ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ’ЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

 ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

№	Реквізити документу та його назва	Короткий зміст
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
1	Лист ДФС «Щодо порядку зазначення обов’язкових реквізитів у податковій накладній» від 21.09.2017 р. N 2023/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що згідно з Довідником умовних кодів для програмної продукції визначено умовний код - 00502. При цьому при складанні податкових накладних за операціями з постачаний на митній території України програмної продукції вказаний умовний код зазначається як для програмної продукції, розробленої за межами митної території України і ввезеної на митну територію України, так і для програмної продукції, розробленої на митній території України та поставленої на такій території. Одночасно повідомляємо, що у разі постачання на митній території України програмної продукції, ввезеної і на митну територію України, у графі 3.2 податкової накладної проставляється позначка "X". При цьому графа 3.2 податкової накладної заповнюється на усіх етапах постачання програмної продукції, яку було ввезено на митну територію України.
2	Лист ДФС «Щодо порядку застосування пунктів 44 та 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України» від 21.09.2017 р. N 2024/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що при здійсненні операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД платник ПДВ відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ застосовує тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ та має можливість відмовитися від нього чи призупинити його застосування на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви. У період, на який платник податку призупинив застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ (відмовився від такого режиму), такий платник податку застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ. При цьому після закінчення терміну, на який було призупинено застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ (на останній день звітного періоду застосування касового методу податкового обліку), такий платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання/сформувати податковий кредит (за операціями, що були здійснені у період застосування ним касового методу), які були не нараховані/не сформовані у зв’язку із застосуванням касового методу. За товарами/послугами, необоротними активами, придбаними після 1 липня 2015 року, які починають використовуватися / призначені для використання в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку, податкові зобов'язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ нараховуються в звітному (податковому) періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту, тобто у тому звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, а для підприємств, які застосовують касовий метод формування податкового кредиту, - у звітному (податковому) періоді, в якому була здійснена оплата (надано інші види компенсації) товарів/послуг або втрачено право на застосування касового методу податкового обліку. Отже, на останній день звітного періоду застосування касового методу податкового обліку платник податку повинен сформувати податковий кредит за товарами/послугами, які були отримані та не сплачені у період застосування касового методу. У разі якщо такі товари / послуги призначаються для використання / використовуються у неоподатковуваних операціях / негосподарській діяльності, платник податку зобов’язаний за такими товарами/послугами нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ (крім товарів / послуг, придбаних до дати набрання чинності пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
3	Лист ДФС  від 25.09.2017 р. № 2039/Н/99-99-13-01-02-14/ІПК	Надано роз’яснення, що якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то фізична особа - підприємець - платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону.
В ЧАСТИНІ ПДФО
4	Лист ДФС «Щодо оподаткування окремих видів доходів і в межах компетенції повідомляє» від 26.09.2017 р. N 2053/6/99-99-13-02-03-15/ІПК	Надано роз’яснення, що у разі якщо юридичною особою, якою прийнято рішення щодо ліквідації, здійснюється виплата доходу у вигляді дивідендів фізичним особам (акціонерам), то сума таких дивідендів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичних осіб та оподатковується з урахуванням норм п. 170.5 ст. 170 Кодексу. Разом з тим, якщо в наслідок проведення ліквідації юридичною особою здійснюється виключно розподіл між акціонерами залишку грошових коштів, а не виплата дивідендів, то сума таких коштів включається до оподатковуваного доходу платників податків як інші доходи з відповідним оподатковуванням.
В ЧАСТИНІ ЄСВ
5	Лист ДФС «Щодо оподаткування окремих видів доходів» від 26.09.2017 р. N 2052/6/99-99-13-02-03-15/ІПК	Надано роз’яснення, що у разі якщо виплата матеріальної допомоги на оздоровлення передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у місяці в якому здійснено її фактичне нарахування.
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
6	Лист ДФС «Щодо відображення у звітності залишку авансового внеску з податку на прибуток, сплаченого в 2014 році» від 26.09.2017 р. № 2049/6/99-99-15-02-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що облік податку на прибуток та авансового внеску здійснювались за одним кодом бюджетної класифікації, що автоматично об’єднало всі переплати в інтегрованих картках платників податку і врахувало їх при оплаті поточних зобов’язань з цього податку та наявного податкового боргу у межах переплат.
7	Лист ДФС «Щодо відображення у податковому обліку операцій з нарахування доходів від участі у капіталі» від 03.10.2017 р. N 2116/6/99-99-15-02-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що  платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), повинен нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Водночас згідно з пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу платник податку на прибуток, на користь якого нараховані дивіденди від інших платників цього податку, зменшує фінансовий результат до оподаткування на таку суму доходів. Тобто пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу застосовується з метою усунення подвійного оподаткування операцій з виплати дивідендів платникам податку на прибуток. Оскільки нерезидент при виплаті дивідендів не сплачує податок на прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу, різниці на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів від нерезидентів не враховуються при зменшенні фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу
8	Лист ДФС «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму штрафів, нарахованих за рішенням відповідних державних органів» від 03.10.2017 р. № 2115/6/99-99-155-02-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що для цілей визначення різниць відповідно до пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу враховуються штрафні санкції, нараховані у межах цивільно-правових договорів, укладених з іншими суб’єктами господарювання згідно з нормами цивільного законодавства. Штрафні санкції, призначені державними органами за порушення вимог іншого законодавства, для визначення таких різниць не враховуються.
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
9	Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо удосконалення деяких положень)» № 4646-д від 16.06.2017	Внесено зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365; 2000 р., № 32, ст. 255, № 46, ст. 391; 2006 р., № 26, ст. 210; 2010 р., № 48, ст. 564; 2011 р., № 23, ст. 160, № 36, ст. 362, № 45, ст. 484; 2012 р., № 36, ст. 420; 2013 р., № 21, ст. 208, № 41, ст. 551; 2014 р., № 4, ст. 61, № 22, ст. 781, № 44, ст. 2040, № 50—51, ст. 2057, 2015 р., № 42, ст.384, № 5, ст.410, 2016 р., №52, ст.860 )   Планується, що закон набере чинності з 1 січня 2018 року (крім абзаців шостого і сьомого пункту 12 розділу І, які стосуються оприлюднення фінзвітності. Вони наберуть чинності з 1 січня 2019 року).
10	Постанова Кабінета міністрів України «Про внесення змін до деяких постановКабінету Міністрів України» від 27 вересня 2017 р. № 722	Внесено зміни, до: Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 52, ст. 2365; 2003 р., № 9, ст. 397; 2008 р., № 15, ст. 364; 2009 р., № 9, ст. 266, № 75, ст. 2562; 2011 р., № 5, ст. 615, № 47, ст. 1905; 2012 р., № 7, ст. 249; 2013 р., № 29, ст. 1004; 2014 р., № 53, ст. 1408; 2015 р., № 46, ст. 1473, № 74, ст. 2437; 2016 р., № 5, ст. 275, № 97, ст. 3165) Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 10, ст. 482; 2003 р., № 44, ст. 2309; 2006 р., № 22, ст. 1613; 2007 р., № 41, ст. 1619; 2010 р., № 101, ст. 3636; 2015 р., № 20, ст. 553; 2017 р., № 53, ст. 1608) Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 9, ст. 394, № 51, ст. 2691; 2011 р., № 51, ст. 2032, № 89, ст. 3232; 2012 р., № 7, ст. 249; 2015 р., № 46, ст. 1473; 2016 р., № 5, ст. 275, № 97, ст. 3165) Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 8, ст. 446; 2016 р., № 5, ст. 275)
11	Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про внесення змін до плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2017 рік» 11.08.2017 № 1200	Внесено зміни  до плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2017 рік, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.11.2016 № 1909 (із змінами, унесеними наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2016 № 2128)
12	Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 18.09.2017 р. № 776	Затверджено Зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621 (із змінами)
13	Лист ДФС «Щодо права здійснювати торгівлю столовими винами фізичною особою - підприємцем без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями» від 03.10.2017 р. N 2118/Г/99-99-12-01-01-14/ІПК	Надано роз’яснення, що роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватися суб’єктами господарювання без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Роздрібна торгівля винами спеціального типу, із об’ємною часткою етилового спирту від 10.5 до 15.0 відсотків, можлива тільки за умови придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
14	Лист ДФС «Чим зобов’язаний керуватись суб’єкт господарювання при визначенні ліміту каси?» від 22.09.2017 р. N 2038/6/99-99-14-05-01-15/ІПК	Надано роз’яснення, що підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які, відповідно до встановленого законодавством України порядку, отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення.
15	Лист ДФС «Про порядок нарахування пені» від 02.10.2017 р. N 2087/6/99-99-12-03-06-15/ІПК	Надано роз’яснення, що відсутність прямої вказівки у Кодексі на зворотну дію у часі Закону N 655-VII, застосування положень ст. 129 Кодексу у редакції, чинній з 01.09.2015 р., застосовується до правовідносин, які виникли з 01.09.2015 р., тобто до відносин, коли граничний строк сплати грошового зобов’язання припадає на дату, починаючи з 01.09.2015 р. Теж саме стосується застосування норм п. 129.4 ст. 129 Кодексу. З урахуванням частини другої пункту 129.4 статті 129 Кодексу на суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Вказаний порядок нарахування пені враховує зміни, внесені до Кодексу Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", що набрав чинності з 1 січня 2017 року.
16	Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо надання роз’яснень стосовно застосування частини третьої статті 421 Закону України "Про зайнятість населення"» від 18.09.2017 № 2413/0/101-17	Надано роз’яснення, що вимоги щодо розміру заробітної плати відповідно до частини третьої статті 421 Закону (після набрання відповідними нормами Закону чинності) розповсюджуються на роботодавців, які отримують дозвіл на застосування праці іноземця вперше, або після розірвання попереднього трудового договору (контракту) та укладання нового трудового договору (контракту) відповідно до отриманого дозволу, а також у разі продовження дії дозволу на застосування праці іноземного працівника. . Відповідно до статті 56 кодексу законів про працю України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
17	Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо врахування допомоги по тимчасовій непрацездатності при обчисленні середньої заробітної плати для оплати днів відпусток та виплати компенсації за невикористані дні відпусток згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати» від 06.09.2017 № 2339/0/101-17	Надано роз’яснення, що відповідно до абзацу третього п. 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпусток та виплати компенсації за невикористані дні відпустки, крім виплат, які передбачені абзацом першим цього пункту, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
18	Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо розрахунку суми доплати до МЗП при підсумованому обліку робочого часу» від 21.08.2017 N 2231/0/101-17	Надано роз’яснення, що якщо робота працівника у святковий (неробочий) день провадилась згідно із змінним графіком, тобто в межах місячної норми робочого часу для цього працівника, оплата проводиться у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад. При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Отже, якщо працівнику здійснюють підвищену оплату за роботу у святковий (неробочий) день, то ця виплата враховується до розміру заробітної плати при забезпеченні її мінімального розміру. Оплата надурочної роботи здійснюється понад розмір мінімальної заробітної плати.
19	Лист Державної служби України з ритань праці «Щодо процедури здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю» від 18.08.2017 N 8573/4.1/4.1-ДП-17	Надано роз’яснення, що підпунктом 4 пункту 14 Порядку контролю визначено, що під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Порядок контролю розроблений як ефективний механізм боротьби із нелегальною зайнятістю. Відповідно до пункту 8 Порядку контролю про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Внесення запису про проведення інспекційного відвідування до журналу перевірок об'єкта відвідування до проведення інспекційного відвідування може призвести до приховування таких порушень законодавства про працю, як неоформлені трудові відносини.

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

 

Лист ДФС «Щодо порядку зазначення обов’язкових реквізитів у податковій накладній» від 21.09.2017 р. N 2023/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку зазначення обов’язкових реквізитів у податковій накладній та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1 статті і 44 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі цервинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила складання податкової наюкідної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276) (далі - Порядок N 1307).

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах "а" - "і" пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП); платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19 вересня 2013 року N 584-VII "Про Митний тариф України".

Коди послуг згідно з ДКПП визначені у ДКПП (ДК 016:2010), затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. N 457.

Водночас підпунктом 2 пункту 16 Порядку N 1307 передбачено, що ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V ПКУ. Довідник умовних кодів товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/288992.html.

Зокрема, згідно з Довідником умовних кодів для програмної продукції визначено умовний код - 00502. При цьому при складанні податкових накладних за операціями з постачаний на митній території України програмної продукції вказаний умовний код зазначається як для програмної продукції, розробленої за межами митної території України і ввезеної на митну територію України, так і для програмної продукції, розробленої на митній території України та поставленої на такій території.

Одночасно повідомляємо, що у разі постачання на митній території України програмної продукції, ввезеної і на митну територію України, у графі 3.2 податкової накладної проставляється позначка "X". При цьому графа 3.2 податкової накладної заповнюється на усіх етапах постачання програмної продукції, яку було ввезено на митну територію України.

Разом з цим інформуємо, що у разі виникнення у платника податку необхідності визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, такий платник може звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.

 

2. Лист ДФС «Щодо порядку застосування пунктів 44 та 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України» від 21.09.2017 р. N 2024/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку застосування пунктів 44 та 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 1 січня 2019 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та пункті 198.2 статті 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди з 01 січня 2016 року до 1 січня 2019 року.

З метою застосування пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ слід враховувати визначення терміну "касовий іметод", надане підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Згідно з даним визначенням касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 ПКУ не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми ПДВ з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

Таким чином, при здійсненні операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД платник ПДВ відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ застосовує тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ та має можливість відмовитися від нього чи призупинити його застосування на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви.

У період, на який платник податку призупинив застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ (відмовився від такого режиму), такий платник податку застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ. При цьому після закінчення терміну, на який було призупинено застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ (на останній день звітного періоду застосування касового методу податкового обліку), такий платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання/сформувати податковий кредит (за операціями, що були здійснені у період застосування ним касового методу), які були не нараховані/не сформовані у зв’язку із застосуванням касового методу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними після 1 липня 2015 року, які починають використовуватися / призначені для використання в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку, податкові зобов'язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ нараховуються в звітному (податковому) періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту, тобто у тому звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, а для підприємств, які застосовують касовий метод формування податкового кредиту, - у звітному (податковому) періоді, в якому була здійснена оплата (надано інші види компенсації) товарів/послуг або втрачено право на застосування касового методу податкового обліку.

Отже, на останній день звітного періоду застосування касового методу податкового обліку платник податку повинен сформувати податковий кредит за товарами/послугами, які були отримані та не сплачені у період застосування касового методу. У разі якщо такі товари / послуги призначаються для використання / використовуються у неоподатковуваних операціях / негосподарській діяльності, платник податку зобов’язаний за такими товарами/послугами нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ (крім товарів / послуг, придбаних до дати набрання чинності пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

 

В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

 

3. Лист ДФС  від 25.09.2017 р. № 2039/Н/99-99-13-01-02-14/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення та відповідно до вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) надає податкову консультацію.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПКУ перша група платників єдиного податку - це фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгівельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень.

Пунктом 291.7 ст. 291 ПКУ встановлений перелік побутових послуг населенню, що надаються першою і другою групами платників єдиного податку.

Перелік видів діяльності, заборонених для здійснення платниками єдиного податку першої - третьої груп, визначено п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Разом з тим повідомляємо, що Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. N 457 (далі - КВЕД ДК 009:2010), відповідно до якого фізична особа при здійсненні державної реєстрації фізичної особи - підприємця за власним бажанням обирає вид діяльності, який планує здійснювати під час господарської діяльності.

Під час вибору виду діяльності, який планує здійснювати фізична особа - підприємець, додатково використовуються нормативно-правові акти Держспоживстандарту України та Держкомстату України, зокрема наказ Державного комітету статистики України від 23.12.2011 р. N 396 "Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності".

Таким чином, якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то фізична особа - підприємець - платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону.

Відповідно до п.52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультаціямає індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В ЧАСТИНІ ПДФО

 

4. Лист ДФС «Щодо оподаткування окремих видів доходів і в межах компетенції повідомляє» від 26.09.2017 р. N 2053/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування окремих видів доходів і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Разом з тим перелік доходів, які включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) (пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Під терміном "пасивні доходи" для цілей розділу IV Кодексу слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди, визначення яких наведено у пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).

Особливості оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 Кодексу.

Ставки податку на доходи фізичних осіб встановлено ст. 167 Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою, якою прийнято рішення щодо ліквідації, здійснюється виплата доходу у вигляді дивідендів фізичним особам (акціонерам), то сума таких дивідендів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичних осіб та оподатковується з урахуванням норм п. 170.5 ст. 170 Кодексу.

Разом з тим, якщо в наслідок проведення ліквідації юридичною особою здійснюється виключно розподіл між акціонерами залишку грошових коштів, а не виплата дивідендів, то сума таких коштів включається до оподатковуваного доходу платників податків як інші доходи з відповідним оподатковуванням.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В ЧАСТИНІ ЄСВ

 

5. Лист ДФС «Щодо оподаткування окремих видів доходів» від 26.09.2017 р. N 2052/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування окремих видів доходів і в межах компетенції повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі, зокрема за час відпустки, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Враховуючи викладене, у разі якщо виплата матеріальної допомоги на оздоровлення передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у місяці в якому здійснено її фактичне нарахування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є, зокрема сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці".

Частиною другою ст. 9 Закону N 2464 встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно із Законом N 2464 нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Отже, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, є базою нарахування єдиного внеску у місяці у якому роботодавець нараховує суму відпускних.

Згідно з пп. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

 

6. Лист ДФС «Щодо відображення у звітності залишку авансового внеску з податку на прибуток, сплаченого в 2014 році» від 26.09.2017 р. № 2049/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо відображення у звітності залишку авансового внеску з податку на прибуток, сплаченого в 2014 році, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2016 р., платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховувались при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищували 10 мільйонів гривень) мали щомісяця сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. N 1213 (далі - Декларація), сума нарахованих авансових внесків відображалась у рядку 13.7 додатка ЗП до Декларації до рядка 13 Декларації та враховувались у зменшення нарахованої суми податку на прибуток.

Перевищення суми нарахованих і сплачених щомісячних авансових внесків над сумою нарахованого податку на прибуток за рік свідчило про наявність переплати, сформованої за рахунок нарахованих у такому році щомісячних авансових внесків.

Наказом Міністерства фінансів України від 17.01.2013 р. N 19 було унесено зміни до бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. N 11 "Про бюджетну класифікацію", а саме класифікацію доходів бюджету доповнено позиціями - "авансові внески з податку на прибуток підприємств". У зв'язку із цим для сплати авансових внесків з податку на прибуток було запроваджено окремі коди бюджетної класифікації і нарахування таких авансових внесків здійснювалося в окремих картках обліку авансових платежів.

Разом з цим наказом Мінфіну від 20.07.2015 р. N 651 затверджено зміни до бюджетної класифікації, які передбачали виключення кодів бюджетної класифікації, встановлені для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток підприємств, та об’єднання рахунків.

З метою забезпечення виконання зазначених змін до описів алгоритмів контролю за податковими деклараціями було внесено відповідні доповнення, які впроваджено в ІС "Податковий блок".

Отже, облік податку на прибуток та авансового внеску здійснювались за одним кодом бюджетної класифікації, що автоматично об’єднало всі переплати в інтегрованих картках платників податку і врахувало їх при оплаті поточних зобов’язань з цього податку та наявного податкового боргу у межах переплат.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

7. Лист ДФС «Щодо відображення у податковому обліку операцій з нарахування доходів від участі у капіталі» від 03.10.2017 р. N 2116/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо відображення у податковому обліку операцій з нарахування доходів від участі у капіталі та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Пунктом 57.11 ст. 57 Кодексу встановлено порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

Відповідно до пп. 57.11.1 п. 57.11 ст. 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.

Підпунктом 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених пп. 57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Згідно з пп. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 Кодексу авансовий внесок, передбачений пп. 57.11.2 цього пункту, не справляється, зокрема, у разі виплати дивідендів:

на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу. З метою оподаткування материнська компанія веде з наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

фізичним особам.

Авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу або міжнародних договорів України. (пп. 57.11.5 п. 57.11 ст. 57 Кодексу).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом обкладення податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку.

Отже, платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), повинен нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Водночас згідно з пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу платник податку на прибуток, на користь якого нараховані дивіденди від інших платників цього податку, зменшує фінансовий результат до оподаткування на таку суму доходів.

Тобто пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу застосовується з метою усунення подвійного оподаткування операцій з виплати дивідендів платникам податку на прибуток.

Оскільки нерезидент при виплаті дивідендів не сплачує податок на прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу, різниці на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів від нерезидентів не враховуються при зменшенні фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

8. Лист ДФС «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму штрафів, нарахованих за рішенням відповідних державних органів» від 03.10.2017 р. № 2115/6/99-99-155-02-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму штрафів, нарахованих за рішенням відповідних державних органів, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом обкладення податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків згідно з п. 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Цивільно-правова відповідальність є однією з форм (видів) юридичної відповідальності, суть якої полягає у примусовому впливі на порушника цивільних прав та обов’язків шляхом застосування щодо нього санкцій, які тягнуть за собою додаткові невигідні майнові наслідки, котра передбачена нормами Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.

З урахуванням ст. 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною третьою ст. 14 ЦКУ виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи зазначене, для цілей визначення різниць відповідно до пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу враховуються штрафні санкції, нараховані у межах цивільно-правових договорів, укладених з іншими суб’єктами господарювання згідно з нормами цивільного законодавства. Штрафні санкції, призначені державними органами за порушення вимог іншого законодавства, для визначення таких різниць не враховуються.

Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ

 

9. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо удосконалення деяких положень)» № 4646-д від 16.06.2017

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365; 2000 р., № 32, ст. 255, № 46, ст. 391; 2006 р., № 26, ст. 210; 2010 р., № 48, ст. 564; 2011 р., № 23, ст. 160, № 36, ст. 362, № 45, ст. 484; 2012 р., № 36, ст. 420; 2013 р., № 21, ст. 208, № 41, ст. 551; 2014 р., № 4, ст. 61, № 22, ст. 781, № 44, ст. 2040, № 50—51, ст. 2057, 2015 р., № 42, ст.384, № 5, ст.410, 2016 р., №52, ст.860 ) такі зміни:

1. У статті 1:

1) в абзаці четвертому після слова "система" доповнити словом "збору,";

2) абзаци восьмий — десятий викласти в такій редакції:

"консолідована фінансова звітність — фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці;

національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку;

облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності ";

3) абзац дванадцятий викласти в такій редакції:

"фінансова звітність — звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства";

4) доповнити статтю новими абзацами такого змісту:

"витрати — зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);

доходи — збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників);

звіт про платежі на користь держави — документ, що містить деталізовану інформацію про податки, збори та інші платежі підприємств, належні до сплати на користь держави відповідно до Закону, який подається підприємствами, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес. До підприємств, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, належать підприємства, які здійснюють діяльність з геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення, та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, та/або транспортування трубопроводами ( у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів;

звіт про управління — документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності;

звітний період — період діяльності підприємства, за який узагальнено інформацію про його фінансовий стан та результати діяльності;

власний капітал – різниця між активами і зобов’язаннями підприємства;

національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі — нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для розпорядників бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, розроблений на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку;

підприємства, що становлять суспільний інтерес, — підприємства-емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ, що відносяться до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств;

таксономія фінансової звітності — склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Таксономія фінансової звітності затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – це дохід, що визначається шляхом  вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт,  послуг  (у т.ч. платежів  від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих  раніше  проданих  товарів,  доходів,  що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

інші терміни для цілей цього Закону використовуються у значеннях, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та міжнародними  стандартами  фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства, в залежності від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством".

2. У статті 2:

1) частину першу викласти в такій редакції:

"1. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі – підприємства), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства";

2) доповнити статтю частиною другою такого змісту:

"2. Для цілей цього Закону підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств.

Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за попередній рік відповідають щонайменше двом з таких критеріїв:

балансова вартість активів — до 350 тис. євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тис. євро;

середня кількість працівників — до 10 осіб.

Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за попередній рік відповідають щонайменше двом з таких критеріїв:

балансова вартість активів — до 4 млн. євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн. євро;

середня кількість працівників — до 50 осіб.

Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за попередній рік відповідають щонайменше двом з таких критеріїв:

балансова вартість активів — до 20 млн. євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 40 млн. євро;

середня кількість працівників — до 250 осіб.

Великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники на дату складання річної фінансової звітності за попередній рік відповідають щонайменше двом з таких критеріїв:

балансова вартість активів — понад 20 млн. євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 млн. євро;

середня кількість працівників — понад 250 осіб.

Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.

Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств. 

Для визначення відповідності критеріям, зазначеним в євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку, що встановлювались для євро протягом відповідного року.".

3. У частині першій статті 3 слова "фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів" замінити словами "фінансовий стан та результати діяльності".

4. Статтю 4 викласти в такій редакції:

"Стаття 4. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах:

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

та інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі в залежності від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством".

5.  Статтю 5 доповнити реченням такого змісту: “На вимогу користувачів фінансова звітність може бути додатково перерахована в іноземну валюту.”.

6.У статті 6:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності";

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей, мають право розробляти на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі методичні рекомендації щодо їх застосування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку".

7. У статті 8:

1) у частині четвертій:

в абзаці першому після слова "підприємство" доповнити словами "(крім підприємств, що становлять суспільний інтерес)";

в абзаці четвертому слова "аудиторською фірмою" замінити словами "підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності";

доповнити частину після абзацу п’ятого новим абзацом такого змісту:

"Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером";

2) у частині сьомій:

в абзаці першому слова "на яку покладено" замінити словами "яка забезпечує", а слова " (далі — бухгалтер) " виключити;

доповнити абзацами такого змісту:

"Головним бухгалтером підприємства, що становить суспільний інтерес, може бути призначена особа, яка має повну вищу економічну освіту, стаж роботи або бухгалтером, або аудитором, або ревізором не менше трьох років, не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності.

Інші вимоги до головного бухгалтера підприємства, що становить суспільний інтерес, можуть бути визначені законом";

3) у частині восьмій слова "Бухгалтер" замінити словами "Головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємтва".

8. У статті 9:

1) у назві статті слово "облікові" виключити;

2) частину другу доповнити абзацом такого змісту:

"Незначні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про: дату його складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо";

3) у  частині третій:

у абзаці другому слова "перше число" замінити словами "кінець останнього дня"

доповнити абзацом такого змісту:

"Права і обов’язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку";

9. Статті 11 і 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 11. Загальні вимоги до фінансової звітності

1. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність.

Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі коли бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.

Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та головний бухгалтер.

Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

2. Порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади визначаються Кабінетом Міністрів України, для банків — Національним банком України.

3. Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

4. Склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави підприємств (крім банків), фінансової звітності про виконання бюджетів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

5. Склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та звіту про управління банків установлюються Національним банком України.

6. Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за міжнародними стандартами складається на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами.

7. Звіт про управління подається разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки, встановлені законом. У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління. Від подання звіту про управління звільняються мікропідприємства та малі підприємства. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.

Стаття 12. Консолідована фінансова звітність

1. Підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їх показники на річну дату складання фінансової звітності не перевищують двох з таких критеріїв:

балансова вартість активів — до 4 млн. євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн. євро;

середня кількість працівників — до 50 осіб.

2. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб’єкти державного сектору економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб’єктів комунального сектору економіки, крім власної звітності складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які належать до сфери їх управління.

3. Об’єднання підприємств, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об’єднань підприємств відповідно до законодавства.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, складає консолідовану фінансову звітність про загальний майновий стан і результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів.".

10. У статті 121:

1) частину першу викласти в такій редакції:

"1. Для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, які офіційно оприлюднені на веб-сторінці центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку. При цьому орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, має право визначати дату, з якої для складання фінансової звітності починають застосовуватись окремі міжнародні стандарти";

2) у частині другій слова "Публічні акціонерні товариства, банки, страховики" замінити словами "Підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, ";

3) частину п’яту викласти в такій редакції:

"5. Підприємства, зазначені у частині другій цієї статті, складають і подають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність органам державної влади та іншим користувачам на їх вимогу в порядку, визначеному цим Законом, на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку";

4) доповнити статтю частиною шостою такого змісту:

"6. Підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами, зобов’язані забезпечити ведення бухгалтерського обліку відповідно до облікової політики за міжнародними стандартами після подання першої фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами, що визнається такою у порядку, визначеному міжнародними стандартами".

11. Частину першу статті 13 викласти в такій редакції:

"1. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім цього, відповідно до облікової політики підприємства, звітність може складатися за інші періоди.

Звітний період для складання фінансової звітності про виконання бюджетів визначається Бюджетним кодексом України".

12. Статтю 14 викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Подання та оприлюднення фінансової звітності

1. Підприємства зобов’язані подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

2. Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці та не є конфіденційною інформацією, крім випадків, передбачених законом. Підприємства зобов’язані подати копію фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України “Про доступ до публічної інформації”.

3. Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку  корисних копалин загальнодержавного значення,  зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі) та іншими шляхами у випадках, визначених законодавством.

Великі підприємств, які не є емітентами цінних паперів та середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).

Інші фінансові установи, що відносяться до мікропідприємств та малих підприємств зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).

Підприємства зобов’язані забезпечувати доступність фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за їх місцезнаходженням.

4. Головні розпорядники бюджетних коштів оприлюднюють річну фінансову звітність, річну консолідовану фінансову звітність не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, шляхом розміщення на власній веб-сторінці.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, оприлюднює річну консолідовану фінансову звітність про загальний майновий стан та результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, на власній веб-сторінці.

5. У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законом, публікує його протягом 45 днів після його затвердження.

6. Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання і оприлюднення уточненої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності здійснюється у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюється".

II. Прикінцеві та перехідні положення

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2018 року.

2. Першим звітним періодом, за який підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, подають фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 рік. Підприємства мають право подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, починаючи із звітного періоду, в якому набирає чинності цей Закон.

3. У рамках здійснення заходів, передбачених Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, суб’єкти господарювання, які провадять діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

4. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

10. Постанова Кабінета міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 27 вересня 2017 р. № 722

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 вересня 2017 р. № 722

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 52, ст. 2365; 2003 р., № 9, ст. 397; 2008 р., № 15, ст. 364; 2009 р., № 9, ст. 266, № 75, ст. 2562; 2011 р., № 5, ст. 615, № 47, ст. 1905; 2012 р., № 7, ст. 249; 2013 р., № 29, ст. 1004; 2014 р., № 53, ст. 1408; 2015 р., № 46, ст. 1473, № 74, ст. 2437; 2016 р., № 5, ст. 275, № 97, ст. 3165):

1) абзац тридцятий пункту 13 виключити;

2) пункт 43 після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

“У разі подання заяви в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису про призначення допомоги при народженні дитини така допомога призначається не пізніше ніж наступного робочого дня після отримання заяви органом соціального захисту населення.”.

У зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим.

2. У Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 10, ст. 482; 2003 р., № 44, ст. 2309; 2006 р., № 22, ст. 1613; 2007 р., № 41, ст. 1619; 2010 р., № 101, ст. 3636; 2015 р., № 20, ст. 553; 2017 р., № 53, ст. 1608):

1) пункт 5 доповнити абзацом такого змісту:

“кожного робочого дня (у разі потреби) — щодо одноразової частини допомоги при народженні дитини.”;

2) у пункті 6:

після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

“Реєстр нарахованих сум одноразової частини допомоги при народженні дитини готується (у разі потреби) кожного робочого дня.”.

У зв’язку з цим абзаци п’ятий — дев’ятий вважати відповідно абзацами шостим — десятим;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“Управління Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі не пізніше наступного операційного дня подають (у разі потреби) дані щодо фактично нарахованих сум  одноразової  частини  допомоги  при  народженні  дитини  згідно  із зазначеними реєстрами Державній казначейській службі, яка перераховує субвенцію на виплату допомоги в межах бюджетних призначень.”;

3)  пункт 7 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

“Платіжні доручення щодо перерахування коштів одноразової частини допомоги при народженні дитини на рахунки місцевих бюджетів подаються (у разі потреби) органам Державної казначейської служби не пізніше наступного операційного дня.”.

У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;

4) пункт 8 доповнити абзацом такого змісту:

“Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів не пізніше наступного операційного дня перераховують кошти одноразової частини допомоги при народженні дитини на рахунок одержувача допомоги.”.

3. У Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 9, ст. 394, № 51, ст. 2691; 2011 р., № 51, ст. 2032, № 89, ст. 3232; 2012 р., № 7, ст. 249; 2015 р., № 46, ст. 1473; 2016 р., № 5, ст. 275, № 97, ст. 3165):

1) у пункті 4:

в абзаці першому слова “довідок про склад сім’ї і” замінити словом “довідки”;

в абзаці другому слова “довідки про склад сім’ї та” замінити словом “довідку”;

2) друге речення абзацу десятого пункту 6 виключити.

4. Абзац другий пункту 8 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 8, ст. 446; 2016 р., № 5, ст. 275), виключити.

 

11. Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про внесення змін до плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2017 рік» 11.08.2017 № 1200

 

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та у зв’язку з надходженням до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України пропозицій від органів державного нагляду (контролю) щодо внесення змін до плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2017 рік

НАКАЗУЮ:

1. Унести до плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2017 рік, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.11.2016 № 1909 (із змінами, унесеними наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2016 № 2128), зміни, що додаються.

2. Департаменту розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, документообігу та електронних сервісів забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в одноденний строк.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства економічного

розвитку і торгівлі України

від 11 серпня 2017 року № 1200

Зміни

до плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2017 рік

1. Пункт 13 викласти в такій редакції:

13

ФІЛІЯ "ДНІСТРОВСЬКА ГЕС-1" ПАТ "УКРГІДРОЕНЕРГО"

Чернівецька обл., м.Новодністровськ

00116889

забезпечення пожежної та техногенної безпеки

високий

10.10.2017

відповідно до вимог

ДСНС України

2. Пункти 14092 і 14093 викласти в такій редакції:

14092	ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД З РЕМОНТУ АГРЕГАТІВ "ПРОМАГРЕГАТ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ" (ідент. код 05509858)	Місцезнаходження ВП: 50086, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, Саксаганський район, ТЕЛЕВІЗІЙНА, будинок 7	005509843	Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення	середній	07.08.2017	відповідно до вимог	Держекоінспекція у Дніпропетровській області
14093	ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ЗАВОД ПО РЕМОНТУ ДИЗЕЛІВ "ПРОМДИЗЕЛЬ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ" (ідент. код - 05509858)	Місцезнаходження ВП: 53742, Дніпропетровська обл., Широківський район, село Карпівка, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 203	05509837	Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення	середній	07.08.2017	відповідно до вимог	Держекоінспекція у Дніпропетровській області

3. Пункт 14123 викласти в такій редакції:

14123

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ"МЕГА ПАК" (ТОВ "ТВК "МЕГА ПАК") (ідент. код 36640185)

49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ УДАРНИКІВ, будинок 27

30532250

Виробництво тари з пластмасс

середній

17.10.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Дніпропетровській області

4. Пункт 14179 викласти в такій редакції:

14179

ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ"

50095, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, будинок 1

24432974

Добування залізних руд. Виробництво коксу та коксопродукту. Виробництво чавуну, сталі та феросплавів.

високий

02.10.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Дніпропетровській області

5. Пункти 14314 і 14315 викласти в такій редакції:

14314	Товариство з обмеженою відповідальністю "Малбі Фудс"	юридична : вул. М. Кюрі, 5, м. Дніпро (Дніпропетровськ), 49000	32998661	виготовлення шоколаду та цукерок	середній	03.08.2017	відповідно до вимог	Держекоінспекція у Дніпропетровській області
14315	ТОВ "Малбі-Україна"	юридична: вул. М. Кюрі, 5, м. Дніпро (Дніпропетровськ), 49000	37150787	виготовлення шоколаду та цукерок	середній	11.09.2017	відповідно до вимог	Держекоінспекція у Дніпропетровській області

6. Пункт 14366 викласти в такій редакції:

14366

ДП "Романівський лісгосп АПК"

Романівськи, Чуднівський, Любарський, Бердичівський, Баранівський райони

20412517

лісівництво та лісозаготівля

високий

28.08.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Житомирській області

7. Пункт 14487 викласти в такій редакції:

14487

Відокремлений підрозділ "Запорізька теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго"

69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20 (Місцезнаходження ВП: 71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 95)

00130872

Виробництво електроенергії

високий

14.08.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Запорізькій області

8. Пункт 14489 викласти в такій редакції:

14489

ТОВ "Сонячне насіння плюс"

70600, Запорізька обл., Пологівський район, м. Пологи, вул. Чкалова, 38

00688321

Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур

середній

19.09.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Запорізькій області

9. Пункт 14761 викласти в такій редакції:

14761

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО" (АТ "ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО")

76014, ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛ., МІСТО ІВАНО-ФРАНКІВСЬК, ВУЛИЦЯ ІНДУСТРІАЛЬНА, БУДИНОК 34

00131564

Код КВЕД 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій

високий

28.11.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція в Івано-Франківській області

10. Пункт 14766 викласти в такій редакції:

14766

"БРОШНІВСЬКИЙ ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ""СВІСС КРОНО""

77611, ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛ., РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОН, СЕЛИЩЕ МІСЬКОГО ТИПУ БРОШНІВ-ОСАДА, ВУЛИЦЯ 22 СІЧНЯ, БУДИНОК 83

31147999

16.21 Виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону

високий

09.08.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція в Івано-Франківській області

11. Пункт 14790 викласти в такій редакції:

14790

"ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ""КАРПАТСМОЛИ""

77300, Івано-Франківська обл., місто Калуш, вул.Заводська, 15

33578130

Код КВЕД 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; Код КВЕД 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин; Код КВЕД 20.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н. в. і. у. (основний)

високий

09.11.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція в Івано-Франківській області

12. Пункт 15009 викласти в такій редакції:

15009

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАВОД-ФІРМА "ОСЬ"

Кіровоградська область, м. Кіровоград, пр. Інженерів, 4/8

13749538

машинобудування

високий

17.10.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Кіровоградській області

13. Пункт 15212 викласти в такій редакції:

15212

ТОВ "КРОНАЛАЙН"

04073, м.Київ, Провулок Куренівський, будинок 17

32645517

Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний)

середній

15.12.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у м. Києві

14. Пункт 15229 викласти в такій редакції:

15229

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ТРЕТІЙ КИЇВСЬКИЙ АВТОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" ( ПРАТ "ТРЕТІЙ КАРЗ" )

04114, м.Київ, Вул. Автозаводська, будинок 76

05482469

Код КВЕД 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів (основний)

середній

20.11.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у м. Києві

15. Пункт 15235 викласти в такій редакції:

15235

ПрАТ "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" Бортницька станція аерації Департаменту експлуатації каналізаційного господарства

02121, м. Київ, вул. Колекторна, 1.

03327664

Код КВЕД 36.00 Забір, очищення та постачання води.

високий

28.11.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у м. Києві

16. Пункт 15238 викласти в такій редакції:

15238

ПАТ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД АВТОМАТИКИ" ( ПАТ "НВО "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД АВТОМАТИКИ")

04116, м.Київ, вул. Старокиївська, будинок 10

14309356

Код КВЕД 25.40 Виробництво зброї та боєприпасів (основний

високий

17.11.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у м. Києві

17. Пункт 15266 викласти в такій редакції:

15266

ПрАТ "ЗАВОД ПЛАСТМАС"

04074, м.Київ, Вулиця Шахтарська, будинок 5

04593190

Код КВЕД 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас (основний);

середній

01.12.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у м. Києві

18. Пункт 15715 викласти в такій редакції:

15715

Мережа ТОВ Люксвен (АЗС)

юр. адреса: Київська обл., Васильківський район, смт.Глеваха, вул. Вокзальна 4-В, нежиле приміщення № 202; територія Київської області

37166273

роздрібна торгівля пальним

високий

13.11.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Київській області

19. Пункт 16646 викласти в такій редакції:

16646

ФІЛІЯ КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО"

39609, Полтавська обл., місто Кременчук, ВУЛИЦЯ СВІШТОВСЬКА, будинок 3

00131819

Розподілення електроенергії

високий

11.09.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Полтавській області

20. Пункт 16886 викласти в такій редакції:

16886

Романівська філія ПрАТ "Райз-Максимко" (ідент. код 30382533)

37240 Полтавська обл., Лохвицький р-н, м. Заводське, вул. Матросова, 10 (адреса ВП: 42600 Сумська область, Тростянецький район, с. Білка, вул. Соборна, буд.6)

35644016

вирощування сільськогосподарської продукції, тваринництво

середній

16.10.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Сумській області

21. Пункт 17596 викласти в такій редакції:

17596

ПП "ОЙЛАГРОТРЕЙД"

Хмельницька обл., Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул. Шевченка, 67, корпус Д

37163335

АЗС

високий

15.09.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Хмельницькій області

22. Пункти 17640 - 17642 викласти в такій редакції:

17640	Філія "Смотрич" Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"	юридична адреса: Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002; місце провадження господарської діяльності: Кам’янець-Подільський район, с. Кам’янка, вул.Вокзальна,11-А	14291113	вирощування зернових культур	високий	20.11.2017	відповідно до вимог	Держекоінспекція у Хмельницькій області
17641	Філія "Камянець-Подільська" Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"	юридична адреса: Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002; місце провадження господарської діяльності: Кам’янець-Подільський район, с. Привороття, вул. Грушевського,5	14291113	вирощування зернових культур	високий	20.11.2017	відповідно до вимог	Держекоінспекція у Хмельницькій області
17642	Філія "Мрія" Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"	юридична адреса: Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002; місце провадження господарської діяльності: Кам’янець-Подільський район, с.Сокіл, вул. Миру,1	14291113	вирощування зернових культур	високий	20.11.2017	відповідно до вимог	Держекоінспекція у Хмельницькій області

23. Пункт 17748 викласти в такій редакції:

17748

Приватне Акціонерне Товариство "Хмельницький обласний пивзавод" (ПРАТ "Хмельпиво")

м. Хмельницький, вул. Чорновола, 24

05513922

Виробництво алкогольних напоїв

високий

04.12.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Хмельницькій області

24. Пункт 17685 викласти в такій редакції:

17685

Філія "Чемерівці-молоко" Товариства з додатковою відповідальністю "Борщівський сирзавод"

юридична адреса: Тернопільська обл., м. Борщів, вул. Промислова,2; адреса місця провадження господарської діяльності: Чемеровецький район, смт. Чемерівці, вул.Центральна,1

00447184

перероблення молока

високий

15.08.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Хмельницькій області

25. Пункт 18397 викласти в такій редакції:

18397

ДП "Хотинський лісгосп"

Чернівецька обл., Хотинський р-н,с.Клішківці

00274536

Охорона, захист, використання та відтворення лісів

високий

11.09.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Чернівецькій області

26. Пункти 18409 і 18410 викласти в такій редакції:

18409	ДП "Сторожинецький лісгосп"	Чернівецька обл, Сторожинецький р-н, с.Чудей,	21440625	Охорона, захист, використання та відтворення лісів	високий	06.11.2017	відповідно до вимог	Держекоінспекція у Чернівецькій області
18410	Мисливське господарство "Зубровиця" ДП "Сторожинецький лісгосп"	Чернівецька обл, Сторожинецький р-н, с.Чудей,	21440625	Охорона,захист, використання та відтворення тваринного світу	високий	06.11.2017	відповідно до вимог	Держекоінспекція у Чернівецькій області

27. Пункти 18449 і 18450 викласти в такій редакції:

18449	ДП "Чернівецький лісгосп"	Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Валя Кузьміна вул.Головна,25	00274453	Охорона, захист, використання та відтворення лісів	високий	05.09.2017	відповідно до вимог	Держекоінспекція у Чернівецькій області
18450	Мисливське господарство "Турятка" ДП "Чернівецький лісгосп"	Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Валя Кузьміна вул.Головна,25	00274453	Охорона, захист, використання та відтворення тваринного світу	високий	05.09.2017	відповідно до вимог	Держекоінспекція у Чернівецькій області

28. Пункт 18474 викласти в такій редакції:

18474

Державне комунальне підприємство управління "Тепловодоканал"

Чернівецька обл., м. Новодністровськ

14271932

Водопостачання та водовідведення

високий

12.09.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Чернівецькій області

29. Пункт 18477 викласти в такій редакції:

18477

ДП "Заставнівськє ДСЛ АПК"

Чернівецька обл., Заставнівський р-н, с.Репужинці, вул Центральна 73

31050601

Охорона, захист, використання та відтворення лісів

високий

19.09.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Чернівецькій області

30. Пункти 18509 і 18510 виключити;

31. Пункт 20857 викласти в такій редакції:

20857

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ЗАВОД ПО РЕМОНТУ ДИЗЕЛІВ "ПРОМДИЗЕЛЬ" ПАТ "МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ", (ідент.код 05509858)

ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, 203, ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОН, с. КАРПІВКА, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ

05509837

33.17

високий

07.08.2017

відповідно до вимог

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

32. Пункти 31497 і 31498 викласти в такій редакції:

31497	Романівська ф-я ЗАТ "Райз - Максимко"(ідент.код 30382533)	Сумська обл., Тростянецький р-н, с. Білка, вул. Леніна, 6	35644016	вирощування с/г культур та обіг об’єктів регулювання	високий	16.10.2017	відповідно до вимог	Держпродспоживслужба
31498	Романівська філія ПрАТ "Райз-Максимко"(ідент. код 30382533)	Сумська обл., Лебединський р-н, с. М. Вистороп	35644016	вирощування с/г культур та обіг об’єктів регулювання	високий	16.10.2017	відповідно до вимог	Держпродспоживслужба

33. Пункт 47306 виключити;

34. Після пункту 48799 доповнити новим пунктом 48800 такого змісту:

48800

Філія "Степовий елеватор" ТОВ "АТ Каргілл" (ЄДРПОУ 35812297)

Юридична адреса: вул. Мечнікова, 3, Печерський район, м. Київ, 01133.Місцезнаходження: вул. Польова, 33, с.м.т. Брагинівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, 52705

20010397

Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин

високий

19.09.2017

відповідно до вимог

Держекоінспекція у Дніпропетровській області

 

 

12. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 18.09.2017 р. № 776

Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  29 вересня 2017 р.  за № 1204/31072

Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 розділу ІІ, підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621 (із змінами), що додаються.

2. Департаменту моніторингу баз даних та верифікації виплат Міністерства фінансів України, Департаменту податкової політики та Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем Державної фіскальної служби України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в. о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М.В.

В. о. Міністра

С. Марченко

	ЗАТВЕРДЖЕНО  Наказ Міністерства  фінансів України  18.09.2017  № 776
	Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  29 вересня 2017 р.  за № 1204/31072

ЗМІНИ 
до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

1. Пункт 3 викласти в такій редакції:

«3. Платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо:

видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Інформація за встановленою формою із поясненням розглядається ДФС протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

Інформація за встановленою формою враховується автоматично системою Моніторингу, якщо така інформація подається платниками - сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року, і у яких за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди, згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів:

	01	Живі тварини;
	03	Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;
	04	Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного погодження, в іншому місці не зазначені;
	07	Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби;
	08	Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь;
	10	Зернові культури;
	12	Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.

2. Додаток викласти в новій редакції, що додається.

Директор Департаменту моніторингу баз даних та верифікації виплат

Д.М. Серебрянський

Додаток  до Критеріїв оцінки ступеня ризиків,  достатніх для зупинення реєстрації  податкової накладної / розрахунку  коригування в Єдиному реєстрі  податкових накладних  (пункт 2)

ДОДАТОК

 

13. Лист ДФС «Щодо права здійснювати торгівлю столовими винами фізичною особою - підприємцем без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями» від 03.10.2017 р. N 2118/Г/99-99-12-01-01-14/ІПК

 

Державною фіскальною службою України розглянуто запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо права здійснювати торгівлю столовими винами фізичною особою - підприємцем без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, (а саме винами із об’ємною часткою етилового спирту: сухих, напівсухих вин - 9.0 - 14.0 відсотків; напівсолодких - 9.0 - 13.0 відсотків; столових спеціального типу - 10.5 - 15.0 відсотків) та відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України повідомляє.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481).

Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Статтею 153 Закону N 481 встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, серед іншого забороняється продаж вин столових:

- особами, які не досягли 18 років;

- особам, які не досягли 18 років;

- у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

- у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

- у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

- з торгових автоматів;

- з рук;

- у невизначених для цього місцях торгівлі.

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити, у тому числі, продаж вин столових.

Продавець зобов’язаний отримати у покупця, який купує вина столові, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж вин столових такій особі забороняється.

Державна фіскальна служба України звертає увагу, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 153 цього Закону - 6800 гривень. Крім цього, дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм Закону N 481, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку (стаття 17 Закону N 481).

Поняття "алкогольні напої" визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України та в абзаці сьомому статті 1 Закону N 481 згідно з яким алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, як зазначені у товарних позиціях 2103 90 ЗО 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до абзацу 43 статті 1 Закону N 481 вино виноградне - вино, вироблене з винограду, міцність якого набувається в результаті спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 15 Закону N 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов’язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов'язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні регулює Закон України від 16 червня 2005 року N 2662-IV "Про виноград та виноградне вино" (далі - Закон N 2662).

Дія цього Закону поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства.

Статтею 1 Закону N 2662 визначено, що вино - алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об’ємних. Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажування чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів.

Вино спеціального типу - вино, яке згідно з видовою назвою за походженням належить до традиційного типу і має особливі смакові якості, набуті в результаті спеціальної технологічної обробки виноматеріалів відповідно до свого прототипу, назву якого воно носить.

Вино столове - вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Національний стандарт України "Вина. Загальні технічні умови" (далі - ДСТУ 4806) поширюється на вина, що не містять діоксид вуглецю, які виробляють з виноградних оброблених виноматеріалів, розлиті у споживчу тару і призначені для реалізації у сфері торгівлі і громадського харчування.

Відповідно до регламентованих ДСТУ 4806 фізико-хімічних показників об’ємна частка етилового спирту у винах столових (сухих, напівсухих) може становити в діапазоні від 9.0 до 14 відсотків, а напівсолодких - від 9.0 до 13 відсотків.

З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватися суб’єктами господарювання без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Роздрібна торгівля винами спеціального типу, із об’ємною часткою етилового спирту від 10.5 до 15.0 відсотків, можлива тільки за умови придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми статті 153 Закону N 481.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

14. Лист ДФС «Чим зобов’язаний керуватись суб’єкт господарювання при визначенні ліміту каси?» від 22.09.2017 р. N 2038/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула запит щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до Вашого листа підприємство здійснює господарську діяльність та проводить розрахунки за готівку.

Чим зобов’язаний керуватись суб’єкт господарювання при визначенні ліміту каси?

На виконання ст. 33 Закону України "Про Національний банк України" постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за N 40/10320) затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення N 637).

Пунктом 1.2 Положення N 637 визначено, що ліміт залишку готівки у касі (далі - ліміт каси) - це граничний розмір суми готівки, що може залишатися у касі у позаробочий час.

Пунктом 5.2 Положення N 637 визначено що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки у касі (додаток 8 до Положення N 637), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки у банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки у касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 5.3 Положення N 637 передбачено, що ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

Пунктом 5.4 Положення N 637 визначено, що кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо:

для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, передбачений підпунктом "в" пункту 5.1 цієї глави, - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п’ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), - не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

Підприємства, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів (додаток 8 до Положення N 637), дорівнює нулю або не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, можуть встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які, відповідно до встановленого законодавством України порядку, отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками.

Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення.

Разом з тим, для уточнення розрахунку тримісячного строку роботи для перегляду ліміт каси та роз’яснення з якого саме терміну (дати) необхідно проводити тримісячний підрахунок пропонуємо звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення N637.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

15. Лист ДФС «Про порядок нарахування пені» від 02.10.2017 р. N 2087/6/99-99-12-03-06-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України щодо порядку нарахування пені та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Платник просить роз’яснити який порядок розрахунку пені на суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків самостійно до 01.09.2015 р.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу:

або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

При цьому Законом України від 17 липня 2015 року N 655-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" (далі - Закон N 655-VII) внесено зміни до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу, які набрали чинності з 01.09.2015 р.

Так, після закінчення встановлених п. 57.1 ст. 57 Кодексу строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Законом N 655-VII передбачено, що нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. N 1-рп/99 визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом’якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Враховуючи відсутність прямої вказівки у Кодексі на зворотну дію у часі Закону N 655-VII, застосування положень ст. 129 Кодексу у редакції, чинній з 01.09.2015 р., застосовується до правовідносин, які виникли з 01.09.2015 р., тобто до відносин, коли граничний строк сплати грошового зобов’язання припадає на дату, починаючи з 01.09.2015 р.

Теж саме стосується застосування норм п. 129.4 ст. 129 Кодексу.

З урахуванням частини другої пункту 129.4 статті 129 Кодексу на суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Вказаний порядок нарахування пені враховує зміни, внесені до Кодексу Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", що набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Як вже зазначалось вище, враховуючи відсутність прямої вказівки у Кодексі на зворотну дію у часі закону, застосування положень статті 129 Кодексу у редакції, яка діє з 01.01.2017 р. застосовується до правовідносин, які виникли з 01.01.2017 р., тобто до відносин коли граничний строк сплати грошового зобов’язання припадає на дату починаючи з 01.01.2017 р.

 

16. Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо надання роз’яснень стосовно застосування частини третьої статті 421 Закону України "Про зайнятість населення"» від 18.09.2017 № 2413/0/101-17

 

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо надання роз’яснень стосовно застосування частини третьої статті 421 Закону України "Про зайнятість населення", зі змінами, (далі – Закон), внесеними Законом України від 23.05.2017 № 2058-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій", який набирає чинності з 27.09.2017 та в межах компетенції повідомляє.

1. Частиною третьою статті 421 встановлено, що роботодавець може отримати дозвіл, за умови виплати заробітної плати у розмірі не менш як:

п’ять мінімальних заробітних плат – іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах, визначених у статтях 36, 37, 39, 41, 43, 48 Закону України "Про освіту";

десять мінімальних заробітних плат – для всіх інших категорій найманих працівників.

Враховуючи викладене, вимоги щодо розміру заробітної плати відповідно до частини третьої статті 421 Закону (після набрання відповідними нормами Закону чинності) розповсюджуються на роботодавців, які отримують дозвіл на застосування праці іноземця вперше, або після розірвання попереднього трудового договору (контракту) та укладання нового трудового договору (контракту) відповідно до отриманого дозволу, а також у разі продовження дії дозволу на застосування праці іноземного працівника.

Норми частини третьої статті 421 Закону чітко визначають обов’язок роботодавця щодо розміру заробітної плати іноземного найманого працівника у разі застосування його праці.

2. Для продовження дії дозволу подаються також і документи, у яких відбулися зміни (пункт 3 частини третьої статті 422 Закону), а отже подання копії трудового договору (контракту) з відповідною оплатою праці іноземного працівника є обов’язкове.

3. Відповідно до статті 56 кодексу законів про працю України за угодою між

працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Водночас зазначаємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер і не повинні встановлювати нових правових норм.

 

17. Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо врахування допомоги по тимчасовій непрацездатності при обчисленні середньої заробітної плати для оплати днів відпусток та виплати компенсації за невикористані дні відпусток згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати» від 06.09.2017 № 2339/0/101-17

 

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо врахування допомоги по тимчасовій непрацездатності при обчисленні середньої заробітної плати для оплати днів відпусток та виплати компенсації за невикористані дні відпусток згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок), та повідомляє.

Відповідно до абзацу третього п. 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпусток та виплати компенсації за невикористані дні відпустки, крім виплат, які передбачені абзацом першим цього пункту, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Іншого Порядком не передбачено.

 

18. Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо розрахунку суми доплати до МЗП при підсумованому обліку робочого часу» від 21.08.2017 N 2231/0/101-17

 

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо розрахунку суми доплати до розміру мінімальної заробітної плати 3200 грн. працівникові з місячним окладом, якому встановлено підсумований облік робочого часу і який згідно з графіком роботи (змінності) працював у святковий день, а також відпрацював понаднормово, та повідомляє.

Згідно із статтею 61 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України режим підсумованого обліку робочого часу може вводитись на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

У випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов'язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений в колективному договорі, відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період (квартал, півріччя, рік).

У кінці кожного місяця працівникам, які працюють при підсумованому обліку робочого часу, провадиться нарахування належної їм заробітної плати згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування окладу, доплат і надбавок, в тому числі за роботу у нічний час, роботу у святкові і неробочі дні тощо, а по закінченні облікового періоду у випадку наявності надурочних годин провадиться оплата надурочної роботи.

Відповідно до статті 107 КЗпП України робота у святкові та неробочі дні оплачується у подвійному розмірі:

- працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилась в межах місячної норми робочого часу, в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму праці.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у вихідні дні.

При оплаті фактично відпрацьованих у святковий день годин слід враховувати, що режими роботи працівників встановлюються підприємствами самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі.

Отже, якщо робота працівника у святковий (неробочий) день провадилась згідно із змінним графіком, тобто в межах місячної норми робочого часу для цього працівника, оплата проводиться у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад.

У випадку, коли працівника наказом (розпорядженням) по підприємству залучали до роботи у святковий (неробочий) день у його вихідний день, тобто понад місячну норму, оплата праці в цьому випадку проводиться у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад.

Згідно із статтею 62 КЗпП України надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61).

При нарахуванні заробітної плати по закінченні місяця необхідно враховувати норми статті - 31 Закону України "Про оплату праці", відповідно до якої розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Отже, якщо працівнику здійснюють підвищену оплату за роботу у святковий (неробочий) день, то ця виплата враховується до розміру заробітної плати при забезпеченні її мінімального розміру.

Оплата надурочної роботи здійснюється понад розмір мінімальної заробітної плати.

 

19. Лист Державної служби України з ритань праці «Щодо процедури здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю» від 18.08.2017 N 8573/4.1/4.1-ДП-17

 

Департамент з питань праці Держпраці розглянув лист ТОВ "ВГ "АС" '...' щодо надання роз'яснень та повідомляє.

16.05.2017 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. N 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою затверджені Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок контролю) та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Пунктом 5 Порядку контролю визначений вичерпний перелік підстав для проведення інспекційних відвідувань.

Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (далі - Конвенція), ратифікованою Законом України "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" від 08.09.2004 р. N 1985-IV, визначено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Відповідно до статті 16 Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 19 Закону України "Про міжнародні договори України" передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Підпунктом 4 пункту 14 Порядку контролю визначено, що під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Порядок контролю розроблений як ефективний механізм боротьби із нелегальною зайнятістю. Відповідно до пункту 8 Порядку контролю про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Внесення запису про проведення інспекційного відвідування до журналу перевірок об'єкта відвідування до проведення інспекційного відвідування може призвести до приховування таких порушень законодавства про працю, як неоформлені трудові відносини. 

 

  Приємної і спокійної роботи!