|
ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»
послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68
+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99 сайт: www.sci-consulting.com.ua e-mail: info@sci-consulting.com.ua |
|
ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТАРОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
|
|
|
Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів: |
|
|
В частині податкових перевірок |
|
|
На сайті ДФС оновлено план перевірок суб’єктів господарювання на 2018 рік Режим доступу: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html На офіційному сайті ДФС черговий раз було опубліковано оновлений план-графік перевірок на 2018 рік. Дані зміни стосуються Розділу І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб» та Розділу ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів». Також, станом на 7 травня 2018 року, ДФСУ опублікувала оновлений розділ III плану-графіка.
|
|
|
В частині обліку податку на додану вартість
|
|
|
Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН (Лист ДФС від від 02.05.2018 р. № 1963/6/99-99-12-02-01-15/ІПК) |
У разі порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких накладних в ЄРПН застосовуються штрафні санкції передбачені статтею 1201 Кодексу, а у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН штрафні санкції передбачені статтею 1201 Кодексу, не застосовуються на період зупинки реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування до прийняття рішення контролюючим органом щодо відновлення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. |
|
Щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних (далі - ПН/РК), реєстрацію яких було зупинено (Лист ДФС від від 07.05.2018 р. № 2029/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом N 2245-VIII та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом N 2245 щодо зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН. У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких ПН/РК здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку. Дія абзацу третього пункту 201.10 статті 201 Кодексу зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Зазначені вище зміни набули чинності 31.12.2017 р. У зв’язку з цим та згідно з пунктом 198.6 статті 198 Кодексу суми ПДВ, зазначені у ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу та які відповідно до пункту 571 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу були зареєстровані у ЄРПН 2 січня 2018 року, платники податку можуть включити до складу податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за грудень 2017 року або за будь-який наступний звітний (податковий) період протягом 1095 календарних днів з дати складення таких ПН/РК.
|
|
Щодо оподаткування ПДВ операцій за договором відступлення права вимоги до постачальника за отриманими авансами, якщо відвантаження готової продукції не здійснювалося, а термін позовної давності ще не сплив (Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1732/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Якщо боргові зобов'язання передаються одним платником податку іншому в обмін на грошові кошти або цінні папери, то такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ та не спричиняють податкових наслідків з ПДВ. Операція з відступлення покупцем (первинним кредитором) новому кредитору права вимоги боргу не спричиняє податкових наслідків з ПДВ. Постачальник (боржник) на дату заміни кредитора у зобов'язанні не коригує податкові зобов'язання з ПДВ, визначені на дату отримання ним авансової оплати, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для такого коригування, та не складає податкову накладну на нового кредитора, оскільки податкова накладна вже складена на дату першої події (отримання постачальником авансової оплати).
|
|
Щодо оподаткування ПДВ відсотків, що сплачуються нерезиденту за товарним кредитом (Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1737/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 Кодексу). Визначення митної вартості товару здійснюється відповідно до розділу III МКУ. З метою обчислення ПДВ базою оподаткування імпортованого товару (у тому числі наданого нерезидентом на умовах товарного кредиту) є договірна (контрактна) вартість такого товару, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При цьому, сплата резидентом - платником ПДВ нерезиденту відсотків за товари, надані ним на умовах товарного кредиту, не змінює базу оподаткування ПДВ. Сплачений при імпорті таких товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови виконання вимог пункту 198.3 статті 198 Кодексу.
|
|
Щодо оподаткування ПДВ грошових коштів, які після анулювання договору про постачання товарів були помилково зараховані на банківський рахунок платника ПДВ та повернуті таким платником (Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1767/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг між суб'єктами господарювання відсутні, то отримані неналежним отримувачем кошти, які повернуто у встановлений Указом N 227/95 п'ятиденний строк, не включаються до бази оподаткування ПДВ. |
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання арештованого майна (Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1785/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Операція з продажу арештованого майна є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %. Разом з цим, норми ПКУ щодо складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних та щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ не містить особливостей для операцій з примусового продажу майна.
|
|
Щодо порядку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та подання до контролюючого органу податкової та фінансової звітності у разі коли платник податку перебуває у стадії ліквідаційної процедури у зв’язку із визнанням платника податків банкрутом згідно з рішенням судового органу (Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1810/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
У разі якщо платником податку (у тому числі платником податку, що перебуває у стадії ліквідаційної процедури у зв’язку із визнанням його банкрутом згідно з рішенням судового органу) здійснюються операції з постачання товарів/послуг (у тому числі послуг із оренди майна), які є об'єктом оподаткування ПДВ, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування і сплати податкових зобов’язань з ПДВ, складання податкових накладних і реєстрації їх в ЄРПН за такими операціями. При цьому платник податку зобов’язаний задекларувати такі податкові зобов’язання з ПДВ у податковій декларації ПДВ та відповідно подати її до контролюючого органу в якому перебуває на обліку. Відповідно до підпункту 137.4.3 пункту 137.4 статті 137 розділу III ПКУ якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації. Отже, показники ліквідаційної податкової декларації з податку на прибуток підприємств визначаються у загальновстановленому порядку на підставі фінансової звітності за звітний (податковий) період, в якому відбувається ліквідація платника податку на прибуток підприємств.
|
|
Щодо відображення в податковому обліку з податку на додану вартість (далі - ПДВ) операції з відшкодування працівниками платнику податку вартості особистих розмов по телефону (Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1816/6/99-95-42-03-15/ІПК)
|
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або телефонні переговори проводилися працівниками в особистих цілях, то згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання. При цьому при отриманні від працівника платника податків компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.
|
|
В частині оподаткування податком на прибуток
|
|
|
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення господарського зобов’язання та 3 % річних від простроченої суми (Лист ДФС від 25.04.2018 р. № 1864/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
|
Кошти у вигляді інфляційних сум та 3 % річних за порушення господарського зобов’язання, збільшують фінансовий результат до оподаткування, якщо такі кошти нараховані на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу |
|
В частині оподаткування ЄСВ, ПДФО, військовим збором
|
|
|
Щодо повернення надміру сплачених сум податку на доходи фізичних осіб (Лист ДФС від 07.05.2018 р. № 2030/6/99-99-13-01-01-15/ІПК)
|
Податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов'язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату. Водночас зазначаємо, що у разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ). Враховуючи викладене, встановлення факту наявності у податкового агента надміру сплачених сум з податку на доходи фізичних осіб можливо виключно під час проведення документальної перевірки такого платника податку.
|
|
Щодо сплати резидентом податку з доходу нерезидента (Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1752/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
|
Кодексом чітко визначений термін сплати до бюджету податку з доходів нерезидента з джерелом його походження з України, тобто - під час виплати такого доходу нерезиденту. Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
|
|
Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування
|
|
|
Щодо правомірності здійснення часткової компенсації медичного страхування працівників на період дії трудового договору, в якості неприбуткової організації (Лист ДФС від від 26.04.2018 р. № 1889/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
Виплати працівникам, які включаються до фонду заробітної плати, не є розподілом прибутку організації і можуть здійснюватися нею в статусі неприбуткової. Інші витрати, здійснені за рахунок доходів (прибутків) неприбуткової організації, у разі якщо вони не є фінансуванням видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, вважатимуться недотриманням неприбутковою організацією вимог цього підпункту. Відповідно до пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення. За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток. З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.
|
|
Щодо податкових наслідків операції з отримання платником податку на прибуток поворотної фінансової допомоги наданої засновником підприємства (Лист ДФС від 02.05.2018 р. № 1959/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. При цьому поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення. Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця. Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу. Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з отримання фінансової допомоги на поворотній основі. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
|
|
Щодоу продажу основних засобів, які використовуються у господарській діяльності (Лист ДФС від 05.05.2018 р. № 2020/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
У випадку продажу основних засобів (у т.ч. у разі їх переведення у групу необоротних активів, утримуваних для продажу), які використовуються у господарській діяльності, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу. При цьому на вартість необоротних активів, утриманих для продажу коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексу, не здійснюється. |
