ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА

РОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів: 

В частині перевірок контролюючих органів 

Чергове оновлення плану перевірок від ДФС та додаткові можливості пошуку серед списку підприємств, установ, організацій, які включені до плану-перевірок контролюючих органів

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/plani-ta-zviti-roboti/326656.html

На сайті ДФСУ представлено зміни, які внесені у Розділу плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб" та Розділ II плану-графіка "Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів".

Слід відмітити, що наразі з’явилася можливість перевірити в спику фізичних осіб підприємців та юридичних осіб, включеня до плану-перевірок контролюючих органів в онлайн-сервісі VKURSI (https://vkursi.pro/). Інформація надається за пошуком коду ЄДРПОУ, або назви компанії у полі пошуку сервісу.

В частині застосування РРО 

Зміни до правил реєстрації та застосування РРО

Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua/uploads/наказ%20773.doc

Затверджено наказ МФУ від 20.09.2018 р. № 773 «Про затвердження Змін до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій». Даний наказ введено в дію з 1 жовтня 2018 р.

Викладено в новій редакції численні форми заяв, довідок і т.д., починаючи з форми № 1-РРО "Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій" і Розрахункової книжки до форми № 1-ЦСО "Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій".

Нові форми заяв щодо реєстрації та перереєстрації РРО та КОРО, а також щодо відмови застосовувати КОРО, та норми щодо механізму обміну інформацією в електронному вигляді при реєстрації та застосуванні РРО між ДФС та ЦСО наберуть чинності тільки після набрання чинності наказів Мінфіну щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО РРО.

В частині використання електронного цифрового підпису 

Набуття чинності Закону України "Про електронні довірчі послуги"

Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19

Урядом затверджено Порядок використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності.

Реалізація постанови сприятиме забезпеченню розвитку сфери електронних довірчих послуг та електронного документообігу; встановленню чинності сертифіката відкритого ключа на момент його накладення; посиленню організаційних заходів з підвищення контролю за достовірністю процесу ідентифікації фізичної особи (уповноваженого представника юридичної особи); запобіганню компрометації особистих ключів підписувачів та можливості вчинення шахрайських дій; підвищенню рівня довіри до електронних документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис державної установи.

Документ прийнято на виконання Закону України “Про електронні довірчі послуги” (затв. Постановою КМУ від 19 вересня 2018 р. № 749) , який набирає чинності з 7 листопада 2018 року.

Набуття чинності цим законом багато питань можна буде вирішити за допомогою інтернету з використанням елекронного цифрового підпису та ключа. Це надасть можливість замінити витрати часу з відвідування установ, в які звертається особа для отамання певних документів, також скасує потребу в написанні заяв, необхідності проставлення підписів на документах,  та пред’явлення документів щодо ідентифікації особи.

Після набуття чинності нового закону в Україні з'являться нові види електронних підписів – "кваліфікований електронний підпис" і "вдосконалений електронний підпис". У них будуть різні функції і сфери застосування, але ці підписи матимуть набагато вищий ступінь захисту, ніж ті підписи, що діють на даний момент. Передбачається, що саме підвищений ступінь надійності і дозволить електронним підписам стати повноцінною заміною паспортам, фотографій, а тим більше – звичайним підписам, зробленим кульковою ручкою.

В частині оподаткування податком на додану вартість

Щодо необхідності застосування штрафу за відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної протягом більше ніж 366 календарних днів

(Лист ДФСУ № 4361/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 09.10.2018 р.)

ПКУ передбачена відповідальність за відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

При цьому терміни реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН не обмежуються 365 календарними днями, а становить 1095 календарних днів.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмної продукції на умовах ліцензійного/субліцензійного договору

(Лист ДФСУ №4359/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 09.10.2018 р.)

У разі якщо плата субліцензіату здійснюється за отримання права на використання програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів), то платіж за таке використання визначається як роялті відповідно до підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ (при умові, що відсутні обмеження для використання програмної продукції, визначені у вказаному підпункті ПКУ), а така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

У разі, якщо платник податку надає право на використання програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів) кінцевим споживачам, шляхом надання їм ключів доступу, у тому числі за допомогою мережі Інтернет, та платіж за таке використання не вважається роялті згідно з умовами, визначеними підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, то така операція звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 26 і підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Щодо виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операції з постачання послуг та укладенні у подальшому договору про переведення боргу за постачанням таких послуг від первісного боржника на нового боржника

(Лист ДФСУ № 4355/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 09.10.2018 р.)

Операція з переведення боргу (не передбачається постачання товарів/послуг) від первісного боржника (постачальника) до нового боржника (постачальника) не є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому за такою операцією у первісного боржника (постачальника) податкові зобов'язання з ПДВ не виникають.

Якщо після переведення боргу первісним боржником (постачальником) на нового боржника (постачальника) покупець (кредитор) отримує послугу від нового боржника (постачальника), то такий кредитор (покупець) втрачає право на раніше сформований податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН первісним боржником (постачальником), оскільки фактичного постачання первісним боржником (постачальником) послуг кредитору (покупцю) не відбулося. Покупець (кредитор) зобов’язаний зменшити суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту, шляхом нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Щодо порядку віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за операціями з ввезення товарів на митну територію України підприємством, яке відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) застосовує касовий метод податкового обліку

(Лист ДФСУ № 4353/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 09.10.2018 р.)

Податок на додану вартість, сплачений при ввезенні товарів на митну територію України, включається до складу податкового кредиту платника податку (у тому числі платника податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ) на дату сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ на підставі належним чином оформленої митної декларації.

Щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної, яка була складена без факту здійснення господарської операції

(Лист ДФСУ № 4352/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 09.10.2018 р.)

У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. У даному випадку в графі 2 розрахунку коригування до внесення відповідних змін до порядку заповнення податкової накладної доцільно використовувати причину коригування «Повернення товару або авансових платежів».

Щодо можливості використання платником податку, якого відновлено у реєстрі платників ПДВ. на підставі рішення суду, яке набрало* законної сили, суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних (Цнакл) (далі - реєстраційна сума), що обліковувалася у такого платника податку на рахунку у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі - Система) до дати анулювання реєстрації його як платника податку

(Лист ДФСУ № 4332/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 08.10.2018 р.)

Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових декларацій з ПДВ, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з власного поточного рахунка на електронний рахунок.

Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує, суми узгоджених податкових зобов'язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 розділу IIПКУ, за заявою платника податку.

Разом з цим, на сьогодні нормами чинного законодавства не передбачено можливості використання платником податку, якого відновлено у реєстрі платників ПДВ, у тому числі на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, реєстраційної суми, що обліковувалася у такого платника податку на рахунку у Системі до дати'анулювання реєстрації його як платника податку.

Щодо порядку визначення об’єкта оподаткування та формування податкового кредиту комісіонером і комітентом при здійсненні операцій з придбання товарів у нерезидента згідно з договором комісії

(Лист ДФСУ № 4329/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 08.10.2018 р.)

У разі якщо згідно з договором комісії комісіонер за рахунок комітента придбаває товари у нерезидента та при їх розмитненні здійснює оплату ЦДВ до бюджету (у тому числі якщо така оплата здійснюється безпосередньо коштами ‘такого комісіонера), то право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту виникає лише у комітента - власника таких товарів на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару.

При цьому до бази оподаткування у комісіонера за операцією з постачання послуг комітенту включаються усі витрати комісіонера, здійснені ним у межах виконання договору комісії, та не включаються суми податку на додану вартість, сплачені таким комісіонером від імені комітента при ввезенні на митну територію України товарів, що є предметом договору комісії.

Щодо оподаткування ПДВ операцій з часткового повернення товариством засновнику статутного капіталу грошовими коштами

(Лист ДФСУ № 4325/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 08.10.2018 р.)

Операції з часткового повернення товариством засновнику статутного капіталу v вигляді коштів не є об’єктом оподаткування ПДВ. Водночас операція з часткового повернення товариством засновнику статутного капіталу у вигляді майна підпадає під визначення постачання товару і є об'єктом оподаткування ПДВ та має оподатковуватись ПДВ на загальних підставах.

Щодо порядку заповнення графи 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування)

(Лист ДФСУ № 4313/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 08.10.2018 р.)

У випадку складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної за формою, затвердженою Наказом № 957, у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» розділу Б розрахунку коригування зазначається порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується.

В частині оподаткуванняПДФО, ЄСВ, військовим збором

Щодо оподаткування операцій пов’язаних з договором дарування

(Лист ДФСУ № 4366/Т/99-99-13-02-03-14/ІПК від 09.10.2018 р.)

У разі якщо внаслідок розірвання договору дарування дарунок повернуто дарувальнику за взаємною згодою сторін, таку обставину слід розглядати як новий договір дарування. При цьому об’єкт оподаткування виникає у фізичної особи, якій повернуто подарунок.

Дохід у вигляді вартості отриманого у дарунок нерухомого майна у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім зокрема, обдаровуваних резидентів, які отримали у дарунок об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також тих резидентів, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів дарування.

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 і підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Щодо оподаткування доходу, виплаченого за рішенням суду

(Лист ДФСУ № 4348/П/99-99-13-02-03-14/ІПК від 09.10.2018 р.)

Доходи платника податку - фізичної особи у вигляді суми грошового відшкодування витрат такого платника, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету, та суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнутих з рахунку роботодавця на підставі рішення суду, включаються роботодавцем як податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника та оподатковуються на загальних підставах.

Щодо оподаткування доходу, нарахованого (виплаченого) юридичною особою (посередником) при закупівлі у фізичних осіб сільськогосподарської продукції

(Лист ДФСУ № 4342/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 09.10.2018 р.)

Якщо при продажу фізичною особою власної сільськогосподарської продукції не виконуються умови, визначені п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума доходу, отриманого від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому юридична особа - комісіонер (покупець), яка здійснює нарахування оподатковуваного доходу на користь фізичної особи (продавця) повинна виконати усі функції податкового агента.

Щодо відображення в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ) (далі - податковий розрахунок за ф. 1ДФ) суми нецільової благодійної допомоги, наданої у негрошовій формі

(Лист ДФСУ № 4334/6/99-95-42-02-15/ІПК

від 08.10.2018 р.)

Відповідно до п. 3.2 розд. III Порядку у графі За «Сума нарахованого доходу» податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно .з Довідником ознак доходів (далі - Довідник), наведеним у додатку до Порядку.

При цьому згідно з Довідником сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «169».

У разі нарахування доходу його відображення у графі За є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).          

У графі 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом (п. 3.3 розд. III Порядку).

У рядку «Військовий збір» податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображаються загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору у грошовій формі, вираженій <у національній валюті (у гривнях з копійками) (п. 3.11 розд. III Порядку).

Тобто базою оподаткування військовим збором є вартість доходу у негрошовій формі, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені Кодексом та яка відображається у рядку «Військовий збір» розд. II податкового розрахунку за ф. 1ДФ без урахування коефіцієнта визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

В частині використання РРО 

Щодо реєстрації та використання портативних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО)

(Лист ДФСУ № 4367/Я/99-99-08-02-01-14/ІПК від 09.10.2018 р.)

Суб’єкти господарювання, що використовують рекламні інтернет-сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Щодо використання касової книги на відокремлених підрозділах, якщо оприбуткування готівки ведеться за допомогою розрахункових квитанцій та КОРО (у зв’язку з відсутністю електроенергії)

(Лист ДФСУ № 4363/6/99-99-14-05-01-15/ІПК від 09.10.2018 р.)

Якщо на відокремлених підрозділах установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової, книги, здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень проводиться на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО то прибуткові та видаткові ордери не оформлюються.