ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!
ЧЕРГОВІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ ТА РОЗ’ЯСНЕННЯ:
В ЧАСТИНІ ПДФО
1. ДФС України в листі “Коригування до форми № 1 ДФ: штрафні санкції” Запит від газети “Бухгалтерія” № 8828/6/99-99-17-02-01-15 від 24.04.2015 г. надала роз’яснення щодо застосування штрафних санкцій у випадку подання нового та уточнюючого Розрахунку за формою 1 ДФ та визначила випадки коли штрафнв санкції не застосовуються.
Далі наводимо текст Листа для ознайомлення:
Письмо ГФС Украины“Корректировка в форме № 1ДФ: штрафные санкции” Запрос от газеты “Бухгалтерия” № 8828/6/99-99-17-02-01-15 от 24.04.2015 г.
Корректировка в форме № 1ДФ: штрафные санкции (разъяснение ГФС)
Опубликовано в Бухгалтерии N22 (1165) от 1 ИЮНЯ 2015 года
Запрос от газеты «Бухгалтерия»
Будут ли применяться штрафы за представление не в полном объеме, с недостоверными сведениями или с ошибками формы № 1ДФ даже при условии исправления ошибки путем представления нового налогового отчета до истечения предельного срока представления отчетности?
Государственная фискальная служба Украины рассмотрела письмо от 20.03.2015 г. № 74/8в о применении штрафных санкций и сообщает следующее.
Порядок заполнения и представления налоговыми агентами Налогового расчета сумм дохода, начисленного (уплаченного) в пользу физических лиц, и сумм удержанного из них налога утвержден приказом Министерства финансов Украины от 13.01.2015 г. № 4(1) (далее – Порядок). Согласно п.2.1 раздела II Порядка налоговый расчет по форме № 1ДФ(2) (далее – Расчет) является квартальной отчетностью и представляется в течение 40 календарных дней, следующих за последним днем отчетного квартала.
В соответствии с п.4.2 раздела IV Порядка при проведении корректировок данных Расчета до истечения срока представления представляется отчетный новый Расчет. Если после представления Расчета налогоплательщик представляет новый Расчет с исправленными показателями до истечения предельного срока представления за тот же отчетный период, штрафные санкции не применяются (п.50.1 ст.50 Налогового кодекса Украины).
Согласно п.4.3 раздела IV Порядка при необходимости проведения корректировок данных Расчета по истечении срока его представления представляется уточняющий Расчет, предусматривающий применение норм п.119.2 ст.119 Кодекса: непредставление, представление с нарушением установленных сроков, представление не в полном объеме, с недостоверными сведениями или с ошибками Расчета, если такие недостоверные сведения или ошибки привели к уменьшению и/или увеличению налоговых обязательств плательщика налога и/или к смене налогоплательщика, влекут за собой наложение штрафа в размере 510 грн.
Те же действия, совершенные налогоплательщиком, к которому в течение года был применен штраф за такое нарушение, – влекут за собой наложение штрафа в размере 1020 грн.
Предусмотренные этим пунктом штрафы не применяются в случаях, если недостоверные сведения или ошибки в налоговой отчетности о суммах доходов, начисленных (уплаченных) в пользу налогоплательщика, суммах удержанного из них налога возникли в связи с выполнением налоговым агентом требований п.169.4 ст.169 Кодекса и были исправлены в соответствии с требованиями ст.50 Кодекса.
Приказы Министерства финансов Украины являются нормативно-правовыми актами и издаются на основе законов и кодексов. Одним из признаков, отличающим кодекс от нормативно-правового акта и предоставляющим ему высшую юридическую силу, является принятие его высшим представительским органом государственной власти.
И.о. Председателя М.МОКЛЯК
В ЧАСТИНІ КОМПЕНСАЦІЇ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ МОБІЛІЗОВАНИМ ПРАЦІВНИКАМ
2. Головне управління ДФС у м.Києві в листі “Щодо звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період” № 6897/10/26-15-17-01-12 від 22.04.2015 р. надало роз’яснення щодо особливостей оподаткування ПДФО, військовим збором та ЄСВ компенсайфних виплат з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованм працівниками та визначило, що в цілях звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та ненарахування і неутримання єдиного внеску на такі компенсаційні виплати вказаний Порядок підприємствами, установами, організаціями застосовується починаючи з березня. ДФС також висловила свою позицію щодо оподаткування середнього заробіток працівникам, які мобілізовані, але продовжують військову службу за контрактом більше ніж на один рік, відповідно до частини 4 ст. 119 КЗпП, і визначила, що середній заробіток для таких категорій працівників підлягає оподаткуванню на загальних підставах та є базою нарахування та утримання єдиного внеску.
Далі наводимо текст Листа для ознайомлення:
Лист Головного управління ДФС у м. Києві “Щодо звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період” № 6897/10/26-15-17-01-12 від 22.04.2015 р.
Головне управління ДФС у м. Києві на виконання доручення Державної фіскальної служби України в межах компетенції та згідно з нормами чинного податкового законодавства розглянуло ваш запит <...> та повідомляє.
Частиною 3 ст. 119 КЗпП виділені окремо гарантії для працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, а саме: за такими працівниками зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку провадиться за рахунок коштів державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 4 березня 2015 року N 105 затвердив Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок), який набрав чинності з 17 березня 2015 року. Цим Порядком визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період".
Відповідно до п. 3 Порядку N 105 бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року.
Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку N 105).
Тобто з метою виконання гарантій, передбачених частиною 3 ст. 119 КЗпП, зокрема виплати працівникам компенсації у межах середнього заробітку, роботодавці визначають середню заробітну плату таких працівників як розрахункову величину та інформують про її розмір органи соціального захисту населення шляхом заповнення Звітів, доданих до Порядку. Після отримання коштів, передбачених у державному бюджеті, роботодавці проводять виплату компенсації у строки, визначені ст. 115 КЗпП.
Оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію проводяться відповідно до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (п. 7 Порядку N 105).
Згідно із пп. "и" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Крім того, Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015 р., оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Згідно з пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
З огляду на зазначене, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у вигляді компенсації в межах середнього заробітку, не включається до оподатковуваного доходу такого працівника.
Також згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону N 2464 не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
З приводу відображення сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів повідомляємо.
Спільним листом Міндоходів та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 р. N 21052/5/99-99-17-03-01-16, від 27.12.2013 р. N 36398/05.10 "Про надання роз'яснень щодо єдиного внеску" відповідно до ст. 12, п. 3 ч. 1 ст. 13 1, ст. 20 Закону N 2464 Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляють, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5 - 9 додатка 4, всіх таблиць додатка 5, додатка 6 та додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 р. N 454 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.09.2013 р. за N 1628/24160, надають органи Пенсійного фонду України.
Оскільки Порядок N 105 набув чинності з 17.03.2015 р., то в цілях звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та ненарахування і неутримання єдиного внеску на такі компенсаційні виплати вказаний Порядок підприємствами, установами, організаціями застосовується починаючи з березня.
Згідно із Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відображаються у Податковому розрахунку за ф. N 1ДФ за ознакою доходу "128".
При цьому, оскільки зазначені вище виплати звільняються від оподаткування військовим збором, вони не відображаються у розділі II у рядку "Військовий збір" Податкового розрахунку за ф. N 1ДФ.
Відповідно до частини четвертої статті 119 КЗпП за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності більше ніж на один рік.
Оскільки частиною третьою ст. 119 КЗпП та п. 3 Порядку N 105 передбачено компенсацію із бюджету середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не більше одного року, то середній заробіток працівникам, які мобілізовані, але продовжують військову службу за контрактом більше ніж на один рік, відповідно до частини 4 ст. 119 КЗпП, підлягає оподаткуванню на загальних підставах та є базою нарахування та утримання єдиного внеску.
Додатково повідомляємо, що відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
При цьому згідно зі ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Отже, більш детальну відповідь по суті зазначеного питання можна отримати від Державної податкової інспекції за місцем реєстрації платника податків за умови самостійного подання таким платником до Державної податкової інспекції відповідного запиту з визначенням конкретних обставин справи та додатковим наданням копій усіх наявних документів, з якими пов'язано виникнення цього питання, як це передбачено пунктом 52.4 статті 52 Кодексу.
В. о. начальника Д. Зенін
3. Державна Казначейська служба України в листі “Про перерахування компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників” № 14-11/315-15327 від 25.05.2015 р. надала роз’яснення щодо використання рахунків для отримання компенсації з державного бюджету середньої заробітної плати мобілізованих працівників. Зокрема, визначено, що Порядком № 105 не передбачено відкриття рахунків за спеціальними режимами їх використання.
Далі наводимо текст Листа для ознайомлення:
Лист Державної Казначейської служби України “Про перерахування компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників”
№ 14-11/315-15327 від 25.05.2015 р.
Державна казначейська служба України розглянула лист <...> щодо надання роз’яснень по перерахуванню компенсації у межах середнього заробітку, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та в межах компетенції повідомляє.
Механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період", визначений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 N 105 "Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" (далі - Порядок). Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем даної бюджетної програми є Міністерство соціальної політики України.
Бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року (далі - компенсація) (пункт 3 Порядку).
Враховуючи те, що компенсація надається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органам міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад на підставі звітів про фактичні витрати підприємств, установ, організацій на виплату середнього заробітку працівникам, Порядком не передбачено відкриття рахунків за спеціальними режимами їх використання.
Заступник Голови Т. ГРИЦУН
В ЧАСТИНІ ВИЗНАННЯ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ ЕЛЕКТРОННИХ ВИТЯГІВ ТА ВИПИСОК З ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ – ПІДПРИЄМЦІВ
4. Міністерство юстиції України в листі “Про надання інформацї” N 19.3-34/32 від 20.05.2015 р., надає роз’яснення НБУ щодо визнання електронних витягів та виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з огляду на те, виписки, витяги та довідки в паперовій та електронній формах відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Далі наводимо текст Листа для ознайомлення:
Лист Міністерства юстиції України “Про надання інформацї” N 19.3-34/32від 20.05.2015 р.
|
Національному банку України |
Про надання інформації
На адресу Міністерства юстиції України надходять численні звернення щодо питання визнання комерційними банками електронних витягів та виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).
Слід зазначити, що Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців затверджений наказом Міністерства юстиції України від 31.03.2015 N 466/5 "Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.03.2015 р. за N 349/26794 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 7 розділу I Порядку відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, можуть надаватися, зокрема, державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - державний реєстратор) або програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру.
Державний реєстратор може надавати відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у вигляді витягу, довідки та виписки у паперовій формі, а також у електронній формі через Реєстраційний портал.
Пунктом 9 розділу III Порядку зазначено, що виписки, витяги та довідки в електронній формі на запит, поданий через Реєстраційний портал, засвідчуються електронним цифровим підписом державного реєстратора.
Також відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, можуть надаватися без участі державного реєстратора в електронній формі програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру через офіційний веб-сайт розпорядника Єдиного державного реєстру у вигляді: виписки щодо юридичної особи, витягу, довідки та доступу до відомостей з Єдиного державного реєстру.
Згідно з пунктом 10 розділу III Порядку виписки, витяги та довідки на запит, поданий через офіційний веб-сайт розпорядника Єдиного державного реєстру, формуються за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру та надаються в електронній формі через офіційний веб-сайт розпорядника Єдиного державного реєстру в режимі реального часу.
Відповідно до пункту 17 розділу I Порядку пошук сформованих виписок, витягів та довідок здійснюється на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру за номером та датою їх формування.
Звертаємо увагу на те, що виписки, витяги та довідки в паперовій та електронній формах відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу (пункт 2 наказу Міністерства юстиції України від 31.03.2015 р. N 466/5).
Ураховуючи вищевикладене, просимо довести до відома комерційних банків зазначену інформацію для використання в роботі.
Заздалегідь вдячні та сподіваємося на подальшу плідну співпрацю.
Заступник Міністра-
керівник аппарату О. Іванченко
В ЧАСТИНІ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
5. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в листі “Щодо набрання чинності змін до Закону України “Про здійснення державних закупівель”” № 3302-05/16476-07 від 25.05.2015 р. надало роз’яснення щодо застосування процедур державних закупавель
Далі наводимо текст Листа для ознайомлення:
Лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України “Щодо набрання чинності змін до Закону України “Про здійснення державних закупівель””
№ 3302-05/16476-07 від 25.05.2015 р.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв’язку із набранням чинності 26.04.2015 змін до Закону України “Про здійснення державних закупівель” (далі – Закон), внесених Законом України “Про запобігання корупції” від 14.10.2014 № 1700-VII (із урахуванням змін, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції” від 12.02.2015 № 198-VIII), відповідно до яких доповнено пунктом 1 1 статтю 17 Закону, повідомляє.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов’язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації) у разі, якщо, зокрема, відомості про юридичну особу, яка є учасником або учасником попередньої кваліфікації, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, або зазначена юридична особа не має антикорупційної програми чиуповноваженого з антикорупційної програми юридичної особи у випадку, коли вони є обов’язковими відповідно до закону.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
З огляду на викладене та ураховуючи частину третю статті 10 Закону, згідно з якою процедури закупівлі, попередня кваліфікація учасників не можуть проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу, вимога пункту 1 1 статті 17 Закону поширюється на процедури закупівлі, розпочаті з 26.04.2015.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону документація конкурсних торгів повинна містити, зокрема, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Разом з тим форма документального підтвердження відповідності учасників вимогам, встановленим частиною першою статті 17 Закону, не визначена Законом.
Таким чином, перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх встановленим вимогам, замовник визначає самостійно з дотриманням законодавства. При цьому слід ураховувати, що пропозиція конкурсних торгів / цінова пропозиція подається учасником замовнику відповідно до вимог документації конкурсних торгів / запиту цінових пропозицій згідно з пунктами 22 і 32 частини першої статті 1 Закону.
У свою чергу, частиною другою статті 62 Закону України “Про запобігання корупції” встановлено, що в обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:
1) державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень;
2) юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень.
Водночас звертаємо увагу суб’єктів сфери державних закупівель, що виходячи зі змісту статей 2, 4 та 11 Закону та ураховуючи наказ Мінекономрозвитку від 15.09.2014 № 1106 “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель”, очікуваною вартістю закупівель є сума, яку замовник планує сплатити за товари, роботи чи послуги, яка зазначається у річному плані закупівель на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про запобігання корупції”Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про запобігання корупції” до повноважень Національного агентства належать, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; розробка типової антикорупційної програми юридичної особи.
Статтею 59 Закону України “Про запобігання корупції” встановлено, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.
Згідно з частиною третьою статті 62 Закону України “Про запобігання корупції” антикорупційна програма затверджується після її обговорення з працівниками юридичної особи. Разом з тим вимоги до антикорупційної програми юридичної особи встановлені у статті 63 Закону України “Про запобігання корупції”.
При цьому в юридичних особах, зазначених у частині другій статті 62 Закону України “Про запобігання корупції”, для реалізації антикорупційної програми призначається особа, відповідальна за реалізацію антикорупційної програми (далі – Уповноважений), правовий статус якої визначається цим Законом.
Поряд з цим частиною першою статті 5 Закону України “Про запобігання корупції” передбачено, що Національне агентство є колегіальним органом, до складу якого входить п’ять членів. Національне агентство є правомочним з моменту призначення більше половини його загального кількісного складу (частина п’ята статті 4 Закону України “Про запобігання корупції”).
Ураховуючи викладене та з огляду на те, що спосіб документального підтвердження відповідності учасників зазначеним у статті 17 Закону вимогам замовником визначається самостійно, рекомендуємо замовникам (до початку фактичної реалізації повноважень Національним агентством) у документації конкурсних торгів / запиті цінових пропозицій встановлювати такий спосіб документального підтвердження вищезазначеним вимогам:
1) інформація в довільній формі про те, що відомості про юридичну особу, яка є учасником, не вносились до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
2) інформація щодо наявності антикорупційної програми та уповноваженого з антикорупційної програми юридичної особи у випадку, коли вони є обов’язковими відповідно до закону, із наданням копії антикорупційної програми юридичної особи та копії наказу про призначення уповноваженого з антикорупційної програми юридичної особи, або інформація про відсутність антикорупційної програми та уповноваженого з антикорупційної програми юридичної особи у випадку, коли вони не є обов’язковими відповідно до закону.
Директор департаменту
регулювання державних закупівель О. Стародубцев
В ЧАСТИНІ ДОПОМОГИ ПО ТИМЧАСОВІЙ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ
6. Міністерство соціальної політики України в листі “Про розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності” № 282/18/99-15 від 06.05.2015 р. надало роз’яснення щодо нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу Фондом соціального страхування України та роботодавцями (в частині оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності)
Далі наводимо текст Листа для ознайомлення:
Лист Міністерства соціальної політики України “Про розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності” № 282/18/99-15 від 06.05.2015 р.
Департамент соціального страхування та партнерства Мінсоцполітики розглянув лист Профспілки працівників освіти і науки України та повідомляє.
Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, що виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Фондом соціального страхування України – після завершення процедури його реєстрації) починаючи з шостого дня непрацездатності, визначені статтею 24 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон).
Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає, хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України „Про жертви нацистських переслідувань”; донорам, які мають право на пільг), передбачену статтею 10 Закону України „Про донорство крові та її компонентів”.
Частиною другою статті 22 Закону визначено, що оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 439 „Про затвердження Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації”.
Відповідно до зазначеного Порядку дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі оплачуються залежно від страхового стажу в розмірах:
60 відсотків середньої заробітної плати – особі, яка має страховий стаж до п’яти років;
80 відсотків середньої заробітної плати – особі, яка має страховий стаж від п’яти до восьми років;
100 відсотків середньої заробітної плати – особі, яка має страховий с таж понад вісім років;
100 відсотків середньої заробітної плати – особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Перший заступник Голови Державної
прикордонної служби України – директор
Департаменту охорони державного кордону М. Зацерковний
В ЧАСТИНІ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ
7. ДФС України в Наказі “Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування пільг із сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування” № 379 від 28.05.15 р. визначило особливості механізму застосування пільг із сплати земельного податку, які встановлені рішеннями органів місцевого самоврядування. В Узагальнюючій податковій консультації визначено, що якщо рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення пільг із сплати земельного податку прийнято, то таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами з урахуванням строків, визначених таким рішенням.
Далі наводимо текст Наказу для ознайомлення:
Наказ ДФС України "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування пільг із сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування"
№ 379 від 28.05.15 р.
Керуючись пунктом 52.6 статті 52 Податкового кодексу України
та з метою забезпечення єдиного підходу до практичного застосування норм податкового законодавства,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування пільг із сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування (додається).
2. Координаційно-моніторинговому департаменту внести наказ
до Репозиторія звітної і статистичної інформації Державної фіскальної служби України відповідно до наказу ДФС від 07.10.2014 № 168.
3. Департаменту комунікацій забезпечити розміщення цього наказу на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.
4. Начальникам головних управлінь ДФС в областях, місті Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу
з обслуговування великих платників довести наказ до відома підпорядкованих державних податкових інспекцій.
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова Р.М. Насіров
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ ДФС 28.05.15 № 379
Узагальнююча податкова консультація щодо застосування пільг
із сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування
З 01 січня 2015 року плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, належить до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (пункт 12.3 статті 12 Кодексу).
Статтею 7 Кодексу визначено загальні засади встановлення податків
і зборів, зокрема, під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та визначено порядок їх застосування.
Елементи податку, визначені в пункті 7.1 статті 7 Кодексу, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно Кодексом (пункт 7.4 статті 7 Кодексу).
Відповідно до пункту 284.1 статті 284 Кодексу органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 Кодексу).
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (пункт 284.2 статті 284 Кодексу).
Відповідно до пунктів 1, 3 статті 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Враховуючи викладене вище, якщо рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення пільг із сплати земельного податку прийнято, то таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами з урахуванням строків, визначених таким рішенням.
Директор Департаменту оподаткування
юридичних осіб Ю.В. Лапшин
В ЧАСТИНІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО МШП В БЮДЖЕТНОМУ СЕКТОРІ
8. Міністрсво Фінансів України в листі “Щодо відображення у бухобліку оприбуткування придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів” N 31-11420-07-10/13211 від 17.04.2015 р. надало роз’яснення щодо формування первісної вартості запасів, їх оприбуткування на баланс підприємств/установ/організацій бюджетного сектору у випадку відшкодування та невідшкодування суб’єктам державного сектору сум податку на додану вартість
Далі наводимо текст листа:
Лист Мінфіну України “Щодо відображення у бухобліку оприбуткування придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів”
N 31-11420-07-10/13211 від 17.04.2015 р.
Згідно з пунктом 4 розділу II Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 “Запаси”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. N 1202 (далі – Стандарт 123), придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю.
Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
• суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються суб’єктам державного сектору;
• транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);
• інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати суб’єкта державного сектору на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів (п. 8 розділу II Стандарту 123).
Оприбуткування придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів у разі оплати після їх отримання, якщо сума податку на додану вартість не відшкодовується суб’єктам державного сектору, відображається за дебетом субрахунка 221 “Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації” та кредитом субрахунка 675 “Розрахунки з іншими кредиторами”, водночас проводиться другий запис за дебетом субрахунка 801 “Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи” та кредитом субрахунка 411 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами”.
У разі якщо сума податку на додану вартість відшкодовується суб’єктам державного сектору, оприбуткування зазначених предметів відображається (вартість без податку на додану вартість) за дебетом субрахунка 221 “Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації” та кредитом субрахунка 675 “Розрахунки з іншими кредиторами”, водночас провадиться другий запис за дебетом субрахунка 801 “Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи” та кредитом субрахунка 411 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами”, сума податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунка 641 “Розрахунки за податками і зборами в бюджет” та кредитом субрахунка 675 “Розрахунки з іншими кредиторами”.
Директор Департаменту
податкової, митної політики
та методології бухгалтерського обліку М. Чмерук
В ЧАСТИНІ ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ
9. Міністерство соціальної політики в листі “Щодо припинення трудового договору за угодою сторін” N 60/06/186-14від 04.04.2014 р. надало роз’яснення щодо документального оформлення припинення трудового договору за згодою сторін
Далі наводимо текст Листа дл ознайомлення:
Лист Міністерствао соціальної політики України “Щодо припинення трудового договору за угодою сторін”
N 60/06/186-14від 04.04.2014 р.
Юридичне управління Міністерства соціальної політики розглянуло лист від 12.03.2014 р. N 4/0002423 та в межах компетенції повідомляє наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін.
Законодавством не встановлено відповідного порядку чи строків припинення трудового договору за угодою сторін, у зв’язку з чим вони визначаються працівником і власником або уповноваженим ним органом у кожному конкретному випадку.
Звільнення за угодою сторін означає, що роботодавцем та найманим працівником досягнуто спільної згоди щодо припинення трудового договору у визначений строк.
Законодавством не передбачено обов'язкового оформлення письмового документа, що ініціює звільнення (заяви працівника або повідомлення роботодавця), тому ініціатива щодо звільнення може бути висловлена працівником або роботодавцем іншій стороні усно.
У наказі (розпорядженні) про звільнення за згодою сторін зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 статті 36 КЗпП, дата звільнення, про яку домовлялися сторони.
Працівник фіксує свою згоду шляхом поставлення свого підпису під час ознайомлення з наказом.
Одночасно повідомляємо, що листи міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний та необов'язковий характер.
Начальник
Юридичного управління О. Туліна
В ЧАСТИНІ ВИПЛАТИ ПЕНСІЇ ПРАЦЮЮЧИМ ПЕНСІОНЕРАМ
10. Пенсійний Фонд України в листі “Щодо порядку виплати пенсії працюючим пенсіонерам” № 24480/02-20 від 22.04.2015 р. надав роз’яснення щодо виплат пенсій працюючим пенсіонерам з врахуванням того, щов період здійснення підприємницької діяльності пенсіонер вважається працюючим (незалежно від факту отримання доходу).
Далі наводимо текст Листа для ознайомлення :
Лист Пенсійного фонду України “Щодо порядку виплати пенсії працюючим пенсіонерам” № 24480/02-20від 22.04.2015 р.
З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015 р., яким, зокрема, встановлюється особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам.
Незалежно від факту роботи і посади, на якій працюють пенсіонери, призначена пенсія (незалежно від її виду та Закону, згідно з яким призначена) виплачується в повному обсязі інвалідам I і II груп, інвалідам війни III групи та учасникам бойових дій, особам, на яких поширюється дію пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та особам, на яких поширюється дія пункту 3 Прикінцевих положень Закону.
Що стосується визначення працюючих пенсіонерів, то статтею 11 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" визначено коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема це фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).
Відповідно до статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення відносяться особи, зокрема, які забезпечують себе роботою самостійно.
Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Пунктом 2.21 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, передбачено, що документами, підтверджуючими, що особа не працює (не здійснює діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 р. № 10-1 (далі - Положення), а при необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, і відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними.
Враховуючи викладене, в період здійснення підприємницької діяльності пенсіонер вважається працюючим (незалежно від факту отримання доходу).
Заступник Голови правління В. МАШКІН
ПРО РОЗГЛЯД ЗВЕРНЕННЯПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ЩОДО АКТУАЛЬНИХ ПИАНЬ ОПОДАТКУВАННЯ
11. Міністерство фінансів України в листі “Про розгляд звернення” N 31-11110-10/23-1056/1142 від 05.05.2015 р. надало відповідь на зверненняделегатів VIII звітно-виборної конференції Запорізької обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу до Верховної Ради та Уряду України щодо актуальних питань оподаткування та проведення податкової реформи
Далі наводимо текст листа:
Лист Міністерства фінансів України “Про розгляд звернення”
N 31-11110-10/23-1056/1142від 05.05.2015 р.
Про розгляд звернення
Міністерство фінансів на виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 01.04.2015 р. N 41-Б/11-006950/08 в межах компетенції розглянуло звернення делегатів VIII звітно-виборної конференції Запорізької обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу до Верховної Ради та Уряду України від 25.03.2015 р. і повідомляє.
Щодо встановлення мінімальної заробітної плати у розмірі, що дозволить працівнику протягом страхового стажу заробити мінімальну пенсію, а також посадового окладу працівника I тарифного розряду на рівні мінімальної заробітної плати.
Федерацією профспілок до проекту Генеральної угоди пропонувалося встановити мінімальну заробітну плату у розмірі 3093 грн., що дозволить працівнику протягом страхового стажу заробити мінімальну пенсію.
Встановлення мінімальної заробітної плати у вказаному розмірі, та посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на рівні такої мінімальної заробітної плати, потребуватиме додаткових видатків з бюджету на оплату праці працівників бюджетної сфери в обсязі майже 400 млрд гривень. Джерела покриття таких видатків відсутні.
Щодо скасування податку на нерухоме майно для дитячих оздоровчих закладів.
Податковим кодексом України (далі - Кодекс) встановлено, що місцеві органи влади приймають рішення щодо доцільності запровадження податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також визначають розмір ставок в залежності від місця розташування (зональності) та категорії об'єктів нерухомості. При цьому, Кодексом визначається тільки верхня межа ставки до 2 % мінімальної зарплати за І кв. м площі об'єкта оподаткування. Водночас, у 2015 році ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів нежитлової нерухомості не може перевищувати 1 % розміру мінімальної зарплати.
Разом з тим повідомляємо, що сільським, селищним, міським радам надано право встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб.
Водночас статтею 103 Бюджетного кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.
Таким чином, питання звільнення окремих об'єктів нежитлової нерухомості від оподаткування може бути вирішене в межах чинного законодавства за рішенням органів місцевого самоврядування.
Щодо скасування орендної плати за землю для дитячих оздоровчих закладів.
Відповідно до Кодексу плата за землю справляється у вигляді земельного податку за землі, які перебувають у власності або постійному користуванні, та у вигляді орендної плати за землі державної та комунальної власності.
Відповідно до чинної редакції підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу мінімальний граничний розмір орендної плати за землю державної і комунальної власності встановлено на рівні 3 % нормативної грошової оцінки для всіх категорій земель з метою створення рівних умов оподаткування.
Оскільки за своєю економічною сутністю орендна плата є доходом власника земельної ділянки, платіж повинен включати як земельний податок, так і плату за користування земельною ділянкою, як об'єктом отримання економічної вигоди. Пільг із сплати орендної плати за землю державної та комунальної власності чинним законодавством не передбачено.
При цьому зазначаємо, що відповідно до вимог статті 128 Земельного кодексу України юридичні особи можуть придбавати земельні ділянки у власність. Власники земельних ділянок сплачують земельний податок та користуються пільгами згідно із нормами Податкового кодексу України.
Щодо запровадження податку на багатство.
В цілому підтримуючи ідею запровадження податку на багатство, зазначаємо, що дана пропозиція є передчасною, оскільки потребує проведення комплексного аналізу та вивчення міжнародного досвіду щодо визначення переліку товарів, що мають бути віднесені до предметів багатства, підходів і механізму їх оподаткування, що дозволили б, в свою чергу, забезпечити принцип соціальної справедливості.
Поряд з ним повідомляємо, що з метою встановлення справедливого підходу до оподаткування майна заможних громадян Законом України від 28.12.2014 р. N 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71) запроваджено транспортний податок на автомобілі (віком до 5 років) з великим об'ємом циліндрів двигуна (понад 3 000 куб. см.) за ставкою 25 000 грн. на рік за кожен автомобіль.
Щодо збільшення податку на дивіденди.
На сьогодні сумарне навантаження на розподілений прибуток з урахуванням податку на прибуток (18 %) та податку на доходи фізичних осіб (5 %) для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільною інвестування) вже становить 22,1 % ((100 - (100 * 18 %) * 5 %) -18 %) і не може бути збільшене додатково, тому що за результатами дослідження міжнародного досвіду середня ставка прибутковою податку на дивіденди, виплачені компаніями - резидентами у країнах - членах ЄС не перевищує 18,5 %.
Щодо утримання податку з валового доходу великих підприємств.
Законом N 71 реформовано методологічні підходи визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу об'єкт оподаткування з податку на прибуток визначається на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), на різниці, які наведено у розділі III Кодексу.
Прийняття таких змін закріплює на законодавчому рівні, що дані бухгалтерського обліку є єдиним інформаційним джерелом для складання платником податків фінансової та податкової звітності з податку на прибуток.
Введення додаткового податку з валового доходу великих підприємств може призвести до збільшення податкового навантаження на підприємства, що призведе до подвійного оподаткування доходів, які враховуються при обчисленні податку на прибуток за ставкою 18 відсотків.
Щодо збереження діючих податкових стимулів для аграрного комплексу в частині спеціального режиму оподаткування виробників до 2018 року.
На сьогодні Кодексом (стаття 209) передбачено непряму державну підтримку сільськогосподарських виробників за рахунок спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.
Зазначене досягається шляхом надання дозволу сільгосппідприємствам не сплачувати до бюджету суму податку на додану вартість, нараховану на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів, та повністю залишати їх у своєму розпорядженні для відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених постачальнику, на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Відповідно підпункту 4 пункту 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу вищезазначений спеціальний режим оподаткування діє до 1 січня 2018 року.
Щодо державної підтримки галузі тваринництва.
Відповідно до Закону України від 02.03.2015 р. N 217-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" відновлено державну підтримку галузі тваринництва і за бюджетною програмою за КПКВК 2801540 "Державна підтримка галузі тваринництва" за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки у розмірі 250,0 млн. гривень.
Заступник Міністра О. Макеєва
В ЧАСТИНІ ПРОВЕДЕННЯ КАМЕРАЛЬНИХ ПЕРЕВІРОК
12. ДФС України в листі “Щодо проведення камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток підприємств у 2015-2016 роках” № 16102/7/99-99-15-02-02-17від 06.05.2015 р.визначено особливості проведення камеральних перевірок у період дії мораторію на їх проведення з врахуванням обсягу доходів суб’єкта господарювання за попередній рік. Визначено, що з врахуванням Прикінцевих положень Закону N 71-VIII встановлено обмеження щодо проведення всіх видів перевірок контролюючими органами суб’єктів господарювання у 2015 та 2016 роках з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, у тому числі камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток таких суб’єктів господарювання.
Далі наводимо текст Листа для ознайомлення:
Лист ДФС України “Щодо проведення камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток підприємств у 2015-2016 роках”
№ 16102/7/99-99-15-02-02-17від 06.05.2015 р.
У зв’язку з численними запитами територіальних органів ДФС та набранням з 01.01.2015 р. чинності Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71-VIII) Державна фіскальна служба України надає методологічну допомогу щодо проведення камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток підприємств у 2015 та 2016 роках.
Пунктом 3 розділу II Прикінцевих положень Закону N 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Водночас зазначене обмеження з 1 січня 2015 року не поширюється, зокрема, на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари.
Пункт 3 розділу II Прикінцевих положень Закону N 71-VIII містить нормативні приписи, які мають проміжний, тимчасовий характер та розраховані на певний період, а отже, не вносять змін в законодавство, а лише встановлюють правовий режим правовідносин на певний період.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 3 розділу II Прикінцевих положень Закону N 71-VIII встановлюється обмеження щодо проведення всіх видів перевірок контролюючими органами суб’єктів господарювання у 2015 та 2016 роках з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, у тому числі камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток таких суб’єктів господарювання.
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.
Директор Департаменту
оподаткування юридичних осіб Ю. ЛАПШИН
Приємної і спокійної роботи!
З найкращими побажаннями
колектив компанії Ес.Сі.Ай-Консалтинг!
