|
ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ» послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68 +38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99 сайт: www.sci-consulting.com.ua e-mail: info@sci-consulting.com.ua |
|
ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТАРОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
|
|
|
Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:
|
|
|
В частині експорту
|
|
|
До уваги експортерів, які отримують сертифікати з перевезення (походження) форми EUR.1 Режим доступу: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/323808.html У зв’язку з набранням чинності з 24.01.2018 наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2017 № 950 “Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1” повідомляємо, що для отримання сертифіката EUR.1 експортер або його уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, заповнену заяву разом з декларацією, що підтверджує преференційне походження товарів з України.” Рекомендації щодо заповнення декларацій постачальника (виробника) разом з практичними прикладами їх заповнення розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/vilna-torgivlya.
|
|
|
В частині оподаткування податком на додану вартість
|
|
|
Щодо виправлення помилок у спецрежимних ПДВ-деклараціях (Лист ДФС від 15.01.2018 р. № 155/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
У разі виявлення починаючи з 01.01.2017 помилок, допущених у податковій декларації з ПДВ із позначками «0121» – «0123» за звітні (податкові) періоди до 01.01.2017, застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок. Зважаючи на те що починаючи з 01.01.2017 скасована дія спеціального режиму оподаткування для сільгоспвиробників, уточнення показників податкових декларацій із ПДВ із позначками «0121» – «0123» здійснюється за формою уточнюючого розрахунку до декларації «0110». Своєю чергою, у межах чинних норм платником податку не можуть бути зменшені податкові зобов’язання з ПДВ, які не підлягали та фактично не були сплачені до бюджету в рамках дії спеціального режиму оподаткування. Беручи до уваги викладене, за результатами подання у 2017 році та надалі уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2017 року, платник податку може лише задекларувати збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, при цьому таке позитивне значення підлягає сплаті до бюджету в повному обсязі відповідно до норм ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.
|
|
Щодо уступки права вимоги: чи коригувати постачальнику ПДВ-зобов’язання (Лист ДФС від 15.01.2018 р. № 149/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
У постачальника під час отримання попередньої (авансової) оплати виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань із ПДВ, на суму яких постачальник зобов’язаний скласти й зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. При цьому підстави для коригування податкових зобов’язань (податкового кредиту) з ПДВ передбачені п. 192.1 ПКУ. Однак під час здійснення операцій з уступки права вимоги не виникає жодної з обставин, перелічених у п. 192 ПКУ (зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг), отже, відсутні підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату настання першої події операції. Перерахування постачальником коштів, отриманих від первинного кредитора як аванс, новому кредитору, не є поверненням постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг покупцю/отримувачу (первинному кредитору), тому підстави для коригування сум податкових зобов’язань у такого постачальника відсутні. Таким чином, операція з уступки покупцем (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору не спричиняє податкових наслідків із ПДВ для постачальника. Постачальник (боржник) на дату заміни кредитора у зобов’язанні не коригує податкових зобов’язань із ПДВ, визначених на дату отримання ним попередньої (авансової) оплати, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для такого коригування, та не складає податкової накладної на нового кредитора, оскільки податкова накладна вже складена на дату першої події операції (отримання авансу).
|
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій із отримання коштів, що надійшли платнику податку на банківський рахунок як відшкодування збитків за знищене майно (Лист ДФС від 18.01.2018 р. № 223/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Як зазначено у зверненні, платником у 2014 році укладено договір зберігання зерна кукурудзи з наданням послуг сушіння, підробітку тощо з контрагентом (зберігач) та з умовами повернення зерна в цілості. Зберігач не повернув у повному обсязі зерно, яке було передано на зберігання. Платник звернувся до суду. Рішенням суду 2017 року зобов’язано контрагента повернути зерно у відповідній кількості та якості. Проте судом було змінено спосіб і порядок виконання рішення на стягнення зі зберігана грошового еквіваленту вартості втраченого зерна. Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, або дата оприбуткування коштів у касі; б) дата відвантаження товарів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Враховуючи викладене, кошти, отримані платником ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за знищене майно, розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.
|
|
В частині оподаткування податком на прибуток
|
|
|
Щодо надання податкової консультації з питань нарахування амортизаційних відрахувань (лист ДФС від 23.01.2018 р. № 258/М/99-99-13-01-02-14/ІПК) |
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, починаючи з 01.01.2017 р., має право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 р. основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів, при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів (крім основних засобів подвійного призначення, визначених пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу). При цьому нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.
|
|
В частині оподаткування доходів фізичних осіб (ПДФО, Військовий збір, ЄСВ)
|
|
|
Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді подарунка від юридичної особи (Лист ДФС 23.01.2018 р. № 267/6/99-99-13-02-03-15/ІПК) |
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку вартість дарунків, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається в податковому розрахунку за ф. N 1 ДФ під ознакою доходу «160». При цьому якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку ф. N 1ДФ під ознакою доходу «126» як додаткове благо. Враховуючи викладене, якщо вартість дарунка, який надається платнику податку у 2016 році, не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, то вона не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. У разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу. При цьому сума зазначеного перевищення також є об’єктом оподаткування військовим збором без застосування коефіцієнта.
|
|
Щодо доходу від державних цінних паперів: без ПДФО, але з військовим збором (Лист ДФС від 15.01.2018 р. № 144/Б/99-99-13-02-03-14/ІПК) |
Інвестиційний прибуток, що отримала фізозоба від операцій, зокрема з облігаціями внутрішніх і зовнішніх державних позик, емітованих Мінфіном, не оподатковується ПДФО (пп. 165.1.52 Податкового кодексу України). Проте такий дохід оподатковується військовим збором. Юрособа є податковим агентом лише у частині відображення зазначених доходів у податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Фізособа має відобразити такі доходи у річній декларації про майновий стан і доходи та сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в ній.
|
|
Щодо членів фермерських господарств та чи повинні вони зареєструватися як платники ЄСВ (Лист ДФС від 12.01.2018 р. № 1020/7/99-99-13-02-01-17 ) |
З 01.01.2018 члени фермерського господарства виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У листі від 19.01.2018 р. № 1638/7/99-99-13-02-01-17 податківці повідомляюсь, що для взяття на облік платником ЄСВ членам фермерських господарств необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою N 1-ЄСВ. У Заяві члену фермерського господарства необхідно обов'язково зазначити додаткову інформацію: податковий номер та найменування фермерського господарства, членом якого він є. Така Заява повинна бути додатково підписана Головою фермерського господарства. Обов'язок щодо реєстрації не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами (найманими працівниками, фізичними особами-підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства). Також вимоги щодо постановки на облік не поширюються на членів фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року N 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Базою нарахування ЄСВ для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Сплачується ЄСВ до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. За несвоєчасну сплату ЄСВ накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно несплачених сум.
|
|
Щодо переліку підприємців, звільнених від сплати єдиного внеску (Лист ДФС від 19.01.2018 р. № 1644/7/99-99-13-02-01-17) |
З 01.01.2018 особи, зазначені, у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 Закону N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», звільнятимуться від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм частини четвертої статті 4 Закону N 2464 Пенсійний фонд України листом від 05.12.2017 N 38450/03-13 надав перелік осіб, які звільнятимуться з 01.01.2018 від сплати єдиного внеску. Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону N 1058, а саме досягнення віку за наявності страхового стажу тривалістю, зазначеної у частинах першій - п'ятій статті 26 Закону № 1058. Крім цього, законодавством передбачено призначення пенсій за віком раніше встановленого статтею 26 Закону N 1058 віку. Це пенсії за віком на пільгових умовах, дострокові пенсії за віком та пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Отже, звільнятимуться від сплати єдиного внеску ФОП в тому числі ті, які брали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які: - отримують пенсію за віком (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частинами другою та третьою статті 114, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 1058)); - отримують дострокову пенсію (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частиною п'ятою статті 115, пунктом 72 розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 1058)); - отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах (передбачені статтею 55 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи")); - є особами з інвалідністю, незалежно від отримання пенсії або соціальної допомоги; - досягли віку, встановленого статтею 26 Закону N 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії). Зазначена пільга не поширюватиметься на осіб, які: - отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника та не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону N 1058; - отримують пенсію за вислугу років та не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону N 1058. Водночас звертаємо увагу на те, що дія частини четвертої статті 4 Закону N 2464 не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
|
|
Щодо фізосіб, які виплачують зарплату найманому працівнику: що з ПДФО та ЄСВ (Лист ДФС від 12.01.2018 р. № 126/З/99-99-13-01-03-14/ІПК) |
ДФС розглянула звернення щодо визначення статусу й обов’язків податкового агента (зокрема у частині нарахування та сплати ПДФО й військового збору) під час виплати платнику податку (фізособою, яка не перебуває на обліку як самозайнята особа) іншій фізособі коштів за виконану роботу на підставі укладеного трудового договору (контракту), сплати ЄСВ. Фізособа, яка має найманих працівників, виконує функції податкового агента, визначені пп. 168.1.1 ПКУ за умови виконання вимог гл. 6 ПКУ. Тож, фізособа, яка не перебуває на обліку як самозайнята особа, згідно з ПКУ не є податковим агентом і не зобов’язана під час виплати іншій фізособі коштів за виконану роботу утримувати та сплачувати ПДФО та військовий збір і вести пов’язаний із такою виплатою податковий облік та подавати контролюючим органам податкову звітність, установлену ПКУ. Своєю чергою, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу й подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок із таких доходів (пп. 168.2.1 ПКУ). При цьому Законом № 2464 не передбачено особливих умов щодо порядку нарахування та сплати ЄСВ фізособами, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту). Фізособи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), є платниками ЄСВ згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464.
|
|
Щодо лікарняних та декретних осіб з інвалідністю: нюанси нарахування ЄСВ (Лист ДФС від 17.01.2018 р. № 183/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)
|
Роботодавець у місяці нарахування допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами може нараховувати ЄСВ у розмірі 22% лише на суму такої допомоги, якщо база нарахування ЄСВ за майбутні періоди остаточно не відома. Якщо ж загальна база для нарахування ЄСВ роботодавцю відома та вона не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ. Своєю чергою, підтвердженням установлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Нарахування ЄСВ працівнику — особі з інвалідністю здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії, та закінчується датою припинення інвалідності. Тож, у разі якщо працівник надає роботодавцеві в місяці встановлення йому інвалідності листок непрацездатності за минулі періоди, тоді роботодавець нараховує ЄСВ за такі періоди в розмірі 8,41%. Якщо працівник надає роботодавцеві в місяці нарахування, у якому скасована інвалідність, листок непрацездатності за минулі періоди, роботодавець нараховує ЄСВ у розмірі 22%.
|
|
В частині застосування спрощеної системи оподаткування
|
|
|
Щодо нарахування єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є найманим працівником (лист ДФС від 23.01.2018 р. № 260/І/99-99-13-02-03-14/ІПК) |
Протягом 2017 року особа, яка провадила незалежну професійну діяльність та не отримувала дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. При цьому відповідно до п. 13 розділу II Порядку № 435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони таку діяльність.
|
|
Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування
|
|
|
Щодо плати за землю (Лист ДФС 23.01.2018 р. № 264/6/99-99-12-02-03-15/ІПК) |
Підприємство вважає, що як платник єдиного податку – власник об’єкту нерухомості, відмінного від земельної ділянки, має право скористатися особливим порядком сплати податку на землю під таким об’єктом на підставі норм п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу. Разом з тим, Підприємство зазначило, що не має правовстановлюючих документів на земельну ділянку під власним об’єктом нерухомості, а також не має можливості одноосібно укласти з органом місцевого самоврядування договір оренди землі. З огляду на викладене, для Підприємства, яке не є не тільки власником земельної ділянки, але й її зареєстрованим користувачем, не вбачається підстав для використання особливого порядку справляння податку за землю в порядку п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.
|
|
Щодо підприємств, які продають талони на пальне, чи реєструватися їм платником акцизу (Лист ДФС від 22.01.2018 р. № 239/6/99-99-15-03-03-15/ІПК) |
Якщо підприємство здійснює операції лише з паливними картками та/або талонами на пальне без реалізації пального в розумінні абз. 2 пп. 14.1.212 ПКУ, при цьому договори постачання передбачають постачання карток (талонів) як торговельної послуги на отримання палива, то за такими операціями підприємству НЕ потрібно реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального, обов’язку складати й реєструвати акцизні накладні НЕ виникатиме. Водночас у разі, якщо за даними первинних документів підприємство здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива з отриманням (наданням) до видаткових накладних на паливо паливних карток та/або талонів на пальне, то в такому випадку підприємство є платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 ПКУ. Відповідно, у разі якщо підприємство є платником акцизного податку та здійснює операції з реалізації пального за допомогою паливних карток, талонів на пальне, з метою виявлення необлікованих об’ємів пального воно зобов’язане складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, зареєструвавши акцизні накладні в ЄРАН згідно з п. 231.1 ПКУ.
|
|
Щодо особливостей справляння рентної плати за спецводокористування у 2018 році (Лист ДФС від 19.01.2018 р. № 1579/7/99-99-12-03-04-17) |
Ставки рентної плати за спеціальне використання води збільшено на 16,8%. Вони застосовуються під час обчислення податкових зобов’язань за результатами господарської діяльності у 2018 році. Платники рентної плати за спецводокористування подають квартальні податкові декларації до ДФС за місцем податкової реєстрації (пп. 257.3.4 ПКУ). Норми пп. 257.3.4 ПКУ у частині подання платником рентної плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ПКУ, а саме: подавати звітність за неосновним місцем обліку — місцезнаходженням водних об’єктів чи об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність із використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів. Граничні строки подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань такі:
На податковий облік за неосновним місцем обліку необхідно брати водокористувачів, до складу яких входять структурні підрозділи, розташовані на територіях інших, ніж головне підприємство, тобто за місцезнаходженням водних об’єктів, з яких здійснюється забір води, чи за місцезнаходженням об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність із використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів. Крім того, з 2018 року об’єкт оподаткування рентною платою за спецводокористування — це фактичний обсяг води, що обліковується як результат водозабору та водопідготовки, наприклад, очищення або оброблення до встановлених для відповідного водного об’єкта нормативних вимог споживання.
|
|
Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг (Лист ДФС від 17.01.2018 р. № 1390/7/99-99-12-02-04-17) |
Відповідно до п. 120.1 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ. Згідно з Порядком направлення контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 р. № 1204, контролюючий орган за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг становить і надсилає платнику податків податкове повідомлення-рішення за формою "ПС" (додаток 11 до Порядку № 2204). Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг сплачуються за кодом бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. № 11 "Про бюджетну класифікацію".
|
|
Щодо квоти на працевлаштування осіб передпенсійного віку (Лист Мінсоцполітики від 16.11.2017 р. № 718/0/126-17/241) |
У листі від 16.11.2017 р. № 718/0/126-17/241 Мінсоцполітики надало відповіді на ряд запитань щодо запровадження квот для роботодавців з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб для працевлаштування осіб передпенсійного віку. Чи поширюється обов'язок щодо працевлаштування осіб передпенсійного віку на підприємців? Для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років, підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб встановлюється квота у розмірі не менше однієї особи. Отже, вимога щодо виконання вищезазначеної квоти поширюється лише на тих роботодавців, організаційно-правову форму господарської діяльності яких можна визначити як підприємство, установа та організація. Тобто на фізичних осіб - підприємців ця норма не поширюється. Який показник середньооблікової чисельності штатних працівників використовувати для виконання квоти? Середньооблікова чисельність штатних працівників розраховується відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286, у частині визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників. Згідно з пунктами 3.2.1 та 3.5.1 вищезазначеної Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний рік обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці звітного року та ділення одержаної суми на 12. До 2018 року роботодавці з кількістю штатних працівників до 20 осіб не зобов'язані виконувати квоту і, відповідно, подавати до центру зайнятості інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, за 2017 рік їм не доведеться. Чи це так? Так, оскільки прийнята норма набирає чинності з 01.01.2018 р., то першим звітним роком буде 2018 рік. Відповідальності роботодавця за невиконання квоти У разі невиконання роботодавцем квоти для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
|
|
Щодо виплати працівникові окладу (місячної тарифної ставки) у випадку, коли ним не відпрацьовано місячну норму праці (лист Мінсоцполітики від 27.12.2017 р. № 2993/0/101-17) |
Якщо працівником виконано місячну норму праці, то йому мають нарахувати оклад, якщо працівником відпрацьовано неповний місяць чи не виконано норму праці, то оклад нараховується пропорційно виконаній нормі праці (часу). При цьому, якщо відпрацьовано замість 20 робочих днів 15 днів тощо, то оплата провадиться виходячи із денного заробітку працівника та кількості відпрацьованих ним робочих днів місяця. Водночас бувають випадки, коли працівник відсутній на робочому місці упродовж декількох годин (запізнився на роботу на декілька годин, перебував у суді тощо), у такому випадку оплата відпрацьованих годин у цей день провадиться виходячи із розрахованого годинного заробітку працівника. |
