ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗ ’ ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Увага!

29 грудня 2017 року Закон України «Про дербавний бюджет на 2018 р.»№2246-19, прийнятий Верховною Радою 7 грудня 2017 р. підписано Президентом України.

Закон опубліковано 30 грудня 2017 року

в газеті «Голос України» № 246-247

Законом, зокрема,  встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні;

у погодинному розмірі: з 1 січня - 22,41 гривні.

Законом установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 гривень, з 1 липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні,

а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

Законом України №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» внесено зміни до Закону України № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Прийнятими змінами мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності подовжено до 31 грудня 2018 року. 

Встановлено, що мораторій не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (до внесення змін такий перелік було встановлено ст. 6 Закону 1728). 

Кабінету Міністрів України повинен до 1 липня 2018 року розробити і затвердити концепцію та план заходів з реформування системи державного нагляду (контролю) з метою впровадження ризик-орієнтованого підходу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) у всіх сферах господарської діяльності

Оприлюднено план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:

в частині ПДВ

Повідомлення для платників податку на додану вартість, розміщене на сайті ДФС

Режим доступу: http://sfs.gov.ua/anonsi/17334.html

Деякі особливості складання та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування при зміні номенклатури

ДФС в доповнення до інформації щодо механізму зміни номенклатури товарів/послуг в податкових накладних (повідомлення від 13.12.2017) повідомляє.

1. У разі, якщо до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (далі – ПН) платником податку складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування (далі – РК), якими доповнено номенклатуру постачання товарів/послуг, але у графі 1 «№ з/п рядка ПН, що коригується» Розділу Б табличної частини РК (далі – номер рядка ПН ) по всіх доданих товарних позиціях вказано однакове (дублююче) значення номера рядка ПН (наприклад «1»), то в разі, якщо в подальшому може виникнути  необхідність коригування таких товарних позицій, платнику податку необхідно скласти РК в якому:

– сторнуються товарні позиції, щодо яких вказано однакове (дублююче) значення номера рядка ПН (наприклад «1»), шляхом зазначення в окремих рядках РК усіх товарних позицій, що містилися в попередньо зареєстрованих ПН та РК до них. При цьому, в графі 7 «Коригування кількості/ зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» зазначаються показники зі знаком «мінус», а також в інших графах зазначаються відповідні значення одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, які вказані в зареєстрованих ПН та РК до них по таких товарних позиціях. В графі 1 рядка РК вказується номер рядка, який був зазначений в ПН, та зареєстрованих до неї РК, по таких товарних позиціях.

– додаються всі товарні позиції, щодо яких в попередніх РК вказано однакове (дублююче) значення номера рядка ПН (наприклад «1») з відповідними значеннями ціни, кількості, одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, але при цьому, у графі 1 рядка РК, яким вводиться товарна позиція, зазначається новий черговий порядковий номер рядка ПН, який не зазначався раніше в ПН, що коригується.

У графі 2 РК до ПН у всіх рядках, які заповнюються, зазначається причина коригування – «Зміна номенклатури».

2. У разі, якщо платником податку в період з 20.11.2017 по 14.12.2017 були подані для реєстрації в ЄРПН РК до зареєстрованої в ЄРПН ПН для зміни номенклатури товару, але РК, за яким/якими відбулося сторнування показника «Обсяги постачання» по всіх товарних позиціях ПН, були зареєстровані в ЄРПН, а РК, за яким/якими повинно було відбутися доповнення ПН новими товарними позиціями, в ЄРПН не були зареєстровані, платнику податку слід подати на реєстрацію замість РК, реєстрація якого/яких не відбулася, один РК, в якому:

– додати нові товарні позиції з відповідними значеннями ціни, кількості, одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, але при цьому, у графі 1 того рядка РК, яким додається товарна позиція, вказати новий черговий порядковий номер рядка ПН, який не зазначався раніше в ПН, що коригується (доповнити ПН новим рядком);

– у графі 2 РК до ПН у всіх рядках, які заповнюються, зазначити причину коригування – «Зміна номенклатури».

3. У разі, якщо після реєстрації ПН в ЄРПН у платника податку в подальшому виникає необхідність доповнення ПН новою або новими товарними позиціями на заміну вже вказаних, або у зв'язку із зменшенням обсягів постачання по окремій або окремих товарних позиціях, платнику податку слід в РК:

– сторнувати (або зменшити) показник «Обсяги постачання» по відповідній товарній позиції або по кільком товарним позиціям, з відповідними значеннями ціни, кількості, одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, при цьому, у графі 1 рядка РК, яким сторнується товарна позиція, вказати порядковий номер рядка ПН, за яким була зазначена дана товарна позиція в ПН, що коригується;

– додати нові товарні позиції з відповідними значеннями ціни, кількості, одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, але при цьому, у графі 1 рядка РК яким вводиться товарна позиція, зазначається новий черговий порядковий номер рядка ПН, який не зазначався раніше в ПН, що коригується.

– у графі 2 РК до ПН у всіх рядках, які заповнюються, зазначити причину коригування – «Зміна номенклатури».

Щодо права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ (лист ДФС від 20.12.2017 р. № 3051/6/99-99-12-02-01-15/ІПК)

- визначені главою 19 Цивільного кодексу та пунктом 102.5 статті 102 Кодексу терміни не стосуються порядку відшкодування ПДВ, який встановлено статтею 200 Кодексу, та показників податкової звітності з ПДВ;

- у разі прийняття платником податку рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, такий платник податку має право включити до заяви про повернення суми бюджетного відшкодування залишок від’ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), за умови, що суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.

Щодо виправлення помилок, допущених платником податку у податковій звітності з ПДВ (лист ДФС від 19.12.2017 р. № 3037/6/99-99-12-02-01-15/ІПК)

Щодо можливості виправлення помилок у податковій декларації з податку на додану вартість за періоди до 01.01.2017 р., а саме: перенесення показників загальної декларації до спеціальної за один звітний період для підприємств, які перебували на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209 Кодексу

Враховуючи те, що норма Кодексу, яка визначала спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, втратила чинність з 01.01.2017 року, платники податку починаючи з зазначеної дати не мають права виправити помилки в податковій звітності з ПДВ, поданій за результатами такого спеціального режиму оподаткування.

Про оподаткування ПДВ послуг, отриманих від нерезидента (лист ДФС від 19.12.2017 р. № 3047/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Правила оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено статтею 208 Кодексу.

Відповідно до пункту 208.2 статті 208 Кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість операцій з переходу спортсменів до іноземних клубів шляхом передачі українським клубом іноземним клубам прав на використання спортсменів та їх реєстрацію як спортсменів клубів - нерезидентів (лист ДФС від 14.12.2017 р. № 2978/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

За економічним змістом операції з купівлі-продажу прав на використання професійних здібностей спортсменів є операціями з нематеріальними активами (ліцензійними договорами).

Таким чином, операцію з передачі права на використання професійних здібностей спортсменів за відповідними договорами (контрактами) відповідно до норм Кодексу слід розглядати як операцію з передачі нематеріального активу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Місцем постачання послуг щодо надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами; надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, відповідно до підпунктів "а" та "г" пункту 186.3 статті 186 Кодексу вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Враховуючи викладене, а також те, що в результаті переходу спортсмена з українського до іноземного клубу відбувається його реєстрація іноземною спортивною організацією як спортсмена такого клубу, місце постачання операції з переходу спортсменів (передачі прав) з українських до іноземних клубів на платній основі з метою використання їх професійних здібностей визначається за межами митної території України, а тому така операція не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Щодо декларування податкового кредиту ПДВшникам-«касовикам» (Лист ДФС від 15.12.2017 р.
№ 3007/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

З 03.12.2017 набули чинності зміни до п. 198.6 ПКУ щодо подовження строку, протягом якого платники ПДВ мають право включити суми ПДВ до податкового кредиту. Платник ПДВ, який застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, включає до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені в отриманих податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, у звітному (податковому) періоді, у якому відбулася сплата коштів (надано інші види компенсації) за придбані товари/послуги, або в будь-якому наступному звітному (податковому) періоді в межах строку, визначеного п. 198.6 ПКУ, — 1095 к.дн. із дати складення податкових накладних/розрахунків коригування.

Щодо права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ (Лист ДФС від 20.12.2017 №3051/6/99-99-12-02-01-15/ІПК)

За зобов’язаннями по поставлених товарах/послугах відлік терміну позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі прийняття платником податку рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, такий платник податку має право включити до заяви про повернення суми бюджетного відшкодування залишок від’ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), за умови, що суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.

Щодо необхідності нараховування податкових зобов'язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу по товарам/послугам, які були придбані/виштовлені після 01 липня 2015 року, якщо під час такого придбання суми податку не були включені до складу податкового кредиту, зокрема з причини помилок у податковій накладній або відсутності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Лист ДФС від 26.12.2017 №3137/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

ПКУ не встановлено залежність нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у разі використання придбаних товарів/послуг у операціях, передбачених цим пунктом, від факту формування податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів/послуг на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (крім товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року).

Отже, податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ по товарам/послугам, які були придбані/виготовлені після 01 липня 2015 року, нараховуються платником податку в звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, тобто у тому звітному періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту.

Щодо необхідності відображення у податковій декларації з ПДВ податкової накладної, яка згідно з інформацією платника складена без факту здійснення господарської операції, та реєстрація якої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) зупинена (Лист ДФС від 26.12.2017 №3138/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

В податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані у складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, яка складена без факту здійснення господарської операції, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

Якщо така податкова накладна в ЄРПН не зареєстрована або реєстрація її в ЄРПН зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПКУ, то розрахунок коригування до неї не складається. Розрахунок коригування до податкової накладної може бути складений платником податку з метою виправлення допущеної помилки згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ лише у разі реєстрації її в ЄРПН. Такий розрахунок підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг.

Щодо можливості складення платником ПДВ розрахунку коригування на зменшення податкових зобов'язань у разі скасування постачання товарів/послуг неплатнику ПДВ та повернення такому неплатнику попередньої (авансової) оплати (Лист ДФС від 26.12.2017 №3139/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Якщо постачальником - платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто, то постачальник - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Щодо відображення в податковій декларації з ПДВ обсягів постачання товарів/послуг та сум ПДВ, вказаних в помилково складеній та зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній (лист ДФС від 27.12.2017 р. № 3174/6/99-95-42-03-15/ІПК)

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21 (далі - Порядок), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289.

До податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку).

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. ІІІ Порядку).

Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.

Якщо термін позовної давності минув: чи можна отримати бюджетне відшкодування ПДВ (лист ДФС від 20.12.2017 р. № 3051/6/99-99-12-02-01-15/ІПК)

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, зобов'язаний подати до відповідного контролюючого органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації з ПДВ (п. 200.7 Податкового кодексу). Така заява може бути подана не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 Податкового кодексу).

Таким чином, якщо платник податку прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, то він має право включити в заяву про повернення суми бюджетного відшкодування залишку від'ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від закінчення термінів позовної давності (1095 днів), за умови, що суми ПДВ, з яких сформований такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.

Програмне забезпечення постачається як складова спецустаткування: чи буде ПДВ-пільга (Лист ДФС від 08.12.2017 р. № 2886/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Операції з постачання систем та/або устаткування/обладнання, невід’ємною складовою яких є програмна продукція, не віднесені до операцій із постачання товарів і послуг, до яких застосовуються податкові пільги з ПДВ. Відповідно, під час здійснення таких операцій платники податків зобов’язані здійснювати нарахування та сплату ПДВ за цими операціями на загальних підставах, визначених для постачання товарів та послуг в Україні.

Лише у випадку, якщо програмна продукція була поставлена підприємством-постачальником як окремий елемент постачання та на таку продукцію передано право власності (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності), така операція звільняється від обкладення ПДВ як операція з постачання програмної продукції згідно з п. 261 підрозділу 2 р. XX ПКУ.

Беручи до уваги викладене та в разі, якщо програмне забезпечення, яке інстальоване на устаткуванні спеціального призначення, є невід’ємною його частиною та не виділено як окремий елемент постачання, а також на таке програмне забезпечення не передано право власності, то операція з постачання такого устаткування (у якому міститься програмне забезпечення) з метою обкладення ПДВ розглядається як одна операція, що підлягає обкладенню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Один товар у партії в подарунок: які наслідки в податковому обліку (Лист ДФС ІПК ДФСУ від 08.12.2017 р. № 2908/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

У податково-прибутковому обліку операції з реалізації товару на умовах проведення рекламної акції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку під час формування фінансового результату до оподаткування. Адже Податковим кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за такими операціями.

Щодо обкладення ПДВ, то в разі здійснення операції з постачання, приміром, шести блоків води за ціною п’яти в рекламних цілях із метою залучення нових клієнтів постачання одного блока води відбувається безкоштовно, що згідно зі ст. 185 ПКУ є об’єктом обкладення ПДВ й обкладається ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

Водночас база обкладення ПДВ операцій із постачання такого блока води визначається згідно з п. 188.1 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх у ЄРПН:

одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;

другу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.

Виправлення помилок у додатку Д5 до декларації з ПДВ, які не вплинули на показники декларації (Лист ДФС від 14.12.2017 р. № 2994/6/99-95-42-03-15/ІПК)

Виправлення помилок, що були допущені у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ "Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" та які не вплинули на числові показники декларації, проводиться шляхом подання Уточнюючого розрахунку, до якого додається Розшифровка з відміткою "Уточнюючий".

При цьому у даному випадку до графи 4 Уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, Д5 до якої уточнюється, до графи 5 - всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (відповідають показникам з графи 4), а графа 6 не заповнюється.

Виправлення помилок у записах по контрагентам у Д5 проводиться способом коригування.

Для виправлення запису неправильно вказаного ІПН (покупця або постачальника) в уточнюючій Розшифровці:

1) повторюється помилковий запис ІПН, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком "-" (тобто сторнуються);

2) вказується правильний запис повністю (включаючи вартісні показники);

3) підсумковий рядок "Усього за звітний період" не заповнюється.

В частині оподаткування податком на прибуток

Щодо нарахування амортизації на основні засоби, передані юридичною особою військовим комісаріатам на підставі мобілізаційних повідомлень, нарядів (лист ДФС від 18.12.2017 № 3025/6-99-99-15-02-02- 15/ІПК)

У разі якщо основні засоби не використовуються платником податку на прибуток у власній господарській діяльності, податкова амортизація на такі основні засоби не нараховується.

Відповідно до п.52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування при проведенні операцій з надання безповоротної фінансової допомоги (Лист 18.12.2017 № 3034/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо нарахуваня мортизації на мобілізовані ОЗ (Лист ДФС від 18.12.2017 р. № 3025/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Фахівці ДФС роз’яснили, що на мобілізовані основні засоби податкову амортизацію не нараховують, позаяк їх не використовують у господарській діяльності підприємства.

Тож за такими ОЗ фінансовий результат до оподаткування потрібно збільшити на суму нарахованої амортизації за правилами бухобліку. Відповідно, зменшувати фінрезультат на суму податкової амортизації не потрібно.

Ліквідовано частину основного засобу: що в податково-прибутковому обліку (Лист ДФСУ  від 11.12.2017 р. № 2926/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

У разі ліквідації частини окремого об’єкта основних засобів фінансовий результат до обкладення податком на прибуток потрібно:

збільшити на суму залишкової вартості такої частини окремого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних П(С)БО;

зменшити на суму її залишкової вартості, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

У бухобліку в разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість і знос зменшуються, відповідно, на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта — п. 35 П(С)БО 7 «Основні засоби».

В частині оподаткування доходів фізичних осіб

(ПДФО, Військовий збір, ЄСВ)

Щодо порядку заповнення розділу II податкового розрахунку за формою № 1ДФ (лист ДФС від 19.12.2017 р. № 3044/6/99-99-13-01-01-15/ІПК)

У графах загальна сума нарахованого (виплаченого) доходу рядка «Військовий збір» розділу II Податкового розрахунку зазначається загальна сума доходів, що була нарахована (виплачена) платникам податків, зокрема виплати фізичним особам - підприємцям.

Щодо оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується Фондом соціального страхування на користь фізичної особи - підприємця, платника єдиного податку та нарахування єдиного внеску на суми такої допомоги (лист ДФС від 19.12.2017 р. № 3040/Ч/99-99-13-02-03-14/ІПК)

- дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності), який виплачується Фондом не включається до доходу фізичної особи - підприємця проте оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податків - фізичних осіб.

Фонд, який виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності, повинен виконати функції податкового агента в частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету за рахунок таких осіб податок на доходи фізичних осіб та військовий збір і відобразити зазначену допомогу у формі № 1 ДФ.

При цьому суми допомоги по тимчасової непрацездатності, отримані фізичними особами - підприємцями, в тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування не є базою нарахування єдиного внеску.

Про застосування штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.2 ПКУ (лист ДФС від 18.12.2017 р. № 3026/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні, санкції, визначені Кодексом, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які: звільнені від оподаткування; оподатковуються за нульовою ставкою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Щодо порядку формування податкового кредиту платниками податку, які відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ (лист ДФС від 15.12.2017 р. № 3007/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

- платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, включає до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, у звітному (податковому) періоді, у якому відбулася сплата коштів (надано інші види компенсації) за придбані товари/послуги, або у будь-якому наступному звітному (податковому) періоді в межах терміну, визначеного пунктом 198.6 статті 198 ПКУ.

- у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування (до внесення змін такий термін складав 365 календарних днів).

Щодо оподаткування окремих видів доходів (Лист ДФС 20.12.2017 № 3060 /6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

Відповідно до ст. 21 Закону № 1645 обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 (далі - Перелік).

Разом з тим, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою (роботодавцем) на рахунок закладу охорони здоров'я перераховуються власні кошти за проведення таким закладом працівникам (заступнику директора та головному бухгалтеру) медичного огляду, який не є обов’язковим, то вартість такого огляду включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осі на загальних підставах.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості перевезення працівників з місця збору до роботи та назад у разі застосування юридичною особою вахтового методу роботи та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням обставин, викладених у зверненні (Лист ДФС від 20.12.2017 № 3059/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

Працедавцем при застосуванні вахтового методу роботи планується надавати своїм працівникам безоплатно послуги з перевезення від пункту збору до місця роботи і назад, то з метою оподаткування вартість такої послуги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на суму індексації грошового забезпечення військовослужбовців (Лист ДФС від 20.12.2017 № 3054/5/99-99-13-02-01-16/ІПК)

У частині другій статті 2 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 - VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) зазначено, що виключно Законом № 2464 визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Платниками єдиного внеску відповідно до абзацу сьомого пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, зокрема, є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України від 21 жовтня 1993 року № 3543 - XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу».

Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 7 та частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 для зазначених платників єдиний внесок нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи у розмірі 22 відсотка.

Частиною першою статті 94 Закону України від 02 липня 2015 року № 5 80-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580) визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (п. 2 частини першої ст. 94 Закону № 580).

Складові грошового забезпечення поліцейських визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної гвардії» (далі - Постанова)

Відповідно до пункту 1 Постанови грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

При цьому суми індексації грошового забезпечення поліцейських не віднесено до зазначеного переліку

Враховуючи викладене, на суми виплат індексації грошового забезпечення поліцейських єдиний внесок не нараховується.

Додатково повідомляємо, що згідно зі статтею 102 Закону № 580 пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).

Відповідно до статті 43 Закону № 2262, яким визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах Національної поліції, які мають право на пенсію за цим Законом, суми індексації не враховуються при обчисленні пенсії.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу, отриманого фізичною особою від продажу об’єктів нерухомого майна (Лист ДФС від 19.12.2017 № 3046/П/99-99-13-02-03-14/ІПК)

Дохід отриманий підприємством від продажу об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, а саме нежитлової нерухомості та земельної ділянки вказаних у листі, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується на загальних підставах. При цьому юридична особа є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу, отриманого Вами від такого продажу.

Щодо звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) фізичних осіб - підприємців, які одночасно є пенсіонерами за вислугою років (Лист ДФС від 26.12.2017 №3135/Д/99-99-13-02-01-14/ІПК)

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).

З 01.01.2018 фізичні особи - підприємці, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058 (60 років та мають страховий стаж, зокрема з 01.01,2018 по 31.12.2018 – не менше 25 років) та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії) звільнятимуться від сплати єдиного внеску за себе.

Щодо нової форми декларації про майновий стан і доходи (із запровадженими змінами наказом Мінфіна від 06.06.2017 р.)

У зв’язку із запровадженими змінами наказом Мінфіна від 06.06.2017 р. № 556 (далі – наказ № 556) форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) та інструкцію щодо її заповнення викладено у новій редакції.

Отже, з 1 січня 2018 року фізичні особи, які згідно з Податковим кодексом України зобов’язані та/або мають право подати декларацію здійснюють свій обов’язок та/або реалізують таке право за формою декларації, затвердженою наказом Мінфіна від 02.10.2015 р. № 859 у редакції наказу № 556.

Враховуючи зміни, в декларації передбачено внесення відомостей до категорії платників щодо осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків.

Слід зазначити, що цю позначку повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному році, тобто дата прийняття рішення не повинна бути менше ніж 01.01.2017 р. та більше ніж 31.12.2017 р.

Більш детально про зміни, які відбулися у додатках та приклади заповнення оновленої декларації, йдеться у листі ДФС України від 18.12.2017 р. № 35310/7/99-99-13-01-03-17 «Про декларування доходів фізичними особами».

Приклад такої декларації та зразок її заповнення, за посиланням - https://buhgalter911.com/uk/news/news-1034198.html

Щодо нарахування ЄСВ працівниці, яка в період відпустки по догляду за дитиною до трьох років працює в режимі неповного робочого дня (Лист ДФС від 18.12.2017 р. № 3031/6/99-99-13-02-03-15)

Якщо працівник на підприємстві працює неповний робочий день і його дохід у вигляді зарплати не перевищує розмір мінімальної зарплати, то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який нараховується зарплата, і ставки ЄСВ.

Не є базою нарахування ЄСВ сума щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В частині застосування спрощеної системи оподаткування

Щодо оподаткування операцій з виплати дивідендів учаснику господарського товариства юридичній особі - нерезиденту та погашення відсотків, нарахованих за позикою від нерезидента (лист ДФС від 18.12.2017 № 3032/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

У разі виплати на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якого доходу з джерелом походження з України юридичні особи – платники єдиного податку повинні утримувати та перераховувати до відповідного бюджету податок з доходів нерезидента, а також за підсумками податкового (звітного) року, в якому здійснені такі виплати, подавати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію та Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, як додаток до неї.

Як ФОПу заповнити уточненку, якщо авансові платежі було сплачено, але не відображено (Лист ДФС  від 12.12.2017 р. № 2956/П/99-99-13-01-02-14/ІПК)

З метою відображення в уточнюючій податковій декларації авансових платежів, що були розраховані та сплачені згідно з попередньою декларацією та не були відображені у звітній Декларації, розділ VII «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» Декларації заповнюється таким чином:

у рядку 24 «Сума податку та/або збору, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка» Декларації проставляється показник із рядка 22.1 або рядка 22.2 чи рядка 23.1 з Декларації попереднього звітного періоду, який уточнюється;

у рядку 25 «Уточнені суми податкових зобов’язань або сума до повернення за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка» Декларації відображається сума авансових платежів, що були розраховані та сплачені згідно з попередньо поданою Декларацією, та не були відображені у звітній Декларації;

значення рядка 26.2 «Зменшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету» Декларації розраховується за такою формулою:

Значення рядка 25 - Значення рядка 24 = Значення рядка 26.2 (указується без знака «-»).

В частині застосування РРО

Наказ ДФС України від 18.12.2017 № 854 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій"

Затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/72656.html

Чи зобов’язані платниками єдиного податку третьої груп (фізичні особи - підприємці) здійснювати свою діяльність з застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО)? (лист ДФС від 19.12.2017 № 3042/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

Фізичні особи – підприємці платники єдиного податку третьої групи мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО і розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 млн. гривень. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу 1 млн. гривень застосування РРО є обов’язковим.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачених п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Оскільки тільки перевіркою суб’єкта господарювання встановлюється факт вчинення правопорушення, то у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів порушень вимог щодо застосування РРО, до суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція за порушення, встановлене вперше, - 1 гривня. За результатами наступних перевірок, проведених протягом календарного року, з встановленням повторних порушень, застосовуються фінансові санкції відповідно за кожне наступне вчинене порушення - 100 відс. вартості проданих з порушенням товарів (послуг).

Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування

Щодо врахування премії при обчисленні середньої зарплати для оплати днів відрядження

(лист Мінсоцполітики від 22.11.2017 р. № 2779/0/101-17)

У випадку, коли час відрядження працівникові оплачувався виходячи із середньої заробітної плати, то ні суми цього середнього заробітку, ні дні, за які він зберігається, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати виходячи із двох місяців.

Що стосується нарахування премії за час відрядження, то відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України за роботу в період відрядження має виплачуватись заробітна плата згідно з умовами трудового договору, в тому числі нараховуватись премії, якщо вони передбачені цими умовами. Якщо за період відрядження нарахована заробітна плата нижче середньої заробітної плати, обчисленої згідно із законодавством, тоді виплачується середня заробітна плата.

Щодо визначення податкових зобов’язань з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності (Лист ДФС від 20.12.2017 №3057/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

Для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю Підприємство має застосовувати оцінку (одним із елементів якої є коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки), яка набрала чинності на підставі технічної документації, затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування.