ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ’ЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

 ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

№	Реквізити документу та його назва	Короткий зміст
В ЧАСТИНІ ПДВ
1	Лист ДФС «Щодо порядку подання до контролюючого органу заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України» від 22.02.2017 № 3675/6/99-99-15-03-02-15	Надано роз’яснення, що починаючи з 01.01.2017, заява про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, може бути подана платником податку до контролюючого органу виключно до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Платник податку – постачальник, при здійсненні у січні 2017 року операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, зобов’язаний застосовувати до таких операцій режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.   Лист є індивуальною податковою консультацією
2	Лист ДФС «Щодо порядку відображення у податковій звітності сум ПДВ, які  відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) включаються до складу податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки» від 14.02.2017 № 2962/6/99-99-15-03-02-15	Надано роз’яснення, що платник податку згідно з пунктом 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у вартості необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких необоротних активів, виходячи з їх залишкової вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого такі необоротні активи почали використовуватись в оподатковуваних операціях (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за наявності податкової накладної, складеної за операцією з постачання таких необоротних активів, зареєстрованої в ЄРПН.   Лист є індивуальною податковою консультацією
3	Лист ДФС «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з  відшкодування  замовником послуг витрат виконавця на відрядження спеціалістів,  залучених для виконання таких послуг» від 10.02.2017 № 2734/6/99-99-15-03-02-15	Надано роз’яснення, що витрати виконавця на відрядження спеціалістів, задіяних при наданні послуг, здійснені ним в межах договору про надання послуг, є витратами по забезпеченню виконання складових частин загального обсягу послуги, а тому є складовою частиною вартості послуги, операція з постачання якої є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до  пункту 185.1 статті 185 Кодексу. При отриманні виконавцем оплати частини вартості послуг у розмірі понесених ним витрат на відрядження спеціалістів для надання відповідних послуг, такий виконавець послуг згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін. Така зареєстрована у ЄРПН податкова накладна для замовника послуг є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).    Лист є індивуальною податковою консультацією
4	Лист ДФС «Щодо права на формування податкового кредиту за податковою накладною, що містить помилки в коді згідно з УКТ ЗЕД» від 22.02.2017 № 3653/6/99-99-15-03-02-15	Надано роз’яснення, що податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту. якщо при складанні податкової накладної було допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання  постачальником товарів/послуг розрахунку коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.   Лист є індивуальною податковою консультацією
5	Лист ДФСУ «Про застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ» від 20.01.2017  № 1298/7/99-99-15-03-02-17	Надано роз’яснення, що беручи до уваги висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюються з 01.01.2017 до 31.12.2018 (включно). При цьому до дати набрання чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, який буде визначити переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, слід використовувати переліки, затверджені Постановою № 15.
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
6	Лист ДФС «Щодо утримання податку на доходи нерезидента, отримані таким нерезидентом в Україні від продажу корпоративних прав резиденту – фізичній особі» від 22.02.2017 № 3721/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що фізична особа – резидент, яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів з джерелом походження з України від операцій з продажу корпоративних прав, зобов’язана утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок у розмірі 15 відсотків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата. Фізична особа за підсумками податкового (звітного) року, в якому здійснені виплати на користь нерезидента – юридичної особи доходів з джерелом походження з України, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію та додаток ПН до неї.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ПДФО
7	Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» від 23 лютого 2017 року № 1910-VIII	Внесено зміни до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112)
8	ЛистГУ ДФС у м. Києві від 10.03.2017 № 5087/10/26-15-13-01-12	Надано роз’яснення, що якщо платник податків не повертає протягом установленого строку суму, видану йому під звіт, а також при несвоєчасному наданні авансового звіту, ці кошти підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб на підставі пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу із застосуванням коефіцієнту, визначеного п. 164.5 ст. 164 цього Кодексу. При цьому відповідно до пп. "б" пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податків є особа, що видала таку суму, а якщо гроші видавалися під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, об'єктом оподаткування буде сума перевищення над фактичними витратами платника податків на виконання таких дій.   Лист є індивуальною податковою консультацією
9	Лист ДФС «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» від 09.03.2017 № 4770/6/99-99-13-02-03-15	Надано роз’яснення, що , оскільки виплата компенсації вартості користування житлом у гуртожитку, яка сплачується працівникам працедавцем, не передбачена умовами трудового та колективного договору, то з метою оподаткування сума такої компенсації включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. Крім того, оскільки зазначена компенсація не визначена Переліком як виплата, що звільняється від нарахування єдиного внеску, то відповідно до Закону № 2464 сума виплаченої компенсації є базою нарахування єдиного внеску на загальних підставах.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ РЕНТНОЇ ПЛАТИ
10	Лист ДФС «Про зміни у справлянні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку»від 27.02.2017 р. № 4868/7/99-99-12-03-04-17	Надано роз’яснення, що до Податкового кодексу України в частині справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку (далі - Рентна плата) внесено такі зміни: 1. встановлено ставку Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот 2300 - 2400 та 2500 - 2690 МГц - 3000,00 грн. за 1 МГц; 2. введено градацію діапазону частот стільникового зв’язку; 3. введено понижувальний коефіцієнт 0,75 та підвищувальні коефіцієнт 1,2 та 1,4 до ставок Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот залежно від концентрації та фрагментації діапазонів цього типу зв’язку, для оцінки яких застосовуються "об’єкти оподаткування" (ширини смуг, відмінні від визначеної у п. 254.3 ст. 254 Кодексу), а саме - ширина смуги, що використовується платником у регіоні, а також безперервна ширина смуги, що використовується платником у регіоні та/або Україні; 4. кількість додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати, які складають платники Рентної плати, відповідає кількості регіонів, в яких вони мають ліцензії; 5. при заповненні додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати кількість рядків для кожної ліцензії, отриманої платником Рентної плати дорівнює 17 (сімнадцять), перший з яких обчислюється з коефіцієнтом "одиниця", а інші рядки - з коефіцієнтами, передбаченими примітками 2 - 8 до п. 254.4 ст. 254 для відповідного "об’єкта оподаткування", визначеного у п. 254.3 ст. 254, та зазначаються у колонці 6 "коефіцієнт" за величиною, що відповідає величині "коефіцієнт мінус одиниця"; 6. податкові зобов’язання з Рентної плати розраховуються платником Рентної плати за формулою: ПЗ - ООзш х Ст + (ООШприм2 х Ст х 1,2 - ООШприм2 х) + І.ООШприм3 х Ст х 1,4 - ООШприм3 х Ст) + (ООШпримА х Сг х 0,75 - ООШпримА х С7.) + ІООШприм5 х Сг х 1,4 - ООШприм5 х Сг) + (ООШприм6 х Сг х 0,75 - ООШприм6 х Сг) + ІРОШприм7 х Сг х 1,4 - ООШприм1 х Ст) + ІООШпримі х Ст х 0,75 - ООШприм8 х Сг)
В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ
11	Лист ДФС «Щодо питань реєстрації Представництва або юридичної особи – нерезидента платником акцизного податку, обов’язку виписувати та реєструвати акцизні накладні при здійсненні операцій з реалізації пального або при поверненні залишків придбаного пального постачальникам» від 14.03.2017 № 5095/6/99-99-15-03-03-15	Надано роз’яснення, що юридична особа – нерезидент також не може бути зареєстрована платником акцизного податку. Оскільки Представництво не може бути зареєстровано платником акцизного податку, воно не може здійснювати реалізацію пального  з безумовним виконанням ним умов законодавства щодо оформлення документів у системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) (ст.ст. 231 – 232 Кодексу).   Лист є індивуальною податковою консультацією
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
12	Постанова Кабінету міністрів України «Деякі питання виплати бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції» від 22 березня 2017 р. № 178		Встановлено, що бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі — бюджетна дотація)  за результатами діяльності у лютому 2017 р. надається сільськогосподарським товаровиробникам, які в установленому порядку подали до 1 квітня 2017 р. заяви про внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації за встановленою Міністерством фінансів формою з обов’язковим зазначенням реквізитів поточних банківських рахунків для перерахування бюджетної дотації та які станом на 31 грудня 2016 р. були внесені до реєстру  суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209 Податкового кодексу України і станом на 1 березня 2017 р. зареєстровані як платники податку на додану вартість та провадили види діяльності, визначені у пункті 161.3 статті 161 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” (далі — сільськогосподарські товаровиробники). Визначення сум бюджетної дотації, яка підлягає перерахуванню сільськогосподарським товаровиробникам, здійснюється на підставі даних Державної фіскальної служби за результатами діяльності таких товаровиробників у лютому 2017 року. Сума бюджетної дотації за результатами діяльності у лютому 2017 р. визначається відповідно до Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 83. Внесено зміни до Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 83
13	Лист ДФС від 06.03.2017 № 4597/6/99-99-08-02-01-15		Надано роз’яснення, що після надходження Договору в електронному вигляді проводиться його розшифрування, здійснюються перевірки ЕЦП, відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту), наявності в системі чинного договору при надходженні проекту нового договору та формується перша квитанція про збереження документа. Після опрацювання Договору відповідним органом ДФС платнику направляється друга квитанція, в якій зазначається результат розгляду. Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Відповідно до абзацу третього пункту 49.4 статті 49 Кодексу у разі припинення Договору з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового Договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 цієї статті.
14	Постанова Правління НБУ «Про внесення зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» 21.03.2017  № 24		Внесено зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 травня 2008 року № 148, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 червня 2008 року за № 520/15211 (зі змінами)
15	Лист Міністерства фінансів України «Про застосування норм постанови КМУ від 30.11.2016 р. № 875» від 06.03.2017 р. № 09020-12-10/5830		Надано роз’яснення, що планування видатків комунальних закладів охорони здоров'я має здійснюватися відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 875. Тому у разі, якщо розпис місцевих бюджетів затверджено за повною економічною класифікацією видатків бюджету, такі бюджети потребують внесення змін та приведення у відповідність до норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 875. Після внесення відповідних змін до бюджетів щодо планування видатків закладів охорони здоров'я за двома кодами економічної класифікації видатків, мають бути затверджені плани використання бюджетних коштів та помісячні плани використання бюджетних коштів, які є невід'ємними частинами кошторису і затверджуються разом із цим кошторисом.
16	Постанов Кабінету міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження тур операторської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі» від 16 березня 2017 р. № 153		Затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорськоїдіяльності, що підлягає ліцензуванню, та  визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 р. № 25 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в туристичній сфері та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)”
17	Лист ДФС «Щодо оподаткування фінансової інвестиції» від 28.02.2017 №4066/6/99-99-15-02-02-15		Надано роз’яснення, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат підприємства, визначений за правилами бухгалтерського обліку, відкоригований на податкові різниці. Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці від операцій із внесення фінансових інвестицій до статутного капіталу товариства. Операція із внесення грошових коштів до статутного (складеного) капіталу товариства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ.   Лист є індивуальною податковою консультацією
18	Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Щодо визначення суми допомоги у випадку, коли працівник надав довідку за формою ОК-5 або ОК-7 після надання листка непрацездатності» від 04.01.2017 N 5.2-28-4		Надано роз’яснення, що якщо застрахована особа за основним місцем роботи перед настанням страхового випадку працювала менше шести місяців, для підтвердження страхового стажу їй необхідно надати страхувальнику інформацію з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про страховий стаж за минулий період за формою ОК-5 або ОК-7, які надаються Пенсійним Фондом України. У разі, якщо застрахована особа не надала роботодавцю довідку за формою ОК-5 чи ОК-7, в результаті чого не підтвердила шестимісячний страховий стаж у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності в такому випадку надається у розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку. Якщо ж застрахована особа надасть зазначену довідку після нарахування їй допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до частини 4 статті 19 Закону N 1105 та підтвердить наявність шестимісячного страхового стажу у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності підлягає перерахунку незалежно від того, довідка надана до закінчення дванадцяти місяців з дня відновлення працездатності чи після їх закінчення, оскільки звернення за призначенням допомоги надійшло вчасно в терміни, передбачені нормою частини 5 статті 32 Закону N 1105.
19	Лист Державної регуляторної служби України «Щодо прийняття постанови Кабінету Міністрів України» від 16.03.2017 № 1692/0/20-17		Надано роз’яснення, що запропонований АРВ є недосконалим, не дає змоги обґрунтовано оцінити ефективність запропонованого механізму державного регулювання, неможливість вирішення існуючої проблеми за допомогою інших альтернативних способів, та зробити висновок щодо забезпечення максимально можливих позитивних результатів від дії цього акту за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави. Крім того, безпосередньо редакція Переліку, що була схвалена, є неоднозначною для розуміння особами, які повинні виконувати її вимоги, оскільки в багатьох місцях вона містить однакове найменування товарних позицій але за різними кодами, що є суб’єктивним фактором й в подальшому може бути основою для маніпуляцій з боку контролюючих органів. В рамках продовження роботи над проектом постанови, пропонуємо внести зміни до запропонованого проектом постанови Переліку, скоротивши його змістове наповнення шляхом вилучення товарів, які є низьковартісними, широковживаними та конструктивно-нерозбірними, та які реалізуються "дрібними" суб’єктами господарювання, в тому числі на ринках (Додаток 2), приймаючи до уваги те, що дохід від реалізації даних товарів відповідними суб’єктами є неспівставним із витратами, які останні змушені будуть понести внаслідок виконання вимог акта щодо обов’язкового застосування РРО під час здійснення торгівлі. Щодо інших груп товарів (наприклад телевізори, холодильники, пилососи та інші механічні, електричні чи електронні побутові прилади) пропонуємо встановити нижню межу їх вартості від 10 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, диференційовану в залежності від складності та загального цінового діапазону в групі, нижче якої РРО не повинні застосовуватися відповідними категоріями суб’єктів господарювання.
20	Проект ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями» № 4194 від 10.03.2016		Внесено зміни до таких законодавчих актів України : Кодекс України про адміністративні правопорушення Господарський процесуальний кодекс України Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України  Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Закон України «Про видавничу справу» Закон України «Про обіг векселів в Україні» Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» Закон України «Про громадські об'єднання» Закон України «Про інститути спільного інвестування» Закон України «Про депозитарну систему України» Закон України «Про аграрні розписки» Закон України «Про здійснення державних закупівель» Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» Закон України «Про утилізацію транспортних засобів»   Проект ЗУ схвалено ВРУ, але на дату підготовки новин не підписаний Президентом та не оприлюднений Повний текст документа тут
21	Проект ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII» № 6210 від 17.03.2017		Внесено зміни до Пункт 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України   Проект ЗУ схвалено ВРУ, але на дату підготовки новин не підписаний Президентом та не оприлюднений Повний текст документа тут
22	Проект ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника» від 20.02.2017 р. №6099		Внесено зміни до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13– 17, ст. 112)   Проект ЗУ схвалено ВРУ, але на дату підготовки новин не підписаний Президентом та не оприлюднений Повний текст документа тут

 

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

 

1. Лист ДФС «Щодо порядку подання до контролюючого органу заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України» від 22.02.2017 № 3675/6/99-99-15-03-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку подання до контролюючого органу заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01.01.2017, зокрема, було внесено зміни до положень абзацу третього пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Так, відповідно до абзацу третього пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у вказаному пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

Отже, починаючи з 01.01.2017, заява про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, може бути подана платником податку до контролюючого органу виключно до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги.

З огляду на викладене, заява, подана у січні 2017 року платником податку – постачальником вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД до контролюючого органу, не може бути підставою для відмови у січні 2017 року від використання таким платником податку режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Таким чином платник податку – постачальник, при здійсненні у січні 2017 року операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, зобов’язаний застосовувати до таких операцій режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

В.о. заступника Голови

М.В. Продан

 

2. Лист ДФС «Щодо порядку відображення у податковій звітності сум ПДВ, які  відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) включаються до складу податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки» від 14.02.2017 № 2962/6/99-99-15-03-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку відображення у податковій звітності сум ПДВ, які  відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) включаються до складу податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки, та, керуючись статтею 52 Кодексу,  повідомляє.

Відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу у редакції, що діяла до 31 січня 2015 року, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 1 липня 2015 року повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі у разі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу встановлено, що для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг.

З метою застосування пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу податковий кредит визначається на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі – Закон № 996).

Пунктом 2 статті 3 Закону № 996 передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, платник податку згідно з пунктом 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у вартості необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких необоротних активів, виходячи з їх залишкової вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого такі необоротні активи почали використовуватись в оподатковуваних операціях (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за наявності податкової накладної, складеної за операцією з постачання таких необоротних активів, зареєстрованої в ЄРПН.

При цьому згідно з підпунктом 1 пункту 4 розділу V Порядку № 21 до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10 та 11) податкової декларації з ПДВ включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 11.4).

Таким чином, у податковій декларації з ПДВ дані бухгалтерської довідки за вищевказаними операціями відображаються відповідно у рядках 10.1, 10.2 та 11.1, 11.2.

При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 подається додаток 5 до податкової декларації з ПДВ (далі - додаток 5).

У таблиці 2 "Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %" розділу II "Податковий кредит" додатка 5 зазначаються дані такої бухгалтерської довідки:

у графі 2 "Постачальник (індивідуальний податковий номер)" зазначається індивідуальний податковий номер платника податку;

у графі 3 "Податкова накладна, інший документ / період складання" - дата складання бухгалтерської довідки;

у графі 5 - обсяг постачання (без податку на додану вартість);

у графах 6 та 7 – сума ПДВ (відповідно до ставки податку - 20 відс. чи 7 відс.). 

В.о. заступника Голови

М.В. Продан

 

3. Лист ДФС «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з  відшкодування  замовником послуг витрат виконавця на відрядження спеціалістів,  залучених для виконання таких послуг» від 10.02.2017 № 2734/6/99-99-15-03-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з  відшкодування  замовником послуг витрат виконавця на відрядження спеціалістів,  залучених для виконання таких послуг,  та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),  повідомляє.

За інформацією, наведеною у листі, між платником (далі – замовник) та підприємством (далі – виконавець) укладено договір надання послуг. Зазначеним договором, зокрема, передбачено, що замовник відшкодовує виконавцю витрати на відрядження спеціалістів, залучених виконавцем для надання таких послуг.

Відповідно до пункту 185.1 ст.185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема,  операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Постачання послуг − будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Отже, витрати виконавця на відрядження спеціалістів, задіяних при наданні послуг, здійснені ним в межах договору про надання послуг, є витратами по забезпеченню виконання складових частин загального обсягу послуги, а тому є складовою частиною вартості послуги, операція з постачання якої є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до  пункту 185.1 статті 185 Кодексу.

При отриманні виконавцем оплати частини вартості послуг у розмірі понесених ним витрат на відрядження спеціалістів для надання відповідних послуг, такий виконавець послуг згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін. Така зареєстрована у ЄРПН податкова накладна для замовника послуг є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Кодексу). 

В.о. заступника Голови

М.В. Продан

 

4. Лист ДФС «Щодо права на формування податкового кредиту за податковою накладною, що містить помилки в коді згідно з УКТ ЗЕД» від 22.02.2017 № 3653/6/99-99-15-03-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо права на формування податкового кредиту за податковою накладною, що містить помилки в коді згідно з УКТ ЗЕД, та,  керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Загальні роз’яснення щодо відображення починаючи з 01.01.2017 кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД  та кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг при складанні  податкових накладних надано листом ДФС від 20.01.2017 № 1312/7/99-99-15-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi-dps/282761.html. Вказаний лист підприємство може використовувати у своїй діяльності.

При цьому згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

При цьому пунктом 192.1 статті 192 Кодексу передбачено, що з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальником товарів/послуг складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Отже, якщо при складанні податкової накладної було допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання  постачальником товарів/послуг розрахунку коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того пунктом 201.10 статті 201 Кодексу передбачено, що  у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, встановлених  пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

При цьому Кодексом не передбачено можливості формування податкового кредиту на підставі такої заяви із скаргою.

В.о. заступника Голови

М.В. Продан

 

5. Лист ДФСУ «Про застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ» від 20.01.2017  № 1298/7/99-99-15-03-02-17

 

Державна фіскальна служба України з метою оперативного інформування платників ПДВ щодо порядку застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та враховуючи положення низки постанов колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у справах із зазначеного питання, висновки у яких відповідно до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України є обов’язковими для усіх суб’єктів владних повноважень, повідомляє.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня  2016 року № 1797-VIII продовжено до 01.01.2019 дію тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Дія постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року  № 15 із змінами і доповненнями (далі – Постанова № 15), якою були затверджені переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 31.12.2016 (включно), звільнялися від оподаткування ПДВ, обмежувалася лише 2016 роком.

При цьому станом на 01.01.2017 відповідного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, не прийнято.

Разом з тим, висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України щодо порядку застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ у 2014-2015 рр. для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, викладені у відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили, свідчать про наступне.

Оскільки у період з 01.01.2014 до 31.12.2015 (включно) норми ПКУ, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ, були чинними, та інших переліків відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до Постанови № 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було, то протягом зазначеного періоду операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених Постановою № 15, звільнялися від оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюються з 01.01.2017 до 31.12.2018 (включно).

При цьому до дати набрання чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, який буде визначити переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, слід використовувати переліки, затверджені Постановою № 15.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників ДФС та Регіональним митницям ДФС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час прийняття звітності, при проведенні контрольно-перевірочної роботи та процедур оскарження.

В.о. заступника Голови                                                            М.В. Продан

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

 

6. Лист ДФС «Щодо утримання податку на доходи нерезидента, отримані таким нерезидентом в Україні від продажу корпоративних прав резиденту – фізичній особі» від 22.02.2017 № 3721/6/99-99-15-02-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо утримання податку на доходи нерезидента, отримані таким нерезидентом в Україні від продажу корпоративних прав резиденту – фізичній особі, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2017 (далі – Кодекс), повідомляє.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до розділу III Кодексу (п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

До числа резидентів згідно з п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу включаються фізичні особи – резиденти, а саме, фізичні особи, які мають місце проживання в Україні.

Отже, фізична особа – резидент, яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів з джерелом походження з України від операцій з продажу корпоративних прав, зобов’язана утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок у розмірі 15 відсотків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або в разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.1 та  49.2 ст. 49 Кодексу).

Інформацію про виплачені доходи нерезидентам, суми утриманого з них податку та застосовану для оподаткування ставку платники зазначають у додатку до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, а саме, Розрахунку (звіті) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (додаток ПН до Декларації), який є її невід'ємною частиною.

Отже, фізична особа за підсумками податкового (звітного) року, в якому здійснені виплати на користь нерезидента – юридичної особи доходів з джерелом походження з України, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію та додаток ПН до неї.

Слід звернути увагу, що така фізична особа у Декларації окрім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, визначеного на підставі Розрахунку (звіту) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, інші показники не заповнює. При заповненні декларації та додатку фізична особа вказує реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

При цьому, оскільки фізична особа – резидент, яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів і утримує податок з цих доходів є податковим агентом такого нерезидента, то така фізична особа не повинна ставати на облік як самостійний платник податку на прибуток.

 

В ЧАСТИНІ ПДФО

 

7. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» від 23 лютого 2017 року № 1910-VIII

 

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:

1. Підпункт 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 викласти в такій редакції:

"14.1.263. членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері  і з боку батька, онуки".

2. У статті 174:

у пункті 174.2:

підпункт "а" підпункту 174.2.1 викласти в такій редакції:

"а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення";

у підпункті 174.2.2 слова "не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення" замінити словами та цифрами "не зазначені у підпункті 174.2.1 цього пункту";

абзац другий пункту 174.3 після слів "до нотаріального оформлення об’єктів спадщини" доповнити словами "або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини";

пункти 174.4 та 174.6 викласти в такій редакції:

"174.4. Нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.

При цьому у такому податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у підпункті 174.2.2 цього пункту.

Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини";

"174.6. Об’єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених цим розділом для оподаткування додаткового блага";

доповнити пунктом 174.8 такого змісту:

"174.8. У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

Якщо об’єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

 

8. ЛистГУ ДФС у м. Києві від 10.03.2017 № 5087/10/26-15-13-01-12

 

Визначення представницьких витрат надано наказом Міністерства фінансів України від 14.09.2010 № 1026 "Про затвердження Норм коштів на представницькі цілі бюджетних установ та порядку їх витрачання" (далі - Наказ), відповідно до п. 2 якого представницькими вважаються витрати бюджетних установ на прийом і обслуговування іноземних представників і делегацій, які прибули на запрошення для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв’язків, установлення та підтримання взаємовигідного співробітництва.

До представницьких належать витрати, пов’язані з проведенням офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері) представників, транспортним забезпеченням, заходами культурної програми, буфетним обслуговуванням під час переговорів, оплатою послуг перекладача, який не перебуває у штаті установи, оплатою номерів у готелях.

Вимоги Наказу, тобто норми коштів на представницькі цілі, є обов’язковими виключно для бюджетних установ, інші підприємства даний документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (далі – Положення № 375).

Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку (п. 1 Положення № 375).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Одночасно повідомляємо, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV Кодексу.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно із пп. 164.2.11 п. 162.2 ст. 162 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 цього Кодексу.

Водночас, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу (пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Так, абз. "б" пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу визначено, що податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого пп. 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, у встановлених межах, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Тобто якщо платник податків не повертає протягом установленого строку суму, видану йому під звіт, а також при несвоєчасному наданні авансового звіту, ці кошти підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб на підставі пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу із застосуванням коефіцієнту, визначеного п. 164.5 ст. 164 цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. "б" пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податків є особа, що видала таку суму, а якщо гроші видавалися під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, об'єктом оподаткування буде сума перевищення над фактичними витратами платника податків на виконання таких дій.

Відповідно до пп. 14.1.172 ст. 14 Кодексу податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини. Начало формы

 

9. Лист ДФС «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» від 09.03.2017 № 4770/6/99-99-13-02-03-15

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист … щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу.

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

  Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Статтею 7 Закону № 2464 визначено базу нарахування єдиного внеску.

При цьому згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок (далі – Перелік).

Враховуючи викладене, оскільки виплата компенсації вартості користування житлом у гуртожитку, яка сплачується працівникам працедавцем, не передбачена умовами трудового та колективного договору, то з метою оподаткування сума такої компенсації включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Крім того, оскільки зазначена компенсація не визначена Переліком як виплата, що звільняється від нарахування єдиного внеску, то відповідно до Закону № 2464 сума виплаченої компенсації є базою нарахування єдиного внеску на загальних підставах.

Перший заступник Голови                                                        С.В. Білан

 

В ЧАСТИНІ РЕНТНОЇ ПЛАТИ

 

10. Лист ДФС «Про зміни у справлянні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку»від 27.02.2017 р. № 4868/7/99-99-12-03-04-17

 

Державна фіскальна служба України повідомляє, що пунктом 19 розділу І Закону України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", який набрав чинності з 01 січня 2017 року, до Податкового кодексу України в частині справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку (далі - Рентна плата) внесено такі зміни:

1. встановлено ставку Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот 2300 - 2400 та 2500 - 2690 МГц - 3000,00 грн. за 1 МГц;

2. введено градацію діапазону частот стільникового зв’язку;

3. введено понижувальний коефіцієнт 0,75 та підвищувальні коефіцієнт 1,2 та 1,4 до ставок Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот залежно від концентрації та фрагментації діапазонів цього типу зв’язку, для оцінки яких застосовуються "об’єкти оподаткування" (ширини смуг, відмінні від визначеної у п. 254.3 ст. 254 Кодексу), а саме - ширина смуги, що використовується платником у регіоні, а також безперервна ширина смуги, що використовується платником у регіоні та/або Україні;

4. кількість додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати, які складають платники Рентної плати, відповідає кількості регіонів, в яких вони мають ліцензії;

5. при заповненні додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати кількість рядків для кожної ліцензії, отриманої платником Рентної плати дорівнює 17 (сімнадцять), перший з яких обчислюється з коефіцієнтом "одиниця", а інші рядки - з коефіцієнтами, передбаченими примітками 2 - 8 до п. 254.4 ст. 254 для відповідного "об’єкта оподаткування", визначеного у п. 254.3 ст. 254, та зазначаються у колонці 6 "коефіцієнт" за величиною, що відповідає величині "коефіцієнт мінус одиниця";

6. податкові зобов’язання з Рентної плати розраховуються платником Рентної плати за формулою:

ПЗ - ОО_зш х С_т + (ОО_Шприм2 х Ст х 1,2 - ОО_Шприм2 х) + І.ОО_Шприм3 х С_т х 1,4 - ОО_Шприм3 х С_т) + (ОО_ШпримА х С_г х 0,75 - ОО_ШпримА х С₇.) + ІОО_Шприм5 х С_г х 1,4 - ОО_Шприм5 х С_г) + (ОО_Шприм6 х С_г х 0,75 - ОО_Шприм6 х С_г) + ІРО_Шприм7 х С_г х 1,4 - ОО_Шприм1 х С_т) + ІОО_Шпримі х С_т х 0,75 - ОО_Шприм8 х С_г), де /73 - податкові зобов'язання платника Рентної плати;

ОО_зш - об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до п. 254.3 ст. 254, тобто загальна ширина смуги радіочастот, зазначена у ліцензії або ліцензіях платника Рентної плати;

С_г - ставка Рентної плати відповідно до п. 254.4 ст. 254;

ОО_шприм.2 - об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 2 до п. 254.4 ст. 254, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) радіочастот у кожному регіоні окремо та/або в усіх регіонах України, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,2;

00_шприм.3 - об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 3 до п. 254.4 ст. 254, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 20 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;

ОО_шприм.4 - об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 4 до п. 254.4 ст. 254, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 20 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75;

ОО_шприм.5 - об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 5 до п. 254.4 ст. 254, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 3О МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;

ОО_шприм.6 - об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 6 до п. 254.4 ст. 254, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 3О МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75;

ОО_шприм.7 - об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 7 до п. 254.4 ст. 254, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 40 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;

ОО_шприм.8 - об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 8 до п. 254.4 ст. 254, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 40 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75.

 

В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

 

11. Лист ДФС «Щодо питань реєстрації Представництва або юридичної особи – нерезидента платником акцизного податку, обов’язку виписувати та реєструвати акцизні накладні при здійсненні операцій з реалізації пального або при поверненні залишків придбаного пального постачальникам» від 14.03.2017 № 5095/6/99-99-15-03-03-15

 

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Представництва щодо питань реєстрації Представництва або юридичної особи – нерезидента платником акцизного податку, обов’язку виписувати та реєструвати акцизні накладні при здійсненні операцій з реалізації пального або при поверненні залишків придбаного пального постачальникам і повідомляє.

Cуб’єкт господарської діяльності, який здійснює будь-які операції на митній території України за умови, що зазначені операції відповідають визначеним у абзаці другому  п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Листом ДФС Представництву надано вичерпну та ґрунтовну відповідь щодо неможливості його реєстрації платником акцизного податку, оскільки представництво нерезидента не є юридичною особою, не може здійснювати операції з підакцизними товарами від свого імені і відповідно не може бути зареєстровано платником акцизного податку.

Згідно з п. 6 ст. 1 розділу І Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” юридична особа – нерезидент має місцезнаходження за межами України, створена та діє відповідно до законодавства іноземної держави.

Отже, юридична особа – нерезидент також не може бути зареєстрована платником акцизного податку.

Оскільки Представництво не може бути зареєстровано платником акцизного податку, воно не може здійснювати реалізацію пального  з безумовним виконанням ним умов законодавства щодо оформлення документів у системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) (ст.ст. 231 – 232 Кодексу).

При цьому у зверненнях Представництво зазначає, що має залишки пального, яке було придбане до запровадження СЕАРП. У зв’язку із відсутністю необхідності подальшого використання пального Представництво вимушене реалізувати таке пальне контрагентам  (транспортним компаніям) вже в умовах СЕАРП.

Зазначаємо, що запроваджена з 1 березня 2016 року СЕАРП є системою, яка дозволяє контролювати в автоматичному режимі здійснення платниками податку операцій обігу та реалізації пального всередині країни, а введена акцизна накладна – це обов’язковий електронний документ, який складається при всіх операціях реалізації пального на внутрішньому ринку та реєструється у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Порядок здійснення електронного адміністрування реалізації пального визначено ст. 232 Кодексу, затверджено постановою  Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 „Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального”.

В СЕАРП ведеться, зокрема, облік обсягів залишків пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який обчислюється за формулою, визначеною п. 232.3 ст.232 Кодексу, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних.

Відповідно до цього Порядку контрагент, отримавши такі залишки пального від Представництва, до початку здійснення реалізації зобов’язаний:

зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації шляхом подання заяви до контролюючого органу за основним місцем обліку засобами електронного зв’язку, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 25.02.2016 №218;

перерахувати кошти на рахунок, відкритий йому в Казначействі, у сумі, необхідній для досягнення розміру суми акцизного податку, на яку він має право подати заявку на поповнення/коригування обсягу залишків  пального, на які він має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН).     

Зазначаємо, що платник акцизного податку з реалізації пального сплачує акцизний податок з обсягів перевищення витраченого (реалізованого пального) над отриманим (п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).  Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком.

Згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою  накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ

 

12. Постанова Кабінету міністрів України «Деякі питання виплати бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції» від 22 березня 2017 р. № 178

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі — бюджетна дотація)  за результатами діяльності у лютому 2017 р. надається сільськогосподарським товаровиробникам, які в установленому порядку подали до 1 квітня 2017 р. заяви про внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації за встановленою Міністерством фінансів формою з обов’язковим зазначенням реквізитів поточних банківських рахунків для перерахування бюджетної дотації та які станом на 31 грудня 2016 р. були внесені до реєстру  суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209 Податкового кодексу України і станом на 1 березня 2017 р. зареєстровані як платники податку на додану вартість та провадили види діяльності, визначені у пункті 161.3 статті 161 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” (далі — сільськогосподарські товаровиробники).

Визначення сум бюджетної дотації, яка підлягає перерахуванню сільськогосподарським товаровиробникам, здійснюється на підставі даних Державної фіскальної служби за результатами діяльності таких товаровиробників у лютому 2017 року.

Сума бюджетної дотації за результатами діяльності у лютому 2017 р. визначається відповідно до Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 83 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 18, ст. 511).

2. Внести до Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 83 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 18, ст. 511), зміни, що додаються.

3. Державній казначейській службі забезпечити до 5 квітня 2017 р.:

відкриття планових асигнувань державного бюджету за програмою 2801580 “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників” за напрямом “Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції”;

перерахування з бюджетних рахунків Міністерства аграрної політики та продовольства суми, на яку відкрито асигнування за програмою 2801580 “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників” за напрямом “Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції”, на відкритий небюджетний рахунок зазначеного Міністерства;

інформування Державної фіскальної служби про суму перерахованих коштів.

4. Державній фіскальній службі до 10 квітня 2017 р. сформувати на підставі податкових накладних і декларацій з податку на додану вартість за лютий 2017 р. та таблиці відповідності згідно з додатком до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 83, тимчасовий Реєстр отримувачів бюджетної дотації з визначенням суми коштів бюджетної дотації для кожного сільськогосподарського товаровиробника та подати його до Державної казначейської служби.

5. Державній казначейській службі здійснити до 15 квітня 2017 р. на підставі отриманого від Державної фіскальної служби тимчасового Реєстру отримувачів бюджетної дотації перерахування сільськогосподарським товаровиробникам суми бюджетної дотації з небюджетного рахунка Міністерства аграрної політики та продовольства.

6. Міністерству аграрної політики та продовольства, Державній фіскальній службі та Державній казначейській службі до 15 квітня 2017 р. здійснити всі необхідні заходи для виплати сільськогосподарським товаровиробникам бюджетної дотації за результатами діяльності у лютому 2017 року.

Прем’єр-міністр України                                                 В. ГРОЙСМАН

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 березня 2017 р. № 178

ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку розподілу бюджетної 
дотації для розвитку сільськогосподарських 
товаровиробників та стимулювання виробництва 
сільськогосподарської продукції у 2017 році

1. Пункт 9 після слів “коефіцієнтів пропорційності” доповнити словами і цифрами “та таблиці відповідності кодів видів економічної діяльності згідно з КВЕД, визначених у статті 161 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, кодам товарів згідно з УКТЗЕД, наведеної у додатку”.

2. Доповнити Порядок додатком такого змісту:

“Додаток до Порядку

ТАБЛИЦЯ ВІДПОВІДНОСТІ 
кодів видів економічної діяльності згідно з КВЕД, визначених  у статті 161 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, кодам товарів згідно з УКТЗЕД

Код виду економічної діяльності згідно з КВЕД	Назва виду економічної діяльності згідно з КВЕД	Код товару згідно з УКТЗЕД	Назва товару  згідно з УКТЗЕД
01.13	Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів	0701	Картопля, свіжа або охолоджена
		0702 00 00 00	Помiдори, свiжi або охолодженi
		0703	Цибуля ріпчаста, цибуля-шалот, часник, цибуля-порей та iншi цибулиннi овочi, свiжi або охолодженi
		0704	Капуста головчаста, капуста цвiтна, капуста броколi, кольрабі, капуста листова та аналогiчнi їстiвнi овочi роду Brassica, свiжi або охолодженi
		0705	Салат-латук (Lactuca sativa) і цикорій (Cichorium spp.), свіжі або охолоджені
		0706	Морква, рiпа, столовi буряки, солодкий корiнь, редька, селера коренева та аналогiчнi їстiвнi коренеплоди, свiжi або охолодженi
		0707 00	Огiрки, корнiшони, свiжi або охолодженi
		0709	Іншi овочi, свiжi або охолодженi
		0710	Овочі (сирі або варені у воді чи на парі), морожені
		0712	Овочі сушені, цілі, нарізані шматками, скибками, подрібнені чи у вигляді порошку, але без будь-якої подальшої обробки
		0714	Маніок, маранта, салеп, топінамбур, солодка картопля, або батат, аналогічні коренеплоди чи бульби з високим вмістом крохмалю або інуліну, свіжі, охолоджені, морожені або сушені, цілі чи порізані у вигляді гранул або скибок; серцевина сагової пальми
		0807	Дині, кавуни і папая, свіжі
		1212 91	Цукрові буряки
01.21	Вирощування винограду	0806	Виноград, свіжий або сушений
01.24	Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів	0808	Яблука, груші та айва, свіжі
		0809	Абрикоси, вишні та черешні, персики (включаючи нектарини), сливи та терен, свіжі
01.25	Вирощування ягід, горіхів та інших фруктів	0810	Інші плоди, свіжі
		0802	Інші горіхи, свіжі або сушені, очищені від шкаралупи або неочищені, з шкіркою або без шкірки
01.41	Розведення великої рогатої худоби молочних порід	0102	Велика рогата худоба, жива
		0401	Молоко та вершки, незгущені та без додання цукру чи iншихпiдсолоджувальних речовин
01.42	Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів	0102	Велика рогата худоба, жива
		0511	Продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені; мертві тварини групи 01 або 03, непридатні для вживання
01.43	Розведення коней та інших тварин родини конячих	0101	Коні, віслюки, мули та лошаки, живі
		0401	Молоко та вершки, незгущені та без додання цукру чи iншихпiдсолоджувальних речовин
01.45	Розведення овець і кіз	0104	Вiвцi та кози, живi
		0401	Молоко та вершки, незгущені та без додання цукру чи iншихпiдсолоджувальних речовин
		5101	Вовна, не піддана кардо- або гребенечесанню
01.46	Розведення свиней	0103	Свині, живі
		0511	Продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені; мертві тварини групи 01 або 03, непридатні для вживання
01.47	Розведення свійської птиці	0105	Свійська птиця, тобто кури свійські (Gallus domesticus), качки, гуси, iндикита цесарки, живі
		0407	Яйця птахів у шкаралупі, свiжi, консервовані або варені
01.49	Розведення інших тварин	0106	Інші тварини, живі
		0409 00 00 00	Мед натуральний
		5001 00 00 00	Кокони шовкопряда, придатні для розмотування
		4301	Сировина хутрова (включаючи голови, хвости, лапи та інші обрізки, придатні для використання у виробництві хутрових виробів), крім шкірсировини та шкур товарних позицій 4101, 4102 або 4103
		4302	Хутрові шкурки дублені або вичинені (включаючи голови, хвости, лапи та інші частини або обрізки хутрових шкурок), нез’єднані або з’єднані (без додавання інших матеріалів), крім включених до товарної позиції 4303
01.15	Вирощування тютюну	2401	Тютюнова сировина; тютюнові відходи
10.11	Виробництво м’яса	0201	М’ясо великої рогатої худоби, свiже або охолоджене
		0202	М’ясо великої рогатої худоби, морожене
		0203	Свинина, свiжа, охолоджена або морожена
		0204	Баранина або козлятина, свiжа, охолоджена або морожена
		0205 00	М’ясо коней, віслюків, мулів або лошаків, свіже, охолоджене або морожене
		0206	Субпродукти їстівні великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней, вiслюкiв, мулiв або лошаків, свiжi, охолоджені або морожені
		0208	Інші м’ясо та їстівні субпродукти, свiжi, охолоджені або морожені
		0502	Щетина свійських або диких свиней; борсуковий волос та інший волос, використовувані для виробництва щіток; відходи щетини або волосу
		5101	Вовна, не пiддана кардо- або гребенечесанню
10.12	Виробництво м’яса свійської птиці	0207	М’ясо та їстівні субпродукти свiйськоїптицi, зазначеної в товарній  позицiї 0105, свiжi, охолодженi або мороженi
10.51	Перероблення молока, виробництво масла та сиру	0401	Молоко та вершки, незгущені та без додання цукру чи iншихпiдсолоджувальних речовин
		0403	Маслянка, коагульовані молоко та вершки, йогурт, кефір та інші ферментовані або сквашені (бактеріальними заквасками) молоко та вершки, згущені або незгущені, з доданням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, ароматизовані чи неароматизовані, з доданням або без додання фруктів, горіхів чи какао
10.80	Виробництво інших харчових продуктів	0408	Яйця птиці без шкаралупи та яєчні жовтки, свіжі, сушені, варені у воді або на парі, формовані, морожені або консервовані іншим способом, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин
		3502 11 та 3502 19	Яєчний альбумін: висушений, інший”.

_____________________

 

13. Лист ДФС від 06.03.2017 № 4597/6/99-99-08-02-01-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення і повідомляє.

ДФС у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим та Митним кодексами України, законами України та іншими нормативно-правовими актами на підставі яких контролюючі органи здійснюють свої повноваження.

Подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючих органів здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з урахуванням Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами), від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі – Інструкція), на підставі договорів про визнання електронних документів (далі – Договір). Договір платник податків надсилає засобами телекомунікаційного зв’язку відповідно до затвердженого формату (стандарту) з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. На Договір накладаються посилені  сертифікатами відкритих ключів посадових осіб, що мають право підпису (керівника, бухгалтера, печатки (за наявності), здійснюється шифрування документа в електронному вигляді та направлення його до органу ДФС за основним місцем обліку.

Після надходження Договору в електронному вигляді проводиться його розшифрування, здійснюються перевірки ЕЦП, відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту), наявності в системі чинного договору при надходженні проекту нового договору та формується перша квитанція про збереження документа. Після опрацювання Договору відповідним органом ДФС платнику направляється друга квитанція, в якій зазначається результат розгляду.

Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

Відповідно до абзацу третього пункту 49.4 статті 49 Кодексу у разі припинення Договору з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового Договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 цієї статті.

Перший заступник Голови                                                                   С.В. Білан

 

14. Постанова Правління НБУ «Про внесення зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» 21.03.2017  № 24

 

Відповідно до статей 7, 15, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 3, 11, 12, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", з метою вдосконалення нормативно-правових актів Національного банку України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Пункт 2 глави 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 травня 2008 року № 148, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 червня 2008 року за № 520/15211 (зі змінами), викласти в такій редакції:

"2. Фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), та квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою, якщо така мала місце, виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Фізична особа-резидент - працівник дипломатичної служби України, який повертається в Україну після завершення довготермінового відрядження, має право ввозити в Україну готівку, видану закордонною дипломатичною установою України у вигляді компенсаційних виплат в іноземній валюті, у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, на підставі довідки закордонної дипломатичної установи України про суму виплаченої готівки за підписами керівника та спеціаліста з фінансових питань закордонної дипломатичної установи України, скріпленої відбитком печатки цієї установи.

Строк дії таких документів становить 90 календарних днів починаючи з дня зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах)/дати видачі довідки про виплату готівки закордонною дипломатичною установою України".

2. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі, а банкам України - до відома їх клієнтів.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Чурія О.Є.

4. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

Голова

В.О. Гонтарева

 

15. Лист Міністерства фінансів України «Про застосування норм постанови КМУ від 30.11.2016 р. № 875» від 06.03.2017 р. № 09020-12-10/5830

 

Міністерство фінансів розглянуло листи <...> щодо надання роз'яснення стосовно застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 875, а також необхідності надання з 01.01.2017 р. до органів Казначейства закладами охорони здоров'я планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів у разі, якщо розпис місцевих бюджетів затверджено за повною економічною класифікацією видатків бюджету, і повідомляє.

Відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. N 228, план використання бюджетних коштів - це розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, у розрізі видатків бюджету, структура яких відповідає повній економічній класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 875 "Про внесення змін до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" передбачено затвердження комунальними закладами охорони здоров'я планів використання бюджетних коштів, що, у свою чергу, передбачає планування видатків закладів охорони здоров'я у кошторисах за двома кодами економічної класифікації видатків бюджету.

У зв'язку з цим Мінфіном видано наказ від 14.02.2017 р. N 135 "Про затвердження Змін до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету" (який подано на державну реєстрацію до Міністерства юстиції), у якому відображені відповідні зміни щодо планування видатків закладів охорони здоров'я, а саме: за кодами економічної класифікації видатків 2282 "Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку" та 3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".

Таким чином, планування видатків комунальних закладів охорони здоров'я має здійснюватися відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 875.

Тому у разі, якщо розпис місцевих бюджетів затверджено за повною економічною класифікацією видатків бюджету, такі бюджети потребують внесення змін та приведення у відповідність до норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 875. Після внесення відповідних змін до бюджетів щодо планування видатків закладів охорони здоров'я за двома кодами економічної класифікації видатків, мають бути затверджені плани використання бюджетних коштів та помісячні плани використання бюджетних коштів, які є невід'ємними частинами кошторису і затверджуються разом із цим кошторисом.

Державний секретар

Є. Капінус

 

16. Постанов Кабінету міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження тур операторської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі» від 16 березня 2017 р. № 153

 

Відповідно до статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорськоїдіяльності, що підлягає ліцензуванню, та  визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі, згідно з додатком.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 р. № 25 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в туристичній сфері та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 5, ст. 129).

Прем’єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

 

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 16 березня 2017 р. № 153

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження
туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та 
визначається періодичність здійснення планових заходів державного 
нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню, є:

тривалість провадження туроператорської діяльності;

обсяг наданих туристичних послуг (кількість туристів, які скористалися послугами туроператорів);

наявність порушень ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього та незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які:

1) провадять туроператорську діяльність менше двох років;

2) протягом року надають туристичні послуги 50 тис. і більше туристів;

3) протягом останніх двох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності.

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти, які:

1) провадять туроператорську діяльність від двох до чотирьох років;

2) протягом року надають туристичні послуги від 20 тис. до 50 тис. туристів;

3) протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності.

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, які:

1) провадять туроператорську діяльність понад чотири роки;

2) протягом року надають туристичні послуги менш як 20 тис.  туристів.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності здійснюються Мінекономрозвитку з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на два роки;

із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки;

з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років.

7. У разі коли за результатами не менш як двох останніх заходів державного нагляду (контролю) не виявлено порушень ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності, наступний плановий захід щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через установлений для суб’єкта господарювання відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза.

8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.

 

17. Лист ДФС «Щодо оподаткування фінансової інвестиції» від 28.02.2017 №4066/6/99-99-15-02-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування фінансової інвестиції та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестиції – це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну інвестиційну політику відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, є Мінекономрозвитку.

Таким чином, з питання кваліфікації внеску грошовими коштами в обмін на корпоративні права до статутного капіталу резидента здійснені нерезидентом через повіреного резидента від його імені та за його рахунок доцільно звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Отже, об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат підприємства, визначений за правилами бухгалтерського обліку, відкоригований на податкові різниці.

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці від операцій із внесення фінансових інвестицій до статутного капіталу товариства.

Щодо оподаткування ПДВ операції із внесення грошових коштів до статутного (складеного) капіталу товариства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді).

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Не є об’єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), згідно з законом та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону (п.п. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Кодексу).

Таким чином, операція із внесення грошових коштів до статутного (складеного) капіталу товариства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ.

 

18. Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Щодо визначення суми допомоги у випадку, коли працівник надав довідку за формою ОК-5 або ОК-7 після надання листка непрацездатності» від 04.01.2017 N 5.2-28-4

 

Згідно із частиною 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. N 1105 (далі - Закон N 1105) страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону N 1105 застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Якщо застрахована особа за основним місцем роботи перед настанням страхового випадку працювала менше шести місяців, для підтвердження страхового стажу їй необхідно надати страхувальнику інформацію з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про страховий стаж за минулий період за формою ОК-5 або ОК-7, які надаються Пенсійним Фондом України.

У разі, якщо застрахована особа не надала роботодавцю довідку за формою ОК-5 чи ОК-7, в результаті чого не підтвердила шестимісячний страховий стаж у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності в такому випадку надається у розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Якщо ж застрахована особа надасть зазначену довідку після нарахування їй допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до частини 4 статті 19 Закону N 1105 та підтвердить наявність шестимісячного страхового стажу у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності підлягає перерахунку незалежно від того, довідка надана до закінчення дванадцяти місяців з дня відновлення працездатності чи після їх закінчення, оскільки звернення за призначенням допомоги надійшло вчасно в терміни, передбачені нормою частини 5 статті 32 Закону N 1105.

 

19. Лист Державної регуляторної служби України «Щодо прийняття постанови Кабінету Міністрів України» від 16.03.2017 № 1692/0/20-17

 

Державна регуляторна служба України (Служба) має своїм обов’язком звернутися з приводу ситуації, яка склалася навколо проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій та внесення змін до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів" (далі – проект постанови), редакцію якого прийнято на засідання Кабінету Міністрів 16.03.2017 року.

Державна регуляторна служба України в межах повноважень, наданих Законом України від 11.09.2003 № 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", розглядає в установленому порядку проекти регуляторних актів, що подаються на погодження, і відповідні аналізи регуляторного впливу та приймає, в строк визначений цим Законом, рішення про погодження цих проектів або про відмову в їх погодженні.

Мінекономрозвитку листом від 27.02.2017 № 3631-06/6161-03 надало на розгляд та погодження до Служби відповідний проект постанови та додані до нього супровідні документи, а саме: Аналіз його регуляторного впливу (АРВ) та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту від 27.02.2017 року, з терміном прийняття зауважень та пропозицій від суб’єктів господарювання до 28.03.2017 року.

Після проведеного аналізу інформації, викладеної у наданому Аналізі регуляторного впливу до проекту постанови відповідно до вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 (зі змінами) було виявлено низку принципових порушень під час його підготовки, а також встановлено факти наведення недостовірних даних, які значно викривляють та нівелюють реальний вплив запропонованого даним проектом постанови регулювання на сферу інтересів суб’єктів господарювання, які безпосередньо підпадають під дію даного акта, найголовнішими серед яких є такі:

1. У розділі 1 АРВ розробником задекларовано, що обов’язковість застосування РРО при реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, в першу чергу стосуватиметься суб’єктів малого (мікро) бізнесу, оскільки переважна більшість цих фізичних осіб – підприємців працюють на ринках або мають мережу, розташовану у торгових центрах, торгових рядах або окремо і на сьогодні саме ними реалізується значна кількість зазначених товарів.

Однак, оцінка впливу дії положень запропонованого проекту постанови на сферу інтересів суб’єктів господарювання проведено на основі аналізу даних із інформаційних систем ДФС лише щодо фізичних осіб – підприємців 3 групи спрощеної системи оподаткування.

Зазначене значно зменшує реальний масштаб впливу запропонованого проектом постанови регулювання, та не дозволяє адекватно оцінити затрати суб’єктів господарювання, зокрема, платників єдиного податку 1 та 2 груп, які першочергово підпадають під дію даного проекту акта.

2. Розробником проведено аналіз затрат суб’єктів малого підприємництва у грошовій формі за принципом мінімальних затрат (наприклад, для розрахунку вартості люд./дн. застосовувався розмір мінімальної зарплати), приймаючи за основу величину у розмірі погодинної оплати праці одного фахівця - 18.00 грн . (3200 грн. / 22 дні (кількість робочих днів у місяці) / 8 год. (робочий час протягом 1 дня)).

Проте, відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017" встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату:

- у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень;

- у погодинному розмірі: з 1 січня - 19,34 гривні.

Відповідно до статті 3' Закону "Про оплату праці" розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Враховуючи зазначене, розрахунок М-тесту проведено некоректно, та, як наслідок, витрати суб’єктів господарювання занижено, та є такими, які не відповідають дійсності.

3. При проведенні розрахунку вартості реєстрації РРО (у томі числі отримання резервного номера та реєстраційного посвідчення) розробником приведено часові затрати у розмірі – 16 годин.

Проте розрахований термін виконання всіх процедур для реєстрації РРО є нереальним для виконання, адже детальний порядок здійснення даної процедури визначений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 "Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій", передбачає затрати часу мінімум 8 робочих днів або 64 год. (2 робочі дні – розгляд контролюючим органом поданої заяви від суб’єкта господарювання; 5 робочих днів - суб'єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО); 1 наступний робочий день – дата видачі посвідчення РРО).

З огляду на викладене, зазначене дало підстави вважати, що запропонований АРВ є недосконалим, не дає змоги обґрунтовано оцінити ефективність запропонованого механізму державного регулювання, неможливість вирішення існуючої проблеми за допомогою інших альтернативних способів, та зробити висновок щодо забезпечення максимально можливих позитивних результатів від дії цього акту за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави.

Крім того, безпосередньо редакція Переліку, що була схвалена, є неоднозначною для розуміння особами, які повинні виконувати її вимоги, оскільки в багатьох місцях вона містить однакове найменування товарних позицій але за різними кодами, що є суб’єктивним фактором й в подальшому може бути основою для маніпуляцій з боку контролюючих органів.

Розуміючи суттєвий вплив даного проекту на ринкове середовище та враховуючи численні звернення суб’єктів господарювання з приводу редакції проекту постанови на адресу Служби, нею було ініційовано проведення декількох нарад із залученням Громадської Ради та представників ринку, а також розробника даного проекту, з метою напрацювання редакції відповідного Переліку, яка б забезпечувала мінімальне фінансове навантаження на діяльність дрібних суб’єктів господарювання, останню з яких було проведено 15.03.2017 року, та в ході якої було прийнято компромісне рішення щодо виключення з Переліку низки окремих позицій, які не підпадають під категорію "технічно складних побутових товарів".

Натомість пропозиції що були напрацьовані в ході цих зустрічей не знайшли повного відображення у кінцевої редакції Переліку.

Водночас Службою, внаслідок проведеної альтернативної оцінки можливих наслідків запропонованого проектом постанови регулювання, витратну частину якої повинні понести платники єдиного податку 1 та 2 груп (близько 300 000) було встановлено, що в разі обов’язкового придбання та використання ними РРО, прямі витрати можуть становити орієнтовно понад 34 млрд. грн.

В той же час, витрати держави на введення в експлуатацію та подальше адміністрування РРО 1 та 2 групами платників єдиного податку (при введені 1 суб’єктом 1–го касового апарату) – біля 336 млн. грн. (Додаток 1).

Крім того, за результатом аналізу інформації щодо оприлюднення проекту постанови на офіційній сторінці Мінекономрозвитку в мережі Інтернет було встановлено, що станом на 16.03.2017 року, тобто на дату прийняття проекту постанови, на відповідній сторінці веб-порталу було залишено 520 негативних відгуків, та лише 100 позитивних.

Таким чином, Мінекономрозвитку, як розробник проекту постанови, цілком володіло інформацією, щодо негативної реакції підприємницького середовища на новації запропоновані проектом постанови.

Враховуючи вищезазначене, в рамках продовження роботи над проектом постанови, пропонуємо внести зміни до запропонованого проектом постанови Переліку, скоротивши його змістове наповнення шляхом вилучення товарів, які є низьковартісними, широковживаними та конструктивно-нерозбірними, та які реалізуються "дрібними" суб’єктами господарювання, в тому числі на ринках (Додаток 2), приймаючи до уваги те, що дохід від реалізації даних товарів відповідними суб’єктами є неспівставним із витратами, які останні змушені будуть понести внаслідок виконання вимог акта щодо обов’язкового застосування РРО під час здійснення торгівлі.

Щодо інших груп товарів (наприклад телевізори, холодильники, пилососи та інші механічні, електричні чи електронні побутові прилади) пропонуємо встановити нижню межу їх вартості від 10 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, диференційовану в залежності від складності та загального цінового діапазону в групі, нижче якої РРО не повинні застосовуватися відповідними категоріями суб’єктів господарювання.

Додатково зазначаємо, що оскільки під час прийняття даного проекту постанови розробником було порушено базові принципи державної регуляторної політики, а також недотриманні в повному обсязі вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема:

- не погоджено даний проект акта з ДРС;

- не дотримано строків прийняття зауважень та пропозицій від суб’єктів господарювання, визначених у повідомленні про оприлюднення;

- не розглянуто належним чином та не надано обґрунтованих відповідей на усі зауваження та пропозиції, які надійшли в строк який передував прийняттю акта

створюються цілком обґрунтовані підстави для його майбутнього оскарження в судовому порядку.

Додаток 2

ПРОПОЗИЦІЇ

щодо вилучення з Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій та внесення змін до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів.

- Пiчнi решiтки, мангали, жаровнi, пальники для плит, розiгрiвачi їжi та аналогiчнi неелектричнi апарати побутового використання та їх частини, з чорних металів;

- Барбекю;

- Варильні поверхні;

- Грилі;

- Вентилятори;

- Гирі для будь-яких ваг або терезів;

- Ваги кухонні;

- Ваги підлогові;

- Котки для газонів або спортивних майданчиків;

- Шурупокрути;

- Кущорізи, висоторізи;

- Дрилі;

- Електронні книги;

- Геймпади, джойстики, керма;

- CD-плеєри;

- Портативні DVD-плеэри;

- Жорсткі диски;

- Зовнішні жорсткі диски /кишені для дисків;

- Частини та приладдя (крiм футлярiв, чохлiв та аналогiчних виробiв), призначенi винятково або переважно для машин окремих товарних позицiй;

- Відео карти;

- Звукові карти;

- Контролери, плати;

- Материнські плати;

- Оперативна пам'ять;

- Кавомолки;

- Кухонні міксери;

- Електробритви, машинки для пiдстригання волосся та епiляцiйнi апарати з умонтованим електродвигуном;

- Машинки для стрижки (тримери);

- Епілятори;

- Фени, стайлери;

- Стайлери, випрямлячі волосся, плойки, термо-бігуді;

- Кавоварки;

- Тостери;

- Бутербродниці;

- Вафельниці;

- Кексниці;

- Йогуртниці;

- Млинниці;

- Пароварки;

- Сушарки для фруктів;

- Чайники;

- Bluetooth – адаптери;

- Bluetooth – гарнітури;

- Наушники накладні та гарнітура;

- MP3 плеєри;

- Диктофони;

- Веб-камери;

- Міні-аудіосистеми;

- Цифрові фоторамки;

- Радіоприймачі;

- Електронні інтегровані схеми;

- Процесори;

- Електролампи;

- Електронні цигарки;

- Об’єктиви;

- Окуляри, захиснi окуляри та аналогiчнi оптичнi вироби, коригувальнi, захиснi або інші;

- Фотокамери миттєвого друку;

- Фотоспалахи;

- Електронні тонометри;

- Електронні термометри;

- Спортивні браслети;

- Фітнес-трекери;

- Годинники всіх видів та їх частини;

- Триколiснi велосипеди, самокати, педальнi автомобiлi та аналогiчнi iграшки на колесах; ляльковi коляски; ляльки; iншi iграшки; моделi зменшеного розмiру ("у масштабi") та аналогiчнi моделi для розваг, дiючi чи недiючi; головоломки рiзнi;

- Консолi та обладнання для вiдеоiгор, товари для розваг, настiльнi або кiмнатнi iгри, включаючи столи для гри у пiнбол, бiльярд;- Ігрові приставки.

 

   Приємної і спокійної роботи!