Останні роз"яснення контролюючих органів з питань бухгалтерського обліку і оподаткування - коротко про головне - за період 21-27.01.2019 р.!

ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА

РОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:

В частині проектів нормативно-правових актів

Пільги з ПДВ планують продовжити

Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65334

У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 9469 від 15.01.2019 р. «Про збереження робочих місць людей з інвалідністю (щодо внесення змін до Податкового кодексу України стосовно особливостей справляння податку на додану вартість з організацій та підприємств, заснованих громадськими організаціями інвалідів)», в якому йдеться про внесення змін до ПКУ стосовно особливостей справляння податку на додану вартість з організацій та підприємств, заснованих громадськими організаціями інвалідів.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до ПКУ в частині терміну дії «нульової» ставки з ПДВ за операціями з постачання товарів та послуг, що виготовляються та постачаються організаціями чи підприємствами, заснованими громадськими організаціями інвалідів.

В законопроекті вказано, що вказана пільга з податку на додану вартість дає підприємствам людей з інвалідністю можливість скористатися ставкою 0% з податку на додану вартість за операціями постачання товарів, що виготовляються ними, і послуг. Вказана пільга обмежена в часі і діє тільки до 1 січня 2020 року.

Скасування 0% ставки з податку на додану вартість (у зв’язку із вичерпанням строків її дії) на товари та послуги, що виробляються та постачаються підприємствами людей з інвалідністю, призведе до їх подорожчання та, відповідно, втрати конкурентних позицій. Крім того, фактично це позбавить ці підприємства ресурсу для виробничих потреб та здійснення соціальних заходів.

У зв’язку з вищенаведеним вказаним законопроектом пропонується продовжити на 5 років (по  2025 рік) строк дії «нульової» ставки з ПДВ за операціями з постачання товарів та послуг, що виготовляються та постачаються організаціями чи підприємствами, заснованими громадськими організаціями інвалідів.

Законопроект, що стосується платників спрощеної системи оподаткування

Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65352

На офіційному веб-порталі ВРУ представлено законопроект № 9483 від 17.01.2019 р. «Про внесення змін до статей 294 та 298 Податкового кодексу України (щодо спрощення, пришвидшення та здешевлення процесу започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи)», яким пропонується внести зміни до ПКУ з метою спрощення, пришвидшення та здешевлення процесу започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що фізичній особі чинне податкове законодавство забороняє зареєструватися фізичною особою-підприємцем і одразу розпочати працювати як платник єдиного податку першої або другої групи. Тому що відповідно до підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Завдання законопроекту — дозволити новоствореним фізичним особам-підприємцям (ФОП) з першого дня реєстрації працювати на умовах спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у випадках, коли люди планують зареєструватися як підприємці та працювати як платники єдиного податку першої або другої групи. Йдеться не тільки про те, що людям непотрібно буде чекати до місяця з моменту реєстрації підприємцем для того, аби отримати право розпочати підприємницьку діяльність (як платник єдиного податку першої або другої групи), а й про значне послаблення бюрократичних бар’єрів та здешевлення для людей процедури започаткування такого дрібного підприємництва.

Передбачається внести зміни до ст. 298 ПКУ та встановити, що:

1) зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (а не з першого числа наступного місяця, що передбачено чинними зараз нормами);

2) єдиний податок за місяць, у якому відбулася державна реєстрація ФОП, сплачувати не потрібно (йдеться про першу та другу групи, які сплачують фіксовану суму незалежно від розміру доходу); при цьому з метою уникнення зловживань таке правило пропонується поширювати лише на випадки сплати саме фіксованої суми податку, а не відсотку від доходу (пунктом 293.4 ст. 293 ПКУ визначено випадки, коли платники єдиного податку першої та другої групи сплачують не фіксовану суму податку, а 15 % від доходу).

Запропоновані законопроектом зміни до ст. 298 ПКУ потребують узгодження із чинними нормами ст. 294 ПКУ з тим, щоб податковий (звітній) період для вищезгаданих ФОП теж починався з дня їх державної реєстрації (відповідні зміни до ст. 294 передбачені законопроектом).

В частині податкової звітності

Терміни подання звіту щодо сум нарахованого ЄСВ для ФОП

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/365552.html

Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік (п. 2 розділу ІІІ  Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435)).  

Звіт за оновленою формою Додатку 5 подається ФОП за звітний період 2018 року до 10 лютого 2019 року із зазначенням типу форми «початкова», відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Та не пізніше 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом, кожен підприємець зобов’язаний сплачувати суму єдиного внеску не менше мінімального страхового внеску на місяць.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 435 визначено, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звіт зазначеними особами не подається.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пп. 10, 11 розділу IV Порядку № 435 один раз на рік у терміни, визначені п. 2 розділу ІІІ Порядку № 435.

Звітним періодом є календарний рік.

В частині оподаткування податком на додану вартість

Щодо формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, у якій показник графи 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ» містить після коми більше ніж два знаки

(Лист ДФСУвід 17.01.2019 р.

№ 204/6/99-95-42-03-15/ІПК)

Зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги (графа 7 податкової накладної), яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в Податковому Кодексі.

Щодо дати оформлення податкової накладної і дати визначення бази оподаткування ПДВ при експорті товарів

(Лист ДФСУ від 18.01.2019 р.

№205/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

При експорті товарів датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ, є дата оформлення митної декларації. На дату виникнення податкового зобов'язання платник ПДВ - експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, який встановлено Національним банком Украй» у попередній робочий день.

Щодо можливості відображення в податковій накладній при поставці товару іншої одиниці виміру, ніж при його придбанні

(Лист ДФСУ від 16.01.2019 р.

№ 166/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Якщо постачання товару, ціну якого при придбанні було встановлено, наприклад, за вагову одиницю (кілограм, тонну тощо), може здійснюватися за ціною за кількісну одиницю (штуку тощо) такого товару, то одиниця виміру, вказана у графі 4 податкової накладної, складеної на операцію з постачання товару, може відрізнятися від одиниці виміру, що вказана у податковій накладній, отриманій платником податку при придбанні такого товару.

Неплатник ПДВ придбаває частку іншого підприємства: чи реєструватися платником ПДВ

(Лист ДФС від 21.01.2019 р.

№ 221/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Коли платник ПДВ вносить рухоме чи нерухоме майно до статутного фонду іншого підприємства (як платника, так і неплатника ПДВ), таку операцію оподатковують ПДВ. Якщо майно вносить неплатник ПДВ, операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо у неплатника ПДВ загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ (у т. ч. з урахуванням внесення майна до статутного фонду іншого підприємства), протягом останніх 12 календарних місяців перевищить 1 млн грн, він має зареєструватися платником ПДВ.

Обов’язок нараховувати і сплачувати податкові зобов’язання з ПДВ виникає із дня, наступного за граничним днем подання заяви про реєстрацію платником ПДВ. Тобто з 11-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг перевищив 1 млн грн.

Щодо порядку оподаткування операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України продукції оборонного призначення

(Лист ДФСУ від 21.01.2019 р.

№ 222/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Пільговий режим оподаткування ПДВ, визначений пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється виключно на операції з постачання товарів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними вказаним пунктом, та при виконанні інших вимог, визначених цим же пунктом. При цьому пільговий режим оподаткування ПДВ, визначений пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ не поширюється на операції з постачання робіт по виготовленню комплектуючих із давальницької сировини, в тому числі якщо такі комплектуючі класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Щодо заповнення поля податкової накладної «Податковий номер платника податку» при здійсненні операції з постачання послуг дипломатичній місії

(Лист ДФСУ від 22.01.2019 р.

№ 236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

При здійсненні операції з постачання послуг дипломатичній місії (у тому числі її окремим структурним підрозділам) та складанні податкової накладної у полі такої накладної «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» отримувача (покупця) проставляється податковий номер дипломатичної місії, наданий (присвоєний) їй в обов’язковому порядку контролюючим органом при взятті її на облік.

Щодо порядку оподаткування ПДВ та формування податкового кредиту за операціями з ввезення на митну територію України товару та подальшої реалізації такого товару на митній території України

(Лист ДФСУ від 22.01.2019 р.

№ 237/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

При митному оформлені товарів, що ввозяться на митну територію України, платник податку здійснює сплату ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 18 7 ПКУ, та на дату такої сплати відносить суми податку до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених митних декларацій.

На дату виникнення першої події за операцією з постачання на митній території України імпортованого товару платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

На дату повернення покупцем - резидентом постачальнику (імпортеру) товару у зв’язку із невідповідністю його якості вимогам з експлуатації, суми податкових зобов'язань постачальника та податкового кредиту покупця підлягають коригуванню на підставі розрахунку коригування, складеного постачальником та зареєстрованого в ЄРПН покупцем відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ.

Операція з вивезення за межі митної території України неякісного товару, який був попередньо ввезений на митну територію України, у зв’язку з його поверненням постачальнику-нерезиденту через невідповідність якості вимогам з експлуатації, підлягають оподаткуванню відповідно до норм ПКУ та МКУ в залежності від митного режиму, в який такий товар поміщався при його вивезенні за межі митної території України.

За операцією з постачання (передачі) товару, який був повторно ввезений платником податку (імпортером) взамін повернутого постачальнику - нерезиденту неякісного товару, такий платник податку повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Щодо порядку оподаткування ПДВ підприємств операцій з постачання житла (об'єктів житлового фонду)

(Лист ДФСУ від 22.01.2019 р.

№241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

У разі, якщо забудовник самостійно здійснював будівництво житла (об’єкта житлового фонду) без залучення до такого будівництва підрядника (будівельну компанію), то для цілей оподаткування ПДВ операція забудовника з постачання прав на житло (об’єкт житлового фонду) корпоративному інвестиційному фонду є операцією з першого постачання житла (об’єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою. У даному випадку за такою операцією корпоративний інвестиційний фонд, на підставі належним чином складеної і зареєстрованої в ЄРПН забудовником податкової накладної, включає суму ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно до підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ зобов’язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

У разі, якщо забудовник самостійно не здійснював будівництво житла (об’єкта житлового фонду), а залучав до будівництва житла (об’єкта житлового фонду) підрядника (будівельну компанію), то для цілей оподаткування ПДВ операція підрядника (будівельної компанії) з надання забудовнику послуг із спорудження такого житла є операцією з першого постачання житла (квартир), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою, незалежно від того, матеріали забудовника чи підрядника (будівельної компанії) використовуються для будівництва такого житла. У даному випадку подальша операція забудовника з постачання прав на житло (об’єкт житлового фонду) корпоративному інвестиційному фонду є операцією з другого постачання житла, яка підлягає звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання житла

(Лист ДФСУ від 22.01.2019 р.

№ 243/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Першою поставкою житла відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПКУ є операція з постачання послуг із спорудження новозбудованих садиб (об’єкта житлового фонду) будівельної організації (надавача послуг - підрядника).

Такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків незалежно від того, матеріали замовника чи підрядника використані для будівництва такого житла.

Операції з подальшої передачі готових новозбудованих садиб (об’єкта житлового фонду) покупцям звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПКУ.

Щодо включення юридичною особою у витрати вартості оренди транспортних засобів нарахованою фізичною особою-підприємцем згідно нотаріально не посвідченого договору і можливості включення юридичною особою орендарем до податкового кредиту суми ПДВ

(Лист ДФСУ від 23.01.2019 р.

№ 252/Ч/99-99-15-03-02-14/ІПК)

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Щодо нарахування ПДВ-зобов'язання під час використання придбаних товарів/послуг в неоподатковуваних операціях або в негосподарської діяльності

(Лист ДФСУ від 17.01.2019 р.

№ 199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

За товарами/послугами, необоротними активами, придбаними після 01.07.2015 р., призначеними для використання в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку, податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ПКУ нараховуються в звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, тобто у тому звітному періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту.

Щодо виникнення дати податкового зобов'язання по ПДВ під час експорту товарів

(Лист ДФСУ від 16.01.2019 р.

№ 179/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

З метою визначення згідно з п. 187.1 ПКУ дати виникнення податкового зобов'язання з ПДВ у разі здійснення операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення такої операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування — за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.

У разі якщо дата оформлення митної декларації та дата фактичного перетину митного кордону товарами митного кордону України припадають на різні податкові періоди, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операцією з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту є дата оформлення митної декларації.

При цьому на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платник податку зобов'язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни податкову накладну в електронній формі, враховуючи вимоги Порядку № 1307

Щодо формування ПДВ при поверненні внеску засновника

(Лист ДФС від 15.01.2019 р.

№ 138/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Коли підприємство повертає одному із засновників його внесок у вигляді коштів або корпоративних прав та акцій інших суб’єктів, що належать підприємству, об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.

Проте, якщо підприємство поверне засновникові його внесок майном, це вважатимуть постачанням товару. Відповідно, таке майно буде об’єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах.

Щодо формування ПДВ під час відповідального зберігання автомобілів

(Лист ДФС від 15.01.2019 р.

№ 140/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Операція з передачі дилерові легкових автомобілів на відповідальне зберігання для підприємства не є об’єктом оподаткування ПДВ. За такої передачі підприємство не визначає податкових зобов’язань, а дилер – податкового кредиту. Водночас надання послуг зі зберігання майна для дилера є об’єктом оподаткування ПДВ.

У разі постачання легкових автомобілів дилерові податкові зобов’язання з ПДВ у підприємства виникають за правилом «першої події». Податкова накладна, зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, є для дилера підставою включити суми ПДВ до податкового кредиту.

Коли постачання вважають ритмічним та як скласти податкову накладну на такі операції

(Лист ДФС від 16.01.2019 р.

№ 165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Якщо одному покупцеві поставляються товари/послуги два чи більше разів на місяць – це ритмічне постачання. Ритмічний характер операції залежить лише від факту їх вчинення, а не від того, за одним чи різними договорами її оформили. Податкові зобов’язання виникають за подією, яка сталася раніше, а саме на дату:

- або отримання авансу від покупця,

- або відвантаження товарів.

Податкові зобов’язання не залежать від того, в рамках одного чи декількох цивільно-правових договорів відбувається перша подія.

Якщо поставили товар одному покупцеві два та більше разів на місяць за одним або за різними договорами — можна скласти зведену податкову накладну на загальну суму постачання.

Коли постачальник не складає зведені податкові накладні, а покупець одного і того ж дня оплачує товар кількома авансами у межах одного чи декількох договорів, продавець може скласти одну податкову накладну на загальну суму таких авансів.

В частині оподаткування податком на прибуток

Щодо оподаткування доходів нерезидента від продажу частки у статутному капіталі

(Лист ДФСУ від 17.01.2019 р.

№ 198/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

У разі здійснення нерезидентом продажу корпоративних прав у статутному капіталі іншому нерезиденту через своє постійне представництво в Україні, таке постійне представництво враховує таку операцію при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток у порядку, встановленому п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

У разі, якщо нерезидент не має постійного представництва в Україні, то доходи від продажу частки у статутному капіталі іншому нерезиденту не підлягають оподаткуванню згідно з положеннями п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Щодо порядку виправлення платником податку на прибуток самостійно виявлених помилок у податковій та фінансовій звітності

(Лист ДФСУ від 18.01.2019 р.

№ 209/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Якщо платник податку на прибуток самостійно виявив помилки, що містяться у податковій звітності під час його перебування на спрощеній системі оподаткування, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової звітності за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Щодо оподаткування податком на прибуток коштів (інвестиційних внесків) у будівництво об’єктів нерухомості

(Лист ДФСУ від 22.01.2019 р.

№241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Кошти (інвестиційні внески) отримані фондом від фізичної особи - інвестора з метою участі такої особи у будівництві об’єктів нерухомості та подальшого отримання у власність відповідної нерухомості є коштами спільного інвестування у розумінні підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу III ПКУ.

Згідно пункту 141.6 статті 141 розділу IIIПКУ звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) (підпункт 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ПІ ПКУ).

В частині оподаткування податком з доходів фізичних осіб

Щодо оподаткування страхового відшкодування нарахованого (виплаченого) на користь фізичної особи

(Лист ДФСУ від 23.01.2019 р.

№ 251/Ш/99-99-13-02-03-14/ІПК)

Якщо сума страхового відшкодування, яка у 2015 році була нарахована (виплачена) страховою компанією - страховиком на користь фізичної особи - страхувальника, перераховувалася на підставі її заяви на рахунок станції технічного обслуговування, що здійснювала відновлення пошкодженого рухомого майна - автомобіля, то така сума у розумінні Кодексу є доходом платника податку - фізичної особи та у разі дотримання вищезазначених вимог не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Разом з тим, у разі якщо сума страхового відшкодування перевищує вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення договору страхування, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), податковий агент від суми такого перевищення утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 розділу IV Кодексу (п. 2.2. Порядку).

В частині інших питань бухгалтерського обліку

Щодо віднесення до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування амортизаційних відрахувань з вартості основних засобів

(Лист ДФСУ від 18.01.2019 р.

№ 212/О/99-99-13-01-02-14/ІПК)

Витрати на придбання та/або на самостійне виготовлення основних засобів фізичною особою — підприємцем амортизуються, а сума вказаних амортизаційних відрахувань підлягає включенню до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування. При цьому, умовами для включення вищевказаних амортизаційних відрахувань до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування є: власне бажання підприємця на загальній системі оподаткування щодо нарахування амортизації основних засобів :а нематеріальних активів; ведення окремого обліку таких витрат за кожним об’єктом основних засобів та нематеріальних активів; документальне підтвердження витрат на придбання та/або на самостійне виготовлення таких об’єктів основних засобів та нематеріальних активів; амортизація нараховується прямолінійним методом, з урахуванням встановленого ПКУ мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів; основні засоби, вартість яких амортизується, не може входити до кола основних засобів подвійного призначення.

Щодо квоти робочих місць для осіб передпенсійного віку (щодо розрахунку квоти підприємствами, установами та організаціями, у яких середньооблікова штатна чисельність становить 20 осіб)

(Лист Мінсоцполітики від 09.11.2018 р.

№ 21833/0/2-18/53)

На підприємства, установи та організації, у яких штатна чисельність становить 20 осіб, поширюється вимога про виконання квоти, визначеної абзацом другим частини другої статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» (далі — Закон), відповідно до якої підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб установлюється квота в розмірі не менше ніж одна особа у середньообліковій чисельності штатних працівників, якій до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років.

Вимога щодо встановлення квоти у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік поширюється на підприємства, установи та організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб (абзац перший частини другої статті 14 Закону).

Щодо квоти робочих місць для осіб передпенсійного віку (щодо виконання квоти у разі, якщо працівник стане особою передпенсійного віку у другій половині звітного періоду)

(Лист Мінсоцполітики від 09.11.2018 р.

№ 21833/0/2-18/53)

Якщо особа у звітному році отримала додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону, зокрема стала особою, якій до настання права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років, і працювала у звітному році на умовах повної зайнятості, її необхідно враховувати при розрахунку квоти.

Обов’язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, зазначені в ч. 1 ст. 14 Закону, відповідно до вимог ч. 2 ст. 14 Закону та щорічне (не пізніше, ніж 1 лютого після звітного року) інформування про це державної служби зайнятості.

Щодо квоти робочих місць для осіб передпенсійного віку (щодо відповідальності роботодавця за невиконання квоти, передбаченої ст. 14 Закону)

(Лист Мінсоцполітики від 09.11.2018 р.

№ 21833/0/2-18/53)

Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення визначена ст. 5З Закону. Пунктом 1 ст. 5З Закону передбачено, що посадові особи органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи — підприємці, винні в порушенні законодавства про зайнятість населення, притягуються до відповідальності згідно із законодавством.

Крім того, п. 2 ст. 5З Закону передбачено, що у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 Закону, з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову в працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.