристичного агента), при здійсненні діяльності за агентськими договорами

(Лист ДФС від 02.03.2018 р. № 848/П/99-99-13-01-02-14/ІПК)

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов’язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (ст. 297 ГКУ).

Статтею 301 ГКУ передбачено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Суб’єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода.

Об’єктом оподаткування у туристичного агента в такому випадку буде вся сума агентської винагороди, отриманої від туристичного оператора. Ця сума не зменшується на суму винагороди, що сплачені туристичним агентом субагентам.

Туристичний агент - фізична особа - підприємець веде Книгу обліку доходів, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. № 579. Дані цієї Книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

У Книзі обліку доходів щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримані готівкою як оплата за надані послуги.

Тобто у Книзі обліку доходів мають відображатись всі кошти, які отримані платником.

Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування

Щодо підпису податкових накладних електронно-цифровими підписами

(Лист ДФС від 01.03.2018 р. № 816/6/99-99-08-02-01-15/ІПК)

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис", наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. № 557 "Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 р. за № 959/30827 (далі - Порядок), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі - Договір) шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Згідно з п. 11 розділу III Порядку, для надання права підпису електронних документів (крім заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до п. 5 розділу III Порядку) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП (далі - Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку (за кодом форми J(F)1391103).

Автоматизована перевірка електронного документа, також і Повідомлення, включає перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК (п. 10 розділу II Порядку).

Враховуючи вищезазначене, платник податків до завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката підписувача (керівника) Заяви про приєднання до Договору повідомляє контролюючий орган (визначений відповідно до пункту 5 розділу III Порядку) про підписувача (керівника), якому надається право підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) шляхом надання Повідомлення.

Дія Договору та пов’язаних з ним Повідомлень припиняється у разі наявності однієї з підстав, визначених пунктом 14 розділу III цього Порядку, в тому числі за отриманням інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника.

Щодо можливості неприбуткових організацій укладати договори цивільно-правового характеру з фізичними особами для реалізації мети та напрямів діяльності такої організації

(Лист ДФС від 01.03.2018 р. № 831/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Доходи (прибутки), отримані неприбутковою рганізацією від будь якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб.

Отже, не вважаються розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (у т.ч. на підставі цивільно-правового договору), якщо такі виплати є фінансуванням видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.

Щодо оподаткування платежів, що сплачуються на користь нерезидента, у разі якщо підприємство планує придбати у нерезидента право використання програмної продукції для власного кінцевого споживання

(Лист ДФС від 01.03.2018 р. № 833/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Платіж за придбання права використання програмної продукції для власного кінцевого споживання для цілей оподаткування не вважається роялті.

Кваліфікація як роялті платежів, одержаних у рамках угоди з надання комп’ютерного програмного забезпечення, залежить від характеру прав, що набуваються відповідно до такої угоди.

У офіційних Коментарях до ст. 12 Типової конвенції ОЕСР про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу (далі - Коментарі) визначено, що права Клієнтів на використання програмного забезпечення як кінцевих користувачів зазвичай обмежуються необхідними для роботи з програмою. Такі права дозволяють користувачу копіювати програму, наприклад, на жорсткий диск його комп’ютера. У деяких країнах копіювання програми на жорсткий диск без ліцензії є порушенням законодавства про захист авторських прав. Незалежно від того надається таке право за законодавством або на підставі ліцензійної угоди самим власником авторського права, копіювання програми на жорсткий диск є ключовим моментом використання програми. Отже, права у відношенні такого копіювання направлені лише на ефективне використання програми користувачем. Платежі в рамках таких угод не є роялті та розглядаються як прибуток від підприємницької діяльності відповідно до положень ст. 7 Конвенції (п. 14 Коментарів до ст. 12).

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Щодо визначення статусу резидента з метою оподаткування

(Лист ДФС від 02.03.2018 р. № 837/М/99-99-13-02-03-14/ІПК)

Пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що у разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

При цьому, за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Щодо переведення додаткового капіталу у нерозподілений прибуток

(Лист ДФС від 02.03.2018 р. № 847/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці від операцій з переведення додаткового капіталу у нерозподілений прибуток.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").