ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»
послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68 +38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99 сайт: www.sci-consulting.com.ua e-mail: info@sci-consulting.com.ua |
|
ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТАРОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
|
|
Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:
|
|
В частині податку на прибуток
|
|
На офіційному сайті ДФС оприлюднено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» Режим доступу: http://www.sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2018-rik/72888.html Проект наказу підготовлений з метою затвердження змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, у зв’язку із прийняттям ВРУ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 р. № 2245-VIII. Також передбачено встановлення єдиного строку подання річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, оновлення різниць, передбачених для коригування фінансового результату до оподаткування, зменшення податку на прибуток на суму сплаченого акцизного податку, розширення кола платників, звільнених від оподаткування прибутку підприємств. У формі податкової декларації з податку на прибуток внесено зміни в частині реквізитів підприємства, та додатків ЗП, ПН, РІ, АВ. Дані оновлення податкової декларації оприлюднено на сайті ДФС разом із проектом наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
|
|
В частині електронного документообігу
|
|
До кінця квітня 2018 року заяву на отримання ліцензії на оптову торгівлю та виробництво спирту, алкоголю та тютюну можна буде подати в електронному вигляді На сайті офіційного видання ДФС оприлюднено інформацію про можливість подання до кінця квітня 2018 року в електронному вигляді заяви на отримання ліцензії на оптову торгівлю та виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів через «Єдине вікно» (переоформлення/отримання дубліката/анулювання ліцензії та внесення чергового платежу за ліцензію (щорічний платіж)), з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.
|
|
В частині маркування тютюнових виробів
|
|
Нові акцизні марки для деяких тютюнових виробів Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-markuvannya-tyutyunovih-virobiv Уряд додатково до діючих зразків марок акцизного податку для сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок вітчизняного та імпортного виробництва затвердив нові зразки марок акцизного податку для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва і для інших тютюнових виробів імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок). Нові зразки будуть запроваджені з 1 липня 2018 року. Дані зміни затверджено постановою Кабміну від 04.04.2018 р. № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів». Згідно даної Постанови, марка для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), вітчизняного виробництва виготовляється у зеленій кольоровій гамі, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, вітчизняного виробництва — червоній, для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), імпортного виробництва — фіолетовій, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, імпортного виробництва — оранжевій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) — зеленій, для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва — помаранчевій, для тютюнових виробів імпортного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) — синій, для інших тютюнових виробів імпортного виробництва — бордовій кольоровій гамі.
|
|
В частині реєстраторів розрахункових операцій
|
|
Внесено зміни до переліку обов’язкових реквізитів, які має містити касовий чек Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0293-18 Наказом Мінфіну від 19.02.18 р. № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів» внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженогонаказом МФУ від 21.01.16 р. № 13. Даним наказом внесено зміни в частині обов’язкових реквізитів чека РРО, а саме, до них тепер буде відноситися код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством – для операцій з постачання пального (п. 11 ст. 3 Закону про РРО)). Додаткові реквізити чека застосовуються, якщо переказ призначений для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів. У такому разі забезпечується друкування в розділі назви товарів (послуг) всього переліку товарів (послуг) та їх вартості: - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); - назви товарів (послуг).
|
|
В частині обліку податку на додану вартість
|
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України медичних виробів та/або ввезення на митну територію України медичних виробів (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1380/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
У разі якщо медичні вироби були ввезені платником податку на митну територію України та/або придбані на митній території України до 01.01.2018 р. з нарахуванням ПДВ за ставкою 20 відс., то, починаючи із зазначеної дати, операції з їх постачання на митній території України підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7 відсотків. При цьому коригування сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі митної декларації, оформленої за операцією із ввезення медичних виробів на митну територію України, та/або податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН за операцією з постачання медичних виробів на митній території України, що до 01.01.2018 р. оподатковувалися податком за ставкою 20 відс., нормами ПКУ не передбачено.
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмної продукції на умовах ліцензійного договору (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1384/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Якщо згідно з умовами ліцензійного договору, під наданням дозволу на використання програмної продукції (онлайн-сервісу) розуміється виключно надання права на пошук, обробку і отримання інформації, що здійснюються за допомогою такої програмної продукції (онлайн-сервісу), без постачання безпосередніх копій (примірників) програмної продукції (онлайн-сервісу) користувачу, то операція з надання такого дозволу розцінюється як операція з надання послуг із пошуку і обробки інформації, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
|
Щодо практичного використання норм статті 199 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі здійснення платником податку операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, які утворилися у такого платника податку внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1387/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
У разі якщо придбані/отримані з ПДВ платником податку товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково у звільнених від оподаткування ПДВ операціях з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися у такого платника податку внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та подання до контролюючого органу розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях за правилами, визначеними статтею 199 розділу V ПКУ, у такого платника податку відсутній. |
Щодо порядку оподаткування ПДВ операції із внесення до статутного капіталу товариства грошового права вимоги в обмін на корпоративні права і операції з випуску (емісії) корпоративних прав (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1391/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Операція із внесення до статутного капіталу товариства грошового права вимоги в обмін на корпоративні права та операція з випуску (емісії) корпоративних прав, виражених у інших, ніж цінні папери, формах, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ. |
Щодо порядку включення сум ПДВ до складу податкового кредиту на підставі електронних митних декларацій (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1392/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Враховуючи норми МКУ, ПКУ і Положення № 450 електронна митна декларація, оформлена за допомогою автоматизованої системи митного оформлення, що підтверджує сплату ПДВ, є підставою для формування податкового кредиту. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ). При цьому у випадку митного оформлення товарів з використанням електронної митної декларації, оформлення електронної митної декларації на паперових носіях не є обов’язковим.
|
Щодо порядку відображення платником податку даних податкового обліку у податковій звітності з ПДВ за операцією, яка фактично не здійснювалася (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1397/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
У податковій звітності з ПДВ зазначаються дані, вказані у складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, складеній за операцією, яка фактично не здійснювалася, і розрахунку коригування до такої податкової накладної, не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ (податковій декларації з ПДВ та/або в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок).
|
Щодо віднесення до податкового кредиту суми попередньої оплати за товари (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1403/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
За умови наявності податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, податковий кредит може бути сформований на дату складання податкової накладної (за умови її своєчасної реєстрації в ЄРПН) або на дату її реєстрації (за умови її несвоєчасної реєстрації в ЄРПН) але не пізніше терміну, встановленому пунктом 198.6 статті 198 ПКУ. При цьому, фактичне отримання платником податку товарів/послуг, податковий кредит за якими був сформований платником на підставі податкової накладної, складеної постачальником таких товарів/послуг на дату отримання авансу за такі товари/послуги та зареєстрованої в ЄРПН, не зумовлює змін в податковому обліку з ПДВ такого платника.
|
Щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) у разі одночасної зміни ціни та кількості послуг, зазначених у податковій накладній (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1404/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається одночасна зміна і кількості, і ціни товарів/послуг, то у розрахунку коригування до такої податкової накладної у першому рядку зі знаком «-» зазначаються показники щодо товарів/послуг, кількість і ціна яких змінюється, зокрема: - у графі 1 - номер за порядком рядка податкової накладної, що коригується; - у графі 7 - кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, кількість і ціна яких змінюється, зі знаком «-»; - графи 9 та 10 не заповнюються; - у графах 3, 4.1 - 4.3, 5, 6, 8, 11, 12 зазначаються (незмінними) показники з відповідних граф рядка податкової накладної, що коригується; - у графі 13 вказується обсяг постачання (без ПДВ) зі знаком «-». У другому рядку такого розрахунку коригування зазначаються усі правильні (змінені) дані по товарах/послугах, ціна та кількість яких змінюється. При цьому, у графі 1 такого розрахунку коригування такому рядку присвоюється новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується. У графі 2 розрахунку коригування в обох рядках, які заповнюються у зв’язку із одночасною зміною ціни та кількості товарів/послут, зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції та операцій з постачання послуг із супроводження і технічної підтримки програмної продукції (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1405/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
У разі якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, відбуваються будь-які зміни у програмній продукції (у т. ч. оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання програмної продукції (окремих її елементів та/або компонентів) та не підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ або пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі). У разі якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, не відбувається жодних змін у програмній продукції (у т. ч. встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, інформаційно-консультаційна підтримка), то операції з постачання таких послуг оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
|
Щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) у разі зміни вартості товару (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1407/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна ціни товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому: у першому рядку: - у графі 1 зазначається № за порядком рядка податкової накладної, який коригується; - у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна ціни»; - значення граф 3 - 6 відповідає значенню відповідно граф 2 - 5 рядка податкової накладної, що коригується; - графи 7 - 8 не заповнюються; - у графі 9 зі знаком «-« зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується; - у графі 10 зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується; - значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується; - у графі 13 зі знаком «-« зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується. у другому рядку: - у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 позицій, то у графі 1 зазначається номер 11); - у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна ціни»; - значення граф 3 - 6 відповідає значенню відповідно граф 2 - 5 рядка податкової накладної, що коригується; - графи 7 - 8 не заповнюються; - у графі 9 зазначається правильне значення ціни товарів/послуг; - у графі 10 зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується; - значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується; - у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій по списанню витрат об’єктів незавершених капітальних інвестицій (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1408/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
При списанні капітальних інвестицій, які складаються в тому числі з власних витрат на придбання товарів / послуг та які включаються до складу вартості готової продукції, податкові зобов’язання за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 Кодексу не визначаються, оскільки такі складові капітальних інвестицій (товари / послуги) приймуть участь в операціях з постачання готової продукції, що підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
|
Щодо складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1409/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна. Обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ. При цьому суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, а отже, і впливають на значення показника ΣПеревищ.
|
Щодо застосування норм податкового законодавства при здійсненні операцій зі списання дебіторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності та яка виникла в періоді, коли підприємством застосовувався касовий метод податкового обліку з ПДВ (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1410/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
При списанні у бухгалтерському обліку платника податку дебіторської заборгованості за раніше поставлені товари / послуги, які не були оплачені отримувачем таких товарів / послуг, відбувається компенсація вартості таких товарів / послуг або за рахунок резерву сумнівних боргів, або за рахунок збільшення операційних витрат, а тому на дату списання такої заборгованості у платника податків виникають податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 187.10 статті 187 ПКУ. Отже, платник податку, який застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань, на дату списання простроченої дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари (послуги) повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких товарів (послуг). Юридична особа у податковому розрахунку за формою 1ДФ відображає суму списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позивної давності та розмір якої не перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, під ознакою доходу «127», як виплата інших доходів.
|
Щодо включення до бази оподаткування ПДВ суми компенсації втрат від курсових різниць (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1411/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
До бази оподаткування за операціями з постачання товарів включаються будь-які суми коштів, які сплачуються покупцем постачальнику товару у зв’язку з компенсацією його вартості, включаючи і суми компенсації втрат від курсових різниць, пов’язаних з постачанням такого товару. На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).
|
Щодо формування податкового кредиту на підставі тимчасових митних декларацій (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1426/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
При здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації. При цьому, по тимчасовій митній декларації формування податкового кредиту не відбувається.
|
Щодо оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі працівнику цінної речі в якості подарунка до ювілейної дати (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1435/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням такої цінної речі, включаються до складу податкового кредиту такого платника податку (за умови наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної). При цьому на дату її придбання платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.
|
Щодо оподаткування операції з оренди нежитлового приміщення (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1436/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Якщо особою – резидентом здійснюються операції з придбання у нерезидента послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, зокрема послуг із оренди нежитлового приміщення, то у такої особи як отримувача вказаних послуг виникає обов'язок щодо нарахування і сплати ПДВ до бюджету за такою операцією та відображення такої операції у податковій звітності з ПДВ у загальновстановленому порядку. Операція платника податку з постачання послуги з капітального ремонту орендованого у нерезидента нежитлового приміщення, вартість якого зараховується в рахунок погашення орендних платежів, яка надається орендодавцю - нерезиденту орендарем є об’єктом оподаткуванням ПДВ, оскільки місце постачання такої послуги відповідно до підпункту 186.2.2 пункту 186.2 статті 186 Кодексу визначається на митній території України, та підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відс. При цьому податкові зобов’язання у орендаря за такою операцією виникають на дату настання першої події відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу.
|
Щодо необхідності відображення у податковій декларації з ПДВ податкової накладної, яка згідно з інформацією платника складена без факту здійснення господарської операції, та щодо впливу показника ΣПеревищ у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - Система) на обрахунок суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних (далі - реєстраційна сума) (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1437/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
В податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Таким чином, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна. Обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ. При цьому суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, а отже, і впливають на значення показника ΣПеревищ.
|
Щодо порядку визначення звичайних цін з метою визначення бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1443/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Норми ПКУ (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій): Визначають, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим; Встановлюють низку обов'язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах; Передбачають можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін договірної ціни. Отже, у розумінні норм ПКУ звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка у свою чергу повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).
|
Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з безкоштовного розповсюдження придбаних товарів та нарахування податкових зобов'язань з ПДВ (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1451/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Операція з безоплатної передачі/постачання товарів/послуг згідно зі статтею 185 розділу V ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування ПДВ якої визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ. При цьому у разі якщо вартість придбаних товарів, розповсюдження яких здійснюється безкоштовно у рамках проведення представницьких та маркетингових заходів, включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях, а тому їх безкоштовне розповсюдження не розглядається як окрема операція з постачання. Якщо вартість безоплатно переданих з постачання товарів, розповсюдження яких здійснюється безкоштовно у рамках проведення представницьких та маркетингових заходів, не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то таке безкоштовне розповсюдження товарів розглядається як окрема операція з безоплатного постачання товарів. Така операція є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.
|
Щодо можливості поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - Система) одного платника ПДВ з поточного рахунку іншої особи (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1452/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Відповідно до пункту 22 Порядку N№ 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка. Поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення, не передбачено.
|
Щодо порядку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, у випадку, коли необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися, частково в оподатковуваних ПДВ і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1455/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
У разі якщо придбані та/або виготовлені платником ПДВ товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися, частково в оподатковуваних ПДВ і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 199.1 статті 199 ПКУ. При цьому податкові зобов’язання з ПДВ згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ платником ПДВ - покупцем не нараховуються, якщо постачальник товарів / послуг не нараховував податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з їх постачання (наприклад у разі якщо така операція звільнялася від оподаткування ПДВ або оподатковувалася ПДВ за нульовою ставкою або постачальник не був зареєстрований платником ПДВ).
|
Щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1460/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Платники податку, які здійснюють постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів відповідно до пункту 187.7 статті 187 ПКУ, визначають лише дату виникнення податкових зобов’язань по даті зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку, але не застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті. 14 ПКУ, такі платники податку поле «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» в декларації та відповідні поле та рядок у таблиці 2 додатка 5 до декларації, заповнення яких передбачено у разі формування податкового кредиту за касовим методом, не заповнюють.
|
Щодо визначення бази оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1461/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.
|
Щодо оподаткування ПДВ коштів, отриманих як відшкодування земельного податку (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1467/6/99-95-42-03-15/ІПК)
|
Якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) земельного податку, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.
|
Щодо порядку заповнення Уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (Лист ДФС від 06.04.2018 р. № 1481/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК)
|
В уточнюючому розрахунку відображаються всі заповнені рядки декларації, що уточнюється. В графу 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, що уточнюється, у графі 5 відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок, в графі 6 відображається абсолютне значення помилки по всіх заповнених в уточнюючому розрахунку рядках з відповідним знаком (+/-), у разі якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється. При цьому слід зазначити, що не заповнені рядки в декларації в уточнюючому розрахунку залишаються не заповненими.
|
В частині оподаткування податком на прибуток
|
|
Щодо нарахування амортизації на орендоване приміщення (Лист ДФС від 04.04.2018 р. № 1369/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
|
У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років. При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток на підставі положень п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості ремонту орендованих основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості ремонту орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
|
Щодо врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування відокремленого підрозділу за 2014 рік (Лист ДФС від 04.04.2018 р. № 1371/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
|
Відповідно до положень Кодексу починаючи з 01.01.2015 р. податок на прибуток розраховується головним підприємством у загальному порядку на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням показників відокремленого підрозділу. Платник податку на прибуток, який за результатами податкового звітного періоду - 2014 рік отримав від’ємне значення об’єкта оподаткування, у звітних (податкових) періодах 2015 року мав право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму такого від’ємного значення (з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування відокремленого підрозділу) у порядку, визначеному п. 3 підрозділу 4 розділу XX Кодексу. Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2014 рік, на яку зменшувався фінансовий результат до оподаткування у звітних (податкових) періодах 2015 року, відображався як різниця у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897.
|
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої до 2015 року від осіб, які не є платниками податку на прибуток, або осіб, які згідно з Кодексом мають пільги з цього податку (Лист ДФС від 04.04.2018 р. № 1371/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
|
У разі якщо платник податку у звітних податкових періодах після 01.01.2015 р. повертає поворотну фінансову допомогу (її частину), яку було отримано до 01.01.2015 р. і включено у податковому обліку до складу доходів, від осіб, що на дату отримання такої допомоги не були платниками податку на прибуток (в тому числі нерезидентів), або згідно із цим Кодексом мали пільги з цього податку, такий платник податку має право зменшити фінансовий , результат до оподаткування на суму такої поверненої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. |
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування виплат пенсій на пільгових умовах (Лист ДФС від 04.04.2018 р. № 1371/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
|
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за рахунок сформованих до 01 січня 2015 року відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності резервів та забезпечень, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об'єкта оподаткування до 01 січня 2015 року. |
Щодо порядку оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з постачання та тестування програмного забезпечення та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі нерезидентам (Лист ДФС від 05.04.2018 р. № 1405/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Об’єкт оподаткування з податку на прибуток визначається виходячи з бухгалтерського фінансового результату, відкоригованого на різниці, сформовані відповідно до положень ПКУ. ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з надання послуг, у тому числі нерезидентам, з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення та інших послуг у сфері інформатизації. Такі операції відображаються у бухгалтерському обліку при формуванні фінансового результату.
|
Щодо застосування податкової різниці, якщо витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидента підтверджується за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» (Лист ДФС від 06.04.2018 р. № 1479/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
|
Якщо витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидента підтверджується за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, то враховуючи те, що вартісні критерії контрольованих операцій встановлені в розрахунку на рік, платник має право не коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу лише за підсумками звітного року. При цьому такий платник коригує фінансовий результат до оподаткування у податковій звітності за підсумками звітних періодів такого звітного року (І кв., півріччя, 9 місяців) на суму 30 відсотків вартості товарів, придбаних у нерезидента.
|
В частині спрощенної системи оподаткування
|
|
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування при переході зі спрощеної системі оподаткування на загальну систему оподаткування (Лист ДФС від 04.04.2018 р. № 1368/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
Якщо платник єдиного податку з 01.10.2017 р. переходить на загальну систему оподаткування і сума доходів за звітний період з 01.10.2017 р. по 31.12.2017 р. не перевищує двадцяти мільйонів гривень та приймає рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування, то такий платник не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих в оплату товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
|
Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування
|
|
Щодо списання дебіторської заборгованості та визнання її безнадійною (Лист ДФС від 04.04.2018 р. № 1372/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
|
У разі якщо заборгованість відповідає критерію, визначеному пп. «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно якого під безнадійною заборгованістю розуміється заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим критеріям, передбаченим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Списання такої заборгованості за рахунок створених резервів сумнівної заборгованості регулюється положеннями п. 139.2 ст. 139 Кодексу, відповідно до якого фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів. При цьому з метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця заборгованості, що виникла у зв’язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів розпочато відповідно до п. 159.1 ст. 159 розділу III цього Кодексу у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у порядку, визначеному п. 17 підрозділу 4 розділу XX Кодексу. Водночас, відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою. Згідно з пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.
|
ЗАПРОШУЄМО
керівників, фінансових директорів,
головних бухгалтерів
на
В
ОНЛАЙН-КУРС: В"Check-Up стану бу...