ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»

послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68

+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99

сайт: www.sci-consulting.com.ua

e-mail: info@sci-consulting.com.ua

ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВ А ТА

РОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів:

в частині обліку ПДВ

ЗУПИНКА РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ / РОЗРАХУНКІВ КОРИГУВАНЬ В ЄРПН – 2018: ПРОЕКТ ПОСТАНОВИ КМУ

Режим доступу:https://www.minfin.gov.ua/news/view/proekty-normatyvnopravovykh-aktiv?category=aspekti-roboti&subcategory=zakonodavstvo

Оприлюднено Проект Постанови КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в  Єдиному реєстрі податкових накладних», яким пропонується затвердити:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок роботи Комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення Комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

В частині податкових перевірок

Режим доступу:http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.htmlДФСУ

Зміни внесено в Розділ І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб» та Розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» з урахуванням коригування

В частині оподаткування податком на додану вартість

Щодо порядку проведення перерахунку частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 р, в оподатковуваних операціях

(Лист ДФС від 05.02.2018 р. N 477/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 р., в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях здійснюється платниками в порядку, що діяв до дати набрання чинності Законом N 643 (протягом 1, 2, 3 років). Такий перерахунок здійснюється в таблиці 3 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період року, включаючи і випадки, коли в будь-якому з таких трьох років були відсутні звільнені від оподаткування операції.

При цьому пунктом 36 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу платникам податку надано право включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу у редакції, що діяла до 31 січня 2015 року, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 1 липня 2015 року повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

При обчисленні реєстраційної суми враховуються виключно дані із зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них, митних декларацій, аркушів коригування і додаткових декларацій, податкової звітності з ПДВ, а також показники, визначені пунктом 10 Порядку N 569. При цьому врахування при обрахунку реєстраційної суми сум ПДВ, зазначених у бухгалтерських довідках, на підставі яких формуються окремі показники податкової звітності з ПДВ, чинним законодавством не передбачено.

Щодо необхідності відображення у податковій декларації з ПДВ податкової накладної, яка згідно з інформацією платника складена без факту здійснення господарської операції, та реєстрація якої в ЄРПН зупинена відповідно до пункту 201.16 ПКУ

(лист ДФС від 01.02.2018 р. № 394/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

В податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані у складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, яка складена без факту здійснення господарської операції, не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.

При цьому розрахунок коригування до податкової накладної може бути зареєстрований в ЄРПН лише у разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Щодо оподаткування ПДВ операцій із оренди житла з послідуючим викупом, майнові права на яке були придбані платником податку у забудовника

(Лист ДФС від 17.01.2018 р. № 191/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Після закінчення договору оренди житла з викупом або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендаря, у розумінні підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ така операція є операцією з другого постачанням житла і звільняється від оподаткування ПДВ, а тому при отриманні орендодавцем частини орендних платежів, що складаються з періодичних платежів на викуп житла, податкові зобов’язання з ПДВ у орендодавця не виникають.

Водночас орендні платежі, що складаються з винагороди (доходу) товариства, є оплатою вартості послуг із оренди житла, операції з постачання яких оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків, а тому на дату події, що настає раніше (отримання орендодавцем коштів в рахунок оплати вартості послуг з оренди, або оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг з оренди) орендодавець - платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості таких послуг.

Разом з цим слід зазначити, що відповідно до абзацу "б" пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до статті 197 розділу V ПКУ. У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ база оподаткування ПДВ за товарами/послугами визначається виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1 статті 189 розділу V ПКУ).

Щодо оподаткування ПДВ операції з безоплатного розповсюдження імпортних рекламних матеріалів інформаційного характеру (каталоги, журнали, брошури, календарі, ручки, чашки та інші), вартість яких планується включати до собівартості проданих товарів

(лист ДФС від 01.02.2018 р. № 391/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

У разі якщо вартість товарів (послуг), придбаних/виготовлених для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження) безпосередньо заявником або через інших осіб, включається до вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов'язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари (послуги) призначаються для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов'язання з ПДВ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів (послуг) маркетингового/рекламного призначення відповідно до пункту 185.1 статті 185 та пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не нараховуються.

Щодо кількості складання податкових накладних на суми авансових платежів, отриманих протягом одного дня за один і той же товар за одним договором

(лист ДФС від 31.01.2018 р. № 368/6/99-95-42-03-15/ІПК)

У випадку отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця за один і той же товар в межах одного і того ж договору, не буде вважатися помилкою, коли постачальником буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.

Щодо оподаткування ПДВ суми витрат, понесених орендарем у зв’язку з поліпшенням об'єкта оренди, якщо після закінчення дії договору оренди такі поліпшення орендодавцю не передаються та використовуються в рамках нового договору оренди

(лист ДФС від 30.01.2018 р. № 352/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

При передачі орендарем орендодавцю поліпшень об’єкта оренди на дату, визначену відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, орендар повинен визначити податкові зобов'язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПКУ

(лист ДФС від 30.01.2018 р. № 351/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

При придбанні платником податку - покупцем товарів/послуг суми ПДВ, сплачені (нараховані) постачальником товарів/послуг у складі вартості таких товарів/послуг, у повному обсязі підлягають включенню до податкового кредиту на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, незалежно від того для яких операцій (оподатковуваних чи неоподатковуваних ПДВ) придбаваються товари/послуги, у тому числі якщо оплата за такі товари/послуги відбувається платником податку за рахунок частини чистого прибутку, що залишається у платника податку відповідно до порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року N 138 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 року N 431).

Водночас, у разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема в неоподатковуваних ПДВ операціях або частково в оподатковуваних ПДВ і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами визначеними пунктом 198.5 статті 198 або пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ відповідно.

Щодо можливості реєстрації податкової накладної в ЄРПН після дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ (лист ДФС від 30.01.2018 р. № 350/5/99-99-15-03-02-16/ІПК)

Оскільки право на складення податкових накладних та реєстрацію їх в ЄРПН має особа, що зареєстрована платником ПДВ, то після анулювання реєстрації платника ПДВ таке право вказаною особою втрачається з дати такого анулювання.

Згідно з пунктом 184.6 статті 184 ПКУ у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Крім того, пунктом 184.7 статті 184 ПКУ встановлено, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг із відновлювального ремонту транспортних засобів, що постачаються (надаються) фізичною особою підприємцем - неплатником ПДВ, оплата вартості яких відбувається за рахунок страхових виплат, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

(лист ДФС від 30.01.2018 р. № 349/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Операція з постачання послуг із відновлювального ремонту транспортних засобів на митній території України для платника податку, що постачає (надає) такі послуги, є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від джерела сплати вартості таких послуг, чи за рахунок страхових виплат, чи інших коштів, а тому вартість таких послуг формується з урахуванням ПДВ.

У разі якщо послуги із відновлювального ремонту транспортних засобів постачаються (надаються) фізичною особою підприємцем - неплатником ПДВ, то операція з постачання (надання) таких послуг не оподатковується ПДВ, незалежно від того, чи оплата їх вартості відбувається за рахунок страхових виплат, чи інших коштів, а тому вартість таких послуг визначається без ПДВ.

Щодо можливості включення до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкової накладної, у якій в графі 3.2 розділу Б відсутня позначка "X", у разі постачання товару, ввезеного на митну територію України та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України

(лист ДФС від 30.01.2018 р. № 345/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Позначка ознаки імпортованого товару не включена до переліку обов’язкових реквізитів податкової накладної, який встановлено пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, а її наявність не створює перешкод для ідентифікації здійсненної операції заповнення (або не заповнення) графи 3.2 розділу Б податкової накладної не впливатимуть на право відображення податкового кредиту з ПДВ у покупця таких товарів (за умови правильного заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної, її реєстрації в ЄРПН та дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту).

Про податок на додану вартість з операцій із надання населенню послуг з телефонного зв’язку (лист ДФС від 29.01.2018 р. № 316/О/99-99-15-03-02-14/ІПК)

Керуючись нормами Кодексу, платник податку, зареєстрований відповідно до вимог розділу V Кодексу (у цьому випадку ПрАТ "Київстар"), включає податок на додану вартість до складу вартості товарів/послуг та сплачує його до бюджету, а покупець/споживач компенсує вартість таких товарів/послуг (у тому числі послуг з телефонного зв’язку) продавцю за цінами (з урахуванням податку) в момент їх придбання/споживання та незалежно від категорії покупців/споживачів.

Водночас, при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку - превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування) (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). Тому операції з постачання послуг телефонного зв’язку є об’єктом оподаткування та оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

В частині оподаткування податком на прибуток

Щодо наявності товаро-транспортної накладної та формування витрат платником податку на прибуток за відсутності товаро-транспортної накладної (Лист ДФС від 05.02.2018 р. N 464/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Щодо підтвердження під час митного оформлення товарів понесених витрат на перевезення товарів до митного кордону України.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до положень частини десятої ст. 58 Митного кодексу при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, повинні додаватися витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Якщо умови поставки передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, то такі витрати додаються до ціни оцінюваних товарів.

При цьому, з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виключаються витрати на транспортування після ввезення оцінюваних товарів, за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджені та піддаються обчисленню (частина одинадцята ст. 58 Митного кодексу).

Таким чином, для застосування вищезазначеного положення витрати на транспортування повинні відповідати трьом умовам, а саме:

мають бути включеними до ціни товарів;

мають бути документально підтверджені;

піддаватись обчисленню.

Отже, у разі якщо зазначені витрати не відповідають установленим умовам, вони не підлягають виключенню з митної вартості.

Витрати на транспортування можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо перевізником.

В залежності від маршруту транспортування та виду транспорту, яким транспортувалися товари, надаються відповідні транспортні (перевізні) документи. В переважній більшості випадків транспортні (перевізні) документи не місять відомостей щодо вартості транспортування товарів.

Підприємство, яке надало документи, що містять відомості про вартість перевезення, зокрема рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)), повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

Якщо, перевезення здійснювало інше підприємство, ніж те, що надало довідку, необхідно надати документ, який підтверджує уповноваження такого підприємства на підтвердження ним витрат на транспортування з відповідними реквізитами.

Щодо зарахування попередньо сплачених протягом податкового періоду авансових внесків з податку на прибуток у зменшення позитивного значення податкового зобов’язання майбутніх звітних періодів та відображення у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств

(лист ДФС від 31.01.2018 р. № 370/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

У разі виникнення за підсумками 2017 року або майбутніх періодів позитивного значення податкових зобов’язань з податку на прибуток платник має право зменшити таку суму на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом минулого звітного періоду, що перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством - емітентом корпоративних прав за минулі (звітні) періоди до повного його погашення.

В частині оподаткування ЄСВ, ПДФО, Військовим збором

Щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату учням, які проходять виробничу практику на підприємстві

(лист ДФС від 05.02.2018 р. № 456/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

Якщо дохід у вигляді заробітної плати, який виплачується студентам (учням) професійних училищ під час проходження виробничої практики не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та ставки єдиного внеску, за умови відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Щодо права на податкову знижку в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання

(Лист ДФС від 02.02.2018 р. № 452/Р/99-99-13-01-03-14/ІПК)

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Витрати, які понесені відповідно до норм пп. 166.3.1 та 166.3.8 п. 166,3 ст. 166 Кодексу, має право включити до складу податкової знижки платник податків, який є позичальником за кредитним договором та яким фактично понесені витрати.

Щодо нарахування та сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність (лист ДФС від 02.02.2018 р. № 430/М/99-99-13-02-01-14/ІПК)

Платники єдиного внеску визначені пунктом 5 частини першої статті 4 Закону N 2464, які не отримують дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов'язана визначити базу нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.

В частині застосування спрощеної системи оподаткування

Щодо нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів платниками єдиного податку з 01.01.18 р.

(Лист ДФС від 07.02.18 р. № 517/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу.

Отже, починаючи з 01.01.2018, для платників єдиного податку відмінено обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів

Тобто, при виплаті дивідендів у 2018 році за результатами фінансово- господарської діяльності за 2016, 2017 роки, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Щодо питань ведення обліку товарних запасів фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування (лист ДФС від 06.02.2018 р. № 506/О/99-99-13-01-02-14/ІПК)

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат. Форма та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджені наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481.

Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат не передбачено ведення залишку товарних запасів фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування.

Поняття "запаси" визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку "Запаси", яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. N 246 (зі змінами).

При цьому п. 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Отже, дія Закону N 996 не поширюється на таку категорію суб'єктів господарювання як фізичні особи - підприємці.

Враховуючи викладене, нормами чинного законодавства обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачений.

Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій зі списання акцій з балансу платника податку

(Лист ДФС від 05.02.2018 р. N 482/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Платник податку зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів). При цьому зменшення фінансового результату здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, чинним на дату її списання.

Списання з балансу резидента акцій, внесених до його статутного капіталу нерезидентами, у зв’язку з ліквідацією емітента таких акцій не є доходом з джерелом його походження з України.

Щодо необхідності вести книги обліку розрахункових операцій (форми АП-11) на кожну господарську одиницю та реєструвати їх в територіальних органах ДФС

(лист ДФС від 31.01.2018 р. № 367/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

Відповідно до п. 3 глави 1 розділу II Порядку N 547 книга обліку розрахункових операцій реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитись без застосування реєстратора розрахункових операцій, на окрему господарську одиницю.

Щодо використання документів, створених в електронному вигляді, порядку накладення електронного цифрового на такі документи, а також порядку їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку

(лист ДФС від 31.01.2018 р. № 360/6/99-99-14-03-03-15/ІПК)

Відповідно до статті 6 Закону N 851 електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу.

Що стосується можливості складання первинного документа в електронній формі, його відображення у податковому та бухгалтерському у обліку у різних періодах, то згідно зі статтею 6 Закону № 851 створення електронного документа завершується саме накладанням електронного підпису.

Щодо питань складання окремих документів бухгалтерського обліку в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису, а також порядку їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку, зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку (у тому числі документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку) та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно- правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").