ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!
ЧЕРГОВІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ ТА РОЗ’ЯСНЕННЯ:
В ЧАСТИНІ ПДВ
1. ДФС України в листі “Щодо складання філіями податкових накладних за щоденними підсумками” № 4436/6/99-99-19-03-02-15 від 03.03.2015 р. надано роз’яснення щодо можливості складання платником податків окремої податкової накладної за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через окремий касовий апарат або складання однієї податкової накладної за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через усі касові апарати платника (в тому числі через ті, що знаходяться в філіях чи структурних підрозділах).
Далі наводимо текстлиста для ознайомлення:
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо складання філіями податкових накладних за щоденними підсумками”
№ 4436/6/99-99-19-03-02-15 від 03.03.2015 р.
Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. N 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 13.10.2014 р. за N 1235/26012 (далі – Порядок).
Щодо складання податкових накладних за щоденними підсумками
Відповідно до пункту 1 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 13 Порядку податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:
• здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
• виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
• надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
У податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), обсяг операцій, відображених в касових чеках, надрукованих протягом дня, та суми ПДВ, визначені за такими операціями, зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті.
Таким чином, платник податку, який здійснює операції з постачання товарів кінцевому споживачу з використанням двох і більше касових апаратів, у тому числі через свої філії та/або структурні підрозділи, яким делегується право виписки податкових накладних, на власний розсуд може прийняти рішення щодо складання податкових накладних за такими операціями, а саме:
• складати окрему податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через окремий касовий апарат, в якій обсяг постачання та сума ПДВ повинні відповідати фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті такого касового апарату;
• складати одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через усі касові апарати платника (в тому числі через ті, що знаходяться в філіях чи структурних підрозділах). При цьому обсяг постачання та сума ПДВ, зазначені в такій податковій накладній, повинні відповідати загальній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звітах всіх касових апаратів підприємства.
В. о. Голови М. Мокляк
2. ДФС України в листі “Щодо деяких питань застосування електронної форми податкової накладної” № 7085/6/99-99-19-03-01-15 від 03.04.2015 р. визначено, в т.ч. на підставі аналізу судової практики, щодля інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, яка не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку
Далі наводимо текст листа для ознайомлення:
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо деяких питань застосування електронної форми податкової накладної”
№ 7085/6/99-99-19-03-01-15 від 03.04.2015 р.
Державна фіскальна служба України розглянула звернення Громадської ради при Головному управлінні ДФС у м. Києві від 04.03.2015 № 01/15 щодо деяких питань застосування електронної форми податкової накладної та повідомляє.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством; електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).
Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зі змінами, відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу податкових накладних в електронній формі здійснюються у порядку, визначеному законодавством.
Крім того, пунктом 201.10 статті 201 Кодексу передбачена можливість отримання зареєстрованих податкової накладної/розрахунку коригування з ЄРПН.
Порядок складання запитів на отримання інформації, що міститься у ЄРПН, визначається пунктами 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі — Порядок).
Запит в електронній формі складається у визначеному форматі за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. На запит накладаються електронні цифрові підписи, що забезпечує ідентифікацію підписувана та підтвердження цілісності даних в електронній формі, відповідно до статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» зі змінами і доповненнями.
Захист запиту в електронній формі від несанкціонованого доступу при передачі засобами телекомунікаційного зв’язку забезпечується його шифруванням, передбаченим вимогами пункту 14 Порядку.
Щодо права представника контролюючого органу відхиляти в суді як неналежні докази податкові накладні, роздруковані виключно на паперових носіях без підписів керівника та головного бухгалтера, а також без відбитка печатки платника повідомляємо, що частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV зі змінами і доповненнями (далі — КАС) встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 49 КАС особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов’язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною першою статті 69 КАС визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У свою чергу, статтею 86 КАС встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, право відхиляти доказ у справі належить виключно судді, який розглядає справу.
Щодо відповідальності представників Асоціації платників податків України за наслідки підписання експертиз проектів регуляторних актів, головним розробником яких є ДФС, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 розділу II Меморандуму про партнерство та співробітництво між ДФС та Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України» (далі — Меморандум) Асоціація здійснює експертизу та налає ДФС пропозиції до проектів регуляторних актів, головним розробником яких є ДФС.
Погодження (візування) з представниками Асоціації платників податків України офіційних документів, пов’язаних з розробкою ДФС України нормативно-правових актів, не передбачено.
Щодо відповідності положення пункту 201.1 статті 201 Кодексу положенням статті 2 «Незаконний доступ» Конвенції про кіберзлочинність, ратифікованої Законом України від 07 вересня 2005 року № 2824-ІУ «Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність» зі змінами і доповненнями.
Статтею 2 Конвенції про кіберзлочинність визначено, що кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення кримінальної відповідальності відповідно до її внутрішнього законодавства за навмисний доступ до цілої комп’ютерної системи або її частини без права на це. Сторона може вимагати, щоб таке правопорушення було вчинене шляхом порушення заходів безпеки з метою отримання комп’ютерних даних або з іншою недобросовісною метою, або по відношенню до комп’ютерної системи, поєднаної з іншою комп’ютерною системою.
Так, розділом XVI «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку» Кримінального кодексу України від — 5 квітня 2001 року № 2341-III зі змінами і доповненнями визначено відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, Комп’ютерних мереж тощо.
Щодо зміни в базі співставлення, показників податкового кредиту та податкових зобов’язань платника податку на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення повідомляємо, що виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Кодексу колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку (постанова ВСУ від 09.12.2014).
В.о. Голови М.В. Мокляк
3. ДФС України в розʼясненні «Формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених починаючи з 1 січня 2015 року» від 15.04.2015 р.визначила особливості формування податкового кредиту з ПДВ починаючи з 01.01.2015 р. та особливості формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених в період січня
2015 р.
Далі наводимо текстрозʼяснення для ознайомлення:
Розʼяснення ДФС України «Формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених починаючи з 1 січня 2015 року» від 15.04.2015 р.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:
- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;
- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.
У січні 2015 року обов’язковій реєстрації в ЄРПН підлягали податкові накладні, у яких сума ПДВ перевищує 10 тис.грн., а також ті, що були складені при здійсненні операцій з постачання підакцизної та імпортованої продукції.
Податкові накладні, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року та які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис.грн. та складені за операціями з постачання товарів, що не відносяться до підакцизної та імпортованої продукції), включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту). До складу податкового кредиту наступних звітних періодів такі податкові накладні не можуть бути включені.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН.
Податкові накладні, не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.
Якщо платник податку формує податковий кредит за касовим методом, отримана ним податкова накладна включається ним до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому відбулася оплата товару, при постачанні якого була складена така податкова накладна. Таким платникам податку надано право на формування податкового кредиту протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з їх банківських рахунків.
Вказане правило стосується податкових накладних, які були складені до 1 січня 2015 року (незалежно від того, складена така податкова накладна в електронному чи паперовому вигляді, зареєстрована в ЄРПН чи не зареєстрована у зв’язку з тим, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягала реєстрації в ЄРПН), а також податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року.
При цьому якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну, складену протягом січня 2015 року (за умови, що така податкова накладна підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН), або податкову накладну, складену, починаючи з 1 лютого 2015 року, протягом 180 днів з дня її складання, покупець втрачає право на формування податкового кредиту, в тому числі і в тому випадку, якщо він застосовує касовий метод формування податкового кредиту.
В ЧАСТИНІ НЕДОСТАЧ ЗВІТНОСТІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
4. Державна казначейська служба України в листі Державної казначейської служби України “Про відображення нестач у звітності бюджетних установ” № 14-08/125-8606від 10.04.2015 р. надала роз’яснення щодо відображення даних про нестачі активів, які є власністю установи та відображені в бухгалтерському обліку у «Звіті про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей» (формі № 15) та облік матеріальних цінностей, взятих на відповідальне зберігання , у разі виявлення їх нестачі.
Далі наводимо текст листа для ознайомлення:
Лист Державної казначейської служби України “Про відображення нестач у звітності бюджетних установ” № 14-08/125-8606від 10.04.2015 р.
ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 10.04.2015 р. № 14-08/125-8606
Про відображення нестач у звітності бюджетних установ
Державна казначейська служба України розглянула лист <…> та в межах компетенції повідомляє.
Правовідносини, які виникають при зберіганні матеріальних цінностей регулюються главою 66 Цивільного кодексу України (далі- Кодекс).
Сторони таких відносин – поклажодавець та зберігач.
У разі передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання право власності до зберігача не переходить. Тому, в бухгалтерському обліку у поклажовдавця передані цінності продовжують обліковуватись у складі активів, а у зберігача – на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 № 611, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2013 за № 1214/23746.
Згідно з статтею 950 Кодексу за втрату (нестачу) або пошкоджені речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем (стаття 951 Кодексу).
Нестачі встановлюються здебільшого в процесі інвентаризації.
Порядок проведення інвентаризації активів визначає Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142.
Виявлені при інвентаризації розходження між фактичною наявністю матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку установи є лишками або нестачами.
У випадку, коли винні особи не встановлені, справи за такими нестачами знаходяться у слідчих органах, а суми списаних матеріальних цінностей обліковуються на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» до моменту встановлення винних осіб або до висновків слідчих органів за цими справами.
Згідно з вимогами Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 № 44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.01.2012 за № 196/20509, такі нестачі відображаються у формі № 15 «Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей» на початок звітного року у рядку 012 «справи знаходяться в слідчих органах (винні особи не встановлені)» та на кінець звітного року у рядку 082 «справи знаходяться в слідчих органах (винні особи не встановлені)».
Відповідні показники початок та на кінець звітного року відображаються у рядку 62 «072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» роз шифровки позабалансових рахунків форми № 1 «Баланс».
Таким чином, у «Звіті про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей» (формі № 15) зазначаються дані про нестачі активів, які є власністю установи та відображені в бухгалтерському обліку.
Матеріальні цінності, які взяті на відповідальне зберігання , у разі виявлення їх нестачі,продовжують обліковуватися на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» до повернення таких цінностей або відшкодування вартості у порядку, визначеному у договорі про відповідальне зберігання.
Заступник Голови Т.Г. Грицун
В ЧАСТИНІ ВСТАНОВЛЕННЯ НАДБАВКИ ЗА ВИСОКІ ДОСЯГНЕННЯ У ПРАЦІ ПОСАДОВИМ ОСОБАМ ДФС
5. ДФС України в листі “Про розгляд заяви” N 3463/Б/99-99-05-02-03-14від 15.04.2015 р.визначила порядок встановлення надбавки у межах затвердженого фонду оплати праці за високі досягнення в праці посадовим особм ДФС у випадку належного виконання державними службовцями покладених на них функцій без погіршення якості роботи та порушення трудової дисципліни.
Далі наводимо текст листа для ознайомлення:
Лист ДФС України “Про розгляд заяви” N 3463/Б/99-99-05-02-03-14від 15.04.2015 р.
Про розгляд заяви
(Витяг)
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо встановлення надбавки за високі досягнення у праці посадовим особам ДФС, і повідомляє.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (зі змінами) (далі - постанова N 268) керівникам органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи:
керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років;
керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи); керівним працівникам і спеціалістам структурних підрозділів органів Державної фіскальної служби, які забезпечують адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, протидію контрабанді та порушенню митних правил, особам начальницького складу податкової міліції, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування кримінальних правопорушень; керівним працівникам і слідчим органів внутрішніх справ, посади яких віднесені до відповідних категорій посад державних службовців і які здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років.
Відповідно до абзацу першого пункту 6 постанови N 268 преміювання керівників органів виконавчої влади та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня.
Згідно з абзацом п'ятим підпункту "в" пункту 2 постанови N 268 зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни.
Таким чином, відповідно до передбаченої чинним законодавством структури заробітної плати, належне виконання державними службовцями покладених на них функцій без погіршення якості роботи та порушення трудової дисципліни передбачає встановлення ним у межах затвердженого фонду оплати праці зазначеної надбавки.
В. о. Голови М. В. Мокляк
В ЧАСТИНІ ПРАВОМІРНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК
6. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в листі “Щодо правомірності проведення перевірок та прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій до страхувальників за порушення порядку використання страхових коштів” № 2.4-17-705 від 09.04.2015 р. визначив що в межах своїх повноважень органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають право на проведення перевірок. При цьому в листі відзначено, що у разі виявлення порушень, допущених за період після 01.01.2015, фінансові санкції, передбачені вимогами Закону № 1105, застосовуються в повному обсязі.
Далі наводимо текст листа для ознайомлення:
Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності “Щодо правомірності проведення перевірок та прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій до страхувальників за порушення порядку використання страхових коштів” № 2.4-17-705 від 09.04.2015 р.
У зв’язку з чисельними зверненнями виконавчих дирекцій відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з питань правомірності проведення перевірок та прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій до страхувальників за порушення порядку використання страхових коштів, Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Виконавча дирекція Фонду) повідомляє наступне.
Пунктом 4 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII (набрав чинності з 01.01.2015) (далі — Закон № 77) передбачено утворення Фонду соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Пунктом 6 цього ж розділу визначено, що до завершення заходів, пов’язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
При цьому, Законом № 77 визнано таким, що втратив чинність з 1 січня 2015 року Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240 (далі — Закон № 2240).
Згідно із статтею 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (в редакції Закону № 77) (далі — Закон № 1105) Фонд соціального страхування України (далі – Фонд) має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки.
До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом.
Отже, на даний час залишається чинною постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про затвердження Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження» від 22.12.2010 № 29, як така, що не суперечить нормам Закону № 1105 в частині встановлення порядку проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок. При цьому, норми Закону № 2240 при прийнятті рішень за результатами перевірок не застосовуються.
Статтею 4 Закону № 1105 визначено, що Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та здійснює Інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76 установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня — червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.
Водночас, згідно з листами Міністерства соціальної політики України від 30.03.2015 № 4415/0/14-15/18 та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.03.2015 № 4801-08/8711-03 <…> вбачається, що строк дії постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 408 закінчився.
Враховуючи зазначене, вважаємо, що в межах своїх повноважень органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають право на проведення перевірок. При цьому, у разі виявлення порушень допущених за період до 01.01.2015, рекомендуємо при прийнятті рішень керуватися нормами пункту 6 частини першої статті 10 Закону № 1105 а саме, вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування шляхом відшкодування Фонду в повному обсязі неправомірно витрачених сум страхових коштів та/або вартості надання соціальних послуг.
У разі виявлення порушень, допущених за період після 01.01.2015, фінансові санкції, передбачені вимогами Закону № 1105, застосовуються в повному обсязі.
В.о. директора Т.А. Нагорна
В ЧАСТИНІ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ НАКАЗІВ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
7. Міністерство юстиції України Наказом “Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства юстиції України щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” N 576/5 від 21.04.2015 р. внесло зміни до Положення про здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року N 3175/5; Наказу Міністерства юстиції України від 10 лютого 2012 року N 238/5 "Про затвердження Порядку зберігання та пересилання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"; Наказу Міністерства юстиції України від 20 січня 2012 року N 113/5 "Про затвердження опису гербової печатки державного реєстратора та описів і зразків штампів для проставляння державним реєстратором відміток на установчих документах при проведенні реєстраційних дій"; Порядку проведення спеціальної перевірки наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 23 березня 2012 року N 448/5; Порядку передачі даних про юридичних осіб, зареєстрованих (легалізованих) відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01 липня 2013 року N 1302/5; Наказу Міністерства юстиції України від 05 листопада 2014 року N 1849/5 "Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням / місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції"
Далі наводимо текстНаказу для ознайомлення:
Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства юстиції України щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” N 576/5 від 21.04.2015 р.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року N 17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" та пункту 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року N 228,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Зміни до деяких наказів Міністерства юстиції України щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що додаються.
2. Установити, що структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби України у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначеній сфері до завершення здійснення заходів з їх передачі до територіальних органів Міністерства юстиції України.
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 23 липня 2014 року N 1197/5 "Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням / місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 липня 2014 року за N 859/25636 (зі змінами).
4. Департаменту державної реєстрації (Бенедисюк С. В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".
5. Державному підприємству "Інформаційно-ресурсний центр" (Волошина О. В.) забезпечити доопрацювання програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням вимог цього наказу.
6. Цей наказ набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Іванченко О. П.
|
Міністр |
П. Петренко |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО Зареєстровано |
Зміни
до деяких наказів Міністерства юстиції України щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
1. У Положенні про здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року N 3175/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 року за N 1202/19940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 12 лютого 2014 року N 326/5):
1) у розділі I:
в абзаці першому пункту 3 слова "Державною реєстраційною службою України" замінити словами "Міністерством юстиції України";
у пункті 4 слова "реєстраційними службами головних управлінь", "РС головного" замінити відповідно словами "головними територіальними управліннями" та "головне територіальне";
в абзаці третьому пункту 5 слова "реєстраційних служб" виключити;
2) у розділі II:
в абзаці другому пункту 1 слово ", Укрдержреєстру" виключити;
в абзаці другому пункту 2 слова "реєстраційних служб" виключити;
у пункті 5 слова "РС головного" замінити словами "головного територіального";
3) у тексті Положення слова "Укрдержреєстр / РС головного", "Укрдержреєстр" в усіх відмінках замінити відповідно словами "Міністерство юстиції України / головне територіальне", "Міністерство юстиції України" у відповідних відмінках.
2. Абзац третій пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 10 лютого 2012 року N 238/5 "Про затвердження Порядку зберігання та пересилання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за N 203/20516, після слів "у головних" доповнити словом "територіальних".
3. У наказі Міністерства юстиції України від 20 січня 2012 року N 113/5 "Про затвердження опису гербової печатки державного реєстратора та описів і зразків штампів для проставляння державним реєстратором відміток на установчих документах при проведенні реєстраційних дій", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 січня 2012 року за N 89/20402 (зі змінами):
1) доповнити наказ після пункту 2 новим пунктом 3 такого змісту:
"3. Установити, що закріплення гербової печатки державного реєстратора за державним реєстратором відбувається на підставі наказу відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.".
У зв'язку з цим пункти 3 - 6 вважати відповідно пунктами 4 - 7;
2) в Описі гербової печатки державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженому цим наказом (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 квітня 2013 року N 705/5):
абзаци другий - четвертий викласти в такій редакції:
"По зовнішньому колу гербової печатки зліва направо центровим способом розміщуються напис "Державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та порядковий номер печатки, які розділено семикутними зірочками.
По внутрішньому колу розміщується повне найменування управління юстиції, наприклад: "Чернігівське міське управління юстиції Чернігівської області", напис закінчується семикутною зірочкою.
Усі написи виконуються спеціальним шрифтом (Arial).";
абзац п'ятий виключити.
У зв'язку з цим абзаци шостий - дев'ятий вважати відповідно абзацами п'ятим - восьмим;
додаток до цього Опису викласти в новій редакції, що додається.
4. У Порядку проведення спеціальної перевірки наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 23 березня 2012 року N 448/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26 березня 2012 року за N 449/20762 (зі змінами):
1) абзац другий пункту 6 викласти в такій редакції:
"керівником структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що проводив спеціальну перевірку, а в разі його відсутності - особою, яка виконує його обов'язки, або заступником керівника цього підрозділу відповідно до розподілу функціональних обов'язків - щодо перевірки, проведеної Міністерством юстиції України;";
2) у тексті Порядку слова "Державна реєстраційна служба України", "реєстраційні служби головних управлінь" в усіх відмінках замінити відповідно словами "Міністерство юстиції України", "головні територіальні управління" у відповідних відмінках.
5. У пункті 1 Порядку передачі даних про юридичних осіб, зареєстрованих (легалізованих) відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01 липня 2013 року N 1302/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2013 року за N 1105/23637:
1) слова "Державної реєстраційної служби України" замінити словами "Міністерства юстиції України";
2) після слів "структурних підрозділів головних" доповнити пункт словом "територіальних".
6. У наказі Міністерства юстиції України від 05 листопада 2014 року N 1849/5 "Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням / місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2014 року за N 1408/26185:
1) пункт 1 доповнити новим підпунктом 1 такого змісту:
"1) проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням / місцем проживання яких є окупована територія;".
У зв'язку з цим підпункти 1, 2 вважати відповідно підпунктами 2, 3;
2) пункт 2 після слів ", місцезнаходженням / місцем проживання яких є" доповнити словами "окупована територія та";
3) у пункті 5 слова "реєстраційних служб" виключити;
4) у пункті 6 слова та цифри "підпункту 1" та "підпункту 2" замінити відповідно словами та цифрами "підпункту 2" та "підпункту 3".
5) у пункті 8:
абзац другий після слів "місцезнаходженням / місцем проживання яких є" доповнити словами "окупована територія та";
в абзаці третьому слова "окремі території Луганської та Донецької областей" замінити словами "окуповану територію та окремі території Луганської та Донецької областей".
Директор Департаменту
державної реєстрації С.В. Бенедисюк
8. НБУ в листі “Про дотримання банками норм законодавства України” N 47-412/26768 від 21.04.2015 р. роз’яснив вимоги чинного законодавства щодо необхідності забезпечення неухильного дотримання банками норм Закону про банки, в т.ч. обов’язку банку не пізніше 30 квітня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом із аудиторським висновком, а також інформацію в обсязі, визначеному Національним банком України, про власників істотної участі у банку шляхом публікації в періодичних виданнях та/або поширення як окремих друкованих видань чи розміщення в мережі Інтернет.
Далі наводимо текстлиста для ознайомлення:
Лист НБУ “Про дотримання банками норм законодавства України” N 47-412/26768від 21.04.2015 р.
Департамент банківського Керівникам банків України
Нагляду
Про дотримання банками норм законодавства України
Відповідно до вимог частини десятої статті 69 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки) банк зобов'язаний не пізніше 30 квітня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом із аудиторським висновком, а також інформацію в обсязі, визначеному Національним банком України, про власників істотної участі у банку шляхом публікації в періодичних виданнях та/або поширення як окремих друкованих видань чи розміщення в мережі Інтернет.
Згідно з частиною першою статті 70 Закону про банки банк зобов'язаний забезпечити проведення щорічної перевірки фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності аудиторською фірмою відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, норм і стандартів аудиту, затверджених Аудиторською палатою України згідно з міжнародними стандартами аудиту та етики.
Таким чином, банки зобов'язані забезпечити неухильне дотримання вищезазначених норм Закону про банки.
Лист Департаменту банківського нагляду від 03.04.2015 N 47-412/22595 (Лист N 47-412/22595) вважати таким, що скасовано.
Директор Департаменту
банківського нагляду С.В. Фабер
Приємної і спокійної роботи!
З найкращими побажаннями
колектив компаніє Ес.Сі.Ай-Консалтинг!
