ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ’ЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

 ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

 

№	Реквізити документу та його назва	Короткий зміст
В ЧАСТИНІ ПДВ
1	Закон України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» від 13 липня 2017 року № 2143-VIII	Доповнено Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112)
2	Лист ДФС «Щодо порядку коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку зі зменшенням митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту» від 18.07.2017 р. N 1245/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що в ЄРПН можуть бути зареєстровані розрахунки коригування, складені до податкових накладних, які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН відповідно до вимог ПКУ, за умови, що податкові накладні складені до 31.01.2015 р. (включно), у яких сума ПДВ становить менше 10 тис. грн. та у яких не заповнена графа 4 "Код товару згідно з УКТ ЗЕД" (складені при здійсненні операцій з постачання непідакцизних товарів та товарів вітчизняного виробництва). У разі якщо протягом доби, в якій зазначену податкову накладну надіслано для реєстрації в ЄРПН, розрахунок коригування до неї не було надіслано до ЄРПН, така податкова накладна підлягає виключенню з ЄРПН. Одночасно повідомляємо, що не можуть бути зареєстровані в ЄРНП податкові накладні, які відповідно до вимог ПКУ підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН, але не були зареєстровані, а саме податкові накладні, складені до 31.01.2015 р. (включно), у яких сума ПДВ становить понад 10 тис. ) грн. та/або у яких заповнена графа 4 "Код товару згідно з УКТ ЗЕД" (складені при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та імпортованих товарів).   Лист є індивуальною податковою консультацією
3	ГУ ДФС у м. Києві «Щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 18.07.2017 р. N 1237/ІПК/26-15-12-01-18	Надано роз’яснення, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.   Лист є індивуальною податковою консультацією
4	Лист ДФС «Про право покупця на податковий кредит при поданні заяви на продавця за порушення термінів реєстрації податкової накладної» від 18.07.2017 р. N 1236/ІПК/28-10-01-03-11	Надано роз’яснення, що у разі відмови скласти податкову накладну / розрахунок коригування до податкової накладної покупець також має право заповнити заяву із скаргою на такого продавця до податкової декларації з ПДВ. При цьому подання додатка 8 до декларації не є підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг. Відповідно до абз. 24 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України протягом 90 календарних днів з дня надходження заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. У випадку підтвердження контролюючим органом достовірності та повноти нарахування зобов'язань продавця право на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у покупця відповідно до Податкового кодексу України не виникає.   Лист є індивуальною податковою консультацією
5	Лист ДФС «Щодо податкових наслідків з податку на прибуток та ПДВ при списанні у зв’язку із закінченням строку позовної давності кредиторської заборгованості за отриманими авансами, поставка товару за якими не відбулася» від 20.07.2017 р. N 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що суми доходів, що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року та враховані у складі доходів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку під час визначення фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року, формують різницю, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму таких доходів. Якщо постачальником товарів/послуг на дату отримання авансового платежу від покупця таких товарів/послуг були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та у подальшому виникли обставини, внаслідок яких договір постачання товарів/послуг не виконано, товари/послуги не поставлено протягом терміну позовної давності, і постачання інших товарів/послуг, в оплату яких можуть бути зараховані ці кошти, здійснюватися не буде, а кредиторська заборгованість за отриманим авансом списується, об'єкт оподаткування (операція з постачання товарів/послуг) відповідно, відсутній. У такому випадку постачальник має право зменшити раніше нараховану суму податкового зобов’язання з ПДВ на підставі складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. При цьому такий розрахунок коригування до податкової накладної підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем (пункт 192.1 статті 192 ПКУ)   Лист є індивуальною податковою консультацією.
6	Личт ДФС «Щодо несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» від 26.07.2017  №19796/7/99-99-12-02-01-17	Надано роз’яснення, що зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної. У разі, якщо до дати набрання чинності Законом до платника податків контролюючим органом застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 126 Кодексу, за порушення правил сплати (перерахування) податків за результатами подання податкової звітності із граничним строком сплати 30 червня 2017 року, контролюючий орган скасовує в порядку, визначеному статтею 55 Кодексу, податкове повідомлення-рішення про нарахування сум таких штрафних санкцій. Лист ДФС від 20.07.2017 № 19075/7/99-99-12-02-01-17 вважати відкликаним.
7	Лист ДФС «Про питання відображення податкового кредиту після відновлення в Реєстрі платників» від 29.06.2017 р. N 888/6/99-99-12-03-01-15/ІПК	Надано роз’яснення, що починаючи з наступного дня після дати виключення особи з Реєстру, зазначеної контролюючим органом у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ, і до дати відновлення у Реєстрі, у такої особи відсутні обов’язок щодо складання податкових накладних та право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Крім цього, така особа податкову звітність з ПДВ за цей період не подає. При цьому у разі якщо у платника податку на дату виключення його з Реєстру обліковувалися товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати виключення з Реєстру зобов'язаний був визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів та задекларувати їх у податковій декларації з ПДВ, поданій до контролюючого органу за останній звітний (податковий) період. У разі відновлення особи у Реєстрі (у тому числі за рішенням судового органу, що набрало законної сили), така особа має право відкоригувати суми податкових зобов’язань, що були задекларовані у податковій декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період, шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.   Лист є індивуальною податковою консультацією
8	Лист ДФС «Щодо можливості здійснення платником податку - постачальником зменшення податкових зобов'язань у разі зниження ціни, за якою продукція від такого платника була передана до комерційного агента - неплатника ПДВ для реалізації цієї продукції покупцям» від 18.07.2017 р. N 1257/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що постачальник при передачі товару комерційному агенту - неплатнику ПДВ для подальшої реалізації зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.4 статті 189 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Послідуюче коригування податкових зобов'язань з ПДВ може здійснити з урахуванням вимог статті 192 ПКУ.   Лист є індивуальною податковою консультацією
9	Лист ДФС «Щодо необхідності нарахування ПДВ на вартість матеріалів, використаних під час здійснення операцій з безоплатного проведення гарантійного ремонту за наданою підприємством гарантією на власні роботи» від 18.07.2017 р. N 1262/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що операція з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно зі статтею 185 ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування ПДВ при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 ПКУ, при цьому податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ не нараховуються. Разом з тим, у разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях, а тому передача/надання вказаних товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка підлягає оподаткуванню ПДВ. У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов'язаний скласти дві податкові накладні (одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною) та зареєструвати їх в ЄРПН.   Лист є індивуальною податковою консультацією
10	Лист ДФС «Щодо можливості включення сільськогосподарським товаровиробником до графи 3 таблиці 2 додатка 9 до податкової декларації з ПДВ обсягів операцій з постачання цукру, який було вироблено на давальницьких умовах з цукрового буряка, вирощеного таким товаровиробником» від 20.07.2017 р. N 1281/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що цукор відноситься до сільськогосподарських товарів, визначених у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД, обсяги операцій з постачання такого цукру, у тому числі якщо його було вироблено на давальницьких умовах з цукрового буряка, вирощеного таким товаровиробником, підлягають відображенню у графі 3 таблиці 2 додатка 9 до податкової декларації з ПДВ.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ
11	Лист ДФС «Щодо визначення бази оподаткування платою за землю» від 13.07.2017 р. N 18473/7/99-99-12-02-03-17	Надано роз’яснення, що для визначення бази оподаткування Платою за 2017 рік, платники обчислюють таку, керуючись ст. 21 Закону про кадастр, враховуючи: нормативну грошову оцінку земель, дату затвердження (набрання чинності) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набрання чинності) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах населеного пункту.
В ЧАСТИНІ ЄСВ
12	Лист ДФС «Про право на добровільну сплату ЄСВ голів ФГ» від 03.05.2017 р. № 10961/7/99-99-13-02-01-17	Надано роз’яснення, що фізична особа - підприємець (голова фермерського господарства) є для себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, а отже має обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску. Члени сім'ї такої фізичної особи - підприємця реалізують своє право на зарахування страхового стажу шляхом добровільної сплати єдиного внеску відповідно до статті 10 Закону N 2464. Члени сім'ї голови фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, реалізують своє право на зарахування страхового стажу шляхом добровільної сплати єдиного внеску відповідно до статті 10 Закону N 2464, при цьому голова не має права на добровільну сплату єдиного внеску.
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
13	Лист ДФС «Про неподання документації з трансфертного ціноутворення» від 20.07.2017 № 19084/7/99-99-14-01-02-17	Надано роз’яснення, що у разі ненадання платником документації з трансфертного ціноутворення або додаткової інформації (обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»), протягом 30 календарних днів з дати, вказаної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту, до платника мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до п.120.3 ст. 120 Кодексу.
14	Лист ДФС «Щодо порядку розрахунку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, якщо за результатами податкового (звітного) року об'єкт оподаткування має від'ємне значення» від 06.06.2017 р. N 466/6/99-99-15-02-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що у разі якщо дивіденди сплачуються за податковий (звітний) рік, за результатами якого об'єкт оподаткування має від'ємне значення, то авансовий внесок з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету до/або одночасно з виплатою таких дивідендів, розраховується з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.   Лист є індивуальною податковою консультацією
15	Лист ДФС «Щодо визнання операцій з безоплатної передачі товарів нерезиденту - пов'язаній особі контрольованими, методів встановлення умов контрольованої операції, показників рентабельності» від 17.07.2017 р. N 1233/6/99-99-15-02-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що якщо отримувачем безоплатних товарів є нерезидент - пов'язана особа, то господарська операція з безоплатного надання товарів підпадає під визначення контрольованої. При цьому ціна таких товарів для цілей трансфертного ціноутворення розглядається з урахуванням умов усіх договорів, пов'язаних з цією операцією, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток резидента.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ПДФО
16	Лист ДФС «Щодо роз'яснення окремих норм законодавства» від 10.05.2017 р. N 7955/5/99-99-13-01-01-16	Надано роз’яснення, що податковий агент зобов'язаний утримати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із сум доходів у вигляді індексації заробітної плати в тому податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата). Суми індексації заробітної плати, зокрема за попередні періоди, відображаються в податковому розрахунку за формою N 1ДФ у тому кварталі, в якому проводиться таке нарахування (виплата).
17	Лист ГУ ДФС у м. Києві «Щодо утримання неприбутковою організацією податку з доходів нерезидента, зокрема, під час виплати членських внесків нерезиденту - неприбутковій організації» від 17.07.2017 р. N 1204/ІПК/26-15-12-03-11	Надано роз’яснення, що у разі виплати членських внесків на користь нерезидента підлягає утриманню податок в розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків. Разом з цим, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 Кодексу). Резидент при виплаті доходів нерезиденту може застосовувати правила міжнародного договору у разі наявності довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, відповідно до вимог ст. 103 Кодексу. Неприбуткова організація, зокрема громадське об'єднання, не звільняється від обов'язку утримувати податок з доходів нерезидентів, у разі виплати членських внесків в розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
18	Лист ДФС «Про єдиний податок з юридичних осіб» від 20.07.2017 р. N 1285/6/99-99-12-02-03-15/ІПК	Надано роз’яснення, що заставне майно, яке відчужується у зв'язку з невиконанням Підприємством своїх зобов'язань за кредитним договором, вважається доходом та підлягає оподаткуванню єдиним податком у податковому (звітному) кварталі, у якому відчужені такі основні засоби.   Лист є індивуальною податковою консультацією
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
19	Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи» від 16.06.2017 р. № 585	Затверджено Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи, що додається. Визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року N 569 "Про затвердження Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за N 1852/24384.
20	Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі» від 16.06.2017 № 584	Затверджено Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, що додається. Визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 573 "Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1843/24375.
21	Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі» від 13.06.2017 року № 571	Затверджено Зміни до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

 

1. Закон України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» від 13 липня 2017 року № 2143-VIII

 

Верховна Рада України постановляє:

1. Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) доповнити пунктами 42-45 такого змісту:

"42. Штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими.

43. Штрафні санкції, передбачені пунктом 120-2.1 статті 120-2 цього Кодексу за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими.

44. Штрафні санкції, передбачені абзацом другим пункту 126.1 статті 126 цього Кодексу, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

45. Тимчасово, до 31 грудня 2017 року:

у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків" зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності;

платник податків зобов’язаний відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію, визначену абзацом другим цього пункту;

у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим пунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року".

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

 

2. Лист ДФС «Щодо порядку коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку зі зменшенням митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту» від 18.07.2017 р. N 1245/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника щодо порядку коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку зі зменшенням митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту, та на доповнення до листа ДФС від 03.05.2017 р. N 41/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Правила коригування сум податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ визначено статтею 192 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 192.1 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Водночас згідно з пунктом 11 розділу XX ПКУ з 01.02.2015 р. реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної.

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму, обчислену за формулою, визначеною пунктом 2001.3. статті 2001 розділу V ПКУ.

Для обрахунку показників ΣНаклОтр, ΣНаклВид та ΣМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ΣНаклОтр та ΣНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в ЄРПН, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246, розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 р, та не підлягала реєстрації , відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II ПКУ) та розрахунок коригування.

Враховуючи зазначене, в ЄРПН можуть бути зареєстровані розрахунки коригування, складені до податкових накладних, які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН відповідно до вимог ПКУ, за умови, що податкові накладні складені до 31.01.2015 р. (включно), у яких сума ПДВ становить менше 10 тис. грн. та у яких не заповнена графа 4 "Код товару згідно з УКТ ЗЕД" (складені при здійсненні операцій з постачання непідакцизних товарів та товарів вітчизняного виробництва).

У разі якщо протягом доби, в якій зазначену податкову накладну надіслано для реєстрації в ЄРПН, розрахунок коригування до неї не було надіслано до ЄРПН, така податкова накладна підлягає виключенню з ЄРПН.

Одночасно повідомляємо, що не можуть бути зареєстровані в ЄРНП податкові накладні, які відповідно до вимог ПКУ підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН, але не були зареєстровані, а саме податкові накладні, складені до 31.01.2015 р. (включно), у яких сума ПДВ становить понад 10 тис. ) грн. та/або у яких заповнена графа 4 "Код товару згідно з УКТ ЗЕД" (складені при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та імпортованих товарів).

Разом з цим інформуємо, що з метою визначення правомірності реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, з дати складання яких минуло понад 1095 днів, ДФС направлена відповідний запит з порушеного питання до Міністерства фінансів України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.

 

3. ГУ ДФС у м. Києві «Щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 18.07.2017 р. N 1237/ІПК/26-15-12-01-18

 

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу I Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відбувається згідно з Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N 1246.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Кодексу в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступення ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступення ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступення ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 Кодексу.

При цьому пунктом 57 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Кодексу визначено період з 1 квітня 2017 року по 1 липня 2017 року перехідним періодом, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 Кодексу, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Слід зазначити, що згідно із статтею 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

4. Лист ДФС «Про право покупця на податковий кредит при поданні заяви на продавця за порушення термінів реєстрації податкової накладної» від 18.07.2017 р. N 1236/ІПК/28-10-01-03-11

 

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби розглянуто лист щодо права покупця на податковий кредит при поданні заяви на продавця за порушення термінів реєстрації податкової накладної та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 ст. 201 Кодексу) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

У разі відмови скласти податкову накладну / розрахунок коригування до податкової накладної покупець також має право заповнити заяву із скаргою на такого продавця до податкової декларації з ПДВ.

Форма заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289.

Виходячи з форми додатка 8 до декларації у відповідних його графах покупцю необхідно вказувати показники, що підтверджуються первинними документами, копії яких додаються до заяви, а також опис порушень продавця, зокрема у разі відмови скласти податкову накладну / розрахунок коригування до податкової накладної зазначаються номер і дата первинного документа, що засвідчує факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, або факт отримання/повернення таких товарів/послуг.

При цьому подання додатка 8 до декларації не є підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг.

До 01.01.2015 року діяла редакція п. 201.10 ст. 201 Кодексу щодо виникнення у покупця права на податковий кредит у випадку подання ним заяви зі скаргою на продавця при порушенні ним термінів реєстрації податкової накладної. З 1 січня 2015 року п. 201.10 ст. 201 Кодексу викладено у новій редакції, яка не передбачає права на податковий кредит у покупця при поданні ним скарги за порушення термінів реєстрації податкових накладних на продавця.

Відповідно до абз. 24 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України протягом 90 календарних днів з дня надходження заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

У випадку підтвердження контролюючим органом достовірності та повноти нарахування зобов'язань продавця право на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у покупця відповідно до Податкового кодексу України не виникає.

 

5. Лист ДФС «Щодо податкових наслідків з податку на прибуток та ПДВ при списанні у зв’язку із закінченням строку позовної давності кредиторської заборгованості за отриманими авансами, поставка товару за якими не відбулася» від 20.07.2017 р. N 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з податку на прибуток та ПДВ при списанні у зв’язку із закінченням строку позовної давності кредиторської заборгованості за отриманими авансами, поставка товару за якими не відбулася, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу суми доходів або витрат, що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року та враховані у складі доходів або витрат відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час визначення фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року, не підлягають повторному врахуванню під час визначення такого об’єкта та формують різницю, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування:

зменшується на суму таких доходів;

збільшується на суму таких витрат.

Таким чином, суми доходів, що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року та враховані у складі доходів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку під час визначення фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року, формують різницю, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму таких доходів.

Щодо коригування податкових зобов’язань з ПДВ.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).

Підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

Відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з підпунктом "а" пункту 187.1 статті 187 ПКУ дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця товарів/послуг податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

У разі якщо після надходження авансового платежу операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається та раніше перераховані кошти не зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які були або будуть поставлені/надані, об'єкт оподаткування податком на додану вартість у постачальника за такою операцією відсутній.

Таким чином, якщо постачальником товарів/послуг на дату отримання авансового платежу від покупця таких товарів/послуг були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та у подальшому виникли обставини, внаслідок яких договір постачання товарів/послуг не виконано, товари/послуги не поставлено протягом терміну позовної давності, і постачання інших товарів/послуг, в оплату яких можуть бути зараховані ці кошти, здійснюватися не буде, а кредиторська заборгованість за отриманим авансом списується, об'єкт оподаткування (операція з постачання товарів/послуг) відповідно, відсутній. У такому випадку постачальник має право зменшити раніше нараховану суму податкового зобов’язання з ПДВ на підставі складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. При цьому такий розрахунок коригування до податкової накладної підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем (пункт 192.1 статті 192 ПКУ).

 

6. Личт ДФС «Щодо несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» від 26.07.2017  №19796/7/99-99-12-02-01-17

 

 Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними зверненнями платників податків щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків повідомляє.

Щодо реєстрації податкових накладних.

Верховною Радою України 13.07.2017 прийнято Закон України № 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків», (далі – Закон).

Законом визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 1201 .1 статті 1201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних,  які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року  вважаються своєчасно зареєстрованими.

Законом також визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 1202.1 статті 1202 Кодексу, за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних,  які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року  вважаються своєчасно зареєстрованими.

Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

Щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов’язань.

Законом  визначено, що штрафні санкції, передбачені абзацом другим пункту 126.1 статті 126 Кодексу, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

У разі, якщо до дати набрання чинності Законом до платника податків контролюючим органом застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 126 Кодексу, за порушення правил сплати (перерахування) податків за результатами подання податкової звітності із граничним строком сплати 30 червня 2017 року, контролюючий орган скасовує в порядку, визначеному статтею 55 Кодексу, податкове повідомлення-рішення про нарахування сум таких штрафних санкцій.

Лист ДФС від 20.07.2017 № 19075/7/99-99-12-02-01-17 вважати відкликаним.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників      податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час проведення масово-роз’яснювальної та контрольно-перевірочної роботи і апеляційних процедур.

 В.о. Голови                                                                                        М.В. Продан

 

7. Лист ДФС «Про питання відображення податкового кредиту після відновлення в Реєстрі платників» від 29.06.2017 р. N 888/6/99-99-12-03-01-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула запит платника щодо можливості врахування платником податку після дати відновлення його у Реєстрі платників ПДВ (далі - Реєстр) сум податкового кредиту з ПДВ, сформованого до дати виключення його з Реєстру та надає в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) індивідуальну податкову консультацію.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ, анулювання такої реєстрації та поновлення у Реєстрі регулюється статтями 180 - 184 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за N 1456/26233.

Законодавчі підстави для анулювання реєстрації особи як платника ПДВ визначено статтею 184 ПКУ.

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації особи як платника податку, яка проводиться шляхом виключення з Реєстру.

Згідно з пунктом 184.5 статті 184 ПКУ з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Пунктом 184.6 статті 184 ПКУ визначено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункт 184.6 статті 184 ПКУ).

При цьому якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (пункт 184.7 статті 184 ПКУ).

Враховуючи викладене, починаючи з наступного дня після дати виключення особи з Реєстру, зазначеної контролюючим органом у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ, і до дати відновлення у Реєстрі, у такої особи відсутні обов’язок щодо складання податкових накладних та право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Крім цього, така особа податкову звітність з ПДВ за цей період не подає.

При цьому у разі якщо у платника податку на дату виключення його з Реєстру обліковувалися товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати виключення з Реєстру зобов'язаний був визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів та задекларувати їх у податковій декларації з ПДВ, поданій до контролюючого органу за останній звітний (податковий) період.

У разі відновлення особи у Реєстрі (у тому числі за рішенням судового органу, що набрало законної сили), така особа має право відкоригувати суми податкових зобов’язань, що були задекларовані у податковій декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період, шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

 

8. Лист ДФС «Щодо можливості здійснення платником податку - постачальником зменшення податкових зобов'язань у разі зниження ціни, за якою продукція від такого платника була передана до комерційного агента - неплатника ПДВ для реалізації цієї продукції покупцям» від 18.07.2017 р. N 1257/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо можливості здійснення платником податку - постачальником зменшення податкових зобов'язань у разі зниження ціни, за якою продукція від такого платника була передана до комерційного агента - неплатника ПДВ для реалізації цієї продукції покупцям, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Постачанням товарів є передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт "е" підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (пп. 192.1.1 ПКУ).

Як визначено пунктом 192.2 статті 192 ПКУ, норма пункту 192.1 статті 192 ПКУ не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при зниженні ціни, за якою продукція була передана до комерційного агента - неплатника ПДВ для реалізації покупцям.

Таким чином, постачальник при передачі товару комерційному агенту - неплатнику ПДВ для подальшої реалізації зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.4 статті 189 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Послідуюче коригування податкових зобов'язань з ПДВ може здійснити з урахуванням вимог статті 192 ПКУ.

 

9. Лист ДФС «Щодо необхідності нарахування ПДВ на вартість матеріалів, використаних під час здійснення операцій з безоплатного проведення гарантійного ремонту за наданою підприємством гарантією на власні роботи» від 18.07.2017 р. N 1262/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо необхідності нарахування ПДВ на вартість матеріалів, використаних під час здійснення операцій з безоплатного проведення гарантійного ремонту за наданою підприємством гарантією на власні роботи, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Отже, податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ нараховуються платником податку у випадку, якщо придбані/споруджені товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника податку.

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості, за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи зі звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

Отже, операція з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно зі статтею 185 ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування ПДВ при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 ПКУ, при цьому податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ не нараховуються.

Разом з тим, у разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях, а тому передача/надання вказаних товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка підлягає оподаткуванню ПДВ.

У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов'язаний скласти дві податкові накладні (одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною) та зареєструвати їх в ЄРПН.

 

10. Лист ДФС «Щодо можливості включення сільськогосподарським товаровиробником до графи 3 таблиці 2 додатка 9 до податкової декларації з ПДВ обсягів операцій з постачання цукру, який було вироблено на давальницьких умовах з цукрового буряка, вирощеного таким товаровиробником» від 20.07.2017 р. N 1281/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо можливості включення сільськогосподарським товаровиробником до графи 3 таблиці 2 додатка 9 до податкової декларації з ПДВ обсягів операцій з постачання цукру, який було вироблено на давальницьких умовах з цукрового буряка, вирощеного таким товаровиробником, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Пунктом 161.1 статті 161 Закону України від 24 червня 2004 року N 1877-IV "Про державну підтримку сільського господарства України" (далі - Закон N 1877) встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (далі - сільськогосподарський товаровиробник), який здійснює види діяльності, визначені пунктом 161.3 цієї статті, має право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції після його внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Згідно з пунктом 2.15 статті 2 Закону N 1877 сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Відповідно до підпункту 14.1.41 пункту 14.1 статті 14 ПКУ давальницькою сировиною вважається сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі. Операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату (підпункт 14.1.134 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Цукор з цукрових буряків, якому присвоєно код згідно з УКТ ЗЕД 1701, відповідно до пункту 2.15 статті 2 Закону N 1877 вважається сільськогосподарським товаром.

У графі 3 таблиці 2 додатка 9 до податкової декларації з ПДВ, форму, порядок заповнення і подання якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289, сільськогосподарські товаровиробники вказують обсяги постачання (без ПДВ) сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Враховуючи те, що цукор відноситься до сільськогосподарських товарів, визначених у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД, обсяги операцій з постачання такого цукру, у тому числі якщо його було вироблено на давальницьких умовах з цукрового буряка, вирощеного таким товаровиробником, підлягають відображенню у графі 3 таблиці 2 додатка 9 до податкової декларації з ПДВ.

 

В ЧАСТИНІ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ

 

11. Лист ДФС «Щодо визначення бази оподаткування платою за землю» від 13.07.2017 р. N 18473/7/99-99-12-02-03-17

 

Державна фіскальна служба України, керуючись пп. 4 п. 4 Положення Про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236, у зв'язку із надходженням численних запитів від платників податків щодо визначення бази оподаткування платою за землю (далі - Плата), звертає увагу територіальних органів на окремі питання адміністрування Плати у 2017 році, встановленої розділом ХІІПодаткового кодексу України (далі - Кодекс), переважно для земельних ділянок у межах населених пунктів.

Базою оподаткування Платою є вартість земельної ділянки визначена як величина рентного доходу - доходу, який можна отримати від землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки, що визначений за встановленими і затвердженими нормативами у порядку виконання нормативної грошової оцінки (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" (далі - Закон).

Нормативна грошова оцінка - оцінка, яка на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону), може проводитися з періодичністю не рідше ніж один раз на:

5 - 7 років для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів;

7 - 10 років для земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих поза межами населених пунктів.

Нормативна грошова оцінка виконується юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій" (частина третя ст. 18 Закону), для визначення:

розміру земельного податку;

орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Отже, для цілей визначення розміру бази оподаткування Платою використовується величина нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Кодексу (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Кодексу).

Відомості про величину нормативної грошової земельної ділянки, а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина перша ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон про Кадастр), включаються до Державного земельного кадастру (далі - Кадастр) - єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, що розташовані в межах державного кордону України, зокрема їх цільове призначення, дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, у тому числі й при справлянні Плати (ст. 2 Закону про Кадастр).

Кадастр як інформаційна (автоматизована) система передбачає підстави внесення до нього відомостей не тільки про:

цільове призначення земель як складової заходів із землеустрою території (частина друга ст. 21 Закону про Кадастр);

нормативну грошову оцінку земель, як складової оцінки землі (частина сьома ст. 21 Закону про Кадастр), а також інформації про документацію із землеустрою, оцінки земель та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина тринадцята ст. 21 Закону про Кадастр).

При цьому п. 271.2 ст. 271 Кодексу встановлено, що передбачене ст. 23 Закону прийняття рішення рад щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період), а у іншому разі, наприклад, офіційне оприлюднення відповідного рішення рад відбулося після встановленого строку, норми відповідних рішень щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З огляду на встановлену ст. 18 Закону періодичність виконання та затвердження органами місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок, п. 286.2 ст. 286 Кодексу передбачено, що при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У подальшому, тобто з настанням чергового строку виконання нормативної грошової оцінки, довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. При цьому у період затвердження органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок у порядку, визначеному ст. 23 Закону, величина нормативної грошової оцінки обчислюється із використанням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Кодексу.

Поширення набула практика отримання платниками Плати довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, тоді як акт нормативно-методичного регулювання оцінки був розроблений, проте не був застосований для виконання землеоціночних робіт, і технічна документація з нормативної грошової оціни земель для таких земельних ділянок не була складена та затверджена органом місцевого самоврядування у порядку встановленому ст. 23 Закону.

За таких обставин, мають місце чисельні запити щодо надання податкових консультацій у частині визначення порядку уточнення податкових зобов'язань з Плати за 2017 рік.

З огляду на викладене, для визначення бази оподаткування Платою за 2017 рік, платники обчислюють таку, керуючись ст. 21 Закону про кадастр, враховуючи:

нормативну грошову оцінку земель,

дату затвердження (набрання чинності) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки,

коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набрання чинності) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах населеного пункту.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та процедур адміністративного оскарження.

 

В ЧАСТИНІ ЄСВ

 

12. Лист ДФС «Про право на добровільну сплату ЄСВ голів ФГ» від 03.05.2017 р. № 10961/7/99-99-13-02-01-17

 

Державна фіскальна служба України для однозначного тлумачення та застосування норм Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) надає роз'яснення з питання права на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) голів фермерських господарств.

У частині другій статті 2 Закону N 2464 зазначено, що виключно Законом N 2464 визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом N 2464, або в частині, що не суперечить Закону N 2464 (пункт 1 статті 2 Закону N 2464).

У преамбулі до Закону України від 19 червня 2003 року N 973 "Про фермерське господарство" (далі - Закон N 973) зазначено, що законом, який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, є Закон N 973.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець (частина четверта статті 1 Закону N 973).

Порядок утворення, діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців регламентується, зокрема, Господарським та Цивільним кодексами України.

Отже, фермерське господарство - це юридична особа або фізична особа - підприємець зі статусом сімейного фермерського господарства.

Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, так і без статусу юридичної особи, має статус сімейного фермерського господарства, за умови, що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім'ї або члени сім'ї фізичної особи - підприємця відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України (частина п'ята статті 1 Закону N 973).

Згідно з абзацом третім частини п'ятої статті 1 Закону N 973 головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім'ї - це є умовою створення такого господарства.

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина перша статті 4 Закону N 973).

Частиною першою статті 10 Закону N 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону N 2464 з 01.01.2016 р. платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є, зокрема, члени фермерського господарства.

Зазначені особи мають право на добровільну сплату єдиного внеску за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності).

Вичерпний перелік членів фермерського господарства визначено частиною третьою статті 3 Закону N 973, відповідно до якого до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства належать дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма зазначеними вище членами сім'ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

У Законі N 973 розрізняються поняття "голова фермерського господарства" та "члени фермерського господарства", які регламентуються різними статтями цього Закону.

Враховуючи норми частини третьої статті 3 Закону N 973 та частини першої статті 10 Закону N 2464, право на добровільну сплату єдиного внеску мають виключно члени фермерського господарства.

Щодо фермерського господарства без статусу юридичної особи, що організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства

Сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою - підприємцем самостійно або спільно з членами її сім'ї на підставі договору про створення сімейного фермерського господарства (частина перша статті 81Закону N 973).

Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім'ї, зареєстрований як фізична особа - підприємець і визначений договором про створення сімейного фермерського господарства (частина третя статті 81 Закону N 973).

Водночас, відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону N 2464, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.

Базу нарахування єдиного внеску для зазначених осіб визначено у статті 7 Закону N 2464.

Фізична особа - підприємець (голова фермерського господарства) є для себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, а отже має обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Члени сім'ї такої фізичної особи - підприємця реалізують своє право на зарахування страхового стажу шляхом добровільної сплати єдиного внеску відповідно до статті 10 Закону N 2464.

Щодо фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа

Порядок утворення, діяльності та управління юридичної особи регламентується, зокрема, Господарським та Цивільним кодексами України.

Головою фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, є член відповідної сім'ї.

Статтею 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Особливості праці, зокрема, членів фермерських господарств визначаються законодавством та їх статутами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон N 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший пункту 1 частини першої статті 7 Закону N 2464).

Враховуючи зазначене, члени сім'ї голови фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, реалізують своє право на зарахування страхового стажу шляхом добровільної сплати єдиного внеску відповідно до статті 10 Закону N 2464, при цьому голова не має права на добровільну сплату єдиного внеску.

В. о. Голови

М. Продан

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

 

13. Лист ДФС «Про неподання документації з трансфертного ціноутворення» від 20.07.2017 № 19084/7/99-99-14-01-02-17

 

 Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) з метою забезпечення належної реалізації положень п.120.3 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині застосування штрафних санкцій у випадку неотримання платниками податків запиту про надання документації з трансфертного ціноутворення, направленого відповідно до п.п. 39.4.4 та 39.4.8 п. 39.4 ст. 39 Кодексу, повідомляє.

Пунктом 73.3 ст.73 Кодексу визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 Кодексу.

Підпунктом 16.1.7 п.16.1 ст.16 Кодексу встановлено обов’язок   платника податків подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Відповідно до п.п. 39.4.8 п.39.4 ст.39 Кодексу на запит ДФС, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у п.п. 39.4.6 п.39.4 ст.39 Кодексу.

У разі коли подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформацію в обсязі, визначеному в п.п. 39.4.6  п. 39.4 ст.39 Кодексу, або належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», ДФС надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом                              30 календарних днів з моменту його отримання інформацію відповідно до п.п. 39.4.6 п. 39.4. ст. 39 Кодексу та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Зазначена додаткова інформація або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» є невід'ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення.

Відповідно до абзацу п’ятнадцятого п. 73.3 ст. 73 Кодексу запит вважається врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.

Пунктом 42.2 ст. 42 Кодексу передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків чи його законному або уповноваженому представникові. Водночас, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 Кодексу податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі -– ЄДР).

Таким чином, запит вважається надісланим (врученим), якщо його вручено платнику податків особисто чи його представнику, надіслано на адресу останнього відомого місцезнаходження платника податків з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу

За аналогією із нормами абзацу третього п. 58.3 ст.58 Кодексу, у разі коли пошта не може вручити запит на подання документації з трансфертного ціноутворення платнику податків через відсутність за місцезнаходженням його посадових осіб, їх відмову отримати запит, невстановлення фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, то такий запит, направлений з дотриманням вимог п.п. 39.4.4 та 39.4.8 п. 39.4 ст. 39, ст. 42, ст. 73 Кодексу, вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення (із зазначенням причин невручення). Відповідна інформація також може бути отримана контролюючим органом на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» шляхом звернення до сервісу відстеження пересилання поштових відправлень.

З урахуванням вищезазначеного, у разі ненадання платником документації з трансфертного ціноутворення або додаткової інформації (обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»), протягом 30 календарних днів з дати, вказаної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту, до платника мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до п.120.3 ст. 120 Кодексу.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зміст зазначеного листа до відома платників податків та враховувати при організації і проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.

В.о. Голови                                                                                           М.В. Продан

 

14. Лист ДФС «Щодо порядку розрахунку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, якщо за результатами податкового (звітного) року об'єкт оподаткування має від'ємне значення» від 06.06.2017 р. N 466/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку розрахунку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, якщо за результатами податкового (звітного) року об'єкт оподаткування має від'ємне значення, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу.

Відповідно до пп. 57.1-1.1 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.

Згідно з пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу, крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо до якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають, виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума авансового внеску, яка має бути сплачена при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді, відображається у рядку 6 додатка АВ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897(далі - Декларація), та переноситься до рядка 20 Декларації.

Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний (і) податковий (і) звитний (і) рік (роки), за результатами якого (их) виплачуються дивіденди, відображається у рядку 4 додатку АВ до Декларації. При цьому відповідно до форми додатка АВ до Декларації для розрахунку цієї суми враховується позитивне значення, об'єкта оподаткування (рядок 04 Декларації).

З огляду на викладене у разі якщо дивіденди сплачуються за податковий (звітний) рік, за результатами якого об'єкт оподаткування має від'ємне значення, то авансовий внесок з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету до/або одночасно з виплатою таких дивідендів, розраховується з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

 

15. Лист ДФС «Щодо визнання операцій з безоплатної передачі товарів нерезиденту - пов'язаній особі контрольованими, методів встановлення умов контрольованої операції, показників рентабельності» від 17.07.2017 р. N 1233/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання операцій з безоплатної передачі товарів нерезиденту - пов'язаній особі контрольованими, методів встановлення умов контрольованої операції, показників рентабельності та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 цього підпункту;

зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, операції з безоплатної передачі товарів у податковому обліку прирівнюються до продажу таких товарів.

Згідно з п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 N 73 (далі - НП(С)БО 1), витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань (п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318).

Згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Таким чином, вартість безоплатно наданих товарів враховується у складі витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку, і, відповідно, впливає на фінансовий результат до оподаткування, та, як наслідок, на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Критерії визнання господарських операцій контрольованими визначено у пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Підпунктом 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.

Отже, якщо отримувачем безоплатних товарів є нерезидент - пов'язана особа, то господарська операція з безоплатного надання товарів підпадає під визначення контрольованої. При цьому ціна таких товарів для цілей трансфертного ціноутворення розглядається з урахуванням умов усіх договорів, пов'язаних з цією операцією, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток резидента.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у листі, потребує аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет запиту, з метою отримання більш конкретної відповіді щодо методів та показників, за якими встановлюється відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В ЧАСТИНІ ПДФО

 

16. Лист ДФС «Щодо роз'яснення окремих норм законодавства» від 10.05.2017 р. N 7955/5/99-99-13-01-01-16

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо роз'яснення окремих норм законодавства і повідомляє таке.

Щодо оподаткування сум індексації заробітної плати податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та відображення в податковому розрахунку за формою N 1ДФ Податковий кодексУкраїни (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента, зокрема, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Об'єктом оподаткування військовим збором також є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16-1підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Підпунктом 164.2.1 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (абз. третій пп. 169.4.1 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку у вигляді індексації заробітної плати, не підпадає під дію пп. 169.4.2 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об'єкта оподаткування (пп. 1.3 п. 16-1підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Таким чином, податковий агент зобов'язаний утримати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із сум доходів у вигляді індексації заробітної плати в тому податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата).

Разом з тим згідно з пп. "б" п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4.

Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, встановлено, що доходи у вигляді заробітної плати, включаючи індексацію, відображаються в податковому розрахунку під "101" ознакою доходу.

Отже, суми індексації заробітної плати, зокрема за попередні періоди, відображаються в податковому розрахунку за формою N 1ДФ у тому кварталі, в якому проводиться таке нарахування (виплата).

Щодо оподаткування сум індексації заробітної плати єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464, роботодавці нараховують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), зокрема на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 3 липня 1991 року N 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення"(далі - Закон N 1282).

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону N 1282).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п'ята ст. 8 Закону N 2464).

Згідно з пп. 3 п. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. N 449, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.

В. о. Голови                                                                         М. Продан

 

17. Лист ГУ ДФС у м. Києві «Щодо утримання неприбутковою організацією податку з доходів нерезидента, зокрема, під час виплати членських внесків нерезиденту - неприбутковій організації» від 17.07.2017 р. N 1204/ІПК/26-15-12-03-11

 

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист щодо утримання неприбутковою організацією податку з доходів нерезидента, зокрема, під час виплати членських внесків нерезиденту - неприбутковій організації, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Для цілей оподаткування нерезиденти - іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Згідно з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Враховуючи те, що членські внески не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України (пп. "й" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Якщо резидент здійснює будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Таким чином, у разі виплати членських внесків на користь нерезидента підлягає утриманню податок в розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків.

Разом з цим, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 Кодексу).

Як зазначено у листі, підприємство здійснює виплату членських внесків нерезиденту, який знаходиться на території Королівства Бельгії.

Між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії 29.10.96 року (дата набрання чинності для України - 25.02.99 року) ратифіковано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі - Конвенція).

Статтею 21 Конвенції визначено порядок оподаткування інших доходів.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 Кодексу.

Відповідно до положень п. 103.2 ст. 103 Кодексу, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Згідно з п. 103.3 ст. 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Отже, для застосування пониженої ставки податку на прибуток згідно з правилами міжнародного договору України та визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток Кодекс містить певні вимоги щодо бенефіціарності отримувача виплати.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Таким чином, резидент при виплаті доходів нерезиденту може застосовувати правила міжнародного договору у разі наявності довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, відповідно до вимог ст. 103 Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Поряд з цим, згідно з пп. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Кодексу платниками податку - нерезидентами є юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

Таким чином, неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 134 Кодексу, не є платниками податку на прибуток, але, разом з тим, не звільняються від обов'язку утримувати податок з доходів нерезидентів у разі здійснення на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якої виплати з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті).

Враховуючи вищевикладене, неприбуткова організація, зокрема громадське об'єднання, не звільняється від обов'язку утримувати податок з доходів нерезидентів, у разі виплати членських внесків в розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

 

В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

 

18. Лист ДФС «Про єдиний податок з юридичних осіб» від 20.07.2017 р. N 1285/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, надає індивідуальну податкову консультацію щодо справляння єдиного податку з юридичних осіб.

Підприємство повідомило, що є платником єдиного податку зі ставкою 5 відс. та просить надати роз'яснення щодо нарахування та сплати єдиного податку з операції відчуження банком за невиконання зобов'язань за кредитним договором заставного майна (будівлі та земельної ділянки), які є власністю Підприємства та обліковуються на балансі як основні засоби.

Питання нарахування та сплати єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу (далі - Кодекс).

Об'єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно з підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу вважається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому датою отримання доходу, вираженого у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, вважається дата отримання платником єдиного податку коштів (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Платником єдиного податку дохід визначається на підставі даних обліку (спрощеного бухгалтерського обліку), який здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку (пункт 292.13 статті 292, підпункт 296.1.3 пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.99 за N 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відчуження основних засобів у рахунок невиконання зобов'язань за кредитним договором зменшує зобов'язання Підприємства та визнається доходом.

Визначення доходу при відчуженні основних засобів аналогічне визначенню доходу при продажу основних засобів, регламентованому пунктом 292.2 статті 292 Кодексу, - дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо об'єкт використовувався менше 12 календарних місяців, то до доходу включається сума коштів, отриманих від продажу об'єкта, тобто уся сума виручки. Якщо об'єкт використовувався більше 12 календарних місяців, то дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманих від продажу об'єкта, і їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу за даними бухгалтерського обліку.

Залишкова балансова вартість визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Мінфіну від 27.04.2000 N 92 (зі змінами та доповненнями) (далі - Стандарт 7).

При цьому згідно з п. 22 Стандарту 7 вартість земельних ділянок не є об'єктом для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, тобто земельні ділянки не мають залишкової вартості.

Отже, Підприємство у разі відчуження земельної ділянки як основного засобу включає до складу доходів усю суму її балансової вартості.

Враховуючи зазначене, заставне майно, яке відчужується у зв'язку з невиконанням Підприємством своїх зобов'язань за кредитним договором, вважається доходом та підлягає оподаткуванню єдиним податком у податковому (звітному) кварталі, у якому відчужені такі основні засоби.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ

 

19. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи» від 16.06.2017 р. № 585

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 
14 липня 2017 р. за N 857/30725

Про затвердження Порядку використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи

Відповідно до пунктів 87.5, 87.6 статті 87, пункту 95.22 статті 95 глави 9 розділу II Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року N 569 "Про затвердження Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за N 1852/24384.

3. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в. о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М. В.

Міністр	О. Данилюк
ПОГОДЖЕНО:
В. о. Голови Державної фіскальної служби України	М. В. Продан

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України 16 червня 2017 року N 585 Зареєстровано  в Міністерстві юстиції України  14 липня 2017 р. за N 857/30725

 

 

 

 

 

 

 

 

Порядок 
використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до пунктів 87.5, 87.6 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і визначає механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків та майна юридичної особи у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов'язання або податкового боргу.

2. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються в значеннях, наведених у Кодексі.

3. У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або якщо у платника недостатньо коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

4. Документи, передбачені цим Порядком, складаються в кількості примірників, що відповідає кількості осіб, які їх підписують.

5. Сума дебіторської заборгованості, яка є джерелом погашення податкового боргу, визначається на підставі даних бухгалтерського та аналітичного обліку платника податків, договорів, оформлених належним чином.

II. Порядок організації укладення договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на контролюючий орган

1. Контролюючий орган повідомляє платника податків про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

2. Повідомлення розглядається як пропозиція для укладання договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на контролюючий орган (далі - договір).

3. Переведення платником податків права вимоги дебіторської заборгованості, що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору, укладеного в письмовій формі, між платником податків та контролюючим органом.

4. У разі згоди платника податків контролюючий орган укладає договір з таким платником податків.

Договір повинен містити, зокрема:

назву договору та місце його укладання;

найменування платника податків та контролюючого органу;

предмет договору;

порядок виконання зобов'язань за договором;

права та обов'язки сторін;

умови укладання, зміни та припинення договору;

місцезнаходження та реквізити сторін.

У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладання з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов'язання платника податків укласти зазначений договір.

5. На контролюючий орган як орган стягнення можуть переводитися всі види дебіторської заборгованості, а саме:

дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги);

дебіторська заборгованість, пов'язана із підзвітними особами;

дебіторська заборгованість працівників, акціонерів перед підприємством;

дебіторська заборгованість за претензіями;

інші види дебіторської заборгованості.

6. Визначення такої дебіторської заборгованості здійснюється шляхом перевірки контролюючим органом дебіторської заборгованості, яка відображена на рахунках бухгалтерського обліку платника податків та в аналітичному обліку.

Податковий борг продовжує обліковуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Контролюючий орган повідомляє платника податків про таке надходження у п'ятиденний строк з дня отримання відповідного документа.

7. Платник податків передає контролюючому органу всі документи, що свідчать про право вимоги.

8. У договорі обов'язково зазначається, що платник податків переводить на контролюючий орган своє право вимоги до дебітора в рахунок погашення податкового боргу.

9. Платник податків та орган стягнення повідомляють дебітора про переведення на контролюючий орган права вимоги. Повідомлення про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на контролюючий орган складається за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

10. Контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

11. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

12. До моменту стягнення контролюючим органом у судовому порядку такої дебіторської заборгованості платежі продовжують надходити на рахунки платника податків, що має податковий борг.

13. Надходження за дебіторською заборгованістю негайно спрямовуються в рахунок погашення податкового боргу.

14. Контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

15. Контролюючий орган направляє платнику податків повідомлення про надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення дебіторської заборгованості за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

III. Порядок погашення податкового боргу філій, відокремлених підрозділів за рахунок майна юридичної особи

1. У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов'язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з Кодексом.

2. Повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом, майна юридичної особи філії, відокремленого підрозділу направляється юридичній особі філії, відокремленого підрозділу за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

3. Стягнення коштів, опис, оцінка, продаж майна та зарахування коштів проводяться в порядку, встановленому нормативно-правовими актами.

В. о. директора Департаментуподаткової політики

В. П. Овчаренко

 

20. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі» від 16.06.2017 № 584

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

14 липня 2017 р.

за № 858/30726

Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

Відповідно до статті 91 глави 9 розділу II Податкового кодексу України , Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, 

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 573 "Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1843/24375.

3. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в.о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М.В.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

фінансів України

16.06.2017 № 584

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

14 липня 2017 р.

за № 858/30726

ПОЛОЖЕННЯ

про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

I. Загальні положення

1. Це Положення розроблено відповідно до статті 91 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

2. Це Положення регламентує правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі (далі - перевірка стану збереження заставного майна).

3. Метою проведення перевірки стану збереження заставного майна є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.

4. У цьому Положенні терміни вживаються у значеннях, наведених у Кодексі.

II. Проведення перевірок

1. Перевірка стану збереження заставного майна проводиться в разі поширення на майно платника податків права податкової застави.

2. Право на проведення перевірки стану збереження заставного майна належить контролюючому органу, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

3. Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих.

4. Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись протягом робочого дня платника податків, починаючи з дня опису майна у податкову заставу.

5. Для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - повідомлення ) (додаток 1).

Підставою для оформлення повідомлення є погоджене керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) подання податкового керуючого, в якому обґрунтовується необхідність проведення перевірки стану збереження заставного майна.

6. Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись безпосередньо у платника податків (за його місцезнаходженням, за місцезнаходженням майна, що перебуває у податковій заставі, в інших місцях зберігання такого майна) або у відповідному контролюючому органі.

7. Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись шляхом візуального контролю наявності у такого платника майна і стану його збереження, а також шляхом перевірки відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку та іншої інформації щодо наявності такого майна, його руху та стану збереження на момент проведення перевірки.

8. Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись одночасно з документальною (плановою або позаплановою) або фактичною перевіркою відповідно до вимог Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цим Положенням.

III. Особливості проведення перевірок

1. Про проведення перевірки стану збереження заставного майна податковий керуючий попередньо повідомляє платника податків.

2. Безпосередньо перед початком проведення перевірки стану збереження заставного майна податковий керуючий пред’являє платнику податків такі документи:

службове посвідчення працівника контролюючого органу;

копію наказу контролюючого органу про призначення податковим керуючим такого платника податків;

повідомлення, підписане керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та зареєстроване в такому контролюючому органі.

Зазначені документи є достатніми для проведення перевірки стану збереження заставного майна й оформлення додаткових документів не є необхідним.

3. У разі перебування майна платника податків не за місцем обліку платника податків, а в іншій адміністративно-територіальній одиниці, до проведення перевірки стану збереження заставного майна може бути залучено інший контролюючий орган.

У разі залучення до перевірки стану збереження заставного майна іншого контролюючого органу перевірка здійснюється з дотриманням вимог пункту 2 цього розділу.

4. Податковий керуючий при проведенні перевірки стану збереження заставного майна здійснює повноваження відповідно до цього Положення та інших нормативно-правових актів.

5. За результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - акт перевірки) (додаток 2), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 3). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід’ємною частиною акта перевірки.

6. У разі недотримання податковим керуючим вимог, передбачених цим Положенням, платник податків може повідомити про цей факт керівника відповідного контролюючого органу (його заступника або уповноважену особу) або оскаржити дії податкового керуючого відповідно до чинного законодавства.

Додаток 1

до Положення про проведення

перевірок стану збереження майна

платника податків, яке перебуває

у податковій заставі

(пункт 5 розділу ІІ)

ПОВІДОМЛЕННЯ

про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

( Див. текст )

Додаток 2

до Положення про проведення

перевірок стану збереження майна

платника податків, яке перебуває

у податковій заставі

(пункт 5 розділу ІІI)

АКТ

про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

( Див. текст )

Додаток 3

до Положення про проведення

перевірок стану збереження майна

платника податків, яке перебуває

у податковій заставі

(пункт 5 розділу ІІI)

ЖУРНАЛ

реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

№ акта	Дата акта	Найменування платника податків (прізвище, ім'я, по батькові)	Код за ЄДРПОУ / реєстраційний номер облікової картки платника податків*	Код структурного підрозділу, який провів перевірку	П.І.Б. податкового керуючого, який провів перевірку	Сума податкового боргу платника податків на момент перевірки, грн	Вартість майна, що перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису	Стислий зміст результатів перевірки
1	2	3	4	5	6	7	8	9

__________

* Серія (за наявності) та/або номер паспорта (для фізичних осіб - платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта).

 

21. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі» від 13.06.2017 року № 571

 

Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  10 липня 2017 р.  за № 838/30706

Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі

Відповідно до статті 56 Бюджетного кодексу України, статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі, що додаються.

2. Департаменту прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр	О. Данилюк
		ЗАТВЕРДЖЕНО  Наказ Міністерства  фінансів України  13.06.2017 № 571

 

Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  10 липня 2017 р.  за № 838/30706

ЗМІНИ 
до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі

1. У пункті 5 розділу VI Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1017/18312 (зі змінами):

доповнити абзац перший новим реченням такого змісту: «Отримані в результаті списання основні засоби оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку основних засобів.»;

в абзаці четвертому слово «матеріалів» замінити словом «активів».

2. У розділі ІV Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1019/18314 (зі змінами):

у пункті 1:

в абзаці четвертому слова та цифру «(крім малоцінних та швидкозношуваних предметів, передача яких відображається відповідно до пункту 9 цього розділу)» виключити;

в абзаці п’ятому слова «(крім малоцінних та швидкозношуваних предметів)» виключити.

3. Доповнити підпункт 3.10 пункту 3 розділу ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2010 року № 1629, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2011 року за № 89/18827 (зі змінами), словами «(крім кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув)».

4. У Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 18 травня 2012 року № 568, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06 червня 2012 року за № 903/21215 (зі змінами):

в абзаці третьому пункту 3 розділу ІІ слова «списана дебіторська заборгованість,» виключити;

пункт 4 розділу ІІІ викласти в такій редакції:

«4. Витрати за необмінними операціями визнаються одночасно з вибуттям активів (коштів, товарів, робіт, послуг), що призводить до зменшення майбутніх економічних вигід та/або потенціалу корисності, пов’язаних з використанням цього активу, та за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.».

5. У класі 7 «Доходи» розділу І «Балансові рахунки» Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2013 року № 1203, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2014 року за № 161/24938 (зі змінами):

у рахунку 71 «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)»:

доповнити субрахунок 711 «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) розпорядників бюджетних коштів» новим субрахунком 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»;

доповнити субрахунок 712 «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) державних цільових фондів» новим субрахунком 7122 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»;

доповнити субрахунок 751 «Доходи за необмінними операціями розпорядників бюджетних коштів рахунку 75 «Доходи за необмінними операціями» новим субрахунком 7512 «Трансферти».

6. У розділі І «Балансові рахунки» Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2015 року № 1219, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 січня 2016 року за № 85/28215 (зі змінами):

рахунок 18 «Інші нефінансові активи» класу 1 «Нефінансові активи» доповнити після абзацу дев’ятнадцятого новим абзацом такого змісту:

«канцелярське приладдя (папір, олівці тощо);».

У зв’язку з цим абзаци двадцятий - двадцять третій вважати відповідно абзацами двадцять першим - двадцять четвертим;

у класі 7 «Доходи»:

у рахунку 71 «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)»:

доповнити після абзацу четвертого новим абзацом такого змісту:

«7112 (7122) «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»;».

У зв’язку з цим абзаци п’ятий - сьомий вважати відповідно абзацами шостим - восьмим;

доповнити після абзацу сьомого новим абзацом такого змісту:

«На субрахунку 7112 (7122) «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі» ведеться облік доходів від оприбуткування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів та інших нефінансових активів, які виявлені в результаті інвентаризації, отримані внаслідок демонтажу, отримані в результаті списання майна тощо та будуть використовуватись для потреб установи.».

У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим;

у рахунку 75 «Доходи за необмінними операціями»:

доповнити абзац перший після слів «зобов’язання, що не підлягають погашенню» словами «(крім кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув)»;

абзац шостий викласти в такій редакції:

«7512 (7522) «Трансферти»;»;

в абзаці тринадцятому слова «, зокрема відображається збільшення доходу на суму оприбуткування активів, які не були враховані в балансі раніше» замінити словами «(крім кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув)»;

доповнити після абзацу тринадцятого новим абзацом такого змісту:

«На субрахунку 7512 «Трансферти» ведеться облік розпорядниками бюджетних коштів надходжень, пов’язаних з перерахуванням сум трансфертів, та коштів, отриманих для виконання цільових заходів.».

У зв’язку з цим абзаци чотирнадцятий - двадцятий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим - двадцять першим;

у рахунку 85 «Витрати за необмінними операціями» класу 8 «Витрати»:

в абзаці першому слова «списану дебіторську заборгованість,» виключити;

в абзаці одинадцятому слова «, списаної дебіторської заборгованості» виключити.

7. У Типовій кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2015 року № 1219, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 16 січня 2016 року за № 86/28216:

розділи 1-3 викласти в такій редакції:

«

1. Облік основних засобів
1.1	Отримання цільового фінансування для придбання основних засобів та/або їх поліпшення	2311 (2321) «Поточні рахунки в банках», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»			54 «Цільове фінансування»
1.2	Придбання устаткування, що потребує монтажу	1513 (1523) «Будівельні матеріали»			2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
	Відображення суми податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту	6311 (6321) «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»			2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
1.3	Передача устаткування у монтаж	1311 (1321) «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 (1322) «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи», 1324 «Капітальні інвестиції в необоротні активи спецпризначення»			1513 (1523) «Будівельні матеріали»
1.4	Відображення витрат на придбання, створення (виготовлення), капітальне будівництво об’єктів основних засобів	1311 (1321) «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 (1322) «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи», 1324 «Капітальні інвестиції в необоротні активи спецпризначення»			2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
	Відображення суми податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту	6311 (6321) «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»			2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
1.5	Відображення витрат на проектні, будівельно-монтажні роботи за розрахунками з підрядниками і проектними організаціями	1311 (1321) «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 (1322) «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи», 1324 «Капітальні інвестиції в необоротні активи спецпризначення»			2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
	Відображення суми податку на додану вартість за розрахунками з підрядниками і проектними організаціями, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту	6311 (6321) «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»			2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
1.6	Відображення сум витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів тощо, що включається до вартості основних засобів (придбаних та безоплатно отриманих) відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1017/18312 (далі – НП(С)БОДС 121 «Основні засоби»)	1311 (1321) «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 (1322) «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи», 1324 «Капітальні інвестиції в необоротні активи спецпризначення»			2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
	Відображення суми податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту	6311 (6321) «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»			2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
1.7	Відображення витрат на реконструкцію і модернізацію об’єкта оренди (будівлі)	1311 (1321) «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 (1322) «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи»			2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
	Відображення суми податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту	6311 (6321) «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»			2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
1.8	Вилучення з доходу звітного періоду асигнувань у сумі поточних витрат, що включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів відповідно до НП(С)БОДС 121 «Основні засоби»	70 «Доходи за бюджетними асигнуваннями», 7111 (7121) «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)», 7211 (7221) «Дохід від реалізації активів», 7311 «Фінансові доходи розпорядників бюджетних коштів» (7321 «Фінансові доходи державних цільових фондів)»			54 «Цільове фінансування»
1.9	Зарахування об’єктів капітальних інвестицій до складу основних засобів після введення в експлуатацію	10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»			1311 (1321) «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 (1322) «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи», 1324 «Капітальні інвестиції в необоротні активи спецпризначення»
	Водночас проведення другого запису	54 «Цільове фінансування»			51 «Внесений капітал»
1.10	Зарахування до складу первісної вартості безоплатно отриманих основних засобів витрат, що включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів відповідно до НП(С)БОДС 121 «Основні засоби»	10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»			1311 (1321) «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 (1322) «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи», 1324 «Капітальні інвестиції в необоротні активи спецпризначення»
	Водночас проведення другого запису	54 «Цільове фінансування»			51 «Внесений капітал»
1.11	Відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів (крім внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності)	10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»			2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 6415 (6425) «Розрахунки з іншими кредиторами»
	Водночас відображається:
	дохід від безоплатно отриманих основних засобів (крім внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності)	2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»			7511 «Доходи за необмінними операціями», 7523 «Інші надходження»
	збільшення внесеного капіталу на суму безоплатно отриманих основних засобів (крім внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності)	7511 «Доходи за необмінними операціями», 7523 «Інші надходження»			51 «Внесений капітал»
1.12	Відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності	10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»			51 «Внесений капітал»
	Відображення нарахованої суми зносу на основні засоби, що отримані безоплатно за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності	8014 (8024), 8114, (8124) «Амортизація», 5511 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду» (5521 «Фінансовий результат виконання бюджету (кошторису) звітного періоду»), 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису» (5522 «Накопичені фінансові результати виконання бюджету (кошторису)»)			1411 (1421) «Знос основних засобів», 1412 (1422) «Знос інших необоротних матеріальних активів», 1414 (1424) «Знос інвестиційної нерухомості»
1.13	Відображення вартості безоплатно переданих основних засобів за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності	51 «Внесений капітал»			10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»
	Відображення нарахованої суми зносу на основні засоби, що безоплатно передані за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності	1411 (1421) «Знос основних засобів», 1412 (1422) «Знос інших необоротних матеріальних активів», 1414 (1424) «Знос інвестиційної нерухомості»			8014 (8024), 8114, (8124) «Амортизація», 5511 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду» (5521 «Фінансовий результат виконання бюджету (кошторису) звітного періоду»), 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису», (5522 «Накопичені фінансові результати виконання бюджету (кошторису)»)
1.14	Оприбуткування раніше не врахованих на балансі основних засобів, які виявлені в результаті інвентаризації та будуть використовуватись для потреб установи	10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»			7112 (7122) «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»
	Водночас проведення другого запису	7112 (7122) «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»			51 «Внесений капітал»
1.15	Оприбуткування основних засобів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи	10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»			7112 (7122) «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»
	Водночас проведення другого запису	7112 (7122) «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»			51 «Внесений капітал»
1.16	Нарахована амортизація основних засобів	8014 (8024), 8114, (8124) «Амортизація»			1411 (1421) «Знос основних засобів», 1412 (1422) «Знос інших необоротних матеріальних активів», 1414 (1424) «Знос інвестиційної нерухомості»
1.17	Нарахована амортизація безоплатно отриманих основних засобів (крім внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності)	8014 (8024), 8114, (8124) «Амортизація»			1411 (1421) «Знос основних засобів», 1412 (1422) «Знос інших необоротних матеріальних активів», 1414 (1424) «Знос інвестиційної нерухомості»
	Водночас проведення другого запису	51 «Внесений капітал»			7511 «Доходи за необмінними операціями», 7523 «Інші надходження»
1.18	Витрати на поліпшення, реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання об’єктів основних засобів	1311 (1321) «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 (1322) «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи», 1324 «Капітальні інвестиції в необоротні активи спецпризначення»			2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
	Відображення суми податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту	6311 (6321) «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»			2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
1.19	Зарахування витрат після завершення робіт з поліпшення основних засобів на збільшення їх первісної вартості	10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»			1311 (1321) «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 (1322) «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи», 1324 «Капітальні інвестиції в необоротні активи спецпризначення»
	Водночас проведення другого запису	54 «Цільове фінансування»			51 «Внесений капітал»
1.20	Відображення результатів дооцінки основних засобів на суму:
	дооцінки первісної вартості	10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»			5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів»
	коригування суми зносу	5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів»			1411 (1421) «Знос основних засобів», 1414 (1424) «Знос інвестиційної нерухомості»
1.21	Відображення результатів уцінки основних засобів, раніше не дооцінюваних, на суму:
	коригування суми зносу	1411 (1421) «Знос основних засобів», 1414 (1424) «Знос інвестиційної нерухомості»			10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»
	різниці залишкової вартості	8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»			10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»
1.22	Відображення результатів уцінки основних засобів, раніше дооцінених, на суму:
	коригування суми зносу	1411 (1421) «Знос основних засобів», 1414 (1424) «Знос інвестиційної нерухомості»			10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»
	уцінки залишкової вартості в межах суми попередніх дооцінок	5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів»			10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»
	перевищення уцінки залишкової вартості об’єкта над попередніми дооцінками цього об’єкта	8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»			10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»
1.23	Відображення результатів дооцінки основних засобів, раніше уцінених:
	коригування суми зносу основних засобів	10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»			1411 (1421) «Знос основних засобів», 1414 (1424) «Знос інвестиційної нерухомості»
	на суму дооцінки залишкової вартості в межах попередніх уцінок, що були включені до складу витрат	10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»			7411 (7421) «Інші доходи за обмінними операціями»
	на суму перевищення дооцінки залишкової вартості над сумою попередніх уцінок, що були включені до складу витрат	10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»			5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів»
1.24	Відображення втрат від зменшення корисності об’єктів основних засобів	8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»			1411 (1421) «Знос основних засобів», 1412 (1422) «Знос інших необоротних матеріальних активів», 1414 (1424) «Знос інвестиційної нерухомості»
1.25	Відновлення корисності об’єктів основних засобів після усунення причин попереднього зменшення їх корисності	1411 (1421) «Знос основних засобів», 1412 (1422) «Знос інших необоротних матеріальних активів», 1414 (1424) «Знос інвестиційної нерухомості»			7411 (7421) «Інші доходи за обмінними операціями»
1.26	Списання об’єктів інших необоротних матеріальних активів (крім необоротних матеріальних активів спеціального призначення):
	амортизація у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу)	8014 (8024), 8114 (8124) «Амортизація»			1412 (1422) «Знос інших необоротних матеріальних активів»
	вартість об’єкта	1412 (1422) «Знос інших необоротних матеріальних активів»			11 «Інші необоротні матеріальні активи»
1.27	Вибуття об’єктів основних засобів у випадках, передбачених законодавством, та списання унаслідок нестачі, установленої при інвентаризації:
	сума зносу об’єкта основних засобів	1411 (1421) «Знос основних засобів», 1414 (1424) «Знос інвестиційної нерухомості»			10 «Основні засоби», 1116 «Необоротні матеріальні активи спеціального призначення»
	залишкова вартість об’єкта основних засобів	8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»			10 «Основні засоби», 1116 «Необоротні матеріальні активи спеціального призначення»
	Відображення сум дооцінки об’єкта основних засобів при їх вибутті (на дату вибуття об’єкта субрахунок 5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів» має кредитове сальдо за конкретним об’єктом (ідентифіковане сальдо) на основі записів з початку експлуатації об’єкта про зміну балансової вартості основних засобів у картках інвентарного обліку (інших регістрах аналітичного обліку) об’єктів основних засобів)	5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів»			5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису» (5522 «Накопичені фінансові результати виконання бюджету (кошторису)»)
1.28	Віднесення до накопичених фінансових результатів первісної вартості основних засобів, які були придбані або безоплатно отримані за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, при їх списанні	51 «Внесений капітал»			5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису», (5522 «Накопичені фінансові результати виконання бюджету (кошторису)»)
1.29	Якщо встановлено винних осіб, за нестачі, установлені при інвентаризації, водночас проводяться записи на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб у частині:
	витрат на відновлення (придбання)	2115 (2125) «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»			7111 (7121) «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)»
	перевищення, що підлягає перерахуванню до відповідного бюджету	2115 (2125) «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»			6312 (6322) «Інші розрахунки з бюджетом»
	Якщо винні особи не встановлені, на позабалансовому рахунку 073 (074) проводиться запис про відображення сум нестач основних засобів
1.30	Збільшення первісної вартості об’єкта основних засобів, який продовжує використовуватись, а залишкова вартість його дорівнює нулю, на суму ліквідаційної вартості	10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»			51 «Внесений капітал»
2. Облік нематеріальних активів
2.1	Отримання цільового фінансування для придбання нематеріальних активів та/або їх поліпшення		2311 (2321) «Поточні рахунки в банках», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»	54 «Цільове фінансування»
2.2	Відображення витрат на придбання, виготовлення (створення), удосконалення, підвищення можливостей об’єктів нематеріальних активів та продовження строку використання		1313 (1323) «Капітальні інвестиції в нематеріальні активи»	2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
	Відображення сум податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту		6311 (6321) «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»	2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
2.3	Відображення сум витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням та безоплатним отриманням нематеріального активу, та доведенням його до стану, у якому він придатний для використання за призначенням, що включаються до первісної вартості об’єкта нематеріальних активів відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1018/18313 (далі – НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи»)		1313 (1323) «Капітальні інвестиції в нематеріальні активи»	2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6415 (6425) «Розрахунки з іншими кредиторами»
	Відображення суми податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту		6311 (6321) «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»	2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
2.4	Вилучення з доходу звітного періоду асигнувань у сумі поточних витрат, що включаються до первісної вартості об’єкта нематеріальних активів відповідно до НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи»		70 «Доходи за бюджетними асигнуваннями», 7111 (7121) «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)», 7211 (7221) «Дохід від реалізації активів», 7311 «Фінансові доходи розпорядників бюджетних коштів» (7321 «Фінансові доходи державних цільових фондів»)	54 «Цільове фінансування»
2.5	Зарахування об’єктів капітальних інвестицій до складу нематеріальних активів		12 «Нематеріальні активи»	1313 (1323) «Капітальні інвестиції в нематеріальні активи»
	Водночас проведення другого запису		54 «Цільове фінансування»	51 «Внесений капітал»
2.6	Відображення вартості безоплатно отриманих нематеріальних активів (крім внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності)		12 «Нематеріальні активи»	2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 6415 (6425) «Розрахунки з іншими кредиторами»
	Водночас відображаються:
	дохід від безоплатно отриманих нематеріальних активів (крім внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності)		2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»	7511 «Доходи за необмінними операціями», 7523 «Інші надходження»
	збільшення капіталу на суму безоплатно отриманих нематеріальних активів (крім внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності)		7511 «Доходи за необмінними операціями», 7523 «Інші надходження»	51 «Внесений капітал»
2.7	Відображення вартості безоплатно отриманих нематеріальних активів за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності		12 «Нематеріальні активи»	51 «Внесений капітал»
	Відображення нарахованої суми накопиченої амортизації на нематеріальні активи, що отримані безоплатно від суб’єктів державного сектору		8014 (8024, 8114, 8124) «Амортизація», 5511 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду» (5521 «Фінансовий результат виконання бюджету (кошторису) звітного періоду»), 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису» (5522 «Накопичені фінансові результати виконання бюджету (кошторису)»)	1413 (1423) «Накопичена амортизація нематеріальних активів»
2.8	Відображення вартості безоплатно переданих нематеріальних активів за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності		51 «Внесений капітал»	12 «Нематеріальні активи»
	Відображення нарахованої суми накопиченої амортизації на нематеріальні активи, що безоплатно передані суб’єктам державного сектору		1413 (1423) «Накопичена амортизація нематеріальних активів»	8014 (8024, 8114, 8124) «Амортизація», 5511 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду» (5521 «Фінансовий результат виконання бюджету (кошторису) звітного періоду»), 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису» (5522 «Накопичені фінансові результати виконання бюджету (кошторису)»)
2.9	Оприбуткування раніше не врахованих на балансі нематеріальних активів, які виявлені в результаті інвентаризації та будуть використовуватись для потреб установи		12 «Нематеріальні активи»		7112 (7122) «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»
	Водночас проведення другого запису		7112 (7122) «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»		51 «Внесений капітал»
2.10	Нарахована амортизація нематеріальних активів		8014 (8024), 8114 (8124) «Амортизація»		1413 (1423) «Накопичена амортизація нематеріальних активів»
2.11	Нарахована амортизація безоплатно отриманих нематеріальних активів (крім внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності)		8014 (8024), 8114 (8124) «Амортизація»		1413 (1423) «Накопичена амортизація нематеріальних активів»
	Водночас проведення другого запису		51 «Внесений капітал»		7511 «Доходи за необмінними операціями», 7523 «Інші надходження»
2.12	Відображення результатів дооцінки раніше не переоцінених нематеріальних активів на суму:
	дооцінки первісної вартості		12 «Нематеріальні активи»		5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів»
	коригування суми накопиченої амортизації		5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів»		1413 (1423) «Накопичена амортизація нематеріальних активів»
2.13	Відображення результатів уцінки нематеріальних активів, раніше не дооцінених, на суму:
	коригування суми накопиченої амортизації		1413 (1423) «Накопичена амортизація нематеріальних активів»		12 «Нематеріальні активи»
	різниці залишкової вартості		8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»		12 «Нематеріальні активи»
2.14	Відображення результатів уцінки нематеріальних активів, раніше дооцінених, на суму:
	коригування суми накопиченої амортизації		1413 (1423) «Накопичена амортизація нематеріальних активів»		12 «Нематеріальні активи»
	уцінки залишкової вартості в межах суми попередніх дооцінок		5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів»		12 «Нематеріальні активи»
	перевищення уцінки залишкової вартості об’єкта над попередніми дооцінками цього об’єкта		8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»		12 «Нематеріальні активи»
2.15	Відображення результатів дооцінки нематеріальних активів, раніше уцінених:
	на суму дооцінки накопиченої амортизації		12 «Нематеріальні активи»		1413 (1423) «Накопичена амортизація нематеріальних активів»
	на суму дооцінки залишкової вартості в межах попередніх уцінок, що були включені до складу витрат		12 «Нематеріальні активи»		7411 (7421) «Інші доходи за обмінними операціями»
	на суму перевищення дооцінки залишкової вартості над сумою попередніх уцінок, що були включені до складу витрат		12 «Нематеріальні активи»		5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів»
2.16	Відображення втрат від зменшення корисності нематеріальних активів:
а)	якщо втрати визнаються вперше або сума попередніх уцінок і втрат від зменшення корисності перевищує суму попередніх дооцінок і вигод від відновлення корисності		8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»		1413 (1423) «Накопичена амортизація нематеріальних активів»
б)	якщо сума попередніх дооцінок і вигод від відновлення корисності перевищує суму попередніх уцінок і втрат від зменшення корисності (в межах зазначеного перевищення з відображенням різниці кореспонденцією, наведеною у підпункті «а» цього пункту)		5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів»		1413 (1423) «Накопичена амортизація нематеріальних активів»
2.17	Відображення вигод від відновлення корисності нематеріальних активів
	якщо сума попередніх уцінок і втрат від зменшення корисності перевищує суму попередніх дооцінок і вигод від відновлення корисності		1413 (1423) «Накопичена амортизація нематеріальних активів»		7411 (7421) «Інші доходи за обмінними операціями»
	якщо сума визнаних попередніх втрат від зменшення корисності відображалася за рахунок зменшення капіталу у дооцінках		1413 (1423) «Накопичена амортизація нематеріальних активів»		5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів»
2.18	Списання об’єктів нематеріальних активів:
	накопичена амортизація об’єктів нематеріальних активів		1413 (1423) «Накопичена амортизація нематеріальних активів»		12 «Нематеріальні активи»
	залишкова вартість об’єктів нематеріальних активів		8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»		12 «Нематеріальні активи»
	Відображення сум дооцінки об’єкта нематеріальних активів при їх вибутті (на дату вибуття об’єкта субрахунок 5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів» має кредитове сальдо за конкретним об’єктом (ідентифіковане сальдо) на основі записів з початку експлуатації об’єкта про зміну балансової вартості нематеріальних активів у картках інвентарного обліку (інших регістрах аналітичного обліку) об’єктів нематеріальних активів)		5311 (5321) «Дооцінка (уцінка) необоротних активів»		5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису» (5522 «Накопичені фінансові результати виконання бюджету (кошторису)»)
2.19	Віднесення до накопичених фінансових результатів первісної вартості нематеріальних активів, які були придбані або безоплатно отримані за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, при їх списанні		51 «Внесений капітал»		5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису», 5522 «Накопичені фінансові результати виконання бюджету (кошторису)»
2.20	Якщо встановлено винних осіб, за нестачі, установлені при інвентаризації, водночас проводяться записи на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб у частині:
	витрат на відновлення (придбання)		2115 (2125) «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»		7111 (7121) «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)»
	перевищення, що підлягає перерахуванню до відповідного бюджету		2115 (2125) «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»		6312 (6322) «Інші розрахунки з бюджетом»
	Якщо винні особи не встановлені, на позабалансовому рахунку 073 (074) проводиться запис про відображення сум нестач нематеріальних активів
3. Облік запасів
3.1	Оприбуткування придбаних виробничих запасів та інших нефінансових активів		15 «Виробничі запаси», 1812 (1822) «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 1814 (1824) «Державні матеріальні резерви та запаси», 1815 (1825) «Активи для розподілу, передачі, продажу», 1816 (1826) «Інші нефінансові активи»		2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 2116 (2126) «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
	Відображення сум податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту		6311 (6321) «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»		2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 2116 (2126) «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
3.2	Отримання виробничих запасів та інших нефінансових активів за операціями з внутрівідомчої передачі запасів		15 «Виробничі запаси», 18 «Інші нефінансові активи»		6611 «Зобов’язання за внутрішніми розрахунками розпорядників бюджетних коштів» (6621 «Зобов’язання за внутрішніми розрахунками за операціями з переміщення активів»)
3.3	За операціями з внутрівідомчої передачі запасів відображено суми переданих виробничих запасів та інших нефінансових активів (суб’єктом державного сектору, що передав)		2711 «Дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками» (2721 «Дебіторська заборгованість за операціями з переміщення активів»)		15 «Виробничі запаси», 18 «Інші нефінансові активи»
3.4	Списання використаних виробничих запасів та інших нефінансових активів суб’єктом державного сектору, що отримав їх за операціями з внутрівідомчої передачі запасів		6611 «Зобов’язання за внутрішніми розрахунками розпорядників бюджетних коштів» (6621 «Зобов’язання за внутрішніми розрахунками за операціями з переміщення активів»)		15 «Виробничі запаси», 18 «Інші нефінансові активи»
3.5	За операціями з внутрівідомчої передачі запасів відображено списання виробничих запасів та інших нефінансових активів (суб’єктом державного сектору, що їх передав)		8013 (8023) «Матеріальні витрати»		2711 «Дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками» (2721 «Дебіторська заборгованість за операціями з переміщення активів»)
3.6	Оприбуткування запасів, отриманих як гуманітарна (благодійна) допомога, дарунок, безповоротна допомога		15 «Виробничі запаси», 1812 (1822) «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 1816 (1826) «Інші нефінансові активи»		2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 6415 (6425) «Розрахунки з іншими кредиторами»
3.7	Зарахування до складу первісної вартості запасів витрат, передбачених Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1019/18314 (далі – НП(С)БОДС 123 «Запаси»)		15 «Виробничі запаси», 1812 (1822) «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 1814 (1824) «Державні матеріальні резерви та запаси», 1815 (1825) «Активи для розподілу, передачі, продажу», 1816 (1826) «Інші нефінансові активи»		2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 2116 (2126) «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
3.8	Оприбуткування виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів та інших нефінансових активів, раніше не врахованих на балансі, а також надлишків запасів, виявлених при інвентаризації, які будуть використовуватись для потреб установи		15 «Виробничі запаси», 1812 (1822) «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 1814 (1824) «Державні матеріальні резерви та запаси», 1815 (1825) «Активи для розподілу, передачі, продажу», 1816 (1826) «Інші нефінансові активи»		7112 (7122) «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»
3.9	Оприбуткування виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів та інших нефінансових активів, раніше не врахованих на балансі, а також отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які передбачається реалізувати		15 «Виробничі запаси», 1812 (1822) «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 1814 (1824) «Державні матеріальні резерви та запаси», 1815 (1825) «Активи для розподілу, передачі, продажу», 1816 (1826) «Інші нефінансові активи»		7211 (7221) «Дохід від реалізації активів»
3.10	Оприбуткування матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, які залишені для ремонту та інших потреб установи		1513 (1523) «Будівельні матеріали», 1514 (1524) «Пально-мастильні матеріали», 1515 (1525) «Запасні частини», 1516 (1526) «Тара», 1517 (1527) «Сировина і матеріали», 1518 (1528) «Інші виробничі запаси», 1812 (1822) «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 1816 (1826) «Інші нефінансові активи»		7112 (7122) «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»
3.11	Списання суми, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації		8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»		15 «Виробничі запаси», 18 «Інші нефінансові активи»
3.12	Збільшення чистої вартості реалізації запасів, що раніше були уцінені, але не більше суми попереднього зменшення		15 «Виробничі запаси», 18 «Інші нефінансові активи»		7411 (7421) «Інші доходи за обмінними операціями»
3.13	Вибуття запасів у випадках, передбачених законодавством (крім отриманих за операціями з внутрівідомчої передачі запасів), видача зі складу в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів або списання малоцінних та швидкозношуваних предметів, не введених в експлуатацію, які стали непридатними		8013 (8023), 8113 (8123) «Матеріальні витрати», 8511 «Витрати за необмінними операціями», 8521 «Витрати на утримання апарату фонду»		15 «Виробничі запаси», 18 «Інші нефінансові активи»
3.14	Списання запасів, придбаних (виготовлених) у попередні звітні роки, які відчужуються шляхом реалізації згідно із законодавством		5512 (5522) «Накопичені фінансові результати виконання кошторису»		15 «Виробничі запаси», 18 «Інші нефінансові активи»
3.15	Списання запасів використаних для створення інших активів власними силами		8013 (8023), 8113 (8123) «Матеріальні витрати»		1511 (1521) «Продукти харчування», 1513 (1523) «Будівельні матеріали», 1514 (1524) «Пально-мастильні матеріали», 1515 (1525) «Запасні частини», 1516 (1526) «Тара», 1517 (1527) «Інші виробничі запаси», 1812 (1822) «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 1816 (1826) «Інші нефінансові активи»
3.16	Списання запасів внаслідок нестачі, у тому числі в межах установлених норм, а також нестач і втрат від псування матеріальних цінностей, віднесених на рахунок установи, придбаних у поточному році, у минулих роках за розрахунками з внутрівідомчої передачі запасів		8013 (8023), 8113 (8123) «Матеріальні витрати», 5512 (5522) «Накопичені фінансові результати виконання кошторису», 2711 «Дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками» (2721 «Дебіторська заборгованість за операціями з переміщення активів»)		15 «Виробничі запаси», 18 «Інші нефінансові активи»
3.17	Якщо встановлено винних осіб, проводяться записи на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб у частині:		-		-
	витрат на відновлення (придбання)		2115 (2125) «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»		7111 (7121) «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)»
	перевищення, що підлягає перерахуванню до відповідного бюджету		2115 (2125) «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»		6312 (6322) «Інші розрахунки з бюджетом»
	Якщо винні особи не встановлені, на позабалансовому рахунку 073 (074) проводиться запис про відображення сум нестач матеріальних цінностей
3.18	Списання за розрахунком розподіленої величини транспортно-заготівельних витрат (у разі їх узагальнення на окремому субрахунку обліку запасів) згідно з вимогами НП(С)БОДС 123 «Запаси»		8013 (8023), 8113 (8123) «Матеріальні витрати», 5512 (5522) «Накопичені фінансові результати виконання кошторису», 2711 «Дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками» (2721 «Дебіторська заборгованість за операціями з переміщення активів»)		15 «Виробничі запаси», 1812 (1822) «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 1814 (1824) «Державні матеріальні резерви та запаси», 1815 (1825) «Активи для розподілу, передачі, продажу», 1816 (1826) «Інші нефінансові активи»

»;

розділ 5 викласти в такій редакції:

«

5. Облік операцій з грошовими коштами
5.1	Отримання асигнувань на виконання суб’єктом державного сектору своїх повноважень, визначених законодавством	2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»	70 «Доходи за бюджетними асигнуваннями», 54 «Цільове фінансування»
5.2	Списання з рахунків залишків коштів, виділених асигнувань, не витрачених у звітному році	70 «Доходи за бюджетними асигнуваннями», 54 «Цільове фінансування»	2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»
5.3	Нарахування доходів від реалізації активів	2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість»	7211 (7221) «Дохід від реалізації активів»
5.4	Надходження на рахунки суб’єктів державного сектору коштів від реалізації продукції (робіт, послуг), коштів від продажу	2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»	2111 (2121) «Поточна дебіторська заборгованість за розрахунками за товари, роботи, послуги», 2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість», 6212 (6222) «Розрахунки із замовниками за роботи і послуги», 6414 (6424) «Розрахунки за спеціальними видами платежів»
5.5	Отримання спонсорських, благодійних внесків та іншої гуманітарної допомоги (у тому числі надходження у натуральній формі)	2211 (2221) «Готівка у національній валюті», 2212 (2222) «Готівка в іноземній валюті», 2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»	7511 «Доходи за необмінними операціями», 7523 «Інші надходження»
5.6	Витрачання спонсорських та благодійних внесків	2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість», 6415 (6425) «Розрахунки з іншими кредиторами», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги»	2211 (2221) «Готівка у національній валюті», 2212 (2222) «Готівка в іноземній валюті», 2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»
5.7	Перерахування сум постачальникам згідно з пред’явленими рахунками за матеріальні цінності та отримані послуги, за електричну енергію та комунальні послуги, за замовлення транспорту на доставку матеріалів і продуктів харчування тощо:
	шляхом попередньої оплати у випадках, передбачених законодавством	2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість»	2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»
	після надходження матеріальних цінностей, отримання послуг	6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 6415 (6425) «Розрахунки з іншими кредиторами»	2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»
5.8	Перерахування до бюджету податків і зборів відповідно до законодавства	63 «Розрахунки за податками і зборами»	23 «Грошові кошти на рахунках»
5.9	Оприбуткування грошових документів	2213 (2223) «Грошові документи у національній валюті»	2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
	Відображення суми податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість не включено до податкового кредиту	8013 (8023) «Матеріальні витрати», 8113 (8123) «Матеріальні витрати»	2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
	Відображення суми податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту	6311 (6321) «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»	2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
	Для документів суворого обліку водночас проведення запису на позабалансовому рахунку 08	-	-
5.10	Видача під звіт грошових документів	2116 (2126) «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами»	2213 (2223) «Грошові документи у національній валюті»
5.11	Списання грошових документів на підставі акта	8013 (8023) «Матеріальні витрати», 8113 (8123) «Матеріальні витрати»	2116 (2126) «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами»
	Для документів суворого обліку водночас проведення списання з позабалансового рахунку 08	-	-
5.12	Надходження в касу готівки з поточних, реєстраційних, спеціальних реєстраційних та інших рахунків	2211 (2221) «Готівка у національній валюті», 2212 (2222) «Готівка в іноземній валюті»	2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2312 «Інші поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки», 2314 (2324) «Інші рахунки в Казначействі», 2315 (2325) «Рахунки для обліку депозитних сум»
5.13	Видача готівки з каси	2116 (2126) «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами», 6416 (6426) «Розрахунки за страхуванням», 6511 (6521) «Розрахунки із заробітної плати», 6512 (6522) «Розрахунки з виплати стипендій, пенсій, допомоги та інших трансфертів населенню», 6412 (6422) «Розрахунки з депонентами», 6413 (6423) «Розрахунки за депозитними сумами»	2211 (2221) «Готівка у національній валюті»
	Прийняття авансового звіту про витрачені підзвітні суми	15 «Виробничі запаси», 1812 (1822) «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 1816 (1826) «Інші не фінансові активи», 8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»	2116 (2126) «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами»
5.14	Видано під звіт іноземну валюту	2116 (2126) «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами»	2212 (2222) «Готівка в іноземній валюті»
	Прийняття та затвердження звіту про використаний аванс в іноземній валюті	8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»	2116 (2126) «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами»
	Повернення підзвітною особою залишку авансу в касу в іноземній валюті	2212 (2222) «Готівка в іноземній валюті»	2116 (2126) «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами»
	Відшкодовані перевитрати понад виданий аванс	2116 (2126) «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами»	2212 (2222) «Готівка в іноземній валюті»
5.15	Перерахування коштів установі банку для придбання іноземної валюти	2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість»	2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»
5.16	Проведення розрахунків з установою банку з придбання іноземної валюти:
	зарахована іноземна валюта	2311 (2321) «Поточні рахунки в банку»	2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість»
	списана вартість послуги за придбання валюти	8013 (8023), 8113 (8123) «Матеріальні витрати», 8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»	2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість»
5.17	Повернуто установою банку невикористаний залишок коштів, перерахованих для придбання іноземної валюти	2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»	2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість»
5.18	Віднесення на рахунок винних осіб виявлених нестач грошових коштів у касі	2115 (2125) «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»	2211 (2221) «Готівка у національній валюті», 2212 (2222) «Готівка в іноземній валюті»
5.19	Надходження сум у касу, на поточні, реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки на погашення нестач, завданих збитків тощо	2211 (2221) «Готівка у національній валюті», 2212 (2222) «Готівка в іноземній валюті», 2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»	2115 (2125) «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»
5.20	Зарахування сум на поточні, реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки та інші рахунки коштів, які надійшли в касу	2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2312 «Інші поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки», 2314 (2324) «Інші рахунки в Казначействі», 2315 (2325) «Рахунки для обліку депозитних сум»	2211 (2221) «Готівка у національній валюті», 2212 (2222) «Готівка в іноземній валюті»
5.21	Нарахована курсова різниця на кошти на валютному рахунку (у касі):
	при збільшенні курсу	2212 (2222) «Готівка в іноземній валюті», 2311 (2321) «Поточні рахунки в банку»	7411 (7421) «Інші доходи за обмінними операціями»
	при зменшенні курсу	8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»	2212 (2222) «Готівка в іноземній валюті», 2311 (2321) «Поточні рахунки в банку»
5.22	Переоцінка зобов’язань, узятих в іноземній валюті:
	при збільшенні курсу	8411 (8421) «Інші витрати за обмінними операціями»	6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 6415 (6425) «Розрахунки з іншими кредиторами»
	при зменшенні курсу	6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 6415 (6425) «Розрахунки з іншими кредиторами»	7411 (7421) «Інші доходи за обмінними операціями»

»;

у розділі 6:

рядки 6.4 - 6.6 викласти в такій редакції:

«

6.4	Списання сум дебіторської заборгованості після закінчення строку позовної давності	5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису» (5522 «Накопичені фінансові результати виконання бюджету (кошторису)»)	2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 2115 (2125) «Розрахунки з відшкодування завданих збитків», 2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість»
6.5	Списання сум кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув	2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість», 6415 (6425) «Розрахунки з іншими кредиторами», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»	5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису» (5522 «Накопичені фінансові результати виконання бюджету (кошторису)»)
6.6	Списання сум депонентської заборгованості, строк позовної давності якої минув	6412 (6422) «Розрахунки з депонентами»	5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису», (5522 «Накопичені фінансові результати виконання бюджету (кошторису)»)

»;

доповнити розділ новим рядком 6.9 такого змісту:

«

6.9

Коригування результату виконання кошторису на суму поточних витрат, здійснених у попередніх звітних періодах, що включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів, нематеріальних активів відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі

5511 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду» (5521 «Фінансовий результат виконання бюджету (кошторису) звітного періоду»), 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису» (5522 «Накопичені фінансові результати виконання бюджету (кошторису)»)

54 «Цільове фінансування»

»;

у розділі 9:

рядки 9.6, 9.7 викласти в такій редакції:

«

9.6	Нарахування суми надходжень від реалізації робіт, послуг, виробів і продукції	2111 (2121) «Поточна дебіторська заборгованість за розрахунками за товари, роботи, послуги», 6212 (6222) «Розрахунки із замовниками за роботи і послуги»	7111 (7121) «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)»
9.7	Нарахування сум податку на додану вартість, що входять до складу вартості робіт, послуг, виробів і продукції, які підлягають перерахуванню в бюджет	7111 (7121) «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)»	6311 (6321) «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»

»;

доповнити розділ новими рядками 9.8–9.15 такого змісту:

«

9.8	Надходження коштів від реалізації робіт, послуг, виробів і продукції	2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»	2111 (2121) «Поточна дебіторська заборгованість за розрахунками за товари, роботи, послуги», 6212 (6222) «Розрахунки із замовниками за роботи і послуги»
9.9	Перерахування в бюджет сум податку на додану вартість, що входять до складу вартості робіт, послуг, виробів і продукції	6311 (6321) «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»	2311 (2321) «Поточні рахунки в банку», 2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»
9.10	Нарахування плати за оренду майна	2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість»	7411 (7421) «Інші доходи за обмінними операціями»
9.11	Нарахування плати за комунальні послуги зданого в оренду приміщення, яка відповідно до законодавства відноситься на відшкодування касових видатків	2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість», 6415 (6425) «Розрахунки з іншими кредиторами»	8013 (8023) 8113 (8123) «Матеріальні витрати»
9.12	Надходження коштів від реалізації робіт, послуг, виробів і продукції, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах	2313 (2323) «Реєстраційні рахунки»	6911 (6921) «Доходи майбутніх періодів»
9.13	Включення до складу доходів звітного періоду суми одержаних доходів майбутніх періодів	6911 (6921) «Доходи майбутніх періодів»	7111 (7121) «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)», 7411 (7421) «Інші доходи за обмінними операціями»
9.14	Здійснення витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах	2911 «Витрати майбутніх періодів розпорядників бюджетних коштів», 2921 «Витрати майбутніх періодів державних цільових фондів»	2117 (2128) «Інша поточна дебіторська заборгованість»
9.15	Списання витрат майбутніх періодів та включення їх до складу витрат звітного періоду	8013 (8023) 8113 (8123) «Матеріальні витрати»	2911 «Витрати майбутніх періодів розпорядників бюджетних коштів», 2921 «Витрати майбутніх періодів державних цільових фондів»

».

В.о. директора Департаменту прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку

Л.В. Гапоненко

 

 

 Приємної і спокійної роботи!