Огляд останніх законодавчих змін та роз"яснень контролюючих органів - коротко про головне - за період 22-30.04.2019 р.

ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99 

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua 

ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:

В частині електронного документообігу

Нові можливості M.E.Doc

Режим доступу: https://medoc.ua/uk/blog/slidkute-za-smkor-u-medoc-dodano-poperedzhennja-pro-rizikovij-kod-ukt-zed

Програмою M.E.Doc створено відображення попередження про наявність у ПН/РК кодів УКТ ЗЕД, що підпадають під критерії оцінки ризиків. Попередження виводиться на вкладці Протокол перевірки під час виконання перевірки заповнення ПН/РК. Дані коди належать до Переліку ДФС та нададуть можливість платникам ПДВ отримати інформацію про можливість блокування податкових накладних.

Дані критерії відповідають Критеріям ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій від 05.11.2018 р., з урахуванням внесених змін, погоджених Мінфіном згідно з листом від 31.10.2018 р. № 26010-06-05/28170, визначені відповідно до вимог п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В частині розхунково-касового обслуговування

Посилення контролю за розрахунково-касовими операціями зі сторони Національного банку України

Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=93187947&cat_id=80928

З метою виявлення виявлення фінансових операцій, які можуть мати ознаки фіктивності НБУ буде вживати ряд заходів. Для цього банк може запрошувати від клієнта підтвердні документи, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки. Такими документами можуть бути: закупівельний акт; закупівельна відомість; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, кредитний договір; договір поставки; договір транспортування; договір зберігання, інші звітні документи.

Такі нововведення передбачені постановою Правління Національного банку України від 18 квітня 2019 року № 62 «Про затвердження Змін до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні», якою вносяться зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2018 року № 103 (із змінами).

В частині реквізитів платіжних документів

Нові коди для сплати податків

Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE33343.html

Наказом Мінфіну від 11.03.2019 р. № 104 «Про внесення змін у додаток до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (далі – Наказ №104) оновлено перелік кодів видів сплати податків, зборів, митних платежів, ЄСВ, які використовуються при заповненні поля «Призначення платежу» документів на переказ коштів зі сплати податкових платежів. За кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремий розрахунковий документ.

В Наказі № 104 додано новий код 058 «Проведення взаєморозрахунків з погашення податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань» та вилучено коди 354 «Сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної невиїзної перевірки підрозділів аудиту» та 355 «Сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної невиїзної перевірки підрозділів аудиту».

Наказ № 104 набере чинності з дня його офіційного опублікування.

В частині оподаткування податком на додану вартість

Як заповнити розрахунок коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/376331.html

У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.

У такому розрахунку коригування:

у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Щодо порядку застосування ставки ПДВ для операцій з постачання на митній території України медичних виробів, а також складових частин до таких виробів

(Лист ДФСУ № 1767/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 23.04.2019 р.)

Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відс. за умови, що такі медичні вироби:

- дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

- відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, а також у випадку якщо вироби не належать до категорії медичних виробів, операції з постачання таких медичних виробів/ виробів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з безоплатного забезпечення працівників платника податку форменним одягом (обмундируванням)

(Лист ДФСУ № 1762/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 23.04.2019 р.)

Операція з безоплатного постачання форменного одягу працівникам платника податку є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ. За такою операцією платником податку складається дві податкові накладні згідно з пунктом 15 Порядку № 1307.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому утримання з доходу працівника, якому надано форменний одяг, коштів у розмірі податку на додану вартість, що включається до складу вартості такого форменного одягу, є компенсацією частини вартості такого форменного одягу, операція з постачання якого є об’єктом оподаткування ПДВ.

Щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за придбаними товарами/послугами, які були використані для посівів, у разі знищення (загибелі) таких посівів

(Лист ДФСУ № 1760/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 23.04.2019 р.)

У разі якщо у зв’язку із знищенням (загибеллю) посівів здійснюється списання товарів/послуг, придбаних з ПДВ, що були використані для таких посівів, то податкові зобов’язання з ПДВ на підстав пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платником ПДВ:

- нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;

- не нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.

Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг із навчання водіїв, що здійснюється автошколами та спортивно-технічними клубами

(Лист ДФСУ № 1759/Т/99-99-15-03-02-14/ІПК від 23.04.2019 р.)

Операції автошкіл та спортивно-технічних клубів з постачання послуг із усіх видів освітньої діяльності (у тому числі послуг із навчання водіїв) звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту «г» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ за умови, що такі автошколи та спортивно-технічні клуби мають офіційний статус професійно-технічних навчальних закладів та відповідну ліцензію на постачанні таких послуг.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання резидентом нерезиденту телекомунікаційних послуг

(Лист ДФСУ № 1746/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 22.04.2019 р.)

Для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання телекомунікаційних послуг є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. У разі якщо отримувачем послуг є нерезидент, що зареєстрований за межами митної території України, а отже операція резидента – постачальника з постачання телекомунікаційних послуг нерезиденту-отримувачу не є об’єктом оподаткування ПДВ та відповідно податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховуються.

Щодо необхідності визначення податкових зобов’язань з ПДВ при поверненні об’єкта оренди після закінчення дії договору оренди за умови, що орендарем було здійснено поліпшення об’єкта оренди

(Лист ДФСУ № 1744/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 22.04.2019р.)

При передачі орендарем орендодавцю поліпшень об’єкта оренди на дату, визначену відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, орендар повинен визначити податкові зобов'язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. База оподаткування ПДВ з такої операцій визначається згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ виходячи з договірної (контрактної) вартості постачання (суми компенсації поліпшень), але така база не повинна бути нижчою ціни придбання поліпшень, а якщо такі поліпшення здійснювалися орендарем самостійно, то не нижче звичайних цін.

У разі, якщо згідно з умовами договору оренди операції з передачі орендарем таких поліпшень орендодавцю не відбувається, та окремі додаткові угоди на операції з передачі не складалися, то у такому випадку не виникає підстав для нарахування орендарем податкових зобов'язань з ПДВ.

Щодо оподаткування ПДВ операцій із реалізації заставного майна

(Лист ДФСУ № 1686/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 18.04.2019 р.)

Операції платника ПДВ - ломбарду з постачання заставленого майна звільняються від оподаткування ПДВ, за умови, що таке майно, на яке було звернено стягнення, передане у заставу (іпотеку), особами, які не є платниками ПДВ.

Щодо права на податковий кредит при купівлі пального шляхом отримання від продавця талонів

(Лист ДФСУ № 1684/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 18.04.2019 р.)

Під час придбання пального право на податковий кредит виникає в покупця у загальновстановленому порядку - за правилом першої події згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ. В даному випадку першою подією є передплата за пальне. Тому саме на дату оплати за пальне покупець має право відобразити податковий кредит на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ для операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг

(Лист ДФСУ № 1683/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 18.04.2019 р.)

При визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг враховується рівень звичайних цін на таку продукцію.

У розумінні норм Кодексу звичайною ціною для здійсненні розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка, своєю чергою, повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

Щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг для санітарно-гігієнічних та господарсько-адміністративних витрат (питна вода, чай, кава, цукор, печиво, консерви, квіти тощо)

(Лист ДФСУ № 1673/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 18.04.2019 р.)

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, у тому числі і для санітарно-гігієнічних та господарсько-адміністративних витрат (питна вода, чай, кава, цукор, печиво, консерви, квіти тощо), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), дані товари визнаються такими, що призначаються для використання / використані в господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, не здійснюється.

В частині оподаткування ПДФО, військовим збором

Щодо оподаткування страхового відшкодування, здійсненого на користь постійного представництва нерезидента в Україні

(Лист ДФСУ № 1773/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 24.04.2019 р.)

У разі виплати страхового відшкодування, що здійснюється страховиком за договорами обов’язкового та/або добровільного страхування на користь постійного представництва нерезидента в Україні, така виплата підлягає оподаткуванню у порядку, встановленому п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 Кодексу страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:

- у межах договорів із обов'язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб - нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта», а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації - за ставкою 0 відсотків;

- у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому цього пункту, - за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;

- під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією), а також під час укладання договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, - за ставкою 0 відсотків;

- в інших випадках, ніж зазначені в абзацах другому – четвертому цього пункту, - за ставкою 12 відсотків суми таких платежів (виплат) за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

В частині оподаткування податком на прибуток

Щодо визначення податкового (звітного) періоду з податку на прибуток підприємств при переході юридичної особи, яка була платником єдиного податку четвертої групи, на загальну систему оподаткування

(Лист ДФСУ № 1772/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 24.04.2019 р.)

Юридичні особи, які були платниками єдиного податку четвертої групи, та з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 Кодексу.

В подальшому, якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за попередній річний звітний (податковий) період буде перевищувати 20 мільйонів гривень,- то застосовуються звітні (податкові) періоди - календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо такий річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за попередній річний звітний (податковий) період не буде перевищувати 20 мільйонів гривень, то такі платники застосовують річний звітний (податковий) період.

Щодо зменшення суми нарахованого податку на прибуток підприємств звітного періоду за 2019 рік на суму авансового внеску з цього податку у зв’язку з відрахуванням частини чистого прибутку (доходу) у випадку, коли такий авансовий внесок було сплачено до набрання чинності розділу III «Податок: на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі - Кодекс), але не відображено у податковій звітності після цієї дати

(Лист ДФСУ № 1758/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 23.04.2019 р.)

У разі спливу строків давності, визначених статтею 102 Кодексу для внесення змін до податкової декларації з податку на прибуток підприємств згідно зі ст. 50 Кодексу, платник податку на прибуток не має підстав для зменшення суми нарахованого податку на прибуток звітного періоду за 2019 рік на суму авансового внеску з цього податку у зв’язку з відрахуванням частини чистого прибутку (доходу) у випадку, коли такий авансовий внесок було сплачено до набрання чинності розділу III Кодексу, але не відображено у податковій звітності після цієї дати.

Щодо необхідності подання разом з уточнюючою податковою декларацією з податку на прибуток підприємств додатків, в яких не були виявлені помилки

(Лист ДФСУ № 1731/6/99-99-15-02-01-15/ІПК від 22.04.2019 р.)

У разі виправлення помилок в уточнюючій Декларації платник податку може повторно не подавати додатки до такої уточнюючої Декларації та фінансову звітність за умови, що показники відповідних рядків Декларації та фінансової звітності, які були подані з Декларацією за відповідні звітні (податкові) періоди, що уточнюються, не підлягають виправленню.

Щодо прийняття рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування

(Лист ДФСУ № 1715/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 19.04.2019 р.)

Платник податку на прибуток підприємств має право один раз в будь-якому році безперервної сукупності років, в кожному з яких розмір доходу не перевищує двадцяти мільйонів гривень, прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III Кодексу, та зазначити про прийняття такого рішення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) рік.

В частині використання РРО

Щодо дати заповнення книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) у разі скасування її реєстрації в органах ДФС

(Лист ДФСУ № 1784/ІПК/99-99-14-05-01-15/ІПК від 24.04.2019 р.)

Суб’єкт господарювання має заповнити КОРО та внести відповідні записи датою, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи ДФС про скасування реєстрації КОРО.

Щодо заповнення КОРО у разі скасування її реєстрації в органах ДФС при цілодобовому режимі роботи РРО

(Лист ДФСУ № 1784/ІПК/99-99-14-05-01-15/ІПК від 24.04.2019 р.)

РРО працює у цілодобовому режимі роботи, то відповідно і запис у КОРО має бути здійснений у той робочий день, на який припадає дата скасування реєстрації КОРО.

Щодо застосування РРО при здійсненні розрахунків за реалізовані товари з допомогою мобільних платіжних пристроїв (РOS-термінали) фізичними особами підприємцями другої та третьої групи

(Лист ДФСУ № 1659/І6/99-99-14-05-01-15/ІПК від 18.04.2019 р.)

Фізичні особи-підприємці, які обрали другу та третю групу спрощеної системи оподаткування, при здійсненні  розрахункових операцій можуть на застосовувати РРО за таких умов: відсутності у продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, не перевищення обсягу доходу за календарний рік більше 1000000 гривень, здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку).

В частині спрощеної системи оподаткування

Щодо ведення обліку витрат фізичною осою - підприємцем на загальній системі оподаткування

(Лист ДФСУ № 1783/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 24.04.2019 р.)

Об’єкт оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Дія Закону № 996 не поширюється на таку категорію суб’єктів господарювання як фізичні особи – підприємці, відповідно законодавством не передбачено ведення обліку товарних запасів фізичними особами - підприємцями. При цьому фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування за власним бажанням може вести окремий облік товарних запасів. Разом з цим, об’єкт оподаткування (чистий оподатковуваний дохід) фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування визначається відповідно до вимог ст. 177 ПКУ на підставі даних Книги обліку доходів і витрат.

Щодо питань вільного користування коштами для власних потреб фізичною особою підприємцем

(Лист ДФСУ № 1710/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 19.04.2019 р.)

Фізична особа - підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.