ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!
|
№ |
Реквізити документу та його назва |
Короткий зміст |
|
В ЧАСТИНІ ПДВ |
||
|
1 |
Лист ДФС «Щодо податкових наслідків з ПДВ при визнанні суми втрат від зменшення корисності активів» від 02.12.2016 № 26145/6/99-99-15-03-02-15 |
Надано роз’яснення, що зменшення корисності активу (зменшення балансової вартості активу) не підпадає під визначення операції з постачання товарів/послуг, а тому зазначена операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
2 |
ЛистГУ ДФС у Рівненській області від 06.12.2016 р. № 2923/10/17-00-12-01-07 |
Надано роз’яснення, що для обов'язкової реєстрації платником податку враховується обсяг операцій, які згідно з Кодексом є об'єктом оподаткування (підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків, 7 відсотків або 0 відсотків, а також ті, що звільнені від оподаткування). Операції, які не є об'єктом оподаткування (перераховані в статті 196 розділу V Кодексу) при визначенні обсягу операцій, по досягненню якого реєстрація в якості платника податку є обов'язковою, не враховуються.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
3 |
Лист Головного управління ДФС у Чернігівській області «Щодо порядку зарахування позитивного сальдо по ПДВ з особової картки платника податку, що реорганізується, на особову картку його правонаступника» від 02.12.2016 №3904/10/25-01-12-01-09 |
Надано роз’яснення, що у разі реорганізації платника податку сальдові показники з податку на додану вартість данного платника засобами програмного забезпечення будуть перенесені до сальдових показників його правонаступника з дотриманням хронології їх виникнення. Для цього правонаступнику потрібно звернутись до ДПІ за місцем обліку платника податку, який припиняє свою діяльність шляхом реорганізації, з відповідною заявою та підтверджуючими документами із вищезазначеного переліку.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
4 |
Лист ДФС «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з нерухомістю» від 02.12.2016 № 26173/6/99-99-15-03-02-15 |
Надано роз’яснення, що операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об'єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об'єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
5 |
Лист ГУ ДФС у Рівненській області «Щодо включення сум ПДВ в податковий кредит за отримані послуги постачання теплової енергії в гарячій воді без отримання податкової накладної» від 02.12.2016 № 2908/10/17-00-12-01-07 |
Надано роз’яснення, що якщо рахунок за послугу постачання теплової енергії в гарячій воді, який виставляється платнику податку за надану послугу, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, вартість яких визначається за приладами обліку, то такий рахунок для отримувача послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної. Яякщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ) за правилами, встановленими ст. 50 ПКУ для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
6 |
Лист ДФС «Щодо відображення у податковій декларації з податку на додану вартість сум ПДВ, які були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції» від 07.12.2016 № 26466/6/99-95-42-01-15 |
Надано роз’яснення, що операції з експорту сільськогосподарським підприємством – суб’єктом спеціального режиму оподаткування власновироблених сільськогосподарських товарів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та відображаються у декларації 0121 - 0123 за умови підтвердження такого вивезення товарів за межі митної території України (експорту) належним чином оформленою митною декларацією. При цьому суми ПДВ, що були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції та включені до складу податкового кредиту, за рішенням платника можуть бути перенесені із декларації 0121 до декларації 0110 шляхом відображення у рядку 14 декларації 0121 зі знаком «–» та в рядку 14 декларації 0110 зі знаком «+». Суми податку, перенесені до рядка 14 декларації 0110, можуть брати участь в обрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальновстановленому порядку, визначеному статтею 200 Кодексу. |
|
7 |
Лист ДФС «Щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ на підставі митної декларації, складеної у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України» від 02.12.2016 № 26168/6/99-99-15-03-02-15 |
Надано роз’яснення, що у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ПДВ, у вільний обіг на митній території України платник ПДВ сплачує митним органам суму ПДВ, розраховану за основною ставкою ПДВ, за вирахуванням вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення суми ПДВ, а також суму процентів з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань відповідно до розділу II ПКУ. При цьому до податкового кредиту на підставі митної декларації включається лише сума податку на додану вартість, сплачена/нарахована у зв’язку з випуском товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України. Сума процентів, нарахованих відповідно до частини 7 статті 106 МКУ, не є сумою податку на додану вартість, а тому до податкового кредиту не включається.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ |
||
|
8 |
Лист ДФС «Про порядок декларування акцизного податку у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841» від 09.12.2016 № 39423/7/99-99-15-03-03-17 |
Надано роз’яснення, що основними нововведеннями є те, що Декларацію доповнено новими додатками: "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу" (додаток 1-1) і "Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування" (додаток 9, у зв’язку з чим додаток 9 попередньої редакції став додатком 10 нової форми). Відповідно до змін, внесених до Кодексу, до платників акцизного податку віднесено осіб, які реалізують пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу). Об'єкт оподаткування для зазначених платників акцизного податку виникає у випадку, визначеному у п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального здійснюється у Додатку 1-1 до Декларації. Формою Розрахунку суми акцизного податку з реалізації пального передбачено зазначення залишків пального на початок звітного періоду шляхом перенесення його значення із попередньої звітності. Обсяг залишків пального на початок звітного періоду (у цьому випадку на 01.12.2016) за відповідним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (гр. 3 додатка 1-1 до Декларації) зазначається за даними СЕАРП. У подальших звітних періодах залишки пального переноситимуться із попередньої звітності. Додаток 1-1 обов’язково заповнюється всіма платниками (юридичними та фізичними особами) акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробниками) незалежно від того, чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування. Сума податкового зобов’язання, визначена у Додатку 1-1 (гр. 20), переноситься до рядка В2, яким доповнено розділ В "Податкові зобов'язання з реалізації пального" Декларації. Додаток 9 "Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування" заповнюється особою, яка отримує пальне, та подається разом із Декларацією та копіями документів, передбачених пунктом 231.10 статті 231 розділу VІ Кодексу, до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації. У зв’язку з доповненням Кодексу нормою щодо зменшення сум акцизного податку до сплати на суму податку з використаної при виробництві пального підакцизної сировини Додаток 1 до Декларації доповнено новою графою 17 "Сума акцизного податку, сплаченого із підакцизної сировини, яка використана при виробництві пального, згідно з пунктом 217.6 статті 217 Кодексу (грн.)". Сума акцизного податку з цієї графи переноситься до рядка В 11.2, яким доповнено розділ В Декларації, і враховується при коригуванні податкового зобов’язання з акцизного податку. При цьому для кожного випадку виготовлення пального із використанням підакцизної сировини подається окремий розрахунок згідно з Додатком 1 до Декларації. Відповідно до п. 217.6 ст. 217 Кодексу сума податку щодо сировини, на яку зменшується сума податку до сплати, обчислюється із застосуванням ставок податку на таку сировину, чинних на дату реалізації пального. У разі якщо така сума перевищує суму податку з пального, виробленого з такої сировини, різниця платнику не відшкодовується. Додаток 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" викладено у новій редакції, відповідно до якої бланк Додатка 6 розділено на два розділи: розділ І заповнюється суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі – платниками акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну; розділ ІІ заповнюється суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі – платниками акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пальним. Додаток 6 заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ. Податок з товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлено ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 20-й день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу (п. 217.3 ст. 217 Кодексу). До інших додатків внесені лише деякі зміни і уточнення. |
|
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК |
||
|
9 |
Лист ДФС «З питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства у діяльності платника податку на прибуток» від 23.11.2016 № 25336/6/99-99-15-02-02-15 |
Надано роз’яснення, що якщо системи відеоспостереження є невиробничими основними засобами, то витрати на придбання та встановлення таких систем не підлягають амортизації в податковому обліку згідно з п. 138.3 ст. 138 Кодексу. Якщо системи відеоспостереження є невід’ємною частиною приміщення, яке використовується у господарській діяльності платника податку, то витрати на придбання та встановлення зазначених систем у приміщенні відображаються як витрати на поліпшення (ремонт) основних засобів, які підлягають амортизації відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу. Якщо система відеоспостереження належить до окремого об’єкта основних засобів у розумінні п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то такі системи належать до групи 9 (інші основні засоби) та амортизуються відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу за умови використання в господарській діяльності.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
10 |
Лист ДФС «Щодо відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, суми авансових внесків у зв’язку із виплатою дивідендів, сплачених у поточному році, у тому числі у зменшення нарахованої суми податку на прибуток в поточному звітному (податковому) періоді» від 07.12.2016 № 26467/6/99-95-42-01-15 |
Надано роз’яснення, що Сума авансового внеску, яка має бути сплачена при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді, відображається у рядку 6 додатка АВ до Декларації, та переноситься до рядка 20 Декларації. Розрахунок зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків здійснюється у додатку ЗП до Декларації, а саме: у рядку 16.2 додатка ЗП відображаються авансові внески, нараховані та сплачені у звітному (податковому) періоді (значення показника рядка 6 додатка АВ до Декларації); у рядку 16.3 – авансові внески, нараховані та сплачені у минулих звітних (податкових) періодах, які не враховані у зменшення податку на прибуток (значення показника рядка 16.4.2 додатка ЗП до Декларації попереднього звітного (податкового) року); у рядку 16.4 – сумарне значення рядка 16.2 (нараховані та сплачені авансові внески у звітному (податковому) періоді (першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році)) та рядка 16.3 (авансові внески, не зараховані у зменшення податку у минулих періодах), у тому числі: у рядку 16.4.1 (до внесення змін до форми Декларації наказом Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 585 – рядок 16.3.1 додатка ЗП до Декларації) – нараховані та сплачені у поточному звітному (податковому) періоді авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий звітний період. Платники податку, які подають Декларацію щоквартально, відображають у рядку 16.4.1 нараховані та сплачені у першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році авансові внески при виплаті дивідендів, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий перший квартал, півріччя, три квартали, рік; у рядку 16.4.2 – нараховані та сплачені авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток в наступних звітних (податкових) періодах (рядок 16.4 - рядок 16.4.1, переноситься до рядка 16.3 додатка ЗП до рядка 16 Декларації за наступний звітний (податковий) період). Що стосується суми нарахованого та сплаченого авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у І кварталі 2016 року, що була не зарахована у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий звітний період, то вона може бути врахована у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у Декларації у наступному звітному (податковому) періоді 2016 року, зокрема за три квартали 2016 року. |
|
11 |
Лист ДФС «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року N 758» від 09.12.2016 р. N 39425/7/99-99-15-02-01-17 |
Надано роз’яснення, що суми коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції, пунктом 33 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу передбачено тимчасове, на період проведення антитерористичної операції: включення до інших витрат звичайної діяльності без обмежень, передбачених підпунктом "а" підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, непроведення коригувань, установлених підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, починаючи з 1 січня 2015 року. |
|
12 |
Лист ДФС «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на сформоване забезпечення для виплат, пов’язаних з оплатою праці» від 30.11.2016 № 25818/6/99-99-15-02-02-15 |
Надано роз’яснення, що до виплат, пов’язаних з оплатою праці, відносяться видатки підприємства за програмами пенсійного забезпечення (у тому числі короткострокові виплати працівникам, виплати по закінченні трудової діяльності, інші довгострокові виплати працівникам, виплати при звільненні, тощо). Якщо забезпечення (резерв) створюється для відшкодування майбутніх витрат за іншими виплатами, пов’язаними з оплатою праці, сума витрат на формування такого забезпечення не збільшує фінансовий результат для цілей оподаткування податком на прибуток.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
13 |
Лист ДФС «Щодо сплати податку при виплаті доходів нерезиденту» від 24.11.2016 №25392/6/99-99-15-02-02-15 |
Надано роз’яснення, що виплата резидентом на користь нерезидента доходу у вигляді компенсації вартості юридичних послуг, наданих таким нерезидентом, не підлягає оподаткуванню відповідно до п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
14 |
Лист ДФС «Щодо визнання заборгованості безнадійною» від 30.11.2016 р. № 25816/6/99-99-15-02-02-15 |
Надано роз’яснення, що заборгованість покупця, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, перед продавцем за неоплату отриманого обладнання, підпадає під визначення безнадійної, оскільки стягнення її стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин) (за умови їх підтвердження у встановленому порядку). Списання такої заборгованості за рахунок створених резервів сумнівної заборгованості регулюється положеннями п. 139.2 ст. 139 Кодексу.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
В ЧАСТИНІ ПДФО |
||
|
15 |
Лист ДФС «Щодо відображення у податковому розрахунку за ф. N 1-ДФ орендної плати» від 30.11.2016 р. N 25852/6/99-99-13-01-01-15 |
Надано роз’яснення, що відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4, суми орендних платежів, які отримуються фізичною особою, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. N 1-ДФ під ознакою доходу "127" як виплата інших доходів. |
|
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ |
||
|
16 |
Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Щодо подання заяв-розрахунків та виплати матеріального забезпечення» від 21.11.2016 р. № 2.4-16-2036 |
Надано роз’яснення, що з метою оперативного опрацювання заяв-розрахунків страхувальників-роботодавців Виконавчою дирекцією Фонду листом від 04.03.2011 р. N 01-16-387 запропоновано робочим органам відділень Фонду рекомендувати страхувальникам подавати зазначені заяви-розрахунки як в паперовому, так і в електронному вигляді. Строк подання заяв-розрахунків до робочих органів Фонду напряму залежить від страхувальника та комісії із соціального страхування, але, водночас, він не повинен суперечити строкам, передбаченим статтею 32 Закону N 1105. Суми матеріального забезпечення, не отримані застрахованою особою в строк (відрядження, хвороба), можуть бути віднесені на рахунок депонентів до отримання їх застрахованою особою. |
|
17 |
Лист ДФС «Щодо визначення рівня рентабельності контрольованих операцій» від 23.11.2016 № 25360/6/99-99-15-02-02-15 |
Надано роз’яснення, що відповідно до положень ст.39 Кодексу, та з урахуванням рекомендацій Настанов ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб й Керівництва ООН з трансфертного ціноутворення для країн що розвиваються, використання методу чистого прибутку не передбачає можливість застосування фінансових показників валової рентабельності та/або валової рентабельності собівартості.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
18 |
Лист ДФС «Щодо внесення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій» від 30.11.2016 № 25819/6/99-99-15-02-02-15 |
Надано роз’яснення, що у разі, якщо установчі документи ОСББ створені на основі типового статуту та не суперечать вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу такі об’єднання можуть бути включені контролюючим органом до нового Реєстру на підставі положень чинного законодавства, порядок ведення якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
19 |
Лист ДФС «Про перелік країн, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах» від 28.11.2016 р. N 38007/7/99-99-01-02-02-17 |
Наведено перелік країн та юрисдикцій, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах |
|
20 |
Лист ДФС «Про практичну реалізацію Угод» від 12.12.2016 р. № 39482/7/99-99-18-02-01-17 |
Визначено порядок оформлення ваучера TIR+ |
|
21 |
Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо додаткової відпустки за стаж держслужби за період військової служби» від 16.11.2016 р. N 691/13/116-16 |
Надано роз’яснення, що період військової служби зараховується до стажу державної служби, але для надання відпустки за цей час не вбачається правових підстав. Тому у випадку, коли державний службовець проходив військову службу з 2014 по 2016 рік, він не має права на додаткову відпустку за стаж, який виповнився у ці роки, оскільки жодного дня не виконував своїх посадових обов'язків. Після демобілізації і повернення до виконання своїх повноважень він матиме право на таку відпустку з урахуванням часу проходження військової служби. |
|
22 |
Лист Пенсійного фонду України від 16.11.2016 р. № 36884/05-10 |
Надано роз’яснення, що у випадку зміни сумісництва на основне місце роботи без припинення трудових відносин протягом звітного періоду для такого працівника в таблиці 6 додатка 4 необхідно заповнювати два рядки. У кожному з них слід окремо зазначати заробітну плату й нарахований єдиний внесок як для основного працівника та як для сумісника (зазначивши у графі 22 відповідну "ознаку наявності трудової книжки"). У графі 15 "Кількість календарних днів перебування у трудових / цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця"зазначається інформація про кількість календарних днів трудових відносин у звітному місяці лише в одному рядку, де відображено дані про суми нарахованої зарплати за основним місцем роботи. Свідоцтво про смерть працівника є підставою для відображення дати закінчення трудових відносин із застрахованою особою в таблиці 5 додатка 4. |
|
23 |
Лист ДФС «Про зміни в оподаткуванні неприбуткових організацій» від 08.12.2016 р. №39344/7/99-99-15-02-01-17 |
Внесено зміни:
|
|
24 |
Розпорядження ДФС «Про перенесення робочих днів у 2017 році» від 25.11.2016 N 263-р |
Перенесено у порядку і на умовах, визначених законодавством України, у 2017 році робочі дні з:
|
|
25 |
Постанова Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 13.12.16 р. № 410 |
Встановлено обмеження на грошово-кредитному та валютному ринках. Постанова набрала чинності з 16 грудня 2016 року та діє до прийняття Національним банком України окремої постанови Правління Національного банку України за умови відсутності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України, крім наступних пунктів постанови, які втрачають чинність 16 червня 2017 року:
Повний текст документа за посиланням |
|
26 |
ЗУ «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII
Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування (опубліковано 10.12.2016 р.) |
Документом передбачається, зокрема: 1. Обов’язок кредитодавця надавати й роз’яснювати умови та особливості споживчого кредиту й обов’язок банку чи іншої фінансової установи проводити оцінку кредитоспроможності позичальника. 2. Заборонено рекламу 0% кредитів і кредитів без документального підтвердження фінансового стану позичальника. 3. Споживач буде поінформований про реальну, а не номінальну процентну ставку. 4. Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом і вартість усіх послуг, пов’язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом. 5. Кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу в разі дострокового повернення споживчого кредиту. Також кредитодавцю заборонено встановлювати споживачу будь-яку плату, пов’язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. 6. У разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту й/або процентів щонайменше на 1 календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла — щонайменше на 3 календарні місяці кредитодавець має право на вимогу повернення споживчого кредиту в повному обсязі, строк виплати якого ще не настав, якщо таке право передбачене договором. Кредитодавець зобов’язаний у письмовій формі повідомити споживача про таке порушення із зазначенням дій, необхідних для його усунення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Повний текст документа за посиланням |
|
27 |
Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)» від 30 листопада 2016 р. № 929 |
Затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) Установлено, що: ü строк, протягом якого суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) до набрання чинності цією постановою, зобов’язані привести свою діяльність у відповідність із Ліцензійними умовами, затвердженими цією постановою, становить два місяці з дня набрання чинності цією постановою (крім випадку, визначеного в абзаці третьому цього пункту); ü строк, протягом якого суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами до набрання чинності цією постановою, зобов’язані привести свою діяльність у відповідність із абзацом п’ятим пункту 165 Ліцензійних умов, затверджених цією постановою, становить один рік з дня набрання чинності цією постановою.
Повний текст документа за посиланням |
В ЧАСТИНІ ПДВ
1. Лист ДФС «Щодо податкових наслідків з ПДВ при визнанні суми втрат від зменшення корисності активів» від 02.12.2016 № 26145/6/99-99-15-03-02-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо податкових наслідків з ПДВ при визнанні суми втрат від зменшення корисності активів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Постачанням товарів відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Постачанням послуг відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Враховуючи зазначене вище, зменшення корисності активу (зменшення балансової вартості активу) не підпадає під визначення операції з постачання товарів/послуг, а тому зазначена операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
|
В.о. заступника Голови |
М.В. Продан |
2. ЛистГУ ДФС у Рівненській області від 06.12.2016 р. № 2923/10/17-00-12-01-07
Головне управління ДФС у Рівненській області на запит на отримання податкової консультації, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) (далі ПКУ), повідомляє наступне.
Згідно з п.133.4 ст. 133 ПКУ, не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Критерії віднесення підприємств, установ та організацій до неприбуткових встановлено пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а саме: неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Обов`язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Відповідно до пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вищезазначеним вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема можуть бути віднесені об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків (далі – ОСББ).
Правове регулювання діяльності ОСББ регламентовано нормами Закону України від 29.11.2001 № 2866-III "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі – Закон № 2866).
Відповідно до загального правила визначення об'єкта оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 185.1 статті 185 Кодексу, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
При цьому постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ст. 14 Кодексу).
Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ст. 14 Кодексу).
Тобто членські внески, які отримує ОСББ у вигляді грошових коштів, не підпадають під об'єкт оподаткування ПДВ, оскільки вони не є оплатою операцій з постачання товарів чи послуг.
При цьому ні статтею 196, ні статтею 197 Кодексу не передбачено виключень з об'єкта оподаткування ПДВ тих чи інших операцій, що надаються ОСББ.
Відповідно до Закону № 2866 об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, створеною власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Відповідно до статті 22 Закону № 2866 за наявності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом, або кошти, що сплачуються власниками приміщень за надані їм комунальні послуги, можуть згідно з укладеними договорами надходити на рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги.
Враховуючи викладене, у ОСББ відсутній об'єкт оподаткування по водо-, тепло-, газо-, електропостачанню, гарячому водопостачанню та інших послугах, кошти за які власники жилих і нежилих приміщень перераховують безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, або перераховують на рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги.
У випадку встановлення ОСББ для власників жилих і нежилих приміщень окремої плати за послуги з перерахунку отриманих від таких власників коштів підприємствам, організаціям, що надають послуги з водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інші послуги, у ОСББ виникає об'єкт оподаткування ПДВ виходячи з вартості наданих послуг.
Видатки на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та договором про їх використання (кошторисом). Кошти за користування неподільним та загальним майном і обслуговування спільної власності сплачуються на банківський рахунок об'єднання (стаття 23 Закону № 2866).
Кошти, що надходять на банківський рахунок об'єднання від власників жилих і нежилих приміщень для компенсації видатків на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності об'єднання, не підпадають під об'єкт оподаткування ПДВ.
Крім того, відповідно до статті 4 Закону № 2866 об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами. Така господарська діяльність об'єднання (наприклад, здача в оренду нежитлових приміщень) підпадає під визначення об'єкта оподаткування ПДВ.
При реєстрації ОСББ в якості платників ПДВ необхідно враховувати вимоги пункту 181.1 статті 181 Кодексу щодо обов'язковості реєстрації платником ПДВ у разі перевищення нарахованої (сплаченої) особі (ОСББ) протягом останніх 12 календарних місяців суми, яка сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Отже, для обов'язкової реєстрації платником податку враховується обсяг операцій, які згідно з Кодексом є об'єктом оподаткування (підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків, 7 відсотків або 0 відсотків, а також ті, що звільнені від оподаткування). Операції, які не є об'єктом оподаткування (перераховані в статті 196 розділу V Кодексу) при визначенні обсягу операцій, по досягненню якого реєстрація в якості платника податку є обов'язковою, не враховуються.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.1, 52.2 ст. 52 Кодексу контролюючі органи надають платникам податків консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у Рівненській області не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
3. Лист Головного управління ДФС у Чернігівській області «Щодо порядку зарахування позитивного сальдо по ПДВ з особової картки платника податку, що реорганізується, на особову картку його правонаступника» від 02.12.2016 №3904/10/25-01-12-01-09
ГУ ДФС у Чернігівській області, розглянуло запит платника податків на отримання податкової консультації щодо порядку зарахування позитивного сальдо по ПДВ з особової картки платника податку, що реорганізується, на особову картку його правонаступника, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Пунктом 98.2.2 ст. 98 ПКУ передбачено, що якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися.
Згідно п. 98.9 ст. 98 ПКУ, якщо сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків.
Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, передбачено, що у разі коли внаслідок припинення юридичної особи шляхом реорганізації частина її зобов'язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковуються складові суми переплат, до інтегрованих карток юридичних осіб - правонаступників засобами програмного забезпечення переносяться відповідні облікові показники з дотриманням хронології їх виникнення на підставі одного із документів: рішення про узгодження плану реорганізації платника податків; передавального акта; розподільчого балансу.
Враховуючи вищевикладене, у разі реорганізації платника податку сальдові показники з податку на додану вартість данного платника засобами програмного забезпечення будуть перенесені до сальдових показників його правонаступника з дотриманням хронології їх виникнення. Для цього правонаступнику потрібно звернутись до ДПІ за місцем обліку платника податку, який припиняє свою діяльність шляхом реорганізації, з відповідною заявою та підтверджуючими документами із вищезазначеного переліку.
Окрім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися платником податків, якому надано таку консультацію, та діє до внесення змін до статей ПКУ, на які в ній іде посилання.
4. Лист ДФС «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з нерухомістю» від 02.12.2016 № 26173/6/99-99-15-03-02-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з нерухомістю та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.
У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає:
а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.
Як зазначено у листі, підприємство планує укласти договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно (квартири) (далі – об’єкт інвестування) в житловому будинку, будівництво якого не завершене, з продавцем, який є забудовником об'єкта житлового фонду.
Майнові права на об’єкт інвестування є правом на одержання у власність об’єкта інвестування в майбутньому (після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію).
Після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію продавець зобов’язується передати підприємству – покупцю готовий об’єкт інвестування за відповідним актом приймання-передачі.
Майнові права підприємства – покупця після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію реалізуються шляхом набуття права власності на об’єкт інвестування, оформлення та реєстрації платником податків – покупцем відповідних правовстановлюючих документів на цей об’єкт.
Отже, у цьому випадку операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об'єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об'єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Операції з подальшого постачання готового новозбудованого житла третім особам звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу.
|
В.о. заступника Голови |
М.В. Продан |
5. Лист ГУ ДФС у Рівненській області «Щодо включення сум ПДВ в податковий кредит за отримані послуги постачання теплової енергії в гарячій воді без отримання податкової накладної» від 02.12.2016 № 2908/10/17-00-12-01-07
Головне управління ДФС у Рівненській області розглянуло Ваш запит (вх..№4889/10/17-00 від 02.11.2016р.), з доданими первинними документами, щодо включення сум ПДВ в податковий кредит за отримані послуги постачання теплової енергії в гарячій воді без отримання податкової накладної, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, а саме:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього ПКУ;
г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.
Отже, якщо рахунок за послугу постачання теплової енергії в гарячій воді, який виставляється платнику податку за надану послугу, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, вартість яких визначається за приладами обліку, то такий рахунок для отримувача послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної.
Відповідно до абз.4 пункту 198.6 статті 198 ПКУ у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Зазначене правило не поширюється на інші документи, які згідно з нормами ПКУ є підставою для формування податкового кредиту (митні декларації, документи, перераховані у пункті 201.11 статті 201 ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ) за правилами, встановленими ст. 50 ПКУ для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 8 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289).
Крім вище зазначеного, повідомляємо, що згідно із статтею 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію
6. Лист ДФС «Щодо відображення у податковій декларації з податку на додану вартість сум ПДВ, які були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції» від 07.12.2016 № 26466/6/99-95-42-01-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відображення у податковій декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) сум ПДВ, які були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції, і повідомляє таке.
Пунктом 209.14 статті 209 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, зокрема, що у разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, а саме нульова ставка.
При вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство – виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку (пункт 209.4 статті 209 Кодексу).
У пункті 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок), зазначено, що платники податку, які згідно зі статтею 209 Кодексу застосовують спеціальний режим
оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123» (далі – декларація 0121 - 0123), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До декларації 0121 - 0123 включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого вказаною статтею.
Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку рядок 14 призначений для перенесення з декларацій 0121 - 0123 до декларації 0110 сум податкового кредиту, сформованого в попередніх звітних періодах у зв’язку з придбанням товарів/послуг, у випадках, коли такі товари/послуги використані в поточному звітному періоді в операціях з експорту сільськогосподарської продукції.
Отже, операції з експорту сільськогосподарським підприємством – суб’єктом спеціального режиму оподаткування власновироблених сільськогосподарських товарів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та відображаються у декларації 0121 - 0123 за умови підтвердження такого вивезення товарів за межі митної території України (експорту) належним чином оформленою митною декларацією.
При цьому суми ПДВ, що були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції та включені до складу податкового кредиту, за рішенням платника можуть бути перенесені із декларації 0121 до декларації 0110 шляхом відображення у рядку 14 декларації 0121 зі знаком «–» та в рядку 14 декларації 0110 зі знаком «+».
Суми податку, перенесені до рядка 14 декларації 0110, можуть брати участь в обрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальновстановленому порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.
Відповідні роз’яснення надані у листі ДФС від 24.03.2016 № 9983/7/99-99-19-03-02-17.
В.о. заступника Голови М.В. Продан
7. Лист ДФС «Щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ на підставі митної декларації, складеної у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України» від 02.12.2016 № 26168/6/99-99-15-03-02-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ на підставі митної декларації, складеної у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Згідно з пунктом 206.7 статті 206 ПКУ до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ.
Зокрема, умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 Митного кодексу України (далі – МКУ). Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (підпункт 206.7.2 пункту 206.7 статті 206 ПКУ).
Відповідно до частини 7 статті 106 МКУ у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі (у тому числі ПДВ) сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами.
При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань відповідно до розділу II ПКУ.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 ПКУ).
Таким чином, у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ПДВ, у вільний обіг на митній території України платник ПДВ сплачує митним органам суму ПДВ, розраховану за основною ставкою ПДВ, за вирахуванням вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення суми ПДВ, а також суму процентів з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань відповідно до розділу II ПКУ.
При цьому до податкового кредиту на підставі митної декларації включається лише сума податку на додану вартість, сплачена/нарахована у зв’язку з випуском товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України. Сума процентів, нарахованих відповідно до частини 7 статті 106 МКУ, не є сумою податку на додану вартість, а тому до податкового кредиту не включається.
|
В.о. заступника Голови |
М.В. Продан |
В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ
8. Лист ДФС «Про порядок декларування акцизного податку у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841» від 09.12.2016 № 39423/7/99-99-15-03-03-17
З метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку, у зв’язку з прийняттям Закону України від 24 грудня 2015 року № 909 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", яким, зокрема, удосконалено адміністрування акцизного податку, Міністерством фінансів України прийнято наказ від 26.09.2016 № 841 "Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку", який зареєстровано у Міністерстві юстиції України за № 1365/29495 від 18.10.2016 (далі – наказ).
Наказом вносяться зміни до форми декларації акцизного податку (далі – Декларація) та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, шляхом викладення їх у новій редакції.
Нова форма декларації складається із загальної частини, що містить обов’язкові реквізити платника акцизного податку, та шести розділів (А,Б,В,Г,Д,Е), що складаються платниками залежно від виду господарської діяльності, а також розділу, що заповнюється працівниками Державної фіскальної служби України після подання Декларації.
З метою уникнення помилок при заповненні платниками декларації акцизного податку з нумерації розділів Декларації вилучено літеру "Ґ", у зв’язку з чим розділ "Ґ" став розділом "Д", відповідно розділ "Д" став розділом "Е".
Зміни, внесені до форми Декларації, зумовлені такими змінами до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме:
віднесенням осіб, які реалізують пальне, до платників акцизного податку (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);
визначенням об'єктом оподаткування операцій з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних. (п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
запровадженням системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) та електронної акцизної накладної (ст.ст. 231- 232Кодексу);
змінами у порядку обчислення акцизного податку з пального, при виробництві якого як сировина використані інші оподатковувані підакцизні товари (п. 217.6 ст. 217 Кодексу);
зміною одиниці виміру пального, на яке встановлено ставки акцизного податку, з кілограмів на літри, приведеного до температури 15-0С (п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу);
зміною ставки акцизного податку з роздрібної реалізації пального з адвалорної (5 відс.) на специфічну – 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару (п.п. 215.3.10. п. 215.3 ст. 215 Кодексу) та порядку обчислення податку з товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті;
зміною бази оподаткування тютюнових виробів, вироблених та ввезених на митну територію України (п.п. 214.1.1 п.п. 214.1.2 п. 214.1 ст. 214Кодексу). Станом на сьогодні вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами та ввезеними на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, обчислюється з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
Згідно з п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 22.11.2016 (опубліковано 22.11.2016 в "Офіційному віснику України" № 90).
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Статтею 223 Кодексу встановлено, що базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.
Враховуючи норми частини другої п. 46.6 ст. 46 Кодексу, особи, визначені статтею 212 Кодексу як платники акцизного податку, вперше подають декларацію акцизного податку за новою формою не пізніше 20 січня 2017 за грудень 2016 року.
Звертаємо увагу, що суттєво структура нової форми декларації, її розділів та додатків до неї не змінилась.
Основними нововведеннями є те, що Декларацію доповнено новими додатками: "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу" (додаток 1-1) і "Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування" (додаток 9, у зв’язку з чим додаток 9 попередньої редакції став додатком 10 нової форми).
Відповідно до змін, внесених до Кодексу, до платників акцизного податку віднесено осіб, які реалізують пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Об'єкт оподаткування для зазначених платників акцизного податку виникає у випадку, визначеному у п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального здійснюється у Додатку 1-1 до Декларації.
Формою Розрахунку суми акцизного податку з реалізації пального передбачено зазначення залишків пального на початок звітного періоду шляхом перенесення його значення із попередньої звітності.
Обсяг залишків пального на початок звітного періоду (у цьому випадку на 01.12.2016) за відповідним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (гр. 3 додатка 1-1 до Декларації) зазначається за даними СЕАРП. У подальших звітних періодах залишки пального переноситимуться із попередньої звітності.
Додаток 1-1 обов’язково заповнюється всіма платниками (юридичними та фізичними особами) акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробниками) незалежно від того, чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування.
Сума податкового зобов’язання, визначена у Додатку 1-1 (гр. 20), переноситься до рядка В2, яким доповнено розділ В "Податкові зобов'язання з реалізації пального" Декларації.
Додаток 9 "Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування" заповнюється особою, яка отримує пальне, та подається разом із Декларацією та копіями документів, передбачених пунктом 231.10 статті 231 розділу VІ Кодексу, до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації.
У зв’язку з доповненням Кодексу нормою щодо зменшення сум акцизного податку до сплати на суму податку з використаної при виробництві пального підакцизної сировини Додаток 1 до Декларації доповнено новою графою 17 "Сума акцизного податку, сплаченого із підакцизної сировини, яка використана при виробництві пального, згідно з пунктом 217.6 статті 217 Кодексу (грн.)". Сума акцизного податку з цієї графи переноситься до рядка В 11.2, яким доповнено розділ В Декларації, і враховується при коригуванні податкового зобов’язання з акцизного податку.
При цьому для кожного випадку виготовлення пального із використанням підакцизної сировини подається окремий розрахунок згідно з Додатком 1 до Декларації.
Відповідно до п. 217.6 ст. 217 Кодексу сума податку щодо сировини, на яку зменшується сума податку до сплати, обчислюється із застосуванням ставок податку на таку сировину, чинних на дату реалізації пального. У разі якщо така сума перевищує суму податку з пального, виробленого з такої сировини, різниця платнику не відшкодовується.
Додаток 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" викладено у новій редакції, відповідно до якої бланк Додатка 6 розділено на два розділи:
розділ І заповнюється суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі – платниками акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну;
розділ ІІ заповнюється суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі – платниками акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пальним.
Додаток 6 заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
Податок з товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлено ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 20-й день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу (п. 217.3 ст. 217 Кодексу).
До інших додатків внесені лише деякі зміни і уточнення.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.2-1 ст. 49 Кодексу платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу (особи, які реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу, якщо платник податків вважає, що форма Декларації збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, він має право подати доповнення до декларації за зразком, наведеним у Додатку 10 до Декларації.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС терміноводовести зазначений лист до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів для врахування під час прийняття звітності та при контрольно-перевірочній роботі.
|
Голова |
Р.М. Насіров |
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
9. Лист ДФС «З питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства у діяльності платника податку на прибуток» від 23.11.2016 № 25336/6/99-99-15-02-02-15
Державна фіскальна служба України відповідно до звернення народного депутата України розглянула лист з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства у діяльності платника податку на прибуток та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
1. Щодо віднесення до основних засобів системи відеоспостереження.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу (пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу).
Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів з метою амортизації відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу, а також мінімально допустимі строки їх амортизації, визначені у п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Підпунктом 138.3.2 п. 138.2 ст. 138 Кодексу встановлено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування, зокрема, витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.
Термін «невиробничі основні засоби» означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.
З урахуванням зазначеного якщо системи відеоспостереження є невиробничими основними засобами, то витрати на придбання та встановлення таких систем не підлягають амортизації в податковому обліку згідно з п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Якщо системи відеоспостереження є невід’ємною частиною приміщення, яке використовується у господарській діяльності платника податку, то витрати на придбання та встановлення зазначених систем у приміщенні відображаються як витрати на поліпшення (ремонт) основних засобів, які підлягають амортизації відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Якщо система відеоспостереження належить до окремого об’єкта основних засобів у розумінні п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то такі системи належать до групи 9 (інші основні засоби) та амортизуються відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу за умови використання в господарській діяльності.
2. Щодо необхідності зазначення у первинних документах статусу суб’єкта господарювання – фізичної особи підприємця та внесення змін до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) в частині виключення п. 3 ст. 14 стосовно вимоги подання фінансової звітності державному реєстратору.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом № 996.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).
10. Лист ДФС «Щодо відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, суми авансових внесків у зв’язку із виплатою дивідендів, сплачених у поточному році, у тому числі у зменшення нарахованої суми податку на прибуток в поточному звітному (податковому) періоді» від 07.12.2016 № 26467/6/99-95-42-01-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист ….. щодо відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), суми авансових внесків у зв’язку із виплатою дивідендів, сплачених у поточному році, у тому числі у зменшення нарахованої суми податку на прибуток в поточному звітному (податковому) періоді, і повідомляє таке.
Згідно з п.п. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) крім випадків, передбачених п.п. 57.1 1.3 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у Декларації за звітний (податковий) рік.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених
п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому Декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Сума авансового внеску, яка має бути сплачена при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді, відображається у рядку 6 додатка АВ до Декларації, та переноситься до
рядка 20 Декларації.
Розрахунок зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків здійснюється у додатку ЗП до Декларації, а саме:
у рядку 16.2 додатка ЗП відображаються авансові внески, нараховані та сплачені у звітному (податковому) періоді (значення показника рядка 6
додатка АВ до Декларації);
у рядку 16.3 – авансові внески, нараховані та сплачені у минулих звітних (податкових) періодах, які не враховані у зменшення податку на прибуток (значення показника рядка 16.4.2 додатка ЗП до Декларації попереднього звітного (податкового) року);
у рядку 16.4 – сумарне значення рядка 16.2 (нараховані та сплачені авансові внески у звітному (податковому) періоді (першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році)) та рядка 16.3 (авансові внески, не зараховані
у зменшення податку у минулих періодах), у тому числі:
у рядку 16.4.1 (до внесення змін до форми Декларації наказом Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 585 – рядок 16.3.1 додатка ЗП до Декларації) – нараховані та сплачені у поточному звітному (податковому) періоді авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий звітний період. Платники податку, які подають Декларацію щоквартально, відображають у рядку 16.4.1 нараховані та сплачені у першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році авансові внески при виплаті дивідендів, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий перший квартал, півріччя, три квартали, рік;
у рядку 16.4.2 – нараховані та сплачені авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток в наступних звітних (податкових) періодах (рядок 16.4 - рядок 16.4.1, переноситься до рядка 16.3 додатка ЗП до рядка 16 Декларації за наступний звітний (податковий) період).
Що стосується суми нарахованого та сплаченого авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у І кварталі 2016 року, що була не зарахована у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий звітний період, то вона може бути врахована у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у Декларації у наступному звітному (податковому) періоді 2016 року, зокрема за три квартали 2016 року.
В.о. заступника Голови М.В. Продан
11. Лист ДФС «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року N 758» від 09.12.2016 р. N 39425/7/99-99-15-02-01-17
Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє таке.
2 листопада 2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року N 758 "Про затвердження переліку товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування" (далі - Постанова).
Постанова прийнята відповідно до пункту 33 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та затверджує перелік товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування (далі - перелік).
Так, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції, пунктом 33 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу передбачено тимчасове, на період проведення антитерористичної операції:
включення до інших витрат звичайної діяльності без обмежень, передбачених підпунктом "а" підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року,
непроведення коригувань, установлених підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, починаючи з 1 січня 2015 року.
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання у роботі та забезпечити врахування під час проведення контрольно-перевірочної роботи та процедур адміністративного оскарження.
|
Голова |
Р. М. Насіров |
12. Лист ДФС «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на сформоване забезпечення для виплат, пов’язаних з оплатою праці» від 30.11.2016 № 25818/6/99-99-15-02-02-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на сформоване забезпечення для виплат, пов’язаних з оплатою праці, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.
Відповідно до п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пп. 139.2 – 139.3 ст. 139 Кодексу) згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пп. 139.2 – 139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та на суму коригування (зменшення) резервів та стандартів фінансової звітності та на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пп. 139.2 – 139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.1.2 п.139.1 ст. 139 Кодексу).
При цьому Кодекс не містить визначення поняття „виплати, пов’язані з оплатою праці”.
Згідно з п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Підпунктом 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними у дію відповідно до законодавства.
Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, встановлено, що виплати, пов’язані з оплатою праці, – виплати, що віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5) і зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713.
Видатки підприємств за програмами пенсійного забезпечення (у тому числі виплати пенсій, одноразові виплати при звільненні у зв’язку з виходом на пенсію, ювілейні премії, видатки на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій) відносяться до складу інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (ст. 3 Інструкції № 5).
Крім того, згідно з абзацом б) п. 5 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 19 (МСБО 19) „Виплати працівникам” виплати працівникам включають, зокрема, виплати по закінченні трудової діяльності, як, наприклад, (i) пенсії (наприклад, пенсії та разові виплати при виході на пенсію, тощо).
Враховуючи викладене, до виплат, пов’язаних з оплатою праці, відносяться видатки підприємства за програмами пенсійного забезпечення (у тому числі короткострокові виплати працівникам, виплати по закінченні трудової діяльності, інші довгострокові виплати працівникам, виплати при звільненні, тощо).
Таким чином, якщо забезпечення (резерв) створюється для відшкодування майбутніх витрат за іншими виплатами, пов’язаними з оплатою праці, сума витрат на формування такого забезпечення не збільшує фінансовий результат для цілей оподаткування податком на прибуток.
13. Лист ДФС «Щодо сплати податку при виплаті доходів нерезиденту» від 24.11.2016 №25392/6/99-99-15-02-02-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо сплати податку при виплаті доходів нерезиденту та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у листі, підприємство планує укласти зовнішньоекономічний договір з нерезидентом та здійснювати виплати за надані юридичні послуги.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Перелік таких доходів визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Відповідно до абзацу «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не підлягають оподаткуванню доходи нерезидента, із джерелом походження з України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Таким чином, виплата резидентом на користь нерезидента доходу у вигляді компенсації вартості юридичних послуг, наданих таким нерезидентом, не підлягає оподаткуванню відповідно до п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
14. Лист ДФС «Щодо визнання заборгованості безнадійною» від 30.11.2016 р. № 25816/6/99-99-15-02-02-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання заборгованості безнадійною та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Так, у податковому обліку заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством, вважається безнадійною (п.п. ж) п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Особливості провадження економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (АР Крим та м. Севастополя) та інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які перебувають на такій території або за її межами, встановлено Законом України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1636).
Наявність обставин непереборної дії (форс-мажору) відповідно до умов договорів між суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ «Крим» та суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на іншій території України під час тимчасової окупації засвідчують торгово-промислові палати України, якщо інший порядок засвідчення наявності таких обставин непереборної дії (форс-мажору) не встановлено міжнародними договорами України (п.п. «в» п. 12.11 ст. 12 Закону № 1636).
При формуванні резервів сумнівних боргів виникають різниці відповідно до п. 139.2 ст. 139 Кодексу.
Так, згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).
Отже, у разі використання резерву для списання дебіторської заборгованості така заборгованість перевіряється на відповідність критеріям безнадійності, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, та у разі її відповідності коригування фінансового результату до оподаткування згідно з частиною другою пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суми резерву сумнівних боргів не здійснюється.
Як зазначено у Вашому листі, примусове виконання рішення щодо стягнення заборгованості з контрагента, який знаходиться на території АР Крим було зупинено у зв’язку з набранням чинності Закону України від 15.05.2013 № 238 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільної роботи стратегічних підприємств енергетичної галузі» з подальшим його погашенням відповідно до Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Однак, процедура погашення заборгованості відповідача зупинена у зв’язку з початком тимчасової окупації території України (20 лютого 2014 року (п. 2 ст. 1 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Отже, заборгованість покупця, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, перед продавцем за неоплату отриманого обладнання, підпадає під визначення безнадійної, оскільки стягнення її стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин) (за умови їх підтвердження у встановленому порядку). Списання такої заборгованості за рахунок створених резервів сумнівної заборгованості регулюється положеннями п. 139.2 ст. 139 Кодексу.
В ЧАСТИНІ ПДФО
15. Лист ДФС «Щодо відображення у податковому розрахунку за ф. N 1-ДФ орендної плати» від 30.11.2016 р. N 25852/6/99-99-13-01-01-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відображення ознаки доходу у податковому розрахунку за ф. N 1-ДФ і повідомляє таке.
Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. N 435-IV (із змінами та доповненнями) (далі - ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 глави 52 ЦКУ).
Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією.
Таким чином, договори оренди рухомого майна належать до договорів цивільно-правового характеру.
Водночас предметом договору про надання послуг та договору найму є різні об'єкти цивільних прав. Так, предметом договору найму є неспоживна річ (ст. 760 ЦКУ), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦКУ).
Договір найму (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг.
Отже, відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4, суми орендних платежів, які отримуються фізичною особою, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. N 1-ДФ під ознакою доходу "127" як виплата інших доходів.
|
Перший заступник Голови |
С. Білан |
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
16. Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Щодо подання заяв-розрахунків та виплати матеріального забезпечення» від 21.11.2016 р. № 2.4-16-2036
1. Щодо подання заяв-розрахунків до Фонду в паперовому та електронному вигляді.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105) фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затверджено постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 р. N 26 (далі - Порядок N 26).
Підставою для фінансування страхувальників-роботодавців робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
При опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На підставі заяв-розрахунків страхувальників робочі органи відділення Фонду формують зведені заявки та передають їх до виконавчих дирекцій відділень Фонду, а ті, в свою чергу, після узагальнення інформації передають її до Виконавчої дирекції Фонду для отримання фінансування.
Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.
З метою оперативного опрацювання заяв-розрахунків страхувальників-роботодавців Виконавчою дирекцією Фонду листом від 04.03.2011 р. N 01-16-387 запропоновано робочим органам відділень Фонду рекомендувати страхувальникам подавати зазначені заяви-розрахунки як в паперовому, так і в електронному вигляді.
2. Щодо періодичності і строків подання страхувальниками заяв-розрахунків до Фонду та дотримання законодавчо встановлених строків для виплати матеріального забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 32 Закону N 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.
Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду відповідно до Закону N 1105.
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.
У той же час, відповідно до статті 34 Закону N 1105, пункту 8 Порядку N 26 робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку.
Після надходження суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника останній зобов'язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення у строки, визначені у статті 32 Закону N 1105.
Що стосується строку, протягом якого страхувальник після нарахування допомоги повинен подати заяву-розрахунок до робочого органу Фонду, то для вирішення цього питання слід керуватися нормами Закону N 1105 та Положенням про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженим постановою правління Фонду від 23.06.2008 р. N 25 (далі - Положення).
Зокрема, частиною 3 статті 30 Закону N 1105 передбачено, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації. Відповідно до Положення комісія здійснює контроль за своєчасним направленням до робочих органів відділень Фонду заяв-розрахунків про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення, основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць.
Таким чином, строк подання заяв-розрахунків до робочих органів Фонду напряму залежить від страхувальника та комісії із соціального страхування, але, водночас, він не повинен суперечити строкам, передбаченим статтею 32 Закону N 1105.
Після отримання коштів від Фонду страхувальник зобов'язаний виплатити застрахованій особі допомогу по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах не пізніше ніж найближчого дня, установленого для виплати заробітної плати, а допомогу на поховання - не пізніше ніж наступного робочого дня після отримання страхових коштів.
3. Щодо неотримання працівником з яких ось причин в строк матеріального забезпечення.
Відповідно до статті 34 Закону N 1105 та пункту 10 Порядку N 26 у разі, якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.
Суми матеріального забезпечення, не отримані застрахованою особою в строк (відрядження, хвороба), можуть бути віднесені на рахунок депонентів до отримання їх застрахованою особою.
|
Голова комісії |
В. Сітайло |
17. Лист ДФС «Щодо визначення рівня рентабельності контрольованих операцій» від 23.11.2016 № 25360/6/99-99-15-02-02-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визначення рівня рентабельності контрольованих операцій, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Підпунктом 39.3.2.5 п. 39.3 ст. 39 Кодексу встановлено невиключний перелік фінансових показників, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованих операцій (далі – КО) принципу «витягнутої руки» та можуть використовуватись під час визначення рівня рентабельності КО.
Вибір показника рентабельності може здійснюватися з урахуванням, зокрема, але не виключно, таких факторів: виду діяльності сторони контрольованої операції; розподілу функцій, ризиків, активів сторін; економічної обґрунтованості обраного показника; незалежності показника від доходів та/або витрат, визнаних в операціях між пов'язаними сторонами (п.п. 39.3.2.4 п. 39.3 ст. 39 Кодексу).
Водночас, відповідно до п.п. 39.3.6.1 п.п. 39.3.6 п. 39.3 ст. 39 Кодексу метод чистого прибутку операції полягає у порівнянні чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи), що отримує платник податку у КО, з чистим прибутком на основі тієї ж бази у співставній неконтрольованій операції.
Таким чином, Кодексом визначено, що для застосування методу чистого прибутку мають використовуватись показники рентабельності (фінансові показники), які розраховуються із використанням показника чистого прибутку (прибутку від операційної діяльності).
Зазначені положення ст. 39 Кодексу співпадають з рекомендаціями Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб (далі – Настанови ОЕСР) (http://www.oecd.org/ctp/transfer-pricing/transfer-pricing-guidelines.htm).
Так, відповідно до п. 1.35 частини D розділу І «Принцип «витягнутої руки» Настанов ОЕСР, метод ціни перепродажу і метод «витрати плюс» порівнюють маржу валового прибутку, отриману у КО, з маржею валового прибутку, отриманого у неконтрольованій операції. інші методи (метод чистої маржі від операцій, метод розподілення прибутку від операцій) засновані на порівнянні індикаторів чистого прибутку (такими як маржі прибутку) між незалежними та асоційованими підприємствами, що використовуються як інструмент для визначення прибутку одного чи обох асоційованих підприємств, який вони б отримали, якби працювали виключно з незалежними підприємствами.
У Частині ІІІ розділу ІІ «Методи трансфертного ціноутворення» Настанов ОЕСР встановлено наступне:
метод чистої маржі від операцій вивчає чистий прибуток щодо відповідної бази (наприклад, відносно витрат, продажів, активів), який отримує платник податку у КО (2.58);
однією з переваг методу чистої маржі від операцій є те, що індикатор чистого прибутку (наприклад, рентабельність активів, операційний дохід від реалізації та, можливо, інші коефіцієнти чистого прибутку) може з більшою толерантністю ставитися до деяких функціональних відмінностей між КО і неконтрольованої операції, ніж маржа валового прибутку (2.62).
Більш детально рекомендації щодо використання фінансових показників в залежності від обраного методу трансфертного ціноутворення наведено у документі Секретаріату ОЕСР «Методи трансфертного ціноутворення» (липень 2010) (http://www.oecd.org/ctp/transfer-pricing/45765701.pdf).
Зокрема в ньому зазначається:
у методі ціни перепродажу маржа ціни перепродажу (тобто, валова маржа) перепродавця у КО порівнюється з валовою маржею в порівнянних неконтрольованих операціях (п. 9);
у тих випадках, коли чистий прибуток відноситься до витрат або продажів, метод чистої маржі від операцій застосовується аналогічно до методу «витрати плюс» та методу ціни перепродажу, за виключенням того, що в ньому порівнюється чистий прибуток, отриманий від КО та неконтрольованих операцій (після вирахування відповідних операційних витрат) замість порівняння валового прибутку від перепродажу або валової надбавки на витрати (п. 15);
у методі ціни перепродажу, досліджувана сторона є покупцем (найчастіше, дистриб’ютором), а досліджуваний фінансовий індикатор - маржа ціни перепродажу (тобто, валова маржа) (п. 45);
у методі чистої маржі від операцій, досліджувана сторона може бути або продавцем, або покупцем: у першому випадку, досліджуваний фінансовий індикатор – це чистий прибуток від ціни або чистий прибуток від активів, в останньому випадку, досліджуваний фінансовий індикатор – це загалом чистий прибуток з продажу (п. 45).
Аналогічні роз’яснення та рекомендації щодо використання під час застосування методу чистої маржі від операцій (методу чистого прибутку) саме фінансових індикаторів розрахованих із використанням чистого прибутку, наведено у п. 6.3.2.2. Керівництва ООН з трансфертного ціноутворення для країн що розвиваються (http://www.un.org/esa/ffd/documents/UN_Manual_TransferPricing.pdf).
Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень ст.39 Кодексу, та з урахуванням рекомендацій Настанов ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб й Керівництва ООН з трансфертного ціноутворення для країн що розвиваються, використання методу чистого прибутку не передбачає можливість застосування фінансових показників валової рентабельності та/або валової рентабельності собівартості.
18. Лист ДФС «Щодо внесення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій» від 30.11.2016 № 25819/6/99-99-15-02-02-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо внесення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) (п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, ОСББ (п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захист їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулює Закон України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі – Закон № 2866).
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (абзац четвертий ст. 4 Закону № 2866).
Статтями 3 та 7 Закону № 2866 встановлено, що діяльність ОСББ здійснюється на основі статуту, який складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно розділу 2 ст. 2 типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 № 141, об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Якщо неприбуткові організації, внесені до Реєстру, не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, то з метою включення до нового Реєстру такі організації зобов’язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу (п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Отже, у разі, якщо установчі документи ОСББ створені на основі типового статуту та не суперечать вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу такі об’єднання можуть бути включені контролюючим органом до нового Реєстру на підставі положень чинного законодавства, порядок ведення якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».
19. Лист ДФС «Про перелік країн, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах» від 28.11.2016 р. N 38007/7/99-99-01-02-02-17
Державна фіскальна служба України доводить до відома та врахування в роботі інформацію з офіційного сайту Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) (http//www.oecd. org/ctp/exchange-of-tax-information) щодо актуалізованого переліку країн та юрисдикцій, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (далі - Конвенція). Перелік, наданий листом ДФС України від 26.09.2016 р. N 31607/7/99-99-01-02-02-17, доповнився такими країнами як: Бразилія, Науру, Ніуе, Барбадос та Чилі.
Крім того, Конвенція набуде чинності для Андорри, Ізраїлю, Ліхтенштейну, Сент Кітс та Невіс, Сент Вінсент та Гренадіни, Самоа, Сенегалу та Уругваю - з 01.12.2016 р.; для Швейцарії - з 01.01.2017 р.
Додаток: перелік країн та юрисдикцій, на які поширюється дія Конвенції <...>.
|
Директор Департаментуорганізації роботи Служби |
В. Пригаровський |
|
Перелік країн та юрисдикцій, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах
(станом на 21.11.2016 р.)
|
Австралія |
Ісландія |
Норвегія |
|
Австрія |
Іспанія |
Острів Мен |
|
Азербайджан |
Італія |
Південна Африка |
|
Албанія |
Казахстан |
Польща |
|
Ангілья |
Камерун |
Португалія |
|
Аргентина |
Кайманові острови |
Російська Федерація |
|
Аруба |
Канада |
Румунія |
|
Барбадос |
Кіпр |
Сан-Марино |
|
Беліз |
КНР |
Саудівська Аравія |
|
Бельгія |
Колумбія |
Сейшельські острови |
|
Бермудські острови |
Корея |
Сінгапур |
|
Болгарія |
Коста Ріка |
Сінт-Мартен |
|
Бразилія |
Кюрасао |
Словаччина |
|
Британські Віргінські острови |
Латвія |
Словенія |
|
Великобританія |
Литва |
США |
|
Гана |
Люксембург |
Туніс |
|
Гернсі |
Маврикій |
Тьоркс і Кайкос |
|
Гібралтар |
Мальта |
Уганда |
|
Гренландія |
Мексика |
Угорщина |
|
Греція |
Молдова |
Ферерські острови |
|
Грузія |
Монсеррат |
Фінляндія |
|
Данія |
Науру |
Франція |
|
Джерсі |
Нігерія |
Хорватія |
|
Естонія |
Нідерланди |
Чехія |
|
Індія |
Німеччина |
Чилі |
|
Індонезія |
Ніуе |
Швеція |
|
Ірландія |
Нова Зеландія |
Японія |
20. Лист ДФС «Про практичну реалізацію Угод» від 12.12.2016 р. № 39482/7/99-99-18-02-01-17
За повідомленням Міжнародного союзу автомобільного транспорту (МСАТ), міжнародні страховики системи МДП надали згоду на збільшення суми гарантії по кожній книжці МДП та iCarnet в Україні до 100 тис. євро з 1 липня 2016 року.
Для запровадження такої норми в Україні між Державною фіскальною службою України, Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) та Міжнародним союзом автомобільного транспорту (МСАТ) підписані, відповідні двохсторонні та трьохсторонні Угоди.
Крім того, між Державною фіскальною службою України, Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) та Міжнародним союзом автомобільного транспорту (МСАТ) підписана угода про взаємодію під час запровадження ваучера TIR+.
Ваучер TIR+ це комп'ютеризована підвищена фінансова гарантія сплати митних платежів під час транзитних перевезень по території України товарів, що перебувають під митним контролем, у розмірі 100000 євро по кожному ваучеру, використаному разом з книжкою МДП. Тобто, завдяки ваучеру TIR+ сума гарантії за книжкою МДП збільшується до 200 тисяч євро (100000 євро за книжкою МДП + 100000 євро за одним ваучером TIR+).
З метою достовірного обліку та аналізу даних про використання ваучера TIR+, до внесення змін до Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 N 1011, забезпечити внесення до графи 44 митної декларації на бланку ЄАД коду 2959 для ваучера TIR+ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
До нормативного врегулювання, забезпечити дотримання наступного порядку оформлення ваучера TIR+ (форма ваучера TIR+ наведена у додатку до цього листа):
1. Ваучер TIR+ може використовуватись у разі перевищення суми гарантії за Конвенцією МДП.
2. До моменту подання органу доходів і зборів відправлення книжки МДП перевізник реєструє ваучер TIR+ на сайті www.tirplus.net разом з дійсним номером книжки МДП, за якою проводиться операція МДП. Реєстрація закріплює ваучер TIR+ за відповідною книжкою МДП у базі МСАТ:
ваучер TIR+ подається органу доходів і зборів разом з книжкою МДП, за якою проводиться операція МДП:
посадова особа органу доходів і зборів за допомогою АСМО "Інспектор" перевіряє статус книжки МДП та наявність інформації про закріплення ваучера TIR+ за вищезазначеного книжкою МДП (перевірка здійснюється в автоматичному режимі щодо: дійсності книжки МДП та ваучера TIR+; закріплення ваучера TIR+ за відповідною книжкою МДП; дотримання умови, щоб загальна сума гарантії, наданої за книжкою МДП та ваучером TIR+, не перевищувала суми митних платежів; наявності в графі 44 митної декларації на бланку ЄАД коду 2959 для ваучера TIR+; наявності діючої санкції, застосованої до перевізника відповідно до частини четвертої статті 6 або частини першої статті 38 Конвенції МДП). Позитивний результат перевірки статусу книжки МДП та номера ваучера TIR+ підтверджує дійсність гарантії для книжки МДП, за якого проводиться операція МДП;
після отримання позитивних результатів перевірки статусу книжки МДП посадовою особою органу доходів і зборів відправлення проставляється відбиток штампу "Під митним контролем" (далі - ПМК) на титульній сторінці ваучера TIR+ ліворуч від його порядкового номера, копія ваучера TIR+ залишається у справах органу доходів і зборів.
Оригінал ваучера TIR+ разом з книжкою МДП має бути доставлений перевізником у орган доходів і зборів призначення.
Після завершення операції МДП, посадовою особою органу доходів і зборів призначення проставляється відбиток особистої номерної печатки на титульній сторінці ваучера TIR+ під відбитком штампу ПМК, проставленим у органі доходів і зборів відправлення.
Копія ваучера TIR+ залишається у справах органу доходів і зборів призначення разом з відповідним аркушем книжки МДП, а оригінал разом з книжкою МДП передається до гарантійного об'єднання перевізником.
3. Орган доходів і зборів відправлення може відмовити перевізнику в оформленні ваучера TIR+ у разі, якщо:
сума митних платежів перевищує, суми гарантій за ваучером TIR+ та гарантії за книжкою МДП;
книжка МДП не прийнята до оформлення;
по відношенню до перевізника застосовані санкції згідно з частиною четвертою статті 6 або частиною першою статті 38 Конвенції МДП;
в графі 44 митної декларації на бланку ЄАД відсутній код 2959, у разі застосування ваучера TIR+;
законодавство України з питань державної митної справи не виконується.
Зазначену вище інформацію довести до заінтересованих осіб.
Додаток: на 1 арк.
|
В. о. заступника Голови |
М. В. Продан |
21. Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо додаткової відпустки за стаж держслужби за період військової служби» від 16.11.2016 р. N 691/13/116-16
У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто звернення і повідомляється.
Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.
Відповідно до п. 3 Порядку обчислення стажу державної служби (що діяв до 01.05.2016 р.), затвердженого постановою КМУ від 03.05.94 р. N 283, до стажу державної служби включаються, зокрема, періоди, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом; час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях; у трикратному розмірі час проходження військовослужбовцями військової служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції в особливий період.
Пунктом 4 Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. N 270 (далі - Порядок), визначено, що додаткова відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток.
Щорічна відпустка надається працівнику як компенсація за виконання посадових обов'язків протягом відпрацьованого періоду часу.
Таким чином, період військової служби зараховується до стажу державної служби, але для надання відпустки за цей час не вбачається правових підстав. Тому у випадку, коли державний службовець проходив військову службу з 2014 по 2016 рік, він не має права на додаткову відпустку за стаж, який виповнився у ці роки, оскільки жодного дня не виконував своїх посадових обов'язків. Після демобілізації і повернення до виконання своїх повноважень він матиме право на таку відпустку з урахуванням часу проходження військової служби.
Наприклад, якщо у липні 2015 року під час перебування на військовій службі у державного службовця настала чергова приведена дата за стаж державної служби 19 років, скористатися додатковою відпусткою він зможе після відповідної дати та виходу на роботу у 2016 році вже за стаж служби 20 років.
Мінсоцполітики України інформує та надає у межах своїх повноважень роз'яснення (підпункт 103 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. N 423). Роз'яснення та листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони носять рекомендаційно-інформаційний характер.
|
Директор Департаменту |
О. Товстенко |
22. Лист Пенсійного фонду України від 16.11.2016 р. № 36884/05-10
<...> Законом передбачено, що основне місце роботи - це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435 <...>, таблиця 5 додатка 4 призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб.
Якщо протягом звітного періоду страхувальником із застрахованою особою було розірвано трудовий договір, а потім знову укладено, на таку застраховану особу робиться два записи в таблиці 5 додатка 4: у першому зазначається дата закінчення роботи за сумісництвом з відповідною категорією особи у графі 7, у другому - дата початку роботи за основним місцем роботи (за сумісництвом). Дана норма застосовується як у випадку зміни основного місця роботи на роботу за сумісництвом (або навпаки), так і у випадку зміни сумісництва на основне місце роботи (без припинення трудових відносин), адже в таблиці 5 обов'язковим до заповнення є реквізит 07 "категорія особи" (1 - наймані працівники з трудовою книжкою, 2 - наймані працівники (без трудової книжки)).
Згідно з п. 9 р. IV Порядку щодо однієї застрахованої особи допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4. Зазначена таблиця містить реквізит 22 "Ознака наявності трудової книжки (1 - так, 0 - ні)", у цьому реквізиті заповнюється значення "1", якщо особа працює на підставі укладеного трудового договору із оформленням трудової книжки та із занесенням до неї запису про працевлаштування, або значення "0" - якщо особа працює за сумісництвом.
Тому у випадку зміни сумісництва на основне місце роботи без припинення трудових відносин протягом звітного періоду для такого працівника в таблиці 6 додатка 4 необхідно заповнювати два рядки. У кожному з них слід окремо зазначати заробітну плату й нарахований єдиний внесок як для основного працівника та як для сумісника (зазначивши у графі 22 відповідну "ознаку наявності трудової книжки"). У графі 15 "Кількість календарних днів перебування у трудових / цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця"зазначається інформація про кількість календарних днів трудових відносин у звітному місяці лише в одному рядку, де відображено дані про суми нарахованої зарплати за основним місцем роботи.
Стосовно ситуації, що стосується мобілізованого працівника, який загинув, повідомляємо, що відповідно до Порядку таблиця 5 додатка 4 призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб. Подається страхувальником, зокрема, якщо протягом звітного періоду було укладено або розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) із застрахованою особою.
Якщо в таблиці 5 додатка 4 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи з тих, що передбачені п. 8 р. IV Порядку, він подає Звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць Звіту) із зазначенням типу форми "додаткова" та таблицю 5 із зазначенням типу форми "додаткова", яка містить дані на цю застраховану особу.
Оскільки роботодавець отримав свідоцтво про смерть працівника, то вказаний документ є підставою для відображення дати закінчення трудових відносин із застрахованою особою в таблиці 5 додатка 4.
|
Заступник директора департаменту |
В. Борщовська |
23. Лист ДФС «Про зміни в оподаткуванні неприбуткових організацій» від 08.12.2016 р. №39344/7/99-99-15-02-01-17
Державна фіскальна служба України повідомляє про зміни в оподаткуванні неприбуткових організацій, внесені Законом України від 6 жовтня 2016 року № 1667-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 1667), які набули чинності 20 листопада 2016 року.
Законом № 1667 внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Так, абзац третій підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу доповнено положенням, відповідно до якого, фінансування видатків на утримання неприбуткової організацій, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) або їх частини.
Змінами, внесеними до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу дозволено релігійним організаціям використовувати свої доходи на здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для таких організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Також внесено зміни до підпункту 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 Кодексу, відповідно до яких підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) є встановлення контролюючим органом відповідно до норм цього Кодексу факту використання доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу. До змін, внесених Законом № 1667, підставою для виключення з Реєстру було встановлення контролюючим органом факту використання доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами.
Пункт 35 підрозділу 4 Розділу ХХ Кодексу доповнено положенням, відповідно до якого, тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома неприбуткових організацій і підпорядкованих підрозділів.
Голова Р.М. Насіров
24. Розпорядження ДФС «Про перенесення робочих днів у 2017 році» від 25.11.2016 N 263-р
З метою створення сприятливих умов для святкування 9 травня - Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (Дня перемоги) і 24 серпня - Дня незалежності України та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року N 850-р "Про перенесення робочих днів у 2017 році"зобов'язую:
1. Перенести у порядку і на умовах, визначених законодавством України, у 2017 році робочі дні з:
понеділка 8 травня - на суботу 13 травня;
п'ятниці 25 серпня - на суботу 19 серпня.
2. Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем (Чмерук М. О.) забезпечити внесення цього розпорядження до Репозиторія звітної і статистичної інформації Державної фіскальної служби України відповідно до наказу ДФС від 07.10.2014 р. N 168.
Контроль виконанням цього розпорядження залишаю за собою.
|
Голова |
Р. М. Насіров |
Приємної і спокійної роботи!
З найкращими побажаннями
колектив компанії Ес.Сі.Ай-Консалтинг!
