ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»
послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68 +38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99 сайт: www.sci-consulting.com.ua e-mail: info@sci-consulting.com.ua |
|
ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ |
|
Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів: |
|
В частині трансферного ціноутворення |
|
Наказ Міністерства фінансів України від 10.06.2019 №242 "Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції" Режим доступу: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/normativno-pravovi-akti/73587.html Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Податкового кодексу України, пункту 7 розділу I Закону України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року N 8, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 лютого 2016 року за N 187/28317 (із змінами), що додаються. 2. Департаменту податкової політики в установленому порядку забезпечити: подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України; оприлюднення цього наказу. 3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
|
|
Трансферне ціноутворення: зміни Режим доступу: http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/390160.html Головне управління ДФС у Житомирській області звертає увагу платників податків на зміни в законодавстві стосовно трансфертного ціноутворення, які діють з початку поточного року. А саме, додано нові критерії визначення контрольованої операції: підпунктом «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) передбачено визнання контрольованими операціями також внутрішньогосподарські розрахунки між нерезидентом та його постійним представництвом. Підпунктом 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу уточнено визначення осіб, які є стороною контрольованої операції в ланцюзі господарських (експортних та імпортних) операцій. Контрольованими можуть бути операції між платником податків і нерезидентом (які відповідають вимогам п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу), а не тільки з пов’язаною особою-нерезидентом. Новим абзацом підпункту 39.2.2.4 та новими підпунктами 39.2.2.10, 39.2.2.11 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 Кодексу закріплено принцип превалювання сутності над формою, а саме: комерційні або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операцій та фактичними умовами її проведення навіть у разі відсутності документального оформлення такої операції. Також, згідно з підпунктом «и» підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Кодексу при наданні платником документації з трансфертного ціноутворення на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, передбачено необхідність обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого показника рентабельності. Отже, платникам податків при здійсненні контрольованих операцій у поточному році та у майбутньому необхідно враховувати новації у податковому законодавстві України |
|
Міністерство фінансів України затвердило узагальнюючу податкову консультацію по трансфертному ціноутворенню для нерезидентів Режим доступу: http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/389930.html 16.08.2019 Міністерство фінансів України (далі – МФУ) видало наказ № 345, яким затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні. Документ надає відповіді на два питання: 1. Чи зобов’язане представництво нерезидента, яке здійснює виключно допоміжну та підготовчу діяльність для такого нерезидента, подавати звіт про контрольовані операції у разі, якщо суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, перевищують 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за податковий (звітний) рік? Відповідно до роз’яснення МФУ операції представництва нерезидента, яке не відповідає ознакам постійного, та які здійснювались виключно у межах діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не визнаються контрольованими для цілей статті 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Отже, подавати щодо них звіт про контрольовані операції такому представництву не потрібно. 2. Чи враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання постійного представництва (виплата заробітної плати працівникам тощо), сплати податків і зборів або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента? Документом встановлено, що оскільки кошти, отримані від нерезидента на утримання постійного представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, є господарськими операціями для цілей трансфертного ціноутворення, то вони відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ в повному обсязі враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення. Узагальнюючі податкові консультації – це інструмент, який дозволяє суттєво скоротити підстави для адміністративних та судових спорів між платниками податків та контролюючими органами, оскільки усуває можливість неоднозначного трактування окремих норм податкового законодавства. МФУ надає їх відповідно до вимог Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» із змінами. Інформація розміщена на офіційному вебсайті МФУ за посиланням: https://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-zatverdyv-uzahalniuiuchu-podatkovu-konsultatsiiu-po-ttsu-dlia-nerezydentiv?category=novini-ta-media&subcategory=vsi-novini
|
|
В частині оподаткування акцизним податком |
|
Змінено декларацію акцизного податку та порядок її заповнення
Режим доступу: http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/390157.html Наказом «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» від 08.05.2019 р. № 189. Мінфін затвердив зміни до форми декларації акцизного податку (далі — Декларація) та порядку її заповнення та подання. У декларації змін зазнали розділи А, Б, В, Г та Е. Також змінено назви деяких додатків до декларації. Зокрема, викладено в новій редакції назву: - додатка 1 — «Додаток 1. Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)»; - додатка 1-1 — «Додаток 1-1. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу»; - додатка 4 — «Додаток 4. Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою"; Додаток 1-1 та 7 до декларації викладено у новій редакції. Також Декларацію доповнено новими додатками. А саме, з’явились: - додаток 1-2 — Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 ПКУ; - додаток 1-3 — Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 ПКУ; - додаток 11 — Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 ПКУ; - додаток 12 — Довідка про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.16 ПКУ; - додаток 13 — Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 ПКУ. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. |
|
В частині застосування касового апарату |
|
При перевищенні обсягу доходу 1 млн. грн. необхідний касовий апарат Режим доступу: http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/389598.html Відповідно до ст. 296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку – фізичні особи, обсяг доходу яких у календарному році перевищив суму 1 мільйон гривень, повинні застосовувати касові апарати. Використання касового апарату розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку. Для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі (п.292.3 ПКУ). У разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) лише у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем коштів з поточного рахунка на поточний рахунок фізичної особи підприємця або внесення покупцем коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточний рахунок фізичної особи підприємця, потреби у використанні касових апаратів не виникає. До уваги платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, що вони повинні використовувати касові апарати незалежно від обсягу отриманого доходу (п.296.10 ПКУ).
|
|
В частині спрощеної системи оподаткування |
|
Податковий борг позбавляє єдинника права на спрощену систему оподаткування Режим доступу: http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/389799.html Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу (п. 299.10 ст. 299 ПКУ). Причини вимушеного переходу на сплату інших податків і зборів перелічені в п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ. Так, відповідно до частини восьмої п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із послідовних кварталів. Нагадуємо, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної нарахованої пені (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
|
|
В частині застосування бюджетних рахунків |
|
З 1 жовтня 2019 року зміняться реквізити бюджетних рахунків для відповідності стандартам IBAN Режим доступу: http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/390312.html Державна фіскальна служба України повідомляє, що Державною казначейською службою України на виконання пункту З Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (ІВАN) в Україні» здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IВАN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку - не більше 14 цифрових символів. Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснено Казначейством з 01 жовтня 2019 року. Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту ІВАN. Відповідної інформація розміщена на сайті ГУ ДФС у Житомирській області в рубриці «Бюджетні рахунки». |
|
|
|
В частині звітуваня за податком з доходів фізичних осіб | |
Щодо порядку заповнення Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (лист ДФС від 24.07.2019 р. № 668/2/99-99-13-02-03-13)Режим доступу: https://buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/gfsu/schodo-poryadku-zapovnennya-1045044.html Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 (далі - Порядок).Згідно з п. 3.7 Порядку графа 6 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді. Графа 7 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.У графі 6 "Дата прийняття на роботу" проставляється дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу.Отже, оскільки місце роботи працівника не змінювалося (працівник поряд із своєю основною роботою виконує роботу за внутрішнім сумісництвом на тому ж самому підприємстві, в установі, організації), то під час відображення у формі N 1ДФ доходів, виплачених фізичній особі за основним місцем роботи та за сумісництвом, графа 6 не заповнюється. |
|
В частині розрахунку відпускних |
|
Щодо обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки при переведенні працівника на інше підприємство (лист Мінсоцполітики від 26.06.2019 р. № 749/0/204-19) Режим доступу: https://buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/minsocpolitiki/schodo-obchislennya-serednyoyi-1045181.html Коли працівник перейшов на інше підприємство і на це підприємство перераховано компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, середня заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки обчислюється відповідно до норм Порядку, але при виплаті середньої заробітної плати за час щорічної відпустки враховується сума перерахованої на нове підприємство компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.
|
|
Стосовно застосування положень Закону України «Про відпустки»" (лист Мінсоцполітики від 25.07.2019 р. № 1115/0/206-19) Режим доступу: https://buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/minsocpolitiki/stosovno-zastosuvannya-pologheny-1045109.html Питання стосовно продовження або перенесення невикористаної відпустки має вирішуватись за погодженням між працівником та роботодавцем. Надання невикористаної частини відпустки відразу після одужання працівника чи перенесення її на інший період провадиться шляхом видання керівником відповідного наказу, на підставі листка тимчасової непрацездатності працівника та його заяви. Також необхідно внести зміни до графіка відпусток. Вимога щодо надання основної безперервної частини щорічної відпустки не менше 14 календарних днів виконується на етапі надання відпустки. Таким чином, на нашу думку, у наведеному у листі випадок використання у липні 4 календарних днів перенесеної щорічної відпустки, а у вересні — залишку 10 календарних днів щорічної відпустки не буде порушенням вимог частини першої статті 12 Закону.
|
|
В частині обліку ПДВ |
|
Щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної (лист ДФС від 23.08.2019 р. № 3962/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Зважаючи на те, що у податкових накладних, які складаються на підставі різних норм ПКУ (пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПКУ), у полі верхньої лівої частини податкової накладної "Зведена податкова накладна" зазначаються різні коди ознаки - відповідно 1 та 2, то помилки, допущені у такому полі податкової накладної, виправляються шляхом складання розрахунку коригування з урахуванням таких особливостей у полі "Дата складання" зазначається дата, на яку було виявлено таку помилку; у верхній лівій та заголовній частині розрахунку коригування - дані із верхньої лівої та заголовної частини податкової накладної з помилковим даними; у розділі Б - зі знаком "-" (виводяться в "0") відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ). При цьому у графі 2.1 зазначається код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів). Розрахунок коригування, складений до податкової накладної, яка не підлягала наданню отримувачу (покупцю), підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Одночасно постачальник (продавець) повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН нову податкову накладну з урахуванням таких особливостей: реквізити верхньої лівої та заголовної частини податкової накладної зазначаються без помилок; у полі "Дата складання" зазначається дата виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), тобто дата складання податкової накладної з помилковими даними у верхній лівій частині податкової накладної; такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної з помилковими даними у верхній лівій частині податкової накладної; у розділі Б такої податкової накладної зазначається обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були вказані в податковій накладній.
|
Щодо складання розрахунку коригування до податкової накладної після сплинну 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (лист ДФС від 09.08.2019 р. № 3720/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
У разі, якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань та складання податкових накладних при отриманні авансового платежу за товар, який підлягає постачанню відбувається повернення частини такого авансового платежу, розрахунок коригування до таких податкових накладних не може бути зареєстрований в ЄРПН, та, відповідно, підстави для зменшення податкових зобов'язань у платника податку - продавця відсутні. При цьому покупець, у разі повернення йому постачальником частини авансового платежу, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ на суму зменшення компенсації вартості товару (частини авансового платежу, що повернута постачальником), використовуючи механізм, визначений пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.
|
Щодо визначення дати виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за операціями з постачання товарів у разі, якщо доставка товару постачальником покупцю здійснюється із залученням транспортного перевізника (лист ДФС від 14.08.2019 р. № 3793/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
З метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов'язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо). Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, вказана у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які відповідно до статті 307 Господарського кодексу України оформлюються в установленій формі із складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення.
|
В частині ліцензування короткострокового зберігання пального |
|
Чи потрібно отримувати ліцензію на право зберігання пального, що використовується для власних потреб, у разі короткотермінового зберігання пального (1 - 5 календарних днів) у пересувних ( не стаціонарних) ємностях (цистернах) (лист ДФС від 15.08.2019 р. № 3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК) |
У розумінні Закону N 481, суб’єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях. Відповідно до Закону України від 06 червня 2019 року N 2744 "Про внесення зміни до статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.
|
В частині обрахунку та заповнення звіту про суми податкових пільг
|
|
Щодо питань, пов’язаних з обрахунком та заповненням звіту про суми податкових пільг (лист ДФС від 19.08.2019 р. № 3883/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Платник ПДВ, який не сплачує суми ПДВ до державного бюджету у зв’язку із застосуванням нульової ставки, повинен подати звіт, в якому розрахунок таких сум здійснюється за алгоритмом, визначеним підпунктом 3 пункту 2 розділу II Порядку N 167. У разі якщо з початку звітного року платник податків не користувався пільгами, звіт не подається. Враховуючи те, що не внесені платниками до державного бюджету суми ПДВ через застосування податкових пільг розраховуються шляхом визначення обсягів операцій з постачання товарів (послуг), оподаткування яких відбулося з урахуванням пільгових режимів, зменшених на обсяг операцій з придбання товарів (послуг), які використані в цих пільгових операціях, незалежно від звітного податкового періоду їх придбання, то в результаті правильного застосування алгоритму розрахунку суми ПДВ, не сплаченої платником до державного бюджету, від'ємне значення виникати не повинно. Якщо з будь-яких причин за результатами застосування алгоритму розрахунку сума ПДВ, не сплачена платником до державного бюджету, у тому числі через застосування нульової ставки, має від’ємне значення, то платник надає звіт, в якому зазначає, зокрема: у підграфах "усього" та "у тому числі з державного бюджету" графи "Сума податкових пільг, гривень", - "0"; у графах "Код податку, збору" та "Найменування податку, збору" - код та найменування ПДВ відповідно до бюджетної класифікації; у графах "Код пільги згідно з довідником пільг" та "Найменування податкової пільги" - код та найменування застосованої податкової пільги відповідно до чинного на сьогодні довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або довідника інших податкових пільг
|
В частині застосування РРО |
|
Щодо надання податкової консультації з питань застосування РРО при здійсненні операцій з приймання готівки для подальшого переказу (лист ДФС від 16.08.2019 р. № 3828/6/99-99-14-05-01-15/ІПК) |
При здійсненні операцій по перерахуванню з розрахункового рахунку Товариства на розрахунковий рахунок суб'єктів господарювання (транспортних компаній) безготівкових коштів за надані суб'єктами господарювання (транспортними компаніями) послуги з перевезення пасажирів міським та/або приміським транспортом, якщо такі кошти сплачені споживачами на користь суб'єктів господарювання (транспортних компаній) через платіжні пристрої Товариства з використанням електронних платіжних засобів та/або з використанням електронних грошей, РРО можна не застосовувати як Товариству, так і транспортним компаніям. Водночас, при отриманні коштів від споживачів за послуги з перевезення пасажирів міським та/або приміським транспортом у спосіб, зазначений у зверненні, Товариство зобов'язане застосовувати РРО відповідно до вимог статті 3 Закону N 265.
|
В частині заповнення повідомлення про об'єкти оподаткування |
|
Щодо заповнення повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. N 20-ОПП (лист ДФС від 19.08.2019 р. № 3892/6/99-99-08-02-01-15/ІПК |
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за N 1562/20300 (зі змінами) (далі - Порядок). У разі якщо структурна одиниця підприємства, про який суб'єкт господарювання повідомляє у повідомленні за ф. N 20-ОПП як про об'єкт оподаткування, знаходиться за межами населеного пункту, наприклад на автодорозі територіального значення, то для заповнення КОАТУУ у повідомленні за ф. N 20-ОПП доцільно обрати КОАТУУ населеного пункту (місце розміщення об'єкта оподаткування), що розташований в межах сільської (селищної) ради, КОАТУУ якої відповідає кадастровому номеру земельної ділянки.
|
В частині виправлення помилок в акцизній накладній |
|
Щодо виправлення помилки, якої припустилось Товариство в акцизній накладній, складеній для розподілу обсягів залишків пального, що обліковувалися у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року (лист ДФС від 16.08.2019 р. № 3845/6/99-99-12-03-03-15/ІПК) |
Показники АН(акцизна накладна), складених для розподілу обсягів залишків пального, що обліковувалися у платників податку в СЕАРП, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року (далі - розподільчі АН), не можуть коригуватись шляхом складання розрахунків коригування акцизної накладної. Інформація про терміни та порядок виправлення помилок, яких припустились платники в розподільчих АН, а саме шляхом складання АН особою, що зазначена в розподільчій АН, як отримувач пального, та її реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних, 02.08.2019 р. розміщена на офіційному на вебпорталі ДФС: "http://sfs.gov.ua/ Головна/ Новини"; "http://sfs.gov.ua/ Головна/ Повідомлення та нагадування". При цьому виправлення невідповідних даних в розподільчих АН, може бути здійснено тільки після реєстрації другого примірника розподільчої АН. З огляду на викладене вище, виправлення помилкових даних в розподільчій АН, другий примірник якої не зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, не здійснюється.
|
В частині застосування спрощеної системи оподаткування |
|
Щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (лист ДФС від 31.07.2019 р. № 3578/6/99-99-13-02-03-15/ІПК) |
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами доходів і зборів на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ). Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 ПКУ). З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки. Також звертаємо увагу, що нормами ПКУ не передбачено розірвання строків відпустки. Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки. Одночасно повідомляємо, що згідно з п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. |