ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!
|
№ |
Реквізити документу та його назва |
Короткий зміст |
|
В ЧАСТИНІ ПДВ |
||
|
1 |
Лист ДФС України «Про бюджетне відшкодування податку на додану вартість»від 05.09.2016 №29613/7/99-99-12-03-02-17 |
Надано роз’яснення, що підставою для бюджетного відшкодування ПДВ є заява платника про повернення суми податку, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, яка відображається у податковій декларації з ПДВ, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цiєї cтaттi та подали заяву про повернення суми бюджетного вiдшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 Кодексу - за результатами документальної перевірки, що проводиться відповідно до Кодексу. |
|
2 |
Лист ДФС України ГУ ДФС у м. Києві «Щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 27.09.2016 № 21209/10/26-15-12-02-14 |
Надано роз’яснення, що у разі придбання не на митній території України необоротних активів, для використання в сільськогосподарських потребах, пов’язаних із веденням сільськогосподарської діяльності із застосуванням спеціального режиму оподаткування та у разі визначення від’ємного значення суми ПДВ за цим видом діяльності, така сума переноситься до рядка 16.1 "значення рядка 21 попереднього звітного періоду" декларації 0121- 0123 та відшкодуванню податку на додану вартість не підлягає.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
3 |
Лист ДФС України ГУ ДФС у Луганській області «Щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п.198.5 ст. 198 Кодексу та статті 199 Кодексу для товарів/послуг, придбаних після 1 липня 2015 року, які призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, або не в господарській діяльності» від 26.09.2016 № 521/10/12-32-12-01-13 |
Надано роз’яснення, що Кодексом не передбачено винятки щодо включення до податкового зобов’язання товарів/послуг, необоротних активів придбаних та/або виготовлених після 1 липня 2015 року, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, за умови відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Але передбачено право покупця додати до податкової декларації заяву зі скаргою на продавця, який не здійснив реєстрацію податкової накладної в ЄРПН протягом законодавчо встановлених термінів.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
4 |
Лист ДФС України ГУ ДФС у Рівненській області «Щодо включення сум ПДВ в податковий кредит за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню без отримання податкової накладної, на підставі рахунків – актів наданих послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця» від 13.09.2016 № 2166/10/17-00-12-01-07 |
Надано роз’яснення, що якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит (у тому числі і у зазначених у зверненні звітних періодах з листопада 2015 року по липень 2016 року) не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ) за правилами, встановленими ст. 50 ПКУ для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ |
||
|
5 |
Лист ДФС України ГУ ДФС у Запорізькій обл. «Щодо надання роз’яснення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 19.09.2016 р. № 900/14/08-01-13-03-16 |
Надано роз’яснення, що рішенням Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області від 29.01.2015р. №2 «Про встановлення місцевих податків та зборів на 2015 рік» (далі – Рішення №2), затверджено ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Для фізичних осіб, власників об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, встановлена ставка в розмірі 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої на перше січня податкового (звітного )року. Для фізичних осіб, власників об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, встановлена ставка в розмірі 0,5 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої на перше січня податкового (звітного ) року. Також, для фізичних осіб, які являються власниками об’єкта/об’єктів, в тому числі їх часток, житлової нерухомості база оподаткування зменшується: для квартири/ квартир – на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, у т.ч. їх часток – на 180 кв. метрів. |
|
В ЧАСТИНІ ПДФО |
||
|
6 |
Лист ДФС України ГУ ДФС у м. Києві «Щодо оподаткування фізичною особою – підприємцем коштів внесених як поповнення телефонних рахунків фізичних осіб у вигляді заохочення для стимулювання збуту та просування продукції» від 15.09.2016 №6052/П/26-15-13-02-15 |
Надано роз’яснення, що поповнення рахунку мобільного телефону конкретної фізичної особи - потенційного споживача товарів за рахунок фізичної особи – підприємця є додатковим благом в розумінні пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, та керуючись пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ фізична особа – підприємець під час такого нарахування (виплати) є податковим агентом. При цьому, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку визначену в ст. 167 ПКУ. (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу), а також відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ утримувати військовий збір. Разом з цим, поповнення рахунку мобільного телефону невизначеному колу осіб за рахунок фізичної особи – підприємця не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. |
|
В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ |
||
|
7 |
Лист ДФС України «Про надання податкової консультації щодо оподаткування акцизним податком операцій з реалізації пального, складання акцизних накладних при реалізації пального» від 21.09.2016 № 20547/6/99-99-12-03-03-15 |
Надано роз’яснення, що постачальник всіх видів пального, незалежно від напрямів його подальшого використання отримувачем, зобов’язаний надати такому суб’єкту господарювання акцизну накладну як платнику акцизного податку з реалізації пального (в такій акцизній накладній зазначені реквізити такого суб’єкта господарювання як отримувача пального, а в її верхній лівій частині вказано тип причини „0”). На обсяги пального, використаного для власних потреб, суб’єкт господарювання в акцизних накладних повинен зазначити тип причини „3 – пальне відвантажено з метою власного споживання, у рядку „Особа - отримувач пального” –„Неплатник”, а до рядка „юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; для фізичної особи – прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта” внести умовний код „1000000000”. При реалізації пального в ємностях до 5 літрів суб’єкт господарювання зобов’язаний скласти акцизну накладну, у верхній лівій частині якої може бути зазначено тип причини „0”, якщо така накладна надається отримувачу, або „1 – отримувач не є платником акцизного податку з реалізації пального (кінцевий споживач та суб’єкти господарювання відсутні в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального)”. Згідно з п. 231.3 ст. 231 Кодексу: акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального; акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне). Оскільки при заправці транспортних засобів суб’єкта господарювання на закордонній АЗС пальним та його подальшому використанні цими транспортними засобами безпосередньо реалізація підакцизних товарів на митній території України не відбувається (не здійснюються операції з реалізації пального в розумінні абзаців другого та третього п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), акцизні накладні на таке пальне не складаються. |
|
8 |
ЛистДФС України «Про надання податкової консультації щодо застосування ставок акцизного податку при переобладнанні автомобілів» від 22.09.2016 № 20625/6/99-99-12-03-03-15 |
Надано роз’яснення, що при переобладнанні ввезених вантажних транспортних засобів, які до переобладнання під час ввезення відповідали товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, акцизний податок з зазначеної вище операції обраховується за ставками, визначеними у підпункті 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, розмір яких залежить від коду продукції згідно з УКТ ЗЕД, робочого об'єму циліндрів двигуна та терміну експлуатації (нові транспортні засоби або ті, що використовувались не більш як/понад п’ять років). Згідно з пунктом 216.11 статті 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу. |
|
9 |
Лист ДФС України «Про надання податкової консультації з питання, чи буде оподатковуватись акцизним податком з реалізації пального заправка власного та орендованого транспорту не через паливороздавальні колонки, а безпосередньо зі складу пального підприємства на власні потреби» від 12.09.2016 № 19714/6/99-99-12-03-03-15 |
Надано роз’яснення, що заправка власного та орендованого транспорту не через паливороздавальні колонки, а безпосередньо зі складу пального підприємства на власні потреби не підпадає під визначення терміна «реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів», тому у СГ, який здійснює вказану заправку, відсутній об’єкт оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів з таких обсягів пального.
|
|
В ЧАСТИНІ РЕНТНОЇ ПЛАТИ |
||
|
10 |
Лист ДФС України ГУ ДФС у м. Києві «Щодо сплати рентної плати за користування надрами» від 26.09.2016 № 21069/10/26-15-12-03-18 |
Надано роз’яснення, що суб’єкт господарювання, яке здійснює видобування підземних вод на підставі отриманого дозволу на спеціальне водокористування, має проводити обчислення рентної плати за користування надрами та у встановлений термін вносити її до бюджету за місцезнаходженням ділянки надр, подавати відповідну податкову звітність. Податкова декларація з рентної плати (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719. Невід’ємною частиною Податкової декларації є додатки. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється за формою Додатку 1 до Податкової декларації.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК |
||
|
11 |
Лист ДФС України ГУ ДФС у Харківській області від 22.09.2016 року № 5404/10/20-40-12-03-14 |
Надано роз’яснення, що сума коштів, отримана житловим кооперативом неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток за умови, що такі кошти спрямовуються на ведення його статутної діяльності.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
12 |
Лист ДФС України ГУ ДФС в Одеській області «Щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток господарських операцій при переході підприємства зі спрощеної системи оподаткування на загальну» від 26.09.2016 р. № 2116/10/15-32-12-01-14 |
Надано роз’яснення, що всі суми отриманої попередньої сплати (авансу) у 1-му кв.2016 року за реалізовані товари послуги у період знаходження підприємства на спрощеній системі оподаткування повинні були бути включені до доходу підприємства та оподатковані єдиним податком у цьому ж звітному періоді.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ |
||
|
13 |
Постанова Правління Пенсійного фонду України «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1» від 16.08.2016 № 19-1 |
Внесено зміни до постанови правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1 "Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників", зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за № 608/27053. |
|
14 |
Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення на жовтень 2016 року єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, на території України» від 27.09.2016 № 1649 |
Встановлено на жовтень 2016 року єдині роздрібні тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, на території України. |
|
15 |
Лист ДФС України «Про надання податкової стосовно: 1) нарахування пені за період дії рішення суду про відстрочення виконання рішення суду про стягнення податкового боргу; 2) поширення статті 100 Кодексу на суму податкового боргу, за яким прийняте судове рішення про стягнення, та судовим рішенням відстрочено таке стягнення» від 21.09.2016 № 20548/6/99-99-17-01-15 |
Надано роз’яснення, що при розстроченні (відстроченні) грошових зобов’язань (податкового боргу) відповідно до статті 100 Кодексу нараховуються проценти за користування таким розстроченням (відстроченням).
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
16 |
Лист Виконавчої дирекціі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 20.09.2016 N 2.4-46-1616 |
Надано роз’яснення, що із розрахункового періоду виключаються дні тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами. Отже, до розрахунку середньоденної заробітної плати не повинні включатися суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, які нараховані за дні тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами. А у випадку виключення із розрахункового періоду повного місяця (з першого до першого число) також виключається нарахована у цьому періоді заробітна плата (матеріальна допомога, премія тощо).
|
|
17 |
Лист Виконавчої дирекціі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.08.2016 р. N 3.2-29-1435 |
Надано роз’яснення, що загальна сума нарахованих фізичною особою - підприємцем витрат на матеріальне забезпечення та сума отриманого фінансування мають бути відображені ним у звіті по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за формою Ф4-ФСС з ТВП (р. 21 "Витрати з початку року", р. 6 "Отримано від Фонду з початку року"), поданому до робочого органу Фонду, що підтверджуватиме виконання зобов'язань Фонду в частині забезпечення фінансування страхувальника за рахунок коштів Фонду. Відповідно до статті 1655 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. |
|
18 |
Лист ДФС України «Про особливості визначення походження транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України громадянами» від 20.09.2016 р. № 31001/7/99-99-19-03-17 |
Надано роз’яснення, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу, відповідно, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу. |
|
19 |
Лист ДФС України ГУ ДФС в Одеській області «Щодо відповідності окремих пунктів проекту статуту ОСББ вимогам законодавства щодо неприбуткових організацій» від 16.09.2016 р. № 2042/10/15-32-12-01-14 |
Надано роз’яснення, що для збереження об’єднанням статусу неприбутковості, пункти щодо порядку ліквідації ОСББ можуть бути викладені у редакції згідно пунктів 3 або 4 листа.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
|
20 |
Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо індексації заробітної плати» від 26.07.2016 N 337/10/136-16 |
Надано роз’яснення, що при відрядній формі оплати праці базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації вважається місяць підвищення відрядних розцінок. Госпрозрахунковим підприємствам та організаціям надано право визначати умови проведення індексації у колективних договорах з урахуванням норм чинного законодавства. |
|
21 |
Наказ ДФС України ГУ ДФС у м. Києві «Про затвердження державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» від 28.09.16 № 813 |
Затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій . Визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС від 16.06.16 №535 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій"
Повний текст документа за посиланням. |
|
22 |
Лист ДФС України «Про фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій» від 16.05.2016 р. N 16872/7/99-99-14-02-02-17 |
Державна фіскальна служба України направляє для застосування в практичній контрольно-перевірочній роботі Методичні рекомендації з фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій з товарами.
Повний текст документа за посиланням. |
В ЧАСТИНІ ПДВ
1. Лист ДФС України «Про бюджетне відшкодування податку на додану вартість»від 05.09.2016 №29613/7/99-99-12-03-02-17
Державна фiскальна служба України з метою налагодження ефективного контролю за станом та порядком організації перевірок пpaвoмipнocтi нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повiдомляє.
Порядок визначення суми ПДВ, що пiдлягає вiдшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному вiдшкодуванню), регламентовано ст. 200 Податкового кодексу України (далi - Кодекс).
Сума податку, що пiдлягає сплатi (перерахуванню) до Державногобюджету України або бюджетному вiдшкодуванню, визначається як рiзницямiж сумою податкового зобов'язання звiтного (податкового) перiодута сумою податкового кредиту такого звiтного (податкового) перiоду(п. 201 ст. 200 Кодексу).
З 1 лютого 2016 року набрали чинностi змiни, внeceнi до Кодексу, Законом України вiд 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змiн до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі - Закон України №909-VIII) до порядку бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема якими скасовано норму з автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (виключено п. 200.18 ст. 200 Кодексу) та запроваджено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до реєстру i для всіх без виключення платників відшкодування за наслідками тридцятиденної камеральної перевірки.
Згідно з чинним законодавством підставою для бюджетного відшкодування ПДВ є заява платника про повернення суми податку, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, яка відображається у податковій декларації з ПДВ, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
При цьому зазначаємо, що вiдповiдно до п. 200.10. ст. 200 Кодексу протягом 30 календарних днiв, що настають за граничним терміном подання податкової декларацiї, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цiєї cтaттi та подали заяву про повернення суми бюджетного вiдшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 Кодексу - за результатами документальної перевірки, що проводиться відповідно до Кодексу.
Контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок iз зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
У разi наявностi у платника податку податкового боргу бюджетному вiдшкодуванню пiдлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу (пункт 200.12 стаття 200 Кодексу).
Наказ Державної податкової служби України вiд 19.06.2012 № 522, яким затверджено Регламент опрацювання податкових декларацiй з податку на додану вартість, за якими задекларовано від’ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, застосовується з урахуванням вимог Кодексу.
Висновки формуються та подаються до органiв державного казначейства за місцем реєстрації платника податку відповідно до Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України вiд 03.02.2011 № 68/23 (далi - спільний наказ № 68/23).
2З.08.2016 набрав чинності наказ Міністерствa фiнансiв України від 13.07.2016 №606 «Про затвердження форм документiв, що використовуються у процесi вiдшкодування сум податку на додану вартість» (зареєстрований у Miністерствi юстицiї України 02.08.2016 за №1069/29199, далi – наказ №606).
Наказ №606 розроблений у зв’язку зi змiнами до порядку бюджетного вiдшкодування ПДВ, внесеними до Кодексу Законом № 909-VIII, зокрема щодо запровадження бюджетного вiдшкодування податку на додану вартість у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Вiдповiдно до законодавчих змiн наказом №606 затверджено оновленi форми висновку про суми бюджетного вiдшкодування ПДВ, на пiдставi яких органами Державної казначейської слyжби України проводиться повернення таких сум з державного бюджету платнику.
Разом з тим порядок взаємодії органiв державної влади пiд час вiдшкодування ПДВ визначено постановою Кабiнету Міністрів України вiд 17 сiчня 2011 року №39 та спiльним наказом № 68/2З, положення яких спрямованi на:
встановлення чiткого механiзму взаемодiї територiальних органiв ДФС та органiв державного казначейства;
недопущення неправомiрного вiдшкодування ПДВ;
ведення належного облiку вiдшкодованих сум ПДВ.
На сьогоднi положення зазначених пiдзаконних актів є чинними та застосовуютъся з урахуванням вимог Кодексу.
Голова Р.М. Hacipoв
2. Лист ДФС України ГУ ДФС у м. Києві «Щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 27.09.2016 № 21209/10/26-15-12-02-14
Головне управління ДФС у м. Києві, розглянуло лист СТОВ "", щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс ), повідомляє.
Відповідно до пункту 200.1. статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету( відображається у р.20.2 податкової декларації з податку на додану вартість( код 0110)),
та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При цьому декларування платником сум від’ємного значення податку до бюджетного відшкодування (рядок 20.2) здійснюється виключно в рамках реєстраційної суми, визначеної відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу.
На суму ПДВ, заявлену платником до відшкодування на рахунок платника у банку, зменшується реєстраційна сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
На сьогодні порядок застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ спеціального режиму оподаткування визначено статтею 209 Кодексу.
При цьому, Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі – Закон № 909), який набрав чинності 01.01.2016, було внесено зміни до Кодексу, зокрема, у частині порядку застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ спеціального режиму оподаткування.
Отже, починаючи з 01.01.2016, порядок застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ спеціального режиму оподаткування регулюється статтею 209 Кодексу з урахуванням внесених Законом № 909 змін до вказаної статті Кодексу.
Порядок реєстрації платників ПДВ як суб'єктів спеціального режиму визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення).
Відповідно до підпункту 2 пункту 6.19 розділу VI Положення у разі постачання сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму, зокрема, товарів (послуг), одержаних від провадження видів діяльності, не внесених до Реєстру, суми ПДВ розраховуються та сплачуються до бюджету за загальними правилами розділу V Кодексу та ставками, визначеними статтею 193 розділу V Кодексу.
Отже, у разі здійснення сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму операцій з постачання товарів (послуг), одержаних від здійснення видів діяльності, не внесених до Реєстру, податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з постачання таких товарів (послуг) нараховуються і сплачуються до бюджету у загальновстановленому порядку та відображаються у податковій декларації з ПДВ із позначкою "0110".
При цьому суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів (послуг), призначених для використання у видах діяльності, не внесених до Реєстру, включаються до складу податкового кредиту з ПДВ податкової декларації з ПДВ із позначкою "0110".
Відповідно до п. 5 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок ), платники податку, які згідно зі ст. 209 Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації з ПДВ з позначкою "0110" (далі – декларація з ПДВ), подають податкову декларацію з ПДВ з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі – декларація 0121 – 0123), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого ст. 209 ПКУ.
Згідно пункту 4 розділу V Порядку у розділі II "Податковий кредит" декларації 0121 - 0123 відповідно до підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу відображаються:
товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виробництва сільськогосподарських товарів/послуг, у тому числі зернових і технічних культур, та/або продукції тваринництва, а частково для виготовлення інших товарів/послуг, сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється, виходячи з питомої ваги вартості таких сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості всіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.
Указаний розподіл відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включаються до значень рядків 10 та 11 декларацій 0110 та 0121 - 0123;
Рядок 11.1 декларації 0121 - 0123 / 0130 дорівнює сумі значень рядків 6.1 таблиць 1 - 3 (ДС 10) (додаток 10).
Якщо за результатами здійснення окремих видів сільськогосподарської діяльності у звітному періоді суб’єктом спеціального режиму оподаткування визначено від’ємне значення суми ПДВ (різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом за окремим видом діяльності), така сума від’ємного значення зазначається у рядках 14 відповідних таблиць додатка 10 (ДС10) до податкової декларації з ПДВ із позначками "0121"-"0123" та переноситься:
до рядків 19 та 21 податкової декларації з ПДВ із позначками "0121-0123" поточного (звітного) періоду та до р.16.1 наступного звітного періоду,
до рядків 11.1 відповідних таблиць додатка 10 (ДС10) до податкової декларації з ПДВ із позначками "0121-0123" наступного звітного періоду.
Згідно норм абзацу 9 підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку визначено, що рядки 19.1, 20, 20.2, 20.2.1, 20.2.2, 20.3 у декларації 0121-0123 не заповнюються.
Таким чином, у разі придбання не на митній території України необоротних активів, для використання в сільськогосподарських потребах, пов’язаних із веденням сільськогосподарської діяльності із застосуванням спеціального режиму оподаткування та у разі визначення від’ємного значення суми ПДВ за цим видом діяльності, така сума переноситься до рядка 16.1 "значення рядка 21 попереднього звітного періоду" декларації 0121- 0123 та відшкодуванню податку на додану вартість не підлягає.
Додатково слід зазначити, що статтею 36 Кодексу визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначити відповідність проведення ними операцій.
Кожен конкретний випадок податкових відносин, у томі числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет звернення.
Натомість, оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
|
В.о. заступника начальника |
І.В. Якушко |
3. Лист ДФС України ГУ ДФС у Луганській області «Щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п.198.5 ст. 198 Кодексу та статті 199 Кодексу для товарів/послуг, придбаних після 1 липня 2015 року, які призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, або не в господарській діяльності» від 26.09.2016 № 521/10/12-32-12-01-13
ГУ ДФС у Луганській області керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі Кодекс) розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації від 11.08.2016 № 8/01-1087, щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п.198.5 ст. 198 Кодексу та статті 199Кодексу для товарів/послуг, придбаних після 1 липня 2015 року, які призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, або не в господарській діяльності, якщо податкова накладна від постачальника не включена до складу податкового кредиту у зв’язку з тим, що така податкова накладна не зареєстрована у ЄРПН, та повідомляє наступне:
З урахуванням змін, внесених до статті 198 Кодексу, Законами України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71) та від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін доПодаткового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643), з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку з сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Зауважуємо, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.
Відповідно до абзацу 17 підпункту 201.10 статті 201 Кодексу у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної,та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладнихподаткової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Відповідно до підпункту 198.5. статті 198 Кодексу Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованого в ЄРПН.
Таким чином, Кодексом не передбачено винятки щодо включення до податкового зобов’язання товарів/послуг, необоротних активів придбаних та/або виготовлених після 1 липня 2015 року, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, за умови відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Але передбачено право покупця додати до податкової декларації заяву зі скаргою на продавця, який не здійснив реєстрацію податкової накладної в ЄРПН протягом законодавчо встановлених термінів.
Додатково повідомляємо, що податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
|
Начальник управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Луганській області |
І.В.Відоменко |
4. Лист ДФС України ГУ ДФС у Рівненській області «Щодо включення сум ПДВ в податковий кредит за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню без отримання податкової накладної, на підставі рахунків – актів наданих послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця» від 13.09.2016 № 2166/10/17-00-12-01-07
Головне управління ДФС у Рівненській області на Ваш запит №86 від 19.08.2016р. щодо включення сум ПДВ в податковий кредит за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню без отримання податкової накладної, на підставі рахунків – актів наданих послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Щодо формування податкового кредиту
Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, а саме:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього ПКУ;
г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.
Отже, якщо рахунок за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, який виставляється платнику податку за надані послуги, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, вартість яких визначається за приладами обліку, то такий рахунок для отримувача послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної.
Щодо звітного періоду формування податкового кредиту
Відповідно до пункту 198.6 статті 190 ПКУ у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Зазначене правило не поширюється на інші документи, які згідно з нормами ПКУ є підставою для формування податкового кредиту (митні декларації, документи, перераховані у пункті 201.11 статті 201 ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит (у тому числі і у зазначених у зверненні звітних періодах з листопада 2015 року по липень 2016 року) не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ) за правилами, встановленими ст. 50 ПКУ для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 8 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289).
Крім вище зазначеного, повідомляємо, що згідно із статтею 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
5. Лист ДФС України ГУ ДФС у Запорізькій обл. «Щодо надання роз’яснення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 19.09.2016 р. № 900/14/08-01-13-03-16
Головне управління ДФС у Запорізькій області, розглянуло Ваш лист щодо надання роз’яснення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та в межах своїх повноважень повідомляє.
Питання відносно оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулюються статтею 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями ( далі – Кодекс).
Зокрема, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу – є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Кодексу, базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Кодексу визначено, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з підпунктом 266.4.2 пункту 266.4, підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Кодексу ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб.
Рішенням Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області від 29.01.2015р. №2 «Про встановлення місцевих податків та зборів на 2015 рік» (далі – Рішення №2), затверджено ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Для фізичних осіб, власників об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, встановлена ставка в розмірі 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої на перше січня податкового (звітного )року.
Для фізичних осіб, власників об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, встановлена ставка в розмірі 0,5 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої на перше січня податкового (звітного ) року.
Також, для фізичних осіб, які являються власниками об’єкта/об’єктів, в тому числі їх часток, житлової нерухомості база оподаткування зменшується:
для квартири/ квартир – на 60 кв. метрів;
для житлового будинку/будинків – на 120 кв. метрів;
для різних типів об’єктів житлової нерухомості, у т.ч. їх часток – на 180 кв. метрів.
Водночас, відповідно підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Кодексу, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Вимогами статті 266 Кодексу складання акту звірки об’єктів нерухомого майна не передбачено.
Перший заступник начальника О.П. Фоменко
В ЧАСТИНІ ПДФО
6. Лист ДФС України ГУ ДФС у м. Києві «Щодо оподаткування фізичною особою – підприємцем коштів внесених як поповнення телефонних рахунків фізичних осіб у вигляді заохочення для стимулювання збуту та просування продукції» від 15.09.2016 №6052/П/26-15-13-02-15
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло звернення щодо оподаткування фізичною особою – підприємцем коштів внесених як поповнення телефонних рахунків фізичних осіб у вигляді заохочення для стимулювання збуту та просування продукції, та повідомляє наступне.
Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді додаткового блага.
Згідно з пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПКУ).
Відповідно до пп. «е» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р.IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та р.IV ПКУ (пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Отже, поповнення рахунку мобільного телефону конкретної фізичної особи - потенційного споживача товарів за рахунок фізичної особи – підприємця є додатковим благом в розумінні пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, та керуючись пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ фізична особа – підприємець під час такого нарахування (виплати) є податковим агентом.
При цьому, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку визначену в ст. 167 ПКУ. (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу), а також відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ утримувати військовий збір.
Разом з цим, поповнення рахунку мобільного телефону невизначеному колу осіб за рахунок фізичної особи – підприємця не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Аналогічні роз'яснення із зазначених питань розміщені на офіційному WEB-порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) в рубриці "Інформаційно-довідковий ресурс", категоріях 103 "Податок на доходи фізичних осіб".
Щодо подання персоніфікованої звітності до контролюючих органів повідомляємо, що Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок).
Пунктом 3.6 Порядку визначено зокрема, що про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов'язковим заповненням графи 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта", крім випадків, зазначених у пунктах 3.7 та 3.8 цього розділу.
Отже, для подання персоніфікованої звітності до контролюючих органів необхідним критерієм є податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Таким чином, факт реєстрації мобільного телефону не є достатнім для ідентифікації особи.
Оскільки в зверненні відсутня інформація щодо обраного ФОП виду господарської діяльності та системи оподаткування повідомляємо, що перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено пунктом 177.4 статті 177 ПКУ, ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначений статтею 296 ПКУ.
Заступник начальника В.С. Варгіч
В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ
7. Лист ДФС України «Про надання податкової консультації щодо оподаткування акцизним податком операцій з реалізації пального, складання акцизних накладних при реалізації пального» від 21.09.2016 № 20547/6/99-99-12-03-03-15
Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) надано визначення терміна „реалізація пального” – як будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування, за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.
Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).
Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального – це фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків (абзац третій п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п. 212.3.1 1п. 212.3 ст. 212 Кодексу).
Тобто при отриманні суб’єктом господарювання пального шляхом заправки власних автомобілів через мережі АЗС, АГЗС та подальшого використання у власній діяльності безпосередньо реалізація підакцизних товарів не відбувається (не здійснюються операції з реалізації пального в розумінні абзаців другого та третього п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
У разі реалізації суб’єктом господарювання пального в ємностях до 5 літрів вказані операції є реалізацією пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
У випадках, зазначених вище, суб’єкт господарювання, що здійснює вказані операції, зобов’язаний зареєструватись у контролюючому органі за місцезнаходженням юридичної особи як платник акцизного податку з реалізації пального.
Отже, постачальник всіх видів пального, незалежно від напрямів його подальшого використання отримувачем, зобов’язаний надати такому суб’єкту господарювання акцизну накладну як платнику акцизного податку з реалізації пального (в такій акцизній накладній зазначені реквізити такого суб’єкта господарювання як отримувача пального, а в її верхній лівій частині вказано тип причини „0”).
На обсяги пального, використаного для власних потреб, суб’єкт господарювання в акцизних накладних повинен зазначити тип причини „3 – пальне відвантажено з метою власного споживання, у рядку „Особа - отримувач пального” –„Неплатник”, а до рядка „юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; для фізичної особи – прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта” внести умовний код „1000000000”.
При реалізації пального в ємностях до 5 літрів суб’єкт господарювання зобов’язаний скласти акцизну накладну, у верхній лівій частині якої може бути зазначено тип причини „0”, якщо така накладна надається отримувачу, або „1 – отримувач не є платником акцизного податку з реалізації пального (кінцевий споживач та суб’єкти господарювання відсутні в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального)”.
Щодо обов’язковості та термінів складання акцизних накладних
Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Згідно з п. 231.3 ст. 231 Кодексу:
акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального;
акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне).
Щодо пального, отриманого на закордонній АЗС, яке використовується для власних потреб
У визначенні терміна „реалізація пального”, наданого абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, йдеться про операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України.
Оскільки при заправці транспортних засобів суб’єкта господарювання на закордонній АЗС пальним та його подальшому використанні цими транспортними засобами безпосередньо реалізація підакцизних товарів на митній території України не відбувається (не здійснюються операції з реалізації пального в розумінні абзаців другого та третього п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), акцизні накладні на таке пальне не складаються.
8. ЛистДФС України «Про надання податкової консультації щодо застосування ставок акцизного податку при переобладнанні автомобілів» від 22.09.2016 № 20625/6/99-99-12-03-03-15
Законом України від 31 травня 2016 року № 1389-VII
"Про зміни до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення"
щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів" (далі – Закон № 1389) передбачено, що знижені ставки акцизного податку застосовуються для легкових автомобілів, за винятком тих, що:
мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;
вироблені до 1 січня 2010 року;
ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.
Пунктом 216.4 статті 216 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, зокрема, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення.
Отже, знижені ставки акцизного податку застосовуються для легкових автомобілів під час ввезення їх на митну територію України з урахуванням умов, передбачених Законом № 1389.
Стосовно застосування розміру ставок акцизного податку при переобладнанні ввезених вантажних транспортних засобів, які до переобладнання під час ввезення відповідали товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, то акцизний податок з зазначеної вище операції обраховується за ставками, визначеними у підпункті 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, розмір яких залежить від коду продукції згідно з УКТ ЗЕД, робочого об'єму циліндрів двигуна та терміну експлуатації (нові транспортні засоби або ті, що використовувались не більш як/понад п’ять років).
Ставка акцизного податку встановлена у іноземній валюті (євро). З огляду на викладене розрахунок суми податку здійснюється за офіційний курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому виникло податкове зобов'язання, і залишається незмінним протягом кварталу (пункт 217.3 статті 217 Кодексу).
Підпунктом 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Кодексу особу – власника ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, визначено як платника акцизного податку.
Згідно з пунктом 216.11 статті 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу.
9. Лист ДФС України «Про надання податкової консультації з питання, чи буде оподатковуватись акцизним податком з реалізації пального заправка власного та орендованого транспорту не через паливороздавальні колонки, а безпосередньо зі складу пального підприємства на власні потреби» від 12.09.2016 № 19714/6/99-99-12-03-03-15
Відповідно до п.п. 14.1.141 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
Згідно з п. 215.1 ст. 215 Кодексу пальне належить до підакцизних товарів. Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
Відповідно до абзацу третього п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.
Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).
Отже, заправка власного та орендованого транспорту не через паливороздавальні колонки, а безпосередньо зі складу пального підприємства на власні потреби не підпадає під визначення терміна «реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів», тому у СГ, який здійснює вказану заправку, відсутній об’єкт оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів з таких обсягів пального.
Розділами 6, 7 та 14 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496 (далі – Інструкція № 281), встановлені вимоги щодо зберігання (розділ 6), порядку відпуску (розділ 7) та обліку руху (розділ 14) нафтопродуктів.
Зокрема п. 14.1 розділу 14 «Облік руху нафти і нафтопродуктів» Інструкції № 281 встановлено, що під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафтопродуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання.
Інструкція № 281 встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов’язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів (крім видобутку нафти, здавання її з системи магістральних нафтопроводів споживачам та на міждержавні перевезення нафти і нафтопродуктів), а також вимоги, які є обов’язковими для всіх СГ, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (розділ 1 Інструкції № 281).
В ЧАСТИНІ РЕНТНОЇ ПЛАТИ
10. Лист ДФС України ГУ ДФС у м. Києві «Щодо сплати рентної плати за користування надрами» від 26.09.2016 № 21069/10/26-15-12-03-18
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ТОВ "_", щодо сплати рентної плати за користування надрами в межах своїх повноважень повідомляє.
Відповідно до пп.252.1.1 п.252.1 ст. 252 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі –Податковий кодекс) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є землевласники та землекористувачі, крім суб'єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування відповідно до пп.252.1.4 п.252.1 ст.252 Податкового кодексу.
Підпунктом 252.20 ст. 252 Податкового кодексу затверджена, ставка рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для підземних вод у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством відповідно до п. 252.3 ст. 252 Податкового кодексу.
Водночас до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів відповідно до п.п. 252.4.1 п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу .
Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо) на підставі отриманого дозволу на спеціальне водокористування, є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення, за винятком тих суб’єктів господарювання, що на підставі дозволів на спеціальне водокористування, без отримання дозволів на користування надрами (законодавчо не передбачено), видобувають прісні підземні води загальною глибиною розробки до 20 метрів, використання яких не передбачає отримання економічної вигоди.
Враховуючи зазначене, суб’єкт господарювання, яке здійснює видобування підземних вод на підставі отриманого дозволу на спеціальне водокористування, має проводити обчислення рентної плати за користування надрами та у встановлений термін вносити її до бюджету за місцезнаходженням ділянки надр, подавати відповідну податкову звітність. Податкова декларація з рентної плати (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719. Невід’ємною частиною Податкової декларації є додатки. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється за формою Додатку 1 до Податкової декларації.
Крім того, у разі використання обсягів води для різних господарських потреб, такий водокористувач є платником рентної плати за спеціальне використання води.
Підпунктом 258.1.1 п.258.1 ст. 258 Податкового кодексу передбачено, що платник рентної плати несе відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами Кодексу та інших законодавчих актів.
Аналогічні роз’яснення з зазначеного питання розміщені на офіційному WEB-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) в банері "Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс" (категорія 121 та 130).
Слід зазначити, що ст. 36 Податкового кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Згідно із п.52.2 ст. 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
|
Заступник начальника |
Е.М. Пруднікова |
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
11. Лист ДФС України ГУ ДФС у Харківській області від 22.09.2016 року № 5404/10/20-40-12-03-14
Правовий статус житлового кооперативу (далі - ЖК) визначається Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року N 435-IV, із змінами та доповненнями, та Законом України від 10 липня 2003 року N 1087-IV "Про кооперацію", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1087).
Згідно зі ст. 6 Закону N 1087 кооператив створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на виробничі, обслуговуючі та споживчі.
Відповідно до пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) (пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу визначено, що житлової кооперативи набувають статусу неприбутковості з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку, і такий житловий будинок споруджувався або придбався житлово-будівельним (житловим) кооперативом.
Утворені згідно із Законом N 1087 та внесені до Реєстру житлові кооперативи не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих ними у межах статутної діяльності (у т. ч. оплата житлово-комунальних послуг), за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такими житловими кооперативами виключно для фінансування видатків на їх утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу), та не здійснюється розподіл доходу серед засновників (учасників), членів житлового кооперативу, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Отже, сума коштів, отримана житловим кооперативом неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток за умови, що такі кошти спрямовуються на ведення його статутної діяльності.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції нецільового використання коштів.
Слід зазначити, що відповідно до п.52.2 ст.52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у Харківській області не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Заступник начальника Б.О.Хачатурян
12. Лист ДФС України ГУ ДФС в Одеській області «Щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток господарських операцій при переході підприємства зі спрощеної системи оподаткування на загальну» від 26.09.2016 р. № 2116/10/15-32-12-01-14
Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток господарських операцій при переході підприємства зі спрощеної системи оподаткування на загальну, та керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс) повідомляє наступне.
Згідно положень абз.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку-юридичної особи є: будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.
Отже, оскільки дата отримання доходу підприємством в цілях оподаткування єдиним податком визначається виходячи з моменту отримання надходжень в грошовій формі, то у Вашому випадку надходження коштів на розрахунковий рахунок після 01.04.2016 року не являється об’єктом оподаткування єдиним податком за 1-й кв.2016 року. Вказані надходження грошових коштів являються доходом, що оподатковується податком на прибуток, оскільки Ваше підприємство з 01.04.2006 року перейшло на загальну систему оподаткування і вже являється платником податку на прибуток.
Тобто, при визначенні доходу за 1-й квартал 2016 року в цілях оподаткування, Ваше підприємство як платник третьої групи єдиного податку, мало керуватися вимогами абз.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу, а не положеннями ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ в частині нарахування та відповідності доходів і витрат.
Щодо отримання попередньої оплати за товари/послуги, в період перебування підприємства на спрощеній системі оподаткування, то абз.4 п. 292.3 ст.292 Податкового кодексу зазначено, що вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс), включаються до доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період.
Отже, всі суми отриманої попередньої сплати (авансу) у 1-му кв.2016 року за реалізовані товари послуги у період знаходження підприємства на спрощеній системі оподаткування повинні були бути включені до доходу підприємства та оподатковані єдиним податком у цьому ж звітному періоді.
Таким чином, у Вашому випадку, з метою уникнення подвійного оподаткування, кошти, отримані підприємством після 01.04.2016 року, за операції здійснені в період перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування, включаються до оподатковуваного доходу підприємства податком на прибуток.
Що ж до відображення витрат по таких операціях, то згідно вимог абз.З п.7 підр.4 розд.ХХ Податкового кодексу для платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, одночасно з визнанням доходів від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на загальній системі оподаткування до складу витрат включається собівартість таких товарів, робіт, послуг, що склалася в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, пропорційно сумі визнаних доходів.
Також повідомляємо, що згідно п.52.2 ст.52 Податкового кодексу дана податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Перший заступник начальника Н.Л.Гулакова
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
13. Постанова Правління Пенсійного фонду України «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1» від 16.08.2016 № 19-1
Зареєстрований в Міністерстві
юстиції України
07 вересня 2016 р.
за № 1219/29349
Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1
Відповідно до пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, правління Пенсійного фонду України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Внести до постанови правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1 "Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників", зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за № 608/27053, такі зміни:
1) у пункті 1:
слова "Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах" замінити словами "Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління";
слова "управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах Донецької та Луганської областей" замінити словами "управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаним управлінням Донецької та Луганської областей".
2) додаток до постанови викласти в новій редакції, що додається.
2. Департаменту платежів до пенсійної системи та захисту прав застрахованих осіб (Андрійчук Т.М.) та юридичному управлінню (Рябцева Т.Б.) подати цю постанову на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.
|
Голова правління |
О. Б. Зарудний |
Додатокдо постанови правління
Пенсійного фонду України12.05.2015 № 9-1
(у редакції постановиправління
Пенсійного фонду України
16.08.2016 № 19-1)
ПЕРЕЛІК
управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь Донецької та Луганської областей, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників на період проведення антитерористичної операції
|
№ з/п |
Найменування управлінь ПФУ, що тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження |
Місцезнаходження управління |
Найменування управлінь ПФУ, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників |
Місцезнаходження управління |
|
Донецька область |
||||
|
1 |
Управління ПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька |
85302, м. Покровськ, |
Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України |
85302, м. Покровськ, |
|
2 |
Управління ПФУ в Київському районі м. Донецька |
|||
|
3 |
Управління ПФУ в Кіровському районі м. Донецька |
85113, м. Костянтинівка, |
Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України |
85113, м. Костянтинівка, |
|
4 |
Управління ПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька |
|||
|
5 |
Управління ПФУ в Ленінському районі м. Донецька |
|||
|
6 |
Управління ПФУ в Петровському районі м. Донецька |
85000, м. Добропілля, |
Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України |
85000, м. Добропілля, |
|
7 |
Управління ПФУ в Пролетарському районі м. Донецька |
|||
|
8 |
Управління ПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька |
|||
|
9 |
Управління ПФУ в Калінінському районі м. Горлівки |
84511, м. Бахмут, |
Артемівське об'єднане управління Пенсійного фонду України |
84511, м. Бахмут, |
|
10 |
Управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки |
|||
|
11 |
Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки |
|||
|
12 |
Управління ПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки |
85400, м. Селидове, |
УПФУ в м. Селидове |
85400, м. Селидове, |
|
13 |
Управління ПФУ в Совєтському районі м. Макіївки |
|||
|
14 |
Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки |
|||
|
15 |
Управління ПФУ в Кіровському районі м. Макіївки |
84200, м. Дружківка, |
УПФУ в м. Дружківці |
84200, м. Дружківка, |
|
16 |
Управління ПФУ в Червоногвардійському районі м. Макіївки |
|||
|
17 |
Управління ПФУ в Калінінському районі м. Донецька |
|||
|
18 |
Управління ПФУ в Амвросіївському районі |
87302, м. Амвросіївка, |
УПФУ в м. Краматорську |
84302, м. Краматорськ, |
|
19 |
Управління ПФУ в м. Торезі |
86600, м. Торез, б-р. Ілліча, 8 |
||
|
20 |
Управління ПФУ в м. Сніжне |
84302, м. Краматорськ, |
||
|
21 |
Шахтарське об'єднане управління Пенсійного фонду України |
|||
|
22 |
Управління ПФУ в м. Єнакієвому |
84406, м. Лиман, |
УПФУ в м. Красний Лиман |
84406, м. Лиман, |
|
23 |
Управління ПФУ в м. Кіровському |
|||
|
24 |
Управління ПФУ в м. Харцизьку |
|||
|
25 |
Управління ПФУ в м. Жданівці |
|||
|
26 |
Управління ПФУ в Новоазовському районі |
87400, смт Мангуш, |
УПФУ в Першотравневому районі |
87400, смт Мангуш, |
|
27 |
Управління ПФУ в Старобешівському районі |
87548, м. Маріуполь, |
УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя |
87548, м. Маріуполь, |
|
28 |
Управління ПФУ в Тельманівському районі |
|||
|
29 |
Управління ПФУ в м. Докучаєвську |
85700, м. Волноваха, |
УПФУ у Волноваському районі |
85700, м. Волноваха, |
|
30 |
Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонду України |
86020, смт Очеретине, |
Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонду України |
86020, смт Очеретине, |
|
31 |
Управління ПФУ в м. Дебальцевому |
84122, м. Слов'янськ, |
Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України |
84122, м. Слов'янськ, |
|
32 |
Управління ПФУ в Мар'їнському районі |
85612, м. Мар'їнка, |
УПФУ в Мар'їнському районі |
85612, м. Мар'їнка, |
|
Луганська область |
||||
|
1 |
Управління ПФУ в м. Алчевську |
92600, м. Сватове, |
УПФУ у Сватівському районі |
92600, м. Сватове, |
|
2 |
Управління ПФУ в м. Брянці |
94105, м. Брянка, |
УПФУ у Троїцькому районі |
92100, смт Троїцьке, |
|
3 |
Управління ПФУ в м. Кіровську |
93800, м. Кіровськ, |
||
|
4 |
Управління ПФУ в м. Красному Лучі |
94513, м. Красний Луч, |
УПФУ в Кремінському районі |
92900, м. Кремінна, |
|
5 |
Управління ПФУ в м. Первомайську |
93200, м. Первомайськ, |
УПФУ в Попаснянському районі |
93302, м. Попасна, |
|
6 |
Управління ПФУ в м. Ровеньки |
94700, м. Ровеньки, |
УПФУ в Білокуракинському районі |
92200, м. Білокуракине, |
|
7 |
Управління ПФУ в м. Свердловську |
94800, м. Свердловськ, |
УПФУ в Марківському районі |
92400, смт Марківка, |
|
8 |
Управління ПФУ в м. Стаханові |
94002, м. Стаханов, |
УПФУ в Міловському районі |
92500, смт Мілове, |
|
9 |
Управління ПФУ в Лутугинському районі |
92000, м. Лутугине, |
УПФУ в м. Сєверодонецьку |
93404, м. Сєверодонецьк, |
|
10 |
Управління ПФУ в Перевальському районі |
93113, м. Лисичанськ, |
УПФУ в м. Лисичанську |
93113, м. Лисичанськ, |
|
11 |
Управління ПФУ в Слов'яносербському районі |
93500, смт Новоайдар, |
УПФУ в Новоайдарському районі |
93500, смт Новоайдар, |
|
12 |
Антрацитівське об'єднане управління Пенсійного фонду України |
94613, м. Антрацит, |
УПФУ в м. Рубіжному |
93010, м. Рубіжне, |
|
13 |
Краснодонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області |
92303, смт Новопсков, |
УПФУ в Новопсковському районі |
93303, смт Новопсков, |
|
14 |
Управління ПФУ в Артемівському районі м. Луганська |
92703, м. Старобільськ, |
УПФУ в Старобільському районі |
92700, м. Старобільськ, |
|
15 |
Управління ПФУ в Жовтневому районі м. Луганська |
91005, м Луганськ, |
||
|
16 |
Управління ПФУ в Ленінському районі м. Луганська |
92800, смт Біловодськ, |
УПФУ в Біловодському районі |
92800, смт Біловодськ, |
|
17 |
Управління ПФУ в Кам'янобрідському районі м. Луганська |
|||
|
Директор департаментуплатежів до пенсійноїсистеми та захисту правзастрахованих осіб |
Т.М. Андрійчук |
14. Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення на жовтень 2016 року єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, на території України» від 27.09.2016 № 1649
Відповідно до Закону України «Про електроенергетику», Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715, постанов Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року № 148 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя» та від 07 травня 2015 року № 263 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» та постанови НКРЕ від 26 серпня 2005 року № 707 «Про затвердження Порядку розрахунку єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, на території України» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:
Установити на жовтень 2016 року єдині роздрібні тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, на території України:
|
Енергопостачальні компанії |
Тарифи для споживачів згідно з класом напруги без ПДВ, коп./кВт·год |
||
|
1 клас напруги |
2 клас напруги |
||
|
1 |
2 |
3 |
|
|
ПАТ «Вінницяобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Волиньобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» * |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Закарпаттяобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ВАТ «Запоріжжяобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Київенерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Київобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Кіровоградобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» * |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Львівобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Миколаївобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Одесаобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Полтаваобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Прикарпаттяобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Рівнеобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Сумиобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ВАТ «Тернопільобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
АК «Харківобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Хмельницькобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Черкасиобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Чернігівобленерго» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ДП «Регіональні електричні мережі» * |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» * |
157,28 |
196,99 |
|
|
ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ТОВ «Енергія-Новий Розділ» |
157,28 |
196,99 |
|
|
ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» * |
157,28 |
196,99 |
|
|
ПАТ «Укрзалізниця»* |
157,28 |
196,99 |
|
____________
* на території здійснення ліцензованої діяльності, крім території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження
Голова Комісії Д.Вовк
15. Лист ДФС України «Про надання податкової стосовно: 1) нарахування пені за період дії рішення суду про відстрочення виконання рішення суду про стягнення податкового боргу; 2) поширення статті 100 Кодексу на суму податкового боргу, за яким прийняте судове рішення про стягнення, та судовим рішенням відстрочено таке стягнення» від 21.09.2016 № 20548/6/99-99-17-01-15
Державна фіскальна служба України розглянула листи про надання податкової консультації відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) стосовно: 1) нарахування пені за період дії рішення суду про відстрочення виконання рішення суду про стягнення податкового боргу; 2) поширення статті 100 Кодексу на суму податкового боргу, за яким прийняте судове рішення про стягнення, та судовим рішенням відстрочено таке стягнення, і повідомляє таке.
Відповідно до пункту 100.2 статті 100 Кодексу платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.
Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу згідно з пунктом 100.1 статті 100 Кодексу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Кодексу.
Отже, при розстроченні (відстроченні) грошових зобов’язань (податкового боргу) відповідно до статті 100 Кодексу нараховуються проценти за користування таким розстроченням (відстроченням).
Частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) передбачено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України згідно із частиною п’ятою статті 124 Конституції України та статтею 14 КАСУ.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.
Враховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу.
При цьому вимоги статті 100 Кодексу не поширюються на виконання рішення суду про відстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.
Голова Р.М. Насіров
16. Лист Виконавчої дирекціі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 20.09.2016 N 2.4-46-1616
Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266, зазначено, що середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати. Сюди входять доходи, грошове забезпечення, допомога, компенсації застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до Державної фіскальної служби.
Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді. Але без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин. Таких як тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.
Таким чином, із розрахункового періоду виключаються дні тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами. Отже, до розрахунку середньоденної заробітної плати не повинні включатися суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, які нараховані за дні тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами. А у випадку виключення із розрахункового періоду повного місяця (з першого до першого число) також виключається нарахована у цьому періоді заробітна плата (матеріальна допомога, премія тощо).
Враховуючи зазначене, до розрахунку допомоги включається заробітна плата, нарахована за розрахунковий період, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
17. Лист Виконавчої дирекціі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.08.2016 р. N 3.2-29-1435
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. N 2464 (далі - Закон N 2464) з 1 січня 2016 року фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - фізичні особи - підприємці), зобов'язані сплачувати єдиний внесок у розмірі 22 % до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску у строки, визначені абзацами 3 - 5 частини восьмої статті 9 Закону N 2464. Тобто, фізичні особи - підприємці відносяться до категорії страхувальників на загальних підставах і мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. N 1105 (далі - Закон N 1105) за умови сплати страхових внесків до Фонду.
Частиною другою статті 15 Закону N 1105 встановлено, що страхувальники зобов'язані вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів. Тобто, загальна сума нарахованих фізичною особою - підприємцем витрат на матеріальне забезпечення та сума отриманого фінансування мають бути відображені ним у звіті по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за формою Ф4-ФСС з ТВП (р. 21 "Витрати з початку року", р. 6 "Отримано від Фонду з початку року"), поданому до робочого органу Фонду, що підтверджуватиме виконання зобов'язань Фонду в частині забезпечення фінансування страхувальника за рахунок коштів Фонду.
Відповідно до статті 1655 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Заступник голови комісії Т. Блажинська
18. Лист ДФС України «Про особливості визначення походження транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України громадянами» від 20.09.2016 р. № 31001/7/99-99-19-03-17
У зв'язку із запитами митниць ДФС та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо особливостей визначення походження транспортних засобів, що використовувалися, при їх ввезенні на митну територію України громадянами, повідомляємо.
Про документальне підтвердження походження транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України громадянами в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року (далі - Угода)
Відповідно до вимог пункту 1 статті 29 Глави 1 розділу IV Угоди кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони відповідно до Графіків, встановлених у Додатку 1-A до цієї Угоди.
Статтею 26 Угоди встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, які походять з територій Сторін.
Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва") (далі - Протокол 1).
Відповідно до пункту 1 статті 16 Протоколу 1 товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу, відповідно, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або
(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.
Статтею 22 Протоколу 1 встановлено вимоги до складення експортером декларації інвойс, зазначеної в статті 16(1)(b) цього Протоколу, зокрема декларація інвойс може бути складена:
(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу, або
(b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.
Угода не містить обмежень щодо торгівлі товарами, в тому числі транспортними засобами, яка здійснюється громадянами.
Згідно з частиною третьою статті 1 Митного кодексу України (далі - Кодекс) якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Таким чином, транспортні засоби, які ввозяться на митну територію України громадянами, підпадають під дію Угоди за умови документального підтвердження їх походження з країн ЄС відповідно до вимог статті 16 Протоколу 1 до Угоди.
Про підтвердження походження транспортних засобів, що використовувалися, при їх ввезенні на митну територію України громадянами згідно положень Закону України від 31 травня 2016 року N 1389-VIII "Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів"
Згідно з частиною першою статті 377 розділу XII Кодексу товари за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України.
Документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII Кодексу (пункт 2 частини 4 статті 44 Кодексу).
Порядок заповнення графи 34 "Код країни походження" митної декларації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 N 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа".
У разі відсутності документа про походження товару, визначеного статтею 43 Кодексу або міжнародними договорами про вільну торгівлю, в графі 34 митної декларації зазначаються "00", оскільки країна походження товару (транспортного засобу) невідома.
При цьому відповідно до вимог Угоди про правила визначення походження товарів СОТ правила походження використовуються при застосуванні:
режиму найбільшого сприяння згідно зі статтями I, II, III, XI та XIII ГАТТ 1994;
антидемпінгових та компенсаційних мит згідно зі статтею VI ГАТТ 1994; захисних заходів згідно зі статтею XIX ГАТТ 1994; вимог щодо маркування походження згідно зі статтею IX ГАТТ 1994; будь-яких дискримінаційних кількісних обмежень або тарифних квот; при державних закупівлях та у торгівельній статистиці. З огляду на викладене, визначення походження товарів не відноситься до сфери оподаткування акцизним податком.
Застосування до транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України громадянами, ставок акцизного податку, встановлених пунктом 15 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється на підставі відомостей про походження транспортних засобів, що містяться в ідентифікаційному номері - VIN-код (Vehicle Identifіcation Number), інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб та декларується у графі 31 митної декларації.
|
В. о. заступника Голови |
М. В. Продан |
19. Лист ДФС України ГУ ДФС в Одеській області «Щодо відповідності окремих пунктів проекту статуту ОСББ вимогам законодавства щодо неприбуткових організацій» від 16.09.2016 р. № 2042/10/15-32-12-01-14
Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит щодо відповідності окремих пунктів проекту статуту ОСББ вимогам законодавства щодо неприбуткових організацій, та керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) повідомляє наступне.
Відповідно до п.п. 133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до
доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Поряд з цим, п.п.133.4.6. п.133.4 ст.133 Податкового кодексу вказано, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам вказаного пункту Кодексу і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків.
Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу).
При розгляді запропонованих Вами положень примірного статуту ОСББ, для збереження об’єднанням статусу неприбутковості він може мати положення, викладені у пунктах 3 або 4 Вашого листа.
Щодо пунктів 1 та 2 листа, то ними дозволено розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб шляхом виплат по договорах цивільно-правового характеру. Оскільки нарахування єдиного соціального внеску проводиться на винагороду не за всіма договорами цивільно-правового характеру, а тільки за тими, які передбачають використання праці громадян (договори підряду), то положення вищевказаних пунктів проекту статуту виписано не коректно на предмет його відповідності вимогам абз. 3 п.п. 133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу.
Щодо порядку ліквідації ОСББ, то обидва варіанти цього положення, викладені у пунктах 3 та 4 Вашого листа, не суперечать вимогам законодавства щодо неприбутковості установ/організацій.
А саме: згідно п.п. 133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу, як уже було зазначено вище, вимоги щодо зазначення в установчих документах передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Поряд з цим, порядок ліквідації ОСББ визначено ст.28 Закону України від 29.11.2001 № 2866-III "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". В якій зазначено, що у разі ліквідації об'єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності. При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об'єднанням відповідно до статуту цього об'єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об'єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.
Отже, для збереження об’єднанням статусу неприбутковості, пункти щодо порядку ліквідації ОСББ можуть бути викладені у редакції згідно пунктів 3 або 4 листа.
Також повідомляємо, що згідно п.52.2 ст.52 Податкового кодексу дана податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Перший заступник начальника Н.Л.Гулакова
20. Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо індексації заробітної плати» від 26.07.2016 N 337/10/136-16
Департамент стратегічного планування та аналізу Міністерства соціальної політики України розглянув лист щодо індексації заробітної плати і повідомляє.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. N 1078 (із змінами) (далі - Порядок), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством.
Пунктом 5 Порядку визначено, що значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків у місяці підвищення тарифних ставок (окладів).
Враховуючи зазначене, при відрядній формі оплати праці базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації вважається місяць підвищення відрядних розцінок.
Якщо відбувається збільшення обсягу виробітку, а відрядна розцінка не змінюється, то базовий місяць при проведенні індексації також не змінюється.
Одночасно повідомляємо, що пунктом 5 Порядку визначено, що працівникам підприємств і організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв’язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та положень цього Порядку.
Тобто госпрозрахунковим підприємствам та організаціям надано право визначати умови проведення індексації у колективних договорах з урахуванням норм чинного законодавства.
|
Заступник директора Департаментустратегічного планування та аналізу -начальник відділу |
Н. Підлужна |
Приємної і спокійної роботи!
З найкращими побажаннями
колектив компанії Ес.Сі.Ай-Консалтинг!
