ЧЕРГОВІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ ТА РОЗ’ЯСНЕННЯ

 

 

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

1. ДФС України в листі “Щодо оподаткування ПДВ операцій з компенсації орендарем нерухомого майна вартості витрат на комунальні послуги та енергоносії” N 8815/6/99-99-19-03-02-15 від 19.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо оподаткування ПДВ операцій з компенсації орендарем нерухомого майна вартості витрат на комунальні послуги та енергоносії і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 24 червня 2004 року N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон N 1875) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з частиною третью статті 10 Закону N 1875, а також на підставі Закону України від 9 липня 2010 року N 2479-VI "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" певні види господарської діяльності у сфері житлово-комунальних послуг підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. N 28, передбачено, що продавати електричну енергію споживачам (або субспоживачам) має право тільки постачальник (суб'єкт господарювання), який отримав ліцензію Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії.

Основний споживач має право лише передавати електричну енергію субспоживачам своїми технологічними електричними мережами за умови дотримання правил та враховуючи певні обмеження.

Статтями 284 та 286 Господарського кодексу України визначено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

При цьому постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з пунктом 188.1 статті 181 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, за якими не здійснюється нарахування ПДВ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196, підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 та пунктом 197.11 статті 197 ПКУ).

Враховуючи зазначене, операція з отримання орендарем від орендодавця компенсації витрат за спожиті орендарем комунальні послуги та електричну енергію не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки орендодавець не здійснює операцій з постачання орендарю комунальних послуг та електричної енергії, вартість спожитих орендарями комунальних послуг та електричної енергії відшкодовується орендарю окремо та не включається орендарем до складу орендної плати. Суми таких коштів оплачуються орендарем у вигляді відшкодування орендодавцю вартості спожитих комунальних послуг та електричної енергії та не включаються орендодавцем до бази оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ на такі операції не нараховуються.

При цьому відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ на вартість спожитих орендарями комунальних послуг та електричної енергії орендодавець зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, скласти та зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за такою операцією, якщо орендодавець формував податковий кредит по таких комунальних послугах та електричній енергії.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

2. ДФС України в листі “Щодо особливостей складання зведених податкових накладних при визначенні податкових зобов'язань з вартості товарів/послуг, придбаних для повного або часткового використання в неоподатковуваних операціях” N 8814/6/99-99-19-03-02-15 від 19.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про надання відповіді

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо особливостей складання зведених податкових накладних при визначенні податкових зобов'язань з вартості товарів/послуг, придбаних для повного або часткового використання в неоподатковуваних операціях відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та, керуючись статтею 52 Кодексу, повідомляє.

Особливості складання та заповнення зведеної податкової накладної з урахуванням вимог Закону України від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", яка складалась за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. N 957, роз’яснено у листі ДФС від 07.08.2015 р. N 29163/7/99-99-19-03-02-17, який розміщено на офіційному порталі ДФС.

Крім цього, зазначаємо, що на сьогодні податкова накладна, у тому числі зведена, складається за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (далі - Порядок N 1307), який набрав чинності з 01.04.2016 р.

Особливості заповнення зведених податкових накладних у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу визначені пунктом 11 Порядку N 1307.

Зокрема, у таких накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П І Б), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 Порядку N 1307 (04 - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності) (пункт 11 Порядку N 1307).

Відповідно до пункту 16 Порядку N 1307 у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку N 1307, рядки VII - IX не заповнюються, у табличній частині таких податкових накладних:

у графі 2 "Номенклатура товарів/послуг продавця" платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу;

графи 3, 5 - 9 не заповнюються;

у графі 4 "Одиниця виміру товару/послуги; умовне позначення" вказується "грн";

у графі 10 "Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість" вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 відсотків, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов'язань.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

3. ДФС України в листі “Щодо надання роз’яснення з питань оподаткування ПДВ операцій з погашення кредиторської заборгованості перед акціонерами” N 8817/6/99-99-19-03-02-15 від 19.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула запит платника щодо надання роз’яснення з питань оподаткування ПДВ операцій з погашення кредиторської заборгованості перед акціонерами і, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно із підпунктом 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Крім того, відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов’язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі); виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Таким чином, погашення кредиторської заборгованості платника податків перед акціонерами за оплачені, але не випущені в обіг (не емітовані) акції, та за не виплачені дивіденди не є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

4. ДФС України в листі “Стосовно порядку оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою операцій з постачання послуг з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси” N 8816/6/99-99-19-03-02-15 від 19.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника стосовно порядку оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою операцій з постачання послуг з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як викладено в запиті платника, суб’єкти господарювання, які укладають договори з авіаперевізниками на надання послуг з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, частину послуг закуповують в аеропортах "Київ" (Жуляни) та "Бориспіль".

Відповідно до підпункту "в" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу операції з постачання послуг з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, оподатковуються за нульовою ставкою.

До послуг з обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, відносяться послуги, які комплексно необхідні та безпосередньо пов'язані з виконанням міжнародного рейсу, а саме:

обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропорту (посадка - зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативна стоянка повітряного судна);

послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах;

оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси);

послуги персоналу з обслуговування повітряних суден.

Отже, для застосування нульової ставки ПДВ до операцій з надання послуг з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, необхідно виконання таких умов:

послуги, що надаються, повинні бути включені до переліку, визначеного підпунктом "в" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу;

послуги повинні надаватись безпосередньо для обслуговування суден, що здійснюють міжнародні рейси.

Таким чином, платник у цьому випадку, у разі дотримання вище наведених умов, до операцій з постачання послуг з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси (за переліком, визначеним в підпункті "в" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу, крім послуг, визначених в абзаці п’ятому зазначеного підпункту), має право на застосування нульової ставки податку на додану вартість.

У разі якщо надаються послуги з оренди аеропортових приміщень для обслуговування міжнародних рейсів, то така оренда приміщень має здійснюватись безпосередньо авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

5. ДФС України в листі “Щодо порядку та строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних” N 8820/6/99-99-19-03-02-15 від 19.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку та строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Починаючи з 01.02.2015 р., реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Отже, ПКУ чітко визначений термін, протягом якого податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних мають бути зареєстровані в ЄРПН - 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН в інші терміни, ніж встановлено пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, є порушенням порядку їх реєстрації в ЄРПН.

При цьому ПКУ передбачено можливість реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН в інші терміни, ніж встановлено пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, але з нарахуванням штрафних санкцій за порушення порядку їх реєстрації в ЄРПН.

Так, згідно зі статтею 120¹ ПКУ порушення платниками податку граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених статтею 201 ПКУ, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Тобто ПКУ визначено розмір штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, але лише в межах 180 календарних днів з дати їх складання.

Отже, платник податку має можливість зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, або протягом 180 календарних днів з дати їх складання за умови застосування штрафних санкцій, визначених статтею 120¹ ПКУ.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

6. ДФС України в листі “Щодо оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатного розповсюдження продукції в рекламних цілях” N 8819/6/99-99-19-03-02-15 від 19.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатного розповсюдження продукції в рекламних цілях та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як вбачається із звернення, платник здійснює операції з безоплатного розповсюдження товарів рекламного призначення з метою реклами власних виробів. При цьому для здійснення таких операцій платник придбаває у резидентів на митній території України товари рекламного призначення.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ). При цьому операція з безоплатного надання товарів відноситься до операцій з продажу (реалізація) товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Водночас згідно з підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги - це, зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів, основних фондів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, операції з безоплатного розповсюдження платником товарів рекламного призначення з метою реклами власних виробів згідно зі статтею 185 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загально встановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Разом з цим відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

Особливості складання податкової накладної при здійсненні операції з безоплатного постачання товарів/послуг визначено у пункті 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (далі - Порядок N 1307).

Так, у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною.

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 Порядку N 1307 (15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Водночас платник податку при придбанні товарів рекламного призначення для подальшого їх розповсюдження з метою реклами власних виробів включає суми ПДВ, сплачені (нараховані) при їх придбанні, до складу податкового кредиту за наявності складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

 

Голова                                                                                                                    Р. М. Насіров

 

 

7. ДФС України в листі “Щодо порядку заповнення додатка 2 "Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)" (далі - додаток 2) до податкової декларації з ПДВ та необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України при придбанні товарів/послуг, які використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях і звільнених від оподаткування ПДВ операціях” N 8821/6/99-99-19-03-02-15 від 19.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку заповнення додатка 2 "Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)" (далі - додаток 2) до податкової декларації з ПДВ та необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при придбанні товарів/послуг, які використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях і звільнених від оподаткування ПДВ операціях, та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ, та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, у разі якщо придбані/отримані платником податку товари/послуги, за якими суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, використовуються в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, то у такому випадку у платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 ПКУ.

У разі якщо придбані/отримані платником податку товари/послуги, за якими суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку (у тому числі в операціях, що оподатковуються за нульовою ставкою), то в такому випадку податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платником податку не нараховуються.

Щодо порядку заповнення додатка 2 повідомляємо, що порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (у тому числі додатка 2) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289.

При цьому окремі особливості заповнення додатка 2 визначено у листі ДФС від 22.02.2015 р. N 6111/7/99-99-19-03-02-17.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

8. ДФС України в листі “Щодо визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість при здійсненні банками операцій з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, та порядку складання податкової накладної при здійсненні банками таких операцій” N 8823/6/99-99-19-03-02-15від 19.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість при здійсненні банками операцій з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, та порядку складання податкової накладної при здійсненні банками таких операцій і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що постачанням товарів - є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Кодексу є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору).

Отже, для заставодавця операція з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком є операцією з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником податку на додану вартість, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов'язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно, для банківської установи (заставоутримувача) операція з отримання об'єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) є операцією з придбання такого майна.

Відповідно до пункту 189.15 статті 189 Кодексу у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 197.12 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

Норми пункту 189.15 статті 189 та абзацу другого пункту 197.12 статті 197 Кодексу набрали чинності з 01.01.2016 р.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 Кодексу.

Отже, при здійсненні банком після 01.01.2016 р. операцій з постачання майна, набутого ним у власність від платника податку на додану вартість, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк зобов’язаний:

до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування податком на додану вартістьна підставі абзацу другого пункту 197.12 статті 197 Кодексу та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;

у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, - нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну;

нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням податку на додану вартість, незалежно від того, включив банк під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.

Щодо складання банком податкової накладної повідомляємо, що, починаючи з 01.04.2016 р. форма податкової накладної та порядок її заповнення встановлені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307. До 01.04.2016 р. форма та порядок заповнення податкової накладної визначалися наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. N 957.

Таким чином, при складанні банком податкової накладної у разі здійснення після 01.01.2016 р. операцій з постачання майна, набутого ним у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, такий банк зобов’язаний керуватись порядком заповнення податкової накладної, чинним на дату складання такої податкової накладної.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

9. ДФС України в листі “Щодо порядку внесення платником податку змін до податкової звітності з ПДВ у зв’язку із зміною обсягу поставлених платнику податку - отримувачу (покупцю) товарів (у тому числі холодної води) та зменшення суми компенсації їх вартості на підставі рішення суду” N 8822/6/99-99-19-03-02-15 від 19.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд звернень

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку внесення платником податку змін до податкової звітності з ПДВ у зв’язку із зміною обсягу поставлених платнику податку - отримувачу (покупцю) товарів (у тому числі холодної води) та зменшення суми компенсації їх вартості на підставі рішення суду та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Враховуючи викладене, платник податку - постачальник товарів у разі зміни обсягу поставлених платнику податку - отримувачу (покупцю) товарів (у тому числі холодної води) та зменшення суми компенсації їх вартості, попередньо визначених сторонами цивільно-правового договору, на підставі рішення суду, зобов’язаний скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена платником податку - постачальником при постачанні таких товарів, і направити розрахунок коригування до платника податку - отримувача (покупця) для реєстрації його в ЄРПН на підставі пункту 192.1 статті 192 ПКУ. Зменшення суми компенсації вартості товарів відображається у відповідних рядках податкової декларації з ПДВ та додатка 1 до такої декларації.

При цьому платник податку - постачальник має право зменшити податкові зобов'язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено (у тому числі і у випадку, коли розрахунок коригування складено в одному податковому періоді, а зареєстровано у ЄРПН в іншому податковому періоді в межах вказаного терміну).

Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов'язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому такий розрахунок кригування зареєстровано в ЄРПН.

Платник податку - отримувач (покупець) повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за податковий період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

Якщо розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг не зареєстрований платником податку - отримувачем (покупцем) в ЄРПН протягом 180 календарних днів, то податкові зобов'язання постачальника не можуть бути зменшені, але платник податку - отримувач (покупець) зобов'язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

Також повідомляємо, що у викладеній у зверненні ситуації у платника податку відсутні підстави для складання та подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

10. ДФС України в листі “Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів за ціною, нижчою собівартості” N 8831/6/99-99-19-03-02-15 від 19.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів за ціною, нижчою собівартості, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

У 2015 році база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначалася виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому, зокрема, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг, у тому числі і при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту, не могла бути нижче їх собівартості (пункт 188.1 статті 188 Кодексу в редакції, яка діяла до 01.01.2016 р.).

Детальні роз’яснення щодо практичного застосування зазначеної норми Кодексу надано листом ДФС від 07.04.2015 р. N 12082/7/99-99-19-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці "Електронне адміністрування ПДВ" за адресою: www.sfs.gov.ua, та який підприємство може використовувати у своїй діяльності.

На доповнення до зазначеного листа повідомляємо, що оскільки обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною їх постачання, не формує вартості експортованого товару, нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а тому в податковій накладній з позначкою "17" визначається сума ПДВ за основною ставкою.

Починаючи з 1 січня 2016 року, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг, у тому числі за операціями з експорту товарів, не може бути нижче звичайних цін (відповідно до змін, внесених до пункту 188.1 статті 188 Кодексу Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році").

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

11. ДФС України в листі “Щодо можливості зарахування від’ємного значення ПДВ у зменшення суми податкового боргу” N 8844/6/99-99-19-03-02-15від 19.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо можливості зарахування від’ємного значення ПДВ у зменшення суми податкового боргу, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Кодексу передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21 (далі - Порядок N 21).

Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку N 21 сума від'ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу (далі - реєстраційна сума) на момент подання податкової декларації, відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ.

Таким чином, у разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від’ємного значення податку на додану вартість, сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, в частині, що не перевищує реєстраційну суму такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

12. ДФС України в листі “Щодо оподаткування ПДВ операцій з надання платником податку послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном нерезиденту” N 8923/6/99-99-19-03-02-15від 20.04.2016 р.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо оподаткування ПДВ операцій з надання платником податку послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном нерезиденту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг, відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 ПКУ, зокрема послуг з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (пункт 186.3 статті 186 ПКУ). При цьому зазначена норма поширюється і на операції з надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з постачання перелічених у зверненні послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном нерезиденту безпосередньо залежить від місця постачання таких послуг.

Разом з цим слід зазначити, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

13. ДФС України в листі “Щодо можливості застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ до операцій з постачання послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції стороннім організаціям та підприємствам” N 8924/6/99-99-19-03-02-15 від 20.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо можливості застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ до операцій з постачання послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції стороннім організаціям та підприємствам та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Сільськогосподарськими, згідно з п. 209.7 ст. 209 ПКУ, вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Перелік послуг у сфері сільського господарства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, визначений п. 209.17 ст. 209 ПКУ.

Відповідно до п. 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, платники податку, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім податкової декларації з ПДВ з позначкою "0110", у якій відображаються розрахунки з бюджетом, подають податкову декларацію з ПДВ з позначкою "0121"/"0122"/"0123, яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації з ПДВ включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Враховуючи те, що операція з постачання послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції стороннім організаціям та підприємствам не є операцією з постачання сільськогосподарським підприємством послуг у сфері сільського господарства, податкові зобов'язання з ПДВ, які виникають у суб'єкта спеціального режиму оподаткування за такою операцією, відображаються у податковій декларації з ПДВ з позначкою "0110".

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

14. ДФС України в листі “Щодо порядку застосування норм податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні операцій з утилізації знецінених товарів і в яких закінчився термін придатності” N 8939/6/99-99-19-03-02-15 від 20.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку застосування норм податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні операцій з утилізації знецінених товарів і в яких закінчився термін придатності та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

15. ДФС України в листі “Щодо порядку застосування норм податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні операцій з утилізації знецінених товарних запасів” N 8940/6/99-99-19-03-02-15від 20.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку застосування норм податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні операцій з утилізації знецінених товарних запасів та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

16. ДФС України в листі “Щодо оподаткування податком на додану вартість суми перевищення фактичної собівартості сільськогосподарської продукції над договірною вартістю реалізації цієї продукції постачання” N 8942/6/99-99-19-03-02-15 від 20.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо оподаткування податком на додану вартість суми перевищення фактичної собівартості сільськогосподарської продукції над договірною вартістю реалізації цієї продукції постачання та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

Як зазначено у зверненні, платник є сільгоспвиробником, основним видом діяльності якого є тваринництво.

Фактичну собівартість власно виробленої сільськогосподарської продукції підприємство визначає в кінці року відповідно до Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. N 132 (далі - Методичні рекомендації N 132).

Відповідно до пункту 6.1 Методичних рекомендацій N 132 фактична собівартість продукції (робіт та послуг) в сільськогосподарських підприємствах розраховується в цілому за рік, крім продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, фактична собівартість яких визначається щомісяця.

Крім того, Методичними рекомендаціями N 132 визначено, що продукція власного виробництва поточного року відноситься на витрати за плановою собівартістю з коригуванням її в кінці року до рівня фактичних витрат.

Враховуючи зазначене, сільськогосподарське підприємство при здійсненні операцій з постачання власно виробленої сільськогосподарської продукції визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості такої сільськогосподарської продукції, та складає за такою операцією податкову накладну, яку реєструє в ЄРПН та надає покупцю на його вимогу.

У випадку, якщо платник податку визначає планову собівартість сільськогосподарської продукції і при постачанні такої продукції її договірна вартість є меншою ніж планова собівартість, то платник податку додатково складає податкову накладну на суму перевищення планової собівартості продукції над її договірною вартістю (з типом причини "17"), яка підлягає реєстрації в ЄРПН.

Після визначення фактичної собівартості власно виробленої сільськогосподарської продукції податкові зобов’язання, які були визначені при постачанні такої продукції, мають бути відкориговані шляхом складання розрахунку коригування до податкових накладних, які були складені протягом зазначеного періоду з типом причини "17" (на суму перевищення планової собівартості над договірною):

у бік збільшення - на суму перевищення фактичної собівартості над плановою, якщо фактична собівартість виявиться більшою за планову;

у бік зменшення на суму перевищення планової собівартості над фактичною - якщо фактична собівартість виявиться меншою за планову.

У графі "Причина коригування" такого розрахунку коригування слід зазначити "Розрахунок фактичної собівартості сільськогосподарської продукції".

Якщо платник податку не обраховує планову собівартість продукції або договірна вартість поставленої сільськогосподарської продукції перевищує планову собівартість, а фактична собівартість продукції, обрахована платником, перевищує договірну вартість поставленої сільськогосподарської продукції, то платник податку на дату розрахунку фактичної собівартості повинен скласти податкову накладну на суму перевищення фактичної собівартості над договірною вартістю з типом причини "17", зареєструвати її в ЄРПН та збільшити податкові зобов’язання на зазначену суму.

Податкові накладні, складені на суму перевищення собівартості (планової/фактичної) над договірною вартістю поставленої сільськогосподарської продукції власного виробництва, включаються до складу податкових зобов’язань з ПДВ та відображаються у податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. При цьому такі податкові накладні не дають право покупцю сільськогосподарської продукції - платнику податку на збільшення податкового кредиту.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

17. ДФС України в листі “ПРО надання податкової консультації з питань обліку відпущеного пального та визначення бази оподаткування акцизним податком пального” N 9387/6/99-99-12-03-03-15від 26.04.2016 р.

 

Про надання податкової консультації з питань обліку відпущеного пального та визначення бази оподаткування акцизним податком пального

Згідно зі статтями 231 та 232 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), запроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального та електронної акцизної накладної, а також обов’язкову реєстрацію всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального, платниками акцизного податку. Одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального є літри, приведені до температури 15° C. При цьому відпущені літри через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях для цілей цього розділу вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Така одиниця обліку повинна використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних та/або розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку (п. 232.1 ст. 232 Кодексу).

Крім цього, абзацом третім пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року N 113 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального" встановлено, що у товаросупровідних документах на пальне обсяги пального відображаються виробниками пального в кілограмах та літрах, які приведені до температури 15° C.

Відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією та вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Враховуючи викладене, починаючи з 01 березня 2016 року, у разі здійснення операцій з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, або ввезені (імпортовані) на митну територію України, у суб’єкта господарювання виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

 

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

18. ДФС України в листі “Щодо оподаткування податком на прибуток операції по збільшенню капіталу”N 7168/6/99-99-19-02-02-15 від 01.04.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист ТОВ щодо оподаткування податком на прибуток операції по збільшенню капіталу і, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України й за її межами, який визначається шляхом коректування(збільшення або зменшення) фінансового результату до оподатковування (прибутку або збитку), певного в фінансової звітності підприємства відповідно до  національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку або міжнародним стандартам фінансової звітності, на різниці, виникаючі відповідно до  положень розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не передбачено коректування фінансового результату до оподатковування на різниці при збільшенні капіталу за рахунок додаткового внеску(внеску).

Таким чином, зазначені операції відображаються згідно із правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподатковування.

Разом з тим повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку й фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні").

 

Голова ДФСУ                                                                                                     Р. Насіров

 

 

 

В ЧАСТИНІ ПДФО

19. ДФС України в листі “Щодо сплати податковим агентом (юридичною особою, яка має невідокремлений структурний підрозділ) податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що нараховується на дохід фізичної особи від надання в оренду нерухомого майна” N 10301/6/99-95-42-02-16 від 10.05.2016 р.

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо сплати податковим агентом (юридичною особою, яка має невідокремлений структурний підрозділ) податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що нараховується на дохід фізичної особи від надання в оренду нерухомого майна, і повідомляє таке.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу.

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 Кодексу).

Статтею 168 Кодексу встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку - фізичної особи, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Одночасно, відповідно до пп. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Згідно з пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Кодексу податок, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року N 2456-VI (далі - Бюджетний кодекс України).

Так, ст. 64 Бюджетного кодексу України визначено, що податок на доходи фізичних осіб податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (пп. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

При цьому, відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Разом з тим, військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу належить до доходів загального фонду Державного бюджету України (п. 29.2 ст. 29 Бюджетного кодексу України).

Враховуючи викладене, податковий агент (юридична особа, яка має невідокремлений структурний підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі від надання в оренду нерухомого майна, сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку).

 

Перший заступник Голови                                                                             С.В. Білан

 

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ

20. ДФС України в листі “Щодо врахування премій, які нараховані у грудні 2015 року для "обнуління" індексації, при обчисленні середньої зарплати” N 405/13/84-16 від 11.04.2016 р.

 

Щодо врахування премій, які нараховані у грудні 2015 року для "обнуління" індексації, при обчисленні середньої зарплати

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо врахування премій при обчисленні середньої заробітної плати згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок), та повідомляє.

Пунктом 3 Порядку визначено, що премії, які не носять разового характеру, включаються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження.

Умови преміювання, в тому числі порядок нарахування та розміри премій, визначаються установами та організаціями самостійно.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. N 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" міністри, керівники інших центральних органів виконавчої влади, голови обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів мали вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Тобто працівникам бюджетних установ виплачувалась у грудні 2015 року премія за виробничі досягнення у більшому розмірі з урахуванням пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України N 1013.

Враховуючи вищевикладене, премія працівникам бюджетних установ, яка була виплачена у грудні 2015 року з урахуванням пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України N 1013, має враховуватись при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з Порядком.

 

Директор Департаменту                                                                                  О. Товстенко

 

21. ДФС України в листі “Щодо податкового (звітного) періоду виробника сільськогосподарської продукції, який з 01.01.2016 р. перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи на загальну систему оподаткування” N 10300/6/99-95-42-01-15 від 10.05.2016 р.

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо податкового (звітного) періоду виробника сільськогосподарської продукції, який з 01.01.2016 р. перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи на загальну систему оподаткування, і повідомляє таке.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

виробників сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу (пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Кодексу).

Пунктом 137.5 ст. 137 Кодексу встановлено, що для виробників сільськогосподарської продукції встановлено річний податковий (звітний) період.

З урахуванням зазначеного, якщо виробник сільськогосподарської продукції, який з 01.01.2016 р. перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи на загальну систему оподаткування, отримав за підсумками попереднього звітного (податкового) року дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва у розмірі не менш як 50 відсотків загальної суми доходу, то такий сільськогосподарський товаровиробник може для цілей оподаткування податком на прибуток використовувати річний податковий період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Такому платнику слід подати окремо Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897 (далі - Декларація), за період з 01.01.2016 р. по 01.07.2016 р., а починаючи з 1 липня 2016 року можна застосовувати річний податковий період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Крім того, з метою ідентифікації виробника сільськогосподарської продукції при складанні Декларації у полі 9 "Особливі відмітки" Декларації проставляється позначка щодо належності його до відповідної категорії.

У випадку застосування виробником сільськогосподарської продукції податкового (звітного) періоду, який починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, тобто з 1 січня по 31 грудня звітного року, позначка у полі 9 "Особливі примітки" Декларації щодо належності до категорії виробника сільськогосподарської продукції не проставляється. При цьому порядок обчислення та сплати податку на прибуток здійснюється таким підприємством на загальних підставах.

 

Перший заступник Голови                                                                             С. В. Білан

 

 

22. ДФС України в листі “Щодо необхідності подання юридичною особою уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при продажі посеред року нерухомого майна” N 10299/6/99-95-42-02-16 від 10.05.2016 р.

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо необхідності подання юридичною особою уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при продажі посеред року нерухомого майна, і повідомляє таке.

Відповідно до пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності (пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Кодексу).

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 р. N 408. Пункт 1 заголовної частини декларації містить поле "Тип декларації", яке передбачає наступні форми: "Звітна", "Звітна нова", "Уточнююча".

Для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Кодексу).

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась до 20 лютого звітного року, а "Звітну" декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків - юридичною особою декларація подається за типом "Звітна нова", а після його закінчення - "Уточнююча".

У разі уточнення податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання декларації) або за минулі роки у заголовній частині декларації у рядку 03 "Уточнююча" проставляється відмітка "Х".

Графа "з урахуванням уточнень з" декларації заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається місяць, з якого здійснюється уточнення показників).

Додаток до декларації "Відомості про наявні об’єкти житлової нерухомості" є невід’ємною частиною "Звітної", "Звітної нової" та "Уточнюючої" декларацій, у колонці 3 якого вказуються документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об’єкти житлової нерухомості (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу тощо).

 

Перший заступник Голови                                                                             С. В. Білан

 

 

23. Міністерство соціальної політики в листі “Щодо надання послуг з реабілітації учасникам АТО” N 59/0/15-16/172 від 04.03.2016 р.

 

Федерації професійних спілок України вул. Шота Руставелі, 39 - 41 м. Київ, 01601

 

 

 

На виконання доручень Кабінету Міністрів України Міністерство соціальної політики разом з Міністерством охорони здоров'я, Міністерством фінансів і Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції розглянули листи громадської організації "Українське товариство фізичної та реабілітаційної медицини" щодо надання послуг з реабілітації учасникам АТО та повідомляють.

Щодо внесення змін до Класифікатора професій

Мінсоцполітики готує матеріали для внесення до Національного класифікатора України ДК 003:2010 "Класифікатор професій" (далі - Класифікатор професій), затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. N 327, кваліфікаційних характеристик, запропонованих Міністерством охорони здоров'я (лист від 03.02.2016 р. N 3.14-10/1/3116-15/2632):

- "Лікаря фізичної та реабілітаційної медицини" у розділ 2 "Професіонали", підклас 2221.2 "Професіонали в галузі лікувальної справи (крім стоматології)" згідно міжнародного Класифікатора професій ISCO-85;

- "Фізичного терапевта" у розділ 2 "Професіонали", підклас 2229 у групу 2229.2 (3) "Професіонали в галузі медицини (крім сестринської справи та акушерства)" з кваліфікаційним рівнем магістр;

- "Ерготерапевта" у розділ 2 "Професіонали", підклас 2229 у групу 2229.2 "Професіонали в галузі медицини (крім сестринської справи та акушерства)" з кваліфікаційним рівнем магістр.

Щодо медичної реабілітації

Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - ФССзТВП) опрацьовуються зміни до документації конкурсних торгів на закупівлю послуг із відновлювального лікування (медичної реабілітації) застрахованих осіб та членів їх сімей у 2016 році відповідно до рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 05.02.2016 р. N 193-р/ПК-ск. Інформація про внесені зміни буде оприлюднена відповідно до статті 10 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

ФСС з ТВП в повному обсязі перераховано кошти за послуги з відновлювального лікування, надані у 2015 році, а оплата послуг, наданих у I кварталі 2016 року, здійснюється по мірі підписання актів приймання-передавання послуг.

Щодо санаторно-курортного лікування та психологічної реабілітації

Потреба у санаторно-курортному лікуванні за бюджетною програмою "Забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням" за інформацією органів соціального захисту населення станом на 01.09.2015 р. складала 3763 особи.

Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - Служба) за результатами конкурсних торгів для учасників АТО в межах видатків бюджетної програми протягом 2015 року закуплено 4416 путівок до 14 санаторно-курортних закладів з різних регіонів країни. Всі без виключення закуплені путівки в установленому порядку були направлені до органів соціального захисту населення обласних та м. Києва державних адміністрацій.

Службою під час закупівлі послуг з санаторно-курортного лікування учасників АТО були застосовані всі кваліфікаційні критерії до учасників торгів, які передбачені статтею 16 Закону України "Про здійснення державних закупівель": наявність обладнання та матеріально-технічної бази, наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, наявність документального підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів, наявність фінансової спроможності, а також інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі ліцензія на провадження учасником господарської діяльності з медичної практики тощо.

На 2016 рік передбачено бюджетну програму КПКВ 2505150 "Заходи з психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції та забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням" (далі - бюджетна програма).

З метою безперебійного забезпечення санаторно-курортним лікуванням та надання послуг з психологічної реабілітації учасників АТО до і на час проведення нової процедури закупівель, Службою згідно з частиною 6 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" продовжено на строк до 30 квітня 2016 року дію договорів про закупівлю санаторно-курортних путівок з 11 санаторно-курортними закладами та по наданню послуг з психологічної реабілітації з 4 реабілітаційними установами.

Службою здійснюється підготовка до процедури закупівлі путівок на санаторно-курортне лікування та послуг з психологічної реабілітації для учасників АТО відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" за бюджетною програмою.

Зазначені питання заходяться на постійному контролі у заінтересованих органах виконавчої влади.

Щодо розміру прожиткового мінімуму, то цей розмір затверджується щороку у Законі України про державний бюджет.

При встановленні прожиткового мінімуму відповідно до вимог бюджетного законодавства враховуються можливості бюджету щодо фінансового забезпечення державних соціальних гарантій.

Законом України від 25.12.2015 р. N 928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік" передбачено поетапне підвищення розмірів прожиткового мінімуму з травня та грудня 2016 року. Для осіб, які втратили працездатність, на 2016 рік прожитковий мінімум встановлено у таких розмірах: з 1 січня 2016 року - 1074 грн, з 1 травня - 1130 грн, з 1 грудня - 1208 гривень.

Відповідно до зростання прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, збільшуються розміри державних соціальних гарантій, в тому числі і мінімальних пенсій, а також надбавок та підвищень до пенсій, розмір яких визначається на його основі.

Враховуючи складну економічну ситуацію та з метою забезпечення своєчасної виплати пенсій Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 р. N 911-VIII продовжено дію норм щодо обмеження виплати пенсії працюючим пенсіонерам на період до 31.12.2016 року.

У період роботи виплачується 85 % призначеного розміру пенсії пенсіонерам, розмір пенсії яких перевищує 1,5 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, або 1611 гривень.

Пенсії працюючим пенсіонерам, які не перевищують зазначений розмір, виплачуються у повному обсязі. Середній розмір пенсії по Україні на 01.01.2016 р. складає 1700 гривень.

Після звільнення з роботи виплата пенсій поновлюється у повному обсязі.

Працюючим пенсіонерам із числа інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсія виплачується у повному обсязі незалежно від розміру.

З 1 січня 2016 року було змінено ставку податку з доходів фізичних осіб з 15 % на 18 %. Проте Законом України від 24.12.2015 р. N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" збережено норму щодо оподаткування пенсій, які перевищують три розміри мінімальної заробітної плати, за ставкою у розмірі 15 %. При цьому оподаткуванню підлягає не вся пенсія, а виключно її частина, що перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць). Для визначення суми оподаткування встановлена мінімальна заробітна плата станом на 01 січня звітного податкового року (у 2016 році - 1378 * 3 = 4134 грн).

Оподаткування не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Також у 2016 році збережено військовий збір, який з 01.01.2015 р. запроваджено Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи". Військовий збір сплачується з усіх доходів, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, і становить 1,5 відсотка.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" внесено зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення", якими передбачено збільшення з 01.04.2015 р. віку жінок, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, на 5 років. Таке підвищення пенсійного віку відбуватиметься поступово протягом 10 років - кожного року на 6 місяців.

Зазначена зміна є необхідністю узгодити пільговий пенсійний вік жінок із загальним пенсійним віком для жінок, встановленим статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", який поетапно змінюється, починаючи з 01.10.2011 р.

Разом з тим, на 5 років поетапно протягом 10 років на 6 місяців за рік змінюється тривалість загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, а для окремих категорій працівників - необхідної вислуги років.

При цьому умови призначення пенсій за вислугу років в частині тривалості раніше набутого спеціального стажу залишаються незмінними.

Тобто якщо особа до 01.04.2015 р. набула стаж роботи, який був їй необхідний для призначення пенсії за вислугу років, вона зможе у будь-який час після звільнення з роботи скористатись своїм правом на призначення пенсії за вислугу років.

Громадську організацію "Українське товариство фізичної та реабілітаційної медицини" поінформовано окремим листом.

 

Перший заступник Міністра                                                                          В. Шевченко