ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ’ЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

 ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

 

№	Реквізити документу та його назва	Короткий зміст
В ЧАСТИНІ ПДВ
1	Лист ДФС «Щодо правомірності застосування штрафних санкцій на підставі статті - 120-1Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у редакції, чинній до 01.01.2016 р., за порушення платником ПДВ граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних, складених у період з 01.10.2015 р. до 31.12.2015 р»  від 07.06.2017 N 524/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що якщо платником ПДВ - постачальником товарів/послуг, у період з 01.10.2015 р. до 31.12.2015 р., складалися податкові накладні які не підлягали наданню платникам ПДВ - покупцям (отримувачам) товарів/послуг, то у такому випадку законодавчі підстави для застосування штрафних санкцій, встановлених нормами пунктів 120-1.1 і 120-1.2 статті - 120-1 ПКУ були відсутні.   Лист є індивуальною податковою консультацією
2	Лист ДФС «Про порядок визначення місця постачання послуг для цілей оподаткування ПДВ» від 07.06.2017 р. № 500/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ). Оскільки зазначені у зверненні платника податку послуги (процес "Дью-ділідженс"), класифіковані згідно з ДКПП як "Послуги допоміжні до фінансових послуг, крім страхування та недержавного пенсійного забезпечення, інші, н.в.і.у.", не належать до категорії послуг, перерахованих у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх постачальника.
3	Лист ДФС «Щодо порядку складання с/г товаровиробником податкових накладних і реєстрації їх в ЄРПН» від 06.06.2017 р. N 476/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що накладні з кодом "2" у другій частині порядкового номера такої податкової накладної можуть складати та реєструвати в ЄРПН лише сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру, починаючи з дати внесення їх до Реєстру. Податкові накладні, складені платником податку за операціями з постачання сільськогосподарських товарів, визначених статтею 161 Закону N 1877, та зареєстровані в ЄРПН до дати внесення такого платника до Реєстру, в додатку 9 та у окремих графах (рядках) додатків 1 та 5 до декларації не відображаються. Такі податкові накладні відображаються в податковій звітності з ПДВ у загальновстановленому порядку.   Лист є індивуальною податковою консультацією
4	Лист ДФС «Щодо правильності визначення платником ПДВ - постачальником бази оподаткування ПДВ у разі отримання від платника ПДВ - покупця (споживача) авансового платежу за надані послуги із електропостачання» від 07.06.2017 р. N 527/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що сума компенсації, що згідно з пунктами 5 - 7 Порядку N 1841 сплачується платником податку - постачальником споживачу електроенергії у разі недотримання зазначеним платником податку - постачальником гарантованих стандартів якості надання послуг з електропостачання (далі - сума компенсації), не є окремим об’єктом оподаткування ПДВ. Сума компенсації не зменшує ні загальної вартості послуг з електропостачання, ні загальної вартості постачання електроенергії. Водночас на дату врахування суми компенсації в рахунок авансової плати за спожиту електричну енергію на наступний розрахунковий період платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.   Лист є індивуальною податковою консультацією
5	Лист ДФС «Щодо врахування сільгосппродукції, виготовленої на давальницьких умовах, під час розрахунку питомої ваги сільгосппостачань» від 06.06.2017 р. N 478/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", вироблені сільськогосподарським товаровиробником на давальницьких умовах із сировини, вирощеної ним на власних або орендованих земельних ділянках (за умови належної реєстрації договорів оренди таких земельних ділянок відповідно до чинного законодавства), з метою застосування статті 161 Закону N 1877 вважаються сільськогосподарською продукцією (товарами). Обсяги постачання такої сільськогосподарської продукції (товарів) враховуються для визначення питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів при заповненні заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, податкової звітності з податку на додану вартість.   Лист є індивуальною податковою консультацією
6	Лист ДФС «Щодо відображення платником ПДВ - отримувачем послуг, які постачаються нерезидентом, місце постачання яких розташоване на митній території України, коригування податкових зобов’язань, нарахованих при отриманні послуг від нерезидента, у податковій звітності з ПДВ» від 06.06.2017 р. № 492/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що у разі виникнення підстав для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, визначених статтею 192 Кодексу, отримувачем послуг - платником ПДВ до податкової накладної, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається розрахунок коригування, який залишається у такого отримувача послуг. У рядках 6 розділу І "Податкові зобов’язання" та 13 розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий розрахунок коригування, одночасно відображаються підсумкове значення (зі знаком "+" або "-") обсягів нарахувань послуг, отриманих від нерезидента на митній території України. При цьому у додатку 1 (Д1) відображенню підлягають лише обсяги коригування послуг, отриманих від нерезидента на митній території України (варіант N 1).   Лист є індивуальною податковою консультацією
7	Лист ДФС «Щодо порядку коригування податкових зобов'язань з ПДВ при зарахуванні попередньої оплати за одним договором в рахунок оплати товарів/послуг за іншим договором» від 06.06.2017 р. N 493/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання попередніх (авансових) оплат за одним договором були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін такі попередні (авансові) оплати зараховуються в рахунок оплати товарів/послуг за іншими договорами, то постачальник - платник ПДВ має право скласти розрахунки коригування до податкових накладних, складених на дату отримання таких попередніх (авансових) оплат, та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ. Складання таких розрахунків здійснюється на дату підписання документів, на підставі яких кошти, отримані за одним договором, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за іншими договорами. Такі розрахунки коригування до податкових накладних відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов'язань, а для отримувача-покупця - підставою для зменшення податкового кредиту. При цьому якщо за іншими договорами товари/послуги уже були поставлені та на дату такої поставки ("першої події") постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередніх оплат за одним договором в рахунок оплати вартості товарів/послуг за іншими договорами податкові накладні постачальником не складається. Якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за одним договором в рахунок оплати вартості товарів/послуг за іншими договорами такі товари/послуги поставлені не були, то на дату підписання таких документів продавець - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкові накладні на суми попередніх оплат за договором ("перша подія") і зареєструвати їх в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Такі податкові накладні є для покупця товарів/послуг підставою для віднесення сум податку, зазначених у них, до податкового кредиту.   Лист є індивуальною податковою консультацією
8	Лист ДФС «Щодо порядку реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної після сплину 1095 днів» від 07.06.2017 р. N 504/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що у разі якщо збільшується сума компенсації вартості товару та при цьому з дати отримання платником ПДВ - продавцем попередньої оплати від платника податку - покупця за такий товар минуло понад 1095 днів, то платник ПДВ - продавець складає податкову накладну на суму, розраховану виходячи з перевищення збільшеної ціни над сумою отриманої попередньої оплати за товар. Така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН.   Лист є індивуальною податковою консультацією
9	Лист ДФС «Щодо застосування ставки ПДВ для операцій з постачання медичних виробів» від 07.06.2017 р. N 526/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що операції платників податку з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України медичних виробів для діагностики in vitro, які класифікуються за відповідними кодами товарних позицій згідно з УКТЗЕД та включені до Переліку, підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7 відсотків. Операції платників податку з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України медичних виробів для діагностики in vitro, які не включені до Переліку, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.   Лист є індивуальною податковою консультацією
10	Лист ДФС «Про порядок оподаткування ПДВ операцій з нерухомістю» від 07.06.2017 р. N 525/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що оскільки відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу операції з постачання майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об'єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об'єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків, то операції з подальшого постачання майнових прав на таке нерухоме майно (квартири) звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу.   Лист є індивуальною податковою консультацією
11	Лист ДФС «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій резидента - платника ПДВ з надання нерезиденту майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності» від 07.06.2017 р. N 523/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що у разі, якщо резидент - платник ПДВ (постачальник послуг) надає нерезиденту (отримувачу послуг) майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, то операція з надання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому зареєстрований нерезидент, тобто за межами митної території України.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
12	Лист ДФС «Щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств юридичною особою - суб’єктом господарювання, яка у 2017 році перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування» від 30.05.2017 N 413/6/99-99-15-02-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що якщо платник податку на прибуток, який з 01.01.2017 р. перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему і річний дохід якого за 2016 рік не перевищив 20 млн. грн., не приймає рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування, то такий платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриману у 2017 році за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ЄСВ
13	Лист ДФС «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на суму компенсації, пов'язаної з проїздом та проживанням члена наглядової ради - іноземця» від 07.06.2017 р. № 520/6/99-99-13-02-03-15/ІПК	Надано роз’яснення, що суми компенсації вартості проїзду та проживання в Україні, виплачені члену наглядової ради - іноземцю, який не проживає в Україні, не є базою нарахування єдиного внеску.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
14	Лист ДФС «Щодо визначення доходу фізичною особою - підприємцем на спрощеній системі оподаткування» від 07.06.2017 р. № 519/Р/99-99-13-01-02-14/ІПК	Надано роз’яснення, що до складу доходу платника єдиного податку у разі отримання виручки в іноземній валюті, включається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок в гривнях від обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України на дату надходження коштів на поточний рахунок, та сума коштів яка надійшла на поточний рахунок в іноземній валюті перерахована у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження коштів на рахунок. Водночас повідомляємо, що положеннями п. 292.11 ст. 292 ПКУ визначений перелік сум, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку. Вказаний перелік не містить суми комісії, яка зараховується банківській установі за обслуговування платежів.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ПДФО
15	Лист ДФС «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми знижки, повернутої фізособі підприємством» від 02.06.2017 р. N 459/6/99-99-13-02-03-15/ІПК	Надано роз’яснення, що сума повернутої фізичній особі підприємством частини сплаченої нею вартості товарів/послуг, придбаних за допомогою сервісу та сума знижки вартості товарів/послуг включаються підприємством (податковим агентом) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи як додаткове благо. Крім того, сума винагороди, що виплачується підприємством фізичній особі за публічною обіцянкою, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи.   Лист є індивуальною податковою консультацією
16	Лист ДФС «Щодо надання індивідуальної податкової консультації щодо віднесення до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування бухгалтерських послуг» від 07.06.2017 р. N 517/С/99-99-13-01-02-14/ІПК	Надано роз’яснення, що фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до складу витрат виключно витрати, визначені п. 177.4 ст. 177 Кодексу та Порядком. Зокрема, встановлений чинним податковим законодавством перелік витрат не містить витрат, понесених у зв'язку з наданням фізичній особі - підприємцю бухгалтерських послуг.   Лист є індивуальною податковою консультацією
17	Лист ДФС «Щодо оподаткування доходу, отриманого за рішенням суду у 2017 році у вигляді пенсії, недоплаченої Пенсійним фондом України за період до 01.01.2017 року» від 12.06.2017 р. № 573/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК	Надано роз’яснення, що оскільки податковий агент зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір під час нарахування доходу у вигляді пенсії, то сума такого доходу, нарахованого після 01.01.2017 р. за період до 01.01.2017 р., оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ
18	Лист ДФС «Щодо оподаткування акцизним податком продукції у випадку повернення якісної підакцизної продукції» від 09.06.2017 р. N 564/ІПК/28-10-01-03-11	Надано роз’яснення, що у разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з причин, не пов'язаних з усуненням недоліків чи знищенням товару (продукції), коригування податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку не проводиться. Податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку у разі реалізації виробником повернутої якісної підакцизної продукції, з якої було сплачено акцизний податок при першій її реалізації (відвантаженні), та при незмінності ставок акцизного податку не нараховуються.
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
19	Наказ Державної служби статистики України «Про внесення змін до форми державного статистичного спостереження № 2-буд (квартальна) "Звіт про прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт", затвердженої наказом Держстату від 05 серпня 2014 року № 225» від 12.06.2017 р. №133	Унесено зміни до форми державного статистичного спостереження № 2-буд (квартальна) "Звіт про прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт", затвердженої наказом Держстату від 05 серпня 2014 року № 225
20	Наказ Міністерства Аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» від 23.05.2017 р. № 262	Затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі - Порядок)   Готується до опублікуванняв «Офіційному віснику України»№ 49 за 23.06.2017 р
21	Лист ГУ ДФС в Одеській області «Щодо застосування РРО під час продажу товару за часткову оплату на умовах розстрочення» від 07.06.2017 р. N 496/ІПК/15-32-14-06-07	Надано роз’яснення, що у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму прийнятих від покупця готівкових коштів через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та відповідають вимогам Закону N 265. Розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО із зазначенням у касовому чеку "передоплата товарів" або, у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем, проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування "погашення кредиту". Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
22	Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо визначення коефіцієнтів коригування при розрахунку відпускних» від 20.04.2017 р. № 1227/0/101-17/282	Надано роз’яснення, що згідно з абзацом 2 пункту 10 Порядку у випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
23	Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо виплат, які коригуються на коефіцієнт підвищення окладів (тарифних ставок) при розрахунку середньої зарплати для відпускних та компенсації за невикористану відпустку» від 04.05.2017 р. N 1344/0/101-17/282	Надано роз’яснення, що при підвищенні окладів (тарифних ставок) у розрахунковому періоді чи періоді, коли за працівником зберігається середня заробітна плата, всі виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (у тому числі суми індексації, середньої заробітної плати, яка зберігається за час відпусток, періоду тимчасової непрацездатності тощо), коригуються на коефіцієнт підвищення окладів (тарифних ставок).
24	Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» від 28.04.2017 № 469	Затверджено зміни до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17 червня 2016 року № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 липня 2016 року за № 932/29062, виклавши її у новій редакції.
25	Лист ДФС «Щодо визначення платежу з придбання у нерезидента операційної системи управління (комп’ютерної програми) роялті» від 24.05.2017 №320/6/99-99-15-02-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що платіж з придбання операційної системи управління (програми), яка функціонально призначена для використання у власній господарській діяльності (без переходу права власності на неї), без права передавати, тиражувати, відчужувати і здавати в найм третім особам (тобто для використання «кінцевим споживачем»), для цілей оподаткування не вважається роялті. Дохід нерезидента у вигляді винагороди за використання комп’ютерної програми (умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання), у тому числі компенсація вартості послуг з обслуговування такого програмного продукту, якщо такі послуги не підпадають під визначення «інжиніринг», не є об’єктом оподаткування згідно із п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу. Проте міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над положеннями Кодексу та містять власні визначення понять та положень, і у разі застосування правил міжнародного договору при виплаті роялті нерезиденту (звільнення від оподаткування або зниження ставки) для визначення поняття роялті застосовуються положення такого міжнародного договору. Підтвердженням платежу за придбання у нерезидента операційної системи управління (комп’ютерної програми) є первинні документи, що складаються банківською установою та фіксують факт здійснення такої операції (зокрема платіжні документи, банківські виписки). «Роялті», наведене у п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми) не обмежені функціональним призначенням такої продукції та її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання платежу як винагороди за надання вказаного права на використання для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми) обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»), то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції (комп’ютерної програми) не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп’ютерної програми), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до п. 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу. У разі якщо внаслідок постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у т.ч. програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору), відбуваються будь-які зміни у програмній продукції (у т.ч. оновлення, удосконалення, модернізація та виправлення помилок), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як з постачання окремих елементів програмної продукції та не підлягають оподаткуванню ПДВ на підставі п.п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Кодексу або п. 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі). Водночас у разі якщо внаслідок надання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у т.ч. числі програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору) не відбувається жодних змін у програмній продукції (наприклад, навчання персоналу роботі з програмою, встановлення програми, налаштування оргтехніки тощо), то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.   Лист є індивуальною податковою консультацією
26	Лист НБУ «Про обчислення строку розрахунків за експортними, імпортними операціями та інформування податкових органів про виявлені у звітному місяці факти порушень строку розрахунків» від 08.06.2017 р. N 40-0005/40465	Надано роз’яснення, що починаючи з дати набрання чинності Постановою N 41 (тобто з 26.05.2017) на випадки незавершення розрахунків за експортними, імпортними операціями, за якими на зазначену дату не встановлено перевищення 120-денного строку розрахунків, поширюватимуться норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо 180-деного строку розрахунків. Банки за попередній звітний місяць (травень) надають податковим органам зазначену у пункті 5.9 розділу 5 Інструкції інформацію у випадках, коли протягом звітного місяця: встановлено перевищення 180-денного строку розрахунків; у період до набрання чинності Постановою N 41 встановлено перевищення 120-денного строку розрахунків.
27	Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» від 7 червня 2017 р. № 406	Затверджено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію
28	Постанова Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 8 червня 2017 року N 51	Затверджено Зміни до Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16 березня 1999 року N 122, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 1999 року за N 259/3552 (зі змінами) (далі - Інструкція N 122) Внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року N 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (зі змінами). Надання резидентам індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон на підставі документів, що надійшли до Національного банку України до 11 червня 2017 року (включно), здійснюється Національним банком України згідно з вимогами Інструкції N 122 без урахування змін, затверджених пунктом 1 цієї постанови.
29	Лист Міністерства соціальної політики України «Про відкликання голови ОМС із щорічної відпустки» від 19.04.2017 р. № 8285/0/2-17/28	Надано роз’яснення, що згідно з нормами статті 12 Закону N 504 та статті 60 Закону N 889 відкликання працівника із щорічної відпустки допускається лише у випадку настання надзвичайних обставин, а державного службовця - для виконання невідкладних завдань, про які не було і не могло бути відомо під час надання щорічної відпустки, за умови неможливості виконання таких завдань іншою уповноваженою на це особою (пункт 3 Порядку). Відкликання із щорічної відпустки з інших підстав не допускається.

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

 

1. Лист ДФС «Щодо правомірності застосування штрафних санкцій на підставі статті - 120-1Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у редакції, чинній до 01.01.2016 р., за порушення платником ПДВ граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних, складених у період з 01.10.2015 р. до 31.12.2015 р»  від 07.06.2017 N 524/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо правомірності застосування штрафних санкцій на підставі статті - 120-1Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у редакції, чинній до 01.01.2016 р., за порушення платником ПДВ граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних, складених у період з 01.10.2015 р. до 31.12.2015 р., та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Стаття - 120-1 ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2016 р., мала назву "Порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних", а отже, передбачала застосування штрафних санкцій за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягли наданню покупцям - платникам ПДВ.

У період з 01.10.2015 р. до 31.12.2015 р. був чинним Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. N 957 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. N 1129), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 р. за N 1235/26012, (далі - Порядок N 957).

Відповідно до пункту 12 Порядку N 957 у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у рядку "Особа (платник податку) - покупець" зазначалося найменування (П. І. Б.) нерезидента, у рядку "Місцезнаходження (податкова адреса) покупця" зазначалася країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку "Індивідуальний податковий номер покупця" відображався умовний ІПН "300000000000".

У разі складання податкової накладної за операціями з використання товарів/послуг, за якими суми ПДВ попередньо були включені до податкового кредиту, в операціях, які звільнялися від оподаткування ПДВ, у рядку "Індивідуальний податковий номер покупця" повинен був відображатися умовний ІПН "400000000000", а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платником зазначалися власні дані.

Такі податкові накладні підлягали реєстрації в ЄРПН та не видавалися отримувачу (покупцю) товарів/послуг (пункт 9 Порядку N 957).

Враховуючи викладене, якщо платником ПДВ - постачальником товарів/послуг, у період з 01.10.2015 р. до 31.12.2015 р., складалися податкові накладні які не підлягали наданню платникам ПДВ - покупцям (отримувачам) товарів/послуг, то у такому випадку законодавчі підстави для застосування штрафних санкцій, встановлених нормами пунктів 120-1.1 і 120-1.2 статті - 120-1 ПКУ були відсутні.

 

2. Лист ДФС «Про порядок визначення місця постачання послуг для цілей оподаткування ПДВ» від 07.06.2017 р. № 500/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку визначення місця постачання послуг для цілей оподаткування ПДВ і питання віднесення процесу (послуги) "Дью-ділідженс" до певної категорії послуг, у тому числі перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ), та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до статті 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. При цьому інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу П ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Зокрема, місцем постачання послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, а саме, консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних та рекламних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з постачання послуг безпосередньо залежить від місця постачання таких послуг.

Оскільки зазначені у зверненні платника податку послуги (процес "Дью-ділідженс"), класифіковані згідно з ДКПП як "Послуги допоміжні до фінансових послуг, крім страхування та недержавного пенсійного забезпечення, інші, н.в.і.у.", не належать до категорії послуг, перерахованих у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх постачальника.

 

3. Лист ДФС «Щодо порядку складання с/г товаровиробником податкових накладних і реєстрації їх в ЄРПН» від 06.06.2017 р. N 476/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку складання сільськогосподарським товаровиробником податкових накладних і реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та порядку заповнення податкової звітності з ПДВ таким сільськогосподарським товаровиробником і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, 24.03.2017 підприємство було включено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі - Реєстр), дата набуття статусу отримувача бюджетної дотації 01.02.2017. При цьому 23.03.2017 підприємство не змогло зареєструвати податкові накладні з кодом "2" у другій частині порядкового номера за операціями з постачання власновиробленої сільськогосподарської продукції.

Пунктом 161.1 статті 161 Закону України від 24 червня 2004 року N 1877-IV "Про державну підтримку сільського господарства України" (далі - Закон N 1877) встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (далі - сільськогосподарський товаровиробник), який здійснює види діяльності, визначені пунктом 161.3 цієї статті, має право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції після його внесення контролюючим органом до Реєстру.

Порядок ведення Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року N 179 (далі - Порядок N 179).

Пунктом 5 Порядку N 179 визначено критерії, при досягненні яких сільськогосподарські товаровиробники можуть бути внесені до Реєстру.

Згідно з пунктом 6 Порядку N 179 сільськогосподарський товаровиробник для внесення до Реєстру подає до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника податку на додану вартість заяву про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру.

Датою включення до Реєстру є дата внесення контролюючим органом до Реєстру запису про включення. Датою набуття сільськогосподарським товаровиробником статусу отримувача бюджетної дотації є перше число звітного податкового періоду (місяця), в якому досягнуто обсяги, визначені в підпункті 1 пункту 5 Порядку N 179, за результатами якого подано заяву.

Згідно з пунктом 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267, платники податку на додану вартість, включені до Реєстру, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 161.3 статті 161 Закону N 1877, складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код "2".

Отже, податкові накладні з кодом "2" у другій частині порядкового номера такої податкової накладної можуть складати та реєструвати в ЄРПН лише сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру, починаючи з дати внесення їх до Реєстру.

Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289 (далі - Порядок N 21).

Згідно з пунктом 2 розділу V Порядку N 21 при заповненні вступної частини податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) у другій колонці рядка 06 "Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації" проставляється цифра:

"1" - у разі подання декларації платником податку - сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені пунктом 161.3 статті 161 Закону N 1877, та який внесений до Реєстру відповідно до Закону N 1877;

"2" - у разі подання декларації платником податку - сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені пунктом 161.3 статті 161 Закону N 1877, та який претендує на внесення до Реєстру відповідно до Закону N 1877.

Підпунктом 12 пункту 10 розділу III Порядку N 21 встановлено, що додаток 9 "Розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)" додається до декларації, в якій у полі "Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації" наявна позначка "1" або "2" відповідно до пункту 2 розділу V цього Порядку.

У додатку 9 до декларації, а також у відповідних графах (рядках) додатків 1 та 5 до декларації сільськогосподарським товаровиробником, який внесений до Реєстру, відображається інформація згідно з податковими накладними з кодом "2" у другій частині порядкового номера таких податкових накладних.

Таким чином, податкові накладні, складені платником податку за операціями з постачання сільськогосподарських товарів, визначених статтею 161 Закону N 1877, та зареєстровані в ЄРПН до дати внесення такого платника до Реєстру, в додатку 9 та у окремих графах (рядках) додатків 1 та 5 до декларації не відображаються. Такі податкові накладні відображаються в податковій звітності з ПДВ у загальновстановленому порядку.

 

4. Лист ДФС «Щодо правильності визначення платником ПДВ - постачальником бази оподаткування ПДВ у разі отримання від платника ПДВ - покупця (споживача) авансового платежу за надані послуги із електропостачання» від 07.06.2017 р. N 527/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба Уіфаїни розглянула звернення щодо правильності визначення платником ПДВ - постачальником бази оподаткування ПДВ у разі отримання від платника ПДВ - покупця (споживача) авансового платежу за надані послуги із електропостачання та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що пов'язані із постачанням електричної енергії відповідно до загальних та гарантованих стандартів якості, захистом прав споживачів та наданням енергопостачальником або електророзподільним підприємством компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг з електропостачання споживачам або замовникам (у випадку недотримання гарантованих стандартів якості під час приєднання до електричних мереж), регулюються Порядком забезпечення стандартів якості надання послуг з електропостачання, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.10.2016 р. N 1841 (далі - Порядок N 1841).

Відповідно до пункту 5 Порядку N 1841 у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг з електропостачання, зазначених у пункті 4 Порядку N 1841, енергопостачальник або електророзподільне підприємство сплачує споживачу (замовнику - у разі недотримання гарантованих стандартів якості під час приєднання до електричних мереж) компенсацію у розмірах, наведених у додатку 2 до Порядку N1841.

Енергопостачальник або електророзподільне підприємство сплачує споживачу (замовнику - у разі недотримання гарантованих стандартів якості з надання послуг з приєднання до електричних мереж) компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості послуг з електропостачання шляхом врахування суми відповідної компенсації як авансової плати за спожиту електричну енергію на наступний розрахунковий період, а в разі недотримання гарантованих стандартів під час приєднання до електричних мереж - в перший розрахунковий період після укладення договору про постачання або користування електричною енергією (пункт 6 Порядку N 1841).

Енергопостачальник або електророзподільне підприємство зобов'язані проінформувати споживача про надання йому компенсації шляхом зазначення у рахунку на оплату електроенергії, або в "особистому кабінеті" споживача на офіційному веб-сайті енергопостачальника або електророзподільного підприємства (за наявності), або листом на офіційному бланку до завершення розрахункового періоду, у якому нараховується компенсація (пункт 7 Порядку N 1841).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому, з метою застосування терміна "постачання товарів", електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Порядок визначення бази оподаткування ПДВ встановлено статтею 188 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Правила визначення дати податкових зобов'язань з ПДВ встановлено статтею 187 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, сума компенсації, що згідно з пунктами 5 - 7 Порядку N 1841 сплачується платником податку - постачальником споживачу електроенергії у разі недотримання зазначеним платником податку - постачальником гарантованих стандартів якості надання послуг з електропостачання (далі - сума компенсації), не є окремим об’єктом оподаткування ПДВ. Сума компенсації не зменшує ні загальної вартості послуг з електропостачання, ні загальної вартості постачання електроенергії.

Водночас на дату врахування суми компенсації в рахунок авансової плати за спожиту електричну енергію на наступний розрахунковий період платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

 

5. Лист ДФС «Щодо врахування сільгосппродукції, виготовленої на давальницьких умовах, під час розрахунку питомої ваги сільгосппостачань» від 06.06.2017 р. N 478/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо належності до операцій з постачання сільськогосподарської продукції операцій з реалізації товарів, вироблених на давальницьких умовах із власновирощеної сільськогосподарським товаровиробником сировини, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Пунктом 161.1 статті 161 Закону України від 24 червня 2004 року N 1877-IV "Про державну підтримку сільського господарства України" (далі - Закон N 1877) встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (далі - сільськогосподарський товаровиробник), який здійснює види діяльності, визначені пунктом 161.3 цієї статті, має право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі - бюджетна дотація) після його внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Згідно з пунктом 2.15 статті 2 Закону N 1877 сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Отже, товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", вироблені сільськогосподарським товаровиробником на давальницьких умовах із сировини, вирощеної ним на власних або орендованих земельних ділянках (за умови належної реєстрації договорів оренди таких земельних ділянок відповідно до чинного законодавства), з метою застосування статті 161 Закону N 1877 вважаються сільськогосподарською продукцією (товарами).

Обсяги постачання такої сільськогосподарської продукції (товарів) враховуються для визначення питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів при заповненні заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, податкової звітності з податку на додану вартість.

 

6. Лист ДФС «Щодо відображення платником ПДВ - отримувачем послуг, які постачаються нерезидентом, місце постачання яких розташоване на митній території України, коригування податкових зобов’язань, нарахованих при отриманні послуг від нерезидента, у податковій звітності з ПДВ» від 06.06.2017 р. № 492/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо відображення платником ПДВ - отримувачем послуг, які постачаються нерезидентом, місце постачання яких розташоване на митній території України, коригування податкових зобов’язань, нарахованих при отриманні послуг від нерезидента, у податковій звітності з ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 208.2 статті 208 Кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку і підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289 (далі - Порядок N 21).

Обсяги послуг (з ПДВ), отриманих від нерезидента на митній території України, а також коригування податкових зобов’язань, нарахованих за такими операціями, відображаються у рядку 6 розділу І "Податкові зобов’язання’ та рядку 13 розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ (підпункт 7 пункту 3 і підпункт 1 пункту 4 розділу V Порядку N 21).

Відповідно до загального правила у разі коригувань податкових зобов'язань та податкового кредиту обов'язковим є подання розрахунку коригувань сум ПДВ (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів.

Таким чином, у разі виникнення підстав для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, визначених статтею 192 Кодексу, отримувачем послуг - платником ПДВ до податкової накладної, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається розрахунок коригування, який залишається у такого отримувача послуг.

У рядках 6 розділу І "Податкові зобов’язання" та 13 розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий розрахунок коригування, одночасно відображаються підсумкове значення (зі знаком "+" або "-") обсягів нарахувань послуг, отриманих від нерезидента на митній території України. При цьому у додатку 1 (Д1) відображенню підлягають лише обсяги коригування послуг, отриманих від нерезидента на митній території України (варіант N 1).

 

7. Лист ДФС «Щодо порядку коригування податкових зобов'язань з ПДВ при зарахуванні попередньої оплати за одним договором в рахунок оплати товарів/послуг за іншим договором» від 06.06.2017 р. N 493/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку коригування податкових зобов'язань з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних при зарахуванні попередньої оплати за одним договором в рахунок оплати товарів/послуг за іншим договором та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у листі, покупцем за договором з постачальником було здійснено попередні оплати, на дату яких постачальником складено податкові накладні. В подальшому між підприємствами було досягнуто домовленість про залік попередніх оплат за цим договором в рахунок оплати товарів/послуг за іншими договорами без повернення таких оплат на поточний рахунок покупця.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно до частини другої статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Отже, якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання попередніх (авансових) оплат за одним договором були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін такі попередні (авансові) оплати зараховуються в рахунок оплати товарів/послуг за іншими договорами, то постачальник - платник ПДВ має право скласти розрахунки коригування до податкових накладних, складених на дату отримання таких попередніх (авансових) оплат, та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ.

Складання таких розрахунків здійснюється на дату підписання документів, на підставі яких кошти, отримані за одним договором, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за іншими договорами.

Такі розрахунки коригування до податкових накладних відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов'язань, а для отримувача-покупця - підставою для зменшення податкового кредиту.

При цьому якщо за іншими договорами товари/послуги уже були поставлені та на дату такої поставки ("першої події") постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередніх оплат за одним договором в рахунок оплати вартості товарів/послуг за іншими договорами податкові накладні постачальником не складається.

Якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за одним договором в рахунок оплати вартості товарів/послуг за іншими договорами такі товари/послуги поставлені не були, то на дату підписання таких документів продавець - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкові накладні на суми попередніх оплат за договором ("перша подія") і зареєструвати їх в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Такі податкові накладні є для покупця товарів/послуг підставою для віднесення сум податку, зазначених у них, до податкового кредиту.

Крім цього, повідомляємо, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання (стаття 36 ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

 

8. Лист ДФС «Щодо порядку реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної після сплину 1095 днів» від 07.06.2017 р. N 504/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної після сплину 1095 днів та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Порядок коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ визначено статтею 192 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Порядок ведення ЄРПН затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246 (далі - Порядок N 1246).

Згідно з пунктом 3 Порядку N 1246, починаючи з 01 лютого 2015 року, реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 4 Порядку N 1246 розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 01 лютого 2015 року та відомості якої не підлягали внесенню до ЄРПН, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної.

Для цього постачальник (продавець) товарів/(послуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 розділу II ПКУ) та розрахунок коригування до неї.

Статтею 102 розділу II ПКУ визначено, що строк давності становить 1095 днів.

Отже, у разі якщо збільшується сума компенсації вартості товару та при цьому з дати отримання платником ПДВ - продавцем попередньої оплати від платника податку - покупця за такий товар минуло понад 1095 днів, то платник ПДВ - продавець складає податкову накладну на суму, розраховану виходячи з перевищення збільшеної ціни над сумою отриманої попередньої оплати за товар. Така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН.

 

9. Лист ДФС «Щодо застосування ставки ПДВ для операцій з постачання медичних виробів» від 07.06.2017 р. N 526/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо застосування ставки ПДВ для операцій з постачання медичних виробів та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування податку у розмірах, встановлених у підпунктах "а" - "в" вказаного пункту ПКУ.

Згідно з підпунктом "в" пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, застосовується ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків.

На сьогодні Перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року N 410 (далі - Перелік).

Відповідно до підпункту 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року N 754, медичний виріб для діагностики in vitro (клінічної лабораторної діагностики) - медичний виріб, зокрема реагент, калібратор, контрольний матеріал, набір, інструмент, апаратура, обладнання або система, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою і що призначені виробником для застосування in vitro для дослідження зразків у лабораторіях, зокрема зразків крові і тканин, отриманих з організму людини виключно (або з основною метою) для одержання інформації:

стосовно фізіологічного або патологічного стану;

стосовно вродженої аномалії;

для визначення безпеки і сумісності з потенціальними реципієнтами;

для моніторингу терапевтичних заходів.

Контейнери для зразків - медичні вироби (вакуумовані або ні), спеціально призначені виробником для первинного захисту і зберігання зразків, отриманих з організму людини з метою діагностичного дослідження in vitro.

Медичні вироби загальнолабораторного призначення не є медичними виробами для діагностики in vitro, якщо такі вироби за своїми характеристиками не призначені виробником спеціально для використання під час діагностичного дослідження in vitro.

Таким чином, застосування ставки ПДВ при здійсненні операцій з постачання медичних виробів залежить від того, за якими кодами товарних позицій згідно з УКТЗЕД класифікуються такі медичні вироби та чи включені вони до Переліку, чи ні. При цьому слід зазначити, що застосування ставки ПДВ при здійсненні таких операцій не залежить від напряму призначення медичних виробів, зокрема мають такі медичні вироби загальнолабораторне призначення, чи призначені для діагностики in vitro.

Враховуючи викладене, операції платників податку з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України медичних виробів для діагностики in vitro, які класифікуються за відповідними кодами товарних позицій згідно з УКТЗЕД та включені до Переліку, підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7 відсотків.

Операції платників податку з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України медичних виробів для діагностики in vitro, які не включені до Переліку, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

 

10. Лист ДФС «Про порядок оподаткування ПДВ операцій з нерухомістю» від 07.06.2017 р. N 525/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з нерухомістю та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Як зазначено у листі, підприємство планує укласти договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно (квартири) (далі - об'єкт інвестування) в житловому будинку, будівництво якого не завершене, з продавцем, який є забудовником об'єкта житлового фонду.

Майнові права на об'єкт інвестування є правом на одержання у власність об'єкта інвестування в майбутньому (після прийняття об'єкта інвестування в експлуатацію).

Після прийняття об'єкта інвестування в експлуатацію продавець зобов'язується передати підприємству-покупцю готовий об'єкт інвестування за відповідним актом приймання-передачі.

Майнові права підприємства-покупця після прийняття об'єкта інвестування в експлуатацію реалізуються шляхом набуття права власності на об'єкт інвестування, оформлення та реєстрації платником податків - покупцем відповідних правовстановлюючих документів на цей об'єкт.

Отже, у цьому випадку операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об'єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об'єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Таким чином, оскільки відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу операції з постачання майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об'єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об'єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків, то операції з подальшого постачання майнових прав на таке нерухоме майно (квартири) звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу.

 

11. Лист ДФС «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій резидента - платника ПДВ з надання нерезиденту майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності» від 07.06.2017 р. N 523/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій резидента - платника ПДВ з надання нерезиденту майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ (у тому числі перелік операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Зокрема, місцем постачання послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, зокрема, надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (підпункт "а" пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, у разі, якщо резидент - платник ПДВ (постачальник послуг) надає нерезиденту (отримувачу послуг) майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, то операція з надання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому зареєстрований нерезидент, тобто за межами митної території України.

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

 

12. Лист ДФС «Щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств юридичною особою - суб’єктом господарювання, яка у 2017 році перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування» від 30.05.2017 N 413/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств юридичною особою - суб’єктом господарювання, яка у 2017 році перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з пп. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Водночас пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу передбачено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Отже, якщо платник податку на прибуток, який з 01.01.2017 р. перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему і річний дохід якого за 2016 рік не перевищив 20 млн. грн., не приймає рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування, то такий платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриману у 2017 році за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

 

В ЧАСТИНІ ЄСВ

 

13. Лист ДФС «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на суму компенсації, пов'язаної з проїздом та проживанням члена наглядової ради - іноземця» від 07.06.2017 р. № 520/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула лист [...] щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на суму компенсації, пов'язаної з проїздом та проживанням члена наглядової ради - іноземця, який проживає за межами України, та повідомляє.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464).

Отже, суми компенсації вартості проїзду та проживання в Україні, виплачені члену наглядової ради - іноземцю, який не проживає в Україні, не є базою нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

 

14. Лист ДФС «Щодо визначення доходу фізичною особою - підприємцем на спрощеній системі оподаткування» від 07.06.2017 р. № 519/Р/99-99-13-01-02-14/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо визначення доходу фізичною особою - підприємцем на спрощеній системі оподаткування, та повідомляє наступне.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Абзацом першим п. 2 Постанови НБУ від 13.12.2016 р. N 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, зокрема, на користь фізичних осіб - підприємців.

Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання" (далі - розподільчий рахунок).

Уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту: без доручення клієнта; виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

Згідно з п. 5.2 постанови НБУ від 12.11.2003 р. N 492 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" (далі - Постанова N 492), поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання, зокрема, для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.

Пунктом 5.3 Постанови N 492 встановлено, що на поточні рахунки в іноземній валюті через розподільні рахунки зараховуються, зокрема, кошти перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами).

Враховуючи вищенаведене, до складу доходу платника єдиного податку у разі отримання виручки в іноземній валюті, включається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок в гривнях від обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України на дату надходження коштів на поточний рахунок, та сума коштів яка надійшла на поточний рахунок в іноземній валюті перерахована у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження коштів на рахунок.

Водночас повідомляємо, що положеннями п. 292.11 ст. 292 ПКУ визначений перелік сум, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку. Вказаний перелік не містить суми комісії, яка зараховується банківській установі за обслуговування платежів.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. N 579 (далі - Порядок N 579).

Згідно з пунктом 1 Порядку N 579, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів (далі - Книга), у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи.

Пунктом 6 Порядку N 579 визначено, що у графах 2  - 6 щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до п. 293.2 та пп. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.

Таким чином, доходи, отримані платником єдиного податку відображаються у Книзі щоденно за підсумками робочого дня, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В ЧАСТИНІ ПДФО

 

15. Лист ДФС «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми знижки, повернутої фізособі підприємством» від 02.06.2017 р. N 459/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми повернутої фізичній особі підприємством частини сплаченої нею вартості товарів/послуг, придбаних за допомогою сервісу, суми знижки вартості товарів/послуг та винагороди (публічна обіцянка) і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Відповідно до ст. 1144 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо).

Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб.

Статтею 1148 ЦКУ визначено, що у разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана виплатити її.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи - резиденти.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Отже, сума повернутої фізичній особі підприємством частини сплаченої нею вартості товарів/послуг, придбаних за допомогою сервісу та сума знижки вартості товарів/послуг включаються підприємством (податковим агентом) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи як додаткове благо.

Крім того, сума винагороди, що виплачується підприємством фізичній особі за публічною обіцянкою, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи.

Зауважуємо, що реєстраційний номер облікової картки платника (далі - РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовується при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізична особа зобов'язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їй доходи (пп. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Кодексу).

Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 Кодексу, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

16. Лист ДФС «Щодо надання індивідуальної податкової консультації щодо віднесення до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування бухгалтерських послуг» від 07.06.2017 р. N 517/С/99-99-13-01-02-14/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації щодо віднесення до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування бухгалтерських послуг, та відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє таке.

Відповідно п. 15.1 ст. 15 Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Обов'язки платника податків визначено ст. 16 Кодексу. Відповідно до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначено ст. 177 Кодексу.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

До зазначених витрат, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в пп. 177.4.1 - 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат. Форма та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат (далі - Порядок) затверджені наказом Міндоходів від 16.09.2013 N 481.

Враховуючи викладене, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до складу витрат виключно витрати, визначені п. 177.4 ст. 177 Кодексу та Порядком.

Зокрема, встановлений чинним податковим законодавством перелік витрат не містить витрат, понесених у зв'язку з наданням фізичній особі - підприємцю бухгалтерських послуг.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

17. Лист ДФС «Щодо оподаткування доходу, отриманого за рішенням суду у 2017 році у вигляді пенсії, недоплаченої Пенсійним фондом України за період до 01.01.2017 року» від 12.06.2017 р. № 573/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу, отриманого за рішенням суду у 2017 році у вигляді пенсії, недоплаченої Пенсійним фондом України за період до 01.01.2017 року і в межах компетенції повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом, розділом IV якого визначено порядок оподаткування доходів фізичних осіб.

Відповідно до пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році - 12470 грн.) - у частині такого перевищення.

Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу.

Разом з тим, відповідно до абз. "е" п. 165.1 пп. 165.1.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримувана платником податку з Пенсійного фонду України, крім випадку, визначеного пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Також суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримуваних платниками податку з Пенсійного фонду України, розмір яких в 2017 році (у розрахунку на місяць) перевищує 12470 грн., є об'єктом оподаткування військовим збором у частині такого перевищення (пп. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір (пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу) із суми такого доходу за його рахунок.

Розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі органами Пенсійного фонду України) (п. 168.3 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи зазначене, оскільки податковий агент зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір під час нарахування доходу у вигляді пенсії, то сума такого доходу, нарахованого після 01.01.2017 р. за період до 01.01.2017 р., оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

 

В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

 

18. Лист ДФС «Щодо оподаткування акцизним податком продукції у випадку повернення якісної підакцизної продукції» від 09.06.2017 р. N 564/ІПК/28-10-01-03-11

 

Відповідно до пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування акцизним податком є зокрема, операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).

Відповідно до п. 217.1 ст. 217 ПКУ суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, а також реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, згідно з п. 216.1 ст. 216 ПКУ, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у ст. 225 та ст. 229 ПКУ.

Згідно з п. 217.5 ст. 217 ПКУ у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв'язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку - продавець проводить коригування податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення.

Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов'язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов'язання щодо таких товарів (продукції).

Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.

Отже, у разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з причин, не пов'язаних з усуненням недоліків чи знищенням товару (продукції), коригування податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку не проводиться. Податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку у разі реалізації виробником повернутої якісної підакцизної продукції, з якої було сплачено акцизний податок при першій її реалізації (відвантаженні), та при незмінності ставок акцизного податку не нараховуються.

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ

 

19. Наказ Державної служби статистики України «Про внесення змін до форми державного статистичного спостереження № 2-буд (квартальна) "Звіт про прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт", затвердженої наказом Держстату від 05 серпня 2014 року № 225» від 12.06.2017 р. №133

 

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 та пункту 9 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року № 481, з метою приведення нормативних актів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, у відповідність із чинним законодавством й отримання повної, всебічної та об’єктивної статистичної інформації

НАКАЗУЮ:

1.  Унести до форми державного статистичного спостереження № 2-буд (квартальна) "Звіт про прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт", затвердженої наказом Держстату від 05 серпня 2014 року № 225 (зі змінами), такі зміни:

1) у колонці "Подають:" слова та знаки "юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб-замовники, місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування щодо об’єктів, забудовниками яких є фізичні особи або фізичні особи-підприємці" замінити словами і знаком "органи державного архітектурно-будівельного контролю";

2) доповнити пункт 1.1 розділу 1 після рядка другого новим рядком третім такого змісту: "код ЄДРПОУ замовника об’єкта (для юридичної особи,

відокремленого підрозділу юридичної особи)

".

У зв’язку з цим рядки третій та четвертий вважати відповідно рядком четвертим.

2. Департаменту статистики виробництва (Петренко І. С.):

1) ознайомити зі змінами до форми державного статистичного спостереження № 2-буд (квартальна) "Звіт про прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт", затвердженими цим наказом, Головне управління регіональної статистики та головні управління статистики в областях та м. Києві;

2) здійснювати організаційне керівництво щодо використання змін до форми державного статистичного спостереження № 2-буд (квартальна) "Звіт про прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт", затверджених цим наказом, при проведенні державного статистичного спостереження "Основні показники щодо реалізації дозволів на будівництво".

3. Керівникам головних управлінь статистики в областях та м. Києві забезпечити розміщення на веб-сайтах територіальних органів Держстату інформації щодо змін до форми державного статистичного спостереження № 2-буд (квартальна) "Звіт про прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт", затверджених цим наказом.

4. Департаменту планування та координації статистичної діяльності (Павленко Н. П.) внести зміни до Загального табеля (переліку) форм державних статистичних спостережень на 2017 рік, затвердженого наказом Держстату від 29 грудня 2016 року № 259.

 5. Департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О. А.) оприлюднити зміни до Загального табеля (переліку) форм державних статистичних спостережень на 2017 рік на офіційному веб-сайті Держстату.

6. Увести в дію зміни до форми державного статистичного спостереження  № 2-буд (квартальна) "Звіт про прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт", затверджені цим наказом, для проведення державного статистичного спостереження "Основні показники щодо реалізації дозволів на будівництво" зі звіту за IІ квартал 2017 року. 

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Жук І. М.

Голова

І. Є. Вернер

 

20. Наказ Міністерства Аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» від 23.05.2017 р. № 262

 

Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  31 травня 2017 р.  за № 679/30547

Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку земель», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі - Порядок), що додається.

2. Департаменту землеробства та технічної політики в АПК забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка.

Міністр

Т. Кутовий

	ЗАТВЕРДЖЕНО  Наказ Міністерства  аграрної політики  та продовольства України  23.05.2017  № 262
	Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  31 травня 2017 р.  за № 679/30547

ПОРЯДОК 
нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення

І. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги) та несільськогосподарські угіддя на землях сільськогосподарського призначення.

2. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, у тому числі земель під господарськими будівлями і дворами, є відомості Державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), документація із землеустрою.

3. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

ІІ. Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення

1. Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 831 (далі - Методика).

2. Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення визначається відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя згідно з додатком до Методики та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь).

3. У разі коли агровиробничі групи ґрунтів сільськогосподарських угідь на земельній ділянці сільськогосподарського призначення не визначено, застосовується норматив капіталізованого рентного доходу відповідного сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського району Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя.

4. У разі застосування статті 277 Податкового кодексу України щодо визначення ставок земельного податку від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області приймається згідно з додатком 1.

5. До показників нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області та нормативів капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя застосовуються коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель відповідно до Податкового кодексу України.

ІІІ. Документація з нормативної грошової оцінки

1. За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення у межах району складається технічна документація про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення району, що затверджується у порядку, встановленому законом.

2. Технічна документація про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення району включає:

пояснювальну записку, що містить мету проведення оцінки, опис об’єкта оцінки, розрахунки нормативної грошової оцінки земель району;

завдання на виконання робіт із зазначенням підстави, умов та строків виконання робіт;

рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення району, прийняте відповідно до Закону України «Про оцінку земель»;

викопіювання з кадастрових карт (планів) з відображенням природно-сільськогосподарських районів у межах району;

картограму розповсюдження агровиробничих груп ґрунтів району;

шкалу нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів сільськогосподарських угідь району.

3. До затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення району нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки може визначатись за технічною документацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що затверджується у порядку, встановленому законом, та включає:

пояснювальну записку, що містить мету проведення оцінки, опис об’єкта оцінки, розрахунки нормативної грошової оцінки земель району;

завдання на виконання робіт із зазначенням підстави, умов та строків виконання робіт;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких вказане місце розташування земельної ділянки;

викопіювання з кадастрових карт (планів) з відображенням природно-сільськогосподарських районів;

картограму розповсюдження агровиробничих груп ґрунтів на земельній ділянці;

шкалу нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів сільськогосподарських угідь земельної ділянки.

4. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 2) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 3).

5. З метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (із змінами).

Заступник директора департаменту - начальник управліннявиробництва продукції рослинництва танасінництваДепартаменту землеробства та технічної політики в АПК

Л.В. Сухомлин

Додаток 1  до Порядку нормативної  грошової оцінки земель  сільськогосподарського призначення  (пункт 4 розділу ІІ)

НОРМАТИВНА 
грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим та по областям

Найменування регіону		Нормативна грошова оцінка 1 га, грн
Автономна Республіка Крим		25 696,74
Області:
Вінницька		27 078,28
Волинська		21 607,36
Дніпропетровська		27 078,28
Донецька		31 167,66
Житомирська		21 165,27
Закарпатська		27 520,38
Запорізька		25 254,64
Івано-Франківська		26 194,09
Київська		26 194,09
Кіровоградська		32 107,11
Луганська		27 078,28
Львівська		22 049,46
Миколаївська		27 078,28
Одеська		31 167,66
Полтавська		30 283,47
Рівненська		22 049,46
Сумська		26 636,19
Тернопільська		28 901,92
Харківська		32 549,20
Херсонська		24 370,45
Хмельницька		29 841,37
Черкаська		33 930,75
Чернівецька		32 991,29
Чернігівська		23 873,10
__________  Примітка.	Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим та по областях визначена станом на 01 січня 2016 року.

 

Заступник директора департаменту - начальник управління виробництва продукції рослинництва та насінництва Департаменту землеробства та технічної політики в АПК		Л.В. Сухомлин
	Додаток 2  до Порядку нормативної  грошової оцінки земель  сільськогосподарського призначення  (пункт 4 розділу ІІІ)

ЗАЯВА

 

Заступник директора департаменту - начальник управління виробництва продукції рослинництва та насінництва Департаменту землеробства та технічної політики в АПК	Л.В. Сухомлин
		Додаток 3  до Порядку нормативної  грошової оцінки земель  сільськогосподарського призначення  (пункт 4 розділу ІІІ)

ВИТЯГ 
із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

 

Заступник директора департаменту - начальник управління виробництва продукції рослинництва та насінництва Департаменту землеробства та технічної політики в АПК

Л.В. Сухомлин

 

21. Лист ГУ ДФС в Одеській області «Щодо застосування РРО під час продажу товару за часткову оплату на умовах розстрочення» від 07.06.2017 р. N 496/ІПК/15-32-14-06-07

 

Головне управління ДФС в Одеській області на Ваш запит на отримання податкової консультацій від [...] року (вх. N [...]), про надання письмової податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм законодавства в сфері регулювання порядку здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО, надаємо відповіді на Ваші запитання.

1. Чи буде порушенням вимог Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" приймання продавцем від покупця готівкових коштів в неповному розмірі суми покупки, як часткової оплати вартості товару згідно укладеного з таким покупцем договору купівлі-продажу на умовах розстрочення оплати, з оформленням кожної фактичної розрахункової операції за товар по такому договору купівлі-продажу на умовах розстрочення через попередньо запрограмований відповідним чином РРО, з видачею покупцю фіскального касового чеку на відповідну суму кожного платежу за договором купівлі-продажу на умовах розстрочення оплати (відповідно до вище описаного в цьому запиті порядку)?

Основним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади застосування суб'єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок регламентуються вимогами Закону України від 06.07.95 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" (далі - Закон N 265).

Згідно зі ст. 3 Закону N 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону N 265), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону N 265).

Статтею 2 Закону N 265 передбачено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

У зв'язку з вищевикладеним у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму прийнятих від покупця готівкових коштів через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та відповідають вимогам Закону N 265.

2. Яку інформацію повинен зазначати продавець в таких обов'язкових реквізитах фіскального касового чеку на товари, як кількість та вартість придбаного товару, чи прийманні готівкових коштів в разі здійснення продажу товару згідно договору купівлі-продажу на умовах розстрочення оплати товару, зокрема у фіскальному чеку при прийманні першої частини платежу, а також у фіскальних чеках при прийманні наступних та/або остаточного платежів за договором купівлі-продажу на умовах розстрочення оплати товару?

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 N 13 "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми N ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" (далі - Положення), дане Положення розроблено відповідно до Закону N 265. Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, а також комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами при прийманні готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, та розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону N 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

- проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Враховуючи викладене вище, розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО із зазначенням у касовому чеку "передоплата товарів" або, у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем, проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування "погашення кредиту".

Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

3. Чи можна дії суб'єкта господарювання при продажі товару на умовах розстрочення оплати, котрі виражаються в тому, що продавець приймає частинами (згідно графіку оплати за договором) кошти від покупця, тобто не одразу на повну суму товару, та надає покупцю при прийманні від нього відповідної частини коштів роздрукований фіскальний касовий чек, в якому зазначено суму прийнятих коштів, вважати такими, що не суперечать п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та по своїй суті є виконанням обов'язку суб'єкта господарювання здійснювати розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів?

4. Чи буде суб'єкт господарювання нести відповідальність, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у випадку, якщо він здійснить приймання коштів (розрахункову операцію) за проданий на умовах розстрочення оплати товар не одразу на повну суму вартості товару, а шляхом приймання від покупця розстрочених платежів за графіком, встановленим договором, котрі разом будуть дорівнювати сумі вартості проданого товару?

Відповідь на Ваше третє та четверте питання викладена у відповіді на перше питання, а саме у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму прийнятих від покупця готівкових коштів через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, відповідають вимогам Закону N 265 та не суперечать п. 1 ст. 3 Закону N 265. Отже, у разі дотримання вищезазначених вимог Закону N 265 до суб'єкта господарювання відповідальність, передбачена п. 1 ст. 17 Закону N 265, не застосовується.

 

22. Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо визначення коефіцієнтів коригування при розрахунку відпускних» від 20.04.2017 р. № 1227/0/101-17/282

 

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок), та повідомляє.

Відповідно до пункту 10 Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Виходячи зі змісту листа, працівника було переведено на нижчеоплачувану посаду з 01.12.2016 р. З 26 грудня по 20 січня працівник перебував у щорічній відпустці.

Ураховуючи, що в розрахунковому періоді (грудень 2015 року - листопад 2016 року) відбулось підвищення окладів згідно з постановою Кабінету Міністрів України (у травні 2016 року), то при обчисленні середньої заробітної плати заробітну плату до травня необхідно прокоригувати на коефіцієнт підвищення окладу працівника. Заробітна плата за травень - листопад 2016 року враховується в нарахованому працівникові розмірі.

Згідно з абзацом 2 пункту 10 Порядку у випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Оскільки в періоді, коли працівник перебував у щорічній відпустці, відбулось підвищення посадових окладів, необхідно прокоригувати середній заробіток, який за працівником зберігався з 01.01.2017 р. по 20.01.2017 р., і донарахувати належні йому кошти.

 

23. Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо виплат, які коригуються на коефіцієнт підвищення окладів (тарифних ставок) при розрахунку середньої зарплати для відпускних та компенсації за невикористану відпустку» від 04.05.2017 р. N 1344/0/101-17/282

 

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок), та повідомляє.

Відповідно до пункту 10 Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Пунктом 3 Порядку визначені виплати, які мають враховуватись при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження. Згідно з абзацом четвертим пункту 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, зокрема враховуються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Враховуючи вищевикладене, при підвищенні окладів (тарифних ставок) у розрахунковому періоді чи періоді, коли за працівником зберігається середня заробітна плата, всі виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (у тому числі суми індексації, середньої заробітної плати, яка зберігається за час відпусток, періоду тимчасової непрацездатності тощо), коригуються на коефіцієнт підвищення окладів (тарифних ставок).

Директор Департаменту

О. Товстенко

 

24. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» від 28.04.2017 № 469

Зареєстровано в

Міністерстві юстиції України

22 травня 2017 р.

за № 653/30521

Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Відповідно до пункту 46.2статті 46 глави 2 розділу II Податкового кодексу України тапідпункту 5пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, 

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити зміни до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17 червня 2016 року № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 липня 2016 року за № 932/29062, виклавши її у новій редакції, що додається.

2. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на в. о. Голови Державної фіскальної служби Продана М.В.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

фінансів України

17.06.2016 № 553

(у редакції наказу

Міністерства фінансів України

28.04.2017 № 469)

ЗВІТ

про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

( Див. )

Додаток ГД

до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД

Звіту про використання доходів

(прибутків) неприбуткової організації

ІНФОРМАЦІЯ

щодо операцій з гуманітарною допомогою

( Див. )

Додаток ВП

до рядків 7-9 Звіту

про використання доходів (прибутків)

неприбуткової організації

РОЗРАХУНОК

податкових зобов'язань за період, за який виявлено помилку(и)

( Див. )

 

25. Лист ДФС «Щодо визначення платежу з придбання у нерезидента операційної системи управління (комп’ютерної програми) роялті» від 24.05.2017 №320/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Щодо визначення платежу з придбання у нерезидента операційної системи управління (комп’ютерної програми) роялті

Як зазначено у листі, підприємство планує придбати операційну систему управління (комп’ютерну програму) для використання за функціональним призначенням у власній господарській діяльності, для кінцевого споживання на чітко визначену кількість робочих місць та непризначену для перепродажу (відчуження).

Визначення роялті наведено у п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з положеннями якого роялті вважається будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.

Таким чином, платіж з придбання операційної системи управління (програми), яка функціонально призначена для використання у власній господарській діяльності (без переходу права власності на неї), без права передавати, тиражувати, відчужувати і здавати в найм третім особам (тобто для використання «кінцевим споживачем»), для цілей оподаткування не вважається роялті.

Щодо оподаткування платежу з придбання у нерезидента операційної системи управління (комп’ютерної програми) та надання послуг нерезидентом з обслуговування такого програмного продукту

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

До таких доходів нерезидента не включаються доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу у разі здійснення резидентом або постійним представництво нерезидента на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якої виплати з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, дохід нерезидента у вигляді винагороди за використання комп’ютерної програми (умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання), у тому числі компенсація вартості послуг з обслуговування такого програмного продукту, якщо такі послуги не підпадають під визначення «інжиніринг», не є об’єктом оподаткування згідно із п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Проте міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над положеннями Кодексу та містять власні визначення понять та положень, і у разі застосування правил міжнародного договору при виплаті роялті нерезиденту (звільнення від оподаткування або зниження ставки) для визначення поняття роялті застосовуються положення такого міжнародного договору.

Щодо підтверджуючих документів придбання операційної системи управління (комп’ютерної програми) у нерезидента

Згідно з абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 частини 2 «Організація бухгалтерського обліку» Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 30.12.1998 № 566, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18.06.2003 № 254, визначено перелік первинних документів, які складаються банками в залежності від виду операції, та їх обов’язкові реквізити.

Отже, підтвердженням платежу за придбання у нерезидента операційної системи управління (комп’ютерної програми) є первинні документи, що складаються банківською установою та фіксують факт здійснення такої операції (зокрема платіжні документи, банківські виписки).

Щодо застосування окремих норм податкового законодавства з питань оподаткування ПДВ

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Пунктом 261 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу визначено, що для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 01 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту Кодексу до програмної продукції належать:

результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

криптографічні засоби захисту інформації.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 № 536.

Водночас п.п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Кодексу передбачено, що не є об’єктом оподаткування операції, зокрема, з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Враховуючи визначення «роялті», наведене у п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми) не обмежені функціональним призначенням такої продукції та її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання платежу як винагороди за надання вказаного права на використання для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми) обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»), то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції (комп’ютерної програми) не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп’ютерної програми), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до п. 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у тому числі програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору)

У разі якщо внаслідок постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у т.ч. програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору), відбуваються будь-які зміни у програмній продукції (у т.ч. оновлення, удосконалення, модернізація та виправлення помилок), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як з постачання окремих елементів програмної продукції та не підлягають оподаткуванню ПДВ на підставі
п.п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Кодексу або п. 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).

Водночас у разі якщо внаслідок надання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у т.ч. числі програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору) не відбувається жодних змін у програмній продукції (наприклад, навчання персоналу роботі з програмою, встановлення програми, налаштування оргтехніки тощо), то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Крім цього, повідомляємо, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (ст. 36 Кодексу) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

 

26. Лист НБУ «Про обчислення строку розрахунків за експортними, імпортними операціями та інформування податкових органів про виявлені у звітному місяці факти порушень строку розрахунків» від 08.06.2017 р. N 40-0005/40465

 

У зв'язку із набранням чинності постановою Правління Національного банку України від 25.05.2017 N 41 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України"1 (далі - Постанова N 41), а також з огляду на запити банків щодо обчислення строку розрахунків за експортними, імпортними операціями та надання податковим органам інформації, передбаченої пунктом 5.9 розділу 5 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями2 (далі - Інструкція), повідомляємо таке.

____________
1 Набрала чинності 26.05.2017.

2 Затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 N 136 (зі змінами).

Постановою N 41 Національний банк України скасував тимчасову норму3, згідно з якою скорочувався максимальний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 120 днів. У зв'язку з цим, починаючи з дати набрання чинності Постановою N 41, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

____________
3 Виключено пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 N 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України".

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що до події, факту застосовується той закон (нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Разом із тим, Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 норму щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Враховуючи вищевикладене, починаючи з дати набрання чинності Постановою N 41 (тобто з 26.05.2017) на випадки незавершення розрахунків за експортними, імпортними операціями, за якими на зазначену дату не встановлено перевищення 120-денного строку розрахунків, поширюватимуться норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо 180-деного строку розрахунків.

Відповідно до пункту 5.9 розділу 5 Інструкції банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені у висновках) виручки, товарів.

З огляду на зазначене, банки за попередній звітний місяць (травень) надають податковим органам зазначену у пункті 5.9 розділу 5 Інструкції інформацію у випадках, коли протягом звітного місяця:

встановлено перевищення 180-денного строку розрахунків;

у період до набрання чинності Постановою N 41 встановлено перевищення 120-денного строку розрахунків.

Крім того, з дати цього листа відкликається лист Національного банку України від 10 серпня 2016 року N 22-0003/67025.

Заступник Голови

К. В. Рожкова

 

27. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» від 7 червня 2017 р. № 406

 

Відповідно до частини другої статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:

1.  Затвердити перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, але не раніше набрання чинності Законом України від 17 січня 2017 р. № 1817-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності”.

Прем’єр-міністр України                                                            В. ГРОЙСМАН

 

 ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 червня 2017 р. № 406

ПЕРЕЛІК
будівельних робіт, які не потребують документів, що дають 
право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт 
не підлягає прийняттю в експлуатацію

1. Роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, — щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1).

2. Роботи із заміни покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами, виконання яких не передбачає втручання в несучі конструкції.

3. Технічне переоснащення згідно з державними будівельними нормами внутрішніх систем опалення, вентиляції, водопостачання, водовідведення, газопостачання (включаючи спеціальне), силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд; обладнання (переобладнання) будівель і споруд приладами для ведення відокремленого обліку енергоносіїв, гарячої і холодної води.

4. Заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних блоків.

5. Приєднання та підключення до інженерних мереж відповідно до технічних умов індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських будівель і споруд, гаражів, розташованих на присадибних, дачних і садових земельних ділянках та земельних ділянках для будівництва індивідуальних гаражів.

6. Зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків — щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

7. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

8. Знесення і демонтаж будівель та споруд без подальшого будівництва, які не є підготовчими роботами, та без порушення експлуатаційної придатності інших будівель і споруд.

9. Відновлення елементів благоустрою, визначених Законом України “Про благоустрій населених пунктів”.

10. Відновлення у дворах чи в межах мікрорайонів дитячих і спортивних майданчиків, майданчиків для вигулу домашніх тварин, майданчиків для відпочинку людей та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

11. Улаштування засобів безперешкодного доступу до об’єктів житлово-комунального та громадського призначення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

12. Монтаж технічних засобів телекомунікацій та антенних споруд зв’язку для кріплення антенно-фідерних пристроїв на будівлях, спорудах, у вбудовано-прибудованих приміщеннях, у/на приміщеннях контейнерного типу, а також на існуючих наземних щоглах з відтяжками та на баштах.

Можливість монтажу зазначених технічних засобів телекомунікацій та антенних споруд зв’язку для кріплення антенно-фідерних пристроїв визначається за результатами оцінки технічного стану та відповідно до  вимог законодавства з питань охорони культурної спадщини за погодженням з власником будівлі, споруди, іншого об’єкта нерухомості.

13. Відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об’єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів.

14. Улаштування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення про їх виникнення, установок пожежогасіння, автоматичних установок контролю за вибухонебезпечними концентраціями газу в повітрі, охоронних систем з їх диспетчеризацією, систем внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопостачання, монтаж протипожежних воріт (штор), дверей, клапанів і вікон, пристроїв для блискавкозахисту будівель та споруд.

15. Розміщення на автомобільних дорогах елементів санітарного облаштування та технічних засобів, визначених Законом України “Про автомобільні дороги”, відповідно до будівельних норм, стандартів та схем організації дорожнього руху.

16. Заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс яких вичерпано, в існуючих цехах, приміщеннях.

17. Будівництво фортифікаційних споруд, інженерно-технічного облаштування з метою зміцнення обороноздатності держави в зонах, визначених переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 98, ст. 3367).

18. Роботи, пов’язані із залізничним транспортом, а саме: реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт інженерних споруд, земляного полотна, залізничних колій та переїздів, пасажирських платформ, горловин станцій з укладенням стрілкових переводів, контактної мережі залізниць, повітряних ліній електропостачання 6-35 кВ, розташованих на підтримуючих конструкціях контактної мережі та окремих опорах обводів, повітряних та кабельних ліній, розподільних і живильних пристроїв електропостачання, сигналізації, централізації та блокування, зв’язку, станційних пристроїв зв’язку, пристроїв станційної електричної централізації стрілок і сигналів, гіркової централізації, ключової залежності стрілок і сигналів, автоматичного та напівавтоматичного блокування, диспетчерської централізації та контролю, переїзної автоматики, засобів автоматичного контролю технічного стану рухомого складу під час руху поїздів (технічне переоснащення).

19. Знесення самочинно збудованих об’єктів за рішенням суду.

_______________

Примітки:  1. Дія цього переліку не поширюється на об’єкти, що належать до пам’яток культурної спадщини.

2. Роботи, зазначені у пункті 18 цього переліку, виконуються на об’єктах інфраструктури залізничного транспорту загального користування, які розташовані в межах смуги відведення, відповідно до затвердженої проектної документації, стандартів, норм і правил.

3. Виконання будівельних робіт повинно здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.

 

28. Постанова Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 8 червня 2017 року N 51

 

Відповідно до статей 7, 15, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", з метою вдосконалення нормативно-правових актів Національного банку України Правління Національного банку України постановляє:

1. Затвердити Зміни до Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16 березня 1999 року N 122, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 1999 року за N 259/3552 (зі змінами) (далі - Інструкція N 122), що додаються.

2. Унести до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року N 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (зі змінами) такі зміни:

1) абзац другий пункту 4 викласти в такій редакції:

"в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року N 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року N 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор) / російських рублях (незалежно від суми операції)";

2) підпункт 20 пункту 6 після абзацу п'ятого доповнити новим абзацом шостим такого змісту:

"операцій юридичних осіб, що здійснюються на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій за кордон, за умови, що загальна сума цих операцій у межах однієї індивідуальної ліцензії протягом одного календарного року не перевищує 2000000 доларів США (еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату перерахування);".

У зв'язку з цим абзац шостий уважати абзацом сьомим.

3. Надання резидентам індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон на підставі документів, що надійшли до Національного банку України до 11 червня 2017 року (включно), здійснюється Національним банком України згідно з вимогами Інструкції N 122 без урахування змін, затверджених пунктом 1 цієї постанови.

4. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С. В.) після офіційного опублікування довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі, а банкам України - до відома їх клієнтів.

5. Постанова набирає чинності з 12 червня 2017 року, крім підпункту 1 пункту 2 цієї постанови, який набирає чинності з 16 червня 2017 року. Пункт 2 цієї постанови діє до прийняття Національним банком України окремої постанови Правління Національного банку України за умови відсутності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України.

В. о. Голови

Я. В. Смолій

 

ЗАТВЕРДЖЕНО Постанова Правління Національного банку України 08 червня 2017 року N 51

 

 

 

Зміни до Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон

1. У главі 2:

1) у пункті 2.1:

у підпункті 2 слова "нотаріально засвідчені" виключити;

підпункт 3 виключити.

У зв'язку з цим підпункти 4 - 10 уважати відповідно підпунктами 3 - 9;

у підпунктах 3 та 5 слова "нотаріально засвідчені" виключити;

підпункти 6 - 8 виключити.

У зв'язку з цим підпункт 9 уважати підпунктом 6;

у другому реченні підпункту 6 слова "та відбитком його печатки" виключити;

2) пункт 2.2 викласти в такій редакції:

"2.2. Для отримання ліцензії(ій) протягом календарного року на здійснення інвестиції(ій) на суму понад 50000 доларів США (еквівалента цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день подання заяви на отримання ліцензії) на користь однієї особи резидент, крім документів, визначених пунктом 2.1 глави 2 цієї Інструкції, зобов'язаний додатково подати до Національного банку:

1) інформацію/документи за підписом/засвідчені підписом заявника (уповноваженої ним особи), що має/мають підтверджувати наявність економічної доцільності (сенсу) операції зі здійснення інвестиції. Така інформація/документи може/можуть бути оформлена/оформлені у вигляді бізнес-плану або іншим чином;

2) довідку заявника в довільній формі про його відкриті поточні рахунки в уповноважених банках (для заявників - юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців). Довідка повинна містити інформацію про найменування уповноваженого(их) банку(ів), валюту(и) рахунку(ів), дату(и) відкриття рахунку(ів), залишки коштів на рахунку(ах), загальний(і) обсяг(и) зарахування та списання коштів за рахунком(ами) не менше ніж за останні шість місяців. Інформація зазначається в довідці станом на дату складання заяви на отримання ліцензії. Довідка засвідчується підписом заявника (уповноваженої ним особи);

3) інформацію/відомості щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) заявника - юридичної особи, нерезидента - продавця об'єкта інвестиції (за наявності) та нерезидента, корпоративні права / цінні папери якого набуває заявник (за наявності). Така інформація має бути засвідчена підписом заявника (уповноваженої ним особи), містити схематичне зображення структури власності резидента/нерезидента (із зазначенням прямої та опосередкованої участі особи в процентному відношенні) і відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) резидента/нерезидента;

4) оригінал або копію звіту про оцінку (акта оцінки) ринкової вартості об'єкта інвестиції, складеного уповноваженою особою (суб'єктом оціночної діяльності). Зазначена в заяві про видачу ліцензії сума інвестиції не може перевищувати ринкової вартості об'єкта інвестиції згідно із звітом про оцінку (актом оцінки), зазначеним у підпункті 4 пункту 2.2 глави 2 цієї Інструкції. Строк між датами оцінки ринкової вартості об'єкта інвестиції та укладенням резидентом договору про здійснення інвестиції за кордон (придбання об'єкта інвестиції) має становити не більше 30 календарних днів. Звіт про оцінку (акт оцінки) не вимагається в разі придбання цінних паперів та корпоративних прав у межах їх номінальної вартості;

5) для заявників - юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців: інформацію/документи (оригінали або копії) щодо визначення фінансового стану заявника, зокрема: фінансову звітність заявника на останню звітну дату, що складена відповідно до вимог законодавства України (баланс, звіт про фінансові результати, податкова декларація, додатки до податкової декларації, інша фінансова звітність) з відміткою відповідного державного органу України про її отримання/прийняття;

6) для заявників - фізичних осіб: документи (інформацію), що свідчать про наявність у заявника доходів у сумі, достатній для здійснення інвестиції. Такими документами (інформацією) можуть бути оригінали або копії декларацій про майновий стан і доходи з відміткою контролюючого органу України про їх отримання, довідок (відомостей) контролюючого органу про суми виплачених фізичній особі (заявнику) доходів та сплачених податків, інформація з офіційного сайта Національного агентства з питань запобігання корупції з декларацій про майновий стан і доходи, які подавалися фізичною особою (заявником) на виконання вимог законодавства у сфері запобігання корупції";

3) у першому реченні пункту 2.3 слова та цифри "у підпунктах 3, 4 та 6 пункту 2.1 цієї глави" замінити словами та цифрами "у підпунктах 3 та 5 пункту 2.1 глави 2 цієї Інструкції";

4) пункт 2.4 доповнити новим абзацом такого змісту:

"Національний банк має право звертатися до органів державної влади, установ, уповноважених банків, інших суб'єктів господарювання та фізичних осіб для отримання інформації, документів та висновків стосовно учасників операції зі здійснення інвестиції, об'єкта інвестиції, суті та мети цієї операції, відповідності суті операції змісту діяльності заявника, джерел походження коштів (активів) заявника, достатності реальних фінансових можливостей заявника проводити (ініціювати) фінансову операцію на відповідну суму, економічної доцільності (сенсу) операції тощо".

2. Пункт 3.3 глави 3 викласти в такій редакції:

"3.3. Не приймаються до розгляду документи, що мають підчищення або дописування, закреслені слова або інші виправлення, а також документи, текст яких неможливо прочитати.

Копії документів, що подаються заявником для отримання ліцензії, засвідчуються підписом заявника (уповноваженої ним особи) або нотаріально.

Інформація з офіційного сайта Національного агентства з питань запобігання корупції з декларацій про майновий стан і доходи, які подавалися фізичною особою (заявником) на виконання вимог законодавства у сфері запобігання корупції, подається у вигляді роздруківки, засвідченої підписом фізичної особи (заявника)".

3. У главі 4:

1) у пункті 4.1:

підпункт "в" викласти в такій редакції:

"в) виявлення в поданих документах неповної, недостовірної (суперечливої) інформації, у тому числі щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) заявника - юридичної особи та/або нерезидента(ів)";

підпункт "г" доповнити словами "або перебування заявника в процесі припинення";

у підпункті "ґ" слово "іноземних" виключити;

доповнити пункт двома новими підпунктами такого змісту:

"є) недостатня обґрунтованість економічної доцільності (сенсу) операції зі здійснення інвестиції та/або недостатність фінансової можливості проводити (ініціювати проведення) цю(єї) операцію(ї);

ж) виявлення інформації про те, що учасником операції зі здійснення інвестиції за кордон або особою, на користь чи в інтересах якої проводиться ця операція, є юридична або фізична особа, яка має місце перебування, місце проживання, місцезнаходження, місце реєстрації в країні, що включена до переліку країн (територій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, та/або щодо якої застосовано міжнародні санкції та/або санкції в порядку, передбаченому Законом України "Про санкції", та/або санкції іноземних держав або міждержавних об'єднань.";

2) абзац перший пункту 4.2 після слів "відкликання ліцензії" доповнити словами "протягом строку її дії".

4. У додатку 1:

1) пункт 4 викласти в такій редакції:

 

2) після пункту 5 доповнити додаток новим пунктом 6 такого змісту:

У зв'язку з цим пункти 6 та 7 уважати відповідно пунктами 7 та 8;

3) літери та слова "М. П. (за наявності)" виключити.

5. У додатку 2:

1) у пункті 2 слова ", реквізити рахунку" виключити;

2) у пункті 5 слова "повною назвою" замінити словом "найменуванням";

3) у пункті 7 слова "засвідчені в нотаріальному порядку копії документа" замінити словами "копії документів, засвідчені заявником (уповноваженою ним особою) або нотаріально,".

Директор Департаментувідкритих ринків	С. В. Пономаренко
ПОГОДЖЕНО:
Заступник ГоловиНаціонального банку України	О. Є. Чурій

 

29. Лист Міністерства соціальної політики України «Про відкликання голови ОМС із щорічної відпустки» від 19.04.2017 р. № 8285/0/2-17/28

 

Мінсоцполітики розглянуло <...> звернення щодо порядку відкликання працівників із щорічної відпустки і повідомляє.

<...> Відкликання працівника із щорічної відпустки відповідно до частини третьої статті 12 Закону N 504 (Закон України "Про відпустки" від 15.11.96 р. N 504/96-ВР) допускається за його згодою лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої цієї статті Закону N 504 та в інших випадках, передбачених законодавством.

<...> При відкликанні із щорічної відпустки посадової особи місцевого самоврядування доцільно керуватись статтею 60 Закону України від 10.12.2015 р. N 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон N 889) та Порядком відкликання державного службовця із щорічної відпустки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. N 230, оскільки пунктом 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 16.12.93 р. N 3723-XII "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що дія Закону N 889 поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України від 21.05.97 р. N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Згідно з нормами статті 12 Закону N 504 та статті 60 Закону N 889 відкликання працівника із щорічної відпустки допускається лише у випадку настання надзвичайних обставин, а державного службовця - для виконання невідкладних завдань, про які не було і не могло бути відомо під час надання щорічної відпустки, за умови неможливості виконання таких завдань іншою уповноваженою на це особою (пункт 3 Порядку).

Відкликання із щорічної відпустки з інших підстав не допускається.

Міністр

А. Рева

 

 Приємної і спокійної роботи!