ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ’ЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

 

Верховна Рада  встановила мораторій на проведення перевірок компаній до 2018 року (детальніше тут: http://yur-gazeta.com/golovna/vr-vstanovila-moratoriy-na-provedennya-perevirok-kompaniy-do-2018-roku.html )

 

 

 

№	Реквізити документу та його назва	Короткий зміст
В ЧАСТИНІ ПДВ
1	Лист Комітета Верховної ради України з питань податкової та митної політики «Щодо надання роз'яснення стосовно застосування п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України після виключення з нього п. 15-2 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення"» від 28.07.2016 року N 04-27/10-789	Надано роз’яснення, що платник ПДВ, який до 01.01.2016 р. придбав з ПДВ на будь-яких умовах (попередня оплата або розстрочення платежу) зернові та технічні культури з метою подальшого їх експорту, був зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, та фактично "обнулити" податковий кредит з ПДВ, сформований в результаті такого придбання. При цьому, відповідно до цього ж пункту ст. 198 ПКУ, другий та всі наступні постачальники також були зобов'язані здійснити аналогічне нарахування податкових зобов'язань незалежно від напрямку подальшого продажу таких зернових та технічних культур (на митній території України або на експорт).
2	ЛистГУ ДФС у м. Києві «Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість подарунку рекламної акції» від 20.10.2016 року № 22534/10/26-15-12-01-18	Надано роз’яснення, що операція з безоплатної передачі автомобіля переможцю рекламної акції, згідно із статтею 185 Кодексу, розглядається як окрема операція з постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.   Лист є індивуальною податковою консультацією
3	Лист ГУ ДФС у м. Києві від 20.10.2016 № 22563/10/26-15-13-01-12	Надано роз’яснення, що сума перевищення вартості подарунку оподатковується податковим агентом (якщо подарунок у не грошовій формі з використанням коефіцієнта) за ставкою 18%, відповідно до п. 167.1 ст.167 Кодексу. Разом з цим, слід зазначити, якщо під час проведення розіграшів (конкурсів/акцій) здійснюється розповсюдження подарунків, а отримувачами подарунків є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб та, відповідно, не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Водночас, якщо отримувачами подарунків є конкретні особи, вартість таких подарунків, з урахуванням пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і оподатковується на загальних підставах. Операції з безоплатного розповсюдження платником зразків товарів, рекламних матеріалів, проведення семінарів/рекламних заходів, вартість яких не включається до собівартості проданих товарів, згідно зі статтею 185 Кодексу розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка є об‘єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 Кодексу.
4	Лист ГУ ДФС  у Чернігівській області «Щодо підтвердження фактів правомірного оподаткування ПДВ за нульової ставкою у разі експорту» від 28.10.2016 року №3478/10/25-01-12-01- 09	Надано роз’яснення, що для підтвердження нульової ставки ПДВ експортеру необхідно мати в наявності митну декларацію, оформлену відповідно до вимог Митного кодексу України.  Оригінал митної декларації відповідно до п. 200.8 статті 200 ПКУ та п.14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 28.01.2016 року №21 (зі змінами та доповненнями), подається платником податків до контролюючого органу за місцем обліку платника податків, якщо митне оформлення товарів здійснювалося не з використанням електронної митної декларації. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
5	Лист ГУ ДФС у Закарпатській області  «Про надання індивідуальної письмової консультації щодо порядку визначення складу доходів суб'єктів господарювання - фізичних осіб - платників єдиного податку» від 27.10.16 р. № 2455	Надано роз’яснення, що виходячи з вищенаведених норм податкового законодавства, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, у тому числі внесені власні кошти, включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку з врахуванням вимог статті 292 ПКУ. Однак, якщо підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, готівку, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі, така виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку за умови зазначення у платіжному дорученні призначення платежу - виручка за певний період.   Лист є індивуальною податковою консультацією
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО
6	Лист ГУ ДФС у м. Києві «Щодо збільшення бази оподаткування, податком на нерухоме майно, на 25000 гривень на рік за кожен об'єкт житлової нерухомості (його частку), що перебуває у власності платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів для будинку» від 24.10.2016 р. № 6875/Є/26-15-13-07-15	Надано роз’яснення, що у 2017 році фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, податок нараховуватиметься контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2016 рік. Збільшення бази оподаткування на 25000 гривень на рік за кожен об'єкт житлової нерухомості (його частку), що перебуває у власності платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку).
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
7	Лист ДФС України «Щодо оподаткування оплати за права на користування програмним забезпеченням» від 03.10.2016 N 21418/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що якщо при виплаті доходу нерезиденту застосовуються правила міжнародного договору, то кваліфікація платежу за користування програмним забезпеченням здійснюється відповідно до положень такого міжнародного договору.   Лист є індивуальною податковою консультацією
8	Лист ДФС України «Щодо розрахунку авансових внесків з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування з податку на прибуток за відповідний податковий звітний період» від 03.10.2016 N 21414/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що для розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування Кодексом передбачено використання значення об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік за умови погашення грошового зобов’язання. При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди.   Лист є індивуальною податковою консультацією
9	Лист ДФС України «Щодо визнання платежу за використання торговельної марки роялті» від 07.10.2016 року N 21914/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що платіж, що сплачується нерезиденту за використання торговельної марки (знака для товарів і послуг) з ціллю застосування положень Кодексу вважається роялті та підлягає оподаткуванню відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів. Проте, міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над положеннями Кодексу та містять власні визначення понять та положень, і у разі застосування правил міжнародного договору при виплаті роялті нерезиденту (звільнення від оподаткування або зниження ставки) для визначення поняття роялті застосовуються положення такого міжнародного договору.   Лист є індивуальною податковою консультацією
10	Лист ДФС України «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток у звітних періодах 2016 року в додатку Р1 рядка 3.2.1 "Сума процентів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків, яка збільшила фінансовий результат до оподаткування минулих періодів" до податкової декларації» від 18.10.2016 р. N 22485/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що якщо, наприклад, відсотки, нараховані на користь пов’язаних осіб - нерезидентів у звітному періоді 2016 року, збільшені на суму неврахованих відсотків станом на 01.01.2016 р. відповідно до п. 141.1 ст. 141 Кодексу та зменшених на 5 відсотків, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Кодексу, то сума таких не списаних відсотків станом на 01.01.2016 р., зменшена на 5 відсотків, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний звітний період 2016 року (квартал, півріччя, 9 місяців, рік). У разі якщо сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від’ємне значення за рахунок від’ємного значення фінансового результату, то фінансовий результат коригується на всю суму нарахованих відсотків за борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами.   Лист є індивуальною податковою консультацією
11	Лист ДФС України «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми дооцінок основних засобів» від 18.10.2016 року № 22486/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що так як витрати з уцінки основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку понесені до 01.01.2016 (в період перебування на спрощеній системі оподаткування), то фінансовий результат до оподаткування зменшується на суми дооцінок основних засобів, проведених після 01.01.2016, у межах попередньо віднесених  до витрат уцінок основних засобів, проведених до 01.01.2016.   Лист є індивуальною податковою консультацією
12	Лист ДФС «Щодо відображення в податковому обліку платника податків непогашеної дебіторської заборгованості контрагента, визнаного банкрутом» від 18.10.2016 року № 22483/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що у разі використання резерву для списання дебіторської заборгованості така заборгованість перевіряється на відповідність критеріям безнадійності, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (у вашому випадку п.п «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), та у разі її відповідності коригування фінансового результату до оподаткування згідно з частиною другою п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суми резерву сумнівних боргів не здійснюється.   Лист є індивуальною податковою консультацією
13	Лист ГУ ДФС в Одеській області «Щодо податкових наслідків для комунального підприємства при передачі багатоквартирних будинків, які знаходилися в його оперативному управлінні, з балансу такого підприємства на баланс об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 19.10.2016 року №2279/10/15-32-12-01-14	Надано роз’яснення, що оскільки договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (п.5 ст.1033 Цивільного кодексу), передача такого майна з балансу на баланс управляючих компаній не має податкових наслідків для Вашого комунального підприємства, у зв’язку з тим, що така операція не призводить до виникнення доходів або витрат.    Лист є індивуальною податковою консультацією
14	Лист ГУ ДФС у м. Києві «Щодо оподаткування операцій з відвантаження товарів під час перебування на спрощеній системі оподаткування у разі їх оплати при переході на загальну систему оподаткування та у разі отримання оплати за товари на спрощеній системі оподаткування та відвантаження таких товарів під час перебування на загальній системі оподаткування; визначення податкового періоду при переході із спрощеної системи оподаткування на загальну» від 28.10.2016 № 23086/10/26-15-12-05-11	Надано роз’яснення, що платник податку, який, починаючи з IIІ кварталу 2016 року (з 01.07.2016) перебуває на загальній системі оподаткування, а у І півріччі 2016 року був на спрощеній системі оподаткування, зобов’язаний подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, в якій врахувати фінансовий результат до оподаткування починаючи з 01.07.2016 по 31.12.2016. Враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, такий суб’єкт господарювання разом з декларацією з податку на прибуток підприємств повинен подати фінансову звітність за I півріччя  2016 року та 2016 рік.
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
15	Лист ГУ ДФС у м. Києві «Щодо зарахування суми від’ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету» від 27.10.2016 №22986/10/26-15-12-02-14	Надано роз’яснення, що стосовно питання, викладеного у Вашому листі, щодо процедури зарахування суми від’ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, повідомляємо, що дані операції може бути здійснено після введення в експлуатацію відповідного програмного забезпечення.   Лист є індивуальною податковою консультацією
16	Лист ДФС України «Щодо строків прийняття рішення про проведення позапланової перевірки за зверненням платника податків» від 28.10.2016 р. №11397/Є/99-99-14-03-03-14	Надано роз’яснення, що цьому рішення про проведення документальної позапланової перевірки приймається у порядку, встановленому п. 78.4 ст. 78 Кодексу, з урахуванням положень п. 78.2 ст. 78 Кодексу та пункту 3 розділу II Закону України  від 28 грудня 2014 року  №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Разом з тим у разі надходження заяви платника податків про проведення перевірки з урахуванням п. 78.2 та п. 78.4 ст. 78 Кодексу керівником контролюючого органу може бути прийнято рішення про проведення перевірки такого платника податків. При цьому слід звернути увагу, що у Кодексі відсутня норма щодо обов’язкового проведення контролюючим органом перевірки за заявою платника податків та строків для прийняття рішення про призначення такої перевірки.   Лист є індивуальною податковою консультацією
17	Лист Виконавча дирекція фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Роз'яснення щодо оплати листка непрацездатності під час відсторонення працівника від роботи» від 20.10.2016 р. N 2.4-46-1816	Надано роз’яснення, що оскільки працівника підприємства наказом голови правління було відсторонено від роботи без нарахування заробітної плати у зв’язку з початком щодо нього досудового розслідування згідно з Кримінальним кодексом України, допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною за період відсторонення не надається.
18	Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо збереження місця роботи та середньої зарплати працівнику, що проходить військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу» від 10.10.2016 р. № 560/13/116-16	Надано роз’яснення, що за працівником, який проходить військову підготовку громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу протягом одного навчального дня на тиждень (методом проведення "військового дня") строком до двох років навчання, зберігається місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата.
19	Постанова Кабінет міністрів Україна «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції» від 2 листопада 2016 р. № 770	Установлено вартість адміністративних послуг у сфері міграції за переліком згідно з додатком.
20	Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» вд 19.09.2016 року №827	Затверджено Зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (зі змінами), що додаються.
21	Лист ДФС України «Про надання податкової консультації щодо порядку надіслання відповіді на запит контролюючого органу, використання відмови в наданні інформації як підстави для проведення позапланової перевірки та встановлення факту порушення законодавства контрагентами» від 19.10.2016 N 22561/6/99-99-14-03-03-15	Надано роз’яснення, що за результатами аналізу податкової інформації, що отримана та міститься у базах даних органу ДФС, останній виявляє факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, і надсилає платнику запит щодо такої інформації із дотриманням вимог п. 73.3 ст. 73 Кодексу. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено Кодексом). Лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит контролюючого органу, повинен містити номер і дату запиту, на який надається відповідь, та інформацію, що запитується (п. 15 Порядку). Ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на відповідний запит контролюючого органу може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника податків.   Лист є індивуальною податковою консультацією
22	Лист ДФС України «Щодо визнання осіб пов’язаними» від 06.10.2016 N 21689/6/99-99-15-02-02-15	Надано роз’яснення, що якщо фізична особа володіє корпоративними правами в одній юридичній особі у розмірі 90 відсотків статутного капіталу, а в іншій юридичній особі у розмірі 100 відсотків статутного капіталу, то ці юридичні особи між собою вважаються пов’язаними.   Лист є індивуальною податковою консультацією
23	Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Щодо оплати періоду тимчасової непрацездатності» від 07.06.2016 року N 5.2-32-924	Надано роз’яснення, що так як допомога по тимчасовій непрацездатності є компенсацією втрати заробітної плати і подвійного надання такої допомоги за один і той же період Законом N 1105 не передбачено, допомога по тимчасовій непрацездатності у Вашому випадку повинна надаватися з першого дня страхового випадку. Тобто за другим страховим випадком, у разі хвороби працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності надається з першого по п'ятий день тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, а з шостого - за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Якщо після реорганізації підприємства дія трудового договору з працівником продовжується, то до розрахункового періоду, у разі настання страхового випадку у такого працівника, повинні включатися місяці перебування його в трудових відносинах до реорганізації підприємства. У зазначеному Вами випадку, незважаючи на наявність у застрахованої особи страхового стажу більше 8 років, набутого до 01.01.2011 р., у разі відмови цієї застрахованої особи надати роботодавцю інформацію про шестимісячний страховий стаж у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, отриману від територіального органу Пенсійного фонду України, страхувальник-роботодавець повинен обмежити розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до норми частини першої статті 19 Закону N 1105. Після надання застрахованою особою зазначеної інформації страхувальнику-роботодавцю у нього з'явиться підстава щодо незастосування обмеження, визначеного частиною першою статті 19 Закону N 1105, та здійснення донарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати працівника.
24	Постаова Правління НБУ «Про внесення змін до Положення про валютний контроль» від 18.10.2016 року № 394	Унести зміни до Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2000 року за № 209/4430 (зі змінами)
25	Наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» від 15.09.2016 № 821   Зареєстровано в Міністерствіюстиції України11 жовтня 2016 р.за № 1349/29479	Внесено зміни до: форми податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743, виклавши її у новій редакції, що додається; Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743, виклавши її у новій редакції, що додається.   Повний текст документа  тут.
26	Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб'єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 № 818   Зареєстровано в Міністерствіюстиції України07 жовтня 2016 р.за № 1336/29466	Затверджено такі, що додаються: Порядок складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб'єктами державного сектору; Акт введення в експлуатацію основних засобів; Акт приймання-передачі основних засобів; Акт внутрішнього переміщення основних засобів; Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів; Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів; Акт списання основних засобів (часткової ліквідації); Акт списання групи основних засобів; Акт списання транспортних засобів; Акт списання вилучених документів з бібліотечного фонду; Інвентарна картка обліку об'єкта основних засобів; Інвентарна картка группового обліку основних засобів; Інвентарна картка обліку тварин і багаторічних насаджень; Розрахунок амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів); Розрахунок амортизації інших необоротних матеріальних активів; Акт переоцінки основних засобів .   Повний текст документа  тут.
27	Закон України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів (щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг)» від 21.04.2016 № 4496   На дату підготовки новин закон ще не опублікований	Внесено зміни та доповнення до: Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, № 29, ст. 377) Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 40, ст. 364) Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 40, ст. 365) такі зміни та доповнення Закону України «Про міжнародне приватне право» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 32, ст. 422)   Повний текст документа тут.
28	Закон України «Про внесення змін до Закону України«Про основні засади державного нагляду» (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 21.07.2015 № 2418а   На дату підготовки новин закон ще не опублікований	Внесено зміни  до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 з наступними змінами)   Повний текст документа тут.
29	Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 6 жовтня 2016 року  № 1666-VIII	Внесено зміни до таких законодавчих актів України: Кодекс України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) Закон України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682 із наступними змінами) Закон України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383 із наступними змінами) Закон України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 52, ст. 312; 2014 р., № 5, ст. 62; 2016 р., № 2, ст. 17) Закон України "Про політичні партії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 23, ст. 118 із наступними змінами) Закон України "Про електронний цифровий підпис" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 276; 2013 р., № 37, ст. 488) Закон України "Про громадські об’єднання" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 1, ст. 1; 2016 р., № 2, ст. 17) Закон України "Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 22, ст. 216; 2016 р., № 2, ст. 17) Закон України "Про адміністративні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 409; 2016 р., № 3, ст. 30) Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9, № 30, ст. 542) Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17, № 29, ст. 535) Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17).   Повний текст документа тут.

 

 

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

 

 

 

1. Лист Комітета Верховної ради України з питань податкової та митної політики «Щодо надання роз'яснення стосовно застосування п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України після виключення з нього п. 15-2 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення"» від 28.07.2016 року N 04-27/10-789

 

 

 

До Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики надійшов запит депутата селищної ради щодо надання роз'яснення стосовно застосування п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) після виключення з нього п. 15-2 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення".

 

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" роз'яснення Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики не має статусу офіційного тлумачення. Разом з тим відповідно до глави 3 розділу II ПКУ індивідуальні консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства за зверненням платника податків безоплатно надаються органами ДФС.

 

Разом з тим повідомляємо позицію, напрацьовану Комітетом при розгляді питання, порушеного у зверненні. Відповідно до п. 15-2 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ до 01.01.2016 р. звільнялися від оподаткування ПДВ операції з вивезення з митної території України у митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД та постачання на митній території України таких культур другим та усіма наступними постачальниками.

 

Відповідно до абзацу першого п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод).

 

Таким чином, платник ПДВ, який до 01.01.2016 р. придбав з ПДВ на будь-яких умовах (попередня оплата або розстрочення платежу) зернові та технічні культури з метою подальшого їх експорту, був зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, та фактично "обнулити" податковий кредит з ПДВ, сформований в результаті такого придбання.

 

При цьому, відповідно до цього ж пункту ст. 198 ПКУ, другий та всі наступні постачальники також були зобов'язані здійснити аналогічне нарахування податкових зобов'язань незалежно від напрямку подальшого продажу таких зернових та технічних культур (на митній території України або на експорт).

 

Починаючи з 01.01.2016 р. (у зв’язку із виключенням п. 15-2 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення") операції з зерновими та технічними культурами стали оподатковуватися за ставкою 0 або 20 %, а платники відповідно до абзацу шостого п. 198.5 ПКУ набули права на підставі розрахунку коригування до податкової накладної зменшити раніше нараховану суму податкових зобов'язань.

 

Однак у разі виникнення в результаті такого коригування від'ємного значення з ПДВ, сформованого по операціях з придбання зернових та технічних культур до 01.01.2016 р., таке від'ємне значення відповідно до пп. "б" п. 200.4 ст. 200 ПКУ не підлягає бюджетному відшкодуванню, оскільки виникло внаслідок коригування суми податкових зобов'язань та не забезпечено відповідними надходженнями ПДВ до бюджету.

 

Що стосується питання проведення інвентаризації залишків зернових та технічних культур на предмет з'ясування їх кількості, умов придбання (попередня оплата або розстрочення платежу) та повноти оподаткування ПДВ, то ПКУ не встановлено обов'язку платників податків щодо проведення такої інвентаризації.

 

Копію податкової консультації, наданої заявнику, у встановлений строк направити Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

 

 

 

2. Лист ГУ ДФС у м. Києві «Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість подарунку рекламної акції» від 20.10.2016 року № 22534/10/26-15-12-01-18

 

 

 

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ТОВ " " щодо порядку оподаткування податком на додану вартість подарунку рекламної акції і в межах своїх повноважень повідомляє.

 

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186Кодексу розташоване на митній території України.

 

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

 

Разом з тим, відповідно підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, безоплатно надані товари, роботи, послуги:

 

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

 

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

 

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

 

Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

 

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

 

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

 

газу, який постачається для потреб населення.

 

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

 

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів, основних фондів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

 

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

 

Таким чином, операція з безоплатної передачі автомобіля переможцю рекламної акції, згідно із статтею 185 Кодексу, розглядається як окрема операція з постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

 

За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною.

 

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 Порядку №1307 (15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). При цьому, у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

 

Водночас платник податку при придбанні товарів для подальшої їх передачі переможцям рекламної акції, включає суми ПДВ, сплачені (нараховані) при їх придбанні, до складу податкового кредиту, за наявності складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної,

 

Слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

 

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

 

Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

 

 

 

 

3. Лист ГУ ДФС у м. Києві від 20.10.2016 № 22563/10/26-15-13-01-12     

 

 

 

- Чи потрібно нараховувати та сплачувати ПДФО та військовий збір від імені фізичної особи – учасника рекламного заходу, якщо рекламна акція розповсюджується серед фізичних осіб, яких неможливо ідентифікувати

 

Відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. N 2755-ІУ (далі - Кодекс), доходом платника податку є загальна сума доходу від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

 

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

 

Об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

 

Підпунктом 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2016 році – 689,00 грн.)

 

У відповідності до ст. 718 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. N435-IV дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі, майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

 

Згідно з пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безоплатно надані товари – товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

 

Зокрема, вартість безоплатно отриманих фізичними особами товарів (подарунків) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених    ст.165 Кодексу).

 

Згідно з пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу додатковим благом вважаються кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV зазначеного Кодексу).

 

Відповідно до підпункту "е" 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку та оподатковується за ставкою, визначеною у п.167.1 ст.167 цього Кодексу.

 

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

 

Згідно з п.164.5 ст.164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100:(100 - Сп).

 

Отже, сума перевищення вартості подарунку оподатковується податковим агентом (якщо подарунок у не грошовій формі з використанням коефіцієнта) за ставкою 18%, відповідно до п. 167.1 ст.167 Кодексу.

 

Разом з цим, слід зазначити, якщо під час проведення розіграшів (конкурсів/акцій) здійснюється розповсюдження подарунків, а отримувачами подарунків є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб та, відповідно, не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

 

Водночас, якщо отримувачами подарунків є конкретні особи, вартість таких подарунків, з урахуванням пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і оподатковується на загальних підставах.

 

Разом з цим п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).

 

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

 

Відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

 

Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

 

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою 1,5 відс., визначеною пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

 

Що стосується нарахування податку на додану вартість, то згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об‘єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

 

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі, передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов‘язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

 

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів. чи інша операція з передачі права на об‘єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об‘єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ

 

постачання послуг, зокрема є: постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

 

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Кодексу безплатно надані товари, роботи, послуги:

 

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

 

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

 

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

 

Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної

 

вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб‘єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов‘язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв‘язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб‘єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

 

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/ послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

 

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

 

газу, який постачається для потреб населення.

 

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв‘язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

 

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв‘язку з придбанням або виготовленням товарів, основних фондів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

 

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги на основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду , а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

 

Отже, операції з безоплатного розповсюдження платником зразків товарів, рекламних матеріалів, проведення семінарів/рекламних заходів, вартість яких не включається до собівартості проданих товарів, згідно зі статтею 185 Кодексу розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка є об‘єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 Кодексу.

 

За такою операцією платник податку зобов‘язаний скласти дві податкові накладні (одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною) та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Особливості складання податкової накладної при здійсненні операції з безоплатного постачання товарів/послуг визначено у пункті 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».      

 

Заступник начальника                                                   В.С. Варгіч 

 

 

 

4. Лист ГУ ДФС  у Чернігівській області «Щодо підтвердження фактів правомірного оподаткування ПДВ за нульової ставкою у разі експорту» від 28.10.2016 року №3478/10/25-01-12-01- 09

 

 

 

ГУ ДФС у Чернігівській області, розглянуло запит платника податків на отримання податкової консультації щодо підтвердження фактів правомірного оподаткування ПДВ за нульової ставкою у разі експорту та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

 

Порядок застосування нульової ставки ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України встановлений пп. 195.1.1 п. 195.1 статті 195 ПКУ.

 

При цьому згідно останнього абзацу даного пункту товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

 

Згідно із п. 187.1 статті 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

 

Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21 травня 2012 р. №450,  митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

 

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).

 

Інкотермс 2010 (англ. Incoterms, International commerce terms) - міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі.

 

Термін FCA - "Франко-перевізник" що означає, що продавець виконує своє зобов'язання з поставки, коли він постачає товар, очищений від мит на експорт, перевізникові, призначеному покупцем, у зазначеному місці,  в певну дату або в узгоджений період. Даний термін може бути використаний під час перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

 

Термін EXW - "Франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

 

Отже, правила Інкотермс 2010 - це умови поставки в договорі купівлі-продажу товарів та перехід ризиків втрати чи пошкодження товару, а також витрат сторін контракту, пов'язаних із поставкою товару. Тобто, правила Інкотермс не регламентують перехід права власності на товар або наслідки порушення договору. У  контракті  правила Інкотермс 2010 визначаються окремо та не пов’язані з визначенням  права на застосування нульової ставки ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України.

 

Таким чином, для підтвердження нульової ставки ПДВ експортеру необхідно мати в наявності митну декларацію, оформлену відповідно до вимог Митного кодексу України.  Оригінал митної декларації відповідно до п. 200.8 статті 200 ПКУ та п.14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 28.01.2016 року №21 (зі змінами та доповненнями), подається платником податків до контролюючого органу за місцем обліку платника податків, якщо митне оформлення товарів здійснювалося не з використанням електронної митної декларації. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

 

Окрім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися  платником податків, якому надано таку консультацію, та діє до внесення змін до статей ПКУ, на які в ній іде посилання.

 

 

 

В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

 

 

 

5. Лист ГУ ДФС у Закарпатській області  «Про надання індивідуальної письмової консультації щодо порядку визначення складу доходів суб'єктів господарювання - фізичних осіб - платників єдиного податку» від 27.10.16 р. № 2455

 

 

 

Головне управління ДФС у Закарпатській області на виконання вимог ст.52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) розглянуло в межах своєї компетенції запит про надання індивідуальної письмової консультації щодо порядку визначення складу доходів суб'єктів господарювання - фізичних осіб - платників єдиного податку та повідомляє таке.

 

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання доходу.

 

Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору суб'єктом господарювання - фізичною особою видів господарської діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

 

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

 

Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

 

Крім того, згідно з п. 292.11 ст. 292 ПКУ до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:

 

1) суми податку на додану вартість;

 

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

 

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

 

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі у межах державних або місцевих програм;

 

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

 

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;

 

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом;

 

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

 

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених цим Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

 

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані у порядку, визначеному цим Кодексом.

 

Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності, та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.

 

Фізична особа - підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунка, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

 

Платники єдиного податку ведуть облік доходів у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 ПКУ.

 

Платники єдиного податку першої, другої, третьої, які не є платниками податку на додану вартість, відображають отримані доходи у книзі обліку доходів, платники єдиного податку третьої, групи, які є платниками податку на додану вартість, - у книзі доходів та витрат (далі - Книги) шляхом щоденного відображення отриманих доходів і фактично понесених сум витрат від провадження підприємницької діяльності за підсумками робочого дня, а також із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Зазначені Книги використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

 

Разом з тим, відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року N1183 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку визначення складу доходів суб'єктів господарювання - фізичних осіб - платників єдиного податку», якщо фізична особа - підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, готівку, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу - виручка за певний період. Таким чином, зазначена виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку.

 

При цьому сума коштів, внесених на поточний рахунок за певний період, не повинна перевищувати суму доходу, відображену в Книзі за відповідний період.

 

Отже, виходячи з вищенаведених норм податкового законодавства, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, у тому числі внесені власні кошти, включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку з врахуванням вимог статті 292 ПКУ.

 

Однак, якщо підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, готівку, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі, така виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку за умови зазначення у платіжному дорученні призначення платежу - виручка за певний період.

 

Довідково повідомляємо, що інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України надає відповіді на запитання платників податків з питань застосування податкового законодавства та порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за телефоном 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі) та в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі на офіційному сайті Державної фіскальної служби України за адресою sfs.gov.ua.

 

Перший заступник начальника       Головного управління О.М. Гопа

 

 

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

 

 

 

6. Лист ГУ ДФС у м. Києві «Щодо збільшення бази оподаткування, податком на нерухоме майно, на 25000 гривень на рік за кожен об'єкт житлової нерухомості (його частку), що перебуває у власності платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів для будинку» від 24.10.2016 р. № 6875/Є/26-15-13-07-15

 

 

 

Відповідно до пп. 266.1.1. п.266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

 

Об’єктами оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2       статті 266 Кодексу).

 

Підпунктом 266.1.2. пункту 266.1. статті 266 Кодексу визначено платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

 

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

 

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

 

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 

Відповідно до пп. 266.3.1. п. 266.3. ст. 266. Кодексу визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

 

Згідно з пп. 266.4.1. п. 266.4. ст. .266. Кодексу база оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

 

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів загальної площі;

 

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів загальної площі;

 

в) для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) - на 180 кв. метрів загальної площі, незалежно від їх кількості.

 

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період (рік).    

 

Відповідно до пп. 266.7.1. п. 266.7. ст. 266 Кодексу  обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку.

 

Відповідно вимог частини ґ) підпункту 266.7.1. п. 266.7. ст. 266 Кодексу, яка вступила в дію з 01.01.2016 року, за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

 

Пп. 266.7.2. п. 266.7. ст.266 Кодексу податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

 

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

 

Враховуючи викладене, у 2017 році фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, податок нараховуватиметься контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2016 рік. Збільшення бази оподаткування на 25000 гривень на рік за кожен об'єкт житлової нерухомості (його частку), що перебуває у власності платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку).

 

У разі, якщо фізична особа має у власності декілька об’єктів нерухомості, які у сукупності перевищують 300 квадратних метрів (для квартир) та/або 500 квадратних метрів (для будинків), а саме об’єктів нерухомості загальною площею: 100 кв.м. + 50 кв.м. + 75 кв.м. + 100 кв.м., збільшення бази оподаткування на 25000,00 грн., відносно такого перевищення, не застосовуватиметься.     

 

Заступник начальника                                                              В.С. Варгіч   

 

 

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

 

 

 

7. Лист ДФС України «Щодо оподаткування оплати за права на користування програмним забезпеченням» від 03.10.2016 N 21418/6/99-99-15-02-02-15

 

 

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування оплати за права на користування програмним забезпеченням та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

 

Згідно з інформацією, наведеною у листі, Ліцензійним договором надаються права на користування програмним забезпеченням. Право на користування програмним забезпеченням не включає в себе право, проводити, спричиняти або дозволяти: продаж, надання субліцензій, передачу в оренду кредит, переуступку передання права або будь яку іншу передачу програмного забезпечення або будь-яких частин (ст. 2 Ліцензійного договору).

 

Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

 

Не вважаються роялті платежі отримані, зокрема, як винагорода:

 

за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

 

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;

 

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

 

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України.

 

У разі якщо програмне забезпечення буде використовуватись у власній господарській діяльності за функціональним призначенням з умовою обмеженого відтворення чи встановлення на робочі місця в обмеженій кількості копій, то платіж за програмне забезпечення, придбане для використання за функціональним призначенням, тобто для кінцевого споживання не підпадає під визначення роялті в Кодексі.

 

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

 

Пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.

 

Для цілей цього пункту ПКУ до програмної продукції належать:

 

результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

 

криптографічні засоби захисту інформації.

 

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. N 536.

 

У разі, якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми) обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"), то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції (комп’ютерної програми) не підпадає під визначення роялті в Кодексі, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп’ютерної програми), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

 

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

 

Згідно з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

 

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

 

Відповідно до абзацу "в" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу до доходів які підпадають під оподаткування п. 141.4 ст. 141 Кодексу належать роялті.

 

Якщо резидент здійснює будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

 

Поряд з цим, відповідно до п. 3.2 ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

 

Отже, якщо при виплаті доходу нерезиденту застосовуються правила міжнародного договору, то кваліфікація платежу за користування програмним забезпеченням здійснюється відповідно до положень такого міжнародного договору.

 

 

 

8. Лист ДФС України «Щодо розрахунку авансових внесків з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування з податку на прибуток за відповідний податковий звітний період» від 03.10.2016 N 21414/6/99-99-15-02-02-15

 

 

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо розрахунку авансових внесків з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування з податку на прибуток за відповідний податковий звітний період, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України(далі - Кодекс), повідомляє.

 

Порядок нарахування та сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений пп. 57.1-1.1 п. 57.1-1 ст. 57Кодексу.

 

Згідно з пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

 

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

 

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

 

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

 

З урахуванням вищезазначених норм, авансовий внесок при виплаті дивідендів за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, якщо на момент виплати таких дивідендів декларація з податку на прибуток за звітний рік, на який припадають такі періоди, не подана. Якщо на момент виплати дивідендів за IV квартал звітного року податкова декларація з податку на прибуток підприємств за такий рік подана та зобов’язання, нараховані у такій декларації, погашені, то авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди).

 

Отже, для розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування Кодексом передбачено використання значення об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік за умови погашення грошового зобов’язання.

 

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди.

 

 

 

9. Лист ДФС України «Щодо визнання платежу за використання торговельної марки роялті» від 07.10.2016 року N 21914/6/99-99-15-02-02-15

 

 

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання платежу за використання торговельної марки роялті та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

 

Згідно з п. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.

 

Відповідно до ст. 493 ЦКУ торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

 

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом (п. 1 ст. 494 ЦКУ).

 

Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є зокрема, право на використання торговельної марки та виключне право дозволяти використання торговельної марки. (п. 1 ст. 495 ЦКУ).

 

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором (п. 2 ст. 495 ЦКУ).

 

Як зазначено в листі підприємством придбані виключні майнові права на об’єкт інтелектуальної власності (торговий знак).

 

Тобто, платником придбано право на використання чи право дозволяти використовувати торговельну марку без зміни володільця торгівельної марки та відповідного свідоцтва.

 

Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, в т.ч. будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги).

 

Не вважаються роялті платежі, отримані за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України (ост. абз. пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 

Отже, платіж за право використання чи право дозволяти використовувати торговельну марку без зміни володільця торгівельної марки з ціллю оподаткування вважається роялті, незалежно від того в якій формі здійснюється такий платіж.

 

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

 

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

 

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

 

Такими доходами зокрема, є роялті (пп. "в" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

 

Таким чином, платіж, що сплачується нерезиденту за використання торговельної марки (знака для товарів і послуг) з ціллю застосування положень Кодексу вважається роялті та підлягає оподаткуванню відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.

 

Проте, міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над положеннями Кодексу та містять власні визначення понять та положень, і у разі застосування правил міжнародного договору при виплаті роялті нерезиденту (звільнення від оподаткування або зниження ставки) для визначення поняття роялті застосовуються положення такого міжнародного договору.

 

 

 

10. Лист ДФС України «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток у звітних періодах 2016 року в додатку Р1 рядка 3.2.1 "Сума процентів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків, яка збільшила фінансовий результат до оподаткування минулих періодів" до податкової декларації» від 18.10.2016 р. N 22485/6/99-99-15-02-02-15

 

 

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток у звітних періодах 2016 року в додатку Р1 рядка 3.2.1 "Сума процентів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків, яка збільшила фінансовий результат до оподаткування минулих періодів" до податкової декларації, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

 

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

 

Згідно з п. 140.3 ст. 140 Кодексу проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу.

 

Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених у п. 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку відсотків за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (п. 140.2 ст. 140 Кодексу).

 

Відсотки, які у 2015 році перевищували суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 Кодексу, та збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування відповідного звітного податкового періоду 2016 року у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків.

 

Для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, невраховані відсотки станом на 01.01.2016 р. відповідно до п. 141.1 ст. 141 Кодексу зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми відсотків, нарахованих на користь пов’язаних осіб - нерезидентів у звітних періодах 2016 року.

 

Якщо, наприклад, відсотки, нараховані на користь пов’язаних осіб - нерезидентів у звітному періоді 2016 року, збільшені на суму неврахованих відсотків станом на 01.01.2016 р. відповідно до п. 141.1 ст. 141 Кодексу та зменшених на 5 відсотків, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Кодексу, то сума таких не списаних відсотків станом на 01.01.2016 р., зменшена на 5 відсотків, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний звітний період 2016 року (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

 

У разі якщо сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від’ємне значення за рахунок від’ємного значення фінансового результату, то фінансовий результат коригується на всю суму нарахованих відсотків за борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами.

 

 

 

11. Лист ДФС України «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми дооцінок основних засобів» від 18.10.2016 року № 22486/6/99-99-15-02-02-15

 

 

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми дооцінок основних засобів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

 

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

 

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

 

Відповідно до п.п. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

 

Враховуючи те, що витрати з уцінки основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку понесені до 01.01.2016 (в період перебування на спрощеній системі оподаткування), то фінансовий результат до оподаткування зменшується на суми дооцінок основних засобів, проведених після 01.01.2016, у межах попередньо віднесених  до витрат уцінок основних засобів, проведених до 01.01.2016.

 

 

 

12. Лист ДФС «Щодо відображення в податковому обліку платника податків непогашеної дебіторської заборгованості контрагента, визнаного банкрутом» від 18.10.2016 року № 22483/6/99-99-15-02-02-15

 

 

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відображення в податковому обліку платника податків непогашеної дебіторської заборгованості контрагента, визнаного банкрутом, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

 

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

 

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено ст. 139 Кодексу.

 

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).

 

Крім того, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

 

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу встановлено п.п 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Так, у податковому обліку безнадійною заборгованістю вважається заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією (п.п «з» п.п 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

 

Згідно з п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

 

У разі використання резерву для списання дебіторської заборгованості така заборгованість перевіряється на відповідність критеріям безнадійності, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (у вашому випадку п.п «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), та у разі її відповідності коригування фінансового результату до оподаткування згідно з частиною другою п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суми резерву сумнівних боргів не здійснюється.

 

 

 

13. Лист ГУ ДФС в Одеській області «Щодо податкових наслідків для комунального підприємства при передачі багатоквартирних будинків, які знаходилися в його оперативному управлінні, з балансу такого підприємства на баланс об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 19.10.2016 року №2279/10/15-32-12-01-14

 

 

 

Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло Ваш запит щодо податкових наслідків для комунального підприємства при передачі багатоквартирних будинків, які знаходилися в його оперативному управлінні, з балансу такого підприємства на баланс об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, та керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) повідомляє наступне. 

 

Згідно положень п.3. ст.78 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV (далі: Господарський кодекс) майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

 

Відповідно до ст. 137 Господарського кодексу правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

 

За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) (п.1. ст.1029 Цивільного кодексу України  від 16.01.2003  № 435-IV  (далі: Цивільний кодекс)).

 

Згідно п.3 ст.1030 Цивільного кодексу майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.

 

Крім того, майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна. (п.4 ст.1030 Цивільного кодексу).

 

Щодо оподаткування податком на прибуток операцій по передачі багатоквартирних будинків, що знаходяться в оперативному управлінні комунального підприємства,  на баланс ОСББ, то  згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток проводиться на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III Податкового кодексу.

 

 Згідно з п. 3 розд. I Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 N 73, доходами вважається збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

 

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N 318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

 

Оскільки договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (п.5 ст.1033 Цивільного кодексу), передача такого майна з балансу на баланс управляючих компаній не має податкових наслідків для Вашого комунального підприємства, у зв’язку з тим, що така операція не призводить до виникнення доходів або витрат. 

 

Щодо власників квартир багатоквартирних будинків, що знаходяться в оперативному управлінні комунального підприємства, то вони можуть створити  юридичну особу - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст.1 Закону України від 29.11.2001 № 2866-III "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", далі: Закон № 2866). При цьому, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку у тримісячний строк з дня державної реєстрації об'єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж (ст.6 Закону № 2866).

 

Також повідомляємо, що згідно п.52.2 ст.52 Податкового кодексу дана податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

Перший заступник начальника                                                Н.Л.Гулакова

 

 

 

14. Лист ГУ ДФС у м. Києві «Щодо оподаткування операцій з відвантаження товарів під час перебування на спрощеній системі оподаткування у разі їх оплати при переході на загальну систему оподаткування та у разі отримання оплати за товари на спрощеній системі оподаткування та відвантаження таких товарів під час перебування на загальній системі оподаткування; визначення податкового періоду при переході із спрощеної системи оподаткування на загальну» від 28.10.2016 № 23086/10/26-15-12-05-11

 

 

 

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист «_», щодо оподаткування операцій з відвантаження товарів під час перебування на спрощеній системі оподаткування у разі їх оплати при переході на загальну систему оподаткування та у разі отримання оплати за товари на спрощеній системі оподаткування та відвантаження таких товарів під час перебування на загальній системі оподаткування; визначення податкового періоду при переході із спрощеної системи оподаткування на загальну, та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

 

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

 

Розділом III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями з відвантаження товарів під час перебування на спрощеній системі оподаткування у разі їх оплати при переході на загальну систему оподаткування та у разі отримання оплати за товари на спрощеній системі оподаткування та відвантаження таких товарів під час перебування на загальній системі оподаткування.

 

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (далі – Положення № 375).

 

Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку (п. 1 Положення № 375).

 

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

 

Згідно з п. 52.5 ПКУ, контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

 

Отже, з питання відображення у бухгалтерському обліку доходів та витрат, виправлення в бухгалтерському обліку помилок, виявлених в господарській діяльності, які формують доходи та витрати, що мали бути відображені в фінансовій звітності у минулих звітних періодах, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

 

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

 

Враховуючи зазначене, у разі переходу на загальну систему оподаткування протягом поточного року – звітний (податковий) період починається з першого числа місяця звітного кварталу, у якому платник переходить на загальну систему, та закінчується 31 грудня такого року.

 

Таким чином, платник податку, який, починаючи з IIІ кварталу 2016 року (з 01.07.2016) перебуває на загальній системі оподаткування, а у І півріччі 2016 року був на спрощеній системі оподаткування, зобов’язаний подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, в якій врахувати фінансовий результат до оподаткування починаючи з 01.07.2016 по 31.12.2016.

 

Враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, такий суб’єкт господарювання разом з декларацією з податку на прибуток підприємств повинен подати фінансову звітність за I півріччя  2016 року та 2016 рік.

 

Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

 

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.

 

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

 

Заступник начальника                                                      Е.М.Пруднікова

 

 

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ

 

 

 

15. Лист ГУ ДФС у м. Києві «Щодо зарахування суми від’ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету» від 27.10.2016 №22986/10/26-15-12-02-14

 

 

 

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ТОВ “ ” щодо зарахування суми від’ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – Кодекс), із змінами та доповненнями, і в межах своїх повноважень повідомляє.

 

Пунктом 200.1 статті 200 Кодексу визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

 

Відповідно до п.200.2 статті 200 Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

 

Згідно п.200.4 ст.200 Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

 

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого
або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

 

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку (р.20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету(р.20.2.2 декларації),

 

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

 

Таким чином, у разі відсутності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право задекларувати суму від’ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, до бюджетного відшкодування в рахунок сплати грошових зобов’язань такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. і таке бюджетне відшкодування сум ПДВ здійснюється після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами перевірки.

 

ГУ ДФС у м. Києві, з метою реалізації норм п. 200.4 ст.200 Кодексу, звернулось до ДФС України щодо надання роз’яснень з питань, пов’язаних з практичною реалізацією норм частини другої п.п. б) п.200.4 ст.200 Кодексу.

 

Отже, стосовно питання, викладеного у Вашому листі, щодо процедури зарахування суми від’ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, повідомляємо, що дані операції може бути здійснено після введення в експлуатацію відповідного програмного забезпечення.

 

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

 

Перший заступник начальника                                              М.В. Ільяшенко

 

 

 

16. Лист ДФС України «Щодо строків прийняття рішення про проведення позапланової перевірки за зверненням платника податків» від 28.10.2016 р. №11397/Є/99-99-14-03-03-14

 

 

 

Державна фіскальна служба України розглянула запит на отримання податкової консультації  щодо строків прийняття рішення про проведення позапланової перевірки за зверненням платника податків та повідомляє таке.

 

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 

Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом  (п. 75.1 ст. 75 Кодексу).

 

Згідно із абзацом четвертим п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Кодексу документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

 

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

 

При цьому рішення про проведення документальної позапланової перевірки приймається у порядку, встановленому п. 78.4 ст. 78 Кодексу, з урахуванням положень п. 78.2 ст. 78 Кодексу та пункту 3 розділу II Закону України  від 28 грудня 2014 року  №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

 

Разом з тим у разі надходження заяви платника податків про проведення перевірки з урахуванням п. 78.2 та п. 78.4 ст. 78 Кодексу керівником контролюючого органу може бути прийнято рішення про проведення перевірки такого платника податків. При цьому слід звернути увагу, що у Кодексі відсутня норма щодо обов’язкового проведення контролюючим органом перевірки за заявою платника податків та строків для прийняття рішення про призначення такої перевірки.

 

Щодо висновку, який міститься у листі Державної податкової адміністрації України від 05.08.2010 №7720/6/23-4015/486 (далі – лист), про можливість застосування до позачергової податкової перевірки  термінів проведення,  які визначені для позапланової виїзної перевірки, то слід зазначити таке.

 

Надані у листі роз’яснення ґрунтуються на положеннях Закону України від 04 грудня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», які діяли до набрання чинності Кодексом і не можуть бути враховані при визначенні строків прийняття рішення про проведення позапланової перевірки за зверненням платника податків.

 

 

 

17. Лист Виконавча дирекція фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Роз'яснення щодо оплати листка непрацездатності під час відсторонення працівника від роботи» від 20.10.2016 р. N 2.4-46-1816

 

 

 

Запитання: Наказом голови правління підприємства працівника відсторонено від роботи без нарахування заробітної плати у зв’язку з початком щодо нього досудового розслідування згідно з Кримінальним кодексом України. Чи оплачуються працівнику листки непрацездатності під час відсторонення від роботи, якщо перший листок непрацездатності - хвороба самого відстороненого працівника, а другий - догляд за хворою дитиною за місцем фактичного проживання?

 

Відповідь: Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. N 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.

 

Оскільки працівника підприємства наказом голови правління було відсторонено від роботи без нарахування заробітної плати у зв’язку з початком щодо нього досудового розслідування згідно з Кримінальним кодексом України, допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною за період відсторонення не надається.

 

 

 

18. Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо збереження місця роботи та середньої зарплати працівнику, що проходить військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу» від 10.10.2016 р. № 560/13/116-16

 

 

 

У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто ваш лист і в межах компетенції повідомляється.

 

Частиною другою статті 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

 

Відповідно до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон) військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, і включає в себе, зокрема, підготовку громадян до військової служби.

 

Згідно зі статтею 8 Закону підготовка громадян України до військової служби включає патріотичне виховання, допризовну підготовку, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, підготовку у військових оркестрах, військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою, підготовку до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів,військову підготовку у вищих навчальних закладах за програмою підготовки офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня освітньої підготовки, вивчення державної мови.

 

Статтею 11 Закону передбачено, що військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів.

 

Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями.

 

Військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів вищого навчального закладу як окрема навчальна дисципліна. Програми військової підготовки розробляються згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю.

 

Громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу.

 

Права та обов'язки військовозобов'язаних під час проходження зборів та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві встановлюються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами. На військовозобов'язаних та резервістів поширюється дія статутів Збройних Сил України.

 

За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності(стаття 29 Закону).

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2012 р. N 48 затверджений Порядок проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, відповідно до якого військова підготовка включається до освітніх (освітньо-професійних чи освітньо-наукових) програм підготовки та навчальних планів вищого навчального закладу, здобувачі вищої освіти якого проходять військову підготовку, як окрема навчальна дисципліна і складається з теоретичного і практичного курсу військової підготовки у військовому навчальному підрозділі або у вищому військовому навчальному закладі, комплексних практичних занять з вивчення курсу первинної військово-професійної підготовки на базі військових частин або навчальних центрів вищих військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів) та навчального збору.

 

Військова підготовка, як правило, планується та проводиться протягом одного навчального дня на тиждень (методом проведення "військового дня") строком до двох років навчання.

 

Планування військової підготовки та її проведення у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі для здобувачів вищої освіти може також здійснюватись у строк від двох до шести тижнів поточного семестру (навчального року) строком до двох років навчання, що передбачається відповідним договором про організацію такої підготовки та умови її фінансування.

 

Для громадян, які вже мають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, планування та проведення військової підготовки може здійснюватись у строк, передбачений відповідним контрактом про військову підготовку громадянина, що укладається між громадянином, який зарахований для проходження військової підготовки, та ректором вищого навчального закладу, на базі військового навчального підрозділу якого проводиться військова підготовка, або керівником вищого навчального закладу строком до двох років навчання.

 

Враховуючи зазначене, за працівником, який проходить військову підготовку громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу протягом одного навчального дня на тиждень (методом проведення "військового дня") строком до двох років навчання, зберігається місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата.

 

У наведеному у листі випадку роботодавцю доцільно надати відповідні документи про зарахування на навчання, а також навчальний план.

 

Заступник директораДепартаменту - начальник відділу

С. Рябоконь

 

 

 

19. Постанова Кабінет міністрів Україна «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції» від 2 листопада 2016 р. № 770

 

 

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

 

1. Установити вартість адміністративних послуг у сфері міграції за переліком згідно з додатком.

 

2. Внести до розділу I переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 р. № 795  (Офіційний вісник України, 2007 р., № 42, ст. 1671; 2009 р., № 9, ст. 272, № 53, ст. 1839; 2012 р., № 28, ст. 1052; 2015 р., № 90, ст. 3044; 2016 р., № 28, ст. 1118), такі зміни:

 

підпункти 25, 28—31 виключити;

 

абзаци другий — четвертий і шостий пункту 27 виключити.

 

Прем’єр-міністр України     В. ГРОЙСМАН

 

 

 

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 2 листопада 2016 р. № 770

 

ПЕРЕЛІК 
адміністративних послуг у сфері міграції та їх вартість

 

Найменування послуги	Вартість, гривень
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України (у формі картки), крім оформлення паспорта громадянина України вперше, з дня оформлення заяви-анкети у строк:
не пізніше ніж через 20 робочих днів	87
не пізніше ніж через 10 робочих днів	174
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон з дня оформлення заяви-анкети у строк:
не пізніше ніж через 20 робочих днів	253
не пізніше ніж через сім робочих днів	506
не пізніше ніж через три робочі дні	506
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін проїзного документа біженця у строк протягом 15 робочих днів з дня звернення заявника за отриманням документа	156,46
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон у строк протягом 15 робочих днів з дня прийняття необхідних документів, передбачених законодавством	156,46
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін посвідчення біженця, крім оформлення посвідчення біженця вперше, у строк протягом 15 робочих днів з дня прийняття необхідних документів, передбачених законодавством	116,34
Оформлення (у тому числі замість втраченої або викраденої) та обмін посвідки на постійне проживання у строк протягом 15 робочих днів з дня прийняття документів, передбачених законодавством	253
Оформлення (у тому числі замість втраченої або викраденої) та обмін посвідки на тимчасове проживання у строк протягом 15 робочих днів з дня прийняття документів, передбачених законодавством	156,46
Оформлення (у тому числі замість втраченої або викраденої) та обмін картки мігранта у строк протягом 10 робочих днів з дня прийняття документів, передбачених законодавством	137,8
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, крім оформлення посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту вперше, у строк протягом 15 робочих днів з дня звернення заявника за отриманням документа	116,34
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, у строк протягом 15 робочих днів з дня звернення заявника за отриманням документа	156,46

 

 

 

20. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» вд 19.09.2016 року №827

 

 

 

Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
07 жовтня 2016 р. 
за № 1341/29471

 

Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів

 

Відповідно до Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, та з метою удосконалення процедури повернення платникам коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (зі змінами), що додаються.

 

2. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Романюк Ю. П.) забезпечити:

 

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

 

оприлюднення цього наказу.

 

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України – керівника апарату Капінуса Є.В. та Голову Державної казначейської служби України Слюз Т.Я.

 

Міністр	О. Данилюк
		ЗАТВЕРДЖЕНО  Наказ Міністерства фінансів України 19.09.2016  № 827

 

 

 

Зареєстровано вМіністерствіюстиції України07 жовтня 2016 р. за № 1341/29471

 

ЗМІНИ 
до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів

 

1. У розділі I:

 

1) у пункті 5:

 

абзац другий замінити двома абзацами такого змісту:

 

«Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі – органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

 

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124.».

 

У зв’язку з цим абзаци третій – восьмий вважати відповідно абзацами четвертим – дев’ятим;

 

в абзаці п’ятому слова «в довільній формі» замінити словами «за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку»;

 

2) у пункті 11:

 

підпункт 2 виключити.

 

У зв’язку з цим підпункти 3 та 4 вважати відповідно підпунктами 2 та 3;

 

доповнити пункт після підпункту 3 новими підпунктами 4 та 5 такого змісту:

 

«4) подання заяви та подання або ухвали суду неуповноваженою особою;

 

5) порушення встановлених вимог щодо їх оформлення.»;

 

3) у пункті 13 слова та цифру «визначеною формою (додаток 1 до цього Порядку)» замінити словами та цифрою «формою згідно з додатком 2 до цього Порядку».

 

2. У пункті 5 розділу III слова та цифру «(додаток 2 до цього Порядку)» замінити словами та цифрою «за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку».

 

3. Доповнити Порядок новим додатком 1, що додається.

 

У зв’язку з цим додатки 1 і 2 вважати відповідно додатками 2 та 3.

 

Директор Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку		Ю.П. Романюк
	Додаток1  до Порядку повернення коштів,помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (пункт 5 розділу I)

 

 

 

ПОДАННЯ 
на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету

 

 

 

21. Лист ДФС України «Про надання податкової консультації щодо порядку надіслання відповіді на запит контролюючого органу, використання відмови в наданні інформації як підстави для проведення позапланової перевірки та встановлення факту порушення законодавства контрагентами» від 19.10.2016 N 22561/6/99-99-14-03-03-15

 

 

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення про надання податкової консультації щодо порядку надіслання відповіді на запит контролюючого органу, використання відмови в наданні інформації як підстави для проведення позапланової перевірки та встановлення факту порушення законодавства контрагентами і в межах компетенції повідомляє таке.

 

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

Стосовно питання 1 звернення про те, чи має право ТОВ не надавати відповіді на подібні запити (як доданий до цього звернення), зазначаємо таке.

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст. 73 Кодексу та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок). Зокрема чітко визначено перелік підстав для направлення суб’єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

 

Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

 

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Кодексом.

 

Статтею 62 Кодексу визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення контролюючих органів.

 

Відповідно до статті 71 Кодексу інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

 

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

 

Таким чином, за результатами аналізу податкової інформації, що отримана та міститься у базах даних органу ДФС, останній виявляє факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, і надсилає платнику запит щодо такої інформації із дотриманням вимог п. 73.3 ст. 73 Кодексу.

 

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено Кодексом).

 

Лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит контролюючого органу, повинен містити номер і дату запиту, на який надається відповідь, та інформацію, що запитується (п. 15 Порядку).

 

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому п. 73.3 ст. 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

 

Стосовно питання 2 звернення про те, чи має право податковий орган використовувати відмову в наданні інформації як підставу для проведення позапланової перевірки, зазначаємо таке.

 

Порядок проведення та обставини, за якими може здійснюватись документальна позапланова перевірка, визначаються ст. 78 Кодексу. При цьому деякі з них містять норми щодо ненадання платником податків відповіді на письмовий запит контролюючого органу.

 

Зокрема, відповідно до пп. 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу при отриманні контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, або виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, та у разі ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного запиту контролюючого органу, може бути проведено документальну позапланову перевірку платника податків.

 

Крім того, відповідно до пп. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 Кодексу документальну позапланову перевірку може бути проведено при поданні скарги на платника податку та у разі ненадання ним пояснень та документального підтвердження на запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги щодо:

 

ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

 

ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної.

 

Враховуючи наведене вище, ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на відповідний запит контролюючого органу може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника податків.

 

Стосовно питання 3 звернення про те, чи має право податковий орган використовувати відмову в наданні інформації як підставу для встановлення факту порушення законодавства контрагентами, зазначаємо таке.

 

Кодексом чітко визначено матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, та вимоги до підтвердження даних, зазначених у податковій звітності.

 

Так, згідно зі ст. 83 Кодексу для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом чи іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

 

При проведенні перевірки платників податків здійснюються збір, обробка та акумулювання фактичних даних, що відображають законність джерел та обсяги доходів і витрат платника податків, визначення інших показників податкових декларацій, нарахування і сплати податків (зборів), формується оцінка та обґрунтування висновків, що відображають стан виконання платником податкових зобов'язань.

 

 

 

 

 

 

22. Лист ДФС України «Щодо визнання осіб пов’язаними» від 06.10.2016 N 21689/6/99-99-15-02-02-15

 

 

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання осіб пов’язаними та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

 

Пов'язаність осіб визначається відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

 

Пов'язаними особами визнаються юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв зокрема, для юридичних осіб одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків.

 

Таким чином, якщо фізична особа володіє корпоративними правами в одній юридичній особі у розмірі 90 відсотків статутного капіталу, а в іншій юридичній особі у розмірі 100 відсотків статутного капіталу, то ці юридичні особи між собою вважаються пов’язаними.

 

Статтею 1 Кодексу встановлена сфера його дії, до якої належить регулювання відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів.

 

Кодекс не регулює питання встановлення цін для реалізації товарів (робіт, послуг).

 

 

 

23. Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Щодо оплати періоду тимчасової непрацездатності» від 07.06.2016 року N 5.2-32-924

 

 

 

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянула звернення та повідомляє.

 

До питання 1.

 

Відповідно до статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. N 1105 (далі - Закон N 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) і виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

Згідно із статтею 31 Закону N 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

 

Пунктом 1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 р. N 189, визначено, що випадок тимчасової непрацездатності - тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листка непрацездатності - "стати до роботи". У разі, якщо особа стала непрацездатною з приводу того самого захворювання, травми до виходу на роботу або відпрацювала неповний робочий день, випадок тимчасової непрацездатності не переривається. При виникненні іншого захворювання, травми, відпустки в зв'язку з вагітністю випадок тимчасової непрацездатності вважається новим.

 

Слід зазначити, що відповідно до абзацу третього пункту 10 частини першої статті 1 Закону N 1105 страховий випадок за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення.

 

Отже, у зазначеному Вами випадку, у застрахованої особи страхові випадки розпочинаються із дня видачі листка непрацездатності (установлення тимчасової непрацездатності), тобто перший день непрацездатності по іншому захворюванню, який збігся з останнім днем хвороби за попереднім захворюванням, є початком нового страхового випадку.

 

Враховуючи зазначене, а також те, що допомога по тимчасовій непрацездатності є компенсацією втрати заробітної плати і подвійного надання такої допомоги за один і той же період Законом N 1105 не передбачено, допомога по тимчасовій непрацездатності у Вашому випадку повинна надаватися з першого дня страхового випадку. Тобто за другим страховим випадком, у разі хвороби працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності надається з першого по п'ятий день тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, а з шостого - за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

 

До питання 2.

 

Відповідно до пунктів 25 - 27 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок N 1266), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа). У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

 

Враховуючи викладене, розрахунковий періодом є часовий проміжок перед страховим випадком, в якому застрахована особа перебувала у трудових відносинах із роботодавцем за останнім основним місцем роботи, в свою чергу період перебування у трудових відносинах працівника розпочинається з дня укладення трудового договору.

 

Згідно із частиною четвертою статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

 

Також пунктом 5 частини першої статті 36 КЗпП визначено, що підставою припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

 

Отже, у зазначеному Вами випадку, якщо після реорганізації підприємства дія трудового договору з працівником продовжується, то до розрахункового періоду, у разі настання страхового випадку у такого працівника, повинні включатися місяці перебування його в трудових відносинах до реорганізації підприємства.

 

До питання 3.

 

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 24 Закону N 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років, в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу).

 

В свою чергу пунктом 1 частини четвертої статті 19 Закону N 1105 визначено, що застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

 

Частинами першою та другою статті 21 Закону N 1105 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім періодів: відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), які включаються до страхового стажу як періоди, за які сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

 

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

 

Враховуючи те, що нормою частини першої статті 19 Закону N 1105 визначено запобіжний механізм, який обмежує розмір матеріального забезпечення відповідно до цього Закону в залежності від набутого страхового стажу за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку, то у випадку відсутності шестимісячного страхового стажу у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку повинно застосовуватися обмеження, визначене частиною першою статті 19 Закону N 1105.

 

Отже, у зазначеному Вами випадку, незважаючи на наявність у застрахованої особи страхового стажу більше 8 років, набутого до 01.01.2011 р., у разі відмови цієї застрахованої особи надати роботодавцю інформацію про шестимісячний страховий стаж у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, отриману від територіального органу Пенсійного фонду України, страхувальник-роботодавець повинен обмежити розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до норми частини першої статті 19 Закону N 1105. Після надання застрахованою особою зазначеної інформації страхувальнику-роботодавцю у нього з'явиться підстава щодо незастосування обмеження, визначеного частиною першою статті 19 Закону N 1105, та здійснення донарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати працівника.

 

 

 

 

24. Постаова Правління НБУ «Про внесення змін до Положення про валютний контроль» від 18.10.2016 року № 394

 

 

 

Відповідно до статей 7, 15, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України" , Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", з метою вдосконалення нормативно-правових актів Національного банку України Правління Національного банку України 

 

ПОСТАНОВЛЯЄ:

 

1. Унести до Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2000 року за № 209/4430 (зі змінами), такі зміни:

 

1) абзац другий пункту 1.2 розділу 1 після слова "документів" доповнити словами "(у тому числі електронних документів, копій документів)";

 

2) у розділі 2:

 

абзац перший пункту 2.8 викласти в такій редакції:

 

"2.8. Несвоєчасне подання, приховування або перекручення встановленої Національним банком звітності про валютні операції (далі - порушення вимог щодо статистичної звітності) тягне за собою накладення штрафу в розмірі до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за всі виявлені факти порушень вимог щодо статистичної звітності протягом періоду, що підлягав перевірці";

 

пункт 2.10 викласти в такій редакції:

 

"2.10. Штрафні санкції застосовуються в кожному випадку порушення (крім штрафних санкцій за порушення вимог щодо статистичної звітності)";

 

3) у розділі 3:

 

у пункті 3.2:

 

друге речення після слова "документи" доповнити словами "(у тому числі копії електронних документів на паперових носіях)";

 

пункт після третього речення доповнити новим четвертим реченням такого змісту: "Один протокол складається про всі виявлені факти порушень вимог щодо статистичної звітності протягом періоду, що підлягав перевірці";

 

у пункті 3.3:

 

перше речення абзацу шостого після слова "документів" доповнити словами "(у тому числі копіями електронних документів на паперових носіях)";

 

абзац сьомий після слова "документів" доповнити словами "(у тому числі копій електронних документів на паперових носіях)";

 

в абзаці шостому пункту 3.4 слова "постанови Правління Національного банку" замінити словами "рішення Правління Національного банку (далі - рішення)";

 

пункт 3.5 викласти в такій редакції:

 

"3.5. Постанова, що складена за формою, наведеною в додатку 2 до цього Положення, і підписана однією з посадових осіб відповідно до вимог пункту 3.4 розділу 3 цього Положення, або рішення, що складене за формою, наведеною в додатку 3 до цього Положення, надсилається поштою з повідомленням про вручення порушнику, який протягом п'яти робочих днів після отримання постанови або рішення має перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України.

 

Структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, до компетенції якого належить здійснення валютного контролю за банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку, надсилає постанову або рішення порушнику. Разом з постановою або рішенням надсилається супровідний лист на адресу порушника.

 

У разі несплати порушником штрафу в зазначений строк він підлягає стягненню в судовому порядку.

 

Позовна заява про стягнення суми штрафу подається до суду за місцезнаходженням порушника протягом строку, установленого законодавством України";

 

у першому реченні пункту 3.6 слова "постановою Правління Національного банку" замінити словом "рішенням";

 

4) пункти 4.1 та 4.2 розділу 4 викласти в такій редакції:

 

"4.1 Постанова, рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку. Відповідачем у цьому разі є Національний банк.

 

4.2. Оскарження постанови, рішення не припиняє їх виконання";

 

5) додаток 3 до Положення викласти в новій редакції, що додається.

 

2. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі.

 

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на в.о. заступника Голови Національного банку України Рожкову К.В.

 

4. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

 

 

Додаток 3

 

до Положення

 

про валютний контроль

 

(пункт 3.5 розділу 3)

 

РІШЕННЯ

 

( Див. текст )