Глава держави підписав Закон про запобігання відмиванню злочинних доходів
Президент підписав Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Закон № 1702-VII визначає правовий механізм протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення.
Документ передбачає формування загальнодержавної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов’язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.
Закон прийнято на виконання домовленостей з Міжнародним валютним фондом та з урахуванням пропозицій до національного законодавства експертів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).
Джерело: новини «Головбух», 05.11.2014 р.
Змінено форму декларації з ПДВ
Міністерство фінансів України своїм наказом від 23.09.2014 № 966 оновило форму податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення. Нова редакція звітності враховує попередні законодавчі новації у порядку справляння податку на додану вартість — у форму декларації додано окремі рядки, у яких вказуються обсяги постачання та придбання товарів за ставкою 7%. Також у декларації з ПДВ з’явилися рядки, у яких має бути відображено коригування податкових зобов’язань або податкового кредиту згідно із статтею 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України.
Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість в цілому суттєво не змінився, але має деякі важливі новації. Одна з них стосується платників, які працюють в умовах дії угоди про розподіл продукції. При від’ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору, в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.
Ще одним суттєвим нововведенням є те, що платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, до додатка 8 маютьподавати скановані копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів чи послуг, або скановані копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Також у Порядку з’явилися нові правила щодо процедури отримання платником ПДВ бюджетного відшкодування у випадку зміни його напрямку. Якщо платником податку приймається рішення про отримання на банківський рахунок бюджетного відшкодування сум податку, які у попередніх періодах були ним задекларовані в рахунок зменшення податкових зобов’язань, то таке рішення приймається за умови наявності в картках особових рахунків залишку невикористаної суми податку, що була задекларована до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань наступних звітних періодів. Якщо такі умови дотримані, платником подається уточнюючий розрахунок, в якому проводяться відповідні коригування зміни напрямку бюджетного відшкодування.
Наказ № 966 зареєстровано в Мін’юсті 14.10.2014 за № 1267/26044, та опубліковано 4 листопада 2014 року в «Офіційному віснику України». Оскільки його положеннями передбачено, що він набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, нова форма декларації по ПДВ та нові правила її складання будуть чинні з 1 грудня 2014 року.
Джерело: новини «Головбух», 05.11.2014 р.
Які санкції застосовуються до податкових агентів за неподання податкового розрахунку за формою 1-ДФ
Головне управління ДФС у Черкаській області у зв’язку з наближенням граничного терміну надання податковими агентами податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за ІІІ квартал 2014 року, звертає увагу на найпоширеніші порушення встановленого порядку заповнення та подання розрахунку і нагадує про відповідальність за допущення таких порушень.
За неподання, несвоєчасне подання, подання не в повному обсязі, а також подання з недостовірними відомостями або з помилками форми 1-ДФ, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або до збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, передбачається накладення штрафу в розмірі 510 грн. Такі ж дії, вчинені податковим агентом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн.
Якщо недостовірні відомості або помилки у податковій звітності виникли у зв’язку з проведенням податковим агентом перерахунку податку згідно вимог пункту 169.4 Податкового кодексу України (ПК) та були виправлені відповідно до вимог статті 50 ПК, штрафивзагалі не застосовуються.
Основні порушення податкових агентів та відповідальність такі.
1. За неправильне відображення в документах ідентифікаційного номера працівника — штраф у розмірі 170 грн.
Оскільки реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для громадян, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера та офіційно повідомили про це відповідну державну податкову інспекцію і мають відмітку у паспорті) є важливою інформацією про нараховані (виплачені) доходи найманому працівникові та утримані податки, податковому агенту слід забезпечити чітке й достовірне відображення вказаної інформації у документах. Згідно з пунктом 119.3 ПК, оформлення документів, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 170 грн.
2. Якщо податковий агент подає уточнюючий розрахунок за формою 1-ДФ та уточнює реквізити підприємства, або ідентифікаційний номер працівника, передбачається застосування штрафу у розмірі 510 грн.
Якщо в разі подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за формою 1-ДФ уточнюються реквізити підприємства або вносяться зміни до номера облікової картки найманого працівника, то до такого податкового агента застосовується відповідальність, передбачена пунктом 119.2 ПК. Тобто за перше порушення передбачено накладення штрафу у розмірі 510 грн., а за вчинене вдруге й надалі податковим агентом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, передбачено накладення штрафу в розмірі 1020 грн.
3. Якщо податковий агент подав одночасно два або більше уточнюючих податкових розрахунків за формою 1-ДФ та якщо виправлені помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань — штраф у розмірі 510 грн.
Податковий агент, який самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій звітності, зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок за чинною на час подання уточнюючого розрахунку формою (п. 50.1 ПК з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПК). Втім він має право не подавати уточнюючий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової звітності за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Водночас у разі подання уточнюючих податкових розрахунків за формою 1-ДФ (одного чи декількох одночасно) з метою виправлення помилок, які призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 119.2 ПК. За перше порушення передбачено накладення штрафу в розмірі 510 грн., а за подання протягом року після накладання штрафу, згідно з пунктом 119.2 ПК, повторно уточнюючого податкового розрахунку — штраф у розмірі 1020 грн..
4. Якщо в ході документальної перевірки виявлено порушення у податковому розрахунку за формою 1-ДФ, які призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань та/або до зміни платника, передбачається штраф 510 грн. за кожне вчинене правопорушення або одноразово за всі.
У разі виявлення в ході документальної перевірки порушень, зазначених у пункті 119.2 ПК, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 грн. При цьому відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених у абзаці першому пункту 119.2 ПК, а не до кожного порушення окремо.
Водночас не застосовуються штрафи за неподання копій податкових розрахунків за формою 1-ДФ.
Нагадуємо, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до державної податкової інспекції (ДПІ) за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до ДПІ за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. Утім застосування штрафних санкцій за неподання копій податкових розрахунків Кодексом не передбачено.
Обов’язок для осіб, які мають статус податкових агентів, подавати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, до державної податкової інспекції за місцем свого розташування, передбачено відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 ПК. Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку затверджено наказом МДЗ від 21.01.2014 № 49.Податковий розрахунок подається окремо за кожен квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Також податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.
До набрання чинності новою формою Податкового розрахунку, проект якого наразі узгоджується, державні податкові інспекції приймають за ІІІ квартал 2014 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, який затверджений наказом МДЗ від 21.01.2014 № 49 і зареєстрований у Мін’юсті 05.02.2014 за № 228/25005.
Водночас з урахуванням змін до ПК, внесених Законами України № 1588 та № 1621, податкові агенти зобов’язані відобразити у розрахунку за формою 1-ДФ за звітний податковий квартал (ІІІ квартал 2014 року) та відображати у подальшому:
- загальну суму нарахованих у звітному періоді доходів і загальну суму утриманого з них податку (при нарахуванні процентів на користь платника податку);
- загальну суму доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них військового збору (при нарахуванні військового збору).
Вказані норми зазначені в листах ДФСУ від 06.10.2014 № 6390/7/99-99-17-02-01-17 та від 31.10.2014 № 9187/7/99-99-17-02-01-17.
Джерело: новини «Головбух», 05.11.2014 р.
Чи враховується у складі вартості самостійно виготовлених ОЗ сума сплаченого ПДВ
Під час «гарячої лінії» за участі заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олександра Лукіна обговорили актуальні питання оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.
Чи потрібно реєструватися платником ПДВ особі що ліквідується, якщо в процесі реалізації ОФ та ТМЦ отримано коштів на суму, що перевищує 300 000 грн.?
Якщо загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі контролю за своїм місцезнаходженням, крім особи, яка є платником єдиного податку.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу контролю не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій.
Отже, якщо особою, яка ліквідується, в процесі реалізації основних фондів та ТМЦ отримано кошти на суму, що перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі контролю за своїм місцезнаходженням.
Чи враховується у складі вартості самостійно виготовлених ОЗ сума сплаченого ПДВ?
Суми ПДВ, сплачені у складі витрат на виготовлення основних засобів, враховуються у складі первісної вартості придбаного (виготовленого) основного засобу як непрямого податку платниками:
- які не зареєстровані як платник податку на додану вартість;
- які зареєстровані як платники ПДВ, але одночасно проводять операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються ПДВ та звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування таким податком, та не включають такі суми ПДВ до податкового кредиту.
Джерело: новини «Головбух», 05.11.2014 р.
Мобілізованих підприємців звільнено від сплати податків на весь період військової служби
Фізичні особи-підприємці, які проходять військову службу в особливий період часткової мобілізації, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО та єдиного податку
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві нагадує, що згідно з положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 р. № 1275-VІІ самозайняті особи, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом про мобілізацію, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО, а також від подання податкової звітності з єдиного податку.
Для цього протягом 10 днів після демобілізації підприємці повинні подати відповідні документи до фіскального органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи. Такими документами є: заява самозайнятої особи та копія військового квитка або іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період.
Після надання зазначених документів контролюючі органи будуть списувати таким платникам податковий борг, що виник у них внаслідок форс-мажорних обставин, як безнадійний, без нарахування штрафних санкцій та пені.
Окрім того, такі особи будуть звільнені від сплати ЄСВ за себе за умови, що вони: не здійснювали господарську діяльність в цей період; не отримували дохід; надали підтверджуючі документи з військових комісаріатів, в яких вказується період перебування на військовій службі.
Якщо ж мобілізований підприємець чи самозайнята особа має найманих працівників, які продовжують працювати по найму під час його мобілізації, то він зобов’язаний уповноважити іншу особу на виплату заробітної плати або інших доходів найманим працівникам. У такому випадку обов'язок з нарахування та утримання ПДФО і ЄСВ з таких виплат на термін військової служби підприємця несе уповноважена особа.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 05.11.2014 р.
За несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів - штраф
За порушення норм з регулювання обігу готівки передбачено застосування фінансових санкцій у п’ятикратному розмірі неприбуткованої суми
Переважною більшістю порушень у сфері готівкових розрахунків є неоприбуткування або неповне та несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у касу суб’єкта господарювання.
Нагадаємо, що за порушення норм з регулювання обігу готівки передбачено застосування фінансових санкцій у п’ятикратному розмірі неприбуткованої суми. Для уникнення таких штрафів Головне управління ДФС у Тернопільській області звертає увагу керівників та бухгалтерів суб’єктів господарювання, а також приватних підприємців на обов’язкове дотримання вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 05.11.2014 р.
Нюанси використання печаток – у роз’ясненні від Мін’юсту
У зв’язку з запровадженням добровільності використання печаток, у госпсуб’єктів виникає безліч запитань. На деякі з них взялося відповісти Міністерство юстиції
Мінюст у листі від 14.08.2014 р. №6820-0-4-14/8.1 відповів на кілька запитань щодо використання печаток суб'єктами господарювання приватного права.
1. Якщо у договорі прописано, що він обов'язково повинен скріплюватися печатками, але договір печатками так і не скріпили, то визнати його недійсним буде не можна?
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася
При цьому слід зазначити, що порушення форми договору є двох видів і відповідно матиме різні правові наслідки:
- порушення вимог закону щодо форми договору. Може тягнути правові наслідки недійсності договору (наприклад, недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору - стаття 220 ЦКУ);
- порушення домовленості сторін щодо форми договору. Може тягнути визнання такого договору неукладеним (наприклад, обрання сторонами для письмової форми правочину обов'язковість його скріплення печатками).
2. Якщо підзаконним актом, прийнятим до Закону України від 15.04.2014 року N 1206-VII, передбачено проставлення печатки, а норми цього Закону передбачають необов'язковість її застосування, то чи обов'язково застосовувати печатку у такому випадку?"
Прем'єр-міністр України доручив міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади привести власні акти у відповідність із зазначеним Законом, а також з питань, що потребують рішення КМУ, підготувати та подати проекти відповідних нормативно-правових актів.
3. Чи дійсно, якщо порядок знищення печаток не встановлений, то суб'єкт господарювання може визначити його на власний розсуд?"
Оскільки підприємство самостійно визначає порядок організації своєї діяльності, то при вирішенні питання подальшого використання печаток слід керуватися статутом, що є основним документом, який регулює діяльність юридичної особи, а також внутрішніми документами юридичної особи, що відповідно до компетенції прийняті органами управління юридичної особи.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 05.11.2014 р.
Взяти участь
Вклеювання Z-звітів у КОРО не вважається неоприбуткуванням готівки
Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до підприємства за неоприбуткування готівки у касі.
Суди встановили, що такого порушення, як неоприбуткування готівки у касі, тобто її приховування від обліку, підприємством не було допущено, оскільки отримані ним за період, що перевірявся, готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень були обліковані у КОРО шляхом вклеювання Z-звітів.
Крім того, суди вказали на те, що штрафні (фінансові) санкції за неоприбуткування готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 та 241 Господарського кодексу України (ГК). А отже, вони повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 ГК, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Оскаржуване ж рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій, зокрема щодо порушення від 31.10.2012, було прийнято після спливу зазначених строків. А тому в цій частині рішення підлягає скасуванню з підстав пропущення строку.
Джерело: новини «Головбух», 06.11.2014 р.
Незареєстроване збільшення статутного капіталу включається до доходів
ДФС надало роз’яснення, коли внески до статутного капіталу включаються до доходів підприємства.
Якщо збільшення статутного капіталу не зареєстроване в Єдиному державному реєстрі, то отримані грошові кошти (вартість товарно-матеріальні цінностей, визначену на рівні не нижче звичайних цін) платник податку на прибуток включає до доходів та враховує при обчисленні об’єкта оподаткування як безповоротну фінансову допомогу.
Джерело: новини «Головбух», 06.11.2014 р.
Чому і коли спрощенцю можна не заповнювати книгу обліку
Якщо підприємцем-платником єдиного податку 3 групи, який не є платником ПДВ, з початку здійснення госпдіяльності доходів не отримано, заповнювати книгу обліку доходів не потрібно
Нагадаємо, що відповідно до пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексуплатники єдиного податку, зокрема, третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Порядок ведення книги обліку доходів для вищезазначених платників передбачено наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2011 р. № 1637, згідно з вимогами якого такі платники відображають у такій книзі фактично отриману суму доходу від провадження діяльності.
Записи у книзі обліку доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 06.11.2014 р.
ПДВ по-новому: до чого готуватися?
З 1 січня 2015 року адміністрування ПДВ планується перевести на принципово нову систему. Що ж зміниться для платників податків? Роз'яснюють фахівці ДК
16 октября 2014 года Кабмин утвердил основной документ, определяющий алгоритм взаимодействия Госказначейства, ГФС и бизнеса в части исчисления и уплаты НДС — Порядок электронного администрирования налога на добавленную стоимость (далее - Порядок №569)
Открытие НДС-счетов
НДС-счета будут открываться не в коммерческом банке ЧАО «Расчетный центр по обслуживанию договоров на финансовых рынках», как предусматривалось предыдущим проектом комментируемого документа и изменениями к ч. 5 ст. 15 Закона о депозитарной системе, а в Госказначействе. Срок открытия НДС-счетов четко определен — до 25 декабря 2014 года. Главный налоговый орган до 15 декабря подаст Госказначейству реестр плательщиков НДС, а он, в свою очередь, до 25 декабря должен каждому субъекту хозяйствования из этого реестра открыть НДС-счет. Фактически от плательщиков НДС никаких дополнительных движений в данном вопросе не требуется: счета им будут открыты автоматически и безвозмездно.
Формула НДС
С 01.01.2015 г. появится новая понятийная категория «сумма налога, на которую плательщик имеет право выдать налоговые накладные» и заработает законодательно установленная формула ее расчета. В пункте 9 комментируемого Порядка №569 приведена формула из п. 200-1.3 НКУ, по которой будет исчисляться сумма НДС, на которую плательщик НДС имеет право зарегистрировать НН и РК в ЕРНН. Обратите внимание: показатели формулы исчисляются нарастающим итогом с 01.01.2015 г. или с даты регистрации плательщиком НДС (п. 11 Порядка №569). Поэтому ключевой вопрос на данном этапе — как быть с переносом накопленного на 01.01.2015 г. налогового кредита по НДС в учете (все дебетовое сальдо сч. 641 и кредитовое сальдо сч. 644)? Фактически эти суммы имеют полное право быть отраженными в декларации по НДС на общих основаниях (если НН были вовремя зарегистрированы и с момента их выписки не прошло 365 дней)*.
Кроме того, НН, которые будут составлены до 01.01.2015 г., но зарегистрированы уже после этой даты, в составляющие показателей формулы для исчисления НДС в части регистрации НН в Едином реестре не попадут (п. 19 Порядка №569).
Еще один момент: все составляющие формулы ориентированы не на месячный/квартальный период их исчисления (с четкой ориентацией на период отчетности по НДС), а нарастающим итогом с 1 января 2015 года по дату аннулирования регистрации плательщиком НДС.
Обратите внимание: исчисляют НДС по этой формуле не налогоплательщики, а налоговики (п. 10 Порядка №569). ГФС должен не только обнародовать на официальном веб-сайте сами алгоритмы исчисления показателей формулы и источника их формирования, но и рассчитывать конкретные суммы налога, на которую каждый конкретный плательщик налога имеет право зарегистрировать налоговые накладные и/или расчеты корректировки в Реестре НН. Будет ли это происходить автоматически, или же все-таки будет предусмотрен механизм ручной корректировки налоговиками данных сумм, — пока неясно.
В свою очередь, плательщик налога имеет право получать в ГФС информацию о состоянии своего электронного счета. Как это взаимодействие будет реализовано? Очевидно, продавцу нужно будет мониторить состояние своего НДС-счета почти онлайн, ведь ему в режиме реального времени необходимо знать сумму НДС, на которую он имеет право зарегистрировать НН и РК. Поэтому очевидно, что доступ к данным счета у предприятия должен быть в постоянном режиме, без всяких технических сбоев и неприятностей, вызванных большим количеством запросов в электронные системы ГФС.
*Предприятиям, у которых на конец года будет в учете значительный накопленный НК по НДС, возможно, имеет смысл показать отрицательное значение НДС, включив все существующие НН в состав НК. В следующих периодах эти суммы можно будет использовать в счет уменьшения НО, погашения налогового долга по НДС. Пока нет информации, будет ли и каким именно образом этот момент учтен в программных продуктах.
Как перечисляется НДС в бюджет? Какие особенности регистрации РК? Что проходит мимо НДС-счета? Об этом и другом читайте c 10.11.2014 г. в спецвыпуске "Дебета-Кредита" о НДС.
Юлия Кловская, "Дебет-Кредит"
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 06.11.2014 р.
Відтепер печатки на документах – право, а не обов’язок
Підприємці можуть самостійно визначати наявність у них печатки
Держпіжприємство нагадує, що сьогодні, 6 листопада*, набуває чинності розроблений Держпідприємництвом Закон України від 15.04.2014 №1206-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу», який скасовує:
1) реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичної особи (170 грн) та фізичної особи – підприємця (34 грн);
2) обов’язкове використання електронного цифрового підпису юридичними особами та фізичними особами - підприємців при державній реєстрації шляхом подання електронних документів.
При ідентифікації особи заявника можна буде застосовувати способи, що використовуються у банківській сфері, або, наприклад, передавання файлу із зображенням, QR- коду, з використання IT- технологій та мобільного зв’язку.
3) обов’язкову наявність печатки у суб’єктів приватного права.
Як показує досвід розвинених країн, де печатки практично не використовуються, їх легко можна підробити. Кращим підтвердженням законності документу є підпис, а виготовлення печаток лише забирає у підприємців час і гроші.
Також документом унормовується та розширюється обсяг відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, до яких надається доступ на офіційному сайті Укрдержреєстру. Наявність повноважень для вчинення правочинів від імені юридичної особи можна буде легко перевірити за інформацією з ЄДР через мережу Інтернет.
Тож, тепер печатки мають винятково інформаційний характер, а не дозвільний, як це було раніше: підприємці після державної реєстрації вимушені були проходити ще дві процедури, які вимагали додаткових часових (5-7 днів) та грошових (близько 400 грн) витрат, – отримати дозвіл МВС на виготовлення печатки (який був скасований ще в лютому 2011 року) та власне виготовити саму печатку (4 роки Держпідприємництво відстоювало необов’язковість її застосування підприємцями).
*Держпідприємництво уже повідомляло раніше про набрання чинності Закону 30 жовтня 2014 р. Ця неточність пов'язана з тим, що за даними з сайту ВРУ Закон вперше було опубліковано в "ОВУ" 30.04.2014 р. Хоча сама ВРУ вважає датою набрання чинності 06.11.2014 року (з часу публікації Закону в "Голосі України" 06.05.2014 р.)
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 06.11.2014 р.
Проведення експертної оцінки орендованих основних засобів — прерогатива орендодавця
Фіскальна служба роз’яснила, що витрати платника податку, пов’язані з проведенням експертної оцінки об’єктів основних засобів іншої особи, у тому числі орендованих, не є витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого платника, а тому не враховуються при визначенні об’єкту оподаткування з податку на прибуток.
Такий висновок ДФС аргументувало тим, що вартість об’єкта оренди, як одна з істотних умов договору, має бути визначена до укладання договору оренди між сторонами.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 06.11.2014 р.
З 1 січня 2015 року ведення реєстру податкових накладних не передбачено
Водночас платник ПДВ зобов'язаний вести реєстр виданих та отриманих документів, які є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, без отримання податкової накладної
ДФС у Запорізькій області нагадує, що з 1 січня 2015 року уже не передбачено ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних і подання до органів державної фіскальної служби копій записів у такому реєстрі в електронному вигляді.
Водночас платник ПДВ зобов'язаний вести реєстр виданих та отриманих документів, які є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, без отримання податкової накладної (транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок за послуги зв'язку, інші послуги, касові чеки, податкова накладна при постачанні послуг нерезидентом).
Копії записів у цих реєстрах за такий період в електронному вигляді разом з податковою декларацією надаються до органу державної фіскальної служби.
Зазначені норми передбачені Законом України від 31.07.2014 року N 1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України".
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 03.11.2014 р.
Не все оподатковують військовим збором
Якщо кошти на лікування не компенсують працівникові, а працедавець перераховує їх на рахунок закладу охорони здоров’я, то таку суму військовим збором не оподатковують
ДФСУ у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 132) роз'яснила: якщо суму коштів на лікування працівника та придбання лікарських засобів не виплачують (не компенсують) працівникові, а працедавець перераховує її на рахунок закладу охорони здоров’я, то такий дохід слід розглядати як надання працедавцем цільової благодійної допомоги разового характеру. Тобто таку суму коштів військовим збором не оподатковують.
Нагадаємо, об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платникові у зв’язку з трудовими відносинами.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 03.11.2014 р.
Дотримувати слід процедури скликання учасників ТОВ, встановленої законом, а не статутом
Неповідомлення учасника ТОВ про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, а рішення, прийняті за його відсутності, — недійсними
Учасники господарських товариств повинні не лише встановити загальні правила «гри», а й прописати їх максимально чітко та зрозуміло для всіх, хто бере (братиме) участь у заснуванні та діяльності такого госпсуб’єкта.
Приклад. Статут ТОВ «А» містить таке: генеральний директор товариства завчасу повідомляє учасників про проведення загальних зборів із визначенням часу, місця проведення зборів та питань, які будуть розглядатися. Учасник товариства має право ознайомитися з документами, пов’язаними зі зборами.
Згідно з ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу та місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення має бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Не пізніше ніж за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства має бути надано можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Отже, постає питання: якщо процедуру скликання учасників на загальні збори ТОВ не дотриману, чи буде це порушенням прав таких учасників (адже рішення приймається без них, бо наявних голосів для прийняття рішень цілком достатньо)?
На нашу думку, приписи статуту мусили би мати положення, зокрема, щодо:
— строків надсилання повідомлення;
— підтвердження факту отримання такого повідомлення;
— з’ясування причин неявки учасника ТОВ на загальні збори;
— можливості прийняття рішень без учасника, який отримав повідомлення, проте не з’явився на збори, або не отримав повідомлення взагалі тощо.
ВСУ звертає увагу, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у разі недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. 43, ст. 61 Закону України «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання та проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).
Таким чином, одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства — загальних зборах. І неповідомлення учасника ТОВ про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, а рішення, прийняті за його відсутності, — недійсними.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 03.11.2014 р.
