ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ’ЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

 ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

№	Реквізити документу та його назва	Короткий зміст
В ЧАСТИНІ ПДВ
1	Лист ДФС «Щодо порядку заповнення графи 2 розділу Б зведеної податкової накладної, що складається відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України у зв’язку з використанням продукції власного виробництва в операціях, які не є господарською діяльністю» від 24.07.2017 р. N 1324/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що у разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X". У такій зведеній податковій накладній у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини "13" відповідно до пункту 8 Порядку N 1307 - складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності. Відповідно до пункту 16 Порядку N 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку N 1307, у графі 2 розділу Б табличної частини податкової накладної платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ. При цьому ПКУ та Порядком N 1307 не передбачено особливостей та виключень щодо заповнення графи 2 розділу Б табличної частини податкових накладних, які складаються у зв’язку з використанням в операціях, що не є господарською діяльністю, продукції власного виробництва, собівартість якої має багатокомпонентний склад.   Лист є індивуальною податковою консультацією
2	Лист ДФС «Щодо порядку складання розрахунків коригування до податкових накладних, складених сільськогосподарським товаровиробником у 2016 році та у лютому 2017 року» від 24.07.2017 р. N 1326/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що Кодексом не передбачено можливості реєстрації в ЄРПН після 15 січня 2017 року розрахунку коригування до податкової накладної, складеної у 2016 році в межах спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу. У разі складання розрахунку коригування до податкової накладної, яка була складена у лютому 2017 року при здійсненні операцій за результатами видів діяльності, визначених в пункті 161.3 статті 161 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", в такому розрахунку коригування вказуються: порядковий номер такого розрахунку коригування, в якому після знаку дробу зазначається код "2"; дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни (без коду "2" після знаку дробу в другій частині номера податкової накладної); у графі 14 - код виду діяльності відповідно до підпунктів 161.3.1 - 161.3.16 пункту 161.3 статті 161 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", за результатами якої виготовлено товар, зазначений у податковій накладній, що коригується.   Лист є індивуальною податковою консультацією
3	Лист ДФС «Щодо тривалості операційного дня (питання N 1), Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (питання NN 2, 3) та подання пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (питання N 4)» від 25.07.2017 N 1362/6/99-99-07-04-06-15/ІПК	Наданорозяснення, що згідно з пунктом 3 постанови операційний день триває з 0 до 23-ї години. Пунктом 3 Критеріїв передбачено, що платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а в перехідний період (з 01 квітня 2017 року до 01 липня 2017 року) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку. Пунктом 5 Критеріїв встановлено, що усі податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС відповідно до таких ознак, зазначених у цьому пункті. Пунктом 6 Критеріїв визначено критерії Моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування, за результатами якого встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V ПКУ. Відповідно до пункту 4 Критеріїв інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС   Лист є індивуальною податковою консультацією
4	Лист ДФС «Щодо питань формування доходів та витрат у бухгалтерському обліку та податкового кредиту, податкових зобов’язань з податку на додану вартість, підтвердження операцій первинними документами» від 25.07.2017 р. № 1350/6/99-99-15-02-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що Відповідно до п. 44.1 ст. 44 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу). Операція СТО з постачання послуг по технічному обслуговуванню вантажної автотехніки МАЗ, придбаної кінцевим споживачем у офіційних дилерів ТОВ, є для СТО об'єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування ПДВ за такою операцією визначається у загальновстановленому порядку. За операцією з постачання по технічному обслуговуванню вантажної автотехніки МАЗ СТО зобов’язана скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення ТОВ сум ПДВ до складу податкового кредиту.   Лист є індивуальною податковою консультацією
5	Лист ДФС «Щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з уступки права вимоги» від 24.07.2017 N 1325/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що операція з уступки покупцем (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору не спричиняє податкових наслідків з ПДВ для постачальника та нового кредитора. Постачальник (боржник) на дату заміни кредитора у зобов'язанні не коригує податкові зобов’язання з ПДВ, визначені на дату отримання ним попередньої (авансової) оплати, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для такого коригування, та не складає податкову накладну на нового кредитора, оскільки податкова накладна вже складена на дату першої події операції (отримання авансу).   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
6	Лист ДФС «Щодо незастосування коригування фінансового результату до оподаткування» від 25.07.2017 р. N 1340/5/99-99-15-02-02-16/ІПК	Надано роз’яснення, що платник податку на прибуток, який у звітному році використовував право на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), не може у наступному звітному році визначати у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розділом III Кодексу, у тому числі ст. 138 Кодексу, якщо дохід платника податку на прибуток від будь-якої діяльності визначений за правилами бухгалтерського обліку за такий рік не перевищує двадцять мільйонів гривень. Якщо дохід платника податку на прибуток за такий рік перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник при визначенні об’єкта оподаткування зобов’язаний застосувати різниці, передбачені Кодексом.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ
7	Лист ДФС «Щодо необхідності доплати акцизного податку, на суму різниці у ставках, при повторній реалізації виробником продукції поверненої покупцем з причин не пов’язаних з усуненням недоліків чи знищенням товару (продукції)» від 26.07.2017 р. № 1364/6/99-99-15-03-03-15/ІПК	Надано роз’яснення, що у разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), з причин не пов’язаних з усуненням недоліків чи знищенням товару (продукції), коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться. Доплата акцизного податку на суму різниць у ставках (у разі їх зміни) при повторній реалізації Товариством повернутої якісної підакцизної продукції, з якої було сплачено акцизний податок при першій її реалізації (відвантаженні), чинними нормами Кодексу не передбачена.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ПДФО
8	Лист ДФС «Щодо порядку оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів за наданими кредитами/позиками, якщо такі проценти не виплачуються нерезиденту, а враховуються у збільшення суми позики/кредиту, або зараховуються як внесок до статутного капіталу позичальника» від 25.07.2017 р. № 1343/6/99-99-15-02-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 Кодексу, незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування у рахунок збільшення статутного капіталу або суми кредиту/позики. При цьому податок з доходів нерезидента у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.   Лист є індивуальною податковою консультацією
9	Лист ДФС «Щодо питань застосування податкового законодавства фізичними особами - підприємцями, які сплачують податки за загальною системою оподаткування» від 25.07.2017 р. № 1351/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК	Надано роз’яснення, що враховуючи викладене фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості вантажних автомобілів, у т.ч сідельних тягачів та напівпричепів, які призначені для перевезення вантажів. Крім того зазначаємо, що відповідно до пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 Кодексу.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
10	Лист ДФС «Про єдиний податок з юридичних осіб (третя група)» від 25.07.2017 р. № 1354/6/99-99-12-02-03-15/ІПК	Надано роз’яснення, що врахування витрат при визначенні доходу для цілей оподаткування єдиним податком Кодексом не передбачено. Водночас згідно з частиною першою п. 292.11 ст. 292 Кодексу до складу доходу не включаються суми податку на додану вартість. Юридичними особами спрощений бухгалтерський облік здійснюється згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку. Ведення юридичними особами книги доходів Кодексом не вимагається.   Лист є індивуальною податковою консультацією
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
11	Постанова Правління НБУ «Про затвердження Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об'єктом оподаткування» від 01.08.17 року № 73	Затверджено Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування Визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 15 листопада 2011 року № 400 "Про затвердження Переліку типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2011 року за № 1410/20148.
12	Постанова Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 03.08.2017 року № 74	Внесено зміни до: Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 року за № 950/11230 (зі змінами) Постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (зі змінами)
13	Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо розрахунку середньої зарплати для оплати періоду щорічної та інших видів відпусток» 19.06.2017 N 1692/0/101-17	Надано роз’яснення, що розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати за час відпусток, які надаються працівникові у зазначених у запитанні випадках, залежить не від місяця видання наказу і кількості цих наказів, а від того, у якому саме календарному місяці згідно з наказом працівникові надається відпустка.
14	Наказ Державної служби статистики України «Про затвердження форм державного статистичного спостереження зі статистики капітальних інвестицій» від 21.07.2017 № 195	затверджено форми державного статистичного спостереження що додаються, та ввести їх у дію: 1) № 2-інвестиції (річна) "Звіт про капітальні інвестиції, вибуття й амортизацію активів" , починаючи зі звіту за 2017 рік; 2) № 2-інвестиції (квартальна) "Звіт про капітальні інвестиції" , починаючи зі звіту за І квартал 2018 року.
15	Закон України «Про внесення зміни до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку"» від 13 липня 2017 року № 2142-VIII	Внесено зміни до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 39, ст. 600)
16	Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу» 23.06.2017 р. N 591	Затверджено: 1) форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу; 2) Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу. Визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11 грудня 2013 року N 794 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 грудня 2013 року за N 2217/24749.
17	Лист ДФС «Про оформлення ліцензій та реєстраційних посвідчень РРО» від 25.07.2017 N 1352/6/99-99-12-01-01-15/ІПК	Надано роз’яснення, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (ст. 15 Закону N 481). У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні, суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до органу ДФС за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення. Таким чином, якщо на виконання Закону органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування прийнято рішення про перейменування вулиці чи інших топонімів (географічних назв), внаслідок чого змінюється адреса господарської одиниці, власник, орендар, користувач відповідного приміщення має привести свої установчі документи, документи на господарську одиницю та інші документи у відповідність до Закону.
18	Лист ДФС «Щодо виникнення у платника зобов’язання з нарахування та сплати штрафу/пені при поданні уточнюючого розрахунку частини чистого прибутку (доходу) з донарахуванням платежу, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» від 21.07.2017 р. N 1289/6/99-99-15-02-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що оскільки частина чистого прибутку визначається згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, то у разі наявності помилки у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за відповідний період, платник має право виправити відповідну помилку у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за наступний звітний період, який складається наростаючим підсумком. У разі виявлення помилки Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) у попередніх роках, платник має право виправити відповідну помилку у Розрахунку частини прибутку (доходу) за наступний звітний період.   Лист є індивуальною податковою консультацією

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

 

1. Лист ДФС «Щодо порядку заповнення графи 2 розділу Б зведеної податкової накладної, що складається відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України у зв’язку з використанням продукції власного виробництва в операціях, які не є господарською діяльністю» від 24.07.2017 р. N 1324/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку заповнення графи 2 розділу Б зведеної податкової накладної, що складається відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у зв’язку з використанням продукції власного виробництва в операціях, які не є господарською діяльністю, та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276) (далі - Порядок N 1307).

Згідно з пунктом 11 Порядку N 1307 у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку складає зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Така зведена податкова накладна складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У такій зведеній податковій накладній у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини "13" відповідно до пункту 8 Порядку N 1307 - складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Відповідно до пункту 16 Порядку N 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку N 1307, у графі 2 розділу Б табличної частини податкової накладної платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ.

При цьому ПКУ та Порядком N 1307 не передбачено особливостей та виключень щодо заповнення графи 2 розділу Б табличної частини податкових накладних, які складаються у зв’язку з використанням в операціях, що не є господарською діяльністю, продукції власного виробництва, собівартість якої має багатокомпонентний склад.

 

2. Лист ДФС «Щодо порядку складання розрахунків коригування до податкових накладних, складених сільськогосподарським товаровиробником у 2016 році та у лютому 2017 року» від 24.07.2017 р. N 1326/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку складання розрахунків коригування до податкових накладних, складених сільськогосподарським товаровиробником у 2016 році та у лютому 2017 року, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у сільськогосподарського товаровиробника виникла необхідність скласти розрахунки коригування до податкових накладних, що були складені за отриманими авансами та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за формою, чинною на дату такої реєстрації (яка не передбачала зазначення коду виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника):

у 2016 році - в межах спеціального режиму оподаткування, який діяв відповідно до статті 209 Кодексу (з кодом "2" після знаку дробу в другій частині номера податкової накладної);

у лютому 2017 року - в межах діяльності, за якою сільськогосподарський товаровиробник має право на отримання бюджетної дотації згідно з пунктом 161.1 статті 161 Закону України від 24 червня 2004 року N 1877-IV "Про державну підтримку сільського господарства України" (далі - Закон N 1877) (без коду "2" після знаку дробу в другій частині номера податкової накладної).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу з 1 січня 2017 року стаття 209 Кодексу, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, втратила чинність.

Пунктом 49 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, складених платниками - сільськогосподарськими підприємствами, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 209.7 статті 209 Кодексу, має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року.

Реєстрація зазначених в абзаці першому цього пункту податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися з порушенням строку, визначеного абзацом першим цього пункту.

Отже, Кодексом не передбачено можливості реєстрації в ЄРПН після 15 січня 2017 року розрахунку коригування до податкової накладної, складеної у 2016 році в межах спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.

Щодо розрахунку коригування до податкової накладної, складеної у лютому 2017 року.

Статтею 192 ПКУ передбачена можливість платників податку складати розрахунок коригування у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Форму та Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (далі - Порядок N 1307).

Відповідно до пункту 21 Порядку N 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком N 1307.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни.

Згідно з чинною формою розрахунку коригування, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених в пункті 161.3 статті 161 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" у порядковому номері після знаку дробу зазначається код "2". У такому розрахунку коригування у графі 14 "Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника" зазначається код виду діяльності відповідно до підпунктів 161.3.1 - 161.3.16 пункту 161.3 статті 161 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", за результатами якої виготовлено товар, що постачається (зокрема, код "710").

Таким чином, у разі складання розрахунку коригування до податкової накладної, яка була складена у лютому 2017 року при здійсненні операцій за результатами видів діяльності, визначених в пункті 161.3 статті 161 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", в такому розрахунку коригування вказуються:

порядковий номер такого розрахунку коригування, в якому після знаку дробу зазначається код "2";

дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни (без коду "2" після знаку дробу в другій частині номера податкової накладної);

у графі 14 - код виду діяльності відповідно до підпунктів 161.3.1 - 161.3.16 пункту 161.3 статті 161 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", за результатами якої виготовлено товар, зазначений у податковій накладній, що коригується.

 

3. Лист ДФС «Щодо тривалості операційного дня (питання N 1), Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (питання NN 2, 3) та подання пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (питання N 4)» від 25.07.2017 N 1362/6/99-99-07-04-06-15/ІПК

 

Щодо питання N 1

Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246 (далі - постанова).

Згідно з пунктом 3 постанови операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Щодо питань N 2, 3

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПКУ з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Моніторинг).

Згідно з пунктом 57 розділу XX Перехідних положень ПКУ період з 01.04.2017 р. до 01.07.2017 р. є перехідним, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 ПКУ, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії), та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. N 567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за N 753/30621 (далі - наказ), Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до наказу, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 3 Критеріїв передбачено, що платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а в перехідний період (з 01 квітня 2017 року до 01 липня 2017 року) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо:

видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Пунктом 5 Критеріїв встановлено, що усі податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС відповідно до таких ознак, зазначених у цьому пункті.

Пунктом 6 Критеріїв визначено критерії Моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування, за результатами якого встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V ПКУ.

Також повідомляємо, що платник податку має право включити до податкового кредиту суми податку відповідно до вимог статті 198 ПКУ.

Щодо питання N 4

Відповідно до пункту 4 Критеріїв інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Крім того, платники податків можуть скористатися інформацією щодо впровадження Системи, зокрема отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Реєстрі, в розділі "Новини", розміщеному на веб-порталі ДФС (https://sfs.gov.ua).

Пунктом 52.2 статті 52 ПКУ встановлено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

4. Лист ДФС «Щодо питань формування доходів та витрат у бухгалтерському обліку та податкового кредиту, податкових зобов’язань з податку на додану вартість, підтвердження операцій первинними документами» від 25.07.2017 р. № 1350/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо питань формування доходів та витрат у бухгалтерському обліку та податкового кредиту, податкових зобов’язань з податку на додану вартість, підтвердження операцій первинними документами, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо питань 1 та 2.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по доходах та витратах при проведенні операцій з технічного обслуговування автотехніки.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно- правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, з питань, що стосуються формування доходів та витрат у бухгалтерському обліку, необхідно звернутися за роз’ясненнями до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Щодо питань 3 та 4.

Як вказано у зверненні, безкоштовне для споживача технічне обслуговування на СТО вантажної автотехніки МАЗ буде відбуватися відповідно до Програми лояльності для споживачів. Акт виконаних робіт буде складено між СТО та ТОВ . При цьому оплата вартості робіт, виконаних на СТО для споживача, буде проводитися не споживачем, а ТОВ.

Згідно з пп. "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’ктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу, у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Кодексу).

Отже, операція СТО з постачання послуг по технічному обслуговуванню вантажної автотехніки МАЗ, придбаної кінцевим споживачем у офіційних дилерів ТОВ, є для СТО об'єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування ПДВ за такою операцією визначається у загальновстановленому порядку.

За операцією з постачання по технічному обслуговуванню вантажної автотехніки МАЗ СТО зобов’язана скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення ТОВ сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

5. Лист ДФС «Щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з уступки права вимоги» від 24.07.2017 N 1325/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з уступки права вимоги та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).

Згідно з підпунктами "а" та "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПКУ відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Виходячи з обставин, викладених у зверненні, у постачальника при отриманні попередньої (авансової) оплати виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ, на суму яких постачальник зобов’язаний скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для покупця (первинного кредитора) для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з уступки права вимоги не виникає жодної з обставин, перерахованих у пункті 192 статті 192 ПКУ (зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг), отже, відсутні підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату настання першої події операції.

Перерахування постачальником коштів за отриманих від первинного кредитора в якості авансу, новому кредитору, не є поверненням постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг покупцю/отримувачу (первинному кредитору), тому підстави для коригування сум податкових зобов’язань у такого постачальника відсутні.

Таким чином, операція з уступки покупцем (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору не спричиняє податкових наслідків з ПДВ для постачальника та нового кредитора. Постачальник (боржник) на дату заміни кредитора у зобов'язанні не коригує податкові зобов’язання з ПДВ, визначені на дату отримання ним попередньої (авансової) оплати, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для такого коригування, та не складає податкову накладну на нового кредитора, оскільки податкова накладна вже складена на дату першої події операції (отримання авансу).

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

                                                              

6. Лист ДФС «Щодо незастосування коригування фінансового результату до оподаткування» від 25.07.2017 р. N 1340/5/99-99-15-02-02-16/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо незастосування коригування фінансового результату до оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Водночас, згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Дохід для цілей застосування пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу визначається у рядку 1 Декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 р. N 467) як сума наступних рядків гр. 3 "За звітний період" Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (р. 2000 + р. 2120 + р. 2200 + р. 2220 + р. 2240).

Отже, платник податку на прибуток, який у звітному році використовував право на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), не може у наступному звітному році визначати у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розділом III Кодексу, у тому числі ст. 138 Кодексу, якщо дохід платника податку на прибуток від будь-якої діяльності визначений за правилами бухгалтерського обліку за такий рік не перевищує двадцять мільйонів гривень.

Якщо дохід платника податку на прибуток за такий рік перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник при визначенні об’єкта оподаткування зобов’язаний застосувати різниці, передбачені Кодексом.

Крім того, відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення жих передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

 

7. Лист ДФС «Щодо необхідності доплати акцизного податку, на суму різниці у ставках, при повторній реалізації виробником продукції поверненої покупцем з причин не пов’язаних з усуненням недоліків чи знищенням товару (продукції)» від 26.07.2017 р. № 1364/6/99-99-15-03-03-15/ІПК

 

Як зазначено у зверненні, Товариство є виробником алкогольних напоїв. Відповідно до умов договорів поставки підакцизної продукції повернення Товариству якісної продукції може здійснюватись і з причин не пов’язаних з якістю продукції. Таке повернення та подальша реалізація підакцизної продукції здійснюється як до зміни ставок акцизного податку так і після їх зміни.

Згідно з п. 217.1 ст. 217 Кодексу суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, а також реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, згідно з п. 216.1 ст. 216 Кодексу, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у ст.ст. 225 та 229 Кодексу.

Коригування платником податків податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку передбачено лише п. 217.5 ст. 217 Кодексу у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків.

Отже, у разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), з причин не пов’язаних з усуненням недоліків чи знищенням товару (продукції), коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться.

Доплата акцизного податку на суму різниць у ставках (у разі їх зміни) при повторній реалізації Товариством повернутої якісної підакцизної продукції, з якої було сплачено акцизний податок при першій її реалізації (відвантаженні), чинними нормами Кодексу не передбачена.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В ЧАСТИНІ ПДФО

 

8. Лист ДФС «Щодо порядку оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів за наданими кредитами/позиками, якщо такі проценти не виплачуються нерезиденту, а враховуються у збільшення суми позики/кредиту, або зараховуються як внесок до статутного капіталу позичальника» від 25.07.2017 р. № 1343/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо порядку оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів за наданими кредитами/позиками, якщо такі проценти не виплачуються нерезиденту, а враховуються у збільшення суми позики/кредиту, або зараховуються як внесок до статутного капіталу позичальника та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Згідно пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Пунктом 3 ст. 203 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Таким чином, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 Кодексу, незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування у рахунок збільшення статутного капіталу або суми кредиту/позики.

При цьому податок з доходів нерезидента у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

9. Лист ДФС «Щодо питань застосування податкового законодавства фізичними особами - підприємцями, які сплачують податки за загальною системою оподаткування» від 25.07.2017 р. № 1351/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації від 26.05.2017 р. N 26/1 (вх. ДФС N Б/2121 від 02.06.2017 р.) щодо питань застосування податкового законодавства фізичними особами - підприємцями, які сплачують податки за загальною системою оподаткування, та, з урахуванням вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою -підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

Згідно з нормами пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, які набули чинності з 01 січня 2017 року, фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Поняття термінів, пов’язаних з автомобільним транспортом визначено Законом України від 05 квітня 2001 року N 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" зі змінами (далі - Закон N 2344).

Відповідно до ст. 1 Закону N 2344 автомобіль - КОЛІСНИЙ транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт.

Автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

При цьому автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.

Транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача. Напівпричіп за своєю конструкцією та обладнання призначений для перевезення вантажу.

Разом з цим, ст. 19 Закону N 2344 встановлено, що при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Отже, враховуючи викладене фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості вантажних автомобілів, у т.ч сідельних тягачів та напівпричепів, які призначені для перевезення вантажів.

Крім того зазначаємо, що відповідно до пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 Кодексу.

Згідно з пп. 26 п. 6 Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 р. N 550, утримання транспортного засобу - забезпечення державної реєстрації, дотримання умов безпечності технічного та санітарного стану, проведення обов’язкового технічного контролю, своєчасного виконання технічного обслуговування і ремонту, охорони, передання транспортного засобу та його швидкозношуваних складників на утилізацію або видалення відповідно до законодавства.

Зазначаємо, що відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

 

10. Лист ДФС «Про єдиний податок з юридичних осіб (третя група)» від 25.07.2017 р. № 1354/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), надає індивідуальну податкову консультацію щодо визначення доходу платника єдиного податку третьої групи та ведення обліку.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 відс. зі сплатою ПДВ, отримало на розрахунковий рахунок кошти, у тому числі ПДВ, та запитує, (1) чи розраховується дохід для цілей оподаткування єдиним податком як різниця між доходом без ПДВ та витратами на господарську діяльність, (2) чи повинна на підприємстві вестися книга доходів, (3) чи включається сума ПДВ до складу доходу у розумінні п. 292.11 ст. 292 Кодексу.

Згідно з пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку - юридичної особи є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. Датою отримання доходу вважається дата отримання платником єдиного податку коштів (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Врахування витрат при визначенні доходу для цілей оподаткування єдиним податком Кодексом не передбачено.

Водночас згідно з частиною першою п. 292.11 ст. 292 Кодексу до складу доходу не включаються суми податку на додану вартість.

Зазначена норма Кодексу застосовується за умови визначення податкового зобов’язання з ПДВ згідно з вимогами розділу V Кодексу.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 44.2 ст. 44, пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Кодексу).

Юридичні особи - платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Отже, юридичними особами спрощений бухгалтерський облік здійснюється згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку. Ведення юридичними особами книги доходів Кодексом не вимагається.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ

 

11. Постанова Правління НБУ «Про затвердження Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об'єктом оподаткування» від 01.08.17 року № 73

 

Відповідно до статей 7, 15, 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 196Податкового кодексу України та з метою визначення операцій, які належать до послуг з розрахунково-касового обслуговування, Правління Національного банку України постановляє:

1. Затвердити Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 15 листопада 2011 року № 400 "Про затвердження Переліку типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2011 року за № 1410/20148.

3. Департаменту бухгалтерського обліку (Лукасевич Б.В.) після офіційного опублікування довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Борисенка Р.М.

5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

В. о. Голови

О.Є. Чурій

ЗАТВЕРДЖЕНО  Постанова Правління  Національного банку України  01.08.2017  № 73

ПЕРЕЛІК 
операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування

1. Операції з відкриття (закриття) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах, банківських металах (далі - рахунки):

1) операції з відкриття, закриття рахунків клієнтів;

2) переоформлення рахунків клієнтів, у тому числі переоформлення рахунку клієнта на рахунок ліквідаційної комісії у зв'язку з його ліквідацією.

2. Операції з документарного оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів:

1) надання бланків карток із зразками підписів, у тому числі для заміни карток із зразками підписів;

2) надання виписок з рахунків клієнтів (на паперовому носії, в електронному вигляді, у вигляді текстових повідомлень, з використанням платіжних пристроїв, мобільного зв'язку тощо) та додатків до них;

3) надання дублікатів виписок з рахунків клієнтів;

4) надання документів (копій документів), які є документальним підтвердженням переказу коштів, у тому числі за операціями з використанням електронних платіжних засобів; видача дублікатів/копій касових, розрахункових та інших документів, які зберігаються в архіві;

5) оформлення документів (грошових чекових книжок, довіреностей на розпорядження/або виконання операцій за рахунком тощо) під час відкриття, обслуговування рахунків клієнтів, а також закриття рахунків клієнтів з їх ініціативи;

6) розшук (запит), уточнення, повернення, анулювання, зміна умов переказів, авізованих та наданих гарантій, акредитивів; підтвердження проведених платежів, залишків за рахунками;

7) видача довідок на вивезення з України іноземної валюти (чеків, платіжних карток), знятої з рахунків або купленої в уповноваженому банку;

8) надання довідок власникові рахунку на вимогу державних органів, що стосуються розрахунково-касового обслуговування клієнтів [про відкриття (закриття) та наявність рахунків, про підтвердження сплати статутного капіталу, підтвердження залишків коштів на рахунках, відсутність чи наявність кредитів, стан розрахунків тощо], згідно зі статтями 60 - 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

9) надання довідок, що стосуються розрахунково-касового обслуговування клієнтів [про відкриття/закриття, наявність рахунків, підтвердження залишків коштів на рахунках, відсутність чи наявність кредитів, курс гривні до іноземних валют та банківських металів, стан розрахунків за договором (кредиту/позики, експорту/імпорту тощо), здійснені операції з купівлі, продажу, обміну іноземної валюти, у тому числі для погашення кредиту], а також інформації, необхідної для формування аудиторського звіту тощо;

10) відправлення повідомлень про уточнення платіжних реквізитів, повернення або відкликання розрахункового документа на підставі документа про відкликання.

3. Операції з проведення розрахунків клієнтів:

1) проведення розрахунків клієнтів зі списання та зарахування коштів за всіма видами рахунків у національній та іноземній валютах;

2) переказ коштів у національній та іноземній валютах з одного рахунку клієнта на інший його рахунок;

3) переказ коштів (у тому числі приймання комунальних та інших платежів від фізичних осіб) у національній та іноземній валютах через рахунки та без їх відкриття (незалежно від порядку оплати);

4) ведення рахунків банків-кореспондентів;

5) виконання операцій з переказу коштів за допомогою систем дистанційного обслуговування (у тому числі за допомогою платіжних пристроїв з використанням електронних платіжних засобів, систем "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк", телефонний банкінг);

6) виконання операцій за приватизаційними рахунками;

7) обмін (конвертація) іноземної валюти в безготівковій формі;

8) виконання переказних доручень іноземних банків на користь громадян;

9) купівля-продаж безготівкової іноземної валюти, банківських металів за дорученням клієнтів та для здійснення власних операцій банку;

10) пересилання та передавання розписки одержувача переказу відповідно до умов переказного доручення;

11) обслуговування рахунків, що передбачає проведення платежів за договорами щодо виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами/позиками в іноземній валюті.

4. Операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною:

1) перевірка документів, оформлення та/або внесення змін до договорів, на підставі яких виконуються операції з розрахунково-касового обслуговування;

2) унесення погоджених змін до умов акредитивів та гарантій;

3) надання, авізування гарантій та виконання операцій за наданими/авізованими гарантіями;

4) проведення розрахунків із застосуванням чистого або документарного інкасо;

5) оформлення інкасових доручень за експортними інкасо;

6) приймання та передавання документів за імпортними інкасо;

7) інкасо іменних чеків;

8) пересилання або повернення на інкасо платіжних документів, дорожніх, іменних чеків, у тому числі несплачених;

9) зміна умов інкасових доручень або їх анулювання за експортними інкасо, авізування змін умов інкасових доручень за імпортними інкасо;

10) опротестування векселів, отриманих за інкасо, у разі їх несплати;

11) операції з випуску, видачі та погашення ощадних книжок, ощадних (депозитних) сертифікатів, які згідно із законодавством України прирівнюються до вкладів (депозитів), їх переоформлення в разі втрати або пошкодження (непридатності до використання), закінчення попередньої ощадної книжки;

12) установлення, підключення, відключення до/від систем дистанційного обслуговування, у тому числі надання/генерація/перегенерація паролів, що забезпечують можливість проведення переказів;

13) розрахункові операції, що проводяться з використанням міжнародних, внутрішньодержавних, внутрішньобанківських та інших платіжних систем;

14) проведення розрахунків на кліринговій основі;

15) виконання операцій, відкриття, авізування та підтвердження акредитивів у будь-якій валюті за внутрішньоторговельними, імпортними, експортними операціями клієнтів;

16) обмін, надсилання, отримання повідомлень та/або документів між банками за розрахунковими операціями на підставі письмового звернення клієнта.

5. Операції з касового обслуговування клієнтів:

1) приймання готівки від клієнтів та банків-кореспондентів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших осіб або на відповідний рахунок банку [у тому числі не придатних до обігу банкнот (монет), виведених з обігу банкнот (монет)];

2) видача готівки клієнтам та банкам-кореспондентам (у тому числі попередня підготовка готівки для видачі клієнтам) за видатковими касовими документами, іменними та дорожніми чеками, з їх рахунків чи відповідного рахунку банку з використанням електронних платіжних засобів;

3) приймання готівки національної та іноземних валют для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі;

4) конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави з оформленням відповідних документів;

5) купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти та банківських металів, продаж фізичним особам -резидентам і нерезидентам банківських металів та фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові кошти в грошовій одиниці України;

6) купівля та продаж готівкової іноземної валюти й банківських металів для юридичних осіб з наданням відповідних касових ордерів;

7) зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

8) розмін банкнот іноземної валюти одного номіналу на банкноти іншого номіналу (без зарахування їх на рахунок);

9) купівля та продаж платіжних документів в іноземній валюті за готівкові кошти в грошовій одиниці України, а також купівля та продаж платіжних документів в іноземній валюті за готівкову іноземну валюту з наданням відповідних квитанцій або касових ордерів;

10) обмін зношених, значно пошкоджених, з дефектом виробника банкнот (монет) національної валюти, а також тих, що вилучаються з обігу, на придатні до обігу;

11) вилучення з обігу та приймання на дослідження щодо справжності та платіжності сумнівних банкнот (монет) національної валюти, а іноземної валюти - на справжність;

12) обмін банкнот національної валюти одного номіналу на банкноти іншого номіналу, а також банкнот національної валюти на обігову і розмінну монету та зворотний обмін;

13) вкладні (депозитні) операції [приймання та видача готівки за вкладами (депозитами), переказ вкладів (депозитів)];

14) підкріплення готівкою (банкнотами, обіговими та розмінними монетами) операційної каси уповноваженого банку із запасів готівки Національного банку України, що передані на зберігання до уповноваженого банку, та вкладання готівки (банкнот, обігових та розмінних монет) операційної каси уповноваженого банку до запасів готівки Національного банку, які зберігаються в уповноваженому банку.

6. Операції із електронними платіжними засобами (далі - ЕПЗ):

1) обслуговування ЕПЗ (оформлення та видача ЕПЗ користувачу, у тому числі заміна втраченого користувачем, пошкодженого з вини користувача ЕПЗ та заміна ЕПЗ після завершення його терміну дії; зміна лімітів ЕПЗ чи їх платіжних додатків; унесення, вилучення ЕПЗ до/із стоп-списку тощо);

2) проведення міжбанківських взаєморозрахунків за операціями з ЕПЗ;

3) зміна персонального ідентифікаційного номера (далі - ПІН-код) на платіжному пристрої;

4) відновлення ПІН-коду через платіжний пристрій;

5) виконання операцій за розрахунками з використанням ЕПЗ.

7. Операції з векселями:

1) оформлення та видача векселів (крім операцій з продажу бланків), переоформлення векселів та/або пакета документів до них;

2) виконання операцій із врахування, авалювання векселів та виконання банком за дорученням клієнтів обов'язків особливого платника (доміциліата);

3) операції розрахункової палати щодо прийняття векселів до платежу, у тому числі зберігання векселів до настання строку платежу;

4) унесення погоджених змін до умов договору про надання аваля за векселями.

8. Операції з використанням електронних грошей:

1) випуск, погашення електронних грошей;

2) розповсюдження електронних грошей;

3) надання засобів поповнення електронними грошима електронних пристроїв, у тому числі продаж скретч-карток;

4) продаж наперед оплачених карток багатоцільового використання;

5) приймання електронних грошей в обмін на готівкові/безготівкові кошти;

6) здійснення обмінних операцій з електронними грошима;

7) переказ електронних грошей між користувачами - фізичними особами;

8) обслуговування розрахунків з використанням електронних грошей.

Головнийбухгалтер– директорДепартаменту бухгалтерськогообліку			Б.В. Лукасевич
	ПОГОДЖЕНО  Заступник Голови Національного банку України	Р.М. Борисенко

 

12. Постанова Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 03.08.2017 року № 74

 

Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 44, 45, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 6, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93"Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та з метою нормативно-правового врегулювання проведення Національним банком України політики поступової лібералізації валютного ринку України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Абзац четвертий пункту 2 глави 1 розділу II Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 року за № 950/11230 (зі змінами), замінити двома новими абзацами такого змісту:

"договору, який передбачає продаж продукції нерезиденту за межами України та зарахування виручки від продажу зазначеної продукції на рахунки цього резидента в уповноважених банках;

документів, які підтверджують використання резидентом продукції (послуг) за межами України на підставі договорів (контрактів, угод);".

У зв'язку з цим абзац п'ятий уважати абзацом шостим.

2. В абзацах третьому та четвертому підпункту 2 пункту 6 постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (зі змінами) цифри "0,5" замінити цифрою "1".

3. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С.В.) після офіційного опублікування довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі, а банкам України - до відома їх клієнтів.

4. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

В. о. Голови

О.Є. Чурій

 

13. Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо розрахунку середньої зарплати для оплати періоду щорічної та інших видів відпусток» 19.06.2017 N 1692/0/101-17

 

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист та повідомляє.

Оплата відпусток провадиться згідно зі статтею 21 Закону України "Про відпустки", якою передбачено, що порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, відпустки у зв’язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи та компенсації за невикористані відпустки, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної та інших видів відпусток, яка надається працівникові як на основному робочому місці, так і робочому місці за сумісництвом (або компенсації за невикористану відпустку), провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Ураховуючи норми Порядку, розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати за час відпусток, які надаються працівникові у зазначених у запитанні випадках, залежить не від місяця видання наказу і кількості цих наказів, а від того, у якому саме календарному місяці згідно з наказом працівникові надається відпустка.

 

14. Наказ Державної служби статистики України «Про затвердження форм державного статистичного спостереження зі статистики капітальних інвестицій» від 21.07.2017 № 195

 

Відповідно до статей 4, 14, 18 Закону України "Про державну статистику", пункту 4 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року № 481, враховуючи положення статей 80, 81, 95 Цивільного кодексу України, частини восьмої статті 19 та статті 55 Господарського кодексу України, з метою подальшого вдосконалення державного статистичного спостереження зі статистики капітальних інвестицій й отримання повної, всебічної та об’єктивної статистичної інформації

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити форми державного статистичного спостереження що додаються, та ввести їх у дію:

1) № 2-інвестиції (річна) "Звіт про капітальні інвестиції, вибуття й амортизацію активів" , починаючи зі звіту за 2017 рік;

2) № 2-інвестиції (квартальна) "Звіт про капітальні інвестиції" , починаючи зі звіту за І квартал 2018 року.

2. Поширити форми державного статистичного спостереження, затверджені цим наказом, на юридичних осіб – підприємства, установи, заклади, органи державної влади й органи місцевого самоврядування.

3. Департаменту статистики виробництва (Петренко І. С.) здійснювати методологічне керівництво щодо збирання й опрацювання даних за формами державного статистичного спостереження, затвердженими цим наказом.

4. Керівникам територіальних органів Держстату забезпечити в установленому порядку збирання, опрацювання та подання даних за формами державного статистичного спостереження, затвердженими цим наказом.

5. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної служби статистики України від 05 серпня 2014 року № 225 "Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики капітальних інвестицій, будівництва та інвестиційних проектів" (зі змінами) у частині форм: № 2-інвестиції (річна) "Капітальні інвестиції, вибуття й амортизація активів" – з 01 січня 2018 року; № 2-інвестиції (квартальна) "Капітальні інвестиції" – з 01 квітня 2018 року.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Жук І. М.

 

15. Закон України «Про внесення зміни до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку"» від 13 липня 2017 року № 2142-VIII

 

Верховна Рада України постановляє:

1. У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 39, ст. 600) слова "один календарний рік" замінити словами "два календарні роки".

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

 

16. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу» 23.06.2017 р. N 591

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
18 липня 2017 р. за N 871/30739

 

Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу

Відповідно до підпункту "а" пункту 176.1 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;

2) Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11 грудня 2013 року N 794 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 грудня 2013 року за N 2217/24749.

3. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України в установленому законодавством порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в. о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М. В.

Міністр	О. Данилюк
ПОГОДЖЕНО:
В. о. Голови Державної фіскальної служби України	М. В. Продан

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України 23 червня 2017 року N 591

 

 

 

 

 

Книга обліку
доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу

_______________________________________________________________________
(П. І. Б. платника податку,
_______________________________________________________________________
місце проживання,
_______________________________________________________________________
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта*)

(грн, коп.)

Дата (день, місяць, рік у форматі дд.мм.рррр.) отримання доходу або понесення витрат або сплати податку (збору)	Загальний річний дохід					Витрати, пов'язані із правом на податкову знижку, та за операціями з інвестиційними активами					Сума сплаченого (перерахо- ваного) податку (збору)
	джерело отриманого доходу		назва отриманого доходу	сума отриманого доходу		джерело витрат		назва (перелік) понесених витрат	реквізити документа, що підтверджує понесені витрати	сума понесених витрат
	наймену- вання юридичної особи / П. І. Б. фізичної особи	код за ЄДРПОУ / реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта*		включається до оподаткову- ваного доходу	не включається до оподаткову- ваного доходу	наймену- вання юридичної особи / П. І. Б. фізичної особи	код за ЄДРПОУ / реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта*
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

____________
*Серія (за наявності) та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.

В. о. директора Департаменту податкової політики

В. П. Овчаренко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України 23 червня 2017 року N 591 Зареєстровано  в Міністерстві юстиції України 18 липня 2017 р. за N 871/30739

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОРЯДОК
ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу

1. Цей Порядок поширюється на фізичних осіб - платників податків (далі - платники податків), які отримують доходи та відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зобов'язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі - декларація) та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи.

2. Цей Порядок розроблено відповідно до положень Кодексу, згідно з підпунктом "а" пункту 176.1 статті 176 розділу IV якого платники податків ведуть облік у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі - Книга обліку).

3. Ведення Книги обліку здійснюється у такому порядку:

1) записи у графах Книги обліку здійснюються безпосередньо платником податків або уповноваженим представником кульковою або чорнильною ручкою, чітко і розбірливо не пізніше наступного дня після отримання відповідних сум доходів, сплати (перерахування) податку (збору), а також понесених витрат;

2) підрахунки відображених у Книзі обліку даних проводяться для цілей заповнення декларації (коли згідно з нормами Кодексу таке подання є обов'язковим та/або платники податків мають право подати таку декларацію з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку за наслідками звітного податкового року з урахуванням положень статті 166 розділу IV Кодексу). Суми отриманих доходів, понесених витрат та сплачених (перерахованих) податків (зборів) відображаються в графах Книги обліку в гривнях з копійками;

3) у графі 1 зазначається дата (день, місяць, рік у форматі дд.мм.рррр) отримання доходу, або понесення витрат, або сплати податку (збору);

4) у графі 2 зазначається найменування юридичної особи / П. І. Б. фізичної особи, якими здійснювалися нарахування (виплати) доходу платнику податків;

5) у графі 3 зазначаються код згідно з ЄДРПОУ / реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта. Реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається відповідно до документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або внесених до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються особою, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті громадянина України (у формі книжечки) "Має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта" або у паспорті громадянина України (у формі картки) - слово "Відмова";

6) у графі 4 вказується назва отриманого доходу;

7) у графі 5 відображається сума отриманого доходу, яка включається до оподатковуваного доходу;

8) у графі 6 зазначається сума отриманого доходу, яка не включається до оподатковуваного доходу;

9) у графі 7 зазначається найменування юридичної особи / П. І. Б. фізичної особи, на користь якої здійснені витрати;

10) у графі 8 зазначаються код згідно з ЄДРПОУ / реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта. Реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається відповідно до документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або внесених до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються особою, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті громадянина України (у формі книжечки) "Має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта" або у паспорті громадянина України (у формі картки) - слово "Відмова";

11) у графі 9 відображається назва (перелік) понесених витрат;

12) у графі 10 зазначаються реквізити документа, що підтверджує понесені витрати;

13) у графі 11 зазначається сума понесених витрат.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податків витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинні бути відображені вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання);

14) у графі 12 вказується сума сплаченого (перерахованого) платником податків податку (збору).

4. Книга обліку та реєстр документів (за наявності) знаходяться у платників податків та повинні надаватись контролюючим органам на їх вимогу.

В. о. директора Департаментуподаткової політики

В. П. Овчаренко

 

17. Лист ДФС «Про оформлення ліцензій та реєстраційних посвідчень РРО» від 25.07.2017 N 1352/6/99-99-12-01-01-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист яким підприємство поінформувало, що має значну кількість об’єктів роздрібної торгівлі і запитує про необхідність внесення змін у ліцензії на імпорт, експорт, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, реєстраційні посвідчення РРО та терміни їх внесення, якщо перейменовано населений пункт чи вулицю за місцем знаходження підприємства й об’єктів торгівлі такого підприємства та відповідальність підприємства у разі не внесення або порушення строків внесення таких змін, і в межах компетенції повідомляє таке.

Суб’єкти господарювання повинні діяти на підставі, у межах повноважень та спосіб, передбачені Конституцією та Законами України. Закон України від 09 квітня 2015 року N 317-VIII "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (далі - Закон) визначає правові основи заборони пропаганди символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

Згідно з частиною третьою ст. 7 Закону юридичні особи, зареєстровані на день набрання чинності Законом, у разі порушення його вимог зобов’язані протягом одного місяця з дня набрання чинності Законом привести свої установчі документи, найменування та/або символіку у відповідність до вимог Закону.

Відповідальність за порушення норм Закону передбачено ст. 6 Закону та ст. - 436-1 Кримінального кодексу України.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 36 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" не справляється адміністративний збір за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу - підприємця та громадське формування, що не має статусу юридичної особи, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність до законів України у строк, визначений цими законами.

Щодо внесення змін у ліцензії на оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами

Порядок видачі ліцензій на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами визначено ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон N 481), Положенням про порядок видачі ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року N 500 (далі - Положення N 500), та Тимчасовим порядком видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року N 493 (далі - Тимчасовий порядок N 493).

Відповідно до положень ст. 15 Закону N 481 ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них. У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них.

Згідно з Положенням N 500 та Тимчасовим порядком N 493 у ліцензіях на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами вказується, зокрема, для юридичних осіб - найменування та місцезнаходження, для фізичних осіб - прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (ст. 15 Закону N 481).

Щодо внесення змін до реєстраційних посвідчень РРО

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265).

Відповідальність за порушення вимог Закону N 265 встановлено розділом V цього Закону.

Згідно із Законом N 265 розроблено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. N 417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 р. за N 1616/24148 (далі - Порядок).

Відповідно до Порядку для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до органу ДФС заяву встановленої форми та документи, у тому числі копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО. Після проведення реєстрації РРО контролюючий орган надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в органі ДФС. У реєстраційному посвідченні (на підставі поданих суб’єктом господарювання документів на господарську одиницю) вказується інформація про господарську одиницю, для якої призначений РРО. Зокрема вказується адреса господарської одиниці. РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні.

У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні, суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до органу ДФС за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Таким чином, якщо на виконання Закону органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування прийнято рішення про перейменування вулиці чи інших топонімів (географічних назв), внаслідок чого змінюється адреса господарської одиниці, власник, орендар, користувач відповідного приміщення має привести свої установчі документи, документи на господарську одиницю та інші документи у відповідність до Закону.

 

18. Лист ДФС «Щодо виникнення у платника зобов’язання з нарахування та сплати штрафу/пені при поданні уточнюючого розрахунку частини чистого прибутку (доходу) з донарахуванням платежу, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» від 21.07.2017 р. N 1289/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо виникнення у платника зобов’язання з нарахування та сплати штрафу/пені при поданні уточнюючого розрахунку частини чистого прибутку (доходу) з донарахуванням платежу, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. N 138 (далі - Порядок) на підставі ст. 29 Бюджетного кодексу України та ст. ст. 5, 11 Закону України від 21 вересня 2006 року N 185-V "Про управління об’єктами державної власності".

Згідно з пунктом 3 Порядку частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Наказом ДПА України від 16.05.2011 р. N 285 "Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 р. за N 346/19381, затверджено форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі - Розрахунок).

Частина чистого прибутку визначається за результатами фінансово- господарської діяльності та розраховується за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок виправлення помилок у фінансовій звітності підприємства визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 р. N 137 (далі - П(С)БО-6).

Відповідно до пункту 4 П(С)БО-6 виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Отже, оскільки частина чистого прибутку визначається згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, то у разі наявності помилки у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за відповідний період, платник має право виправити відповідну помилку у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за наступний звітний період, який складається наростаючим підсумком. У разі виявлення помилки Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) у попередніх роках, платник має право виправити відповідну помилку у Розрахунку частини прибутку (доходу) за наступний звітний період.

Слід зазначити, що пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу надано визначення пені як суми коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Кодексу штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Грошовим зобов’язанням платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкове зобов’язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У переліку податків і зборів, визначеному ст. ст. 9 і 10 Кодексу, відсутній такий платіж як частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.

 

  Приємної і спокійної роботи!