Чи можуть фізособи-підприємці проводити розрахунки через «Web Money»?
Чи можуть ФОП — платники ЄП проводити розрахунки через електронні платіжні системи, у тому числі через систему «Web Money» (електронні гроші)?
Згідно з пунктом 291.6 Податкового кодексу України (ПК), платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Відповідно до пункту 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.04 № 22, безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Таким чином, фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку не можуть здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) через електронні платіжні системи, у тому числі через систему «Web Money» (електронні гроші).
Джерело: новини «Головбух», 12.09.2014 р.
Шлях повернення готівки за неотриманий товар
Чи має право СГ здійснити повернення готівки через РРО, якщо оплата за товар була здійснена у безготівковій формі (із застосуванням POST-терміналу)?
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) за продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:
• проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
• видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно зі статтею 2 Закону, розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, передбачено, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Таким чином, якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за неотриманий товар (ненадану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або в разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки — із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа, але у випадку використання банківської платіжної картки без видачі готівкових коштів, тобто на розрахунковий рахунок покупця, відкритого у банку.
Джерело: новини «Головбух», 12.09.2014 р.
Постачання товарів або послуг за усною домовленістю: заповнюємо графу «Вид цивільно-правового договору»
Яку дату (дату виписки рахунку-фактури чи дату отримання коштів) необхідно зазначати у рядку «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної в разі постачання товарів/послуг за усною домовленістю сторін під час отримання попередньої (авансової) оплати?
Підпунктом «и» пункту 201.1 Податкового кодексу України (ПК) передбачено обов’язкове заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної.
У разі укладання договорів у письмовій формі в податковій накладній за операцією, на яку виписується податкова накладна, проставляються вид цивільно-правового договору згідно з Цивільним кодексом України (ЦК) (наприклад, договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.
Відповідно до статті 207 ЦК, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
• назву документа (форми);
• дату й місце складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер.
Отже, форма рахунку-фактури не містить можливості визначення змісту правочину (купівлі-продажу, надання послуг, перевезення тощо) та не визначає вид договірних зобов’язань.
За відсутності документа, що фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно. Тобто під час отримання попередньої (авансової) оплати за майбутнє постачання товарів/послуг за усною домовленістю сторін у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної у разі наявності рахунку-фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, робиться відповідний запис і вказується документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер (наприклад: усний договір купівлі-продажу, рахунок-фактура від _ №_; або усний договір купівлі-продажу від _ ).
Джерело: новини «Головбух», 12.09.2014 р.
Операція реальна навіть за умови непоставки товару платникові його контрагентом
Та обставина, що на момент перевірки підприємству-позивачу не передані товари за договорами із його контрагентом, на думку ВАСУ, не свідчить про те, що такі товари придбавались без наявності мети їх використання у господарській діяльності. Це також не може бути підставою для зменшення податкового кредиту, який у розглядуваному випадку виник за першою подією — списанням коштів (передплати) з рахунків підприємства.
При цьому суд не визнав вичерпними і посилання податкового органу на той факт, що здійснення підприємством передплати за договорам та відсутність поставки товару більш як 10 днів з моменту її надходження, нездійснення повернення грошових коштів та відсутність вимоги на повернення грошових коштів є беззаперечними свідченнями невиконання сторонами умов договорів.
Адже умови поставки товару належать до виключної компетенції сторін договору, які у даному випадку претензій одна до одної не висували.
Сам же податковий орган не надав жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з поставки товару підприємству, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність підприємства як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.
Джерело: новини «Головбух», 12.09.2014 р.
Якщо дорожній знак приваблює клієнтів, то за операціями з його придбання можна формувати податковий кредит
Право на формування податкового кредиту виникає в разі придбання товарів (робіт, послуг) для їх використання у межах господарської діяльності платника податку та в операціях, що є об’єктом оподаткування ПДВ.
Так відзначив апеляційний суд визнавши право фізичної особи — підприємця на формування як витрат, так і податкового кредиту по операціях з придбання дорожнього знаку, вивіски та тепловентилятора. Проте виключно за умови, що такі товари використовуються підприємцем у межах господарських операцій.
Як було з’ясовано, підприємець здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами та пивом у зупиночних комплексах та залі очікування.
У зв’язку з цим суд і дійшов висновку, що придбання вищевказаних товарів пов’язане з господарською діяльністю ФОП. Так, придбання вивісок та дорожнього знаку «вулиця Героїв Чорнобиля», які були встановлені на зупиночному комплексі, у якому підприємець здійснює роздрібну торгівлю, було спрямовано на приведення місця здійснення господарської діяльності до належного вигляду та приваблення клієнтів. Придбання ж тепловентилятора спрямоване на створення сприятливих умов роботи особам, які здійснюють роздрібну торгівлю, — його продавцям.
Отже, витрати на придбання зазначених товарів підлягають включенню до розрахунку об’єкта оподаткування ПДФО, а сума сплаченого ПДВ у ціні таких товарів — віднесенню до податкового кредиту.
Джерело: новини «Головбух», 12.09.2014 р.
Особливості оподаткування гарантійного платежу за договором оренди
Столичні податківці повідомили, що суми орендної плати та гарантійного платежу підлягають оподаткуванню ПДФО під час їх виплати.
При цьому, якщо гарантійний платіж повертається, то роботодавець та/або податковий агент має право зробити перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування
Джерело: новини «Головбух», 12.09.2014 р.
Великий бізнес платить все менше податків
Загальна тенденція скорочення темпів зростання економіки мала вплив на великий бізнес. У поточному році великі компанії сплатили до держбюджету менше податків, ніж торік
Как сообщили в пресс-службе Государственной фискальной службы (ГФС), в январе-июле 2014 г. крупные налогоплательщики обеспечили в казну 82,2 млрд грн поступлений, что на 5,2 млрд грн, или на 6 , меньше, чем за аналогичный период прошлого года. Удельный вес крупного бизнеса в общей сумме сбора налоговых платежей в госбюджет составляет 71 . Всего в стране зарегистрирован 2121 крупный плательщик. К ним, согласно действующему законодательству, относятся компании с годовым доходом более 500 млн грн или же суммой уплаченных за год налогов свыше 12 млн грн.
Под общим влиянием
Сокращение поступлений от крупного бизнеса совпадает с сокращением доходов в госбюджет от уплаты налогов, которое наметилось с начала года. По словам главы ГФС Игоря Билоуса, в январе-августе этого года служба обеспечила в сводный бюджет 270,5 млрд грн, в том числе в госбюджет — 212,2 млрд грн. Эти показатели остались на уровне прошлого года.
«В общий фонд госбюджета из за ситуации в восточных регионах було недополучено 4,4 млрд грн по сравнению с аналогичным периодом прошлого года», — заявил Игорь Билоус. Общая сумма поступлений в общий фонд госбюджета составила 198,9 млрд грн, что на 3,1 млрд грн, или 1,5 %, меньше, чем за восемь месяцев прошлого года.
Основная причина подобной динамики — падение экономики, катастрофическое снижение практически всех показателей экономического развития в восточных регионах Украины и фактическая остановка там деловой активности. Согласно информации Министерства экономического развития и торговли (МЭРТ), в январе-июле падение промпроизводства составило 5,8 % из за низкого внешнего спроса и внешнеторговых ограничений со стороны России. По итогам первого полугодия 2014 го убытки крупных и средних предприятий увеличились почти на 30 %, или 65,5 млрд грн, достигнув 295,7 млрд грн.
На востоке ситуация гораздо хуже. В частности, в Донецкой области сокращение производства в строительстве составило в январе-июле 27,5 , Луганской — 29,3 . Падение промышленности достигло 14,7 % и 13 % соответственно, а сокращение товарооборота в луганском регионе зафиксировано на уровне 19,6 , донецком — 12,2 .
К концу года, по прогнозам МЭРТ, ситуация не улучшится. Сокращение объема ВВП планируется на уровне 6 . Оно будет сопровождаться падением всех основных видов экономической деятельности, в том числе промышленности на 7 , строительства — 13 , транспорта — порядка 8 . Даже в таких традиционных драйверах экономического роста, как сельское хозяйство и торговля, к концу года ожидается спад на 2 % и 10,7 % соответственно.
Среда обитания
Согласно статистике ГФС, восток Украины — не самый популярный регион среди крупных налогоплательщиков. Львиная доля таких предприятий находится в Киеве и Киевской области. Донецкий и днепропетровский регионы — на втором и третьем местах. Наибольшее их количество сосредоточено в сферах оптовой торговли и перерабатывающей промышленности. На вопрос о перечне предприятий, которые перечислили в госбюджет наибольшие суммы налогов, в ГФС не ответили, сославшись на то, что Налоговый кодекс оставляет за налогоплательщиком «право на неразглашение контролирующим органом сведений о таком плательщике без его письменного согласия». В прошлом году, согласно отчетности ГФС, основными бюджетообразующими предприятиями были государственные структуры — НАК «Нафтогаз України», ОАО «Укрнафта», ГК «Укргаздобыча», ЗАО «УкрГаз-Энерго», ГП НАЭК «Энергоатом», ГП «Энергорынок».
В этом году, по словам Игоря Билоуса, проблемы с уплатой налогов есть у всех предприятий крупного бизнеса. «Предприятия табачной и алкогольной отрасли уменьшили платежи в госбюджет в связи с сокращением объемов производства своей продукции», — сказал он. По его словам, наиболее разительный недобор налогов наблюдается по госкомпаниям. «Государственные монополии, такие как тот же НАК «Нафтогаз України», «Укрзалізниця», «Энергоатом», сократили свои налоговые отчисления в госбюджет. И эта тенденция наблюдается с начала года», — уточняет глава ГФС. В результате весь государственный сектор сегодня находится в «красной зоне» и похвастаться высоким уровнем уплаты налогов никто не может.
По словам руководителя секретариата Совета предпринимателей при Кабинете министров Андрея Забловского, крупных плательщиков условно можно разделить на три группы. «Первая — крупные транснациональные компании, которые несмотря на ухудшение операционной деятельности и общей экономической ситуации продолжают платить налоги. Вторая — украинские компании, которые начали испытывать трудности с падением экономики и решили сократить базу налогообложения за счет уменьшения производства», — сказал эксперт. Третья группа — это компании, которые не дождавшись принятия законопроекта о налоговом компромиссе, сейчас оспаривают свой долг перед налоговой в судах. «Поскольку до конца года ожидается продолжение экономического спада, то по итогам третьего и четвертого кварталов проседание по сбору налогов будет более глубоким, чем по итогам полугодия или семи месяцев», — говорит Забловский.
Военный сбор
Помимо прочего, крупный бизнес стал одним из основных источников поступлений от введенного с 3 августа военного сбора в размере 1,5 % от доходов граждан. Согласно официальной статистике, в августе в госбюджет поступило 289,8 млн грн этого налога. Наибольшие суммы поступили от плательщиков, которые состоят на учете в Киеве (52,2 млн грн), и от крупных компаний (44,7 млн грн), уточнили в пресс-службе. До конца года Минфин планировал собрать 2,9 млрд грн военного сбора. Пока в ГФС настроены оптимистично. По словам Игоря Билоуса, с сентября среднемесячные поступления военного сбора в бюджет ожидаются в объемах более 500 млн грн.
Впрочем, оправдаются ли ожидания фискалов, зависит от того, на что они рассчитывают. «Есть два возможных способа расчетов — бухгалтерский и экономический. Бухгалтерский заключается в том, что август был периодом отпусков — в июле были выплачены отпускные, а в августе частично зарплаты, и поэтому август может быть непоказательным», — объяснил вице-президент Американской торговой палаты Тарас Качка. Экономический способ подсчета касается того, будут ли увеличиваться доходы граждан. «Если компании начнут увеличивать зарплаты хотя бы исходя из расчета на инфляцию, соответственно будут увеличиваться и поступления от военного сбора», — сказал эксперт. Впрочем, в условиях экономического спада и роста убытков предприятий на этот фактор рассчитывать пока не приходится.
Крупный бизнес понесет основные потери
Оксана Продан,первый замглавы парламентского комитета по вопросам налоговой и таможенной политики (УДАР)
Если раньше крупный бизнес обеспечивал более 80 % поступлений в бюджет, то сейчас мы видим уже только 60 %. Одна из причин в том, что компании вынуждены были пересмотреть свои планы в связи с изменением рынков потребления. Еще в январе большая часть украинского экспорта направлялась в Россию, которая уже тогда нетарифным регулированием активно ограничивала импорт товаров из Украины. Из-за потери российского рынка отечественные компании вынуждены были снижать производство. Часть предприятий за последнее время смогла заменить российский рынок внутренним или европейским. Но в связи с событиями на востоке Украины остановили выпуск продукции многие крупные предприятия. Уже сегодня Министерство финансов говорит о том, что бюджет может недополучить из за этого до 18 млрд грн. Уверена, большая часть этих потерь будет именно в крупном бизнесе. Кроме того, до сих пор существуют схемы выведения доходов крупным бизнесом из под налогообложения. И это не только офшоры и частные компании. Поэтому возможности увеличивать платежи в бюджет есть как у частного бизнеса, так и у государственных предприятий.
Галина Калачова, Вячеслав Мироненко
За матеріалами: Капітал
Закон про санкції: застосування до українських компаній
12 сентября вступает в силу Закон Украины «О санкциях», который является ответом Украины на аннексию Российской Федерацией Автономной Республики Крым, а также на спровоцированный Российской Федерацией кризис на востоке Украины.
Принятие Закона позволит Украине присоединиться к санкциям, которые ранее были предприняты против России Европейским Союзом, США и другими странами. К дублирующим эти меры видам санкций относятся:
- блокирование активов (т.е. временное ограничение права лица пользоваться и распоряжаться принадлежащими ему активами);
- ограничение торговых операций, полный или частичный запрет на сделки с ценными бумагами, эмитентами которых являются лица, к которым применены санкции;
- прекращение действия торговых соглашений, общих проектов и промышленных программ в определенных сферах, в том числе в сфере безопасности и обороны;
- запрет на передачу технологий, прав на объекты интеллектуальной собственности;
- запрет на въезд на территорию Украины.
Закон также вводит дополнительные меры экономических санкций по сравнению с теми, к которым ранее прибегали страны Запада:
- прекращение исполнения экономических и финансовых обязательств;
- ограничение, частичное или полное прекращение транзита ресурсов, полетов и перевозок по территории Украины;
- запрет или ограничение входа иностранных невоенных морских судов и военных кораблей в территориальное море Украины, ее внутренние воды или порты, воздушных судов - в воздушное пространство Украины, запрет на совершение посадки на территории Украины;
- запрет на участие в приватизации, аренде государственного имущества;
- запрет на осуществление государственных закупок отдельных товаров, работ и услуг с источником происхождения в России, а также государственных закупок у затронутых санкциями юридических лиц;
- введение дополнительных мер в сфере экологического, фитосанитарного и ветеринарного контроля;
- ограничение на выдачу наличных с пластиковых карт, эмитированных финансовыми учреждениями;
- прекращение культурных обменов, научного сотрудничества, образовательных и спортивных контактов, развлекательных программ.
Большинство перечисленных мер затрагивают Россию как государство, а также зарегистрированные в России компании, российских граждан (равно как и иные государства, их граждан и компании, если они подпадают под определенные в законе критерии).
Неожиданностью закона стало распространение санкций на резидентов Украины. В ходе обсуждения законопроекта во время второго чтения Премьер-министр А.Яценюк прокомментировал вопрос депутатов о том, будет ли Закон распространяться на резидентов Украины, следующим образом: «Санкції стосуються тільки держави-агресора, тільки іноземних суб'єктів підприємницької діяльності, тільки іноземних компаній, іноземної агентури і всякої іншої гидоти, яка не дає можливості Україні жити».
В действительности же Закон распространяется также и на украинские юридические лица, находящиеся в собственности иностранных юридических лиц - т.е. на компании, которые преимущественно принадлежат нерезидентам или иным образом ими контролируются.
Кроме перечисленных мер, к указанным украинским компаниям могут применяться следующие виды санкций:
- запрет на привлечение дополнительного капитала путем увеличения компаниями уставного капитала;
- аннулирование лицензий и разрешений, дающих право на занятие экономическими видами деятельности в Украине, в том числе лицензий на добычу недр;
- запрет на пользование радиочастотным ресурсом Украины;
- ограничение или прекращение предоставления телекоммуникационных услуг и использования телекоммуникационных сетей общего пользования;
- запрет на совершение инвестиций и на вывоз валютных ценностей за границу;
- запрет на регистрацию участником международной платежной системы.
Закон может применяться к украинским гражданам и компаниям без иностранного капитала, если они «осуществляют террористическую деятельность».
Порядок применения санкций
Инициатива о введении санкций может исходить от Верховной Рады Украины, Президента Украины, Кабинета Министров Украины, Национального банка Украины и Службы безопасности Украины. Указанные органы вносят предложение о применении санкций в Совет национальной безопасности и обороны Украины (Совет), который принимает решение, вводимое в действие указом Президента Украины.
Если санкции применены против конкретного лица или юридического лица, они вступают в силу с момента издания указа Президента.
Если санкции применяются против категории лиц, товаров или услуг (секторальные санкции), они вводятся в силу указом Президента Украины, одобренным постановлением Верховной Рады Украины, которая созывается в экстренном порядке в течение 48 часов.
При этом секторальными не могут быть 13 из 25 санкционных мер (например, запрет на участие в приватизации не может быть секторальным).
Решение о применении санкций должно содержать срок, в течение которого будет действовать соответствующая мера.
Леонид Антоненко, советник ЮФ Sayenko Kharenko
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 13.09.2014 р.
Ринок праці - 2014: чи буде більше роботи цієї осені
Як найближчим часом зміниться ситуація на ринку праці
Осень – это традиционно начало бизнес-сезона и соответственно период возобновления активности на рынке труда. Но эта осень не будет традиционной. Нестабильная ситуация в стране снизила позитивную динамику летних месяцев и оставила бизнес перед неопределенностью. Поэтому компании заняли выжидательную позицию и предприняли меры по снижению расходов. О том, как в ближайшее время изменится ситуация на рынке труда, узнавал UBR.ua.
"Несомненно, эту осень традиционной назвать вряд ли удастся. В связи со сложной экономической ситуацией в стране многие компании приняли решение подождать более стабильной обстановки и приостановили набор новых сотрудников до декабря 2014 года", - рассказывает руководитель направления "Высокие Технологии" кадрового холдинга АНКОР в Украине Инна Духота.
В целом, отмечает руководитель по подбору персонала рекрутинговой компании Newbreed Виктория Закарчевная, на рынке труда можно отметить спад активности со стороны работодателей и повышение активности со стороны соискателей. На эти процессы влияет динамика рынка в целом: каждый год отмечается повышение активности со стороны соискателей в конце лета.
"Но тот факт, что количество соискателей стремительно увеличивается сейчас, прежде всего, связан со сложной экономической и политической ситуацией в стране. Повышение активности со стороны работодателей в начале осени наблюдается, но незначительное на фоне активности со стороны соискателей", - рассказывает она.
Самые востребованные и невостребованные специалисты
По данным кадрового портала HeadHunter Украина, ситуация на рынке труда в августе несколько ухудшилась. Так, по сравнению с предыдущим месяцем, работодатели предлагали на 8% меньше вакансий. По словам аналитиков портала, такая ситуация может быть связанна как с проблемами в экономике страны, так и с тем, что исчезли перспективы прекращения АТО в ближайшее время. Не стоит забывать и о сезонности, ведь август – месяц отпусков.
В августе наиболее активно предлагали вакансии рабочим. Именно в этой сфере наблюдалась самая высокая позитивная динамика. Увеличение количества вакансий наблюдалось также в банковской сфере, в сфере образования; больше вакансий предлагали в категории "домашний персонал", в автомобильном бизнесе и в сфере строительства. Однако позитивная динамика в этих проф. сферах находилась на уровне 3-5%.
Самая низкая активность работодателей, по сравнению с прошлым месяцем, наблюдалась в таких проф. сферах, как медицина и фармацевтика, страхование, закупки, управление персоналом.
А вот активность соискателей в августе не сильно зависела от проф. сферы — динамика размещения резюме практически по всем проф. сферам находится на среднем уровне. Несмотря ни на что, август – время отпусков.
В то же время, по данным кадрового портала rabota.ua сезонный подъем показали сфера образования и науки и культуры, к новому бизнес-сезону активизировался подбор топ-менеджеров и телекоммуникационщиков.
Профессиональные сферы, где количество вакансий в августе 2014 года выросло больше всего по сравнению с июлем 2014 года
№ Профессиональная сфера Отношение количества вакансий в августе 2014 к июлю 2014 года
1 Наука / Образование / Перевод 121%
2 Культура / Шоу-бизнес / Развлечения 116%
3 Топ-менеджмент / Директора 108%
4 Некоммерческие организации / НГО 107%
5 Телекоммуникации / Связь 104%
Менее удачным август стал для логистиков, аудиторов, бухгалтеров, юристов и эйчаров. Наиболее невостребованными в августе были менеджеры по туризму (окончание сезона) и снабженцы (окончание затишья).
Профессиональные сферы, где количество вакансий в август 2014 года упало
по сравнению с июлем 2014 года
№ Профессиональная сфера Отношение количества вакансий в августе 2014 к июлю 2014 года
1 Логистика / Таможня / Склад 93%
2 Консалтинг / Аналитика / Аудит 93%
3 Бухгалтерия / Налоги / Финансы предприятия 93%
4 Охрана / Безопасность 92%
5 Банки / Инвестиции / Лизинг 92%
6 Юристы, адвокаты, нотариусы 91%
7 Медицина / Фармацевтика / Здравоохранение 91%
8 HR специалисты / Бизнес-тренеры 90%
9 Туризм / Путешествия 90%
10 Закупки / Снабжение 87%
По мнению контент-эксперта кадрового портала rabota.ua Татьяны Пашкиной, август "вытянули" традиционно активизирующиеся перед началом учебного года "образовательные" вакансии – не только учителя, но и преподаватели на различные курсы и т.д.
"Как ни странно, выросло количество резюме у ИТ-специалистов, причем динамика более позитивная, чем рост количества вакансий. Так что приходится констатировать, что даже ИТ-специалистам, так долго балованным работодателями, приходится подсуетиться в поисках интересной работы", – подчеркнула она.
Чего ждать дальше?
Все предвкушают начало бизнес-сезона, традиционно происходящего осенью. "Тем не менее, политика в очередной раз вмешалась в бизнес-планы, снизив и позитивную динамику летних месяцев и оставив нас перед "проклятой неопределенностью". Многие компании откладывали развитие новых направлений и проектов до осеннего бизнес-сезона. Стартуют ли они ныне – сложно сказать", - говорит Татьяна Пашкина.
По ее словам, если заключенное перемирие станет первым шагом на пути к восстановлению бизнесов, тогда – да. Но с задержкой. Если же военные действий продлятся, сложно ожидать каких-то позитивных надежд по вполне понятным причинам.
"Как деньги любят тишину, так и бизнес любит определенность и стабильность. Чем больше будут длиться военные действия, тем больше шансов на уход иностранных инвесторов – слишком велики риски. Да и рассчитывать на рост и развитие бизнеса не придется", - убеждена эксперт.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 14.09.2014 р.
"Грузинський прорив" в Україні: як збираються реформувати систему реєстрації нерухомості
Українську систему реєстрації нерухомості реформуватимуть за грузинським зразком
8 сентября в Киеве прошел круглый стол, где обсуждался процесс упрощения и избавления от коррупции системы регистрации недвижимости в Украине.
В ходе заседания экс-руководитель регистрационной службы Грузии Георгий Вашадзе отметил, что сейчас в Украине стартовал лишь первый этап реформ, который поможет упростить и сделать прозрачными регистрационные процедуры.
"Это всего лишь начало реформ, которые мы начали совместно с Госреестром и Минюстом. Это нелегкая реформа, и мы должны понимать, что была большая коррупционная составляющая, поэтому сегодня мы не можем сказать, что все проблемы исчерпаны. Это всего лишь проект, который показывает, что можно работать по-другому: не брать взяток, регистрировать недвижимость, не создавая при этом очередей, то есть работать нормально. Первый этап реформы закончится тогда, когда регистрация недвижимости будет такой же легкой, как и покупка хлеба. Тогда мы и сможем сказать, что реформа состоялась", — подчеркнул Вашадзе.
Эксперт также отметил, что существенным показателем реального внедрения реформы выступает рейтинг Doing business, где Грузия находится на первом месте.
"Но мы будем рады, если первое место займет Украина, а мы в свою очередь перейдем на второе. Это будет результатом нового поколения реформ, ведь мы не повторяем того, что делали в Грузии, а внедряем новое поколение реформ. Это трудоемкая работа, но главное, что сегодня есть согласие и решение", — сказал Вашадзе.
В свою очередь глава Государственной регистрационной службы Украины Анна Онищенко рассказала о главных принципах борьбы с коррупцией, используемых в системе регистрации прав на недвижимость на данный момент.
"В течение многих лет существовала своеобразная "тарифная сетка" взяток по регистрации недвижимости. Сейчас мы приложили максимальные усилия, чтобы вернуть систему оплаты за услуги по регистрации недвижимости", -отметила Онищенко.
"Сейчас строители забыли о тарификации, коррупционная составляющая почти отсутствует. Это большая заслуга руководства Министерства юстиции и Укргосреестра, сотрудничества государства, общественных организаций и бизнеса", — отметил присутствовавший на заседании круглого стола Президент Конфедерации строителей Лев Парцхаладзе.
По завершении встречи эксперты отметили, что уже очень скоро украинцы станут свидетелями "грузинского прорыва" в украинской системе регистрации.
Напомним, что недавно приступила к выполнению обязанностей рабочая группа по совершенствованию законодательства, которую составляют представители строительных компаний, Укргосреестра и КСУ.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 13.09.2014 р.
Скасування єдиного соцвнеску позбавить казну 13% надходжень від нього
Частково відшкодувати втрати повинно було введення прогресивної шкали оподаткування доходів фізосіб, однак ця пропозиція стала перешкодою для податкової реформи
Государственная фискальная служба (ГФС) предлагает снизить единый социальный взнос (ЕСВ) и оставить без изменений ставки налога на доходы физических лиц (НДФЛ). Об этом заявил глава ГФС Игорь Билоус. Это идет вразрез с ранее анонсированной премьер-министром Арсением Яценюком реформой, которая предполагает изменение ставок обоих налогов. ГФС предлагает частично отказаться от этой инициативы из за недовольства бизнеса.
Одно из двух
Снижение ЕСВ поддерживает и Кабмин, и ГФС. Размер единого соцвзноса (сегодня его выплачивает работодатель) составляет 37-50 % в зависимости от вида профессиональной деятельности, к которой привязана ставка страхования от несчастных случаев. Но в рамках борьбы с зарплатами в конвертах (по оценкам ГФС, такие расчеты с сотрудниками практикует 80 % украинских компаний) правительство предложило радикально снизить начисления на фонд оплаты труда, которые сегодня в Украине достигают 55 % по сравнению с 36 % в ЕС. Согласно Концепции налоговой реформы, обнародованной Кабмином в августе, с этой целью было предложено два варианта реформирования ЕСВ. Первый предполагал ставку 41 % в пределах минимальной зарплаты (мзп, сегодня — 1218 грн) и 15 % на сумму свыше. Второй — 37 % и 17 % соответственно. В первом случае госбюджет недосчитался бы 46 млрд грн, во втором — 48 млрд грн.
Из обоих предложенных сценариев в Налоговой одобрили откорректированный первый вариант дифференцированной ставки. «С двух минимальных зарплат (2436 грн.) снимать ЕСВ в размере 41 , а все, что превышает две минимальные зарплаты, ЕСВ в размере 15 », — сказал Билоус. Глава службы уточнил, что в случае принятия этого предложения оцениваемое сокращение поступлений единого соцвзноса составит 24 млрд грн в год без учета легализации зарплат. По данным Пенсионного фонда и ГФС, в минувшем году этот налог принес в бюджет 189 млрд грн. Таким образом, реформа лишит государственную казну 13 % поступлений от ЕСВ. Частично возместить потери должно было введение прогрессивной шкалы налогообложения доходов физлиц, однако это предложение превратилось в камень преткновения налоговой реформы.
По старинке
Мнения налоговиков и правительства относительно НДФЛ разошлись. Ставки этого налога составляют сегодня 15 % для суммы до 10 мзп (12 180 грн) и 17 % для суммы свыше этого порога. В правительстве предложили на замену шесть вариантов прогрессивной шкалы налогообложения НДФЛ. В одном из них рассматривается четырехуровневая шкала со ставками 10 , 15 , 20 % и 25 . В остальных случаях предложенная шкала состоит из трех уровней со ставками 15 , 20 % и 25 %. При этом использование наиболее низкой ставки предлагается в разных вариациях при доходе от 1218 до 12 180 грн в месяц. А наиболее высокой ставкой предлагается облагать доходы, составляющие не менее 20 706 48 720 грн.
В то же время в ГФС предлагают сохранить существующие ставки этого налога. «Было много замечаний от бизнеса. НДФЛ мы менять не будем», — заявил глава службы. Хотя формально компании являются лишь налоговыми агентами, а сам налог — нагрузкой на население, но решение повысить ставку НДФЛ может заставить бизнес уйти в тень. До 2004 г. в Украине уже существовала прогрессивная шкала со ставками от 10 % до 40 , но затем была введена единая ставка — сначала 13 , с 2007 г. — 15 , а с 2011 г. — 15 17 . Таким образом, низкая ставка налога действует уже десять лет, однако бизнес до сих пор не полностью перестал платить зарплату в конвертах из за высокого давления на соцфонды, отмечает руководитель налогово-юридического департамента Deloitte Виктория Черновол.
Впрочем, суть противоречия не столько в ставках, сколько в дополнительных поступлениях в госбюджет. Варианты, предложенные Кабмином, принесли бы в бюджет дополнительно от 3,5 млрд грн до 14,7 млрд грн. Для сравнения: в 2013 г. поступления НДФЛ составили 58,9 млрд грн. Бизнес эту попытку наполнить бюджет не одобряет. «Повышение НДФЛ — это самый простой способ дособрать денег в бюджет, когда бизнес терпит убытки и налог с прибыли платить не с чего. Но это недальновидное и сиюминутное решение, а нужно комплексное, в том числе расширение базы налогообложения», — считает Черновол. При этом добавляет партнер International Tax Associates B. V. Рустам Вахитов, само по себе изменение плоской шкалы на прогрессивную увеличивает расходы работодателей и эффективную нагрузку на налогоплательщиков с высокими доходами. «Чтобы в таких условиях компании захотели легализировать зарплаты, для них работа не в тени должна быть более удобной. Для этого снижение ЕСВ должно быть не только значительным, но и постоянным. А сейчас у предпринимателей нет уверенности, что ставка ЕСВ не будет снова пересмотрена», — отмечает Вахитов. Другой стимул для выхода из тени — не пряник, а кнут, то есть жесткий контроль и соответствующие наказания за зарплаты в конвертах. Однако этого в нынешней налоговой реформе нет.
ГФС предлагает оставить госказну без этих дополнительных вливаний, поскольку нашла компенсаторы потерь, уверяет Билоус. О чем именно идет речь — чиновник не уточнил. Единственный способ компенсировать недобор ЕСВ, который останется в распоряжении правительства, — вывести зарплаты из тени, отмечает исполнительный директор «CASE Украина» Дмитрий Боярчук.
Елена Снежко
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 13.09.2014 р.
Шеремета объяснил, зачем отсрочили начало действия ЗСТ с ЕС
Бывший министр экономического развития Павел Шеремета считает, что решение о переносе начала действия режима свободной торговли между Украиной и Евросоюзом является вынужденным компромиссом.
Об этом экс-министр заявил Европейской правде во время встречи "Ялтинской европейской стратегии" (YES).
"Это решение является компромиссом, в котором должны были уступить все стороны. Если речь идет о продолжении мира и защите интересов наших производителей на востоке, такой шаг является вынужденной необходимостью", - заявил он.
Таким образом, Павел Шеремета признал, что продолжение автономных пошлин ЕС вместо ввода в действие режима свободной торговли не является однозначно выгодным для Украины. Напомним, в правительстве ранее утверждали, что продление действия автономных преференций менее выгодно для Украины, чем действие режима свободной торговли с ЕС.
Напомним, 12 сентября ЕС заявил, что продолжит односторонние преференции для Украины до 31 декабря следующего года. Таким образом, это означает, что Соглашение об ассоциации в части зоны свободной торговли не будет применяться в течение первого года после вступления в силу документа.
Джерело: новини «Галицькі Контракти», 13.09.2014 р.
Виплата зарплати оформлюється різними первинними документами
Які документи оформлюються при видачі зарплати за першу половину місяця?
Запитання: Які документи оформлюються при видачі зарплати за першу половину місяця? Нарахування зарплати та утримання із неї податків підприємство робить за весь місяць у документі Розрахунково-платіжна відомість (у довільній формі). Як у такій відомості правильно відобразити суму виплати зарплати за першу половину місяця та утриманих і нарахованих податків із неї? Як відобразити суми виплачених відпускних, компенсації за несвоєчасно виплачену зарплату тощо (у першій половині місяця чи у другій, або взагалі окремо)?
Відповідь: Спочатку слід сказати, що те, що часто називають авансом, і деякі з бухгалтерів вважають за окремий вид виплат доходів працівників, насправді є виплатою частини заробітної плати, яка здійснюється відповідно до ст. 24 Закону про оплату праці. Аванс може виплачуватися один раз за першу половину місяця, однак така періодичність виплат зарплати є мінімальною, і може здійснюватися і частіше – за домовленістю між роботодавцем та працівниками.
Водночас слід зауважити, що виплата зарплати і її нарахування – не одне і те саме. Нарахування зарплати відбувається тільки на підставі відповідного первинного бухгалтерського документу. А саме розрахунково-платіжної відомості, форма якої затверджена наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489. Вона складається раз на місяць (виходячи з форми документу), і лише для тих працівників, які звільняються протягом місяця, допускається окреме складання цієї відомості для нарахування остаточного розрахунку із ними, який провадиться в день їхнього звільнення, згідно із вимогами КЗпП України.
Таким чином, законодавство не передбачає складання окремої розрахунково-платіжної відомості на аванс і решта заробітної плати, не зважаючи на те, що виплата зарплати відбувається кілька разів на місяць. Виплата зарплати оформлюється різними первинними документами:
-видатковим касовим ордером, відомістю на виплату зарплати – якщо зарплата виплачується готівкою;
-відомістю на перерахування коштів, платіжним дорученням – якщо зарплата виплачується безготівково на картки працівників;
-видатковими накладними, актами тощо – якщо частина зарплати виплачується у негрошовій формі.
При цьому, на нашу думку, в бухгалтерському обліку до складання розрахунково-платіжної відомості виплачені працівникам аванси обліковуються як переплата із заробітної плати (за дебетом рахунку 66). Ця переплата закривається на дату нарахування зарплати за відповідний місяць (за кредитом рахунку 66).
При цьому в зведеній формі розрахунково-платіжної відомості, затвердженої наказом № 489, сума виданого за першу половину місяця авансу відображається серед утримань і зменшує таким чином суму зарплати, яка підлягає працівнику до виплати після її нарахування. На нашу думку, в тому ж рядку припустимо відображення виплачених за такий місяць наперед сум відпускових.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 08.09.2014 р.
Курсовые разницы с целью налогообложения налогом на прибыль, определяются согласно П(С)БУ
Поставщику должны 60029 евро. Нужно посчитать на 31 августа курсовую разницу для прибыли. В какую строку ее потом включать в отчете по прибыли?
Вопрос: Если нужно сейчас рассчитать курсовую разницу по задолженности перед нерезидентом для расчета прибыли. Например, должны поставщику 60029 евро, нужно посчитать на 31 августа курсовую разницу для прибыли и в какую строку ее потом включать в отчете по прибыли?
Ответ: Из вопроса нельзя понять, для чего вам нужно считать курсовую разницу именно на 31.08.2014 г. (не возникла ли эта задолженность такой датой, не была ли она такой датой погашена).
Из действующего же законодательства на сегодняшний момент вытекает следующее: курсовые разницы с целью налогообложения налогом на прибыль, согласно пп. 153.1.3 НКУ, определяются согласно положений (стандартов) бухгалтерского учета. Таким образом, в прочие налоговые доходы либо расходы попадет курсовая разница, определенная вами в бухгалтерском учете.
Отражается в действующей форме декларации по налогу на прибыль, утвержденной приказом Миндоходов от 30.12.2013 г. №872 данная курсовая разница либо как положительная в строке 03 с расшифровкой в строке 03.19 приложения ІД (в вашем случае она возникает при уменьшении курса НБУ гривны к евро на дату пересчета), либо как отрицательная в строке 06.4 с расшифровкой в строке 06.4.12 приложения ІВ (в вашем случае она возникает при увеличении курса НБУ гривны к евро на дату пересчета). При этом следует учитывать, что, согласно пп. 153.1.3 НКУ прибыль и убыток от курсовых разниц, рассчитанные за отчетный период, не отражаются в декларации свернуто, а показываются отдельно. Таким образом, если за счет колебаний курса НБУ по результатам одного перерасчета вы получите положительную курсовую разницу, а по результатам следующего пересчета отрицательную, и все это по одной и той же статье баланса в рамках отчетного налогового периода, нужно будет заполнить обе указанные выше строки декларации.
Допустим, что бухгалтерский учет вы ведете по национальным стандартам бухгалтерского учета. В таком случае, порядок учета курсовых разниц определен для вас ПСБУ 21 «Влияние изменений валютных курсов».
Согласно ПСБУ 21 курсовые разницы считаются только по монетарным статьям баланса, определение которым дано в п. 4этого положения (стандарта). Так, кредиторская задолженность является монетарной статьей баланса только в том случае, если ее погашение будет происходить денежными средствами или их эквивалентами. Если указанная вами сумма 60029 евро – это та сумма, которую вы обязаны заплатить поставщику-нерезиденту за поставленный им товар, то такая кредиторская задолженность является монетарной.
Пересчитываются в гривну монетарные статьи баланса трижды – при возникновении, при погашении и на дату баланса. Но курсовая разница может возникнуть только в двух последних случаях – при погашении статьи баланса (в вашем случае – уплате нерезиденту всей или части задолженности или ее аннулирование по решению кредитора/истечении срока давности, словом, списании с баланса и только в части списанной таким образом задолженности) и на дату баланса (на дату составления вами финансовой отчетности, т.е., на конец квартала или года, причем, только по той части задолженности, которая останется непогашенной на эту дату). Ведь курсовая разница – это сумма задолженности, выраженная в иностранной валюте, умноженная на разницу между курсом НБУ гривны к такой иностранной валюты на две даты – дату самого пересчета и дату предыдущего (последнего) пересчета этой валютной статьи баланса в гривну.
Например: монетарная кредиторская задолженность в сумме 60029 евро возникла 20.06.2014 г. Погашена 05.09.2014 г. Финансовая отчетность составляется по национальным стандартам бухгалтерского учета и подается ежеквартально. Курс НБУ гривны к евро на 20.06.2014 г. - 16.145983, на дату баланса (30.06.2014 г.)- 16.086845, на дату погашения задолженности (05.09.2014 г.) - 16.688093.
Таким образом, на дату возникновения кредиторская задолженность составляла
60029 х 16.145983 = 969227,21 грн. (курсовой разницы нет).
На дату баланса кредиторская задолженность составляла 60029 х 16.086845 = 965677,21 грн. Курсовая разница на дату баланса составляла 60029 х (16.145983 -16.086845) = 3550 грн. (Ее легко проверить 969227,21 - 965677,21). Курс НБУ уменьшился, уменьшилось и гривневое значение кредиторской задолженности, а потому разница положительная и именно ее нужно будет указать в составе прочих доходов предприятия.
На дату погашения кредиторская задолженность составляла 60029 х 16.688093 = 1001769,53 грн. Курсовая разница на эту дату составляла 60029 х (16.688093 - 16.086845) = 36092,32 грн. (Ее также легко проверить 1001769,53 - 965677,21). Курс НБУ увеличился по сравнению с предыдущим перерасчетом, увеличилась и сумма кредиторской задолженности в гривневом выражении, которую предприятие заплатило нерезиденту, а потому курсовая разница является отрицательной и отражается в составе прочих расходов предприятия.
Свернутый результат такого отражения (который в декларации не отражается!) дает разницу между той суммой задолженности, которую предприятие признало при ее возникновении, и той, которую фактически уплатило поставщику-нерезиденту. (Проверяем: 969227,21 - 1001769,53 = - 32542,32 грн. Разница между убытком и доходом, отраженными в декларации составляет убыток в 36092,32 – 3550 = 32542,32).
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 08.09.2014 р.
Разова матдопомога та допомога на поховання не оподатковуються військовим збором
Чи є об’єктом оподаткування військовим збором матеріальна допомога разового характеру, яка надається роботодавцем працівнику у зв’язку з сімейними обставинами?
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абз. 1 ст. 21 КЗпП).
Визначення поняття «заробітної плати» наводиться в частині першій ст. 94 КЗпП і ст. 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про працю», це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Разом з тим частиною першою ст. 9-1 КЗпП передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Одна із таких пільг виплата працівникам матеріальної допомоги.
Враховуючи визначення поняття заробітної плати та її структуру слід зазначити, що у разі якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, вона не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об’єкт оподаткування військовим збором.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 09.09.2014 р.
Утримання єдиного внеску та ПДФО із зарплати на прикладі
Алгоритм проведення утримання 15 % та 17% ПДФО та сум ЄСВ на конкретно заданому числовому прикладі - коли розмір зарплати складає 25 000 грн.
В разі, якщо нарахована за один місяць зарплата складає 25000 грн. (і це саме дохід того місяця, у якому вона нарахована), оподаткування такої зарплати відбувається наступним чином:
1. Утримання військового збору. Ставка ВЗ становить 1,5% від усієї суми нарахованої зарплати. Отже, сума ВС буде 25000 х 1,5% = 375 грн.
2. Утримання ЄСВ. Ставка ЄСВ, який утримується з доходу у вигляді зарплати, становить 3,6%. Але ЄСВ утримується не з усієї нарахованої в певному місяці за такий місяць працівнику суми зарплати, а лише в межах граничної (максимальної) суми, яка становить 17 прожиткових мінімумів для працездатних громадян. В 2014 році ця сума сягає 17 х 1218 = 20706 грн. Тож, оскільки сума нарахованої місяці становить більш, ніж 20706 грн., утримуватиметься ЄСВ саме з суми 20706 грн. І становитиме 20706 х 3,6% = 745,42 грн.
3. Утримання ПДФО. Ставки ПДФО, який утримується з доходу у вигляді зарплати, становлять 15%-17%. Але застосовуються ці ставки не до нарахованого доходу, а до бази оподаткування. База оподаткування визначається шляхом зменшення нарахованої за місяць зарплати такого місяця на суму утриманого з неї ЄСВ (та податкової соціальної пільги, але в цьому випадку вона застосовуватися не буде). Отже, база для оподаткування ПДФО з 25000 грн. зарплати (нарахованого доходу) становитиме 25000 – 745,42 = 24254,58 грн. Далі визначається база для застосування ставки 15%. Ця ставка застосовується для бази оподаткування в межах 10 мінімальних заробітних плат станом на 1 січня звітного податкового року. В 2014 році ця величина сягає 12180 грн., і саме до неї буде застосована ставка 15%: 12180 х 15% = 1827 грн. Ставка 17% буде застосована до різниці між загальною базою оподаткування ПДФО та тією, до якої застосовано ставку 15%: 24254,58 – 12180 = 12074,58 грн., і сума ПДФО за такою ставкою становитиме 12074,58 х 17% = 2052,68 грн. Отже, загальна сума утриманого ПДФО становитиме 1827 + 2052,68 = 3879,68 грн.
4. На руки. Працівникові зарплата виплачується після усіх проведених утримань. Отже, вона становитиме: 25000 – 375 – 745,42 - 3879,68 = 19999,90 грн.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 08.09.2014 р.
Власні кошти, внесені на підприємницький рахунок, включаються до доходу єдинника
Підприємець - платник ЄП ІІ групи поповнив свій поточний рахунок через касу банку. У виписці банку зазначається "Документ по касі - Символ 32 - Інші надходження". Чи вважається таке поповнення доходом підприємця?
Запитання: ФОП - платник єдиного податку другої групи поповнив свій поточний рахунок через касу банку. У виписці банку зазначається "Документ по касі - Символ 32 - Інші надходження (поповнення рахунку власними коштами)". Чи вважається таке поповнення доходом підприємця і чи потрібно цю суму відображати у Книзі обліку доходів? Якщо так, то в якій колонці?
Щодо цього питання на „Загальнодоступному інформаційному ресурсі” („База знань”) на сайті ДФСУ міститься така відповідь:
„Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначенійпунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція) поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.
Тобто, власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.”
Водночас, не все так однозначно. Адже власні кошти, які підприємець вносить на свій рахунок, він міг отримати від тієї ж самої підприємницької діяльності і вже сплатити з них єдиний податок. Тому, сплачуючи з таких коштів єдиний податок знову, підприємець, по суті, здійснює подвійне оподаткування власних доходів. І щодо цього ДПСУ надала в Узагальнюючій податковій консультації від 24 грудня 2012 року № 1183 іншу, більш лояльну до платників єдиного податку – фізосіб відповідь. В ній сказано: „Якщо фізична особа – підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, готівку, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу – виручка за певний період. Таким чином, зазначена виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку. При цьому сума коштів, внесених на поточний рахунок за певний період, не повинна перевищувати суму доходу, відображену в Книзі за відповідний період”.
На нашу ж думку, оскільки підприємець вносить на рахунок власні кошти, і перехід права власності на них не відбувається (оскільки фізособа-громадянин і фізособа – підприємець юридично це одна і та сама особа), то не може бути питання про виникнення будь-якого доходу. Якщо такі кошти фізособа не отримала від підприємницької діяльності, перебуваючи на єдиному податку, то вона могла їх отримати у якості заробітної плати, або доходу від підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування, сплативши при цьому ПДФО. Якщо ж з такого доходу після його оподаткування сплатити ще й єдиний податок, то знову ж таки, вийде подвійне оподаткування – з одного доходу двічі буде сплачено податок з доходів.
Але думка податківців, як бачимо, з нашими аргументами не збігається і є фіскальною. Тому підприємець, який не готовий відстоювати свою правоту в суді, може включити таке поповнення рахунку до оподаткованого єдиним податком доходу. В Книзі доходу, як пояснюють податківці на „Загальнодоступному інформаційному ресурсі” („База знань”), фізособа-платник єдиного податку має відобразити суму такого поповнення в графах 2, 4 і 7 Книги. А якщо таке поповнення потрапляє за загальними підсумками діяльності підприємця до сум, які перевищують межу доходу, який дозволяє перебувати у 2-й групі платників єдиного податку, то сума такого перевищення має відображатися в графі 9 Книги.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 10.09.2014 р.
Призупинити чи ліквідувати підприємницьку діяльність?
Найпростіший спосіб згорнути діяльність — просто призупинити здійснення господарських операцій
Тимчасове призупинення діяльності
Найпростіший спосіб згорнути діяльність — просто призупинити здійснення господарських операцій. Головна перевага такого способу — можливість швидкого поновлення діяльності, якщо у ФОП виникне така можливість чи бажання. Головний недолік — неможливість стати на облік у центрі зайнятості як безробітна особа, доки не буде припинено реєстрацію фізособи як ФОП.
ФОП на загальній системі оподаткування
Нагадаємо, що за умови використання загальної системи оподаткування ФОП сплачує ПДФО згідно зі ст. 177 ПКУ. Згідно з п. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю ФОП. Якщо ФОП призупиняє всі дохідні та витратні операції, з моменту такого призупинення він не матиме й об'єкта оподаткування ПДФО.
Пунктом 177.5 ПКУ передбачено, що ФОП подають податкову декларацію (1) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.5 ПКУ). До цієї річної декларації потрібно буде включити оподатковуваний дохід, отриманий протягом усього календарного року, — як до моменту призупинення діяльності, так і після.
Підпункт 177.5.1 ПКУ передбачає сплату ПДФО авансом. За нормами цього пункту авансові платежі розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100% річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у порівнянних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). Якщо торік ФОП отримував доходи, то можливо, що в поточному році він сплачував ПДФО авансом як законослухняний платник податків.
Підпункт 177.5.1 ПКУ передбачає можливість зменшення суми авансового платежу. Наприклад, ФОП призупинив діяльність з вересня 2014 р. За підсумками ІІІ кварталу 2014 р. він може подати до податкового органу заяву у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу. На нашу думку, такими обставинами можуть бути події, що сталися у східних областях України, втрата товару та майна, падіння курсу національної валюти тощо. Оскільки всі ці обставини не можна порівняти з умовами ведення бізнесу в 2013 р., можна сподіватися на зменшення суми авансового платежу до нуля, тобто на повне скасування авансових платежів.
Якщо ж ФОП припинив діяльність у 2013 році, подавав порожні декларації, а в 2014 році взагалі не сплачує авансових платежів з ПДФО на підставі поданої декларації за 2013 р., то це не матиме негативних наслідків. Так, ст. 126 ПКУвстановлює відповідальність за несплату узгоджених сум грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств. Авансові платежі з ПДФО не підпадають під визначення грошового зобов'язання (пп. 14.1.39 ПКУ), а також вони прямо не зазначені у ст. 126 ПКУ.
Щодо сплати ЄСВ, то ФОП на загальній системі оподаткування сплачують його «за себе» згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ (2) — зі суми доходу (прибутку), отриманого від їхньої діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але в сумі, не меншій за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ, мінімальний страховий внесок — це сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). З січня 2014 р. розмір мінімального внеску для ФОП на загальній системі оподаткування становить: 1218 грн х 34,7%3 = 422,65 грн. Отже, якщо ФОП призупиняє діяльність з вересня 2014 р. (останній дохід отримано, наприклад, 03.09.2014 р.), він має сплачувати ЄСВ тільки за січень — вересень 2014 р. до 10.02.2015 р., якщо ЄСВ не сплачувався в 2014 р. авансом в розмірі 25% річної суми. Докладніше про сплату ЄСВ «ДК» писав у №46/2013.
ФОП на спрощеній системі оподаткування
ФОП на спрощеній системі оподаткування сплачують єдиний податок (далі — ЄП) за двома видами ставок: ФОП 1-ї та 2-ї групи — за фіксованими ставками, які не залежать від суми та факту отримання доходу, а ФОП 3-ї та 5-ї групи — за відсотковими ставками, коли сума ЄП обчислюється залежно від суми фактично отриманого доходу. Ставки ЄП визначено вст. 293 ПКУ. Отже, платникам ЄП 3-ї та 5-ї групи не потрібно буде сплачувати ЄП у тих періодах, в яких вони не отримуватимуть доходу, але вони мають подавати квартальні декларації з ЄП згідно з п. 296.3 ПКУ.
А ось призупинення діяльності ФОП — платників ЄП 1-ї та 2-ї групи не дасть можливості заощадити на сплаті ЄП — його все одно доведеться сплачувати незалежно від наявності доходу. Таким ФОП варто перейти на загальну систему оподаткування. Це можна зробити з початку кварталу, наступного за періодом, у якому ФОП припинив діяльність (пп. 298.2.1 ПКУ). За підсумками кварталу, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування, ФОП подає декларацію згідно з пп. 177.5.2 ПКУ. Наприклад, якщо ФОП на ЄП 2-ї групи призупиняє діяльність з вересня 2014 р. і не встигає подати заяву на відмову від спрощеної системи до 20.09.2014 р., він зможе перейти на загальну систему оподаткування лише з 01.01.2015 р. — у порядку, передбаченому п. 298.2 ПКУ. На жаль, у цьому разі доведеться сплачувати ЄП за весь 2014 р. Якщо ж така заява буде подана до 20.09.2014 р., сплачувати податки, як ЄП, так і ПДФО, за IV квартал 2014 р. не треба.
Аналогічна ситуація склалася й зі сплатою ЄСВ «за себе». ФОП на ЄП має щокварталу до 20 числа місяця, що настав за кварталом, за який сплачується ЄСВ, сплачувати ЄСВ у сумі, не меншій від мінімального страхового внеску, незалежно від факту отримання доходу, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ. Щоб не сплачувати цих сум, ФОП також варто змінити систему оподаткування. Але це не стосується тих ФОП на ЄП, які є пенсіонерами за віком або інвалідами й отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу: частиною 4 ст. 4 Закону про ЄСВ вони звільнені від сплати ЄСВ «за себе».
Припинення реєстрації ФОП
Можна обрати радикальніший спосіб зупинити підприємницьку діяльність — припинити реєстрацію ФОП взагалі. Переваги цього способу полягають у тому, що фізособа позбавляється статусу ФОП, і це дає їй можливість стати на облік у центрі зайнятості як безробітна особа, звільняє від необхідності подавати звітність з ПДФО, ЄП та ЄСВ. У процесі припинення ФОП буде проведено податкову перевірку його підприємницької діяльності, і після такої перевірки ФОП може бути певним, що всі його обов'язки перед державою виконані в повному обсязі. Недоліком є те, що у разі поновлення підприємницької діяльності доведеться знову проходити процедуру реєстрації ФОП.
Нині процедуру припинення ФОП істотно скорочено Законом України від 13.05.2014 р. №1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців за заявницьким принципом». Тепер позбутися цього статусу можна за один день. Докладніше про нову процедуру припинення ФОП «ДК» писав у №24/2014.
--1--
За формою, затвердженою наказом Міндоходів від 11.12.2013 р. №793.
--2--
Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
--3--
Ставка ЄСВ, визначена в ч. 11 ст. 8 Закону про ЄСВ.
Юлія Єгорова
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 12.09.2014 р.
Закон про санкції набув чинності
Сьогодні набув чинності Закон, яким затверджено види можливих до застосування санкцій, а також перелік суб'єктів, на яких вони можуть поширюватися
Сегодня вступил в силу Закон Украины от 14.08.2014 г. № 1644-VII «О санкциях».
Текст закона был опубликован 11 сентября в парламентской газете "Голос України", в соответствии с заключительными положениями документа, он вступает в силу на следующий день, после опубликования.
Законом установлено, что с целью защиты национальных интересов, безопасности, суверенитета, территориальной целостности Украины могут применяться специальные экономические и другие ограничительные меры (санкции).
Они могут применяться Украиной по отношению к иностранному государству, иностранному юридическому лицу, юрлицу, находящемуся под контролем иностранного юридического или физического лица-нерезидента, иностранца, лица без гражданства, а также субъектам, которые осуществляют террористическую деятельность.
Основаниями для введения санкций являются действие иностранного государства, юр- или физлица, резолюцией Генеральной ассамблеи и Совета безопасности Организации Объединенных Наций, решения и регламенты Совета Европейского Союза, факты нарушений Общей декларации прав человека, устава ООН.
Законом установлены такие виды санкций:
• блокирование активов - временное ограничение права лица пользоваться и распоряжаться принадлежащим ему имуществом,
• ограничение торговых операций,
• ограничение, частичное или полное прекращение транзита ресурсов, полетов и перевозок по территории Украины,
• предотвращение вывода капиталов из Украины,
• прекращение выполнения экономических и финансовых обязательств.
Также в перечне видов санкций:
- аннулирование или остановка лицензий и других разрешений, наличие которых является условием для осуществления определенного вида деятельности, в частности - пользования недрами,
- запрет участия в приватизации, аренде государственного имущества,
- запрет пользования радиочастотным ресурсом,
- ограничение или прекращение предоставления телекоммуникационных услуг и использования телекоммуникационных сетей,
- запрет осуществления государственных закупок товаров, работ и услуг.
Кроме того, предусмотрена возможность:
- запрета захода иностранных невоенных суден и военных кораблей, воздушных суден в пределы морских и воздушных границ,
- полного или частичного запрета осуществления сделок относительно ценных бумаг, эмитентами которых являются лица, на которых распространяются санкции,
- запрета выдачи разрешений, лицензий Национального банка на осуществление инвестиций в иностранное государство,
- прекращения выдачи лицензий на вывоз и ввоз валютных ценностей,
- ограничения выдачи наличности по платежным картам,
- запрета регистрации НБУ участника международной платежной системы.
Также предусмотрены такие виды санкций как:
- запрет на увеличение уставного капитала компаний, в которых лицо владеет 10% и более уставного капитала, введение дополнительных мер в сфере экологического, санитарного, фитосанитарного и ветеринарного контроля,
- прекращение действия торговых соглашений, совместных проектов и промышленных программ в отдельных сферах,
- запрет передачи технологий, прав на объекты интеллектуальной собственности,
- прекращение культурных обменов, научного сотрудничества, образовательных и спортивных программ.
Также возможно применение следующих санкций:
- отказ в предоставлении и отмена виз, другие виды запрета въезда в Украину,
- прекращение действия международных договоров,
- аннулирование официальных визитов, заседаний, переговоров по вопросам заключения соглашений, лишение государственных наград Украины и другие санкции.
Всего законом предусмотрено 25 видов санкций.
Решение о введении санкций будет принимать Совет национальной безопасности и обороны по представлению Президента, Верховной Рады, Кабинета Министров, Службы безопасности Украины или Национального банка Украины, а вступать в силу они будут указом Президента.
При этом, если санкции будут касаться иностранного государства или неопределенного перечня лиц, то указ Президента должна будет одобрять Рада.
Напомним, 10 сентября президент Петр Порошенко подписал закон, которым утверждается перечень возможных санкций.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 12.09.2014 р.
Робоча ситуація дня: Облік чаю та кави на підприємстві
Підприємство придбає для офісу чай та каву. Як в бухгалтерському та податковому обліку відобразити операції з придбання та роздачі чаю та кави. Як відобразити представницькі витрати?
На жаль, у переважній більшості випадків ані на податкові витрати, ані на податковий кредит з ПДВ розраховувати не доводиться.
Якщо підприємство придбає каву та чай для своїх працівників, то це навряд чи можна назвати господарською діяльністю підприємства. Тому дорога до податкових витрат та податкового кредиту з ПДВ закрита.
Для працівників підприємства безкоштовна кава та чай буде додатковим благом. Але оскільки не можна точно ідентифікувати платників податку та визначити суму доходу, то ПДФО із працівників не утримують.
Інша справа, якщо каву та чай придбають для представницьких цілей. Тоді на підставі підпункту «а» підпункту 138.10.2 Податкового кодексу України (ПК) такі витрати можна включити до складу податкових.
При цьому потрібно подбати про необхідне документальне оформлення. Як зазначили податківці у своєму листі від 25.10.2013 № 14054/6/99-99-19-03-02-15, витрати на проведення представницьких заходів можуть включатись до складу податкових витрат за умови наявності, зокрема:
• наказу про проведення офіційного прийому, запрошення представників (делегацій) та їх відповіді;
• кошторису витрат;
• актів виконаних робіт;
• звітів про проведений захід;
• накладних на відпуск продукції, товарів зі складу тощо.
У бухгалтерському обліку чай та каву, придбану для працівників офісу, обліковують на субрахунку 209 «Інші матеріали» із подальшим списанням на рахунок 92 «Адміністративні витрати».
Джерело: новини «Головбух», 11.09.2014 р.
Ціна оренди не може бути прив'язана до курсу валюти
Внутригосударственный обмен товарами (услугами) должен осуществляться по ценам (тарифам), установленным в валюте Украины с перерасчетом импортной составляющей части цены (тарифа) в национальную денежную единицу. Это разъяснено в письме Минэкономразвития от 2 сентября 2014 года № 3732-08/30327-07, опубликованном адвокатом Ростилавом Кравцом.
Письмо направлено в ответ на адвокатское обращение относительно валюты цены (тарифа), которая определяется в договоре аренды. Разъяснено, чтопересчитывать можно только импортную составляющую тарифа, а в аренде она отсутствует.
Минэкономразвития указало, что согласно Хозяйственнному кодексу цена является существенным условием договора. При этом цена определяется в гривне. В иностранной валюте по согласию сторон может определяться цена во внешнеэкономических договорах. Денежные обязательства участников хозяйственных отношений должны быть выражены и подлежат оплате в гривне. Согласно Закону «О ценах и ценообразовании», цены на товары, предназначенные для реализации на внутреннем рынке, устанавливаются исключительно в валюте Украины, если другое не предусмотрено международными договорами и постановлениями Кабмина.
На сегодня, в соответствии с законодательством, в частности, постановлением Кабмина от 25 декабря 1996 года № 1548 «Об установлении полномочий органов исполнительной власти и исполнительных органов городских советов по регулированию цен (тарифов)» в иностранной валюте установлены государственные регулируемые тарифы (сборы, плата) на специализированные услуги портов, аэропортов, управления воздушным движением, международные перевозки грузов и пассажиров ж/д транспортом. Плата за эти услуги осуществляется в соответствии с Декретом Кабмина от 19 февраля 1993 года № 15-93 «О системе валютного регулирования и валютного контроля».
Таким образом, внутригосударственный обмен другими услугами должен осуществляться по ценам, установленным в гривне, с соответствующим перерасчетом импортной составляющей части тарифа в национальную денежную единицу.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 11.09.2014 р.
Постанова Нацбанку про видачу валюти: ключові моменти
З 2 вересня 2014 року діє Постанова Правління Національного банку України № 540. Це тимчасові заходи покликані стабілізувати ситуацію на валютному ринку та не допустити використання банківської системи України для фінансування тероризму.
Постанова діятиме протягом трьох місяців – до 2 грудня 2014 року включно.
Ключові моменти Постанови.
1. Отримання готівкових коштів населенням:
якщо Ви плануєте отримати свій вклад в іноземний валюті достроково, то Ви отримаєте кошти у гривнях за курсом купівлі іноземної валюти уповноваженого банку на день його отримання;
якщо Ви плануєте отримати свій вклад в іноземний валюті у визначений договором термін, то зможете отримати кошти в іноземній валюті, але у сумі, що не більше ніж еквівалент 15 тисяч грн. в день (за офіційним курсом Національного банку). Ця норма поширюється на отримання коштів як в Україні, так і за її межами незалежно від кількості рахунків клієнта в одному банку;
якщо Вам необхідно отримати кошти в національній валюті з поточного чи депозитного рахунку, то Ви зможете отримати суму, що не перевищує 150 тисяч грн. на добу. Кошти можна отримати через касу банку, а також через банкомат. Обмеження не стосується сум на:
- виплату заробітної плати,
- витрат на відрядження,
- пенсій,
- стипендій,
- інших соціальних та прирівняних до них виплат (крім матеріальної допомоги), а також на виплати гарантованих сум, відшкодування вкладникам коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. Переказ іноземної валюти фізичними особами в Україну та за її межі:
якщо Ви плануєте переказати кошти за межі України з власного рахунку в іноземній валюті або без його відкриття, то максимальна сума переказу не має перевищувати в еквіваленті 15 тисяч грн. в один день. У такому разі підтвердні документи не потрібні. Для іноземців необхідно підтвердження джерел походження коштів;
якщо сума переказу перевищує в еквіваленті 15 тисяч грн., то такий переказ слід здійснювати з поточного рахунку. Резиденти такі перекази здійснюють на підставі підтвердних документів. Максимальна сума переказу коштів за місяць не може перевищувати в еквіваленті 150 тисяч грн. Ці вимоги не поширюються на оплату:
витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також транспортування хворих;
витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання);
переказів, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;
витрат на навчання виключно для оплати навчального процесу;
переказів коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні, пенсії, аліменти;
витрат іноземним судовим, слідчим, нотаріальним органам (у тому числі сплата податків, зборів, інших обов’язкових платежів);
переказів, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання.
якщо Ви очікуєте надходження іноземної валюти з-за кордону
без відкриття рахунку, то виплата такого переказу здійснюється готівкою у гривнях (без подання відповідної заяви клієнтом) за курсом купівлі безготівкової іноземної валюти за гривню уповноваженого банку на час здійснення операції, але не більше 150 тисяч грн. в еквіваленті на добу. Якщо Ви бажаєте отримати такий переказ в іноземній валюті, то банк зарахує його на Ваш поточний рахунок в іноземній валюті.
на поточний рахунок (у т. ч. картковий), то виплата переказу здійснюється в іноземній валюті, але не більше ніж 15 тисяч грн. на добу (в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку).
3. Видача готівкових коштів з використанням платіжних карток у межах України:
зняття готівкових коштів з поточних (у тому числі карткових) рахунків з використанням платіжних карток, здійснюється виключно в гривнях. Це стосується як резидентів, так і нерезидентів.
У той же час, якщо Ви бажаєте отримати готівку в іноземній валюті з власного поточного (тому числі карткового) рахунку в іноземній валюті, то кошти в іноземний валюті можна отримати в касі уповноваженого банку за заявою на видачу готівки.
4. Купівля готівкової валюти:
придбати готівкову іноземну валюту в один день у межах однієї банківської установи можна на суму, що не перевищує в еквіваленті 15 тисяч грн.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 11.09.2014 р.
При припиненні діяльності необхідно подати податкову звітність
Податковий кодекс України (далі - Кодекс) зобов’язує платників податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Кодексом звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Порядок подання податкової звітності визначено статтею 49 Кодексу.
Отже, якщо платник податків вирішив на певний період призупинити ведення своєї господарської діяльності, це не звільняє його від обов’язку звітувати про її результати, і тому за кожний звітний період до моменту зняття з обліку у контролюючих органах, він повинен подавати до контролюючих органів належну податкову звітність щодо кожного податку, платником якого він є.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 11.09.2014 р.
Переходите на сплату єдиного податку – подайте розрахунок доходу
Розрахунок разом із заявою про перехід на спрощену систему слід подати не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку нового кварталу
Cуб’єкти господарювання, що планують перейти на спрощену систему оподаткування з ІV кварталу 2014 року, повинні разом з відповідною заявою до територіального органу Міндоходів подати розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (тобто за 2013 рік). Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період, що залишився, до кінця року після подання заяви.
Подати такий розрахунок разом із заявою про перехід на спрощену систему оподаткування слід не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку нового кварталу. Тому граничний термін подання такої заяви для платників, які планують з ІV кварталу поточного року перейти на спрощену систему оподаткування, – 15 вересня 2014 року.
Порядок переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності регулюється розділом XIV Податкового кодексу України.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 11.09.2014 р.
Робоча ситуація дня: ПДВ при безкоштовній передачі бронежилетів
Підприємство придбало ТМЦ (бронежилети) для безкоштовного передання іншій організації. Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ при безкоштовній передачі таких ТМЦ?
Звільнення операцій із ввезення та постачання засобів індивідуального захисту та лікарських засобів від оподаткування ПДВ передбачено Законом України від 01.07.2014 № 1561-VII (далі — Закон № 1561).
Від оподаткування ПДВ звільнено:
• спецзасоби індивідуального захисту, а саме: бронежилети та каски чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори);
• нитки та тканини (матеріали) для виготовлення бронежилетів;
• лікарські засоби та медвироби.
Причому звільняються від оподаткування такі товари лише у разі використання їх для потреб правоохоронних органів, ЗСУ та інших формувань.
Тобто інші товари, не включені до даного переліку, не звільняються від оподаткування ПДВ
Закон № 1561 набрав чинності з 23.07.2014 та має тимчасовий характер: період його дії — на час проведення АТО та/або запровадження воєнного стану.
Це означає, що по операціях з придбання та продажу бронежилетів з цієї дати питань щодо оподаткування не виникає. А от стосовно «перехідних» операцій, коли придбання здійснено до 23.07.2014, а продаж — після 23.07.2014, можливі такі варіанти виходу із ситуації.
Випадки, коли податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються
За правилом, встановленим підпунктом 197.1.15 Податкового кодексу України (ПК), надання благодійної допомоги, зокрема, безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, звільняються від оподаткування ПДВ.
Якщо ж організація, якій передаються бронежилети, не благодійна, така пільга не передбачена.
У такому разі придбання бронежилетів з метою безоплатної їх передачі розглядається як використання не в господарській діяльності підприємства. Тоді і податковий кредит з ПДВ при їх придбанні не виникає. Це передбачено пунктом 198.3 ПК.
Однак операції із безоплатного передання бронежилетів розглядаються як операції із постачання товарів (пп. 14.1.191 ПК). Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів (послуг) встановлено пунктом 188.1 ПК. База оподаткування ПДВ визначається на рівні договірної (контрактної) вартості. Оскільки бронежилети передаються безоплатно, то договірна вартість дорівнює нулю.
Отже, у такому разі при безоплатній передачі бронежилетів підприємство не нараховує податкові зобов’язання. Адже податковий кредит при їх придбанні не виникав.
Випадки, коли податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються
У разі якщо за придбаними раніше спецзасобами індивідуального захисту був сформований податковий кредит з ПДВ, при їх реалізації без ПДВ підприємство має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ (пп. «б» п. 198.5 ПК).
Джерело: новини «Головбух», 10.09.2014 р.
Під час військової служби реєстрація підприємницької діяльності мобілізованих громадян не припиняється
Відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», не припиняється реєстрація підприємницької діяльності громадян України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Крім того, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 № 1275-VІІ, тимчасово мобілізовані на військову службу підприємці та самозайняті особи звільняються від обов’язку нарахування, сплати й подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) абоєдиного податку, а також єдиного внеску (далі — ЄСВ) за себе на весь період такої служби.
Мобілізовані підприємці чи самозайняті особи, що використовують у своїй господарській діяльності працю найманих працівників, які продовжують працювати за наймом під час мобілізації такого підприємця, зобов’язані уповноважити іншу особу на виплату заробітної плати або інших доходів найманим працівникам. У такому випадку обов’язок із нарахування та утримання ПДФО і ЄСВ з таких виплат на термін військової служби підприємця несе уповноважена особа.
Обов’язок зі сплати ПДФО та ЄСВ за найманих працівників повинен здійснити демобілізований підприємець чи самозайнята особа протягом 180 календарних днів з першого дня його демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
Для отримання зазначених пільг демобілізований підприємець чи самозайнята особа зобов’язані протягом 10 днів після демобілізації надати органу Міндоходів за місцем податкової реєстрації такі документи:
• заяву про надання пільги в довільній формі;
• копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації.
Також Законом внесено зміни до законодавчих актів, згідно з якими за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, у яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Держбюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вказані вище норми застосовується з першого дня мобілізації та протягом усього її періоду відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303.
Джерело: новини «Головбух», 10.09.2014 р.
• езидент підписав Закон про санкції проти країн-агресорів
• Новини
• Календар Головбуха
• Відкриті публікації
Останні відкриті публікації
• Підсумований облік робочого часу: ведемо правильно
• Як відсвяткувати Новий рік із мінімальними податковими втратами
• Закон про зайнятість: новації для роботодавців
• ПДВ при використанні об’єктів прав інтелектуальної власності
СЕМІНАРИ ТА КУРСИ
• Найближчі
• Відбулися
26.09.2014Податкові ризики ЗЕД-2014: ідентифікація, аналіз, практичні рекомендації щодо зменшення та уникнення податкових донарахувань
07.10.2014Держзакупівлі: особливості здійснення
Взяти участь
Президент підписав Закон про санкції проти країн-агресорів
Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про санкції» від 14.08.2014 № 644-VII.
Документ створює механізм невідкладного реагування на наявні та потенційні загрози національним інтересам і безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров’ю населення, захоплення заручників, експропріацію власності на території України, завдання майнових втрат і створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінної реалізації громадянами України належних їм прав і свобод.
Згідно з Законом, спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, юридичної чи фізичної особи, іноземців або осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Застосування санкцій також не виключає вживання інших засобів захисту.
Документом затверджується перелік санкцій та порядок їх застосування. Пропозиції щодо вживання, скасування та внесення змін до санкцій розглядатимуть Президент України, Кабінет Міністрів, Верховна Рада України, Рада національної безпеки та оборони, Служба безпеки та Національний банк. Рішення щодо застосування тих чи інших заходів вводитимуться в дію Указом Президента України та затверджуватимуться постановою Верховної Ради. Рішення набиратимуть чинності з моменту прийняття постанови і є обов’язковим до виконання.
Рішення щодо застосування таких санкцій, як анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод, позбавлення державних нагород України тощо, вводяться в дію лише Указом Президента і набирають чинності з моменту його видання.
Припинення дії договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою як санкція, здійснюється парламентом за поданням Глави держави або іншого суб’єкта законодавчої ініціативи.
Джерело: новини «Головбух», 10.09.2014 р.
Оподаткування військовим збором суми коштів, що перераховується працедавцем на лікування працівника
Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума коштів, що перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я на лікування працівника та придбання лікарських засобів?
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (ПК), об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Визначення поняття «заробітної плати» наводиться в частині першій статті 94 Кодексу законів про працю України і статті 1 Закону України «Про працю» від 24.03.1995 № 108/95-ВР. Це винагорода, обчислена, як правило, у грошовій формі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Отже, якщо сума коштів на лікування працівника та придбання лікарських засобів не виплачується (не компенсується) працівнику, а перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я, то такий дохід слід розглядати як надання працедавцем цільової благодійної допомоги разового характеру, що не є об’єктом оподаткування військовим збором.
Джерело: новини «Головбух», 10.09.2014 р.
Виплати по листках непрацездатності з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати
Чи є об’єктом оподаткування військовим збором виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності?
Виплати фізичним особам у вигляді допомоги з тимчасової непрацездатності здійснюються відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 № 2240-III (далі — Закон № 2240), яким визначено правові підстави для отримання такої допомоги, встановлено умови надання, тривалість і розміри виплат.
Статтею 1 Закону № 2240 визначено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності передбачає матеріальне забезпечення громадян за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем.
Згідно зі статтями 4 і 6 Закону № 2240, право на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема, застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Види матеріального забезпечення наведено у статті 34 Закону № 2240, до яких відноситься допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (ст. 35, 37 Закону № 2240).
Відповідно до статті 35 Закону № 2240, встановлено, що допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених указаною статтею.
Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та в розмірах, встановлених законодавством.
Абзацом другим статті 2 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.
Виплати по листках непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога з тимчасової непрацездатності) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати.
Джерело: новини «Головбух», 10.09.2014 р.
Податківці нагадують умови сплати єдиного внеску «загальносистемниками»
ДФСУ у роз'ясненні від 09.09.2014 р. нагадала, що базою нарахування ЄСВ фізособі - підприємцю, що перебуває на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. Водночас сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід.
Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру зарплати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), і підлягає сплаті щомісяця. Розмір внеску становить 34,7 % мінімальної зарплати, що з початку 2014 року дорівнює 1218 гривень.
Отже, сума місячного мінімального страхового внеску з ЄСВ - 422,65 гривні, максимальний розмір бази нарахування ЄСВ - 20706 гривень, а місячна максимальна сума ЄСВ - 7184,98 гривні (20706 гривень х 34,7 %).
Підприємець на загальній системі сплачує ЄСВ авансовими платежами протягом року - до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і 15 листопада. Остаточна сплата ЄСВ, нарахованого за календарний рік, здійснюється до 10 лютого наступного за звітним року.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 10.09.2014 р.
Готівкові обмеження та фіндопомога: коротко про основне
Вимоги щодо граничної суми готівкових розрахунків стосуються розрахунків за договорами, пов'язаними, зокрема, з наданням чи поверненням позики
Згідно з п. 1 Постанови №210 (1), граничні суми розрахунків готівкою становлять для:
— підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня 10000 грн;
— фізособи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) 150000 грн;
— фізосіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, 150000 грн.
Крім того, питання обмеження готівкових розрахунків між підприємством та фізособою протягом одного дня регулює п. 2.3 Положення №637 (2).
У цьому пункті, зокрема, зазначено, що підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізособами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум, установлених НБУ.
Усі платежі понад граничну суму розрахунків слід проводити через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунка, шляхом перерахування коштів з поточного рахунка на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.
У листі НБУ від 25.10.2013 р. №25-311/19450 (який спирається на п. 2.3 Положення №637 і Постанові №210), сказано, що обмеження готівкових розрахунків за товари (роботи, послуги) в сумі 150000 грн стосується готівкових розрахунків як фізособи-платника з підприємством (підприємцем) — отримувачем платежу, так і розрахунків підприємства (підприємця) — платника з фізособою — отримувачем платежу. Схоже роз'яснення є і в листі НБУ від 24.03.2014 р. №11-117/12189 (див. «ДК» №32/2014).
Але листом НБУ від 24.01.2014 р. №11-116/3159 повідомляється: зазначені вимоги щодо граничної суми готівкових розрахунків стосуються розрахунків за договорами, пов'язаними, зокрема, з наданням чи поверненням позики.
Також у листі ДФСУ від 21.07.2014 р. №25/6/99-99-22-06-03-15/415 (див. «ДК» №36/2014) зазначено: «Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), ..., стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, розрахунків за договорами, надання чи повернення позики, в тому числі за виплачену та повернену поворотну фінансову допомогу».
Як бачите, досить фіскальний підхід. Звісно, на нього слід зважати, адже саме податківці перевіряють дотримання граничних сум розрахунків.
Звісно, зазначені листи не мають юридичної сили, і норми Постанови №210 не можуть доповнюватися жодними листами. Тим більше не може внести додаткові обмеження щодо готівкових розрахунків своїм листом ДФСУ, бо це суперечить вищенаведеній нормі п. 2.3 Положення №637. Якщо НБУ хотів обмежити сумою 150000 грн розрахунки і за поворотною фінансовою допомогою (позикою), він мав це прямо зазначити в Постанові №210.
Однак радимо для уникнення непорозумінь із податківцями виплачувати кошти фізособі з каси в сумі не більш ніж 150000 грн на день, а за потреби виплачувати більші суми в межах такого обмеження — протягом декількох днів.
--1--
Постанова Правління НБУ від 06.06.2013 р. №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою».
--2--
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 10.09.2014 р.
Які документи необхідно зберігати підприємцям при використанні РРО
СГ, який використовує РРО повинен зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії
Суб'єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема:
- забезпечувати зберігання використаних та поточних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;
- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
- друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;;
- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
Довідково: такі вимоги визначені у Законі України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. № 417 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 10.09.2014 р.
Мін'юст нагадав про кримінальну відповідальність юросіб
Cеред заходів кримінально-правового характеру, які можуть бути застосовані судом до юридичної особи: штраф, конфіскація майна та ліквідація
Мін'юст у листі від 26.11.2013 р. № 1169-0-3-13/11 повідомив, що 1 вересня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» від 23.05.2013 р. № 314-VII.
Так, серед заходів кримінально-правового характеру, які можуть бути застосовані судом до юридичної особи, Закон визначає штраф, конфіскацію майна та ліквідацію.
Оскільки юридична особа сама не наділена правосвідомістю та волею приймати будь-які рішення і вчиняти ті чи інші діяння, тому для реалізації її правомочностей від імені та в інтересах юридичної особи діють відповідні фізичні особи, суб'єктивне ставлення яких до вчинюваних діянь і являє собою вираження волі юридичної особи.
У зв'язку з цим законодавцем щодо юридичної особи запроваджено саме заходи кримінально-правового характеру (а не визнання її суб'єктом злочину), що застосовуватимуться судом після встановлення винуватості фізичної особи у вчиненні злочину від імені та в інтересах юридичної особи.
При цьому відповідно до положень Закону обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, підлягають обов'язковому доказуванню у кримінальному провадженні.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 10.09.2014 р.
Військовий збір, утриманий з філії, сплачується за місцерозташуванням головного підприємства
Юрособа перераховує військовий збір, як за себе так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування
ДФСУ у роз'ясненні від 09.09.2014 р. зазначила, що юридична особа перераховує військовий збір, як за себе так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування.
Нагадуємо, що ставка становить 1,5 % до доходів у формі зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 10.09.2014 р.
Робоча ситуація дня: Облік благодійної допомоги для жителів сходу України
Підприємство (знаходиться на загальній системі оподаткування та являється платником ПДВ) вирішило закупити продукти харчування та речі щоб відправити благодійну допомогу жителям сходу України. Як відобразити такі операції в бухгалтерському та податковому обліку?
Плекай добро і воно тобі повернеться. Це знають навіть діти. Пригадайте лишень історію про хлопчака, який усі свої заощадження для новенького гаджету пожертвував заради бронежилета для армії.
Що вже казати про більш значиму допомогу. Проте чинна система оподаткування не завжди заохочує пориви доброти підприємств. Податкові наслідки залежатимуть від отримувачів благодійної допомоги. Ними можуть бути благодійні організації, які потім роздадуть благодійну допомогу людям, які її потребують, або безпосередньо такі люди. Тож розгляньмо обидва випадки.
Отримувач допомоги — благодійна організація
Податок на прибуток
Вартість придбаних продуктів харчування та речей, які у подальшому будуть передані благодійній організації, до складу податкових витрат не відносять. Адже такі ТМЦ не будуть використані у господарській діяльності підприємства (пп. 139.1.1 Податкового кодексу України; ПК).
При передачі ТМЦ, на нашу думку, доходів не виникає. Адже відповідно до пункту 135.4 ПК дохід визначається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації у будь-якій формі. Оскільки благодійна допомога надається безоплатно, то й доход дорівнює нулю.
Але, як завжди податківці у своєму «королівстві кривих дзеркал» усе бачать інакше. У Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (підкатегорія 102.06.02) податківці вказують, що при безоплатній передачі ТМЦ підприємство, яке їх передає, має відобразити дохід від реалізації за звичайною ціною. При цьому податківці посилаються на Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку визначення доходу та витрат за операціями з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), затверджену наказом ДПСУ від 05.07.2012 № 581.
Зазначимо, що у ній податківці посилаються на підпункт 153.2.1 ПК, який з 01.09.2013 вилучено. І тепер, якщо й потрібно застосовувати звичайну ціну при безкоштовній передачі ТМЦ, то тільки у разі «контрольованості» такої операції. З огляду на 50-ти мільйонний критерій таких операцій це малоймовірно.
Отже, вважаємо, що дохід від надання благодійної допомоги нараховувати не потрібно.
Щодо податкових витрат, то при передачі благодійної допомоги благодійній організацій підприємство має право віднести витрати до складу податкових (пп. «а» пп. 138.10.6 ПК). Але сума таких витрат протягом року не може перевищувати 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Витрати з надання благодійної допомоги благодійній організації включаються до складу витрат за датою фактичного надання товарів (пп. 138.5.3 ПК).
ПДВ
При придбанні товарів, які передаватимуться як благодійна допомога, відобразити податковий кредит з ПДВ не вийде. Табу на такі дії накладає пункт 198.3 ПК. Адже операції з надання благодійної допомоги благодійним організаціям звільнені від оподаткування ПДВ (пп. 197.1.15 ПК).
Не потрібно буде відображати і податкові зобов’язання під час надання благодійної допомоги. Адже надання благодійної допомоги не буде вважатись поставкою товару, оскільки підприємство не мало права на відображення податкового кредиту з ПДВ (пп. «в» пп. 14.1.191 ПК).
Тобто операції з придбання товарів для благодійної допомоги не залишать сліду в обліку ПДВ підприємства.
Проілюструємо такі операції на прикладі.
Відображення в обліку підприємства придбання продуктів харчування та одягу та їх передачу благодійній організації
У серпні 2014 року ТОВ «Злагода» придбало продуктів харчування на загальну суму 6000,00 грн. (у т. ч. ПДВ — 1000,00 грн.) та одяг на суму 12000,00 грн. (у т. ч. ПДВ — 2000,00 грн.). Придбані ТМЦ були передані благодійній організації. Сума оподатковуваного прибутку за 2013 рік склала 550000 тис. грн. Протягом 2014 року інших благодійних внесків ТОВ «Злагода» не вносило
Сума 4% ліміту складе 22000 грн. Отже Вартість придбаних ТМЦ підприємство має право віднести до складу податкових витрат.
№ з/п Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн. Податковий облік
Д-т К-т Доходи Витрати
1 Придбано для передачі благодійній організації:
продукти харчування
одяг 281.1
281.2 685
685 5000,00
10000,00 —
— —
—
2 Віднесено на витрати суми ПДВ при придбанні:
продуктів харчування
одягу 949
949 685
685 1000,00
2000,00 —
— —
—
3 Перераховано кошти за продукти харчування та одяг 685 311 18000,00 — —
4 Передано благодійній організації:
продукти харчування
одяг 949
949 281.1
281.2 5000,00
10000,00 —
— 5000
10000
Далі розглянемо ситуацію, коли підприємство надає благодійну допомогу безпосередньо жителям східних регіонів України.
Отримувач допомоги — фізособа
Податок на прибуток
Як і у попередньому випадку, при закупівлі продуктів харчування та одягу для надання благодійної допомоги безпосередньо жителям східних регіонів податкові витрати не виникатимуть (пп. 139.1.1 ПК).
Нажаль вони не виникатимуть і при наданні такої допомоги. Адже надання благодійної допомоги фізособі вважається негосподарською діяльністю.
Щодо визнання доходів під час надання благодійної допомоги фізособам, то вважаємо, що їх відображати не потрібно, як і у випадку з благодійними організаціями.
ПДВ
При придбанні товарів, які передаватимуться як благодійна допомога, податковий кредит з ПДВ не відображають. Адже придбані ТМЦ не призначені для використання у господарській діяльності підприємства. Відповідно не відображають і податкові зобов’язання при наданні благодійної допомоги.
ПДФО
Не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога, яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (пп. 170.7.1 ПК). Проте у нашому випадку благодійна допомога буде нецільовою. А вона не включається до оподатковуваного доходу фізособи у розмірі, що не перевищує суми, визначеної згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 ПК, встановленого на 1 січня такого року. Тобто отримана фізособою нецільова благодійна допомога протягом 2014 року більше 1710 грн. оподатковується ПДФО у частині перевищення.
Але є одне але. У нашому випадку при роздачі благодійної допомоги навряд чи хтось наважиться брати у людей паспортні дані та ідентифікаційний код. Отже ідентифікувати платників податку не можливо. Відповідно й оподатковувати ПДФО отриману людьми благодійну допомогу не потрібно.
Джерело: новини «Головбух», 09.09.2014 р.
Орендні платежі не оподатковують військовим збором
Лист ГУ МДЗ у Полтавській області від 27.08.2014 № 11917/10/16-01-11-01-39
Податківці Полтавської області повідомили, що договори оренди та купівлі-продажу не включаються до переліку цивільно-правових договорів з метою оподаткування військовим збором. Відповідно, утримувати військовий збір із орендної плати не потрібно.
Разом з тим податківці нагадали, що нараховані після 03.08.2014 за період до 03.08.2014 доходи підлягають оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Джерело: новини «Головбух», 09.09.2014 р.
Відображення зарплати, нарахованої мобілізованій фізособі, в формі 1ДФ
За якою ознакою доходу відображається в 1ДФ середня зарплата, нарахована роботодавцем фізособі за час перебування на військовій службі під час часткової мобілізації?
Згідно зі статтею 119 Кодексу законів про працю України, на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі — Закон № 2232) і «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 № 1975-XII, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Відповідно до частини другої статті 39 Закону № 2232, за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігається місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.
У підпункті 14.1.48 Податкового кодексу України (ПК) зазначено, що заробітна плата для цілей розділу ІV ПК — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міндоходів від 21.01.2014 № 49, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 ПК) зазначаються за ознакою доходу «101».
Отже, середня заробітна плата, нарахована роботодавцем фізичній особі за час перебування на військовій службі під час часткової мобілізації, відображається в податковому розрахунку за формою 1ДФ за ознакою «101».
Джерело: новини «Головбух», 09.09.2014 р.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 10.09.2014 р.
http://www.sciworld.com
http://polbiz.in.ua/?utm_source=news_04092014&utm_medium=email&utm_campaign=newsletter
01 серпня 2014 р. Команда «Ес.Сі.Ай.-Консалтинг» взяла участь у роботі семінару-наради «Актуальні питання фармацевтичної діяльності». Після вступного слова Голови Державної служби України з лікарських засобів М.Ф. Пасічника, який основну увагу присутніх зосередив на питаннях реалізації політики у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, ліцензування господарської діяльності, виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, виступила наш сертифікований аудитор І.А. Панченко.
Інна Анатоліївна доповіла про основні проблеми оподаткування операцій з постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення податком на додану вартість, які пов’язані з впровадженням змін до Податкового кодексу України з весни 2014 р. й очікуються з жовтня-листопада 2014 р. та з початку нового 2015 р.
Новини за першу неділю вересня 2014 р.
Що несуть бізнесу антикорупційні ініціативи уряду
Як антикорупційні ініціативи уряду вплинуть на приватний бізнес в Україні?
22 августа правительство приняло ряд антикоррупционных инициатив и обратилось к Президенту Украины о внесении их как неотложных в Верховную Раду. Среди указанных инициатив выделяется проект закона "О предотвращении коррупции" (далее — "законопроект") призванный заменить действующий в настоящее время закон "Об основах предотвращения и противодействия коррупции" (далее — "закон"). Указанный законопроект был подготовлен Министерством юстиции еще в начале лета и опубликован на официальном сайте ведомства 06 июня 2014 года. К моменту его принятия правительством законопроект претерпел некоторые изменения, но основные положения сохранились.
Утвержденный законопроект предусматривает создание полноценного общегосударственного механизма предотвращения коррупции, а также выявление и преследования лиц, которые совершили наиболее опасные коррупционные преступления.
Беглый анализ инициатив показывает, что правительство сосредоточилось на создании отдельных государственных органов, призванных бороться с коррупцией, и на изменении "антикоррупционных" требований к государственным служащим.
Несомненно, эти действия могут дать положительный эффект, особенно на первом этапе, когда новые органы будут доказывать свою необходимость и эффективность, а государственные служащие не успеют приспособиться к новым антикоррупционным требованиям и правилам, но как показывает практика, любой государственный орган сам по себе подвержен коррупции, из-за чего его эффективность падает.
Более эффективными механизмами является создание условий, которые бы устраняли возможность коррупции или повышали прозрачность органов государственной власти. В Украине существует целый ряд положительных примеров внедрения таких механизмов, например, введение единого государственного реестра судебных решений — повысило прозрачность судебной власти, а введение внешнего независимого тестирования выпускников, желающих поступить в ВУЗы, устранило возможность поступления абитуриентов на основании субъективного мнения экзаменаторов. К сожалению инициативы правительства практически не предусматривают расширения таких механизмов и гарантий, которые бы устраняли условия для коррупции, также практически не меняется привлечение общественности и институтов гражданского общества в эти процессы.
Рассмотрим более детально некоторые положения законопроекта и других антикоррупционных инициатив правительства в разрезе их влияния на частный бизнес Украины.
Согласно законопроекту правительства и проекту закона "О Национальном антикоррупционном бюро Украины" в Украине должно появиться два новых государственных органа: Национальная комиссия по вопросам предотвращения коррупции (далее — "комиссия") и Национальное антикоррупционное бюро Украины (далее — "бюро") — соответственно. Если с Национальным антикоррупционным бюро Украины все более-менее понятно — это еще один правоохранительный орган, правда, с очень широкими полномочиями, вплоть до блокирования помещений путем их опечатывания или взятия под охрану, в том числе и частных (кроме жилых), то с комиссией не все так просто.
Комиссия состоит из пяти членов, которые назначаются Кабинетом министров Украины по результатам конкурса, члены конкурсной комиссии назначаются опять же Кабинетом министров Украины, поэтому говорить о независимости такого органа очень сложно.
Основной задачей Комиссии как центрального органа исполнительной власти со специальным статусом является реализация мероприятий по предотвращению коррупции. Законопроект наделяет Комиссию правом истребовать информацию, необходимую для выполнения ее заданий, как от государственных органов и органов местного самоуправления, так и от субъектов хозяйствования любой формы собственности и граждан, что может стать основанием для вмешательства в хозяйственную деятельность таких субъектов или личную жизнь граждан. Законопроектом также предусмотрено обязательное утверждение частными компаниями, участвующими в государственных закупках, антикоррупционных программ и создание должности уполномоченного по антикоррупционной программе. Антикоррупционная программа в таких компаниях подлежит обязательному одобрению, а кандидатура уполномоченного обязательному согласованию комиссией. Такие полномочия комиссии тоже могут стать предлогом для вмешательства государства в деятельность частного бизнеса или устранение с рынка государственных закупок "неугодных" игроков.
Как уже отмечалось, законопроект практически не изменяет права и степень участия общественных организаций и других институтов гражданского общества в сфере противодействия коррупции. Посвященная этому статья 22 законопроекта практически полностью повторяет статью 18 действующего закона. Одним из новшеств в этой сфере является участие общественных организаций в формировании конкурсной комиссии отбирающей кандидатов на должность членов Комиссии. В состав такой конкурсной комиссии должно входить четыре лица, предложенные общественными объединениями, имеющими опыт работы в сфере противодействия коррупции. При этом законопроект не устанавливает конкретную процедуру назначения таких лиц, отсылая к Положению о конкурсе. Не прозрачность назначения представителей оставляет мало шансов частному бизнесу, особенно среднему и мелкому, который более всех страдает от коррупции, быть представленному в конкурсной комиссии и совершенно не оставляет шансов быть представленному в Комиссии.
Более ощутимыми для бизнеса средствами борьбы с коррупцией могли бы стать: (і) повышение прозрачности органов власти через, например, внедрение в государственных органах систем электронного документооборота, в которых бы фиксировались любые поступившие или созданные документы, их краткое содержание, взаимосвязь с другими документами, а также этапы прохождения внутри органа с постоянным доступом общественности к этой информации через интернет; (іі) передача части административных услуг негосударственным организациям, так например, основную часть, если не все функции, государственных регистраторов юридических лиц и физических лиц — предпринимателей может успешно реализовать нотариат; (iii) отделение чиновника, совершающего действие, от прямого контакта с лицом, заказывающее такое действие, посредством веб сервисов, специализированых контакт центров или центров административных услуг, принадлежащих общественным организациям.
Возможно эти и иные шаги, устраняющие условия для коррупции, будут сделаны комиссией в будущем, но пока бизнесу от инициатив правительства можно ожидать только сюрпризов в виде опечатанного сотрудниками бюро офиса или склада или отказа в участии в государственных закупках из-за несогласованного Комиссией кандидата уполномоченного по антикоррупционной программе.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 06.09.2014 р.
Школярам можна користуватися мобільними телефонами
Міністерство освіти скасувало заборону на використання мобільних телефонів під час навчального процесу
С началом учебного года у большинства родителей возникает вопрос, разрешать ли школьнику брать с собой на занятия мобильный телефон. Тем более, что многие педагоги выступают категорически против. Приводим к сведению, что в августе текущего года Минобразования приказом № 910 отменило приказ Министерства от 24 мая 2007 года № 420 «Об использовании мобильных телефонов во время учебного процесса».
Приказом 2007 года запрещалось использование мобильных телефонов в школах и ПТУ всеми участниками учебно-воспитательного процесса во время проведения учебных занятий. Учебные заведения сами определяли порядок пользования мобильной связью вне учебного процесса.
Теперь же Минобразования считает, что современные технологии полезны в учебном процессе. Приказ отменен с целью распространения использования информационно-коммуникационных технологий во время учебно-воспитательного процесса в общеобразовательных и профессионально-технических учебных заведениях.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 06.09.2014 р.
Відображаємо зарплату мобілізованих у податковому розрахунку
За якою ознакою доходу відображається у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) середня зарплата, нарахована роботодавцем фізособі за час перебування на військовій службі при частковій мобілізації?
Статтею 119 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо згідно з чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України від 25.03.92 р. № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі — Закон № 2232) та від 12.12.91 р. № 1975-ХІІ «Про альтернативну (невійськову) службу» надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Згідно з п. 2 ст. 39 Закону № 2232 за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форм власності.
Для цілей розділу IV Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, затвердженого наказом Міндоходів України від 21.01.2014 р. № 49, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу), зазначаються за ознакою доходу «101».
Таким чином, середня заробітна плата, нарахована роботодавцем фізичній особі за час перебування на військовій службі при частковій мобілізації, відображається в податковому розрахунку (форма № 1ДФ) за ознакою доходу «101».
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 04.09.2014 р.
Спрощенці четвертої групи не зобов'язані вести книгу обліку доходів
Підприємство - платник єдиного податку, 4 група, без ПДВ. Чи обов'язково йому реєструватися у податковій та вести книгу обліку доходів і витрат?
Згідно із пп. 296.1.1 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма такої книги затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 р. № 1637.
Ведення платниками єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, книги обліку доходів і витрат, Податковим кодексом не передбачено. Таку книгу, згідно із пп. 296.1.2 Податкового кодексу України ведуть платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які є платниками податку на додану вартість.
Однак, зверніть увагу: зазначені правила діють лише для фізосіб – підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Обов’язок ведення як книги обліку доходів, так і книги обліку доходів і витрат, для юросіб – які можуть перебувати лише в четвертій або в шостій групі платників єдиного податку, Податковим кодексом не встановлено.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 03.09.2014 р.
За порушення законодавства з праці передбачено 4 види відповідальності
Новостворене підприємство не проводить госпдіяльності. Але є директор, який підписує пусті звіти. В табелі проставляються прочерки. Зарплата йому не нараховується. Яка відповідальність за таке порушення?
Запитання: Новостворене підприємство не проводить госпдіяльності. Але є директор (не засновник), який оформлений з першого дня існування ТОВ та підписує пусті звіти. В табелі проставляються прочерки. Нараховувати йому зарплату можливості нема. Чи може хтось проводити перевірку даного не нарахування? Яке покарання можливе за таке порушення?
Відповідь: На сьогоднішній день було оприлюднено чимало роз’яснень щодо того, що директор підприємства, навіть такого, що не проводить господарську діяльність, є найманим працівником, а отже має право на оплату його праці, а для його працедавця-підприємства нараховувати і виплачувати таку зарплату є обов’язком, від якого його не може позбавити ані важкий фінансовий стан, ані навіть небажання самого працівника отримувати оплату власної праці. Про це, зокрема, йдеться у листах Держкомпідприємництва від 15.04.2011 р. № 3559, Мінсоцполітики від 07.02.2012 р. № 113/13/84-12 тощо.
Оплата праці – це частина трудових відносин між працівником та працедавцем. Отже, контролюють факт здійснення оплати праці, в першу чергу, Держпраці, але крім того, ДФСУ, державні фонди обов’язкового страхування, та, в разі необхідності, і прокуратура. При цьому кожен з зазначених органів здійснює перевірку факту нарахування і виплати заробітної плати зі своїх причин і підстав. Так, Держпраці, хоч і має право проводити планові перевірки, насправді приходить на невеликі непрацюючі підприємства дуже нечасто. Ще рідше приходить із перевірками прокуратура. Як правило, ці органи втручаються у трудові відносини лише за наслідками перевірок інших органів, та/або за скаргами самих працівників. Натомість ДФСУ (Державна фіскальна служба України, як замінила собою Міндоходів України) контролює нарахування і виплату зарплати не з метою виконання працедавцем вимог законодавства з праці, а з метою контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків та зборів із такої зарплати, як доходу фізособи-працівника. Те саме стосується і державних фондів обов’язкового страхування, які перевіряють правильність нарахування та сплати ЄСВ (з метою встановлення страхового стажу) тощо.
За порушення законодавства з праці передбачено 4 види відповідальності: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна і кримінальна.
Дисциплінарна відповідальність регулюється ст. 147 Кодексу законів про працю України. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Отже, за рішенням засновників до такого директора може бути застосовано догану або звільнення у якості дисциплінарного покарання за невиплату заробітної плати (так, навіть самому собі).
Матеріальна відповідальність передбачає відшкодування працівникові, права якого були порушені, прямої матеріальної шкоди, нанесеної працедавцем. В цьому випадку шкода покривається за рахунок компенсації за несвоєчасно виплачену зарплату. Така компенсація виплачується у порядку, встановленому постановою КМУ від 20.12.1997 р. № 1427.
Адміністративна відповідальність за порушення порядку оплати праці передбачена ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона передбачає сплату штрафу у розмірі від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, 510 – 1700 грн.). І сплачувати такий штраф доведеться знову ж таки самому директору – як посадовій особі, на яку покладено обов’язок контролю за своєчасністю нарахування та виплати зарплати.
Кримінальна відповідальність у вашому випадку директору навряд загрожуватиме, оскільки вона встановлюється при навмисній невиплаті зарплати і при значних розмірах такої невиплати. Крім того, така відповідальність не встановлюється в тому випадку, якщо заборгованість та компенсація за несвоєчасну виплату зарплати буде виплачено працівникові до того, як буде прийнято відповідне рішення суду.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 03.09.2014 р.
При перевірці платник повинен надати завірені копії первинних документів
Які документи вважаються оригіналом при проведенні електронної перевірки?
Відповідно до статті 14 Закону України від 22 травня 2003 року № 851 «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
При цьому перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (ст. 12 Закон № 851).
Пунктом 6 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 - XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово - господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Отже, платник податку при проведенні податкової перевірки зобов'язаний у разі необхідності звернутися до контрагента, яким створювалися первинні документи в електронному вигляді з вимогою виготовити їх копії на паперових носіях та після отримання останніх надати їх належним чином завірені копії контролюючому органу, який проводить перевірку.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 01.09.2014 р.
Постачання з Криму: відображаємо податковий кредит та витрати
Податківці роз'яснили особливості включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених постачальникам, що зареєстровані в Криму та Севастополі
Щодо відображення податкового кредиту з ПДВ, то на жаль у листі від 30.07.2014 р. № 654/6/99-99-19-03-02-15 ДФСУ чіткої відповіді не надала. Проте нагадала, що у разі якщо постачальник з Криму не зареєстрував податкову накладну, то право на податковий кредит можна зберегти, додавши до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника.
Щодо витрат при роботі з контрагентами, що зареєстровані в Криму та Севастополі, то якихось особливих обмежень тут також не передбачено. Тобто для врахування таких витрат при обчисленні об'єкта оподаткування потрібно, щоб такі витрати:
• підтверджувалися первинними документами, складеними за правилами ведення бухгалтерського обліку,
• були пов'язаними із господарською діяльністю.
Податківці також нагадали, що в умовах дестабілізації ситуації в АР Крим та м. Севастополі запроваджено новий механізм, який дає змогу перереєструвати свій бізнес на території будь-якої області чи м. Києва і сплачувати податки та надавати звітність за місцем нової реєстрації.
Детальніше про перереєстрацію читайте >>>
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 05.09.2014 р.
Коли та як сплачувати військовий збір
Визначену суму військового збору слід перераховувати до бюджету за правилами, установленими для податку на доходи.
Відповідно до підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, у випадку, якщо дохід виплачується у негрошовій формі, то військовий збір потрібно сплатити протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати. Так само треба діяти й у разі виплати доходу податковим агентом із каси готівкою.
Якщо податковий агент нарахував дохід, але не виплатив його, військовий збір потрібно перерахувати до бюджету у строки, установлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 числа місяця, наступного за місяцем нарахування доходу (пп. 49.18.1 п. 57.1 пп. 168.1.5 Податкового кодексу).
Якщо ж ідеться про доходи, які особа отримує від контрагента, який не виступає в ролі податкового агента (наприклад, винагорода за цивільно-правовим договором, отримана від фізичної особи, яка не зареєстрована підприємцем), тоді такий платник самостійно сплачує військовий збір. Сума збору, яку потрібно буде сплатити до бюджету за 2014 рік, визначається за даними Податкової декларації про майновий стан і доходи.
Нагадаємо, що таку звітність фізичним особам слід подати до 1 травня наступного за звітним роком (за 2014 рік — до 01.05.2015). А сплатити військовий збір необхідно до 1 серпня року, наступного за звітним (за 2014 рік — до 01.08.2015). На сьогодні вищезазначена звітність не містить окремих реквізитів для обрахунку суми військового збору.
Джерело: новини «Головбух», 04.09.2014 р.
Посадові інструкції підприємства: вимоги та порядок оформлення
Кожного працівника перед вступом на посаду слід обов'язково ознайомлювати з посадовою інструкцією під підпис
Наявність посадових інструкцій на підприємстві є вимогою, зокрема, п. 6 Загальних положень Довідника №336 (1). У цьому нормативному акті передбачено необхідність розроблення та затвердження посадових інструкцій керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців. Довідник №336 є нормативним документом, обов'язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності.
Тож конкретний перелік посадових обов'язків визначається посадовими інструкціями, що їх розробляють та затверджують роботодавці на підставі Довідника №336, враховуючи конкретні завдання й обов'язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства (див. п. 6 Загальних положень Довідника №336). Інструкції повинні відображати повний перелік завдань та обов'язків, повноважень і відповідальності, у разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни — чіткі визначення.
Роботодавець або інша уповноважена ним особа має ознайомлювати працівника під підпис із його посадовою інструкцією під час прийняття на роботу. Хоча таку процедуру чітко не виписано законодавством, але у ст. 29 КЗпП передбачено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець, зокрема, зобов'язаний роз'яснити працівникові його права й обов'язки та поінформувати під підпис про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, і можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства та колективного договору, а також ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором підприємства.
А посадова інструкція і є саме тим документом, у якому визначено конкретні завдання й обов'язки працівника, його права та відповідальність. Ознайомлення працівника з нею під підпис виключить можливі питання при виникненні спору про зміст його трудових функцій, а також під час вирішення трудового спору у зв'язку з порушенням працівником трудових обов'язків.
На думку автора, посадові інструкції на підприємстві варто затверджувати наказом керівника, при цьому можна видати один наказ на всі інструкції. У правому куті першої сторінки посадової інструкції розташовуються слово «Затверджено», підпис керівника про її затвердження, зазначаються посада, ініціали та прізвище керівника, а також дата затвердження. Кожного працівника перед вступом на посаду слід обов'язково ознайомлювати з посадовою інструкцією під підпис.
До посадових інструкцій може бути внесено зміни та доповнення лише на підставі наказу керівника підприємства, установи, організації. Але будь-які зміни до інструкції слід перед цим погодити з працівником. Якщо зміни, що вносяться до посадових інструкцій, пов'язані зі зміною істотних умов праці (режиму роботи, найменування посади, категорії, суміщення професій тощо), то працівника необхідно повідомити про це не пізніше ніж за два місяці до набрання чинності зазначеними змінами (ст. 32 КЗпП).
Під час введення до штатного розпису нових посад паралельно розробляють і відповідні посадові інструкції. Зверніть увагу, що посадові інструкції складають на посаду (професію), а не на окремого працівника. Тож достатньо буде однієї посадової інструкції конкретної професії для двох і більше працівників.
--1--
Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. №336.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 04.09.2014 р.
Дохід від здавання в оренду власної нерухомості оподатковується ПДФО
Якщо орендодавець у 2014 р. здає свою квартиру в оренду фізособі, яка не є суб’єктом господарювання, то ПДФО орендодавець повинен сплачувати щокварталу протягом 2014 р.
Згідно з пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу.
Відповідно до пп. «б» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у вигляді, зокрема, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Згідно з пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку — орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображається у річній податковій декларації.
У разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку — орендодавця за формою та у спосіб, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1242.
Отже, у разі якщо фізична особа (орендодавець) у 2014 р. здає свою квартиру в оренду фізичній особі (орендарю), яка не є суб’єктом господарювання, то податок на доходи фізичних осіб орендодавець повинен сплачувати щокварталу протягом 2014 р., а декларацію подати до 01.05.2015 р.
Дохід від здавання в оренду власного нерухомого майна підлягає оподаткуванню за ставками 15 (17)%, визначеними в ст. 167 Податкового кодексу.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 04.09.2014 р.
У податковій накладній не можна дописувати ручкою обов'язкові реквізити
Дописування або виправлення даних у податковій накладній, яка складена в електронному вигляді з подальшим роздрукуванням, вручну, не допускається
У ГФСУ спросили, дает ли право на налоговый кредит налоговая накладная, в которой некоторые обязательные реквизиты дописаны шариковой ручкой (при заполнении в электронном виде).
Налоговики ответили, что дописывание или исправление данных в налоговой накладной, которая составлена в электронном виде с дальнейшим распечатыванием, вручную (шариковой, гелевой, чернильной или другой ручкой), не допускается. Это правило касается и расчета корректировки количественных и стоимостных показателей к налоговой накладной.
Нарушение порядка заполнения налоговой накладной не дает права покупателю на отнесение сумм НДС в налоговый кредит.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 04.09.2014 р.
Мінфін презентував основні соціальні аспекти проекту Держбюджету на 2015 рік
Зокрема, очікується, що у 2015 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2015 року становитиме 1257 гривень
Під час зустрічі в рамках постійно діючої тристоронньої робочої групи з ведення консультацій на всіх стадіях бюджетного процесу 29 серпня 2014 року, Мінфін фактично презентував основні соціальні аспекти проекту Держбюджету на 2015 рік.
Основна ідея закладена до цього документу відображається як: продовження політики скорочення видатків та легалізації «ручного» управління на невизначений термін.
Щодо соціальних стандарті, то Мінфін пропонує:
- встановити у 2015 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2015 року – 1257 гривень, з 1 грудня – 1284 гривні, а мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1257 гривень, з 1 грудня - 1284 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня - 7,53 гривні, з 1 грудня - 7,69 гривні. Таким чином зростання цих показників на кінець 2015 року становитиме 5,4%, при схваленому прогнозному рівні інфляції 109,8% .
- розмір базового тарифного розряду ЄТС з урахуванням збереження грошового розриву із мінімальною заробітною платою у сумі 366 грн;
- продовжити практику застосування показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму», що фактично нівелює значення прожиткового мінімуму як базового соціального стандарту, суперечить законодавству і протиправно обмежує рівень соціальної допомоги;
- здійснювати оплату праці вчителям, медикам, працівникам культури, державним службовцям, а також законодавчо гарантованих соціальних виплат, пенсіонерам, дітям війни, військовослужбовцям та іншим соціально незахищеним верствам населення (зокрема, чорнобильцям, ветеранам війни, жертвам нацистських переслідувань) – «у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування».
Крім того, пропонується надати право Мінфіну вносити зміни до розпису державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2015 році таких кредитів (позик) та витрат за відповідними бюджетними програмами в межах загального обсягу залучення цих кредитів (позик) у 2015 році, у ручному режимі на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету здійснювати
Таким чином у 2015 році Уряд не пропонує нічого іншого окрім, того щоб відняти у легально працюючої людини. Хочеться нагадати, що у 2014 році влада уже двічі запроваджувала низку обмежень для працівників бюджетної сфери, які мотивувала необхідністю створення передумови економічного зростання країни. Тепер пропонується прийняти це за норму, а заразом погодитись, що реальні трудові доходи громадян після запровадження «антикризових» заходів знизяться майже на 30%.
І незважаючи на те, що 27.08.2014 Уряд прийняв рішення про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2015 рік та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2016 і 2017 роки, ці показники до розрахунку не приймаються. Це ще раз підтверджує відсутність системного бачення та комплексного підходу до формування бюджетної політики.
Констатуємо, що Мінфін «традиційно» не чуює пропозиції профспілок щодо необхідності вжиття дієвих заходів задля легалізації значної частини тіньового бізнесу, боротьби із ухиленням від сплати податків, збільшення оподаткування заможних верств, пом’якшення податкового навантаження для громадян із низьким рівнем доходу тощо.
Акцентуємо увагу, що Міністерство фінансів України пропонує і у 2015 році продовжити ігнорування простої істини, що лише підвищення заробітної плати, яка має забезпечувати платоспроможність громадян для придбання вітчизняних товарів, своєчасної сплати комунальних платежів дозволить відновити економічну активність, розширити сферу зайнятості, розпочати реальну боротьбу з бідністю, забезпечити економічне зростання та підвищення добробуту в країні.
Профспілки вимушені знову заcтерігати, що в умовах загострення соціального напруження, підвищення цін та тарифів, стрімкого зростання інфляції та безробіття, тенденція зниження реального розміру заробітної плати може спровокувати соціальний вибух.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 03.09.2014 р.
Ліміт каси: який порядок встановлення?
Фахівці ДК розглянули окремі питання, пов'язані з розрахунком встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Порядок расчета лимита кассы определяет глава 5 Положения №637. Рассчитывается лимит кассы предприятием самостоятельно и до сведения обслуживающего банка не доводится. Размер лимита кассы напрямую зависит от объема кассовых поступлений (кроме денежных средств, полученных предприятием в кассу из банка), который указывается в строке 1 Расчета установления лимита остатка наличности в кассе (это приложение 8 к Положению №637), или от выдачи наличности из кассы, которая указывается в строке 3 этого Расчета.
Согласно п. 5.3 Положения №637, по решению руководства (такое решение утверждается внутренними приказами, распоряжениями) расчет проводится на основании либо расчета среднедневного поступления наличности в кассу (строка 2 Расчета), либо ее среднедневной выдачи из кассы (строка 4 Расчета).
Если предприятие только создано или только начинает наличные расчеты (до этого расчеты были исключительно безналичными) и у него нет фактических данных об обращении наличности в кассе в прошлом, лимит кассы устанавливается на первые три месяца согласно прогнозным расчетам. Впоследствии такой лимит в двухнедельный срок по окончании первых трех месяцев работы предприятия пересматривается по фактическим показателям. Отсчет первых трех месяцев работы, как сказано в письме Нацбанка от 14.02.2007 г. №11-213/599-1576, начинается со дня проведения первого расчета наличностью (аналогичный ответ можно найти в ОИР, категория 109.16).
Обратите внимание: если у предприятия не было поступлений наличной выручки, но были наличные расходы, лимит кассы устанавливается по расходам наличности (в частности, на соответствующие закупки, связанные с хозяйственными нуждами) на основании среднедневной выдачи наличности.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 03.09.2014 р.
Для бійців АТО дозволено ввозити незареєстровані ліки
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо удосконалення порядку забезпечення населення лікарськими засобами, призначеними для лікування соціально небезпечних і тяжких хвороб» від 12.08.2014 № 1637-VII.
Ним, зокрема, передбачено, що за окремим рішенням МОЗ дозволяється ввезення незареєстрованих в Україні лікарських засобів іноземних держав з метою медзабезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які виконують завдання під час:
• проведення антитерористичної операції;
• дії надзвичайного стану;
• особливого періоду.
Незареєстровані лікарські засоби іноземних держав можна буде ввозити за наявності документів, що підтверджують реєстрацію і використання лікарських засобів у таких державах.
Джерело: новини «Головбух», 03.09.2014 р.
Зміни до Порядку нагляду за діяльністю акціонерних товариств
Рішення НКЦПФР від 29.07.2014 № 973
Затверджено зміни до Порядку нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах акціонерних товариств, затвердженого рішенням НКЦПФР від 25.10.2012 № 1518 (далі — Порядок).
Зокрема, представники Комісії, що здійснюють нагляд, можуть призначатися в тому числі й за зверненням депозитарної установи або Центрального депозитарію цінних паперів у випадку, якщо їм передані за договором повноваження реєстраційної комісії та/або лічильної комісії (з доданням копії договору).
Під час здійснення нагляду представниками Комісії не перевіряється відповідність переліку питань, які розглядаються загальними зборами порядку денному, який був надісланий акціонеру разом з повідомленням про проведення загальних зборів.
Пункт 6 розділу ІV Порядку доповнено — протокол здійснення нагляду вручається уповноваженій особі акціонерного товариства у день його завершення.
Строк передачі копії протоколу, який залишається в територіальному органі Комісії, до структурного підрозділу центрального апарату Комісії збільшено до п’яти робочих днів замість трьох.
Джерело: новини «Головбух», 03.09.2014 р.
яти участь
Підписано закон про посилення контролю за підакцизними товарами
Закон України від 12.08.2014 № 1638-VII
Президент підписав закон, який посилює контроль за обігом підакцизних товарів та змінює деякі ставки акцизного податку на спирт.
Передбачено такі ставки за 1 л 100% коньячного спирту:
• 56,42 грн. — до 31.12.2014;
• 59,96 грн. — у 2015 році;
• 63,50 грн. — у 2016 році;
• з 01.01.2017 застосовується ставка, визначена підпунктом 215.3.1 Податкового кодексу України (ПК). На сьогодні там вказано 70,53 грн.
Варто зазначити, що з 01.09.2014 і до моменту набрання чинності зазначеними нововведеннями діє ставка акцизного податку для коньячного спирту у розмірі 70,53 грн. за 1 л (п. 1 підрозд. 5 перехідних положень ПК).
Разом з тим відновлено нульову ставку акцизного податку для спирту етилового (спирту технічного), який використовується як сировина для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1% залишкового етанолу.
Також розширюються повноваження податкових інспекторів на акцизних складах. Наприклад, при оформленні вивезення спирту з акцизного складу продавця або ввезення спирту на акцизний склад виробника горілки представник податкового органу додатково вказує ще й час виїзду або в’їзду, а також показники спідометра транспортного засобу.
Запроваджується і Єдиний державний реєстр обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок.
Джерело: новини «Головбух», 02.09.2014 р.
Пільгові операції з неплатниками ПДВ декларуються згорнуто
Лист МДЗ від 25.02.2014 № 3981/5/99-99-19-04-02-16
Міндоходів пояснило особливості заповнення додатка Д6 до декларації з ПДВ. Діюча редакція цього додатка подається з 01.02.2014. У ньому розшифровуються операції, які не є об'єктом оподаткування, операції з постачання послуг за межами митної території України та звільнені від оподаткування операції (далі — пільгові операції).
Інформація про пільгові операції, які здійснювались платником з контрагентами:
• платниками ПДВ, деталізується за кожним контрагентом та статтею Податкового кодексу України, на підставі якої застосовувалася пільга;
• неплатниками ПДВ, не підлягає деталізації за контрагентами та відображається загальною сумою (так само, як у попередній редакції додатка Д6).
Джерело: новини «Головбух», 02.09.2014 р.
Рада скасувала ввізне мито на продукцію оборонного призначення
Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Митного кодексу України». Законодавчим актом спрощено ввезення продукції оборонного призначення на митну територію України під час дії особливого періоду, введення надзвичайного стану та у період проведення антитерористичної операції шляхом звільнення від оподаткування митом продукції оборонного призначення, за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідний законопроект, до якого під час обговорення було внесено поправки, зареєстровано за номером 4555а.
Джерело: новини «Головбух», 02.09.2014 р.
У разі втрати листка непрацездатності працівнику видається новий з позначкою «дублікат»
У разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, працівнику видається новий листок непрацездатності з позначкою «дублікат»
Згідно зі статтею 51 Закону №2240 (1), підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Отже, якщо листок непрацездатності було втрачено, працівник позбавляється права отримати допомогу з тимчасової непрацездатності від Фонду соцстраху.
Відповідно до п. 1.14 Інструкції №455 (2), у разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, працівнику видається новий листок непрацездатності з позначкою «дублікат». Для цього слід надати медзакладу довідку з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не виплачувалася.
У такому випадку ані підприємству, ані працівнику не загрожують жодні санкції, адже буде дублікат листка непрацездатності.
Усе стає складнішим, коли втрачається (через недбальство посадових осіб підприємства) вже оплачений листок непрацездатності, за яким працівник уже отримав допомогу з тимчасової непрацездатності.
Звісно, в такому разі жодний медичний заклад дубліката не видаватиме: адже за втраченим листком суму допомоги було виплачено.
Тут зауважимо, що в листі від 26.11.2007 р. №04-29-2541 спеціалісти Фонду соцстраху роз'яснюють: підприємство, втративши листок непрацездатності, може звернутися до медзакладу й отримати реєстр виписаних листків непрацездатності (найімовірніше, йдеться про копію реєстру). У такий спосіб підприємство зможе довести, що втрачений листок все-таки було оформлено і працівникові нарахували та виплатили допомогу цілком законно. А отже, про санкції не може бути й мови.
Проте на практиці перевіряльники все ж таки наполягали на покаранні за відсутність листка непрацездатності згідно зі ст. 30 Закону №2240. У згаданій нормі визначено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду соцстраху в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
До того ж порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності тягнуть за собою накладення адмінштрафу від 8 до 15 н. м. д. г. (136 — 255 грн) (ст. 165-5 КпАП). При повторному порушенні, вчиненому протягом одного року, санкція вже буде від 10 до 20 н. м. д. г. (170 — 340 грн).
Право розглядати справи про адміністративні правопорушення та застосовувати фінансові санкції мають керівники виконавчої дирекції Фонду соцстраху, його заступники, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їхні заступники, а також керівники районних, міжрайонних, міських, районних у містах виконавчих дирекцій відділень Фонду (ст. 244-11 КпАП та ст. 30 Закону №2240).
--1--
Закон України від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
--2--
Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ України від 13.11.2001 р. №455.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 01.09.2014 р.
Витрати у зв'язку з підвищенням кваліфікації працівника не оподатковуються ПДФО
Сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації працівника не включається до розрахунку загального місячного оподатковуваного доходу фізособи
Відповідно до ст. 122 КЗпП, при скеруванні працівників на підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством. Перелік таких виплат встановлено Постановою КМУ від 28.06.97 р. №695 «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» (далі — Постанова №695).
Відповідно до п. 1 Постанови №695, за період перепідготовки працівнику має бути виплачено:
— середній заробіток;
— вартість проїзду працівника до місця навчання і назад;
— добові за кожен день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень, при цьому іногородні працівники (тобто працівники, які навчаються поза місцем свого проживання/реєстрації) мають право на добові і протягом першого місяця навчання.
Крім того, на час навчання працівників забезпечують гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку витрати, пов'язані з наймом житлового приміщення, відшкодовують у порядку, встановленому законодавством для службових відряджень.
Зверніть увагу: вищезазначені виплати здійснюються лише за основним місцем роботи працівника (п. 2 Постанови №695), крім середнього заробітку для працівників освіти, який за ними зберігається за кожним місцем роботи згідно з п. 1 Постанови №695.
Підставою для надання виплат буде належним чином оформлений наказ чи розпорядження про скерування на перепідготовку.
Податкові витрати. Відповідно до пп. 140.1.3 ПКУ, до витрат подвійного призначення відносять:
витрати платника податку на прибуток на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі якщо законодавством передбачено обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації;
витрати на навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації у вітчизняних або закордонних навчальних закладах, якщо наявність сертифіката про освіту, здобуту в таких закладах, є обов'язковою для виконання певних умов ведення господарської діяльності, в т. ч., але не виключно вищих та професійно-технічних навчальних закладах, фізосіб (незалежно від того, чи перебувають такі особи в трудових відносинах з платником податку), які уклали з ним письмовий договір (контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років.
Директор, звісно, не є працівником робітничої професії, і тому перша підстава його не стосується. Проте податківці в ЄБПЗ (підкатегорія 102.07.10) дотримуються позитивної позиції щодо віднесення до складу податкових витрат на підвищення кваліфікації адмінперсоналу (директора, бухгалтера та ін.) за умови обов'язковості сертифіката про освіту і відпрацювання на підприємстві протягом трьох років (тобто за другою підставою). Звісно, для цього витрати на підвищення кваліфікації директора мають бути документально підтверджені, як це визначено в п. 138.2 ПКУ. У разі виконання всіх вищезгаданих умов підприємство — платник податку на прибуток зможе врахувати понесені витрати на підвищення кваліфікації працівника в податковому обліку.
Щодо ПДФО, то згідно з пп. 165.1.37 ПКУ сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи. Таким чином, якщо перепідготовка працівника передбачена вимогами законодавства, ПДФО не виникатиме. Інакше вартість підвищення кваліфікації розцінюватиметься як додаткове благо та з урахуванням «натурального» коефіцієнта (п. 164.5 ПКУ), відповідно до пп. 164.2.17 ПКУ, включатися до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника. Зверніть увагу: пп. 165.1.21 ПКУ, який звільняє від оподаткування ПДФО певну вартість навчання фізособи, оплачену роботодавцем, у такому разі не діятиме, бо він поширюється лише на підготовку або перепідготовку фізособи, а не на підвищення її кваліфікації.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 02.09.2014 р.
Податківці про кількість знаків після коми у податковій накладній
Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графах 8-12 податкової накладної
Податківці у листі від 12.08.2014 р. №7323/10/26-15-11-01-6 зазначило, що вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством). При цьому Порядком не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних так і кількісних показників, отриманих в наслідок розрахунку.
Враховуючи зазначене, для скорочення розрахованих як вартісних показників до другого знаку після коми так і кількісних показників до необхідної кількості знаків після коми, застосовується правило математичного округлення, яке полягає у збільшенні відповідного знаку на «1» (одиницю), якщо наступний за ним знак, який скорочується, дорівнює або перевищує «5» (п’ять).
При цьому, необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графах 8-12 податкової накладної.
Розрахунок вартісного показника, у якому в наслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 02.09.2014 р.
З 1 вересня збільшено мінімальний розмір допомоги по безробіттю
Мінімальний розмір допомоги дорівнює 80% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 974 гривні 41 копійка – зафіксованому до 31.12.2014 року
ГУ Міндоходів у м. Києві нагадує, про збільшення мінімального розміру допомоги по безробіттю для осіб, страховий стаж яких протягом року, до надання їм статусу безробітних, становить не менше ніж шість місяців.
Мінімальний розмір допомоги дорівнює 80% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 974 гривні 41 копійка – зафіксованому до 31.12.2014 року.
Постанова Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 23.07.2014 року №12 «Про внесення змін до постанови правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 12 квітня 2012 року №327» застосовується з 1 вересня 2014року.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 09.09.2014 р.
З 1 січня 2015 року всі податкові накладні будуть у Реєстрі
Податківці нагадали, що з 01.01.2015 р. усі податкові накладні підлягатимуть реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді
Законом України від 31.07.2014 р. №1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України” внесено ряд змін до Розділу V «Податок на додану вартість», що наберуть чинності з 01.01.2015 року.
Саме тому з 01.01.2015 р. усі податкові накладні (незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній) підлягатимуть реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді (відповідні зміни внесено до п.11 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
Також відповідно до змін, внесених до ст. 201 Податкового кодексу України, скасовуються податкові накладні на паперових носіях. Зокрема, встановлюється норма, згідно з якою платник ПДВ зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 09.09.2014 р.
Звітувати про військовий збір будемо за окремою формою податкового розрахунку
Податківці роз'яснили, яким чином податкові агенти звітуватимуть про нарахування, утримання та сплату військового збору
Як повідомили податківці у інформаційно-довідковому ресурсі "ЗіР" (категорія 132.04), особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (далі – податковий розрахунок) до контролюючого органу за місцем свого розташування.
На сьогодні Державною фіскальною службою розроблено проект форми податкового розрахунку, який передбачає відображення податковим агентом за звітний квартал загальної суми доходу, з якого утримано військовий збір, загальної суми утриманого збору, без відображення персоніфікованих даних фізичних осіб – платників військового збору.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 09.09.2014 р.
Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, виплачена ФОП за виконання цивільно-правових договорів?
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 132.02
Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, виплачена ФОП за виконання цивільно-правових договорів?
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (ПК), платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 ПК.
Відповідно до пункту 162.1 ПК платниками є:
фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент.
Крім того, підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК передбачено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Підпунктом 1.4 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК визначено, що нарахування збору здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Розділу IV ПК для податку на доходи фізичних осіб.
Так, для цілей Розділу IV ПК заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 ПК).
Сума доходу, виплачена фізичній особі — підприємцю за виконання цивільно-правових договорів, не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Джерело: новини «Головбух», 08.09.2014 р.
Оподаткування металобрухту за ставкою ПДВ 20%
Лист МДЗ від 20.05.2014 № 4488/10/26-15-11-01-06
Міндоходів роз’яснило, що з 01.01.2014 до 17.02.2014 включно операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, у тому числі з їх імпорту, оподатковуються в загальному порядку з нарахуванням ПДВ за ставкою 20%.
Також податківці нагадали, що з 01.01.2014 набрали чинності зміни до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків» від 19.12.2013 № 713. Цими змінами передбачено продовження дії режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів до 01.01.2015.
Джерело: новини «Головбух», 08.09.2014 р.
Оприлюднено перелік контролюючих органів, які можуть здійснювати перевірки лише за дозволом уряду
У зв’язку із запровадженням до кінця 2014 року обмежень на проведення перевірок суб’єктів господарювання уряд уточнив, що надання ним дозволу на проведення перевірок юросіб і фізосіб-підприємців держінспекціями та іншими контролюючими органами здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження.
Конкретний перелік таких контролюючих органів наведено в Додатку до цієї постанови. До нього, зокрема, увійшли: Держсільгоспінспекція, Держекоінспекція, Держцінінспекція, Держспоживінспекція, Укртрансінспекція, Держархбудінспекція, Держпраці, Держфінінспекція, Держземагенство, Держсанепідслужба, Держгірпромнагляд, ДСНС, МВС, ПФУ, фонди соцстраху (інвалідів, від нещасних випадків, з тимчасової втрати працездатності) тощо.
При цьому без відповідного дозволу й надалі здійснюватимуться перевірки:
стану підготовки до роботи енергетичних об’єктів суб’єктів електроенергетики та суб’єктів відносин у сфері теплопостачання;
які проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Постанова набере чинності з дня її офіційного опублікування.
Джерело: новини «Головбух», 08.09.2014 р.
Разова матеріальна допомога працівнику — не об’єкт оподаткування ВЗ
Чи є об’єктом оподаткування військовим збором матеріальна допомога разового характеру, яка надається роботодавцем працівнику у зв’язку з сімейними обставинами?
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (ПК), об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України (КЗпП), до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.
Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абз. 1 ст. 21 КЗпП).
Визначення поняття «заробітної плати» наводиться в частині першій статті 94 Кодексу законів про працю України (КЗпП) і статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР. Це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Разом із тим частиною першою статті 91 КЗпП передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників. Одна з таких пільг виплата працівникам матеріальної допомоги.
Враховуючи визначення поняття заробітної плати та її структуру слід зазначити: якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, вона не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об’єкт оподаткування військовим збором.
Джерело: новини «Головбух», 08.09.2014 р.
Чи оподатковувати військовим збором допомогу на поховання, що виплачується за рахунок коштів роботодавця?
Чи є об’єктом оподаткування військовим збором допомога на поховання, що виплачується за рахунок коштів роботодавця та/або соціальних фондів?
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (ПК), об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Визначення поняття «заробітної плати» наводиться в частині першій статті 94 Кодексу законів про працю України (КЗпП) і статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108). Це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною першою статті 91 КЗпП передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників. Одна із таких пільг — виплата працівникам матеріальної допомоги за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер (наприклад, у зв’язку з витратами на поховання) та не входить до складу заробітної плати.
Крім того, допомога на поховання надається працівникам у вигляді матеріального забезпечення відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 № 2240-III (далі — Закон № 2240), яким визначено правові підстави для отримання такої допомоги, умови надання та розмір. При цьому матеріальне забезпечення у зв’язку з витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 Закону № 2240, призначаються та надаються за основним місцем роботи (ст. 50 Закону № 2240).
Отже, у разі надання працедавцем окремим працівникам матеріальної допомоги за їх заявами (у зв’язку з витратами на поховання), яка носить разовий характер та допомоги на поховання відповідно до норм Закону № 2240, сума таких виплат не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об’єкт оподаткування військовим збором.
Джерело: новини «Головбух», 08.09.2014 р.
Оподаткування військовим збором виплат на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною
Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума щомісячних виплат, що здійснюються роботодавцем згідно з колективним договором на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною?
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (ПК), об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Визначення поняття «заробітної плати» наводиться в частині першій статті 94 Кодексу законів про працю України (КЗпП) і статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108), це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, до складу якої входить основна та додаткова заробітна плата й інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП).
Також у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, участі трудового колективу у формуванні, розподілі та використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом) та може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (ст. 13 КЗпП).
Окрім цього, відповідно до статті 179 КЗпП та статті 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Мати дитини або інша застрахована особа, яка фактично доглядає за дитиною в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за власним бажанням може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за нею зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.
Отже, якщо працедавцем здійснюються виплати на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною та мають систематичний характер і відносяться до структури заробітної плати, то такі виплати є об’єктом оподаткування військовим збором.
Джерело: новини «Головбух», 08.09.2014 р.
Уряд України посилить боротьбу з «тіньовими зарплатами»
Кабінет міністрів має намір посилити роботу з виявлення фактів ухилення від оподаткування при виплаті заробітної плати
Кабинет министров Украины намерен усилить работу по выявлению фактов уклонения от налогообложения при выплате заработной платы, обязав заместителя главы каждой налоговой инспекции направлять информацию о наиболее рисковых предприятиях в налоговую милицию. Соответствующая инициатива содержится в меморандуме об экономической политике, направленном украинским правительством Международному валютному фонду (МВФ).
“Мы усовершенствуем систему выявления фактов уклонения от налогообложения при декларировании заработной платы через систему выявления рисков в оценке налогоплательщиков. С этой целью мы возложим ответственность на заместителя главы налоговой инспекции за улучшение согласования фонда заработной платы и подоходного налога”, – говорится в документе.
Предполагается, что работа по выявлению наиболее рисковых налогоплательщиков будет вестись, исходя из ряда индикаторов, включающих подозрительно высокую долю сотрудников в компании, получающих минимальную зарплату. Впоследствии эта информация будет направляться в налоговую милицию.
Кроме того, в правительстве намерены изменить внутренние процедуры финансового обслуживания налогоплательщиков, что “позволит использовать налоговые декларации для идентификации незадекларированной заработной платы”.
В Кабинете министров также надеются, что внесенные в парламент в сентябре правительственные законопроекты по налоговому администрированию будут приняты уже в конце октября. В частности, планируется исключить разграничение для крупных налогоплательщиков при выборе центра обслуживания налогоплательщиков по администрированию их налогов, а также объединить всех крупных налогоплательщиков в едином офисе обслуживания, отменив их региональное разграничение при администрировании налогов.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 08.09.2014 р.
За невиплату добових передбачено відповідальність
Працівник також має право звернутися до суду (або комісії з трудових спорів) з вимогою виплатити йому добові, якщо підприємство їх не виплачувало
Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, зателефонувавши до редакції за тел. (044) 391-51-92 (-91, -90), чи перейшовши за посиланням нижче.
Дякуємо за розуміння.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 08.09.2014 р.
Оновлено порядок надання відомостей з реєстру підприємців
Міністерство юстиції внесло зміни до Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
Міністерство юстиції наказом від 18.07.2014 р. № 1158/5 вніс зміни до Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Зокрема, відповідно до змін, запис про перебування юридичної особи в процесі припинення або про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - у разі коли юридична особа знаходиться у процесі припинення або підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця припинено.
Також відомості з Єдиного реєстру, отримані безоплатно з офіційного веб-сайту розпорядника ЄДР, можна буде копіювати та роздруковувати.
Наказ розроблено з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства юстиції у відповідність до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1206-VII та Закону України від 13 травня 2014 року № 1258-VII щодо спрощення процедури держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізосіб - підприємців за заявницьким принципом.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 08.09.2014 р.
За користування мобільним за кермом - штраф від 425 до 510 гривень
ДАІ вкотре попереджає: розмовляти по мобільному телефону за кермом - категорично заборонено
З метою зниження рівня дорожньо-транспортного травматизму, підвищення транспортної дисципліни водіїв та загалом безпеки дорожнього руху на вулично-дорожні мережі з 10 вересня на території всієї держави Державтоінспекція проводить операцію під умовною назвою «Мобільний телефон». Профілактичний захід триватиме до 30 вересня.
Згідно з Правилами дорожнього руху, водіям категорично забороняється користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Відповідальність за порушення заборони користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці, визначається статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а відтак карається штрафом від 425 до 510 гривень. Якщо при цьому виникне аварійна ситуація, штраф може збільшитися до 850 гривень, а порушника можуть позбавити права керування транспортними засобами на термін від 6 до 12 місяців.
Водночас закон не забороняє користуватися пристроями hands free, оскільки водій має можливість керувати транспортним засобом, використовуючи обидві руки (провідні та Bluetooth-гарнітури, навушники тощо).
Позиція Державтоінспекції однозначна. «Їхати за кермом та розмовляти по мобільному телефону, водій не має права за будь-яких обставин», - наголошує начальник Департаменту ДАІ Анатолій Сіренко, - «керманич авто несе відповідальність не тільки за себе, але й за безпеку оточуючих. Тож завжди повинен пам’ятати, що самовпевненість й безвідповідальність на дорозі призводе до невиправних трагедій».
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 08.09.2014 р.
Автомат-ПДВ за новими критеріями
З 1 січня 2015 року автоматичне бюджетне відшкодування буде здійснюватися за оновленими критеріями
Такі зміни передбачені Законом України від 31.07.2014 N 1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України".
Статтею 200.19 ПКУ встановлено, що право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники, які відповідають одночасно таким критеріям:
- не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:
а) відсутність підтвердження відомостей;
б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);
в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;
ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
- мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у дванадцять разів суму податку, заявлену до відшкодування та:
а) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) та/або
б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців;
- не мають податкового боргу;
- великий платник податків не декларував від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року".
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 15.09.2014 р.
Помякшено вимоги до головних бухгалтерів сільської та селищної рад
Внесено зміни до Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи
Кабмін постановою від 05.09.2014 р. №436 вніс зміни до Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи.
Змінами, зокрема, доповнено пункт 11 Типового положення.
Отож, головний бухгалтер (особа, що претендує на посаду головного бухгалтера) повинен відповідати таким вимогам до професійно-кваліфікаційного рівня:
1) мати вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста або не нижче другого рівня вищої освіти за відповідним освітнім ступенем магістра та стаж роботи за фахом не менш як два роки - для особи, що претендує на посаду головного бухгалтера апарату сільської, селищної ради, її виконавчого органу, а також бюджетної установи, що утримується за рахунок коштів місцевих бюджетів та якій не підпорядковані інші бюджетні установи;
2) мати вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, бакалавра, молодшого спеціаліста або відповідного рівня вищої освіти за освітнім ступенем магістра, бакалавра, молодшого бакалавра та стаж роботи за фахом не менш як один рік - для особи, що претендує на посаду спеціаліста, на якого покладається виконання обов'язків бухгалтерської служби апарату сільської, селищної ради, її виконавчого органу, а також бюджетної установи, що утримується за рахунок коштів місцевих бюджетів та якій не підпорядковані інші бюджетні установи, якщо в них не утворюється бухгалтерська служба.
Також положенням визначено, що призначення осіб з числа військовослужбовців на посаду головного бухгалтера бюджетної установи, якій не підпорядковані інші бюджетні установи, а також на посаду спеціаліста, на якого покладається виконання обов'язків бухгалтерської служби бюджетної установи, в якій не утворюється бухгалтерська служба, здійснюється з урахуванням відповідних положень про проходження військової служби громадянами України, затверджених Президентом України.
Джерело: новини «Дебет-Кредит», 15.09.2014 р.
ЗАПРОШУЄМО ФІНАНСОВИХ ДИРЕКТОРІВ, ГОЛОВНИХ БУХГАЛТЕРІВ, БУХГАЛТЕРІВ, ВНУТРІШНІХ АУДИТОРІВ, АУДИТОРІВ НА ОНЛАЙН...
