ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА

РОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:

В частині оподаткування податком на додану вартість 

Мінфін оприлюднив проект змін до порядку ведення Тимчасового реєстру заяв на бюджетне відшкодування ПДВ

Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua/news/view/proekty-normatyvnopravovykh-aktiv?category=aspekti-roboti&subcategory=zakonodavstvo

Проект постанови розроблено з метою забезпечення рівних умов платників податків під час застосування положень Податкового кодексу України з питань відшкодування сум податку на додану вартість із Державного бюджету України по заявах, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно даного проекту Постанови реєстр формується автоматично на підставі баз даних ДФС і Казначейства та складається з двох окремих частин:

1. Єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого відповідно до пункту 52 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

2. Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Тимчасовий реєстр).»;

Таблицю додатку до Порядку доповнено графою такого змісту «Тип Реєстру: 1 – Єдиний реєстр; 2 – Тимчасовий реєстр».

Роз'яснення від ДФС щодо заповнення нової форми Податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2018 р.

Лист ДФС України від 11.07.2018 № 21051/7/99-99-15-03-02-17 «Про заповнення податкової звітності з ПДВ»

Режим доступу: http://zak.sfs.gov.ua/data/files/226955.pdf

Відповідно до пункту 2 розділу VІІІ наказу № 21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом № 381, вперше має здійснюватися за звітний період червень 2018 року (граничний термін подання 20.07.2018), ІІ квартал 2018 року (граничний термін подання 09.08.2018).

Змінами до форми декларації додатки 1, 5 та 9 до декларації викладено в новій редакції.

Додаток 1 (Д1)

У таблиці 1 додатку 1 (Д1) «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу» передбачено  окремі рядки для відображення коригування податкових зобов’язань в розрізі умовних ІПН 600000000000, визначених за ставкою 7 та ставкою 20 відсотків, які переносяться до рядків 4.1 та 4.2 декларації.

Крім того, Додаток 1 (Д1) доповнено таблицями 1.1 та 1.2.

В таблиці 1.1 відображаються відомості з таблиці 1 (Д1) (додаток 1) про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання податкової декларації.

Наприклад, у таблиці 1.1 додатку 1 (Д1) до декларації за червень 2018 року зазначаються розрахунки коригування на збільшення суми компенсації, які були складені починаючи з 1 червня 2018 року по 30 червня 2018 року включно та на дату подання декларації не зареєстровані в ЄРПН.

В таблиці 1.2 відображаються відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1)).

Наприклад, у таблиці 1.2 додатку 1 до декларації за червень 2018 року зазначаються розрахунки коригування на збільшення суми компенсації, які були складені починаючи з 1 липня 2015 року по 31 травня 2018 року включно та на дату подання декларації не зареєстровані в  ЄРПН.

Відомості до таблиці 1.2 додатку 1 (Д1) вносяться одноразово (у декларації за звітний (податковий) період червень 2018 року (ІІ квартал 2018 року)).

Додаток 5 (Д5)

У таблиці 1 додатку 5 (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України» передбачено  окремі рядки для відображення показників в розрізі умовних ІПН 600000000000, які переносяться до рядків 4.1 та 4.2 декларації.

Крім того, Додаток 5 (Д5) доповнено таблицями 1.1 та 1.2

В таблиці 1.1 відображаються відомості з таблиці 1 (Д5) (додаток 5) про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період.

Наприклад, у таблиці 1.1 додатку 5 (Д5) до декларації за червень 2018 року зазначаються податкові накладні, складені у червні 2018 року, які на дату подання декларації не зареєстровані в ЄРПН, суми ПДВ за якими включені до складу податкових зобов’язань у декларації за червень 2018 року.

В таблиці 1.2 зазначаються відомості про суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5)), включені до суми податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди.

Наприклад, у таблиці 1.2 додатку 5 (Д5) до декларації за червень 2018 року зазначаються податкові накладні, які були складені з 1 липня 2015 року по 31 травня 2018 року включно та на дату подання декларації за червень 2018 року не зареєстровані в  ЄРПН, суми ПДВ за якими були включені до складу податкових зобов’язань у деклараціях за звітні (податкові) періоди, що передували  звітному (податковому) періоду - червень 2018 року.

Відомості до таблиці 1.2 додатку 5 (Д5) вносяться одноразово (у декларації за звітний (податковий) період червень 2018 року (ІІ квартал 2018 року)).

Додаток 9 (Д9)

У таблиці 1 додатку 9 (Д9) «Обсяг податкових зобов’язань з податку на додану вартість з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16¹.3 статті 16¹ Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН» зазначається:

у рядку 1 – обсяг операцій з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16¹.3 статті 16¹ Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (без податку на додану вартість), розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН;

у рядку 2 – сума податку на додану вартість, нарахована за операціями, визначеними пунктом 16¹.3 статті 16¹ Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», відповідно до обсягу постачання товарів, зазначеного в рядку 1 таблиці 1 додатку 9 (Д9).

У таблиці 2 додатку 9 (Д9) передбачено окремий рядок для розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів новоствореними платниками (ПВН). Такий розрахунок новоствореними платниками здійснюється виходячи із обсягів постачання (без податку на додану вартість) за кожний звітний (податковий) період, при цьому рядок «Усього» такими платниками не заповнюється.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з організації та проведення електронних торгів (аукціонів) з продажу активів (майна)

(Лист ДФСУ № 3042/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 10.07.2018 р.)

Операція Оператора - платника ПДВ з постачання послуг із організації та проведення електронних торгів учаснику (переможцю електронних торгів) оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. Зокрема, при здійсненні такої операції Організатор - платник ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи із суми комісійної винагороди, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на учасника (переможця електронних торгів).

Щодо оподаткування платежів, що сплачуються на користь нерезидента

(Лист ДФСУ № 3070/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 12.07.2018 р.)

У разі якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів) не обмежені функціональним призначенням такої продукції і її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання та/або умови передачі права на розповсюдження примірників програмної продукції передбачають надання права на їх відтворення або якщо їх відтворення не обмежено використанням кінцевим споживачем, то отримання платежу як винагороди за надання вказаного права на використання програмної продукції/розповсюдження примірників програмної продукції для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

У разі якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів) обмежені функціональним призначенням такої програми і її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем») та/або умови передачі права на розповсюдження примірників програмної продукції не передбачають надання права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем, то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції/розповсюдження примірників програмної продукції не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до п. 26¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом

(Лист ДФСУ № 3062/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 11.07.2018 р.)

Операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (підпункт «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ). При цьому для цілей застосування підпункту «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу У ПКУ перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Щодо порядку складання податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних при зміні обсягів постачання робіт (послуг) у разі, якщо оплата таких робіт (послуг) здійснюється частинами, у тому числі авансовими платежами, та щодо порядку формування податкового кредиту

(Лист ДФСУ № 3061/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 11.07.2018 р.)

У разі зміни в процесі виконання робіт (послуг) їх обсягів та вартості порівняно із передбаченими договором, якщо оплата за такі роботи здійснюється частинами, відповідні показники податкових накладних (зокрема «Кількість (об’єм, обсяг)» та/або «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість»), які були складені виконавцем таких робіт при їх частковій оплаті, підлягають коригуванню шляхом складання розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена постачальником товарів(послуг) за відповідною операцією і зареєстрована в ЄРПН. Коригування кількісних та вартісних показників такої податкової накладної у разі зміни в процесі виконання робіт їх обсягу, не є підставою для виключення сум ПДВ, зазначених у відповідних податкових накладних, зі складу податкового кредиту того періоду, в якому здійснювалося виконання таких робіт (сплата авансу).

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання майнових прав на нерухоме майно (квартири)

(Лист ДФСУ № 3047/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 10.07.2018 р.)

У випадку, якщо забудовник самостійно здійснює будівництво житла, то операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об'єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об'єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

У випадку, якщо квартира відноситься до основних засобів та не є невиробничим основним засобом у термінах, наведених у підпункті 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПКУ, то амортизація такого об’єкта нараховується помісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання (пунктом 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92).

Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість гарантійних платежів

(Лист ДФСУ № 3046/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 10.07.2018 р.)

Якщо умовами попереднього договору передбачено, що кошти у вигляді гарантійних платежів зараховуються в оплату майна, то така сума гарантійних платежів збільшує базу оподаткування податком на додану вартість у платника.

Якщо умовами договору передбачено, що гарантійні платежі виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та підлягають поверненню після підписання основного договору, то ця сума гарантійних платежів не збільшує базу оподаткування ПДВ

У разі зміни напряму використання отриманого раніше гарантійного платежу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення укладання основного договору, та в подальшому спрямовується в рахунок оплати за майно, що має бути обумовлено додатковою угодою до договору, на дату зміни напряму використання гарантійного платежу платник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманих гарантійних платежів.

В частині оподаткуванняЄСВ, ПДФО, військовим збором 

Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у період знаходження найманого працівника у відпустці без збереження заробітної плати

(Лист ДФСУ № 3020/О/99-99-13-02-03-14/ІПКвід 09.07.2018 р.)

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців (фізичної особи підприємця ) є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати та сума винагороди за цивільно-правовими договорами.

Водночас якщо найманий працівник (пенсіонер за віком), який оформлений за основним місцем роботи у роботодавця (фізичної особи - підприємця) перебуває повний календарний місяць у відпустці без збереження заробітної плати то у такого роботодавця відсутня база нарахування єдиного внеску.

Щодо оподаткування доходу у вигляді заробітної плати та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на заробітну плату учням, які проходять виробничу практику на підприємстві

(Лист ДФСУ № 3082/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 12.07.2018 р.)

При нарахуванні заробітної плати учням професійно-технічного училища, які проходять практику на підприємстві згідно з договором, підприємство, як податковий агент, зобов'язане утримати із суми такого доходу податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Водночас суми заробітної плати, нараховані підприємством учням професійно-технічного училища є базою нарахування єдиного внеску.

Щодо практичного застосування норм податкового законодавства під час безоплатної передачі (дарування) майна фізичній особі

(Лист ДФСУ №3068/6/99-99-15-01-01-15/ІПКвід 11.07.2018 р.)

Дохід у вигляді дарунка, нарахований (виплачений, наданий) платнику податку - фізичній особі юридичною особою включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника, як додаткове благо, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах. При цьому зазначений дохід також є об’єктом оподаткування військовим збором без застосування коефіцієнту, визначеного пунктом 164.5 статті 164 Кодексу.

В частині оподаткування податком на прибуток

Щодо оподаткування доходу постійного представництва, отриманого від надання постійним представництвом в суборенду рухомого майна та права на використання торговельної марки за субліцензійним договором

(Лист ДФСУ № 3023/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 10.07.2018 р.)

Оскільки постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку, то доходи (суми коштів), отримані від резидентів України постійним представництвом за договорами суборенди рухомого майна та субліцензійними договорами на право використання торгової марки, а також витрати на утримання рухомого майна, що здається в суборенду постійним представництвом, уповноваженим на це рішенням материнської компанії, та витрати на просування торговельної марки, право на використання якої надається резидентам від власного імені постійним представництвом, уповноваженим на це рішенням материнської компанії, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та об’єкту оподаткування податком на прибуток у загальному порядку.

При виплаті постійним представництвом нерезидента доходу (прибутку) на користь такого нерезидента податок, визначений відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, не стягується у разі, якщо такий дохід (прибуток), який виплачує представництво нерезиденту, був оподаткований податком на прибуток при визначенні доходу (прибутку) з джерелом походження з України від провадження нерезидентом господарської діяльності через своє постійне представництво в Україні відповідно до пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (у тому числі при визначенні оподатковуваного прибутку шляхом застосування коефіцієнта 0,7).

Щодо врахування п’яти відсотків від суми процентів, що залишились не віднесеними до складу витрат виробництва за кредитом від нерезидента за 2014 рік у зменшення фінансового результату до оподаткування після 01.01.2017 р. до їх повного погашення

(Лист ДФСУ № 3072/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 12.07.2018 р.)

Відсотки, включаючи залишок несписаних відсотків станом на 01.01.2015 р., зменшений на 5 відсотків, які у звітному році перевищували суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 Кодексу, та збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків.

Сума щорічного 5-процентного зменшення залишку процентних витрат, передбачена п. 140.3 ст. 140 Кодексу, не враховуватиметься в зменшення фінансового результату до оподаткування в майбутніх звітних періодах.

Щодо практичного застосування норм податкового законодавства під час безоплатної передачі (дарування) майна фізичній особі

(Лист ДФСУ № 3068/6/99-99-15-01-01-15/ІПК від 11.07.2018)

Платники податку, які з урахуванням вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, проводять коригування фінансового результату на різниці, що виникають відповідно до положень Кодексу, у разі безоплатної передачі засновникові (фізичній особі) основних засобів, повинні здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до статті 138 Кодексу.

Щодо врахування сум позики та відсотків за договором позики при визначенні вартісного критерію контрольованими

(Лист ДФСУ № 3075/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 12.07.2018 р.)

Визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Тому сума наданої (отриманої) позики не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому сума нарахованих відсотків за такими операціями підлягає врахуванню при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій.

В частині спрощенної системи оподаткування

Щодо податкових наслідків для юридичної особи, яка знаходиться на загальній системі оподаткування у разі купівлі товарів у фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку другої групи

(Лист ДФСУ № 3006/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 09.07.2018 р.)

Фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи може здійснювати діяльність з продажу товарів юридичним особам, незалежно від системи оподаткування такої юридичної особи.

Юридична особа має право укласти договір з контрагентом, якщо такий договір відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування, у разі купівлі товарів у фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку другої групи.

Отже, вищезазначені операції обліковується згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування

Щодо виплати заробітної плати, допомоги з тимчасової непрацездатності (в т. ч. допомоги по вагітності та пологах), які виплачуються за рахунок як роботодавця так і коштів Фонду соціального страхування, та розрахунки з надання поворотної фінансової допомоги у сумі понад 50 000 гривень

(Лист ДФСУ від 09.07.2018 р.

№ 3010/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене у п. 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Враховуючи зазначене, ДФС вважає, що обмеження 50 000 грн. стосується виключно готівкових розрахунків між суб’єктом господарювання та фізичною особою за товари, роботи, послуги та таке обмеження не розповсюджується на розрахунки по виплатах, пов’язаних з оплатою праці співробітників, матеріальної допомоги з тимчасової непрацездатності (в т. ч. допомоги по вагітності та пологах) та надання поворотної фінансової допомоги.