Огляд останніх законодавчих змін та роз"яснень контролюючих органів - коротко про головне - за період з 01.04 по 07.04.2019 р.!

ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування 

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА

РОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів: 

В частині перевірок контролюючих органів

Оновлений план перевірок ДФСУ

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/plani-ta-zviti-roboti/367929.html

План перевірок ДФС зазнав чергових змін в частині Розділу І плану-графіка  «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та Розділу ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів».

Інші розділи плану перевірок залишено без змін.

В частині роботи електронного сервісу ДФС 

Подання запиту щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами через електронний кабінет платника податків

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki—novini-/374398.html

Для отримання інформації щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» Електронного кабінету можна створити запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (далі – Запит) за формою «F/J1300203».

Даний Запит містить поля, обов’язкові для заповнення, а саме:

- найменування; прізвище ім’я, по батькові платника податків;

- податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;

- дата відправлення Запиту до органів ДФС.

Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203». Витяг формується за період вибраний платником податків при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДФС.

В частині регламенту роботи банківської системи

Режим роботи банківської системи у квітні місяці

Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=91476195&cat_id=55838

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня. У зв’язку з тим, що останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року, відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України, сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.

В частині пільг зі сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів

Оновлений довідник пільг

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

03 квітня 2019 року ДФСУ опублікувала оновлений довідник пільг, що використовується при заповненні Звіту про суми податкових пільг.

У Довідниках подано перелік пільг із зазначенням їх кодів і термінів дії, зокрема, з податку на прибуток підприємств; податку на додану вартість; з плати за землю; з податку на нерухоме майно; з акцизного податку, місцевих податків та зборів.

В частині оподаткування податком на додану вартість

Щодо оподаткування ПДВ операції із внесення до статутного капіталу підприємства грошового права вимоги в обмін на корпоративні права

(Лист ДФСУ № 1286/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 27.03.2019 р.)

Операція із внесення до статутного капіталу підприємства грошового права вимоги в обмін на корпоративні права не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ.

Щодо порядку оподаткування операції платника податку із надання в оренду нерухомого майна фізичній особі – підприємцю

(Лист ДФСУ № 1302/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 28.03.2019 р.)

Операція платника податку з постачання послуг із оренди нерухомого майна фізичній особі – підприємцю є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому податкове зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких послуг визначається на дату «першої події» (дату отримання коштів в рахунок оплати вартості послуг або дату складання акту, що засвідчує факт постачання послуг). База оподаткування ПДВ за такою операцією визначається виходячи з договірної вартості вказаних послуг з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, незалежно від строків (періоду) фактичного використання такого нерухомого майна, встановлених у цивільно-правовому договорі оренди, укладеному між відповідними сторонами.

Щодо необхідності коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту, визначеного за операцією з отримання послуг від нерезидента на митній території України, у разі списання безнадійної кредиторської заборгованості за такі отримані та не оплачені послуги

(Лист ДФСУ № 1304/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 28.03.2019 р.)

При списанні безнадійної кредиторської заборгованості за отримані та не оплачені послуги від нерезидента на митній території України податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані отримувачем таких послуг відповідно до пункту 187.8 статті 187 ПКУ та включені до податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний період, та податковий кредит, сформований на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, складеної платником податку - отримувачем таких послуг за операцією з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначене на митній території України, не підлягають коригуванню.

Щодо оподаткування ПДВ операції з отримання коштів як компенсації витрат із сплати орендної плати за земельну ділянку комунальної власності

(Лист ДФСУ № 1306/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 28.03.2019 р.)

У випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.

Щодо можливості віднесення витрат на організацію звітних зборів трудового колективу до складу загальногосподарських витрат та включення сум ПДВ, сплачених при здійсненні таких витрат, до складу податкового кредиту

(Лист ДФСУ № 1307/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 28.03.2019 р.)

Відповідно до пунктів 198.1 та 198.2 статті 198 розділу V ПКУ за датою першої з подій платник ПДВ має визначити податковий кредит з операції з придбання товарів/послуг у закладі ресторанного господарства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ).

Щодо складання податкових накладних із зазначенням в ціні товару/послуги трьох і більше знаків після коми

(Лист ДФСУ № 1335/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 29.03.2019 р.

Зазначення платником податку при заповненні графи 7 податкової накладної ціни постачання одиниці товару/послуги з більше ніж двома знаками після коми не є порушенням Порядку заповнення податкової накладної або причиною зупинення чи відмови її реєстрації в ЄРПН.

Зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару / послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ.

Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів (у тому числі палива) та/або вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, що були придбані, як у резидента України, так у нерезидента

(Лист ДФСУ № 1422/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 03.04.2019 р.)

Для товарів, придбаних на митній території України або ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту, ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари набуті у власність, тобто ціна, зазначена у цивільно-правовому договорі на придбання товару (контрактна вартість).

База оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів (у тому числі палива) та/або вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, але не нижче ціни придбання (ввезення) таких товарів у постачальника (резидента або нерезидента).

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з надання послуг у межах управління фондами фінансування будівництва (далі - ФФБ) при будівництві житла та операціях з нерухомістю

(Лист ДФСУ № 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 27.03.2019 р. )

У разі, якщо замовником для виконання будівництва житла (об'єкта житлового фонду) було залучено підрядника (будівельну компанію), то операція з постачання замовником майнових прав на споруджене житло (об'єкт житлового фонду) довірителям є операцією з другого постачання житла (об'єкта житлового фонду), яка звільняється від оподаткування ПДВ.

При цьому на дату перерахування управителем ФФБ коштів, залучених від довірителів ФФБ, на банківський рахунок замовника, як оплати вартості майнових прав на споруджене житло (об'єкт житлового фонду), замовник податкові зобов’язання з ПДВ не визначає, але зобов’язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН, податкову накладну без нарахування ПДВ (із застосуванням відповідного режиму звільнення від оподаткування ПДВ).

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання житла

(Лист ДФСУ № 1280/6/99-99-15-03-02-15/ІПКвід 27.03.2019 р.)

У випадку, якщо забудовник (замовник) здійснює будівництво житла (об'єкта житлового фонду) силами підрядної організації (будівельної організації), то операція такої підрядної організації (надавача послуг) з постачання послуг із спорудження житла є першим постачанням житла відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПКУ. Така операція є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла покупцям звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПКУ.

В частині оподаткування податком на прибуток

Щодо оподаткування податком на прибуток операцій за договором управління майном

(Лист ДФСУ № 1350/6/99-99-15-02-02-15/ІПКвід 29.03.2019 р.)

Прибуток від кожного договору управління майном та винагорода за управління майном враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування установником управління та управителем майна згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Якщо установник управління є нерезидентом, а управителем майна – резидент, то виплата вигоди від майна є доходом з джерелом походження з України, отриманим таким нерезидентом від провадження господарської діяльності. Резидент утримує податок з таких доходів, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Щодо врахування сум від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств минулих податкових періодів реорганізованого (приєднаного) до підприємства платника

(Лист ДФСУ № 1349/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 29.03.2019 р.)

Податковим Кодексом не передбачено різниць, що надають право платнику податку на прибуток підприємств при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток від’ємного значення об’єкта оподаткування приєднаного платника податку, фінансовий результат до оподаткування платника податку - правонаступника не зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акту.

Щодо визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств при здійсненні перехідних операцій юридичною особою - суб’єктом господарювання, яка перейшла зі спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на загальну систему оподаткування

(Лист ДФСУ № 1384/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 02.04.2019 р.)

Якщо платник податку на прибуток підприємств, який раніше був платником єдиного податку третьої групи та перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну, прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на різниці відповідно до порядку, встановленого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, то такий платник не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

В частині оподаткування податком з доходів фізичних осіб, військовим збором

Щодо оподаткування доходу, виплаченого фізичній особі за рішенням суду

(Лист ДФСУ № 1403/5/99-99-13-02-03-16/ІПК від 03.04.2019 р.)

Дохід у вигляді відшкодування судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Щодо оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку

(Лист ДФСУ № 1447/Б/99-99-13-02-03-14/ІПК від 04.04.2019 р.)

Результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених платником податків – фізичною особою протягом звітного (податкового) року відображаються таким платником у річній декларацію про майновий стан і доходи (податковій декларації). При цьому оподаткуванню підлягає позитивна різниця між доходом, отриманим фізичною особою від продажу інвестиційного активу та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат.

В частині використання РРО 

Щодо здійснення розрахунків із споживачами за допомогою програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС) банківської установи, що встановлені в приміщенні Товариства, а також порядку повернення коштів платнику за ненадані/частково надані послуги, оплата за які проведена через ПТКС

(Лист ДФСУ №  1369/6/99-99-14-05-01-15/ІПКвід 01.04.2019 р.)

У разі здійснення розрахунків із застосуванням ПТКС, які належать банківській установі та встановлені на території Товариства, і зарахування коштів проводиться на розрахунковий рахунок Товариства відповідно до накладної, рахунку-фактури тощо, застосування РРО є необов’язковим.

Відповідно до визначення розрахункової операції (стаття 2 Закону № 265), у разі сплати споживачем за послугу готівковими коштами повернення коштів за таку ненадану (частково надану) послугу здійснюється готівковими коштами, а у разі сплати за послугу безготівковим способом (в тому числі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) – у безготівковому вигляді.

Застосування РРО при здійсненні розрахункових операцій з покупцями та замовниками за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) WAYFORPAY, LIQPAY, PORTMONE, FONDY

(Лист ДФСУ № 1368/6/99-99-14-05-01-15/ІПКвід 01.04.2019 р.)

У разі якщо, споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар, і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних карт за допомогою платіжних систем (інтернет- еквайринг) WAYFORPAY, LIQPAY, PORTMONE, FONDY та інших аналогічних, такі операції суб’єктом господарювання (продавцем) здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми (чек з РРО).

Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

В частині спрощеної системи оподаткування 

Щодо врахування у доходах платником єдиного податку суми дооцінки нежитлових приміщень при проведенні їх переоцінки за справедливою вартістю на дату балансу

(Лист ДФСУ № 1395/6/99-99-15-02-02-15/ІПКвід 03.04.2019 р. )

Сума дооцінки ОЗ до справедливої вартості не враховується при визначенні доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи.

В частині оподаткування акцизним податком 

Чи вважатиметься з 01.07.2019 р. акцизним складом пересувним паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої

(Лист ДФСУ №  1300/6/99-99-12-02-02-15/ІПКвід 28.03.2019 р.)

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Чи вважається акцизним складом автозаправна станція (автозаправний комплекс), резервуари якої знаходяться поза приміщеннями, під землею, на якій не здійснюється вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження пального, а лише здійснюється його реалізація із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій

(Лист ДФСУ №  1310/6/99-99-12-01-02-15/ІПКвід 28.03.2019 р.)

Якщо на автозаправній станції підприємства проходить операція зберігання пального, дані станції підпадають під визначення акцизного складу відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.

До якого саме суб’єкта господарювання застосовується відповідальність з 1 січня 2019 року за необладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками: до суб’єкта господарювання - розпорядника акцизного складу, на якому розташовані резервуари, загальною місткістю понад 20 000 куб. м, або який має декілька акцизних складів, на яких розташовані резервуари із загальною місткістю усіх резервуарів на усіх акцизних складах понад 20 000 куб. м.

(Лист ДФСУ № 1310/6/99-99-12-01-02-15/ІПКвід 28.03.2019 р.)

Відповідальність за необладнання витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками акцизних складів, на яких здійснюються виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, відпуск пального без застосування витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників застосовується у строки визначені пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX Кодексу в залежності від термінів обладнання витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками акцизних складів, місткості резервуарів, які розташовані на акцизному складі, починаючи з 1 липня 2019 року.

Щодо застосування з 01.07.2019 р. терміну «отримання пального» при визначенні кількісного критерію належності до акцизного складу

(Лист ДФСУ № 1299/6/99-99-12-02-02-15/ІПКвід 28.03.2019 р.)

З 01.07.2019 р. при визначенні кількісного критерію (1000 кубічних метрів пального протягом календарного року) належності до акцизного складу не враховуються лише обсяги пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії, а ті обсяги пального, які надходитимуть з 01.07.2019 р. безпосередньо в паливні баки водних та залізничних транспортних засобів Товариства з транспортного засобу (акцизного складу пересувного) постачальника пального (розпорядника акцизного складу пересувного) враховуватимуться до складу обсягів отриманого пального в цілях визначення цього кількісного критерію.

В частині інших питань бухгалтерського обліку 

Щодо здійснення імпортних операцій (імпорт зразків продукції) представництвом, яке не веде господарську діяльність для демонстраційних потреб

(Лист ДФСУ № 1353/6/99-99-15-02-01-15/ІПКвід 29.03.2019 р.)

МКУ передбачено можливість декларування представництвом юридичної особи іноземної держави з місцезнаходженням на території України, яке не здійснює господарську діяльність відповідно до законодавства України, товарів, що не підлягають відчуженню та призначені для службового користування цих представництв, а також товарів для власних потреб таких представництв.

Якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні, не підпадає під визначення «постійне представництво», наведене у пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, та не отримує доходи із джерелом походження з України або не виконує агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, то воно не повинно реєструватися платником податку на прибуток.

Щодо визнання дебіторської заборгованості безнадійною

(Лист ДФСУ № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПКвід 28.03.2019 р.)

Умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу зокрема є припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.