ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!
|
№ |
Реквізити документу та його назва |
Короткий зміст |
|
В ЧАСТИНІ ПДВ |
||
|
1 |
Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. № 73» від 19 липня 2017 р. № 536 |
Внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № “Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 87, ст. 2482; 2016 р., № 4, ст. 244), — із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 788 Визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. № 73 “Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 11, ст. 414)
|
|
2 |
Лист ДФС «Щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» від 20.07.2017 № 19075/7/99-99-12-02-01-17 |
Надано роз’яснення, що податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими. Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими. Згідно з пунктом 7 наказу № 1044 за наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій. Вимоги до змісту такої заяви та особливості її подання і написання юридичними та фізичними особами зазначено у пункті 8 наказу № 1044. При цьому зазначаємо, що штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з пунктом 102.6 статті 102 Кодексу. У разі, якщо до дати набрання чинності Законом до платника податків контролюючим органом застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 126 Кодексу, за порушення правил сплати (перерахування) податків за результатами подання податкової звітності за травень 2017 року, контролюючий орган скасовує в порядку, визначеному статтею 55 Кодексу, податкове повідомлення-рішення про нарахування сум таких штрафних санкцій. У випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, але не були включені до податкової декларації за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж, та оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до уточнюючого розрахунку за червень 2017 року. У випадку не подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та перенесення встановленого податковим законодавством строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року на більш пізній строк (обов’язкова наявність висновку Торгово-промислової палати України) податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, і оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до податкової декларації за червень 2017 року незалежно від дати її подання контролюючому органу. У випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість/акцизного податку за червень 2017 року, податкові/акцизні накладні, з датою складання червень 2017 року, які зареєстровані в ЄРПН/ЕРАН після 20 липня 2017 року, але до 31 липня 2017 року (включно) мають бути включені до податкових зобов’язань уточнюючого розрахунку за червень 2017 року. Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної. Законом визначено, що штрафні санкції, передбачені абзацом другим пункту 126.1 статті 126 Кодексу, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року. |
|
3 |
Наказ ДФС «Про затвердження Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» від 26 червня 2017 року № 450 |
Затверджено Регламент комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Затверджено примірну форму Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку. Затверджено примірну форму Висновку контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації. Затверджено примірну форму Висновку контролюючого органу з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податків. |
|
4 |
Лист ГУ ДФС в Одеській області «Про оподаткування ПДВ операцій з погашення кредиторської заборгованості за рішенням суду, якщо термін позовної давності минув» від 11.07.2017 р. N 1110/ІПК/15-32-12-02-09 |
Надано роз’яснення, що операція з відчуження нерухомого майна (нежитлових приміщень) за рішенням суду є об'єктом оподаткування ПДВ, за якою мають бути визначені податкові зобов'язання. Дата виникнення податкових зобов'язань визначається за правилом першої події, а база оподаткування визначається відповідно до вимог пункту 188.1 статті 188 ПКУ. У разі, якщо після сплину 1095 днів відбувається погашення кредиторської заборгованості (відчуження нерухомого майна) за рішенням суду, платник-постачальник не має підстав відкоригувати податкові зобов'язання. Крім того, у разі попередньої оплати товарів/послуг, які в межах терміну позовної давності не були поставлені, факт придбання таких товарів/послуг, як це передбачено пунктом 198.3 статті 198 ПКУ, відсутній та, відповідно, відсутнє право платника на податковий кредит за такими товарами/послугами. |
|
5 |
Лист ГУ ДФС у Харківській області «Щодо отримання бюджетних коштів, що надійшли як капітальні трансферти на придбання основних засобів» від 11.07.2017 р. N 1113/ІПК/20-40-12-01-11 |
Надано роз’яснення, що сутність корпоративних прав (участь в управлінні тощо) - те, що засновнику (міськраді) належить саме майно комунального підприємства. Тому хоча внесок до статутного фонду (капіталу) і перераховується за кодом 3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)", фактично він є цілком відособленим платежем і назвати його капітальним трансфертом можна лише умовно. Зростання власного капіталу за рахунок отримання бюджетних коштів, що надійшли як капітальні трансферти на придбання основних засобів, від засновника (міськради) не визнається доходом згідно П(С)БО N 15. Якщо отримання платником ПДВ коштів, які виділяються з бюджету у вигляді капітальних трансфертів за кодом бюджетної класифікації 3210, не передбачає постачання товарів/послуг чи компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, то об'єкта оподаткування ПДВ при отриманні таких коштів не виникає. Товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій та поточних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником (за умови, що такі кошти включені до доходів платника податку) і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути віднесені до податкового кредиту.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
6 |
Лист ДФС «Про порядок оподаткування ПДВ операцій з відшкодування комітентом додаткових транспортних витрат комісіонера у межах договору комісії» від 05.07.2017 р. N 983/6/99-99-15-03-02-15/ІПК |
Надано роз’яснення, що додаткові транспортні витрати комісіонера, здійснені ним у межах договору комісії, є витратами із забезпечення виконання складових частин загального обсягу послуги, що надається у межах договору комісії, а отже є складовою частиною вартості послуги, операція з постачання якої підлягає оподаткуванню ПДВ за правилами, встановленими ПКУ для договорів комісії.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
7 |
Лист ДФС «Про оподаткування ПДВ операції із забезпечення працівників платника податку безоплатним перевезенням на роботу та з роботи» від 05.07.2017 р. N 971/6/99-99-15-03-02-15/ІПК |
Надано роз’яснення, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв'язку із забезпеченням працівників платника податку безоплатним перевезенням на роботу та з роботи, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 ПКУ). Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування та пов'язані з отриманням доходів, такі товари/послуги визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, не здійснюється.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
8 |
Лист ДФС «Щодо можливості вилучення з Єдиного реєстру податкових накладних помилково складеної податкової накладної» від 11.07.2017 р. N 1117/6/99-99-15-03-02-15/ІПК |
Надано роз’яснення, що у разі помилкової реєстрації податкової накладної в ЄРПН, складеної на іншого платника податку - покупця, платник податку може скласти до такої податкової накладної розрахунок коригування, в якому відобразити зі знаком "-" обсяги операції, вказані у помилково складеній та зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній. При цьому такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку - покупцем.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
9 |
Лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області «Щодо відповідності показників податкової накладної первинним документам у разі зміни ціни на газ» від 11.07.2017 р. N 1107/ІПК/04-36-12-01-16 |
Надано роз’яснення, що для касового методу податкового обліку нормами ПКУ передбачено визначення дати виникнення податкових зобов'язань як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг). В даному випадку Постачальник на дату зарахування коштів визначає податкові зобов'язання з ПДВ, а у Споживача відповідно виникає право на податковий кредит. При цьому відповідно до Порядку N 2496 та положень ст. 44 ПКУ у Постачальника повинен бути складений первинний документ, у якому зазначається ціна на газ на момент оплати Споживачем. У зв'язку з чим, ТОВ "..." на дату зарахування коштів на банківський рахунок як сплати за користування природним газом від ДУ "..." повинно визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну із зазначенням усіх реквізитів, наведених в п. 201.1 ст. 201 ПКУ та п. 16 Порядку N 1307, в якій ціна на газ повинна бути визначена на підставі первинного документа, складеного на момент сплати. |
|
10 |
Лист ДФС «Про особливості податкового кредиту по операціях з ввезення товарів на митну територію України» від 05.07.2017 р. N 1006/6/99-99-15-03-02-15/ІПК |
Надано роз’яснення, що сума податку на додану вартість, сплачена до бюджету у травні 2016 року при ввезенні на митну територію України рідкого мінерального добрива, підлягала включенню до складу податкового кредиту травня 2016 року на підставі належним чином оформленої митної декларації. При цьому, якщо такий товар в подальшому вивозиться за межі митної території України у митному режимі експорту, то норми пункту 198.5 статті 198 Кодексу не застосовуються, оскільки вважається, що такі товари використані в оподатковуваних операціях. |
|
11 |
Лист ДФС «Про оподаткування ПДВ операції із отримання коштів, що надходять платнику податку на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно» від 07.07.2017 р. N 1051/6/99-99-15-03-02-15/ІПК |
Надано роз’яснення, що кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
12 |
Лист ДФС «Щодо порядку заповнення графи 1 "№ з/п рядка податкової накладної, що коригується" розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної» від 13.07.2017 р. N 1165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК |
Надано роз’яснення, що при допущенні помилки у графі 1 розрахунку коригування платнику податку - постачальнику з метою виправлення такої помилки доцільно скласти другий розрахунок коригування до тієї ж самої податкової накладної, в якому вказати правильні показники. При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, до якої вже складався розрахунок коригування, складається з урахуванням показників попереднього розрахунку коригування.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК |
||
|
13 |
Лист ДФС «Про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 468» від 10.07.2017 №17973/7/99-99-15-02-01-17 |
Надано роз’яснення, що звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом № 468. Водночас Звіти за 2016 рік, подані платниками до набрання чинності наказом № 468, вважаються дійсними Зміни у додатках до Звіту Головною відмінністю від попередньої форми Звіту є доповнення додатка до Звіту "Відомості про контрольовані операції" графою 25 "Сторона, що досліджується". Назва графи 20 додатка до Звіту "Відомості про контрольовані операції" приведена у відповідність до вимог Кодексу: в ній зазначається загальна вартість операції за вирахуванням непрямих податків. Також у новій редакції викладено додаток "Інформація про пов’язаних осіб" до Звіту, який відтепер має більш зручну для заповнення форму. Зміни у Порядку Пункти 1 – 3 розділу І Порядку викладено у новій редакції, відповідно до якої Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі. У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформацію надано не у повному обсязі, або вона містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:
Порядок доповнено роз’ясненнями щодо особливостей заповнення Звіту, у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. Уточнено порядок заповнення окремих граф розділу "Відомості про контрольовані операції" додатка до Звіту. Також розділ V Порядку доповнено пунктом 7, який роз’яснює відображення показника рентабельності при групуванні контрольованих операцій. Враховуючи зміни у ст. 39 Кодексу щодо критеріїв визнання господарських операцій контрольованими, коди підстав віднесення господарських операцій до контрольованих згідно з додатком 1 до Порядку викладено у відповідності до вимог п.п. 39.2.1.1 п. 39.2.1. ст. 39 Кодексу, зокрема доповнено новим кодом "040" для контрольованих операцій, передбачаних п.п. "г" п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу – "господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи". |
|
В ЧАСТИНІ ЄСВ |
||
|
14 |
Лист ДФС «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 11.07.2017 р. N 1127/Р/99-99-13-02-01-14/ІПК |
Надано роз’яснення, що платники єдиного податку, які не використовують працю найманих працівників, нараховують єдиний внесок в розмірі 22 відсотка на суму, визначену такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. При цьому на період перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування, не звільняється від сплати єдиного внеску.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
В ЧАСТИНІ ПДФО |
||
|
15 |
Лист ГУ ДФС у Харківській області від 12.07.2017 р. N 1142/ІПК/20-40-13-11-11 |
Надано роз’яснення, що оскільки юридична особа тільки компенсує витрати працівника на відрядження, то відображати у формі N 1ДФ сплату працівником коштів за надані під час відрядження фізичною особою - підприємцем послуги така юридична особа не зобов'язана. У разі нарахування (виплати) доходів податковим агентом на користь платників податків, в тому числі виплачених на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність), такі доходи відображаються у формі N 1ДФ згідно з Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року N 4 (далі - Порядок), за ознакою доходу "157" - дохід, виплачений самозайнятій особі (відповідно до довідника ознак доходів, наведених у додатку до цього Порядку). Суми збору на державне пенсійне страхування, що вносяться за рахунок працедавця у розмірах, визначених законом, та обліковуються в індивідуальній картці застрахованої особи (найманого працівника), зазначена інформація до набрання чинності законом про запровадження перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду у податковому розрахунку ф. N 1ДФ за ознакою "133" - сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (відповідно до довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку) не відображається.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
16 |
Лист ДФС «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором окремих видів доходів та нарахування на такі доходи єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і в межах компетенції» від 17.07.2017 р. N 1229/6/99-99-13-02-03-15/ІПК |
Надано роз’яснення, що доходи, у вигляді заробітної плати та /або винагороди за цивільно-правовими договорами, що нараховуються (виплачуються, надаються) громадянам Японії (не залежно від їхнього резидентського статусу) в рамках реалізації Проекту оператором за Договором, звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Доходи, у вигляді заробітної плати та /або винагороди за цивільно-правовими договорами, які нараховуються (виплачуються, надаються) громадянам України та іноземним експертам (крім громадян Японії) в рамках Проект оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. Юридична особа (оператор), як податковий агент подає податковий розрахунок ф. N 1ДФ та відображає доходи, у вигляді заробітної плати та /або винагороди за цивільно-правовими договорами, що нараховуються (виплачуються, надаються) громадянам Японії (не залежно від їхнього резидентського статусу) в рамках реалізації Проекту, громадянам України та іноземним експертам, незалежно від того оподатковуються такі доходи чи ні. Оператор за Договором(роботодавець) звільняється від нарахування,обчислення та сплати єдиного внеску на доходи у вигляді заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами,нарахованих (виплачених, наданих) громадянам Японії в рамках реалізації Проекту.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
17 |
Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядку її оформлення і видачі» від 13.06.2017. №568 |
Затверджено форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядок оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань). Визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11 грудня 2013 року № 795 “Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку) та Порядку її заповнення”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 січня 2014 року за № 8/24785.
|
|
18 |
Наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» від 06.06.2017 р. №556 |
Внесено зміни до:
|
|
19 |
Лист ДФС «Щодо роз'яснення окремих норм законодавства» від 05.07.2017 N 995/6/99-99-13-01-01-15/ІПК |
Надано роз’яснення, що при заповненні графи 2 розділу І "Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку" податкового розрахунку за формою N 1ДФ податковий агент зобов'язаний відобразити РНОКПП або серію та номер паспорта фізичної особи на користь якої здійснюється нарахування (виплата) доходу. Невідображення, відображення з помилками цього реквізиту є порушенням вимог Порядку щодо заповнення податкового розрахунку за формою N 1ДФ. При цьому, у рядку "Військовий збір" розділу II "Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір" відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються. Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
20 |
Лист ДФС «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дивідендів, які нараховані та виплачені у вигляді акцій (часток, паїв) та направлені на збільшення розміру статутного фонду підприємства, без змін пропорцій (часток) участі акціонерів (власників) у статутному капіталі» від 11.07.2017 р. N 1128/6/99-99-13-01-01-15/ІПК |
Надано роз’яснення, що дивіденди, що спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Дохід у вигляді дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, оподатковується військовим збором на загальних підставах.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЬНКИ |
||
|
21 |
Лист ДФС «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 07.07.2017 р. N 1057/6/99-99-12-02-03-15/ІПК |
Надано роз’яснення, що Підприємство є зареєстрованим власником Об’єкту, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а органи державної реєстрації прав на нерухоме майно щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подають контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння Податку юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна (пп. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 Кодексу), то обов’язок із внесення Податку за Об’єкт існуватиме до моменту його виключення із такого реєстру.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
В ЧАСТИНІ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОДАТКУ |
||
|
22 |
Лист ДФС «Про екологічний податок» від 13.07.2017 р. N 1155/6/99-99-12-02-03-15/ІПК |
Надано роз’яснення, що Підприємство не належатиме до категорії платників Податку за умови, що термін тимчасового зберігання відходів не перевищує 2 (двох) років, а зазначені у Паспорті виконувані ним операції з видалення відходів відсутні у додатку 2 до Порядку.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ |
||
|
23 |
Наказ Державної служби статистики України «Про затвердження форм державних статистичних спостережень щодо стану ділової активності підприємств» 17.07.2017№ 172 |
Затверджено та введенно у дію з 01 січня 2018 року форми державних статистичних спостережень: 1) № 2К-П (квартальна) "Обстеження ділової активності промислового підприємства"; 2) № 2К-П інв (два рази на рік) "Обстеження ділової активності промислового підприємства (інвестиції)"; 3) № 2К-С (квартальна) "Обстеження ділової активності сільськогосподарського підприємства"; 4) № 2К-Б (квартальна) "Обстеження ділової активності будівельного підприємства"; 6) № 2К-СП (квартальна) "Обстеження ділової активності підприємства сфери послуг". |
|
24 |
Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Порядку наданняспеціальних дозволів на користування надрами» від 4 липня 2017 р. № 519 |
Внесено зміни до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 45, ст. 1832, № 54, ст. 2151; 2012 р., № 30, ст. 1116, № 81, ст. 3283; 2013 р., № 6, ст. 202; 2016 р., № 4, ст. 239, № 30, ст. 1208, № 89, ст. 2919; 2017 р., № 16, ст. 465) |
|
25 |
Лист ДФС від 11.07.2017 р. N 1129/6/99-99-14-05-01-15/ІПК |
Надано роз’яснення, що якщо покупець, використовуючи мережу Інтернет замовив у підприємства товар і розрахунок за нього було здійснено електронним платіжним засобом, то підприємство зобов’язане видати йому розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний касовий чек, надрукований реєстратором розрахункових операцій). Електронна квитанція про оплату, замовленого на інтернет-сайті товару, яка надається банком, не може вважатися розрахунковим документом у розумінні Закону N 265.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
26 |
Лист НБУ «Про особливості проведення операцій на підставі індивідуальних ліцензій в електронній формі, що видаються НБУ фізособам» від 13.07.2017 р. N 40-0005/48633 |
Надано роз’яснення, що заява до Національного банку України про видачу е-ліцензії може подаватися до уповноваженого банку або у вигляді паперового документа, що засвідчується підписом фізичної особи (заявника), або у вигляді електронного документа, що має бути підписаний фізичною особою (заявником) електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Дозволяється подавати до уповноваженого банку заяву на купівлю іноземної валюти без зазначення в ній конкретного номера е-ліцензії та дати її видачі. Аналогічним чином можуть бути застосовані відповідні норми Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів3 в частині оформлення реквізиту "Призначення платежу" платіжного доручення в іноземній валюті, що подається фізичною особою для проведення операцій на підставі е-ліцензії. |
|
27 |
Постанова Правління НБУ «Про затвердження Змін до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою» від 18 липня 2017 року N 65 |
Затверджено Зміни до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року N 281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 року за N 950/11230 (зі змінами) |
|
28 |
Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 675» від 19 липня 2017 р. № 530 |
Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 675 “Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 97, ст. 2800; 2017 р., № 25, ст. 721) |
В ЧАСТИНІ ПДВ
1. Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. № 73» від 19 липня 2017 р. № 536
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Внести до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № “Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 87, ст. 2482; 2016 р., № 4, ст. 244), — із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 788, зміни, що додаються.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. № 73 “Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 11, ст. 414).
Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 липня 2017 р. № 536
ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку електронного
адміністрування податку на додану вартість
1. Пункт 2 виключити.
2. Пункти 4—6 викласти в такій редакції:
“4. Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі — електронний рахунок) — рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку.
Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.
5. Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.
У такому реєстрі зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та дата реєстрації його платником податку.
Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р. — 1 лютого 2015 р.).
6. Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.”.
3. У пункті 7:
1) абзац другий виключити;
2) в абзаці третьому слова “(в тому числі додаткового електронного рахунка)” виключити, а слова “номер та серія” і “серією та номером” замінити відповідно словами “серія (за наявності) та номер” і “серією (за наявності) та номером”;
3) в абзаці четвертому слова “, в тому числі суми податку, зараховані на додаткові електронні рахунки і не списані з рахунка станом на наступний робочий день з дня анулювання реєстрації платника податку — суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування” виключити.
4. У пункті 9:
1) в абзаці четвертому слова “додаткових електронних рахунків” замінити словами і цифрами “з електронних рахунків, що були додатково відкриті відповідно до пункту 2001.2 статті 2001Кодексу платникам
податку — сільськогосподарським підприємствам, що до 1 січня 2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу”;
2) абзац п’ятий виключити;
3) абзац шостий викласти в такій редакції:
“Під час розрахунку показника ∑ПопРах також враховується сума коштів за результатами проведення органами Казначейства розрахунків платника податків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов’язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.”;
4) в абзаці десятому та першому реченні абзацу одинадцятого слова “платником — суб’єктом спеціального режиму оподаткування” замінити словами і цифрами “платником податку – сільськогосподарським підприємством, що до 1 січня 2017 р. застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу”;
5) абзац сімнадцятий після слів “за результатами перевірок” доповнити словами “, що проводяться відповідно до Кодексу”;
6) доповнити пункт абзацами такого змісту:
“Сума податку (∑Накл) платника податку, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на дату державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обчислення суми податку (∑Накл) правонаступника такого реорганізованого платника податку за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 Кодексу та з урахуванням результатів проведеної згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальної позапланової перевірки.
Сума податку (∑Накл) платника податку, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на дату державної реєстрації припинення юридичної особи (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обчислення суми податку (∑Накл) правонаступника такого реорганізованого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільним балансом за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до підпункту 16.1.10пункту 16.1 статті 16 Кодексу та з урахуванням результатів проведеної згідно з підпунктом 78.1.7пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальної позапланової перевірки.
Сума податку (∑Накл) платника податку, що реорганізовується шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), зазначається таким платником податку у заяві відповідно до розподіленої частки майна згідно з розподільним балансом, яка подається у складі податкової декларації з податку із зазначенням платників податку — правонаступників.
Сума податку (∑Накл) платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано, зазначається таким платником податку — правонаступником у заяві відповідно до отриманої частки майна згідно з розподільним балансом, яка подається у складі податкової декларації з податку із зазначенням платників податку, яких реорганізовано. Така заява подається після підтвердження суми податку (∑Накл) документальною перевіркою контролюючого органу.”.
5. Доповнити Порядок пунктом 91 такого змісту:
“91. Якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі (∑Перевищ), а сума податку (∑Накл), визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні (податкові) періоди виникнення зазначеного перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Реєстрі на суму податку, що дорівнює значенню показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 р. (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ∑ПопРах незалежно від значення показника ∑Накл, визначеного відповідно до пункту 9 цього Порядку.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні (податкові) періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі (∑Перевищ).”.
6. У пункті 12:
1) в абзаці першому слова “(в тому числі на додаткові електронні рахунки)” виключити;
2) абзац другий виключити.
7. В абзаці другому пункту 13 і пункті 14 слова “(в тому числі додаткових електронних рахунків)” виключити.
8. Пункти 19 і 20 викласти в такій редакції:
“19. За підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.
20. Для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.
У разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.
У разі подання платниками податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, за результатами яких зменшуються позитивні нарахування в межах залишку узгоджених податкових зобов’язань, не сплачених до бюджету, що обліковуються Казначейством до виконання в повному обсязі, ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству коригуючий реєстр.
На підставі такого реєстру Казначейство уточнює інформацію, зазначену в раніше надісланих реєстрах.
У разі зміни даних платника податку, зазначених в абзаці першому цього пункту, та/або реквізитів його поточного рахунка, на який зараховуються кошти з електронного рахунка, ДФС надсилає Казначейству коригуючі реєстри.”.
9. У пункті 21:
1) в абзаці першому слова “в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку” замінити словами і цифрами “в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року”;
2) перше речення абзацу третього після слів “підлягає перерахуванню до бюджету” доповнити словами і цифрами “в рахунок погашення податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року”.
10. У підпункті 2 пункту 22 слова і цифри “та/або на поточний рахунок відповідно до пункту 209.18 статті 209 Кодексу” виключити.
11. Пункт 23 виключити.
12. Пункт 24 викласти в такій редакції:
“24. Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про перераховані з їх електронних рахунків кошти до бюджету або на поточний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та про не перераховані суми у зв’язку з відсутністю коштів на таких рахунках.
На запит платника податку ДФС подає шляхом надсилання електронного повідомлення інформацію про рух коштів на його електронному рахунку (інформація про суми коштів, перерахованих з електронного рахунка платника податку до бюджету, на поточний рахунок платника податку).”.
13. У пункті 25 слова і цифри “Розрахунок з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу, сплата” замінити словом “Сплата”.
14. Пункт 26 викласти в такій редакції:
“26. Повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунка платника податку в порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 Кодексу, здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів — шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку.”.
15. Пункт 28 виключити.
2. Лист ДФС «Щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» від 20.07.2017 № 19075/7/99-99-12-02-01-17
Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними зверненнями платників податків щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків повідомляє.
Щодо реєстрації податкових накладних.
Верховною Радою України 13.07.2017 прийнято Закон України № 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків», який знаходиться на підпису у Президента України (далі – Закон). Законом визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 1201 .1 статті 1201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.
Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими.
Законом також визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 1202.1 статті 1202 Кодексу, за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року.
Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими.
Щодо перенесення встановленого податковим законодавством строку подання декларації на більш пізній строк.
Відповідно до пункту 102.6 статті 102 Кодексу, граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, зокрема якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування чи внаслідок обставин непереборної сили, підтверджених документально.
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1044 (далі - наказ № 1044), яким затверджено Порядок застосування пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 Кодексу, обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини) є непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.
Продовження граничних строків для подання податкової декларації чи сплати податкових зобов‘язань здійснюється, якщо такий платник податків був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк виконати грошове зобов'язання та/або скористатися податковими правами (пункт 4 наказу № 1044).
Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.
Пунктом 1 ст. 141 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671/97-ВР) визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджено рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі - Регламент).
Підпунктом 6.2 п. 6 Регламенту встановлено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Згідно з пунктом 7 наказу № 1044 за наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій. Вимоги до змісту такої заяви та особливості її подання і написання юридичними та фізичними особами зазначено у пункті 8 наказу № 1044.
При цьому зазначаємо, що штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з пунктом 102.6 статті 102 Кодексу.
У разі, якщо до дати набрання чинності Законом до платника податків контролюючим органом застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 126 Кодексу, за порушення правил сплати (перерахування) податків за результатами подання податкової звітності за травень 2017 року, контролюючий орган скасовує в порядку, визначеному статтею 55 Кодексу, податкове повідомлення-рішення про нарахування сум таких штрафних санкцій.
У випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, але не були включені до податкової декларації за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж, та оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.
У випадку не подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та перенесення встановленого податковим законодавством строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року на більш пізній строк (обов’язкова наявність висновку Торгово-промислової палати України) податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, і оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до податкової декларації за червень 2017 року незалежно від дати її подання контролюючому органу.
У випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість/акцизного податку за червень 2017 року, податкові/акцизні накладні, з датою складання червень 2017 року, які зареєстровані в ЄРПН/ЕРАН після 20 липня 2017 року, але до 31 липня 2017 року (включно) мають бути включені до податкових зобов’язань уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.
Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.
Щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов’язань.
Законом визначено, що штрафні санкції, передбачені абзацом другим пункту 126.1 статті 126 Кодексу, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час проведення масово-роз’яснювальної та контрольно-перевірочної роботи і апеляційних процедур.
В.о. Голови М.В. Продан
3. Наказ ДФС «Про затвердження Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» від 26 червня 2017 року № 450
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566 "Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 752/30620, та з метою організації роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС), визначення взаємодії Комісії ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Регламент комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Регламент), що додається.
2. Затвердити примірну форму Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку, що додається.
3. Затвердити примірну форму Висновку контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, що додається.
4. Затвердити примірну форму Висновку контролюючого органу з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податків, що додається.
5. Керівникам головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС під персональну відповідальність:
5.1. забезпечити безумовне виконання вимог Регламенту;
5.2. визначити організаційне забезпечення з метою виконання функцій Комісії ДФС.
6. Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем (Чмерук М.О.) забезпечити внесення цього наказу до Репозиторія звітної і статистичної інформації Державної фіскальної служби України відповідно до наказу ДФС від 07.10.2014 № 168.
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
|
В.о. Голови |
М.В. Продан |
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ ДФС
26.06.2017 № 450
РЕГЛАМЕНТ
комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації
1. Загальні положення
1.1. Регламент комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Регламент) є розпорядчим документом, який визначає організацію роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС) та порядок її взаємодії з головними управліннями ДФС в областях (далі - ГУ ДФС), м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) та Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників податків ДФС).
1.2. Комісія ДФС у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції, Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Порядком роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566 "Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 752/30620, та іншими актами законодавства, Положенням про Державну фіскальну службу України, Регламентом ДФС, положеннями про структурні підрозділи та територіальні органи ДФС, наказами і розпорядженнями ДФС та цим Регламентом.
2. Склад Комісії ДФС
2.1. До складу Комісії ДФС включаються посадові особи Державної фіскальної служби України.
2.2. Комісія ДФС складається з Голови Комісії ДФС, заступника Голови Комісії ДФС, секретарів Комісії ДФС та не менше ніж семи членів Комісії ДФС.
2.3. Членами Комісії ДФС є представники структурних підрозділів:
Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем;
Департаменту обслуговування платників;
Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження;
Департаменту податків і зборів з юридичних осіб;
Департаменту податків і зборів з фізичних осіб;
Департаменту аудиту;
Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
Регуляторно-правового департаменту;
Головного оперативного управління.
2.4. Кількісний та персональний склад Комісії ДФС затверджується наказом ДФС.
2.5. У разі внесення змін, включення (виключення) членів до (зі) складу Комісії ДФС керівник структурного підрозділу ДФС, посадові особи яких є членами Комісії ДФС, повідомляє Голову Комісії ДФС шляхом подання доповідної або службової записки.
3. Голова Комісії ДФС
3.1. Голова Комісії ДФС :
3.1.1. організовує роботу Комісії ДФС та координує роботу її членів;
3.1.2. головує на засіданнях Комісії ДФС та визначає коло питань, що підлягають розгляду;
3.1.3. визначає функціональні обов'язки кожного члена Комісії ДФС;
3.1.4. відповідає за виконання покладених на Комісію ДФС функцій;
3.1.5. забезпечує взаємодію Комісії ДФС із територіальними органами ДФС;
3.1.6. готує документи щодо діяльності Комісії ДФС;
3.1.7. готує та надає зведену аналітичну інформацію Голові ДФС (особі, яка виконує його обов'язки) та іншим особам за його визначенням;
3.1.8. ініціює питання зміни персонального складу Комісії ДФС;
3.1.9. забезпечує вирішення інших питань, що стосуються реалізації повноважень Комісії ДФС.
3.2. У разі відсутності Голови Комісії ДФС його обов'язки виконує заступник Голови Комісії ДФС. А у разі відсутності на засіданні Комісії ДФС її Голови та його заступника обов'язки головуючого виконує один із членів Комісії ДФС, що обирається на цьому засіданні.
3.3. Голова Комісії ДФС відповідає за виконання покладених на Комісію ДФС функцій:
аналіз письмових пояснень та/або копій документів, визначених у підпункті "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, з метою прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
розгляд інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі - Таблиця даних платника податку), яка надана платником податку до ДФС;
розгляд висновків контролюючих органів з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації;
розгляд висновків контролюючих органів з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної в Таблиці даних платника податку;
надання пропозицій щодо удосконалення роботи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - СМ КОР);
прийняття рішень про розробку та/або врахування наданих пропозицій щодо удосконалення СМ КОР та Критеріїв;
прийняття Рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та/або Рішення про врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податків (далі - Рішення);
надання оцінки діяльності Робочих груп територіальних органів ДФС.
4. Секретар Комісії ДФС
4.1. Секретар Комісії ДФС:
4.1.1. готує проекти письмових доручень Голови Комісії ДФС (або особи, яка виконує його обов'язки);
4.1.2. забезпечує підготовку проведення засідань та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях Комісії ДФС;
4.1.3. оформляє протоколи засідань Комісії ДФС;
4.1.4. збирає та передає членам Комісії ДФС на визначену офіційну електронну скриньку для забезпечення телекомунікаційного зв'язку матеріали, що підлягають розгляду на засіданнях Комісії ДФС, з метою прийняття Рішення, удосконалення роботи СМ КОР та Критеріїв, оцінки діяльності Робочих груп;
4.1.5. забезпечує формування Рішень за встановленими формами та надсилання їх платнику податку на додану вартість;
4.1.6. веде журнал обліку Рішень Комісії ДФС;
4.1.7. веде діловодство Комісії ДФС;
4.1.8. надає Голові Комісії ДФС зведену інформацію щодо результатів проведених нарад та прийнятих Рішень.
4.2. У разі відсутності на засіданні Комісії ДФС її секретаря його обов'язки виконує один із членів Комісії ДФС, що обирається на цьому засіданні.
5. Матеріали, що виносяться на розгляд Комісії ДФС
5.1. Матеріали, що виносяться на розгляд Комісії ДФС, включають:
5.1.1. перелік питань для розгляду на засіданні Комісії ДФС;
5.1.2. письмові пояснення та/або копії документів платника податку стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації;
5.1.3. Таблицю даних платника податку, яка надана платником податку до ДФС;
5.1.4. висновок контролюючих органів з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
5.1.5. висновок контролюючих органів з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку;
5.1.6. пропозиції щодо удосконалення роботи СМ КОР;
5.1.7. інформацію про діяльність Робочих груп та пропозиції щодо надання їй оцінки.
5.2. Формування матеріалів, що виносяться на розгляд Комісії ДФС, забезпечуються секретарями Комісії ДФС.
5.3. Голова, заступник Голови та члени Комісії ДФС здійснюють аналіз отриманих матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях Комісії ДФС.
6. Проведення засідань Комісії ДФС
6.1. Голова, заступник Голови, секретарі та члени Комісії ДФС беруть участь у засіданні особисто.
6.2. Голова, заступник Голови, секретарі та члени Комісії ДФС не мають права делегувати своїх представників для участі в засіданні Комісії ДФС.
6.3. Засідання Комісії ДФС є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як двох третин її затвердженого персонального складу.
6.4. Засідання Комісії ДФС проводиться обов'язково кожного робочого дня два рази на день о 10 год. 00 хв. та о 15 год. 00 хв. за наявності документів для розгляду, з аудіо- та відеофіксакцією.
6.5. У разі потреби проведення додаткового засідання пропозиції надаються ініціатором Голові Комісії ДФС.
6.6. Рішення Комісії ДФС приймається шляхом відкритого голосування.
6.6.1. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість присутніх на засіданні осіб з числа затвердженого персонального складу Комісії ДФС;
6.6.2. У разі рівної кількості голосів, голос головуючого є вирішальним.
6.7. Під час засідання секретарем Комісії ДФС ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті Рішення та надані доручення.
6.8. Протокол підписується Головою Комісії ДФС (у разі його відсутності - заступником), заступником Голови Комісії ДФС, секретарями Комісії ДФС та членами Комісії ДФС, які брали участь у засіданні.
6.9. Забезпечення обліку матеріалів роботи Комісії ДФС покладається на секретарів Комісії ДФС.
6.10. Присутній на засіданні Комісії ДФС Голова Комісії ДФС, заступник Голови Комісії ДФС, секретар Комісії ДФС або член Комісії ДФС, який не згоден з рішенням Комісії ДФС або утримався від голосування, повинен викласти письмово окрему думку, яка додається до матеріалів засідання Комісії ДФС.
7. Інформаційне забезпечення Комісії ДФС
Діяльність Комісії ДФС базується на системній основі з отримання, обробки, формування, надсилання і надання відповідної інформації засобами інформаційних та телекомунікаційних систем ДФС з метою виконання покладених на Комісію ДФС функцій, завдань та обов'язків.
8. Реалізація та збереження матеріалів засідання Комісії ДФС
8.1. Прийняті Комісією ДФС Рішення надсилаються платнику податків протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу та/або Таблиці даних платника податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надсиланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
8.2. Рішення, прийняті Комісією ДФС, реєструються в журналі.
8.3. Матеріали засідання Комісії ДФС зберігаються десять років.
9. Взаємодія Комісії ДФС із територіальними органами ДФС
9.1. Для забезпечення належної організації роботи та функціонування Комісії ДФС на постійній основі в ГУ ДФС, ГУ ДФС у м. Києві та Офісі великих платників податків ДФС створюються Робочі групи.
9.2. Робочі групи формуються по секторах:
щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій, Волинській, Рівненській областях;
щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Хмельницькій, Житомирській, Київській, Чернігівській, Черкаській областях та в Офісі великих платників податків ДФС;
щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, Запорізькій областях;
щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Вінницькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях;
щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Луганській, Донецькій, Харківській, Сумській областях;
щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДФС у м. Києві.
9.3. За кожним сектором закріплюється Головою Комісії ДФС секретар Комісії ДФС з метою виконання завдань та обов'язків, передбачених пунктом 4 цього Регламенту.
9.4. Керівником Робочої групи призначається перший заступник або заступник начальника ГУ ДФС, ГУ ДФС у м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. До складу Робочих груп включаються представники з числа працівників структурних підрозділів:
моніторингу доходів та обліково-звітних систем;
обслуговування платників;
податків і зборів з юридичних осіб;
податків і зборів з фізичних осіб;
аудиту;
оперативного управління.
а також представники інших структурних підрозділів за визначенням керівника головного управління.
9.5. Завдання, які надаються Робочій групі Головою Комісії ДФС, заступником Голови Комісії ДФС та відповідними секретарями Комісії ДФС, є першочерговими і обов'язковими для виконання.
9.6. Завданнями Робочої групи є:
аналіз письмових пояснень та/або копій документів, визначених у підпункті "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, які надані платником податків;
розгляд Таблиці даних платника податку;
формування та надсилання до Комісії ДФС висновків контролюючих органів з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку;
формування та надсилання до Комісії ДФС висновків контролюючих органів з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
надання пропозицій щодо удосконалення роботи СМ КОР.
9.7. Протягом 3 робочих днів з дня отримання письмових пояснень та/або копій документів, визначених у підпункті "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу та/або Таблиці даних платника податку, розроблені матеріали, визначені підпунктом 9.6 цього Регламенту, Робоча група передає на розгляд до Комісії ДФС.
9.8. За дві години до проведення засідання Комісії ДФС секретарі Комісії ДФС узагальнюють матеріали, отримані від Робочих груп, які будуть розглянуті на такому засіданні, та надсилають їх засобами електронного зв'язку членам Комісії ДФС.
9.9. Не пізніше 5 робочих днів з дня отримання письмових пояснень та/або копій документів, визначених у підпункті "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу та/або Таблиці даних платника податків, Комісія ДФС розглядає отримані матеріали та виносить остаточне рішення про:
реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку.
9.10. Робочі групи надають Комісії ДФС пропозиції щодо удосконалення СМ КОР та Критеріїв.
Термін - до 5 числа кожного місяця.
9.11. Комісія ДФС здійснює вибірковий аналіз висновків контролюючих органів з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку та/або реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, сформованих Робочими групами.
Термін - до 3 числа кожного місяця.
9.12. Керівники Робочих груп несуть персональну відповідальність за інформацію та пропозиції, які надаються Комісії ДФС, їх якість та своєчасність.
|
Директор Департаменту моніторингу доходів та обліковозвітних систем |
М.О. Чмерук |
4. Лист ГУ ДФС в Одеській області «Про оподаткування ПДВ операцій з погашення кредиторської заборгованості за рішенням суду, якщо термін позовної давності минув» від 11.07.2017 р. N 1110/ІПК/15-32-12-02-09
1. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), розташоване на митній території України (підпункти "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ).
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Враховуючи зазначене, операція з відчуження нерухомого майна (нежитлових приміщень) за рішенням суду є об'єктом оподаткування ПДВ, за якою мають бути визначені податкові зобов'язання. Дата виникнення податкових зобов'язань визначається за правилом першої події, а база оподаткування визначається відповідно до вимог пункту 188.1 статті 188 ПКУ.
2. З огляду на зміст звернення, відповідно до договору N 64-П/2013 від 27.08.2013 на постачання преса ПБ7730 постачальник - платник ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати (перша подія) визначив податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи з суми попередньої оплати покупцем, та склав податкові накладні. Та надалі умови договору не було виконано, а саме не здійснено постачання товару протягом терміну позовної давності.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
При цьому згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Разом з тим слід приймати до уваги термін позовної давності, встановлений Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року N 435-IV, зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ). Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Тобто у разі, якщо після сплину 1095 днів відбувається погашення кредиторської заборгованості (відчуження нерухомого майна) за рішенням суду, платник-постачальник не має підстав відкоригувати податкові зобов'язання.
Крім того, у разі попередньої оплати товарів/послуг, які в межах терміну позовної давності не були поставлені, факт придбання таких товарів/послуг, як це передбачено пунктом 198.3 статті 198 ПКУ, відсутній та, відповідно, відсутнє право платника на податковий кредит за такими товарами/послугами.
5. Лист ГУ ДФС у Харківській області «Щодо отримання бюджетних коштів, що надійшли як капітальні трансферти на придбання основних засобів» від 11.07.2017 р. N 1113/ІПК/20-40-12-01-11
Стосовно використання окремих норм податкового законодавства та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), повідомляє наступне.
Правові основи господарської діяльності комунальних підприємств зазначені в Господарському кодексі України від 16.01.2003 N 436-IV, із змінами та доповненнями (далі - Господарський кодекс).
Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (п. 1 ст. 78 Господарського кодексу).
Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою (п. 4 ст. 78 Господарського кодексу).
Згідно ст. 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 N 2456-VI субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат з бюджету.
Відповідно до п. 1.6 розділу 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 N 333, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за N 456/20769, зі змінами і доповненнями (далі - Інструкція N 333), до платежів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 3210 належать невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.
Під кодом класифікації видатків бюджету 3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" органи управління перераховують не лише власне капітальні трансферти, а й внески до статутних фондів (пп. 3.2.1 п. 3.2 гл. 3 Інструкції N 333).
Внесок до статутного фонду (капіталу) органів управління не має характеру невідплатних, безповоротних платежів, оскільки в обмін на внесок до статутного фонду одержуються корпоративні права.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією (пункт 1 статті 167 Господарського кодексу, підпункт 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Тобто сутність корпоративних прав (участь в управлінні тощо) - те, що засновнику (міськраді) належить саме майно комунального підприємства. Тому хоча внесок до статутного фонду (капіталу) і перераховується за кодом 3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)", фактично він є цілком відособленим платежем і назвати його капітальним трансфертом можна лише умовно.
Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015, роз. III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ викладено у новій редакції.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
П. 44.2 ст. 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку N 15 "Дохід", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за N 860/4153 (далі - П(С)БО N 15).
Пунктом 5 П(С)БО N 15 зазначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Отже, зростання власного капіталу за рахунок отримання бюджетних коштів, що надійшли як капітальні трансферти на придбання основних засобів, від засновника (міськради) не визнається доходом згідно П(С)БО N 15.
Щодо питання 1, 2 звернення:
Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
База оподаткування операції з постачання товарів/послуг визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ. При цьому до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Враховуючи викладене, якщо отримання платником ПДВ коштів, які виділяються з бюджету у вигляді капітальних трансфертів за кодом бюджетної класифікації 3210, не передбачає постачання товарів/послуг чи компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, то об'єкта оподаткування ПДВ при отриманні таких коштів не виникає.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 1.5 розд. 1 Інструкції N 333 поточні видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються, зокрема, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".
Пунктом 1.6 розд. 1 Інструкції N 333 визначено, що: субсидії - усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств; трансфертні платежі - невідплатні і безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.
Тобто, товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій та поточних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником (за умови, що такі кошти включені до доходів платника податку) і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути віднесені до податкового кредиту.
Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
6. Лист ДФС «Про порядок оподаткування ПДВ операцій з відшкодування комітентом додаткових транспортних витрат комісіонера у межах договору комісії» від 05.07.2017 р. N 983/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з відшкодування комітентом додаткових транспортних витрат комісіонера у межах договору комісії та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами "а", "б" і "е" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання:
товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;
послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою (20 відсотків), зазначеною у підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною (пункт 194.1 статті 194 розділу V ПКУ).
Операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (підпункт "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ). При цьому для цілей застосування підпункту "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом (у тому числі на підставі міжнародної автомобільної накладної (CMR)).
Базою оподаткування ПДВ для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V ПКУ (пункт 189.4 статті 189 розділу V ПКУ).
Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 розділу V ПКУ (пункт 189.4 статті 189 розділу V ПКУ).
Згідно зі статтею 1013 Цивільного кодексу України у комісіонера постачанням послуг вважається також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду).
Отже, додаткові транспортні витрати комісіонера, здійснені ним у межах договору комісії, є витратами із забезпечення виконання складових частин загального обсягу послуги, що надається у межах договору комісії, а отже є складовою частиною вартості послуги, операція з постачання якої підлягає оподаткуванню ПДВ за правилами, встановленими ПКУ для договорів комісії.
7. Лист ДФС «Про оподаткування ПДВ операції із забезпечення працівників платника податку безоплатним перевезенням на роботу та з роботи» від 05.07.2017 р. N 971/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операції із забезпечення працівників платника податку безоплатним перевезенням на роботу та з роботи та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Згідно з підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).
Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Таким чином, суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв'язку із забезпеченням працівників платника податку безоплатним перевезенням на роботу та з роботи, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 ПКУ).
Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування та пов'язані з отриманням доходів, такі товари/послуги визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, не здійснюється.
8. Лист ДФС «Щодо можливості вилучення з Єдиного реєстру податкових накладних помилково складеної податкової накладної» від 11.07.2017 р. N 1117/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо можливості вилучення з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) помилково складеної податкової накладної та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Відповідно до пункту 11 підрозділу II розділу XX ПКУ з 01.02.2015 реєстрації в ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N 1246, визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Можливості вилучення з ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, у тому числі, якщо вони помилково складені та зареєстровані платником податку, чинним законодавством не передбачено.
Отже, у разі помилкової реєстрації податкової накладної в ЄРПН, складеної на іншого платника податку - покупця, платник податку може скласти до такої податкової накладної розрахунок коригування, в якому відобразити зі знаком "-" обсяги операції, вказані у помилково складеній та зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній. При цьому такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку - покупцем.
9. Лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області «Щодо відповідності показників податкової накладної первинним документам у разі зміни ціни на газ» від 11.07.2017 р. N 1107/ІПК/04-36-12-01-16
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно із п. 187.10 ст. 187 ПКУ визначено, що платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
Абзацом 1 п. 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Порядок заповнення податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за N 137/28267 (далі - Порядок N 1307).
Відповідно до п. 16 Порядку N 1307 до графи 6 податкової накладної відноситься кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг; до графи 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість.
У рядку I розділу A зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість.
Серед переліку обов'язкових реквізитів податкової накладної обліковується, зокрема, ціна постачання без урахування податку (пп. "е" п. 201.1 ст. 201 ПКУ) та загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (пп. "з" п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПКУ помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття ПН у електронному вигляді.
Водночас, згідно із п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі п. 5.3 ст. 5 ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Згідно із п. 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 N 2496, зареєстрованою в Міністерстві юстиції 06.11.2015 за N 1382/27827 (далі - Порядок N 2496), постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу (п. 11 Порядку N 2496).
Датою оплати рахунка (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника.
Відповідно до п. 12 Порядку N 2496 за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи / Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарські операції.
Відповідно до част. 1 ст. 9 Закону N 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Одночасно первинні документи повинні відповідати умовам договору, у межах якого здійснюється господарська операція.
Згідно інформації наведеної в запиті ДУ "..." підприємство є бюджетною організацією та здійснює оплату за спожитий газ згідно Договору на постачання природного газу (далі - Договір), укладеного між ДУ "..." (Споживач) та ТОВ "..." (Постачальник), за рахунок бюджетних коштів.
Водночас Постачальник згідно із п. 187.10 ст. 187 ПКУ застосовує касовий метод оподаткування ПДВ.
Згідно умов договору між Постачальником та Споживачем ціна постачання природного газу може змінюватись протягом дії до Договору, що узгоджується підписанням додаткової угоди.
Наданий для розгляду акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 містить наступні показники: ціна за 1000 куб. м без урахування ПДВ - 8382,5 грн, обсяг постачання - 1,064 тис. куб. м, вартість без урахування ПДВ - 8918,98 грн, ПДВ - 1783,8 тис. грн, усього на суму 10702,78 грн.
На дату зарахування коштів від Споживача Постачальником складено податкову накладну від 07.04.2017, в якій зазначені наступні реквізити: ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ - 7375,00 грн, кількість (об'єм, обсяг) - 1,209353, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ - 8918,98 грн, ПДВ - 1783,80 грн, загальна сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ - 10702,78 грн.
Тобто на дату зарахування коштів реквізити податкової накладної від 07.04.2017 "ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ" та "кількість (об'єм, обсяг)" не відповідають аналогічним показникам, наведеним в акті приймання-передачі природного газу від 31.03.2017.
У зв'язку з вищенаведеним, оподаткування ПДВ операції з постачання природного газу та визначення показників податкової накладної, складеної ТОВ "..." по даній операції, проводиться наступним чином.
Для касового методу податкового обліку нормами ПКУ передбачено визначення дати виникнення податкових зобов'язань як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг).
В даному випадку Постачальник на дату зарахування коштів визначає податкові зобов'язання з ПДВ, а у Споживача відповідно виникає право на податковий кредит.
При цьому відповідно до Порядку N 2496 та положень ст. 44 ПКУ у Постачальника повинен бути складений первинний документ, у якому зазначається ціна на газ на момент оплати Споживачем.
У зв'язку з чим, ТОВ "..." на дату зарахування коштів на банківський рахунок як сплати за користування природним газом від ДУ "..." повинно визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну із зазначенням усіх реквізитів, наведених в п. 201.1 ст. 201 ПКУ та п. 16 Порядку N 1307, в якій ціна на газ повинна бути визначена на підставі первинного документа, складеного на момент сплати.
Відповідно до п. 12 Порядку N 2496 таким первинним документом є акт приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаний уповноваженим представником Постачальника, який підлягає наданню Споживачу.
Слід зазначити, що показник податкової накладної "ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ" згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ відноситься до її обов'язкових реквізитів, та його значення впливає на формування суми податкових зобов'язань при здійсненні господарської операції.
Також повідомляємо, що згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
10. Лист ДФС «Про особливості податкового кредиту по операціях з ввезення товарів на митну територію України» від 05.07.2017 р. N 1006/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України:
а) у митному режимі експорту;
б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
При цьому нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Кодексу для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу.
Пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, сума податку на додану вартість, сплачена до бюджету у травні 2016 року при ввезенні на митну територію України рідкого мінерального добрива, підлягала включенню до складу податкового кредиту травня 2016 року на підставі належним чином оформленої митної декларації.
При цьому, якщо такий товар в подальшому вивозиться за межі митної території України у митному режимі експорту, то норми пункту 198.5 статті 198 Кодексу не застосовуються, оскільки вважається, що такі товари використані в оподатковуваних операціях.
11. Лист ДФС «Про оподаткування ПДВ операції із отримання коштів, що надходять платнику податку на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно» від 07.07.2017 р. N 1051/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операції із отримання коштів, що надходять платнику податку на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Умови і порядок відшкодування збитків у господарській сфері визначено главою 25 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).
Відповідно до статей 224 - 226 ГКУ учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
При цьому учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
З метою застосування пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ податкові зобов'язання з ПДВ визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Враховуючи викладене, кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.
12. Лист ДФС «Щодо порядку заповнення графи 1 "№ з/п рядка податкової накладної, що коригується" розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної» від 13.07.2017 р. N 1165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку заповнення графи 1 "N з/п рядка податкової накладної, що коригується" розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).
Статтею 192 ПКУ передбачена можливість платників податку складати розрахунок коригування у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Форму та Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267 (далі - Порядок N 1307).
Відповідно до пункту 21 Порядку N 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком N 1307.
У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Згідно з формою додатка 2 до податкової накладної у графі 1 розділу Б розрахунку коригування "N з/п рядка податкової накладної, що коригується" зазначається порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується.
Як зазначено у зверненні, постачальником платника невірно заповнено графу 1 розділу Б розрахунку коригування, а саме помилково зазначено не порядкові номери рядків податкової накладної, що коригуються, а номери по порядку рядків такого розрахунку коригування.
Таким чином, при допущенні помилки у графі 1 розрахунку коригування платнику податку - постачальнику з метою виправлення такої помилки доцільно скласти другий розрахунок коригування до тієї ж самої податкової накладної, в якому вказати правильні показники. При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, до якої вже складався розрахунок коригування, складається з урахуванням показників попереднього розрахунку коригування.
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
13. Лист ДФС «Про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 468» від 10.07.2017 №17973/7/99-99-15-02-01-17
Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення повідомляє.
Загальні положення
16.06.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 468 (далі – наказ № 468) "Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції" (далі – Звіт та Порядок).
Наказ № 468 виданий згідно з п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з метою приведення у відповідність до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" та запобігання виникненню спірних питань під час складання та подання Звіту про контрольовані операції.
Враховуючи викладене, звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом № 468. Водночас Звіти за 2016 рік, подані платниками до набрання чинності наказом № 468, вважаються дійсними.
Зміни у додатках до Звіту
Головною відмінністю від попередньої форми Звіту є доповнення додатка до Звіту "Відомості про контрольовані операції" графою 25 "Сторона, що досліджується", в якій у разі застосування для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" методів ціни перепродажу, "витрати плюс" та чистого прибутку, має бути зазначена інформація про сторону, що досліджується відповідно до п.п. 39.3.2.7 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Кодексу. У випадках, якщо платник податків обирає стороною, що досліджується, себе, у графі зазначається "1", якщо обрано особу-контрагента у контрольованих операціях, зазначається "0". Під час застосування методів порівняльної неконтрольованої ціни або розподілу прибутку графа 25 не заповнюється.
Назва графи 20 додатка до Звіту "Відомості про контрольовані операції" приведена у відповідність до вимог Кодексу: в ній зазначається загальна вартість операції за вирахуванням непрямих податків.
Також у новій редакції викладено додаток "Інформація про пов’язаних осіб" до Звіту, який відтепер має більш зручну для заповнення форму.
Зміни у Порядку
Пункти 1 – 3 розділу І Порядку викладено у новій редакції, відповідно до якої Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформацію надано не у повному обсязі, або вона містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:
новий Звіт (звіт з позначкою "звітний новий") до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;
уточнюючий Звіт (звіт з позначкою "уточнюючий") після граничного строку подання звіту за такий самий звітний період.
Новий та уточнюючий Звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (звіту з позначкою "звітний").
Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Враховуючи, що у 2017 році 30 вересня припадає на вихідний день, граничний строк подання Звіту щодо контрольованих операцій за 2016 рік є 02.10.2017.
Порядок доповнено роз’ясненнями щодо особливостей заповнення Звіту, у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. У такому випадку в основній частині Звіту "Загальні відомості про контрольовані операції" у графі 2 має зазначатись повне найменування нерезидента – пов’язаної особи, водночас в додатку до Звіту у розділі "Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях" зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) із залученою у ланцюгу таких операцій непов’язаною особою.
Уточнено порядок заповнення окремих граф розділу "Відомості про контрольовані операції" додатка до Звіту:
у разі якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги із надання/отримання кредиту, депозиту, позики, у графі 17 зазначається сума відсотків, нарахованих (сплачених) або отриманих під час відповідної контрольованої операції у валюті контракту;
у графі 23 вказується цифрове значення показника рентабельності контрольованої операції (сукупності контрольованих операцій), зазначеного платником податку у графі 22, у відсотках, з точністю до другого знака після коми.
Також розділ V Порядку доповнено пунктом 7, який роз’яснює відображення показника рентабельності при групуванні контрольованих операцій, а саме: у разі якщо показник рентабельності обчислюється для сукупності контрольованих операцій, здійснених платником протягом року, але правила групування згідно з цим розділом не дозволяють відобразити інформацію про таке групування одним рядком, відповідний показник рентабельності (графа 22) та його цифрове значення (графа 23) зазначаються у кожному з рядків, які відображають сукупність таких операцій.
Враховуючи зміни у ст. 39 Кодексу щодо критеріїв визнання господарських операцій контрольованими, коди підстав віднесення господарських операцій до контрольованих згідно з додатком 1 до Порядку викладено у відповідності до вимог п.п. 39.2.1.1 п. 39.2.1. ст. 39 Кодексу, зокрема доповнено новим кодом "040" для контрольованих операцій, передбачаних п.п. "г" п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу – "господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи".
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання у роботі та забезпечити врахування під час проведення контрольно-перевірочної роботи та процедур адміністративного оскарження.
|
В.о. Голови |
М.В. Продан |
В ЧАСТИНІ ЄСВ
14. Лист ДФС «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 11.07.2017 р. N 1127/Р/99-99-13-02-01-14/ІПК
Державна фіскальна служба України керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит про надання індивідуальної податкової консультації, щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) і повідомляє таке.
Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 2464) визначено перелік платників єдиного внеску, порядок нарахування та сплати єдиного внеску.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону N 2464, зокрема, для фізичних - осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини першої статті 7 Закону N 2464).
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону N 2464).
Частиною восьмою статті 9 Закону N 2464 визначено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотків до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина п'ята статті 8 Закону N 2464).
Правове регулювання надання допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та вагітністю та пологами здійснюється відповідно до норм Закону України від 23 вересня 1999 року N 1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами і доповненнями.
Суми допомоги по тимчасовій непрацездатності по вагітності та пологах, отримані фізичними особами - підприємцями, в тому числі тими, які обрали спрощену система оподаткування, не є базою нарахування єдиного внеску.
Отже, платники єдиного податку, які не використовують працю найманих працівників, нараховують єдиний внесок в розмірі 22 відсотка на суму, визначену такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
При цьому на період перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування, не звільняється від сплати єдиного внеску.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
В ЧАСТИНІ ПДФО
15. Лист ГУ ДФС у Харківській області від 12.07.2017 р. N 1142/ІПК/20-40-13-11-11
Відповідно до пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року N 98, із змінами і доповненнями (далі - Постанова).
Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 року N 59 (із змінами і доповненнями) (далі - Інструкція), є обов'язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.
Однак інші підприємства та організації цей документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).
У п. 4 розділу I Інструкції визначено, що підприємство, яке відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.
Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 року N 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) та ПКУ (п. 14 розділу I Інструкції).
За наявності оригіналів підтвердних документів підприємство відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених Постановою, витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат (п. 5 розділу II Інструкції).
Згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ відряджений працівник отримує від фізичної особи - підприємця, який надавав послуги з найму жилого приміщення та переїзду, копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.
Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, надати згідно з положеннями Інструкції звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (п. 11 розділу II Інструкції).
Враховуючи зазначене, оскільки юридична особа тільки компенсує витрати працівника на відрядження, то відображати у формі N 1ДФ сплату працівником коштів за надані під час відрядження фізичною особою - підприємцем послуги така юридична особа не зобов'язана.
Разом з тим відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу II ПКУ особи, які відповідно мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Відповідно пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Тобто у разі нарахування (виплати) доходів податковим агентом на користь платників податків, в тому числі виплачених на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність), такі доходи відображаються у формі N 1ДФ згідно з Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року N 4 (далі - Порядок), за ознакою доходу "157" - дохід, виплачений самозайнятій особі (відповідно до довідника ознак доходів, наведених у додатку до цього Порядку).
Стосовно необхідності відображення сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ), що сплачується за рахунок роботодавця по кожному працівнику окремо за ознакою доходу "133" у формі N 1ДФ, повідомляємо наступне.
Відповідно до пп. 165.1.6 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума ЄВ, що вноситься за рахунок його роботодавця у розмірах, визначених законом.
Відповідно до частини 4 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року N 2464-VI (із змінами і доповненнями), ЄВ нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, а також на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, не зменшеної на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.
Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 N 1058-IV (далі - ЗУ N 1058) органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати ЄВ, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, органів доходів і зборів, роботодавців, фізичних осіб, органів реєстрації актів громадянського стану, державної служби зайнятості, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, компанії з управління активами, зберігача та інших підприємств, установ, організацій та військових формувань.
Разом з тим прикінцевими положеннями ЗУ N 1058 встановлено, що вимоги (положення), які стосуються Накопичувального фонду, набирають чинності з дня запровадження законом порядку перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду.
Враховуючи наведене, а також необхідність у майбутньому удосконалення обліку суми збору на державне пенсійне страхування, що вносяться за рахунок працедавця у розмірах, визначених законом, та обліковуються в індивідуальній картці застрахованої особи (найманого працівника), зазначена інформація до набрання чинності законом про запровадження перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду у податковому розрахунку ф. N 1ДФ за ознакою "133" - сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (відповідно до довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку) не відображається.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
16. Лист ДФС «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором окремих видів доходів та нарахування на такі доходи єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і в межах компетенції» від 17.07.2017 р. N 1229/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором окремих видів доходів та нарахування на такі доходи єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.
Щодо оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб та військовим збором
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору (пп. "є" пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Особливості визначення резидентського статусу фізичної особи,з метою оподаткування, встановлено пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Відповідно до п. 9 підрозділу 1 розділу XX та пп. 1.8 п. 161 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу встановлено, що тимчасово, на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації", затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі - Проект), не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходи, що нараховані (виплачені, надані) громадянам Японії (незалежно від їхнього резидентського статусу) японськими суб'єктами з реалізації Проекту у формі заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами. Зазначене звільнення застосовується лише до тієї частини доходів, що пов'язана з реалізацією Проекту.
Японським суб’єктом з реалізації Проекту може бути:
а) юридична особа, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;
б) зареєстроване в Україні постійне представництво юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;
в) юридична особа, що є дочірнім підприємством юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;
г) договір про спільну діяльність, одним або кількома учасниками якого (участю у такому договорі більше ніж 50 відсотків) є особи, визначені у підпункти: "а" - "в"цього пункту, (далі - Договір) укладений виключно з метою здійснення спільної діяльності з реалізації Проекту.
У разі якщо японським суб'єктом з реалізації Проекту виступатиме Договір, норми п. 9 підрозділу 1 розділу XX та пп. 1.8 п. 161 підрозділу 161 Перехідних положень Кодексу застосовуватимуться виключно до доходів громадян Японії, що нараховуються (виплачуються, надаються) оператором такої спільної діяльності.
Враховуючи викладене доходи, у вигляді заробітної плати та /або винагороди за цивільно-правовими договорами, що нараховуються (виплачуються, надаються) громадянам Японії (не залежно від їхнього резидентського статусу) в рамках реалізації Проекту оператором за Договором, звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
При цьому, обов’язок платників податків - громадян Японії щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такі платники податку отримували доходи від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ( п. 179.2 ст. 179 Кодексу).
Водночас, п. 164.2 ст. 164 розділу IV Кодексу встановлено перелік доходів, що включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - фізичної особи резидента (нерезидента).
Відповідно до п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV для нерезидентів).
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:
доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору (пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Ставку податку на доходи фізичних осіб визначено п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Крім того відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доході фізичних осіб (військового збору) до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Отже, доходи, у вигляді заробітної плати та /або винагороди за цивільно-правовими договорами, які нараховуються (виплачуються, надаються) громадянам України та іноземним експертам (крім громадян Японії) в рамках Проект оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
Щодо заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок ф. N 1ДФ)
Згідно з п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок ф. N 1ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку ф. N 1ДФ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4.
При цьому довідник ознак доходів, наведений у додатку до зазначеного Порядку містить як ознаки доходів, що включаються загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку так і ознаки доходів, які не включаються загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
Таким чином, юридична особа (оператор), як податковий агент подає податковий розрахунок ф. N 1ДФ та відображає доходи, у вигляді заробітної плати та /або винагороди за цивільно-правовими договорами, що нараховуються (виплачуються, надаються) громадянам Японії (не залежно від їхнього резидентського статусу) в рамках реалізації Проекту, громадянам України та іноземним експертам, незалежно від того оподатковуються такі доходи чи ні.
Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок)
Пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами.
Застрахована особа - фізична особа, яка згідно з законодавством підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону N 2464).
Згідно з п. 10 частини першої ст. 1 Закону N 2464 страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно Закону N 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно- правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464).
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Водночас відповідно до п. 96 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464 тимчасово, на період реалізації Проекту:
зазначені у пункті 2 частини першої статті 4 Закону N 2464 працівники, які є громадянами Японії та працюють в рамках реалізації Проекту, не є платниками єдиного внеску з доходів, зазначених у абзаці першому п. 9 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу;
японський суб'єкт з реалізації Проекту, визначений підпунктами "а" - "г" та абзацом восьмим п. 9 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, звільняється від виконання обов'язків, визначених п. 2 частини другої ст. 6 Закону N 2464 щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) громадянам Японії, визначеним у абзаці другому цього пункту.
Враховуючи наведене,оператор за Договором(роботодавець) звільняється від нарахування,обчислення та сплати єдиного внеску на доходи у вигляді заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами,нарахованих (виплачених, наданих) громадянам Японії в рамках реалізації Проекту.
Водночас роботодавець, утворений відповідно до законодавства України, є страхувальником для всіх найманих працівників, у тому числі іноземців, які працюють, зокрема на умовах трудового договору (контракту) та/або за цивільно-правовими договорами, зобов’язаний нараховувати обчислювати та сплачувати єдиний внесок із заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
17. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядку її оформлення і видачі» від 13.06.2017. №568
|
|
Зареєстровано в Міністерстві |
Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядку її оформлення і видачі
Відповідно до пунктів 179.3, 179.12 статті 179 розділу IV Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядок оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань), що додаються.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11 грудня 2013 року № 795 “Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку) та Порядку її заповнення”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 січня 2014 року за № 8/24785.
3. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України в установленому законодавством порядку забезпечити:
подання цього наказу до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію;
оприлюднення цього наказу.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в.о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М.В.
|
Міністр |
О. Данилюк |
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ДОВІДКА
про подану декларацію про майновий стан і доходи
(про сплату або про відсутність податкових зобов’язань)
|
В.о. директора Департаменту податкової політики |
Л.П. Максименко |
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
|
|
Зареєстровано в Міністерстві |
ПОРЯДОК
оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань)
1. Цей Порядок визначає механізм оформлення і видачі контролюючими органами довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) (далі - Довідка) відповідно до пунктів 179.3, 179.12 статті 179 розділу IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
2. Довідка видається безоплатно на підставі:
заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до цього Порядку (далі - Заява);
податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація).
3. Заява та податкова декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.
4. Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт Кодексу, яким передбачено видачу контролюючим органом Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків.
Заяву про видачу Довідки за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
5. Відповідно до пункту 179.3 статті 179 розділу IV Кодексу платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
6. Контролюючий орган після надходження податкової декларації зобов’язаний перевірити:
1) достовірність визначених у декларації доходів шляхом звірки з даними, наявними в інформаційних системах контролюючого органу;
2) обґрунтованість застосування ставок податку на доходи фізичних осіб, військового збору;
3) правильність визначення податкових зобов’язань та повноту їх сплати.
У разі неподання платником податку податкової декларації та/або за наявності невиконаних зобов’язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору (для платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання) контролюючий орган надає заявнику протягом десяти календарних днів вмотивовану відповідь щодо відмови в наданні Довідки.
7. Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:
платникам податків, які звернулися відповідно до пункту 179.12 статті 179 розділу IV Кодексу, - протягом десяти календарних днів з дати отримання заяви;
платникам податку - резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до пункту 179.3 статті 179 розділу IV Кодексу, - протягом тридцяти календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.
Довідка видається у паперовій та/або електронній формах. Довідку у паперовій формі отримує безпосередньо платник податків (уповноважений представник) за місцем податкового обліку.
Довідка в електронній формі видається з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
8. Довідка заповнюється з дотриманням таких вимог:
1) у загальній частині зазначаються: найменування контролюючого органу, який видає Довідку, дата та номер Довідки; реєстраційний номер облікової картки платника податків / серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); прізвище, ім'я, по батькові платника податків (згідно з даними податкової декларації); звітний податковий період (календарний рік), за який подано декларацію (зазначається арабськими цифрами);
2) у рядку 01 зазначається сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, що зазначені у рядку 10 податкової декларації: заробітна плата, доходи від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого та/або рухомого майна, дохід від надання майна в лізинг тощо, інвестиційний прибуток, вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна, інші доходи, доходи фізичних осіб - підприємців та доходи, отримані фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
3) у рядку 02 зазначаються доходи, отримані з джерел за межами України, що зазначені у рядку 10.6 податкової декларації;
4) у рядку 03 зазначається сума доходів, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, що зазначені у рядку 11 податкової декларації;
5) у рядку 04 зазначається загальна сума річного доходу (р. 01 + р. 03), що має дорівнювати загальній сумі річного доходу, зазначеній у рядку 12 податкової декларації;
6) у рядку 05 зазначається загальна сума податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених платником податку до сплати, що зазначені відповідно у рядках 22.1 та 23.1 податкової декларації;
7) інформація про повноту сплати або про відсутність податкових зобов’язань за даними поданої податкової декларації зазначається у Довідці станом на момент її формування.
9. Для фізичних осіб - платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу.
|
В.о. директора Департаменту податкової політики |
Л.П. Максименко |
|
Додаток |
18. Наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» від 06.06.2017 р. №556
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
05 липня 2017 р. за №821/30689
Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859
Відповідно до Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375,
НАКАЗУЮ:
1. Внести зміни до:
форми податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року N 859, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за N 1298/27743 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року N 821), виклавши її у новій редакції, що додається;
Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року N 859, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за N 1298/27743 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року N 821), виклавши її у новій редакції, що додається.
2. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
оприлюднення цього наказу.
3. Цей наказ набирає чинності з 31 грудня 2017 року.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в. о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М. В.
|
Міністр |
О. Данилюк |
|
ПОГОДЖЕНО: |
|
|
В. о. Голови Державної |
М. В. Продан |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
02 жовтня 2015 року N 859
(у редакції наказу Міністерства фінансів України
від 06 червня 2017 року N 556)
|
|
ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ
ПРО МАЙНОВИЙ СТАН І ДОХОДИ
|
Код ряд- |
II. ДОХОДИ, ЯКІ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ДО ЗАГАЛЬНОГО РІЧНОГО ОПОДАТКОВУВАНОГО ДОХОДУ |
Сума дохо- |
Сума податку/збору (грн, коп.) |
|||||||||||||||||||
|
утриманого (сплаченого) податковим агентом |
що підлягає сплаті самостійно |
|||||||||||||||||||||
|
податок на доходи фізич- |
війсь- |
податок на доходи фізич- |
війсь- |
|||||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||||||||||||||||
|
10 |
Загальна сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у тому числі (рядок 10.1 + рядок 10.2 + рядок 10.3 + рядок 10.4 + рядок 10.5 + рядок 10.6 + рядок 10.7 + рядок 10.8 + рядок 10.9): |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
10.1 |
дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховані (виплачені, надані) у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами |
|
|
|
х |
х |
||||||||||||||||
|
10.2 |
доходи від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого та/або нерухомого майна |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
10.3 |
дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)4 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
10.4 |
інвестиційний прибуток (додаток Ф1) |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
10.5 |
вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
10.6 |
доходи, отримані з джерел за межами України5(__________________________)* |
|
х |
х |
|
|
||||||||||||||||
|
10.7 |
чистий оподатковуваний дохід, отриманий фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (додаток Ф2) |
|
х |
х |
|
|
||||||||||||||||
|
10.8 |
чистий оподатковуваний дохід, отриманий фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність(додаток Ф2) |
|
х |
х |
|
|
||||||||||||||||
|
10.9 |
інші доходи, у тому числі: |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
10.9.1 |
у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит)) |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
____________ |
||||||||||||||||||||||
|
Код ряд- |
III. ДОХОДИ, ЯКІ НЕ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ДО ЗАГАЛЬНОГО РІЧНОГО ОПОДАТКОВУВАНОГО ДОХОДУ |
Сума доходів (грн, коп.) |
||||||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
||||||||||||||||||||
|
11 |
Доходи, які не включаються до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу, у тому числі (рядок 11.1 + рядок 11.2 + рядок 11.3): |
|
||||||||||||||||||||
|
11.1 |
доходи, отримані від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування протягом звітного (податкового) року |
|
||||||||||||||||||||
|
11.2 |
доходи від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого та/або нерухомого майна |
|
||||||||||||||||||||
|
11.3 |
інші доходи, що не підлягають оподаткуванню |
|
||||||||||||||||||||
|
Код ряд- |
IV. ЗАГАЛЬНА СУМА РІЧНОГО ДОХОДУ |
Сума доходів (грн, коп.) |
||||||||||||||||||||
|
12 |
Загальна сума річного доходу (рядок 10.1 + рядок 10.2 + рядок 10.3 + графа 6 "УСЬОГО" рядка 1 додатка Ф1 + рядок 10.5 + рядок 10.6 + "УСЬОГО" графи 9 розділу I додатка Ф2 + "УСЬОГО" графи 9 розділу IV додатка Ф2 + рядок 10.9 + рядок 11) |
|
||||||||||||||||||||
|
Код ряд- |
V. РОЗРАХУНОК СУМИ ПОДАТКУ, НА ЯКУ ЗМЕНШУЮТЬСЯ ПОДАТКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ З ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРАВА НА ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ ЗГІДНО ЗІ СТАТТЕЮ 166 РОЗДІЛУ IV ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ (грн, коп.) |
|||||||||||||||||||||
|
13 |
Кате- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
14 |
Загальна сума фактично здійснених протягом звітного (податкового) року витрат у граничних розмірах, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до статті 166 розділу IV Податкового кодексу України (далі - ПКУ) |
|
||||||||||||||||||||
|
15 |
Сума нарахованої заробітної плати, зменшена на суму обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності |
|
||||||||||||||||||||
|
16 |
Сума (вартість) витрат платника податку - резидента, дозволених до включення до податкової знижки з урахуванням обмеження, встановленого підпунктом 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 розділу IV ПКУ (рядок 14, але не більше рядка 15) |
|
||||||||||||||||||||
|
17 |
Сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку (значення вказується без знака "-") (графа 4 рядка 10.1 - (рядок 15 - рядок 16) ґ на ставку податку, визначену пунктом 167.1 статті 167 розділу IV ПКУ) |
|
||||||||||||||||||||
|
Код ряд- |
VI. ПОДАТКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ З ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ / ВІЙСЬКОВОГО ЗБОРУ |
Сума (грн, коп.) |
||||||||||||||||||||
|
18 |
Загальна сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб (графа 6 рядка 10) |
|
||||||||||||||||||||
|
19 |
Сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку (рядок 17) |
|
||||||||||||||||||||
|
20 |
Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню у разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомості відповідно до пункту 172.6 статті 172 розділу IV ПКУ |
|
||||||||||||||||||||
|
21 |
Сума податків, сплачених за кордоном, на яку зменшується сума річного податкового зобов'язання згідно з підпунктом 170.11.2 пункту 170.11 статті 170 розділу IV ПКУ (але не більше значення рядка 18) |
|
||||||||||||||||||||
|
22 |
Розрахунки з бюджетом з податку на доходи фізичних осіб: |
х |
||||||||||||||||||||
|
22.1 |
сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року(додатне значення (рядок 18 - рядок 19 - рядок 20 - рядок 21)) |
|
||||||||||||||||||||
|
22.2 |
сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатами звітного (податкового) року (від'ємне значення (рядок 18 - рядок 19 - рядок 20 - рядок 21)) |
|
||||||||||||||||||||
|
23 |
Розрахунки з бюджетом з військового збору: |
х |
||||||||||||||||||||
|
23.1 |
сума податкових зобов'язань з військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року (графа 7 рядка 10) |
|
||||||||||||||||||||
|
Код ряд- |
VII. РОЗРАХУНОК ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИПРАВЛЕННЯМ САМОСТІЙНО ВИЯВЛЕНИХ ПОМИЛОК У ПОПЕРЕДНІХ ЗВІТНИХ ПЕРІОДАХ |
Сума (грн, коп.) |
||||||||||||||||||||
|
податок на доходи фізич- |
війсь- |
|||||||||||||||||||||
|
24 |
Сума податку та/або збору, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка |
|
|
|||||||||||||||||||
|
25 |
Уточнені суми податкових зобов'язань або сума до повернення за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка |
|
|
|||||||||||||||||||
|
26 |
Розрахунки у зв'язку з виправленням помилки: |
х |
||||||||||||||||||||
|
26.1 |
збільшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету (рядок 25 - рядок 24, якщо рядок 25 > рядка 24) |
|
|
|||||||||||||||||||
|
26.2 |
зменшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету (рядок 25 - рядок 24, якщо рядок 25 < рядка 24) (значення вказується без знака "-") |
|
|
|||||||||||||||||||
|
27 |
Сума штрафу, яка нарахована платником податку самостійно у зв'язку з виправленням помилки, __ % (рядок 26.1 ґ 3 або 5 %) |
|
|
|||||||||||||||||||
|
28 |
Сума пені, яка нарахована платником податку самостійно відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 розділу IV ПКУ |
|
|
|||||||||||||||||||
|
Реквізити банківського рахунку для перерахування коштів у разі повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку |
||||||||||||||||||||||
|
29 |
Реквізити банківського рахунку для перерахування коштів у разі повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку: |
|||||||||||||||||||||
|
ВІДОМОСТІ ПРО ВЛАСНЕ НЕРУХОМЕ (РУХОМЕ) МАЙНО ТА/АБО МАЙНО, ЯКЕ НАДАЄТЬСЯ В ОРЕНДУ (СУБОРЕНДУ) |
||||||||||||||||||||||
|
Код ряд- |
Категорії об'єктів** |
Місцезнаходження об'єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марка (модель) рухомого майна |
Рік набуття у власність / рік випуску (для рухомого майна) |
Загальна площа нерухомого майна (кв. м) |
Частка в загальній площі нерухомого майна |
Відмітка про надання майна в оренду (суб- |
||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||||||||||||||||
|
1 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
3 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
____________ *** При заповненні вказується позначка (х). |
||||||||||||||||||||||
|
Доповнення до податкової декларації (заповнюється і подається відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II ПКУ) |
||||||||||||||||||||||
|
N з/п |
Зміст доповнення |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
Доповнення до податкової декларації (подається відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ) |
||||||||||||||||||||||
|
N з/п |
Зміст доповнення |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
Дата подання декларації: Інформація, наведена в декларації, додатках і доповненнях до декларації, є достовірною. Фізична особа - платник податку ____________ 2 Заповнюється за бажанням платника податку. 3 Заповнюється для фізичних осіб - підприємців, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року. 4 У разі отримання таких доходів заповнюється графа 7 розділу відомостей про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду). 5 Перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. 6 Набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування. |
||||||||||||||||||||||
|
Ця частина декларації заповнюється посадовими особами контролюючого органу |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
Відмітка про внесення даних до електронної бази податкової звітності "___" ____________ 20__ року |
||||||||||||||||||||
|
(посадова особа контролюючого органу (підпис, ініціали та прізвище)) |
||||||||||||||||||||||
|
За результатами камеральної перевірки декларації (потрібне позначити): |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
порушень (помилок) не виявлено |
|
складено акт від "___" ___________ 20__ року N ______ |
||||||||||||||||||
|
(посадова особа контролюючого органу (підпис, ініціали та прізвище)) |
||||||||||||||||||||||
|
"___" ____________ 20__ року |
||||||||||||||||||||||
|
В. о. директора Департаменту |
Л. П. Максименко |
|
|
Додаток Ф1 |
РОЗРАХУНОК
податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами
|
Реєстраційний номер облікової картки платника податків |
||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
I. РОЗРАХУНОК ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРИБУТКУ |
||||||||||||
|
N з/п |
Вид інвестиційних активів* |
Найменування та характеристика |
Сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу (грн, коп.) |
Сума витрат на придбання інвестиційного активу (грн, коп.) |
Фінансовий результат операцій з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток (+) або інвестиційний збиток (-)) |
|||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|||||||
|
1 |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
УСЬОГО |
|
|
|
|||||||||
|
2 |
Сума від'ємного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами попереднього звітного періоду |
|
||||||||||
|
3 |
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами |
|
||||||||||
|
3.1 |
додатне значення рядка 3 (інвестиційний прибуток) |
|
||||||||||
|
3.2 |
від'ємне значення рядка 3 (інвестиційний збиток), |
|
||||||||||
|
Код рядка |
II. ПОДАТКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ З ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ / ВІЙСЬКОВОГО ЗБОРУ ВІД ОПЕРАЦІЙ З ІНВЕСТИЦІЙНИМИ АКТИВАМИ |
Сума |
||||||||||
|
4 |
Сума податку на доходи фізичних осіб, у тому числі: |
|
||||||||||
|
4.1 |
утриманого (сплаченого) податковим агентом |
|
||||||||||
|
4.2 |
що підлягає сплаті платником податку самостійно до бюджету |
|
||||||||||
|
5 |
Сума військового збору, у тому числі: |
|
||||||||||
|
5.1 |
утриманого (сплаченого) податковим агентом |
|
||||||||||
|
5.2 |
що підлягає сплаті платником податків самостійно до бюджету за результатами звітного року (додатне значення (рядок 5 - рядок 5.1)) |
|
||||||||||
|
____________ |
|
|
||||||||||
|
Фізична особа - платник податку або уповноважена особа |
|
|
|
|
Додаток Ф2 |
РОЗРАХУНОК
податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою
|
Реєстраційний номер облікової картки платника податків
|
||||||||||||||
|
I. ДОХОДИ ВІД ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
||||||||||||||
|
N з/п |
Назва виду економічної діяльності, за здійснення якого одержано дохід |
Код виду економічної діяльності згідно зКВЕД |
Сума одержаного доходу (грн, коп.) |
Вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю (грн, коп.), у тому числі |
Сума чистого оподатковуваного доходу (грн, коп.) |
|||||||||
|
вартість придбаних товарно- |
витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату |
інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг |
амортизаційні відрахування |
|||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
УСЬОГО |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
||||||||||||||
|
II. Інформація щодо нарахованої амортизації |
||||||||||||||
|
Код ряд- |
Номер групи |
Вартість об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів |
Розрахована сума амортизаційних відрахувань за звітний (податковий) період відповідно допідпункту 177.4.9 пункту 177.4 статті 177 розділу IV ПКУ |
|||||||||||
|
на початок звітного (податкового) періоду |
на кінець звітного (податкового) періоду |
|||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||||||||
|
А1 |
1 |
|
|
|
||||||||||
|
А2 |
2 |
|
|
|
||||||||||
|
А3 |
3 |
|
|
|
||||||||||
|
А4 |
4 |
|
|
|
||||||||||
|
УСЬОГО |
|
|||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
Код ряд- |
III. ПОДАТКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ З ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ / ВІЙСЬКОВОГО ЗБОРУ |
Сума (грн, коп.) |
||||||||||||
|
1 |
Розрахунки з бюджетом з податку на доходи фізичних осіб: |
ґ |
||||||||||||
|
1.1 |
розрахована сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за результатами звітного (податкового) року, що підлягає сплаті до бюджету (додатне значення графи 9 рядка "УСЬОГО" розділу I ґ на ставку податку (18 %)) |
|
||||||||||||
|
1.2 |
сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т. ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця протягом звітного (податкового) року2 |
|
||||||||||||
|
1.3 |
загальна сума авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб, що розраховані платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат кожного календарного кварталу (крім четвертого) та сплачені до бюджету протягом звітного (податкового) року згідно з підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 розділу IV ПКУ |
|
||||||||||||
|
1.4 |
сума надміру сплаченого податку, що підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів або поверненню платнику згідно з підпунктом 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 розділу IV ПКУ (від'ємне значення (рядок 1.1 - рядок 1.3)) (значення вказується без знака "-") |
|
||||||||||||
|
1.5 |
сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року (рядок 1.1 - рядок 1.2) (сума переноситься до графи 6 рядка 10.7 декларації) |
|
||||||||||||
|
2 |
Розрахунки з бюджетом з військового збору: |
ґ |
||||||||||||
|
2.1 |
розрахована сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за результатами звітного (податкового) року, що підлягає сплаті до бюджету (додатне значення графи 9 рядка "УСЬОГО" розділу I ґ на ставку збору (1,5 %)) |
|
||||||||||||
|
2.2 |
сума військового збору, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т. ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця протягом звітного (податкового) року2 |
|
||||||||||||
|
2.3 |
сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року (рядок 2.1 - рядок 2.2) (сума переноситься до графи 7 рядка 10.7 декларації) |
|
||||||||||||
|
IV. ДОХОДИ ВІД ПРОВАДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
||||||||||||||
|
N з/п |
Категорія незалежної професійної діяльності* |
Назва виду економічної діяльності, за здійснення якого одержано дохід |
Код виду економічної діяльності згідно зКВЕД |
Сума одержаного доходу (грн, коп.) |
Вартість документально підтверджених витрат, необхідних для провадження незалежної професійної діяльності (грн, коп.), у тому числі |
Сума чистого оподатковуваного доходу |
||||||||
|
вартість придбаних товарно- |
витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату |
інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг |
||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
УСЬОГО |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
____________ |
||||||||||||||
|
Код ряд- |
V. РОЗРАХУНОК ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ |
Сума |
||||||||||||
|
3 |
Розрахунки з бюджетом з податку на доходи фізичних осіб: |
ґ |
||||||||||||
|
3.1 |
сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року (додатне значення графи 9 рядка "УСЬОГО" розділу IV ґна ставку податку (18 %)) (сума переноситься до графи 6 рядка 10.8 декларації) |
|
||||||||||||
|
4 |
Розрахунки з бюджетом з військового збору: |
ґ |
||||||||||||
|
4.1 |
сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року (додатне значення графи 9 рядка "УСЬОГО" розділу IV ґ на ставку збору (1,5 %)) (сума переноситься до графи 7 рядка 10.8 декларації) |
|
||||||||||||
|
____________ 2 Заповнюється для фізичних осіб - підприємців, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року та подали декларацію відповідно до абзацу другого пункту 177.11 статті 177 розділу IV ПКУ. |
|
|||||||||||||
|
Фізична особа - платник податку |
|
|
|
|||||||||||
|
ЗАТВЕРДЖЕНО Зареєстровано |
ІНСТРУКЦІЯ
щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція розроблена відповідно до пункту 179.9 статті 179 розділу IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
2. Подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - декларація) передбачено Конституцією України, Кодексом.
3. Фізична особа - платник податку (фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні) подає декларацію за звітний (податковий) період в установлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі).
4. Декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів на вибір платника податку:
1) особисто платником податку або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
5. Декларації відповідно до пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу подаються за звітний (податковий) період, що дорівнює:
1) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу;
2) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
3) календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
6. У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу у строки, встановлені пунктом 49.5 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу.
7. Платник податку має право звернутися до відповідного контролюючого органу з проханням надати консультативну допомогу з питань заповнення його річної податкової декларації, а контролюючий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.
8. Фізичні особи - підприємці подають річну декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу, в якій, крім доходів від підприємницької діяльності, мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
II. Порядок оформлення декларації
1. Декларація складається із семи розділів, що подаються на одному двосторонньому аркуші формату А4, та двох додатків до декларації (далі - додатки), які подаються на одно-, двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).
2. Додатки є складовою частиною декларації і без декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках.
3. У декларації та додатках зазначаються всі передбачені в них відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках. Якщо будь-який рядок декларації та/або додатка не заповнюється через відсутність інформації (операції, суми), такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках.
4. Показники у розділах II - VII декларації, додатках проставляються у гривнях з копійками.
5. Декларація та додатки заповнюються таким чином, щоб забезпечити вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками синього або чорного кольору). Заповнення олівцем не дозволяється.
6. У декларації та додатках не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень. У декларації та додатках не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною.
7. Достовірність даних декларації та додатків підтверджується власноручним підписом фізичної особи - платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.
III. Порядок заповнення декларації
1. У розділі I декларації "Загальні відомості":
1) у рядку 1 вказується позначкою "х" тип декларації (звітна, звітна нова, уточнююча);
2) у рядку 2 вказується арабськими цифрами звітний (податковий) період (календарний рік), а у разі виправлення самостійно виявлених помилок у раніше поданій декларації вказується також звітний податковий період, що уточнюється.
Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування, та вказують номер відповідного кварталу арабською цифрою від 1 до 3;
3) у рядку 3 вказуються прізвище, ім'я, по батькові платника податку (згідно з даними паспортного документа). У разі якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, або у наступному за ним році платник податку змінив прізвище (ім'я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім'я, по батькові), а в дужках - попереднє прізвище (ім'я, по батькові). Реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається відповідно до документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або внесених до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються особою, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті громадянина України у формі книжечки "Має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта" або у паспорті громадянина України у формі картки проставлено слово "Відмова";
4) у рядку 4 вказуються податкова адреса (місце проживання) платника податку: поштовий індекс, область, район, населений пункт (місто, село, селище), вулиця, номер будинку, корпус, номер квартири, а також за бажанням платника податку - контактні телефони (робочий, домашній, мобільний) та адреса електронної поштової скриньки;
5) у рядку 5 вказується найменування контролюючого органу, до якого подається декларація;
6) у рядку 6 позначкою "х" позначається резидентський статус платника податку (резидент, нерезидент) відповідно до підпункту "в" підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу;
7) у рядку 7 позначкою "х" позначається, ким заповнена декларація (самостійно платником податку або уповноваженою на це особою);
8) у рядку 8 позначкою "х" позначається категорія платника податку.
Категорія "громадянин" обирається громадянином, який не зареєстрований самозайнятою особою в межах підприємницької або незалежної професійної діяльності. Категорія "особа, яка провадить незалежну професійну діяльність" обирається фізичною особою, яка перебуває на обліку як самозайнята особа та провадить незалежну професійну діяльність. Категорія "підприємець" обирається фізичною особою, яка перебуває на обліку як самозайнята особа та провадить підприємницьку діяльність, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування. Категорія "особа, яка припинила підприємницьку діяльність протягом звітного року 3 датою __.__.____" обирається фізичною особою, яка перебувала на обліку як фізична особа - підприємець (крім осіб, які обирали спрощену систему оподаткування) та стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням протягом звітного (податкового) року. При цьому зазначається дата, що відповідає даті державної реєстрації припинення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
9) у рядку 9 вказуються прізвище, ім'я, по батькові уповноваженої особи платника податку (згідно з даними паспортного документа); реєстраційний номер облікової картки платника податків уповноваженої особи або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
2. У розділі II декларації "Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу":
1) у рядку 10 вказується загальна сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, що розраховується як сума рядків декларації:
рядок 10.1 + рядок 10.2 + рядок 10.3 + рядок 10.4 + рядок 10.5 + рядок 10.6 + рядок 10.7 + рядок 10.8 + рядок 10.9;
у графі 3 вказується сума річного оподатковуваного доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку протягом звітного (податкового) періоду, з урахуванням податків і внесків, які відповідно до закону утримуються з таких доходів;
у графі 4 вказується сплачена до бюджету сума податку на доходи фізичних осіб, обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету якого згідно з нормами розділу IV Кодексу покладається на податкового агента, та/або сплачена самостійно протягом звітного (податкового) року при вчиненні нотаріальних дій;
у графі 5 вказується сума військового збору, обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету якого згідно з нормами розділу IV Кодексу покладається на податкового агента;
у графі 6 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, обов'язок щодо сплати (перерахування) до бюджету якого згідно з нормами розділу IV Кодексу покладається на платника податку;
у графі 7 вказується сума військового збору, обов'язок щодо сплати (перерахування) до бюджету якого згідно з нормами розділу IV Кодексу покладається на платника податку;
2) у рядку 10.1 вказуються суми доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховані (виплачені, надані) платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з підпунктами 164.2.1, 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу;
3) у рядку 10.2 вказується сума доходів від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого та/або нерухомого майна, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з підпунктом 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу, розмір яких визначається згідно зі статтями 172, 173 розділу IV Кодексу.
У графі 3 рядка 10.2 декларації вказується загальний річний дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) об'єктів нерухомого та/або рухомого майна.
Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається, виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.
Дохід від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається, виходячи із ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається, виходячи із ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку);
у графі 4 рядка 10.2 декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, утриманого (сплаченого) податковим агентом та/або самостійно сплаченого під час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого та/або рухомого майна;
у графі 5 рядка 10.2 декларації вказується сума військового збору, утриманого (сплаченого) податковим агентом та/або самостійно сплаченого під час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого та/або рухомого майна;
у графі 6 рядка 10.2 декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування;
у графі 7 рядка 10.2 декларації вказується сума військового збору, що підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, розрахована за ставкою 1,5 %, визначеною підпунктом 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу;
4) у рядку 10.3 вказується сума доходів від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з підпунктом 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу.
У разі отримання таких доходів заповнюється графа 7 відомостей про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду).
У графі 3 рядка 10.3 декларації вказується загальна річна сума доходу, отриманого від надання нерухомого та/або рухомого майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).
Розмір доходів від надання нерухомого майна в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) визначається згідно з пунктом 170.1 статті 170 розділу IV Кодексу. Об'єкт оподаткування від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Об'єкт оподаткування від надання в оренду інших об'єктів нерухомості визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу розраховується за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та яка оприлюднена у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди;
у графі 4 рядка 10.3 декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, утриманого (сплаченого) податковим агентом з доходів, отриманих від надання нерухомого та/або рухомого майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм);
у графі 5 рядка 10.3 декларації вказується сума військового збору, утриманого (сплаченого) податковим агентом з доходів, отриманих від надання нерухомого та/або рухомого майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм);
у графі 6 рядка 10.3 декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування;
у графі 7 рядка 10.3 декларації вказується сума військового збору, що підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, розрахована за ставкою 1,5 %, визначеною підпунктом 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу;
5) у рядку 10.4 вказується сума інвестиційних прибутків, отриманих від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших ніж цінні папери формах, розмір яких визначається згідно з пунктом 170.2 статті 170 розділу IV Кодексу. У разі отримання таких прибутків разом з декларацією заповнюється та подається додаток Ф1 до декларації.
У графі 3 рядка 10.4 декларації вказується значення рядка 3.1 додатка Ф1 до декларації;
у графах 4, 5 рядка 10.4 декларації вказуються значення рядків 4.1, 5.1 додатка Ф1 до декларації;
у графах 6, 7 рядка 10.4 декларації вказуються значення рядків 4.2, 5.2 додатка Ф1 до декларації;
6) у рядку 10.5 вказується сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу, розмір якого визначається згідно зі статтею 174 розділу IV Кодексу;
у графі 4 рядка 10.5 декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, сплаченого (утриманого) з таких доходів податковим агентом або платником податку самостійно при нотаріальному посвідченні договору;
у графі 5 рядка 10.5 декларації вказується сума військового збору, утриманого (сплаченого) з таких доходів податковим агентом або платником податку самостійно при нотаріальному посвідченні договору;
у графі 6 рядка 10.5 декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування;
у графі 7 рядка 10.5 декларації вказується сума військового збору, що підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, розрахована за ставкою 1,5 %, визначеною підпунктом 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу;
7) у рядку 10.6 вказується сума іноземних доходів, розмір яких визначається відповідно до пункту 170.11 статті 170 розділу IV Кодексу.
Відповідно до підпункту 164.4 статті 164 розділу IV Кодексу доходи, отримані у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), перераховуються у гривнях за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
У графі 3 рядка 10.6 декларації вказується сума іноземних доходів, перерахована у гривнях, з урахуванням норм підпункту 164.4 статті 164 розділу IV Кодексу;
у графі 6 рядка 10.6 декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 18 %, визначеною пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу;
у графі 7 рядка 10.6 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5 %, визначеною підпунктом 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу;
8) у рядку 10.7 вказується сума чистого оподатковуваного доходу, отриманого фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування. У разі отримання таких доходів разом з декларацією заповнюється та подається додаток Ф2 до декларації.
У графі 3 рядка 10.7 декларації вказується додатне значення графи 9 рядка 1 "Усього" розділу I додатка Ф2 до декларації;
у графі 6 рядка 10.7 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 18 %, визначеною пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу, та відображена у рядку 1.5 розділу III додатка Ф2 до декларації;
у графі 7 рядка 10.7 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5 %, визначеною підпунктом 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, та відображена у рядку 2.3 розділу III додатка Ф2 до декларації;
9) у рядку 10.8 вказується сума чистого оподатковуваного доходу, отриманого фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі статтею 178 розділу IV Кодексу. У разі отримання таких доходів разом з декларацією заповнюється та подається додаток Ф2 до декларації;
у графі 3 рядка 10.8 вказується сума чистого оподатковуваного доходу, отриманого фізичною особою протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності та відображеного як додатне значення графи 9 рядка "Усього" розділу IV додатка Ф2 до декларації;
у графі 6 рядка 10.8 вказується сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 18 %, визначеною пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу, та відображена у рядку 3.1 розділу V додатка Ф2 до декларації;
у графі 7 рядка 10.8 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5 %, визначеною підпунктом 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, та відображена у рядку 4.1 розділу V додатка Ф2 до декларації;
10) у рядку 10.9 вказується загальна сума інших оподатковуваних доходів, не зазначених у попередніх рядках декларації, у тому числі дохід, отриманий платником податку як додаткове благо згідно з підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
У графах 3 - 7 рядка 10.9 декларації вказуються значення сум річного оподатковуваного доходу, які не зазначені у попередніх рядках декларації, а також суми податку та збору, утриманих (сплачених) податковим агентом, та суми податку та збору, що підлягають сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року.
У графах 3 - 7 рядка 10.9.1 декларації вказуються значення суми доходу, отриманого у вигляді додаткового блага відповідно до абзаців другого та третього підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), а також суми податку та збору, утриманих (сплачених) податковим агентом, та суми податку та збору, що підлягають сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року.
Для розстрочення такої суми податку платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов'язання.
3. У розділі III декларації "Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу":
1) у рядку 11.1 декларації вказується загальний обсяг доходу фізичної особи - платника єдиного податку, отриманого в результаті провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розділом XIV Кодексу, станом на кінець звітного (податкового) року;
2) у рядку 11.2 декларації вказуються доходи від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого та/або нерухомого майна, які відповідно до абзацу першого пункту 173.2 статті 173 та пункту 172.1 статті 172 розділу IV Кодексу не підлягають оподаткуванню;
3) у рядку 11.3 декларації вказується загальна сума інших доходів, які не включаються до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу відповідно до статті 165 розділу IV Кодексу.
4. У розділі IV декларації "Загальна сума річного доходу":
у рядку 12 декларації вказується загальна сума річного доходу, до якого включаються доходи, отримані з джерел їх походження в Україні, та іноземні доходи;
значення графи 3 рядка 12 розраховується як сума рядків декларації:
рядок 10.1 + рядок 10.2 + рядок 10.3 + графа 6 "Усього" рядка 1 додатка Ф1 + рядок 10.5 + рядок 10.6 + "Усього" графи 9 розділу I додатка Ф2 + "Усього" графи 9 розділу IV додатка Ф2 + рядок 10.9 + рядок 11.
5. У розділі V декларації "Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку згідно зі статтею 166 розділу IV Кодексу":
1) у рядку 13 вказуються позначкою "х" документально підтверджені категорії витрат, що включаються до податкової знижки відповідно до статті 166 розділу IV Кодексу.
До категорії витрат відносяться: частина суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, розрахована відповідно до статті 175 розділу IV Кодексу (підпункт 166.3.1 пункту 166.3 статті 166 розділу IV Кодексу); сума коштів або вартість майна, переданого платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям (підпункт 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 розділу IV Кодексу); сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення (підпункт 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 розділу IV Кодексу); сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я (підпункт 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 розділу IV Кодексу); сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків (підпункт 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 розділу IV Кодексу); сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій та на оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (підпункт 166.3.6 пункту 166.3 статті 166 розділу IV Кодексу); сума коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку (підпункт 166.3.7 пункту 166.3 статті 166 розділу IV Кодексу); сума витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (підпункт 166.3.8 пункту 166.3 статті 166 розділу IV Кодексу);
2) у рядку 14 вказується загальна сума фактично здійснених протягом звітного (податкового) року витрат, понесених платником податку за наслідками звітного (податкового) року, у граничних розмірах, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до статті 166 розділу IV Кодексу;
3) у рядку 15 вказується сума нарахованої заробітної плати, зменшена на суму обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності відповідно до пункту 164.6 статті 164 розділу IV Кодексу;
4) у рядку 16 вказується сума (вартість) витрат платника податку - резидента, дозволених до включення до складу податкової знижки з урахуванням обмеження, встановленого підпунктом 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 розділу IV Кодексу, згідно з яким загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному (податковому) році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 розділу IV Кодексу.
Значення рядка 16 менше або дорівнює значенню рядка 14, але не більше значення рядка 15 декларації;
5) у рядку 17 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов'язання з цього податку у зв'язку з використанням права на податкову знижку.
Значення рядка 17 розраховується як сума рядків декларації:
графа 4 рядка 10.1 - (рядок 15 - рядок 16) на ставку податку, визначену пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу.
6. У розділі VI декларації "Податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб / військового збору":
1) у рядку 18 вказується загальна сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб. Значення цього рядка дорівнює значенню графи 6 рядка 10;
2) у рядку 19 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов'язання з цього податку у зв'язку з використанням права на податкову знижку (рядок 17 декларації);
3) у рядку 20 вказується сума сплаченого податку за договором купівлі-продажу (міни) об'єкта нерухомості, нотаріальної дії щодо посвідчення якого не вчинено. Згідно з пунктом 172.6 статті 172 розділу IV Кодексу платник податку має право на повернення такої суми податку на підставі декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку;
4) у рядку 21 вказується сума податків, сплачених за кордоном, на яку платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов'язання згідно з підпунктом 170.11.2 пункту 170.11 статті 170 розділу IV Кодексу, згідно з яким сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суми податку, розрахованої на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Значення рядка 21 декларації не повинно перевищувати значення рядка 18 декларації;
5) у рядку 22.1 декларації зазначається сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року.
Заповнюється у разі, якщо за результатами розрахунку різниці між значеннями рядків 18 - 21 декларації отримано додатне значення;
6) у рядку 22.2 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатами звітного (податкового) року.
Заповнюється у разі, якщо за результатами розрахунку різниці між значеннями рядків 18 - 21 декларації отримано від'ємне значення, та вказується без знака "-";
7) у рядку 23.1 декларації вказується сума податкових зобов'язань з військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного року (графа 7 рядка 10 декларації).
7. У розділі VII декларації "Розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах" значення сум податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах відображається окремо з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в графах "податок на доходи фізичних осіб" та "військовий збір" розділу VII декларації:
1) у рядку 24 вказуються сума податку та/або збору, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню, за даними раніше поданої декларації за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка;
2) у рядку 25 вказується уточнена сума податкових зобов'язань або сума до повернення за звітний податковий період, у якому виявлена помилка;
3) у рядку 26.1 вказується сума, на яку збільшується податкове зобов'язання з податку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Рядок 26.1 декларації заповнюється у разі, якщо в результаті виправлення самостійно виявлених помилок виявлено факт заниження податкових зобов'язань (значення рядка 25 декларації більше, ніж значення рядка 24 декларації).
Значення рядка 26.1 розраховується як різниця між значеннями рядка 25 та рядка 24.
У разі заповнення рядка 26.1 декларації платник податку зобов'язаний відобразити суму штрафу у рядку 27 декларації;
4) у рядку 26.2 вказується сума, на яку зменшується податкове зобов'язання з податку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Рядок 26.2 декларації заповнюється у разі, якщо в результаті виправлення самостійно виявлених помилок виявлено факт завищення податкових зобов'язань (значення рядка 25 декларації менше, ніж значення рядка 24 декларації).
Значення рядка 26.2 розраховується як різниця між значеннями рядка 25 та рядка 24, значення вказується без знака "-";
5) у рядку 27 вказується сума штрафу, яка розраховується платником податку самостійно у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Кодексу.
У разі якщо платник податку надсилає декларацію з відміткою "Уточнююча", у рядку 27 декларації вказується штраф у розмірі 3 відсотків суми недоплати (рядок 26.1 декларації).
У разі якщо платник податку відображає суму недоплати у складі декларації, яка подається за податковий період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, у рядку 27 декларації вказується штраф у розмірі 5 відсотків суми недоплати (рядок 26.1 декларації).
Розмір штрафу 3 або 5 відсотків зазначається платником податку в рядку 27 декларації самостійно перед символом "%";
6) у рядку 28 вказується сума пені, яка нарахована платником податку самостійно відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу II Кодексу.
8. У відомостях про реквізити банківського рахунку для перерахування коштів у разі повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку у рядку 29 вказуються реквізити банківського рахунку для перерахування коштів у разі повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку: номер рахунку, найменування та МФО банку.
9. У відомостях про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду):
1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об'єкта нерухомого майна.
Кожній категорії об'єктів майна призначається окремий номер: 1 - земельні ділянки; 2 - житлові будинки; 3 - квартири; 4 - садові (дачні) будинки; 5 - гаражі; 6 - водойми; 7 - автомобілі легкові; 8 - автомобілі вантажні (спеціальні); 9 - водні транспортні засоби; 10 - повітряні судна; 11 - мотоцикли (мопеди); 12 - інше нерухоме (рухоме) майно;
2) кожний об'єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графах:
2 - номера категорії об'єктів;
3 - місцезнаходження (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;
4 - року набуття права власності / року випуску (для рухомого майна);
5 - загальної площі нерухомого майна (значення вказується в квадратних метрах);
6 - значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;
7 - відмітки про надання майна в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою "х").
10. У разі подання доповнення до декларації за довільною формою у випадках, визначених пунктом 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, платник позначкою "х" вказує на наявність доповнень, які подаються разом із декларацією на паперовому носії, а також у графі "Зміст доповнення" зазначається стислий зміст доповнення до декларації.
11. У разі подання доповнення до податкової декларації відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу платник податків позначкою "х" вказує на наявність заяви, поданої у довільній формі з метою розстрочення суми податкового зобов'язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), протягом трьох років, починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов'язання. Така заява подається разом із декларацією на паперовому носії, а також у графі "Зміст доповнення" зазначається стислий зміст такої заяви.
У разі заповнення та подання додатків до декларації позначкою "х" позначаються відповідні форми поданих додатків до декларації (Ф1, Ф2) та проставляється дата подання декларації.
12. У кінці декларації проставляється підпис платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.
IV. Порядок заповнення додатків до декларації
1. У вступній частині додатків до декларації зазначаються реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Значення вказаних полів вступної частини додатків до декларації повинні збігатися зі значеннями відповідних рядків 1 - 3 розділу I декларації.
Усі додатки до декларації підписуються фізичною особою - платником податку або уповноваженою особою.
2. У додатку Ф1 до декларації "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами":
1) зазначається розрахунок фінансового результату (інвестиційного прибутку або інвестиційного збитку) операцій за окремими інвестиційними активами, що відображається у відповідних рядках розділу I додатка Ф1 "Розрахунок інвестиційного прибутку" із зазначенням переліку операцій з інвестиційними активами.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
У випадках, зазначених у підпунктах "а", "б" підпункту 170.2.8 пункту 170.2 статті 170 розділу IV Кодексу, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суми доходів і витрат на придбання таких інвестиційних активів;
2) у графі 2 рядка 1 зазначається вид інвестиційних активів відповідно до обраного переліку операцій з інвестиційними активами:
1 - корпоративні права (інші ніж цінні папери);
2 - цінні папери чи деривативи, що перебувають в обігу на фондовій біржі;
3 - цінні папери чи деривативи, що перебувають в обігу не на фондовій біржі;
3) у графі 3 рядка 1 зазначаються найменування та характеристика інвестиційних активів;
4) у графі 4 рядка 1 зазначається сума доходу, отриманого платником податку від продажу інвестиційних активів. Дохід розраховується за кожним окремим видом інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності);
5) у графі 5 рядка 1 зазначається сума витрат на придбання окремого інвестиційного активу;
6) у графі 6 рядка 1 зазначається фінансовий результат за операціями з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток (+) або інвестиційний збиток (-)) за окремими інвестиційними активами відповідно до їх видів, зазначених у графі 2.
Інвестиційний прибуток розраховується як додатна різниця між значеннями графи 4 та графи 5.
Інвестиційний збиток розраховується як від'ємне значення різниці між значеннями графи 4 та графи 5.
У рядку "Усього" графи 6 вказується сума інвестиційних прибутків або інвестиційних збитків поточного звітного року, яка розраховується як сума значень графи 6 рядка 1 за видами інвестиційних активів, з урахуванням норм підпункту 170.2.5 пункту 170.2 статті 170 розділу IV Кодексу;
7) у рядку 2 зазначається сума від'ємного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами попереднього звітного періоду.
Значення рядка 2 розділу I переноситься з відповідного додатка до декларації за попередній звітний (податковий) рік у разі, якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами попереднього звітного року мав від'ємне значення;
8) у рядку 3 зазначається загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами, який розраховується як різниця між значеннями графи 6 "Усього" рядка 1 та рядка 3 розділу I.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься на зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до повного погашення;
у рядку 3.1 зазначається сума додатного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток);
у рядку 3.2 зазначається сума від'ємного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (інвестиційний збиток), що вказується без знака "-";
9) у розділі II додатка Ф1 "Податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб / військового збору від операцій з інвестиційними активами" здійснюється розрахунок податкових зобов'язань за результатами операцій з інвестиційними активами:
у рядку 4 зазначається загальна сума податку на доходи фізичних осіб.
Розрахунок значення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб:
рядок 3.1 на ставку податку 18 %, встановлену підпунктом 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 розділу IV Кодексу.
У рядку 4.1 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, утриманого (сплаченого) податковим агентом з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами.
У рядку 4.2 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті платником податку самостійно до бюджету за результатами річного декларування, яка розраховується як додатне значення різниці між значеннями рядка 4 та рядка 4.1;
10) у рядку 5 зазначається загальна сума військового збору.
Розрахунок значення податкових зобов'язань з військового збору:
рядок 3.1 на ставку збору 1,5 %, встановлену підпунктом 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
У рядку 5.1 вказується сума військового збору, утриманого (сплаченого) податковим агентом з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами.
У рядку 5.2 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті платником податків самостійно до бюджету за результатами звітного року, яка розраховується як додатне значення різниці між значеннями рядка 5 та рядка 5.1.
3. У додатку Ф2 до декларації "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою":
1) у розділі I додатка Ф2 "Доходи від провадження господарської діяльності", що заповнюється фізичними особами - підприємцями, зазначаються:
номер відповідного кварталу арабською цифрою від 1 до 3 фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування.
Останнім базовим податковим (звітним) періодом для фізичних осіб, якими проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності (пункт 177.11 статті 177 розділу IV Кодексу);
доходи, отримані від провадження кожного виду економічної діяльності, що відображаються в окремому рядку розділу I із зазначенням у графі 2 назви та у графі 3 - коду виду економічної діяльності згідно з КВЕД, за провадження якого одержано дохід;
у графі 4 - сума одержаного доходу від провадження окремого виду економічної діяльності;
у графах 5 - 7 - сума документально підтверджених витрат, пов'язаних із провадженням господарської діяльності (вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг, амортизаційні відрахування).
Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, зазначають результати провадження господарської діяльності за звітний квартал (доходи, отримані від провадження господарської діяльності, вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних із господарською діяльністю, сума чистого оподатковуваного доходу).
Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, відображають виключно доходи від проведення підприємницької діяльності за останній базовий податковий (звітний) період;
у графі 8 - сума амортизаційних відрахувань, розрахованих відповідно до підпунктів 177.4.6 - 177.4.9 пункту 177.4 статті 177 розділу IV Кодексу;
2) у розділі II додатка Ф2 "Інформація щодо нарахованої амортизації" зазначаються:
у графах 3 - 4 - вартість об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів;
у графі 5 - розрахунок суми амортизаційних відрахувань за звітний (податковий) період відповідно до підпункту 177.4.9 пункту 177.4 статті 177 Кодексу.
Значення граф 5 - 8 дорівнюють значенням відповідних граф Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці згідно з пунктом 177.10 статті 177 розділу IV Кодексу;
у графі 9 - сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується за такою формулою:
графа 4 - графа 5 - графа 6 - графа 7 - графа 8;
3) у розділі III додатка Ф2 "Податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб / військового збору" фізичні особи - підприємці здійснюють розрахунок сум податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, здійснюють розрахунок з податку на доходи фізичних осіб за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування:
у рядку 1.1 вказується розрахована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року, розрахована за такою формулою:
додатне значення графи 9 рядка "Усього" розділу I на ставку податку 18 %, встановлену пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу;
у рядку 1.2 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована та сплачена платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами поданої декларації, у тому числі відповідно до абзацу другого пункту 177.11 статті 177 розділу IV Кодексу у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця протягом звітного (податкового) року;
у рядку 1.3 вказується загальна сума авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб, розрахованих платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат кожного календарного кварталу (крім четвертого кварталу та від'ємного значення розрахунку за відповідний календарний квартал), та сплачених до бюджету до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного (податкового) року згідно з підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 розділу IV Кодексу;
у рядку 1.4 вказується сума надміру сплаченого податку, що підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів або поверненню платнику згідно з підпунктом 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 розділу IV Кодексу.
Заповнюється у разі, якщо за результатами розрахунку різниці між значеннями рядка 1.1 і рядка 1.3 отримано від'ємне значення, що вказується без знака "-";
у рядку 1.5 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року, розрахована за такою формулою:
рядок 1.1 - рядок 1.2.
Значення рядка 1.5 переноситься до графи 6 рядка 10.7 декларації;
у рядку 2.1 вказується розрахункова сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року, розрахована за такою формулою:
додатне значення графи 9 рядка "Усього" розділу I на ставку збору 1,5 %, встановлену підпунктом 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу;
у рядку 2.2 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована та сплачена платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами поданої декларації, у тому числі відповідно до абзацу другого пункту 177.11 статті 177 Кодексу у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця протягом звітного (податкового) року;
у рядку 2.3 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року, розрахована за такою формулою:
рядок 2.1 - рядок 2.2.
Значення рядка 2.3 переноситься до графи 7 рядка 10.7 декларації;
4) у розділі IV додатка Ф2 "Доходи від провадження незалежної професійної діяльності", що заповнюється фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність:
у графі 2 вказується номер категорії незалежної професійної діяльності відповідно до переліку:
1 - приватний нотаріус;
2 - адвокат;
3 - арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор);
4 - аудитор;
5 - бухгалтер;
6 - оцінювач;
7 - інженер чи архітектор;
8 - особа, зайнята релігійною (місіонерською) діяльністю;
9 - науковий, літературний, артистичний, художній, освітній або викладацький діяч;
10 - лікар;
11 - інша діяльність;
у графі 3 вказується назва виду економічної діяльності, за провадження якого одержано дохід;
у графі 4 вказується код виду економічної діяльності згідно з КВЕД;
у графі 5 вказується сума одержаного доходу від провадження окремого виду незалежної професійної діяльності;
у графах 6 - 8 вказується сума документально підтверджених витрат, необхідних для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані під час провадження незалежної професійної діяльності, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг).
Значення граф 6 - 8 дорівнюють значенням відповідних граф Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність згідно з пунктом 178.6 статті 178 розділу IV Кодексу;
у графі 9 вказується сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується за такою формулою:
графа 5 - графа 6 - графа 7 - графа 8;
5) у розділі V додатка Ф2 "Розрахунок податкових зобов'язань":
у рядку 3.1 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету та розраховується за такою формулою:
додатне значення графи 9 рядка "Усього" розділу IV на ставку податку 18 %, встановлену пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу.
Значення рядка 3.1 переноситься до графи 6 рядка 10.8 декларації.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний (податковий) рік здійснюється платником самостійно;
у рядку 4.1 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року.
Податкове зобов'язання з військового збору визначається як додатне значення графи 9 рядка "Усього" розділу IV на ставку збору 1,5 %, встановлену підпунктом 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Значення рядка 4.1 переноситься до графи 7 рядка 10.8 декларації.
|
В. о. директора Департаментуподаткової політики |
Л. П. Максименко |
19. Лист ДФС «Щодо роз'яснення окремих норм законодавства» від 05.07.2017 N 995/6/99-99-13-01-01-15/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення щодо роз'яснення окремих норм законодавства і повідомляє таке.
Пунктом 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено, що особи, які відповідно ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Відповідно до п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 (далі - Порядок), у графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" (далі - графа 2) відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.
Графа 2 є одним з обов’язкових реквізитів при заповненні податкового розрахунку за формою N 1 ДФ.
Згідно з п. 70.12 ст. 70 ПКУ реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (далі - серія та номер паспорта) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі реєстрації майна та інших активів фізичних осіб, що є об'єктом оподаткування, або прав на нього.
Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 ПКУ, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 ПКУ).
Отже, при заповненні графи 2 розділу І "Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку" податкового розрахунку за формою N 1ДФ податковий агент зобов'язаний відобразити РНОКПП або серію та номер паспорта фізичної особи на користь якої здійснюється нарахування (виплата) доходу. Невідображення, відображення з помилками цього реквізиту є порушенням вимог Порядку щодо заповнення податкового розрахунку за формою N 1ДФ.
При цьому, у рядку "Військовий збір" розділу II "Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір" відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.
Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Додатково повідомляємо, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).
20. Лист ДФС «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дивідендів, які нараховані та виплачені у вигляді акцій (часток, паїв) та направлені на збільшення розміру статутного фонду підприємства, без змін пропорцій (часток) участі акціонерів (власників) у статутному капіталі» від 11.07.2017 р. N 1128/6/99-99-13-01-01-15/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула лист щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дивідендів, які нараховані та виплачені у вигляді акцій (часток, паїв) та направлені на збільшення розміру статутного фонду підприємства, без змін пропорцій (часток) участі акціонерів (власників) у статутному капіталі і повідомляє.
Відповідно до ст. 87 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства.
Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому ГКУ та законом, прийнятим відповідно до нього.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, відповідно до пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.
Отже, у разі дотримання вищезазначених вимог норм законодавства, дивіденди, що спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Водночас доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Відповідно до пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, оподатковується військовим збором на загальних підставах.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЬНКИ
21. Лист ДФС «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 07.07.2017 р. N 1057/6/99-99-12-02-03-15/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Підприємства щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), повідомляє.
Підприємство поінформувало, що є платником Податку.
Підприємство має намір з’ясувати наявність обов’язку зі сплати Податку за об єкт нежитлової нерухомості, що списаний з балансу Підприємства у зв язку з моральним та фізичним зносом і непридатністю для подальшого використання (далі - Об’єкт).
Оскільки, Підприємство є зареєстрованим власником Об’єкту, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а органи державної реєстрації прав на нерухоме майно щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подають контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння Податку юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна (пп. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 Кодексу), то обов’язок із внесення Податку за Об’єкт існуватиме до моменту його виключення із такого реєстру.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
В ЧАСТИНІ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОДАТКУ
22. Лист ДФС «Про екологічний податок» від 13.07.2017 р. N 1155/6/99-99-12-02-03-15/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Підприємства щодо екологічного податку (далі - Податок) повідомляє.
Підприємство поінформувало, що отримало дозвіл на створення місця тимчасового розміщення твердих побутових відходів на території земельної ділянки (далі - Дозвіл), і, посилаючись на пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу щодо визнання платниками Податку у частині розміщення відходів (пп. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Кодексу) лише суб'єктів, які здійснюють технологічні операції з остаточного розміщення відходів, зацікавлене у визнанні його неплатником Податку як суб'єкта, що отримав дозвіл на тимчасове розміщення твердих побутових відходів.
Закон України "Про відходи", який визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із утилізацією, захороненням відходів, регламентував затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року N 1216 (далі - Реєстр, Порядок). Зокрема, Порядком визначено, що видаленням відходів вважаються операції з відходами, які не призводять до їх утилізації. Наприклад, додатком 2 до Порядку до таких операцій віднесено також і операції з поховання у землі чи скидання на землю (зокрема на звалище тощо). При цьому місцями видалення відходів вважаються спеціально відведені місця або об'єкти (полігони, комплекси, котловани, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких для видалення відходів отримано дозвіл від спеціально уповноважених органів у сфері поводження з відходами.
Таким чином, за наявності у Підприємства Дозволу розміщення ним відходів здійснюватиметься за місцем видалення відходів, на яке має бути складений спеціальний паспорт, у якому зазначається найменування і код відходів, їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації (далі - Паспорт). При складанні Паспорта Підприємство має керуватися Інструкцією про зміст і складання паспорта місць видалення відходів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 14.01.99 N 12, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.02.99 за N 60/3353 (далі - Інструкція).
При застосуванні Інструкції необхідно дотримуватись норм абзацу третього п. 1 Інструкції, згідно з яким до місць видалення відходів прирівнюються місця довгострокового (понад 2 роки) зберігання відходів. При цьому передбачено щорічний перегляд Паспортів за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт тощо із погодженням обласними, Київською міською держадміністраціями (п. 19 Порядку), на підставі якого виконується щорічне уточнення даних Реєстру щодо розміщення, технічні та екологічні характеристики, дані про власника кожного місця видалення відходів (п. 9 Порядку).
З огляду на викладене Підприємство не належатиме до категорії платників Податку за умови, що термін тимчасового зберігання відходів не перевищує 2 (двох) років, а зазначені у Паспорті виконувані ним операції з видалення відходів відсутні у додатку 2 до Порядку.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
23. Наказ Державної служби статистики України «Про затвердження форм державних статистичних спостережень щодо стану ділової активності підприємств» 17.07.2017№ 172
Відповідно до статей 4, 14, 18 Закону України "Про державну статистику" та пункту 4 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року № 481, враховуючи положення статей 80, 81, 95 Цивільного кодексу України, частини восьмої статті 19 та статті 55 Господарського кодексу України, з метою подальшого вдосконалення державного статистичного спостереження щодо стану ділової активності підприємств
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити та ввести у дію з 01 січня 2018 року форми державних статистичних спостережень, що додаються:
1) № 2К-П (квартальна) "Обстеження ділової активності промислового підприємства";
2) № 2К-П інв (два рази на рік) "Обстеження ділової активності промислового підприємства (інвестиції)";
3) № 2К-С (квартальна) "Обстеження ділової активності сільськогосподарського підприємства";
4) № 2К-Б (квартальна) "Обстеження ділової активності будівельного підприємства";
6) № 2К-СП (квартальна) "Обстеження ділової активності підприємства сфери послуг".
2. Поширити форми державних статистичних спостережень, затверджені цим наказом, на юридичних осіб.
3. Департаменту структурної статистики та статистики фінансів підприємств (Кузнєцова М. С.) здійснювати методологічне керівництво щодо збирання й опрацювання даних за формами державних статистичних спостережень, затвердженими цим наказом.
4. Керівникам територіальних органів Держстату забезпечити в установленому порядку збирання, опрацювання та подання даних за формами державних статистичних спостережень, затвердженими цим наказом.
5. Визнати таким, що втратив чинність, з 01 січня 2018 року наказ Держстату від 29 жовтня 2014 року № 319 "Про затвердження анкет обстежень ділової активності підприємств" (зі змінами).
6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
|
Голова |
І. Є. Вернер |
24. Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» від 4 липня 2017 р. № 519
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 45, ст. 1832, № 54, ст. 2151; 2012 р., № 30, ст. 1116, № 81, ст. 3283; 2013 р., № 6, ст. 202; 2016 р., № 4, ст. 239, № 30, ст. 1208, № 89, ст. 2919; 2017 р., № 16, ст. 465), зміни, що додаються.
Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 липня 2017 р. № 519
ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку надання
спеціальних дозволів на користування надрами
1. У пункті 15:
1) абзаци десятий та сімнадцятий виключити;
2) доповнити пункт абзацами такого змісту:
“У разі наявності у заявника заборгованості із сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин орган з питань надання дозволу відмовляє у продовженні строку дії дозволу, крім встановленого абзацом дев’ятнадцятим цього пункту випадку. З метою перевірки наявності такої заборгованості орган з питань надання дозволу надсилає відповідний запит органам ДФС, які протягом 15 днів зобов’язані подати відповідну інформацію.
У разі коли за обґрунтованою інформацією, отриманою органом з питань надання дозволу від Міненерговугілля, щодо відсутності технологічної можливості постачання природного газу побутовим споживачам населеного пункту магістральними газопроводами України з родовищ інших газовидобувних компаній, строк дії дозволу продовжується не більш як на один рік для сплати заборгованості із сплати рентної плати без права повторного продовження строку дії дозволу на цих підставах. Обсяг видобування, необхідний для такого постачання природного газу, визначається у програмі робіт до угоди про умови користування надрами на підставі інформації Міненерговугілля. В угоді про умови користування надрами установлюються додаткові вимоги, зокрема, щодо подання щокварталу звітності стосовно обсягів постачання природного газу побутовим споживачам населеного пункту. Орган з питань надання дозволу подає відповідну інформацію Міненерговугіллюз метою проведення моніторингу достовірності наданої інформації.”.
2. Абзаци восьмий та дев’ятнадцятий пункту 19 виключити.
25. Лист ДФС від 11.07.2017 р. N 1129/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула запит ТОВ щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) повідомляє.
Відповідно до запиту підприємство здійснює торгівлю технічно складними побутовими товарами в мережі Інтернет, оплата за які покупцями здійснюється платіжними картками.
Чи потрібно підприємству застосовувати реєстратор розрахункових операцій, якщо надана покупцеві банком-еквайєром електронна квитанція про оплату замовленого на Інтернет-сайті товару міститиме всі обов’язкові реквізити?
Згідно з преамбулою Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України, заборонено.
Згідно з пунктами 1, 2 ст. 3 Закону N 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до ст. 2 Закону N 265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Отже, якщо покупець, використовуючи мережу Інтернет замовив у підприємства товар і розрахунок за нього було здійснено електронним платіжним засобом, то підприємство зобов’язане видати йому розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний касовий чек, надрукований реєстратором розрахункових операцій).
Електронна квитанція про оплату, замовленого на інтернет-сайті товару, яка надається банком, не може вважатися розрахунковим документом у розумінні Закону N 265.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
26. Лист НБУ «Про особливості проведення операцій на підставі індивідуальних ліцензій в електронній формі, що видаються НБУ фізособам» від 13.07.2017 р. N 40-0005/48633
Національний банк України повідомляє про особливості застосування окремих вимог Положення про функціонування автоматизованої інформаційної системи Національного банку України "Реєстр індивідуальних ліцензій на здійснення фізичними особами валютних операцій"1 (далі - Положення N 54) та проведення операцій на підставі індивідуальних ліцензій в електронній формі, що видаються Національним банком України фізичним особами згідно з Положенням N 54 (далі - е-ліцензії).
____________
1 Затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.06.2017 N 54.
1. Щодо форми заяви до Національного банку України про видачу е-ліцензії
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу II Положення N 54 фізична особа (заявник) для одержання е-ліцензії має звернутися в уповноважений банк, в якому вона (він) має відкритий власний рахунок, та подати, зокрема, заяву до Національного банку про видачу е-ліцензії.
Згідно з пунктом 7 розділу II Положення N 54 оригінали документів, зазначені у пункті 6 розділу II цього Положення, можуть подаватися до уповноваженого банку як паперові документи та/або у вигляді електронних документів.
Заява до Національного банку України про видачу е-ліцензії у вигляді електронного документа повинна бути підписана фізичною особою (заявником) електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Тобто заява до Національного банку України про видачу е-ліцензії може подаватися до уповноваженого банку або у вигляді паперового документа, що засвідчується підписом фізичної особи (заявника), або у вигляді електронного документа, що має бути підписаний фізичною особою (заявником) електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
2. Щодо особливостей оформлення фізичною особою заяви про купівлю іноземної валюти на підставі е-ліцензії та відповідного платіжного доручення в іноземній валюті
Відповідно до пункту 4 глави 4 розділу II Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою2 (далі - Положення N 281) власник індивідуальної ліцензії (дозволу) Національного банку України на здійснення валютної операції має право купувати іноземну валюту за гривні та/або обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за цією операцією на підставі індивідуальної ліцензії та документів, передбачених умовами видачі цієї ліцензії, крім випадків, якщо нормативно-правовим актом Національного банку України, відповідно до якого видана ця ліцензія, таку купівлю (обмін) заборонено.
____________
2 Затверджене постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 281 (зі змінами).
Положення N 54, яке регулює видачу е-ліцензій, такої заборони не містить. Отже е-ліцензія може бути підставою для купівлі іноземної валюти.
Порядок оформлення та подання клієнтами до уповноважених банків заяв про купівлю іноземної валюти визначено розділом IV Положення N 281.
Перелік обов'язкових реквізитів, які повинна мати заява про купівлю іноземної валюти, визначений пунктом 3 глави 1 розділу IV Положення N 281. До цих реквізитів належить, зокрема, підстава для купівлі іноземної валюти - посилання на документи, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань торгівлі іноземною валютою є підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.
Враховуючи антикризові вимоги, визначені підпунктом 11 пункту 6 постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 N 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", а також обмежений строк дії е-ліцензії, допускається за можливе в полі цього реквізиту заяви про купівлю іноземної валюти наводити значення - "індивідуальна ліцензія Національного банку України в електронній формі", "е-ліцензія Національного банку України" або інше аналогічне значення. Тобто дозволяється подавати до уповноваженого банку заяву на купівлю іноземної валюти без зазначення в ній конкретного номера е-ліцензії та дати її видачі.
Аналогічним чином можуть бути застосовані відповідні норми Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів3 в частині оформлення реквізиту "Призначення платежу" платіжного доручення в іноземній валюті, що подається фізичною особою для проведення операцій на підставі е-ліцензії.
____________
3 Затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 р N 216 (зі змінами).
Окремо зазначаємо, що у випадку наявності в уповноважених банків та/або їх клієнтів додаткових питань щодо застосування норм Положення N 54 або пропозицій щодо удосконалення (спрощення) його норм пропонуємо надсилати їх без зволікань до Національного банку України для їх подальшого опрацювання, систематизації та оперативного прийняття належних рішень (роз'яснень, змін тощо).
|
Директор Департаменту відкритих ринківНаціонального банку України |
С. В. Пономаренко |
27. Постанова Правління НБУ «Про затвердження Змін до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою» від 18 липня 2017 року N 65
Відповідно до статей 7, 15, 25, 30, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 6, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", з метою вдосконалення порядку проведення деяких валютних операцій Правління Національного банку України постановляє:
1. Затвердити Зміни до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року N 281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 року за N 950/11230 (зі змінами), що додаються.
2. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С. В.) після офіційного опублікування довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі, а банкам України - до відома їх клієнтів.
3. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.
|
В. о. Голови |
Я. В. Смолій |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
Зміни до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою
1. У главі 3 розділу II:
1) підпункт "г" пункту 1 викласти в такій редакції:
"г) за операціями, пов'язаними з виконанням резидентом-гарантом (поручителем) зобов'язань в іноземній валюті за резидента-боржника перед нерезидентом за зовнішньоекономічним договором (у тому числі кредитним договором / договором позики в іноземній валюті) або перед уповноваженим банком за кредитним договором в іноземній валюті:
заяви про купівлю іноземної валюти;
договору гарантії (поруки) та/або іншого документа, що передбачає виконання зобов'язань гарантом (поручителем) перед кредитором за боржника; кредитного договору, укладеного з уповноваженим банком, або зовнішньоекономічного договору, що підтверджує потребу виконання резидентом-боржником зобов'язання в іноземній валюті перед кредитором (далі в цьому підпункті - договір);
письмової претензії кредитора до гаранта (поручителя) або підтвердження кредитора про невиконання боржником свого зобов'язання за договором перед кредитором (далі в цьому підпункті - основне зобов'язання);
підтвердження суми невиконаного боржником основного зобов'язання, яке забезпечено гарантією/порукою, та його відповідності умовам договору, а якщо цей договір підлягає реєстрації Національним банком, також умовам, на яких він зареєстрований Національним банком. Таке підтвердження надається уповноваженим (обслуговуючим) банком, який відповідно до вимог цього Положення має право купувати іноземну валюту за власними операціями резидента-боржника з метою виконання основного зобов'язання за договором перед кредитором;
документів, які відповідно до законодавства України підтверджують поставку в Україну товарів (з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 6 глави 3 розділу II цього Положення).
Гарант (поручитель) має право купувати іноземну валюту на підставі підпункту "г" пункту 1 глави 3 розділу II цього Положення з метою виконання зобов'язань за боржника-резидента за умови, що цим Положенням передбачена можливість купівлі іноземної валюти за власними операціями такого боржника з метою виконання основного зобов'язання за відповідним договором перед кредитором. Якщо валютні операції з переказування гарантом (поручителем) коштів в іноземній валюті кредитору з метою виконання зобов'язань за боржника-резидента потребують наявності індивідуальної ліцензії Національного банку на здійснення такої валютної операції, то гарант (поручитель) купує іноземну валюту в такому разі відповідно до пункту 4 глави 4 розділу II цього Положення.
Резидент не має права купувати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за договором гарантії (поруки) за резидента-боржника перед резидентом-кредитором (крім випадку виконання зобов'язання за резидента-боржника перед уповноваженим банком-кредитором за кредитним договором в іноземній валюті) або за нерезидента-боржника. Резидент виконує такі зобов'язання за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту) коштів в іноземній валюті. Суб'єкт ринку зобов'язаний перераховувати іноземну валюту на зазначені цілі лише в разі подання йому документів, що підтверджують фактичне невиконання боржником зобов'язань, за якими резидент є гарантом (поручителем);";
2) у пункті 2:
у підпункті "а":
у другому реченні абзацу третього слова "у зберігача" замінити словами "у депозитарній установі";
абзац п'ятий виключити.
У зв'язку з цим абзаци шостий - одинадцятий уважати відповідно абзацами п'ятим - десятим;
в абзаці п'ятому слова "або випадку подання інформаційного повідомлення)" замінити словами "або в разі, коли уповноважений банк, через який здійснювалася іноземна інвестиція, ліквідований)";
у другому реченні абзацу шостого слова "або випадку подання інформаційного повідомлення" замінити словами "або в разі, якщо митна декларація була знищена після закінчення встановленого строку її зберігання (за наявності відповідного підтвердження митного органу)";
абзац восьмий доповнити новим реченням такого змісту: "У такому разі документи, що подаються на виконання вимог абзаців третього, п'ятого та шостого підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II цього Положення, мають підтверджувати здійснену раніше іноземну інвестицію в цей об'єкт інвестиції його попереднім власником - нерезидентом;";
в абзаці третьому підпункту "б" слова "у зберігача" замінити словами "у депозитарній установі";
підпункт "в" викласти в такій редакції:
"в) за операціями з облігаціями внутрішньої державної позики України (далі - ОВДП):
заяви про купівлю іноземної валюти;
у разі виплати погашення та сплати доходу за ОВДП згідно з умовами їх випуску - виписки з рахунку в цінних паперах депозитарної установи, що підтверджує набуття іноземним інвестором відповідних ОВДП;
в інших випадках (продажу іноземним інвестором ОВДП, операцій репо тощо) - документів, передбачених абзацами третім - п'ятим підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II цього Положення. У разі набуття іноземним інвестором ОВДП шляхом конвертації депозитарних розписок, що були випущені на ОВДП іноземним банком, який має офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard&Poor's, Moody's), то замість документів, передбачених абзацами третім і п'ятим підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II цього Положення, дозволяється подавати документи (інформацію) такого іноземного банку про конвертацію депозитарних розписок в ОВДП та виписку з рахунку в цінних паперах депозитарної установи, що підтверджує зарахування іноземному інвестору відповідних ОВДП у результаті такої конвертації;";
у підпункті "г":
абзац четвертий виключити.
У зв'язку з цим абзаци п'ятий - восьмий уважати відповідно абзацами четвертим - сьомим;
в абзаці четвертому та другому реченні абзацу п'ятого слова ", або випадку подання інформаційного повідомлення" виключити;
3) у пункті 5:
слова та цифру "суб'єктів ринку, про які йдеться в підпунктах "а", "г" - "д" пункту 2 цієї глави" замінити словами та цифрами "уповноважених банків, про які йдеться в підпунктах "а" - "е" пункту 2 глави 3 розділу II цього Положення";
доповнити пункт новим абзацом такого змісту:
"Клієнт має право не подавати таку виписку (довідку) в пакеті документів, що є підставою для купівлі іноземної валюти згідно з вимогами підпунктів "а" - "е" пункту 2 глави 3 розділу II цього Положення, за умови, що розрахунки за операцією зі здійснення іноземної інвестиції в Україну / розміщення інвестиційного вкладу / нарахування процентів за договором інвестиційного рахунку / продажу коштів, що в подальшому не були використані для здійснення грошових інвестицій в Україну, здійснювалися також через цей уповноважений банк. Такий уповноважений банк зобов'язаний самостійно пересвідчитись у наявності відповідних розрахунків (інформації) за операціями клієнтів, що здійснювалися через цей банк.".
2. Абзац дев'ятий пункту 3 глави 1 розділу IV викласти в такій редакції:
"суму купівлі іноземної валюти цифрами (можливе значення "на суму, еквівалентну сумі коштів у гривнях, що перераховуватимуться на купівлю іноземної валюти"). У разі купівлі банківських металів зазначається маса банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою);".
|
Директор |
С. В. Пономаренко |
|
ПОГОДЖЕНО: |
|
|
Заступник Голови |
Д. Р. Сологуб |
28. Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 675» від 19 липня 2017 р. № 530
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Внести до пункту 1 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 675 “Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 97, ст. 2800; 2017 р., № 25, ст. 721) такі зміни:
1) в абзаці другому цифри “5,8797” замінити цифрами “5,2313”;
2) в абзаці третьому цифри “10,2754” замінити цифрами “9,1472”;
3) в абзаці четвертому цифри “83,8449” замінити цифрами “85,6215”.
2. Ця постанова набирає чинності з 1 липня 2017 року.
Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН
Приємної і спокійної роботи!
З найкращими побажаннями
колектив компанії Ес.Сі.Ай-Консалтинг!
