• Головна
  • Про компанію
    • Наша команда
    • Головні цінності компанії
    • Завдання роботи
  • Пакетні послуги
  • Вартість послуг
  • Наші партнери
  • Блоги
  • Контактна інформація
sci-consulting.com.ua
SCIENCE CONSCIENCE INDEPENDANCE
  • Аутсорсингові послуги
  • Бухгалтерський консалтинг
  • Податковий консалтинг
  • Юридичний та ринковий консалтинг
  • Проведення тренінгів
  • Аутсорсингові послуги
  • Бухгалтерський консалтинг
  • Податковий консалтинг
  • Юридичний та ринковий консалтинг
  • Проведення тренінгів
  • Головна
  • Про компанію
    • Наша команда
    • Головні цінності компанії
    • Завдання роботи
  • Пакетні послуги
  • Вартість послуг
  • Наші партнери
  • Блоги
  • Контактна інформація
Головна
>
Блоги

ЧЕРГОВІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ ТА РОЗ’ЯСНЕННЯ

ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

 ЧЕРГОВІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ ТА РОЗ’ЯСНЕННЯ, РОЗМІЩЕНІ ЗА ПЕРІОД 28 БЕРЕЗНЯ -03 КВІТНЯ 2016 Р.

 

 

№ з/п

Реквізити документу та його назва

Короткий зміст

В ЧАСТИНІ ПДВ

1

ДФС України в листі “Щодо порядку заповнення графи 7 податкової накладної” N 3038/З/99-99-19-03-02-15 від 23.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що до графи 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість. Графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством. Таким чином, у графі 7 податкової накладної може бути вказана лише ціна у гривнях з копійками (два знаки після коми), якщо інше не передбачено чинним законодавством. Тому податкова накладна, у якій у графі 7 зазначено суму, яка містить п’ять знаків після коми, і для цього товару таке чинним законодавством не встановлено, є такою, що заповнена з порушенням пунктів 3 та 15 Порядку N 957. податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

2

ДФС України в листі “Щодо порядку виправлення у податковій накладній помилок, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг” N 6409/6/99-99-19-03-02-15 від 23.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що платник податку з метою виправлення у податковій накладній допущених помилок, зокрема в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, або у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що містить помилки в обов’язкових реквізитах, чи до помилково складеної податкової накладної. Розрахунки коригування до податкових накладних, складені з метою виправлення помилок у податкових накладних, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у податковій звітності з ПДВ не відображаються. У випадку помилкового складання податкової накладної така податкова накладна не підлягає відображенню у податковій звітності з ПДВ. Розрахунок коригування, який складається до такої податкової накладної, підлягає реєстрації в ЄРПН, але до податкової звітності з ПДВ також не включається.

3

ДФС України в листі “Щодо порядку застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ у 2016 році спеціального режиму оподаткування податком діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства  у зв’язку із внесеними Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році"  змінами до Податкового кодексу України ” N 2713/Д/99-99-19-03-02-14 від 16.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що Законом N 909, який набрав чинності 01.01.2016 р., було внесено зміни до ПКУ, зокрема, у частині порядку застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ спеціального режиму оподаткування. Починаючи з 01.01.2016 р., порядок застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ спеціального режиму оподаткування регулюється статтею 209 ПКУ з урахуванням внесених Законом N 909 змін до вказаної статті ПКУ.

4

ДФС України в листі “Щодо складання розрахунку коригування до податкової накладної при поверненні постачальником попередньої оплати за рішенням суду” N 6408/6/99-99-19-03-02-15 від 23.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно зі статтею 1201 ПКУ.

5

ДФС України в листі “Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання платником податку об’єктів житлового фонду (квартир), майнові права на які були придбані платником податку у забудовника” N 6091/6/99-99-19-03-02-15 від 21.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об'єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об'єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

6

ДФС України в листі “Щодо порядку включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв’язку з придбанням за рахунок бюджетних коштів (за кодами бюджетної класифікації 2610 та 3210) товарів/послуг, необоротних активів” N 5934/6/99-99-19-03-02-15 від 18.03.2016 р.

Надано роз’яснення, якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об’єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання виходячи з вартості таких товарів/послуг. При цьому товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

7

ДФС України в листі “Щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих/сплачених під час придбання товарів для трудових, господарсько-адміністративних та санітарних потреб підприємства (питна вода, господарський інвентар, інші, перераховані в зверненні товари)” N 5888/6/99-99-19-03-02-15 від 17.03.2016 р.

Надано роз’яснення, у разі, якщо вартість товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов'язані з отриманням доходів, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання / використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, не здійснюється.

8

ДФС України в листі “Щодо порядку заповнення податкових накладних та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних” N 5889/6/99-99-19-03-02-15 від 17.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту. Таким чином, невідповідність електронного цифрового підпису, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, ініціалам і прізвищу особи, яка склала податкову накладну, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

9

ДФС України в листі “Щодо оподаткування ПДВ операції з передачі товарно-матеріальних цінностей від Інвестора 1 через Інвестора 2 до підрядника в межах договору про комплексну забудову території” N 5885/6/99-99-19-03-02-15 від 17.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що передача (в тому числі безоплатна) товарно-матеріальних цінностей від Інвестора 1 через Інвестора 2 до підрядника в межах договору про комплексну забудову території для Інвестора 1, в розумінні підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є постачанням товарів, а тому при здійсненні такої передачі у Інвестора 1 (платника ПДВ) виникає об’єкт оподаткування ПДВ.

10

ДФС України в листі “Про особливості заповнення податкової звітності з ПДВ” N 5887/6/99-99-19-03-02-15 від 17.03.2016 р.

Надано роз’яснення, у разі якщо платником податку протягом звітного періоду здійснюється формування податкового кредиту у зв’язку з придбанням у поточному чи попередніх звітних періодах товарів/послуг, то такий платник податку в обов’язковому порядку до податкової декларації з ПДВ додає додаток 5, в другій таблиці якого розшифровує операції з придбання товарів/послуг з ПДВ в розрізі контрагентів. Отже, суми ПДВ, які формують податковий кредит платника за касовим методом відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, також відображаються таким платником у складі таблиці 2 додатка 5.

11

ДФС України в листі “Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних транспортних засобів” N 5873/6/99-99-19-03-02-15 від 17.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що при реалізації фізичною особою вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання однорідних вживаних транспортних засобів, у межах договору, що передбачає передання права власності на такий транспортний засіб від фізичної особи до платника ПДВ, ціна такого транспортного засобу визначається не нижче його оціночної вартості, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону.

12

ДФС України в листі “Щодо порядку перерахування коштів з електронних рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, при здійсненні сільськогосподарським підприємством операцій з постачання міцелію грибів” N 5884/6/99-99-19-03-02-15 від 17.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що встановлений Кодексом порядок перерахування коштів на електронні рахунки та з електронних рахунків на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників та до державного бюджету застосовується до операцій з постачання сільськогосподарської продукції, що здійснюються починаючи з 1 січня 2016 року включно.

13

ДФС України в листі “Щодо врахування при обрахунку суми, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних (далі - реєстраційна сума), мораторію на задоволення вимог кредиторів, запровадженого у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство підприємства” N 5570/6/99-99-19-03-02-15 від 15.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що законодавством не передбачено збільшення реєстраційної суми платника податку та зменшення суми не сплачених до бюджету узгоджених податкових зобов’язань, що обліковуються Казначейством до виконання в повному обсязі, у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство підприємства та запровадженням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

14

ДФС України в листі “Щодо порядку складання податкової звітності платником ПДВ - неприбутковою бюджетною організацією” N 5571/6/99-99-19-03-02-16 від 15.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю. При цьому Кодексом не передбачено будь-яких виключень щодо формування податкового кредиту та визначення відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу податкових зобов’язань для платників ПДВ, які є неприбутковими бюджетними організаціями та фінансуються з державного бюджету.

15

ДФС України в листі “Щодо порядку оподатковування ПДВ операції з оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт” N 4487/5/99-99-19-03-02-16 від 15.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися, зокрема, в звільнених від оподаткування ПДВ операціях. Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, які призначаються для використання та/або починають використовуватися у зазначених вище операціях, податкові зобов'язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.

16

ДФС України в листі “Щодо порядку формування платником ПДВ податкового кредиту у разі ввезення раніше експортованих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту за умови подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності” N 5568/6/99-99-19-03-02-15 від 15.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що платник податків при ввезенні на митну територію України раніше експортованих товарів у митному режимі імпорту включає суму ПДВ, сплачену під час розмитнення таких товарів, до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації. При цьому у випадку, якщо придбання (ввезення) товарів/послуг здійснюється з метою подальшого використання платником таких товарів/послуг в операціях, що не підлягають оподаткуванню ПДВ, застосовуються норми пункту 198.5 статті 198 ПКУ стосовно зобов'язання платника податку нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ.

17

ДФС України в листі “Щодо порядку заповнення податкової накладної при здійсненні операцій з постачання товарів (послуг) для невиробничого використання у межах балансу” N 4465/5/99-99-19-03-02-16 від 15.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що умовний ІПН "600000000000", передбачений пунктом 11 Порядку N 1307, зазначається при складанні зведеної податкової накладної за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними у звітному (податковому) періоді для використання в неоподатковуваних операціях, у тому числі що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку. Умовний ІПН "400000000000", передбачений пунктом 12 Порядку N 1307, зазначається у разі складання податкової накладної за товарами (послугами), які були придбані у попередніх звітних (податкових) періодах для використання в оподатковуваних операціях, та які у звітному (податковому) періоді починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, зокрема в операціях з постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання.

18

ДФС України в листі “Щодо складання податкових накладних при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер” N 5469/6/99-99-19-03-02-15 від 14.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що протягом звітного (податкового) періоду платник податку має право на складання однієї зведеної податкової накладної, яка складається не пізніше останнього дня такого періоду, або двох та більше податкових накладних, виходячи із умов, передбачених у цивільно-правовому договорі. У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

19

ДФС України в листі “Щодо терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, та формування податкового кредиту за такими податковими накладними” N 5468/6/99-99-19-03-02-15 від 14.03.2016 р.

Надано роз’яснення, у разі складання в останній день місяця, в якому були здійснені операції з постачання товарів/послуг, які мають безперервний або ритмічний характер, зведеної податкової накладної та своєчасної її реєстрації в ЄРПН, податок на додану вартість, зазначений у такій зведеній податковій накладній, може бути включений покупцем таких товарів/послуг до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вона складена (та відповідно у якому здійснено такі операції з постачання), або будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

20

ДФС України в листі “Щодо оподаткування акцизним податком операцій з пально-мастильними матеріалами (далі - ПММ) при їх реалізації іншим суб’єктам господарювання (без зміни обсягу) та використання для власних потреб при переробці зернових культур (їх сушінні)” N 3098/П/99-99-21-05-14 від 25.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що платники акцизного податку зобов’язані зареєструватися платником акцизного податку та до 20 квітня 2016 року подати декларацію з акцизного податку за звітний (податковий) період - березень 2016 року.

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ

21

ДФС України в листі “Щодо оподаткування іноземних доходів” N 3182/С/99-99-17-02-03-14 від 28.03.2016 р.

Надано роз’яснення, якщо резидентом України протягом звітного податкового року одержано іноземний дохід, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію. Водночас, такий платник податків має право зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, за умови наявності довідки відповідного державного органу про суму сплаченого податку та збору.

22

ДФС України в листі “Щодо декларування доходів” N 3053/Л/99-99-17-02-03-14 від 24.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку на доходи фізичних осіб, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

23

ДФС України “РРО. Подання звітності за формою ЗВР-1” N 5852/10/28-10-06-11 від 18.03.2016 р.

Надано роз’яснення, що звітність необхідно подавати щодо всіх зареєстрованих РРО, незалежно від того, чи застосовувалися вони у звітному місяці чи ні, та щодо всіх книг ОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із розрахунковими книжками.

 

 

 

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

1. ДФС України в листі “Щодо порядку заповнення графи 7 податкової накладної” N 3038/З/99-99-19-03-02-15 від 23.03.2016 р.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку заповнення графи 7 податкової накладної, та повідомляє.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються в окремих рядках податкової накладної, визначено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Це:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексу встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Форма податкової накладної затверджена наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. N 957 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (далі - Порядок N 957).

Згідно з пунктом 3 Порядку N 957 усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Пунктом 15 Порядку N 957 передбачено, що до розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема до графи 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість. Графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Таким чином, у графі 7 податкової накладної може бути вказана лише ціна у гривнях з копійками (два знаки після коми), якщо інше не передбачено чинним законодавством. Тому податкова накладна, у якій у графі 7 зазначено суму, яка містить п’ять знаків після коми, і для цього товару таке чинним законодавством не встановлено, є такою, що заповнена з порушенням пунктів 3 та 15 Порядку N 957.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

 

Голова                                                                                                                     Р. М. Насіров

 

 

2. ДФС України в листі “Щодо порядку виправлення у податковій накладній помилок, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг” N 6409/6/99-99-19-03-02-15 від 23.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку виправлення у податковій накладній помилок, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Пунктом 192.1 статті 192 Кодексу визначено, що для виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної, в якій допущені такі помилки.

Таким чином, платник податку з метою виправлення у податковій накладній допущених помилок, зокрема в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, або у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що містить помилки в обов’язкових реквізитах, чи до помилково складеної податкової накладної.

Розрахунки коригування до податкових накладних, складені з метою виправлення помилок у податкових накладних, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у податковій звітності з ПДВ не відображаються.

У випадку помилкового складання податкової накладної така податкова накладна не підлягає відображенню у податковій звітності з ПДВ. Розрахунок коригування, який складається до такої податкової накладної, підлягає реєстрації в ЄРПН, але до податкової звітності з ПДВ також не включається.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

3. ДФС України в листі “Щодо порядку застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ у 2016 році спеціального режиму оподаткування податком діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства  у зв’язку із внесеними Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році"  змінами до Податкового кодексу України ” N 2713/Д/99-99-19-03-02-14 від 16.03.2016 р.

 

Про надання відповіді

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ у 2016 році спеціального режиму оподаткування податком діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі - спеціальний режим оподаткування) у зв’язку із внесеними Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон N 909) змінами до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.

При цьому закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (стаття 58 Конституції України).

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 статті 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 ПКУ).

На сьогодні порядок застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ спеціального режиму оподаткування визначено статтею 209 ПКУ.

При цьому Законом N 909, який набрав чинності 01.01.2016 р., було внесено зміни до ПКУ, зокрема, у частині порядку застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ спеціального режиму оподаткування.

Отже, починаючи з 01.01.2016 р., порядок застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ спеціального режиму оподаткування регулюється статтею 209 ПКУ з урахуванням внесених Законом N 909 змін до вказаної статті ПКУ.

Крім того, повідомляємо, що у листах ДФС від 05.01.2015 р. N 203/7/99-99-19-03-02-17, від 27.01.2016 р. N 2533/7/99-99-19-03-01-17 та від 11.02.2016 р. N 4698/7/99-99-19-03-02-17, розміщених на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua, визначено особливості застосування у 2016 році сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ спеціального режиму оподаткування. Вказані листи платники податку можуть використовувати у своїй діяльності.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

4. ДФС України в листі “Щодо складання розрахунку коригування до податкової накладної при поверненні постачальником попередньої оплати за рішенням суду” N 6408/6/99-99-19-03-02-15 від 23.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про надання відповіді

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо складання розрахунку коригування до податкової накладної при поверненні постачальником попередньої оплати за рішенням суду та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

ДФС у листі на адресу платника податку у відповідь на попереднє звернення надано повну і вичерпну відповідь щодо питання складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) розрахунків коригування до податкових накладних при поверненні постачальником коштів, отриманих від покупця як попередня оплата вартості товарів.

Зокрема, зазначено, що платник податку - постачальник при поверненні суми попередньої оплати на дату такого повернення зобов’язаний скласти розрахунок коригування до податкової накладної на зменшення суми компенсації вартості товарів та направити його отримувачу (покупцю) для реєстрації в ЄРПН. При цьому постачальник товарів має право зменшити суму нарахованих податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем).

Таким чином, постачальник товарів/послуг при поверненні на підставі рішення суду попередньої оплати за товари/послуги зобов’язаний на дату такого повернення на всю суму повернених коштів скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена постачальником на дату отримання попередньої оплати і направити такий розрахунок коригування до покупця для реєстрації його в ЄРПН на підставі пункту 192.1 статті 192 ПКУ.

Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно зі статтею 1201 ПКУ.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

5. ДФС України в листі “Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання платником податку об’єктів житлового фонду (квартир), майнові права на які були придбані платником податку у забудовника” N 6091/6/99-99-19-03-02-15 від 21.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання платником податку об’єктів житлового фонду (квартир), майнові права на які були придбані платником податку у забудовника, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Як зазначено у листі, платник податку уклав договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно (квартири) (далі - об’єкт інвестування) в житловому будинку, будівництво якого не завершене, з продавцем, який є забудовником об'єкта житлового фонду.

Майнові права на об’єкт інвестування є правом на одержання у власність об’єкта інвестування в майбутньому (після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію).

Після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію продавець зобов’язується передати платнику податків - покупцю готовий об’єкт інвестування за відповідним актом приймання-передачі.

Майнові права платника податків - покупця після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію реалізуються шляхом набуття права власності на об’єкт інвестування, оформлення та реєстрації платником податків - покупцем відповідних правовстановлюючих документів на цей об’єкт.

Отже, у цьому випадку операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об'єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об'єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Операції з подальшого постачання готового новозбудованого житла третім особам звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу.

 

Голова                                                                                                          Р. М. Насіров

 

 

6. ДФС України в листі “Щодо порядку включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв’язку з придбанням за рахунок бюджетних коштів (за кодами бюджетної класифікації 2610 та 3210) товарів/послуг, необоротних активів” N 5934/6/99-99-19-03-02-15 від 18.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв’язку з придбанням за рахунок бюджетних коштів (за кодами бюджетної класифікації 2610 та 3210) товарів/послуг, необоротних активів, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПКУ).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 р. N 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 р. за N 456/20769, із змінами і доповненнями (далі - Інструкція N 333), видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються, зокрема, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".

Пунктом 1.6 Інструкції N 333 визначено, що:

субсидії - усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств;

трансфертні платежі - невідплатні і безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Таким чином, якщо субсидії і трансфертні платежі, що надаються платнику податку - одержувачу коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)", не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування податком на додану вартість.

Разом з тим, якщо зазначені кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об’єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

При цьому товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

7. ДФС України в листі “Щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих/сплачених під час придбання товарів для трудових, господарсько-адміністративних та санітарних потреб підприємства (питна вода, господарський інвентар, інші, перераховані в зверненні товари)” N 5888/6/99-99-19-03-02-15 від 17.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих/сплачених під час придбання товарів для трудових, господарсько-адміністративних та санітарних потреб підприємства (питна вода, господарський інвентар, інші, перераховані в зверненні товари), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.

Згідно з підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Таким чином, суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, в тому числі і для трудових, господарсько-адміністративних та санітарних потреб підприємства (питна вода, господарський інвентар, інші, перераховані в зверненні товари), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов'язані з отриманням доходів, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання / використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, не здійснюється.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

8. ДФС України в листі “Щодо порядку заповнення податкових накладних та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних” N 5889/6/99-99-19-03-02-15 від 17.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку заповнення податкових накладних та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН, а також встановлено перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної, якими є:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма податкової накладної затверджена наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. N 957 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної".

Правила реєстрації податкових накладних в ЄРПН встановлені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246 (далі - Порядок N 1246).

Згідно з пунктом 5 Порядку N 1246 постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи.

Відповідно до пункту 13 Порядку N 1246 платник податку за окремим запитом може отримувати з ЄРПН інформацію щодо податкової накладної та/або розрахунку коригування у формі витягу, який, зокрема, містить відомості про прізвище, ім’я, по батькові уповноваженої особи, яка склала податкову накладну/розрахунок коригування.

Отже, з урахуванням встановлених правил заповнення та реєстрації податкових накладних електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, та ініціали і прізвище особи, яка склала податкову накладну, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних.

Водночас згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, невідповідність електронного цифрового підпису, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, ініціалам і прізвищу особи, яка склала податкову накладну, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

9. ДФС України в листі “Щодо оподаткування ПДВ операції з передачі товарно-матеріальних цінностей від Інвестора 1 через Інвестора 2 до підрядника в межах договору про комплексну забудову території” N 5885/6/99-99-19-03-02-15 від 17.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо оподаткування ПДВ операції з передачі товарно-матеріальних цінностей від Інвестора 1 через Інвестора 2 до підрядника в межах договору про комплексну забудову території, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачанням товарів відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Отже, передача (в тому числі безоплатна) товарно-матеріальних цінностей від Інвестора 1 через Інвестора 2 до підрядника в межах договору про комплексну забудову території для Інвестора 1, в розумінні підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є постачанням товарів, а тому при здійсненні такої передачі у Інвестора 1 (платника ПДВ) виникає об’єкт оподаткування ПДВ.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

10. ДФС України в листі “Про особливості заповнення податкової звітності з ПДВ” N 5887/6/99-99-19-03-02-15 від 17.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку про особливості заповнення податкової звітності з ПДВ і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Податкова звітність з ПДВ, починаючи із звітного періоду січень 2016 року, подається за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".

У разі якщо платником податку протягом звітного періоду здійснюється формування податкового кредиту у зв’язку з придбанням у поточному чи попередніх звітних періодах товарів/послуг, то такий платник податку в обов’язковому порядку до податкової декларації з ПДВ додає додаток 5, в другій таблиці якого розшифровує операції з придбання товарів/послуг з ПДВ в розрізі контрагентів. Отже, суми ПДВ, які формують податковий кредит платника за касовим методом відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, також відображаються таким платником у складі таблиці 2 додатка 5.

При цьому слід мати на увазі, що у графі 4 таблиці 2 додатка 5 проставляється позначка "+" лише у випадку, якщо суми податку включаються до складу податкового кредиту за касовим методом відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу (ця вимога передбачена формою додатка 5).

У разі якщо суми податку включені до складу податкового кредиту за касовим методом відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, позначка "+" у графі 4 таблиці 2 додатка 5 не проставляється.

Відповідно в рядку "усього за касовим методом відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, з них:" таблиці 2 додатка 5 зазначаються обсяги постачання та суми ПДВ, які включаються до складу податкового кредиту за касовим методом лише відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу.

Якщо сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, включається платником податку до податкового кредиту частково за касовим методом відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, частково за касовим методом відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, і частково за правилом "першої події", то в таблиці 2 додатка 5 суми ПДВ зазначаються в окремих рядках (залежно від періоду сплати така податкова накладна може бути включена до складу податкового кредиту та, відповідно, до таблиці 2 додатка 5 кілька раз в різних податкових періодах виходячи з суми ПДВ, що включається до складу податкового кредиту).

Що стосується порядку заповнення таблиці 4 додатка 7 до податкової декларації з ПДВ, то повідомляємо, що вказана таблиця заповнюється платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку, визначений як пунктом 187.10 статті 187 Кодексу та пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, так і іншими статтями Кодексу.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

11. ДФС України в листі “Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних транспортних засобів” N 5873/6/99-99-19-03-02-15 від 17.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних транспортних засобів та, керуючись статтею 52Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо однорідності вживаних транспортних засобів, які не підпадають під визначення нових транспортних засобів, та мають: двигун внутрішнього згорання, зчеплення, коробку передач, шасі, кузов, механізм керування, колеса, тощо

Відповідно до пункту 189.3 статті 189 Кодексу вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новим транспортним засобом, зокрема новим наземним транспортним засобом, вважається той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів.

Отже, легковий автомобіль буде вважатися вживаним товаром, якщо він:

або був у користуванні не менше 1 року (незалежно від наявного пробігу),

або реєструється в Україні відповідно до законодавства не вперше та при цьому має загальний наземний пробіг більше 6000 кілометрів (незалежно від терміну користування до 1 року або більше 1 року).

Отже, транспортні засоби, які не підпадають під визначення нових транспортних засобів та мають: двигун внутрішнього згорання, зчеплення, коробку передач, шасі, кузов, механізм керування, колеса, тощо, будуть вважатися однорідними вживаними товарами, якщо такі транспортні засоби були у користуванні не менше року та мають ознаки однорідності, визначені підпунктом 14.1.131 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Однорідними вживаними товарами відповідно до підпункту 14.1.131 пункту 14.1 статті 14 Кодексу вважаються товари, що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення товарів однорідними (подібними) враховуються такі ознаки:

якість та ділова репутація на ринку;

наявність торговельної марки;

країна виробництва (походження);

виробник;

рік виробництва;

новий чи вживаний;

термін придатності.

Отже, при визначенні, чи є два легкових автомобілі однорідними в розумінні норм Кодексу, слід враховувати ознаки однорідності, визначені підпунктом 14.1.131 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Так, два легкових автомобілі однієї торгової марки, однієї моделі, але виготовлені у різних роках не будуть вважатися однорідними товарами відповідно до підпункту 14.1.131 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Щодо діяльності суб’єкта господарювання з постачання однорідних вживаних товарів

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання однорідних вживаних товарів, придбаних у фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, то відповідно до пункту 189.3 статті 189 Кодексу базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

для фізичної особи виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Отже, при реалізації фізичною особою вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання однорідних вживаних транспортних засобів, у межах договору, що передбачає передання права власності на такий транспортний засіб від фізичної особи до платника ПДВ, ціна такого транспортного засобу визначається не нижче його оціночної вартості, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону.

При подальшій реалізації таким платником ПДВ вживаних транспортних засобів, придбаних у фізичних осіб, які не є платниками ПДВ, у межах договорів, що передбачають перехід права власності на такі транспортні засоби до платника ПДВ, та які відповідають ознакам однорідних вживаних товарів відповідно до підпункту 14.1.131 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, ціна продажу таких транспортних засобів згідно з пунктом 189.3 статті 189 Кодексу визначається платником ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Базою оподаткування ПДВ для платника ПДВ при реалізації однорідних вживаних транспортних засобів фізичним чи юридичним особам, придбаних у фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають перехід права власності на такі транспортні засоби до платника ПДВ, відповідно до пункту 189.3 статті 189 Кодексу буде позитивна різниця між ціною продажу транспортних засобів платником ПДВ та ціною придбання таких транспортних засобів платником ПДВ у фізичних осіб.

Оціночна вартість транспортного засобу розраховується суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону, та розрахунок такої вартості суб’єктом оціночної діяльності є обов’язковим лише при реалізації вживаного транспортного засобу платнику ПДВ фізичною особою.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

12. ДФС України в листі “Щодо порядку перерахування коштів з електронних рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, при здійсненні сільськогосподарським підприємством операцій з постачання міцелію грибів” N 5884/6/99-99-19-03-02-15 від 17.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку перерахування коштів з електронних рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, при здійсненні сільськогосподарським підприємством операцій з постачання міцелію грибів та, керуючись статтею 52Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", починаючи з 1 січня 2016 року, позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду (починаючи з січня 2016 року), визначена по окремих видах сільськогосподарських операцій, перераховується до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств у різних частках залежно від виду продукції:

а) по операціях із сільськогосподарськими товарами/послугами, крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва (далі - інша сільськогосподарська продукція):

до Державного бюджету України у розмірі 50 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 50 відсотків;

б) по операціях із зерновими та технічними культурами підлягає перерахуванню:

до Державного бюджету України у розмірі 85 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 15 відсотків;

в) по операціях із продукцією тваринництва підлягає перерахуванню:

до Державного бюджету України у розмірі 20 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 80 відсотків.

Перерахування коштів з електронних рахунків сільськогосподарських товаровиробників здійснюється в порядку, встановленому підпунктом 209.2.2 пункту 209.2 статті 209 Кодексу.

Пунктом 209.19 статті 209 Кодексу визначено, що з метою застосування пункту 209.2 статті 209 Кодексу:

зернові культури - це зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД;

технічні культури - це технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД;

продукція тваринництва - це продукція товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД.

Разом з цим відповідно до пункту 209.7 статті 209 Кодексу сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД.

Враховуючи те, що міцелій грибів відноситься до товарної позиції 0602 "Інші живі рослини (включаючи їх коріння), живці та підщепи; міцелій грибів" товарної групи 06 згідно з УКТ ЗЕД, тобто є сільськогосподарським товаром в розумінні пункту 209.7 статті 209 Кодексу, то при здійсненні сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування операцій з постачання міцелію грибів позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду (починаючи з січня 2016 року) перераховується у розмірі 50 відсотків до Державного бюджету України та у розмірі 50 відсотків на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Встановлений Кодексом порядок перерахування коштів на електронні рахунки та з електронних рахунків на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників та до державного бюджету застосовується до операцій з постачання сільськогосподарської продукції, що здійснюються починаючи з 1 січня 2016 року включно.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

13. ДФС України в листі “Щодо врахування при обрахунку суми, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних (далі - реєстраційна сума), мораторію на задоволення вимог кредиторів, запровадженого у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство підприємства” N 5570/6/99-99-19-03-02-15 від 15.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула платника податку щодо врахування при обрахунку суми, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних (далі - реєстраційна сума), мораторію на задоволення вимог кредиторів, запровадженого у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство підприємства, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 2001 Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 (зі змінами та доповненнями) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ (далі - Порядок N 569), який, зокрема, визначає порядок обрахунку реєстраційної суми та проведення розрахунків з бюджетом в умовах функціонування системи електронного адміністрування ПДВ.

Зокрема, детальний порядок обрахунку реєстраційної суми та її складових наведено у пункті 9 Порядку N 569.

При обрахунку реєстраційної суми враховуються виключно дані із зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них, митних декларацій, аркушів коригування і додаткових декларацій, а також податкової звітності з ПДВ.

Крім того, згідно з пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу 03.08.2015 р. формула (всі її складові), яка визначає реєстраційну суму, була "обнулена", за винятком окремих її складових (сума податку за виданими і отриманими податковими накладними та сума податку за митними деклараціями, аркушами коригування і додатковими деклараціями), що були сформовані починаючи з 01.07.2015 р.

Після цього реєстраційну суму платників податку автоматично збільшено на:

суми середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (т.з. "овердрафт");

суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість (переплата) станом на 01.07.2015 р.;

суми залишку коштів на рахунку платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 Кодексу;

суми від’ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 р. та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень/ІІ квартал 2015 року.

Пунктом 22 Порядку N 569 встановлено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачений до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до пункту 209.18 статті 209 Кодексу, обліковується Державною казначейською службою (далі - Казначейство) до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.

Таким чином, законодавством не передбачено збільшення реєстраційної суми платника податку та зменшення суми не сплачених до бюджету узгоджених податкових зобов’язань, що обліковуються Казначейством до виконання в повному обсязі, у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство підприємства та запровадженням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

14. ДФС України в листі “Щодо порядку складання податкової звітності платником ПДВ - неприбутковою бюджетною організацією” N 5571/6/99-99-19-03-02-16 від 15.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку складання податкової звітності платником ПДВ - неприбутковою бюджетною організацією та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом. Зокрема, Кодекс визначає перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Податок на додану вартість нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Одночасно пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.

При цьому Кодексом не передбачено будь-яких виключень щодо формування податкового кредиту та визначення відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу податкових зобов’язань для платників ПДВ, які є неприбутковими бюджетними організаціями та фінансуються з державного бюджету.

Форму податкової декларації з податку на додану вартість та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за N 159/28289 від 29.01.2016 р. (далі - Порядок N 21).

Відповідно до розділу V Порядку N 21 обсяги постачання товарів (послуг) за звітний період вказуються у розділі І "Податкові зобов’язання" податкової декларації з ПДВ, обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів/послуг, необоротних активів зазначаються у розділі ІІ "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

15. ДФС України в листі “Щодо порядку оподатковування ПДВ операції з оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт” N 4487/5/99-99-19-03-02-16 від 15.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про надання інформації

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку оподатковування ПДВ операції з оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Починаючи з 1 січня 2011 року, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами Кодексу.

Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексу податок на додану вартість становить 20 відсотків та 7 відсотків (для лікарських засобів та медичних виробів) бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктом 197.1.22 пункту 197.1 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт особою, яка безпосередньо отримує такі кошти з рахунка органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.22 пункту 197.1 статті 197 Кодексу оплата замовником вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт повинна здійснюватися за рахунок бюджетних коштів, отриманих безпосередньо таким замовником з рахунка органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Виконавець фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, на які поширюється режим звільнення від оподаткування відповідно до підпункту 197.1.22 пункту 197.1 статті 197 Кодексу, при їх постачанні замовнику не включає суму ПДВ до вартості таких робіт.

В договорі на постачання фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт ціна таких робіт має бути вказана без ПДВ.

Виконавець фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт при постачанні таких робіт замовнику складає податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

У розділі III та графі 12 такої податкової накладної виконавець робіт робить помітку "Без ПДВ" з обов'язковим посиланням на відповідний пункт та/або підпункт, статтю, підрозділ, розділ Кодексу - підпункт 197.1.22 пункту 197.1 статті 197 Кодексу.

При цьому слід зазначити, що відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися, зокрема, в звільнених від оподаткування ПДВ операціях.

Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, які призначаються для використання та/або починають використовуватися у зазначених вище операціях, податкові зобов'язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

16. ДФС України в листі “Щодо порядку формування платником ПДВ податкового кредиту у разі ввезення раніше експортованих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту за умови подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності” N 5568/6/99-99-19-03-02-15 від 15.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про надання відповіді

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку формування платником ПДВ податкового кредиту у разі ввезення раніше експортованих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту за умови подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПКУ).

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, за якими не здійснюється нарахування ПДВ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ, підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та пунктом 197.11 статті 197 ПКУ).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Отже, платник податків при ввезенні на митну територію України раніше експортованих товарів у митному режимі імпорту включає суму ПДВ, сплачену під час розмитнення таких товарів, до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації.

При цьому у випадку, якщо придбання (ввезення) товарів/послуг здійснюється з метою подальшого використання платником таких товарів/послуг в операціях, що не підлягають оподаткуванню ПДВ, застосовуються норми пункту 198.5 статті 198 ПКУ стосовно зобов'язання платника податку нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

17. ДФС України в листі “Щодо порядку заповнення податкової накладної при здійсненні операцій з постачання товарів (послуг) для невиробничого використання у межах балансу” N 4465/5/99-99-19-03-02-16 від 15.03.2016 р.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку заповнення податкової накладної при здійсненні операцій з постачання товарів (послуг) для невиробничого використання у межах балансу платника податку та повідомляє.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, про який йдеться у листі, затверджено форму та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок N 1307). Порядок N 1307 набере чинності 01.04.2016 р.

Пунктом 11 Порядку N 1307 передбачено, що у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

в операціях, що не є об'єктом оподаткування;

в операціях, звільнених від оподаткування;

в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 Порядку N 1307 ("04" - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання).

Згідно з пунктом 12 Порядку N 1307 у разі складання податкової накладної за операціями з постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку; переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих; здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "400000000000", а в рядку "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.).

Таким чином, умовний ІПН "600000000000", передбачений пунктом 11 Порядку N 1307, зазначається при складанні зведеної податкової накладної за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними у звітному (податковому) періоді для використання в неоподатковуваних операціях, у тому числі що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку.

Умовний ІПН "400000000000", передбачений пунктом 12 Порядку N 1307, зазначається у разі складання податкової накладної за товарами (послугами), які були придбані у попередніх звітних (податкових) періодах для використання в оподатковуваних операціях, та які у звітному (податковому) періоді починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, зокрема в операціях з постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання.

 

Голова                                                                                                                    Р. М. Насіров

 

 

18. ДФС України в листі “Щодо складання податкових накладних при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер” N 5469/6/99-99-19-03-02-15 від 14.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо складання податкових накладних при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Кодексу платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Для цілей застосування норм Кодексу ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Періодичність складання зведених податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.

Отже, протягом звітного (податкового) періоду платник податку має право на складання однієї зведеної податкової накладної, яка складається не пізніше останнього дня такого періоду, або двох та більше податкових накладних, виходячи із умов, передбачених у цивільно-правовому договорі.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Такі податкові накладні (як зведена, так і сформована на суму попередньої оплати реєструються постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних у загальному порядку та дають право отримувачу товарів/послуг на включення сум ПДВ за такими податковими накладними до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту.

Крім того, особливості складання та заповнення зведеної податкової накладної з урахуванням вимог Закону України від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" розглянуто (роз’яснено) у листі ДФС від 07.08.2015 р. N 29163/7/99-99-19-03-02-17, який надіслано головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників для використання в роботі та проведення роз’яснювальної роботи серед платників податків, а також розміщено на офіційному порталі ДФС. Вказаний лист платник податку може використовувати у своїй діяльності.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

19. ДФС України в листі “Щодо терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, та формування податкового кредиту за такими податковими накладними” N 5468/6/99-99-19-03-02-15 від 14.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, та формування податкового кредиту за такими податковими накладними і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Кодексу платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Таким чином, зведена податкова накладна, складена за операціями з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, має бути зареєстрована в ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання. Якщо така зведена податкова накладна складена у останній день місяця, в якому було здійснено такі постачання, вона повинна бути зареєстрована в ЄРПН не пізніше 15 числа наступного місяця.

Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Кодексу у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, у разі складання в останній день місяця, в якому були здійснені операції з постачання товарів/послуг, які мають безперервний або ритмічний характер, зведеної податкової накладної та своєчасної її реєстрації в ЄРПН, податок на додану вартість, зазначений у такій зведеній податковій накладній, може бути включений покупцем таких товарів/послуг до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вона складена (та відповідно у якому здійснено такі операції з постачання), або будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

20. ДФС України в листі “Щодо оподаткування акцизним податком операцій з пально-мастильними матеріалами (далі - ПММ) при їх реалізації іншим суб’єктам господарювання (без зміни обсягу) та використання для власних потреб при переробці зернових культур (їх сушінні)” N 3098/П/99-99-21-05-14 від 25.03.2016 р.

 

Перелік підакцизних товарів, з яких справляється акцизний податок, а також їх коди згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) та ставки, за якими ці товари оподатковуються акцизним податком, визначено п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Так, пп. 215.3.4 п. 215.3. ст. 215 Кодексу визначено, що до підакцизних товарів належить пальне.

Пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 розділу VI Кодексу (пп. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

Оскільки у зверненні не вказані назви ПММ чи їх коди за УКТЗЕД, роз’яснення дається в частині пального, яке включається у ПММ.

Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Відповідно до абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу реалізацією пального для цілей розділу VI Кодексу є будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Згідно з цим же абзацом не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Пунктом 213.1 ст. 213 розділу VI Кодексу визначено, які операції належать до об’єктів оподаткування акцизним податком, зокрема такими операціями є операції з:

реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (пп. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 розділу VI Кодексу);

з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 розділу VI Кодексу).

У випадку, що розглядається, фізична особа - підприємець планує реалізовувати пальне, отже, відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, має зареєструватись як платник податку.

Відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 розділу VI Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального (тобто за основним місцем обліку платника в органі ДФС).

Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (далі - Заява).

Заява надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Крім цього, особа, що здійснює реалізацію пального, повинна не пізніше 20 березня 2016 року подати до контролюючого органу за основним місцем обліку акт інвентаризації обсягів залишку пального станом на початку дня 1 березня 2016 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків пального, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишку пального, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів.

Зазначені у такому акті інвентаризації обсяги залишку пального контролюючий орган враховує у формулі, визначеній п. 232.3 ст. 232 розділу VI Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП) (п. 9 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу).

Інформуємо, що Кабінетом Міністрів України 24.02.2016 р. прийняті постанови N 113 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального" та N 114 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних".

Також до відома платників податків на офіційному веб-порталі ДФС розміщено накази Міністерства фінансів України (у розділі: Головна > Діяльність > Регуляторна політика > Проекти регуляторних актів > 2016 рік):

"Про затвердження форми заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального";

"Про затвердження форми Акта інвентаризації обсягів залишку пального, Порядку заповнення та подання Акта інвентаризації обсягів залишку пального".

Вказані вище накази проходять процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Електронні формати Заяви та інших документів в рамках СЕАРП розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі "Електронна звітність" > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр електронних форм податкових документів.

Заява може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу "Електронний кабінет платника" (оновлена версія). Вхід до оновленого кабінету здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua. Також для формування Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Згідно із запитом планується придбання пального та його реалізація іншим суб’єктам господарювання, при чому обсяги реалізації пального не будуть перевищувати обсягів придбаного пального, тобто у цьому випадку відсутній об’єкт оподаткування акцизним податком у розумінні пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 розділу VI Кодексу.

Щодо питання подання до контролюючих органів податкової звітності платниками, визначеними пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, тобто особами, які реалізують пальне, то першим звітним (податковим) періодом буде березень 2016 року.

Таким чином, зазначені платники акцизного податку зобов’язані зареєструватися платником акцизного податку та до 20 квітня 2016 року подати декларацію з акцизного податку за звітний (податковий) період - березень 2016 року.

 

 

ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ

21. ДФС України в листі “Щодо оподаткування іноземних доходів” N 3182/С/99-99-17-02-03-14 від 28.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування іноземних доходів і в межах компетенції повідомляє, що звернення містить недостатньо інформації для надання більш детальної відповіді.

Стаття 24 Конституції України встановлює рівні конституційні права і свободи громадян та їх рівність перед законом, а стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

Статус резидента в Україні визначається відповідно до положень пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Слід зазначити, що аналогічні умови набуття статусу резидента України були встановлені п. 20.1.1 ст. 20 Закону України від 22 травня 2003 року N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб", який втратив чинність з 01 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

У разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Крім того, підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Слід зазначити, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Пунктом 13.5 статті 13 Кодексу встановлено, що для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

У разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Кодексу, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Кодексом та іншими законами (пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Разом з тим згідно із пп. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Кодексу сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку на доходи фізичних осіб, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Аналогічні положення щодо декларування доходів, отриманих з джерел за межами території України, були визначені Законом України від 22 травня  2003 року N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб".

Отже, громадянин України, який зберігає свій центр життєвих інтересів в Україні, у розумінні Кодексу, є резидентом України. Якщо таким платником податків протягом звітного податкового року одержано іноземний дохід, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію. Водночас, такий платник податків має право зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, за умови наявності довідки відповідного державного органу про суму сплаченого податку та збору.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

22. ДФС України в листі “Щодо декларування доходів” N 3053/Л/99-99-17-02-03-14 від 24.03.2016 р.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо декларування доходів і в межах компетенції повідомляє таке.

Щодо застосування Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень (далі - Угода) та декларування доходів повідомляємо таке.

Відповідно до ст. 3 Кодексу положення чинних міжнародних договорів України, якими регулюються питання оподаткування, превалюють над положеннями чинного податкового законодавства.

Відповідно до рекомендацій щодо застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, викладених у листі Державної податкової служби України від 27.12.2012 р. N 12744/О/71-12/12-1017, пункт 2 статті 4 "резиденція" міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування розглядає питання подвійної резиденції для фізичних осіб і встановлює правила визначення держави, у якій до цієї особи буде застосовуватись податковий режим як до резидента цієї держави у рамках застосування положень договору. Отже, у випадку, якщо фізична особа одночасно вважається резидентом обох Договірних Держав, її статус відповідно до положень Конвенції визначається у такій послідовності:

a) вона (особа) вважається резидентом договірної держави, де вона має постійне житло; якщо вона має постійне житло в обох державах, вона вважається резидентом тієї держави, де вона має більш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);

b) у разі, коли держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або коли вона не має постійного житла у жодній з держав, вона вважається резидентом тільки тієї держави, де вона звичайно проживає;

c) якщо вона звичайно проживає в обох державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тільки тієї держави, громадянином якої вона є;

d) якщо вона є громадянином обох держав, або коли вона не є громадянином жодної з них, компетентні органи договірних держав вирішують це питання за взаємною згодою.

Слід зазначити, що відповідні умови набуття статусу резидента визначені Угодою.

Таким чином, там, де виникає конфлікт між законодавствами двох держав, вважається, що резиденція - це місце, де фізична особа має житло і що це житло повинно бути постійним. Якщо фізична особа має постійне житло в обох договірних державах, тоді перевага надається державі, з якою особисті і економічні зв'язки цієї особи міцніші. Під такими зв'язками розуміється центр її життєвих інтересів. У разі якщо резиденція не може бути визначена за цим правилом, надаються додаткові критерії: звичайне місце проживання і громадянство.

Якщо фізична особа має постійне житло в обох договірних державах, необхідно розглянути факти для того, щоб бути впевненим, з якою із двох держав її особисті і економічні зв'язки міцніші. Розглядаються сімейні і соціальні зв'язки особи, її заняття, політична, культурна або інша діяльність, місце бізнесу, місце, з якого вона керує своєю власністю тощо. Якщо особа, що має житло в одній державі, влаштовує інше житло у другій державі, зберігаючи перше, той факт, що вона зберігає перше у середовищі, де вона постійно проживала, працювала, де знаходиться її сім'я і власність, може разом з іншими елементами продемонструвати, що вона зберігає центр життєвих інтересів у першій державі.

Крім того, відповідно до пункту 1 статті 15 Угоди платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, одержані у зв’язку з цим винагороди можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Таким чином, винагорода, одержана резидентом Договірної Держави як найманим працівником, може оподатковуватися у Державі, резидентом якої він є. Така винагорода може також оподатковуватися другою Договірною Державою за умови, що така винагорода отримана у зв’язку з роботою за наймом, що здійснюється в цій другій Договірній Державі.

При цьому слово "може" не означає, що платник податків має право вибору країни, в якій він буде сплачувати податок. Ці слова підкреслюють право держави оподатковувати зазначений дохід відповідно до свого податкового законодавства.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента України є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Слід зазначити, що пунктом 13.5 статті 13 Кодексу встановлено, що для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 Кодексу, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Кодексом та іншими законами (пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Разом з тим згідно із пп. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Кодексу сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку на доходи фізичних осіб, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Отже, громадянин України, який зберігає центр життєвих інтересів в Україні, у розумінні Кодексу є резидентом України. Якщо таким платником податків протягом звітного податкового року одержано іноземний дохід, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію. Разом з тим такий платник податків має право зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, за умови наявності довідки відповідного державного органу про суму сплаченого податку та збору.

 

Голова                                                                                                                   Р. М. Насіров

 

 

23. ДФС України “РРО. Подання звітності за формою ЗВР-1” N 5852/10/28-10-06-11 від 18.03.2016 р.

 

Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників розглянуто лист, за результатом розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.

Згідно з пунктом 7 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами і доповненнями (далі - Закон N 265), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Суб'єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам'яті зазначених РРО.

Порядок подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року N 13, яким передбачено подання звітності за формою N ЗВР-1 та Інструкція щодо її заповнення.

Отже, звітність необхідно подавати щодо всіх зареєстрованих РРО, незалежно від того, чи застосовувалися вони у звітному місяці чи ні, та щодо всіх книг ОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із розрахунковими книжками.

Аналогічна позиція викладена у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі на сайті Державної фіскальної служби України в категоріях 109.12, 109.20.

 

Приємної і спокійної роботи!

З найкращими побажаннями

колектив компанії Ес.Сі.Ай-Консалтинг!

 

Останні блоги:
Онлайн курс "БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК 2022: ПОГЛИБЛЕНИЙ КУРС З АКЦЕНТОМ  НА ПСБО ТА ПКУ" (старт з серпня 2022 р.)
Онлайн курс "БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК 2022: ПОГЛИБЛЕНИЙ КУРС З АКЦЕНТОМ НА ПСБО ТА ПКУ" (старт з серпня 2022 р.)
ЗАПРОШУЄМО ФІНАНСОВИХ ДИРЕКТОРІВ, ГОЛОВНИХ БУХГАЛТЕРІВ, БУХГАЛТЕРІВ, ВНУТРІШНІХ АУДИТОРІВ, АУДИТОРІВ НА ОНЛАЙН...
Онлайн курс «ОБЛІК У ФОП ВІД А ДО Я» (старт з липня 2022 р.)
Онлайн курс «ОБЛІК У ФОП ВІД А ДО Я» (старт з липня 2022 р.)
ЗАПРОШУЄМО ФІЗИЧНИХ ОСІБ ПІДПРИЄМЦІВ НА ОНЛАЙН КУРС: ВОБЛІК У ФОП ВІД А ДО ЯВ В SCIENCE CONSCIENCE INDEPEND...
Підписатися на розсилку актуальних новин

Наші послуги

  • аутсорсингові послуги
  • бухгалтерський облік
  • податковий консалтинг
  • юридичний та ринковий консалтинг
  • організація та проведення семінарів та тренінгів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
  • пакетні послуги
 

Про компанію

  • наша команда
  • головні цінності компанії
  • завдання роботи

 

Вартість послуг

Наші партнери

Блоги

Контактна інформація

Підписатися на розсилку актуальних новин
sci-consulting.com.ua
ТОВ "Ес.Сі.Ай.-Консалтинг"
© Copyright 2014
Стежте за нами:

Консультаційний телефон:

(063) 608-18-35
(097) 298-35-62

Розробка: Студія Любарського