|
ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»
послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68 +38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99 сайт: www.sci-consulting.com.ua e-mail: info@sci-consulting.com.ua |
||
ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТАРОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
|
||
|
Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів: |
||
|
В частиніоподаткування податком на додану вартість |
||
|
ДФСУ проінформувала про роботу Єдиного реєстру податкових накладниху червні 2018 року Режим доступу: http://lg.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/341535.html Враховуючи положення пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 та з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2018 році» від 11.01.2018 № 1-р, 30 червня 2018 року (субота) визнано операційним днем для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, який триватиме з 8.00 до 20.00 години. Відповідно 28 червня (четвер), 29 червня (п’ятниця) та 1 липня (неділя) 2018 року є святковими та вихідними днями, протягом яких не здійснюватиметься реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них, так як вони не вважаються операційними днями.
|
||
|
Щодо нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (Лист ДФСУ від 22.06.2018 р. № 2793/6/99-95-42-03-15/ІПК) |
За порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН або відсутність реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не видаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або оподаткування за нульовою ставкою. |
|
|
Щодо повернення в 2018 році суб’єктом господарювання - постачальником грошових коштів (попередньої оплати), попередньо перерахованих покупцем - суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі - спеціальний режим оподаткування ПДВ) із спеціального рахунку у період до 01.01.2017 р., у зв’язку із невиконанням постачальником умов цивільно-правового договору у частині постачання товарів (Лист ДФСУ від 08.06.2018 р. № 2546/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Якщо виникають обставини, внаслідок яких товари/послуги не будуть поставлені, а така сума попередньої оплати повертається платником податку - постачальником товарів/послуг платнику податку - покупцю товарів/послуг, то платник податку - постачальник товарів/послуг зменшує раніше нараховану суму податкового зобов’язання з ПДВ, а платник податку - покупець товарів/послуг відповідно суму податкового кредиту на підставі складеного платником податку - постачальником товарів/послуг розрахунку коригування до податкової накладної та зареєстрованого в ЄРПН платником податку - покупцем товарів/послуг. Разом з цим повідомляємо, що на сьогодні нормами ПКУ не визначено особливостей повернення суб’єктом господарювання - постачальником грошових коштів (попередньої оплати), попередньо перерахованих покупцем - суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ із спеціального рахунку, у зв’язку із невиконанням постачальником умов цивільно-правового договору у частині постачання товарів, а тому повернення таких коштів здійснюється у загальновстановленому порядку.
|
|
|
Щодо неприйняття ДФС повідомлень у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - Повідомлення-РК) (Лист ДФСУ від 14.06.2018 р. № 2609/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснювалося із застосуванням механізму, що використовувався для направлення на реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних. У разі заповнення та направлення до ДФС Повідомлення-РК, яке містило помилки, платникам направлялася квитанція із зазначенням, яку саме помилку допущено, та рекомендацією щодо надання Повідомлення-РК з урахуванням виправлених помилок. При цьому якщо платник податку під час проведення ДФС двох черг заходів щодо мінімізації впливу помилок, допущених платниками податку при складанні ПН/РК за операціями в межах спецрежиму, не використав надану йому можливість щодо виправлення таких помилок, наразі така можливість відсутня.
|
|
|
Щодо питань оподаткування податком на додану вартість представництв нерезидента, що здійснює господарську діяльність на території України (Лист ДФСУ від 14.06.2018 р. № 2631/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, обсяг яких, визначений за правилами бухгалтерського обліку (включаючи суми грошових коштів перерахованих від нерезидента на рахунки його представництва в Україні) перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий звітний рік визнаються контрольованими. Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання. Підставою для включення платником ПДВ - покупцем товарів/послуг сум податку до складу податкового кредиту та відповідно відображення у податковій звітності з ПДВ є: - податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН; - належним чином оформлена митна декларація; - інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 розділу V Кодексу.
|
|
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з ліквідації (списання) товарно-матеріальних цінностей і готової продукції у зв’язку із пожежею (Лист ДФСУ від 15.06.2018 р. № 2638/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Операції з ліквідації основних виробничих засобів або невиробничих засобів прирівняні до операцій з постачання товарів, які є об'єктом оподаткування ПДВ, та відповідно оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. База оподаткування ПДВ за такими операціями визначається відповідно до пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ, а саме за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. При цьому, знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів в інший спосіб дії обставин непереборної сили (у тому числі у зв’язку із пожежею), внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, не буде вважатися для цілей оподаткування ПДВ (у тому числі для нарахування і сплати податкових зобов’язань з ПДВ) постачанням товарів, зокрема, за умови якщо платник податку надасть контролюючому органу відповідний підтверджуючий документ про виникнення таких обставин, наданий платнику податку компетентним органом. Водночас, оскільки товарно-матеріальні цінності і готова продукція не відносяться до понять "основні засоби" або "невиробничі засоби", то при здійсненні операції з їх ліквідації (у тому числі у зв’язку із пожежею) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ.
|
|
|
Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операції з відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно (Лист ДФСУ від 15.06.2018 р. № 2642/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Операція з уступки постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у первинного кредитора за умови якщо боргові зобов'язання (вимоги) передаються в обмін на грошові кошти або цінні папери. При цьому, оскільки майнові права придбані платником податку - резидентом з ПДВ почали використовуватися в неоподатковуваних операціях (зокрема, як зазначено у зверненні в операції, яка не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ), то у такого платника податку - резидента виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
|
|
|
Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатно отриманих послуг від нерезидента (Лист ДФСУ від 18.06.2018 р. № 2664/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Якщо резидент - платник ПДВ на митній території України отримує від нерезидента послуги з надання в оренду (лізинг) рухомого майна (у тому числі серверів) та інших послуг у сфері інформатизації, то такий резидент - платник ПДВ є відповідальним за нарахування ПДВ за такою операцією.
|
|
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг передачі доступу до хмарного сервісу та послуг технічної підтримки програмної продукції (Лист ДФСУ від 18.06.2018 р. № 2665/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Операція платника податку з постачання послуг із надання доступу до операцій з постачання послуг передачі доступу до хмарного сервісу та послуг технічної підтримки програмної продукції, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується податком у загальновстановленому порядку за основною ставкою. У разі якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, відбуваються будь-які зміни у програмній продукції (у т. ч. оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання програмної продукції (окремих її елементів та/або компонентів) та не підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ або пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).
|
|
|
Щодо оподаткування ПДВ та податком на прибуток операцій з безкоштовної передачі товарів для їх випробування на обладнанні клієнта (Лист ДФСУ від 18.06.2018 р. № 2667/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Операції з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно із статтею 185 розділу II ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ. У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг, придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 розділу II ПКУ.
|
|
|
Щодо оподаткування операцій з безоплатного користування вантажним автомобілем за договором позички (Лист ДФСУ від 19.06.2018 р. № 2721/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК) |
При отриманні майна у безоплатне користування за договором позички до суми доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг з урахуванням звичайних цін.
|
|
|
Щодо повернення в 2018 році суб’єктом господарювання - постачальником грошових коштів (попередньої оплати), попередньо перерахованих покупцем - суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі - спеціальний режим оподаткування ПДВ) із спеціального рахунку у період до 01.01.2017 р., у зв’язку із невиконанням постачальником умов цивільно-правового договору у частині постачання товарів (Лист ДФС від 08.06.2018 р. № 2546/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Постачальник зменшує раніше нараховану суму податкового зобов’язання з ПДВ, а покупець — суму податкового кредиту. Підставою для коригування сум ПДВ буде складений і зареєстрований розрахунок коригування. Норми Податкового кодексу України не визначають особливостей повернення постачальником авансу, попередньо перерахованого спецрежимником зі спеціального рахунку. Тому такі кошти повертають у загальновстановленому порядку.
|
|
|
Щодо порядку складання розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (Лист ДФС від 05.06.2018 р. № 2450/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ) |
Якщо після отримання авансу та складання і реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних змінюється (у т. ч. частково) номенклатура товарів/послуг або одночасно змінюються ціна та кількість товарів/послуг, постачальник складає розрахунок коригування. У першому рядку зі знаком «–» зазначає кількісні показники рядка податкової накладної, номенклатура товарів/послуг за яким змінюється (такий рядок «обнуляється»). У графі 1 цього рядка обов’язково зазначає номер за порядком рядка податкової накладної, який коригує. Щоб додати одну або калька нових (змінених) товарних позицій (номенклатури), в розрахунку коригування постачальник в окремих рядках зазначає нові товарні позиції. У графі 1 розрахунку коригування новим товарним позиціям присвоює нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, яку коригує. У графі 2 розрахунку коригування в усіх рядках, які заповнює у зв’язку зі зміною номенклатури товарів/послуг, зазначає причину коригування — «Зміна номенклатури».
|
|
|
Щодо проведення коригування умов та фінансових результатів контрольованої або неконтрольованої операції у разі використання методу трансфертного ціноутворення «витрати плюс» (Лист ДФСУ від 21.06.2018 № 2759/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
Платник податків під час встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», у разі наявності значних відмінностей між контрольованою та неконтрольованими операціями, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення (у тому числі методу «витрати плюс»), самостійно приймає рішення про необхідність та доцільність проведення коригування умов та фінансових результатів контрольованої або неконтрольованих операцій для уникнення впливу таких відмінностей на зіставність. Якщо відмінності в умовах договорів стосовно транспортування товарів у контрольованій та неконтрольованих операціях, з урахуванням фактичних обставин їх здійснення, істотно впливають на ціну товарів (фінансовий результат), то відповідні коригування можуть бути проведені, зокрема, щодо витрат, пов’язаних із транспортуванням таких товарів, які було понесені сторонами контрольованої та/або неконтрольованих операцій.
|
|
|
Щодо визначення коду пільги з ПДВ, який необхідно вказати у розрахунках коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі розрахунок коригування) (Лист ДФС від 21.06.2018 р. № 2746/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Якщо платник ПДВ складає розрахунки коригування до податкових накладних, які були складені та зареєстровані в ЄРПН за формою, чинною на дату такої реєстрації, яка не передбачала зазначення коду пільги, або з моменту складання податкових накладних код пільги змінився, то у розрахунку коригування: - у рядку, яким сторнується рядок податкової накладної (шляхом виведення в «0»), у графі 12 «Код пільги» зазначається код пільги, який коригується «1401...» (вказано у графі 9 податкової накладної). При цьому така графа розрахунку коригування не заповнюється у разі, якщо розрахунок коригування складається до податкової накладної, складеної до 01.04.2016, оскільки її форма на той час не передбачала зазначення у табличній частині податкової накладної коду пільги; - додається із зазначенням нового чергового порядкового номера рядок, якого не було у податковій накладній, що коригується, у якому у графі 12 «Код пільги» зазначається код пільги, який діє на дату коригування та містить перші чотири цифри кодування «1406...».
|
|
|
Щодо формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку, що виставляється платнику податку за показниками приладів обліку (Лист ДФС від 18.06.2018 р. № 2666/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Якщо договором передбачено постачання послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувачем таких послуг може бути сформовано податковий кредит без отримання податкової накладної. При цьому дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі такого рахунку визначається за правилами, встановленими статтею 198 ПКУ, тобто датою віднесення платниками податку (крім платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку з ПДВ) сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списания коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг.
|
|
|
Щодо порядку використання платником податку суми від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (далі - від’ємне значення податку) (Лист ДФС від 15.06.2018 р. № 2640/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Черговість зарахування суми від’ємного значення податку є наступною - по-перше сума від’ємного значення податку зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), у разі відсутності такого боргу сума від’ємного значення податку може бути, за заявою платника податку, заявлена до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, та/або зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. При виникненні від’ємного значення податку, умовою для заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування, зокрема, є фактична сплата отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету.
|
|
|
Щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України (Лист ДФСУ від 15.06.2018 р. № 2636/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента. Виходячи з цього, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України є дата надходження коштів на поточний рахунок: в національній валюті, яка надійшла від обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України, та в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження її на такий рахунок. На дату надходження коштів на зазначені поточні рахунки платник податку зобов'язаний скласти відповідні податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
|
|
|
Щодо порядку застосування норм податкового законодавства у частині оподаткування ПДВ операцій зі списання кредиторської заборгованості (Лист ДФСУ від 14.06.2018р. № 2620/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015, сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не оплачені протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неошіачених товарів /послуг. Зменшення податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки. Якщо платник при придбанні товарів/послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН, але оплата за такі товари/послуги не здійснюватиметься, тобто вони фактично отримані покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку - покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
|
|
|
Щодо можливості віднесення платником, який застосовує касовий метод податкового обліку, до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, які складені до 01.07.2015 р. (Лист ДФСУ від 14.06.2018р. 2619/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
|
|
|
Щодо відображення у податковій звітності з ПДВ податкової накладної, яка згідно з інформацією платника складена без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до такої податкової накладної, та щодо впливу показника ∑перевищ У системі електронного адміністрування ПДВ (далі - Система) на обрахунок суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних (далі - реєстраційна сума) ∑накл (Лист ДФСУ від 14.06.2018р. 2616/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
В податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються фактичні обсяги господарських операцій, здійснених протягом звітного періоду. Обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в податковій накладній, не підтвердженій первинними документами, а також в розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ, якщо фактично така операція не здійснювалася. Обрахунок суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, здійснюється в автоматичному режимі відповідно до формули, визначеної ПКУ, а в описаному у зверненні випадку показник ∑перевищ виник за рахунок безпідставної реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції, та у подальшому реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до неї.
|
|
|
В частині оподаткування податком на прибуток
|
||
|
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності банку при списанні фінансового активу, що обліковується за амортизованою собівартістю (Лист ДФСУ від 21.06.2018р. №2722/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
У разі використання резерву, сформованого за фінансовим активом, що обліковується за амортизованою собівартістю, у зв’язку із припиненням визнання такого активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму використаного резерву.
|
|
|
В частині оподаткування акцизним податком
|
||
|
Щодо необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку та виникнення об’єкту оподаткування акцизним податком при здійсненні операції з реалізації пального з використанням талонів та/або смарт-карток (паливних карток) (Лист ДФСУ від 11.06.2018 р. № 2568/6/99-99-15-03-03-15/ІПК) |
Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Датою виникнення податкових зобов’язань щодо операцій з реалізації пального є дата реалізації пального (пункт 216.12 статті 216 Кодексу). Об’єкт оподаткування акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу виникатиме у разі, якщо обсяги реалізованого пального перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку (постачальників), що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
|
|
|
В частині оподаткування ПДФО
|
||
|
Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою внаслідок продажу майнових прав (Лист ДФСУ від 21.06.2018 р. 2770/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК) |
Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід у вигляді коштів, отриманих фізичною особою від продажу майнових прав, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (військовим збором) на загальних підставах. При цьому фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
|
|
|
Щодо оподаткування доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (Лист ДФСУ від 15.06.2018 р. №2660/Л/99-99-13-02-03-14/ІПК)
|
З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Крім того, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором. |
|
|
В частині застосування РРО
|
||
|
Щодо оприбуткування готівкових коштів на відокремленому підрозділі АЗС (Лист ДФСУ від 08.06.2018 р. № 2559/6/99-99-14-05-01-15/ІПК) |
Касова книга не використовується, якщо на відокремлених підрозділах установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень проводиться на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
|
|
|
Щодо відновлення інформації фіскальної пам’яті РРО та фінансово-правові наслідки у разі не відновлення після ремонту РРО із заміною фіскального блоку (Лист ДФС від 31.05.2018 р. № 2391/6/99-99-14-05-01-15/ІПК) |
У зв’язку із скасуванням щомісячної звітності реєстратора розрахункових операцій (форма 1-ЗВР) Державна фіскальна служба рекомендує: - для відновлення інформації після заміни фіскального блоку центр сервісного обслуговування має використовувати звітні дані щоденних фіскальних чеків, які зберігаються у розділі 1 книги обліку розрахункових операцій до РРО. При цьому, у новому фіскальному блоці має бути відновлена інформація за останні три календарні роки. - при формуванні фіскального чека, для введення в новий фіскальний блок, у полі "найменування товару (послуги)" в обов’язковому порядку слід вносити спеціальний маркер "відновлення фіскальної суми". Таке маркування дасть можливість ДФС, при аналізі даних Системи обліку даних РРО, виділяти суми, повторно внесені до відновленої фіскальної пам’яті РРО, та вже передані до ДФС.
|
|
|
Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування
|
||
|
Щодо перегляду у податковому обліку терміну корисного використання основних засобів у разі його зміни у бухгалтерському обліку внаслідок проведення поліпшень основного засобу (модернізації, реконструкції) та проведення переоцінки (Лист ДФСУ від 11.06.2018 р. № 2563/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
Якщо встановлений платником податку в бухгалтерському обліку строк корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта або окремого компонента основних засобів), менше ніж мінімально допустимі строки амортизації, встановлені у податковому обліку для групи, до якої належить такий основний засіб або окремий компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації з метою визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. У разі коли строк корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта або окремого компонента основних засобів) в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу для групи, до якої включено такий основний засіб або компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) такого активу, встановлені в бухгалтерському обліку.
|
|
|
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування при нарахуванні амортизації (Лист ДФСУ від 11.06.2018 р. № 2564/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
Якщо основний засіб або нематеріальний актив призначені для використання у господарській діяльності і підлягають амортизації за правилами бухгалтерського обліку, то податкова амортизація такого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів нараховується згідно з вимогами пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу з відповідним коригуванням фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають при нарахуванні амортизації згідно з пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу.
|
|
|
Щодо права на податкову знижку по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування (Лист ДФСУ від 12.06.2018 р. № 2574/Г/99-99-13-01-03-14/ІПК) |
Станом на 01 січня 2018 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім'ї першого ступеня споріднення (пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу), за наслідками 2017 року платникам не надається.
|
|
|
Щодо питання нарахування компенсації за несвоєчасно виплачену індексацію заробітної плати (Лист Мінсоцполітики від 22.05.2018 р. № 2/0/216-18) |
Компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, а саме: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення). Компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Сума компенсації нараховується у разі нарахованих, але своєчасно не виплачених грошових доходів. Нараховується і виплачується компенсація в тому самому місяці, в якому виплачується заборгованість. |
|
|
Щодо необхідності декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (Лист ДФСУ від 22.06.2018 р. № 2791/6/99-99-14-06-02-15/ІПК) |
Суб’єкт підприємницької діяльності подає Декларацію у випадку, коли має валютні кошти або майно, які йому належать та знаходяться за межами України, у тому числі з порушенням встановлених законодавством строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. |
|
