ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН ТА РОЗ"ЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ - КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ!

ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

ОГЛЯД ОСТАН НІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА

РОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:

ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ НА ПРИБУТКУ!

ЩОДО ТЕРМІНІВ ПОДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

(АКТУАЛЬНЕ РОЗ'ЯСНЕННЯ З ЗІР)

Відповідно до п. 137.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Пунктом 137.5 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п. 49.18 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

— календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 ПКУ);

— календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 ПКУ);

— календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 ПКУ).

В частині оподаткування податком на додану вартість

Щодо необхідності сплати ПДВ та чи вважається роялті оренда сервера в Латвії

(лист ДФС  від 09.01.2018 р. № 82/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Відповідно до умов договору про надання послуг хмарної IT-інфраструктури, наданого до листа заявника, послуги резидента Латвії українському замовнику складаються з надання в користування/права на користування на певних умовах, у т.ч. на умовах оренди, сукупності технічних, апаратних, програмних засобів і програмного забезпечення.

Фіскали підсумовують, що платежі, які одержуються резидентом Латвії від резидента України в оплату наданих нерезидентом послуг, підпадають під термін «роялті», визначений п. 3 ст. 12 Конвенції між Урядом України й Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, під час виплати яких застосовується ставка податку 10%, передбачена п. 2 ст. 12 Конвенції.

Відповідно до п. 2 Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабміну від 12.04.2002 р. № 522, та ЦКУ, сервер підпадає під поняття рухомих речей.

Таким чином, оскільки місцем постачання нерезидентом послуг із надання в оренду (лізинг) рухомого майна (у т.ч. серверів) й інших послуг у сфері інформатизації резиденту — платнику ПДВ вважається місце, у якому такий резидент — платник ПДВ зареєстрований як суб’єкт господарювання (митна територія України), то операція з постачання вказаних послуг є об’єктом обкладення ПДВ.

Якщо резидент — платник ПДВ на митній території України отримує від нерезидента послуги з надання в оренду (лізинг) рухомого майна (у т.ч. серверів) й інших послуг у сфері інформатизації, то цей резидент — платник ПДВ є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією.

Щодо формування резидентом — платником ПДВ суми податкового кредиту за операціями з придбання в нерезидента послуг з оренди серверів й інших послуг у сфері інформатизації, а також відображення таких операцій у податковій звітності з ПДВ, фіскали зазначили: згідно з п. 198.1 та п. 198.2 ПКУ, до складу податкового кредиту належать суми податку, сплачені/нараховані в разі здійснення, зокрема, операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у випадку отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Для операцій із постачання послуг нерезидентом на митній території України датою віднесення сум податку до складу податкового кредиту є дата складення платником податку податкової накладної за цими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21 (далі — Порядок № 21).

Обсяги послуг (з податком на додану вартість), отриманих на митній території України від нерезидента, відображаються в рядку 6 р. I «Податкові зобов’язання» та рядку 13 р. II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (пп. 7 п. 3 і пп. 1 п. 4 р. V Порядку № 21).

Щодо нарахування ПДВ у разі техпідтримки у складі вартості програмної продукції

(Лист ДФС від 10.01.2018 р. № 93/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Якщо техпідтримка програмної продукції, яку здійснює її виробник, є складовою операції постачання цієї програмної продукції, то вартість техпідтримки не виокремлюють. Уся операція звільняється від оподаткування ПДВ.

Податківці нагадали, що режим звільнення від оподаткування ПДВ поширюється не на осіб, а на операції. Не має значення кількість етапів постачання програмної продукції від виробника до споживача, якщо на цих етапах переходить право власності на програмну продукцію. На всіх етапах у ланцюгу постачань програмної продукції операції з такого постачання звільняються від оподаткування ПДВ.

Щодо нарахування ПДВ з операції з продажу заставленого майна

(Лист ДФС від 10.01.2018 р. № 96/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Операція з продажу заставленого майна, яке належить майновому поручителю, на торгах або передачі такого майна у власність банку (кредитора-заставодержателя) в рахунок погашення заборгованості перед банком (кредитором - заставодержателем) у зв’язку із невиконанням заставодавцем (боржником) зобов’язань за кредитним договором є об’єктом оподаткування ПДВ.

База оподаткування ПДВ для таких операцій визначається за правилами, встановленими статтею 188 розділу V ПКУ, а сума податку додається до договірної вартості такого майна.

Водночас при здійсненні будь-якої із зазначених вище операцій заставодавець (боржник) - платник ПДВ або третя особа - платник ПДВ (майновий поручитель) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилами "першої події", встановленими пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, і відповідно сплатити їх у встановлені ПКУ терміни, а також скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну згідно з вимогами статті 201 розділу V ПКУ та Порядку N 1307.

В частині оподаткування податком на прибуток

 (Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-V, п. 137.4)

Щодо нарахування роялті на користь нерезидентів

(Лист ДФСУ 15.01.2018 р.

№ 140/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо застосування пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 01.01.2018 р. (далі - Кодекс), при нарахуванні роялті на користь нерезидентів, та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Відповідно до пп. 134.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

До податкових різниць, які коригують фінансовий результат до оподаткування, належать різниці за операціями з нерезидентами, пов’язаними з витратами по нарахуванню роялті на їх користь.

Так, згідно з пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.

Отже, якщо роялті нараховуються на користь нерезидента, то коригування фінансового результату здійснюється з урахуванням вимог підпункту 140.5.6 та підпунктів 2 - 4 пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Положення пп. 6 пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу застосовується у випадку нарахування роялті на користь юридичної особи, яка відповідно до Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ст. 136 Кодексу.

Щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток юридичною особою - суб’єктом господарювання, яка перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування

(Лист ДФСУ від 15.01.2018 р. № 142/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток юридичною особою - суб’єктом господарювання, яка перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 01.01.2018 р. (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток платник податку використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Зокрема, згідно з пп. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, доходи платника податку на прибуток у вигляді оплати за товари, які були відвантажені під час сплати таким платником єдиного податку третьої групи, збільшують фінансовий результат до оподаткування у звітному (податковому) періоді їх отримання.

В частині оподаткування доходів фізичних осіб

(ПДФО, Військовий збір, ЄСВ)

Щодо подання у 2018 році Довідки-розрахунку

(Лист ДФС від 09.01.2018 р. № 77/6/99-99-13-02-01-15/ІПК)

Норми Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 453 (далі — Порядок), досі не привели у відповідність до чинного законодавства.

Зокрема, у ньому зазначено, що ЄСВ потрібно сплачувати в сумі, не менший за третину суми виплати зарплати. Відповідну частку потрібно зазначати й у Довідці-розрахунку, яку видають у разі сплати ЄСВ у менших розмірах.

Як повідомили податківці, до приведення Порядку у відповідність до чинного законодавства у Довідці-розрахунку потрібно зазначати суму ЄСВ, яка становить 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної у розрахункових документах.

У разі підтвердження у Довідці-розрахунку буде примітка «Погоджено відповідно до встановленого з 01.01.2016 Законом № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» розміру єдиного внеску».

Щодо ПДФО під час понесення витрат на таксі у відрядженні  (Лист ДФС від 11.01.2018 р. № 114/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

Відшкодовані працівникові витрати на таксі у відрядженні не включають до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Але за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.

Відповідно, ПДФО та військовий збір із працівника утримувати не потрібно. Такий висновок податківців стосується підприємств, які не фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

В частині застосування РРО

Щодо відображення у чеку проживання, що включає сніданки

(Лист ДФС від 05.01.2018 р. № 63/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

Якщо послуга «проживання» включає проживання і харчування (сніданки), окремо виділяти харчування у касовому чеку не потрібно.

Але якщо оплачують окремо «проживання» і «сніданок», то вартість товару (послуги) і назви товару (послуги) програмують окремо. Адже розрахунковий документ з РРО має містити інформацію щодо вартості і назви послуги, за яку сплатили.

Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування

Щодо обовязковості підписів сторін в акті виконаних робіт(Лист ДФС від 10.01.2018 р. № 95/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Зважаючи на норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, акт виконаних робіт (наданих послуг) належить до первинних документів і засвідчує факт здійснення господарської операції.

Своєю чергою, статусу належним чином оформленого первинного документа акт виконаних робіт (наданих послуг) набуде за наявності в ньому всіх обов’язкових реквізитів, визначених у ст. 9 указаного Закону (у т.ч. й особистих підписів осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції).

При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи й електронний документообіг.

Під час здійснення платником податку (постачальником) операції з постачання послуг датою виникнення податкових зобов’язань із ПДВ та, відповідно, складання податкової накладної за такою операцією вважатиметься дата належним чином оформленого первинного документа, а саме — акта виконаних робіт (наданих послуг).

Водночас для отримувача таких послуг підставою для нарахування сум податку, що належать до складу податкового кредиту, буде податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку (постачальником).

Щодо помилок у Звіті про контрольовані операції

(Лист ДФС від 09.01.2018 р. № 81/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Якщо платник припустився помилки або не подав Звіт про контрольовані операції, його штрафують у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня податкового (звітного) року, — у разі неподання Звіту про контрольовані операції;

1% суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданому Звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за всі незадекларовані контрольовані операції;

3% суми контрольованих операцій, щодо яких платник не подав документації, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. Тобто суму штрафів, пені, неустойок за порушення умов повернення кредиту слід враховувати під час визначення вартісного критерію контрольованих операцій.

Щодо звітування сільгоспвиробникам

(Лист ДФС від 11.01.2018 р.

№ 106/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Виробники сільгосппродукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток.

У разі якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 млн грн, то застосовуються звітні (податкові) періоди — календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) не перевищує 20 млн грн, то такі платники можуть застосовувати річний звітний (податковий) період, передбачений для звичайних платників податку на прибуток.

При цьому виробники сільгосппродукції, які застосовували річний податковий (звітний) період з 01.07.2016 р. по 30.06.2017 р. і річний дохід яких від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінзвітності за 2016 р., перевищував 20 млн грн, починаючи з 01.07.2017 р. застосовують звітні (податкові) періоди — календарні три квартали та рік. Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 р. не перевищив 20 млн грн, то такі платники обчислюють та надають звітність з податку на прибуток за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. у терміни, передбачені для подання податкової декларації, що розраховується наростаючим підсумком за рік, — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Як діяти, якщо строк дії сертифікатів відповідності на продукцію та послуги спливає після 01.01.2018 р.

(Лист Мінекономрозвитку від 12.01.2018 р. № 3433-06/1382-07)

З 01.01.2018 р. органи із сертифікації під час проведення будь-яких видів робіт із сертифікації не можуть посилатися на рішення про їх призначення органами із сертифікації в державній системі сертифікації та використовувати у своїй діяльності бланки документів (крім бланків копій документів) державної системи сертифікації.

Оскільки з 01.01.2018 у зв’язку із втратою чинності Декретом Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 р. № 46-93 державна система сертифікації припинила своє існування, тому з 01.01.2018 відсутні правові підстави провадження органами із сертифікації діяльності як призначених органів із сертифікації в державній системі сертифікації.

Слід зазначити, що в Реєстрі державної системи сертифікації (далі — Реєстр) зареєстровано сертифікати відповідності на продукцію та послуги, сертифікати на системи управління, атестати виробництва та свідоцтва про визнання відповідності (далі— документи), строк дії яких спливає після 01.01.2018.

Нині законодавчими й іншими нормативно-правовими актами не встановлено перехідного періоду строку дії документів, виданих органами із сертифікації в державній системі сертифікації.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності» (реєстраційний № 6235 від 11.04.2017 р.), яким передбачається, що сертифікати відповідності продукції та послуг, сертифікати на систему управління та персонал і свідоцтва про визнання відповідності, видані в державній системі сертифікації, є чинними до закінчення строку їх дії, але не пізніше 1 січня 2019 року, якщо інше не передбачено технічними регламентами, дія яких поширюється на відповідну продукцію.

Отже, у разі набрання чинності вказаним вище положенням законопроекту документи, видані призначеними органами із сертифікації в державній системі сертифікації, діятимуть не пізніше ніж до 01.01.2019.

Щодо ньюансів застосування ставок акцизного податку

(Лист ДФС від 03.01.2018 р.

№ 19/6/99-99-12-02-02-15/ІПК)

У разі якщо технологія виробництва готової продукції (без додання спирту) передбачає використання різних видів зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об’ємних одиниць (без додання спирту), безалкогольних напоїв (води, соку, підсолоджувачів, інших харчових інгредієнтів), такі товари (продукція) класифікуються за кодами 2206 00 39 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД та оподатковуються за ставкою акцизного податку у розмірі 1,06 грн за 1 літр.

Інші зброджені напої (з доданням спирту), які класифікуються за кодами 2206 00 39 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, оподатковуються акцизним податком за ставкою 126,96 грн за 1 літр 100-% спирту.