|
ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ» послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68 +38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99 сайт: www.sci-consulting.com.ua e-mail: info@sci-consulting.com.ua |
||
ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТАРОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
|
||
|
Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:
|
||
|
В частині декларування доходів фізичних осіб
|
||
|
Нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE33699.html Нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи та оновлена інструкція про її заповнення затверджені Наказом Мінфіну від 25.04.2019 р. № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року N 859». Даним наказом також затверджено наступні додатки: - розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф1); - розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф2); - розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з використанням права на податкову знижку (додаток Ф3).
|
||
|
В частині подання звітності
|
||
|
Новий звіт для посередників, які надають послугиз працевлаштування Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/vWWWGroupParam1/new_law?EditDocument&Start=4&Count=100&ExpandView&Seq=9 Мінсоцполітики затвердило наказ від 03.06.2019 р. №851 (далі – Наказ № 851) «Про затвердження форми звітності № 1-ПА «Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб'єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні" та Порядку її подання», яким затверджено форму звітності № 1-ПА "Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб'єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні» (далі – Звіт № 1-ПА) та Порядок її подання. Новий звіт № 1-ПА подають, як і раніше, юридичні особи та фізособи - підприємці, які: - надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, - здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, - надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном - районним, міським, міськрайонним центрам зайнятості. У разі наявності у суб'єкта господарювання філій, представництв, відділень, інших відокремлених підрозділів, Звіт № 1-ПА подається таким суб'єктом господарювання за результатами здійснення діяльності усіх його підрозділів. Звіт № 1-ПА подається міським, районним і міськрайонним центрам зайнятості.
|
||
|
В частині захисту програмного забезпечення
|
||
|
Спам-розсилка вірусних файлів від ДФС Режим доступу: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/387266.html Протягом останніх днів зафіксовано зростання кількості звернень платників податків щодо отримання електронних листів від імені Державної фіскальної служби України про наявність податкового боргу, вчинення адміністративного порушення, порушення податкового законодавства тощо. Такі листи містять вкладення, відкриття яких призводить до завантаження вірусного файлу. З огляду на це повідомляємо, що відправка спам-повідомлень відбувається з електронних скриньок, які не мають жодного відношення до Державної фіскальної служби України. Звертаємося до платників з проханням уважно читати електронну адресу відправника листа та перевіряти її достовірність. Для листування та обміну інформацією з органами державної влади, юридичними чи фізичними особами, організаціями іноземних держав та іншими підприємствами Державна фіскальна служба України використовує виключно електронні поштові скриньки, зареєстровані на поштовому сервері в домені sfs.gov.ua.
|
||
|
В частині оподаткуванням акцизним податком
|
||
|
Щодо виправлення помилкових показників, зазначених в акцизних накладних, складених для розподілу обсягів залишків пального, що обліковувалися у платників податку в СЕА РП, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року Режим доступу: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/387642.html Відповідно до п. 231.7 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) коригування показників акцизної накладної (далі – АН) шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється у випадку, якщо після реалізації пального або спирту етилового відбувається повернення частини чи всього обсягу пального або спирту етилового особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні такої акцизної накладної. Пунктом 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що розподіл обсягів пального, облік якого здійснювався в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕА РП), між акцизними складами та/або акцизними складами пересувними здійснюється шляхом складання та реєстрації АН. При цьому операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не здійснюються, тобто фізична передача (відпуск, відвантаження) пального не відбувається. Відповідно показники АН, складених для розподілу обсягів залишків пального, що обліковувалися у платників податку в СЕА РП, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року, не можуть коригуватись шляхом складання розрахунків коригування акцизної накладної. Формою акцизної накладної та Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724, передбачено складання АН з окремими ознаками, які дозволяють їх ідентифікувати, а саме у цьому випадку у відповідному полі зазначається напрям використання пального «3» – розподіл обсягу залишків пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами/пересувними акцизними складами, де такі обсяги фактично знаходилися. Під час складання відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу АН (далі – розподільча АН) платниками були допущені помилки, зокрема, в реквізитах отримувача пального, акцизного складу або акцизного складу пересувного такого отримувача, обсягах пального, кодах пального згідно з УКТ ЗЕД. ДФС у зв’язку зі значною кількістю звернень платників щодо невідповідного розподілу платниками залишків пального між СЕА РП та СЕА РПСЕ пропонує наступну процедуру приведення платниками у відповідність даних СЕА РПСЕ фактичним залишкам пального станом на 01 липня 2019 року, яка погоджена з Міністерством фінансів України 1. Приведення у відповідність даних СЕА РПСЕ, сформованих на підставі розподільчих АН, які містили невідповідні дані щодо отримувача пального та/або акцизного складу/акцизного складу пересувного та/або кодів УКТ ЗЕД пального. Особою, яка в розподільчій АН, що містила невідповідні дані, зазначена як отримувач пального, складається АН на операцію з відпуску пального, в якій зазначається: напрям використання – «0»; дата складання – 01.07.2019; до графи 2 табличної частини «Опис товару згідно з УКТ ЗЕД» перед описом товару заноситься текст такого змісту: «Приведення у відповідність даних щодо залишків пального станом на 01.07.2019. Розподільча АН реєстраційний № (номер, зазначений у квитанції № 2 до другого примірника розподільчої АН, що містила невідповідні дані)»; у полі «Отримувач пального» зазначаються реквізити особи – платника податку, у якого фактично перебували залишки пального станом на 01 липня 2019 року, у т. ч. з правильними кодами УКТ ЗЕД; до поля «Акцизний склад / акцизний склад пересувний, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» переносяться дані з поля «Акцизний склад / акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» розподільчої АН; до поля «Акцизний склад / акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» заносяться реквізити акцизного складу / акцизного складу пересувного, на якому фактично перебували залишки пального станом на 01 липня 2019 року. 2. Приведення у відповідність даних СЕА РПСЕ, сформованих на підставі розподільчих АН, що містили завищені дані щодо обсягу реалізованого пального. Особою, яка в розподільчій АН, що містила невідповідні дані, зазначена як отримувач пального, складається АН на операцію з відпуску пального, в якій зазначається: напрям використання – «0»; дата складання – 01.07.2019; до графи 2 табличної частини «Опис товару згідно з УКТ ЗЕД» перед описом товару заноситься текст такого змісту: «Приведення у відповідність даних щодо залишків пального станом на 01.07.2019. Розподільча АН реєстраційний № (номер, зазначений у квитанції № 2 до другого примірника розподільчої АН, що містила невідповідні дані)»; у полі «Отримувач пального» зазначаються реквізити особи – платника податку, у якого фактично перебували обсяги такого перевищення пального станом на 01 липня 2019 року; до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» переносяться дані з поля «Акцизний склад / акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» розподільчої АН; до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» заносяться реквізити акцизного складу/ акцизного складу пересувного, на якому фактично перебували такі обсяги перевищення пального станом на 01 липня 2019 року. Дані щодо обсягу реалізованого пального в такій АН містять обсяг перевищення (тобто різницю між завищеним обсягом пального, помилково зазначеним у розподільчій АН, та правильним обсягом пального), який необхідно перенести на акцизний склад / акцизний склад пересувний, де такий обсяг перевищення фактично знаходився станом на 01.07.2019. Термін виправлення помилок, яких платники припустились у розподільчих АН (тобто термін реєстрації другого примірника АН, складених для виправлення помилок у розподільчих АН) – по 15.08.2019 (включно). Оскільки виправлення помилок у розподільчих АН потребує складання АН особою, яка в таких розподільчих АН зазначена як отримувач пального, суб’єкт господарювання, який припустився помилки, інформує таких отримувачів про реквізити помилкових розподільчих АН, надає перелік неправильних даних та перелік даних, які отримувачу необхідно зазначити в АН, якими виправляються помилки.
|
||
|
Щодо незастосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних, які припадають у період проведення технічного обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РПСЕ) Режим доступу: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/387495.html Відповідно до пункту 1202.1 статті 1202 ПК України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 2 до 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, в залежності від термінів прострочення. Згідно із пунктом 1202.2 даної статті ПК України відсутність з вини платника акцизного податку: реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового; який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у такій акцизній накладній/розрахунку коригування. Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт109.1 статті 109ПК України). Згідно із пунктом 231.6 статті 236 ПК України у разі виявлення технічної помилки у програмному забезпеченні або програмних складових, програмно-апаратному устаткуванні, каналах зв'язку, функціонуванні електронного цифрового підпису, що унеможливлює реєстрацію акцизних накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний невідкладно розмістити на своєму офіційному вебсайті повідомлення про виявлення такої технічної помилки із зазначенням дати та часу її початку, вжити всіх необхідних заходів для відновлення реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, за результатами яких розмістити на своєму офіційному веб-сайті повідомлення про усунення технічної помилки із зазначенням дати та часу її завершення. У період існування технічної помилки, у разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних, дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної, яка повинна містити інформацію з відповідної акцизної накладної. Державна фіскальна служба України 31.07.2019 на своєму сайті оприлюднила повідомлення про те, що відповідно до пункту 30 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. №408, 01.08.2019 з 0 год. 00 хв. буде проводитися технічне обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. З огляду на викладене, у період проведення технічного обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платники податків не мають можливості зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування та мають право здійснювати переміщення пального транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної, яка містить інформацію з відповідної акцизної накладної, а штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період проведення технічного обслуговування, не застосовуються. Слід звернути увагу, що платник податку зобов'язаний протягом трьох календарних днів з дня відновлення реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних зареєструвати всі акцизні накладні/розрахунки коригування, граничний термін реєстрації яких припадає на період існування технічної помилки.
|
||
|
В частині оподаткування податком на додану вартість
|
||
|
Щодо визначення податкових зобов'язань з ПДВ при отриманні коштів у вигляді відсотків від суми заборгованості до договору купівлі-продажу земельних ділянок з розстроченням платежу та відстроченням переходу до покупця прав власності після повної оплати ціни таких ділянок на підставі акту прийому-передачі, та щодо порядку визначення лізингодавцем податкових зобов'язань з ПДВ при отриманні від лізингоодержувача відшкодування (компенсації) понесених витрат зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, орендної плати за землю, земельного податку тощо по договорам фінансового лізингу(Лист ДФСУ №3562/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 30.07.2019 р.) Режим доступу: https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/ipk Щодо визначення податкових зобов'язань з ПДВ при отриманні коштів у вигляді відсотків від суми заборгованості до договору купівлі-продажу Правові основи укладення договорів купівлі-продажу регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 655 ЦКУ). Відповідно до частини 1 статті 694 ЦКУ договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (частина 3 статті 692 ЦКУ). Частиною 2 статті 625 ЦКУ передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до статті 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ). Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ. Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (пункт 187.3 статті 187 розділу V ПКУ). При цьому згідно з підпунктом 14.1.245 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості. Отже, суми коштів, отримані як сума неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, які покупець сплачує постачальнику у разі затримки оплати за товари/послуги, не змінюють базу оподаткування ПДВ поставлених товарів/послуг. Водночас якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором. Разом з тим зазначаємо, що інформації, наведеної у зверненні, недостатньо для надання більш детальної відповіді щодо порушеного питання, а тому у разі необхідності пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із наданням опису конкретних здійснюваних операцій та копій документів ( у тому числі відповідних договорів), що стосуються таких операцій. Щодо порядку визначення лізингодавцем податкових зобов'язань з ПДВ при отриманні від лізингоодержувача відшкодування (компенсації) понесених витрат Правові та економічні засади фінансового лізингу регулюються Законом України від 16 грудня 1997 року N 723/97-ВР "Про фінансовий лізинг" (далі - Закон N 723). Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону N 723 фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). При цьому згідно з пунктами 1 і 2 статті 16 Закону N 723 сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. При цьому лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу. Статтями 284 та 286 Господарського кодексу України визначено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є як придбання власником такого майна певних товарів та отримання ряду послуг, пов'язаних з необхідністю утримання такого майна, сплата податків, пов'язаних з рухомим/нерухомим майном, зокрема таких як земельний податок, податок на нерухоме майно, так і перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг, в тому числі і формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за рухоме/нерухоме майно. Отже, у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов'язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як земельний податок та податок на нерухоме майно. Згідно з підпунктом 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ лізингова (орендна) операція - це господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. Лізингові (орендні) операції здійснюються, зокрема, у вигляді фінансового лізингу (оренди). Під фінансовим лізингом (орендою) розуміється господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу. Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов: об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі; балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору; сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її; майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик. Згідно з підпунктом 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ операція з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу не є об'єктом оподаткування ПДВ. Отже, у випадку, якщо орендодавцем (лізингодавцем), крім бюджетної установи, отримуються кошти від орендаря (лізингоодержувача) як відшкодування (компенсації) понесених ним витрат зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, орендної плати за землю, земельного податку тощо, у тому числі по договорам фінансового лізингу, такі кошти є складовою частиною орендної (лізингової) плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.
|
||
|
Скасовано інструкцію з бухгалтерського обліку ПДВ Режим доступу: https://ips.ligazakon.net/document/view/RE33734?an=1 Мінфін скасував Інструкцію з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджену наказом від 01.07.1997 р. № 141. Даний наказ набере чинності з дня опублікування. Для бухгалтерського обліку ПДВ все ще актуальними залишаються вимоги Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291.
|
||
|
Щодо визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість за операціями, здійсненими у рамках договорів доручення від імені довірителів через повіреного (Лист ДФСУ № 3594/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 31.07.2019 р.) |
У повіреного при отриманні грошових коштів від орендарів за оренду нежитлового приміщення в сумі, яка підлягає перерахуванню орендодавцям - довірителям, податкові зобов'язання з ПДВ не виникають, оскільки повірений не є власником приміщення і безпосередньо не надає їх третім особам (орендарям) в оренду, а діє від імені та за рахунок орендодавців - довірителів (договір оренди нежитлового приміщення з орендарями повіреним полягає від імені довірителів - власників нежитлових приміщень). При цьому сума утриманої повіреним у складі окремої орендної плати винагороди за виконання повіреним обов'язків за договором доручення є об'єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов'язання з ПДВ за такою операцією визначаються повіреним у загальновстановленому порядку (за правилом «першої події» відповідно до п. 187.1. Кодексу) і складається податкова накладна на орендаря. Одночасно у довірителя на суму орендної плати, яка підлягає перерахуванню з банківського рахунку повіреного на його рахунок, виникає обов'язок нарахування за такою операцією податкових зобов'язань з ПДВ (за правилом «першої події» відповідно до п. 187.1. Кодексу).
|
|
|
Щодо складання розрахунку коригування до податкової накладної в зв’язку з коливанням курсу іноземної валюти та після сплину 1095 календарних днів з дати складання податкових накладних (Лист ДФСУ № 3591/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 31.07.2019 р.) |
Зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку - постачальника таких товарів/послуг виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів розрахунку коригування відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ і реєстрації його в ЄРПН. Загальний термін позовної давності встановлено статтями 257 ЦКУ та 102 розділу II ПКУ тривалістю у три роки (1095 календарних днів). Отже розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із спливом терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 розділу II ПКУ. При цьому нормами ПКУ не передбачено виключень в частині терміну позовної давності для розрахунку коригування до податкових накладних, що складені за лізинговими операціями.
|
|
|
Щодо формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, в якій обов'язковий реквізит, в якому вказується повна або скорочена назва продавця або покупця, дані співпадають з назвами, що зазначена у статутних документах таких осіб, але розмір букв (великі / маленькі) такої назви не збігаються (Лист ДФСУ № 3586/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 31.07.2019 р.) |
Реквізит «повна або скорочена назва, що зазначені у статутних документах юридичної особи», який віднесений до складу обов'язкових, повинен відповідати формулюванні в статутних документах і не повинен мати інших даних. При цьому Кодексом не регламентований розмір букв (великі / маленькі), які використовуються при складанні податкової накладної. З огляду на зазначене, якщо обов'язковий реквізит податкової накладної, який стосується повної або скороченої назви продавця / покупця, відповідає назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, а використання певного розміру букв (великі / маленькі) не обумовлено статутними документами платника податку, то використання розміру букв не визначається як помилка при складанні податкової накладної.
|
|
|
Щодо оподаткування ПДВ операцій зі списання кредиторської заборгованості (Лист ДФСУ № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 30.07.2019 р.) |
Якщо платник податку при придбанні товарів / послуг на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015, сформував податковий кредит, але такі товари / послуги не сплачені протягом 1095 днів, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів / послуг. Зменшення податкового кредиту в зазначеному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки. Якщо платник при придбанні товарів / послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 і зареєстрованого в ЄРПН, але оплата за такі товари / послуги не буде здійснена, тобто вони фактично придбані покупцем на безоплатній основі, то в податковому періоді , в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку - покупцю необхідно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ за правилами, визначених п. 198.5. Кодексу.
|
|
|
Послуги з розроблення програмного забезпечення для нерезидентів: як оподатковувати ПДВ? (Лист ДФСУ № 3512/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.07.2019 р.) |
Якщо товариство здійснює операції з постачання послуг із розроблення програмного забезпечення, зазначених у пп. «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ, нерезидентам (зареєстрованим як суб’єкти господарювання за межами митної території України), то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ та, відповідно, не враховуються при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ.
|
|
|
Щодо податкових наслідків з ПДВ у випадку отримання платником ПДВ помилково перерахованих грошових коштів від осіб, з якими наявні договірні відносини (Лист ДФСУ № 3507/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.07.2019 р.) |
Платник податку при отриманні коштів (в тому числі помилково) від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. Одночасно на дату повернення коштів з огляду на п. 192.1 ст. 192 ПКУ підприємство має скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов'язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів.
|
|
|
Щодо оподаткування внесків дочірніх підприємств на утримання апарату управління материнського підприємства (Лист ДФСУ № 3498/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 26.07.2019 р.)
|
Регулярні платежі на утримання материнської компанії є платою за надання компанією управлінських послуг, а тому є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. "б" п. 185.1 ПКУ. |
|
|
Щодо оподаткування операцій зі списання зіпсованих товарів (Лист ДФСУ № 3491/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 26.07.2019 р.) |
При списанні товарних запасів у зв’язку із неможливістю їх подальшої реалізації, та під час придбання яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов'язання з ПДВ підприємством не нараховуються за умови, що вартість таких зіпсованих товарів включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування ПДВ та пов'язані з отриманням доходів. У разі недотримання цієї умови при списанні таких товарів платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ за основною ставкою відповідно до п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу, оскільки такі товари не використовуються в оподатковуваних операціях.
|
|
|
В частині оподаткування ПДФО, військовим збором
|
||
|
Щодо відображання підприємством у податковому розрахунку за ф. 1ДФ виплати на користь фізичної особи - платника єдиного податку, яка надала послуги відрядженому працівнику (Лист ДФСУ № 3545/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 29.07.2019 р.) |
Оскільки юридична особа тільки компенсує витрати працівника на відрядження, то відображати в податковому розрахунку за ф. 1ДФ сплату працівником коштів за надані під час відрядження фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку послуги, така юридична особа не зобов’язана. Разом з цим, якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку другої групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманих працівників, які знаходяться у відрядженні, то умови перебування фізичної особи - підприємця на другій групі платника єдиного податку порушуються, що не дає правових підстав для застосування другої групи спрощеної системи оподаткування. Також у разі нарахування (виплати) доходів безпосередньо фізичній особі - підприємцю, суб'єкт господарювання на підставі пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ виступає податковим агентом в частині відображення такого нарахування (виплати) в податковому розрахунку (форма N 1ДФ), який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4, за ознакою доходу "157" (пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
|
|
|
В частині оподаткування податком на прибуток
|
||
|
Щодо використання скороченого мінімально допустимого строку амортизації основних засобів (Лист ДФСУ № 3608/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 01.08.2019 р.) |
Для розрахунку амортизації відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Кодексу, визначається вартість основних засобів четвертої групи (обладнання для фрагментування рейок) відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, до якої зокрема включаються витрати на монтаж таких основних засобів, понесені після 01.01.2017 р. При цьому прискорена амортизація до такого об’єкта основних засобів застосовується, якщо одночасно виконуються наступні умови: основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України; основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року; основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
|
|
|
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування при переході платника податку на прибуток зі спрощеної системи оподаткування на загальну (Лист ДФСУ № 3604/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 01.08.2019 р.) |
Якщо платник податку, у якого річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, не приймає рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, то такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час його перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначену різницю не застосовують платники, які були платниками єдиного податку четвертої групи. |
|
