|
ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»
послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68 +38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99 сайт: www.sci-consulting.com.ua e-mail: info@sci-consulting.com.ua
|
||
ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТАРОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
|
||
|
Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів: |
||
|
В частині податкових перевірок |
||
|
Оновлений план перевірок ДФС Режим доступу: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/plani-ta-zviti-roboti/367929.html 10 липня 2019 року було опубліковано оновлений план документальних перевірок ДФС, а саме: Розділ І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб» та Розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» Інші розділи плану перевірок залишено без змін.
|
||
|
В частині податкових пільг |
||
|
Представлено оновлений довідник пільг Режим доступу: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html 05 липня 2019 року ДФС представлено оновлений довідник пільг, а саме Довідник № 93/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету та Довідник № 93/2 інших податкових пільг. У Довідниках подано перелік пільг із зазначенням їх кодів і термінів дії, зокрема, з податку на прибуток підприємств; податку на додану вартість; з плати за землю; з податку на нерухоме майно; з акцизного податку, місцевих податків та зборів.
|
||
|
В частині оподаткування акцизним податком |
||
|
Зміни в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі Режим доступу: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/384701.html Внесено зміни до Формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі. Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 18 червня 2019 року № 248 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944» зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 червня 2019 року за № 676/33647. Також у новій редакції викладено Довідки: - про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри; - про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального. Для забезпечення виконання передбачених Податковим кодексом обов’язків суб’єктами господарювання щодо подання документів в електронному вигляді стосовно обігу палива, зазначені вище форми довідок були розміщені 27 червня 2019 року на офіційному вебпорталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua в розділі Електронні форми документів підрозділ Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів).
|
||
|
В частині адміністрування податків |
||
|
Щодо сплати податкового зобов’язання, зазначеного у декларації про майновий стан і доходи Режим доступу: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/384678.html Фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, відповідно до Податкового кодексу України зобов’язані сплатити суму податкових зобов’язань, зазначену у поданій декларації про майновий стан і доходи, до 01 серпня року, що настає за звітним. Отже, за результатами 2018 року останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно). У зв’язку із введенням з 01.01.2019 у дію нових кодів бюджетної класифікації порядок сплати фізичними особами податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації, змінено. Отже, платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами платежу: «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»; «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». Слід зазначити, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня.
|
||
|
В частині оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток |
||
|
Щодо визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та об’єкту оподаткування з податку на прибуток за операціями, здійсненими в рамках договору доручення від імені довірителя через повіреного (Лист ДФСУ від 04.07.2019р. № 3077/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) Режим доступу: https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/ipk Щодо оподаткування ПДВ операцій у довірителя з виконання повіреним грошових зобов’язань Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ. Відповідно до підпунктів «а» та «б» підпункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ. Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу ІПКУ). Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ). Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 розділу V ПКУ). Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ). Враховуючи викладене, на будь-які операції з постачання товарів/послуг, оплачених третіми особами, або отримання коштів в якості авансів (передплат) від третіх осіб, що здійснювалися в рамках виконання договорів доручення, право власності до повіреного не переходить. Тому за такими операціями дата виникнення податкових зобов’язань та/або податкового кредиту, а також база оподаткування з ПДВ визначаються довірителем відповідно до загальних правил, зокрема, статей 187 та 198 розділу V ПКУ за наявності договірних відносин у довірителя з третіми особами на предмет постачання/придбання товарів/послуг. Таким чином, зобов’язання довірителя, що виникають за правочинами, що вчинені повіреним в рамках договору доручення від імені та за рахунок довірителя, підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ. Отже, в описаній у зверненні ситуації датою виникнення податкових зобов'язань довірителя при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг буде вважатися дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок повіреного як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів довірителем, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг. Формування податкового кредиту довірителем здійснюватиметься на підставі зареєстрованої в ЄРПН на дату тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку повіреного в оплату товарів/послуг, або дата отримання товарів/послуг довірителем. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту - дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення довірителем податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН. Щодо формування об’єкта оподаткування з податку на прибуток довірителем Правові основи оподаткування податком на прибуток встановлено розділом III та підрозділом 4 розділу XX ПКУ. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ розділу III ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями за договорами доручення. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. |
||
|
В частині оподаткування податком на додану вартість |
||
|
Щодо оподаткування ПДВ операцій з перевезення пасажирів та багажу в автомобільному транспорті перевізниками, які не зареєстровані платниками ПДВ, та відображення тарифів на таке перевезення у розрахунковому документі (фіскальному чеку) (Лист ДФСУ від 04.07.2019 р. № 3082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) Режим доступу: https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/ipk Щодо оподаткування ПДВ операцій з перевезення пасажирів та багажу в автомобільному транспорті перевізниками, які не зареєстровані платниками ПДВ, при реалізації квитків на таке перевезення через автостанції Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ. Відповідно до підпунктів «а» та «б» підпункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ. База оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). Разом з цим згідно з пунктом 189.13 статті 189 розділу V ПКУ у разі постачання автостанціями відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії. Згідно з Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, вартість квитка - це сума, що складається з вартості проїзду автобусом, автостанційного збору, плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої), а вартість проїзду - це сума, за якою автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник здійснює перевезення, що включає вартість за тарифом, страховий платіж та ПДВ. Проїзний документ (квиток) є за своєю суттю договором на перевезення, що укладається між пасажиром і перевізником, при цьому ціна за такий квиток являється договірною вартістю. З урахуванням викладеного, базою оподаткування ПДВ у автостанції - платника ПДВ, яка здійснює продаж квитків на перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом, є сума, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої). Вартість проїзду, що включається до вартості квитка та перераховується перевізнику, не включається до бази оподаткування ПДВ у автостанції - платника ПДВ. Якщо перевізник не зареєстрований платником ПДВ, то ціна за квиток не включає в себе суму ПДВ, тобто до доходу перевізника - неплатника ПДВ включається вся сума коштів отримана від реалізації квитка. Щодо відображення у розрахунковому документі (фіскальному чеку) тарифів перевізників, які не зареєстровані платниками ПДВ Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Кодексу, заборонено. Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення № 13), визначено, обов’язкові реквізити, що має містити касовий чек: найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); код товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника. Враховуючи зазначене, при реалізації автостанцією квитків на перевезення пасажирів та багажу перевізників, що не є платниками ПДВ, у розрахунковому документі (касовому чеку) РРО має бути відображена окремо вартість проїзду без ПДВ та послуги такої автостанції з зазначенням ставки ПДВ та її суми.
|
||
|
Щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ і формування податкового кредиту у разі придбання платником ПДВ паливно-мастильних матеріалів (далі — ПММ) і подальшої передачі таких ПММ контрагенту для використання їх при наданні такому платнику послуг із обробки його сільськогосподарських угідь (Лист ДФСУ від 03.07.2019 р. № 3071/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах. При здійсненні платником податку операції з придбання ПММ підставою для нарахування ним сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, є податкова накладна, складена і зареєстрована в ЄРПН постачальником ПММ. У разі, якщо у подальшому ПММ передаються контрагенту (виконавцю) виключно для використання їх при наданні платнику податку (власнику ПММ- замовнику) послуг із обробки його сільськогосподарських угідь, але при цьому не відбувається передача контрагенту (виконавцю) права на розпоряджання ПММ як власник, то податкових наслідків з ПДВ при здійсненні такої передачі не виникає. |
|
|
Щодо застосування пункту 189.15 статті 189 та пункту 197.12 статті 197 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при здійсненні операції з придбання майна, набутого у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно (Лист ДФСУ від 03.07.2019 № 3070/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Для заставодавця операція з передачі заставоутримувачу у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед заставоутримувачем розцінюються як операція з постачання такого майна. У разі, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, то такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Для заставоутримувача операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави, шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна. У подальшому при здійсненні банком та іншими фінансовими установами операцій з постачання майна, набутого ними у власність від платника ПДВ, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк (фінансова установа) зобов’язані: до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком (фінансовою установою) у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого пункту 197.12 статті 197 розділу V ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією; у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, - нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну; нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ, незалежно від того, включив банк (фінансова установа) під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні. |
|
|
Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з компенсації орендарем земельного податку за договором оренди (Лист ДФСУ від 03.07.2019 № 3065/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
З урахуванням норм пункту 188.1 статті 188 Кодексу у випадку, якщо орендодавцем є бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, не включаються орендодавцем до бази оподаткування податком на додану вартість. Якщо орендодавцем є інша особа, то кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, понесених у зв'язку з наданням майна в оренду, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду рухомого/нерухомого майна.
|
|
|
Щодо права на формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, у якій допущено помилку у коді УКТ ЗЕД (Лист ДФСУ від 03.07.2019 № 3064/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Якщо при складанні податкової накладної було допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товарів/послуг розрахунку коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН. Право на податковий кредит виникає у покупця товару у звітному періоді, в якому зареєстровано розрахунок коригування до податкової накладної |
|
|
Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість гарантійних платежів (Лист ДФСУ від 09.07.2019 р. № 3175/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Якщо умовами попереднього договору передбачено, що кошти у вигляді гарантійних платежів зараховуються в оплату майна, то така сума гарантійних платежів збільшує базу оподаткування податком на додану вартість у платника. Так, у разі зміни напряму використання отриманого раніше гарантійного платежу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення укладання основного договору, та в подальшому спрямовується в рахунок оплати за майно, що має бути обумовлено додатковою угодою до договору, на дату зміни напряму використання гарантійного платежу платник повинен нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ на суму отриманих гарантійних платежів. Якщо умовами договору передбачено, що гарантійні платежі виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов'язань та підлягають поверненню після підписання основного договору, то ця сума гарантійних платежів не збільшує базу оподаткування ПДВ. |
|
|
В частині оподаткуванняподатком на прибуток |
||
|
Щодо нарахування амортизації основних засобів у податковому обліку у зв’язку з проведенням переоцінки основних засобів при переході на міжнародні стандарти фінансової звітності (Лист ДФСУ від 05.07.2019 р. № 3123/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
Для розрахунку амортизації у податковому обліку, яка враховується при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, визначається вартість основних засобів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки) в результаті переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності.
|
|
|
Щодо відображення у податковій звітності суми резерву сумнівних боргів (Лист ДФСУ від 09.07.2019 р. № 3155/6/99-99-15-02-01-15/ІПК) |
На суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування, здійснюється зменшення фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу. Різниці, визначені Кодексом, відображаються у Додатку РІ до декларації, в якому згруповані всі різниці, що збільшують (зменшують) фінансовий результат до оподаткування, з посиланням на відповідні норми Кодексу. Сума коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування у відповідному податковому (звітному) періоді відображається у рядку 2.2.2 Додатка РІ до рядка 03 РІ до декларації.
|
|
|
В частині спрощенної системи оподаткування |
||
|
Щодо внесення власних коштів на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності (Лист ДФСУ від 05.07.2019р. № 3103/6/99-99-13-02-03-14/ІПК) |
Кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, з врахуванням вимог ст. 292 ПКУ.
|
|
ЗАПРОШУЄМО ФІНАНСОВИХ ДИРЕКТОРІВ, ГОЛОВНИХ БУХГАЛТЕРІВ, БУХГАЛТЕРІВ, ВНУТРІШНІХ АУДИТОРІВ, АУДИТОРІВ НА ОНЛАЙН...
