ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ’ЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

 

№	Реквізити документу та його назва	Короткий зміст
Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України  (щодо упорядкування системи надходження та використання коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату)» від 04.09.2015 № 3038   20.12.2016 року Закон прийнято. На дату підготовки новин остаточний текст Закону не оприлюднений.		Законодавчим актом внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо перерозподілу частини рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату між державним бюджетом та місцевими бюджетами. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2018 року.   Повний текст документа тут
Проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 15.09.2016 №5000   21.12.2016 року Закон прийнято. На дату підготовки новин остаточний текст Закону не оприлюднений.		Законодавчим актом встановлено такі загальні показники державного бюджету на 2017 рік: доходи у сумі 721,4 млрд. грн.; видатки у сумі 790,4 млрд. грн. Граничний рівень дефіциту - 77,5 млрд. грн.   Згідно з Законом, загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2017 р. очікується у сумі 2296 млрд. грн, що становить 88,8% прогнозованого ВВП; граничний обсяг державного боргу на 31.12.2017р. передбачено у сумі 1716,6 млрд. грн, що становить 66,4% прогнозного ВВП; граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2017 р. передбачено у сумі 579,4 млрд. грн, що становить 22,4% прогнозного ВВП.   Законом передбачено зростання реального ВВП на 3%, зростання номінального ВВП до 2,585 трлн. грн., споживчу інфляцію до кінця року на рівні 8,1%.   Законом передбачено підняття рівня мінімальної зарплати до 3200 грн. з 1 січня 2017р.   У 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць передбачається встановити у розмірі з 1 січня 2017 року - 1,544 тисяч гривень, з 1 травня - 1,624 тисяч гривень, з 1 грудня - 1,7 тисяч гривень.   Законом додатково врегульовано такі питання: погашення заборгованості з різниці в тарифах у сумі 5 млрд. гривень; передбачення видатки на сплату відсотків за кредитами для виконання програм підвищення обороноздатності і безпеки держави у сумі 463,6 млн. гривень; передбачення коштів на оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічної освіти у сумі 50 млн. гривень та додаткових видатків для вузів на таку мету в сумі 167 млн. гривень. збільшено майже на 2 млрд. гривень коштів для виплати академічних стипендій; передбачення коштів на навчання осіб для надання домедичної допомоги в обсязі 20 млн. гривень; повернення на утримання з державного бюджету лікарні вчених НАНУ та спеціалізованої багатопрофільної лікарні №1 в місті Дніпро; передбачення коштів для створення функціонування Республіканського центру реабілітації інвалідів війни у с. Клемень Рівненської області у сумі 31 млн. гривень; збільшення видатків на утримання клінік Національної академії медичних наук майже на 818 млн. гривень; збільшення видатків на 200 млн. гривень на запровадження експерименту фінансування надання медичної допомоги. Закон прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету.   Повний текст документа тут
Проект Закону України «Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» від 22.06.2015 №2142а   20.12.2016 року Закон прийнято. На дату підготовки новин остаточний текст Закону не оприлюднений.		Закон визначає засади державної підтримки експортної діяльності шляхом страхування, перестрахування, гарантування, часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами з метою створення умов для здійснення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження на зовнішні ринки, забезпечення захисту українських експортерів від ризиків неплатежів та фінансових втрат і підвищення конкурентоспроможності українських виробників на світових ринках.   Законом передбачено, що для стимулювання експорту товарів (робіт, послуг) українського походження Кабінет Міністрів України створює Експортно-кредитне агентство (далі - ЕКА), що на добровільних засадах здійснює страхування, перестрахування, надає гарантії за договорами, які забезпечують розвиток експорту, а також бере участь у реалізації програми часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами.   Законодавчим актом визначено термінологію щодо впровадження державної підтримки експорту; завдання, напрями та принципи державної підтримки експортної діяльності.   Згідно з Законом, основними завданнями державної підтримки експортної діяльності є: 1) створення системи страхування та гарантування комерційних і некомерційних ризиків при проведенні експортних операцій; 2) розширення довгострокового експортного кредитування; 3) створення механізму часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами.   Законом визначені органи управління та контролю ЕКА; види та умови діяльності ЕКА; джерела фінансування ЕКА; сфери підтримки тощо.   Закон передбачає публічність діяльності Експортно-кредитного агентства, визначає порядок та умови надання державної фінансової підтримки експортної діяльності.   Повний текст документа тут
Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 15.09.2016 №5132   20.12.2016 року Закон прийнято. На дату підготовки новин остаточний текст Закону не оприлюднений.		Законодавчим актом переглянуто відповідно до вимог пункту 4 розділу ХІХ Податкового кодексу України ставки оподаткування, визначені в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема, акцизного податку, екологічного податку та рентної плати; переглянуто положення, в яких міститься прив’язка до розміру мінімальної заробітної плати, у зв’язку з підвищенням останнього; удосконалено деякі положення щодо адміністрування податку на додану вартість, рентної плати тощо. Закон прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань податкової та митної політики.   Повний текст документа тут
Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» від 07.11.2016 №5368   21.12.2016 року Закон прийнято. На дату підготовки новин остаточний текст Закону не оприлюднений.		Законодавчим актом внесено комплексні зміни до розділів Податкового кодексу України, спрямовані на: удосконалення загальних положень щодо адміністрування податків та зборів, а також податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати та податку на майно, спеціальних податкових режимів; ліквідацію податкової міліції тощо.   Згідно з Законом, «Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час  адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.   Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».   Прикінцевими та перехідними положеннями Кабінету Міністрів України: до 1 липня 2017 року забезпечити проведення незалежного аудиту баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються контролюючим  органами; визначити порядок контролю, в тому числі моніторингу, центральним органом, що формує та реалізує фінансову політику, адміністрування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, баз даних та інформаційних ресурсів,  що використовуються для адміністрування податків, зборів та інших обов'язкових платежів; у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити розробку, створення та впровадження програмного забезпечення електронного кабінету; до 1 липня 2017 року розробити і внести до Верховної Ради України проект закону щодо запровадження єдиного рахунка для сплати податків і зборів; до 1 липня 2017 року розробити і внести до Верховної Ради України проект закону щодо запровадження податку на виведений капітал. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року. Закон ухвалено з урахуванням пропозицій Комітету з питань податкової та митної політики.   Повний текст документа тут
Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення складання та виконання бюджетів)» від 15.09.2016 № 5131   20.12.2016 року Закон прийнято. На дату підготовки новин остаточний текст Закону не оприлюднений.		Законодавчим актом унормовано питання, що врегульовують відносини між державним та місцевими бюджетами і передбачають уточнення напрямів використання освітньої і медичної субвенції, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, та перелік видатків, які передбачається передати на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів, а також ряд інших положень, необхідних для прийняття проекту державного бюджету на 2017 рік.   Законопроект прийнято з урахуванням пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.   Закон прийнято з техніко-юридичними правками.   Повний текст документа тут
В ЧАСТИНІ ПДВ
1	Лист ДФС від 09.12.2016 N 26780/6/99-99-12-02-01-15	Надано роз’яснення, що якщо кошти, отримані платником податку з бюджету, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкові зобов'язання з ПДВ, оскільки відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до норм статті 126 Кодексу, яка діяла до 01.01.2016 р. та після, платник податків, який самостійно визначив податкові зобов’язання в податковій декларації та несвоєчасно сплатив суму грошового зобов’язання, повинен сплатити штрафні санкції у розмірах, визначених Кодексом
В ЧАСТИНІ ПДФО
2	Лист ДФС «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб подарунків, які надаються працівникам» від 14.12.2016 № 21695/5/99-99-13-02-03-16	Надано роз’яснення, що якщо вартість дарунка, який надається платнику податків, не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 року – 689 грн.), то вона не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. У разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу   Лист є індивуальною податковою консультацією
3	Лист ДФС «Щодо застосування штрафу при самостійному виправленні помилок у ф. N 1ДФ» від 23.11.2016 р. N 20232/5/99-99-13-01-01-16	Надано роз’яснення, що у разі самостійного виправлення помилки, що призвела до зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, на суму несвоєчасно сплаченого податку податковим агентом нараховується пеня згідно зі ст. 129 ПКУ. Крім того, якщо податковий агент самостійно на основі здійсненого перерахунку, що проводився відповідно до п. 169.4 ст. 169 ПКУ, виявляє помилки щодо нарахованого (перерахованого) військового збору та вносить відповідні зміни до податкового розрахунку за формою N 1ДФ, до такого податкового агента застосовується відповідальність згідно з п. 119.2 ст. 119 ПКУ, оскільки перерахунок, передбачений п. 169.4 ст. 169 ПКУ, проводиться виключно для визначення правильності оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
4	Лист ДФС «Щодо оподаткування окремих видів доходів» від 06.12.2016 №13089/П/99-99-13-02-03-14	Надано роз’яснення, що винагорода, що сплачується однією фізичною особою іншій фізичній особі за цивільно – правовим договором у розумінні ПКУ, не вважатиметься  процентами, оскільки не відповідає терміну «проценти», визначеному у п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. З метою оподаткування таку винагороду на підставі п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ слід розглядати як інший дохід, що оподатковується на загальних підставах.   Лист є індивуальною податковою консультацією
5	Лист ДФС «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» від 09.12.2016 № 26782/6/99-99-13-02-03-15	Надано роз’яснення, що у разі якщо юридичною особою (кредитором) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), але не повідомлено боржника про таке анулювання (прощення), у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, то такий кредитор як податковий агент зобов’язаний своєчасно та повністю нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб з такої суми. При цьому сума податку обчислюється без застосування положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу.   Лист є індивуальною податковою консультацією
6	Лист ДФС «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» від 09.12.2016 № 26781/6/99-99-13-02-03-15	Надано роз’яснення, що підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є, зокрема, розрахункові документи відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На вимогу пасажира, у разі придбання ним у касі метрополітену жетонів на проїзд, йому має надаватися письмовий документ, що засвідчує вартість надання послуг.   Лист є індивуальною податковою консультацією
7	Лист ГУ ДФС у м. Києві «Щодо деяких питань пов’язаних із порядком заповнення форми 1ДФ» від 10.11.2016 №7431/П/26-15-13-02-15	Надано роз’яснення, що у рядку «Військовий збір» зазначаються лише ті доходи, з яких утримувався військовий збір.
8	Лист ГУ ДФС у м. Києві від 08.12.2016 № 8077/Ш/26-15-13-02-15	Надано роз’яснення, що при визначені сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат, відповідно до Постанови № 465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом № 1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема: витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту); витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості чи за відсутності сполучення транспортом загального користування. Зокрема, до таких витрат відноситься сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування. Адвокатський внесок на забезпечення діяльності адвокатського самоврядування, сплачений адвокатом до отримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, не включається до складу витрат адвоката. Разом з цим, немає законодавчих підстав для віднесення витрат на послуги пультової охорони квартири, яка є власністю фізичної особи, та витрат на користування інтернетом в такій квартирі, на витрати, пов'язані зі здійсненням незалежної адвокатської діяльності, зогляду на наступне.
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
9	Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Щодо включення до розрахункового періоду для нарахування допомоги доходів, отриманих до початку підприємницької діяльності» від 24.11.2016 р. N 5.2-32-2077	Надано роз’яснення, що чинним законодавством при обчисленні середнього доходу не передбачено сумування доходів із попередніх місць роботи у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку.
10	Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298» від 14 грудня 2016 р. № 974	Внести зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”. Встановлено, що підвищення посадових окладів педагогічних працівників навчальних закладів, які фінансуються за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, здійснюється з 1 січня 2017 року. Підвищення посадових окладів педагогічних працівників усіх інших закладів та установ освіти, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, здійснюється з 1 вересня 2017 року.
11	Постанова Кабінета міністрів України «Про внесення змін до пункту 16 Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» від 14 грудня 2016 р. № 937	Внести зміни до пункту 16 Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758.   Зокрема: НАК “Нафтогаз України” у період з 1 травня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, та населенню в розмірі 4942 гривні за 1000 куб. метрів, а для виробництва теплової енергії для релігійних організацій - в розмірі 2471 гривня за 1000 куб. метрів.
12	Постанова Кабінета міністрів України «Про розмір середньої вартості путівки для виплати у 2016 році грошової компенсації за самостійне санаторно-курортне лікування особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 14 грудня 2016 р. № 947	Встановлено середню вартість путівки для виплати у 2016 році грошової компенсації за самостійне санаторно-курортне лікування у розмірі 400 гривень для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1, та для дітей, яким установлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою.
13	Постанова Кабінета міністрів України «Про перейменування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби» від 14 грудня 2016 р. № 941	Перейменовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком
14	Постанова Кабінета міністрів України «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи» від 18.12.16 р. № 961	Прийнято пропозицію Національного банку щодо участі держави в особі Міністерства фінансів у виведенні з ринку публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі — ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК") у спосіб, визначений пунктом 5 частини другої статті 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Держава в особі Міністерства фінансів придбаває акції ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у повному обсязі за одну гривню; Після чого з метою відновлення та забезпечення стабільної роботи ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" держава в особі Міністерства фінансів бере участь у його додатковій капіталізації шляхом придбання акцій додаткової емісії існуючої номінальної вартості на суму, що не перевищує розміру мінімальної потреби в капіталі, розрахованої Національним банком.
15	Наказ ДФС «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» від 14.12.2016 №1019	Затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій Визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС від 28.09.2016 № 813 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій»   Повний текст документа тут

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

 

1. Лист ДФС від 09.12.2016 N 26780/6/99-99-12-02-01-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення і повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство як виконавець надає замовникам послуги з будівництва, пов’язані з довготривалими будівельними роботами, переважно на державне замовлення, з оплатою з державного або місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 187.7 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Таким чином, якщо кошти, отримані платником податку з бюджету, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкові зобов'язання з ПДВ, оскільки відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами). Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Якщо у платника податку виникають податкові зобов’язання, то відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

У випадку реєстрації податкових накладних в ЄРПН платник податків, який здійснює постачання товарів/послуг, повинен включити зазначені податкові накладні до податкових зобов’язань податкової декларації з податку на додану вартість.

Після включення податкових зобов’язань до податкової декларації з податку на додану вартість платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 Кодексу).

Інші випадки визначення сум податкових та грошових зобов’язань, які передбачені Кодексом, здійснюються відповідно до статті 54 Кодексу.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 Кодексу для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Кодексу).

При цьому пунктом 126.1 статті 126 Кодексу визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу, яка діяла до 01.01.2016 р., у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, відповідно до норм статті 126 Кодексу, яка діяла до 01.01.2016 р. та після, платник податків, який самостійно визначив податкові зобов’язання в податковій декларації та несвоєчасно сплатив суму грошового зобов’язання, повинен сплатити штрафні санкції у розмірах, визначених Кодексом.

Також зазначаємо, що викладеної у листі інформації недостатньо для надання більш повної відповіді.

 

В ЧАСТИНІ ПДФО

 

2. Лист ДФС «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб подарунків, які надаються працівникам» від 14.12.2016 № 21695/5/99-99-13-02-03-16

 

Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист … щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб подарунків, які надаються працівникам, і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків, якщо їх вартість не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2016 році – 689 грн.).

Водночас п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, вартість дарунків, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 року – 689 грн.), відображається в податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ під ознакою доходу «160».

При цьому якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходу «126» як додаткове благо.

Враховуючи викладене, якщо вартість дарунка, який надається платнику податків, не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 року – 689 грн.), то вона не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

У разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Перший заступник Голови                                                                 С.В. Білан

 

3. Лист ДФС «Щодо застосування штрафу при самостійному виправленні помилок у ф. N 1ДФ» від 23.11.2016 р. N 20232/5/99-99-13-01-01-16

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо застосування штрафу при самостійному виправленні помилок у ф. N 1ДФ і повідомляє таке.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4.

Згідно з п. 176.2 п. 176 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма N 1ДФ), а також сум утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише в разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначено ст. 127 ПКУ.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно з пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку праве на застосування податкової соціальної пільги.

Враховуючи викладене, у разі самостійного виправлення помилки, що призвела до зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, на суму несвоєчасно сплаченого податку податковим агентом нараховується пеня згідно зі ст. 129 ПКУ.

Крім того, якщо податковий агент самостійно на основі здійсненого перерахунку, що проводився відповідно до п. 169.4 ст. 169 ПКУ, виявляє помилки щодо нарахованого (перерахованого) військового збору та вносить відповідні зміни до податкового розрахунку за формою N 1ДФ, до такого податкового агента застосовується відповідальність згідно з п. 119.2 ст. 119 ПКУ, оскільки перерахунок, передбачений п. 169.4 ст. 169 ПКУ, проводиться виключно для визначення правильності оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Такий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Для проведення коригування у ф. N 1ДФ необхідно виключити рядок, в якому була допущена помилка. Для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на виключення рядка.

Після чого для введення нового рядка з відображенням правильної суми податку потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка.

 

4. Лист ДФС «Щодо оподаткування окремих видів доходів» від 06.12.2016 №13089/П/99-99-13-02-03-14

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення ……щодо оподаткування окремих видів доходів і в межах компетенції повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються ПКУ, відповідно до п.п. 14.1.267 п.14.1 ст.14 якого позика – грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Отже, в розумінні ПКУ позику надають фінансові установи або нерезиденти, крім нерезидентів, які мають офшорний статус.

Водночас згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансова допомога – це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Відносини за договором позики регулюються ст. ст. 1046-1053 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ)

Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1048 ЦКУ позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються: а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; б) платіж за використання коштів, залучених у депозит; в) платіж за придбання товарів у розстрочку; г) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу); ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує, зокрема, доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ), до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ( п.п. 164.2.20 п. 164.2ст. 164 ПКУ).

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків (п.167.1 ст. 167 ПКУ).

Разом з цим об'єктом оподаткування військовим збором (далі – збір) є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу XX ПКУ), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 1 підрозділу
10 розділу XX ПКУ).

Відповідно до п.п.168.2.1 п. 168.2 ст.168 ПКУ платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

З огляду на зазначене винагорода, що сплачується однією фізичною особою іншій фізичній особі за цивільно – правовим договором у розумінні ПКУ, не вважатиметься  процентами, оскільки не відповідає терміну «проценти», визначеному у п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. З метою оподаткування таку винагороду на підставі п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ слід розглядати як інший дохід, що оподатковується на загальних підставах.

Водночас з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, для отримання більш конкретної відповіді необхідне детальне вивчення договорів про надання фінансової допомоги.

Перший заступник Голови                                                               С.В. Білан

 

5. Лист ДФС «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» від 09.12.2016 № 26782/6/99-99-13-02-03-15

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула листи … щодо практичного застосування норм чинного законодавства і межах компетенції повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодекс фінансова допомога – це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

При цьому поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Разом з тим якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними
п. 164.5 ст. 164 Кодексу (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

При цьому особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою (кредитором) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), але не повідомлено боржника про таке анулювання (прощення), у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, то такий кредитор як податковий агент зобов’язаний своєчасно та повністю нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб з такої суми. При цьому сума податку обчислюється без застосування положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Водночас згідно з п. 162.1 ст. 162 Кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, податковий агент.

Податковим агентом визнається особа, на яку Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (п. 18.1 ст. 18 Кодексу).

При цьому податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків (п. 18.2 ст. 18 Кодексу).

Перший заступник Голови                                                          С.В. Білан

 

6. Лист ДФС «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» від 09.12.2016 № 26781/6/99-99-13-02-03-15

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист … щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє таке.

Згідно зі ст. 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Підпунктом п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу передбачено, що не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені в абзаці другому п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат.

При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є, зокрема, розрахункові документи відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Так, згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом № 265, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну
(ст. 2 Закону № 265).

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів, згідно з п. 1 якого вимоги цього Положення не поширюються на розрахункові проїзні та перевізні документи на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитки на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білети державних лотерей, квитанції на послуги поштового зв’язку.

Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу, зокрема, жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.

Водночас згідно з п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, при наданні послуг зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) на його вимогу чек або інший письмовий документ, що засвідчує надання послуг, з метою виконання вимог Закону про захист прав споживачів.

Таким чином, на вимогу пасажира, у разі придбання ним у касі метрополітену жетонів на проїзд, йому має надаватися письмовий документ, що засвідчує вартість надання послуг.

Перший заступник Голови                                                                  С.В. Білан

 

7. Лист ГУ ДФС у м. Києві «Щодо деяких питань пов’язаних із порядком заповнення форми 1ДФ» від 10.11.2016 №7431/П/26-15-13-02-15

 

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло Ваш запит від 12.10.2016 №2 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 28.10.2016 №П/615/ФОП-08), про надання роз’яснення щодо деяких питань пов’язаних із порядком заповнення форми 1ДФ, і повідомляє.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим Міністерством юстиції України від 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі – Порядок)

Порядок відображення відомостей у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» податкового розрахунку за ф. 1ДФ (далі - розділ II) визначено п. 3.11 Порядку, а саме:

у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Враховуючи вищевикладене, у рядку «Військовий збір» зазначаються лише ті доходи, з яких утримувався військовий збір.

Одночасно ГУ ДФС у м. Києві повідомляє, що в кожній районній державній податковій інспекції міста Києва функціонують Центри обслуговування платників податків, в яких надаються, зокрема  консультаційні послуги з питань  практичного застосування норм Податкового кодексу. У разі виникнення додаткових питань, зокрема, із заповнення форми 1ДФ пропонуємо Вам звернутись до Центру обслуговування платників податків Державної податкової інспекції за місцем Вашого податкового обліку.

Заступник начальника                                                       В.С. Варгіч

 

8. Лист ГУ ДФС у м. Києві від 08.12.2016 № 8077/Ш/26-15-13-02-15

 

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) адвокати, як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на вирахування з суми отриманого доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.

Згідно п. 178.6 ст. 178 Кодексу, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форму та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481, п.п.5 п.6 якого встановлено, що документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, є платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ №1185), визначено необхідний перелік витрат, обумовлений вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 - VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон №5076), які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу фізичними особами при здійснення незалежної адвокатської діяльності, а саме:

орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);

обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;

сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;

витрати на користування електронною базою законодавства;

витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

придбання канцелярського приладдя;

сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

програмне забезпечення;

поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;

витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.

Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 (далі – Постанова № 465).

Перелік витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу визначено узагальнюючою податковою консультацією, яка затверджена наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 885.

Таким чином, при визначені сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат, відповідно до Постанови № 465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом № 1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту);

витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості чи за відсутності сполучення транспортом загального користування. Зокрема, до таких витрат відноситься сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.

Разом з цим, Вами не надано достатньої інформації для надання вичерпної відповіді по суті порушених питань, зокрема не вказано, чи проводилась або призупинялась адвокатська діяльність до моменту отримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, чи переведено зазначену квартиру в нежитловий фонд, за який період здійснено сплату адвокатського внеску на забезпечення діяльності адвокатського самоврядування, отже виходячи із загальних вимог чинного законодавства, повідомляємо наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оплату адвокатського внеску на забезпечення діяльності адвокатського самоврядування Вами сплачено у січні 2016 року, проте на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві Ви перебуваєте з 07.06.2016.

Відповідно до п. 2 с. 58 Закону № 5076, адвокати, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, звільняються від сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на період зупинення такого права.

Одночасно, згідно абз. 2 п. 178.3 ст. 178 Кодексу, у разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Виходячи з викладеного, адвокатський внесок на забезпечення діяльності адвокатського самоврядування, сплачений адвокатом до отримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, не включається до складу витрат адвоката.

Разом з цим, немає законодавчих підстав для віднесення витрат на послуги пультової охорони квартири, яка є власністю фізичної особи, та витрат на користування інтернетом в такій квартирі, на витрати, пов'язані зі здійсненням незалежної адвокатської діяльності, зогляду на наступне.

Право приватної власності закріплює Конституція України, Цивільний кодекс України та Закон України "Про власність". Суб'єктом права приватної власності відповідно до ст. 325 Цивільного кодексу України є фізичні та юридичні особи. Цивільний кодекс України передбачає, зокрема, що учасниками цивільних відносин та суб'єктами права власності є фізичні особи (частина перша ст. 2 та частина перша ст. 318). Окрім того, відповідно до чинної редакції Житлового кодексу Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності, зокрема, квартиру (яка відноситься до приватного житлового фонду), користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей, оскільки призначення жилих приміщень - саме постійне проживання в них громадян (ст. ст. 4, 6 та 150 Житлового кодексу Української РСР).

Зауважимо також, що неможливо документально підтвердити належність таких витрат виключно до витрат, що пов'язані зі здійсненням незалежної адвокатської діяльності.

В. о. заступника начальника                                     І. М. Мірвелова

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ

 

9. Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Щодо включення до розрахункового періоду для нарахування допомоги доходів, отриманих до початку підприємницької діяльності» від 24.11.2016 р. N 5.2-32-2077

 

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянула звернення та повідомляє.

Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1266, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Оскільки, згідно з вашим листом, страховий випадок у застрахованої особи настав після звільнення з основного місця роботи та в період здійснення підприємницької діяльності та сплати нею як платником єдиного податку єдиного соціального внеску, то для обчислення середнього доходу необхідно дохід від підприємницької діяльності за розрахунковий період розділити на кількість календарних днів провадження підприємницької діяльності, при цьому розмір заробітної плати за попереднім місцем роботи не враховується при обчисленні середнього доходу особи.

Чинним законодавством при обчисленні середнього доходу не передбачено сумування доходів із попередніх місць роботи у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку.

Заступник директора

Т. Нагорна

 

10. Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298» від 14 грудня 2016 р. № 974

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699, № 52, ст. 2389; 2005 р., № 40, ст. 2544; 2015 р., № 55, ст. 1806; 2016 р., № 16, ст. 626) зміну, що додається.

2. Підвищення посадових окладів педагогічних працівників навчальних закладів, які фінансуються за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, здійснюється з 1 січня 2017 року.

Підвищення посадових окладів педагогічних працівників усіх інших закладів та установ освіти, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, здійснюється з 1 вересня 2017 року.

3. Органи місцевого самоврядування можуть приймати власне рішення про підвищення тарифних розрядів педагогічних працівників закладів та установ освіти, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, до 1 вересня 2017 року.

Прем’єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

 

ЗАТВЕРДЖЕНО 
постановою Кабінету Міністрів України 
від 14 грудня 2016 р. № 974

ЗМІНА,
що вноситься у додаток 2 до постанови 
Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298

Підрозділ 2 розділу I викласти в такій редакції:

 

“2. Інші навчальні заклади та установи освіти
Керівні та педагогічні працівники
Директори (начальники, завідувачі): загальноосвітніх, професійно-технічних, міжшкільних закладів усіх типів і найменувань, технікумів і коледжів (в тому числі у структурі університетів, академій та інститутів), їх філій	14—18
Директор (завідувач) навчально-методичного закладу	15—18
Завідувач психолого-медико-педагогічної консультації	15
Завідувач (директор): дошкільного навчального закладу, школи естетичного виховання, позашкільного навчального закладу	12—16
Керівник фізичного виховання	10—13
Завідувач: відділу, лабораторії, кабінету позашкільного навчального закладу	11—13
Завідувач лабораторії технікумів і коледжів (в тому числі у структурі університетів, академій та інститутів)	11—13
Завідувач (керівник): навчально-виробничої (навчальної) майстерні; навчально-методичного кабінету; лабораторії (кабінету) навчально-методичного (методичного) закладу; відділення виробничої практики технікумів і коледжів (в тому числі у структурі університетів, академій та інститутів)	11—14
Завідувач: навчально-консультаційного пункту; інтернату при школі; заочного відділення школи; фільмотеки	9—10
Вчителі (всіх спеціальностей), викладачі, вихователі, вихователі-методисти, логопеди, завідувач логопедичного пункту, майстер виробничого навчання, педагог з професійного навчання, методист, практичний психолог, педагог-організатор, концертмейстер, соціальний педагог	10—14
Асистент вчителя-реабілітолога, асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням, асистент вихователя дошкільного навчального закладу в інклюзивній групі	10—12
Консультант психолого-медико-педагогічної консультації	14
Помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму загальноосвітнього навчального закладу для дітей, які потребують особливих умов виховання	9—12
Музичний керівник дошкільного навчального закладу, художній керівник, інструктор: з фізкультури, з праці, слухового кабінету	9—12
Керівник: гуртка, секції, студії та інших форм гурткової роботи; культорганізатор, екскурсовод, інструктор з туризму, акомпаніатор, старший вожатий	9—12
Перекладач-дактилолог	10
Методист університету, академії, інституту, методист із складання кінопрограм	9—12”.

 

11. Постанова Кабінета міністрів України «Про внесення змін до пункту 16 Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» від 14 грудня 2016 р. № 937

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до пункту 16 Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 79, ст. 2651, № 81, ст. 2702, № 88, ст. 2945; 2016 р., № 26, ст. 1043, № 35, ст. 1365, № 78, ст. 2603, № 83, ст. 2731), такі зміни:

абзац перший після слів “постачання гарячої води” доповнити словами “установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, та”;

абзац другий виключити.

Прем’єр-міністр України                                                           В. ГРОЙСМАН

 

12. Постанова Кабінета міністрів України «Про розмір середньої вартості путівки для виплати у 2016 році грошової компенсації за самостійне санаторно-курортне лікування особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 14 грудня 2016 р. № 947

 

Відповідно до пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

Установити середню вартість путівки для виплати у 2016 році грошової компенсації за самостійне санаторно-курортне лікування у розмірі 400 гривень для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1, та для дітей, яким установлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою.

Прем’єр-міністр України                                                           В. ГРОЙСМАН

 

13. Постанова Кабінета міністрів України «Про перейменування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби» від 14 грудня 2016 р. № 941

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

Перейменувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком.

Прем’єр-міністр України                                                           В. ГРОЙСМАН

Додаток 
до постанови Кабінету Міністрів України
від 14 грудня 2016 р. № 941

ПЕРЕЛІК
територіальних органів Державної фіскальної служби, які перейменовуються

Найменування територіального органу ДФС після перейменування	Найменування територіального органу ДФС до перейменування
Дніпропетровська область
Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС	Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС	Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС
Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС	Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС
Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС	Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС
Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС	Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС
Державна податкова інспекція у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС	Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС
Кам’янська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС	Дніпродзержинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС
Дніпровська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС	Дніпропетровська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС
Лівобережна об’єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС	Лівобережна об’єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління ДФС
Донецька область
Бахмутська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС	Артемівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС
Покровська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС	Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС
Кіровоградська область
Кропивницька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС	Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС
Миколаївська область
Державна податкова інспекція в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС	Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС
Одеська область
Лиманська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС	Комінтернівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС
Подільська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС	Котовська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС
Чорноморська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС	Іллічівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС
Спеціалізований департамент
Департамент податкових та митних експертиз ДФС	Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень ДФС

 

14. Постанова Кабінета міністрів України «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи» від 18.12.16 р. № 961

 

Відповідно до статті - 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на підставі пропозиції Національного банку щодо капіталізації за участю держави, рішення Ради з фінансової стабільності, враховуючи зобов’язання власників істотної участі банку (лист від 16 грудня 2016 р.) та виходячи з необхідності забезпечення стабільності фінансової системи і захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, Кабінет Міністрів України 

постановляє:

1. Прийняти пропозицію Національного банку щодо участі держави в особі Міністерства фінансів у виведенні з ринку публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі — ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК") у спосіб, визначений пунктом 5 частини другої статті 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

2. Установити, що:

держава в особі Міністерства фінансів придбаває акції ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у повному обсязі за одну гривню;

після виконання абзацу другого цього пункту з метою відновлення та забезпечення стабільної роботи ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" держава в особі Міністерства фінансів бере участь у його додатковій капіталізації шляхом придбання акцій додаткової емісії існуючої номінальної вартості на суму, що не перевищує розміру мінімальної потреби в капіталі, розрахованої Національним банком.

3. Міністерству фінансів:

забезпечити для виконання абзацу другого пункту 2 цієї постанови укладення договору купівлі-продажу акцій ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" після здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб заходів, визначених статтею - 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", забезпечення прозорої, керованої, контрольованої і безперервної роботи системи інформаційних технологій і процесів оброблення інформації та узгодження з Національним банком плану підтримання ліквідності ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". Видатки на придбання зазначених акцій здійснити за рахунок коштів, передбачених Міністерству фінансів у державному бюджеті на його утримання;

здійснювати для забезпечення виконання абзацу третього пункту 2 цієї постанови випуск облігацій внутрішньої державної позики в розмірі до 116 800 000 000 гривень із строком обігу до 15 років та відсотковою ставкою доходу на рівні не вище 10,5 відсотка річних із подальшим внесенням їх від імені держави в оплату за акції додаткової емісії ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК";

у тримісячний строк внести пропозиції щодо необхідності додаткової капіталізації ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за результатами проведеної міжнародно визнаною аудиторською компанією оцінки його фінансового стану.

4. Взяти до відома рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 грудня 2016 р. "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки України в економічній сфері та захисту інтересів вкладників", введене в дію Указом Президента України від 18 грудня 2016 р. № 560.

 

 Приємної і спокійної роботи!