Огляд останніх законодавчих змін та роз"яснень контролюючих органів - кротко про головне - за період 01-05.05.2019 р.!

ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА

РОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:

В частині оподаткування єдиним соціальним внеском

Нові рахунки для сплати ЄСВ

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/214641.html

ДФС нагадує, що з 02.05.2019 р. діють нові рахунки для сплати ЄСВ, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (код банку - 899998).

Кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки по зарахуванню ЄСВ, з 02.05.2019 р. не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження. 

В частині оподаткування податком з доходів фізичних осіб 

Затверджено Узагальнюючу податкову консультацію з питань компенсації підзвітних коштів працівників

Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua/news/view/nakazy-ministerstva-finansiv-ukrainy--?category=aspekti-roboti&subcategory=zakonodavstvo

Міністерство фінансів України затвердило наказом від 26.04.2019 р. №181 Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором суми доходу, виплаченого роботодавцем працівнику за товари (роботи, послуги), що були придбані таким працівником за рахунок власних готівкових коштів.

В даній консультації розглянуто питання стосовно того чи включаються до складу оподатковуваного доходу та підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором суми доходу, виплачені роботодавцем працівнику за товари (роботи, послуги), що були придбані таким працівником за рахунок власних готівкових коштів.

Відповідь дається наступним чином:

Щодо встановлення роботодавцем трудових обов’язків працівника

Згідно з підпунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України (далі - Кодекс) працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП).

Відповідно до статті 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний, зокрема, роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розпис про умови праці (пункт 1 статті 29 КЗпП). Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (статті 30, 31 КЗпП).

Отже, у разі якщо придбання товарів (робіт, послуг) здійснюється в рамках трудових обов’язків працівника, то незалежно від того, чи видані кошти під звіт, чи витрачені з такою метою власні кошти працівника, які потім відшкодовані роботодавцем, такі відносини слід розглядати з урахуванням вимог законодавства про працю.

Щодо підтвердження факту здійснення господарських операцій

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

У разі придбання працівником за власні готівкові кошти або з використанням власних платіжних карток товарів для потреб підприємства, використання власних коштів у відрядженні до бухгалтерської служби подається у визначені законодавством строки Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, форму та Порядок складання якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.03.2016 № 350).

Якщо керівник підприємства підтвердив доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат та затвердив зазначений Звіт, бухгалтерська служба відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, відображає у бухгалтерському обліку зобов’язання перед підзвітною особою, визнане підприємством, за кредитом субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Враховуючи викладене, у разі дотримання вищенаведених вимог щодо підтвердження роботодавцем доцільності та обґрунтованості здійснених працівником витрат у зв’язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції), виплачена сума компенсації за придбані товари (роботи, послуги) за рахунок власних коштів на користь роботодавця не є доходом для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

В частині оподаткування податком на додану вартість 

Щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій зі списання втрат, що виникли при постачанні теплової енергії понад норми природного убутку, і визначення первинних документів, які можуть підтверджувати норми такого природного убутку

(Лист ДФСУ № 1841/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 25.04.2019 р.)

Якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли в процесі закупівлі, транспортування та зберігання товарів, такі товари не можуть бути використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому якщо під час придбання таких товарів суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то підприємство відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою, виходячи із вартості придбання таких товарів.

У разі списання втрат, що виникли у процесі закупівлі, транспортування та зберігання товарів, у межах норм їх природного убутку, та якщо під час придбання таких товарів суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, що вартість таких товарів включається до вартості інших товарів (продукції), що реалізуються підприємством. У разі недотримання цієї умови за такою продукцією визначаються податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Щодо складання податкових накладних із зазначенням у ціні товару/послуги трьох і більше знаків після коми

(Лист ДФСУ № 1823/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 25.04.2019 р.)

Зазначення платником податку при заповненні графи 7 податкової накладної ціни постачання одиниці товару/послуги з більше ніж двома знаками після коми не є порушенням Порядку заповнення податкової накладної або причиною зупинення чи відмови її реєстрації в ЄРПН.

Зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ.

Щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при безкоштовному розповсюдженні газет

(Лист ДФСУ № 1821/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 25.04.2019 р.)

Операції з постачання (передплати), у тому числі на безоплатній основі, періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, зокрема друкованих газет, звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та відповідно податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями не нараховуються.

Щодо особливостей визначення дати виникнення податкових зобов'язань при експорті товарів, у випадку, коли дата оформлення митної декларації та дата фактичного вивезення товарів за межі митної території України припадають на різні податкові періоди

(Лист ДФСУ № 1817/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 25.04.2019 р.)

У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог МКУ та Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450

Щодо порядку оподаткування транспортно-експедиторських послуг

(Лист ДФСУ № 1807/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 25.04.2019 р.)

Базою оподаткування транспортно-експедиторських послуг є винагорода експедитора за ставкою 20 відсотків. При цьому у плату експедитора не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування.

У разі, якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності надаються не платником ПДВ, то вартість наданих таким платником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, при цьому при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності на території України базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора).

В частині оподаткування ПДФО, військовим збором 

Щодо включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку судових витрат, які компенсуються йому юридичною особою на підставі рішення суду

(Лист ДФСУ № 1834/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 25.04.2019 р.)

У разі якщо юридичною особою на підставі рішення суду відшкодовуються платнику податку - фізичній особі судові витрати (судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи), то сума таких витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Щодо оподаткування податком на доходи нерезидента кредиторської заборгованості резидента перед нерезидентом за кредитним договором, право вимоги якої перейшло до іншого нерезидента

(Лист ДФСУ № 1830/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 25.04.2019 р.)

Дохід нерезидента від придбання права вимоги заборгованості резидента за кредитним договором у іншого нерезидента для цілей оподаткування відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не виникає. .

При цьому проценти за кредитним договором, право вимоги за яким відступлено іншому нерезиденту, оподатковуються у встановленому згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу порядку, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

В частині оподаткування податком на прибуток 

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування виплат пенсій на пільгових умовах

(Лист ДФСУ № 1855/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 26.04.2019 р.)

Витрати на відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пенсій особам, яким призначено пенсію на пільгових умовах, відносяться до виплат, пов’язаних з оплатою праці.

Фінансовий результат до оподаткування при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств не підлягає коригуванню згідно з підпунктами 139.1.1 та 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу на суми витрат на формування та коригування забезпечень для відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплати та доставку пільгових пенсій та суми фактичних виплат за рахунок раніше створених забезпечень під такі виплати.

Щодо нарахування амортизації у виділеного (нового) після реорганізації підприємства на основні засоби, внесені до статутного капіталу

(Лист ДФСУ № 1853/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 26.04.2019 р.)

Податковій амортизації згідно з положеннями п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу у підприємства, яке виділилось, підлягає залишкова вартість переданих йому по розподільчому балансу основних засобів, визначена згідно з вимогами п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, за умови їх використання в господарській діяльності.

Щодо оподаткування доходів, що отримуються нерезидентом за надання транспортно-експедиторських послуг при здійсненні міжнародних перевезень автомобільним транспортом

(Лист ДФСУ № 1851/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 26.04.2019 р.)

Якщо експедитор здійснює перевезення вантажу із використанням власного транспортного засобу, то послуги з перевезення розглядаються як фрахт, і у разі здійснення виплати винагороди за фрахтування експедитору-нерезиденту застосовуються положення п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено міжнародним договором для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.

Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту. Особою, уповноваженою справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб'єктом спрощеного оподаткування (п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

В частині використання РРО 

Щодо дати заповнення книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) у разі скасування її реєстрації в органах ДФС

(Лист ДФСУ № 1838/6/99-99-14-05-01-15/ІПК від 25.04.2019 р.)

Суб’єкт господарювання має заповнити КОРО та внести відповідні записи датою, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи ДФС про скасування реєстрації КОРО.

Щодо оприбуткування залишку готівки, яка знаходиться на місці проведення розрахунків на момент зняття «Z-звіту»

(Лист ДФСУ № 1836/6/99-99-14-05-01-15/ІПК від 25.04.2019 р.)

Якщо до зняття фіскального звітного чеку на РРО, що використовується підприємством, не буде проведено операцію «службова видача», то готівка, яка буде залишатись у скриньці РРО, вважатиметься неоприбуткованою. Отже, для уникнення такої ситуації, необхідно до обнулення РРО проводити операцію «службова видача», а після виконання «Z-звіту» операцію «службове внесення».

Щодо обов’язковості проведення операції «службова видача» до виконання «Z-звіту» та «службове внесення» після виконання «Z-звіту»

(Лист ДФСУ № 1836/6/99-99-14-05-01-15/ІПК від 25.04.2019 р.)

Операція «службова видача» перед «Z-звітом» на РРО не проводиться, якщо його програмне забезпечення обнулює суму грошової скриньки, але якщо програмне забезпечення РРО таку операцію не проводить, то суб’єкту господарювання необхідно до обнулення РРО проводити операцію «службова видача», а після виконання «Z-звіту» операцію «службове внесення».