ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВ А ТА

РОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Проектом Мінфіну запроваджено нові ознаки доходів для заповнення форми 1ДФ

Режим доступу: https://buhgalter911.com/uk/news/news-1038377.html

Державна фіскальна служба України повідомила про оприлюднення  Міністерством фінансів України проекту наказу Міністерства фінансів України  „Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку” (далі – проект наказу).

Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 23 лютого 2017 року № 1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини», від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України  щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до яких, зокрема, статтю 165 Кодексу доповнено новими видами доходів фізичних осіб, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

До прийняття зазначених змін заповнення податкової звітності №1-ДФ здійснювалось з використанням переліку ознак, встановлених у додатку до  Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений  наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556.

Після набрання чинності  вище зазначених законів  виникла необхідність доповнення зазначеного переліку ознак, шляхом внесення змін до наказу № 4.

Прийняття проекту наказу забезпечуватиме виконання вимог підпункту 176.2 статті 176 Кодексу.

Проект акту оприлюднений на офіційній сторінці Міністерства фінансів України в мережі Інтернет (www.minfin.gov.ua).

В частині оподаткування податком на додану вартість

Про оподаткування ПДВ операцій банку з постачання майна, набутого у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно

(Лист ДФСУ від 02.08.2018 р.

№ 3373/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

На операції з постачання майна, набутого банком у власність на підставі судового рішення про затвердження мирової угоди у справі щодо стягнення заборгованості по договору кредиту, укладеної з позичальником / майновим поручителем мирової угоди у зв’язку із неналежним виконанням боржником зобов’язання по договору кредиту в рахунок погашення заборгованості за кредитом, поширюються норми щодо оподаткування, встановлені пунктом 189.15 статті 189 та 197.12 статті 197 Кодексу.

При цьому, як визначено пунктом 189.15 статті 189 Кодексу, базою оподаткування такої операції є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Якщо така різниця має від’ємне значення, база оподаткування не визначається та податкові зобов’язання не нараховуються.

Якщо за таким майном суми податку були включені банком до складу податкового кредиту, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 Кодексу щодо нарахування податкових зобов’язань при використанні товарів/послуг у звільнених від оподаткування операціях.

Водночас суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних, не можуть бути віднесені до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 Кодексу).

Зазначеними нормами Кодексу передбачено, що застосування вимог пункту 198.5 статті 198 Кодексу здійснюється у разі наявності сформованого податкового кредиту.

А тому, у разі якщо заставодавцем - платником ПДВ не надано банку - отримувачу заставного майна податкову накладну, або не зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, підстави для формування податкового кредиту та, відповідно, застосування положень пункту 198.5 статті 198 Кодексу, відсутні.

При цьому згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (стаття 36 Кодексу) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) з вартості витрат, пов’язаних з утриманням вантажного автомобіля

(Лист ДФСУ від 31.07.2018 р.

№ 3331/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК)

Фізична особа - підприємець, платник ПДВ, має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг), за умови підтвердження зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. Водночас, у відповідності до вимог п. 198.5 ст. 198 Кодексу фізична особа - підприємець зобов’язана скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну у разі придбання товарно-матеріальних цінностей або робіт (послуг), пов’язаних з утриманням вантажних автомобілів, зокрема з їх технічним обслуговуванням і ремонтом.

Щодо необхідності визначення податкових зобов’язань з ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ внаслідок переходу на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 5 відсотків доходу

(Лист ДФСУ від 23.07.2018 р.

№ 3237/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Платник ПДВ, у якого на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ обліковуються товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких під час їх придбання були включені до складу податкового кредиту, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

Водночас, якщо суми ПДВ під час придбання товарів/послуг, необоротних активів не були включені до складу податкового кредиту у зв’язку з тим, що постачальник не зареєстрував податкову накладну в ЄРПН, то такі податкові зобов'язання на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ не нараховуються.

Щодо формування податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання вантажного автомобіля або автомобіля спеціального призначення

(Лист ДФСУ від 30.07.2018 р.

№ 3325/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК)

Фізична особа - підприємець при придбанні вантажного автомобіля або автомобіля спеціального призначення має право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ з вартості вантажного автомобіля спеціального призначення при наявності належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. При цьому фізична особа - підприємець зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, та скласти податкову накладну на дату набуття права приватної власності на вантажний автомобіль або автомобіль спеціального призначення фізичною особою (громадянином) і зареєструвати її в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації.

В частині оподаткуванняПДФО, ЄСВ

Щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань віднесення до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування витрат на придбання вантажного автомобіля

(Лист ДФСУ від 31.07.2018 р.

№ 3330/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК)

Фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням його господарської діяльності, витрати на придбання вантажного автомобіля.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, отриманого платником податку внаслідок відступлення права вимоги

(Лист ДФС від 26.07.2018 р.

№ 3276/Л/99-99-13-02-03-14/ІПК)

Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи включається уся сума коштів, яка отримана нею від юридичної особи за договором про відступлення права вимоги, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Щодо нарахування єдиного соціального внеску та подання звітууправителем майна - платником єдиного податку четвертої групи за договором управління майном (активами)

(Лист ДФСУ від 02.08.2018 р.

№ 3372/6/99-99-15-02-01-15/ІПК)

Страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Звітним періодом є календарний місяць (пункт 1 розділу III Порядку N 435).

Згідно з пунктом 8 розділу II Порядку Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог Порядку N 435, у тому числі без обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

Щодо віднесення до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування витрат на придбання основних засобів та амортизаційних відрахувань

(Лист ДФСУ від 31.07.2018 р.

№ 3338/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК)

Фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням його господарської діяльності, витрати на придбання основних засобів.

В частині оподаткування податком на прибуток

Щодо подання декларації з податку на прибуток підприємств управителем майна - платником єдиного податку четвертої групи за договором управління майном (активами)

(Лист ДФСУ від 02.08.2018 р.

№ 3372/6/99-99-15-02-01-15/ІПК)

Суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу XIV Кодексу, не є платниками податку на прибуток підприємств (п. 133.5 ст. 133 Кодексу). Згідно з п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Отже, суб’єкт господарювання, який є платником єдиного податку четвертої групи та управителем майна за договором управління майном, не повинен подавати декларацію з податку на прибуток підприємств у період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Щодо податкових зобов’язань, які виникають при поповненні статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку

(Лист ДФСУ від 02.08.2018 р.

№ 3368/6/99-99-15-02-01-15/ІПК)

У разі здійснення реінвестиції дивідендів шляхом їх внесення до статутного капіталу емітент нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток підприємств у порядку, визначеному п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу. Поряд з цим, доходи нерезидента - юридичної особи із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів оподатковуються згідно з п. 141.4 ст. 141 Кодексу незалежно від способу використання такого доходу як реінвестиція.

Отже, якщо платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав не приймав рішення щодо виплати дивідендів власникам таких корпоративних прав, а нерозподілений прибуток був спрямований на поповнення статутного капіталу, така операція не передбачає виникнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств.

Щодо подання податкової декларації з податку на прибуток платником єдиного податку четвертої групи у разі виплати таким платником нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України

(Лист ДФСУ від 30.07.2018 р.

№ 3314/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

У разі виплати на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якого доходу з джерелом походження з України юридичні особи - платники єдиного податку четвертої групи повинні утримувати й перераховувати до відповідного бюджету податок з доходів нерезидента, а також за підсумками податкового (звітного) року протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року, подавати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію та Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України як додаток до неї.

В частині використання РРО

Щодо необхідності застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) при продажу продукції власного виробництва

(Лист ДФСУ від 30.07.2018 р.

№ 3321/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

Статтею 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Водночас відповідно до п. 1 ст. 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

В частині інших питань бухгалтерського обліку

Щодо підпису податкової звітності без використання ЕЦП - печатки

(Лист ДФСУ від 31.07.2018 р.

№ 3341/6/99-99-08-02-01-15/ІПК)

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями" від 23 березня 2017 року N 1982-VIII, суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.

Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувана (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Щодо порядку нарахування амортизаційних відрахувань з вартості придбаних основних засобів

(Лист ДФСУ від 31.07.2018 р.

№ 3338/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК)

Фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування, має право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 року основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів, при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів (крім основних засобів подвійного призначення, визначених пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

Щодо включення до складу витрат фізичної особи - підприємця від’ємної курсової різниці, яка виникла при продажу валютної виручки на міжбанківському валютному ринку, отриманої від здійснення зовнішньоекономічної діяльності

(Лист ДФСУ від 31.07.2018 р.

№ 3337/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК)

Сума від’ємної курсової різниці, яка виникла при продажу валютної виручки на міжбанківському валютному ринку, отриманої фізичною особою - підприємцем від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, до складу витрат не включається.

Щодо права на податкову знижку

(Лист ДФСУ від 31.07.2018 р.

№ 3336/С/99-99-13-01-03-14/ІПК)

Право на отримання податкової знижки виникає у платника податку на підставі поданої податкової декларації про майновий стан і доходи до контролюючого органу за податковою адресою, за якою особа береться на облік як платник податків.

підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).

якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Щодо відображення сум отриманого доходу в Книзі обліку доходів і витрат фізичною особою - підприємцем, який перебуває на загальній системі оподаткування, є платником податку на додану вартість та застосовує у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій

(Лист ДФСУ від 30.07.2018 р.

№ 3327/К/99-99-13-01-02-14/ІПК)

Відповідно до п. 11 розділу II "Вимоги до організації готівкових розрахунків" Положення N 148 оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п. 5 Порядку).

Відповідно до п. 7 Порядку встановлено, що фізичні особи - підприємці, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт та послуг).

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 9 Порядку).