Останні роз"яснення контролюючих органів з питань бухгалтерського обліку і оподаткування - коротко про головне - за період 29.10-04.11.2018 р.!

ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА

РОЗ’ЯСНЕН Ь МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:

В частині податкових перевірок

Оновлення плану-графіку перевірок платників податків

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/plani-ta-zviti-roboti/326656.html

02 жовтня 2018 року черговий раз було представлено на сайті ДФСУ оновлення до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, а саме, на цей раз внесено зміни до розділу ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків - фізичних осіб». Інші розділи плану графіку залишили без змін.

В частині використання РРО

Оновлення державного реєстру РРО

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/73054.html

ДФСУ наказом від 22.10.2018 р. № 688 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» було оновлено Державний реєстр РРО, що містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також, первинна реєстрація яких заборонена. В Наказі від 22.10.2018 р. № 688 також наводиться Перелік РРО, виключених з держреєстру у 2016-2017 рр., експлуатація яких не дозволяється.

Слід зазначити, що із набранням чинності даного Наказу, водночас втратив чинність наказ ДФСУ від 06.06.2018 р. №362.

В частині оподаткування податком на додану вартість

Податкові накладні та розрахунки коригувань до податкових накладних у листопаді місяці платники ПДВ складатимуть за старими формами

Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE32609.html

Наказом Мінфіну від 17.09.2018 р. № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» було затверджено зміни до форми податкової накладної, розрахунку коригування і порядок їх заповнення. 

Відповідно до даних змін у податковій накладній потрібно буде зазначати податковий номер платника податку відповідно Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588.  Зміни також передбачають внесення у табличній частині податкової накладної графи «Сума податку на додану вартість» (графа 11 оновленої форми). Ця графа повинна буде заповнятися у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знака включно.

Наказ № 763 набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування, крім абз. 2 п. 6 і п. 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які вступають в силу з 01.01.2020 р. У зв’язку з тим, що у жовтні 2018 року Наказ № 763 не було опубліковано, тому у листопаді платники ПДВ можуть користуватися «старими» формами податкової накладної та розрахунку коригування.

Щодо здійснення діяльності за операціями звільнених від оподаткування ПДВ та придбання товарів та використання їх в оподатковуваних ПДВ операціях

(Лист ДФСУ № 4621/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 29.10.2018 р.)

Платник податку зобов’язаний застосовувати норми статті 199 ПКУ у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги використовуються частково в оподатковуваних, а частково - в неоподатковуваних операціях такого платника податку. Якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги були використані виключно в оподатковуваних операціях, а суми ПДВ за такими операціями були включені до податкового кредиту (в межах терміну, визначеного пунктом 198.6 статті 198 ПКУ) у звітному (податковому) періоді, в якому платником податку здійснювалися неоподатковувані операції, то податкові зобов’язання відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ за такими товарами/послугами не нараховуються.

Щодо коригування податкових зобов’язань з ПДВ при списанні у зв’язку із закінченням строку позовної давності кредиторської заборгованості за отриманими авансами, поставка товару за якими не відбулася

(Лист ДФСУ № 4622/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 29.10.2018 р.)

Нараховану на дату отримання авансового платежу суму податкового зобов’язання з ПДВ постачальник має право відкоригувати виключно на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (пункт 192.1 статті 192 ПКУ).

При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з надання доступу до відповідного контенту, розміщеного на інтернет-сайті, та у зв’язку із отриманням додаткової інформації

(Лист ДФСУ № 4625/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 29.10.2018 р.)

У разі, якщо згідно з умовами цивільно-правового договору платником податку - постачальником надається доступ покупцю до відповідного інтернет- сайту та скориставшись таким доступом покупець отримує програмну продукцію (її копію) або право на використання програмної продукції, то для цілей оподаткування ПДВ операція з надання такого доступу розцінюється як операція з постачання програмної продукції, яка не підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до пункту 26і підрозділу 2 розділу XX ПКУ або підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ (в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).

У разі, якщо згідно з умовами цивільно-правового договору під наданням платником податку - постачальником доступу покупцю до відповідного інтернет- сайту розуміється виключно надання права на пошук, обробку, отримання інформації (у тому числі аудіовізуальні твори, фонограми, відеограми, музичні твори з текстом або без тексту, виконання яких зафіксовано у фонограмах, відеограмах, телевізійні канали), без фактичного постачання покупцю програмної продукції (її копії), то операція з надання такого доступу розцінюється як операція з надання послуг із пошуку, обробки, отримання інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Щодо оподаткування ПДВ операцій з надання орендованої земельної ділянки у користування іншому підприємству є операцією з надання такої земельної ділянки в суборенду

(Лист ДФСУ № 4634/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 30.10.2018 р.)

Операція з передачі платником податку орендованої ним земельної ділянки в користування особі для цілей оподаткування ПДВ є операцією з постачання послуг з оренди (суборенди) майна, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків, виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 188.1 ст. 188 Кодексу.

Щодо порядку віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо послуг та отримання податкової накладної від їх постачальника відбулися у періоді, коли підприємство вже було зареєстровано платником ПДВ

(Лист ДФСУ № 4640/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 30.10.2018 р.)

За операцією з придбання товарів/послуг підприємство може включити суму ПДВ до податкового кредиту не раніше звітного (податкового) періоду, в якому постачальником таких товарів/послуг зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

У разі якщо підприємство у звітному (податковому) періоді, що настав після його реєстрації платником ПДВ, здійснило оплату за послуги постачальнику, який застосовує касовий метод податкового обліку, та отримало зареєстровану в ЄРПН податкову накладну. Отже, суму ПДВ, зазначену у такій податковій накладній, підприємство має віднести до податкового кредиту. При цьому, якщо такі придбані послуги були використані підприємством у звітному (податковому) періоді, коли таке підприємство ще не було зареєстрованим платником ПДВ, за такими послугами підприємство зобов'язане нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 ПКУ.

Щодо порядку застосування норм податкового законодавства у частині оподаткування ПДВ операцій зі списання кредиторської заборгованості

(Лист ДФСУ № 4641/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 30.10.2018 р.)

Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН, але оплата за такі товари/послуги не здійснюватиметься, тобто вони фактично отримані покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку - покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного пунктом 198.5 статті 198 ПКУ.

Щодо коду товару за УКТ ЗЕД в ПН та його відповідності коду в митній декларації

(Лист ДФС № 4553/6/99-99-15-03-02-15/ІПКвід 25.10.2018 р.)

Код імпортованого товару вказується у податковій накладній відповідно до коду, зазначеного в митній декларації, за якою здійснено його розмитнення, незалежно від зміни коду УКТ ЗЕД при митному оформленні наступних партій аналогічного товару.

Переробку давальницької сировини проводить субвиконавець: що з ПДВ

(Лист ДФС № 4603/6/99-99-15-03-02-15/ІПКвід 26.10.2018 р.)

Послуги з переробки давальницької сировини, ввезеної на митну територію України для переробки, оподатковують ПДВ за нульовою ставкою. Право на застосування нульової ставки ПДВ має лише виконавець (резидент) таких послуг, який вивозить готову продукцію за межі митної території України.

Коли субвиконавець (резидент) надає виконавцю (резиденту) послуги з переробки давальницької сировини, він нараховує ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%.

Продаж самостійно виготовленого об'єкта незавершеного будівництва: як визначається база оподаткування ПДВ

(Лист ДФС №  № 4578/6/99-99-15-03-02-15/ІПКвід 25.10.2018 р.)

Об’єкт незавершеного будівництва за своєю економічною сутністю належить до незавершених капітальних інвестицій, які включаються до складу необоротних активів.

База оподаткування ПДВ при продажу необоротних активів визначається за правилами, встановленими п. 188.1 ПКУ, а саме виходячи з їх договірної вартості, але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни).

При цьому самостійно виготовленими вважаються об’єкти, які не придбавалися в готовому вигляді для подальшого продажу, а були отримані в процесі виробництва (будівництва, створення).

В частині оподаткування ПДФО, ЄСВ, військовим збором 

Щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у разі нарахування та виплати заробітної плати іноземного громадянина, який працюють у представництві іноземної компанії

(Лист ДФС №  № 4637/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 30.10.2018 р.)

Представництво іноземної компанії, що утворене відповідно до законодавства України, є страхувальником для найманого працівника - іноземця, який працює на умовах трудового договору, укладеного на території України, та отримує заробітну плату. Таке представництво зобов’язане нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

Щодо нарахування та сплати єдиного внеску на суму допомоги по тимчасової непрацездатності

(Лист ДФС № 4525/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 23.10.2018 р.)

У разі якщо працівник надає роботодавцю у місяці встановлення йому інвалідності листок непрацездатності за минулі періоди роботодавець нараховує єдиний внесок за такі періоди у розмірі 8,41 відсотка. Якщо працівник надає роботодавцю у місяці нарахування, в якому скасована інвалідність, листок непрацездатності за минулі періоди роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі 22 відсотка.

При цьому якщо сумарний дохід працівника, якому скасована інвалідність за місяць з врахуванням виплат за листком непрацездатності, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

В частині оподаткування податком на прибуток 

Щодо оподаткування податком на прибуток операцій з відступлення права вимоги

(Лист ДФС №4619/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 29.10.2018 р.)

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях з відступлення права вимоги.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на різниці в частині уцінки або дооцінки інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за справедливою вартістю

(Лист ДФС №4628/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 30.10.2018 р.)

У разі здійснення операцій з переоцінки інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються), коригування фінансового результату до оподаткування згідно норм ст. 138 Кодексу не здійснюється. Результат від переоцінки таких активів визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку, та відображається у складі фінансового результату до оподаткування.

Щодо порядку застосування норм податкового законодавства у частині оподаткування податком на прибуток підприємств операцій зі списання кредиторської заборгованості

(Лист ДФС №4641/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 30.10.2018 р.)

ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями зі списання безнадійної кредиторської заборгованості. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо включення до вартісного критерію контрольованої операції сум заборгованості, яка була списана шляхом прощення боргу

(Лист ДФС №4616/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 29.10.2018 р.)

Сума прощеного/списаного боргу впливає на фінансовий результат до оподаткування, тобто на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, операція платника податку - резидента з прощення/списання суми заборгованості за операціями з нерезидентом, що є пов’язаною з резидентом особою, чи є резидентом країни з переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, чи його організаційно-правова форма включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, або ж такі операції здійснювались через комісіонерів-нерезидентів, підпадає під визначення контрольованої та підлягає відображенню у звіті про контрольовані операції за умови досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Щодо визнання заборгованості «безнадійною»

(Лист ДФС №4618/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 29.10.2018 р.)

У разі відсутності майна у боржника - фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання такої заборгованості безнадійною згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону № 1404 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника - відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом № 1404.

Крім того, заборгованість визнаватиметься безнадійною за умови відповідності такої заборгованості одній з ознак, наведених у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

У разі, якщо постановою про повернення виконавчого документа встановлено термін повторного пред’явлення для виконання виконавчого документу, тобто виконавче провадження по справі не закрито, дії щодо примусового стягнення майна боржника тривають, то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним згідно п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

В частині інших питань бухгалтерського обліку

Щодо визнання доходу при вненні коштів на підприємницький рахунок

(Лист ДФС № 4504/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК від 22.10.2018 р.)

Підприємець має право вільно користуватися коштами з підприємницького банківського рахунку, якщо сплатить усі податки, збори та інші платежі, передбачені чинним законодавством. Кошти, які надійшли на підприємницький рахунок, включають до доходу підприємця — платника єдиного податку з урахуванням вимог статті 292 Податкового кодексу України.

Якщо підприємець вносить на свій підприємницький рахунок у банку готівку, яку на момент внесення уже відобразив у Книзі обліку доходів, у платіжному дорученні він зазначає призначення платежу — виручка за певний період. Зазначену виручку повторно не включають до доходу. При цьому сума внесених на поточний рахунок коштів за певний період не має перевищувати суму доходу, відображену у Книзі обліку доходів за відповідний період.