НА ДОПОМОГУ БУХГАЛТЕРУ – ОГЛЯД ОСТАННІХ БУХГАЛТЕРСЬКИХ ПУБЛІКАЦІЙ

 

ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

ЧЕРГОВІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ ТА РОЗ’ЯСНЕННЯ

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

1. ДФС Українив листі “Щодо формування податкового кредиту за податковими накладними, які своєчасно/несвоєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних” N 23843/6/99-95-42-01-16-01 від 09.11.2015 р. надала роз’яснення, щоналежним чином складена та зареєстрована в ЄРПН протягом 180 днів податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку в розділі II "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо формування податкового кредиту за податковими накладними, які своєчасно/несвоєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних”

N 23843/6/99-95-42-01-16-01 від 09.11.2015 р.

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо формування податкового кредиту за податковими накладними, які своєчасно/несвоєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), і повідомляє таке.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 Кодексу, з 29.07.2015 р. (дати набрання чинності Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643)) діє норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН протягом 180 днів податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку в розділі II "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість.

До набрання чинності Законом N 643 зазначений термін становив 180 календарних днів.

Отже, податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 р. не зареєстровані в ЄРПН та по яких станом на вказану дату сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 р. та включені до складу податкового кредиту.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

2. ДФС України в листі “Щодо формування податкового кредиту за податковими накладними, які складено в січні 2015 року” N 23842/6/99-95-42-01-16-01 від 09.11.2015 р. надала роз’яснення, щоподаткові накладні, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року та які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн. та складені за операціями з постачання товарів, що не відносяться до підакцизної та імпортованої продукції), включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту). До складу податкового кредиту наступних звітних періодів такі податкові накладні не можуть бути включені.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо формування податкового кредиту за податковими накладними, які складено в січні 2015 року” N 23842/6/99-95-42-01-16-01від 09.11.2015 р.

 

Державна фіскальна служба України розглянула щодо формування податкового кредиту за податковими накладними, які складено в січні 2015 року і повідомляє таке.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 Кодексу, з 29.07.2015 р. (дати набрання чинності Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643)) діє норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. До набрання чинності Законом N 643 зазначений термін становив 180 календарних днів.

Податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 р. не зареєстровані в ЄРПН та по яких станом на вказану дату сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 р. та включені до складу податкового кредиту.

При цьому податкові накладні, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року та які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн. та складені за операціями з постачання товарів, що не відносяться до підакцизної та імпортованої продукції), включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту). До складу податкового кредиту наступних звітних періодів такі податкові накладні не можуть бути включені.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

3. ДФС України в листі “Щодо порядку складання і реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) постачальниками електроенергії та порядку формування покупцями (отримувачами) електроенергії податкового кредиту на підставі таких податкових накладних” N 23374/6/99-99-19-03-02-15 від 03.11.2015 р. надала відповідь на питання щодо порядку формування податкового кредиту за податковою накладною, складеною 31.08.2015 р. та своєчасно зареєстрованою в ЄРПН 15.09.2015 р. Зокрема, сума ПДВ, зазначена в податковій накладній, складеній 31.08.2015 р. та своєчасно зареєстрованій в ЄРПН, може бути включена до складу податкового кредиту покупця за результатами податкового (звітного) періоду, в якому вона була складена, тобто серпня 2015 року, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

 

Лист ДФС України “Щодо порядку складання і реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) постачальниками електроенергії та порядку формування покупцями (отримувачами) електроенергії податкового кредиту на підставі таких податкових накладних”

N 23374/6/99-99-19-03-02-15 від 03.11.2015 р.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист підприємства щодо порядку складання і реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) постачальниками електроенергії та порядку формування покупцями (отримувачами) електроенергії податкового кредиту на підставі таких податкових накладних та повідомляє.

Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", який набув чинності 29.07.2015 р., внесено зміни до  пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України  (далі - Кодекс) у частині складання податкових накладних при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер. Такі зміни стосуються також операцій з постачання електричної енергії.

Особливості складання податкових накладних при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер, роз’яснено листом ДФС від 07.08.2015 р. N 29163/7/99-99-19-03-02-17, який надіслано головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників для проведення роз’яснювальної роботи серед платників податків, а також розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (копія додається). Вказаний лист підприємство може використовувати у своїй роботі.

Щодо порядку формування податкового кредиту за податковою накладною, складеною 31.08.2015 р. та своєчасно зареєстрованою в ЄРПН 15.09.2015 р.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Кодексу до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше, ніж через 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, сума ПДВ, зазначена в податковій накладній, складеній 31.08.2015 р. та своєчасно зареєстрованій в ЄРПН, може бути включена до складу податкового кредиту покупця за результатами податкового (звітного) періоду, в якому вона була складена, тобто серпня 2015 року, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

4. ДФС України в листі “Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів до 01.04.2014 р. та починаючи з 01.04.2014 р.” N 23372/6/99-99-19-03-02-15від 02.11.2015 р.надала роз’яснення, що для застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, що діяв до 01.04.2014 р., так і для оподаткування податком на додану вартість, починаючи з 01.04.2015 р., вказаних операцій за ставкою податку у розмірі 7 відс., такі лікарські засоби мають (ли) бути: дозволені для виробництва і застосування в Україні; внесені до Державного реєстру лікарських засобів. Інших умов для застосування ставки податку у розмірі 7 % чинним законодавством не передбачено.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів до 01.04.2014 р. та починаючи з 01.04.2014 р.” N 23372/6/99-99-19-03-02-15від 02.11.2015 р.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення підприємства щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів до 01.04.2014 р. та починаючи з 01.04.2014 р. і повідомляє.

Відповідно до підпункту 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) з урахуванням пункту 197.4 статті 197 ПКУ у редакції, що була чинною до 01.04.2014 р., на операції платників ПДВ з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, до 01.04.2014 р. поширювався режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість.

Починаючи з 01.04.2014 р., операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оподатковуються податком на додану вартість за ставкою податку у розмірі 7 відсотків (підпункт "в" пункту 193.1 статті 193 ПКУ).

Таким чином, як для застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, що діяв до 01.04.2014 р., так і для оподаткування податком на додану вартість, починаючи з 01.04.2015 р., вказаних операцій за ставкою податку у розмірі 7 відс., такі лікарські засоби мають (ли) бути:

дозволені для виробництва і застосування в Україні;

внесені до Державного реєстру лікарських засобів.

На сьогодні інших умов для застосування ставки податку у розмірі 7 відс. чинним законодавством не передбачено.

Водночас, у разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, тобто такі лікарські засоби не дозволені для виробництва і застосування в Україні або їх не внесено до Державного реєстру лікарських засобів, операції з постачання таких лікарських засобів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

5. ДФС України в листі “Щодо порядку відображення резидентом - платником податку у податковій декларації з податку на додану вартість операції з постачання консультаційних послуг нерезиденту” N 23370/6/99-99-19-03-02-15від 03.11.2015 р.надала роз’яснення щодоякщо замовником послуг, перелік яких передбачено у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу (в т.ч. консультаційних послуг) є нерезидент України, який не має постійного представництва в Україні, місце постачання таких послуг знаходиться поза межами митної території України. Відповідно операція з надання таких послуг не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. При цьому обсяг таких послуг відображатиметься у рядку 4 розділу І податкової декларації з податку на додану вартість за той звітний (податковий) період, у якому відбулася будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від нерезидента на банківський рахунок резидента - платника податку як оплата за послуги або дата оформлення документа, що засвідчує факт надання нерезиденту послуг резидентом - платником податку.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо порядку відображення резидентом - платником податку у податковій декларації з податку на додану вартість операції з постачання консультаційних послуг нерезиденту”

N 23370/6/99-99-19-03-02-15від 03.11.2015 р.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення підприємства щодо порядку відображення резидентом - платником податку у податковій декларації з податку на додану вартість операції з постачання консультаційних послуг нерезиденту та повідомляє.

Згідно з підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу місцем постачання консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, якщо замовником вказаних у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу послуг є нерезидент України, який не має постійного представництва в Україні, місце постачання таких послуг знаходиться поза межами митної території України. Відповідно операція з надання таких послуг не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

При цьому обсяг таких послуг відображатиметься у рядку 4 розділу І податкової декларації з податку на додану вартість за той звітний (податковий) період, у якому відбулася будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від нерезидента на банківський рахунок резидента - платника податку як оплата за послуги або дата оформлення документа, що засвідчує факт надання нерезиденту послуг резидентом - платником податку.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

6. ДФС України в листі “Щодо впливу від’ємного значення з ПДВ на стан електронного рахунку” N 23018/6/99-99-19-03-02-15 від 29.10.2015 р. надала роз’яснення щодо питання чи впливає сума відємного значення ПДВ (перевищення податкового кредиту над сумою податкових зобовязань)та зазначила, щозбільшення "реєстраційної суми" на суму від'ємного значення здійснюється одноразово за результатами податкової звітності за червень 2015 року (пункт 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Від’ємне значення податку, яке декларується платником у податковій звітності за податкові звітні періоди починаючи з липня 2015 року та відображається у рядку 24, не впливає на реєстраційну суму, що визначається відповідно до формули, визначеної пунктом 200¹.3 статті 200¹Кодексу.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо впливу від’ємного значення з ПДВ на стан електронного рахунку”

N 23018/6/99-99-19-03-02-15від 29.10.2015 р.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо впливу від’ємного значення з ПДВ на стан електронного рахунку та повідомляє.

У зв’язку з прийняттям Закону України від 16 липня 2015 року N 643-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643), який набрав чинності 29.07.2015 р., внесено низку змін до порядку обрахунку показників формули, визначеної пунктом 200¹.3 статті 200¹ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема передбачено, що формула (всі її складові), яка визначає реєстраційну суму, на початок третього робочого дня після набрання чинності Законом N 643 "обнуляється", крім значень її складових Σ_{НаклОтр}, Σ_{НаклВид} та Σ_Митн, що були сформовані починаючи з 01.07.2015 р.

Відповідно до п. 34 підрозд. 2 розд. XX Кодексу після "обнуління" показників формули сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН (далі - "реєстраційна сума"), збільшується на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Отже, збільшення "реєстраційної суми" на суму від'ємного значення здійснюється одноразово за результатами податкової звітності за червень 2015 року (пункт 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Від’ємне значення податку, яке декларується платником у податковій звітності за податкові звітні періоди починаючи з липня 2015 року та відображається у рядку 24, не впливає на реєстраційну суму, що визначається відповідно до формули, визначеної пунктом 200¹.3 статті 200¹Кодексу.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

7. ДФС України в листі “Щодо можливості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних після дати анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість” N 23111/6/99-99-19-03-02-15 від 30.10.2015 р. надала роз’яснення, щооскільки право на складення податкових накладних та реєстрацію їх в ЄРПН має особа, що зареєстрована платником ПДВ, то на дату анулювання реєстрації платника ПДВ таке право вказаною особою втрачається.

Таким чином, особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, незважаючи на те, що з дати їх складання ще не минуло 15 календарних днів.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо можливості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних після дати анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість”

N 23111/6/99-99-19-03-02-15 від 30.10.2015 р.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення підприємства щодо можливості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних після дати анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість та повідомляє.

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПКУ анулювання реєстрації особи як платника ПДВ здійснюється на дату:

подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

зазначену в судовому рішенні;

припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;

що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації особи як платника податку визначається дата, що настала раніше.

Нормами пункту 201.1 статті 201 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Отже, оскільки право на складення податкових накладних та реєстрацію їх в ЄРПН має особа, що зареєстрована платником ПДВ, то на дату анулювання реєстрації платника ПДВ таке право вказаною особою втрачається.

Таким чином, особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, незважаючи на те, що з дати їх складання ще не минуло 15 календарних днів.

На доповнення до викладеного ДФС повідомляє, що відповідь на порушене питання також розміщено на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС у рубриці "запитання - відповіді з бази знань" за адресою: www.sfs.gov.ua.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

8. ДФС України в листі “Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг з оренди приміщень для потреб дипломатичних представництв” N 23017/6/99-99-19-03-02-15від 29.10.2015 р. надала роз’яснення, що при здійсненні операції з надання послуг з оренди нежитлового приміщення для потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні податок на додану вартість не нараховується на суму орендної плати, якщо договір оренди укладено безпосередньо з дипломатичними представництвами, установами та представництвами міжнародних організацій, якщо контракти (договори) укладено від імені дипломатичної місії або держави, яка її направила.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг з оренди приміщень для потреб дипломатичних представництв” N 23017/6/99-99-19-03-02-15від 29.10.2015 р.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг з оренди приміщень для потреб дипломатичних представництв та повідомляє.

Відповідно до пункту 197.2 статті 197 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання та ввезення на митну територію України товарів/послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, що проживають разом з такими особами.

Порядок звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з ними, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1240 (далі - Порядок N 1240).

Звільнення від обкладення податком на додану вартість у разі постачання товарів і послуг на митну територію України здійснюється шляхом щомісячного відшкодування сум податку на додану вартість, фактично сплачених у складі вартості дипломатичними місіями, особами з числа дипломатичного персоналу та членами їх сімей під час придбання таких товарів і послуг на митній території України, за винятком операцій, які звільняються від обкладення податком на додану вартість відповідно до пункту 9 Порядку N 1240 (пункт 6 Порядку N 1240).

Відповідно до пункту 9 Порядку N 1240 від обкладення податком на додану вартість звільняються виходячи з принципу взаємності операції, пов'язані з:

будівництвом, ремонтом та реконструкцією будинків і приміщень для розміщення дипломатичних представництв, консульських установ та представництв міжнародних організацій, у тому числі резиденції керівників дипломатичних місій;

придбанням чи орендою службових, житлових і нежитлових приміщень для потреб дипломатичних представництв, установ та представництв міжнародних організацій, якщо контракти (договори) укладено від імені дипломатичної місії або держави, яка її направила. При цьому звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з оренди службових приміщень дипломатичних місій та житлових приміщень керівників дипломатичних представництв і консульських установ здійснюється без додержання принципу взаємності.

Отже, при здійсненні операції з надання послуг з оренди нежитлового приміщення для потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні податок на додану вартість не нараховується на суму орендної плати, якщо договір оренди укладено безпосередньо з дипломатичними представництвами, установами та представництвами міжнародних організацій, якщо контракти (договори) укладено від імені дипломатичної місії або держави, яка її направила.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

9. ДФС України в листі “Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання права на використання програмного забезпечення і постачання послуг з технічної підтримки такого програмного забезпечення” N 23013/6/99-99-19-03-02-15 від 29.10.2015 р. надала роз’яснення, щоне підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість та оподатковуються у загальному порядку операції з постачання послуг/виконання робіт (незалежно від того, чи такі послуги/роботи надаються/виконуються виробником програмної продукції чи іншою особою), якщо внаслідок надання/виконання таких послуг/робіт не відбувається жодних змін в програмній продукції (наприклад, навчання персоналу роботі з програмою, встановлення програми, налаштування оргтехніки тощо).

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання права на використання програмного забезпечення і постачання послуг з технічної підтримки такого програмного забезпечення”

N 23013/6/99-99-19-03-02-15від 29.10.2015 р.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення підприємства щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання права на використання програмного забезпечення і постачання послуг з технічної підтримки такого програмного забезпечення та повідомляє.

Пунктом 26¹ підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту ПКУ до програмної продукції належать:

результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

криптографічні засоби захисту інформації.

Підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ передбачено, що не є об'єктом оподаткування операції, зокрема з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

При цьому підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України.

Як вбачається із звернення, між підприємством (далі - Адміністратор) та іншою юридичною особою (далі - Організатор) укладено договір про надання послуг з інформатизації та адміністрування програми лояльності (далі - Договір).

Згідно з пунктом 2.3 розділу 2 Договору Адміністратор надає Організатору невиключне, невідчужуване майнове право інтелектуальної власності на використання програмного забезпечення (платформи) та послуги з кастомізації, налаштування, інтеграції і технічної підтримки.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 розділу 7 Договору Організатор зобов’язаний самостійно та за власний рахунок здійснити роботи з інтеграції систем Організатора (його партнерів) з компонентами програмного забезпечення (платформи). За окремими домовленостями Адміністратора і Організатора, закріпленими у додаткових угодах/додатках до Договору, інтеграція може здійснюватися силами Адміністратора з подальшою оплатою таких послуг Організатором.

Таким чином, якщо згідно з умовами ліцензійного договору передбачено надання Організатору права від Адміністратора на використання програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) без можливості продажу такого програмного забезпечення або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання не обмежені функціональним призначенням програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) і його відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"), то отримання Адміністратором платежу від Організатора як винагороди за надання вказаного права для цілей оподаткування податком на додану вартість визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Якщо згідно з умовами ліцензійного договору передбачено надання Організатору права від Адміністратора на використання програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) з можливістю продажу такого об’єкта або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання обмежені функціональним призначенням такого програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) і його відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"), то отримання Адміністратором платежу від Організатора як винагороди за надання вказаного права не буде вважатися роялті та відповідно на таку операцію поширюватиметься режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 26¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Також підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг/виконання робіт, внаслідок надання/виконання яких відбуваються будь-які зміни в програмній продукції (у т.ч. оновлення, удосконалення, модернізація).

Водночас не підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість та оподатковуються у загальному порядку операції з постачання послуг/виконання робіт (незалежно від того, чи такі послуги/роботи надаються/виконуються виробником програмної продукції чи іншою особою), якщо внаслідок надання/виконання таких послуг/робіт не відбувається жодних змін в програмній продукції (наприклад, навчання персоналу роботі з програмою, встановлення програми, налаштування оргтехніки тощо).

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

10. ДФС України в листі “Щодо порядку подання переробними (м’ясомолочними) підприємствами уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) з метою виправлення показників рядків (у тому числі сум від’ємного значення податку), відображених у податковій звітності з податку на додану вартість” N 23014/6/99-99-19-03-02-15 від 29.10.2015 р. надала роз’яснення щодо виправлення помилок переробними підприємствами за період до 01.01.2015 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо порядку подання переробними (м’ясомолочними) підприємствами уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) з метою виправлення показників рядків (у тому числі сум від’ємного значення податку), відображених у податковій звітності з податку на додану вартість”

N 23014/6/99-99-19-03-02-15 від 29.10.2015 р.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення підприємства щодо порядку подання переробними (м’ясомолочними) підприємствами уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) з метою виправлення показників рядків (у тому числі сум від’ємного значення податку), відображених у податковій звітності з податку на додану вартість, та на доповнення до листа ДФС від 22.07.2015 р. N 15395/6/99-95-42-01-16-01 повідомляє.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. N 966, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 р. за N 1267/26044 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 7 розділу VI Порядку у разі виправлення значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 29 податкової декларації з ПДВ за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

При цьому, у разі якщо виправлення значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядків 25 чи 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядків 25 чи 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексуУкраїни.

Водночас у зв’язку з прийняттям та набранням чинності Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643) повідомляємо, що окремі положення Порядку застосовуються у межах, що не суперечать нормам Закону N 643.

Особливості складання уточнюючого розрахунку переробними (м’ясомолочними) підприємствами, у разі виявлення помилок, допущених у звітних (податкових) періодах до 1 січня 2015 року у податкових деклараціях з ПДВ, які подавалися на підставі пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, розглянуто у листах ДФС від 17.02.2015 р. N 5292/7/99-99-19-03-02-17 та від 12.06.2015 р. N 20955/7/99-99-19-03-02-17.

Як зазначено у вказаних вище листах, показники рядків 20.2 і 24 податкової декларації з ПДВ із позначкою "0140" за грудень 2014 року (ІV квартал 2014 року) підлягали перенесенню до складу рядка 21.1 і відповідно рядка 21.2 податкової декларації з ПДВ із позначкою "0110" за січень 2015 року (І квартал 2015 року) у повному обсязі та подальшому відображенню у розділі III такої декларації згідно з порядком заповнення цього розділу (за формою, чинною на дату подання такої декларації).

Якщо у результаті уточнення показників рядків податкової декларації з ПДВ із позначкою "0140", шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку, у зв’язку з виявленням, починаючи з липня 2015 року, помилок, допущених у звітних (податкових) періодах до 01.02.2015, збільшується чи зменшується залишок від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, сума збільшення/зменшення такого залишку зі знаком "+" або "-" відповідно довідково відображається в графі 11 таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, в якому подано уточнюючий розрахунок у зв’язку з виправленням такої помилки. Показники таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ не переносяться до рядків розділу ІV, а вказуються у рядку 20.2 розділу ІІІ такої декларації.

У цьому випадку уточнюючий розрахунок подається до контролюючого органу за формою, чинною станом на 31.01.2015 р.

У разі якщо уточнення показників рядків 20.2 і 24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року із позначкою "0140" вплинуло на показник рядка 25, задекларованого у податкових деклараціях з ПДВ із позначкою "0110" за майбутні звітні (податкові) періоди, то платнику податку необхідно подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок за кожний звітний (податковий) період, у якому змінювався показник рядка 25.

При цьому зазначаємо, що уточнення показників рядків, відображених у податкових деклараціях з ПДВ із позначкою "0110", які подані переробними (м’ясомолочними) підприємствами, здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючих розрахунків за формою, чинною на дату їх подання. На сьогодні порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначено у розділі VI Порядку (з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. N 13).

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

11. ДФС України в листі “Щодо порядку складання податкових накладних при постачанні продукції, виробленої з імпортованих складових” N 23005/6/99-99-19-03-02-15 від 29.10.2015 р. надала роз’яснення, якщо стосовно конкретного товару критерії достатньої переробки, визначені главою 6 МКУ, , як правило адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо порядку складання податкових накладних при постачанні продукції, виробленої з імпортованих складових”

N 23005/6/99-99-19-03-02-15від 29.10.2015 р.

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку складання податкових накладних при постачанні продукції, виробленої з імпортованих складових, та повідомляє.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній в окремих рядках зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) повинен зазначатись за всім ланцюгом постачання таких товарів до моменту їх продажу кінцевому споживачу або до моменту, коли такі товари перетворюються в інший товар або стають частиною нового в результаті виробництва, обробки, переробки тощо. У випадку коли під час виробництва, обробки, переробки тощо створено новий підакцизний продукт, йому присвоюється новий відповідний код згідно з УКТ ЗЕД.

Що стосується країни виробництва товару

Відповідно до статті 36 глави 6 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено, що країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених МКУ.

Згідно зі статтею 40 глави 6 МКУ критеріями достатньої переробки є:

1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);

3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

12. ДФС України в листі “Щодо розрахунку, звітності та адміністрування акцизного податку та ПДВ з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів” N 23011/6/99-99-19-03-02-15 від 29.10.2015 р. надала роз’яснення щодо того, щоакцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів нараховується на вартість підакцизних товарів, яка, в свою чергу, включає суму ПДВ, розраховану відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ.

У податковій накладній відображається окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не передбачено.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо розрахунку, звітності та адміністрування акцизного податку та ПДВ з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів” N 23011/6/99-99-19-03-02-15 від 29.10.2015 р.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо розрахунку, звітності та адміністрування акцизного податку та ПДВ з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та повідомляє.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Разом з цим відповідно до підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПКУ базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Враховуючи зазначене, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів нараховується на вартість підакцизних товарів, яка, в свою чергу, включає суму ПДВ, розраховану відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ.

Статтею 201 ПКУ визначено порядок складання податкових накладних, а також обов’язкові реквізити, які повинні містити податкові накладні.

У податковій накладній відображається, зокрема, окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не передбачено.

Стосовно розрахунку суми податкового зобов'язання з акцизного податку та податку на додану вартість з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів листом ДФС від 18.03.2015 р. N 9132/7/99-99-19-03-02-17 надані вичерпні роз’яснення, які відповідають чинному законодавству України та додаткових пояснень не потребують.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

13. ДФС України в листі “Щодо порядку складання податкових накладних при постачанні послуг оренди” N 23008/6/99-99-19-03-02-15від 29.10.2015 р.надала роз’яснення,якщо орендодавцем виступає небюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря як компенсація будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються до бази оподаткування ПДВ орендодавця та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду нерухомого майна. З метою застосування норм пункту 201.4 статті 201 ПКУ постачання послуг оренди на умовах передоплати не може розглядатися як постачання, яке має безперервний або ритмічний характер. На суму орендної плати постачальником (орендодавцем) складається податкова накладна у загальному порядку на дату настання першої події (у цьому випадку - передоплати).

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо порядку складання податкових накладних при постачанні послуг оренди”

N 23008/6/99-99-19-03-02-15від 29.10.2015 р.

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист підприємства щодо порядку складання податкових накладних при постачанні послуг оренди та повідомляє.

Як зазначено у листі, підприємство надає в оренду нежитлові приміщення (торговельні площі). Згідно з умовами договорів плата за оренду здійснюється орендарями на умовах передоплати та включає витрати на обслуговування приміщення та інші платежі, передбачені договором.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ до бази оподаткування ПДВ включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Отже, якщо орендодавцем виступає небюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря як компенсація будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються до бази оподаткування ПДВ орендодавця та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду нерухомого майна.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПКУ податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 201.4 статті 201 ПКУ).

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. N 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 р. за N 1235/26012 (далі - Порядок), визначено, що зведені податкові накладні не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У такому разі складається податкова накладна, як визначено пунктом 17 Порядку.

Таким чином, з метою застосування норм пункту 201.4 статті 201 ПКУ постачання послуг оренди на умовах передоплати не може розглядатися як постачання, яке має безперервний або ритмічний характер. На суму орендної плати постачальником (орендодавцем) складається податкова накладна у загальному порядку на дату настання першої події (у цьому випадку - передоплати).

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

В ЧАСТИНІ ЮРИДИЧНОЇ ЧИННОСТІ НАДАНИХ РАНІШЕ ОРГАНАМИ ДФС ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПОДАТКОВИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ

14. ДФС України в листі “Щодо чинності податкових консультацій, які надавалися ДПІ до 01.09.2015 р., та поширення "імунітету" на платника податків, визначеного пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі, якщо такий платник буде діяти в межах наданих раніше податкових консультацій, а також щодо необхідності повторного надсилання запитів (по яких отримані відповіді від ДПІ ) до ДФС чи ГУ ДФС” N 23771/6/99-99-10-03-02-15 від 06.11.2015 р. надала роз’яснення, щоподаткова консультація, надана платнику податків контролюючим органом,  є чинною та може бути використана, з урахуванням вимог п. 53.1 ст. 53 ПКУ, до того часу доки вона не буде змінена або скасована

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо чинності податкових консультацій, які надавалися ДПІ до 01.09.2015 р., та поширення "імунітету" на платника податків, визначеного пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі, якщо такий платник буде діяти в межах наданих раніше податкових консультацій, а також щодо необхідності повторного надсилання запитів (по яких отримані відповіді від ДПІ ) до ДФС чи ГУ ДФС”

N 23771/6/99-99-10-03-02-15 від 06.11.2015 р.

 

Про надання відповіді

Державна фіскальна служба України розглянула лист та повідомляє таке.

Щодо чинності податкових консультацій, які надавалися ДПІ до 01.09.2015 р., та поширення "імунітету" на платника податків, визначеного пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі, якщо такий платник буде діяти в межах наданих раніше податкових консультацій, а також щодо необхідності повторного надсилання запитів (по яких отримані відповіді від ДПІ ) до ДФС чи ГУ ДФС

У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 17 липня 2015 року N 655-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" змінено порядок надання контролюючими органами індивідуальних та узагальнюючих консультацій, вказані зміни набрали чинності з 1 вересня 2015 року.

Так, пунктом 52.1 статті 52 ПКУ передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного  використання окремих  норм податкового  законодавства  протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Пунктом 52.2 статті 52 ПКУ визначено, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства (п. 52.3 ст. 52 ПКУ).

Пунктом 52.4 статті 52 ПКУ встановлено, що консультації, крім узагальнюючих, надаються: в усній формі - контролюючими органами; у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов'язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Отже, контролюючі органи на районному рівні мають право надавати консультації виключно в усній формі.

Пунктом 53.1 статті 53 ПКУ встановлено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

При цьому згідно з аналізом норм законодавства консультації вважаються такими, що змінені та/або скасовані: із втратою чинності норми закону або іншого акта, допомогу у практичному використанні якої надано; із набранням законної сили рішення суду, яким визнано недійсною таку консультацію; якщо така консультація відкликана та/або змінена листом контролюючого органу, яким вона надавалась.

Отже, податкові консультації мають індивідуальний характер і можуть застосовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію, з дня її надання та втрачають дію, якщо у подальшому вони були змінені або скасовані.

Таким чином, податкова консультація, надана платнику податків контролюючим органом,  є чинною та може бути використана, з урахуванням вимог п. 53.1 ст. 53 ПКУ, до того часу доки вона не буде змінена або скасована.

Якщо ДПІ у разі скасування за рішенням суду індивідуальної податкової консультації надасть консультацію після 01.09.2015 р., чи буде така консультація надавати підприємству "імунітет", визначений пунктом 53.1 статті 53 ПКУ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 52.4 статті 52 ПКУ консультації, крім узагальнюючих, надаються: в усній формі - контролюючими органами; у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов'язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Отже, контролюючі органи на районному рівні після 01.09.2015 р. мають право надавати консультації виключно в усній формі.

Пунктом 53.1 статті 53 ПКУ встановлено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Таким чином, положення щодо непритягнення платника податків до відповідальності поширюється на платника, який діяв відповідно до податкової консультації наданої йому лише у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації.

Разом з цим відповідно до пункту 53.3 статті 53 ПКУ скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

В ЧАСТИНІ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

15. Департамент соціального страхування та партнерства Міністерства соціальної політики в листі “Щодо обчислення середньої заробітної плати” N 528/18/99-15 від 16.09.2015 р. надав роз’яснення щодо порядку визначення середньої заробітної платидля розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист Департамент соціального страхування та партнерства Міністерства соціальної політики “Щодо обчислення середньої заробітної плати” N 528/18/99-15від 16.09.2015 р.

 

Департамент соціального страхування та партнерства Міністерства соціальної політики розглянув лист та повідомляє таке.

Обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок) із змінами, викладеними в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. N 439.

Відповідно до пункту 3 Порядку середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5 (далі - Інструкція N 5) (підпункт 5 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. N 449).

Суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці (пп. 1.6.1 Інструкції N 5).

Враховуючи викладене, приклад розрахунку, наведений у листі, відповідає чинному законодавству.

 

Директор Департаменту

Соціального

страхування та партнерства                                                                          О. Савенко

 

 

В ЧАСТИНІ МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

16. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в листі “Щодо нарахування матеріального забезпечення” N 5.2-32-1577 від 06.10.2015 р. надала роз’яснення щодо порядку визначення середньої заробітної плати для розрахунку лікарняних для випадків коли лікарнянірозраховується виходячи з мінімальної заробітної плати (зокрема, коли особа за останні 12 календарних місяців має страховий стаж менше 6 місяців).

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності “Щодо нарахування матеріального забезпечення” N 5.2-32-1577 від 06.10.2015 р.

 

При здійсненні нарахування матеріального забезпечення слід керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок N 1266), Законом України від 23.09.99 р. N 1105 "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105) та роз'ясненнями Міністерства соціальної політики України.

Так, відповідно до листа Мінсоцполітики України від 17.09.2015 р. N 529/18/99-15 допомогу по тимчасовій непрацездатності необхідно розраховувати в такій послідовності:

1) розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат;

2) розраховується сума денної виплати (середньоденна заробітна плата помножується на відсоток страхового стажу);

3) порівнюється сума денної виплати з виплатою, розрахованою з мінімальної заробітної плати;

4) якщо сума денної виплати не перевищує мінімальну заробітну плату, ця сума помножується на кількість днів, що підлягають оплаті;

5) якщо сума денної виплати перевищує мінімальну виплату, то сума виплати розраховується виходячи з мінімальної виплати (враховується норма ст. 19 Закону N 1105).

У випадку, що стосується нарахування матеріального забезпечення по вагітності та пологах, виконавча дирекція Фонду рекомендує керуватисялистом Міністерства соціальної політики України від 08.05.2015 р. N 6811/0/14-15/18.

 

В. о. директора                                                                                                    Т. Нагорна

 

 

В ЧАСТИНІ ЄДИНОГО ВНЕСКУ НА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

17. ДФС України в листі “Щодо граничного терміну сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), нарахованого за календарний квартал, фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування” N 37512/7/99-99-17-03-01-17 від 09.10.2015 р. надала роз’яснення, щограничний термін сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування - 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо граничного терміну сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), нарахованого за календарний квартал, фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування”

N 37512/7/99-99-17-03-01-17 від 09.10.2015 р.

 

Головним управлінням ДФС в

областях, м. Києві

 

Про надання інформації

Департамент доходів і зборів з фізичних осіб щодо граничного терміну сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), нарахованого за календарний квартал, фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, повідомляє таке.

Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.

Абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону N 2464 визначено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Водночас,згідно з підпунктом 2 пункту 6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. N 449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 р. за N 508/25953 (далі - Інструкція N 449), фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому, суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування - 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі, якщо останній день сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 11 розділу IV Інструкції N 449).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону N 2464 базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Додатково повідомляємо, що у зв’язку з прийняттям Закону України від 17.09.2015 р. N 704-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", яким, зокрема, перенесено підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 грудня на 1 вересня 2015 року.

Розмір мінімальної заробітної плати з 01.09.2015 р. становить 1 378 гривень, відповідно розмір максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок заробітної плати, становить 23 426 гривень.

Отже, за ІІІ квартал 2015 року, розмір мінімального страхового внеску складає 1 323,47 гривень.

Додаток: на 2 арк. у 1 прим.

 

Директор Департаменту

доходів і зборів з фізичних осіб                                                                     О.Р. Ревчук

 

 

В ЧАСТИНІ ЗВІТНОСТІ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

18. ДФС України в листі “Щодо подання звітності з податку на прибуток за підсумками трьох кварталів у випадку неотримання прибутку або отримання збитку та сплати авансових внесків” N 24374/10/28-10-06-11 від 29.10.2015 р. надала роз’яснення, щоплатник податку на прибуток, який сплачує авансовий внесок та за підсумками трьох кварталів 2015 року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за три квартали 2015 року та не сплачувати авансові внески з грудня 2015 року та січня - травня 2016 року.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо подання звітності з податку на прибуток за підсумками трьох кварталів у випадку неотримання прибутку або отримання збитку та сплати авансових внесків”

N 24374/10/28-10-06-11 від 29.10.2015 р.

 

Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з ОВП розглянуло лист підприємства та в межах своїх повноважень повідомляє.

Законом України від 17 липня 2015 року N 652-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" (далі Закон N 652), який набрав чинності з 13.08.2015 р., внесено зміни до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

Зокрема, згідно з абзацом дев’ятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов’язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій.

Статтею 58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи те, що Закон N 652 набрав чинності 13.08.2015 р., першим звітним (податковим) періодом, з якого платники податку на прибуток мають право застосувати норми абзацу дев’ятого п. 57.1 ст. 57 ПКУ, є звітний (податковий) період - три квартали 2015 року. Тобто платник податку на прибуток, який сплачує авансовий внесок та за підсумками трьох кварталів 2015 року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за три квартали 2015 року та не сплачувати авансові внески з грудня 2015 року та січня - травня 2016 року.

Разом з тим, звертаємо увагу, що роз’яснення відносно питання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку надано листом ДФС України від 21.10.2015 р. N 38881/7/99-99-15-02-01-17 "Про подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку".

Вказаний лист ДФС підприємство може використовувати у своїй діяльності.

 

 

В ЧАСТИНІ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

19. ДФС України в листі “Щодо врахування у податковому обліку витрат понесених на капітальний ремонт ОЗ та нарахування амортизації ОЗ у період проведення ремонту, за умови ведення бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами” N 24527/10/28-10-06-11 від 03.11.2015 р. надала роз’яснення щодо того, щоплатник податку має керуватися правилами бухгалтерського обліку з урахуванням обмежень, передбачених нормами ст. 138 розділу III та п. 11 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ зокрема, при урахуванні груп та мінімально допустимих строків амортизації, методів нарахування амортизації та ін.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо врахування у податковому обліку витрат понесених на капітальний ремонт ОЗ та нарахування амортизації ОЗ у період проведення ремонту, за умови ведення бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами” N 24527/10/28-10-06-11від 03.11.2015 р.

 

Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з ОВП розглянуло лист підприємства та в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (в редакції, яка діє з 1 січня 2015 року, із змінами і доповненнями) (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, облік податку на прибуток базується на даних бухгалтерського обліку. А безпосередньо сам податок на прибуток обчислюється виходячи із бухгалтерського фінансового результату до оподаткування (визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних П(С)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності), відкоригованого на різниці, передбачені Податковим кодексом.

Перелік різниць, на які збільшується/зменшується фінансовий результат до оподаткування наведено у статтях 138 - 141 Податкового кодексу. Зокрема, до таких різниць віднесено різниці, які виникають при амортизації необоротних активів (ст. 138 Податкового кодексу).

Згідно з п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

та зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ передбачено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I цього Кодексу, пп. 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Зокрема, у пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку.

Нормативним документом, що регламентує облік основних засобів, а також їх відображення у міжнародній фінансовій звітності є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) "Основні засоби" від 01.01.2014 р. Згідно з п. 6 МСБО 16 основні засоби - це матеріальні об’єкти, що їх:

а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей;

б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.

На підставі п. 55 МСБО 16 амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняють визнання активу. Отже, амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Проте, згідно з використаними методами амортизації, амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю, якщо немає виробництва.

Враховуючи зазначене, платник податку має керуватися правилами бухгалтерського обліку з урахуванням обмежень, передбачених нормами ст. 138 розділу III та п. 11 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ зокрема, при урахуванні груп та мінімально допустимих строків амортизації, методів нарахування амортизації та ін.

 

 

В ЧАСТИНІ ЗАСТОСУВАННЯ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ

20. ДФС України в листі “Відносно застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності” № 3327/П/26-15-17-04-14 від 05.11.2015 р. надала роз’яснення, щоплатники єдиного податку другої групи не мають права здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, юридичним особам – не платникам єдиного податку. Проте обмеження щодо продажу товарів платниками єдиного податку другої групи юридичним особам (в т.ч. оптова торгівля), за умов дотримання вимог Кодексу, законодавством не передбачено.  

 

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Відносно застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності” № 3327/П/26-15-17-04-14 від 05.11.2015 р.

 

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс).

Згідно статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пп. 297.1 ст. 297 Кодексу.

Згідно з п.291.4 ст.291 Кодексу, до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових,  платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Враховуючи вищевикладене, платники єдиного податку другої групи не мають права здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, юридичним особам – не платникам єдиного податку. Проте обмеження щодо продажу товарів платниками єдиного податку другої групи юридичним особам (в т.ч. оптова торгівля), за умов дотримання вимог Кодексу, законодавством не передбачено.  

 

Заступник начальника                                                                                    З.В. Лагутіна

 

 

                                            В ЧАСТИНІ КОМПЕНСАЦІЇ ВИПЛАТ МОБІЛІЗОВАНИМ ПРАЦІВНИКАМ

21. Кабінет Міністрів України в постанові “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105” від 04.11.2015 р. затвердив внесення змін до порядку виплати компенсації мобілізованим працівникам.

 

Далі наводимо текст постанови для ознайомлення:

Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105” від 04.11.2015 р.

 

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів

України від 4 березня 2015 р. № 105

Кабінет Міністрів України 

постановляє:

Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105 "Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період"(Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 606) зміни, що додаються.

 

Прем'єр-міністр України                                                                                А. ЯЦЕНЮК

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 4 листопада 2015 р. № 911

ЗМІНИ,

що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105 ( 105-2015-п )

1. У постанові:

1) у назві постанови слова "призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" замінити словами "призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом";

2) у вступній частині слова "до частини третьої" замінити словами "до частин третьої та четвертої";

3) у постановляючій частині слова "призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" замінити словами "призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом";

доповнити постановляючу частину абзацами такого змісту:

"Установити, що дія цієї постанови поширюється на громадян України, які починаючи з:

18 березня 2014 р. були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

8 лютого 2015 р. були прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану;

11 червня 2015 р. були призвані на строкову військову службу, а також призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом.".

2. У Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженому зазначеною постановою:

1) у назві Порядку слова "призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" замінити словами "призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом";

2) у пункті 1 слова "призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" замінити словами "призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом", а слова "за рахунок коштів" - "за рахунок і в межах асигнувань";

3) у пункті 3:

слова ", не більше одного року (далі - компенсація)" виключити;

доповнити пункт абзацами такого змісту:

"Працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, компенсація з бюджету середнього заробітку здійснюється на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації.

Працівникам, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу за контрактом, компенсація з бюджету середнього заробітку здійснюється не більше ніж на строк укладеного контракту.";

4) у пункті 4:

абзац перший викласти в такій редакції:

"4. Для отримання компенсації з бюджету середнього заробітку підприємства, установи та організації подають щомісяця до 15 числа органові соціального захисту населення звіти про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 1, погоджені районним (міським) військовим комісаріатом або військовою частиною, що здійснювали призов працівників на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа структурному підрозділу соціального захисту населення копій зазначених звітів, а також зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 2.";

в абзаці другому слова "на виплату середнього заробітку працівникам" замінити словами "на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам";

5) у додатку 1 до Порядку:

у назві додатка слова "середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" замінити словами "компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом";

слова "нарахована середня заробітна плата" замінити словами "компенсація з бюджету середнього заробітку (нарахована середня заробітна плата)";

після слів "найменування військового комісаріату" доповнити словами "(військової частини)";

після слів "Військовий комісар" доповнити словами "(Командир військової частини)";

6) у додатках 2 і 3 до Порядку:

у назві додатка слова "призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" замінити словами "призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом";

слова "нарахована середня заробітна плата" замінити словами "компенсація з бюджету середнього заробітку (нарахована середня заробітна плата)".