Останні роз"яснення контролюючих органів з питань бухгалтерського обліку і оподаткування - коротко про головне - за період 16.07-22.07.2018 р.!

ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99 

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА

РОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:

В частині оподаткування єдиним соціальним внеском 

Подача нової форми звітності з ЄСВ

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/344649.html

Наказом Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2018 року за № 645/32097 були внесені зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Відповідно до внесених змін з 1 серпня 2018 року  Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (звітний період серпень місяць 2018 року, термін подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (звітний період за 2018 рік) будуть подаватися за новими формами.

ДФСУ зазначає, що звіти за формами Додатка 4 за звітний період:

- липень 2018 року (які подаються з 01 по 20 серпня 2018 року) подаються за формами звітності, затвердженими наказом Мінфіну № 435;

- звітність за новими формами, затвердженими наказом № 511, подаватиметься платниками єдиного внеску, починаючи з 1 вересня 2018 року, тобто за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.

В частині використання РРО 

Щодо відображення сум заокруглень у фіскальних чеках

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/344483.html

Відповідно до постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів», яка прийнята Правлінням Національного банку України, Державна фіскальна служба України надає роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання.

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

-  після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;

-  в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

На офіційному сайті ДФС розміщені наступні приклади.

Заокруглення до збільшення:

Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 50 коп.

Заокруглення до зменшення:

Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 40 коп.

До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн. 50 коп. та 35 грн. 40 коп.

В частині оподаткування податком на додану вартість

Особливості розрахунку показника ΣОвердрафт в СЕА ПДВ

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/344487.html

Відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Податкового кодексу України показник ΣОвердрафт є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.  ΣОвердрафт  – це сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.

Показник ΣОвердрафт щокварталу (станом на 01.01.2016, 01.04.2016, 01.07.2016 ……01.07.2018 і т.д.) протягом перших шести робочих днів такого кварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.

Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Крім того, для розрахунку/перерахунку показника ΣОвердрафт особа має бути зареєстрована платником ПДВ не менше 12 послідовних місяців (без анулювання та повторної реєстрації протягом такого періоду).

В обрахунку показника ΣОвердрафт застосовуються суми нарахувань за попередні 12 місяців по деклараціях з ПДВ/ уточнюючих розрахунках до таких декларацій в частині суми, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 18 декларації з ПДВ, уточнюючих розрахунків до таких декларацій), які погашені, в т.ч. відстрочені (розстрочені).

Для перерахунку показника ΣОвердрафт станом на 01.07.2018 застосовуються суми нарахувань у період з 01.07.2017 по 30.06.2018 включно.

Щодо порядку заповнення показників податкової накладної з урахуванням положень постанови НБУ від 15.03.2018 р. № 25

"Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів" (далі - Постанова № 25) в частині застосування заокруглень загальних сум у чеках та інших документах

(Лист ДФСУ від 16.07.2018 р.

№ 3120/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

База оподаткування ПДВ тієї чи іншої операції з постачання товарів/послуг визначається у порядку, передбаченому статтею 188 розділу V ПКУ, та обраховується шляхом множення кількості (об'єму, обсягу) поставлених товарів/послуг на їх ціну (без ПДВ).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку зобов’язаний на дату, визначену статтею 187 розділу V ПКУ, визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, та скласти податкову накладну у порядку, визначеному Наказом N 1307, і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість коштів, які надійшли у вигляді компенсації з оплати земельного податку

(Лист ДФСУ від 16.07.2018 р.

№ 3126/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Відшкодування земельного податку та інших витрат за своєю суттю є складовою вартості послуги з оренди майна, яка є об’єктом оподаткування ПДВ, та включається до бази оподаткування ПДВ за відповідний звітний період.

Щодо коригування податкового кредиту при поверненні коштів після сплину 1095 днів від дня їх сплати постачальнику

(Лист ДФСУ від 19.07.2018р.

№ 3170/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015, сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не оплачені протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів /послуг. Зменшення податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Щодо терміну включення розрахунку коригування до податкової накладної, складеного у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, до складу податкового кредиту, якщо такий розрахунок коригування зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) з порушенням терміну його реєстрації

(Лист ДФСУ від 19.07.2018р.

№ 3179/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник (продавець) на дату такого зменшення повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів, та надати його покупцю для реєстрації в ЄРПН.

Покупець-платник ПДВ має здійснити коригування сум податкового кредиту, сформованого у разі здійснення операцій з придбання товарів/послуг, за результатами податкового періоду, в якому відбулося зменшення компенсації вартості таких товарів/послуг. При цьому коригування податкового кредиту здійснюється незалежно від факту отримання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної.

У випадку, якщо розрахунок коригування, складений в одному податковому періоді (березень 2018 року), а зареєстрований в іншому (квітень 2018 року), то на підставі такого розрахунку коригування покупець - платник ПДВ зменшує податковий кредит у податковій звітності, яка подається за результатами звітного періоду, в якому такий розрахунок коригування складений (незалежно від терміну реєстрації в ЄРПН).

Щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, у яких в графі 7 зазначено ціну постачання одиниці товару/послуги з більше ніж двома знаками після коми

(Лист ДФСУ від 19.07.2018р.

№ 3181/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Зазначення платником податку при заповненні графи 7 податкової накладної ціни постачання одиниці товару/послуги з більше ніж двома знаками після коми не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною (у разі дотримання усіх інших правил, передбачених ПКУ для формування податкового кредиту).

В частині оподаткуванняЄСВ, ПДФО 

Щодо компенсації витрат працівника за авансовим звітами

(Лист ДФСУ від 16.07.2018р.

№ 3136/6/99-99-15-02-01-15/ІПК)

Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб, визначену ст. 167 Кодексу (18 відс.), і ставку військового збору, встановлену пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (1,5 відс.).

До загального місячного (річного) оподатковуванного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку від роботодавця під звіт за умови дотримання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 Кодексу. Також вказаний дохід не є об’єктом оподаткування військовим збором.

Разом з тим, у разі, якщо фізичною особою (працівником) придбання товару здійснено не за рахунок попередньо виданих юридичною особою (працедавцем) коштів під звіт, то дохід, виплачений такій фізичній особі за реалізований (проданий) товар,  включається  до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Щодо порядку повернення сплаченого податку на доходи нерезидента

(Лист ДФСУ від 20.07.2018р.

№ 3214/Р/99-99-13-02-03-14/ІПК)

У разі надміру сплаченого податку на доходи нерезидента у попередньому звітному (податковому) періоді, платник податку має право уточнити суму задекларованого такого податку у бік зменшення шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток.

Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Кодексу).

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Кодексу та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 Кодексу).

За наявності переплати платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів (п. 43.4 ст. 43 Кодексу).

В частині оподаткування податком на прибуток 

Щодо збільшення фінансового результату до оподаткування у разі здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) через постійне представництво нерезидента

(Лист ДФСУ від 17.07.2018р.

№ 3141/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Оскільки постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку на прибуток і суми їх прибутків оподатковуються у загальному порядку, то суми коштів, отримані від резидента за операціями з продажу таким представництвом резиденту товарів (робіт, послуг), враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у загальному порядку.

Платник податку на прибуток, що формує різниці, не збільшує фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних у постійних представництв нерезидента з місцезнаходженням на території України, які зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України та є платниками податку на прибуток.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат у вигляді штрафів, пені, неустойки, що нараховуються на користь інших платників податку на прибуток за невиконання або неналежне виконання зобов’язання за договором поставки, позики

(Лист ДФСУ від 19.07.2018р.

№ 3172/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що є платниками податку на прибуток (юридичних осіб), та збільшується на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб) та платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування

Щодо здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме винами столовими без наявності ліцензії

(Лист ДФСУ від 16.07.2018 р.

№ 3114/6/99-99-12-01-01-15/ІПК)

Статтею 15 Закону N 481 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Разом з цим, на роздрібну торгівлю винами столовими поширюються вимоги статей 15² та 15³ Закону N 481 щодо обмеження продажу та споживання. Відповідно до статті 17 Закону N 481 за порушення норм Закону, зокрема статті 15³, передбачено застосування до суб’єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів.

З урахуванням викладеного, здійснювати роздрібну торгівлю без наявності ліцензії столовими винами іноземного виробництва, можливо лише за умови відповідності такої продукції поняттю "вина столові" у розумінні законодавства України. ТакожДФС наголошує, що статтею 17 Закону № 481 передбачено застосування фінансових санкцій за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Щодо оподаткування стягнутої на виконання судового рішення суми середнього заробітку, нарахованої за час вимушеного прогулу

(Лист ДФСУ  від 17.07.2018 р.

№ 3156/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

Частиною другою ст. 7 Закону N 2464 передбачено, що для осіб, яким згідно з рішенням суду нараховано середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована.

Також слід зазначити, що юридична особа під час нарахування доходу у вигляді середньої заробітної плати на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору з такого доходу. При цьому зазначений дохід є базою нарахування єдиного внеску.

Щодо нарахування амортизації у податковому обліку на виробничі основні засоби, що знаходяться на консервації, капітальному ремонті, модернізації, модифікації, добудові, дообладнанні, реконструкції

(Лист ДФСУ  від 19.07.2018 р.

№ 3171/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Якщо на основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку в бухгалтерському обліку не припиняється нарахування амортизації на період виведення їх з експлуатації у зв’язку з консервацією, капітальним ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією та іншим поліпшенням основних засобів, то в податковому обліку на них також буде нараховуватись амортизація.