|
ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»
послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68 +38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99 сайт: www.sci-consulting.com.ua e-mail: info@sci-consulting.com.ua |
|
ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТАРОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
|
|
|
Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів: |
|
|
В частині готівкових операцій |
|
|
Внесені зміни до Порядку ведення касових операцій Режим доступу: https://bank.gov.ua/document/download?docId=70786541 Постановою Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» внесені зміни до порядку ведення касових операцій у національній валюті України. Зміни внесені до статей 7, 15, 33 та 56 Постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зокрема пропонується доповнити дані статті наступною інформацією: 1. Для суб’єктів господарювання передбачений перехідний адаптаційний період (до 30 червня 2018 року), протягом якого: - суб’єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні [1]; - суб’єкти господарювання мають розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси. Протягом цього періоду суб’єкти господарювання можуть користуватися лімітами каси раніше розрахованими, установленими та затвердженими. 2. Унормовуються особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання, а саме: - оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів; - оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій); - оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО; - Постановою також встановлено випадки використання КОРО. 3. Уточнено порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50 000 грн. фізичних осіб з суб’єктами господарювання; 4. Норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.
|
|
|
В частині обліку податку на додану вартість |
|
|
Розроблено проект Наказу МФУ щодо оновленої форми податкової накладної та розрахунку коригування до неї Режим доступу: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2018-rik/72918.html На офіційному сайті ДСУ оприлюднено інформацію щодо внесення змін до наказу МФУ від 31 грудня 2015 року № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної». Проект даного Наказу розроблений з метою врегулювання питань реєстрації «зайво» складених податкових накладних (наприклад, двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг) та складання і реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до них. Даним наказом також передбачено оновлену форму податкової накладної та оновлений порядок її заповнення, в частині: - складання зведеної податкової накладної в частині зазначення коду однієї з ознак у графі «Зведена податкова накладна» (замість помітки «Х»); - складання податкової накладної за щоденними підсумками; - складання розрахунку коригування у разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію. Також буде внесено норма за якою, якщо податкова накладна, що коригується, складена за формою, яка не містить обов’язкових до заповнення показників, передбачених формою, чинною на день реєстрації розрахунку коригування до неї, то показники такої податкової накладної попередньо мають бути приведені у відповідність до чинної форми податкової накладної шляхом подання розрахунку коригування із зазначенням у ньому показників, які відсутні в податковій накладній. |
|
|
Оновлені форми додатка 1, додатка 5 та додатка 9 до податкової декларації з ПДВ будуть подаватися з 1 липня 2018 року Режим доступу: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/339075.html ДФС на своєму сайті опублікувала інформацію що додатки 1, 5 та 9 податкової декларації з податку на додану вартість з 01 липня 2018 року подаються платниками, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами. Дані зміни пов’язані з набранням чинності з 01 червня 2018 року Наказу МФУ від 23 березня 2018 року № 381 «Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21». ДФС наголошує на тому, що відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).
|
|
|
Про порядок оподаткування електронних та паперових копій національних стандартів (Лист ДФСУ від 22.05.2018 р. № 2263/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, поширюється на операції з: - постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва; - підготовлений (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві) та розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників і словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва. У разі якщо копії національних стандартів, які постачаються (розповсюджуються) національним органом стандартизації, відповідають умовам, визначеним підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ (у тому числі підпадають під поняття видань, зазначених у вказаному підпункті ПКУ), то операції з постачання (розповсюдження) таких копій національних стандартів звільняються від оподаткування ПДВ. За невідповідності умовам, визначеним вказаним підпунктом, такі операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
|
|
Щодо порядку включення до складу податкового кредиту суми від’ємного значення та перенесення при реорганізації платника податку до правонаступника суми реєстраційного ліміту (Лист ДФСУ від 14.05.2018 р. № 2120/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Перенесення суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, який реорганізується, до складу податкового кредиту правонаступника здійснюється у періоді, що настає після підписання передавального акта відповідно до законодавства, в якому підтверджено таке від’ємне значення документальною перевіркою. Крім того, пункт 2001.3 статті 2001 Кодексу також доповнено абзацом, відповідно до якого ΣНакл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ΣНакл правонаступника такого платника податку. Зазначені зміни до Податкового кодексу набрали чинності з 01.01.2017 р. При цьому, заява платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано, подається ним у складі додатку 4 до податкової декларації з ПДВ, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, лише після узгодження реєстраційної суми за результатами документальної перевірки контролюючим органом.
|
|
Щодо заповнення розрахунку коригування до податкової накладної у випадку повернення частини авансу покупцю (Лист ДФСУ від 10.05.2018 р. № 2072/6/99-95-42-03-15/ІПК) |
У розрахунку коригування, що складається у зв’язку зі зміною кількості або ціни товарів/послуг, кожному рядку податкової накладної, що коригується, відповідає два рядки розрахунку коригування: у першому з них "обнуляється" рядок, ціна або кількість по якому змінюється; у другому - зазначаються правильні показники. Якщо внаслідок зміни (зменшення/збільшення) кількості або ціни товарів/послуг відбувається повернення частини суми отриманого авансу/доплата, то в такому випадку складається лише один розрахунок коригування з урахуванням вищенаведених особливостей, та інший розрахунок коригування на суму зменшення/збільшення компенсації не складається.
|
|
В частині оподаткування ПДФО, військовим збором
|
|
|
Щодо оподаткування дарунків (Лист ДФС від 24.05.2018 р. № 2306/5/99-99-13-02-03-16/ІПК) |
Якщо вартість дарунків у розрахунку на місяць не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року, то вартість таких дарунків відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. N 1ДФ без застосування коефіцієнту. Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, вартість, зокрема, дипломів, знаків, грамот та квітів, якими відзначаються працівники, інші категорії громадян та/або переможці змагань, конкурсів, відображається в податковому розрахунку за ф. N 1ДФ під ознакою доходу "159", а вартість дарунків, яка не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - під ознакою доходу "160". При цьому якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то уся сума такого дарунку відображається у податковому розрахунку ф. N 1ДФ під ознакою доходу "126" як додаткове благо.
|
|
Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу, отриманого платником податку - фізичною особою від юридичної особи, у разі якщо юридичною особою (працедавцем) попередньо не видавалися кошти під звіт (Лист ДФСУ від 10.05.2018 р. № 2080/6/99-99-13-02-03-15/ІПК) |
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку від роботодавця під звіт за умови дотримання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 Кодексу. Разом з тим, оскільки фізичною особою (працівником) придбання товарів для потреб юридичної особи здійснено за рахунок власних коштів, тобто юридичною особою (працедавцем) попередньо не видавалися кошти під звіт, то сума коштів, виплачених такій фізичній особі за реалізовані (продані) товари, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується на загальних підставах. Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, інші доходи відображаються під ознакою доходу "127".
|
|
В частині оподаткування податком на прибуток
|
|
|
Щодо уточнення податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітні податкові періоди, які підлягають ретроспективному коригуванню та повторному формуванню фінансової звітності, у зв’язку зі складанням першої звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) (Лист ДФСУ від 24.05.2018 р. № 2322/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
|
Уточнення за звітні податкові періоди, що передують переходу на МСФЗ, здійснюється платником у разі виявлення помилок, зокрема у фінансовій звітності, що призвели до заниження/завищення податкових зобов’язань з податку на прибуток. |
|
В частині спрощеної системи оподаткування
|
|
|
Чи може фізична особа підприємець - платник єдиного податку здійснювати діяльність з вирощування тютюну (КВЕД 01.15) та реалізації необробленого тютюну (КВЕД 46.21)? (Лист ДФС від 24.05.2018 р. № 2307/О/99-99-15-03-03-14/ІПК)
|
Відповідно ч. 3 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин). Підпунктом 215.1 ст. 215 Кодексу встановлено, що до підакцизних товарів належать, зокрема тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну. Враховуючи викладене, у разі здійснення фізичною особою - підприємцем діяльності з виробництва та реалізації тютюну, який за кодом згідно з УКТ ЗЕД належить до підакцизних товарів, то така фізична особа - підприємець відповідно до норм ч. 3 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування.
|
|
В частині оподаткування акцизним податком
|
|
|
Чи вважається діяльність з вирощування тютюну, його сушіння, з подальшою реалізацією необробленого тютюну фізичним особам - виробництвом підакцизного товару? Чи буде особа, яка здійснює вищевказану діяльність платником акцизного податку? (Лист ДФСУ від 24.05.2018 р. № 2307/О/99-99-15-03-03-14/ІПК) |
Виробництво підакцизних товарів (продукції) - технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів (пп. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Отже, якщо особа здійснюватиме діяльність, яка відповідає визначенню наведеному у пп. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то така особа є платником акцизного податку. Якщо суб’єкт господарювання здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), він повинен зареєструватись платником акцизного податку відповідно до п. 212.3 ст. 212 Кодексу.
|
|
Щодо питань дати складання і реєстрації постачальником пального акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН) за операціями з передачі пального за допомогою бланків-дозволів, а також можливості складання і реєстрації в ЄРАН зведених акцизних накладних (Лист ДФСУ від 16.05.2018 р. № 2194/6/99-99-15-03-03-15/ІПК) |
У постачальника пального датою складання акцизної накладної є дата реалізації пального при передачі Підприємству бланків-дозволів на пальне (номіналом 10 л, 15 л, 20 л). Особа – отримувач пального (Підприємство) вважається такою, що отримує пальне безперервно, якщо їй надано можливість отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день місяця від особи, яка реалізує пальне, що підтверджується умовами укладеного між ними договору. Зведені акцизні накладні можуть складатись постачальниками пального тільки на отримувачів пального, зареєстрованих платниками акцизного податку з реалізації пального, з відповідним відображенням їх реквізитів в акцизній накладній.
|
|
Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування
|
|
|
Щодо тривалості роботи за сумісництвом у вихідний день (Лист Мінсоцполітики від 25.04.2018 р. № 184/0/22-18/13) |
У вихідні дні (за графіком, визначеним на основному підприємстві) працювати за сумісництвом дозволяється повний робочий день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. |
