|
ТОВ «ЕС.СІ.АЙ.-КОНСАЛТИНГ»
послуги з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, консультування та проведення семінарів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
м. Житомир, вул. Київська, 77, Бізнес-центр «Глобал», оф. 68
+38(097)-298-35-62, +38(093)-415-76-99
сайт: www.sci-consulting.com.ua e-mail: info@sci-consulting.com.ua
|
|
ОГЛЯД ОСТАННІХ ЗМІН ЗАКОНОДАВСТВА ТАРОЗ’ЯСНЕНЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
|
|
|
Актуальні роз’яснення міністерств, відомств та контролюючих органів: |
|
|
в частині готівкових розрахунків
|
|
|
З 1 липня 2018 року набирає чинності Постанова правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0025500-18 Відповідно до Постанови правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» з 1 липня 2018 року запрацюють правила заокруглення загальних у чеку сум готівкових розрахунків та припиниться додатковий випуск у готівковий обіг монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок. Дані номінали і надалі перебуватимуть в обігу та використовуватимуться як засіб платежу. Підприємства торгівлі та сфери послуг проводитимуть заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за такими математичними правилами: 1) сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок; 2) сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок. Заокруглення не здійснюватиметься під час безготівкових розрахунків. Підприємства торгівлі та сфери послуг, що застосовують реєстратори розрахункових операцій, під час проведення готівкових розрахунків мають зазначати в чеках загальні суми до заокруглення та після заокруглення. Монети дрібних номіналів перебуватимуть в обігу до прийняття Правлінням Національного банку України окремого рішення про їх вилучення.
|
|
|
В частині прийняття Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»
|
|
|
Опубліковано проект закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», затв. ВРУ від 06.02.2018 № 2275-VIII Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2275-viii ДанийЗакон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників. Згідно Закону учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників .Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном . Товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників. Кількість учасників товариства не обмежується.
|
|
|
В частині обліку податку на додану вартість
|
|
|
Оприлюднено на офіційному сайті ДФС критерії ризиковості для блокування податкових накладних / розрахунків коригування податкових накладних та Алгоритм дій платників податів та ДФС
Режим доступу: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331616.html
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» Державною фіскальною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України затверджено: - критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій; - перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків. Перелік вище вказаних показників можна подивитися перейшовши за ссилкою у вище наведеному режимів доступу
|
|
|
Щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкової накладної, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено до 1 грудня 2017 року (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 954/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Сума ПДВ, визначена у податковій накладній, складеній 03.08.2017 р. та зареєстрованій в ЄРПН 30.08.2017 р. на підставі рішення Комісії ДФС України від 08.09.2017 р., включається платником податку до складу податкового кредиту за звітний податковий період, в якому складено податкову накладну в ЄРПН, тобто за серпень 2017 року або в послідуючих звітних податкових періодах в межах терміну, визначеного пунктом 198.6 статті 198 Кодексу.
|
|
Щодо порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування до податкової накладної, реєстрацію якого зупинено (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 955/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Розрахунок коригування до податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, може бути зареєстрований лише після реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН. Порядок притягнення платників податку до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН встановлено статтею 120 ПКУ. Відповідно до пункту 120. 1 статті 1201 ПКУ порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах. При цьому статтею 120 ПКУ не передбачено виключень щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію у ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
|
|
Щодо порядку формування податкового кредиту платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, та щодо порядку складання зведених податкових накладних (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 956/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування (до внесення змін такий термін складав 365 календарних днів). Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод (до внесення змін такий термін складав 365 календарних днів). Отже, платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, включає до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, у звітному (податковому) періоді, у якому відбулася сплата коштів (надано інші види компенсації) за придбані товари/послуги, або у будь-якому наступному звітному (податковому) періоді в межах терміну, визначеного пунктом 198.6 статті 198 ПКУ.
|
|
Щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з уступки права вимоги (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 957/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Операція з уступки покупцем (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору не спричиняє податкових наслідків з ПДВ для постачальника. Постачальник (боржник) на дату заміни кредитора у зобов'язанні не коригує податкові зобов’язання з ПДВ, визначені на дату отримання ним попередньої (авансової) оплати (незалежно від факту реєстрації в ЄРПН податкової накладної за такою операцією), оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для такого коригування, та не складає податкову накладну на нового кредитора, оскільки податкова накладна вже складена на дату першої події операції (отримання авансу).
|
|
Щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку водопостачальної організації (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 958/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
|
Сума податку, зазначена у податковій накладній, складеній за операцією з постачання послуг, податковий кредит за якою було сформовано отримувачем таких послуг на підставі документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 ПКУ, збільшить показник ΣНаклОтр в СЕА ПДВ та відповідно реєстраційну суму такого отримувача після реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН. При цьому в періоді реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН платник податку - отримувач послуг суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, до податкового кредиту не включає, оскільки податковий кредит за операцією з постачання таких послуг уже було сформовано на підставі документа, передбаченого пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
|
|
Щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за операціями з постачання послуг (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 960/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
За операцією з постачання послуг податкові зобов'язання з ПДВ мають бути визначені постачальником таких послуг на дату оформлення належним чином первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (у разі, якщо це є "першою подією" за такою операцією). На дату виникнення податкових зобов'язань постачальник послуг зобов'язаний скласти відповідну податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна для отримувача послуг є підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту. З питань визначення первинних документів, які засвідчують факт постачання/отримання послуг, з метою формування податкових зобов’язань / віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, у тому числі щодо визначення дати, яка вважається датою оформлення таких документів, пропонуємо звернутися до Міністерства фінансів України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку. Зокрема, Міністерство фінансів України здійснює нормативно-правове регулювання у сфері бухгалтерського обліку та визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку обов'язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно- правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків).
|
|
Щодо порядку та термінів формування податкового кредиту, у тому числі на підставі податкової накладної, у якій допущено помилки в коді товару згідно з УКТ ЗЕД / коді послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП), та розрахунку коригування до неї (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 961/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
|
У разі отримання платником податку висновку Торгово- промислової палати України (її регіональних відділень) з питання визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, такий висновок є обов'язковими для застосування таким платником податку, у тому числі при складанні податкових накладних. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
|
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із підтримки (сервісного обслуговування) програмної продукції (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 962/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції визначено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. № 536 (далі - УПК № 536), крім положень УПК N 536, якими роз’яснено порядок оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмної продукції, що був чинний до 01.01.2015 р. У разі якщо внаслідок постачання послуг із підтримки (сервісного обслуговування) програмної продукції відбуваються будь-які зміни у такій програмній продукції (у т. ч. оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання окремих компонентів (елементів) програмної продукції та не підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. У разі якщо внаслідок постачання послуг із підтримки (сервісного обслуговування) програмної продукції не відбувається жодних змін у такій програмній продукції (у т. ч. встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, інформаційно-консультаційна підтримка), такі операції оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
|
|
Щодо порядку формування податкового кредиту платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 963/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, включає до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, у звітному (податковому) періоді, у якому відбулася сплата коштів (надано інші види компенсації) за придбані товари/послуги, або у будь-якому наступному звітному (податковому) періоді в межах терміну, визначеного пунктом 198.6 статті 198 ПКУ.
|
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із організації надання прав на об’єкт інтелектуальної власності, власником якого є нерезидент, що здійснюється згідно з договором комісії (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 965/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання. У разі якщо умовами цивільно-правового договору передбачено надання комітенту права на використання об'єкта інтелектуальної власності без можливості його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то отримання комісіонером від комітента коштів для подальшого їх перерахування нерезиденту як власнику такого об’єкта для цілей оподаткування ПДВ буде розцінюватися як винагорода за надання такого права і визначатися як роялті у розумінні підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ. У даному випадку така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ. У разі якщо умовами цивільно-правового договору передбачено надання комітенту права на використання об'єкта права інтелектуальної власності з можливістю його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то отримання комісіонером від комітента коштів для подальшого їх перерахування нерезиденту за надання такого права для цілей оподаткування ПДВ не буде вважатися роялті у розумінні підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, а буде розцінюватись як оплата вартості за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, операція з надання якого повинна оподатковуватись ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. Водночас, особливості оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України визначено статтею 208 розділу V ПКУ.
|
|
Щодо віднесення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі рахунку без отримання податкової накладної (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 966/6/99-95-42-03-15/ІПК) |
Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної може бути рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та містить загальну суму платежу, суму податку і податковий номер продавця. При цьому, якщо платником ПДВ у періоді виникнення права на податковий кредит помилково не були включені до складу податкового кредиту, суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то такий платник, зазначені суми податку, може включити до складу податкового кредиту шляхом подання за звітний період, в якому виникло таке право, уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу).
|
|
Щодо порядку оподаткування податком на прибуток підприємств і ПДВ операцій з продажу продукції (послуг), виробленої суб'єктами літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України від 12 липня 2001 року N 2660-III «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі - Закон № 2660), і операцій з постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 967/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб'єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону № 2660 та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них, затверджено постановою постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 476 (далі - Порядок N 476). У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня визначаються відповідно до ПКУ. Отже, прибуток суб'єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм статті 2 Закону N 2660, не оподатковується податком на прибуток. Операції з постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 41 підрозділу 2 розділу XX ПКУ за умови, що такі роботи виконуються: виключно суб'єктами літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону N 2660; для потреб літакобудівної промисловості. При цьому у разі якщо для виконання суб'єктами літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону № 2660, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт для потреб літакобудівної промисловості залучаються інші суб’єкти господарювання (співвиконавці) у яких, зокрема, придбаваються товари/послуги (у тому числі комплектуючі вироби), то повідомляємо, що на операції таких суб’єктів господарювання (співвиконавців) з постачання товарів/послуг (у тому числі комплектуючих виробів) режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 41 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не поширюється, оскільки вони не є безпосередніми постачальниками результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт. У разі, якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, а саме: такі роботи виконуються суб’єктами господарювання, які не є суб'єктами літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону N 2660, та/або не для потреб літакобудівної промисловості, то операції з постачання таких робіт оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
|
|
Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 969/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції визначено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. № 536 (далі - УПК № 536), крім положень УПК № 536, якими роз’яснено порядок оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмної продукції, що був чинний до 01.01.2015 р. У разі якщо внаслідок постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції відбуваються будь-які зміни у такій програмній продукції (у т. ч. оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання окремих компонентів (елементів) програмної продукції та не підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. У разі якщо внаслідок постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції не відбувається жодних змін у такій програмній продукції (у т. ч. встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, інформаційно-консультаційна підтримка), такі операції оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
|
|
Щодо порядку заповнення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни номенклатури товарів/послуг (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 974/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
У разі здійснення заміни та/або доповнення номенклатури постачання товарів/послуг у розрахунках коригування до податкових накладних необхідно одночасно вилучити одну товарну позицію та додати одну чи декілька інших товарних позицій. При цьому під одним і тим самим порядковим номером рядка як у податковій накладній, так і у розрахунку коригування до неї не може обліковуватись дві різних товарних позиції. Тому, якщо після складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг постачальник (продавець) у розрахунку коригування зі знаком "-" зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому у графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується N за порядком рядка податкової накладної, що коригується (номенклатура якого анулюється). Якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної у зв’язку із здійснення заміни номенклатури товарів/послуг відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, для чого постачальник надсилає такий складений розрахунок коригування отримувачу. Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 розділу II ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 розділу V ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 розділу V ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірах, встановлених у вказаному пункті ПКУ. При цьому нормами ПКУ не передбачено будь-яких виключень для окремих платників податку при застосуванні контролюючим органом штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, у тому числі і у разі несвоєчасної реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, пов'язаної із виправленням помилок.
|
|
Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій нерезидента України, який має постійне представництво на території України, зареєстроване як платник ПДВ, з надання резиденту України послуг, місцем постачання яких є митна територія України (Лист ДФС від 13.03.2018 р. № 981/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Незалежно від того, на який банківський рахунок постачальника здійснюється оплата послуг, що постачаються на митній території України нерезидентом, який має постійне представництво в Україні, зареєстроване як платник ПДВ (безпосередньо на рахунок такого нерезидента в іноземному банку чи на рахунок його постійного представництва в Україні), на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання таких послуг постійне представництво нерезидента - платник ПДВ зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну, яка для отримувача таких послуг є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.
|
|
Щодо можливості складення платником ПДВ розрахунку коригування на зменшення податкових зобов'язань у разі скасування постачання товарів/послуг неплатнику ПДВ та повернення такому неплатнику попередньої (авансової) оплати (Лист ДФС від 13.03.2018 р. № 983/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Якщо постачальником – платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто, то постачальник - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.
|
|
Щодо належності до операцій з постачання сільськогосподарської продукції операції з реалізації цукру, виробленого із власної сировини самостійно або на давальницьких умовах, та права на отримання за таким видом діяльності бюджетної дотації (Лист ДФС від 14.03.2018 р. № 1000/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Обсяги операцій з постачання сільськогосподарським товаровиробником цукру, виробленого із власної сировини самостійно або на давальницьких умовах, враховуються у розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів та підлягають відображенню у графі 3 таблиці 2 додатка 9 до податкової декларації з ПДВ та у графі 4 розділу 6 Заяви. Водночас, враховуючи те, що виробництво цукру, у тому числі на давальницьких умовах, не відноситься до видів діяльності, здійснення яких дає право сільськогосподарському виробнику на отримання бюджетної дотації відповідно до пункту 161.3 статті 161 Закону N 1877, то операції з постачання такої продукції не приймають участь в обрахунку суми бюджетної дотації. Таким чином, у другій частині порядкового номера податкових накладних на операції з постачання цукру, виробленого із власної сировини самостійно або на давальницьких умовах, код "2" не зазначається. Відповідні обсяги операцій не враховуються у сумах податкових зобов'язань, які зазначаються у таблиці 1 додатка 9 до податкової декларації з ПДВ.
|
|
Щодо оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митного кордону України товарів (цукру) (Лист ДФС від 14.03.2018 р. № 1003/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
Відповідно до підпункту "а" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України. Пунктом 195.2 статті 195 ПКУ передбачено, що у разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення розділу V ПКУ, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.
|
|
Щодо правомірності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у 2017 році розрахунків коригування до податкових накладних, складених у межах спеціального режиму оподаткування ПДВ (Лист ДФС від 14.03.2018 р. № 1004/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
|
Усі податкові накладні / розрахунки коригування, складені сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільськогосподарської продукції у межах спеціального режиму оподаткування, мали бути зареєстровані до 15 січня 2017 року включно. Починаючи з 16 січня 2017 року реєстрація таких податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН є неправомірною. |
|
Щодо порядку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій із списання нестач та/або псування товарів (Лист ДФС від 14.03.2018 р. № 1007/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) |
У разі якщо підприємством здійснюється списання нестач, в зв’язку з чим така продукція не може бути реалізована покупцям та визнається такою, яка не може бути використана в межах господарської діяльності платника ПДВ, то на підставі пункту 198.5 статті 198 Кодексу не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 та до пункту 188.1 статті 188 Кодексу. На суму таких податкових зобов’язань платник повинен скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), які визнані такими, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
|
|
В частині оподаткування податком на прибуток
|
|
|
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування по операціях з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери формі (Лист ДФС від 15.03.2018 р. № 1031/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
При визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (п. 141.2 ст. 141 Кодексу). Кодексом не передбачено коригування фінансового результату на різниці за операціями з продажу та іншого відчуження корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
|
|
В частині оподаткування доходів фізичних осіб (ПДФО, Військовий збір, ЄСВ)
|
|
|
Щодо оподаткування доходів нерезидентів від надання рекламних послуг (Лист ДФС від 14.03.2018 р. № 1006/Б/99-99-15-02-02-14/ІПК) |
Виплати будь-яких доходів на користь нерезидента, що здійснюється постійному представництву такого нерезидента, не підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 Кодексу. Отже, резиденти, які здійснюють виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами постійному представництву нерезидента, не сплачують податок відповідно до пп. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
|
|
Щодо оподаткування доходів нерезидента при їх виплаті постійним представництвом його материнській компанії (Лист ДФС від 14.03.2018 р. № 1008/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
При виплаті постійним представництвом нерезидента доходу (прибутку) на користь такого нерезидента податок, визначений відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, не стягується у разі, якщо такий дохід (прибуток), який виплачує представництво нерезиденту, був оподаткований податком на прибуток при визначенні доходу (прибутку) з джерелом походження з України від провадження нерезидентом господарської діяльності через своє постійне представництво в Україні відповідно до пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
|
|
Щодо формування витрат фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування, яка здійснює діяльність у сфері пасажирських перевезень (Лист ДФС від 14.03.2018 р. № 1009/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК) |
Договори страхування цивільно-правової відповідальності, а також особисте страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті під час поїздки є обов’язковими видами страхування для власників наземних транспортних засобів, і прямо пов’язані з наданням транспортних послуг у сфері пасажирських перевезень, а отже понесені витрати на їх придбання фізична особа - підприємець може віднести до складу витрат відповідно до п. 177.4 ст. 177 Кодексу. Оскільки витрати на страхування цивільно- правової відповідальності не можливо безпосередньо пов'язати з отриманням конкретного доходу і враховуючи те, що вони забезпечують одержання економічної вигоди протягом тривалого періоду, то такі витрати включаються до складу витрат фізичної особи - підприємця рівномірно протягом такого періоду.
|
|
Щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) особами, які провадять незалежну професійну діяльність та є одночасно найманими працівниками (Лист ДФС від 15.03.2018 р. № 1020/М/99-99-13-02-01-14/ІПК) |
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску незалежно від того, чи є такі особи одночасно найманими працівниками. Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (абзац четвертий частини восьмої статті 9 Закону № 2464). Визначення бази нарахування єдиного внеску для зазначених платників у разі відсутності доходу (прибутку) є обов’язковим, згідно з нормами пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464.
|
|
Щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток платником єдиного податку четвертої групи при виплаті частини чистого прибутку у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2017 рік (Лист ДФС від 15.03.2018 р. № 1030/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
Частина чистого прибутку (доходу) державного підприємства, що сплачується на користь його засновника є дивідендом з ціллю оподаткування податком на прибуток. Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.11 ст. 57 Кодексу. Згідно з пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу у редакції, що діє з 01.01.2018 року крім випадків, передбачених пп.57.11.3. цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу. Таким чином, при виплаті дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2017 рік, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.
|
|
Щодо сплати резидентом податку з доходу нерезидента (Лист ДФС від 15.03.2018 р. № 1034/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Отже, Кодексом чітко визначений термін сплати до бюджету податку з доходів нерезидента з джерелом його походження з України, тобто - під час виплати такого доходу нерезиденту.
|
|
В частині спрощеної системи оподаткування
|
|
|
Щодо правомірності внесення фізичною особою - підприємцем на спрощені системі оподаткування виручки, попередньо відображеної в Книзі обліку доходів і витрат, на розрахунковий рахунок платника у банку (Лист ДФС від 15.03.2018 р. № 1040/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК)
|
Якщо фізична особа - підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, суму готівки, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу – виручка за певний період. Таким чином, зазначена виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку. |
|
Інші питання бухгалтерського обліку, оподаткування
|
|
|
Щодо визнання операцій контрольованими по договору безповоротної консигнації (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 932/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
За договором консигнації право власності на товар до моменту продажу залишається у консигнанта, консигнатор здійснює продаж товару від свого імені та отримує за виконання доручення консигнатора тільки винагороду, обумовлену умовами договору консигнації. Отже договір консигнації відноситься до посередницьких договорів та є різновидом договору комісії. Виходячи із економічної сутності взаємовідносин між консигнатором та консигнантом та податкових наслідків для сторін операції за договором консигнації, для цілей оподаткування Кодекс (пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, пп. 87.3.2 п. 87.3 ст. 87, п. 142.1 ст. 142, п. 189.4 ст. 189, п. 197.6 ст. 197 Кодексу) ототожнює договори комісії та консигнації. Враховуючи зазначене господарські операції підприємств за договором безповоротної консигнації, визнаються контрольованими відповідно пп. "б" пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. Інформація про ці операції має бути відображена у звіті про контрольовані операції.
|
|
Щодо оподаткування доходів нерезидента (резидента Польщі) від надання в оренду виробничого обладнання (Лист ДФС від 16.03.2018 р. № 1041/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
Платежі, що виплачуються резидентом України резиденту Польщі як відшкодування за користування або за надання права користування промисловим обладнанням, відповідно до п. 2 ст. 12 Конвенції підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 10 %. Відповідно до пп. b) п. 2 ст. 24 Конвенції якщо резидент Польщі одержує доходи, які відповідно до статей 10, 11 і 12 цієї Конвенції підлягають оподаткуванню в Україні, тоді Польща дозволить відрахування із податку свого резидента суми, яка дорівнює податку, сплаченому в Україні. Таким чином подвійне оподаткування усувається. Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
|
|
Щодо оподаткування виплат, сплачених по зовнішньому запозиченню (Лист ДФС від 12.03.2018 р. № 964/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
Звільняються від оподаткування доходи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були сплачені до 31 грудня 2016 року, та доходи у вигляді процентів, що сплачуються після 31 грудня 2016 року у випадку виконання умов, передбачених у п. 46 підрозділу 4 Перехідних положень Кодексу.
|
|
Щодо подання звітності фізичними особами - підприємцями, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності (Лист ДФС від 16.03.2018 р. № 1042/М/99-99-13-02-01-14/ІПК) |
Фізичні особи, щодо яких починаючи з 01.01.2017 р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Обов’язок щодо подання податкової декларації платником податку, а також перелік випадків у разі яких платник податку звільняється від обов’язку щодо подання податкової декларації, встановлено у ст. 179 Кодексу. Разом з тим, відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, визначено п. 120.1 ст. 120 Кодексу, згідно з яким, кожне таке неподання або несвоєчасне подання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. |
