|
ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»
послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68
+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99 сайт: www.sci-consulting.com.ua e-mail: info@sci-consulting.com.ua
|
|
|
ПЕРСПЕКТИВНЕ ПОДАТКОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО
В частині оподаткування єдиним соціальним внеском
|
|
|
Ухвалено проект Закону щодо системи загальнообов’язкового державного соціального Режим доступу: https://www.msp.gov.ua/news/16250.html 14 листопада 2018 року на засіданні Уряду було ухвалено проект Закону щодо удосконалення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування. Основні пропозиції щодо вдосконалення законодавства про сплату та нарахування ЄСВ є наступні: - збільшення максимальної величини бази нарахування ЄСВ з 15 до 25 мінімальних зарплат, тобто до суми 104325 гривень; - встановлення регресивної шкали розміру сплати ЄСВ заробітної плати доходу, що перевищує максимальну величину з метою стимулювання до легалізації доходів громадян. Ставка ЄСВ на суму зарплати, яка перевищує максимальну базу оподаткування зменшуватиметься аж до 5 % на суму, що перевищує 270 розмірів мінімальних зарплат; - встановлення у законодавстві про працю вимоги застосовувати на підприємствах принципи диференціації заробітних плат, в залежності від складності, кваліфікації і відповідальності роботи, та встановлення вимоги сплачувати ЄСВ керівникам підприємств з розрахунку двох мінімальних заробітних плат. Також передбачається застосування ризик-орієнтованого моніторингу та аналізу стану нарахування ЄСВ, контролю його нарахування та стягнення, забезпечення тісної взаємодії з роботодавцями щодо виправлення помилок у нарахуванні для відновлення прав застрахованих осіб.
|
|
ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТАРОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
|
|
|
Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:
|
|
В частині перевірок контролюючих органів |
|
|
Комплексні перевірки у 2019 році Державною регуляторною службою України затверджено План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік (Наказ Державної регуляторної служби України “Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік” від 15.11.2018 №152). Підставою для проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо суб’єкта господарювання є внесення одного й того самого суб’єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) (ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», № 2042-19, затв. ВРУ від 04.04.2018р.) Такий комплексний плановий захід проводиться один раз на рік, а усі контролюючі органи, які запланували перевірити даного суб’єкта господарювання, можуть його перевірити виключно у строки, встановлені Планом здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік. Слід відмітити, що до переліку органів державного нагляду (контролю), які будуть здійснювати комплексні перевірки не включається державна фіскальна служба.
|
|
|
Внесено зміни до плану перевірок ДФСУ на 2018 рік Режим доступу: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/plani-ta-zviti-roboti/326656.html 14 листопада 2018 року черговий раз було оприлюднено зміни до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, а саме зміни внесено до Розділу І «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб» та Розділ ІІ «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» з урахуванням коригування (листопад 2018 року) 13.11.2018. ДФСУ також було оприлюднено план перевірок юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
|
|
|
В частині електронного цифрового підпису |
|
|
Скасування електронної печатки для фізичних осіб-підприємців Режим доступу: https://acskidd.gov.ua/news#233 Законом України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07.11.2018, передбачено, що електронна печатка – це електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов’язаних електронних даних. Разом з цим, створювач електронної печатки – це юридична особа, яка створює електронну печатку. З огляду на те, що створювачем електронної печатки може бути виключно юридична особа, починаючи з 07.11.2018 Інформаційно-довідковий департамент ДФС, як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, не формує сертифікати електронної печатки для фізичних осіб (в т.ч. підприємців та тих, що провадять незалежну професійну діяльність). На сайті АЦСК ІДД фіскали зазначають, що фізичні особи, які отримують сертифікати починаючи з 07.11.2018 р. можуть здійснювати подання електронної податкової звітності та реєструвати податкові накладні використовуючи власний електронний підпис.
|
|
|
В частині оподаткування податком на додану вартість |
|
|
Зміни щодо порядку блокування податкових накладних Уряд затвердив зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затв. Постановою КМУ від 24.10.2018, №936), яким, зокрема, встановлено ознаки, у разі відповідності яким реєстрація податкових накладних не зупиняється. Актом запроваджено обов’язкове проведення моніторингу під час реєстрації розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (без перевірки на відповідність «відсікаючим» ознакам), а «відсікаючі» ознаки скориговано. Постановою передбачено, що моніторингу не підлягають ПН/РК, якщо обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менш ніж 500 тис. грн, і керівник – посадова особа такого платника податку є особою, що обіймає аналогічну посаду менш ніж у 3-х платників податків. Цей критерій буде працювати за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений платником податку в таких ПН/РК в поточному місяці не перевищує 50 тис. грн. на одного покупця – платника податку. Зверніть увагу, для визначення обсягу постачання не будуть враховані РК, у яких період реєстрації відмінний від періоду їх складання.
|
|
|
Щодо податкових наслідків з ПДВ при списанні у зв’язку із закінченням строку позовної давності кредиторської заборгованості за отриманими авансами, поставка товару за якими не відбулася (Лист ДФСУ № 4813/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 13.11.2018р.) |
Нараховану на дату отримання авансового платежу суму податкового зобов’язання з ПДВ постачальник має право відкоригувати виключно на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (пункт 192.1 статті 192 ПКУ). При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ.
|
|
Щодо порядку віднесення операцій з постачання телекомунікаційних послуг та послуг мобільного зв’язку до операцій, що мають безперервний характер з метою складання зведеної податкової накладної, і формування податкового кредиту за такою податковою накладною (Лист ДФСУ № 4811/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 13.11.2018р.)
|
У разі складання в останній день місяця, в якому були здійснені операції з постачання товарів/послуг, які мають безперервний або ритмічний характер, зведеної податкової накладної та своєчасної її реєстрації в ЄРПН, ПДВ, зазначений у такій зведеній податковій накладній, може бути включений покупцем таких товарів/послуг до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вона складена (та, відповідно, у якому здійснено такі операції з постачання), або будь-якого наступного звітного періоду протягом 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.
|
|
Щодо нарахування податком на додану вартість грошових коштів у вигляді компенсації вартості використаних орендованих оборотних засобів (Лист ДФСУ № 4807/6/99-99-15-03-02-15 від 13.11.2018) |
Отримані грошові кошти у вигляді компенсації за використані запаси є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються у загальновстановленому порядку. Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
|
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг, пов’язаних із програмною продукцією нерезиденту (Лист ДФСУ № 4806/6/99-99-15-03-02-15 від 13.11.2018 р.) |
У разі якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, відбуваються будь- які зміни у програмній продукції (у т. ч. оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання програмної продукції (окремих її елементів та/або компонентів) та не підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ або пункту 26і підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі). У разі якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, не відбувається жодних змін у програмній продукції (у т. ч. встановлення, налаштування, тестування,- виявлення та усунення недоліків, інформаційно-консультаційна підтримка), то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
|
|
Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів як міжнародної технічної допомоги (Лист ДФСУ № 4805/6/99-99-15-03-02-15 від 13.11.2018р.)
|
Сума ПДВ, сплачена платником податку при ввезенні товарів на митну територію України, підлягає включенню до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації.
|
|
Щодо визначення об’єкта оподаткування ПДВ по операції з отримання відшкодування за втрачений товар по договору транспортного експедирування (Лист ДФСУ № 4790/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 12.11.2018р.)
|
Кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ. |
|
Щодо відображення в обліку списання суми податкового зобов’язання з ПДВ, з дати виникнення якого минуло понад 1095 днів (Лист ДФСУ № 4747/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 08.11.2018р.) |
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного у порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН. Нараховану на дату отримання авансового платежу суму податкового зобов’язання з ПДВ постачальник має право відкоригувати виключно на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (пункт 192.1 статті 192 ПКУ). При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ.
|
|
Щодо оподаткування ПДВ операції з продажу власних іменних акцій нерезиденту в рахунок погашення грошових зобов’язань за договором позики та щодо права покупця на податковий кредит після подання ним заяви на продавця про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної (Лист ДФСУ № 4742/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 08.11.2018р.)
|
У разі якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг між суб'єктами господарювання відсутні, то кошти, що перераховуються одним суб'єктом господарювання іншому суб'єкту господарювання не включаються до бази оподаткування ПДВ (при умові, що такі кошти не є компенсацією вартості товарів/послуг). Операції з продажу за кошти цінних паперів (зокрема, власних іменних акцій), що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, в рахунок погашення грошового зобов’язання не є об'єктом оподаткування ПДВ.
|
|
Щодо можливості віднесення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкової накладної, яка своєчасно не була включена до складу податкового кредиту (Лист ДФСУ № 4741/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 08.11.2018р.) |
Суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, можуть бути віднесені до складу податкового кредиту: У разі своєчасної реєстрації в ЄРПН - протягом 1095 календарних днів з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; У разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН - протягом 1095 календарних днів з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, але не раніше дати такої реєстрації.
|
|
В частині оподаткування податком на прибуток
|
|
|
Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування положень підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України стосовно визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування (наказ Мінфіну від 14.11.2018 р. № 887 Режим доступу - https://www.minfin.gov.ua/news/view/normatyvnopravovi-akty-z-podatkovykh-konsultatsii?category=bjudzhet&subcategory=podatkovi-konsultatsii)
|
Для цілей визнання операції контрольованою платнику податку необхідно використовувати дані бухгалтерського обліку за відповідний звітний (податковий) рік, у якому проводилися такі господарські операції. Таким чином, оскільки вартісні критерії визнання операції (операцій) контрольованою для цілей виконання вимог статті 39 Кодексу обраховуються за результатами податкового (звітного) року, то коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з нерезидентами, визначеними в абзаці третьому та четвертому підпункту 140.5.4 і підпункту 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, здійснюються за результатами податкового (звітного) року та відображаються у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік.
|
|
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму пені, нарахованої резидентом України нерезиденту за порушення виконання умов зовнішньоекономічного договору (Лист ДФСУ № 4738/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 08.11.2018р.) |
У разі якщо нерезидент сплачує податок з сум нарахованих на його користь штрафів, пені, неустойки, то різниця на суму нарахованих на користь нерезидента таких штрафів, пені, неустойки для збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу у платника податку - резидента не виникає. У разі якщо при виплаті штрафів, пені, неустойки нерезиденту застосовуються правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування податком на прибуток такої виплати, то платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих на користь нерезидента штрафів, пені, неустойки відповідно до 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.
|
|
В частині оподаткуванняПДФО, ЄСВ, військовим збором
|
|
|
Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу нерухомого майна (земельної ділянки) (Лист ДФСУ № 4794/П/99-99-13-02-03-14/ІПК від 13.11.2018р.) |
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 Кодексу, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу. Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 і підрозділу 10 розділу XX Кодексу). Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу). Не оподатковується дохід, отриманий платником податку - фізичною особою від продажу об’єкта нерухомості (земельної ділянки) за умови дотримання вимог п. 172.1 ст. 172 Кодексу. У разі недотримання вимог, вказаний дохід оподатковується на загальних підставах.
|
|
Оподаткування операцій з надання послуг та включення до складу доходів фізичної особи - підприємця коштів отриманих від нерезидента (Лист ДФСУ № 4765/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК від 09.11.2018р.)
|
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, в тому числі кошти отримані на відшкодування витрат, що безпосередньо пов’язані з наданням послуг нерезиденту.
|
|
Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми моральної та матеріальної шкоди, яка виплачується за рішенням суду (Лист ДФСУ № 4739/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 08.11.2018р.) |
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку податковим агентом включається дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди відповідно до п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, крім випадків, визначених цим підпунктом, без урахування коефіцієнту, який розраховується згідно з нормами п. 164.5 ст. 164 ПКУ . Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену в п.п. 1.3 п. 16і підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
|
|
Щодо оподаткування військовим збором доходу, отриманого у вигляді дивідендів (Лист ДФСУ № 4737/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 08.11.2018р.) |
Дохід у вигляді дивідендів, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів, як виняток, зазначений у п.п. 1.7 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу, оподатковується військовим збором на загальних підставах, тобто є об’єктом оподаткування цим збором.
|
|
В частині інших питань бухгалтерського обліку
|
|
|
Щодо визнання контрольованою операції по внесенню учасником товариства корпоративних прав до статутного капіталу підприємства (Лист ДФСУ № 4782/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 12.11.2018р.) |
Визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податку. Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно: - операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо; - операції з надання послуг; - операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності; - фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо; - операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів. З урахуванням зазначеного, суми внесених (отриманих) інвестицій, що були внесені (отримані) у формі, відмінній від грошової, враховуються при розрахунку вартісного критерію контрольованої операції.
|
|
Щодо оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується Фондом соціального страхування на користь особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (Лист ДФСУ № 4768/К/99-99-13-02-03-14/ІПК від 09.11.2018р.)
|
Фонд, який виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності, повинен виконати функції податкового агента в частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету за рахунок таких осіб податок на доходи фізичних осіб та військовий збір і відобразити зазначену допомогу у формі № 1ДФ.
|
|
Щодо можливості постачання (продажу) дебіторської грошової заборгованості, що виникла у зв’язку із невідшкодованою сумою податку з Державного бюджету України (Лист ДФСУ № 4746/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 08.11.2018 р.) |
Право на отримання відшкодування сум податку з Державного бюджету України має виключно та особа, яка задекларувала таку суму у податковій декларації з ПДВ та подала до контролюючого органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. При цьому нормами ПКУ не передбачено можливості відшкодування сум податку з Державного бюджету України іншим особам, у яких згідно з чинним законодавством право на відшкодування сум податку з бюджету відсутнє.
|
|
Щодо віднесення до складу витрат витрати по сплаті відсотків, які нараховані платнику податків за користування кредитними коштами (Лист ДФСУ № 4736/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК від 08.11.2018р.) |
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не має права включати до складу витрат витрати по сплаті відсотків банку при укладенні кредитних договорів з банками, незалежно від того, що кредит отримувався для здійснення підприємницької діяльності. |
