ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ’ЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

 ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

№	Реквізити документу та його назва	Короткий зміст
В ЧАСТИНІ ПДВ
1	Лист ДФС «Про систему моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків» від 06.09.2017№ 2723/99-99-07-05-01-18	Надано роз’яснення, що не зупиняється реєстрація ПН/РК якщо: 1) податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю). Такі податкові накладні складаються у разі: здійснення операцій з постачання неплатникам ПДВ; при умовному продажу (зокрема, при  нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, анулюванні реєстрації платника податку, у разі перевищення бази оподаткування над договірною вартістю) при отриманні послуг від нерезидента; при здійсненні експортних операцій; зведені податкові накладні за щоденним підсумком реалізації. 2) податкова накладна складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (стаття 197; пункти 2, 3, 41,12, 23,26,261,27,28,32,38,45,46,47 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу). 3) обсяг постачання, в ПН/РК, зареєстрованих в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, становить менше 500 тис грн та керівник - посадова особа такого платника податку займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків. При визначенні обсягу постачання не враховується сума ПДВ. За поточний період береться звітний період, в якому складена податкова накладна/розрахунок коригування, що реєструється в ЄРПН. 4) загальна сума сплачених у 2016 р. єдиного внеску та податків і зборів платником та його відокремленими підрозділами становить більше 5 млн грн. При розрахунку суми податків не беруться до уваги суми ПДВ, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України (ця ознака використовується з 01.04.2017 р. до 01.01.2018 р.). 5) одночасно D>0,05, а P < Pм ґ 1,3, Податкові накладні блокуються за оновленими критеріями. Критерій 1: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, у 1,5 рази більший залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 р. 2) переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС. 3) відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється). Мається на увазі Таблиця даних платника податку, що є додатком до Критеріїв. Зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування за цим критерієм здійснюється за умови, що сума ПДВ, зазначена в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді податкових накладних, з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами. Критерій 2: відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі. (п. 6.2 Критеріїв). Підпунктом 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Пунктом 3 Критеріїв передбачено що платник податку, який отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі-ДКПП), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку. Подання Таблиці для платника податку є можливістю упередження зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за ідентичними операціями. При правильному заповненні платником Таблиці і прийнятті Комісією ДФС в подальшому реєстрація податкових накладних з зазначеними кодами згідно УКТ ЗЕД/ДКПП не зупинятиметься. Заповнення граф Таблиці даних платника податків здійснюється наступним чином: у графі 2 – вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); у графі 3 – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі – ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку; у графі 4 – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку. Звертаємо увагу, що одночасне заповнення граф 3 і 4 в одному рядку Таблиці не допускається. Код товарів згідно з УКТ ЗЕД/кодів послуг згідно з ДКПП  - зазначаються цифри ідентичні цифрам УКТ ЗЕД/ДКПП вказаним в податковій накладній яка заблокована. У Таблиці зазначаються тільки ті коди УКТ ЗЕД/ДКПП і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна та платником отримана квитанція про зупинення її реєстрації в ЄРПН. Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана. При отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено. Наказом № 567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – документи). Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601. У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.
2	Лист ДФС «Щодо визначення кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг та порядку формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, у яких невірно зазначені коди послуг» від 05.09.2017 р. N 1825/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна, складена з дотриманням норм Кодексу та Порядку N 1307 та зареєстрована в ЄРПН, зокрема така податкова накладна має бути складена на дату виникнення податкових зобов’язань; містити опис (номенклатуру) та код товару згідно з УКТ ЗЕД/код послуги згідно з ДКПП саме тих товарів/послуг, які були (будуть) поставлені; числові показники, зазначені в податковій накладній, повинні відповідати даним бухгалтерського обліку платника податку.
3	Лист ДФС «Щодо порядку виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця, допущеної при складанні податкової накладної, та застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 05.09.2017 р. N 1824/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що виправлення помилки, допущеної в ІПН покупця податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, здійснюється наступним чином: 1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей: у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком "-" обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній; у полі "Дата складання" зазначається "поточна" дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця; 2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку чий "невірний" ІПН був зазначений у графі "ІПН покупця" податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування; 3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей: реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі "ІПН покупця" зазначається правильний ІПН покупця; у полі "Дата складання" зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання Податкової накладної із "невірним" ІПН; такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із "невірним" ІПН покупця; в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із "невірним" ІПН. Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 ПКУ порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від опадкування або які оподатковуються за нульовою ставкою тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах. При цьому статтею 1201 ПКУ не передбачено виключень щодо застосування штрафних санкцій у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної, пов’язаної із виправленням помилок у ІПН покупця.
В ЧАСТИНІ ЄСВ
4	Лист ДФс «Щодо визначення бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 28.08.2017 р. N 1737/6/99-99-13-02-03-15/ІПК	Надано роз’яснення, що оскільки дохід у вигляді подарунка не визначено Переліком як виплата, що звільняється від нарахування єдиного внеску, то відповідно до Закону N 2464 сума такого подарунку є базою нарахування єдиного внеску.
В ЧАСТИНІ ПДФО
5	Лист ДФС «Щодо окремих питань оподаткування інвестицій» 29.08.2017 N 1757/6/99-99-13-01-02-16/IПК	Надано роз’яснення, що сума поворотної фінансової допомоги, отриманої фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу платника єдиного податку. У разі перевищення у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків (пп. 293.4.1 п. 293.4 ст. 293 ПКУ). Відповідно до п. 292.9 ст. 292 ПКУ доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з главою 1 розд. XIV ПКУ, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розд. IV ПКУ. У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ). Безповоротна фінансова допомога не є результатом здійснення господарської діяльності фізичної особи - підприємця і оподатковується за нормами встановленими ПКУ для оподаткування доходів фізичних осіб (ст. 164 ПКУ).
6	Лист ДФС «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на дохід, виплачений за рішенням суду» від 31.08.2017 р. № 1770/6/99-99-13-02-03-15/ІПК	Надано роз’яснення, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку податковим агентом включаються інші доходи (сума середнього заробітку, виплаченого на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу) та дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди відповідно до пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, крім випадків, визначених цим підпунктом. дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу за періоди 2009 - 2010 роки (до набрання чинності Закону N 2464) та суми компенсації моральної шкоди не є базою нарахування єдиного внеску. При цьому страхові внески, які нараховувались у 2009 - 2010 роках відносяться до компетенції Пенсійного фонду України. Разом з цим дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу за періоди 2011 - 2014 роки є базою нарахування єдиного внеску, до якої застосовується ставка 22 відсотка.
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
7	Лист ДФС «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 592» від 04.09.2017 № 23407/7/99-99-15-02-01-17	Надано роз’яснення, що 15 серпня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 592 «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – постанова № 592). Платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим пунктом 44 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток із поданням спрощеної податкової декларації.  Якщо в період застосування нульової ставки платник податку на прибуток у будь-якому звітному періоді досягнув показників щодо отримання  щорічного обсягу доходів та середньооблікової кількості працівників або розміру щомісячної заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає зазначеним критеріям, то такий платник повинен оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18 відсотків. Платники податку, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок із податку відповідно до порядку сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів та сплачують податок на прибуток за ставкою 18 відсотків за звітний податковий період, у якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.
8	Лист ДФС «Щодо подання Звіту про контрольовані операції у зв'язку з прийняттям змін до форми та порядку складання Звіту» від 01.09.2017 р. № 1784/ІПК/28-10-01-03-11	Надано роз’яснення, що Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом N 468. Водночас Звіти за 2016 рік, подані платниками до набрання чинності наказом N 468, вважаються дійсними.
9	Наказ Міністерство фінансів України «Про затвердження форми акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та Вимог до його (її) складення» від 13.07.2017  № 629	Затверджено : форму акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»; Вимоги до складення акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки». Визнанно таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 912 «Про затвердження форми акта (довідки) про результати перевірки платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованої(их) операції(й) та Вимог до його (її) складення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 листопада 2015 року за № 1396/27841.
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
10	Лист ДФС «Щодо визначення розрахунком операцій з видачі готівкових коштів на виконання договору поворотної фінансової допомоги» від 05.09.2017 р. N 1803/С/99-99-14-05-01-14/ІПК	Надано роз’яснення, що ДФС вважає, що операції з видачі готівкових коштів на виконання договору поворотної фінансової допомоги через касу підприємства відносяться до готівкових розрахунків. Щодо операцій з повернення поворотної фінансової допомоги, наданої фізичній особі, зазначаємо, що Положення N 637 не визначає питання поширення його норм на такі операції.
11	Лист ДФС від 29.08.2017 р. № 1743/6/99-99-14-05-01-15/ІПК	Надано роз’яснення, що  разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено з застосування банківської платіжної картки суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.
12	Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» 28.07.2017 № 669	Затверджено Зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року № 362)
13	Наказ Міністерства фінансів Україна «Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу»18.07.2017  № 644	Затверджено форму Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу, що додається. Визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 06 лютого 2014 року № 120 «Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до органу доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 лютого 2014 року за № 317/25094.
14	Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» 06.06.2017  № 557	Затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, що додається. Визнано таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011.
15	Лист Міністерства фінансів Українм «Щодо документального оформлення господарських операцій» від 22.08.2017 р. № 35210-07/23-3364/2658	Надано роз’яснення, що для здійснення орендних платежів, як правило, складається акт наданих послуг, який є підставою для розрахунків, порядок яких визначається договором про оренду, та підписується посадовими особами орендодавця та орендаря. При цьому, якщо умовами договору про оренду встановлено окремий первинний документ, який слугує підтвердженням для розрахунків з надання послуг (оренди майна), то складається первинний документ, визначений таким договором. Зокрема, оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) маже бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з надання послуг (оренди майна) без складання акта наданих послуг тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.
16	Наказ Міністерство фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 21.07.17 № 658	Затверджено Зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254 (із змінами), що додаються.
17	Наказ Міністерства фінансів Україна «Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків» від 30.06.2017 № 610	Затверджено Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, що додається. Визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 576 "Про затвердження Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1840/24372.

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

 

1. Лист ДФС «Про систему моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків» від 06.09.2017№ 2723/99-99-07-05-01-18

 

 Починаючи з 01.07.2017 р. згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН може бути зупинено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо така податкова накладна/розрахунок коригування відповідає сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН (далі — Критерії). Зазначені Критерії разом з вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено наказом № 567.

За період з 01.04.2017 р. до 01.07.2017 р. було визначено як перехідний період, протягом якого процедура зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснювалась без фактичного зупинення. Якщо податкова накладна складена у червні 2017 р., а реєстрація її відбувається після 01.07.2017, то на таку податкову накладну поширюється процедура зупинення, але лише за умови не відповідності її ознакам, визначених підпунктами 1 – 4 п. 5 Критеріїв.

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником за формою згідно із додатком до цих Критеріїв, якщо таку інформацію враховано Комісією ДФС України.

Усі податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС на відповідність до ознак, визначених підпунктами 1-4 п. 5 Критеріїв. Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з цих ознак, - така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.

Не зупиняється реєстрація ПН/РК якщо:

1) податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю). Такі податкові накладні складаються у разі:

здійснення операцій з постачання неплатникам ПДВ;

при умовному продажу (зокрема, при  нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, анулюванні реєстрації платника податку, у разі перевищення бази оподаткування над договірною вартістю)

при отриманні послуг від нерезидента;

при здійсненні експортних операцій;

зведені податкові накладні за щоденним підсумком реалізації.

2) податкова накладна складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (стаття 197; пункти 2, 3, 41,12, 23,26,261,27,28,32,38,45,46,47 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу).

3) обсяг постачання, в ПН/РК, зареєстрованих в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, становить менше 500 тис грн та керівник - посадова особа такого платника податку займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків. При визначенні обсягу постачання не враховується сума ПДВ. За поточний період береться звітний період, в якому складена податкова накладна/розрахунок коригування, що реєструється в ЄРПН.

4) загальна сума сплачених у 2016 р. єдиного внеску та податків і зборів платником та його відокремленими підрозділами становить більше 5 млн грн. При розрахунку суми податків не беруться до уваги суми ПДВ, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України (ця ознака використовується з 01.04.2017 р. до 01.01.2018 р.).

5) одночасно D>0,05, а P < Pм ґ 1,3,

де D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, за зареєстрованими ПН/РК

P - сума ПДВ в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді ПН/РК, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;

Pм - найбільша місячна сума ПДВ в зареєстрованих ПН/РК за останні 12 місяців.

Наказом № 654 внесено зміни до наказу №567, зокрема, пункт 6.1 Критеріїв викладено в новій редакції і вже з 12.08.2017 р. податкові накладні блокуються за оновленими критеріями.

Критерій 1:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, у 1,5 рази більший залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 р.

Нагадаємо, що в попередній редакції різниця визнавалася між обсягом постачання та обсягом придбання, при цьому при обрахунку обсягу постачання не враховувались розрахунки коригування, проте бралися до уваги обсяги придбаних товарів за звільненими від ПДВ операціями) (п. 6.1 Критеріїв).

2) переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС.

Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, які застосовуються для здійснення моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям затверджено наказом ДФС від 30.06.2017 № 461.

3) відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється). Мається на увазі Таблиця даних платника податку, що є додатком до Критеріїв.

Зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування за цим критерієм здійснюється за умови, що сума ПДВ, зазначена в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді податкових накладних, з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами.

Критерій 2: відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі. (п. 6.2 Критеріїв).

Якщо за результатами моніторингу буде визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає будь-якій одній із умов, наведених у п. 6.2 Критеріїв, реєстрація такої накладної/розрахунку буде зупинена.

Підпунктом 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

- порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

- визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Пунктом 3 Критеріїв передбачено що платник податку, який отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо:

видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі-ДКПП), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Така інформація згідно п. 4 Критеріїв подається виключно в електронному вигляді у вигляді Таблиці даних платника податку, яка є додатком до Критеріїв (далі – Таблиця). Таблиці платника, подані з порушенням цієї вимоги не приймаються до розгляду та врахування в роботі (Лист № 17830).

Подання Таблиці для платника податку є можливістю упередження зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за ідентичними операціями. При правильному заповненні платником Таблиці і прийнятті Комісією ДФС в подальшому реєстрація податкових накладних з зазначеними кодами згідно УКТ ЗЕД/ДКПП не зупинятиметься.

Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Заповнення граф Таблиці даних платника податків здійснюється наступним чином:

у графі 2 – вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

у графі 3 – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі – ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку;

у графі 4 – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку.

При подані Таблиці відповідно до виду економічної діяльності зазначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) платником податку є обовязковим, на відміну від зазначення кодів товарів/послуг, що придбаваються (отримуються) таким платником для їх виготовлення.

Звертаємо увагу, що одночасне заповнення граф 3 і 4 в одному рядку Таблиці не допускається.

Код товарів згідно з УКТ ЗЕД/кодів послуг згідно з ДКПП  - зазначаються цифри ідентичні цифрам УКТ ЗЕД/ДКПП вказаним в податковій накладній яка заблокована.

У Таблиці зазначаються тільки ті коди УКТ ЗЕД/ДКПП і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна та платником отримана квитанція про зупинення її реєстрації в ЄРПН.

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

При отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Наказом № 567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – документи).

Переліки таких документів для критеріїв, визначених п.6.1 та 6.2 є ідентичними, але надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.

Вичерпний перелік документів (всі направлені платником податків документи повинні бути завірені належним чином),достатніх для прийняття рішення про реєстрацію:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601.

Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

Надсилається Повідомлення виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. При цьому повідомлення формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.

До Повідомлення по кожній податковій накладній в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН за конкретним критерієм

При формуванні пакету документів – додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку повинен подавати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку.

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

- через особистий кабінет електронного сервісу "Електронний кабінет платника" (режим "Ведення звітності"), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua

- через офіційний веб-портал ДФС України за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, у другій квитанції визначається статус документу (Прийнято/Не прийнято).

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Зобов’язуємо забезпечити доведення цього листа до платників податків.

В.о. Голови                                                                               М.В. Продан

 

2. Лист ДФС «Щодо визначення кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг та порядку формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, у яких невірно зазначені коди послуг» від 05.09.2017 р. N 1825/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП) та порядку формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, у яких невірно зазначені коди послуг, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 459, Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, зокрема Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері стандартизації і затверджує національні класифікатори, зміни до них та процедури їх розроблення.

Мінекономрозвитку листом від 11.05.2017 р. N 3411-08/15258-03 повідомило ДФС, що ведення національних класифікаторів забеспечують їх розробники, та, зокрема, рекомендувало з питань правильності визначення кодів послуг згідно з ДКПП звертатися до розробника ДК 010:2010 ДП "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" (далі - "НДІ  "Система") за адресою: вул. Кривоноса, 6, м. Львів, 79008.

Отже, надання висновку щодо відповідності певних видів послуг певним кодам згідно з ДКПП належить до компетенції ДП "НДІ "Система".

При цьому повідомляємо, що при заповненні податкових накладних у графі "Код послуги згідно з ДКПП" необхідно вказувати саме код послуги (а не код продукції) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. N 457, а не код виду діяльності підприємства згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) ДК 009:2010, затвердженою цим же наказом.

Щодо порядку формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, у яких невірно зазначені коди послуг.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1909 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін, а також визначено перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити така податкова накладна.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (далі - Порядок N 1307).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна, складена з дотриманням норм Кодексу та Порядку N 1307 та зареєстрована в ЄРПН, зокрема така податкова накладна має бути складена на дату виникнення податкових зобов’язань; містити опис (номенклатуру) та код товару згідно з УКТ ЗЕД/код послуги згідно з ДКПП саме тих товарів/послуг, які були (будуть) поставлені; числові показники, зазначені в податковій накладній, повинні відповідати даним бухгалтерського обліку платника податку.

Водночас повідомляємо, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

При цьому оцінка правомірності формування платником податку податкового кредиту може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

 

3. Лист ДФС «Щодо порядку виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця, допущеної при складанні податкової накладної, та застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 05.09.2017 р. N 1824/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку виправлення помилки в індивідуальному податковому номері (далі - ІПН) покупця, допущеної при складанні податкової накладної, та застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Виправлення помилки, допущеної в ІПН покупця податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком "-" обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;

у полі "Дата складання" зазначається "поточна" дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку чий "невірний" ІПН був зазначений у графі "ІПН покупця" податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі "ІПН покупця" зазначається правильний ІПН покупця;

у полі "Дата складання" зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання Податкової накладної із "невірним" ІПН;

такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із "невірним" ІПН покупця;

в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із "невірним" ІПН.

Додатково повідомляємо, що листом ДФС від 17.02.2015 р. N 5292/7/99- 99-19-03-02-17 було роз’яснено, зокрема, особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних з урахуванням законодавчих норм, які діяли у період підготовки вказаного листа. Надалі з урахуванням законодавчих змін, що набули чинності у 2015 та 2016 роках, ДФС було підготовлено та розміщено на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС у рубриці "запитання-відповіді з бази знань" за адресою: sfs.gov.ua роз’яснення щодо порядку виправлення помилки в ІПН покупця, допущеної при складанні податкової накладної, яке на даний час є чинним.

Порядок притягнення платників податку до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН встановлено статтею 1201 ПКУ.

Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 ПКУ порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від опадкування або які оподатковуються за нульовою ставкою тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах. При цьому статтею 1201 ПКУ не передбачено виключень щодо застосування штрафних санкцій у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної, пов’язаної із виправленням помилок у ІПН покупця.

 

В ЧАСТИНІ ЄСВ

 

4. Лист ДФс «Щодо визначення бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 28.08.2017 р. N 1737/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення щодо визначення бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та повідомляє.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закон N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п'ята ст. 8 Закону N 2464).

Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року N 1170 (далі - Перелік) (частина сьома ст. 7 Закону N 2464).

Отже оскільки дохід у вигляді подарунка не визначено Переліком як виплата, що звільняється від нарахування єдиного внеску, то відповідно до Закону N 2464 сума такого подарунку є базою нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В ЧАСТИНІ ПДФО

 

5. Лист ДФС «Щодо окремих питань оподаткування інвестицій» 29.08.2017 N 1757/6/99-99-13-01-02-16/IПК

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань оподаткування інвестицій, та з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі, надає індивідуальну податкову консультацію.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПКУ інвестиції - це господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансова допомога надається на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Правові засади господарської діяльності (господарювання) встановлює Господарський кодексУкраїни, згідно зі ст. 3 якого під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначено ст. 177 розд. IV ПКУ та главою I розд. XIV ПКУ.

Об’єктом оподаткування фізичної особи - підприємця, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку. До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Разом з тим, до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Сума поворотної фінансової допомоги, отриманої фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу платника єдиного податку. У разі перевищення у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків (пп. 293.4.1 п. 293.4 ст. 293 ПКУ).

Відповідно до п. 292.9 ст. 292 ПКУ доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з главою 1 розд. XIV ПКУ, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розд. IV ПКУ.

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Безповоротна фінансова допомога не є результатом здійснення господарської діяльності фізичної особи - підприємця і оподатковується за нормами встановленими ПКУ для оподаткування доходів фізичних осіб (ст. 164 ПКУ).

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

6. Лист ДФС «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на дохід, виплачений за рішенням суду» від 31.08.2017 р. № 1770/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на дохід, виплачений за рішенням суду і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема:

дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди, крім випадків визначених цим підпунктом (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім визначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку податковим агентом включаються інші доходи (сума середнього заробітку, виплаченого на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу) та дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди відповідно до пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, крім випадків, визначених цим підпунктом.

Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (частина 2 ст. 2 Закону N 2464).

Дія Закону N 2464 не поширюється на відносини між страхувальником та застрахованою особою, що виникли за періоди до набрання його чинності.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці".

При цьому частиною другою ст. 7 Закону N 2464 передбачено, що для осіб, яким згідно з рішенням суду нараховано середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована.

Єдиний внесок відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону N 2464 встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Частиною другою ст. 9 Закону N 2464 встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно із Законом N 2464 нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначені законодавством (п. 4 частини другої ст. 6 Закону N 2464).

наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який є обов'язковим для виконання платниками.

Водночас перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року N 1170 згідно з п. 8 розділу І якого компенсація моральної шкоди працівникам, що виплачується за рішенням суду, не є базою нарахування єдиного внеску.

Отже дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу за періоди 2009 - 2010 роки (до набрання чинності Закону N 2464) та суми компенсації моральної шкоди не є базою нарахування єдиного внеску. При цьому страхові внески, які нараховувались у 2009 - 2010 роках відносяться до компетенції Пенсійного фонду України.

Разом з цим дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу за періоди 2011 - 2014 роки є базою нарахування єдиного внеску, до якої застосовується ставка 22 відсотка.

Додатково зазначаємо, що інформацію про реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) Ви можете дізнатися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України в рубриці "Бюджетні рахунки" (http://sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

 

7. Лист ДФС «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 592» від 04.09.2017 № 23407/7/99-99-15-02-01-17

 

 Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє таке.

 Загальні положення

 15 серпня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 592 «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – постанова № 592).

Постанову № 592 видано з метою реалізації положень Закону України
від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»,  яким, зокрема, запроваджено податкові канікули (застосування платниками податку на прибуток підприємств нульової ставки цього податку).

Платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим пунктом 44 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток із поданням спрощеної податкової декларації.

 Перехід платників на нульову ставку податку на прибуток

 При переході на нульову ставку податку на прибуток підприємств  платники повинні дотримуватись таких умов:

річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не повинен перевищувати трьох мільйонів гривень;

розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати;

відповідати одному із критеріїв:

утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

 Заборона застосовування нульової ставки податку на прибуток

 Не можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток  платники, утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації.

Позбавлені права застосовувати нульову ставку податку на прибуток підприємств суб’єкти господарювання, які здійснюють такі види діяльності:

1) діяльність у сфері розваг, визначену підпунктом 14.1.46  пункту 14.1 статті 14 розділу I «Загальні положення» Кодексу;

2) виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;

3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

5) фінансову та страхову діяльність (гр. 64 - гр. 66 Секції K КВЕД ДК 009:2010);

6) діяльність з обміну валют;

7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

8) операції з нерухомим майном (гр.68 КВЕД ДК 009:2010);

9) поштову та кур’єрську діяльність (гр.53 КВЕД ДК 009:2010);

10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

12) охоронну діяльність;

13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

14) виробництво продукції на давальницькій сировині;

15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

17) діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр.69 КВЕД ДК 009:2010);

18) діяльність у сфері інжинірингу (гр.71 КВЕД ДК 009:2010).

 Оподаткування прибутку за ставкою 18 відсотків

 Якщо в період застосування нульової ставки платник податку на прибуток у будь-якому звітному періоді досягнув показників щодо отримання  щорічного обсягу доходів та середньооблікової кількості працівників або розміру щомісячної заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає зазначеним критеріям, то такий платник повинен оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18 відсотків.

Платники податку, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок із податку відповідно до порядку сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів та сплачують податок на прибуток за ставкою 18 відсотків за звітний податковий період, у якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.

 Показники декларації

 В основній частині декларації відображаються такі показники:

дохід від будь-якої діяльності підприємства, визначений за правилами бухгалтерського обліку – у р.01;

фінансовий результат, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності – у р.02;

різниці, які виникають відповідно до Кодексу – у р.03, з них:

різниці, на які збільшується фінансовий результат – у р.04;

різниці, на які зменшується фінансовий результат – у  р.05,  у тому числі у р.05.1 відображається сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, на яку зменшується фінансовий результат, з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, відповідно до підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Кодексу;

об’єкт оподаткування за всіма видами діяльності – у р.06.

У заключній частині передбачено таблицю, у якій платники проставляють позначки щодо наявності поданих з декларацією форм фінансової звітності. 

Крім цього, у цій частині таблиці декларації  відображається інформація про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, у разі використання платником податку права на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних (податкових) років)  відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу.

 Подання спрощеної податкової декларації

 Спрощена податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається платниками щорічно за результатами кожного звітного (податкового) періоду, в якому застосовується  нульова ставка цього податку, за формою, затвердженою постановою № 592.

У разі відсутності підстав для застосування нульової ставки, платники подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за основною формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467).

 Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податку на прибуток підприємств і підпорядкованих підрозділів з метою використання в роботі та забезпечити врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та процедур адміністративного оскарження.

В.о. Голови                                                         М.В. Продан

 

8. Лист ДФС «Щодо подання Звіту про контрольовані операції у зв'язку з прийняттям змін до форми та порядку складання Звіту» від 01.09.2017 р. № 1784/ІПК/28-10-01-03-11

 

16.06.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 N 468 (далі - наказ N 468) "Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції" (далі - Звіт та Порядок).

Наказ N 468 виданий згідно з пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу з метою приведення у відповідність до Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" та запобігання виникненню спірних питань, під час складання та подання Звіту про контрольовані операції.

Враховуючи викладене, Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом N 468. Водночас Звіти за 2016 рік, подані платниками до набрання чинності наказом N 468, вважаються дійсними.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

9. Наказ Міністерство фінансів України «Про затвердження форми акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та Вимог до його (її) складення» від 13.07.2017  № 629

Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  28 липня 2017 р.  за № 931/30799

Про затвердження форми акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та Вимог до його (її) складення

Відповідно до підпункту 39.5.2.17 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 розділу I Податкового кодексу України та пункту 5 розділу ІІ Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі,  що додаються:

форму акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»;

Вимоги до складення акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 912 «Про затвердження форми акта (довідки) про результати перевірки платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованої(их) операції(й) та Вимог до його (її) складення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 листопада 2015 року за № 1396/27841.

3. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в.о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М.В.

Міністр

О. Данилюк

 

ЗАТВЕРДЖЕНО  Наказ Міністерства  фінансів України  13.07.2017 № 629

АКТ (ДОВІДКА) 
про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»

В. о. директора  Департаменту податкової  політики

В.П. Овчаренко

	ЗАТВЕРДЖЕНО  Наказ Міністерства  фінансів України  13.07.2017 № 629
	Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  28 липня 2017 р.  за № 931/30799

ВИМОГИ 
до складення акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»

I. Загальні положення

1. Ці Вимоги розроблено відповідно до положень підпункту 39.5.2.17 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 розділу I Податкового кодексу України (далі - Кодекс) для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» (далі - перевірка).

2. Якщо за результатами перевірки виявлено, що умови контрольованої операції відрізняються від умов, що відповідають принципу «витягнутої руки» (виявлено відхилення ціни, застосованої в контрольованій операції, від звичайної ціни - для контрольованих операцій, здійснених у 2013-2014 роках), що призвело до неправильного розрахунку обсягу оподатковуваного прибутку платника податку та/або заниження суми податку, складається акт перевірки, у разі відсутності таких порушень складається довідка.

3. Акт (довідка) про результати перевірки складається на паперовому носії державною мовою і має наскрізну нумерацію сторінок.

Титульний аркуш акта (довідки) про результати перевірки друкується на номерному бланку контролюючого органу для складання актів документальних перевірок.

4. В акті (довідці) про результати перевірки не допускаються виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

5. У разі необхідності використання в акті (довідці) про результати перевірки скорочених назв і загальноприйнятих абревіатур при першому вживанні вони зазначаються повністю з одночасним наведенням у дужках їх скорочень, абревіатур, які будуть використовуватись далі в тексті.

6. В акті (довідці) про результати перевірки усі вартісні показники відображаються у національній валюті України. У разі використання для розрахунку оподатковуваного прибутку платника податку та/або заниження сум податків показників, виражених в іноземній валюті, в акті (довідці) одночасно відображається їх еквівалент у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення фінансово-господарських операцій, якщо інше не встановлено законом.

II. Зміст акта (довідки) про результати перевірки

1. Акт (довідка) про результати перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, результатів перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» та висновків. До акта додаються інформативні додатки.

2. Вступна частина акта (довідки) про результати перевірки повинна містити такі дані:

1) підстави для проведення перевірки відповідно до Кодексу;

2) реквізити наказу контролюючого органу про проведення перевірки;

3) посади, прізвища, імена, по батькові посадових осіб контролюючого органу, які проводили перевірку;

4) найменування, код за ЄДРПОУ платника податків, який перевірявся;

5) найменування, код за ЄДРПОУ/код в країні реєстрації, місцезнаходження контрагента(ів) - сторін контрольованих операцій;

6) найменування операції(й), опис групи однорідних операцій, щодо яких проводилась перевірка, номер(и) та дата(и) відповідного(их) договору(ів);

7) період здійснення контрольованих операцій, які перевірялись;

8) інформація про надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення під розписку платнику податків копії наказу контролюючого органу про проведення перевірки;

9) інформація про ознайомлення платника податків з направленням на проведення перевірки або про надіслання платнику податків письмового повідомлення про дату та місце проведення перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення (залежно від місця проведення перевірки).

3. Загальні положення акта (довідки) про результати перевірки повинні містити такі дані:

1) місце проведення перевірки;

2) строк проведення перевірки (дата початку і дата закінчення перевірки);

3) реквізити наказу контролюючого органу про продовження перевірки, інформація про надіслання його копії платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення під розписку, дата, до якої було продовжено строк перевірки (у разі продовження перевірки відповідно до підпункту 39.5.2.9 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 розділу I Кодексу);

4) місцезнаходження платника податків;

5) відомості про взяття на облік платника податків, реєстраційні дані платника податку на додану вартість (у разі проведення перевірки за 2013?2014 звітні роки);

6) інформація про посадових осіб платника податків або його представників, відповідальних за фінансово-господарську діяльність за період, що перевіряється (прізвище, ім'я, по батькові керівника, головного бухгалтера або осіб, які виконували їх обов'язки, інформація щодо наказів про призначення та звільнення із займаної посади). У разі якщо протягом періоду, що перевіряється, відбувались зміни у складі зазначених осіб, то перелік цих осіб наводиться із зазначенням періоду, протягом якого вказані особи займали відповідні посади згідно з наказами, розпорядженнями, протоколами зборів засновників та іншими документами про призначення, звільнення з посади, про виконання обов'язків.

4. Результати перевірки повинні містити, зокрема, але не виключно, такі відомості:

1) загальний опис контрольованої(их) операції(й), у тому числі опис товарів (робіт, послуг), які є предметом контрольованої(их) операції(й);

2) підстави віднесення операцій до контрольованих та критерії визнання осіб пов'язаними (для контрольованих операцій з пов'язаними особами) відповідно до Кодексу;

3) інформація про включення (або невключення) відомостей про контрольовані операції, що перевіряються, до звіту про контрольовані операції за відповідний звітний рік, щодо подання документації з трансфертного ціноутворення про ці операції;

4) інформація про проведення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 розділу I Кодексу (у разі проведення);

5) результати перевірки (для контрольованих операцій, здійснених у 2013 - 2014 роках, зазначаються результати перевірки відповідності ціни, застосованої під час здійснення контрольованої(их) операції(й), звичайній (ринковій) ціні), а саме:

опис методів (комбінації методів) встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» (відповідності ціни контрольованої операції рівню звичайної (ринкової) ціни - для звітних періодів 2013 та 2014 років), використаних платником податків та контролюючим органом.

Якщо контролюючим органом використано інші методи (комбінацію методів), ніж ті, що використані платником, наводиться аргументація того, що застосований платником податків метод (комбінація методів) не дає змоги найбільш обґрунтовано встановити відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» (відповідність ціни контрольованої операції рівню звичайної (ринкової) ціни - для звітних періодів 2013 та 2014 років);

джерела інформації, що використані для встановлення відповідності умов контрольованої(их) операції(й) принципу «витягнутої руки» (для визначення ціни контрольованих операцій - для звітних періодів 2013 та 2014 років), використані платником податків та контролюючим органом.

Якщо контролюючим органом використано інші, ніж використані платником, джерела інформації, наводиться аргументація застосування контролюючим органом джерела інформації для отримання вищого рівня зіставності комерційних та фінансових умов операцій;

відомості про зіставні неконтрольовані операції та/або про зіставних юридичних осіб, які використані платником податків та контролюючим органом під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення;

інформація про сторону, що досліджувалась платником податків та/або контролюючим органом (сторона, для якої перевірявся фінансовий показник) під час застосування методів трансфертного ціноутворення, зазначених у підпунктах 39.3.4-39.3.6 пункту 39.3 статті 39 розділу І Кодексу;

показники рентабельності, обрані платником податків та контролюючим органом для використання методів трансфертного ціноутворення, зазначених у підпунктах 39.3.4-39.3.7пункту 39.3 статті 39 розділу І Кодексу;

діапазон цін (рентабельності) та медіана діапазону цін (рентабельності) (якщо ціна (рентабельність) у контрольованій операції знаходиться поза межами діапазону), що  розраховані платником податків та/або контролюючим органом (у випадках, якщо під час застосування методів трансфертного ціноутворення порівняння ціни або рентабельності в контрольованій операції проводилось з цінами або показниками рентабельності кількох зіставних неконтрольованих операцій або юридичних осіб);

інші відомості щодо встановлення відповідності умов контрольованої(их) операції(й) принципу «витягнутої руки» (відповідності ціни контрольованої операції рівню звичайної (ринкової) ціни - для звітних періодів 2013 та 2014 років), зокрема результати заходів, здійснених контролюючим органом під час податкового контролю;

опис встановлених фактів відхилення умов контрольованої(их) операції(й) від умов, що відповідають принципу «витягнутої руки» (відхилення ціни контрольованої операції від рівня звичайної (ринкової) ціни - для звітних періодів 2013 та 2014 років), або висновок про відсутність таких фактів.

У разі встановлення фактів відхилення умов контрольованої(их) операції(й) від умов, що відповідають принципу «витягнутої руки» (відхилення ціни контрольованої операції від рівня звичайної (ринкової) ціни - для звітних періодів 2013 та 2014 років), що спричинило неправильний розрахунок обсягу оподатковуваного прибутку платника податків та/або заниження суми податку, в акті про результати перевірки наводяться:

зміст порушень з посиланням на норми законодавства та обґрунтуванням того, що ці порушення спричинили заниження сум податків;

документально підтверджені факти з посиланням на первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, документи, пов’язані зі сплатою податків, ведення яких передбачено законодавством, матеріали, отримані від підприємств, установ, іноземних держав, інші джерела інформації, які підтверджують виявлені порушення;

розрахунок обсягів заниження оподатковуваного прибутку платника податків та/або заниження суми податку, що спричинені відхиленням умов контрольованої(их) операції(й) від умов, що відповідають принципу «витягнутої руки» (відхилення ціни контрольованої операції від рівня звичайної (ринкової) ціни - для звітних періодів 2013 та 2014 років).

Письмові пояснення посадових осіб платника податків або його представників стосовно встановлених фактів порушень (у разі наявності) додаються до акта (довідки)  про результати перевірки.

5. Висновки акта (довідки) про результати перевірки повинні містити такі дані:

1) узагальнений висновок про виявлені перевіркою порушення податкового законодавства щодо дотримання принципу «витягнутої руки» (відхилення ціни, застосованої під час здійснення операцій, від звичайної (ринкової) ціни ? для звітних періодів 2013 та 2014 років) з посиланням на відповідні норми, що порушені платником податків, або відображення інформації про відсутність таких порушень;

2) відомості про інші встановлені перевіркою факти порушень податкового законодавства та інші виявлені перевіркою обставини, зокрема про виявлені факти неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, недекларування (несвоєчасного декларування) контрольованих операцій у звіті (у разі встановлення та/або виявлення таких фактів);

3) зазначення права платника податків подати заперечення за результатами проведеної перевірки;

4) відображення кількості примірників акта (довідки) про результати перевірки, додатків до нього (неї) та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам платника податків або його представникам з окремою частиною додатків.

III. Інформативні додатки до акта (довідки) про результати перевірки

1. Залежно від результатів перевірки до інформативних додатків належать:

узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки;

інформація про фінансово-господарську діяльність платника податків, яка стосується контрольованих операцій, щодо яких проведена перевірка;

матеріали, що підтверджують факти відхилення умов контрольованої операції від умов, що відповідають принципу «витягнутої руки» (відхилення ціни контрольованої операції від рівня звичайної (ринкової) ціни - для звітних періодів 2013 та 2014 років);

відомості та/або таблиці, у яких систематизовано та згруповано інформацію, яка винесена з інших частин акта (довідки) про результати перевірки;

інші матеріали, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки та вжиття відповідних заходів;

пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків чи його представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки.

2. Усі додатки (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, у тому числі інформацію про опрацювання встановлених ризикових операцій та аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків, матеріалів зустрічних звірок, направлених запитів та документації, що надана платником податків), відомості та/або таблиці, у яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які здійснили перевірку, та посадовими особами платника податків або його представниками.

Додатки, що містять інформацію з обмеженим доступом, реєстр направлених запитів та документація, яка надається платником податків, додаються до примірника акта (довідки) про результати перевірки, який залишається в контролюючому органі.

3. Додатки до акта (довідки) про результати перевірки є його (її) невід'ємною частиною.

IV. Підписання акта (довідки) про результати перевірки

1. Акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі, який проводив перевірку.

При цьому строк складення акта (довідки) про результати перевірки зараховується до строку проведення перевірки, встановленого Податковим кодексом України, з урахуванням його продовження.

2. Акт (довідка) про результати перевірки протягом двох робочих днів з дати його (її) складення (реєстрації) вручається посадовим особам платника податків або його представникам під розписку.

У разі відмови посадових осіб платника податків або його представників від підписання акта (довідки) про результати перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

При цьому в акті відмови від підписання акта (довідки) про результати перевірки зазначається про ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) посадових осіб платника податків або його представників зі змістом акта (довідки) про результати перевірки, обов'язки, права і відповідальність платника податків.

Один примірник акта (довідки) про результати перевірки з відповідними додатками у день його (її) підписання чи відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його представнику.

3. У разі відмови платника податків або його представників від отримання примірника акта (довідки) про результати перевірки чи неможливості його (її) вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його представників за місцезнаходженням такий акт (довідка) надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 глави 4 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У таких випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

В.о. директора Департаменту податкової політики

В.П. Овчаренко

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ

 

10. Лист ДФС «Щодо визначення розрахунком операцій з видачі готівкових коштів на виконання договору поворотної фінансової допомоги» від 05.09.2017 р. N 1803/С/99-99-14-05-01-14/ІПК

 

На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-ХIV "Про Національний банк України" та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правлінням Національного банку України постановою від 15.12.2004 р. N 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке зареєстроване у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за N 40/10320 (далі - Положення N 637).

Абзацом шостим п. 1.2 Положення N 637 визначено, що готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Враховуючи викладене, ДФС вважає, що операції з видачі готівкових коштів на виконання договору поворотної фінансової допомоги через касу підприємства відносяться до готівкових розрахунків.

Щодо операцій з повернення поворотної фінансової допомоги, наданої фізичній особі, зазначаємо, що Положення N 637 не визначає питання поширення його норм на такі операції.

Разом з тим для отримання роз’яснення з порушених питань пропонуємо звернутись до Національного банку України як до розробника постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 р. N 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою".

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

11. Лист ДФС від 29.08.2017 р. № 1743/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула запит щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення у своїй діяльності застосовує реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) та виникає питання щодо роздрукування чеків при оплаті у безготівковій формі.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України, заборонено.

Закон України від 03 вересня 2015 року N 675-VIII "Про електрону комерцію" (далі - Закон N 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 2 ст. 3 Закону N 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Окрім того, у чеку може зазначатись форма оплати "Картка", "Інтернет замовлення", "Передоплата", "Згідно замовлення", тощо.

Тобто, якщо суб’єкт господарювання прийняв у покупця для розрахунку у "Інтернет-магазині" електронний платіжний засіб (банківську платіжну карту), то такий суб’єкт господарювання може оформити розрахунковий документ (касовий чек) та видати його покупцю разом з товаром, не залежно від того чи надійшли перераховані покупцем кошти на його розрахунковий рахунок чи не надійшли.

Відповідно до пп. 14 п. 1 ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року N 675-VIII "Про електрону комерцію" визначено, що реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно- телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

У разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено з застосування банківської платіжної картки суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.

Водночас повідомляємо, що питання зарахування коштів на рахунок Інтернет-магазину та проведення такої операції через РРО Закон N 265 не регулює.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

12. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» 28.07.2017 № 669

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

21 серпня 2017 р.

за № 1040/30908

Про затвердження Змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" 

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року № 362), що додаються.

2. Департаменту видатків бюджету органів влади забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

фінансів України

28.07.2017 № 669

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

21 серпня 2017 р.

за № 1040/30908

ЗМІНИ

до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон

1. У розділі І:

абзац перший пункту 1 після слів "керівника органу державної влади" доповнити словами "(поїздка державного службовця - за розпорядженням керівника державної служби)";

доповнити пункт 4 новим абзацом такого змісту:

"У разі якщо працівник застосував платіжну картку для проведення розрахунків у безготівковій формі, йому відшкодовується збір за переказ грошових коштів електронними засобами (згідно з правилами платіжної системи) за наявності документального підтвердження його сплати (виписка з карткового рахунку або інший документ на паперовому носії, що підтверджує суму сплаченого збору).";

доповнити перше речення пункту 5 словами "(у тому числі на оплату вартості послуг із здійснення Інтернет-замовлення та придбання електронних проїзних документів на транспортні засоби)";

доповнити пункт 13 після абзацу другого новим абзацом третім такого змісту:

"Державному службовцю, який направлений у службове відрядження, заробітна плата за весь період відрядження виплачується відповідно до Закону України "Про державну службу".".

У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.

2. У розділі ІІ:

у пункті 1:

абзац перший після слів "або його заступником" доповнити словами "(направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби)";

абзац другий після слів "або його заступником" доповнити словами "(строк відрядження державного службовця визначається керівником державної служби)";

доповнити новим абзацом такого змісту:

"Строк відрядження державного службовця протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадків, визначених законодавством.";

доповнити пункт 7 новим абзацом такого змісту:

"У разі якщо у листі (зверненні) до Кабінету Міністрів України для оформлення службового відрядження міністру або керівнику іншого центрального органу виконавчої влади надавалося (на підставі наявних відомостей) обґрунтування необхідності здійснення зазначених в абзаці першому цього пункту витрат (із визначенням потреби у додаткових коштах) і дозвіл на це був отриманий до вибуття у відрядження, такі витрати відшкодовуються згідно з підтвердними документами (без повторного звернення до Першого віце-прем'єр-міністра або віце-прем'єр-міністра).";

у пункті 12:

абзац перший викласти в такій редакції:

"12. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі на чартерні рейси; рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання; страхових полісів тощо.";

абзац другий доповнити словами "або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс";

після абзацу другого доповнити новим абзацом третім такого змісту:

"У разі втрати, знищення або зіпсуття посадкового талона пасажира відрядженому працівникові з дозволу керівника (або особи, з якою відрядження було погоджено) можуть бути відшкодовані витрати на придбання електронного авіаквитка за умови надання оригіналу довідки авіаперевізника, якою засвідчено стан замовлення та статус електронного квитка, придбаного для окремого пасажира, факт використання електронного квитка повністю за визначеним маршрутом.".

У зв’язку з цим абзаци третій - дев’ятий вважати відповідно абзацами четвертим - десятим;

після абзацу сьомого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"У разі здійснення Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є роздрукований на паперовому носії проїзний документ.

У разі повернення проїзного документа на автобусні пасажирські перевезення до звіту додаються роздруковані на паперовому носії документи на повернення або лист (акт, довідка) про повернення проїзного документа, складений компанією-продавцем, у якому зазначаються сума повернутих коштів, комісійні та/або інші збори, пов'язані з його поверненням.".

У зв’язку з цим абзаци восьмий - десятий вважати відповідно абзацами десятим - дванадцятим.

3. У розділі ІІІ:

у пункті 1:

перше речення після слів "керівника підприємства" доповнити словами "(у разі відрядження державного службовця - відповідно до наказу керівника державної служби)";

друге речення доповнити словами та цифрами "(строк відрядження державного службовця протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадків, визначених законодавством)";

у пункті 3:

слова "членів Кабінету Міністрів України, працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, Голови та державних уповноважених Антимонопольного комітету України" замінити словами "членів Кабінету Міністрів України, Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, державних секретарів міністерств, Голови, його заступників та державних уповноважених Антимонопольного комітету України";

доповнити новим абзацом такого змісту:

"Рішення про службове відрядження державних службовців та працівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра, а також працівників утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (крім державних службовців та військовослужбовців), приймаються відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 "Про ефективне використання державних коштів".";

у пункті 7:

після абзацу одинадцятого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"Зазначені витрати відшкодовуються також супроводжуючому (не більше ніж одному) відрядженого працівника у разі, коли він має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.

Особам, що забезпечують урядовим зв'язком Президента України та Прем'єр-міністра України під час здійснення ними офіційних і робочих візитів за кордон, відшкодовуються витрати, які пов'язані зі службовою діяльністю (на наймання приміщень (кімнат) для урядового зв'язку; на оплату прокладання ресурсу телекомунікаційних мереж, а також на підключення та інсталяції виділених ліній Інтернету і їх тарифікації; на придбання карток мобільного зв'язку місцевих мобільних операторів з доступом до Інтернету, а також на придбання додаткових квитків для перевезення обладнання урядового зв'язку).".

У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом чотирнадцятим;

абзац чотирнадцятий викласти в такій редакції:

"Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі на чартерні рейси; рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання; страхових полісів тощо.";

у пункті 11:

абзац третій доповнити словами "або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс";

після абзацу третього доповнити новим абзацом четвертим такого змісту:

"У разі втрати, знищення або зіпсуття посадкового талона пасажира відрядженому працівникові з дозволу керівника (або особи, з якою відрядження було погоджено) можуть бути відшкодовані витрати на придбання електронного авіаквитка за умови надання оригіналу довідки авіаперевізника, якою засвідчено стан замовлення та статус електронного квитка, придбаного для окремого пасажира, факт використання електронного квитка повністю за визначеним маршрутом.".

У зв’язку з цим абзаци четвертий - сьомий вважати відповідно абзацами п’ятим - восьмим;

після абзацу восьмого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"У разі здійснення Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є роздрукований на паперовому носії проїзний документ.

У разі повернення проїзного документа на автобусні пасажирські перевезення до звіту додаються роздруковані на паперовому носії документи на повернення або лист (акт, довідка) про повернення проїзного документа, складений компанією-продавцем, у якому зазначаються сума повернутих коштів, комісійні та/або інші збори, пов'язані з його поверненням.";

доповнити пункт 14 новим абзацом такого змісту:

"У разі якщо у листі (зверненні) до Кабінету Міністрів України для оформлення службового відрядження міністру або керівнику іншого центрального органу виконавчої влади надавалося (на підставі наявних відомостей) обґрунтування необхідності здійснення зазначених витрат (із визначенням потреби у додаткових коштах) і дозвіл на це був отриманий до вибуття у відрядження, такі витрати відшкодовуються згідно з підтвердними документами (без повторного звернення до Першого віце-прем'єр-міністра або віце-прем'єр-міністра).";

у пункті 16:

у підпункті 16.1:

підпункт "а" викласти в такій редакції:

"а) у разі відрядження з України до іноземних держав - згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування працівника у відрядженні (відповідних первинних документів та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування працівника у відрядженні - відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання тощо);";

підпункт "б" виключити.

У зв’язку з цим підпункт "в" вважати підпунктом "б";

абзац перший підпункту "б" викласти в такій редакції:

"б) у разі відсутності зазначених відповідно до підпункту "а" цього підпункту відповідних підтвердних документів добові витрати відрядженому працівникові не відшкодовуються.";

у підпункті 16.2:

підпункт "б" виключити.

У зв’язку з цим підпункти "в" - "е" вважати відповідно підпунктами "б" - "д";

в абзаці першому підпункту "б" слова "якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до держав, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), або повертаючись з такої держави" замінити словами "якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до іноземних держав, або повертаючись з відповідної держави";

в абзаці другому підпункту "г" слова "держав - учасниць Шенгенської угоди, перетин кордонів яких здійснюється без відміток у закордонному паспорті, або до держав, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд)" замінити словами "держав, перетин кордонів яких здійснюється без відміток у закордонному паспорті";

у першому реченні абзацу другого підпункту "д" слово "виплати" замінити словами "компенсаційні виплати";

підпункт 16.4 виключити.

У зв’язку з цим підпункти 16.5 - 16.8 вважати відповідно підпунктами 16.4 - 16.7;

у першому реченні підпункту 16.5 слова "При вибутті у відрядження до України з держав, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), якщо" замінити словами "Якщо у разі вибуття у відрядження до України з іноземних держав";

абзац п’ятий пункту 17 викласти в такій редакції:

"У разі відсутності первинних або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування працівника у відрядженні, до звіту додаються завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта чи документа, що його замінює, з прізвищем відрядженого працівника та відмітками прикордонних служб про перетин кордону (за їх наявності) або довідка Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину відрядженим працівником державного кордону України (у якій зазначено пункт пропуску, дата та час перетину кордону, серія, номер, тип та назва паспортного документа).".

 

13. Наказ Міністерства фінансів Україна «Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу»18.07.2017  № 644

Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  07 серпня 2017 р.  за № 967/30835

Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу

Відповідно до підпункту 19-2.1.2 пункту 19-2.1 статті 19-2 та підпункту 20.1.1 пункту 20.1 статті 20 розділу I Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити форму Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 06 лютого 2014 року № 120 «Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до органу доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 лютого 2014 року за № 317/25094.

3. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України в установленому законодавством порядку забезпечити:

подання цього наказу до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в.о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М.В.

Міністр

О. Данилюк

ЗАТВЕРДЖЕНО  Наказ Міністерства  фінансів України  18.07.2017 № 644

ПОВІДОМЛЕННЯ 
про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу

В.о. директора Департаменту податкової політики

В.П. Овчаренко

 

14. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» 06.06.2017  № 557

Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  03 серпня 2017 р.  за № 959/30827

Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами

З метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами відповідно до вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису та згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011.

3. Державній фіскальній службі України (Продан М.В.) у двотижневий строк з дня набрання чинності цим наказом забезпечити оприлюднення договору про визнання електронних документів на субсайтах офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України.

4. Установити, що договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності цим наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого цим наказом.

5. Департаменту моніторингу баз даних та верифікації виплат Міністерства фінансів України забезпечити в установленому порядку:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

6. Цей наказ набирає чинності через два місяці з дня його офіційного опублікування.

7. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в.о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М.В.

Міністр

О. Данилюк

	ЗАТВЕРДЖЕНО  Наказ Міністерства  фінансів України  06.06.2017  № 557
	Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  03 серпня 2017 р.  за № 959/30827

ПОРЯДОК 
обміну електронними документами з контролюючими органами

І. Загальні положення

1. Цей Порядок, розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

автор електронного документа (далі - автор) - юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ;

адресат - юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, яким адресується електронний документ.

дані - інформація та/або відомості, подані у формі, придатній для їх оброблення електронними засобами;

договір про визнання електронних документів (далі - Договір) - Договір, який визначає права та обов’язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору);

друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа;

електронна адреса автора - адреса електронної пошти (e-mail) - запис, що складається з ідентифікатора, позначки "@" та доменного імені, що ідентифікує поштову скриньку автора, яка використовується автором для листування з контролюючими органами та повідомляється шляхом внесення адреси електронної пошти до облікових даних автора;

електронна печатка - електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки з урахуванням вимог статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»;

електронний документообіг - сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів;

електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа;

електронні документи - документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку;

надійний засіб електронного цифрового підпису (далі - надійний засіб ЕЦП) - програмний, апаратно-програмний, апаратний або інший засіб, призначений для криптографічного захисту інформації, у тому числі накладання та перевірки ЕЦП, який має сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації;

обов’язковий реквізит електронного документа - обов’язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути ідентифікований та/або прийнятий до обробки і не матиме юридичної сили;

операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг;

перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання;

підписувач - посадова або уповноважена особа суб’єкта електронного документообігу, яка на законних підставах від свого імені або за дорученням особи, яку представляє, завершує процес створення електронного документа шляхом накладання ЕЦП;

повідомлення про припинення дії Договору - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу та засвідчує факт і час припинення дії Договору та пов’язаних з ним повідомлень;

суб’єкт електронного документообігу (далі - СЕД) - автор, підписувач, та адресат, які набувають передбачених законодавством та Договором прав і обов’язків у процесі електронного документообігу;

формат (стандарт) електронного документа (далі - формат (стандарт)) - формалізований опис складу та структури показників електронного документа, затверджений в установленому законодавством порядку, який розміщується та підтримується в актуальному стані на офіційному веб-порталі ДФС.

Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених в Податковому кодексі України, Цивільному кодексі України, Законі України «Про електронний цифровий підпис» та інших нормативно-правових актах з питань електронного документообігу.

II. Загальні вимоги щодо електронного документообігу

1. Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

2. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

3. Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Обов’язкові реквізити електронних документів визначаються законодавством.

Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його автора.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів (далі - АЦСК).

4. Після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня.

5. Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

6. Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.

7. Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС.

8. У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

9. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

10. Автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК;

перевірку обов’язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов’язкових реквізитів;

перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору;

перевірку дії Договору.

11. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

12. Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

13. На другу квитанцію накладається електронна печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.

14. У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

15. Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття.

16. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник такого документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з ЕЦП підписувача (підписувачів) відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Оригінал електронного документа має забезпечувати підтвердження його цілісності та справжності у порядку, визначеному законодавством (у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії).

III. Порядок укладання Договору

1. Юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.

2. Автор створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов’язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається автору.

3. Підписувач (в особі якого автор приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням ЕЦП.

4. Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього - електронна печатка.

5. Підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора.

У разі зміни місцезнаходження або місця проживання автора Заяви про приєднання до Договору, внаслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому автор перебуває на обліку, та у разі здійснення автором сплати податків і зборів за місцем попередньої реєстрації до кінця поточного бюджетного року Заява про приєднання до Договору направляється до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем обліку) автора до кінця поточного бюджетного року. В інших випадках - до контролюючого органу за новим (основним) місцезнаходженням автора.

У разі наявності діючого Договору та у разі зміни місцезнаходження або місця проживання автора, внаслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому автор перебуває на обліку, Заява про приєднання до Договору до контролюючого органу за новим місцезнаходженням не направляється.

6. Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9-11 розділу ІІ цього Порядку.

7. Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до пункту 5 цього розділу) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок.

8. Контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив автора про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання автора до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).

Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу.

9. Підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є:

відсутність автора на обліку у контролюючому органі;

невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр);

наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв’язку зі смертю;

наявність діючого Договору.

10. За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору автор отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття.

11. Для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до пункту 5 цього розділу) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП (далі - Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

12. До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору). На сформоване Повідомлення першими накладаються ЕЦП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них - ЕЦП підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) і останньою - електронна печатка (за наявності).

13. Процедура розгляду Повідомлення та інформування автора Заяви про приєднання до Договору про обробку Повідомлення здійснюється аналогічно до порядку, визначеного для процедури обробки Заяви про приєднання до Договору.

14. Дія Договору та пов’язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав:

отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;

наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв’язку зі смертю.

15. Заява про припинення дії Договору про визнання електронних документів (далі - Заява про припинення дії Договору) за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку подається до контролюючого органу (визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу) безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред’явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником.

Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.

16. Договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу.

17. У день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається електронна печатка контролюючого органу, визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу.

В. о. директора Департаменту моніторингу баз даних та верифікації виплат		І.Є. Луценко
	Додаток 1  до Порядку обміну  електронними документами  з контролюючими органами  (пункт 1 розділу ІІІ)

ПРИМІРНИЙ ДОГОВІР 
про визнання електронних документів

Додаток 2  до Порядку обміну  електронними документами  з контролюючими органами  (пункт 11 розділу ІІІ)

ПОВІДОМЛЕННЯ 
про надання інформації щодо електронного цифрового підпису

Додаток 3  до Порядку обміну  електронними документами  з контролюючими органами  (пункт 15 розділу ІІІ)

ЗАЯВА 
про припинення дії договору про визнання електронних документів

Додаток 4  до Порядку обміну  електронними документами  з контролюючими органами  (пункт 17 розділу ІІІ)

ПОВІДОМЛЕННЯ 
про припинення дії договору про визнання електронних документів

 

15. Лист Міністерства фінансів Українм «Щодо документального оформлення господарських операцій» від 22.08.2017 р. № 35210-07/23-3364/2658

 

Законом України від 03.11.2016 N 1724-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг" внесено зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон), яким, зокрема, передбачено спрощення документообороту підприємств шляхом зменшення вимог до первинного документа та скорочення переліку його обов'язкових реквізитів.

Відповідно до Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати передбачені цим Законом обов'язкові реквізити. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Правовідносини щодо нарахування та сплати орендної плати регулюються договором про оренду з урахування норм Цивільного та Господарського кодексів України. Проте для підтвердження господарської операції з надання та отримання послуг з оренди майна протягом звітного періоду договору про оренду не достатньо, тому необхідне складання окремого первинного документа.

Для здійснення орендних платежів, як правило, складається акт наданих послуг, який є підставою для розрахунків, порядок яких визначається договором про оренду, та підписується посадовими особами орендодавця та орендаря. При цьому, якщо умовами договору про оренду встановлено окремий первинний документ, який слугує підтвердженням для розрахунків з надання послуг (оренди майна), то складається первинний документ, визначений таким договором. Зокрема, оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) маже бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з надання послуг (оренди майна) без складання акта наданих послуг тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами. 

Директор Департаментупрогнозування доходів бюджету таметодології бухгалтерського обліку

Ю. Романюк

 

16. Наказ Міністерство фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 21.07.17 № 658

Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  18 серпня 2017 р.  за № 1021/30889

Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 (із змінами), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254 (із змінами), що додаються.

2. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України у встановленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності через 10 днів з дня, що настає за днем його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в.о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М.В.

Міністр	О. Данилюк
		ЗАТВЕРДЖЕНО  Наказ Міністерства  фінансів України  21.07.2017 № 658

 

Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  18 серпня 2017 р.  за № 1021/30889

ЗМІНИ 
до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків

1. У розділі ІІ:

1) абзац перший пункту 1 після слів "податкового кредиту та/або" доповнити словом "зменшення";

2) у пункті 2:

в абзаці третьому слова "застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Кодексом, за наслідками таких перевірок" замінити словами "за наслідками таких перевірок, передбачених Кодексом, штрафних (фінансових) санкцій, пов’язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов’язань";

абзац п’ятнадцятий після слів та цифр "статті 201 Кодексу" доповнити словами "та/або необхідності складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї у випадках, передбачених Кодексом";

3) в абзаці третьому пункту 3 слова та цифри "У разі встановлення порушення вимог законодавства з питань державної митної справи контролюючим органом складається податкове повідомлення-рішення у порядку та строки, визначені статтею 354 Митного кодексу України" замінити словами "Податкове повідомлення-рішення у разі встановлення порушень вимог законодавства з питань державної митної справи складається контролюючим органом";

4) у пункті 4:

після слів "податкового кредиту та/або" доповнити словом "зменшення";

після слів "та пеня" доповнити словами "в тому числі";

5) у пункті 5:

після слів "податкового кредиту та/або" доповнити словом "зменшення";

після слів "та пеня" доповнити словами "в тому числі";

після слів "та пені" доповнити словами "в тому числі";

6) у пункті 6:

після слів "податкового кредиту та/або" доповнити словом "зменшення";

після слів "та пені" доповнити словами "в тому числі";

7) пункт 7 після слова "керівником" доповнити словами "(виконуючим його обов’язки, його заступником або уповноваженою особою)";

8) у пункті 8:

в абзаці другому цифру "6" замінити цифрою "7";

доповнити абзацом такого змісту:

"номера контролюючого органу - наступні 4 цифри номера (додатково для податкового повідомлення-рішення за формою "Ф")";

9) у пункті 9:

після слів "розрахунок податкового зобов’язання" доповнити словами "(за наявності)";

після слів "податкового кредиту та/або" доповнити словом "зменшення".

2. У розділі ІІІ:

1) у пункті 1:

слова "(заступнику керівника) контролюючого органу, а складене відповідно до Митного кодексу України - керівнику або виконуючому його обов’язки" замінити словами "(виконуючому його обов’язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу";

доповнити після абзацу першого новим абзацом другим такого змісту:

"При складанні у передбачених Кодексом випадках податкових повідомлень-рішень в електронній формі необхідно дотримуватись вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис".".

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;

2) пункти 2, 3 викласти в такій редакції:

"2. Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

3. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.";

3) у пункті 4:

підпункт 2 після слів "визначеною керівником" доповнити словами "(виконуючим його обов’язки, його заступником або уповноваженою особою)";

доповнити підпунктом 3 такого змісту:

"3) працівником структурного підрозділу або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов’язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, - у разі надіслання документа засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис"відповідно до пункту 42.4 статті 42 Кодексу (починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем впровадження у роботу відповідного програмного забезпечення). При цьому квитанція про доставку в текстовому форматі, що свідчить про дату та час доставки документа платнику податків, прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (у разі направлення податкового повідомлення-рішення форми "Ф" - до корінця податкового повідомлення-рішення).";

4) пункт 5 після абзацу першого доповнити новим абзацом другим такого змісту:

"Якщо контролюючим органом не отримано квитанції про доставку податкового повідомлення-рішення, направленого засобами електронного зв’язку, вживаються заходи, передбачені пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.".

3. У розділі V:

1) у підпунктах 2, 4 пункту 1:

після слів "податкового кредиту та/або" доповнити словом "зменшення";

після слів "та пені" доповнити словами "в тому числі";

2) пункт 3 доповнити словами "суму зменшення (збільшення) податкових зобов’язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства".

4. Додатки 1 - 14 викласти в новій редакції, що додаються.

5. Додатки 15, 16 після слів "зменшення (збільшення)" доповнити словами "суми податкових зобов’язань та/або податкового кредиту та/або зменшення".

В.о. директора Департаменту податкової політики

В.П. Овчаренко

	Додаток 1  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	Форма "Ф"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

	Додаток 2  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	Форма "Р"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

	Додаток 3  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	Форма "Р1"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

	Додаток 4  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	Форма "Ш"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

	Додаток 5  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	Форма "З"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

	Додаток 6  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	"Форма "В1"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

	Додаток 7  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	Форма "В3"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

	Додаток 8  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	Форма "В4"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

	Додаток 9  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	Форма "П"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

	Додаток 10  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	Форма "С"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

	Додаток 11  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	Форма "ПС"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

	Додаток 12  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	Форма "Д"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

	Додаток 13  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	Форма "Н"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

	Додаток 14  до Порядку надіслання  контролюючими органами  податкових повідомлень-рішень  платникам податків  (пункт 2 розділу II)
	Форма "ПН"

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

 

17. Наказ Міністерства фінансів Україна «Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків» від 30.06.2017 № 610

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

24 липня 2017 р.

за № 902/30770

Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків

Відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II Податкового кодексу України , Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, 

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 576 "Про затвердження Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1840/24372.

3. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в.о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М.В.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Hаказ Міністерства

фінансів України

30.06.2017 № 610

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

24 липня 2017 р.

за № 902/30770

ПОРЯДОК

направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблений відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (з урахуванням статей 42 та 58 Кодексу ) і визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог контролюючими органами.

2. Дія цього Порядку поширюється на платників податків, у яких виник податковий борг.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в значеннях, наведених у Кодексі.

II. Умови формування контролюючими органами податкових вимог

1. Податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

2. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму:

узгодженого грошового зобов’язання;

непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

3. Протягом періоду оскарження суми грошових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

III. Порядок формування контролюючими органами податкової вимоги

1. Податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів.

2. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

3. Податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

4. Сума податкового боргу в податковій вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками.

5. Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи) наведена в додатку 1 до цього Порядку, а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку.

6. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

IV. Порядок надсилання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків

1. Податкова вимога надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

2. При формуванні податкових вимог їм автоматично присвоюється порядковий номер за певний рік, який заноситься до відповідного реєстру податкових вимог.

3. Після формування податкової вимоги та внесення даних до відповідного реєстру податкова вимога в той самий день реєструється в контролюючому органі та направляється (вручається) платнику податків.

4. Реєстри податкових вимог ведуться контролюючими органами в електронному вигляді.

5. При надсиланні (врученні) податкової вимоги корінець такої податкової вимоги залишається в контролюючому органі та долучається до справи платника податків.

6. Податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у письмовій та/або електронній формі.

Податкові вимоги, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою такого контролюючого органу.

Платникам податків, які подають звітність в електронній формі, контролюючі органи можуть надсилати податкові вимоги засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

На вимогу платника податків, який отримав податкову вимогу в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідну податкову вимогу у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження такого запиту (в письмовій або електронній формі) платника податків.

7. Податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Інформація про дату і час надсилання та отримання податкової вимоги через електронний кабінет з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

V. Порядок обліку в контролюючих органах податкових вимог, отриманих платниками податків

1. Після отримання контролюючим органом повідомлення про вручення поштового відправлення (у тому числі із зазначенням причин невручення за їх наявності) платнику податків податкової вимоги таке повідомлення передається податковому керуючому.

На корінці податкової вимоги проставляється:

дата вручення контролюючим органом податкової вимоги, якщо вона вручається платнику податків під розписку:

посадовою особою юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи;

фізичною особою або її законним чи уповноваженим представником;

дата надсилання контролюючим органом податкової вимоги, якщо вона надсилається листом з повідомленням про вручення, - працівником контролюючого органу;

дата фактичного вручення податкової вимоги поштовою службою - працівником контролюючого органу.

2. Податковий керуючий вносить відповідні дані до реєстру податкових вимог, підшиває корінець податкової вимоги до справи платника податків та, зокрема:

у разі направлення податкової вимоги листом з повідомленням про вручення прикріпляє до корінця податкової вимоги таке повідомлення про вручення (із зазначенням причин невручення за їх наявності);

якщо податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або податкова вимога, якою визначена сума податкового боргу, скасовується чи змінюється судом, підшиває примірник (копію) такого рішення суду до справи платника податків поряд з корінцем відповідної податкової вимоги;

у разі прийняття відповідним органом рішення про розстрочення (відстрочення) податкового боргу підшиває примірник (копію) такого рішення до справи платника податків поряд з корінцем відповідної податкової вимоги;

у разі прийняття контролюючим органом рішення про визнання податкового боргу безнадійним підшиває примірник (копію) такого рішення до справи платника податків поряд з корінцем відповідної податкової вимоги.

VI. Порядок відкликання податкових вимог

1. Податкова вимога вважається відкликаною:

у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі;

з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги;

з дня надходження до платника податків податкової вимоги, яка містить зменшену контролюючим органом або за рішенням суду, що набрало законної сили, суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі;

у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

2. Якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана (вручена) податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Додаток 1

до Порядку направлення

контролюючими органами податкових

вимог платникам податків

(пункт 5 розділу ІІІ)

ПОДАТКОВА ВИМОГА

( Див. текст )

Додаток 2

до Порядку направлення

контролюючими органами податкових

вимог платникам податків

(пункт 5 розділу ІІІ)

ПОДАТКОВА ВИМОГА

( Див. текст )

 

  Приємної і спокійної роботи!