ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

 ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

 

 

№	Реквізити документу та його назва	Короткий зміст
В ЧАСТИНІ ПДВ
1	Лист ДФСУ від 26.01.2017 р. N 229/4/99-99-15-03-01-13	Надано роз’яснення, що так як реквізит "код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг" є обов'язковим для зазначення платниками податку у податковій накладній, Державна фіскальна служба України просить Міністерство фінансів України звернутись до центрального органу виконавчої влади, відповідального за розробку та затвердження ДКПП, з проханням забезпечити у найкоротший термін актуалізацію ДКПП з метою забезпечення неухильного виконання платниками податку вимог податкового законодавства щодо ведення податкового обліку, а також правильності заповнення податкової накладної.
2	Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році» від 8 лютого 2017 р. № 83	Затверджено Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році
3	Лист ДФСУ «Щодо заповнення граф 3, 4, 5 податкової накладної  з 01.01.2017  при здійсненні операцій з давальницькою сировиною» від 16.02.2017 № 3238/6/99-95-42-03-15	Оскільки давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить, то за операцією з передачі давальницької сировини виконавцю, а також при отриманні замовником готової продукції податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються. Виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах за основною ставкою.
В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
4	ЛистГУ ДФС у м. Києві від 07.02.2017 № 902/А/26-15-13-02-15	Надано роз’яснення, що з метою уникнення порушення терміну сплати авансових платежів ДФС України рекомендувала платникам єдиного податку першої і другої груп подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного. Роз’яснення із зазначеного питання розміщено на офіційному сайті ДФС України в рубриці "Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс", категоріях 107 "Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)" підкатегорія 107.12 "Інші питання".   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ПДФО
5	Лист ДФС України«Щодо заповнення та подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ»від 16.02.2017 № 3874/7/99-99-13-01-01-17	Надано роз’яснення, що згідно з довідником ознак доходів під ознакою доходу «118» відображаються суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ. Суми коштів, які стягуються за рішенням суду на рахунки органів виконавчої служби відображаються суб'єктом господарювання, який здійснює таке нарахування (виплату), в податковому розрахунку за формою № 1ДФ за відповідною ознакою доходу в залежності від виду нарахованого (виплаченого) доходу. камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПКУ). камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПКУ). Ст. 1634 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян-суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В ЧАСТИНІ ЄСВ
6	Лист ДФСУ ГУ ДФС у Закарпатській області «Щодо нарахування єдиного соціального внеску з мінімальної заробітної плати у разі якщо штатний працівник за основним місцем роботи працює на відрядній системі оплати праці та отримує заробітну плату за фактично виконані роботи» від 17.02.2017 № 406	Надано роз’яснення, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. Норма частини п'ятої ст. 8 Закону N 2464 щодо нарахування та сплати єдиного внеску із розрахунку не нижче встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць не поширюється на заробітну плату: - інваліда, працевлаштованого за основним місцем роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41 (5,5 або 5,3) відсотків; - працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення атитерористичної операції у відповідному населеному пункту з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення атитерористичної операції (п.18 ч.1 ст. 25 Закону України "Про відпустки"); - фізичних осіб з джерел не за основним місцем роботи. Для зазначених працівників сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру. Якщо у працівника в поточному місяці немає заробітної плати (доходу), єдиний внесок не нараховується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску.
7	Лист ДФС «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на заробітну плату» від 10.02.2017 № 2649/6/99-99-13-02-03-15	Надано роз’яснення, що якщо працівник підприємства знаходиться частину календарного місяця у відпустці без збереження заробітної плати і його дохід у вигляді заробітної плати за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та ставки єдиного внеску. Якщо працівник  знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати повний календарний місяць, єдиний внесок не нараховується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску.    Лист є індивуальною податковою консультацією
8	Лист ДФСУ «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» від 10.02.2017 № 2065/Б/99-99-13-02-03-14	Надано роз’яснення, що з 1 січня 2017 року особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності зобов'язана визначити базу нарахування єдиного внеску незважаючи на наявність (відсутність) трудових відносин з  роботодавцем. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.   Лист є індивуальною податковою консультацією
9	Лист ДФСУ «Щодо відображення сум додаткової бази єдиного внеску за попередні місяці у Звіті з ЄСВ» від 02.02.2017 р. N 1925/6/99-99-13-02-01-15	Надано роз’яснення, що нарахування лікарняних відображаються у Звіті за місяць, у якому проведено таке нарахування. Таблиця 6 Звіту призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. У таблиці 6 Звіту передбачено реквізит 10 "Тип нарахувань", у якому зазначається код типу нарахувань "13" (сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати (доходу) та фактично нарахованою заробітною платою (доходом) за звітний місяць). Код типу нарахування "13" застосовується для сум різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою (доходом), які здійснені в поточному звітному місяці, у тому числі - за попередні, якщо сума заробітної плати менша ніж розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом за місяць, за який нараховується заробітна плата. Суму різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою (доходом) у випадку перехідних лікарняних зазначаємо в реквізиті "19" окремим рядком, код категорії застрахованої особи - "29", код типу нарахувань - "13". У випадку перехідних лікарняних тип нарахувань "2" не застосовується, оскільки нарахування за фактично відпрацьований час, коли загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності), не можна розцінювати як несвоєчасне нарахування додаткової бази єдиного внеску.
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
10	Лист ДФСУ «Щодо терміну подання звіту про контрольовані операцій за 2016 звітний рік» від 10.02.2017 №2579/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік має подаватись згідно діючих вимог п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій контрольованими мають використовуватись норми п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 року).   Лист є індивуальною податковою консультацією
11	Лист ГУ ДФС у м. Києві «Щодо подання річної звітності за 2016 рік» від 17.02.2017 № 3566/10/26-15-12-05-11	Надано роз’яснення, що підприємство за результатами діяльності за 2016 рік подає до контролюючого органу разом із декларацією з податку на прибуток підприємства фінансову звітність, складену наростаючим підсумком, з початку звітного (податкового) періоду до дати реєстрації у контролюючому органі, як неприбуткової організації та разом з звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації фінансову звітність, складену з дати реєстрації у контролюючому органі неприбуткової організації, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) року.   Лист є індивуальною податковою консультацією
12	Лист ДФСУ «Щодо сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств у розмірі 2/9 податку, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року» від 08.02.2017 № 2438/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що платники податку на прибуток підприємств, які у 2016 році звітували з податку на прибуток підприємств щокварталу, мали сплатити до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року. Визначена сума авансових внесків є узгодженою сумою грошових зобов'язань. Платники податку, які самостійно виявили факт заниження суми авансового внеску, нарахованого у податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2016 року, та подають уточнюючий розрахунок після граничного терміну подання такої декларації, мають сплатити штрафні санкції, передбачені абзацом «а» п. 50.1 ст. 50 Кодексу При цьому сума донарахованого авансового внеску та штрафу має бути перерахована до бюджету  до подання уточнюючого розрахунку.   Лист є індивуальною податковою консультацією
13	Лист ДФСУ «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на курсові різниці по позиці, отриманій від пов’язаної особи – нерезидента» від 06.02.2017 №2115/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що відсотки, які у 2015 році перевищували суму обмеження, визначеного п.140.2 ст.140 Кодексу, та збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшуються на 5 відсотків та з метою розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, додаються до суми відсотків, нарахованих на користь пов’язаних осіб – нерезидентів у звітних періодах 2016 року. Для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу,  не враховані відсотки станом на 01.01.2017 (в т.ч. відсотки не враховані у 2015 році та зменшені на 5 відсотків) зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми відсотків, нарахованих на користь пов’язаних осіб – нерезидентів у звітних періодах 2017 року. Щодо залишку сум процентів минулих періодів у розмірі 5 відсотків, то платник податку не має права в подальшому враховувати такий залишок в майбутніх звітних періодах.   Лист є індивуальною податковою консультацією
14	Лист ДФСУ «Про надання методологічної допомоги» від 10.02.2017 р. № 3390/7/99-99-15-02-02-17	Надано роз’яснення, що підприємства, які згідно з правилами бухгалтерського обліку здійснюють коригування фінансової звітності на показники інфляції, при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток враховують відкоригований на індекс інфляції фінансовий результат до оподаткування.   Лист є індивуальною податковою консультацією
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
15	Наказ Міністерства соціальної політики України «Про внесення змін до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25 березня 2002 року № 169» від 28.12.2016 року №1622	Внесено зміни  до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25 березня 2002 року № 169 "Про затвердження Порядку видачі довідки про чисельність працюючих інвалідів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2002 року за № 378/6666   Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування, яке заплановане в "Офіційному віснику України" у № 17 (28.02.2017)
16	Лист ДФСУ Департамент організації митного контролю «Про внесення змін до переліку товарів, які підлягають фітосанітарному контролю» від 06.02.2017 р. № 249/99-99-18-03-01-18	Надано роз’яснення, що внесені зміни до Переліку об'єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту
17	Лист НБУ «Щодо виконання інкасового доручення (розпорядження)» від 17.02.2017 р. № 57-0007/12776	Надано роз’яснення, що згідно з пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції Закону N 1797), за умов, визначених цим пунктом (зокрема, якщо податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень), стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) без звернення до суду.
18	Лист ДФСУ «Про відкриті єдині державні реєстри» від 10.02.2017 р. № 2057/5/99-99-09-01-03-16	Надано роз’яснення, що так як сума податкового боргу може змінюватись щоденно. Отже, необхідність підтвердження відсутності заборгованості перед бюджетом у суб'єктів господарювання шляхом видачі їм довідок, порядок видачі яких затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. N 567, залишається.
19	Наказ ДФСУ «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» 17.02.2017       №102	затверджено  Державний  реєстр  реєстраторів  розрахункових  операцій. Визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС від 14.12.2016 № 1019 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».
20	Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України  Державної регуляторної служби України «Про затвердження форми та Порядку надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав» від 20.01.2017  № 56/5	Затверджено такі, що додаються: форму погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав; Порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав   На дату підготовки новин, наказ не набрав чинності
21	Лист Державної служби України з питань праці департамент з питань праці «Про розгляд звернення [щодо надання працівнику щорічних відпусток]» від 25 січня 2017 р. № 828/4.3/4.1-ДП-17	Надано роз’яснення, що ненадання працівнику щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачена фінансова та адміністративна відповідальність. Згідно статті 28 Закону особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з законодавством. Абзацом 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено фінансову відповідальність юридичних та фізичних осіб за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — сьомим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 3200 гривень. Цією нормою не передбачена відповідальність за кожного працівника.
22	Наказ ДФСУ «Про перейменування деяких територіальних органів ДФС»  25.01.2017    № 39	Перейменовано деякі територіальні органи ДФС. Перейменовано деякі відділення територіальних органів ДФС. Затвердити в новій редакції деякі положення про державні податкові інспекції
23	Постанова Правління НБУ «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410» 22.02.2017  № 13	Унести зміни до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України"
24	Лист Міністерства фінансів України «Щодо особливостей застосування первинних документів»  16.02.2017 № 31-11410-06-5/4339	Надано роз’яснення, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами. Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.
25	Лист ДФСУ «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» від 14.02.2017 № 2932/6/99-99-13-02-03-15	Надано роз’яснення, що питання трудових відносин не належить до компетенції ДФС, а знаходиться у правовому полі Міністерства соціальної політики України.   Лист є індивуальною податковою консультацією
26	Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо включення індексації до виплат, які враховуються до зарплати при забезпеченні її мінімального розміру» від 13.02.2017 р. № 317/0/101-17/282	Надано роз’яснення, що сума індексації, визначена відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (із змінами), включається до виплат, які мають враховуватись до заробітної плати при забезпечені її мінімального розміру.

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

 

1. 1.      Лист ДФСУ від 26.01.2017 р. N 229/4/99-99-15-03-01-13

 

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, податкову накладну доповнено обов'язковим реквізитом "код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг".

Водночас від платників податків починають надходити звернення про відсутність у Державному класифікаторі продукції та послуг (далі - ДКПП) кодів для окремих послуг, які постачаються платниками під час здійснення господарської діяльності.

Враховуючи зазначене та те, що реквізит "код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг" є обов'язковим для зазначення платниками податку у податковій накладній, Державна фіскальна служба України просить Міністерство фінансів України звернутись до центрального органу виконавчої влади, відповідального за розробку та затвердження ДКПП, з проханням забезпечити у найкоротший термін актуалізацію ДКПП з метою забезпечення неухильного виконання платниками податку вимог податкового законодавства щодо ведення податкового обліку, а також правильності заповнення податкової накладної.

В. о. Голови

С. Білан

 

2. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році» від 8 лютого 2017 р. № 83

 

Відповідно до пункту 161.6 статті 161 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, що додається.

Прем’єр-міністр України     В. ГРОЙСМАН

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 лютого 2017 р. № 83

ПОРЯДОК
розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських 
товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської 
продукції у 2017 році

1. Цей Порядок визначає механізм розподілу коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою 2801580 “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників”, які спрямовуються за напрямом “Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції” (далі — бюджетна дотація).

2. Право на отримання бюджетної дотації мають юридичні особи та фізичні особи — підприємці, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів (у визначенні пункту 2.15 статті 2 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”), вироблених ними на власних або орендованих основних засобах, за умови, що питома вага вартості таких сільськогосподарських товарів становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ними протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, та які на кінець звітного періоду (місяця), за який проводиться бюджетна дотація, в установленому порядку включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, сформованого ДФС (далі — товаровиробники).

Не мають права на отримання бюджетної дотації за звітний (податковий) період, за який проводиться бюджетна дотація, особи, які:

були виключені із Реєстру отримувачів бюджетної дотації, сформованого ДФС (далі — Реєстр), або втратили статус отримувачів бюджетної дотації до початку або у такому звітному періоді;

за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань змінили основний вид діяльності але в установленому порядку та строки не подали до контролюючого органу заяви для внесення змін до Реєстру;

мають податковий борг з податку на додану вартість на наступний день після граничного строку сплати цього податку за звітний період, за який надається бюджетна дотація.

3. Бюджетна дотація надається товаровиробникам, які провадять види діяльності, визначені у пункті 161.3 статті 161 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”.

4. Розподіл бюджетної дотації здійснюється за такими напрямами:

бюджетна дотація товаровиробникам, які займаються розведенням свійської птиці та/або виробництвом м’яса свійської птиці та/або виробництвом яєчних продуктів, яєчного альбуміну, яєчного порошку (далі — птахівництво) (КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80);

бюджетна дотація іншим товаровиробникам, які провадять види діяльності, визначені в пункті 161.3 статті 161 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” (крім КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80).

При цьому щомісячний розмір бюджетної дотації товаровиробникам, які займаються птахівництвом, не може перевищувати 50 відсотків виділених асигнувань на бюджетну дотацію у поточному місяці.

5. Бюджетна дотація виплачується товаровиробникам щомісяця з урахуванням вартості реалізованої продукції та вимог пункту 4 цього Порядку пропорційно частці сплаченої до бюджету суми податку на додану вартість за визначеними видами діяльності в загальній сумі сплати податку на додану вартість за умови, що такі товаровиробники не мають податкового боргу з податку на додану вартість на наступний день після граничного строку сплати такого податку за звітний період, за який надається бюджетна дотація.

Якщо товаровиробник після отримання бюджетної дотації за відповідний звітний період (місяць) подав уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що призвело до зменшення суми податкових зобов’язань за звітний період, пропорційно яким здійснена бюджетна дотація за такий звітний період, на суму надміру виплаченої бюджетної дотації зменшується бюджетна дотація такого товаровиробника у наступних звітних періодах.

6. Для проведення розрахунків з товаровиробниками Мінагрополітики відкриває в Казначействі небюджетний рахунок за балансовим рахунком групи рахунків 375 “Інші спеціальні рахунки” в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі — небюджетнийрахунок) та доводить до відома ДФС інформацію  про його реквізити і помісячний розподіл бюджетних асигнувань за напрямом “Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції”.

7. Казначейство забезпечує відкриття планових асигнувань державного бюджету за програмою 2801580 “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників” за напрямом “Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції” у перший робочий день місяця.

8. На другий день після відкриття планових асигнувань Казначейство перераховує з бюджетних рахунків Мінагрополітики суму, на яку відкрито асигнування за бюджетною програмою 2801580 “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників” за напрямом “Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції”, на відкритий небюджетний рахунок Мінагрополітики та повідомляє ДФС про суму перерахованих коштів.

9. На підставі повідомлення Казначейства про суму перерахованих коштів ДФС визначає щомісяця протягом трьох робочих днів після граничного строку сплати податку на додану вартість відповідно до Реєстру та поданої податкової звітності з податку на додану вартість суму коштів для кожного отримувача із застосуванням коефіцієнтів пропорційності.

10. Коефіцієнти пропорційності за напрямами, передбаченими пунктом 4 цього Порядку, розраховуються ДФС з точністю до чотирьох знаків після коми за формулою:

1) для товаровиробників, які займаються птахівництвом:

Кп = СБДп / ПДВп,

де Кп — коефіцієнт пропорційності для товаровиробників, які займаються птахівництвом;

СБДп — сума коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію товаровиробникам, які займаються птахівництвом, на відповідний місяць;

ПДВп — частка сплаченої до бюджету суми податку на додану вартість за операціями КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80 в загальній сумі сплати податку на додану вартість за відповідний місяць.

При цьому, якщо Кп>1, то застосовується Кп=1;

2) для інших товаровиробників:

Кі = СБДі / ПДВ,

де Кі — коефіцієнт пропорційності для інших товаровиробників;

СБДі — сума коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію іншим товаровиробникам на відповідний місяць;

ПДВ — частка сплаченої до бюджету суми податку на додану вартість за операціями, визначеними в пункті 161.3 статті 161 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” (крім КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80), у загальній сумі сплати податку на додану вартість за відповідний місяць.

При цьому, якщо Кі>1, то застосовується Кі=1.

11. Для визначення коефіцієнтів пропорційності суми коштів, які щомісяця спрямовуються на бюджетну дотацію, за напрямами, передбаченими пунктом 4 цього Порядку, визначаються таким чином:

1) для товаровиробників, які займаються птахівництвом:

якщо сума сплаченого податку на додану вартість товаровиробниками, які займаються птахівництвом, за результатами звітного (податкового) періоду більша або дорівнює 50 відсоткам суми виділених на зазначений період асигнувань на бюджетну дотацію (з урахуванням залишків асигнувань попереднього місяця), то сума коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію товаровиробникам, які займаються птахівництвом, дорівнює 50 відсоткам суми виділених асигнувань на бюджетну дотацію;

якщо сума сплаченого податку на додану вартість товаровиробниками, які займаються птахівництвом, за результатами звітного (податкового) періоду менша 50 відсотків суми виділених на зазначений період асигнувань на бюджетну дотацію (з урахуванням залишків асигнувань попереднього місяця), то сума коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію товаровиробникам, які займаються птахівництвом, дорівнює сумі сплаченого податку на додану вартість товаровиробниками, які займаються птахівництвом;

2) для інших товаровиробників:

якщо сума сплаченого податку на додану вартість іншими товаровиробниками за результатами звітного (податкового) періоду більша або дорівнює різниці між сумою виділених на зазначений період асигнувань на бюджетну дотацію (з урахуванням залишку асигнувань попереднього місяця) та сумою коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію для товаровиробників, які займаються птахівництвом, то сума коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію іншим товаровиробникам, дорівнює різниці між сумою виділених асигнувань на бюджетну дотацію та сумою коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію для товаровиробників, які займаються птахівництвом;

якщо сума сплаченого податку на додану вартість іншими товаровиробниками за результатами звітного (податкового) періоду менша різниці між сумою виділених на зазначений період асигнувань на бюджетну дотацію (з урахуванням залишку асигнувань попереднього місяця) та сумою коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію для товаровиробників, які займаються птахівництвом, то сума коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію іншим товаровиробникам, дорівнює сумі сплаченого податку на додану вартість такими товаровиробниками, а залишок коштів переходить на наступний місяць для виплати бюджетної дотації.

12. ДФС надсилає до Казначейства Реєстр, в якому зазначається інформація про отримувача бюджетної дотації, його податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, сума бюджетної дотації, яка підлягає перерахуванню отримувачу, реквізити рахунка такого отримувача, з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” і “Про електронний цифровий підпис”.

У відповідному звітному періоді ДФС надсилає Казначейству один Реєстр, в якому сума бюджетної дотації визначена одночасно щодо всіх отримувачів бюджетної дотації.

13. На підставі отриманого від ДФС Реєстру Казначейство в автоматичному режимі перераховує відповідним отримувачам суми бюджетної дотації з небюджетного рахунка Мінагрополітики.

14. Реєстрація, облік бюджетних зобов’язань в органах Казначейства та операції, пов’язані з використанням бюджетних коштів, здійснюються в установленому законодавством порядку.

15. Казначейство протягом трьох робочих днів з дня перерахування бюджетної дотації передає до ДФС інформацію про здійснення відповідних операцій для внесення до Реєстру.

16. За результатами діяльності у листопаді — грудні поточного року за видами діяльності, визначеними в пункті 161.3 статті 161 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, бюджетна дотація виплачується товаровиробнику в  наступному бюджетному році.

17. Складення та подання фінансової і бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.

_____________________

 

3. Лист ДФСУ «Щодо заповнення граф 3, 4, 5 податкової накладної  з 01.01.2017  при здійсненні операцій з давальницькою сировиною» від 16.02.2017 № 3238/6/99-95-42-03-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист … щодо заповнення граф 3, 4, 5 податкової накладної  з 01.01.2017  при здійсненні операцій з давальницькою сировиною і повідомляє таке.

Згідно із пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Кодексу.

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 Кодексу (п. 186.4 ст. 186 Кодексу).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (п.п.14.1.41 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Оскільки давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить, то за операцією з передачі давальницької сировини виконавцю, а також при отриманні замовником готової продукції податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

Виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах за основною ставкою.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається за формою та в порядку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 до граф 4 та 5 вносяться дані щодо одиниці виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 податкової накладної заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797) п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 Кодексу викладено в новій редакції, відповідно до якої з 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

При цьому платники податків мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду. У разі здійснення платниками податків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в податковій накладній повністю.

Тобто, при здійсненні платниками податку, починаючи з 1 січня 2017 року операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов’язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів – 10 знаків, для інших товарів – не менше 4 знаків). При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати).

Разом з цим повідомляємо, що до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код товару згідно з УКТ ЗЕД слід зазначати в графі 3 табличної частини податкової накладної.

Оскільки діюча форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код послуги тимчасово не зазначається.

Відсутність коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг в податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності відповідних змін до форми податкової накладної не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної.

В.о. заступника Голови    М.В. Продан

 

В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

 

4. ЛистГУ ДФС у м. Києві від 07.02.2017 № 902/А/26-15-13-02-15

 

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ).

Згідно статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пп. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Згідно із п. 295.1 та п. 295.2 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Пунктом 295.6 ст. 295 ПКУ встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.

Згідно із п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну сплати авансових платежів ДФС України рекомендувала платникам єдиного податку першої і другої груп подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного. Роз’яснення із зазначеного питання розміщено на офіційному сайті ДФС України в рубриці "Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс", категоріях 107 "Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)" підкатегорія 107.12 "Інші питання".

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація це - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій;

Згідно зі п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В ЧАСТИНІ ПДФО

 

5. Лист ДФС України«Щодо заповнення та подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ»від 16.02.2017 № 3874/7/99-99-13-01-01-17

 

Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (далі – Порядок).

Дія Порядку поширюється на податкових агентів, зокрема, юридичних осіб, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 1.3 Порядку). Водночас Порядком не передбачено відображення інформації щодо нарахованих (виплачених) доходів на користь суб'єктів господарювання – юридичних осіб.

Пунктом 3.6 Порядку встановлено, що у графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.

Згідно з довідником ознак доходів під ознакою доходу «118» відображаються суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Таким чином, під «118» ознакою доходу відображаються виключно суми коштів, які згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ підлягають оподаткуванню.

Суми коштів, які стягуються за рішенням суду на рахунки органів виконавчої служби відображаються суб'єктом господарювання, який здійснює таке нарахування (виплату), в податковому розрахунку за формою № 1ДФ за відповідною ознакою доходу в залежності від виду нарахованого (виплаченого) доходу.

Щодо проведення камеральної перевірки податкового розрахунку за формою № 1ДФ.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 ПКУ.

Згідно з п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Водночас, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПКУ).

Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165 (далі ‒ Наказ).

Особливості проведення камеральних перевірок Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) передбачені п. 3.4 Наказу.

Згідно з п. 3.4 Наказу обов'язковій перевірці підлягають реквізити передбачені п.п. 3.1.1 ‒ п.п. 3.1.13 п. 3.1 Порядку та графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*», 5 «Ознака доходу», 6 «Дата прийняття на роботу», 7 «Дата звільнення з роботи» та 8 «Ознака податкової соціальної пільги» .

Також перевірці підлягають зазначені в останньому рядку Розділу І «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку» податкового розразунку за формою № 1ДФ загальні суми нарахованого доходу (гр. 3а), виплаченого доходу (гр. 3), нарахованого податку (гр. 4а), перерахованого податку (гр. 4) та суми, що зазначені в Розділі ІІ «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» податкового розразунку за формою № 1ДФ, зокрема в рядку «Військовий збір».

Щодо відповідальності за порушення порядку заповнення або подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ.

Якщо дані, зокрема, камеральної перевірки свідчать про подання податкового розрахунку ф. № 1ДФ з недостовірними відомостями або з помилками, до податкового агента застосовуються наступні штрафні (фінансові) санкції.

Згідно з п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

Крім того ст. 1634 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян-суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З метою недопущення помилок при заповненні та поданні податкового розрахунку за формою № 1ДФ пропонуємо вище викладену інформацію довести до відома податкових агентів та використовувати в практичній роботі контролюючим органам.

Директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб        П.Т. Дроняк

 

В ЧАСТИНІ ЄСВ

 

6. Лист ДФСУ ГУ ДФС у Закарпатській області «Щодо нарахування єдиного соціального внеску з мінімальної заробітної плати у разі якщо штатний працівник за основним місцем роботи працює на відрядній системі оплати праці та отримує заробітну плату за фактично виконані роботи» від 17.02.2017 № 406

 

Головне управління ДФС у Закарпатській області на лист щодо нарахування єдиного соціального внеску з мінімальної заробітної плати у разі якщо штатний працівник за основним місцем роботи працює на відрядній системі оплати праці та отримує заробітну плату за фактично виконані роботи, та в межах компетенції повідомляє таке.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП), Законом України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон N 108) та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 97 КЗпП визначено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (ст. 95 КЗпП та ст. 3 Закону N 108).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі – Закон № 108) та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Норма частини п'ятої ст. 8 Закону N 2464 щодо нарахування та сплати єдиного внеску із розрахунку не нижче встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць не поширюється на заробітну плату:

- інваліда, працевлаштованого за основним місцем роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41 (5,5 або 5,3) відсотків;

- працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення атитерористичної операції у відповідному населеному пункту з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення атитерористичної операції (п.18 ч.1 ст. 25 Закону України "Про відпустки");

- фізичних осіб з джерел не за основним місцем роботи.

Для зазначених працівників сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Якщо у працівника в поточному місяці немає заробітної плати (доходу), єдиний внесок не нараховується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску.

Довідково повідомляємо, що інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України надає відповіді на запитання платників податків з питань застосування податкового законодавства та порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за телефоном 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі) та в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі на офіційному сайті Державної фіскальної служби України за адресою sfs.gov.ua.

 

7. Лист ДФС «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на заробітну плату» від 10.02.2017 № 2649/6/99-99-13-02-03-15

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянула лист ………щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на заробітну плату та повідомляє.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі ­– єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною другою ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно із Законом № 2464 нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Отже, якщо працівник підприємства знаходиться частину календарного місяця у відпустці без збереження заробітної плати і його дохід у вигляді заробітної плати за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та ставки єдиного внеску.

Якщо працівник  знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати повний календарний місяць, єдиний внесок не нараховується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску. 

Перший заступник Голови  С.В. Білан

 

8. Лист ДФСУ «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» від 10.02.2017 № 2065/Б/99-99-13-02-03-14

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянула Ваше звернення щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особою, яка провадить незалежну професійну діяльність та повідомляє.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Крім того, згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Платники єдиного внесоку зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний  внесок (п. 1 частини другої
ст. 6 Закону № 2464).

Єдиний  внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України
від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відс. до визначеної
ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2464, які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема у першому реченні абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 слова «має право самостійно» замінено словом «зобов'язаний».

Тобто у разі якщо платником єдиного внеску – особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Враховуючи наведене, з 1 січня 2017 року особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності зобов'язана визначити базу нарахування єдиного внеску незважаючи на наявність (відсутність) трудових відносин з  роботодавцем. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Перший заступник Голови       С.В. Білан

 

9. Лист ДФСУ «Щодо відображення сум додаткової бази єдиного внеску за попередні місяці у Звіті з ЄСВ» від 02.02.2017 р. N 1925/6/99-99-13-02-01-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо застосування норм частини 5 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) і повідомляє таке.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом N 2464.

Статтею 4 Закону N 2464 визначено вичерпний перелік платників єдиного внеску.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначено статтями 7 - 9 розділу III Закону N 2464.

Для працівника (за основним місцем роботи), який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, якщо загальна сума нарахованого доходу (сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску (стаття 8 Закону N 2464), тобто виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати.

Для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок, у місяці початку лікарняного, нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності).

Якщо після надання листка непрацездатності після розподілу лікарняного (суми допомоги з тимчасової непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, питання необхідності донарахування сум єдиного внеску має розглядатись одночасно з нарахуванням сум допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Зазначені донарахування необхідно відобразити у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів згідно з додатком 4 (далі - Звіт).

Загальні правила формування та подання звіту з єдиного внеску встановлено розділом II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435 (далі - Порядок).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону N 2464).

Отже, нарахування лікарняних відображаються у Звіті за місяць, у якому проведено таке нарахування.

Таблиця 6 Звіту призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці.

У таблиці 6 Звіту передбачено реквізит 10 "Тип нарахувань", у якому зазначається код типу нарахувань "13" (сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати (доходу) та фактично нарахованою заробітною платою (доходом) за звітний місяць).

Код типу нарахування "13" застосовується для сум різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою (доходом), які здійснені в поточному звітному місяці, у тому числі - за попередні, якщо сума заробітної плати менша ніж розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом за місяць, за який нараховується заробітна плата.

Суму різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою (доходом) у випадку перехідних лікарняних зазначаємо в реквізиті "19" окремим рядком, код категорії застрахованої особи - "29", код типу нарахувань - "13".

У випадку перехідних лікарняних тип нарахувань "2" не застосовується, оскільки нарахування за фактично відпрацьований час, коли загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності), не можна розцінювати як несвоєчасне нарахування додаткової бази єдиного внеску.

В. о. заступника Голови

М. Продан

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

 

10. Лист ДФСУ «Щодо терміну подання звіту про контрольовані операцій за 2016 звітний рік» від 10.02.2017 №2579/6/99-99-15-02-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо терміну подання звіту про контрольовані операцій за 2016 звітний рік та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Закон України від 21.12.2016 № 1797-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» набрав чинності з 01.01.2017 р.

Згідно п.п. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Водночас, п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Враховуючи зазначене, звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік має подаватись згідно діючих вимог п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій контрольованими мають використовуватись норми п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 року).

 

11. Лист ГУ ДФС у м. Києві «Щодо подання річної звітності за 2016 рік» від 17.02.2017 № 3566/10/26-15-12-05-11

 

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист «_», щодо подання річної звітності за 2016 рік, та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України  від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями в редакції, що діє з 01.01.2017 року (далі – ПКУ), податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, зокрема, крім випадків коли:

особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду;

платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Згідно з пп. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам цього пункту та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період.

Пунктом 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема,  встановлено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Отже, платник податку на прибуток разом з податковою декларацією за 2016 рік подає фінансову звітність.

Крім того,  неприбуткові  підприємства,  установи  та організації разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової  організації за 2016 рік подають до контролюючого органу фінансову звітність. Зазначена позиція викладена в листі ДФС України від 08.02.2017 № 2991/7/99-99-15-02-01-17.

Якщо згідно з правилами, визначеними ПКУ, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається (п. 46.3 ст. 46 ПКУ).

За інформацією, наведеною у листі «_», зазначену Асоціацію включено до реєстру неприбуткових організацій 14.12.2016 року.

Таким чином, Асоціація за результатами діяльності за 2016 рік повинна подати:

податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, при цьому, звітний податковий період починається з початку реєстрації особи у контролюючому органі як платник податку, і закінчується останнім календарним днем, що передує даті реєстрації Асоціації у контролюючому органі, як неприбуткової організації;

звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, при цьому, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати реєстрації у контролюючому органі неприбуткової організації, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) року.

Що стосується питання подання фінансової звітності, то згідно із частиною першою ст. 13 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Враховуючи наведене, підприємство за результатами діяльності за 2016 рік подає до контролюючого органу разом із декларацією з податку на прибуток підприємства фінансову звітність, складену наростаючим підсумком, з початку звітного (податкового) періоду до дати реєстрації Асоціації у контролюючому органі, як неприбуткової організації та разом з звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації фінансову звітність, складену з дати реєстрації у контролюючому органі неприбуткової організації, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) року.

Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

Заступник начальника                           Е.М.Пруднікова

 

12. Лист ДФСУ «Щодо сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств у розмірі 2/9 податку, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року» від 08.02.2017 № 2438/6/99-99-15-02-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств у розмірі 2/9 податку, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п. 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 123 Кодексу.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, платники податку на прибуток підприємств, які у 2016 році звітували з податку на прибуток підприємств щокварталу, мали сплатити до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року. Визначена сума авансових внесків є узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Платники податку, які самостійно виявили факт заниження суми авансового внеску, нарахованого у податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2016 року, та подають уточнюючий розрахунок після граничного терміну подання такої декларації, мають сплатити штрафні санкції, передбачені абзацом «а» п. 50.1 ст. 50 Кодексу

При цьому сума донарахованого авансового внеску та штрафу має бути перерахована до бюджету  до подання уточнюючого розрахунку.

 

13. Лист ДФСУ «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на курсові різниці по позиці, отриманій від пов’язаної особи – нерезидента» від 06.02.2017 №2115/6/99-99-15-02-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на курсові різниці по позиці, отриманій від пов’язаної особи – нерезидента та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України у редакції, чинній  з 01.01.2017 (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Розділом III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по курсових різницях, що виникають по заборгованості в іноземній валюті.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3, 5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (п.140.2 ст.140 Кодексу).

Згідно з п.140.1 ст.140 Кодексу під борговими зобов’язаннями для цілей цього пункту слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 цієї статті (п.140.3 ст.140 Кодексу).

Таким чином, відсотки, які у 2015 році перевищували суму обмеження, визначеного п.140.2 ст.140 Кодексу, та збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшуються на 5 відсотків та з метою розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, додаються до суми відсотків, нарахованих на користь пов’язаних осіб – нерезидентів у звітних періодах 2016 року.

Для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу,  не враховані відсотки станом на 01.01.2017 (в т.ч. відсотки не враховані у 2015 році та зменшені на 5 відсотків) зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми відсотків, нарахованих на користь пов’язаних осіб – нерезидентів у звітних періодах 2017 року.

Щодо залишку сум процентів минулих періодів у розмірі 5 відсотків, то платник податку не має права в подальшому враховувати такий залишок в майбутніх звітних періодах.

 

14. Лист ДФСУ «Про надання методологічної допомоги» від 10.02.2017 р. № 3390/7/99-99-15-02-02-17

 

ДФС у зв’язку з надходженням численних запитів платників податків щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток платниками податку, які здійснюють коригування фінансової звітності на індекс інфляції, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності, підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Отже, для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку.

Коригування показників фінансової звітності в умовах інфляції здійснюється відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 "Вплив інфляції" (далі - П(С)БО 22), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2002 р. N 147, та Міжнародного стандарту фінансової звітності 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляційної економіки".

Зокрема, згідно з п. 4 П(С)БО 22 показники річної фінансової звітності підприємства за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90 і більше відсотків підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування.

Норми П(С)БО 22 застосовуються підприємствами, організаціями та особами (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність (п. 2 П(С)БО 22).

Згідно з п. 3.21 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 р. N 433, у Звіті про фінансові результати інформація за статтею "Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті" враховується при розрахунку прибутку (збитку) до оподаткування.

Отже, підприємства, які згідно з правилами бухгалтерського обліку здійснюють коригування фінансової звітності на показники інфляції, при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток враховують відкоригований на індекс інфляції фінансовий результат до оподаткування.

Податкові консультації щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток платниками податку, які здійснюють коригування фінансової звітності на індекс інфляції, застосовувати у частині, що не суперечить цьому роз'ясненню.

Головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів ДФС для використання в роботі та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та процедур адміністративного оскарження.

В. о. заступника Голови

М. В. Продан

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ

 

15. Наказ Міністерства соціальної політики України «Про внесення змін до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25 березня 2002 року № 169» від 28.12.2016 року №1622

 

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

23 січня 2017 р.

за № 95/29963

Відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" , пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами), 

НАКАЗУЮ:

1. Внести до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25 березня 2002 року № 169 "Про затвердження Порядку видачі довідки про чисельність працюючих інвалідів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2002 року за № 378/6666, такі зміни:

1) у назві та пункті 1 слово "інвалідів" замінити словами "осіб з інвалідністю";

2) Порядок видачі довідки про чисельність працюючих інвалідів, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25 березня 2002 року № 169, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2002 року за № 378/6666, викласти у новій редакції, що додається.

2. Департаменту соціального захисту осіб з інвалідністю (О. Полякова) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Н. Федорович.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства праці

та соціальної політики України

25.03.2002 № 169

(у редакції наказу

Міністерства соціальної

політики України

28.12.2016 № 1622)

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

23 січня 2017 р.

за № 95/29963

ПОРЯДОК

видачі довідки про чисельність працюючих осіб з інвалідністю

1. Цей Порядок регулює видачу відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) довідок про чисельність працюючих осіб з інвалідністю (далі - довідка), які мають основне місце роботи на підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадської організації інвалідів, їх відокремлених підрозділах (далі - підприємство, організація), а також у фізичних осіб, які використовують найману працю, виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу обчислюється відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722 (зі змінами).

2. Підприємства, організації, а також фізичні особи, які використовують найману працю, для отримання довідки відповідно до свого місцезнаходження подають до відділення Фонду такі документи:

заяву за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за попередній рік за формою 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 117/13384;

список працюючих осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

У разі якщо підприємства, організації та фізичні особи зареєстровані менше року, звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів подається ними за весь період діяльності, але не менше ніж за один звітний квартал.

3. Подані документи реєструються в журналі реєстрації виданих довідок про чисельність працюючих осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

4. Відділення Фонду після опрацювання поданих документів протягом десяти днів після їх реєстрації видають довідку про чисельність працюючих осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку 4 до цього Порядку. Довідка видається підприємству, організації за період, вказаний у заяві.

У разі відмови у видачі довідки підприємству, організації надається обґрунтована відповідь щодо причин відмови.

Причинами відмови можуть бути:

подання підприємством, організацією документів не в повному обсязі;

оформлення документів неналежним чином;

виявлення недостовірних даних у поданих підприємством, організацією документах.

5. Відділення Фонду ведуть облік і забезпечують зберігання усієї документації щодо видачі довідок підприємству, організації та фізичній особі протягом трьох років з дати видачі довідки.

6. Відділення Фонду щокварталу подають інформацію щодо кількості довідок, наданих підприємствам, організаціям та фізичним особам до Фонду соціального захисту інвалідів.

7. Довідка видається безоплатно на підставі заяви фізичної особи, керівника або уповноваженого представника підприємства, організації.

8. Довідку в паперовому вигляді отримує фізична особа, керівник чи уповноважений представник підприємства, організації безпосередньо у відділенні Фонду, до якого було подано заяву про отримання довідки.

Директор Департаменту соціального захисту осіб з інвалідністю

О. Полякова

Додаток 1

до Порядку видачі довідки

про чисельність працюючих осіб

з інвалідністю

(пункт 2)

ЗАЯВА

( Див. текст )

Директор Департаменту соціального захисту осіб з інвалідністю

О. Полякова

Додаток 2

до Порядку видачі довідки

про чисельність працюючих осіб

з інвалідністю

(пункт 2)

СПИСОК

працюючих осіб з інвалідністю

( Див. текст )

Директор Департаменту соціального захисту осіб з інвалідністю

О. Полякова

Додаток 3

до Порядку видачі довідки

про чисельність працюючих осіб

з інвалідністю

(пункт 3)

ЖУРНАЛ

реєстрації виданих довідок про чисельність працюючих осіб з інвалідністю

( Див. текст )

Директор Департаменту соціального захисту осіб з інвалідністю

О. Полякова

Додаток 4

до Порядку видачі довідки

про чисельність працюючих осіб

з інвалідністю

(пункт 4)

ДОВІДКА

про чисельність працюючих осіб з інвалідністю

( Див. текст )

Директор Департаменту соціального захисту осіб з інвалідністю

О. Полякова

 

16. Лист ДФСУ Департамент організації митного контролю «Про внесення змін до переліку товарів, які підлягають фітосанітарному контролю» від 06.02.2017 р. № 249/99-99-18-03-01-18

 

Повідомляємо, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову КМУ від 16.11.2016 N 829 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. N 705 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Зазначеною постановою затверджено новий Перелік об'єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту.

У зв'язку з цим, до внесення змін у Перелік товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 N 1031, в частині визначення переліку товарів, що підлягають фітосанітарному контролю, при здійсненні митного контролю та митного оформлення, а також при здійсненні попереднього документального контролю необхідно врахувати, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 N 705 "Про деякі питання реалізації Закону України" "Про карантин рослин" (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів):

1) Не підлягають фітосанітарному контролю товари:

Код згідно з УКТ ЗЕД	Опис товару
0712	Овочі сушені, цілі, нарізані на шматки або на скибки, або добре подрібнені чи розмелені, але не піддані подальшій обробці;
0902	Чай, ароматизований чи неароматизований (крім розфасованого у вакуумну або металеву упаковку);
1105	Борошно, крупа, порошок, пластівці, гранули з картоплі;
4418	Вироби столярні та теслярські будівельні деталі, включаючи пористі дерев'яні панелі, зібрані панелі для підлоги, ґонт і дранку для покрівель;
5303	Волокно джутове та інші луб'яні текстильні волокна (за винятком волокон льону, коноплі (Cannabis sativa L.) та рами), необроблені або оброблені, але непрядені; пачоси та відходи цих волокон (включаючи прядильні відходи та обтіпану сировину);
5305	Волокна кокосові, абаки (манільської коноплі або Musa textilis Nee), рами та інші рослинні текстильні волокна, в іншому місці не зазначені, необроблені або оброблені, але непрядені; пачоси та відходи цих волокон (включаючи прядильні відходи та обтіпану сировину);
5307	Пряжа з джутового або інших текстильних луб'яних волокон товарної позиції 5303.

 2) Підлягають фітосанітарному контролю, у тому числі у формі попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, та в зонах митного контролю на митній території України у разі переміщення їх через митний кордон України нові такі товари:

Код згідно з УКТ ЗЕД	Опис товару
0106 49 00	Кліщі, нематоди та комахи для науково-дослідних цілей;
2530 90 00 00	Ґрунт для науково-дослідних цілей;
3002 90 50 00, 3002 90 90 00	Живі фітопатогенні бактерії, грибки та віруси рослин для науково-дослідних цілей;
4416 00 00 00	Бочки, барила, чани, діжки та інші бондарні вироби та їх частини з деревини, включаючи клепку;
9406 00 20 00	Конструкції будівельні збірні з дерева.

 3) Опис товарів, наведених нижче товарних позицій в частині проведення фітосанітарного контролю, викладаються у такій редакції:

Код згідно з УКТ ЗЕД	Опис товару
0709	Овочі, свіжі або охолоджені, крім картоплі, помідорів, капусти головчастої, капусти цвітної, капусти броколі, кольрабі та аналогічних їстівних овочів роду Brassica (крім грибів та трюфелів);
0714	Маніок, маранта, салеп, топінамбур, солодка картопля, або батат, аналогічні коренеплоди чи бульби з високим вмістом крохмалю або інуліну, морожені, цілі чи порізані або у вигляді гранул чи скибок; серцевина сагової пальми (крім морожених або сушених, цілих чи порізаних у вигляді гранул або скибок; крім серцевини сагової пальми);
0814 00 00 00	Шкірки цитрусових або динь (включаючи шкірки кавунів), свіжі, сушені (крім морожених, сушених або консервованих для тимчасового зберігання у розсолі, у сірчаній воді або в іншому розчині, що забезпечує їх тимчасову консервацію);
1107 10	Солод, необсмажений;
1210	Шишки хмелю, свіжі або сухі, подрібнені або неподрібнені, розмелені або у вигляді гранул (крім лупуліну);
1212 (крім 1212 21 00 00 та 1212 29 00 00)	Плоди ріжкового дерева, морські та інші водорості, цукрові буряки та цукрова тростина, свіжі, охолоджені (крім морожених або сушених, подрібнених або неподрібнених); кісточки, ядра плодів та інші продукти рослинного походження (включаючи несмажені корені цикорію виду Cichorium intybus sativum), які використовуються в основному для харчових цілей, в інших товарних позиціях УКТ ЗЕД не зазначені
2308 00	Продукти рослинного походження та рослинні відходи, рослинні залишки і побічні продукти, негранульовані або гранульовані, що використовуються для годівлі тварин, в інших товарних позиціях УКТ ЗЕД не зазначені (крім вичавок з яблук та виноградних вичавок);
4403 (крім 4403 10 00 00 оброблені фарбою, протруювачами, креозотом або іншими консервантами)	Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані;
9705 00 00 00	Колекції та предмети колекціонування тільки з акарології, гельмінтології, ентомології, паразитології та ботаніки.

 Враховуючи вищевикладене, просимо врахувати внесені зміни до Переліку об'єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту до моменту внесення змін у Перелік товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, який затверджений постановою від 05 жовтня 2011 року N 1031 "Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України".

Вказану інформацію просимо внести до відповідних програмних інформаційних комплексів.

Додаток: на 4 арк. у 1 прим.

Директор Департаменту організації митного контролю

О. Л. Василенко

 

17. Лист НБУ «Щодо виконання інкасового доручення (розпорядження)» від 17.02.2017 р. № 57-0007/12776

 

Національний банк України повідомляє, що 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон N 1797).

Згідно з пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції Закону N 1797), за умов, визначених цим пунктом (зокрема, якщо податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень), стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) без звернення до суду.

На виконання вимог Закону N 1797 банки приймають та виконують інкасове доручення (розпорядження) на стягнення податкового боргу, яке оформлене контролюючим органом на підставі рішення керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи). У реквізиті "Призначення платежу" інкасового доручення (розпорядження) має зазначатися назва, дата видачі та номер (якщо він присвоєний) рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу. Рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.

На сьогодні Національним банком України підготовлено проект відповідних змін до глави 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті1, яка є регуляторним актом. Найближчим часом цей проект змін буде оприлюднений на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.

____________
1 затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976 (зі змінами).

Перший заступник Голови

Я. В. Смолій

 

18. Лист ДФСУ «Про відкриті єдині державні реєстри» від 10.02.2017 р. № 2057/5/99-99-09-01-03-16

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.01.2017 р. N 3302-06/1490-03 (вх. ДФС від 18.01.2017 р. N 1623/5) щодо надання інформації про відкриті єдині державні реєстри, що можуть містити інформацію, на підставі якої замовник відповідно до частини першої та другої статті 17 Закону України від 25 грудня 2015 року N 922-VIII "Про публічні закупівлі" може прийняти рішення про відмову учаснику та відхилити тендерну пропозицію, та в доповнення до листа від 19.11.2015 р. N 26615/5/99-99-23-01-16 (додається) повідомляє.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року N 835 "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних" на Офіційному веб-порталі ДФС України (sfs.gov.ua) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) щомісяця оприлюднюється інформація про суб'єктів господарювання, які мають податковий борг.

Сума податкового боргу може змінюватись щоденно. Отже, необхідність підтвердження відсутності заборгованості перед бюджетом у суб'єктів господарювання шляхом видачі їм довідок, порядок видачі яких затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. N 567, залишається.

Наразі, з метою спрощення доступу бізнесу до торгів шляхом проведення автоматичної перевірки відсутності підстав для відхилення пропозиції учасника процедури закупівлі здійснюється розробка наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність заборгованості (наявність податкового боргу) в учасника процедур закупівлі" (лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.02.2017 р. N 3303-05/3560-03).

Додаток на 2 арк. в 1 прим.

В. о. заступника Голови

М. В. Продан

19. Наказ ДФСУ «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» 17.02.2017       №102

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 «Про Державну фіскальну службу України» із змінами, Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 із змінами, та рішення Технічної комісії з питань ведення Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (протокол від 30.01.2017 № 41),

 НАКАЗУЮ:

 1. Затвердити  Державний  реєстр  реєстраторів  розрахункових  операцій (додається).

2. Департаменту   організації   роботи   Служби   (Пригаровський  В.М.) забезпечити оприлюднення цього наказу у 10-денний термін з дати видання шляхом розміщення на офіційному веб-порталі ДФС.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ ДФС від 14.12.2016 № 1019 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».

4. Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем (Чмерук М.О.) забезпечити внесення цього наказу до Репозиторія звітної і статистичної інформації Державної фіскальної служби України відповідно до наказу ДФС від 07.10.2014 № 168.

 Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Голова

Р.М. Насіров

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (Завантажити)

 

20. Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 
Державної регуляторної служби України «Про затвердження форми та Порядку надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав» від 20.01.2017  № 56/5

 

Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 09 лютого 2017 р. 
за № 186/30054

Відповідно до статті 3 Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити такі, що додаються:

форму погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав;

Порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав.

2. Департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Гутенко Д.В.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та діє до закінчення строку Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаємо за собою.

Перший віце-прем’єр-міністрУкраїни- Міністр економічного розвитку і торгівлі України	С.І. Кубів
Голова Державної регуляторної служби України	К.М. Ляпіна

 

ЗАТВЕРДЖЕНО  Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної регуляторної служби України 20.01.2017 № 56/5

Форма

ПОГОДЖЕННЯ 
на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав

 

Директор департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Мінекономрозвитку	Д.В. Гутенко
Директор департаменту правової роботи і державного  нагляду та контролю ДРС	О.Б. Барбелюк

 

	ЗАТВЕРДЖЕНО  Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної регуляторної служби України 20.01.2017 № 56/5
	Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 лютого 2017 р. за № 186/30054

ПОРЯДОК 
надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав

І. Загальні положення

1. Цей Порядок установлює процедуру надання Державною регуляторною службою України (далі - ДРС) погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав або вмотивованої відмови у погодженні.

2. У цьому Порядку терміни “державний нагляд (контроль)”, “заходи державного нагляду (контролю)”, “органи державного нагляду (контролю)” вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

3. Для отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня надходження такого звернення подає ДРС копію відповідного звернення та лист з обґрунтуванням необхідності проведення такого заходу (далі - звернення органу державного нагляду (контролю)).

4. Звернення органу державного нагляду (контролю) реєструється відповідним структурним підрозділом ДРС та надходить безпосередньо до структурного підрозділу ДРС, відповідального за забезпечення діяльності Ради з питань державного нагляду (контролю) (далі - відповідальний структурний підрозділ).

5. Звернення органу державного нагляду (контролю) повинно доводити доцільність проведення цим органом позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав.

6. У разі подання органом державного нагляду (контролю) неповного пакета документів, зазначених у пункті 3 цього розділу, ДРС залишає їх без розгляду, про що наступного робочого дня після отримання відповідного звернення письмово повідомляє орган державного нагляду (контролю) із зазначенням підстави залишення звернення без розгляду та повертає пакет документів.

7. Обробка та захист персональних даних здійснюються відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

ІІ. Порядок утворення Ради з питань державного нагляду (контролю)

1. Для повного та об’єктивного розгляду питань погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав у ДРС утворюється Рада з питань державного нагляду (контролю) (далі - Рада).

Рада є консультативно-дорадчим органом при ДРС.

2. Рада у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Порядком.

3. Основними завданнями Ради є:

розгляд звернень органів державного нагляду (контролю) щодо надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав;

надання пропозицій ДРС щодо погодження або щодо вмотивованої відмови у погодженні на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав.

4. Рада відповідно до покладених на неї завдань:

розглядає звернення органів державного нагляду (контролю) стосовно надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав щодо доцільності  проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю);

надає пропозиції ДРС щодо погодження або щодо вмотивованої відмови у погодженні на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав.

Підставами для вмотивованої відмови у погодженні на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є:

відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про суб'єкта господарювання щодо діяльності якого здійснюється захід;

відсутність інформації у зверненні органу державного нагляду (контролю) про:

найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання - юридичної особи та/або його відокремленого підрозділу, місце проживання фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

питання, необхідність перевірки якого стала підставою для здійснення позапланового заходу;

відсутність посилань на нормативно-правові акти, норми яких порушено.

5. Склад Ради формується у кількості не більше ніж 16 осіб та затверджується наказом ДРС.

До складу Ради входять представники ДРС та за згодою представники громадських організацій.

Представники громадських організацій залучаються до Ради в кількості не менше половини її складу.

6. Раду очолює голова, який за посадою є керівником ДРС.

Голова Ради має заступника, який обирається членами Ради з представників громадських організацій. У разі відсутності голови його обов’язки виконує заступник.

7. Формою роботи Ради є засідання. Засідання є правомочним за присутності не менше половини членів Ради. Засідання проводяться щоп’ятниці в разі наявності відповідних звернень органів державного нагляду (контролю). У разі якщо п’ятниця припадає на святковий день, який є вихідним, засідання Ради проводиться в перший робочий день після вихідного.

8. З метою усунення проявів корупції член Ради повинен заявити про самовідвід чи підлягає відводу в разі, якщо він перебував або перебуває у службовій чи іншій залежності від фізичної особи, яка звернулася з приводу порушення суб’єктом господарювання її законних прав, або від суб’єкта господарювання, щодо якого надійшло відповідне звернення, або за наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості члена Ради.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований, заявлений Раді в письмовій формі та має бути розглянутий на початку її засідання.

Рішення про відвід (самовідвід) члена Ради приймається більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. Член Ради, стосовно якого вирішується питання щодо відводу (самовідводу), не бере участі в голосуванні.

У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) розгляд справи та прийняття рішення здійснюються без участі члена Ради, стосовно якого вирішено питання щодо відводу (самовідводу).

ІІІ. Підготовка та проведення засідання Ради

1. Посадові особи відповідального структурного підрозділу в разі необхідності протягом двох робочих днів з дня надходження звернення органу державного нагляду (контролю) запрошують представника цього органу до участі в засіданні Ради. Таке запрошення надсилається засобами електронного зв’язку на електронну поштову адресу, зазначену на бланку листа звернення органу державного нагляду (контролю).

2. Відскановані копії звернень органу державного нагляду (контролю) з обґрунтуванням необхідності проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) працівники відповідального структурного підрозділу протягом доби з дня надходження звернення органу державного нагляду (контролю) надсилають засобами електронного зв’язку членам Ради.

ІV. Порядок проведення засідання Ради

1. У день засідання Ради здійснюється реєстрація учасників засідання.

2. Головує на засіданні Ради її голова, а в разі його відсутності - заступник голови.

3. Головуючий на засіданні:

відкриває, закриває та веде засідання, забезпечує повний і об’єктивний розгляд обґрунтованих звернень органів державного нагляду (контролю);

надає слово для виступу членам Ради;

забезпечує додержання вимог цього Порядку всіма присутніми на засіданні;

здійснює інші повноваження відповідно до цього Порядку.

4. У засіданнях Ради можуть брати участь запрошені представники органів державного нагляду (контролю).

5. Секретар Ради (далі - секретар) призначається керівником відповідального структурного підрозділу та не є членом Ради. Секретар забезпечує організаційну діяльність Ради, у тому числі щодо підготовки порядку денного засідань, доповідає про кількість присутніх членів Ради, запрошених та присутніх представників органів державного нагляду (контролю) на засіданні Ради,  визначає та оголошує наявність кворуму.

6. Розгляд питань та прийняття рішень Радою здійснюються колегіально.

7. Учасники засідання мають право ставити питання іншим учасникам засідання, надавати пояснення, робити заяви, уносити пропозиції після надання їм слова головуючим на засіданні Ради.

8. Усі члени Ради є рівноправними під час розгляду питань та прийняття рішень на засіданні Ради.

Члени Ради зобов'язані:

вивчати матеріали, подані на розгляд Ради;

брати участь у голосуванні з питань, що внесені на розгляд Ради.

9. Головуючий на засіданні Ради не має права обмежувати членів Ради у праві висловитися.

10. Рішення Ради приймається в день засідання більшістю голосів її членів і оформлюється протоколом.

11. У разі рівності голосів членів Ради голос головуючого є вирішальним.

V. Оформлення результатів засідання Ради

1. Секретар готує протокол засідання Ради.

2. У протоколі зазначаються:

найменування Ради;

номер і дата засідання;

прізвища та ініціали головуючого та членів Ради, присутніх на засіданні;

питання, які розглядалися, та прийняті щодо них рішення.

3. Протокол засідання Ради підписується членами Ради та секретарем.

4. Рішення Ради щодо розгляду звернення органу державного нагляду (контролю) має рекомендаційний характер.

5. Протоколи засідань Ради зберігаються у відповідальному структурному підрозділі.

VІ. Порядок надання ДРС погодження або вмотивованої відмови у погодженні

1. ДРС розглядає рекомендації Ради та надає погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав або вмотивовану відмову у погодженні з урахуванням підстав, встановлених абзацом другим пункту 4 розділу ІІ цього Порядку.

2. Погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав або вмотивована відмова у погодженні надається ДРС органу державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідного звернення.

Погодження надається на бланку ДРС за затвердженою формою.

Вмотивована відмова у погодженні надається на бланку ДРС із зазначенням найменувань органу державного нагляду (контролю) і суб'єкта господарювання та підстави для відмови.

3. У разі відсутності кворуму на засіданні Ради погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) або вмотивована відмова у погодженні надається ДРС органу державного нагляду (контролю) без урахування позиції Ради в день, коли мало відбутися чергове засідання Ради, але з урахуванням строку, визначеного статтею 3 Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

4. Погодження на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) та/або вмотивована відмова у погодженні оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДРС у день їх надання.

5. Погодження на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованих звернень фізичних осіб про порушення суб’єктом господарювання їх законних прав та вмотивовані відмови у погодженні зберігаються у відповідальному структурному підрозділі разом із зверненнями органів державного нагляду (контролю).

Директор департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Мінекономрозвитку	Д.В. Гутенко
Директор департаменту правової роботи і державного нагляду та контролю ДРС	О.Б. Барбелюк

 

21. Лист Державної служби України з питань праці
департамент з питань праці «Про розгляд звернення [щодо надання працівнику щорічних відпусток]» від 25 січня 2017 р. № 828/4.3/4.1-ДП-17

 

Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув лист від 20.12.2016 та повідомляє.

Державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про відпустки», іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Стаття 45 Конституції України закріплює положення, згідно якого кожен, хто працює, має право на відпочинок, яке забезпечується, зокрема, шляхом надання оплачуваних щорічних відпусток.

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України (стаття 2 Закону України «Про відпустки»).

Порядок і умови надання щорічних відпусток регулюються статтею 79 Кодексу законів про працю України та статтею 10 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон). Згідно з нормами зазначених статей надання відпустки є обов’язком роботодавця.

Відповідно до статті 6 Закону щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно з частиною п’ятою статті 11 Закону забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається працівником право на щорічні відпустки, також воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання, а тому, якщо працівник з яких ось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередні роки, то він має право їх використати.

Відповідно до статті 2 Закону заміна відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону, заборонена.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець) за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом і доводяться до відома всіх працівників. При складанні графіків надання відпусток ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку.

Частиною 5 статті 79 Кодексу законів про працю України передбачено, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Згідно статті 28 Закону особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з законодавством. Абзацом 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено фінансову відповідальність юридичних та фізичних осіб за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — сьомим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 3200 гривень. Цією нормою не передбачена відповідальність за кожного працівника.

Отже, ненадання працівнику щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачена фінансова та адміністративна відповідальність.

Заступник директора департаменту

І. ДЕГНЕРА

 

22. Наказ ДФСУ «Про перейменування деяких територіальних органів ДФС»  25.01.2017    № 39

                

 Відповідно до Закону України від 09 квітня 2015 року № 317-VIII „Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 941 „Про перейменування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби”, керуючись пунктом 7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Порядком здійснення заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, враховуючи пропозиції, надані територіальними органами ДФС щодо їх перейменування,

 НАКАЗУЮ:

 1. Перейменувати деякі територіальні органи ДФС, а саме:

Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – на Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Державну податкову інспекцію  у  Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Державну податкову інспекцію  у  Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – на Державну податкову інспекцію у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Державну податкову інспекцію  у  Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – на Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Державну податкову інспекцію  у  Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – на Державну податкову інспекцію у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Державну податкову інспекцію  у  Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – на Державну податкову інспекцію у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Дніпродзержинську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – на Кам’янську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Дніпропетровську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – на Дніпровську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Лівобережну об’єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – на Лівобережну об’єднану державну податкову інспекцію м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Артемівську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області – на Бахмутську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області;

Красноармійську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області – на Покровську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області;

Кіровоградську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області – на Кропивницьку об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області;

Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області – на Державну податкову інспекцію в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області;

Комінтернівську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області – на Лиманську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області;

Котовську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області – на Подільську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області;

Іллічівську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області – на Чорноморську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області;

Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень ДФС – на Департамент податкових та митних експертиз ДФС.

2. Перейменувати деякі відділення територіальних органів ДФС, а саме:

Орджонікідзевське відділення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – на Покровське відділення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Дзержинське відділення Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області – на Торецьке відділення Бахмутської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;

Димитрівське відділення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області – на Мирноградське відділення Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;

Іллічівське відділення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області – на Кальміуське відділення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;

Орджонікідзевське відділення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області – на Лівобережне відділення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;

Жовтневе відділення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області – на Центральне відділення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;

Краснолиманське відділення Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області – на Лиманське відділення Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;

Володарське відділення Мангуської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області – на Нікольське відділення Мангуської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;

Володарсько-Волинське відділення Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області – на Хорошівське відділення Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області;

Червоноармійське відділення Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області – на Пулинське відділення Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області;

Куйбишевське відділення Пологівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області – на Більмацьке відділення Пологівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області;

Ульяновське відділення Голованівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області – на Благовіщенське відділення Голованівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області;

Жовтневе відділення Баштанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області – на Вітовське відділення Баштанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області;

Красноокнянське відділення Котовської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області – на Окнянське відділення Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області;

Фрунзівське відділення Роздільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області – на Захарівське відділення Роздільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області;

Комсомольське відділення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області – на Горішньоплавнівське відділення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області;

Кузнецовське відділення Сарненської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області – на Варашське відділення Сарненської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області;

Цюрупинське відділення Херсонської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області – на Олешківське відділення Херсонської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області;

Щорське відділення Менської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області – на Сновське відділення Менської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області.

3. Затвердити в новій редакції такі, що додаються:

Положення про Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Положення про Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Положення про Державну податкову інспекцію у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Положення про Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Положення про Державну податкову інспекцію у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Положення про Державну податкову інспекцію у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Положення про Кам’янську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Положення про Дніпровську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Положення про Лівобережну об’єднану державну податкову інспекцію м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Положення про Нікопольську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

Положення про Бахмутську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області;

Положення про Покровську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області;

Положення про Маріупольську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області;

Положення про Слов’янську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області;

Положення про Мангуську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області;

Положення про Коростенську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області;

Положення про Пологівську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області;

Положення про Кропивницьку об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області;

Положення про Голованівську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області;

Положення про Державну податкову інспекцію в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області;

Положення про Баштанську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області;

Положення про Лиманську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області;

Положення про Подільську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області;

Положення про Чорноморську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області;

Положення про Роздільнянську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області;

Положення про Кременчуцьку об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області;

Положення про Сарненську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області;

Положення про Херсонську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області;

Положення про Менську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернігівській області;

Положення про Департамент податкових та митних експертиз ДФС.

4. Забезпечити:

4.1. Департаменту організації роботи Служби (Пригаровський В.М.) у дводенний термін після видання наказу виготовлення та засвідчення в установленому порядку по два примірники копій наказу та відповідних положень для кожного територіального органу;

4.2. Департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури (Саченко А.І.) в одноденний термін після отримання надсилання вказаним територіальним органам ДФС засвідчених в установленому порядку двох примірників копій наказу і відповідних положень;

4.3. Керівникам (в.о. керівників) територіальних органів ДФС:

4.3.1. подання державному реєстратору пакета документів, необхідних для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів про перейменування територіальних органів;

4.3.2. надання Департаменту організації роботи Служби інформації про проведення зміни найменування юридичної особи.

Термін – 2 дні з моменту реєстрації;

4.3.3. доведення до відома платників інформації про зміни реєстраційних даних територіальних органів ДФС;

4.3.4. виготовлення печаток, бланків, необхідних для діяльності.

4.3.5. вирішення комплексу кадрових питань, пов’язаних з перейменуванням територіальних органів ДФС відповідно до вимог Кодексу законів про працю.

5. Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем   (Чмерук М.О.) забезпечити внесення наказу до Репозиторія звітної і статистичної інформації Державної фіскальної служби України відповідно до наказу ДФС від 07.10.2014 № 168.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Голова                                                                                  Р.М. Насіров

 

23. Постанова Правління НБУ «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410» 22.02.2017  № 13

 

Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 6, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та з метою вдосконалення порядку проведення деяких валютних операцій Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Унести до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (зі змінами) такі зміни:

1) у пункті 2:

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"що надійшли у вигляді грошового забезпечення (гарантійний внесок, застава, завдаток, депозит, гарантія) з метою участі нерезидента в аукціонах/торгах/тендерах";

абзац дванадцятий виключити.

У зв'язку з цим абзаци тринадцятий - двадцять п'ятий уважати відповідно абзацами дванадцятим - двадцять четвертим;

2) у підпункті 14 пункту 6:

в абзаці третьому цифри "25 000" замінити цифрами "100 000";

абзац чотирнадцятий викласти в такій редакції:

"на рахунках клієнта як грошове забезпечення аукціонів/торгів/тендерів".

2. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі, а банкам України - до відома їх клієнтів.

3. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, та діє до прийняття Національним банком України окремої постанови Правління Національного банку України за умови відсутності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України.

Голова

В.О. Гонтарева

 

24. Лист Міністерства фінансів України «Щодо особливостей застосування первинних документів»  16.02.2017 № 31-11410-06-5/4339

 

Міністерство фінансів України надає роз'яснення щодо особливостей застосування первинних документів в бухгалтерському обліку. Законом України від 03.11.2016 № 1724-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг" внесено зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон), яким, зокрема, передбачено спрощення документообороту підприємств шляхом зменшення вимог до первинного документа та скорочення переліку його обов'язкових реквізитів.

Згідно із Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.

Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.

Рахунок-фактура може бути складений у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які дають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури.

 

25. Лист ДФСУ «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» від 14.02.2017 № 2932/6/99-99-13-02-03-15

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула лист …. щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Пунктом 19-1.1 ст. - 19-1 ПКУ передбачено, що контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації відповідно до норм Кодексу.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5 ст. 52 ПКУ).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі – Закон № 108) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 3 Закону № 108 мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати визначено ст. 3-1 Закону № 108.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці та соціальної політики, трудових відносин, соціального захисту.

Отже, питання трудових відносин не належить до компетенції ДФС, а знаходиться у правовому полі Міністерства соціальної політики України.

 

26. Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо включення індексації до виплат, які враховуються до зарплати при забезпеченні її мінімального розміру» від 13.02.2017 р. № 317/0/101-17/282

 

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист і повідомляє.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про оплату праці» (далі — Закон) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 31 Закону (її редакції Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII) розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Тобто, якщо працівником виконана місячна норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною другою статті 31 Закону визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це — доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 31 Закону, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.

Тобто, сума індексації, визначена відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (із змінами), включається до виплат, які мають враховуватись до заробітної плати при забезпечені її мінімального розміру.

Директор Департаменту       О. Товстенко

 

 

  Приємної і спокійної роботи!