ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ’ЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

 ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

 

№	Реквізити документу та його назва	Короткий зміст
В ЧАСТИНІ ПДВ
1	Лист ДФС України"Про податок на додану вартість" від 10.03.2017 №5953/7/99-99-15-03-02-17	Надано роз’яснення, що метою недопущення порушення прав платників податку, створення комфортних  умов для платників на додану вартість, реєстрація в ЄРПН до 16.03.2017 (по 15.03.2017 включно) податкових накладних / розрахунків коригування за формою, яка була діючою до внесення змін наказом № 276, не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною. Такі податкові накладні / розрахунки коригування є підставою для віднесення зазначених в них сум податку до складу податкового кредиту (за умови дотримання всіх інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту).
2	Лист ДФС «Щодо фінансово господарських відносин між материнською і дочірніми компаніями (проекти наказу та платіжного доручення щодо внесків на утримання материнської компанії)» від 06.02.2017 № 2102/6/99-99-15-03-02-15	Надано роз’яснення, що позиція ДФС, що викладена у листі стосовно визначення регулярних платежів на утримання материнської компанії як оплати за надані компанією управлінські послуги, які є об’єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ, залишається незмінною.   Лист є індивуальною податковою консультацією
3	Лист ДФСУ «Щодо порядку проведення перерахунку частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях» від 08.02.2017 р. № 2377/6/99-99-15-03-02-15	Надано роз’яснення, що перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях здійснюється платниками в порядку, що діяв до дати набрання чинності Законом № 643 (протягом 1, 2, 3 років). Такий перерахунок здійснюється в таблиці 3 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ, включаючи і випадки, коли в другому/третьому році були відсутні звільнені від оподаткування операції. Особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях за результатами 2016 року  роз’яснено у листі ДФС від 12.01.2017 № 599/7/99-99-15-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua.   Лист є індивуальною податковою консультацією
4	Лист ДФС «Щодо порядку нарахування податкових зобов'язань з ПДВ при здійсненні операцій зі списання втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні виробленої сільськогосподарської продукції, в межах норм природного убутку та понад такі норми» від 06.02.2017 № 2105/6/99-99-15-03-02-15	Надано роз’яснення, що у разі якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні виробленої сільськогосподарської продукції, понад норми природного убутку, така продукція не може бути використана у межах господарської діяльності підприємства. При цьому якщо під час придбання (виготовлення) товарів (сировини) для виробництва такої продукції суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, то підприємство повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання таких товарів (сировини). У разі списання втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні виробленої сільськогосподарської продукції, у межах норм її природного убутку, та якщо під час придбання (виготовлення) товарів (сировини) для виробництва такої продукції суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов'язання з ПДВ підприємством не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, що вартість таких товарів включається до вартості іншої готової продукції. У разі недотримання цієї умови за такими товарами визначаються податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ЄСВ
5	Лист ДФС «Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з доходу у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати» від 03.03.2017 № 4496/6/99-95-42-02-15	Надано роз’яснення, що якщо працівник виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору за основним місцем роботи, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка. Водночас, не за основним місцем роботи вимоги частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються. Єдиний внесок нараховується виходячи з розміру 22 відс. на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.
В ЧАСТИНІ ПДФО
6	Лист ДФС «Щодо практичного застосування норм податкового законодавства» від 24.02.2017 № 2985/5/99-99-13-02-03-16	Надано роз’яснення, що якщо вартість дарунка, який надається платнику податків, не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 року – 800 грн.), то вона не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. У разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням п. 164.5 ст. 164 Кодексу, тобто коефіцієнт застосовується виключно до суми перевищення.   Лист є індивуальною податковою консультацією
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
7	Лист ДФСУ «Про введення в дію Класифікатора ДФС, митниць ДФС та їх структурних підрозділів» від 22.02.2017 р. № 4437/7/99-99-18-02-02-17	Надано роз’яснення, що класифікатором встановлено, що код ДФС, митниць ДФС та їх структурних підрозділів складається з 8 символів і формується за схемою "UAМММППП" У зв'язку з цим, з 01.03.2017 запроваджується зазначення у відповідних графах митних декларацій (далі - МД) усіх типів, електронних відомостей документів, що використовуються для декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту замість митної декларації, інших документів, замість дев'ятизначного коду згідно з наказом ДФС від 23.02.2016 N 154 відомостей про код підрозділу митного оформлення, пункту пропуску, митниці згідно з наказом ДФС від 19.01.2017 N 26 у форматі восьми символів. Зазначене не поширюється на випадки наведення у документах, що подаються до митного оформлення або складаються митницями після 01.03.2017, інформації про документи, оформлені до 28.02.2017 та відомості про код підрозділу митниці у складі реєстраційного номера яких наведені в форматі дев'яти цифр.
8	Лист Міністерства соціальної політики від 06.02.2017 р. N 272/0/101-17/282	Надано роз’яснення, що у випадку, коли нарахування середньої заробітної плати проводиться до закриття відомостей на заробітну плату, після проведення нарахування усіх виплат працівнику можуть здійснити перерахунок середньої заробітної плати із урахуванням донарахованих сум. У випадку, коли зазначене стосується працівників-відрядників, то розрахунки можуть проводитись з урахуванням останнього абзацу п. 2 Порядку, яким передбачено, що коли відсутні оперативні дані для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду для працівників з відрядною оплатою праці, цей місяць може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
9	Постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників» від 02.03.2017 р. № 18	Унесено зміни до Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 серпня 2016 року № 369
10	Лист ДФС «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» від 23.02.2017 № 3843/6/99-99-13-02-03-15	Надано роз’яснення, що основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59 (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ. Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).   Лист є індивуальною податковою консультацією
11	Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції» від 1 березня 2017 р. № 99	Затверджено Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, що додається.
12	Лист Міністерства освіти і науки України, Профспілки працівників освіти і науки України «Щодо встановлення посадових окладів керівним працівникам навчально-виховних комплексів» від 02.03.2017 р. N 1/9-118, N 02-5/128	Надано роз’яснення, що зважаючи, що керівник навчально-виховного комплексу та його заступник з навчальної та/або навчально-виховної роботи забезпечують організацію здобуття учнями відповідної загальної середньої освіти на тому ж рівні, що й працівники загальноосвітніх навчальних закладів на аналогічних посадах, оплата праці таких працівників має здійснюватися за рахунок коштів освітньої субвенції, а отже, їх посадові оклади необхідно підвищити на 2 тарифні розряди з 1 січня 2017 року. Разом з тим, органам місцевого самоврядування надано право приймати рішення про підвищення посадових окладів педагогічним працівникам закладів та установ освіти, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, зокрема дошкільних відділень навчально-виховних комплексів "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад", "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад" у більш ранні терміни.
13	Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» 17.02.2017 № 241	Затверджено Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, зокрема: ü    Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість: уточнено  що  суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість відображаються  за кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками" у кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат у випадках використання раніше придбаних матеріальних цінностей(крім основних засобів), робіт і послуг в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що не є господарською діяльністю платника податку. Виключено пп. 5.2., що мав такий зміст: 5.2.Якщо готова продукція, товари, інші матеріальні і нематеріальні активи, роботи і послуги залишаються неоплаченими у повній сумі (з урахуванням цього податку) протягом трьох податкових місяців, наступних за місяцем, у якому відбулася їх поставка платником податку (протягом кварталу, наступного за кварталом їх надання, для платників податку, що вибрали квартальний податковий період), та такий платник не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до податкового законодавства, то сума податку на додану вартість за наслідками наступного податкового періоду відображається за кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість", у кореспонденції з дебетом субрахунку 643 "Податкові зобов'язання".». Уточнено, що сума податку на додану вартість, що справляється при придбанні за рахунок коштів цільового фінансування товарів, послуг, необоротних активів, які не призначаються для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, включається до складу податкового кредиту і одночасно нараховується податкове зобов'язання з податку на додану вартість, яке відображається за дебетом рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" і кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість". ü    П(С)БО 22: встановлено, що показники річної фінансової звітності підприємства підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування у разі наявності в економічному середовищі, зокрема, таких специфічних факторів: o переважна більшість населення зберігає свої заощадження у формі немонетарних активів або у відносно стабільній іноземній валюті; o продаж та придбання активів на умовах відстрочення платежу здійснюється за цінами, які компенсують очікувану втрату купівельної спроможності грошей протягом періоду відстрочення платежу; o відсоткові ставки, заробітна плата та ціни індексуються згідно з індексом цін; o досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 100 і більше відсотків. ü    НПСБО 1: уточнено, що інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:  Повідомлення про складання фінансової звітності за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.
14	Лист Міністерства соціальної політики України«Щодо забезпечення рівня мінімальної зарплати» від 17.02.2017 N 391/0/101-17/282	Надано роз’яснення, що коли працівнику встановлені доплати за роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці, які виплачуються за результатами атестації робочих місць; доплата за використання дезинфікуючих засобів та прибирання туалетів; за роботу у зоні відчуження; доплата за роботу у нічний час, то вони мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3200 гривень). Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 3-1 Закону, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати. Працівнику мають нарахувати всі складові його заробітної плати, які не враховуються для забезпечення мінімального розміру заробітної плати, у тому числі премії, у випадку якщо нарахована заробітна плата менше розміру мінімальної заробітної плати, має бути проведена доплата до її рівня. Якщо працівник був прийнятий на роботу не з першого робочого дня місяця, працює на умовах неповного робочого часу (наприклад, сумісник), протягом місяця перебував у відпустці чи на лікарняному, заробітна плата нараховується пропорційно виконаній нормі праці та може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати. Суми середнього заробітку не враховується до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
15	Лист ДФСУ «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» 21.02.2017 № 3566/6/99-9-13-02-03-15	Надано роз’яснення, що норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.   Лист є індивуальною податковою консультацією

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

 

1. Лист ДФС України"Про податок на додану вартість" від 10.03.2017 №5953/7/99-99-15-03-02-17

 

Державна фіскальна служба України у зв’язку із набранням чинності наказом Міністерством фінансів України від 23.02.2017 № 276 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 269/30137 (далі – наказ № 276), повідомляє.

 Положеннями наказу № 276, який  набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, внесено зміни до форми податкової накладної та порядку її заповнення.

Наказ № 276 опубліковано 28.02.2017 у газеті «Урядовий кур’єр» №39, отже він набрав чинності 01 березня 2017 року.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом другим пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, пунктом 5 розділу II  "Прикінцеві та перехідні положення" України № 1797-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі – Закон № 1797) зобов’язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом № 1797 прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

З метою недопущення порушення прав платників податку, створення комфортних  умов для платників на додану вартість, реєстрація в ЄРПН до 16.03.2017 (по 15.03.2017 включно) податкових накладних / розрахунків коригування за формою, яка була діючою до внесення змін наказом № 276, не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною. Такі податкові накладні / розрахунки коригування є підставою для віднесення зазначених в них сум податку до складу податкового кредиту (за умови дотримання всіх інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту). 

В.о. Голови

М.В. Продан

 

2. Лист ДФС «Щодо фінансово господарських відносин між материнською і дочірніми компаніями (проекти наказу та платіжного доручення щодо внесків на утримання материнської компанії)» від 06.02.2017 № 2102/6/99-99-15-03-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника яким надано додаткові матеріали щодо фінансово господарських відносин між материнською і дочірніми компаніями (проекти наказу та платіжного доручення щодо внесків на утримання материнської компанії) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Листом Міністерства фінансів повідомлено платника, що віднесення підприємством витрат на утримання материнської компанії до адміністративних витрат, зокрема на утримання апарату управління, залежить від врегулювання відносин контролю і підпорядкування між контролюючим та дочірнім підприємством, шляхом укладення договору тощо.

Відповідно до наданого витягу із статуту платника положення щодо відрахування коштів на утримання материнської компанії відсутнє.

Листом ДФС повідомлено платника, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно зі статею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Таким чином, позиція ДФС, що викладена у листі стосовно визначення регулярних платежів на утримання материнської компанії як оплати за надані компанією управлінські послуги, які є об’єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ, залишається незмінною.

В.о. заступника Голови

М.В. Продан

 

3. Лист ДФСУ «Щодо порядку проведення перерахунку частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях» від 08.02.2017 р. № 2377/6/99-99-15-03-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку проведення перерахунку частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

З урахуванням змін, внесених до статті 198 розділу V Кодексу Законами України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі – Закон № 643), з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

Відповідно до пункту 199.5 статті 199 розділу V Кодексу частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов'язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

Крім того, пунктом 42 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до пунктів 199.2 та 199.3 статті 199 цього Кодексу (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).

Отже, перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях здійснюється платниками в порядку, що діяв до дати набрання чинності Законом № 643 (протягом 1, 2, 3 років). Такий перерахунок здійснюється в таблиці 3 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ, включаючи і випадки, коли в другому/третьому році були відсутні звільнені від оподаткування операції.

Особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях за результатами 2016 року  роз’яснено у листі ДФС від 12.01.2017 № 599/7/99-99-15-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua.

В.о. заступника Голови

М.В. Продан

 

4. Лист ДФС «Щодо порядку нарахування податкових зобов'язань з ПДВ при здійсненні операцій зі списання втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні виробленої сільськогосподарської продукції, в межах норм природного убутку та понад такі норми» від 06.02.2017 № 2105/6/99-99-15-03-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку нарахування податкових зобов'язань з ПДВ при здійсненні операцій зі списання втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні виробленої сільськогосподарської продукції, в межах норм природного убутку та понад такі норми та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З метою застосування пункту 198.5 статті 198 ПКУ податкові зобов'язання визначаються за товарами/послугами, необоротними активами:

придбаними для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи викладене, у разі якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні виробленої сільськогосподарської продукції, понад норми природного убутку, така продукція не може бути використана у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому якщо під час придбання (виготовлення) товарів (сировини) для виробництва такої продукції суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, то підприємство повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання таких товарів (сировини).

У разі списання втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні виробленої сільськогосподарської продукції, у межах норм її природного убутку, та якщо під час придбання (виготовлення) товарів (сировини) для виробництва такої продукції суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов'язання з ПДВ підприємством не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, що вартість таких товарів включається до вартості іншої готової продукції. У разі недотримання цієї умови за такими товарами визначаються податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ.

Водночас повідомляємо, що при здійсненні своєї господарської діяльності, у тому числі при визначенні норм природного убутку продукції, суб’єкти господарювання повинні керуватися чинним законодавством України.

При цьому регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”), тому з питання визначення первинних документів, які мають підтверджувати втрати при транспортуванні продукції, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

В.о. заступника Голови

М.В. Продан

 

В ЧАСТИНІ ЄСВ

 

5. Лист ДФС «Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з доходу у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати» від 03.03.2017 № 4496/6/99-95-42-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист …… щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) з доходу у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати і повідомляє таке.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована (частина друга ст. 7 Закону № 2464).

Частиною другою ст. 9 Закону № 2464 визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464 (частина третя ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Таким чином, якщо працівник виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору за основним місцем роботи, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.

Водночас, не за основним місцем роботи вимоги частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються. Єдиний внесок нараховується виходячи з розміру 22 відс. на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

В.о. заступника Голови                                                              М.В. Продан

 

В ЧАСТИНІ ПДФО

 

6. Лист ДФС «Щодо практичного застосування норм податкового законодавства» від 24.02.2017 № 2985/5/99-99-13-02-03-16

 

Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо практичного застосування норм податкового законодавства, і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Водночас п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, якщо вартість дарунка, який надається платнику податків, не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати
(у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 року – 800 грн.), то вона не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

У разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням п. 164.5 ст. 164 Кодексу, тобто коефіцієнт застосовується виключно до суми перевищення.

Перший заступник Голови                                                                 С.В. Білан

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ

 

7. Лист ДФСУ «Про введення в дію Класифікатора ДФС, митниць ДФС та їх структурних підрозділів» від 22.02.2017 р. № 4437/7/99-99-18-02-02-17 

 

Інформуємо, що згідно з наказом ДФС від 19.01.2017 N 26 (зі змінами) з 01.03.2017 набирає чинності Класифікатор ДФС, митниць ДФС та їх структурних підрозділів (далі - Класифікатор) та, відповідно, втрачає чинність наказ ДФС від 23.02.2016 N 154 "Про затвердження Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи" (зі змінами).

Враховуючи, що впровадження Класифікатора змінює принцип класифікації підрозділів митниць та кількість символів, які використовуються для цього, для правильного застосування Класифікатора в роботі звертаємо увагу на наступне.

Класифікатором встановлено, що код ДФС, митниць ДФС та їх структурних підрозділів складається з 8 символів і формується за схемою "UAМММППП", де:

"МММ" - тризначний код ДФС, митниці ДФС;

"ППП" - "000" для ДФС або митниці, чи "ХХ0" де "XX" - порядковий номер відповідного об'єкта класифікації - для підрозділу митного оформлення, або пункту пропуску, або керівництва митного поста, розташованого за однією адресою з підрозділом митного оформлення у складі цього митного поста.

Наприклад:

"UA508000" - восьмизначний код Херсонської митниці ДФС;

"UA508070" - код місця митного оформлення "сектор митного оформлення митного поста "Херсон-центральний"" за адресою вул. Нестерова, 2 В, м. Херсон, Херсонська обл., 73000, де "508" - тризначний код Херсонської митниці ДФС, "07" - порядковий номер відповідного об'єкта класифікації починаючи з одиниці.

У зв'язку з цим, з 01.03.2017 запроваджується зазначення у відповідних графах митних декларацій (далі - МД) усіх типів, електронних відомостей документів, що використовуються для декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту замість митної декларації, інших документів, замість дев'ятизначного коду згідно з наказом ДФС від 23.02.2016 N 154 відомостей про код підрозділу митного оформлення, пункту пропуску, митниці згідно з наказом ДФС від 19.01.2017 N 26 у форматі восьми символів.

Зазначене не поширюється на випадки наведення у документах, що подаються до митного оформлення або складаються митницями після 01.03.2017, інформації про документи, оформлені до 28.02.2017 та відомості про код підрозділу митниці у складі реєстраційного номера яких наведені в форматі дев'яти цифр.

У випадках, коли при нумерації та заповненні інших митних документів використовуються коди митниць або їх підрозділів, якщо нумерація або правила заповнення документа передбачає зазначення:

коду митниці у форматі дев'яти цифр (наприклад, номер попереднього рішення про країну походження товару) - використовується восьмизначний код митниці ДФС "UAМММ000" згідно з Класифікатором;

коду спеціалізованого підрозділу, якому був присвоєний окремий код згідно з Класифікатором ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, затвердженим наказом ДФС від 23.02.2016 N 154 (наприклад: номер рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1; номер рішення про визначення коду товару, номер рішення та код підрозділу митниці, яким прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, у рішенні про коригування митної вартості товарів, у разі їх прийняття спеціалізованим підрозділом) - використовується восьмизначний код митниці ДФС"UAМММ000" згідно з Класифікатором;

коду митниці у форматі трьох цифр (наприклад: номер сертифіката з перевезення товару EUR.1; номер авторизації уповноваженого (схваленого) експортера; номер попереднього рішення про класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД) - використовується тризначний код митниці ДФС "МММ" згідно з Класифікатором;

коду підрозділу митного оформлення митниці (наприклад: номер рішення про визначення коду товару, номер рішення та код підрозділу митниці, яким прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, у рішенні про коригування митної вартості товарів, у разі їх прийняття уповноваженою посадовою особою підрозділу митного оформлення) - використовується восьмизначний код відповідного підрозділу митного оформлення митниці ДФС "UAМММXX" згідно з Класифікатором;

перших п'яти цифр коду підрозділу митного оформлення (наприклад, номер уніфікованої митної квитанції МД-1) - використовуються перші п'ять цифр коду відповідного підрозділу митного оформлення митниці ДФС "МММХХ" згідно з Класифікатором (при цьому першими двома символами в полі "Номер" уніфікованої митної квитанції МД-1 проставляється "00").

Просимо довести зазначену інформацію до відома декларантів та запобігти можливим затримкам при здійсненні митного оформлення товарів.

Листи ДФС від 12.11.2014 N 99/24-04-01/5412 та від 15.07.2015 N 1752/99-99-24-02-02-18 уважати такими, що втратили чинність.

В. о. заступника Голови

М. В. Продан

 

8. Лист Міністерства соціальної політики від 06.02.2017 р. N 272/0/101-17/282

 

Згідно із ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Нарахування середньої заробітної плати за дні відпустки проводиться з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок).

Згідно з абзацом першим п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що нарахування виплат за час відпусток провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

У випадку, коли нарахування середньої заробітної плати проводиться до закриття відомостей на заробітну плату, після проведення нарахування усіх виплат працівнику можуть здійснити перерахунок середньої заробітної плати із урахуванням донарахованих сум.

У випадку, коли зазначене стосується працівників-відрядників, то розрахунки можуть проводитись з урахуванням останнього абзацу п. 2 Порядку, яким передбачено, що коли відсутні оперативні дані для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду для працівників з відрядною оплатою праці, цей місяць може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

Директор Департаменту

О. Товстенко

 

9. Постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників» від 02.03.2017 р. № 18

 

Відповідно до статей 7, 15, 55, 56 Закону України “Про Національний банк України” та керуючись статтями 48, 66, 67 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, з метою вдосконалення порядку проведення деяких валютних операцій Правління Національного банку України постановляє:

1. Унести до Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 серпня 2016 року № 369, такі зміни:

1) підпункт 10 пункту 4 викласти в такій редакції:

“10) на суму, що не перевищує 150 000 гривень або не перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень (за винятком випадків наявності ознак дроблення сукупності пов’язаних відповідних фінансових операцій) за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату включення операції до інформаційного файла щодо операцій із купівлі іноземної валюти/перерахування за межі України іноземної валюти/перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів через кореспондентські рахунки банків- нерезидентів у гривнях, відкриті в уповноважених банках/перерахування коштів, що здійснюється на користь нерезидентів через філії банків, відкриті на території інших держав, який формується та подається до Національног банку згідно з Інструкцією про порядок формування уповноваженими банками інформаційного файла, затвердженою постановою Правління Національногобанку України від 07 квітня 2016 року № 247 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 28 лютого 2017 року № 15) (далі – Інструкція № 247)”;

2) у першому реченні абзацу першого пункту 15 слова “(наміру здійснення фінансової операції)” виключити;

3) пункт 17 доповнити новим абзацом такого змісту:

“Банк не надсилає до Національного банку копії документів, визначених абзацом першим пункту 17 цього Положення, за наявності індикаторів ризикової фінансової операції, що визначені рядками 1, 2, 5 колонки 2 додатка 2 до цього Положення, якщо реєстрації в Національному банку потребують зміни до відповідного договору, які стосуються виключно таких випадків:

1) зниження розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених відповідним договором платежів, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, позикою;

2) переходу резидента-позичальника на обслуговування в інший уповноважений банк;

3) зміни юридичної адреси позичальника;

4) пролонгації строку кредиту, позики”;

4) у додатку 1:

підпункт 1 колонки 4 рядків 1 та 2 доповнити словами “, з відміткою відповідного державного органу України про її отримання/прийняття”;

у колонці 3 рядка 14 слова “діяльність яких може бути пов’язана з проведенням ризикових фінансових операцій” замінити словами “які використовуються клієнтами банків України для здійснення фінансових операцій, що містять/можуть містити ознаки ризикових фінансових операцій”;

у рядку 15:

у колонці 3 слова “більше ніж за один календарний рік до” замінити словами та цифрами “до 01 січня календарного року, який передує”;

у підпункті 2 колонки 4 слова “органу Державної фіскальної служби України” замінити словами “відповідного державного органу України про її отримання/прийняття”;

підпункт 1 колонки 4 рядка 16 доповнити словами “, з відміткою відповідного державного органу України про її отримання/прийняття”.

2. Департаменту фінансового моніторингу (Береза І. В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі, а банкам України – до відома їх клієнтів.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Рожкову К. В.

4. Постанова набирає чинності з 22 березня 2017 року, крім підпункту 3 пункту 1, який набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

Голова В. О.                                                 Гонтарева

 

10. Лист ДФС «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» від 23.02.2017 № 3843/6/99-99-13-02-03-15

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист ... щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом визначаються функції контролюючих органів, зокрема п. 191.1 ст. 191 Кодексу визначено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації.

Згідно з п. 52.5 ст. 52 Кодексу контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно із п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59 (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

Згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Зауважуємо, що питання правомірності оформлення юридичною особою поїздок своїх працівників – водіїв у вигляді службових відряджень з метою виконання ними службових доручень з доставки вантажу не належить до компетенції Державної фіскальної служби України, а знаходиться у правовому полі Міністерства соціальної політики України.

 Перший заступник Голови                                                             С.В. Білан

 

11. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції» від 1 березня 2017 р. № 99

 

Відповідно до частини першої статті 4 та частини першої статті 141 Закону України “Про боротьбу з тероризмом” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, що додається.

2. Антитерористичному центру при Службі безпеки, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, Міністерству оборони, Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Адміністрації Державної прикордонної служби, Національній поліції, Державній фіскальній службі за участю громадськості та волонтерів забезпечити у контрольних пунктах в’їзду/виїзду протидію незаконному переміщенню товарів, а також встановити контроль за переміщенням гуманітарної допомоги до району або з району проведення антитерористичної операції (через лінію зіткнення та/або в її межах).

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, державним органам видати протягом двох місяців акти, передбачені затвердженим цією постановою Порядком.

4. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 1 цієї постанови, який набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, та пунктів 9 і 31 Порядку, затвердженого цією постановою, які набирають чинності через місяць з дня її опублікування.

Прем’єр-міністр України                                                       В. ГРОЙСМАН

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 березня 2017 р. № 99

ПОРЯДОК
переміщення товарів до району або з району 
проведення антитерористичної операції

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає правовий режим переміщення товарів, у тому числі тих, що визнані в установленому порядку гуманітарною допомогою, до району або з району проведення антитерористичної операції (через лінію зіткнення та/або в її межах) та поширюється на фізичних осіб і суб’єктів господарювання, які здійснюють такі переміщення.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

гуманітарні майданчики — територія в районі проведення антитерористичної операції, на якій здійснюється контроль товару, визнаного в установленому порядку гуманітарною допомогою (далі — гуманітарний вантаж), формуються товари для подальшого ввезення на тимчасово неконтрольовану територію донорами (іноземними, вітчизняними та міжнародними гуманітарними організаціями);

гуманітарно-логістичний центр — майданчик на контрольованій території в районі проведення антитерористичної операції, на якому здійснюється роздрібна та дрібнооптова торгівля продуктами харчування, засобами особистої гігієни, одягом і взуттям, побутовою хімією, а також надання послуг, гуманітарної та благодійної допомоги;

дорожні коридори (автомобільні та на залізниці) — основні напрямки руху у межах контрольованої території, облаштовані дорожніми знаками та інформаційними покажчиками від контрольних пунктів до лінії зіткнення;

контрольний пост в межах дорожніх коридорів на залізниці (далі — контрольний пост) — частина контрольного пункту в’їзду/виїзду на залізниці, яка розміщена на виділеній території залізничної станції, з комплексом будівель, інженерних, фортифікаційних споруд і технічних засобів, де підрозділами Держприкордонслужби та за потреби іншими підрозділами, що здійснюють державний контроль, здійснюється контроль за переміщенням товарів залізничним рухомим складом через лінію зіткнення;

контрольний пункт в’їзду/виїзду — спеціально виділена територія на автомобільній дорозі з комплексом будівель, спеціальних, інженерних, фортифікаційних споруд і технічних засобів, де підрозділами, що здійснюють державний контроль, здійснюється контроль за переміщенням та пропуск на тимчасово неконтрольовану територію та з такої території осіб, транспортних засобів, товарів;

контрольний пункт в’їзду/виїзду на залізниці — спеціально виділена територія залізничної станції з комплексом будівель, спеціальних, інженерних, фортифікаційних споруд і технічних засобів, де відповідними підрозділами здійснюється державний контроль за переміщенням осіб, транспортних засобів та товарів, пропуск на тимчасово неконтрольовану територію та з такої території осіб, у тому числі обслуговуючого персоналу, а також залізничного рухомого складу;

контрольний талон — документ для внутрішньої перевірки проходження контролю транспортними засобами між лінією зіткнення і контрольним пунктом в’їзду/виїзду та у зворотному напрямку, форма якого затверджується керівником антитерористичної операції;

контрольована територія — територія в районі проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади у повному обсязі здійснюють свої повноваження, передбачені законодавством;

координаційний центр з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії зіткнення (далі — координаційний центр), — підрозділ, який утворений при оперативному штабі з управління антитерористичною операцією з метою організації видачі дозволів фізичним особам та прийняття рішення про включення суб’єктів господарювання до відповідних переліків для переміщення;

лінія зіткнення — умовне розмежування між тимчасово неконтрольованою територією та контрольованою територією;

натурний лист — документ для здійснення контролю за переміщенням товару на контрольних пунктах в’їзду/виїзду на залізниці (контрольних постах), форма якого затверджується ПАТ “Укрзалізниця”;

Об’єднаний центр цивільно-військового співробітництва — група з представників Збройних Сил, СБУ (за згодою), МВС (за згодою), Національної гвардії (за згодою), Держприкордонслужби (за згодою), ДФС (за згодою), військово-цивільних адміністрацій (за згодою), місцевих органів виконавчої влади (за згодою), органів місцевого самоврядування (за згодою), громадських організацій (за згодою), яка створена для координації спільних дій Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів, військово-цивільних адміністрацій, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних, недержавних, благодійних організацій, об’єднань громадян, засобів масової інформації та з метою швидкого реагування на загрози виникнення гуманітарної кризи, відновлення законності і правопорядку в районах (населених пунктах) проведення антитерористичної операції, залучення додаткових ресурсів для потреб громадян, підрозділів Збройних Сил та правоохоронних органів;

підрозділи, що здійснюють державний контроль, — підрозділи суб’єктів боротьби з тероризмом, які залучені в установленому порядку до проведення антитерористичної операції, що здійснюють контроль за переміщенням осіб, транспортних засобів та товарів на контрольних пунктах в’їзду/виїзду, контрольних пунктах в’їзду/виїзду на залізниці і контрольних постах та територіях між ними вздовж лінії зіткнення;

тимчасово неконтрольована територія — територія, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

товар — будь-який товар, у тому числі визнаний в установленому порядку гуманітарною допомогою, який переміщується в районі проведення антитерористичної операції через лінію зіткнення та/або в її межах.

Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про боротьбу з тероризмом”, “Про військово-цивільні адміністрації”, “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, “Про гуманітарну допомогу” та в інших нормативно-правових актах України.

3. Переміщення товарів через лінію зіткнення здійснюється у визначених для цього місцях фізичними особами та суб’єктами господарювання з дотриманням положень цього Порядку та норм законодавства.

За рішенням керівника антитерористичної операції в районі її проведення можуть встановлюватися додаткові обмеження.

Контрольні пункти та дорожні коридори

4.  Контрольний пункт в’їзду/виїзду та контрольний пункт в’їзду/виїзду на залізниці функціонують без вихідних, цілодобово. Контрольні заходи здійснюються в час, встановлений рішенням керівника антитерористичної операції.

Межі території контрольного пункту в’їзду/виїзду на залізниці та контрольного пункту в’їзду/виїзду визначаються наказом керівника антитерористичної операції за поданням керівника групи контрольного пункту в’їзду/виїзду на залізниці та старшого контрольного пункту в’їзду/виїзду.

5. Рух автомобільного та залізничного транспорту в межах контрольованої території від контрольного пункту в’їзду/виїзду, контрольного пункту в’їзду/виїзду на залізниці до лінії зіткнення та у зворотному напрямку здійснюється в межах дорожніх коридорів (автомобільних та на залізниці), визначених керівником антитерористичної операції.

6. Дорожні коридори облаштовуються дорожніми знаками та інформаційними покажчиками від контрольних пунктів в’їзду/виїзду до лінії зіткнення та на основних шляхах руху вздовж лінії зіткнення (у межах контрольованої території) до контрольних пунктів в’їзду/виїзду.

7. Пропуск товарів через лінію зіткнення здійснюється підрозділами, що здійснюють державний контроль, з проставленням на контрольних пунктах в’їзду/виїзду та на контрольних пунктах в’їзду/виїзду на залізниці, контрольних постах відміток у контрольному талоні, натурному листі. Переміщення товарів поза межами контрольних пунктів в’їзду/виїзду та контрольних пунктів в’їзду/виїзду на залізниці, контрольних постів забороняється.

8. Перелік дорожніх коридорів, контрольних пунктів в’їзду/виїзду, контрольних пунктів в’їзду/виїзду на залізниці затверджується керівником антитерористичної операції та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах ДФС, Держприкордонслужби та СБУ.

Переміщення товарів фізичними особами 
та суб’єктами господарювання

9. Фізичні особи здійснюють переміщення товарів у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі автомобільним транспортом за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), що затверджуються МТОТ.

10. Суб’єкт господарювання для переміщення товарів повинен бути включений до переліків суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення товарів, відповідно до цього Порядку. Форми таких переліків визначаються рішенням координаційного центру.

11. Суб’єкт господарювання (власник або уповноважена ним особа), який має намір перемістити товар, повинен звернутися із заявою в письмовій та електронній формі до ДФС.

12. Форма заяви про включення до переліків, необхідні документи та електронні поштові адреси ДФС оприлюднюються на її офіційному веб-сайті.

13. До розгляду приймаються заяви, подані суб’єктами господарювання, які відповідають таким ознакам:

зареєстрували місцезнаходження та перебувають на податковому обліку на території України (крім тимчасово неконтрольованої території та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя);

не мають заборгованості із сплати податків перед державним та місцевими бюджетами;

мають єдиний цикл виробництва, реалізації продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру на території України (крім тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя) та на тимчасово неконтрольованій території;

проводять розрахунки з використанням виключно внутрішньодержавної платіжної системи.

Заяви, оформлені з порушенням цього Порядку, до розгляду не беруться.

14. ДФС у строк не більш як 10 робочих днів з моменту реєстрації заяви проводить перевірку та надсилає подання координаційному центру про прийняття рішення щодо включення суб’єктів господарювання до відповідних переліків.

За необхідності проведення додаткової перевірки строк перевірки заяви може бути продовжений на 10 робочих днів.

15 Координаційний центр приймає рішення про розгляд подання і матеріалів до них та включення суб’єктів господарювання до відповідних переліків протягом не більш як 10 робочих днів.

16. Переліки суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення товарів, оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС.

17. Підстави для відмови у включенні суб’єктів господарювання до переліків такі:

товар віднесено до заборонених для переміщення;

надходження від правоохоронних органів інформації, що містить ознаки використання товару з метою провадження терористичної діяльності або вчинення іншого злочину, або про причетність власника чи отримувача товару до не передбачених законом збройних (воєнізованих) формувань, або про використання коштів за поставлений товар з метою фінансування тероризму;

наявність інформації про порушення отримувачем та/або постачальником товару бюджетного, податкового та/або митного законодавства;

відсутність власника та/або отримувача товару за адресою, що міститься у відомостях, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, або наявність інших обставин, що унеможливлюють встановлення місцезнаходження власника та/або отримувача товару;

надання недостовірної інформації про заявника та/або товар.

18. На контрольному пункті в’їзду/виїзду, контрольному пункті в’їзду/виїзду на залізниці представник ДФС:

перевіряє наявність записів про перевізника та/або власника товару, переміщуваний товар у натурному листі залізничного рухомого складу;

перевіряє наявність записів про перевізника та/або власника товару, переміщуваний товар у відповідному переліку суб’єктів господарювання, оприлюдненому на офіційному веб-сайті ДФС;

проводить огляд товару та транспортного засобу на предмет відповідності заявленим у відповідному переліку відомостям;

проставляє відмітки у контрольному талоні.

19. Для переміщення вугільної продукції Міненерговугілля надсилає інформацію координаційному центру про включення енергогенеруючих компаній, що використовують вугільну продукцію для вироблення електроенергії, до переліку суб’єктів господарювання — отримувачів вугільної продукції.

Форма відповідного переліку визначається рішенням координаційного центру та оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДФС.

Переміщення вугільної продукції через лінію зіткнення здійснюється виключно залізничним транспортом через визначені контрольні пункти в’їзду/виїзду на залізниці.

Після укладення договору про постачання вугілля з постачальниками (видобувниками, переробниками) енергогенеруючі компанії надсилають інформацію разом з копіями документів про вчинення такого правочину до координаційного центру.

Координаційний центр розглядає такі матеріали не більше п’яти робочих днів.

20. Суб’єктам господарювання забороняється переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території товари, за винятком:

харчових продуктів у визначенні Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;

лікарських засобів у визначенні Закону України “Про лікарські засоби” та виробів медичного призначення, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;

товарів та продукції (в тому числі тих, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідними у виробничому процесі) металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергогенеруючої галузей, об’єктів критичної інфраструктури за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням МТОТ та Мінекономрозвитку.

21. Суб’єктам господарювання дозволяється переміщувати товари виключно залізничним транспортом, крім випадків, передбачених пунктом 31 цього Порядку.

22. У виняткових випадках за рішенням координаційного центру та за погодженням з керівником антитерористичної операції з метою оперативного реагування, запобігання та подолання наслідків виникнення особливих соціальних чи економічних обставин, пов’язаних із загрозою життю та здоров’ю людей, порушенням нормальних умов життєдіяльності та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, які унеможливлюють дотримання вимог цього Порядку, через лінію зіткнення можуть бути переміщені товари без обмежень, визначених у цьому Порядку.

Координаційний центр інформує про такі рішення та підстави їх прийняття МТОТ, ДФС, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади. Співробітник ДФС на контрольному пункті перевіряє наявність рішення координаційного центру, згідно з яким здійснюється переміщення товару, реєстраційні документи суб’єкта господарювання — перевізника та/або власника товару та проводить огляд товару та транспортного засобу на предмет відповідності заявленим відомостям.

Переміщення товарів залізничним транспортом

23. Суб’єкти господарювання переміщують товари через контрольні пункти в’їзду/виїзду на залізниці, які розташовані на залізничних станціях, функціонують без вихідних, цілодобово. Контрольні заходи та перетинання лінії зіткнення здійснюються цілодобово або у час, встановлений рішенням керівника антитерористичної операції.

24. ПАТ “Укрзалізниця” у строки, порядку та обсягах, погоджених із ДФС та СБУ, надсилає їм зведену інформацію про переміщення товарів через залізничні станції, на яких діють контрольні пункти в’їзду/виїзду на залізниці.

25. Керівники залізничних станцій, на яких діють контрольні пункти в’їзду/виїзду на залізниці:

за фактом прибуття залізничного рухомого складу з тимчасово неконтрольованої території надають на контрольному посту посадовим особам Держприкордонслужби натурний лист залізничного рухомого складу для здійснення контролю за товаром та проставлення відповідних спеціальних відміток на ньому;

за фактом відправлення залізничного рухомого складу до тимчасово неконтрольованої території надають на контрольних пунктах в’їзду/виїзду на залізниці посадовим особам підрозділів, що здійснюють державний контроль, залізничну накладну, два примірники натурного листа, за наявності договірні документи або документи, що визначають відправника та вантажовласника.

26. У виняткових випадках (порушення залізничного полотна, мінування колій тощо) координаційний центр за погодженням з керівником антитерористичної операції може прийняти рішення про надання дозволу суб’єкту господарювання, який включений до переліку, на переміщення товарів автомобільним транспортом.

27. ПАТ “Укрзалізниця” на період проведення антитерористичної операції не приймає до перевезення товари, а також припиняє переадресування товарів, що прямують через лінію зіткнення, якщо власники, відправники та одержувачі таких товарів не внесені до відповідного переліку згідно з цим Порядком.

28. Під час слідування рухомого складу між лінією зіткнення та контрольним пунктом в’їзду/виїзду на залізниці (контрольним постом) забороняється здійснювати зупинки, змінювати його комплектацію та маршрут руху.

29. Затримання товарів на контрольному пункті в’їзду/виїзду на залізниці у зв’язку з неможливістю переміщення через лінію зіткнення за відсутності ознак кримінального або адміністративного правопорушення, відсутності відправника, отримувача та власника товару у відповідному переліку згідно з цим Порядком та в разі неможливості їх повернення власнику (відправнику) проводиться підрозділами, що здійснюють державний контроль, та засвідчується актами, які складаються працівниками залізничної станції, на якій затримали товар, із зазначенням дати, часу та конкретної підстави для затримання.

Підрозділи, що здійснюють державний контроль, протягом 10 днів приймають рішення щодо можливості або неможливості подальшого перевезення затриманого товару за призначенням, про що повідомляють керівнику залізничної станції, на якій затримали товар.

У разі прийняття рішення про неможливість перевезення товару за призначенням та видачі одержувачу, зазначеному у накладній, підрозділи, що здійснюють державний контроль, інформують про це із зазначенням конкретних підстав керівника залізничної станції, на якій затримали товар, та вантажовідправника/вантажоодержувача (через залізничну станцію відповідно відправлення/призначення). При цьому вантажовідправнику ставиться вимога про необхідність прийняти назад товар, не пропущений через лінію зіткнення.

У разі відмови вантажовідправника від приймання товару, що підлягає поверненню у зв’язку з неможливістю переміщення через лінію зіткнення, ПАТ “Укрзалізниця” може передати (реалізувати) цей товар у порядку, встановленому Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 14, ст. 548), та іншими нормативними документами, що регулюють діяльність залізничного транспорту.

Переміщення товарів до/з гуманітарно-логістичних центрів

30. Гуманітарно-логістичні центри створюються та облаштовуються на контрольованій території між контрольним пунктом в’їзду/виїзду та лінією зіткнення з метою забезпечення населення, що проживає на тимчасово неконтрольованій території, товарами та послугами, а також гуманітарною та благодійною допомогою.

31. Місце розташування гуманітарно-логістичних центрів затверджується керівником антитерористичної операції.

Порядок провадження торговельної діяльності, правила торговельного обслуговування та надання послуг в гуманітарно-логістичних центрах визначаються обласними військово-цивільними адміністраціями відповідно до законодавства.

Перелік та обсяги (вартість, вага, кількість) товарів, що переміщуються до/з гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення, визначаються МТОТ.

32. Переміщення товарів для здійснення дрібнооптової та роздрібної торгівлі в гуманітарно-логістичних центрах проводять суб’єкти господарювання, місцезнаходження яких зареєстровано на території України (крім тимчасово неконтрольованої території та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя).

Контрольні заходи щодо переміщення товарів до/з гуманітарно-логістичних центрів здійснюють посадові особи ДФС.

33. Матеріально-технічне та інші види забезпечення гуманітарно-логістичних центрів, а також організація їх охорони покладаються на обласні військово-цивільні адміністрації.

Переміщення гуманітарних вантажів на тимчасово 
неконтрольовану територію

34. Переміщення гуманітарних вантажів міжнародних гуманітарних організацій, затверджених наказом Мінсоцполітики, проводиться першочергово за спрощеною процедурою контролю за переміщенням таких вантажів на тимчасово неконтрольовану територію.

Перелік міжнародних гуманітарних організацій, для яких забезпечуватиметься спрощений порядок перетинання лінії зіткнення, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики.

35. Переміщення гуманітарних вантажів міжнародними гуманітарними організаціями, що не включені до переліку, передбаченого абзацом другим пункту 34 цього Порядку, іноземними та вітчизняними донорами здійснюється після перевірки Мінсоцполітики документів, наданих отримувачами гуманітарної допомоги на визнання товарів гуманітарною допомогою, та видання відповідного наказу, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики.

Для оформлення дозволу на переміщення гуманітарних вантажів уповноважені представники таких гуманітарних організацій або отримувача гуманітарної допомоги надають посадовим особам ДФС, які перебувають на гуманітарних майданчиках, перелік товарів, визнаних гуманітарною допомогою на підставі наказу Мінсоцполітики.

36. Переміщення гуманітарних вантажів на тимчасово неконтрольовану територію здійснюється автомобільним та залізничним транспортом в межах дорожніх коридорів (автомобільних та на залізниці).

37. Гуманітарні вантажі, призначені для ввезення на тимчасово неконтрольовану територію, доставляються в супроводі уповноваженої особи донора на гуманітарні майданчики. Перелік таких майданчиків визначається МТОТ за поданням обласних військово-цивільних адміністрацій, погодженим з Держприкордонслужбою, ДФС та Національною поліцією, і оприлюднюється на офіційному веб-сайті МТОТ.

38. Гуманітарний вантаж в одному транспортному засобі (транспортних засобах, що рухатимуться в колоні) або залізничному рухомому складі може бути сформований кількома донорами. У такому разі уповноважені представники усіх донорів повинні бути присутні або уповноважити одного із своїх представників нотаріально засвідченим документом представляти їх інтереси.

39. Гуманітарний вантаж може доставлятися за заздалегідь погодженим маршрутом в район проведення антитерористичної операції або до лінії зіткнення через контрольний пункт в’їзду/виїзду або контрольний пункт в’їзду/виїзду на залізниці з метою подальшого перетинання лінії зіткнення.

40. Донор не менш як за дві доби до відправлення гуманітарного вантажу інформує Об’єднаний центр цивільно-військового співробітництва про запропонований маршрут руху, який узгоджується Об’єднаним центром цивільно-військового співробітництва та у разі потреби коригується.

Узгоджений маршрут руху гуманітарного вантажу може бути скоригований з урахуванням оперативної обстановки.

Об’єднаний центр цивільно-військового співробітництва інформує керівництво антитерористичної операції про заплановані переміщення гуманітарних вантажів у районі проведення антитерористичної операції.

Діяльність Об’єднаного центру цивільно-військового співробітництва координується керівником антитерористичної операції.

41. Після прибуття гуманітарного вантажу на контрольний пункт в’їзду/виїзду або контрольний пункт в’їзду/виїзду на залізниці проводиться його перевірка посадовими особами підрозділів, що здійснюють державний контроль. Уповноважена особа донора забезпечує можливість огляду цілісності пломб та проведення перевірки безпеки транспортного засобу (залізничного рухомого складу).

42. Посадові особи підрозділів, що здійснюють державний контроль, мають право за наявності обґрунтованих підстав перевіряти вміст гуманітарного вантажу під час слідування транспортного засобу (залізничного рухомого складу) між контрольним пунктом в’їзду/виїзду, контрольним пунктом в’їзду/виїзду на залізниці та лінією зіткнення.

43. Матеріально-технічне та інші види забезпечення діяльності гуманітарних майданчиків, а також організація їх охорони покладаються на обласні військово-цивільні адміністрації.

 

12. Лист Міністерства освіти і науки України, Профспілки працівників освіти і науки України «Щодо встановлення посадових окладів керівним працівникам навчально-виховних комплексів» від 02.03.2017 р. N 1/9-118, N 02-5/128

 

Міністерство освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на запити стосовно встановлення з 1 січня 2017 року розміру посадових окладів керівним працівникам навчально-виховного комплексу "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад", "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад" (далі - навчально-виховний комплекс) повідомляють.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. N 974 "Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. N 1298" передбачено підвищення з 1 січня 2017 року на 2 тарифні розряди посадових окладів та ставок заробітної плати всім педагогічним працівникам навчальних закладів, які фінансуються за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, а саме загальноосвітніх навчальних закладів усіх ступенів та типів, шкільних відділень навчально-виховних комплексів, дитячих будинків, а також професійно-технічних навчальних закладів, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти.

Підвищення посадових окладів педагогічних працівників усіх інших закладів та установ освіти, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, здійснюється з 1 вересня 2017 року.

Зважаючи, що керівник навчально-виховного комплексу та його заступник з навчальної та/або навчально-виховної роботи забезпечують організацію здобуття учнями відповідної загальної середньої освіти на тому ж рівні, що й працівники загальноосвітніх навчальних закладів на аналогічних посадах, оплата праці таких працівників має здійснюватися за рахунок коштів освітньої субвенції, а отже, їх посадові оклади необхідно підвищити на 2 тарифні розряди з 1 січня 2017 року.

Разом з тим, органам місцевого самоврядування надано право приймати рішення про підвищення посадових окладів педагогічним працівникам закладів та установ освіти, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, зокрема дошкільних відділень навчально-виховних комплексів "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад", "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад" у більш ранні терміни.

Міністр освіти і науки України	Л. М. Гриневич
Голова Профспілки працівників освіти і науки України	Г. Ф. Труханов

 

13. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» 17.02.2017 № 241

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 лютого 2017 р.

за № 267/30135

Відповідно до статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, що додаються.

2. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку (Романюк Ю.П.) в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Капінуса Є.В.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

фінансів України

17.02.2017 № 241

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 лютого 2017 р.

за № 267/30135

ЗМІНИ

до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку

1. В Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 01 липня 1997 року № 141, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 04 серпня 1997 року за № 284/2088 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 року № 818):

1) доповнити підпункт 1.3 пункту 1 після слів "використання раніше придбаних матеріальних цінностей" словами "(крім основних засобів)";

2) підпункт 5.2 пункту 5 виключити.

У зв’язку з цим підпункти 5.3, 5.4 вважати відповідно підпунктами 5.2, 5.3;

3) доповнити абзац другий пункту 9 після слів "необоротних активів" словами ", які не призначаються для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, ".

2. Пункт 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 "Вплив інфляції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 лютого 2002 року № 147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня 2002 року за № 269/6557 (із змінами), викласти в такій редакції:

"4. Показники річної фінансової звітності підприємства підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування у разі наявності в економічному середовищі, зокрема, таких специфічних факторів:

переважна більшість населення зберігає свої заощадження у формі немонетарних активів або у відносно стабільній іноземній валюті;

продаж та придбання активів на умовах відстрочення платежу здійснюється за цінами, які компенсують очікувану втрату купівельної спроможності грошей протягом періоду відстрочення платежу;

відсоткові ставки, заробітна плата та ціни індексуються згідно з індексом цін;

досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 100 і більше відсотків.".

3. Доповнити підпункт 4.6 пункту 4 розділу IV Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (із змінами), після слів "фінансової звітності за" словами "національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або".

 

14. Лист Міністерства соціальної політики України«Щодо забезпечення рівня мінімальної зарплати» від 17.02.2017 N 391/0/101-17/282

 

Частиною другою статті 3-1 Закону визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це - доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Отже, у випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці, які виплачуються за результатами атестації робочих місць; доплата за використання дезинфікуючих засобів та прибирання туалетів; за роботу у зоні відчуження; доплата за роботу у нічний час, то вони мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3200 гривень).

Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 3-1 Закону, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.

Тобто підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, підрозділах та посадах, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 15 відсотків у зв’язку із шкідливими та важкими умовами праці, доплати за роботу у вечірній час, суміщення професій (посад), виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, інтенсивність праці, керівництво бригадою, наставництво, ненормований час, економію матеріалів та ресурсів (зокрема водіям за економію пального), допуск до державної/комерційної таємниці, за науковий ступінь; надбавки за класність водіям легкових автомобілів, виконання особливої роботи на термін її виконання, високі досягнення в праці, знання/використання у роботі іноземних мов, вислугу років і безперервний час роботи, почесні та спортивні звання, за особливі умови роботи бібліотечним працівникам, ранг державного службовця, престижність педагогічної роботи; підвищена оплата за роботу у святкові та неробочі дні; всі види премій, крім перелічених в частині другій статті 3-1 Закону; сума індексації, визначена відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. N 1078 (із змінами), тощо включаються до виплат, які мають враховуватись до заробітної плати при забезпечені її мінімального розміру.

Відповідно до частини третьої статті 3-1 Закону якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Тобто працівнику мають нарахувати всі складові його заробітної плати, які не враховуються для забезпечення мінімального розміру заробітної плати, у тому числі премії, у випадку якщо нарахована заробітна плата менше розміру мінімальної заробітної плати, має бути проведена доплата до її рівня.

Частиною п'ятою статті 3-1 Закону встановлено, що у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Отже, якщо працівник був прийнятий на роботу не з першого робочого дня місяця, працює на умовах неповного робочого часу (наприклад, сумісник), протягом місяця перебував у відпустці чи на лікарняному, заробітна плата нараховується пропорційно виконаній нормі праці та може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати.

Що стосується сум середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов'язків, підвищення кваліфікації, службового відрядження, тимчасової непрацездатності, сум матеріальної допомоги, яка виплачується у розмірі середньої заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки, то зазначені виплати не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а це виплати, які розраховуються згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100, та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1266. Суми середнього заробітку не враховується до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.

Водночас, якщо працівникові за час службового відрядження виплачується заробітна плата згідно із статтею 121 Кодексу законів про працю України та Законом України "Про державну службу", то нарахована заробітна плата працівника за місяць не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати.

 

15. Лист ДФСУ «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» 21.02.2017 № 3566/6/99-9-13-02-03-15

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула лист … щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Пунктом 19-1.1 ст. - 19-1 ПКУ передбачено, що контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації відповідно до норм Кодексу.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5 ст. 52 ПКУ).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі – Закон № 108) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 3 Закону № 108 мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати визначено ст. 3-1 Закону № 108.

Відповідно до ст. 14 Закону № 108 договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці та соціальної політики, трудових відносин, соціального захисту.

Отже, питання трудових відносин не належить до компетенції ДФС, а знаходиться у правовому полі Міністерства соціальної політики України.

 

 

 

  Приємної і спокійної роботи!