|
ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»
послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68
+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99 сайт: www.sci-consulting.com.ua e-mail: info@sci-consulting.com.ua
|
||
ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТАРОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
|
||
|
Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів: |
||
|
В частині проектів нормативно-правових актів |
||
|
Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового навантаження на платників податків Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65570 Верховною Радою України розроблено Законопроект №10097 від 27.02.2019 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового навантаження на платників податків», який передбачає скасування пені та зменшення розміру штрафних санкцій, які нараховуються у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з 25 до 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання або завищеної суми бюджетного відшкодування. Метою проекту є забезпечення економічного зростання за рахунок створення сприятливих умов оподаткування для вітчизняного бізнесу, залучення іноземних інвестицій та активізації інвестиційної діяльності, а також оптимізації структури бюджетних надходжень. Завданням проекту є законодавче забезпечення зниження податкового навантаження на платників податків (суб’єктів господарювання). |
||
|
Розроблений Проект Постанови НБУ, який передбачає звуження сфери використання готівки Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=89102905 НБУ розроблено проект постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі – Проект), яким планується впровадити низку заходів з метою звуження сфери використання готівки, а саме: - зниження граничної суми розрахунків готівкою суб’єктів господарювання з фізичними особами з 50 000 гривень до 15 000 гривень (тобто встановлення її у розмірі, що не перевищує 10% від суми, установленої для фінансових операцій з готівкою, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу); - обмеження у розмірі до 15 000 гривень уключно готівкових розрахунків фізичних осіб – довірених осіб суб’єктів господарювання, які отримали готівку під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок такого суб’єкта господарювання; - обов’язок суб’єктів господарювання у разі зняття готівкових коштів з поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків з фізичними особами надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, та інші документи, що необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта. Водночас гранична сума розрахунків готівкою фізичних осіб з суб’єктами господарювання у розмірі до 50 000 гривень уключно залишиться без змін. Крім того, безготівкові розрахунки суб’єктів господарювання можуть здійснюватися без будь-яких обмежень, і банки зобов’язані забезпечити безготівкові перерахування на вимогу клієнтів у повному обсязі.
|
||
|
В частині податкових перевірок |
||
|
Оновлений план документальних перевірок від ДФС Режим доступу: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/plani-ta-zviti-roboti/367929.html 25 лютого на офіційному сайті ДФС опублікували оновлений план перевірок ДФС на 2019 рік, який передбачає коригування до Розділу IV плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
|
||
|
В частині захисту програмного забезпечення |
||
|
Розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, яке використовує WinRARexploit Режим доступу: https://cert.gov.ua/news/56 Фахівці компанії Check Point розповсюдили інформацію про критичну вразливість в архіваторі для Windows. Для успішної атаки зловмисникові потрібно всього лише обманом змусити жертву розпакувати шкідливий архів. Наприклад, розсилка архіву zakon.rar в якому міститься PDF документ із законом про державне партнерство. Вірус завантажує powershell скрипти з їх подальшим виконанням. Вразливість обходу каталогу, що отримала кілька ідентифікаторів (CVE-2018-20250, CVE-2018-20251, CVE-2018-20252 і CVE-2018-20253), зачіпає всі версії WinRAR, випущені за останні 19 років. Дана вразливість надає можливість розпакувати файли з архіву в потрібну зловмисникам папку, а не призначену користувачем. Таким чином вони можуть помістити шкідливий код в папку автозавантаження Windows, який буде автоматично виконуватися при кожному завантаженні системи. В кінці січня 2019 року розробники WinRAR випустили версію WinRAR 5.70 Beta 1, яка усуває цю вразливість.
|
||
|
В частині оподаткування податком на додану вартість |
||
|
Щодо виникнення податкових наслідків з ПДВ у разі отримання державних коштів, спрямованих у подальшому на створення і використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності (Лист ДФСУ №733/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 25.02.2019 р.) |
Якщо отримані ДІФКУ кошти, у тому числі, які виділяються з Державного бюджету України, не є оплатою вартості товарів/послуг, то об'єкта оподаткування ПДВ при їх отриманні не виникає та відповідно до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються. У випадку, якщо зазначені кошти (їх частина) надходять до ДІФКУ в рахунок оплати вартості поставлених ДІФКУ товарів/послуг (у тому числі послуг з організації та проведення на конкурсних засадах відбору проектів, пов'язаних з створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, для державного стимулювання), необоротних активів, то на дату їх зарахування на банківський рахунок ДІФКУ зобов’язана визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи із вартості товарів/послуг, необоротних активів. У разі, якщо придбані ДІФКУ з ПДВ товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а також у випадку якщо частково використовується в оподатковуваних ПДВ і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у ДІФКУ виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 або пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ відповідно. При цьому якщо ДІФКУ товари/послуги, необоротні активи придбавалися без ПДВ, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 або пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у ДІФКУ не виникає.
|
|
|
Щодо виникнення податкових наслідків з податку на прибуток підприємств ПДВ при списанні простроченої кредиторської заборгованості за отриманими авансами, постачання товарів/послуг за якими не відбулося та строк позовної давності минув (Лист ДФСУ №732/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 25.02.2019 р.) |
У разі виникнення обставин, визначених пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, платник податку – постачальник товарів/послуг зобов'язаний, зокрема відкоригувати, нараховану на дату отримання від платника податку – покупця товарів/послуг авансового платежу суму податкового зобов’язання з ПДВ, а платник податку - покупець товарів/послуг відповідно суму податкового кредиту, на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни розрахунку коригування до податкової накладної. При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 розділу II ПКУ.
|
|
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання примірників програмної продукції та послуг, пов’язаних із програмною продукцією (Лист ДФСУ №731/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 25.02.2019 р.) |
У разі, якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, відбуваються будь-які зміни у програмній продукції (у т. ч. оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання програмної продукції (окремих її елементів та/або компонентів) та не підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ або пункту 26 і підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі). При цьому у разі, якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, не відбувається жодних змін у програмній продукції (у т. ч. встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, інформаційно-консультаційна підтримка), то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
|
|
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання житла (Лист ДФСУ №730/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 25.02.2019 р.) |
У випадку, якщо забудовник (замовник) здійснює будівництво житла (об'єкта житлового фонду) силами підрядної організації (будівельної організації), то операція такої підрядної організації (надавача послуг) з постачання послуг із спорудження житла є першим постачанням житла відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПКУ. Така операція є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків. Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла покупцям звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПКУ.
|
|
|
Щодо порядку коригування податкових зобов’язань постачальника у разі зменшення суми компенсації вартості поставлених послуг (Лист ДФСУ №729/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 25.02.2019 р.) |
Якщо платником податку за операцією з постачання послуг було складено податкову накладну, але така податкова накладна з будь-яких причин не була зареєстрована в ЄРПН, то у разі наступного за постачанням зменшення суми компенсації вартості таких поставлених послуг постачальник матиме право зменшити податкові зобов’язання лише після реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем послуг) відповідного розрахунку коригування, який, у свою чергу, може бути зареєстрований в ЄРПН лише після реєстрації в ЄРПН постачальником податкової накладної, до якої він складений, та за умови, що з дати складання такої податкової накладної не минуло 1095 календарних днів.
|
|
|
Щодо питань, пов’язаних із застосуванням штрафних санкцій на підставі пункту 120.2 статті 120 і розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ) за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) (Лист ДФСУ №727/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 25.02.2019 р.) |
За порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; оподатковуються за нульовою ставкою. Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ. При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.
|
|
|
Щодо порядку віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, у яких в індивідуальному податковому номері (далі - ІПН) покупця не зазначено нулів, з яких починається такий ІПН (Лист ДФСУ №701/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 22.02.2019 р.) |
Якщо податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, то ІПН такого платника є актуальним. Наявність або відсутність у податковій накладній нулів, з яких починається ІПН платника податку, не заважає ідентифікувати здійснену операцію. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту 201.10 статті 201 ПКУ).
|
|
|
Щодо особливостей користування податковою пільгою з ПДВ, яка передбачена підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при будівництві житла, без залучення генпідрядника (Лист ДФСУ №700/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 22.02.2019 р.) |
У випадку, якщо платник самостійно здійснює будівництво житла, без залучення генпідрядника, то операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло (об’єкт житлового фонду) до покупця такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва. Така операція з першого постачання житла підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах. Операції з подальшого постачання житла (об’єктів житлового фонду) звільняються від оподаткування відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.
|
|
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з ліквідації основних засобів (торгівельні павільйони) (Лист ДФСУ №699/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 22.02.2019 р.) |
У випадку ліквідації основних засобів у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у іїшшй спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов’язання з податку на додану вартість (в тому числі, відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29 грудня 1995 року № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням. При цьому ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв’язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).
|
|
|
Щодо порядку складання зведених податкових накладних у разі застосування касового методу та щодо сплати акцизного податку у разі постачання електроенергії кінцевому споживачу (Лист ДФСУ № 698/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 22.02.2019 р.) |
Протягом звітного (податкового) періоду платники ПДВ, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов’язань відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, мають право складати не пізніше останнього дня місяця, в жому отримано кошти, зведені податкові накладні: На кожного платника податку, з яким постачання має безперервний або ритмічний характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця; На постачання особам, не зареєстрованим платниками податку, з урахуванням усієї суми отриманих коштів, отриманих від таких осіб протягом місяця.
|
|
|
Щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з постачання програмного забезпечення (Лист ДФСУ №697/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 22.02.2019 р.) |
Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів) не обмежені функціональним призначенням такої продукції і її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання та/або умови передачі права на розповсюдження примірників програмної продукції передбачають надання права на їх відтворення або якщо їх відтворення не обмежено використанням кінцевим споживачем, то отримання платежу як винагороди за надання вказаного права на використання програмної продукцїї/розповсюдження примірників програмної продукції для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів) обмежені функціональним призначенням такої програми і її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем») та/або умови передачі права на розповсюдження примірників програмної продукції не передбачають надання права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем, то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції/розповсюдження примірників програмної продукції не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 26.1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
|
|
|
Щодо включення до бази оподаткування ПДВ платника податку суми компенсації втрат від курсових різниць (Лист ДФСУ №684/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 22.02.2019 р.) |
До бази оподаткування операцій з постачання товарів/послуг включаються будь-які суми коштів, які сплачуються покупцем постачальнику товару у зв’язку з компенсацією його вартості, включаючи і суми компенсації втрат від курсових різниць, пов’язаних з постачанням такого товару.
|
|
|
Щодо виникнення податкових наслідків з ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг із розподілу (передачі) електричної енергії (Лист ДФСУ №683/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 22.02.2019 р.) |
Платник податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, перелічених у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначає дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за касовим методом. У разі, якщо споживач обрав спосіб оплати за послуги з розподілу електричної енергії безпосередньо через електропостачальника і ціна (тариф) таких послуг для споживачі, включається у ціну (тариф) електричної енергії, за якою електропостачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу, та при здійсненні операції з постачання послуг із розподілу (передачі) електричної енергії оператор системи розподілу зобов’язаний: - визначити податкові зобов’язання з ПДВ за касовим методом, а саме на дату перерахування електропостачальником коштів на банківський рахунок (у касу) оператора системи розподілу як оплату за постачання таких послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; - скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на електропостачальника. При цьому така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для електропостачальника (платника ПДВ) підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.
|
|
|
Щодо застосування штрафних санкцій відповідно до статті 120і Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) до повторно надісланих податкових накладних (Лист ДФСУ №678/6/99-99-12-02-01-15/ІПК від 22.02.2019 р.) |
Пунктом 120!.1 статті 120 Кодексу визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеною на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладання на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штраф в розмірі 10 відс. суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів. Статтею 120 і Кодексу не визначено виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, крім випадків зупинення реєстрації податкоюї накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу, та випадків, визначених підпунктом 42 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
|
|
|
Щодо можливості врахування сум податку на додану вартість, які сплачені авансом у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальнику за товари/послуги, при розрахунку суми бюджетного відшкодування (Лист ДФСУ №671/6/99-99-12-02-01-15/ІПК від 22.02.2019 р.)
|
Суми податку на додану вартість, які сплачені авансом у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг, беруть участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. |
|
|
В частині оподаткування податком на прибуток |
||
|
Щодо виникнення податкових наслідків з податку на прибуток підприємств при списанні простроченої кредиторської заборгованості за отриманими авансами, постачання товарів/послуг за якими не відбулося та строк позовної давності минув (Лист ДФСУ №732/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 25.02.2019 р.) |
Враховуючи те, що положення пункту 42 підрозділу 4 розділу XX ПКУ введено в дію з 01.01.2017, то об’єкти оподаткування податком на прибуток за звітні (податкові) періоди 2015 та 2016 років не підлягають коригуванню згідно із зазначеним пунктом. Коригуванню підлягають доходи/витрати, визначені відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та враховані при визначенні фінансового результату до оподаткування у звітних податкових періодах після 31.12.2016 за умови, що такі доходи/витрати були враховані у податковому обліку при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015.
|
|
|
Щодо оподаткування податком на прибуток операцій зі створення забезпечення (резерву) на оплату відпусток та його використання (Лист ДФСУ №717/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 25.02.2019 р.) |
Якщо забезпечення (резерв) створюється для відшкодування майбутніх витрат, пов’язаних з оплатою відпусток, то фінансовий результат до оподаткування, сформований відповідно до положень бухгалтерського обліку, не коригується на суму витрат на створення такого забезпечення (резерву) та н і суму витрат, які відшкодовані за рахунок цього резерву (забезпечення).
|
|
|
В частині оподаткування податком з доходів фізичних осіб, єдиним соціальним внеском
|
||
|
Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором суми надбавки до посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі та нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на зазначений дохід (Лист ДФСУ №739/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 25.02.2019 р.)
|
Сума надбавки до посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі, у розмірах, передбачених колективним договором включається до складу заробітної плати таких працівників і оподатковується податком на доходи фізичних осіб, військовим збором на загальних підставах. При цьому сума таких надбавок не є базою нарахування єдиного внеску.
|
|
|
Щодо оподаткування сум відшкодованих юридичною особою (роботодавцем) витрат, понесених фізичною особою (працівником) на проїзд під час відрядження (Лист ДФСУ №669/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 22.02.2019 р.) |
Згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору 1,5 відс., встановлену п.п. 1.3 п. 16і підрозділу 10 розділу ІСХ Кодексу.
|
|
|
В частині інших питань бухгалтерського обліку |
||
|
Щодо необхідних документів для перенесення правонаступнику інформації стосовно сальдо розрахунків юридичної особи зі сплати платежів у разі припинення такої юридичної особи шляхом її реорганізації (Лист ДФСУ №691/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 22.02.2019 р.) |
На виконання абзаців сімнадцятого - двадцятого п.п. З п. 1 розділу П Порядку у разі коли внаслідок припинення юридичної особи шляхом реорганізації частина її зобов’язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковуються складові суми переплат, до ПСП юридичних осіб - правонаступників працівником підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, засобами програмного забезпечення переносяться відповідні облікові показники з дотриманням хронології їх виникнення на підставі одного із документів: - рішення про узгодження плану реорганізації платника податків; - передавального акта; розподільчого балансу. При цьому Порядком не передбачено надання платником до органів ДФС інших додаткових документів, що є підставою для перенесення відповідних облікових показників правонаступникам. |
|
