|
ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»
послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68 +38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99 сайт: www.sci-consulting.com.ua e-mail: info@sci-consulting.com.ua
|
|
ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТАРОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
|
|
Законодавчі зміни: |
|
|
Зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено Постановою Правління НБУ від 07.11.2019 р. № 131) 1. Підпункт 5 пункту 3 розділу I після слів “готівкові розрахунки” доповнити словами “/розрахунки готівкою”. 2. У розділі II: 1) пункт 6 після абзацу третього доповнити новим абзацом четвертим такого змісту: “Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.”. У зв’язку з цим абзаци четвертий та п’ятий уважати відповідно абзацами п’ятим, шостим; 2) в абзаці третьому пункту 11: слово “використання” замінити словами та літерами “використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії”; абзац доповнити новим реченням такого змісту: “Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.”; 3) пункт 12 доповнити новим абзацом такого змісту: “Установа/підприємство відповідно до вимог цього Положення зобов’язана (е) визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу.”; 4) у пункті 16: в абзаці другому слова “пункти приймання готівки” замінити словами “пункти надання фінансових послуг”; у першому реченні абзацу четвертого слова “пункти приймання готівки” замінити словами “пункти надання фінансових послуг”. 3. У пункті 23 розділу III: 1) абзац другий виключити. У зв’язку з цим абзац третій уважати абзацом другим; 2) пункт доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту: “Працівник установи/підприємства для підписання електронного касового документа зобов’язаний використовувати кваліфікований електронний підпис. Фізична особа-підприємець для підписання електронного касового документа має право використовувати кваліфікований електронний підпис/удосконалений електронний підпис. Фізична особа для підписання електронного касового документа має право використовувати кваліфікований електронний підпис/удосконалений електронний підпис/простий електронний підпис. Суб’єкт господарювання має право використовувати кваліфіковану електронну печатку банку/удосконалену електронну печатку як додатковий реквізит електронного касового документа. Використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на договірних засадах за технологією, визначеною суб’єктом господарювання та відповідно до вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” і нормативно- правових актів Національного банку з питань застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України.”. 4. У пункті 47 розділу IV: 1) в абзаці першому слова “здійснюють органи Державної фіскальної служби України відповідно до їх компетенції” замінити словами “здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі - контролюючий орган) відповідно до його компетенції”; 2) в абзаці третьому слова “Органи Державної фіскальної служби України”, “застосовують” замінити відповідно словами “Контролюючий орган”, “застосовує”. 5. У пункті 57 розділу VI слова “Державна фіскальна служба України (далі - контролюючий орган)” замінити словами “Контролюючий орган”. 6. У додатку 8 до Положення: 1) у пункті 3 слова “відповідний орган державної фіскальної служби” замінити словами “контролюючий орган”; 2) у пункті 16 слова “Державної фіскальної служби України” замінити словами “контролюючого органу”; 3) у пункті 9 Пояснень щодо заповнення додатка 8 слова “органи Державної фіскальної служби”, “цими органами” замінити відповідно словами “контролюючий орган”, “цим органом”. |
|
|
Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:
|
|
|
В частині застосування РРО |
|
З карткою чи без: У податковій пояснили, чи потрібен РРО для безготівкових операцій
Режим доступу: https://minfin.com.ua/ua/2019/11/11/39681097/ У Державній податковій службі роз'яснили нюанси застовування РРО під час безготівкових операцій. Зокрема, розповіли, чи зобов'яжуть фіскалізовувати розрахунки з ФОПами третьої групи. Про це йдеться в повідомленні ДПС. Операції без застосування платіжної картиЗа словами голови ДПС Сергія Верланова, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток, і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Те саме стосується випадків, коли покупець вносить кошти через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. «Спрацьовує» звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до пункту 2 статті 9 Закону. «Тобто юристи, консультанти, айтішники, інші самозайняті особи, в тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця», — зазначив голова ДПС Сергій Верланов. Операції з використанням платіжної картиЯкщо при розрахунку за товар або послугу клієнт використовує банківську платіжну карту, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції». «Це не нова норма: вимоги щодо застосування РРО по операціях із застосуванням платіжних карток діяли і раніше», — уточнив Сергій Верланов.
|
|
|
В частині здійснення комплексних заходів державного нагляду |
|
|
План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік (переглянути). План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік .
|
|
|
В частині акцизного податку
|
|
|
Щодо необхідності отримання ліцензії на право зберігання пального (лист ДПС від 30.10.2019 р. № 1109/6/99-00-04-01-01-15/ІПК) |
Відповідно до пп. 14.1.224. п. 14.1. ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу. Якщо придбане пальне заливається до паливного баку дизельного генератора для безперервного забезпечення електроенергією, місця зберігання пального Товариства не підпадають під визначення акцизний склад, а Товариство не вважатиметься розпорядником акцизного складу в розумінні Кодексу. Відповідно до ст. 1 Закону N 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико- хімічних характеристик. Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону N 481. Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального. У разі, якщо Товариство у своїй діяльності не здійснює зберігання пального та не має місць зберігання пального у розумінні ст. 1 Закону N 481 ліцензія на зберігання пального не видається.
|
|
В частині оподаткування фізичних-осіб підприємців на загальній системі оподаткування
|
|
|
Щодо формування витрат, пов’язаних з експлуатацією та утриманням транспортних засобів, а також віднесення основних засобів, зокрема навантажувачів до транспортних засобів подвійного призначення (лист ДПС від 04.11.2019 р. № 1169/6/99-00-04-07-03-15/ІПК) |
Фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право після одержання доходу, який безпосередньо пов’язаний з понесеними витратами від здійснення підприємницької діяльності, на підставі документально підтверджених первинних документів, зокрема угод, актів виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, тощо віднести до складу витрат виключно витрати, визначені п. 177.4 ст. 177 ПКУ. Разом з тим пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ встановлено, що не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ. До основних засобів подвійного призначення належать: земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі (пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ). Слід зазначити, що поняття термінів, пов’язаних з автомобільним транспортом, визначено ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2344-III "Про автомобільний транспорт". Підпунктом 21 пункту 4 розділу І Правил охорони праці під час експлуатації навантажувачів, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2018 р. N 1220 визначено, що навантажувач - машина циклічної дії, що належить до безрейкового долішнього транспорту (технологічних транспортних засобів), обладнана підіймальним механізмом (вантажопідіймачем) і вилами (платформою) або одним із змінних вантажозахоплювальних пристроїв для забезпечення підіймання, транспортування, навантаження, розвантаження, штабелювання та укладання вантажів. Технологічні транспортні засоби - це великотоннажні та інші технологічні автомобілі, гусеничні та колісні трактори, у тому числі з навісним обладнанням, інші машини і механізми на їхньому шасі, автотракторні причепи і напівпричепи, причіпні механізми, скрепери самохідні і причіпні, вантажопідйомні та інші машини на спеціальному самохідному шасі, самохідна дорожньо-будівельна техніка, навантажувачі всіх типів, авто- і електрокари, електровізки та інші, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування (п. 2 Правил проведення технічного огляду технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 10 вересня 2004 року N 200). Враховуючи викладене вище, вантажні транспортні засоби, у т.ч навантажувачі, відносяться до основних засобів подвійного призначення, придбання та утримання яких не включаються до складу витрат підприємця.
|
|
В частині застосування РРО |
|
|
Щодо можливості продажу підприємством основних засобів за готівковий розрахунок з оформленням прибуткових касових ордерів без застосування РРО (лист ДПС від 05.11.2019 р. № 1178/6/99-00-05-04-01-15/ІПК) |
У разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку 10 "Основні засоби", суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах таких суб’єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим), або у безготівковій формі через банківські установи. Крім того, у разі здійснення розрахунків в касі у готівковій формі суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватись вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року N 148, зокрема в частині дотримання граничних сум розрахунків готівкою.
|
|
В частині оподаткування податком на прибуток |
|
|
Щодо проведення самостійного коригування податкових зобов’язань для цілей трансфертного ціноутворення (лист ДПС від 06.11.2019 р. № 1208/6/99-00-05-05-01-15/ІПК)
|
Платник податків має право самостійно провести коригування ціни / рентабельності контрольованої операції і податкових зобов'язань виключно щодо ціни контрольованої операції, за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. При цьому платник податків обраховує діапазон ціни / рентабельності для кожної контрольованої операції окремо та визначає необхідну суму коригування щодо такої контрольованої операції. Також зазначимо, що Кодексом не передбачено обчислення сальдо від розрахованих позитивних та від'ємних показників коригування окремих контрольованих операцій платника податку, тому при визначенні загальної суми збільшення податкових зобов'язань необхідно враховувати лише контрольовані операції, у яких сума коригування призведе до збільшення фінансового результату до оподаткування. Порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону для цілей трансфертного ціноутворення затверджено постановою КМУ від 04.06.2015 р. N 381 "Про затвердження Порядку розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону для цілей трансфертного ціноутворення". Платник податку на прибуток при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 Кодексу, збільшує фінансовий результат податкового (звітного) року на суму перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг); на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки" (пп. 140.5.1 та 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу). Платник податків, який здійснює самостійне коригування ціни контрольованої операції відповідно до ст. 39 Кодексу після спливу терміну подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний податковий рік має право подати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати без застосування штрафу, якщо такий уточнюючий розрахунок подається у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним (п.50.1 ст. 50 Кодексу). Платники податку на прибуток, які в звітному періоді здійснювали контрольовані операції, для проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань, складають та подають Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. У цьому додатку здійснюється розрахунок різниць, які відображаються у рядках 3.1.3 ТЦ та 3.1.4 ТЦ додатка РІ для коригування фінансового результату до оподаткування. Самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу "витягнутої руки", навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції. Сума податкового зобов'язання, розрахованого за результатами самостійного коригування, підлягає сплаті у строки, визначені статтею 57 цього Кодексу (пп. 39.5.4.2 пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу). Таким чином, у разі проведення платником податку самостійного коригування ціни контрольованої операції, діапазон ціни обраховується для кожної окремої задекларованої контрольованої операції по контрагенту, за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
|
ЗАПРОШУЄМО ФІНАНСОВИХ ДИРЕКТОРІВ, ГОЛОВНИХ БУХГАЛТЕРІВ, БУХГАЛТЕРІВ, ВНУТРІШНІХ АУДИТОРІВ, АУДИТОРІВ НА ОНЛАЙН...
