ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ’ЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

№	Реквізити документу та його назва	Короткий зміст
В ЧАСТИНІ ПДВ
1	Лист ГУ ДФС у Полтавській області «Щодо виникнення у платника податків відповідальності за несвоєчасну реєстрацію помилково складеної податкової накладної» від 21.11.2016 р. N 6166/10/16-31-15-01-38	Надано роз’яснення, що нормами передбачається відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу незалежно від причин, у зв’язку з якими було порушено цей строк. ПКУ не містить виключень з цього правила для помилково складених податкових накладних чи помилково виписаних тощо.  У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складення двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування відповідно до п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю).
2	Лист ДФС «Про уточнення податкової звітності з ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками» від 21.11.2016№37146/7/99-99-15-03-02-17	Надано роз’яснення, що уточнюючий розрахунок належить до податкової звітності того звітного періоду, який зазначено у рядку 02 такого уточнюючого розрахунку, тобто того звітного періоду, в якому подається такий уточнюючий розрахунок. Таким чином, у разі виявлення у 2016 році помилок, допущених у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016, внаслідок виправлення яких за даними податкового обліку збільшується позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок (дату подання уточнюючого розрахунку та відповідно збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту), тобто у 2016 році. Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, зазначене у такому уточнюючому розрахунку, підлягає у відповідних відсотках сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника, при цьому такі відсотки визначаються відповідно до  норм пункту 209.2 статті 209 ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.
В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ
3	Лист ДФС «Про надання податкової консультації з питань акцизного складу та порядку реалізації залишків пального» від 15.11.2016 №24582/6/99-99-12-03-03-15	Надано роз’яснення, що  що СЕАРП поширюється на осіб, які здійснюють реалізацію пального, а тому при здійсненні таких операцій суб’єкт господарювання має бути зареєстрований платником акцизного податку з реалізаціїї пального та подавати податкову звітність. Розпорядником акцизного складу є всі особи, які реалізують пальне в Україні, а приміщення, в якому вони провадять свою господарську діяльність з пальним, – акцизний склад.
4	Лист ДФС «Щодо питань реєстрації Товариства платником акцизного податку та визначення об’єкта оподаткування акцизним податком з операцій передачі Товариством на утилізацію непридатного для використання пального та відпрацьованих масел та мастил» від 16.11.2016 № 24716/6/99-99-15-03-03-15	Надано роз’яснення, що Товариству слід звернутись до СЛЕД ДФС з метою отримання інформації щодо можливості та порядку надання зразків (проб) зазначених відходів до СЛЕД ДФС з метою визначення їх хімічного складу та класифікації згідно з УКТ ЗЕД. У разі якщо Товариство планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам, чи будь-які інші операції з пальним на митній території України, які визначені в абзаці другому п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то до початку здійснення таких операцій воно повинно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального. У цьому випадку відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єкт оподаткування акцизним податком виникатиме у Товариства тільки у разі, якщо обсяги витраченого (реалізованого) Товариством пального перевищуватимуть обсяги отриманого пального від інших суб’єктів господарювання, за які сплачено акцизний податок. Перелік підакцизних товарів та ставки, за якими обчислюється акцизний податок при справлянні податку з цих товарів, визначено п. 215.3 ст. 215 Кодексу, зокрема п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено перелік підакцизних товарів, віднесених до пального. Відпрацьовані масла та мастила за кодами 2710910000 та 2710990000 згідно з УКТЗЕД відповідно до норм Кодексу невключені до переліку підакцизних товарів. Отже, операції з реалізації відпрацьованих масел і мастил не є об’єктом оподаткування акцизним податком.   Лист є індивідуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ЄСВ
5	Лист ГУ ДФС у Закарпатській області «Щодо оподаткування та нарахування єдиного соціального внеску із сум нарахованої стипендії за рахунок власних коштів установи» №2384	Надано роз’яснення, що сума грошової допомоги (стипендія) що виплачується (нараховується) студенту, аспіранту за рахунок власних коштів установи, то сума такої стипендії включається до розрахунку загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Згідно пункту 3.32 Інструкцій зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5, яка розроблена відповідно до Законів України «Про державну статистику» та «Про оплату праці» серед виплат, що не відносяться до фонду оплати праці є суми матеріальної і благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством.
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
6	Лист ДФС «На заміну листа від 29.07.2015 р. N 7304/Ф/99-99-19-02-02-14 надає консультацію з питання визначення вартості кваліфікаційного активу» від 18.11.2016 р. № 12293/Ф/99-99-15-02-02-14	Надано роз’яснення, що при розрахунку суми перевищення відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу враховується вся сума нарахованих у бухгалтерському обліку процентів незалежно від того, чи відображені такі проценти при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.   Лист є індивідуальною податковою консультацією
7	Лист ДФС «Щодо оподаткування фінансових інвестицій за методом участі у капіталі» від 15.11.2016 № 24548/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що доходи та витрати від участі в капіталі не враховуються для цілей справляння податку на прибуток. Платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, може не застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці по розділу III Кодексу, зокрема, які пов’язані з обліком фінансових інвестицій, що обліковуються за методом участі у капіталі.   Лист є індивідуальною податковою консультацією
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
8	Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 21.11.2016м. Київ№ 3276/5	Заиверджено такі, що додаються: 1) Вимоги до оформлення заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) Вимоги до оформлення рішень державними реєстраторами прав на нерухоме майно. Визнано такими, що втратили чинність, певні  накази Міністерства юстиції України
9	Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо розрахунку середньої зарплати для оплати днів відрядження» від 08.11.2016 р. № 1537/13/84-16	Надано роз’яснення, що у випадку, коли працівника було прийнято на роботу 10 серпня п. р., а відправлено у відрядження 18 жовтня п. р., то розрахунки мали проводитись виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані дні серпня та вересня п. р. Якщо працівника було прийнято на роботу 15 вересня п. р., а направлено у відрядження 18 жовтня п. р., то розрахунок середньої заробітної плати для оплати днів відрядження мав проводитись виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані дні протягом вересня та жовтня п. р. Для працівника, прийнятого на роботу у жовтні та направленого у відрядження 18 жовтня п. р., розрахунок середньої заробітної плати для оплати днів відрядження мав проводитись виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані дні жовтня до направлення його у відрядження.
10	Лист ДФС «Щодо застосування деяких норм законодавства» від 04.11.2016 р. № 23689/6/99-99-14-05-01-15	Надано роз’яснення, що у разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних систем FORPOST, LiqPay, PayPal, Portmone.com тощо, у тому числі і з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), суб'єкт господарювання зобов'язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон. Під час повернення товару споживач, що придбав товар, звертається до представника інтернет-магазину та надає усі наявні документи, у тому числі розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та чек із ПТКС. У разі повернення товару, оплату за який було здійснено з використанням ПТКС, повернення грошових коштів споживачу здійснюється у готівковій або безготівковій формі.
11	Постанова Правління НБУ «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 вересня 2016 року № 386» від 22.11.2016  № 402	Унесено до пункту 6 постанови Правління Національного банку України від 14 вересня 2016 року № 386 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" зміни.
12	Лист ДФС «Щодо надання консультації з питань, чи має право контролюючий орган проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), за період та з питань, які вже були охоплені під час попередньої проведеної виїзної планової документальної перевірки» від 17.11.2016 № 24817/6/99-99-14-03-03-15	Надано роз’яснення, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.   Лист є індивідуальною податковою консультацією
13	Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Порядку списання об’єктів державної власності» від 16 листопада 2016 р. № 824	Внесено зміни до Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. № 1314 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 86, ст. 3168; 2009 р., № 87, ст. 2940; 2011 р., № 35, ст. 1451; 2012 р., № 99, ст. 4016).
14	Постанова Кабінету міністрів України «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 23 листопада 2016 р. № 840	Установлено, з 1 грудня 2016 р. в штатному розписі нові посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери
15	Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1238» від 26 жовтня 2016 р. № 838	Внесено зміну до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1238 “Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 1, ст. 23)
16	Лист ДФС «Щодо дій контролюючих органів стосовно врахування в інформаційних базах ДФС податкової інформації та заходів щодо її коригування, а також усунення суперечностей у висновках актів (довідок) перевірок (звірок) різних платників податків» від 14.11.2016 № 24505/6/99-99-14-03-03-15	Надано роз’яснення, що якщо висновки акта перевірки не визнані протиправними та не скасовані за результатами розгляду заперечень до цього акта або в судовому порядку, вони не можуть вважатись неправомірними лише на підставі того, що висновки акта (довідки) контрагента суперечать їм. У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати заперечення у терміни, передбачені абзацом 1 пункту 86.7 статті 86 Кодексу. Крім того, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Водночас слід зазначити, що згідно з абзацом п’ятим пункту 86.7 статті 86 Кодексу контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.   Лист є індивідуальною податковою консультацією
17	Лист ДФС «Щодо реалізації столових вин без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями» від 15.11.2016 № 24600/6/99-95-42-01-15	Надано роз’яснення, що роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми ст.ст. 15 прим. 2, 153 прим. 3 Закону, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.
18	Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 18.11.2016 N 3268/5	Затверджено форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що додаються. Визнано таким, що втратив чинність Наказ Міністерства юстиції України від 06 січня 2016 року N 15/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 січня 2016 року за N 14/28144 (із змінами)
19	Постанова Кабінета міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 16 листопада 2016 р. № 836	Внесено зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471; 2006 р., № 20, ст. 1484; 2007 р., № 52, ст. 2113; 2008 р., № 20, ст. 569; 2012 р., № 7, ст. 249, № 45, ст. 1759; 2014 р., № 14, ст. 426; 2015 р., № 73, ст. 2404, № 100, ст. 3436; 2016 р., № 16, ст. 645)
20	Розпорядження Кабінета міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2017 році» від 16 листопада 2016 р. № 850-р	Рекомендується перенести у порядку і на умовах, визначених законодавством, у 2017 році для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочі дні з: понеділка 8 травня — на суботу 13 травня; п’ятниці 25 серпня — на суботу 19 серпня.
21	Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» від 6 жовтня 2016 року № 1667-VIII	Внесено зміни до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13-17, ст. 112)
22	Постанова Кабінету міністерства України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957» від 9 листопада 2016 р. № 828	Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 84, ст. 2827; 2011 р., № 99, ст. 3608; 2013 р., № 92, ст. 3394; 2015 р., № 52, ст. 1672)
23	Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» від 23 листопада 2016 р. № 843	Внесено зміни до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 (Офіційний вісник України,  2004 р., № 9, ст. 527; 2006 р., № 50, ст. 3338; 2008 р., № 68, ст. 2269)   Повний текст документа за посиланням.
24	Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» від 16 листопада 2016 р. № 831	Затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що додається. Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213 “Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів” (ЗП України, 1995 р., № 6, ст. 151; Офіційний вісник України, 2001 р., № 32, ст. 1475; 2004 p., № 27, ст. 1782; 2011 p., № 90, ст. 3271; 2012 р., № 42, ст. 1625; 2015 р., № 38, ст. 1142)   Повний текст документа за посиланням.
25	Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 705 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 16 листопада 2016 р. № 829	Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 705 “Про деякі питання реалізації Закону України “Про карантин рослин” (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 459; 2009 р., № 72, ст. 2487; 2010 р., № 16, ст. 755; 2011 р., № 61, ст. 2439; 2015 р., № 12, ст. 316) Погодитися з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства щодо застосування невикористаних бланків карантинних, фітосанітарних та фітосанітарних сертифікатів на реекспорт, які виготовлені в установленому порядку, протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цією постановою. Визнано такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.   Повний текст документа за посиланням.

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

 

1. Лист ГУ ДФС у Полтавській області «Щодо виникнення у платника податків відповідальності за несвоєчасну реєстрацію помилково складеної податкової накладної» від 21.11.2016 р. N 6166/10/16-31-15-01-38

 

Головне управлінням ДФС у Полтавській області розглянуло лист <…..>  щодо виникнення у платника податків відповідальності за несвоєчасну реєстрацію помилково складеної податкової накладної, передбаченою статтею 120 ¹ Податкового кодексу України і повідомляє.

  Згідно з п. 201.1 ст.201 р. V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

 У випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, встановлених у ст. 120 ¹ ПКУ:

Порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, встановлених у ст. 120 ¹ ПКУ:

- 10% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Пунктом 120 ¹.2. ст.120 ПКУ визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Вищенаведеними нормами передбачається відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу незалежно від причин, у зв’язку з якими було порушено цей строк. ПКУ не містить виключень з цього правила для помилково складених податкових накладних чи помилково виписаних тощо. 

Наступне виписування розрахунку коригування із зазначенням причини - виправлення помилки - не змінює факту порушення строку реєстрації такої помилкової податкової накладної (не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, зазначеною у податковій накладній). 

Які шляхи виправлення в разі реєстрації помилково складеної податкової накладної?

 Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складення двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування відповідно до п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю).

При цьому у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку щодо зайво складеної податкової накладної, а у графі 2 такого розрахунку зазначається: «Виправлення помилки».

В.о. начальника                                                             С.В. Садовий

 

2. Лист ДФС «Про уточнення податкової звітності з ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками» від 21.11.2016№37146/7/99-99-15-03-02-17

 

Головні управління ДФС в областях,

м. Києві, Офіс великих платників

податків ДФС

Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо порядку виправлення у 2016 році помилок, допущених сільськогосподарськими підприємствами - суб’єктами спеціального режиму оподаткування при формуванні податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016, повідомляє.

Законом України від 24 грудня  2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесено зміни до статті 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими починаючи з 1 січня 2016 року для суб’єктів спеціального режиму оподаткування запроваджено часткову сплату сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті таким платникам в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – спеціальні рахунки).

Чинний порядок визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, та розміри відсотків, за якими розраховуються такі суми, встановлено пунктом 209.2 статті 209 ПКУ.

З метою розрахунку сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, сільськогосподарські підприємства визначають суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду окремо за видами сільськогосподарських операцій, визначених пунктом 209.2 статті 209 ПКУ (операції із зерновими та технічними культурами, продукцією тваринництва, іншою сільськогосподарською продукцією).

Слід зазначити, що згідно з редакцією ПКУ, яка була чинною до 01.01.2016, сума ПДВ, нарахована суб’єктом спеціального режиму оподаткування на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягала сплаті до бюджету та повністю залишалася в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (далі – Порядок № 21), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) з додатками;

розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділом VI Порядку № 21.

Пунктом 1 розділу VI Порядку № 21 передбачено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 Кодексу, а саме шляхом надсилання уточнюючого розрахунку і сплати суми недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації з податку на додану вартість, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 3 розділу IV Порядку № 21).

В уточнюючому розрахунку та додатках до нього, зокрема, зазначається:

в рядку 02 "Звітний (податковий) період" - звітний (податковий) період, в якому подається уточнюючий розрахунок;

в рядку 03 "Звітний (податковий) період, що уточнюється" - період, за який виправляються виявлені помилки.

Отже, уточнюючий розрахунок належить до податкової звітності того звітного періоду, який зазначено у рядку 02 такого уточнюючого розрахунку, тобто того звітного періоду, в якому подається такий уточнюючий розрахунок.

Таким чином, у разі виявлення у 2016 році помилок, допущених у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016, внаслідок виправлення яких за даними податкового обліку збільшується позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок (дату подання уточнюючого розрахунку та відповідно збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту), тобто у 2016 році.

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, зазначене у такому уточнюючому розрахунку, підлягає у відповідних відсотках сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника, при цьому такі відсотки визначаються відповідно до  норм пункту 209.2 статті 209 ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.

В.о. заступника Голови

М.В. Продан

 

В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

 

3. Лист ДФС «Про надання податкової консультації з питань акцизного складу та порядку реалізації залишків пального» від 15.11.2016 №24582/6/99-99-12-03-03-15

 

Щодо реалізації залишків пального

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” (далі – Закон № 909-VII), яким внесено зміни і доповнення до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема розширено перелік підакцизних товарів (підпункт 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу) – до пального віднесено суміші ароматичних вуглеводнів, толуол, ксилоли, вуглеводні ациклічні, інші ефіри прості, антидетонатори, антиоксиданти.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Закону № 909-VII норми про запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального набули чинності з 01.03.2016, зокрема запроваджено:

систему електронного адміністрування реалізації пального, яка забезпечує автоматичний облік обсягів пального в розрізі платників за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (стаття 232 Кодексу);

акцизну накладну, яку платник податків при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (стаття 231 Кодексу).

Система електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, зокрема, обсягів пального, виробленого на митній території України або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок (пункт 232.1 статті 232 Кодексу). Аналогічні вимоги визначені пунктом 2 Порядку заповнення та подання акта інвентаризації обсягів залишку пального, розробленого відповідно до пункту 9 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 219, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.03.2016 за № 377/28507.

Суб’єкт господарювання зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального 01.03.2016 та подав за основним місцем обліку в електронному вигляді акт інвентаризації обсягів залишку пального станом на 01.03.2016, в якому зазначив залишки пального за кодами згідно з УКТ ЗЕД, які враховувались у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування у СЕАРП.

За результатами фактичної перевірки акта інвентаризації обсягів залишку пального, поданого Товариством, контролюючим органом складено акт, яким встановлено завищені обсяги пального за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, з якого Товариством не сплачено акцизний податок, та проведені відповідні коригування у СЕАРП.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

У разі наявності у платника податку обсягів залишку пального, щодо яких не може бути збільшено показник (∑АНакл), такі обсяги повинні при реалізації пального заноситись у СЕАРП після сплати акцизного податку та оформлення заявок на поповнення обсягу залишку пального в порядку, визначеному пунктом 232.4 статті 232 Кодексу.

Одним із показників формули, за якими відбувається збільшення обсягу пального, що може бути реалізовано платником, є „∑ЗаявкиПоповн” – загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в СЕАРП заявками на поповнення обсягу залишку пального, із списанням з поточного рахунку на електронний рахунок, відкритий платником податку в Казначействі, грошових коштів сплаченого акцизного податку в бюджет, рівних сумі акцизного податку для відповідного обсягу пального.

Отже, СЕАРП поширюється на осіб, які здійснюють реалізацію пального, а тому при здійсненні таких операцій суб’єкт господарювання має бути зареєстрований платником акцизного податку з реалізаціїї пального та подавати податкову звітність.

Щодо питання акцизного складу

Згідно з підпунктом 14.1.6  пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад включає серед іншого приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб’єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Отже, розпорядником акцизного складу є всі особи, які реалізують пальне в Україні, а приміщення, в якому вони провадять свою господарську діяльність з пальним, – акцизний склад.

 

4. Лист ДФС «Щодо питань реєстрації Товариства платником акцизного податку та визначення об’єкта оподаткування акцизним податком з операцій передачі Товариством на утилізацію непридатного для використання пального та відпрацьованих масел та мастил» від 16.11.2016 № 24716/6/99-99-15-03-03-15

 

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення  ТОВ СП «ХХХХ» (далі – Товариство) щодо питань реєстрації Товариства платником акцизного податку та визначення об’єкта оподаткування акцизним податком з операцій передачі Товариством на утилізацію непридатного для використання пального та відпрацьованих масел та мастил і з конкретних питань, наведених у зверненні, надає такі відповіді.

Щодо віднесення відпрацьованих нафтопродуктів до підакцизних товарів

Статтею 213 Кодексу визначено перелік операцій з підакцизними товарами, які є об’єктами оподаткування акцизним податком, зокрема до таких операцій належать операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів, ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку (п.п 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Перелік підакцизних товарів та ставки, за якими обчислюється    акцизний податок при справлянні податку з цих товарів, визначено п. 215.3        ст. 215 Кодексу, зокрема п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено перелік підакцизних товарів, віднесених до пального.

Пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (п.п. 14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Для класифікації товарів в Україні використовується Українська класифікація зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України і встановлюється Законом України «Про Митний тариф України». Міжнародною основою УКТ ЗЕД є Гармонізована система опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі – ГС).

З 01.01.2014 для класифікації товарів в Україні використовується УКТ ЗЕД, що встановлена Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України». Міжнародною основою цієї класифікації є ГС версії 2012 року.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до ГС версії 2012 та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу і затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401.

Згідно з наданою у зазначеному зверненні інформації заявником на митній території України планується передача іншому суб’єкту господарювання непридатного для використання пального, відпрацьованих масел та мастил з метою їх подальшої утилізації. Непридатне для використання пальне утворюється внаслідок зачистки резервуарів, у яких воно зберігається.

Відпрацьовані нафтопродукти включаються до товарної позиції 2710, яка має найменування «Нафта або нафтопродукти, одержанi з бiтумiнозних порід (мiнералiв), крiм сирих; продукти, в іншому місці незазначені, з вмiстом 70 мас.% або бiльше нафти чи нафтопродуктiв, одержаних з бiтумiнозних порід (мiнералiв), причому цi нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти».

У примітці 2 до товарної групи 27 визначено, що у товарній позиції 2710 термін «нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів)» означає не тільки нафту та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід, але і аналогічні продукти, а також продукти, що містять, головним чином, змішані ненасичені вуглеводні. Ці продукти можуть бути одержані будь-яким способом за умови, що маса неароматичних складових частин перевищує масу ароматичних.

У товарній позиції 2710 термін «відпрацьовані нафтопродукти» означає відходи, що містять переважно нафту або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (описані в примітці 2 до цієї групи), змішані або незмішані з водою. До них включаються:

(а) нафтопродукти, непридатні для подальшого використання як первинні продукти (наприклад, відпрацьовані мастила, гідравлічні та трансформаторні масла);

(b) нафтопродукти, що існують у вигляді шламу з баків – сховищ нафтопродуктів і містять переважно нафтопродукти з присадками високої концентрації (наприклад, хімічних речовин) і використовуються у виробництві первинних продуктів; та

(c) нафтопродукти у вигляді водних емульсій чи сумішей з водою, що утворюються, наприклад, у результаті витоку нафтопродуктів або в процесі промивання бака – сховища нафтопродуктів, а також використані мастильно-охолоджувальні рідини, що застосовуються для механічної обробки.

У межах товарної позиції 2710 відпрацьовані нафтопродукти, що містять поліхлордифеніли, поліхлортрифеніли або полібромдифеніли, класифікуються за кодами 2710 91 00 00. Відпрацьовані нафтопродукти без вмісту перелічених сполук класифікуються за кодом 2710 99 00 00. 

Товарна позиція 2711 має найменування «Гази нафтові та інші вуглеводнi в газоподiбному станi». Термін «відпрацьовані нафтопродукти», що тлумачиться у примітці 3 до товарної групи 27, не застосовується у найменуванні товарної позиції 2711 та текстовому описі її групувань.

Класифікація за УКТ ЗЕД продуктів, що утворились внаслідок зачищення резервуарів, у яких зберігається пальне, здійснюється на підставі інформації щодо їх хімічного складу та подальшого призначення.

Хімічний склад таких продуктів може бути визначений лише шляхом лабораторних досліджень. Походження таких продуктів має підтверджуватись суб’єктом господарювання відповідними документами.

Разом з цим відповідно до ГОСТу 21046-86 «НЕФТЕПРОДУКТЫ ОТРАБОТАННЫЕ» до відпрацьованих нафтопродуктів належать зокрема суміші нафтопродуктів, зібраних при зачищенні засобів зберігання (резервуарів).

Так, згідно з пунктом 13.19 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496 (далі – Інструкція № 281), нафта та нафтопродукти, зібрані під час зачищення резервуарів, трубопроводів, цистерн, нафтоналивних суден та іншого обладнання, а також ті, що використовуються як промивні рідини, інвентаризаційною комісією за актом переведення нафтопродуктів (нафти) з однієї марки до іншої (форма № 18-НП) залежно від якості переводяться до інших марок або до відпрацьованих нафтопродуктів на підставі висновків лабораторії. Нафта та нафтопродукти, які за якістю не можуть бути переведені до інших марок, у тому числі і відпрацьовані нафтопродукти, підлягають утилізації.  

Звертаємо увагу, відповідно до підпункту 2 пункту 3, підпункту 3   пункту 4, пункту 30 Положення про Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень ДФС у новій редакції, затвердженого наказом ДФС від 14.04.2016 № 319:

основним завданням Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС (далі – СЛЕД ДФС), зокрема, є проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у податковій та митній сферах;

відповідно до завдань, покладених на СЛЕД ДФС, ця установа проводить дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарів у рамках процедур податкового, митного контролю та оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних, зокрема для ідентифікації (визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик тощо) товарів та класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;

здійснює розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов’язаних з діяльністю СЛЕД ДФС.

З урахуванням викладеного вище пропонуємо Товариству звернутись до СЛЕД ДФС з метою отримання інформації щодо можливості та порядку надання зразків (проб) зазначених відходів до СЛЕД ДФС з метою визначення їх хімічного складу та класифікації згідно з УКТ ЗЕД.

 Щодо обов’язку Товариства реєструватися платником акцизного податку та визначення об’єкта оподаткування

Підпунктом 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу встановлено, що особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

Абзацом другим п.п. 14.1.212. п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Отже, у разі якщо Товариство планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам, чи будь-які інші операції з пальним на митній території України, які визначені в абзаці другому п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то до початку здійснення таких операцій воно повинно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

У цьому випадку відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єкт оподаткування акцизним податком виникатиме у Товариства тільки у разі, якщо обсяги витраченого (реалізованого) Товариством пального перевищуватимуть обсяги отриманого пального від інших суб’єктів господарювання, за які сплачено акцизний податок.

 Щодо віднесення до об’єкта оподаткуванння акцизним податком господарських операцій з продажу (поставки) відпрацьованих масел та мастил за кодом згідно з УКТЗЕД 2710910000 та 2710990000

З огляду на зазначене вище перелік підакцизних товарів та ставки, за якими обчислюється акцизний податок при справлянні податку з цих товарів, визначено п. 215.3 ст. 215 Кодексу, зокрема п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено перелік підакцизних товарів, віднесених до пального.

Відпрацьовані масла та мастила за кодами 2710910000 та 2710990000 згідно з УКТЗЕД відповідно до норм Кодексу невключені до переліку підакцизних товарів. Отже, операції з реалізації відпрацьованих масел і мастил не є об’єктом оподаткування акцизним податком.

 Щодо обчислення бази оподаткування акцизним податком

Зазначаємо, при виникненні об’єкта оподаткування акцизним податком, у разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 Кодексу).

 Щодо нормативів втрат палива, зауважуємо, що пунктом 13.13 Інструкції № 281, зокрема, визначено, що норми природних втрат нафтопродуктів (нафти) затверджено постановою Держпостачу СРСР від 26.03.1986 № 40 «Об утверждении норм естественной убыли нефтепродуктов при приеме, хранении, отпуске и транспортировании».

Разом з цим повідомляємо, що зазначене питання не відноситься до компетенції ДФС. Більш детальну інформацію із зазначеного питання Товариство може отримати від Міністерства палива та енергетики України.

Голова                                                                                            Р.М. Насіров

 

В ЧАСТИНІ ЄСВ

 

5. Лист ГУ ДФС у Закарпатській області «Щодо оподаткування та нарахування єдиного соціального внеску із сум нарахованої стипендії за рахунок власних коштів установи» №2384

 

Головне управління ДФС у Закарпатській області розглянуло в межах своєї компетенції запит про надання роз’яснення щодо оподаткування та нарахування єдиного соціального внеску із сум нарахованої стипендії за рахунок власних коштів установи, та повідомляє наступне.

Порядок призначення і виплати стипендій (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року N 882 «Питання стипендіального забезпечення».

Пунктом 1 Порядку визначено осіб, на яких поширюється дія Порядку та які навчаються у навчальних закладах та наукових установах за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, у навчальних закладах, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, та комунальних навчальних закладах за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 4 Порядку особам, зазначеним у п. 1 Порядку, можуть призначатися академічні та/або соціальні стипендії.

Відповідно до п. 5 Порядку академічними стипендіями є, зокрема, стипендії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, іменні стипендії, які призначаються учням, студентам, курсантам вищих навчальних закладів, а також курсантам, слухачам та ад'юнктам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів за результатами навчання, розміри та порядок призначення яких визначаються окремими нормативно-правовими актами.

Разом з тим, п. 2 Порядку передбачено, що учням, студентам, курсантам вищого навчального закладу, слухачам, клінічним ординаторам, аспірантам і докторантам, які навчаються згідно з угодами, укладеними між навчальними закладами або науковими установами та фізичними або юридичними особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів цих осіб, якщо це встановлено умовами укладеної угоди.

Згідно п.3 ст.62 Закону України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту» особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.

Попри те, що у багатьох нормативно-правових актах України використовується поняття «стипендія», в чинному законодавстві термін «стипендія» не визначений. У сучасних тлумачних словниках стипендія визначається як:

постійна грошова допомога, що надається регулярно (зазвичай щомісяця) учням, студентам середніх спеціальних та вищих навчальних закладів, а також аспірантам та докторантам, за умови успішного навчання;

регулярна грошова допомога, яка надається тим, хто навчається в учбових закладах, а також особам, які перебувають в аспірантурі, докторантурі і т. п.

Отже, стипендія не пов'язана з оплатою праці і відноситься до грошової допомоги, яка має постійний (регулярний) характер.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України. Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено підпунктами 164.2.1 - 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Статтею 165 ПКУ визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.

Так, згідно із п.п. "б" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума стипендій України, призначених законом, постановами Верховної Ради України, указами Президента України.

Відповідно п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад'юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу. Сума перевищення, за її наявності, підлягає оподаткуванню під час нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Також п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).

Враховуючи викладене вище, сума грошової допомоги (стипендія) що виплачується (нараховується) студенту, аспіранту за рахунок власних коштів установи, то сума такої стипендії включається до розрахунку загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Закон України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464 - VІ (далі - Закон № 2464), яким регулюється нарахування і сплата єдиного соціального внеску, визначає перелік платників цього внеску (ст. 4 Закони № 2464) і базу для його нарахування (ст. 7 Закону № 2464). При цьому база для нарахування ЄСВ вказана для кожного виду платників, зазначених в ст. 4 Закону № 2464.

Крім того, пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно пункту 3.32 Інструкцій зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5, яка розроблена відповідно до Законів України «Про державну статистику» та «Про оплату праці» серед виплат, що не відносяться до фонду оплати праці є суми матеріальної і благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством.

Довідково повідомляємо, що інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України надає відповіді на запитання платників податків з питань застосування податкового законодавства та порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за телефоном 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі) та в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі на офіційному сайті Державної фіскальної служби України за адресою sfs.gov.ua

Перший заступник начальника           Головного управління О.М. Гопа

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

 

6. Лист ДФС «На заміну листа від 29.07.2015 р. N 7304/Ф/99-99-19-02-02-14 надає консультацію з питання визначення вартості кваліфікаційного активу» від 18.11.2016 р. № 12293/Ф/99-99-15-02-02-14

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на заміну листа від 29.07.2015 р. N 7304/Ф/99-99-19-02-02-14 надає консультацію з питання визначення вартості кваліфікаційного активу та повідомляє.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Таким чином, для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток слід керуватись правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 р. N 415, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.05.2006 р. за N 610/12484 (далі - П(С)БО N 31).

Відповідно до П(С)БО 31 фінансовими вважаються витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями. Такі витрати суб'єктами малого підприємництва визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони були нараховані (визнані зобов'язаннями). Інші юридичні особи визнають фінансові витрати у тому звітному періоді, у якому вони були нараховані (визнані зобов'язаннями), за виключенням фінансових витрат, що капіталізуються.

Капіталізацією фінансових витрат є включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу (п. 3 П(С)БО N 31). Відповідно до п. 13 П(С)БО 31 капіталізація фінансових витрат припиняється, якщо створення кваліфікаційного активу завершено.

Відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в пункті 140.1 статті, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Враховуючи наведене, при розрахунку суми перевищення відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу враховується вся сума нарахованих у бухгалтерському обліку процентів незалежно від того, чи відображені такі проценти при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

В. о. заступника Голови

М. В. Продан

 

7. Лист ДФС «Щодо оподаткування фінансових інвестицій за методом участі у капіталі» від 15.11.2016 № 24548/6/99-99-15-02-02-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування фінансових інвестицій за методом участі у капіталі та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),  повідомляє.

Відповідно до абзацу «б» п.п. 14.1.81 п. 14. 1 ст. 14 Кодексу фінансові інвестиції – господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

Згідно п.3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91 метод участі в капіталі – метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначено ст.140 Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів (п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу).

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації (п.п. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Таким чином, доходи та витрати від участі в капіталі не враховуються для цілей справляння податку на прибуток.

Однак, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134  Кодексу платникам податку на прибуток надано право не коригувати фінансовий результат до оподаткування на різниці, визначені розділом ІІІ Кодексу, крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Таке право використовують платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень.

Такий платник податку має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ІІІ розділу Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Таким чином, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, може не застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці по розділу III Кодексу, зокрема, які пов’язані з обліком фінансових інвестицій, що обліковуються за методом участі у капіталі.

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ

 

8. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 21.11.2016м. Київ№ 3276/5

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
                                                            21 листопада 2016 р. за № 1504/29634 

 

Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Відповідно до  частини одинадцятої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”

НАКАЗУЮ:

1.Затвердити такі, що додаються:

1) Вимоги до оформлення заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

2) Вимоги до оформлення рішень державними реєстраторами прав на нерухоме майно.

2. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства юстиції України:

 1) від 12 грудня 2011 року № 3502/5 «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1429/20167 (зі змінами);

2) від 26 грудня 2011 року № 3601/5 «Про затвердження форм рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно та вимог до їх оформлення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1538/20276 (зі змінами);

3) від 17 квітня 2012 року № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 квітня 2012 року за № 590/20903 (зі змінами).

3. Технічному адміністратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вжити відповідних заходів, необхідних для реалізації цього наказу.

4. Департаменту приватного права (Ференс О.М.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Севостьянову Н.І.

Перший заступник Міністра                  Наталія СЕВОСТЬЯНОВА

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства юстиції України

від 21 листопада 2016 р. № 3276/5

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 листопада 2016 р. за № 1504/29634

 

ВИМОГИ

до оформлення заяв у сфері державної реєстрації речових прав

на нерухоме майно та їх обтяжень

 

Заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – заява) оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Заява оформлюється українською мовою. Дата та час у заяві зазначаються арабськими цифрами у форматі – «день, місяць, рік, година, хвилина, секунда».

Заява містить відомості про:

дату та час формування заяви;

номер заяви;

заявника (заявників);

суб’єкта (суб’єктів) речового права, обтяження такого права (крім випадків, коли в одній особі поєднано особу заявника та відповідного суб’єкта);

речове право, обтяження такого права;

об’єкт нерухомого майна, утому числі його реєстраційний та/або кадастровий номер;

електронну адресу для зворотного зв’язку (за бажанням власника (власників) об’єкта нерухомого майна);

реєстраційний номер заяви (у разі відкликання заяви);

номер запису про речове право, обтяження такого права (у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав);

номер запису про речове право, обтяження такого права (у разі скасування записів Державного реєстру прав (крім випадків скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав));

номер рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (у разі скасування відповідного рішення);

спосіб отримання документів.

Прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи, у тому числі органу державної влади та органу місцевого самоврядування, вказуються повністю.

Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна зазначається обов’язково, якщо на момент формування заяви відповідний номер присвоєний об’єкту нерухомого майна за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Кадастровий номер земельної ділянки зазначається обов’язково, якщо заява подається відносно земельної ділянки.

На заяві в паперовій формі проставляється підпис заявника (заявників) та особи, яка сформувала таку заяву.

На заяву в електронній формі накладається електронний цифровий підпис заявника (заявників).

У заяві в паперовій формі не допускаються підчищення, закреслення чи інші виправлення.

Заява в паперовій формі оформлюється шляхом її друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів).

Директор Департаментуприватного права               О.М. Ференс

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства юстиції України

від 21 листопада 2016 р. № 3276/5

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 листопада 2016 року за № 1505/29635

 

ВИМОГИ

до оформлення рішень державними реєстраторами прав

на нерухоме майно

 

Рішення державних реєстраторів прав на нерухоме майно (далі – рішення) оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Рішення оформлюється українською мовою. Дата у рішенні зазначається арабськими цифрами у форматі – «день, місяць, рік».

Рішення містить відомості про:

дату формування рішення;

номер рішення;

прізвище, ім'я, по батькові державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі – державний реєстратор);

найменування суб’єкта державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назву нотаріального округу;

номер заяви;

реєстраційні дії, щодо яких подано заяву;

заявника (заявників);

суб’єкта (суб’єктів) речового права, обтяження такого права (крім випадків, коли в одній особі поєднано особу заявника та відповідного суб’єкта);

речове право, обтяження такого права;

об’єкт нерухомого майна, у тому числі його реєстраційний та/або кадастровий номер;

реєстраційний номер заяви (у разі відкликання заяви);

номер запису про речове право, обтяження такого права (у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав);

номер запису про речове право, обтяження такого права (у разі скасування записів Державного реєстру прав (крім випадків скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав));

номер рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (у разі скасування відповідного рішення);

підставу прийняття відповідного рішення з обов’язковим посиланням на  Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інші нормативно-правові акти, прийняті відповідно до нього;

вичерпний та обґрунтований перелік обставин, які стали передумовою для зупинення розгляду заяви, відмови у проведенні реєстраційних дій (у разі прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, відмови у проведенні реєстраційних дій).

Прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи, у тому числі органу державної влади та органу місцевого самоврядування, вказуються повністю.

Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна зазначається обов’язково, якщо на момент формування заяви відповідний номер присвоєний об’єкту нерухомого майна за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Кадастровий номер земельної ділянки зазначається обов’язково, якщо заява подається відносно земельної ділянки.

На рішення в електронній формі накладається електронний цифровий підпис державного реєстратора.

Рішення державного реєстратора у випадках, передбачених законодавством, може бути оформлено у паперовій формі шляхом його друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора.

Директор Департаменту приватного права                         О.М. Ференс

 

9. Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо розрахунку середньої зарплати для оплати днів відрядження» від 08.11.2016 р. № 1537/13/84-16

 

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо обчислення середньої заробітної плати згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100, для оплати днів відрядження та повідомляє.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 вищеназваного Порядку у всіх випадках збереження середньої заробітної плати, крім оплати часу відпусток і виплати компенсації за невикористані відпустки, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Отже, у випадку, коли працівника було прийнято на роботу 10 серпня п. р., а відправлено у відрядження 18 жовтня п. р., то розрахунки мали проводитись виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані дні серпня та вересня п. р.

Якщо працівника було прийнято на роботу 15 вересня п. р., а направлено у відрядження 18 жовтня п. р., то розрахунок середньої заробітної плати для оплати днів відрядження мав проводитись виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані дні протягом вересня та жовтня п. р.

Для працівника, прийнятого на роботу у жовтні та направленого у відрядження 18 жовтня п. р., розрахунок середньої заробітної плати для оплати днів відрядження мав проводитись виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані дні жовтня до направлення його у відрядження.

Директор Департаменту

О. Товстенко

 

10. Лист ДФС «Щодо застосування деяких норм законодавства» від 04.11.2016 р. № 23689/6/99-99-14-05-01-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо застосування деяких норм законодавства та у межах компетенції повідомляє.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), заборонено.

Закон України від 3 вересня 2015 року N 675-VIII "Про електронну комерцію" (далі - Закон N 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Підпунктом 14 п. 1 ст. 3 Закону N 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Отже, у разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних систем FORPOST, LiqPay, PayPal, Portmone.com тощо, у тому числі і з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), суб'єкт господарювання зобов'язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.

Під час повернення товару споживач, що придбав товар, звертається до представника інтернет-магазину та надає усі наявні документи, у тому числі розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та чек із ПТКС. У разі повернення товару, оплату за який було здійснено з використанням ПТКС, повернення грошових коштів споживачу здійснюється у готівковій або безготівковій формі.

Перший заступник Голови

С. Білан

 

11. Постанова Правління НБУ «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 вересня 2016 року № 386» від 22.11.2016  № 402

 

Відповідно до статей 6, 7, 15, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 6, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та з метою вдосконалення порядку проведення деяких валютних операцій Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Унести до пункту 6 постанови Правління Національного банку України від 14 вересня 2016 року № 386 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" такі зміни:

1) абзац чотирнадцятий підпункту 2 виключити;

2) у підпункті 8:

абзац другий доповнити словами "або інших операцій";

в абзаці третьому слова "протягом року" замінити словами та цифрами "до 01 січня 2019 року";

3) у підпункті 14:

абзац дев'ятий доповнити словами "та/або платіжних доручень, які не потребують включення до відповідних реєстрів згідно з вимогами Інструкції";

після абзацу дев'ятого доповнити підпункт новим абзацом десятим такого змісту:

"на рахунках клієнта, якщо ці кошти використовуються для перерахування виключно разом з купленою іноземною валютою з метою виконання зобов'язань за операціями з імпорту товарів з урахуванням вимог Інструкції";

У зв'язку з цим абзаци десятий - двадцять перший уважати відповідно абзацами одинадцятим - двадцять другим;

4) підпункт 20 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом п'ятим такого змісту:

"купівлі, перерахування іноземної валюти для розміщення банками -учасниками міжнародних платіжних систем гарантійного депозиту в іноземній валюті на рахунках міжнародних платіжних систем за межами України для забезпечення зобов'язань під час здійснення переказів за межами України".

У зв'язку з цим абзац п'ятий уважати абзацом шостим.

2. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі, а банкам України - до відома їх клієнтів.

3. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, і діє до 15 грудня 2016 року включно.

Голова

В.О. Гонтарева

 

12. Лист ДФС «Щодо надання консультації з питань, чи має право контролюючий орган проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), за період та з питань, які вже були охоплені під час попередньої проведеної виїзної планової документальної перевірки» від 17.11.2016 № 24817/6/99-99-14-03-03-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання консультації з питань, чи має право контролюючий орган проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), за період та з питань, які вже були охоплені під час попередньої проведеної виїзної планової документальної перевірки, і повідомляє таке.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Кодексу документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1  статті 75 Кодексу).

Планова документальна перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (підпункт 75.1.2 пункту 75.1  статті 75 Кодексу).

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених пунктом 78.1 статті 78 Кодексу.

При цьому рішення про проведення документальної позапланової перевірки, у т. ч. за зверненням платника податків, приймається у порядку, встановленому пунктом 78.4 статті 78 Кодексу, з урахуванням положень пункту 78.2 статті 78 Кодексу та пункту 3 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Так, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Голова                                                                            Р.М. Насіров

 

13. Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Порядку списання об’єктів державної власності» від 16 листопада 2016 р. № 824

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. № 1314 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 86, ст. 3168; 2009 р., № 87, ст. 2940; 2011 р., № 35, ст. 1451; 2012 р., № 99, ст. 4016), зміни, що додаються.

Прем'єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

ЗАТВЕРДЖЕНО  постановою Кабінету Міністрів України  від 16 листопада 2016 р. № 824

ЗМІНИ, 
що вносяться до Порядку списання об’єктів державної власності

1. В абзаці першому пункту 4 слова “та відновленню не підлягає” виключити.

2. У пункті 5:

1) абзац третій викласти в такій редакції:

“Рішення про надання згоди на списання нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи) приймається суб’єктом управління лише за погодженням з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.”;

2) абзац четвертий виключити.

3. У пункті 6:

1) абзац дев’ятий викласти в такій редакції:

“У разі коли рішення про списання майна потребує погодження з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, такий суб’єкт подає зазначені документи відповідному органу приватизації разом з висновком суб’єкта управління щодо необхідності списання такого майна, який надається суб’єктом управління у формі листа протягом 30 днів з дати надходження документів, зазначених у підпунктах 1-7 цього пункту.”;

2) у першому реченні абзацу одинадцятого слова “Фонд державного майна або інший” виключити;

3) в абзаці дванадцятому слова “Фонд державного майна або інший державний орган” замінити словами “Державний орган”, а слово “приймають” - словом “приймає”.

4. В абзаці першому пункту 7 слова “Фондом державного майна або іншими” виключити, а слова “абзаців третього та четвертого” замінити словами “абзацу третього”.

5. Абзац другий пункту 11 викласти в такій редакції:

“Під час списання нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи) до складу комісії в обов’язковому порядку включаються представники державного органу приватизації за місцем розташування майна та місцевих органів виконавчої влади.”.

6. В абзаці другому пункту 17 слова “Фондом державного майна або іншим” виключити.

7. У пункті 18 слова “Фонд державного майна або інший” виключити.

 

14. Постанова Кабінету міністрів України «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 23 листопада 2016 р. № 840

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що з 1 грудня 2016 р. в штатному розписі посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери встановлюються у таких розмірах:

1 тарифного розряду — 1 600 гривень;

2 тарифного розряду — 1 605 гривень;

3 тарифного розряду — 1 615 гривень;

4 тарифного розряду — 1 695 гривень;

5 тарифного розряду — 1 816 гривень;

6 тарифного розряду — 1 936 гривень;

7 тарифного розряду — 2 056 гривень;

8 тарифного розряду — 2 189 гривень;

9 тарифного розряду — 2 310 гривень;

10 тарифного розряду — 2 430 гривень;

11 тарифного розряду — 2 630 гривень;

12 тарифного розряду — 2 830 гривень;

13 тарифного розряду — 3 030 гривень;

14 тарифного розряду — 3 231 гривня;

15 тарифного розряду — 3 444 гривні;

16 тарифного розряду — 3 725 гривень;

17 тарифного розряду — 4 005 гривень;

18 тарифного розряду — 4 285 гривень;

19 тарифного розряду — 4 566 гривень;

20 тарифного розряду — 4 859 гривень;

21 тарифного розряду — 5 140 гривень;

22 тарифного розряду — 5 420 гривень;

23 тарифного розряду — 5 700 гривень;

24 тарифного розряду — 5 821 гривня;

25 тарифного розряду — 6 021 гривня.

2. Абзац другий примітки 1 до додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699; 2005 р., № 34, ст. 2064; 2008 р., № 100, ст. 3308; 2014 р., № 34, ст. 909; 2015 р., № 76, ст. 2527, № 100, ст. 3436; 2016 р., № 30, ст. 1211) після цифр і слова “1185 гривень” доповнити словами і цифрами “, з 1 грудня 2016 р. — 1335 гривень”.

3. Керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери забезпечити встановлення з 1 грудня 2016 р. у штатному розписі розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), визначених пунктом 1 цієї постанови.

4. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади привести у місячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

Прем’єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

 

15. Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1238» від 26 жовтня 2016 р. № 838

 

З метою забезпечення виконання абзацу третього пункту 37 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести зміну до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1238 “Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 1, ст. 23), доповнивши її пунктом 1¹ такого змісту:

“1¹. Установити, що рішення щодо проведення документальних позапланових перевірок з питань відшкодування податку на додану вартість підприємствам, що перереєструвалися з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, приймається Кабінетом Міністрів України.”.

Прем’єр-міністр України                                                        В. ГРОЙСМАН

 

16. Лист ДФС «Щодо дій контролюючих органів стосовно врахування в інформаційних базах ДФС податкової інформації та заходів щодо її коригування, а також усунення суперечностей у висновках актів (довідок) перевірок (звірок) різних платників податків» від 14.11.2016 № 24505/6/99-99-14-03-03-15

 

Про надання податкової консультації

 Державна фіскальна служба України розглянула лист …… від ……… № ……….. про надання податкової консультації щодо дій контролюючих органів стосовно врахування в інформаційних базах ДФС податкової інформації та заходів щодо її коригування, а також усунення суперечностей у висновках актів (довідок) перевірок (звірок) різних платників податків (вх. ДФС …..від …..) та повідомляє таке.

Що стосується питань:

яким способом та відповідно до положень яких нормативно-правових актів можуть бути усунені суперечності у різних за змістом висновках актів (довідок) перевірок (звірок) постачальників та покупців товарів (робіт, послуг);

чи спростовують висновки довідок перевірок покупців висновки актів (довідок) перевірок (звірок) постачальників товарів (робіт, послуг) за умови, що довідки перевірок покупців складені контролюючими органами вже після складання актів (довідок) перевірок (звірок) постачальників.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенцію контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначено Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Згідно з пунктом 20.1.4. статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право проводити перевірки та зустрічні звірки за наявності обставин та у порядку, передбаченому Кодексом та іншими законодавчими та нормативно-правовими актами України.

Перевірка кожного платника податків проводиться на підставі: податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

При цьому якщо висновки акта перевірки не визнані протиправними та не скасовані за результатами розгляду заперечень до цього акта або в судовому порядку, вони не можуть вважатись неправомірними лише на підставі того, що висновки акта (довідки) контрагента суперечать їм.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати заперечення у терміни, передбачені абзацом 1 пункту 86.7 статті 86 Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Водночас слід зазначити, що згідно з абзацом п’ятим пункту 86.7 статті 86 Кодексу контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Що стосується питань:

можливості контролюючих органів за місцем податкового обліку постачальників (робіт, послуг) у разі встановлення факту відображення в АІС „Податковий блок” довідок перевірок покупців з підтвердженням реальності проведення господарських операцій між покупцями та постачальниками здійснювати заходи щодо поновлення в Інтегрованій автоматизованій системі „Податковий блок” показників  податкових декларацій з ПДВ постачальникам товарів (робіт, послуг);

які саме дії (заходи) повинні або можуть бути вжиті контролюючими органами за місцем податкового обліку постачальників товарів (робіт, послуг) з метою усунення розбіжностей та поновлення показників податкових декларацій постачальників у разі отримання інформації про відображення довідок перевірок покупців в Інтегрованій автоматизованій системі „Податковий блок”;

щодо необхідності контролюючих органів за місцем податкового обліку постачальників з метою усунення розбіжностей та поновлення постачальникам показників податкових декларацій з ПДВ отримувати копії довідок перевірок покупців, та хто саме повинен їх направляти: органи державної фіскальної служби за місцем податкового обліку покупців або достатньо, якщо копії цих довідок будуть направлені до контролюючих органів безпосередньо покупцями.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, визначено у статті 71 Кодексу.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах (підпункт 72.1.1.1 пункту 72.1 статті 72 Кодексу); за результатами

податкового контролю (підпункт 72.1.1.5 пункту 72.1 статті 72 Кодексу) тощо.

Пунктом 74.1 статті 74 Кодексу зазначено, що посадові (службові) особи контролюючих органів можуть зберігати та опрацьовувати в інформаційних базах контролюючих органів податкову інформацію, зібрану відповідно до Кодексу.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, питання стосовно заходів щодо відображення, поновлення, а також усунення розбіжностей (коригування показників), що містяться в автоматизованих базах та системах контролюючих органів, у тому числі за матеріалами перевірок (звірок) платників податків, відповідно до пункту 74.1 статті 74 Кодексу є компетенцією контролюючих органів.

Згідно з пунктами 52.1 та 52.2 статті 52 Кодексу контролюючі органи надають платникам податків безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Податкові консультації мають індивідуальний характер і можуть використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання відповідно до пункту 74.2 статті 74 Кодексу використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Голова                                                                                          Р.М. Насіров

 

17. Лист ДФС «Щодо реалізації столових вин без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями» від 15.11.2016 № 24600/6/99-95-42-01-15

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист  щодо реалізації столових вин без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і повідомляє таке.

Відповідно до преамбули Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями

та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Згідно з частиною тринадцятою ст. 15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми
ст.ст. 15 прим. 2, 153 прим. 3 Закону, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.

В.о. заступника Голови                                                                    М.В. Продан

 

18. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 18.11.2016 N 3268/5

 

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

18 листопада 2016 р. за N 1500/29630

Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Відповідно до пунктів 3, 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року N 228, та з метою удосконалення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що додаються:

1) Форма 1 - Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи ;

2) Форма 2 - Заява про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту ;

3) Форма 3 - Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ;

4) Форма 4 - Заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи ;

5) Форма 5 - Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ;

6) Форма 6 - Заява про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи ;

7) Форма 7 - Заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації ;

8) Форма 8 - Заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації ;

9) Форма 9 - Заява про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ;

10) Форма 10 - Заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем ;

11) Форма 11 - Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ;

12) Форма 12 - Заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням ;

13) Форма 13 - Заява про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ;

14) Форма 14 - Заява про державну реєстрацію символіки ;

15) Форма 15 - Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про символіку, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ;

16) Форма 16 - Заява про державну реєстрацію постійно діючого третейського суду ;

17) Форма 17 - Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про постійно діючий третейський суд, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ;

18) Форма 18 - Заява про державну реєстрацію структурного утворення політичної партії, що не має статусу юридичної особи ;

19) Форма 19 - Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про структурне утворення політичної партії, що не має статусу юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ;

20) Форма 20 - Заява про державну реєстрацію громадського об'єднання (організації профспілки), що не має статусу юридичної особи ;

21) Форма 21 - Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про громадське об'єднання (організацію профспілки), що не має статусу юридичної особи, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ;

22) Форма 22 - Заява про державну реєстрацію (акредитацію) відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації ;

23) Форма 23 - Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ;

24) Форма 24 - Заява про державну реєстрацію підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання або відмови від всеукраїнського статусу громадського об'єднання .

2. Наказ Міністерства юстиції України від 06 січня 2016 року N 15/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 січня 2016 року за N 14/28144 (із змінами), визнати таким, що втратив чинність.

3. Установити, що:

1) до впровадження програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), створеного відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а також функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:

надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, здійснюється відповідно до законодавства за допомогою діючого програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Єдиного реєстру громадських формувань, Реєстру громадських об'єднань;

оприлюднення установчих документів юридичної особи здійснюється на веб-сайті Міністерства юстиції України;

оприлюднення рішення про державну реєстрацію символіки громадського формування (змін до відомостей про символіку, що містяться в Єдиному державному реєстрі, втрату чинності символіки), зображення та опис символіки (прапора та/або емблеми, текст гімну та/або девізу) здійснюється на веб-сайті Міністерства юстиції України;

установчі документи постійно діючого третейського суду (положення, регламент третейського суду) за результатом проведення державної реєстрації постійно діючого третейського суду або державної реєстрації змін до відомостей про постійно діючий третейський суд, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у разі внесення змін, що містяться в установчих документах постійно діючого третейського суду, надаються державним реєстратором у паперовій формі шляхом виготовлення копій таких документів з проставлянням підпису та печатки державного реєстратора на кожній сторінці разом з наданням копії відповідного рішення державного реєстратора, оформленого відповідно до законодавства;

2) до запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Державної судової адміністрації України відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в частині передачі інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, такі примірники судових рішень подаються заявником або надсилаються судом у паперовій формі.

У разі подання заявником примірника судового рішення, що набрало законної сили та тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, державний реєстратор при проведенні державної реєстрації на підставі такого примірника судового рішення обов'язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, що відкриті для загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади, щодо наявності в цьому реєстрі електронної копії такого рішення, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор запитує примірник такого рішення суду, засвідчений в установленому порядку, від відповідного суду;

3) до запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"відомості, передбачені частиною дев'ятою статті 13 цього Закону, отримуються на письмовий запит державного реєстратора, крім випадків, коли такі відомості були подані безпосередньо заявником.

4. Технічному адміністратору Єдиного державного реєстру вжити заходів, необхідних для реалізації цього наказу.

5. Департаменту приватного права (Ференс О. М.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

6. Цей наказ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

7. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

19. Постанова Кабінета міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 16 листопада 2016 р. № 836

 

Кабінет Міністрів України 

постановляє:

Внести до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471; 2006 р., № 20, ст. 1484; 2007 р., № 52, ст. 2113; 2008 р., № 20, ст. 569; 2012 р., № 7, ст. 249, № 45, ст. 1759; 2014 р., № 14, ст. 426; 2015 р., № 73, ст. 2404, № 100, ст. 3436; 2016 р., № 16, ст. 645), зміни, що додаються.

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 16 листопада 2016 р. № 836

ЗМІНИ,

що вносяться до Порядку проведення індексації грошових доходів населення

1. Пункт 2 після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі;".

У зв’язку з цим абзаци шостий — восьмий вважати відповідно абзацами сьомим — дев’ятим.

2. У пункті 4:

1) абзац другий після слів "(грошове забезпечення)" доповнити словами ", розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі";

2) доповнити пункт після абзацу дев’ятого новими абзацами такого змісту:

"У разі коли потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (або особа, яка отримує страхові виплати у разі втрати годувальника) одночасно із щомісячною страховою виплатою отримує стипендію, в першу чергу індексується стипендія.

Індексація щомісячної страхової виплати проводиться на підставі виданої з місця навчання довідки, в якій зазначається розмір стипендії, проіндексована сума стипендії і сума індексації. На підставі зазначеної довідки проводиться індексація щомісячної страхової виплати у межах суми, що не перевищує прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, з урахуванням отриманої стипендії.".

У зв’язку з цим абзаци десятий — дванадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим — чотирнадцятим.

3. Пункт 6 доповнити підпунктом 7 такого змісту:

"7) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами — підприємцями, які провадять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.".

4. Пункт 9 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Пенсіонерам та потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (членам їх сімей), які постійно проживають за межами України, індексація пенсії та щомісячних страхових виплат (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) проводиться відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.".

У зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим.

5. Абзац шостий пункту 10 замінити абзацами такого змісту:

"У разі звільнення з роботи потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання або в разі, коли відбулася перерва у здійсненні страхових виплат (не більше трьох років), а потім виплати поновилися, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації щомісячних страхових виплат здійснюється з місяця, що настає за місяцем підвищення його щомісячної страхової виплати (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим).

У разі коли у потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання одночасно із щомісячною страховою виплатою виникає право на допомогу по безробіттю, в першу чергу індексується щомісячна страхова виплата, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, а потім проводиться індексація допомоги по безробіттю.

У разі коли потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (або особа, яка отримує страхові виплати у разі втрати годувальника) одночасно із щомісячною страховою виплатою отримує інший грошовий дохід (крім оплати праці, стипендії та виплат на необхідний догляд за потерпілим), який є об’єктом індексації, і відбувається підвищення розміру такого грошового доходу, сума індексації щомісячної страхової виплати не зменшується на розмір підвищення доходу. При цьому в разі підвищення щомісячної страхової виплати сума індексації визначається відповідно до пункту 5 цього Порядку.

Щомісячні страхові виплати дітям, які втратили годувальника, індексуються в межах прожиткового мінімуму, встановленого для дітей (залежно від віку).".

6. Доповнити Порядок пунктом 10-4 такого змісту:

"10-4. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.

Для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 р., обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом України від 17 травня 2016 р. № 1368-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі".

При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50 відсотків грошового доходу платника аліментів.".

 

20. Розпорядження Кабінета міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2017 році» від 16 листопада 2016 р. № 850-р

 

З метою створення сприятливих умов для святкування 9 травня — Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (Дня перемоги) та 24 серпня — Дня незалежності України, а також забезпечення раціонального використання робочого часу рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій (за винятком органів Пенсійного фонду України, Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта", Державної казначейської служби та банківських установ) перенести у порядку і на умовах, визначених законодавством, у 2017 році для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочі дні з:

понеділка 8 травня — на суботу 13 травня;

п’ятниці 25 серпня — на суботу 19 серпня.

Спеціальний режим роботи банків та їх установ у зазначені дні визначає Національний банк.

 

21. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» від 6 жовтня 2016 року № 1667-VIII

 

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13-17, ст. 112) такі зміни:

1. У пункті 133.4 статті 133:

1) абзац третій підпункту 133.4.1 доповнити реченням такого змісту: "Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту";

2) підпункт 133.4.2 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя";

3) у підпункті 133.4.4 слова "установчими документами" замінити словами і цифрами "підпунктом 133.4.2 цього пункту".

2. Пункт 35 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" доповнити абзацом третім такого змісту:

"Тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

 

22. Кабінет міністерства України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957» від 9 листопада 2016 р. № 828

 

Кабінет Міністрів України 

постановляє:

1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 84, ст. 2827; 2011 р., № 99, ст. 3608; 2013 р., № 92, ст. 3394; 2015 р., № 52, ст. 1672) зміни, що додаються.

2. Ця постанова набирає чинності через десять днів з дня її опублікування.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 9 листопада 2016 р. № 828

ЗМІНИ,

що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 ( 957-2008-п )

1. В абзаці першому пункту 2 слова "Державній інспекції з контролю за цінами," виключити.

2. Додаток до постанови викласти в такій редакції:

"Додаток

до постанови Кабінету Міністрів України

від 30 жовтня 2008 р. № 957

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 9 листопада 2016 р. № 828)

РОЗМІР

мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв

Код виробів згідно зУКТЗЕД	Опис товару	Мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, гривень		Роздрібна ціна, гривень
		оптово- відпускна	роздрібна
2208 60, 2208 70, 2208 90	Горілка та лікеро-горілчані вироби, інші	225	348,9
2208 30	Віскі	570	750
2208 40	Ром та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини	570	750
2208 50	Джин та ялівцева настоянка	570	750
2208 20	Спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду:
	коньяк (бренді) три зірочки	336,22	524,5
	коньяк (бренді) чотири зірочки	352,24	549,5
	коньяк (бренді) п'ять зірочок	384,29	599,5
	інші спиртові дистиляти та спиртні напої, в тому числі	336,22	524,5
	бренді ординарні, горілки виноградні	313,78	489,5
2206	Інші зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями	247,26	385,75
2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00)	Вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л			33
2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00)	Вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л			42
2205	Вермути та інші вина виноградні натуральні з додаванням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л			42
2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00	Вина у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л			69,9

__________

Примітки:

1. Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

2. Мінімальна роздрібна ціна на вина у тарі місткістю менше ніж 1 літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.

3. Мінімальна роздрібна ціна на вина у тарі місткістю 1 літр та більше 1 літра розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари.".

 

 

 

 Приємної і спокійної роботи!