ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН ТА РОЗ"ЯСНЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

О ГЛЯД О СТАН Н ІХ ЗМ ІН ЗАКОН О ДАВ СТВ А ТА РО З ’ ЯСН ЕН Ь МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:

Постановою Правління Нацбанку від 29 грудня 2017 року № 148

“Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”

Постановою затверджено нові форми касових документів:

- Відомість на виплату готівки

- Прибутковий касовий ордер

- Видатковий касовий ордер

- Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів

- Касова книга

- Книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки

- Акт про результати інвентаризації наявних коштів

- Акт про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою

- Оновлені форми не суттєво відрізняються від попередніх.

Постановою в новій редакції також викладено Положення про ведення касових операцій в Україні.

В частині ПДВ

Повідомлення для платників податку на додану вартість, розміщене на сайті ДФС

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/322369.html

У зв’язку з набранням чинності Закону України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245) податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 2245 (з 1 грудня 2017 року по 30 грудня 2017 року включно) та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються у Реєстрі у порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 2245 (до 31 грудня 2017 року) щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Реєстрі.

Пояснення і копії документів до податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких у Реєстрі зупинено до 1 грудня 2017 року, платниками не подаються.

Також, у зв’язку з виключенням Законом № 2245 пункту 74.2 статті 74 Кодексу, починаючи з 31 грудня 2017 року Таблиця даних платника податку, що є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (із змінами), до ДФС не подається.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з продажу заставленого майна, яке належить майновому поручителю, на торгах або передачі такого майна у власність банку (кредитора - заставодержателя) в рахунок погашення заборгованості перед банком (кредитором - заставодержателем)

(лист ДФС від 10.01.2018 р. № 96/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Операція з продажу заставленого майна, яке належить майновому поручителю, на торгах або передачі такого майна у власність банку (кредитора-заставодержателя) в рахунок погашення заборгованості перед банком (кредитором - заставодержателем) у зв’язку із невиконанням заставодавцем (боржником) зобов’язань за кредитним договором є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування ПДВ для таких операцій визначається за правилами, встановленими статтею 188 розділу V ПКУ, а сума податку додається до договірної вартості такого майна.

Водночас при здійсненні будь-якої із зазначених вище операцій заставодавець (боржник) - платник ПДВ або третя особа - платник ПДВ (майновий поручитель) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилами "першої події", встановленими пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, і відповідно сплатити їх у встановлені ПКУ терміни, а також скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну згідно з вимогами статті 201 розділу V ПКУ та Порядку N 1307.

(від 10.01.2018 р. N 96/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Щодо ПДВ-зобов’язаннь з безоплатного гарантійного ремонту (лист ДФСУ від 29.12.2017 р. № 3203/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Операція з безоплатного передання товарів/послуг платником ПДВ згідно зі ст. 185 ПКУ є об’єктом обкладення ПДВ, база обкладення ПДВ під час здійснення якої визначається за правилами, установленими п. 188.1 ПКУ. Своєю чергою, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ не нараховуються.

У разі якщо вартість використаних у межах гарантійного ремонту товарів (придбаних із ПДВ) не включається до складу вартості інших оподатковуваних операцій із постачання (реалізації) товарів/послуг, то за такою операцією платник ПДВ зобов’язаний скласти й зареєструвати в ЄРПН 2 податкові накладні:

одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;

другу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.

Щодо технічних ПДВ-зобов’язань при продажу металобрухту після розібрання основного засобу (Лист ДФС від 26.12.2017 р. № 3143/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

У разі якщо придбані/отримані з ПДВ платником податку товари/послуги частково використовуються в обкладених ПДВ операціях, а частково — у звільнених від обкладення ПДВ операціях із постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок, зокрема, обробки (металів) та розібрання (демонтажу) ліквідованих основних фондів, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань із ПДВ та подання до контролюючого органу розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях за правилами, визначеними ст. 199 ПКУ, у такого платника податку відсутній.

Щодо враховування помилкової податкової накладної при складанні декларації? (лист ДФС від 27.12.2017 р. № 3174/6/99-95-42-03-15/ІПК)

В декларації зазначаються дані лише ПН, складених на підставі первинних документів. Тобто, дані, вказані в помилковій податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.

Щодо нарахування податкового кредиту при використанні електронного транспортного квитку (Лист ДФС від 21.12.2017 р. № 3098/6/99-95-42-03-15/ІПК)

Видача електронних проїзних (перевізних) документів пасажирам здійснюється без надання податкової накладної до кожного окремого такого документа, оскільки візуальна форма електронного проїзного документа (посадочний документ) є фіскальним чеком, містить суму наданих послуг (вартість перевезення, інших додаткових послуг, що надаються пасажиру), фіскальний номер та податковий номер постачальника (особи, яка здійснила продаж квитка), а тому є документом, який підтверджує право на отримання податкового кредиту без отримання податкової накладної (при дотриманні інших правил щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ).

При цьому якщо форма транспортного квитка відповідає вимогам міжнародних стандартів, відповідно до яких не передбачається наявність в квитках податкового номера, такі квитки є підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної, але за умови, що даний документ містить інформацію про нараховану суму ПДВ.

В частині оподаткування податком на прибуток

Щодо оподаткування надання платником податку на прибуток поворотної фінансової допомоги засновнику - фізичній особі та можливості зарахувати повернення цієї суми шляхом зменшення статутного капіталу (внесок до статутного капіталу засновника) (Лист ДФС від 27.12.2017 р. № 3167/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Сума поворотної фінансової допомоги, яка виплачується податковим агентом - юридичною особою своєму засновнику - фізичній особі протягом дії договору, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу засновника, тобто не обкладається податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 165.1.31 ПКУ.

При цьому згідно п.п. 170.2.6 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового).

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларації, в якій повинен відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний дохід або інвестиційний збиток), отриманий в протягом такого звітного роки (п.п. 170.2.1 ПКУ).

Ці норми поширюються на повернення засновнику грошових коштів або майна, попередньо внесених ним до статутного капіталу, в результаті зменшення в законодавчо встановленому порядку статутного капіталу цієї юридичної особи.

Оскільки операція з надання/отримання платником податків поворотної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, дана операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.

ПКУ не передбачає коригування фінансового результату до оподаткування на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток.

Що стосується можливості заліку суми внеску до статутного капіталу засновника товариства в рахунок погашення його заборгованості за отриману їм фінансову допомогу при зменшенні статутного капіталу підприємства, то це питання регулюється положеннями п. 3 ст. 203 ГКУ - господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом пред'явлення вимоги. Для зарахування досить заяви однієї сторони.

Формування фінансового результату від операції заліку зустрічної однорідної вимоги на підприємстві відображається відповідно до правил бухгалтерського обліку. Податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за зазначеною операцією не передбачені. Такі операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Щодо корегування фінансового результату до оподаткування (лист ДФС від 11.01.2018 р. № 104/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Застосування відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності визначено у розділі VI Закону України від 16 квітня 1991 року N 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон N 959).

Отже, якщо платник податку на прибуток за порушення виконання умов зовнішньоекономічного договору несе відповідальність у вигляді штрафних санісцій (неустойки), що сплачуються на користь нерезидента, такий платник згідно з вимогами пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму понесених витрат від визнання таких штрафних санкцій (неустойки).

В частині оподаткування доходів фізичних осіб

(ПДФО, Військовий збір, ЄСВ)

Щодо ПДФО при медогляді коштом підприємства (лист ДФС від 22.12.2017 р. № 3121/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника не включають витрати підприємства на обов’язковий медичний огляд такого працівника. Але за умови, що медогляд є обов’язковим згідно з чинним законодавством. Вартість такого медогляду підприємство має відобразити у формі № 1ДФ з ознакою доходу «143».

Якщо підприємець оплачує медогляд, який проходити необов’язково, то оподатковує його вартість ПДФО та військовим збором. У формі № 1ДФ суму такого доходу відображає з ознакою доходу «126».

Щодо оподатковання надбавки за роз’їзний характер роботи (Лист ДФС від 28.12.2017 р. № 3191/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

Таку виплату оподатковують ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

Нараховувати ЄСВ на суму такої надбавки не потрібно. Адже вона включена до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Щодо оподаткування подарунку, отриманого фізичною особою - резидентом за кордоном (лист ДФС від 05.01.2018 р. № 66/Н/99-99-13-02-03-14/ІПК)

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Дохід, отриманий фізичною особою - резидентом з джерел за межами України у вигляді подарунку, включається до її загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Щодо декларування іноземних доходів фізичних осіб-резидентів (лист ДФС від 14.12.2017 р. № 16785/К/99-95-42-02-14)

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що платниками податку є, зокрема фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Отже, дохід, отриманий фізичною особою - резидентом з джерел за межами України у вигляді спадщини, включається такою особою до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Чи звільнені з 2018 року від сплати ЄСВ підприємці, які отримують пенсію за вислугу років (лист ДФС від 26.12.2017 р. № 3135/Д/99-99-13-02-01-14/ІПК)

Фізособи-підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, не є пенсіонерами за віком у розумінні Закону про ЄСВ і зобов’язані нараховувати та сплачувати ЄСВ на загальних підставах. Зазначена норма діяла до 31.12.2017.

Однак Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII унесено зміни до Закону про ЄСВ, зокрема, до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, яким установлено, що підприємці звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю чи досягли пенсійного віку, установленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі— Закон № 1058), й отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ винятково за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зазначена норма набрала чинності з 01 січня 2018 року.

Зважаючи на викладене, ДФС в ІПК від 26.12.2017 р. № 3135/Д/99-99-13-02-01-14/ІПКуказує: з 01.01.2018 фізособи-підприємці, які досягли віку, установленого ст. 26 Закону № 1058 (60 років і мають страховий стаж, зокрема з 01.01.2018 по 31.12.2018 — не менш ніж 25 років), й отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії), звільнятимуться від сплати ЄСВ за себе.

Чи оподатковується вартість перевезення працівників на роботу при вахтовому методі роботи (Лист ДФС ІПК від 20.12.2017 р. № 3059/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

Оскільки працедавцем під час застосування вахтового методу роботи планується надавати своїм працівникам безоплатно послуги з перевезення від пункту збору до місця роботи й назад, то з метою оподаткування вартість такої послуги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо й обкладається ПДФО на загальних підставах.

Відповідний висновок робить ДФС в ІПК від 20.12.2017 р. № 3059/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ (пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ).

В частині застосування РРО

Щодо відображення сертифікату на знижку в касовому чеку (Лист ДФС від 26.12.2017 р. № 3144/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

Податківці роз’яснили, як у касовому чеку відобразити сертифікат на знижку.

Вони пропонують позначати словом «сертифікат» форму оплати. Адже перелік позначень форм оплати, наведений у Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженому наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13, не є вичерпним і містить слово «тощо». Саме під «тощо» можна позначити форму оплати «сертифікат».

Якщо покупець повертає товар, за який розрахувався сертифікатом, у касовому чеку зазначають суму використаного сертифікату.

Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування

Щодо застосування ставки акцизного податку (лист ДФС від 03.01.2018 р. № 19/6/99-99-12-02-02-15/ІПК)

У разі якщо технологія виробництва готової продукції (без додання спирту) передбачає використання різних видів зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об’ємних одиниць (без додання спирту), безалкогольних напоїв (води, соку, підсолоджувачів, інших харчових інгредієнтів), такі товари (продукція) класифікуються за кодами 2206 00 39 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД та оподатковуються за ставкою акцизного податку у розмірі 1,06 грн за 1 літр.

Інші зброджені напої (з доданням спирту), які класифікуються за кодами 2206 00 39 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, оподатковуються акцизним податком за ставкою 126,96 грн за 1 літр 100-% спирту.

Щодо предмету договору про спільну діяльність при будівництві торгового обєкта (Лист ДФС від 20.12.2017 р. № 3052/Б/99-99-08-02-01-14/ІПК)

Здійснення будівництва торгового об’єкта має бути не предметом договору про спільну діяльність, а предметом договорів підряду.

Для здійснення будівництва таких об’єктів, підготовки будівельних ділянок, робіт з обладнання будівель, робіт із завершення будівництва, прикладних та експериментальних досліджень і розробки таких робіт мають укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (у т.ч. субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори.

Сторонами в капітальному будівництві є замовник та підрядник (генеральний підрядник). Договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома й більше підрядниками. Загальні положення щодо будівельного підряду визначені статтями 875–886 Цивільного кодексу України.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1053 від 29.12.2017р.«Про перерахування розміру страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (членам їх сімей)”)

З 1 січня 2018 року вступила в дію прийнята 27 грудня постанова Кабінету Міністрів України № 1053 „Про перерахування розміру страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (членам їх сімей)”.

Постанову розроблено на виконання Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та спрямовано на посилення соціального захисту потерпілих на виробництві.

Постановою встановлено коефіцієнт перерахування страхових виплат з 1 березня 2018 року у розмірі 1,2, виходячи із фінансових можливостей бюджету Фонду соціального страхування України.

Крім того, запропоновано провести осучаснення цих виплат і пропонується до заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров’я, відкоригованої на коефіцієнти перерахунків, що проводились Фондом до 2018 року, додати суму, на яку збільшився середній розмір заробітної плати в Україні за період 2008-2011 років.

Також передбачається, що для осіб, у яких після проведеного перерахування розмір щомісячної виплати менше мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, встановити новий розмір щомісячної страхової виплати з урахуванням відсотку втрати працездатності та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року (3200 грн).

З прийняттям постанови будуть збільшені з 01.01.2018 р. страхові виплати потерпілим на виробництві майже для 174 тисяч осіб, та з 01.03.2018 р. перераховуватимуть страхові виплати для 207 тисяч осіб.

Для реалізації акта у проекті бюджету Фонду на 2018 рік передбачено кошти у сумі 2,1 млрд гривень.

Чи виплачується премія за період відрядження (лист Мінсоцполітики від 22.11.2017 р. № 2779/0/101-17)

У разі якщо час відрядження працівникові оплачувалося виходячи із середньої зарплати, то ані суми цього середнього заробітку, ані дні, за які він зберігається, не враховуються під час обчислення середньої зарплати виходячи з двох місяців.

Щодо нарахування премії за час відрядження, то відповідно до ст. 121 КЗпП за роботу в період відрядження має виплачуватися зарплата згідно з умовами трудового договору, у т.ч. нараховуватися премії, якщо вони передбачені цими умовами. Якщо за період відрядження нарахована заробітна плата нижче середньої заробітної плати, обчисленої відповідно до законодавства, тоді виплачується середня заробітна плата.

У випадку виплати середньої зарплати за період відрядження премію за цей період не нараховують.

Щодо застосування ставки акцизного податку (лист ДФСвід 03.01.2018 р. № 19/6/99-99-12-02-02-15/ІПК)

Щодо порядку визначення податкового (звітного) періоду виробниками сільськогосподарської продукції (лист ДФС від 11.01.2018 р. № 106/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Відповідно до пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

З 01.01.2017 р. Кодексом не визначено, яка продукція вважається сільськогосподарською для цілей оподаткування податком на прибуток.

З урахуванням зазначеного, з 01.07.2017 р. виробники сільськогосподарської продукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток.

Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 мільйонів гривень, то застосовуються звітні (податкові) періоди - календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) не перевищує 20 мільйонів гривень, то такі платники можуть застосовувати річний звітний (податковий) період, передбачений для звичайних платників податку на прибуток.

При цьому виробники сільськогосподарської продукції, які застосовували річний податковий (звітний) період з 01.07.2016 р. до 30.06.2017 р., і річний дохід яких від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2016 рік, перевищував 20 мільйонів гривень, починаючи з 01.07.2017 р. застосовують звітні (податкові) періоди - календарні три квартали та рік. Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік не перевищив 20 мільйонів гривень, то такі платники обчислюють та надають звітність з податку на прибуток за період з 01.07.2017 р. до 31.12.2017 р. у терміни, передбачені для подання податкової декларації, що розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Щодо необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку при здійсненні операцій з реалізації пального з використанням талонів і смарт-карток (паливних карток) та необхідності складання та реєстрації при здійсненні зазначених операції акцизних накладних в системі електронного адміністрування реалізації пального (лист ДФС від 10.01.2018 р. № 98/6/99-99-15-03-03-15/ІПК)

У зверненні Товариство зазначає, що здійснює операції з реалізації пального за допомогою паливних карток, талонів у безготівковій формі згідно з договорами купівлі-продажу. При цьому Товариство зазначає, що не здійснює операцій з фізичного відпуску (відвантаження) пального, а здійснює лише операції з купівлі-продажу паливних карток, талонів на пальне, за якими пальне отримується покупцями через АЗС, які належать іншим суб’єктам господарювання.

У разі, якщо за даними первинних документів Товариство здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива з отриманням (наданням) до видаткових накладних на паливо паливних карток та/або талонів на пальне, у цьому випадку Товариство є платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 Кодексу (п. 231.4 ст. 231 Кодексу).

У разі, якщо Товариство є платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу та здійснює операції з реалізації пального за допомогою паливних карток, талонів на пальне, з метою виявлення необлікованих об’ємів пального воно зобов’язане складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, зареєструвавши акцизні накладні в ЄРАН згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу.

Про транспортний податок з юридичних осіб (лист ДФС від 05.01.2018 р. № 66/Н/99-99-13-02-03-14/ІПК)

Товариство повідомило про використання транспортного засобу - автомобіля марки TOYOTA Land Cruser Prado 150 з об’ємом циліндрів двигуна 2755 см. куб., типом пального - дизель, придбаного у 2016 році. Згідно з розрахунком середньоринкової вартості автомобіля, здійсненого Товариством 17.02.2017 р. за методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. N 66 (далі - Методика), середньоринкова вартість автомобіля є меншою ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, станом на 20.02.2017 р. переліку транспортних засобів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком (далі - Перелік), не було розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу. З урахуванням обставин Товариство просить надати податкову консультацію щодо обов’язковості надання у 2017 році податкової декларації з транспортного податку.

Якщо придбаний у 2016 році автомобіль мав середньоринкову вартість менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, розраховану за Методикою, діючою станом на 01.01.2017 р., у Товариства не виник обов’язок щодо сплати транспортного податку.

Перелік розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку у червні 2017 року.

Якщо у Переліку відсутня інформація про автомобіль з параметрами, які відповідають автомобілю Товариства, то Товариство не є платником транспортного податку у 2017 році. При цьому зазначаємо, що показники транспортних засобів, які відображають кількісний вимір та визначаються у цифровому форматі, зокрема об’єм циліндрів двигуна, округлюються до найбільшого цілого значення. Таким чином об’єм циліндрів двигуна транспортного засобу Товариства (2755 см. куб.) округлюється до 3000 см. куб.

Якщо у Переліку міститься інформація, що відповідає автомобілю Товариства (з врахуванням округлення), то Товариство є платником транспортного податку у 2017 році.

Про плату за землю (лист ДФС від04.01.2018 р. N 25/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

Товариство поінформувало, що у господарській діяльності платника єдиного податку надає в оренду власні нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку. Товариство зазначило, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку не оформляло, але й не ідентифікувало вид існуючих майнових прав на земельну ділянку в частині спільної сумісної власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку.

Товариство, посилаючись на норму п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу щодо звільнення від сплати земельного податку платниками єдиного податку, які використовують таку ділянку в господарській діяльності, просить підтвердити поширення на нього дії вказаної норми Кодексу.

Оскільки Товариство може набути права власності на земельну ділянку, лише у складі спільної сумісної власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, то, керуючись нормами Земельного та Цивільного кодексів України, Товариство зобов’язано врегулювати із учасниками такої спільної сумісної власності на земельну ділянку (ділянки) порядок нарахування, сплати та подання податкової звітності із плати за землю за таку ділянку (ділянки).

Про рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів (лист ДФС від 03.01.2018 р. N 17/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

Підприємство повідомило, що є платником Рентної плати та зацікавлене у визначенні термінів виникнення податкових зобов’язань та порядку сплати Рентної плати у разі отримання у IV кварталі 2017 року спеціальних дозволів (лісорубних квитків) на заготівлю деревини у 2018 рік.

Основні елементи оподаткування Рентною платою врегульовано ст. 256 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Сума податкових зобов’язань з Рентної плати обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначаються у таких дозволах (пп. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Кодексу).

Згідно з п. 257.5 ст. 257 Кодексу Рентна плата сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів "а" та "б" пп. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 Кодексу.

Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів регламентований постановою Кабінету міністрів України від 23 травня 2007 року N 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів". Формою лісорубного квитка, який є Додатком 1 до Порядку, передбачено відображення строків внесення плати за деревину та закінчення заготівлі.

Таким чином у разі отримання Підприємством у IV кварталі 2017 року спеціальних дозволів (лісорубних квитків) на здійснення рубок головного користування у 2018 році, податкові зобов’язання з Рентної плати у Підприємства виникатимуть з початку періоду, на який отримано такий дозвіл, а саме з 01 січня 2018 року.

При цьому суму податкових зобов’язань з Рентної плати Підприємству необхідно сплачувати щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в отриманих дозволах (лісорубних квитках), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, тобто кінцевим терміном сплати податкових зобов’язань з Рентної плати для Підприємства вважатиметься 19 лютого 2019 року.

Щодо терміну подання фізичною особою Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт у разі використання такою особою корпоративної платіжної картки (лист ДФС від 03.01.2018 р. N 14/5/99-99-13-02-03-16/ІПК)

Згідно з пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Кодексу дія цього пункту поширюється на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно- правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання у разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Форма Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 р. № 841.

Враховуючи викладене, якщо під час відрядження фізична особа (працівник) застосовувала корпоративну платіжну картку як для отримання готівки так і для проведення розрахунків у безготівковій формі, то з метою дотримання норм Кодексу такий працівник подає відповідні звіти про використання виданих на відрядження коштів у терміни, визначені пп. "а" та "б" пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Щодо справляння екологічного податку в частині скидів у водні об’єкти (лист ДФС від 02.01.2018 р. № 8/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

Підприємство поінформувало, що здійснює скиди у водні об’єкти на підставі відповідного дозвільного документу, у якому зазначено й показник мінералізації води, який використовує для обчислення податкових зобов’язань з Податку.

Оскільки, до списку "А" Переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року N 1100 "Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується", до забруднюючих речовин, що нормуються у всіх випадках скидання зворотних вод включено показник "мінералізація води", а ставка Податку для такої забруднюючої речовини у п. 245.1 ст. 245 Кодексу відсутня, то Підприємство при обчисленні податкових зобов’язань з Податку має керуватися вимогами визначеними п. 245.2 та п. 245.3 ст. 245 Кодексу щодо ставок Податку, які застосовуються у випадках коли забруднюючі речовини, які скидаються Підприємством відсутні у переліку, визначеному п. 245.1 ст. 245 Кодексу, та для яких у переліку, визначеному п. 245.2 ст. 245 Кодексу, не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу.

Нормативи екологічної безпеки, до яких Водним кодексом України віднесено як гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу для водних об’єктів, вводяться в дію за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За вказаних приписів п. 243.2 та 245.3 ст. 245 Кодексу, а також, враховуючи Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року N 808, Підприємство для обчислення податкових зобов’язань з Податку за показником "мінералізація", має право, в порядку визначеному Законом України "Про екологічну експертизу", отримати необхідний висновок екологічної експертизи щодо визначення гранично допустимої концентрації або орієнтовнобезпечного рівня впливу для водних об’єктів забруднюючих речовин, які були встановлені для забруднюючої речовини "мінералізація" у дозвільному документі Підприємства при його складанні.

Про рентну плату за використання води (лист ДФС від 02.01.2018 р. № 7/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

Товариство поінформувало, що є вторинним водокористувачем та використовує отриману за договором на водопостачання воду для виробництва напоїв.

Товариство зацікавлене у визначенні приналежності Товариства до платників Рентної плати у 2018 році.

Оскільки, згідно з п. 110 розд. І Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України", який набирає чинності з 01 січня 2018 року, платниками Рентної плати у п. 255.1 ст. 255 Кодексу визначено первинних водокористувачів, то на Товариство не поширюється обов’язок із сплати Рентної плати в частині обсягів води, які отримані ним у визначеному законодавством порядку, але не на підставі дозволу на спеціальне використання води.

Останні блоги:

Онлайн курс "БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК 2022: ПОГЛИБЛЕНИЙ КУРС З АКЦЕНТОМ НА ПСБО ТА ПКУ" (старт з 4 серпня 2022 р.)

ЗАПРОШУЄМО ФІНАНСОВИХ ДИРЕКТОРІВ, ГОЛОВНИХ БУХГАЛТЕРІВ, БУХГАЛТЕРІВ, ВНУТРІШНІХ АУДИТОРІВ, АУДИТОРІВ НА ОНЛАЙН...

Вебінар 26.07.2022 р. «ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЗА І ПІВРІЧЧЯ 2022 Р.: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ В УМОВАХ ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ»

ЗАПРОШУЄМО КЕРІВНИКІВ, ФІНАНСОВИХ ДИРЕКТОРІВ, ГОЛОВНИХ БУХГАЛТЕРІВ НА ВЕБІНАР: В ВПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ ЮРИДИ...

Підписатися на розсилку актуальних новин