ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ’ЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

 ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

№	Реквізити документу та його назва	Короткий зміст
В ЧАСТИНІ ПДВ
1	Лист ДФС «Щодо порядку виправлення помилки, допущеної при складанні податкової накладної» від 05.05.2017 N 89/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що якщо платником податку при здійсненні операції з постачання товарів/послуг було складено податкову накладну іншою датою, ніж дата виникнення "першої події" за такою операцією, тобто помилкову податкову накладну, то з метою виправлення допущеної помилки на дату її виявлення такий платник податку може скласти розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до такої помилкової податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, в якому усі числові показники зазначити зі знаком "-". Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, на якого було складено таку помилкову податкову накладну, з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації. Одночасно з цим платник податку складає нову податкову накладну за такою операцією із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання "першої події" за такою операцією. Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН таким платником податку з урахуванням термінів, встановлених ПКУ для такої реєстрації. При цьому статтею - 120-1 ПКУ передбачено відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.   Лист є індивуальною податковою консультацією
2	Лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. «Щодо оподаткування податком на додану вартість грошових коштів, помилково зарахованих контрагентом на поточний рахунок підприємства у разі їх повернення на рахунок контрагента у п'ятиденний термін» від 12.05.2017 № 151/ІПК/10/04-36-12-01-16	Надано роз’яснення, що якщо між підприємствами існують договірні відносини щодо постачання товарів/послуг, Підприємство на дату зарахування коштів на поточний рахунок повинен нарахувати податкові зобов'язання та скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Одночасно, на дату повернення коштів Підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов'язання після реєстрації його в ЄРПН. У разі відсутності договірних відносин між суб'єктами господарювання та повернення помилково зарахованих на поточний рахунок коштів у встановлений для таких випадків 5-денний термін, податкові зобов'язання з ПДВ у Підприємства не виникають.
3	Лист Міністерства фінансів України «Щодо можливості зарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з платежів, надходження яких розподіляються у пропорціях як до державного, так і до місцевих бюджетів» від 21.04.2017 р. N 35130-12-10/11072	Надано роз’яснення, що зарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з платежів, надходження яких розподіляються у пропорціях як до державного, так і до місцевих бюджетів, положеннями Кодексу не передбачено.
4	Лист ДФС «Щодо порядку оподаткування ПДВ операції платника податку з постачання товарів/послуг своїм робітникам та іншим особам (профспілка і співробітники) на безоплатній основі» від 10.05.2017 р. № 96/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що , операція з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно зі статтею 185 ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування ПДВ при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 ПКУ. Разом з тим, у разі якщо вартість безоплатно переданих товарів (подарунків до свят і корпоративних змагань) робітникам та наданих послуг (перевезення, водопостачання, опалення та електроенергія) іншим особам (профспілка і співробітники), придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях, а тому передача/надання вказаних товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка підлягає оподаткуванню ПДВ. У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів (подарунків до свят і корпоративних змагань) робітникам та наданих послуг (перевезення, водопостачання, опалення та електроенергія) іншим особам (профспілка і співробітники), придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов'язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. Крім того, варто зазначити, що при нарахуванні платником податку податкових зобов'язань з ПДВ, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 ПКУ (як у разі включення безоплатно переданих/наданих товарів/послуг до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, так і у разі визнання безоплатно переданих/наданих товарів/послуг окремою операцією з постачання товарів/послуг), додаткового нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ не здійснюється   Лист є індивуальною податковою консультацією
5	Лист ГУ ДФС у дніпропетровській області «Щодо заповнення граф податкової накладної у разі компенсації вартості спожитої електроенергії при наданні послуг промислового характеру» від 16.05.2017 р. № 195/ІПК/04-36-12-01-16	Надано роз’яснення, що при наданні Виконавцем послуг промислового характеру, складовою яких є вартість спожитої електроенергії, задіяна у виробничому процесі, в гр. 3.3 податкової накладної слід зазначати відповідний код послуги згідно з ДКПП
6	Лист ДФС «Про оподаткування ПДВ»  від 17.05.2017 р. № 221/6/99-99-15-03-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що з метою застосування пункту 197.8 статті 197 Кодексу при наданні послуг, пов'язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг). Послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов'язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пункту 197.8 статті 197 Кодексу.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
7	Лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області «Щодо порядку справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 05.05.2017 р. № 83/ІПК/04-36-12-23-19	Надано роз’яснення, що з набуттям чинності рішення Криворізької міської ради N 1377 (з 02.03.2017) коефіцієнт 0,5 до ставок по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не застосовується. Враховуючи вищевикладене, Товариство має право надати уточнюючу податкову декларацію по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2017 рік.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ РЕНТНОЇ ПЛАТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ДЛЯ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН
8	Лист ДФС «Про застосування коефіцієнта рентабельності » від 10.05.2017 р. № 11510/7/99-99-12-02-03-17	Надано роз’яснення, що застосування коефіцієнта рентабельності при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати гірничими підприємствами, наприклад, у випадку видобування підземних вод здійснюється таким чином: у разі, якщо підприємство яке на підставі спеціального дозволу на користування надрами добуває підземну воду - платник Рентної плати відповідно до пп. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податковий кодекс України (далі - Кодекс) та має протокол затвердження запасів корисних копалин ділянки надр (родовища або частини родовища) державна експертиза яких виконана у порядку визначеному Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року N 865 (далі - Положення) після 2012 року, застосовує коєфіцієнт рентабельності, який визначено у такому протоколі затвердження запасів корисних копалин ділянки надр (родовища або частини родовища); у разі, якщо підприємство яке на підставі спеціального дозволу на користування надрами добуває підземну воду та має протокол затвердження запасів корисних копалин (родовища або частини родовища) державна експертиза яких у порядку визначеному Положенням виконана до 2012 року, застосовує коєфіцієнт рентабельності гірничого підприємства, який відповідає величині 3 (трьох) облікових ставок Національного банку України, що діяли у податковому (звітному) періоді; у разі якщо підприємство, яке на підставі спеціального дозволу на користування надрами добуває підземну воду з метою геологічного вивчення, у тому числі на етапі дослідно-промислової розробки, та не має протоколу затвердження запасів корисних копалин (родовища або частини родовища), оскільки геологічне вивчення такого родовища або частини родовища ще не завершено у встановлений спеціальним дозволом на користування надрами термін виконання державної експертизи, або якщо підприємство добуває підземну воду на підставі дозволу на спеціальне водокористування із вилученням води з підземного водного об’єкта - платник Рентної плати відповідно до пп. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Кодексу та погодження Державної служби геології та надр України до зазначеного дозволу на спеціальне водокористування не містить вимог щодо обов’язкового геологічного вивчення такого родовища або частини родовища із оцінкою та захистом запасів корисних копалин такого родовища або частини родовища шляхом виконання державної експертизи у порядку визначеному Положенням, обчислює податкові зобов’язання з Рентної плати із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого Державною комісією України по запасах корисних копалин для відповідного податкового року, опублікованого органами ДФС на офіційному веб-сайті.
В ЧАСТИНІ ПДФО
9	Лист ДФС «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості житла, харчування, перевезення працівників з місця збору до роботи та назад у разі застосування юридичною особою вахтового методу роботи і документального оформлення цих витрат» від 13.05.2017 N 174/6/99-99-13-02-03-15/ІПК	Надано роз’яснення, що оскільки працедавцем при застосуванні вахтового методу роботи планується надавати своїм працівникам безоплатно житло, орендоване у третіх осіб, харчування, за умови, що на таке харчування не поширюються норми пп. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, та послуги з перевезення, то з метою оподаткування вартість цього житла, харчування та послуг включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.   Лист є індивуальною податковою консультацією
10	Лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області «З питання оподаткування доходу, отриманого у вигляді спадщини від члена сім'ї другого ступеня споріднення» від 04.05.2017 р. N 59/ІПК/04-36-13-01-08	Надано роз’яснення, що у разі реєстрації онуком права власності на спадкове майно від дідуся у 2017 році, такий об'єкт спадщини оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а отже не підлягає оподаткуванню і військовим збором (пп. 1.1 та пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).   Лист є індивуальною податковою консультацією
11	Лист ДФС «Щодо застосування штрафних санкцій та пені у разі несвоєчасної сплати податків відповідно до пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ» від 11.05.2017 р. № 125/6/99-99-13-01-01-15/ІПК	Надано роз’яснення, що на сьогодні відсутні підстави для звільнення від сплати штрафних санкцій та пені у разі несвоєчасної сплати податків відповідно до пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ. Податковий агент під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам - підприємцям, які визначені в пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ, повинен відобразити такий дохід в Податковому розрахунку за формою N 1ДФ під "157" ознакою доходу.   Лист є індивуальною податковою консультацією
12	Лист ДФС «Щодо оподаткування прибутку нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів» від 26.04.2017 № 9013/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що резидент при виплаті прибутку на користь нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів утримує податок за ставкою 15 відсотків, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору. Прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів іншому нерезиденту за межами території України не підлягає оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
13	Лист ГУ ДФС у Херсонській обл. «Щодо відображення доходу, отриманого від перерахунку податкового зобов'язання з плати за землю за попередні роки» від 03.05.2017 р. N 37/ІПК/21-22-12-04-21	Надано роз’яснення, що для фізичної особи - підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення операції. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу). Курсова різниця, яка виникає при перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, не є доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку. У разі отримання за контрактом виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є вся сума коштів (з врахування комісії, утриманої банком), що надійшла на валютний рахунок, перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання валюти.   Лист є індивуальною податковою консультацією
14	Лист ГУ ДФС у Львівській області від 05.05.2017 N 67/ІПК/13-01-13-01-17	Надано роз’яснення, що фізична особа - підприємець, яка здійснює надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (клас 68.20 КВЕД ДК 009:2010), може обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та здійснювати таку діяльність на третій групі, за умови дотримання критеріїв визначених пунктом 291.4 статті 291 ПКУ та у разі не перевищення допустимих норм, визначених у пункту 291.5 статті 291 ПКУ. Що стосується укладання договорів на здійснення діяльності із зберігання та складування всіх видів товарів (клас 52.10 КВЕД ДК 009:2010), то такі договори за своєю суттю містять інші умови, ніж договори оренди, а отже обмеження, встановлені пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, до таких договорів не застосовуються.   Лист є індивуальною податковою консультацією
15	Лист ГУ ДФС у м.Києві «Щодо можливості перебування на спрощеній системі оподаткування фізичною особою - підприємцем, платником єдиного податку у разі здійснення діяльності з надання послуг із оплатного зберігання та складування товарів» від 04.05.2017 р. N 62/ІПК/26-15-13-02-13	Надано роз’яснення, що отриманий дохід від перерахунку завищених податкових зобов'язань з плати за землю за попередні роки слід віднести до категорії інших доходів з відображенням у Звіті про фінансові результати в рядку 2240 "інші доходи" за період, в якому здійснено уточнення цих зобов'язань, з наступним відображенням в податковій декларації з податку на прибуток в рядку 01 "дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку".   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
16	Лист ДФС «Щодо врахування витрат на придбання продовольчих товарів, товарів господарського призначення та побутових приладів при визначенні фінансового результату до оподаткування» від05.05.2017 № 77/6/99-99-15-02-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що у разі якщо основні засоби не призначаються для використання платником податку на прибуток у власній господарській діяльності, податкова амортизація на такі основні засоби не нараховується. Суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку із придбанням продовольчих товарів (чай, кава, цукор, цукерки, печиво, вода питна, сік, вершки), товарів господарського призначення (засоби для прибирання приміщення офісу, побутова хімія, серветки, туалетний папір, пакети для сміття, одноразовий посуд, мило) включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 розділу V Кодексу). Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу, не здійснюється.   Лист є індивуальною податковою консультацією
17	Лист ДФС «Щодо оподаткування витрат на транспортні перевезення та страхування вантажу, здійсненні нерезидентом та які включені в ціну товару» від 24.04.2017 №2/6/99-99-15-02-02-15/ІПК	Надано роз’яснення, що якщо відшкодування витрат на перевезення здійснюється не безпосередньо перевізнику-нерезиденту, а агенту, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток   Лист є індивуальною податковою консультацією
18	Лист ДФС «Щодо необхідності подання звіту про контрольовані операції»  від 26.04.2017 № 9015/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що якщо господарські операції з нарахування (сплати) роялті визнаються контрольованими відповідно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, такі операції мають бути відображені у звіті про контрольовані операції, поданому платником податків згідно з п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу. Зазначені операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, в якому відбулася господарська операція із нарахування (сплати)  роялті, незалежно від рішення платника податків щодо відображення або невідображення сум таких роялті у складі витрат у декларації з податку на прибуток.   Лист є індивуальною податковою консультацією
19	Лист ГУ ДФС У Харковській області «Чи можливо витрати на ремонт нежитлового орендованого приміщення у фізичної особи, на умовах заключення виключно строкового та безоплатного користування договору позички, використовувати при обчисленні податку на прибуток?»  від 03.05.2017 р. N 36/ІПК/20-40-12-03-14	Надано роз’яснення, що чином при визначенні об'єкта оподаткування підприємство на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за умови використання у господарській діяльності.   Лист є індивуальною податковою консультацією
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
20	Наказ Міністерства Соціальної політики України «Про внесення змін до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів» від 27.03.2017 № 477	Внесено зміни до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за № 528/19266 (зі змінами)
21	Указ президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» №133/2017	Уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Визнано такими, що втратили чинність: Указ Президента України від 16 вересня 2015 року № 549 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"; Указ Президента України від 18 вересня 2015 року № 550 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року "Про внесення змін до додатка 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"; Указ Президента України від 29 березня 2016 року № 121 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка"; Указ Президента України від 27 травня 2016 року № 224 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про деякі персональні спеціальні обмежувальні заходи (санкції)"; Указ Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
22	Лист ДФС «Щодо надання ознаки неприбутковості державному підприємству, яке буде створено в результаті реорганізації» від 18.04.2017 № 6404/5/99-99-15-02-02-16	Надано роз’яснення, що у разі здійснення реорганізації неприбуткової організації необхідно керуватися п. 14 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440   Лист є індивуальною податковою консультацією
23	Наказ Державної служби статистики України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Держкомстату України від 20 жовтня 2008 року № 396 "Про затвердження» від 07.04.2017 р. №80	Визнано таким, що втратив чинність, наказ Держкомстату України від  20 жовтня 2008 року № 396 "Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (річна) та № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (квартальна)", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 листопада 2008 року за  № 1075/15766
24	Лист Міністерства соціальної політики від 13.04.2017 р. N 159/0/22-17	Надано роз’яснення, що скорочення обсягів продажу продукції не може бути визнано зміною в організації виробництва і праці. Разом з тим наявність таких обставин може спричинити, зокрема, раціоналізацію робочих місць, що в розумінні п. 10 зазначеної постанови Пленуму визнано зміною істотних умов праці.
25	Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»  від 11.04.2017 р. №427	Затверджено Зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704 (із змінами)
26	Наказ ДФС «Про затвердження Порядку організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій» від 25.04.2017 N 293	Затверджено Порядок організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій
27	Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про подання суб’єктами господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг фінансової звітності до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 11.05.2017 № 624	Суб’єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), зобов’язані подавати до НКРЕКП: до 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, квартальну фінансову звітність: № 1 «Баланс (звіт про фінансовий стан)»; № 2 «Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)»; до 28 лютого наступного за звітним року річну фінансову звітність: № 1 «Баланс (звіт про фінансовий стан)»; № 2 «Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)»; № 3 «Звіт про рух грошових коштів»; № 4 «Звіт про власний капітал»; примітки до фінансової звітності. Суб'єкти малого підприємництва подають скорочену за показниками річну фінансову звітність: форма № 1-м «Баланс», форма № 2-м «Звіт про фінансові результати». Фінансова звітність направляється до НКРЕКП на паперових носіях за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19 та в електронному вигляді (файл у форматі PDF) на адресу: finstatement@nerc.gov.ua, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20 лютого 2002 року № 159 «Про надання фінансової звітності ліцензіатами НКРЕ» (із змінами).

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

 

1. Лист ДФС «Щодо порядку виправлення помилки, допущеної при складанні податкової накладної» від 05.05.2017 N 89/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку виправлення помилки, допущеної при складанні податкової накладної, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).

Отже, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платника ПДВ - постачальника товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ (за правилом "першої події").

У разі здійснення платником ПДВ - постачальником (продавцем) товарів/послуг операції з постачання товарів/послуг, податкова накладна, складена іншою датою, ніж дата виникнення "першої події" за такою операцією, є помилково складеною податковою накладною.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної визначено пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, у якому, зокрема, зазначено, що виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера не допускається.

Таким чином, помилка у даті складання податкової накладної не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування із зазначенням правильної дати складання такої податкової накладної.

Отже, якщо платником податку при здійсненні операції з постачання товарів/послуг було складено податкову накладну іншою датою, ніж дата виникнення "першої події" за такою операцією, тобто помилкову податкову накладну, то з метою виправлення допущеної помилки на дату її виявлення такий платник податку може скласти розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до такої помилкової податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, в якому усі числові показники зазначити зі знаком "-". Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, на якого було складено таку помилкову податкову накладну, з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації.

Одночасно з цим платник податку складає нову податкову накладну за такою операцією із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання "першої події" за такою операцією.

Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН таким платником податку з урахуванням термінів, встановлених ПКУ для такої реєстрації. При цьому статтею - 120-1 ПКУ передбачено відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.

 

2. Лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. «Щодо оподаткування податком на додану вартість грошових коштів, помилково зарахованих контрагентом на поточний рахунок підприємства у разі їх повернення на рахунок контрагента у п'ятиденний термін» від 12.05.2017 № 151/ІПК/10/04-36-12-01-16

 

Згідно з пп. "а" та пп. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

База оподаткування ПДВ зазначених операцій визначається у відповідності до ст. 188 ПКУ.

Визначення термінів "постачання товарів/послуг" наведене в пп. 14.1.185 та пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме:

постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності;

постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно із пп. "а" і "б" п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, якщо між підприємствами існують договірні відносини щодо постачання товарів/послуг, то на дату надходження коштів на банківський рахунок у платника податку відповідно до ст. 187 ПКУ виникають податкові зобов'язання з ПДВ.

Разом з тим згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 N 22, із змінами і доповненнями, помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Відповідно до ст. 6 Указу Президента України від 16.03.95 N 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" зі змінами та доповненнями підприємства незалежно від форм власності мають повертати платникам у п'ятиденний термін помилково зараховані на їхні рахунки кошти. Якщо власник рахунку не повернув у зазначений термін помилково одержані кошти, то їх повернення має здійснюватись у загальному претензійно-позовному порядку.

Тобто, грошові кошти, помилково зараховані на поточний рахунок підприємства, не підлягають оподаткуванню ПДВ у разі виконання наступних умов:

- відсутність договірних відносин між суб'єктами господарювання,

- повернення коштів у встановлений для таких випадків 5-денний термін.

Враховуючи зазначене, якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг між суб'єктами господарювання відсутні, то отримані неналежним отримувачем кошти, які повернуто у встановлені терміни, не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Зазначена позиція ДФС України викладена на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі "База знань" в підкатегорії 101.05.

Враховуючи вищенаведене, у разі відсутності договірних відносин між суб'єктами господарювання та повернення помилково зарахованих на поточний рахунок коштів у встановлений для таких випадків 5-денний термін, податкові зобов'язання з ПДВ у Підприємства не виникають.

У разі якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг наявні, на дату надходження коштів платник податку; відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Разом з цим, ст. 192 ПКУ передбачено порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Тобто, якщо між підприємствами існують договірні відносини щодо постачання товарів/послуг, Підприємство на дату зарахування коштів на поточний рахунок повинен нарахувати податкові зобов'язання та скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Одночасно, на дату повернення коштів Підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов'язання після реєстрації його в ЄРПН.

 

3. Лист Міністерства фінансів України «Щодо можливості зарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з платежів, надходження яких розподіляються у пропорціях як до державного, так і до місцевих бюджетів» від 21.04.2017 р. N 35130-12-10/11072

 

Міністерство фінансів України розглянуло лист Державної фіскальної служби України від 21.03.2017 р. N 882/4/99-99-12-03-02-13 щодо можливості зарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з платежів, надходження яких розподіляються у пропорціях як до державного, так і до місцевих бюджетів, та повідомляє.

<...> Одночасно зазначаємо, що відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) передбачена можливість здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за заявою платника у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Крім цього, згідно з підпунктом "в" пункту 87.1 статті 87 Кодексу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) включено до переліку джерел сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків до Державного бюджету України.

Зарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з платежів, надходження яких розподіляються у пропорціях як до державного, так і до місцевих бюджетів, положеннями Кодексу не передбачено.

Державний секретар

Є. Капінус

 

4. Лист ДФС «Щодо порядку оподаткування ПДВ операції платника податку з постачання товарів/послуг своїм робітникам та іншим особам (профспілка і співробітники) на безоплатній основі» від 10.05.2017 р. № 96/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операції платника податку з постачання товарів/послуг своїм робітникам та іншим особам (профспілка і співробітники) на безоплатній основі, що були придбані таким платником як з ПДВ, включеним до складу податкового кредиту, так і без ПДВ, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ, та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Отже, податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ нараховуються платником податку у випадку, якщо придбані/споруджені товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника податку.

При цьому податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ не нараховуються, якщо при придбанні товарів/послуг сума ПДВ не нараховувалася (сплачувалася) та відповідно не включалася до складу податкового кредиту.

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості, за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (крім суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Отже, операція з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно зі статтею 185 ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування ПДВ при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 ПКУ.

Разом з тим, у разі якщо вартість безоплатно переданих товарів (подарунків до свят і корпоративних змагань) робітникам та наданих послуг (перевезення, водопостачання, опалення та електроенергія) іншим особам (профспілка і співробітники), придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях, а тому передача/надання вказаних товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка підлягає оподаткуванню ПДВ.

У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів (подарунків до свят і корпоративних змагань) робітникам та наданих послуг (перевезення, водопостачання, опалення та електроенергія) іншим особам (профспілка і співробітники), придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов'язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Особливості складання податкової накладної при здійсненні операції з безоплатного постачання товарів/послуг визначено у пункті 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (далі - Порядок N 1307).

Так, у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 Порядку (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Крім того, варто зазначити, що при нарахуванні платником податку податкових зобов'язань з ПДВ, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 ПКУ (як у разі включення безоплатно переданих/наданих товарів/послуг до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, так і у разі визнання безоплатно переданих/наданих товарів/послуг окремою операцією з постачання товарів/послуг), додаткового нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ не здійснюється.

 

5.Лист ГУ ДФС у дніпропетровській області «Щодо заповнення граф податкової накладної у разі компенсації вартості спожитої електроенергії при наданні послуг промислового характеру» від 16.05.2017 р. № 195/ІПК/04-36-12-01-16

 

Згідно із пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пп. "б" п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно із п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Водночас положеннями п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно із п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за N 137/28267 (зі змінами):

- до графи 2 вносяться дані щодо номенклатури товарів/послуг постачальника (продавця);

- до граф 3.1, 3.3 - код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП). Графи 3.1, 3.3 заповнюються на всіх етапах постачання товарів/послуг:

у разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД;

у разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з ДКПП.

Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України "Про Митний тариф України";

- до граф 4 та 5 - одиниця виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної:

у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

- до графи 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється;

- до графи 6 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг.

У разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається "1". У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу.

Вимогами пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318, який зареєстрований в Міністерстві юстиції 19 січня 2000 року за N 27/4248 (далі - Стандарт 16), встановлено, що до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Пунктом 14 Стандарту 16 визначено, що до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Також до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень (пп. 15.6 п. 15 Стандарту 16).

Також до складу загальновиробничих витрат включаються: витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг) (п. 15.7 Стандарту 16).

Згідно із п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно інформації, наведеної у запиті ТОВ [...], підприємство як Замовник отримує послуги за Договором на надання послуг промислового характеру від Виконавця даних послуг.

При цьому за даним Договором Виконавець окремо отримує компенсацію вартості спожитої при наданні послуг електроенергії.

Тобто, виходячи з умов Договору, витрати Виконавця, пов'язані з відшкодуванням вартості спожитої електроенергії Замовником, є складовою витрат, пов'язаних з наданням послуг промислового характеру.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

Враховуючи вищенаведене, при наданні Виконавцем послуг промислового характеру, складовою яких є вартість спожитої електроенергії, задіяна у виробничому процесі, в гр. 3.3 податкової накладної слід зазначати відповідний код послуги згідно з ДКПП.

 

6. Лист ДФС «Про оподаткування ПДВ»  від 17.05.2017 р. № 221/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ послуг, пов'язаних з транзитним перевезенням вантажів, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 197.8 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

При цьому згідно зі статтею 1 Закону України від 20.10.1999 р. N 1172-ХІV "Про транзит вантажів" (далі - Закон N 1172-ХІV) транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) - це безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Відповідно до статті 7 Закону N 1172-ХІV транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України-і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

Учасниками транзиту згідно зі статтею 1 Закону N 1172-ХІV є вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Отже, з метою застосування пункту 197.8 статті 197 Кодексу при наданні послуг, пов'язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг).

Послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов'язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пункту 197.8 статті 197 Кодексу.

Водночас повідомляємо, що згідно зі статтею 36 Кодексу платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перелічені в Кодексі.

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

 

7. Лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області «Щодо порядку справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 05.05.2017 р. № 83/ІПК/04-36-12-23-19

 

Головне управління ДФС, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Товариства щодо порядку справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), повідомляє.

Товариство проінформувало, що є платником Податку і зацікавлене у з'ясуванні правомірності застосування коефіцієнту 0,5 до ставок Податку до прийняття рішення Криворізькою міською радою від 28.02.2017 N 1377.

Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.12.2016 N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" (далі - Закон N 1791) установлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону N 1791, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

На виконання п. 3 Закону N 1791 Криворізькою міською радою прийнято нове рішення від 28.02.2017 N 1377 "Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у м. Кривому Розі на 2017 рік" (далі - Рішення N 1377), яке набрало чинності 02.03.2017.

Отже, з набуттям чинності рішення Криворізької міської ради N 1377 (з 02.03.2017) коефіцієнт 0,5 до ставок по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, Товариство має право надати уточнюючу податкову декларацію по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2017 рік.

 

В ЧАСТИНІ РЕНТНОЇ ПЛАТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ДЛЯ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН

 

8. Лист ДФС «Про застосування коефіцієнта рентабельності » від 10.05.2017 р. № 11510/7/99-99-12-02-03-17

 

Державна фіскальна служба України, на численні запити Головних управлінь ДФС та платників рентної плати, керуючись підпунктами 6, 7 п. 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. N 236, надає рекомендації щодо практичного застосування коефіцієнта рентабельності гірничодобувних підприємств при обчисленні податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - Рентна плата).

На офіційному веб-сайті ДФС розміщено лист Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо визначення тимчасового (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для застосування під час обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати у 2017 році, розмір якого становить:

для нафтогазодобувних підприємств - 0,87,

для всіх інших гірничих підприємств - 0,22.

З огляду на викладене, застосування коефіцієнта рентабельності при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати гірничими підприємствами, наприклад, у випадку видобування підземних вод здійснюється таким чином:

у разі, якщо підприємство яке на підставі спеціального дозволу на користування надрами добуває підземну воду - платник Рентної плати відповідно до пп. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податковий кодекс України (далі - Кодекс) та має протокол затвердження запасів корисних копалин ділянки надр (родовища або частини родовища) державна експертиза яких виконана у порядку визначеному Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року N 865 (далі - Положення) після 2012 року, застосовує коєфіцієнт рентабельності, який визначено у такому протоколі затвердження запасів корисних копалин ділянки надр (родовища або частини родовища);

у разі, якщо підприємство яке на підставі спеціального дозволу на користування надрами добуває підземну воду та має протокол затвердження запасів корисних копалин (родовища або частини родовища) державна експертиза яких у порядку визначеному Положенням виконана до 2012 року, застосовує коєфіцієнт рентабельності гірничого підприємства, який відповідає величині 3 (трьох) облікових ставок Національного банку України, що діяли у податковому (звітному) періоді;

у разі якщо підприємство, яке на підставі спеціального дозволу на користування надрами добуває підземну воду з метою геологічного вивчення, у тому числі на етапі дослідно-промислової розробки, та не має протоколу затвердження запасів корисних копалин (родовища або частини родовища), оскільки геологічне вивчення такого родовища або частини родовища ще не завершено у встановлений спеціальним дозволом на користування надрами термін виконання державної експертизи, або якщо підприємство добуває підземну воду на підставі дозволу на спеціальне водокористування із вилученням води з підземного водного об’єкта - платник Рентної плати відповідно до пп. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Кодексу та погодження Державної служби геології та надр України до зазначеного дозволу на спеціальне водокористування не містить вимог щодо обов’язкового геологічного вивчення такого родовища або частини родовища із оцінкою та захистом запасів корисних копалин такого родовища або частини родовища шляхом виконання державної експертизи у порядку визначеному Положенням, обчислює податкові зобов’язання з Рентної плати із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого Державною комісією України по запасах корисних копалин для відповідного податкового року, опублікованого органами ДФС на офіційному веб-сайті.

Зобов’язуємо довести цей лист до відома підпорядкованих структурних підрозділів та платників Рентної плати для використання у роботі.

В. о. директора Департаментуподатків і зборів з юридичних осіб

О. В. Антіпова

 

В ЧАСТИНІ ПДФО

 

9. Лист ДФС «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості житла, харчування, перевезення працівників з місця збору до роботи та назад у разі застосування юридичною особою вахтового методу роботи і документального оформлення цих витрат» від 13.05.2017 N 174/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості житла, харчування, перевезення працівників з місця збору до роботи та назад у разі застосування юридичною особою вахтового методу роботи і документального оформлення цих витрат та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням обставин, викладених у зверненні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), зокрема у вигляді:

вартості майна та харчування, безоплатно отриманого таким платником, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств (пп. "б" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

Додатково до винятків, передбачених пп. "а" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу (пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, яким роботодавець забезпечує такого платника податку відповідно до Закону України "Про охорону праці" (пп. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Статтею 4 Закону N 2464 визначено платників єдиного внеску.

При цьому ст. 7 Закону N 2464 передбачено базу нарахування єдиного внеску.

Згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону N 2464 передбачено, що Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року N 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок.

Враховуючи викладене, оскільки працедавцем при застосуванні вахтового методу роботи планується надавати своїм працівникам безоплатно житло, орендоване у третіх осіб, харчування, за умови, що на таке харчування не поширюються норми пп. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, та послуги з перевезення, то з метою оподаткування вартість цього житла, харчування та послуг включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

Зауважуємо, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно- правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

 

10. Лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області «З питання оподаткування доходу, отриманого у вигляді спадщини від члена сім'ї другого ступеня споріднення» від 04.05.2017 р. N 59/ІПК/04-36-13-01-08

 

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянуто звернення [...] з питання оподаткування доходу, отриманого у вигляді спадщини від члена сім'ї другого ступеня споріднення.

За результатами розгляду, у межах компетенції, повідомляємо.

Згідно із ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 182 ЦКУ право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема, спадкове майно, підлягає державній реєстрації.

Відповідно до положень глави 89 ЦКУ, якою визначено порядок оформлення права на спадщину, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на таке майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у фізичної особи в момент прийняття спадкоємцем об'єкта спадщини, тобто з моменту державної реєстрації права власності на таку спадщину.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку, зокрема, внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

25.03.2017 набрав чинності Закон України від 23.02.2017 N 1910-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини" (Закон N 1910-VIII) (далі - Закон N 1910).

Зазначеним Законом, зокрема, спрощено оформлення спадщини для найближчих родичів спадкодавця, які з 1 січня 2017 року мають право на спадкування. Так, встановлено, що за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об'єкти спадщини, які успадковуються не тільки членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, але й об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї другого ступеня споріднення.

Відповідно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом N 1910 (Закон N 1910-VIII), членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV "Податок на доходи фізичних осіб" ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Водночас, Законом N 1910 (Закон N 1910-VIII) встановлено, що у разі спадкування будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об'єктів спадщини/дарунків об'єктом оподаткування є оціночна вартість таких об'єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом (п. 174.8 ст. 174 ПКУ).

Разом з тим повідомляємо, що Закон N 1910 (Закон N 1910-VIII) з моменту набрання ним чинності (25.03.2017) застосовується до доходів, отриманих платником податків у вигляді спадщини/дарунка ,починаючи з 01.01.2017.

Таким чином, у разі реєстрації онуком права власності на спадкове майно від дідуся у 2017 році, такий об'єкт спадщини оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а отже не підлягає оподаткуванню і військовим збором (пп. 1.1 та пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

 

11. Лист ДФС «Щодо застосування штрафних санкцій та пені у разі несвоєчасної сплати податків відповідно до пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ» від 11.05.2017 р. № 125/6/99-99-13-01-01-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення [...] від [...] N [...] щодо отримання індивідуальної податкової консультації, яке надіслане ГУ ДФС у Житомирській області, та надає індивідуальну податкову консультацію з порушених у ньому питань.

Щодо застосування штрафних санкцій та пені у разі несвоєчасної сплати податків відповідно до пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ.

Згідно з п. 39 підрозділу XX Перехідних положень ПКУ, індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеня), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 особи, які згідно з ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Враховуючи викладене, на сьогодні відсутні підстави для звільнення від сплати штрафних санкцій та пені у разі несвоєчасної сплати податків відповідно до пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ.

Щодо визначення ознаки доходу при складанні Податкового розрахунку за формою N 1ДФ при виплаті доходів фізичним особам - підприємцям, які оподатковуються згідно з пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ.

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ самозайнята особа - платник податку, який є, зокрема, фізичною особою - підприємцем за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування/виплати фізичній особі - підприємцю - платнику інших податків і зборів доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує/виплачує такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, якими є витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Порядок надання відомостей з ЄДР регулюється ст. 11 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (зі змінами) (далі - Закон N 755). Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом N 755, за їх надання стягується плата (п. 1 ст. 11 Закону N 755).

Додатково інформуємо, що першоджерелом відомостей щодо засновників юридичних осіб, реєстрації фізичних осіб фізичними особами - підприємцями є ЄДР, який ведеться відповідно до Закону N 755.

На офіційному веб-сайті розпорядника ЄДР Міністерства юстиції України за адресою: https://usr.minjust.gov.ua, можна здійснити онлайн-пошук відомостей у ЄДР, який дає змогу отримати базову інформацію про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування.

Водночас зазначаємо, що Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4 (далі - Порядок).

Відповідно до довідника ознак, наведеного у додатку до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі (незалежно від обраної системи оподаткування), відображається у Податковому розрахунку за формою N 1ДФ з ознакою доходу "157".

Враховуючи зазначене вище, податковий агент під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам - підприємцям, які визначені в пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ, повинен відобразити такий дохід в Податковому розрахунку за формою N 1ДФ під "157" ознакою доходу.

 

12. Лист ДФС «Щодо оподаткування прибутку нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів» від 26.04.2017 № 9013/6/99-99-15-02-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування прибутку нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до абзацу «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності
(п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Таким чином, резидент при виплаті прибутку на користь нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів утримує податок за ставкою 15 відсотків, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.

Щодо оподаткування операцій з продажу цінних паперів між нерезидентами за межами території України

Відповідно до п. 133.2 ст. 133 Кодексу платниками податку на прибуток підприємств - нерезидентами є:

юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Як зазначалось вище, доходом з джерелом їх походження з України є дохід, отриманий нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Таким чином, прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів іншому нерезиденту за межами території України не підлягає оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Щодо визначення ціни акцій з метою оподаткування

Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно, операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів (п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, якщо операція з продажу цінних паперів нерезиденту підпадатиме під вказані критерії, то вона визнаватиметься контрольованою.

 

В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

 

13. Лист ГУ ДФС у Львівській області від 05.05.2017 N 67/ІПК/13-01-13-01-17

 

Головне управління ДФС у Львівській області розглянуло Ваш запит про надання індивідуальної податкової консультації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс), надає індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.

1) Чи необхідно мені при визначенні доходу враховувати позитивну курсову різницю за операціями, вираженими в іноземній валюті, яка виникає при добровільному продажу валюти з мого поточного валютного рахунка?

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, зі змінами та доповненнями, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Постановою Національного банку України від 12.11.2003 N 492 затверджена Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755 - VI, зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).

Відповідно ст. 292 Податкового кодексу доходом для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Податкового кодексу).

Отже, для фізичної особи - підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення операції.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу).

Курсова різниця, яка виникає при перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, не є доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку.

2) Чи необхідно мені враховувати у свій дохід комісію у розмірі 10,00 дол. США, яку отримує банк-кореспондент при надсиланні коштів на мій валютний рахунок (на рахунок надходить сума, яка на 10,00 дол. США менша ніж та, яка вказана у інвойсі)?

Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Податкового кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, у разі отримання за контрактом виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є вся сума коштів (з врахування комісії, утриманої банком), що надійшла на валютний рахунок, перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання валюти.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

14. Лист ГУ ДФС у м.Києві «Щодо можливості перебування на спрощеній системі оподаткування фізичною особою - підприємцем, платником єдиного податку у разі здійснення діяльності з надання послуг із оплатного зберігання та складування товарів» від 04.05.2017 р. N 62/ІПК/26-15-13-02-13

 

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянуло лист <...> щодо можливості перебування на спрощеній системі оподаткування фізичною особою - підприємцем, платником єдиного податку у разі здійснення діяльності з надання послуг із оплатного зберігання та складування товарів і одночасно, діяльності з надання в оренду приміщень та в межах компетенції повідомляє наступне.

Відповідно до статті 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно із статтею 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року N 436-IV підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору суб'єктом господарювання - фізичною особою видів господарської діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (далі - Цивільний кодекс) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Основні положення, що регулюють правовідносини за договором найму (оренди), встановлені у главі 58 "Найм (оренда)" Цивільного кодексу.

Право користування - це передбачене законодавством повноваження особи одержувати матеріальні, культурні та інші блага від майна, речей відповідно до їх корисних властивостей і господарського призначення, пов'язане із правом володіння. При цьому право користування є одним із повноважень власника і здійснюється у межах, встановлених законом.

Відповідно до засад регулювання відносин найму (оренди), що визначені Цивільним кодексом, а також виходячи із положень статті 4 Закону України від 01.07.2004 N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на правовідносини, що виникають з договорів найму (оренди), поширюються вимоги щодо обов'язковості державної реєстрації такого речового права як користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами.

Основні положення, що регулюють правовідносини за договором зберігання, встановлені у главі 66 "Зберігання" Цивільного кодексу.

Відповідно до статті 936 глави 66 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Крім того, у цій же главі визначено поняття зберігання на товарному складі (параграф 2 глави 66 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ) відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV ПКУ.

Згідно статті 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пп. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:

3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (пп. 293.3.1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ).

Пунктом 291.5 статті 291 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Так, відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Згідно із наказом Держспоживстандарту України від 23.12.2011 N 396 "Про затвердження Методичних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності" надаються пояснення до КВЕД ДК 009:2010, тобто які саме види діяльності включають окремі групи та класи. Так, клас 68.20 "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна" включає діяльність з надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном, а клас 52.10 "Складське господарство" включає діяльність із зберігання та складування всіх видів товарів.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа - підприємець, яка здійснює надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (клас 68.20 КВЕД ДК 009:2010), може обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та здійснювати таку діяльність на третій групі, за умови дотримання критеріїв визначених пунктом 291.4 статті 291 ПКУ та у разі не перевищення допустимих норм, визначених у пункту 291.5 статті 291 ПКУ.

Додатково повідомляємо, що наказом ДПС України від 20.02.2012 N 136 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичними особами - підприємцями, які здійснюють діяльність з надання нерухомого майна в оренду.

Що стосується укладання договорів на здійснення діяльності із зберігання та складування всіх видів товарів (клас 52.10 КВЕД ДК 009:2010), то такі договори за своєю суттю містять інші умови, ніж договори оренди, а отже обмеження, встановлені пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, до таких договорів не застосовуються.

Водночас повідомляємо, що згідно з ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

 

15. Лист ГУ ДФС у Херсонській обл. «Щодо відображення доходу, отриманого від перерахунку податкового зобов'язання з плати за землю за попередні роки» від 03.05.2017 р. N 37/ІПК/21-22-12-04-21

 

Головне управління ДФС у Херсонській області за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації у відповідності до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) щодо відображення доходу, отриманого від перерахунку податкового зобов'язання з плати за землю за попередні роки, в податковій декларації з податку на прибуток повідомляє наступне.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Нормами Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають в результаті перерахунку зобов'язань по сплаті податків і зборів за минулі періоди, тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено ПСБО 15 "Дохід", пунктом 5 якого передбачено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Для цілей пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Зокрема, до складу інших доходів включається дохід від реалізації фінансових інвестицій, дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Враховуючи вищезазначене, отриманий дохід від перерахунку завищених податкових зобов'язань з плати за землю за попередні роки слід віднести до категорії інших доходів з відображенням у Звіті про фінансові результати в рядку 2240 "інші доходи" за період, в якому здійснено уточнення цих зобов'язань, з наступним відображенням в податковій декларації з податку на прибуток в рядку 01 "дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку".

 

16. Лист ДФС «Щодо врахування витрат на придбання продовольчих товарів, товарів господарського призначення та побутових приладів при визначенні фінансового результату до оподаткування» від05.05.2017 № 77/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Щодо врахування витрат на придбання продовольчих товарів, товарів господарського призначення та побутових приладів при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, з питань, що стосуються формування витрат у бухгалтерському обліку, необхідно звернутися за роз’ясненнями до Міністерства фінансів України.

Водночас повідомляємо, що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та враховуються при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток, визначаються у порядку, встановленому ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів (п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

Терміни "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають, відповідно, основні засоби, нематеріальні активи, непризначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Отже, у разі якщо основні засоби не призначаються для використання платником податку на прибуток у власній господарській діяльності, податкова амортизація на такі основні засоби не нараховується.

Щодо віднесення платником до податкового кредиту витрат на придбання продовольчих товарів, товарів господарського призначення.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 розділу V Кодексу визначено, що не належать до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, непідтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи непідтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 розділу V Кодексу.

Згідно з п.п. "г" п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).

Господарською діяльністю згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Таким чином, суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку із придбанням продовольчих товарів (чай, кава, цукор, цукерки, печиво, вода питна, сік, вершки), товарів господарського призначення (засоби для прибирання приміщення офісу, побутова хімія, серветки, туалетний папір, пакети для сміття, одноразовий посуд, мило) включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 розділу V Кодексу).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу, не здійснюється.

 

17. Лист ДФС «Щодо оподаткування витрат на транспортні перевезення та страхування вантажу, здійсненні нерезидентом та які включені в ціну товару» від 24.04.2017 №2/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування витрат на транспортні перевезення та страхування вантажу, здійсненні нерезидентом та які включені в ціну товару, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Зокрема, такими доходами є інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (абзац «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Таким чином, не підлягають оподаткуванню відповідно до абзацу «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи нерезидента, із джерелом походження з України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів.

Якщо нерезидент з метою виконання договору залучає до виконання третіх осіб, що надають послуги з перевезення (резидентів чи нерезидентів), то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту відповідно до підпункту «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 Кодексу).

При цьому відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Пунктом 103.3 ст. 103 Кодексу встановлено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Таким чином, якщо відшкодування витрат на перевезення здійснюється не безпосередньо перевізнику-нерезиденту, а агенту, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.

 

18. Лист ДФС «Щодо необхідності подання звіту про контрольовані операції»  від 26.04.2017 № 9015/6/99-99-15-02-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо необхідності подання звіту про контрольовані операції та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

З 01 січня 2017 року Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» змінено методологію та критерії визначення господарських операцій контрольованими.

Так, відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу у редакції, чинній з 01.01.2017, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (до 01.01.2017 – «впливають на об’єкт оподаткування платника податку»).

Підпунктом 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, операції з нематеріальними активами, такими, як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності.

Таким чином, однією з умов визнання операції з виплати роялті контрольованою є можливість впливу такої операції на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Водночас Кодексом не передбачено обмежень або застережень, в якому із періодів (звітному або наступних) цей вплив відбувається.

Відповідно до  п. 3 Національного стандарту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1185 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», роялті – це ліцензійний платіж у вигляді сум, які сплачуються періодично, залежно від обсягів виробництва або реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням об’єкта права інтелектуальної власності.

Згідно з п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі – НП(С)БО 1),
витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу
(за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань (п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318).

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди (п. 3 НП(С)БО 1). Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення (п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20).

Згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

 Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток  є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (п.п. 140.5.6) або на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі (п.п. 140.5.7).

Таким чином, виплати у вигляді роялті враховуються у складі витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку, і, відповідно, впливають на фінансовий результат до оподаткування, та як наслідок впливають (можуть впливати) на формування об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Критерії визнання господарських операцій контрольованими визначено у п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, операції з нематеріальними активами, такими як роялті.

Отже, якщо господарські операції з нарахування (сплати) роялті визнаються  контрольованими відповідно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, такі операції мають бути відображені у звіті про контрольовані операції, поданому платником податків згідно з п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу.

Зазначені операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, в якому відбулася господарська операція із нарахування (сплати)  роялті, незалежно від рішення платника податків щодо відображення або невідображення сум таких роялті у складі витрат у декларації з податку на прибуток.

 

19. Лист ГУ ДФС У Харковській області «Чи можливо витрати на ремонт нежитлового орендованого приміщення у фізичної особи, на умовах заключення виключно строкового та безоплатного користування договору позички, використовувати при обчисленні податку на прибуток?»  від 03.05.2017 р. N 36/ІПК/20-40-12-03-14

 

Головне управління ДФС у Харківській області розглянуло лист щодо надання податкової консультації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Запитання. Чи можливо витрати на ремонт нежитлового орендованого приміщення у фізичної особи, на умовах заключення виключно строкового та безоплатного користування договору позички, використовувати при обчисленні податку на прибуток?

Відповідь. Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, регулюються ст. 138 ПКУ.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування визначений п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда" та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N 561.

Таким чином при визначенні об'єкта оподаткування підприємство на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за умови використання у господарській діяльності.

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ

 

20. Наказ Міністерства Соціальної політики України «Про внесення змін до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів» від 27.03.2017 № 477

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

18 квітня 2017 р.

за № 509/30377

Про внесення змін до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів

Відповідно до абзацу третього пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 49 "Деякі питання Фонду соціального захисту інвалідів" (зі змінами), пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами), та з метою вдосконалення діяльності Фонду соціального захисту інвалідів 

НАКАЗУЮ:

1. Внести зміни до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за № 528/19266 (зі змінами), виклавши його у новій редакції, що додається.

2. Департаменту соціального захисту осіб з інвалідністю (О. Полякова) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Н. Федорович.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства соціальної

політики України

14.04.2011 № 1294

(у редакції наказу Міністерства

соціальної політики України

27.03.2017 № 477)

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

18 квітня 2017 р.

за № 509/30377

ПОЛОЖЕННЯ

про Фонд соціального захисту інвалідів

1. Фонд соціального захисту інвалідів (далі – Фонд) є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики).

2. Фонд як бюджетна установа є правонаступником Фонду як урядового органу.

3. Фонд є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в державних банках та органах Казначейства.

4. Фонд у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами з питань соціального захисту осіб з інвалідністю та цим Положенням.

5. Основними завданнями Фонду є:

1) фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні;

2) забезпечення в межах своїх повноважень реалізації заходів щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема створення робочих місць.

6. Фонд відповідно до покладених на нього завдань:

1) спрямовує, координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду з питань діяльності, визначеної в положеннях про відділення, у тому числі щодо:

реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю;

організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків;

обліку підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю;

збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій і пені та використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, забезпечення функціонування реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю відповідно до законодавства, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію осіб з інвалідністю, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку осіб з інвалідністю та інші заходи відповідно до законодавства;

обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичним особам, які використовують найману працю;

ведення претензійно-позовної роботи в судах різних інстанцій;

здійснення в межах компетенції внутрішнього контролю за цільовим та ефективним використанням коштів розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, а також коштів, наданих підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичним особам, які використовують найману працю, у вигляді фінансової допомоги, цільової позики та дотації на створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

видачі підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичним особам, які використовують найману працю, довідок про чисельність працюючих осіб з інвалідністю, які мають основне місце роботи;

наповнення в межах компетенції Централізованого банку даних з проблем інвалідності (далі – ЦБІ) інформацією щодо створення робочих місць, кількості осіб з інвалідністю, яким передплачено друковані видання за рахунок коштів Фонду та оплачено навчання, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, користування ЦБІ з інших питань;

2) розробляє, формує та подає Мінсоцполітики обґрунтовані пропозиції стосовно визначення потреби щодо надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій роботодавцям на створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, забезпечення функціонування реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю відповідно до законодавства, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію осіб з інвалідністю, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку осіб з інвалідністю та інші заходи відповідно до законодавства;

3) сприяє створенню робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій заявникам-роботодавцям відповідно до норм чинного законодавства (аналіз поданої заявником-роботодавцем інформації для отримання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій відповідно до норм чинного законодавства, а також наявності обігових коштів, достатності виробничого та кадрового потенціалу, платоспроможності; оцінювання бізнес-проекту заявника-роботодавця стосовно актуальності впровадження, строку окупності, відповідності видам його діяльності, конкурентоздатності товарів (робіт, послуг), які планується виробляти (виконувати, надавати), цінових пропозицій вартості обладнання, робіт, послуг, які планується закуповувати; прогноз ризиків неповернення коштів у разі надання фінансової допомоги на поворотній основі та цільової позики; підготовка обґрунтування доцільності надання або відмови у наданні фінансової допомоги, цільової позики, дотацій заявнику-роботодавцю; збір та аналіз інформації щодо діяльності підприємств, організацій, які отримали фінансову допомогу, цільову позику, дотації; контроль за виконанням рішень Мінсоцполітики, умов договору про надання фінансової допомоги, цільової позики та дотацій, у тому числі за фактичною наявністю обладнання та його цільовим використанням);

4) збирає, аналізує, узагальнює та подає Мінсоцполітики інформацію для формування потреби на утримання стаціонарних (реабілітаційних) відділень первинного і складного протезування та ортезування;

5) збирає, аналізує та узагальнює інформацію у кількісних та вартісних показниках щодо формування потреби у забезпеченні осіб з інвалідністю автомобілями, санаторно-курортним лікуванням, виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, а також потреби в забезпеченні осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших осіб технічними та іншими засобами реабілітації, у тому числі виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, що відсутні в Україні, учасників антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок, та подає Мінсоцполітики пропозиції щодо їх розподілу між адміністративно-територіальними одиницями для подальшого забезпечення ними вказаних осіб;

6) здійснює фінансування програм щодо соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення їх санаторно-курортним лікуванням, автомобілями, технічними та іншими засобами реабілітації, у тому числі виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, що відсутні в Україні, учасників антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок, перерахування коштів підприємствам за видані технічні та інші засоби реабілітації, а також заміну приймальної гільзи (куксоприймача) учасникам антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок, і надання послуг із їх післягарантійного ремонту;

7) формує пропозиції щодо граничних цін на технічні та інші засоби реабілітації, вироби підвищеної функціональності за новітніми технологіями для учасників антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок, з урахуванням проведеного моніторингу цін на сировину, комплектувальні вироби та матеріали;

8) щороку подає Мінсоцполітики пропозиції щодо формування граничних цін на технічні та інші засоби реабілітації, вироби підвищеної функціональності за новітніми технологіями для учасників антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок, що виготовляються за індивідуальним замовленням;

9) здійснює моніторинг забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, санаторно-курортним лікуванням, виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, а також забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших осіб технічними та іншими засобами реабілітації, у тому числі виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, що відсутні в Україні, учасників антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок (формування та перевірка сформованих в ЦБІ реєстрів на виготовлені та видані технічні та інші засоби реабілітації);

10) бере участь у роботі комісії, що проводить огляд технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечені особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, інші особи, та аналізує документи, на підставі яких особам із порушеннями функцій нижніх кінцівок визначено ступінь функціональних можливостей, для забезпечення протезно-ортопедичними виробами;

11) забезпечує адміністрування ЦБІ в частині виготовлення та видачі технічних та інших засобів реабілітації, здійснює обмін інформацією між ЦБІ та Єдиним інформаційним автоматизованим банком даних Фонду щодо реєстрації роботодавців та даних про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

12) взаємодіє в межах своїх повноважень із центральними органами виконавчої влади;

13) забезпечує функціонування та ведення Єдиного інформаційного автоматизованого банку даних Фонду щодо реєстрації роботодавців та даних про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

14) співпрацює з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю і заснованими ними підприємствами та організаціями;

15) вносить Мінсоцполітики пропозиції щодо розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки громадським об’єднанням осіб з інвалідністю, які мають статус всеукраїнських, проводить моніторинг заходів, реалізованих за рахунок коштів державного бюджету, аналізує ефективність таких заходів;

16) розподіляє бюджетні кошти, передбачені на відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров’я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубних протезів із дорогоцінних металів і металокераміки, аналізує стан виконання цих заходів та отримані результати;

17) взаємодіє з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними установами та організаціями з питань щодо соціального захисту осіб з інвалідністю та надання їм соціальної допомоги, у тому числі під час розроблення проектів відповідних програм;

18) отримує та спрямовує благодійні внески підприємств, установ, організацій і громадян на заходи та виконання програм щодо соціального захисту осіб з інвалідністю;

19) бере участь у розробленні та вдосконаленні актів законодавства у сфері соціального захисту та працевлаштування, зокрема створення робочих місць для осіб з інвалідністю;

20) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів відповідно до встановлених правил;

21) організовує планово-фінансову роботу, здійснює контроль за цільовим використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

22) проводить у межах повноважень, передбачених законодавством, заходи щодо запобігання корупційним діям та виявлення таких дій;

23) оприлюднює на офіційному веб-сайті інформацію, яка стосується його діяльності щодо:

зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема створення робочих місць;

виконання програм соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення санаторно-курортного лікування осіб з інвалідністю, забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших осіб, у тому числі виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, що відсутні в Україні, учасників антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок;

звернень і стану опрацювання документів, поданих заявниками-роботодавцями до Фонду та його відділень, з питань надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій та виконання рішень Мінсоцполітики щодо надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій і причин відмови у розгляді документів на засіданні робочої групи;

24) розглядає звернення громадян, підприємств, установ та організацій з питань, пов’язаних з діяльністю Фонду;

25) бере участь у міжнародному співробітництві з питань, що належать до його компетенції, забезпечує реалізацію міжнародних проектів і програм у межах своєї компетенції та виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань.

7. Фонд для виконання покладених на нього завдань має право:

1) одержувати в установленому законодавством порядку від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для виконання покладених завдань;

2) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції, зокрема щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

3) скликати наради, проводити конференції, семінари, утворювати комісії та робочі групи, інші консультативно-дорадчі органи з питань, що належать до його компетенції.

8. Фонд в межах повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

9. Фонд очолює директор, який призначається на посаду шляхом укладання контракту та звільняється з посади державним секретарем Мінсоцполітики за погодженням із Міністром соціальної політики України.

10. Директор Фонду:

1) керує його діяльністю, представляє без довіреності Фонд у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності як в Україні, так і за її межами;

2) за посадою є членом колегії Мінсоцполітики;

3) вносить на розгляд Мінсоцполітики пропозиції щодо проектів нормативно-правових актів з питань, які належать до компетенції Фонду;

4) забезпечує виконання Фондом наказів і доручень Мінсоцполітики;

5) переглядає та/або скасовує накази територіальних відділень Фонду у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства;

6) подає на погодження до Мінсоцполітики пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад своїх заступників;

7) затверджує положення про структурні підрозділи Фонду;

8) призначає на посади та звільняє з посад працівників Фонду в порядку, передбаченому законодавством про працю;

9) затверджує розподіл обов’язків між своїми заступниками;

10) затверджує положення про територіальні відділення Фонду, їхні структуру, штатні розписи та кошториси;

11) призначає на посади та звільняє з посад директорів територіальних відділень Фонду за погодженням із Міністром соціальної політики України, погоджує призначення заступників директорів територіальних відділень Фонду;

12) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Фонду;

13) вносить в установленому порядку пропозиції Мінсоцполітики щодо представлення працівників Фонду до відзначення державними нагородами;

14) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Фонду;

15) у межах повноважень дає доручення, обов’язкові для виконання працівниками Фонду;

16) підписує накази Фонду, виконує інші повноваження, визначені законодавством.

11. Директор Фонду має трьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади директором Фонду за погодженням з Мінсоцполітики.

12. Фонд утворює, ліквідовує та реорганізовує територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності працівників Фонду і коштів, передбачених на утримання Фонду, за погодженням з Мінсоцполітики.

13. Гранична чисельність працівників, штатний розпис і кошторис Фонду затверджуються Мінсоцполітики за поданням директора Фонду.

Структура Фонду затверджується Мінсоцполітики за поданням директора Фонду в межах граничної чисельності працівників.

14. Фонд утримується за рахунок коштів державного бюджету.

15. Умови оплати праці працівників Фонду визначаються наказом Мінсоцполітики.

 

21. Указ президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» №133/2017

 

Відповідно до статті 107 Конституції України  постановляю:

1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (додається).

2. Контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію цим Указом, покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президента України від 16 вересня 2015 року № 549 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)";

Указ Президента України від 18 вересня 2015 року № 550 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року "Про внесення змін до додатка 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)";

Указ Президента України від 29 березня 2016 року № 121 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка";

Указ Президента України від 27 травня 2016 року № 224 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про деякі персональні спеціальні обмежувальні заходи (санкції)";

Указ Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України                                                                                   П.ПОРОШЕНКО

Введено в дію
Указом Президента України
від 15 травня 2017 року № 133/2017

РІШЕННЯ
Ради національної безпеки і оборони України

від "28" квітня 2017 року

Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)

Відповідно до статті 5 Закону України "Про санкції" Рада національної безпеки і оборони України  вирішила:

1. Підтримати пропозиції щодо продовження і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Кабінетом Міністрів України (розпорядження від 26 квітня 2017 року № 288-р), Службою безпеки України та Національним банком України.

2. Застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:

1) фізичних осіб згідно з додатком 1;

2) юридичних осіб згідно з додатком 2.

3. Кабінету Міністрів України разом зі Службою безпеки України за участю Національного банку України забезпечити реалізацію і моніторинг ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених пунктом 2 цього рішення.

4. У зв'язку із застосуванням персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених цим рішенням, скасувати:

рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", уведене в дію Указом Президента України від 16 вересня 2015 року № 549;

рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року "Про внесення змін до додатка 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", уведене в дію Указом Президента України від 18 вересня 2015 року № 550;

рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка", введене в дію Указом Президента України від 29 березня 2016 року № 121;

рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про деякі персональні спеціальні обмежувальні заходи (санкції)", уведене в дію Указом Президента України від 27 травня 2016 року № 224;

рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", уведене в дію Указом Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467.

5. Рекомендувати Президентові України визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президента України від 16 вересня 2015 року № 549 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)";

Указ Президента України від 18 вересня 2015 року № 550 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року "Про внесення змін до додатка 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)";

Указ Президента України від 29 березня 2016 року № 121 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка";

Указ Президента України від 27 травня 2016 року № 224 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про деякі персональні спеціальні обмежувальні заходи (санкції)";

Указ Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Секретар Ради національної безпеки і оборони України                                                          О.ТУРЧИНОВ

Додаток 1

до рішення Ради національної безпеки і оборони України

від "28" квітня 2017 року "Про застосування персональних

спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів

(санкцій)"

ФІЗИЧНІ ОСОБИ,

до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції)

( див.текст )

Додаток 2

до рішення Ради національної безпеки і оборони України

від "28" квітня 2017 року "Про застосування персональних

спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів

(санкцій)"

ЮРИДИЧНІ ОСОБИ,

до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції)

( див.текст )

 

22. Лист ДФС «Щодо надання ознаки неприбутковості державному підприємству, яке буде створено в результаті реорганізації» від 18.04.2017 № 6404/5/99-99-15-02-02-16

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо надання ознаки неприбутковості державному підприємству, яке буде створено в результаті реорганізації, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу зазначено, що до неприбуткових організацій, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.

Бюджетними установами, відповідно до  п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України, є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Згідно із п. 14 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, передбачено, що у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою „зміни”, до якої додаються копії документів відповідно до пункту 6 цього Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у цьому пункті обставин.

Таким чином, у разі здійснення реорганізації неприбуткової організації необхідно керуватися п. 14 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440

 

23. Наказ Державної служби статистики України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Держкомстату України від 20 жовтня 2008 року № 396 "Про затвердження» від 07.04.2017 р. №80

 

Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  25 квітня 2017 р.  за № 545/30413

Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Держкомстату України від 20 жовтня 2008 року № 396 "Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (річна) та № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (квартальна)"

Відповідно до пункту 9 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року № 481, з метою приведення нормативно-правових актів центрального органу виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, у відповідність із чинним законодавством НАКАЗУЮ:

1. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Держкомстату України від  20 жовтня 2008 року № 396 "Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (річна) та № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (квартальна)", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 листопада 2008 року за  № 1075/15766.

2. Департаменту статистики сільського господарства та навколишнього середовища (Прокопенко О.М.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Держстату Іщенка А.В.

Голова

І.Є. Вернер

 

24. Лист Міністерства соціальної політики від 13.04.2017 р. N 159/0/22-17

 

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій, тощо).

Крім того зазначаємо, що скорочення обсягів продажу продукції не може бути визнано зміною в організації виробництва і праці.

Разом з тим наявність таких обставин може спричинити, зокрема, раціоналізацію робочих місць, що в розумінні п. 10 зазначеної постанови Пленуму визнано зміною істотних умов праці.

Іншого чинним законодавством не передбачено.

Директор Юридичного департаменту

О. Туліна

 

25. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»  від 11.04.2017 р. №427

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 
04 травня 2017 р. за N 567/30435

Про затвердження Змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку

Відповідно до статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

НАКАЗУЮ:

Затвердити Зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704 (із змінами), що додаються.

Департаменту прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку (Романюк Ю. П.) в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр	О. Данилюк
ПОГОДЖЕНО:
Міністр внутрішніх справ України	А. Аваков
Голова Державної служби статистики України	І. Вернер
Голова Державної регулярної служби України	К. М. Ляпіна

 

 

Зміни
до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку

У главі 1:

1) у пункті 1.1 слово "звітності" замінити словами "та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку,";

2) у пункті 1.3 слова "і бухгалтерська" замінити словами ", бухгалтерська та інша".

У главі 2:

1) в абзаці першому пункту 2.1 слова "що фіксують та підтверджують" замінити словами "які містять відомості про";

2) перше речення пункту 2.2 викласти в такій редакції: "Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.";

3) в абзаці першому пункту 2.4 слова "і місце", "чи електронний" виключити;

4) пункт 2.6 доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"Якщо правилами документообігу підприємства передбачена можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до облікових регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.

Господарські операції, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), оцінюються в порядку, визначеному національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.";

5) в абзаці першому пункту 2.9 слова "спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики і Міністерством фінансів України" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики";

6) у пункті 2.10 слова "друкарських машинок, принтерів, засобів механізації" замінити словами "електронних засобів оброблення інформації";

7) доповнити абзац перший пункту 2.13 після слів "головного бухгалтера" словами "або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства,";

8) у пункті 2.17 слова "на обчислювальній установці" замінити словами "електронними та іншими засобами".

У главі 3:

1) у пункті 3.1:

слово ", машинограм" виключити;

слово "нагромадження" замінити словом "накопичення";

2) у пункті 3.5:

слова "(бухгалтерія, обчислювальна установка)" виключити;

слова "і статистичної звітності, декларацій" замінити словами "та іншої звітності";

3) доповнити пункт новим абзацом такого змісту:

"У місяці надходження від контрагента первинного документа щодо господарської операції, інформація про яку в минулих звітних періодах була перенесена до облікових регістрів бухгалтерського обліку згідно з внутрішнім первинним документом (актом), до облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період переноситься інформація про таку господарську операцію, при цьому її обсяг зазначається шляхом коригування на суму різниці між оцінкою такої господарської операції за внутрішнім первинним документом (актом) та первинним документом, отриманим від контрагента.";

4) у пункті 3.7 слова "бухгалтерських звітів, порядок складання яких" замінити словами "бухгалтерської звітності, порядок складання якої".

У главі 4:

1) у пункті 4.1 слово "звітів" замінити словом "звітності";

2) у пункті 4.2 слово "звітах" замінити словом "звітності"; слова "коректурним способом, тобто" замінити словами "способом "червоного сторно", додаткових бухгалтерських проведень або коректурним способом, відповідно до якого".

У главі 5:

1) у пункті 5.2 слова "механізації та" виключити;

2) пункт 5.5 викласти в такій редакції:

"5.5. Контроль за дотриманням виконавцями графіка документообороту на підприємстві, в установі здійснюється головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, вимоги яких щодо порядку подання до місця обробки необхідних документів та відомостей є обов'язковими для усіх підрозділів і служб підприємства.".

У главі 6:

1) у пункті 6.2 слово "бухгалтерії" замінити словами "бухгалтерській службі";

2) пункт 6.6 після слів "виконавчої влади" доповнити словами ", що забезпечує формування державної політики";

3) пункт 6.7 доповнити словами "або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства";

4) у пункті 6.8 слово "бухгалтерії" замінити словами "бухгалтерської служби" та доповнити словами "або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства";

5) у пункті 6.9 слово "фінансової" замінити словами "бухгалтерської та іншої";

6) у пункті 6.10:

в абзаці першому слово "звітів" замінити словом "звітності";

в абзаці третьому слова "державній податковій інспекції" замінити словами "територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску,".

У тексті Положення слова "бухгалтерська звітність", "бухгалтерські звіти і баланси" у всіх відмінках замінити словами "бухгалтерська та інша звітність" у відповідних відмінках.

Директор Департаментупрогнозування доходів бюджетута методології бухгалтерського обліку

Ю. П. Романюк

 

26. Наказ ДФС «Про затвердження Порядку організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій» від 25.04.2017 N 293

 

З метою забезпечення єдиного підходу до розгляду та надання відповідей на звернення платників податків до органів доходів і зборів на отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до статті 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України 

наказую:

1. Затвердити Порядок організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій (далі - Порядок), що додається.

2. Керівникам структурних підрозділів ДФС, Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС:

2.1. забезпечити дотримання вимог Порядку;

2.2. у місячний термін привести власні акти у відповідність з вимогами Порядку.

3. Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем забезпечити внесення цього наказу до Репозиторію звітної і статистичної інформації Державної фіскальної служби України відповідно до наказу ДФС від 07.10.2014 р. N 168.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державної фіскальної служби України

25 квітня 2017 року N 293

Порядок

організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій

I. Загальні положення

1. Порядок організації роботи із надання індивідуальних податкових консультацій (далі - Порядок) розроблено з метою забезпечення єдиного підходу до розгляду та надання відповідей на звернення платників податків до органів доходів і зборів на отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі та визначає процедуру взаємодії між структурними підрозділами ДФС, головними управліннями ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ГУ ДФС), Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі - ІДД ДФС) у ході розгляду запитів платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, які надійшли з 1 квітня 2017 року.

2. Основні скорочення

У Порядку вживаються такі скорочення:

Кодекс - Податковий кодекс України;

ГУ ДФС - головні управління ДФС в областях, м. Києві, Офіс великих платників податків ДФС;

структурний підрозділ - самостійний структурний підрозділ органу доходів і зборів, до компетенції якого віднесено питання, що є предметом розгляду запиту, Інформаційно-довідковий департамент (далі - ІДД).

Інші терміни та визначення також використовуються відповідно до законодавства.

3. З урахуванням положень Порядку ГУ ДФС можуть видавати власні розпорядчі документи з питань регулювання організації роботи та взаємодії із надання відповідей на звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації.

II. Розгляд звернень платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації

1. Реєстрація та попередній аналіз звернень платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі у ДФС

1.1. Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації (далі - звернення), що надходить на адресу ДФС, в обов'язковому порядку проходить реєстрацію в структурному підрозділі, який несе відповідальність за правильність реєстрації та дотримання порядку проходження кореспонденції.

За допомогою автоматизованої інформаційної системи "Управління документами" (далі - АІС "Управління документами") звернення надсилаються посадовим особам ДФС до виконання.

Відповідальність за своєчасне отримання звернення несе керівник структурного підрозділу. Відмітка про накладення резолюції або пересилання документа безпосередньому виконавцеві в АІС "Управління документами" засвідчує факт ознайомлення керівника (посадової особи) з документом та підтверджує факт вручення документа.

1.2. Після реєстрації і відповідного документального оформлення структурний підрозділ, відповідальний за реєстрацію вхідної кореспонденції (у день отримання звернення), здійснює його попередній розгляд та забезпечує підготовку керівництву ДФС проекту резолюції до документа із визначенням головного виконавця (відповідно до функціональних повноважень), співвиконавців, рівня контролю, змісту доручення, терміну виконання документа.

1.3. Керівник структурного підрозділу після отримання звернення передає до виконання начальнику відділу (сектору), який, у свою чергу, визначає безпосереднього виконавця документа та, у разі необхідності, деталізує порядок його виконання. Звернення повинно бути доведене до безпосередніх виконавців у день або на наступний день його надходження до підрозділу.

1.4. Розгляд звернень здійснюється у порядку та строки, визначені статтею 52 глави 3 розділу II Кодексу.

1.5. Попередній аналіз звернення проводить структурний підрозділ, який відповідно до резолюції керівництва ДФС визначений головним виконавцем. Під час такого аналізу безпосередній виконавець структурного підрозділу за результатом розгляду звернення встановлює наявність/відсутність таких обставин:

1.5.1. дотримання платником податків (представником платника податків) порядку оформлення звернення, визначеного пунктом 52.1 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу.

Якщо звернення не відповідає вимогам, зазначеним у пункті 52.1 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян";

1.5.2. чи відносяться до компетенції структурного підрозділу питання, викладені у зверненні.

Якщо звернення, яке надійшло до структурного підрозділу, не відповідає покладеним на цей підрозділ функціям, передача його для виконання до іншого структурного підрозділу (далі - переадресація) здійснюється виконавцем у триденний термін на підставі службової записки, погодженої з керівником підрозділу, якому передається документ. У разі недосягнення керівниками структурних підрозділів згоди щодо прийняття до виконання такого звернення його переадресація здійснюється на підставі резолюції до відповідної доповідної записки на ім'я керівника, який проставив попередню резолюцію до цього документа, або вищого за посадою керівника;

1.5.3. чи підпадає вказане звернення під вимоги Закону України "Про звернення громадян", Закону України "Про публічну інформацію", Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", інших законів, які визначають інший порядок направлення звернень, скарг, запитів тощо.

У разі з'ясування обставин, встановлених законодавством для надання відповіді відповідно до положень Закону України "Про звернення громадян" та інших законодавчих актів, які визначають інший порядок надання відповіді, ніж визначений Кодексом, структурний підрозділ готує проект відповіді платнику податків та надає його на підпис керівництву ДФС.

При цьому виконавець у триденний термін на підставі службової записки, підписаної керівником структурного підрозділу, звертається до структурного підрозділу, відповідального за реєстрацію вхідної кореспонденції, про необхідність зміни строку виконання такого звернення (за необхідності);

1.5.4. вирішити питання щодо доцільності витребування висновків від інших структурних підрозділів для розгляду звернення по суті та/або необхідності проведення комісії зі спірних питань.

1.6. У разі надходження звернення, яке відноситься до компетенції декількох структурних підрозділів, співвиконавці у межах компетенції зобов'язані надати пропозиції (інформацію) головному виконавцю протягом першої половини строку, відведеного для його виконання.

2. Підготовка індивідуальної податкової консультації структурними підрозділами ДФС

2.1. Проект індивідуальної податкової консультації готується структурним підрозділом відповідно до компетенції.

В обов'язковому порядку такий проект структурним підрозділом - виконавцем погоджується із керівниками департаментів регуляторно-правової, методологічної та нормотворчої роботи (з питань оподаткування податком на прибуток, ПДВ, акцизним податком), структурними підрозділами відповідно до компетенції, а також заступниками Голови ДФС відповідно до розподілу обов'язків (якщо лист підписується Головою ДФС).

2.2. Після погодження в установленому порядку проект індивідуальної податкової консультації надається на підпис керівництву ДФС та/або уповноваженій особі.

2.3. Уповноважена особа, визначена відповідно до вимог Кодексу, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення у межах, встановлених абзацом четвертим пункту 52.1 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу.

2.4. Після підписання керівництвом ДФС індивідуальна податкова консультація підлягає реєстрації у структурному підрозділі, відповідальному за реєстрацію вихідної кореспонденції в АІС "Управління документами" в картотеці "ІПК".

2.5. Структурний підрозділ, який готував індивідуальну податкову консультацію, надає структурному підрозділу, що відповідає за реєстрацію вихідної кореспонденції, оригінал ІПК та знеособлену копію індивідуальної податкової консультації. При цьому знеособлена копія ІПК не повинна містити найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки платника податків) та його податкової адреси.

2.6. Структурний підрозділ, відповідальний за реєстрацію вихідної кореспонденції, сканує обидва примірники ІПК, та в АІС "Управління документами" у вихідній картотеці "ІПК" завантажує обидва примірники індивідуальної податкової консультації у сканованому вигляді. При цьому назва сканованого файлу знеособленого примірника ІПК повинна містити літери "ІПК".

2.7. Після проведення реєстрації в АІС "Управління документами" у вихідній картотеці "ІПК" виконавець структурного підрозділу, який готував індивідуальну податкову консультацію, не пізніше наступного робочого дня заповнює в АІС "Управління документами" проект картки обліку публічної інформації (тип "індивідуальна податкова консультація").

2.8. Структурний підрозділ, визначений відповідальним за ведення Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, здійснює перевірку змісту проектів карток обліку публічної інформації (тип "індивідуальна податкова консультація") та періодичне (не рідше одного разу на тиждень) їх опублікування.

У разі виявлення помилок у проекті картки обліку публічної інформації (тип "індивідуальна податкова консультація") та/або встановлення відсутності знеособленої копії ІПК в одноденний строк письмово повідомляє виконавця такої індивідуальної податкової консультації та структурний підрозділ, відповідальний за реєстрацію вихідної кореспонденції, про необхідність виправлень протягом 3 годин.

3. Реєстрація звернень платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі, їх попередній аналіз та підготовка індивідуальної податкової консультації структурними підрозділами ГУ ДФС

3.1. З питань реєстрації звернень та їх попереднього аналізу в ГУ ДФС керуватись пунктами 1.1 - 1.6 підрозділу 1 розділу II цього Порядку.

3.2. Індивідуальна податкова консультація надається за таких умов:

3.2.1. У разі дотримання платником податків вимог до форми звернення та відсутності обставин, визначених підпунктом 1.5.3 пункту 1.5 підрозділу 1 розділу II цього Порядку, структурним підрозділом ГУ ДФС готується проект індивідуальної податкової консультації, який погоджується з усіма зацікавленими структурними підрозділами та підписується керівництвом ГУ ДФС та/або уповноваженою особою.

3.2.2. Підписана керівництвом та зареєстрована в ГУ ДФС сканована копія індивідуальної податкової консультації разом із копією звернення та іншими документами (за наявності) не пізніше 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення, надсилається супровідним листом до ДФС засобами АІС "Управління документами" (із позначкою "ІПК") для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій. Реєстраційний номер супровідного листа повинен містити літери "ІПК".

3.2.3. На адресу платника податків надсилається лист у порядку, визначеному статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, у якому повідомляється про направлення до ДФС індивідуальної податкової консультації для прийняття рішень, визначених абзацами третім - четвертим пункту 52.5 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу.

4. Розгляд матеріалів та прийняття рішення про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

4.1. Отриманий від ГУ ДФС пакет документів реєструється у ДФС в АІС "Управління документами" у вхідній картотеці "ІПК".

4.2. Реєстрація матеріалів індивідуальної податкової консультації, отриманої від ГУ ДФС, а також визначення головного виконавця та співвиконавців та безпосередній розгляд матеріалів здійснюється з урахуванням пунктів 1.1 - 1.6 підрозділу 1 розділу II цього Порядку.

4.3. Структурний підрозділ, визначений головним виконавцем, після отримання такої індивідуальної податкової консультації та додатків до неї протягом 10 календарних днів, що настають за днем їх отримання, але не пізніше 35 календарних днів, що настають за днем отримання відповідного звернення, приймає рішення про внесення або про відмову у внесенні відомостей про індивідуальну податкову консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.

4.4. У разі, якщо індивідуальна податкова консультація, підготовлена ГУ ДФС, відповідає вимогам Кодексу, відповідальний виконавець у ДФС:

4.4.1. направляє лист-погодження до ГУ ДФС;

4.4.2. заповнює проект картки обліку публічної інформації (тип "індивідуальна податкова консультація").

4.5. У разі, якщо індивідуальна податкова консультація, підготовлена ГУ ДФС, не відповідає вимогам Кодексу та/або не містить повної відповіді на поставлені платником податків питання, відповідальний виконавець:

4.5.1. готує нову індивідуальну податкову консультацію, керуючись підрозділом 2 розділу II цього Порядку, та протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення реєструє її;

4.5.2. заповнює проект картки обліку публічної інформації (тип "індивідуальна податкова консультація");

4.5.3. направляє лист до ГУ ДФС, яке готувало індивідуальну податкову консультацію, про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій та видання нової індивідуальної податкової консультації.

4.6. Структурний підрозділ, визначений відповідальним за ведення Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, здійснює перевірку змісту проектів карток обліку публічної інформації (тип "індивідуальна податкова консультація") та періодичне (не рідше одного разу на тиждень) їх опублікування.

У разі виявлення помилок у проекті картки обліку публічної інформації (тип "індивідуальна податкова консультація") та/або встановлення відсутності знеособленої копії ІПК в одноденний строк письмово повідомляє виконавця такої індивідуальної податкової консультації та структурний підрозділ, відповідальний за реєстрацію вихідної кореспонденції, про необхідність виправлень протягом 3 годин.

5. Підготовка індивідуальної податкової консультації з урахуванням висновків суду

5.1. Індивідуальна податкова консультація може бути оскаржена до суду відповідно до пункту 53.2 статті 53 глави 3 розділу II Кодексу.

5.2. У разі скасування судом індивідуальної податкової консультації структурний підрозділ, який готував таку консультацію, протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду готує нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

5.3. При підготовці індивідуальної податкової консультації з урахування висновків суду слід керуватись розділом 2 (крім пункту 2.3) та підпунктами 3.2.2, 3.2.3 розділу 3 цього Порядку.

5.4. У разі встановлення ДФС невідповідності індивідуальної податкової консультації висновкам, викладеним у рішенні суду, така індивідуальна податкова консультація повертається до ГУ ДФС для доопрацювання у строк не більше 5 календарних днів.

5.5. Доопрацьована ГУ ДФС індивідуальна податкова консультація направляється до ДФС для розгляду питання внесення останньої до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.

 

27. Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про подання суб’єктами господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг фінансової звітності до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 11.05.2017 № 624

 

Відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Суб’єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – суб’єкти господарювання), державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), зокрема:

з виробництва електричної енергії;

з передачі електричної енергії;

з розподілу електричної енергії;

з постачання електричної енергії;

з транспортування природного газу;

з розподілу природного газу;

зі зберігання (закачування, відбору) природного газу;

з постачання природного газу;

з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;

з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії;

з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами;

з постачання теплової енергії;

з централізованого водопостачання та водовідведення,

зобов’язані подавати до НКРЕКП:

до 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, квартальну фінансову звітність:

№ 1 «Баланс (звіт про фінансовий стан)»;

№ 2 «Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)»;

до 28 лютого наступного за звітним року річну фінансову звітність:

№ 1 «Баланс (звіт про фінансовий стан)»;

№ 2 «Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)»;

№ 3 «Звіт про рух грошових коштів»;

№ 4 «Звіт про власний капітал»;

примітки до фінансової звітності.

У разі коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

Суб'єкти малого підприємництва подають скорочену за показниками річну фінансову звітність: форма № 1-м «Баланс», форма № 2-м «Звіт про фінансові результати».

Фінансова звітність направляється до НКРЕКП на паперових носіях за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19 та в електронному вигляді (файл у форматі PDF) на адресу: finstatement@nerc.gov.ua, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20 лютого 2002 року № 159 «Про надання фінансової звітності ліцензіатами НКРЕ» (із змінами).

3. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні – газеті «Урядовий кур’єр».

Голова НКРЕКПД.                                                                       Вовк

 

 Приємної і спокійної роботи!