Огляд останніх законодавчих змін та роз"яснень контролюючих органів - коротко про головне!

ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

О ГЛЯД О СТАН Н ІХ ЗМ ІН ЗАКОН О ДАВ СТВ А ТА РО З ’ ЯСН ЕН Ь МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:

в частині ПДВ

Зміна номенклатури товарів/послуг в розрахунках коригування до податкової накладної для реєстрації в ЄРПН

Статтею 192 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту платників у разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Таке коригування здійснюється на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих платником в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної складається також і у випадках, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД чи коду ДКПП.

Діюча форма розрахунку коригування до податкової накладної, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (із змінами і доповненнями) передбачає, зокрема, у Розділі Б табличної частини графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» (далі – графа 1).

Тобто, при складанні розрахунку коригування до податкової накладної у графі 1 в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується. Зазначення у графі 1 розрахунку коригування порядкового номера відповідного рядка податкової накладної дає можливість в автоматичному режимі чітко ідентифікувати рядок податкової накладної (номенклатуру), стосовно якого у розрахунку коригування проводиться коригування.

У разі здійснення заміни та/або доповнення номенклатури постачання товарів/послуг в розрахунках коригування до податкових накладних необхідно  одночасно вилучити одну товарну позицію та/або додати одну чи декілька інших товарних позицій. При цьому, під одним і тим самим порядковим номером рядка як в податковій накладній, так і в розрахунку коригування до неї не може обліковуватись дві різних товарних позиції.

Тому, з метою забезпечення в повному обсязі реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, функціонування якого забезпечується з урахуванням останніх змін до нормативно – правових актів, розрахунки коригування до податкових накладних, які складаються у випадку зміни (доповнення) номенклатури постачання товарів/послуг слід складати з урахуванням наступного.

Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг постачальник (продавець) у розрахунку коригування зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому у графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується (номенклатура якого анулюється).

Для додавання нової товарної позиції, якої не було у податковій накладній, яка корегується, в розрахунку коригування до такої податкової накладної зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції). При цьому, у графі 1 такого розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що корегується.

Наприклад, у податковій накладній було три рядки з різним видом (номенклатурою) товару і потрібно анулювати товар (номенклатуру) по другому рядку та додати новий товар (номенклатуру). В такому разі в розрахунку коригування до такої податкової накладної:

для анулювання товару, зазначеного у рядку «2» податкової накладної, у графі 1 зазначається номер рядка «2» і зі знаком «-» вказуються показники щодо такого товару;

для додавання нового товару (номенклатури), у графі 1 вказується «4» і зі знаком «+» вказуються показники щодо нового товару.

У графі 2 розрахунку коригування до податкової накладної у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із зміною номенклатури товарів/послуг, зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

У разі, якщо відбувається лише зміна кількісних та/або вартісних показників податкової накладної, без зміни безпосередньо номенклатури товарів/послуг, таке коригування здійснюється записом в одному рядку у розрахунку коригування до податкової накладної, у графі 1 якого відображається № за порядком рядка податкової накладної, що коригується.

При цьому якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника, або якщо коригування номенклатури у підсумку не змінює суму компенсації, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.

Якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, для чого постачальник надсилає такий складений розрахунок коригування отримувачу.

Щодо звільнення від оподаткування коштів спільного інвестування та особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання житлового фонду (лист ДФС від 12.12.2017 р. № 2939/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

- Кошти (інвестиційні внески) отримані фондом від фізичної особи - інвестора з метою участі такої особи у будівництві об’єктів нерухомості та подальшого отримання у власність відповідної нерухомості є коштами спільного інвестування в розумінні пп. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу;

- Операція з постачання послуг із спорудження житла (об'єкта житлового фонду) для будівельної організації (надавача послуг - підрядника) є першою поставкою житла відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Кодексу. Такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відс. незалежно від того, матеріали замовника чи підрядника використані для будівництва такого житла.

- Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла покупцям звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Кодексу.

- У випадку, коли Товариство у процесі будівництва до оформлення права власності на новозбудоване житло, згідно з укладеними попередніми договорами з покупцями - фізичними особами, отримує забезпечувальні платежі, операції з перерахунку таких платежів покупцями - фізичними особами на рахунок Товариства не змінюють базу оподаткування у Товариства.

Щодо оподаткування операцій з реалізації товару на умовах проведення рекламної акції

(1 одиниця товару - в подарунок) (лист ДФС від 08.12.2017 р. № 2908/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

У разі здійснення операції з постачання шести блоків води за ціною п’яти у рекламних цілях з метою залучення нових клієнтів постачання одного блока води відбувається безкоштовно, що згідно зі ст. 185 Кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Разом з цим база оподаткування ПДВ операцій з постачання такого блоку води визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу. За такою операцією платник податку зобов'язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості / звичайної ціни над фактичною ціною.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з ліквідації (списання) за самостійним рішенням платника податку нематеріальних активів (лист ДФС від 08.12.2017 р. № 2900/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Під поняттями "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" розуміються основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання у господарській діяльності платника податку (підпункт 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 розділу III ПКУ).

Документами про знищення, зруйнування розібрання, викрадення або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним Призначенням для цілей застосування платником податку пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ при списанні необоротних активів (основних засобів), внаслідок їх ліквідації (знищення, зруйнування, розібрання, викрадення або перетворення) можуть бути, але не виключно:

- акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року N 2030, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;

- сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору);

дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;

- заява про кримінальне правопорушення, зареєстрована у єдиному реєстрі досудових розслідувань, у разі викрадення основних засобів.

Операції з ліквідації основних виробничих засобів або невиробничих засобів прирівняні до операцій з постачання товарів, які є об'єктом оподаткування ПДВ, та відповідно оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. При цьому база оподаткування ПДВ за такими операціями визначається відповідно до пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ, а саме за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Водночас, знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів, внаслідок дії обставин непереборної сили, у зв’язку з чим вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, не буде вважатися для цілей оподаткування ПДВ (у тому числі для нарахування і сплати податкових зобов’язань з ПДВ) постачанням товарів, зокрема, за умови якщо платник податку надасть контролюючому органу відповідний підтверджуючий документ про виникнення таких обставин, наданий платнику податку компетентним органом.

Щодо складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій (лист Офісу ВПП ДФС від 07.12.2017 р. № 2872/ІПК/28-10-01-03-11)

Податкова накладна за щоденними підсумками операцій не може бути складена при здійсненні постачання товарів за готівку кінцевому споживачу, якщо розрахунки за такі товари, які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу, будуть здійснюватися не безпосередньо на поточний рахунок Товариства.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції, яка є складовою частиною устаткування спеціального призначення (лист ДФС від 08.12.2017 р. № 2886/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Операції з постачання систем та/або устаткування/обладнання, невід'ємною складовою яких є програмна продукція, не віднесені до операцій з постачання товарів і послуг, до яких застосовуються податкові пільги з податку на додану вартість. Відповідно при здійсненні таких операцій платники податків зобов'язані здійснювати нарахування та сплату ПДВ за такими операціями на загальних підставах, визначених для поставки товарів та послуг в Україні.

Лише у випадку, якщо програмна продукція була поставлена підприємством - постачальником як окремий елемент поставки та на таку продукцію передано право власності (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності), така операція звільняється від оподаткування ПДВ як операція з постачання програмної продукції згідно з пунктом 26¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Враховуючи викладене та у разі, якщо програмне забезпечення, яке інстальоване на устаткуванні спеціального призначення є невід’ємною його частиною та не виділено як окремий елемент поставки, а також-на таке програмне забезпечення не передано право власності, то операція з постачання такого устаткування (у якому міститься програмне забезпечення) для цілей оподаткування ПДВ розглядається як одна операція, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Щодо можливості включення до податкового кредиту податкової накладної, у якій показник графи 7 "Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість" відображений зі знаками більше двох після коми (лист ДФС від 05.12.2017 р. № 2827/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Податкові накладні, які складені та зареєстровані в ЄРПН, зокрема, у період з 01.04.2016 р. до 01.07.2017 р. та після 01.07.2017 р., та в яких ціна постачання одиниці товару/послуги містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ.

Щодо бюджетного відшкодування ПДВ (лист ДФС від 05.12.2017 р. № 2848/6/99-99-12-02-01-15/ІПК)

В основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками у зв’язку з придбанням товарів/послуг, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (у частині податку на додану вартість). Отже, суми податку на додану вартість, які сплачені авансом у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг приймають участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Аналогічна позиція викладена у листі Міністерства фінансів України від 21.07.2017 р. N 11310-09-10/19633.

Разом з цим, повідомляємо, що відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Отже, платник податку, у якого попередня оплата за товари залишається не підтвердженою фактом отримання таких товарів, втрачає право на податковий кредит, так як перерахування попередньої оплати за товари без факту отримання таких товарів, не відповідає визначенню придбання.

В частині оподаткування податком на прибуток

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування у разі ліквідації частини окремого об’єкта основних засобів (лист ДФС від 11.12.2017 р. № 2926/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

У разі ліквідації частини окремого об’єкта основних засобів фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості такої частини окремого об'єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшується на суму її залишкової вартості, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.

Щодо коригування фінансового результату відповідно до п. 140.5 ПКУ, у разі якщо операції з нерезидентом не є контрольованими (лист ДФС від 11.12.2017 р. № 2924/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Якщо витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидента із переліку підтверджується за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, у т. ч. у разі, якщо така операція підпадає під визначення контрольованої, то платник має право не коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу лише за підсумками звітного року.

При цьому, такий платник коригує фінансовий результат до оподаткування у податковій звітності за підсумками звітних періодів такого звітного року (І кв., півріччя, 9 місяців) на суму 30 відсотків вартості таких товарів.

Обґрунтування, що операція не є контрольованою та сума витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, надається зазначеним вище платником на запит контролюючого органу під час проведення документальної перевірки за звітний період, за підсумками якого платником податку прийнято рішення про незбільшення фінансового результату.

Щодо віднесення заборгованості до категорії "безнадійна", коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної дебіторської заборгованості (лист ДФС від 08.12.2017 р. № 2907/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає/не відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

При цьому зменшення фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу здійснюється лише на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, чинним на дату її списання.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування при проведенні операцій з надання безповоротної фінансової допомоги (лист ДФС від 08.12.2017 р. № 2906/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за витратами у вигляді безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток, який не оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Водночас у разі перерахування коштів на користь неприбуткової організації формується різниця відповідно до положень пп. 140.5.9 та 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Так, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Відповідно до положень бухгалтерського обліку і міжнародних стандартів фінансової звітності у бухгалтерському обліку сума безповоротної фінансової допомоги, у тому числі наданої неприбутковій організації чи пов’язаній особі, відображається у складі витрат у період їх понесення. При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток бухгалтерський фінансовий результат підлягає коригуванню на суму допомоги, яка перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, у разі якщо така допомога надана неприбутковій організації.

При цьому відповідно до п. 33 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, коригування, встановлені пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу, не проводяться, починаючи з 1 січня 2015 року, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

Кодексом з метою оподаткування податком на прибуток не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги іншим платникам податку на прибуток на загальних підставах.

В частині оподаткування доходів фізичних осіб

(ПДФО, Військовий збір, ЄСВ)

Щодо оподаткування дивідендів (лист ДФС від 11.12.2017 р. № 2936/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

Відповідно до пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування), оподатковуються за ставкою податку 5 відсотків.

З 1 січня 2017 року дохід у вигляді дивідендів, нарахованих суб’єктом господарювання - платником єдиного податку оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9 відсотків. Крім того зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором.

Водночас, дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з пп. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (пп. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 ПКУ), тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 11.12.2017 р. № 2935/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

- Результати проведення перерахунку сум доходів, наданих платнику податку та утриманого податку на доходи фізичних осіб і військового збору відображаються податковим агентом у податковому розрахунку ф. N 1ДФ за звітний період у якому проведено такий перерахунок;

- Якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування (п. 9 розділу IV Порядку).

- Якщо роботодавець виявляє помилки допущені у попередніх звітних періодах він здійснює нарахування єдиного внеску працівнику в поточному місяці за попередні періоди без віднесення до відповідних місяців, за які проведено таке нарахування.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу у вигляді додаткового блага (лист ДФС від 11.12.2017 р. № 2919/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

У разі якщо юридичною особою відшкодовуються витрати на проїзд, харчування та проживання, понесені учасниками форуму (фізичними особами, які не перебувають з такою юридичною особою у трудових відносинах і не є членами її керівних органів), то сума відшкодованих витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу учасників форуму (фізичних осіб) як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Щодо порядку заповнення розділу II податкового розрахунку за формою N 1ДФ (лист ДФС від 07.12.2017 р. № 2882/6/99-99-13-01-01-15/ІПК)

У графах загальна сума нарахованого (виплаченого) доходу рядка "Військовий збір" розділу II Податкового розрахунку зазначається загальна сума доходів, що була нарахована (виплачена) платникам податків, зокрема: суми допомоги по вагітності та пологах, аліменти, виплати фізичним особам - підприємцям тощо.

Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від юридичної особи у вигляді суми компенсації вартості спожитих комунальних послуг такою юридичною особою(лист ДФС від 07.12.2017 р. № 2864/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

Дохід, отриманий платником податку - фізичною особою, як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат такого платника оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Щодо стосовно використання у господарській діяльності автомобілів працівників та виплати компенсації працівникам за використання автомобілів у службових цілях (лист ДФС від 08.12.2017 р. № 2912/6/99-99-15-01-01-15/ІПК)

Щодо оподаткування суми компенсації, що виплачується юридичною особою працівнику за використання автомобіля у службових цілях:

Сума компенсації, що виплачується юридичною особою найманому працівнику за використання власного автомобіля у службових цілях включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Щодо права юридичної особи відносити до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені за придбане пальне для експлуатації автомобіля з метою виконання працівником службових обов’язків

Платник ПДВ, який відповідно до умов договору забезпечує орендоване майно (автомобіль) паливно-мастильними матеріалами для ведення господарської діяльності, має право віднести до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв’язку зі здійсненням таких витрат, на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

При цьому, виходячи з вартості придбаних паливно-мастильних матеріалів, які використані не в рамках здійснення господарської діяльності та/або використання яких в рамках господарської діяльності не підтверджено документально, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання за правилами встановленими пунктом 198.5 статті 198 Кодексу.

Разом з цим норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. N 43. Витрати палива понад такі норми вважаються використанням палива в негосподарській діяльності суб'єкта господарювання.

Щодо порядку ведення обліку доходів та витрат, подання звітності та оподаткування доходів, а також сплати єдиного внеску фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою - підприємцем (лист ДФС від 11.12.2017 р. № 2927/Ф/99-99-13-02-03-14/ІПК)

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Фізична особа - підприємець, яка одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (за видом діяльності відмінної від незалежної професійної діяльності), така особа веде дві книги обліку доходів та витрат: одну Книгу обліку доходів та витрат, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 р. N 481, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, другу Книгу - для обліку доходів від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування (залежно від обраної групи платника єдиного податку), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. N 579.

За результатами звітного року такий платник податку подає дві податкові декларації:

- податкову декларацію про майновий стан і доходи - для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, до 1 травня року, що настає за звітним, та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій податковій декларації до 1 серпня року, що настає за звітним, за формою, затвердженою наказом ДФС від 02.10.2015 р. N 859;

- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця - для відображення доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. N 578, яка подається у строки відповідно до ст. 296 Кодексу.

Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасного здійснює підприємницьку діяльність зобов’язана перебувати на обліку як платник податків та окремо як платник єдиного внеску, така особа веде різний податковий облік та подає до контролюючих органів різні види податкових декларацій та звітів.

В частині застосування спрощеної системи оподаткування

Про єдиний податок для платників третьої групи (лист ДФС від 11.12.2017 р. № 2933/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відс., статутний капітал Товариства сформовано внаслідок реорганізації іншого підприємства шляхом його поділу на декілька товариств з виділенням майна (нежитлових приміщень та земельних ділянок), в подальшому на загальних зборах Товариства прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації. Товариство запитує про податкові зобов’язання, які виникають у нього у разі повернення учаснику Товариства його внеску у статутний капітал, якщо ці основні засоби, які сформували статутний капітал Товариства, використовувалися Товариством менше ніж 12 календарних місяців.

- Статутний фонд Товариства сформовано внаслідок реорганізації іншого підприємства шляхом поділу на декілька товариств з виділенням майна (нежитлових приміщень та земельних ділянок) відповідно до участі кожного учасника. За своєю суттю таке виділення майна для новоутвореної особи є внеском у статутний капітал та є прямою фінансовою інвестицією, оскільки така господарська операція передбачає придбання корпоративних прав в обмін на внесене нерухоме майно (частина "б" пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

- Доходом юридичної особи - платника єдиного податку визнається все, що зумовлює зростання його капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства);

- Повернення учаснику Товариства його внеску у статутний капітал у разі ліквідації Товариства не призводить до зростання власного капіталу Товариства, а, отже, до виникнення доходу, який би оподатковувався єдиним податком.

Щодо ведення Книги обліку доходів для платників податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість

(лист ДФС від 05.12.2017 р. № 2834/С/99-99-13-01-02-14/ІПК)

При здійсненні розрахунків за товари (послуги) доходом платника єдиного податку вважається вся сума, що надійшла на розрахунковий рахунок (з урахуванням суми, утриманої банком за обслуговування з еквайрингу).

В частині застосування РРО

Щодо застосування РРО (лист ДФС від 11.12.2017 р. № 2918/В/99-99-14-05-01-14/ІПК)

1. В якому періоді виникає обов’язок фізичної особи - підприємця платника єдиного податків 3 групи (далі - ФОП 3 групи) застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) в 2016 році, якщо його дохід у 3 кварталі склав 1,3 млн. грн. (безготівкові кошти на розрахунковий рахунок), у 4 кварталі - 0,75 млн. грн. (у т. ч. 0,3 млн. грн. готівка та 0,55 млн. грн. безготівкові кошти)?

Враховуючи викладене, ФОП 3 групи, які у 3 кварталі 2016 року перевищили обсяг доходу 1 млн. грн., зобов’язані з 01.10.2016 р. при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

2. В якому періоді, у ФОП 3 групи в наведеному прикладі, настає відповідальність за порушення законодавства, пов’язані із застосуванням РРО?

3. Яка відповідальність у ФОП 3 групи виникає в 2017 році, якщо РРО не зареєстровано, а дохід складає 2,5 млн. грн. (безготівкові кошти на розрахунковий рахунок)?

Крім того, у такої ФОП 3 групи у разі непроведення розрахункових операцій через РРО, при здійсненні розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) в 4 кварталі 2016 року, виникає відповідальність відповідно до ст. 17 Закону N 265, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

4. Як вести облік доходів ФОП 3 групи в 2017 році із застосуванням РРО?

Згідно п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, якє належить направі власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

5. Який документ необхідно надати для реєстрації РРО у разі відсутності постійного договору оренди приміщення для отримання дозволу на розміщення господарської одиниці?

Відповідно до п. 3 р. III Порядку реєстрації та застосування РРО що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. N 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 р. за N 918/29048 (далі - Порядок), РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні РРО.

Реєстраційне посвідчення РРО за формою N 3-РРО (встановлена у додатку 3 до Порядку), підтверджує факт реєстрації РРО у контролюючому органі, містить реквізити щодо найменування та адреси господарської одиниці, де використовується РРО.

Пунктом 4 глави 2 р. II Порядку визначено перелік документів, які подаються суб’єктом господарювання для реєстрації РРО у контролюючому органі, серед яких - копія документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватись РРО.

Господарська одиниця (далі - ГО) - це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції (п. 3 р. 1 Порядку).

У разі відсутності стаціонарного об’єкту (ГО) - приміщення, в якому здійснюється реалізація товарів (надання послуг), та, відповідно, відсутності документа на право власності/право користування таким приміщенням, у випадках доставки товару покупцю суб’єкт господарювання може використовувати портативний РРО, який реєструється у загальному порядку, та який дозволяє проводити розрахункові операції безпосередньо на місці реалізації товару чи наданні послуги (у місці проведення розрахунків).

6. Як формувати фіскальні звітні чеки РРО в період призупинення діяльності ФОП 3 групи?

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону N 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

В частині податкових перевірок

Про вручення акту камеральної перевірки (лист ДФС від 11.12.2017 р. № 2925/6/99-99-12-02-01-15/ІПК)

Дата прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу податкового повідомлення-рішення залежить від дати вручення платнику податків акта перевірки та термінів розгляду заперечень, у разі їх надання платником податків до акта перевірки.

Згідно з пункту 86.2 статті 86 Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Датою вручення платнику податків акта камеральної перевірки в разі надсилання його поштою є дата, зазначена у повідомленні про вручення.

При цьому, пунктом 86.8 статі 86 Кодексу визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.