Останні роз"яснення контролюючих органів з питань бухгалтерського обліку і оподаткування - коротко про головне!

ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77,

Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА

РОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:

В частині обліку податку на додану вартість

Затверджено зміни доформи податкової декларації з податку на додану вартість та Порядку її заповнення

Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0451-18

Наказом Міністерства фінансів України „Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21” від 23.03.2018 року № 381 (далі – Наказ) затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та Порядку її заповнення, які розроблено згідно вимог Податкового кодексу України.

Наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Так як, даний Наказ опубліковано в «Офіційному віснику України» 4 травня 2018 року, тому набрання його чинності відбудеться 1 червня 2018 року.

Даним наказом внесено зміни до Додатків 1, 5 та 9 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Що стосується порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, даними змінами передбачено наступне:

1) у таблиці 1 (ДС9) зазначається обсяг податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16-1.3 Закону № 1877, розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН (нова редакція пункту 18 розділу ІІІ Порядку);

2) у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).

Відомості про суми ПДВ, вказані в податкових накладних, складених з 01.07.2015 і включених до суми податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди та не зареєстрованих в ЄРПН, зазначаються у таблиці 1.2 (Д5) (додаток 5), крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5) (доповнено до підпункту 2 пункту 3 розділу V Порядку);

3) у разі коригування податкових зобов’язань, у зв’язку зі збільшенням суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, заповнюється таблиця 1.1 (Д1) (додаток 1).

Відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01.07.2015 та не зареєстрованих в ЄРПН, зазначаються у таблиці 1.2 (Д1) (додаток 1), крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1) (доповнено в підпункті 8 пункту 3 розділу V Порядку).

Також передбачено, що таблиці 1.2 (Д1) (додаток 1) та 1.2 (Д5) (додаток 5) до податкової декларації з ПДВ заповнюються за звітний (податковий) період, за який вперше подається декларація, з урахуванням внесених цим наказом змін.

Щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або реєстрація якої в ЄРПН була зупинена

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1729/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

В декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в податковій накладній, що була складена без факту здійснення господарської операції (тобто не підтвердженій первинними документами), і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.

Щодо включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену при реімпорті товару

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1731/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Платник податків при ввезенні товарів на митну територію України відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 МКУ у митному режимі реімпорту включає суму ПДВ, сплачену під час митного оформлення таких товарів, до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації.

Суми ПДВ, сплачені органам доходів і зборів при ввезенні товарів, необоротних активів на митну територію України, у т.ч. за операціями реімпорту, підлягають відповідному відображенню в рядку 11.1 податкової декларації з ПДВ за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289 із змінами і доповненнями.

При цьому пунктом 198.5 статті 198 Кодексу передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Кодексу).

Нарахування таких податкових зобов’язань відображається в розділі І "Податкові зобов’язання" податкової декларації з ПДВ.

Щодо оподаткування ПДВ операцій за договором відступлення права вимоги до постачальника за отриманими авансами, якщо відвантаження готової продукції не здійснювалося, а термін позовної давності ще не сплив

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1732/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Якщо боргові зобов'язання передаються одним платником податку іншому в обмін на грошові кошти або цінні папери, то такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ та не спричиняють податкових наслідків з ПДВ.

Операція з відступлення покупцем (первинним кредитором) новому кредитору права вимоги боргу не спричиняє податкових наслідків з ПДВ.

Постачальник (боржник) на дату заміни кредитора у зобов'язанні не коригує податкові зобов'язання з ПДВ, визначені на дату отримання ним авансової оплати, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для такого коригування, та не складає податкову накладну на нового кредитора, оскільки податкова накладна вже складена на дату першої події (отримання постачальником авансової оплати).

Щодо порядку оподаткування операцій з реалізації майнових прав на нерухоме майно (об’єкти житлового фонду)

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1735/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Операції з постачання майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва є об'єктом оподаткування ПДВ, дата виникнення податкових зобов'язань визначається за правилом першої події, а база оподаткування визначається відповідно до вимог пункту 188.1 статті 188 Кодексу.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по доходах та витратах при проведенні операцій з будівництва.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).

Щодо оподаткування ПДВ відсотків, що сплачуються нерезиденту за товарним кредитом

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1737/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 Кодексу).

Визначення митної вартості товару здійснюється відповідно до розділу III МКУ.

З метою обчислення ПДВ базою оподаткування імпортованого товару (у тому числі наданого нерезидентом на умовах товарного кредиту) є договірна (контрактна) вартість такого товару, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При цьому, сплата резидентом - платником ПДВ нерезиденту відсотків за товари, надані ним на умовах товарного кредиту, не змінює базу оподаткування ПДВ. Сплачений при імпорті таких товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови виконання вимог пункту 198.3 статті 198 Кодексу.

Щодо можливості виправлення у 2018 році помилок, допущених сільськогосподарським товаровиробником (далі - сільгоспвиробники) у межах дії спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1760/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

У разі виявлення починаючи з 01.01.2017 р. помилок, допущених у податковій декларації з ПДВ з позначками "0121" - "0123" за звітні (податкові) періоди до 01.01.2017 р., застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок.

Зважаючи на те, що починаючи з 01.01.2017 р. скасована дія спеціального режиму оподаткування для сільгоспвиробників, уточнення показників податкових декларацій з ПДВ з позначками "0121" - "0123", здійснюється за формою уточнюючого розрахунку до декларації "0110".

При цьому у рамках діючих норм платником податку не можуть бути зменшені податкові зобов'язання з ПДВ, які не підлягали та фактично не були сплачені до бюджету у рамках дії спеціального режиму оподаткування.

Враховуючи зазначене, за результатами подання у 2017 році та надалі уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2017 року платник податку може лише задекларувати збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, при цьому таке позитивне значення підлягає сплаті до бюджету у повному обсязі відповідно до норм ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.

Щодо оподаткування ПДВ та податком на прибуток операцій з безкоштовної роздачі товарів в маркетингових/рекламних заходах

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1783/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

У разі якщо вартість товарів (послуг), придбаних/виготовлених для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження) включається до вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари (послуги) призначаються для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов’язання з ПДВ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів (послуг) маркетингового/рекламного призначення відповідно до пункту 185.1 статті 185 та пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не нараховуються.

Операції з безкоштовної роздачі товарів, в т.ч. в рамках рекламних промоакцій, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Щодо оподаткування ПДВ грошових коштів, які після анулювання договору про постачання товарів були помилково зараховані на банківський рахунок платника ПДВ та повернуті таким платником

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1767/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг між суб'єктами господарювання відсутні, то отримані неналежним отримувачем кошти, які повернуто у встановлений Указом N 227/95 п'ятиденний строк, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Щодо порядку оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання арештованого майна

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1785/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Операція з продажу арештованого майна є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

Разом з цим, норми ПКУ щодо складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних та щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ не містить особливостей для операцій з примусового продажу майна.

Щодо оподаткування податком на додану вартість постачання транспортних засобів з електричним двигуном на митній території України

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1794/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

До 31 грудня 2018 року операції з ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами вищевказаної товарної підкатегорії звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

При здійсненні таких операцій складається податкова накладна, в якій зазначається відповідний код пільги з оподаткування.

В графі 9 табличної частини податкової накладної вказується код пільги.

У разі відсутності пільги у довідниках податкових пільг зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування.

Така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН.

Щодо порядку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та подання до контролюючого органу податкової та фінансової звітності у разі коли платник податку перебуває у стадії ліквідаційної процедури у зв’язку із визнанням платника податків банкрутом згідно з рішенням судового органу

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1810/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

У разі якщо платником податку (у тому числі платником податку, що перебуває у стадії ліквідаційної процедури у зв’язку із визнанням його банкрутом згідно з рішенням судового органу) здійснюються операції з постачання товарів/послуг (у тому числі послуг із оренди майна), які є об'єктом оподаткування ПДВ, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування і сплати податкових зобов’язань з ПДВ, складання податкових накладних і реєстрації їх в ЄРПН за такими операціями. При цьому платник податку зобов’язаний задекларувати такі податкові зобов’язання з ПДВ у податковій декларації ПДВ та відповідно подати її до контролюючого органу в якому перебуває на обліку.

Відповідно до підпункту 137.4.3 пункту 137.4 статті 137 розділу III ПКУ якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Отже, показники ліквідаційної податкової декларації з податку на прибуток підприємств визначаються у загальновстановленому порядку на підставі фінансової звітності за звітний (податковий) період, в якому відбувається ліквідація платника податку на прибуток підприємств.

Щодо відображення в податковому обліку з податку на додану вартість (далі - ПДВ) операції з відшкодування працівниками платнику податку вартості особистих розмов по телефону

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1816/6/99-95-42-03-15/ІПК)

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або телефонні переговори проводилися працівниками в особистих цілях, то згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання.

При цьому при отриманні від працівника платника податків компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.

В частині оподаткування податком на прибуток

Щодо формування статутного капіталу господарського товариства

(Лист ДФС від 18.04.2018 р. № 1698/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Положеннями Кодексу не передбачено різниць щодо коригування фінансового результату до оподаткування по операціях із зарахування майнових (грошових) прав вимоги нерезидента-кредитора за рахунок кредиторської заборгованості за зовнішньоекономічним договором поставки, як додаткового вкладу (внеску) нерезидента-кредитора під час збільшення статутного капіталу резидента-боржника.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з продажу або іншого відчуження нерезидентам корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі, та визначення зобов’язань з податку на прибуток підприємств у разі сплати дивідендів на користь резидента

(Лист ДФС від 19.04.2018 р. № 1721/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Товариство, що прийняло рішення про виплату дивідендів учаснику товариства - резиденту, на підставі пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу сплачує авансовий внесок з податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Відповідно до пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).

Отже, товариство - платник податку на прибуток на загальних підставах зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму дивідендів, нарахованих на його користь іншим резидентом - платником податку на прибуток.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення господарського зобов’язання та 3 % річних від простроченої суми

(Лист ДФС від 25.04.2018 р. № 1864/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Кошти у вигляді інфляційних сум та 3 % річних за порушення господарського зобов’язання, збільшують фінансовий результат до оподаткування, якщо такі кошти нараховані на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу

В частині оподаткування ЄСВ, ПДФО, військовий збір

Щодо сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору із доходів, нарахованих (виплачених) фізичним особам за орендовані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (паї), які розташовані на території декількох об'єднаних територіальних громад та місцезнаходження яких є відмінним від місцезнаходження суб'єкта господарювання

(Лист ДФС від 19.04.2018 р. № 1713/6/99-99-13-01-01-15/ІПК)

Податковий агент, який здійснює нарахування (виплату) доходів у вигляді орендної плати за земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (паї), сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Щодо сплати резидентом податку з доходу нерезидента

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1752/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Кодексом чітко визначений термін сплати до бюджету податку з доходів нерезидента з джерелом його походження з України, тобто - під час виплати такого доходу нерезиденту.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування

Щодо формування витрат на утримання транспортних засобів подвійного призначення, зокрема вантажних автомобілів

(Лист ДФС від 17.04.2018 р. № 1674/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК)

Фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням його господарської діяльності, зазначені витрати на утримання вантажних автомобілів, зокрема витрати на технічне обслуговування і ремонт.

Що стосується віднесення до складу витрат вартості придбаних паливо-мастильних матеріалів для заправки вантажного автомобіля, який використовується у господарській діяльності, повідомляємо, що відповідно до пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Кодексу фізична особа - підприємець має право віднести до складу витрат такі витрати, підтверджені документально.

Витрати палива і мастильних матеріалів понад такі норми вважаються витратами, що використані не в господарській діяльності фізичної особи - підприємця, і в свою чергу з урахуванням вимог пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Кодексу не включаються до складу витрат підприємця.

Щодо нарахування податкових зобов’язань фізичній особі з орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності

(Лист ДФС від 17.04.2018 р. № 1686/А/99-99-13-03-01-14/ІПК)

У разі якщо договір оренди землі державної і комунальної власності укладений між органом місцевого самоврядування та фізичною особою, в такому випадку контролюючий орган нараховує податкове зобов’язання з орендної плати за землю за місцем знаходження земельної ділянки і надсилає (вручає) фізичній особі - платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення орендної плати.

Щодо права на податкову знижку

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1750/К/99-99-13-01-03-14/ІПК)

З метою використання права на податкову знижку за витратами понесеними у звітному (податковому) році на користь закладу освіти платник податку може включити до податкової знижки за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення з урахуванням п. 166.4 ст. 166 Кодексу лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається. Крім того платник податку має підтвердити родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою та надати копію укладеного договору про навчання.

При цьому право на податкову знижку у платника податку, який сплачує за навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення, виникає незалежно від того, отримував чи ні такий член сім’ї доходи у вигляді заробітної плати.

Щодо оподаткування доходів нерезидента за синдикованими кредитами

(Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1801/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

У разі якщо дохід отримується резидентом договірної держави, що діє в якості агента або номінального отримувача для перерахування за синдикованим кредитом, але фактичним одержувачем (особою, що має фактичне право на проценти згідно з положеннями відповідних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування) є кожний з кредиторів - учасників синдикованого кредиту, при нарахуванні та виплаті доходу за синдикованим кредитом резиденту України слід керуватися нормами чинних міжнародних договорів кожної з тих країн, резидентом яких є кредитори - учасники синдикованого кредиту, які є бенефіціарними власниками доходу.

Таким чином, резидент - позичальник при виплаті доходу за синдикованим кредитним договором організатору синдикованого кредиту застосовує преференції міжнародного чинного договору в частині доходів такого організатора та, враховуючи те, що бенефіціарність інших власників доходу (учасників синдикованого кредиту) та країни їх резиденції не встановлено, не застосовує преференції міжнародних договорів з країнами резиденції інших учасників-кредиторів відносно доходів таких учасників.

Щодо оподаткування доходів нерезидента (резидента Польщі) від надання в оренду крану та монтажних інструментів

(Лист ДФС від 23.04.2018 р. № 1828/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Платежі, що виплачуються резидентом України резиденту Польщі як відшкодування за користування або за надання права користування промисловим обладнанням, відповідно до п. 2 ст. 12 Конвенції підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 10 %.

Відповідно до пп. b) п. 2 ст. 24 Конвенції якщо резидент Польщі одержує доходи, які відповідно до статей 10, 11 і 12 цієї Конвенції підлягають оподаткуванню в Україні, тоді Польща дозволить відрахування із податку свого резидента суми, яка дорівнює податку, сплаченому в Україні. Таким чином подвійне оподаткування усувається.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Щодо сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичною особою, яка здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування

(Лист ДФС від 24.04.2018 р. № 1833/Т/99-99-13-03-01-14/ІПК)

Якщо фізична особа - підприємець має земельну ділянку і земельна ділянка використовується ним для провадження підприємницької діяльності, то така особа (платник єдиного податку першої - третьої груп), з врахуванням підпункту 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 ПКУ, звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичним особам - платникам податку нараховується контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Щодо нарахування податкових зобов’язань із земельного податку власнику земельної ділянки і нежилих приміщень фізичній особі - підприємцю платнику єдиного податку

(Лист ДФС від 24.04.2018 р. № 1838/Г/99-99-13-03-01-14/ІПК)

Якщо фізична особа - підприємець не використовує земельну ділянку для провадження підприємницької діяльності, то така особа є платником земельного податку на загальних підставах. В даному випадку контролюючий орган нараховує Вам податкове зобов’язання із земельного податку за місцем знаходження земельної ділянки і надсилає (вручає) фізичній особі - платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПКУ).

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичним особам - платникам податку нараховується контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Щодо оподаткування процентів за позикою, залученою від нерезидента

(Лист ДФС від 24.04.2018 р. № 1848/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Якщо кошти за позикою, наданою нерезидентом до 31 грудня 2016 року, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам пп. "б" пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, то доходи нерезидента у вигляді процентів за такою позикою звільняються від оподаткування, незалежно від того чи погашені такі боргові цінні папери (у тому числі шляхом рефінансування) чи ні.

Щодо пільги зі сплати земельного податку для фізичної особи - власника земельної ділянки (несільськогосподарські угіддя), переданої в оренду платнику єдиного податку четвертої групи

(Лист ДФС від 24.04.2018 р. № 1836/Х/99-99-13-03-01-14/ІПК)

Фізичні особи - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі звільняються від сплати земельного податку за умови передачі таких ділянок в оренду платнику єдиного податку четвертої групи тільки земель сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду.

Щодо визнання господарських операцій за договорами комісії – контрольованими

(Лист ДФС від 26.04.2018 р. № 1884/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Якщо обсяг господарських операцій з купівлі товарів у нерезидента за договором комісії між комісіонером - резидентом та комітентом - резидентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та річний дохід покупця - резидента (комітента) від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то такі операції визнаються контрольованими за умови відповідності положенням пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

При цьому, операції з продажу товарів між нерезидентом - продавцем та покупцем - резидентом (комітентом) підпадають під визначення контрольованих (якщо досягнуто критерії, встановлені пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу) у випадку коли:

господарські операції здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами;

господарські операції здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, або які є резидентами цих держав;

господарські операції здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

У цьому випадку покупець - резидент зобов’язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду.